Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

19 лютого 2018, 10:11

Стенограма засідання Комітету 07.02.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

07 лютого 2018 року

Веде засідання голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, оскільки кворум є, питань дуже багато, плюс, оскільки  офіційна зустріч із делегацією із Лівану у нас була і трошки забрала часу від засідання комітету. Зважаючи на важливість ухвалення Закону про дипломатичну службу, у нас така пропозиція: сьогодні розглянути 1 пункт із порядку денного як такий невідкладний на прохання і зокрема керівника фракції "Народний фронт", проект постанови, і відразу перейти до розгляду дипломатичної служби. А всі решта питання, якщо ми встигнемо, або на окремому засідання вже на наступного тижня, це все одно комітетський тиждень.

Відразу ще поясню чому. Тому що це питання, яке стосувалося  Українського культурного центру в Москві. Вчора було окреме засідання за керівництвом Івани Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністра, де були дані доручення і МЗС, і Міністерству юстиції. Це теж за результатами, зокрема і діяльності комітету, тому я сподіваюся, що там ми побачимо якесь світло в кінці тунелю, і ми  матимемо більш чіткішу ситуацію.

Тому, якщо члени комітету не проти, я пропоную проголосувати за такий порядок денний, щоб ми відразу від проекту постанови до Закону про дипслужбу. Інакше ми ніколи її…  Якщо не встигнемо, окреме засідання.

Будь ласка, Світлана.

 

 ЗАЛІЩУК С.П.  Колеги, у мене є два питання, яке я  хочу винести на порядок денний, воно займе 30 секунд нашого комітету. Я б не хотіла його викладати ще тиждень. Тому я прошу його внести до питання до дипломатичної служби. Обіцяю, що це буде  дуже оперативно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, за візитом в Хорватію, там важливий…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Ні, це інші  питання.

Перше питання – це рекомендації по НАТО, які ми з вами узгоджували, там одну річ, яку нам треба доголосувати. І друге питання –  це Закон про Римський статут. Я б хотіла, щоб ми ухвалили, створили робочу групу по координації дій усіх наших міністерств.

Я прошу включити в порядок денний і розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Петрівна. 

Ну, я вважаю, що важливо було б почути про Хорватію і, зокрема, законопроект з гуманітарного розмінування, може в кінці, якщо ми пройдемо.

Добре, колеги. Хто за те, щоб…

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно, але…

Будь ласка, Володимире.

 

АР'ЄВ В.І. Я пропоную все ж таки зараз зосередитися на Законі про дипслужбу і пункт 2-й і 3-й поміняти місцями.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і було, ми так запропонували, Володимире, вас просто не було.

Колеги, тоді пропоную затвердити порядок денний. Спершу постанова, тоді 5 хвилин – Світлана Петрівна, і тоді дипслужба, щоб все в нас зайняло 10 хвилин, до переходу до дипслужби.

Хто за такий порядок денний? Одноголосно. Рішення прийнято.

Так, колеги, будь ласка, замість пана Бурбака буде доповідати його представник. Він просив, що оскільки, як лідер фракції має якісь важливі доручення, якщо ви не заперечуєте. Хоча, як правило, ми наполягаємо, щоб доповідали народні депутати, не зважаючи на те, керівники фракцій, чи…

Будь ласка, представтесь і коротко, вам слово.

 

ВАСКІВНЮК С.М. Васківнюк Сергій, помічник народного депутата Бурбака Максима Юрійовича.

Шановні народні депутати України, до вашої уваги пропонується проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв'язку із незаконною підготовкою виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України – в Автономній Республіці Крим та Севастополі (реєстраційний номер 7546).

Даним проектом постанови  пропонується наступне. 

Перше. Визнати, що намір органів влади та окупаційної адміністрації Російської Федерації незаконно провести 18 березня 2018 року вибори  Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України  в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  є порушенням Конституції та законодавства України, основних принципів та норм міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінського заключного акту, Будапештського меморандуму 1994 року, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України.

Також пропонується даним  проектом постанови схвалити Звернення Верховної Ради України до Міжнародного співтовариства в зв'язку з незаконною підготовкою  виборів Президента Російської Федерації та доручити Міністерству закордонних справ України невідкладно направити  текст звернення до Ради безпеки і Генеральної асамблеї ООН,  міжнародних організацій, парламентських асамблей, парламентів та урядів держав-членів ООН.

Прошу підтримати даний проект Постанови  Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую дуже.

Від Міністерства закордонних справ, будь ласка, Шевченко Марко Олександрович – заступник директора Департаменту протидії загрозам з боку Російської Федерації, начальник політичного відділу Міністерства закордонних справ України. Дякую.

 

ШЕВЧЕНКО М.О.  Доброго дня, шановні народні депутати! Відверто кажучи, я дещо в складному становищі, тому що у нас в міністерстві було ще пів дня для опрацювання цього проекту звернення. І наші зауваження, і пропозиції наразі не є підписаними. Тому все, що я можу сказати, це буде позиція окремого посадовця, а не міністерства в цілому. Хоча, я сподіваюся, що наші опрацювання будуть підтримані керівництвом міністерства.

Якщо цікаво, я готовий продовжити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО М.О. В цілому міністерство вважає ідею схвалення такого звернення корисною і своєчасною, і актуальною. До преамбульної частини у нас існують незначні застереження, зміни формулювання редакційного характеру переважно, зупинюся лише на трьох принципових моментах, які ми просили, якщо наші пропозиції будуть підтримані керівництвом міністерства, додати до тексту, власне, цього звернення.

Перший, дуже важливий, момент, ми вважаємо, оцінка факту голосування і, на нашу думку, необхідно наголосити на тому, що організація проведення голосування на незаконно окупованих територіях не матимуть жодних правових наслідків і не будуть визнані ні Україною, ні міжнародним співтовариством. Цей момент недостатньо чітко, на нашу думку, відображений в нинішньому проекті, його треба посилити.

І два моменти стосуються, власне, заклику міжнародного співтовариства парламентів країн світу, ми пропонуємо обов'язково відобразити там наступні моменти. На нашу думку, необхідно закликати всі парламенти країн світу, міжнародні організації засудити намір, провести голосування на тимчасово окупованій території. Друге. На нашу думку, необхідно закликати, не направляти міжнародних спостерігачів на тимчасово окуповані території ні індивідуально, ні в складі тих чи інших міжнародних міжпарламентських організацій.

Третій момент. Ми пропонуємо відобразити заклик, відзначити у висновках міжнародних спостережних місій, які обовязково будуть працювати на території Росії, в тому числі від Парламентської асамблеї ОБСЄ, пропонуємо відзначити… закликати відзначити у висновках факт організації нелегітимного голосування на тимчасово окупованих територіях і те, що його результати не можуть бути враховані. А також те, що сам факт голосування на тимчасово окупованих територіях  він спотворює результати голосування по Російській Федерації в цілому. І це буде ще одним пунктом, ще одною монеткою у загальну копілку порушень, які, як очікується, будуть супроводжуватись, власне, вибори Президента Путіна в цілому по всій Російській Федерації.

І останній пункт, який ми вважали за доцільне, там дещо переформулювати пункт 4 проекту постанови, пропоную переформулювати, закликавши міжнародне співтовариство, парламенти країн світу посилити спільні зусилля з метою примусу Російської Федерації виконати проміжне рішення Міжнародного суду, яке було прийнято в квітні минулого року, з вимогами забезпечити права людини на тимчасово окупованих територіях і яке, як відомо, Російська Федерація відмовляється виконувати.

Це дуже реалістична вимога, освячена рішенням Міжнародного суду. І жодних підстав від міжнародних партнерів не робити цього  наразі не існує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякуємо Марко Олександрович. Мені здається, чим менше часу, тим швидші і конструктивніші пропозиції.

Колеги, я маю таку пропозицію на ваш розсуд. Якщо ми зараз пропонувала б підтримати з врахуванням рекомендацій МЗС та доопрацюванням комітетом, пізніше вже потім? Чи…

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Я хотів ще в черговий раз ще раз нагадати,  що це пропозиція наразі не є підтримана політичним керівництвом міністерства, і це лише думка окремого посадовця.

 

АР'ЄВ В.І.  Я хочу в даному разі сказати, що деякі моменти в цьому проекті є неврахованими. Зокрема, Верховна Рада України має так само закликати міжнародні організації утриматися від надсилання міжнародних спостерігачів на голосування на території Автономної Республіки Крим, а  також треба закликати і попередити всіх журналістів, які планують висвітлювати події, зокрема орієнтоване так зване голосування президента Росії на території Автономної Республіки Крим не порушувати міграційне законодавство  України  і в'їжджати на територію АРК відповідно  до українського законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире.

Це та одна з пропозицій, пане Марко, яку ви озвучували: щоб не направляти спостерігачів, щоб доповнити. Вона, в принципі, була.

Віктор Іванович, ви хотіли щось сказати? Ви підтримуєте.

Будь ласка. Зараз, спочатку пан Чубаров. Будь ласка. 

 

ЧУБАРОВ Р.А. Дякую.

Я, по-перше, хочу подякувати авторів, ну автора, Максим Бурбак, здається,  наш колега. Але просто ми всі очікували, що такий документ буде розроблений за участю всіх фахівців, і  він буде детально відповідати всій тій ситуації, яка на сьогодні складається. Я ще раз хочу сказати, автору  дуже велика подяка, але те. що зараз в цьому   документі, це просто вкрай недостатньо. І майже те, що сказав зараз представник шановний  Міністерства закордонних справ, це теж є… ну не те, що, можливо ми мали би в цьому  документі закцентувати нашу увагу, ну взагалі закріпити.

Дивіться, Путін, він  просто піднімає  шалено ставки. Сьогодні вже відомо, що він, скоріше всього, буде  в цей день перебувати в Севастополі.

Я розумію, це є обговорення, те, що я зараз кажу, але ми вже не можемо  уникати, щоб не заявити хоча б свою позицію і закликати всіх. Це не просто спотворює результати виборів  в Росії, це унеможливлює  їх визнавати такими, які обирають  легітимного президента  Росії. І в нашій заяві це має бути сказано. Ми маємо запросити весь світ вважати їх таким у разі їх проведення в Криму, бо далі вже нема куди. Ми це сприймаємо, кримські татари, що нас вже взагалі всі здають уже. Нема такого. Не може бути, щоб Путін був легітимно визнаним Президентом, якщо ці вибори будуть розповсюджені на Крим. Це має бути в нашій заяві. Якщо такого це не буде, це ми просто здаємо Крим.

Ну, уявіть, ті вибори, які були в Державну Думу, вони були трішки прощі, ми не визнали повноваження і запросили, і наші колеги, дякувати їм, вони не визнають повноваження всіх тих, так званих депутатів Держдуми і сенаторів також, яких раніше призначили, які обрані по Криму. Але в цілому визнають Думу, бо все-таки це депутати, вони були прив'язані до території. А тут одна людина посадова, Президент, і він вже токсичний тим, що його нібито обирають в Криму. Я оце хотів сказати.

І давайте виходи з цієї ситуації. Можливо, давайте зараз створимо робочу групу, ввечері ще попрацюємо. І я чому це так кажу, бо відкладати на наступний сесійний тиждень це вже дуже буде запізно, це буде 27 лютого, це дуже запізно. Але треба сьогодні видати дуже кваліфікований документ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Власне, чому ми сьогодні якраз розглядаємо, щоб просто поки ця заява розійдеться по міжнародним організаціям, МЗС виконає доручення, тому, щоб потім український парламент за тиждень до виборів не ухвалював.

Є тоді, можливо, після, пане Рефате, вашого виступу, можливо, дійсно створити певну робочу групу, доопрацювати цей текст і запропонувати пану Максиму Бурбаку перевнести, можливо, із, там розширеним колом співавторів чи позиція і так далі. Це один з варіантів.

Світлана, ви щось хотіли сказати.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я хотіла підтримати пропозицію Рефата-ага. І давайте створимо робочу групу. Сьогодні напрацюємо. Ми зможем завтра комітет зібрати, наприклад, вранці перед засіданням насправді, о 9-й ранку або в перерві і зможемо встигнути проголосувати ще завтра.

 

ВАСКІВНЮК С.М.  Шановні депутати, ну, в принципі ми підтримуємо всі ідеї депутатів щодо доопрацювання даного законопроекту. Але тут потрібно, можливо, не перевносити новий законопроект. Тому що, от, наприклад, от ви тільки, що всі сказали з приводу того, що ми пропонуємо надіслати міжнародних спостерігачів в Крим для виборів. Ну, якщо уважно прочитати пункт 4, то тут не для проведення виборів, а для моніторингу порушення прав людей та організації допомоги жертвам репресій.

Тому давайте… Ну, для чого я це розказую? Для того, щоб зрозуміти просто, наскільки багато потрібно доповнювати і перевносити цю постанову. Якщо можна під стенограму прийняти з доповненнями, раз, два, три, то це одне питання. Якщо все не так, то, да, ми готові тоді по новому перереєстровувати, розумієте. Ми підтримуємо те, що потрібно доопрацьовувати, ми готові включатись у цей процес. (Загальна дискусія)

 Да, ми готові… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Іванович, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Борисе Івановичу, ви – перший.

 

ТАРАСЮК Б.І. Іменинниця. Дякую.

Перш за все я підтримую саму ідею прийняття звернення.

Друге. Я підтримую ті пропозиції, які висловив представник Міністерства закордонних справ пан Шевченко.

І я підтримую пропозицію про те, що необхідно зібрати робочу групу для того, щоб доопрацювати і завтра сформулювати пропозиції Комітету у закордонних справах для передачі автору.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Степанівна. будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Підтримую пропозицію стосовно робочої групи. Але не впевнена, що навіть якщо ми завтра на комітеті затвердимо ці пропозиції, ми будемо мати голоси у залі для того, щоб цю заяву зробити. Наскільки це треба робити терміново? Можливо, все ж таки це відкласти до 27 числа, але напрацювати повноцінний не один документ, а декілька. Я би пропонувала ще напрацювати звернення, можливо від комітету Верховної Ради, можливо від фракцій, звернення на Генеральну прокуратуру стосовно розпочати кримінальну справу проти тих осіб, які будуть робити вибори президента Путіна в Криму, і інші позиції, стосовно того, що це нелегітимний президент Росії, якщо він буде використовувати територію захоплену, українську територію для проведення виборів і легітимізації. Тобто це набагато серйозніший злочин. І не можна… Я не думаю, що ми за один день встигнемо напрацювати такі документи. Я за робочу групу. Я би не робила це поспіхом, це має бути не один, а декілька ґрунтовних документів. Не треба спішити. Якщо ми говоримо про нелегітимного президента Росії, а це так, тому що, якщо він збирається це робити в Криму, це має бути дуже серйозний документ із залученням СБУ, Генеральної прокуратури, мабуть, якісь додаткові консультації з посольствами. Я би так це бачила. Тому давайте за робочу групу, але розширений її склад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це так, як ми коли  голосували теж звернення Верховної Ради щодо нелегітимних виборів Держдуми тоді так само через те, що… Тому тоді це змінює трохи саму постановку. Бо в цьому зверненні Бурбака незаконна підготовка виборів, а ми будемо тоді звертатися взагалі не визнавати ці вибори і так далі.

Пане Рефат, ви хотіли, будь ласка, ще.

 

ЧУБАРОВ Р.А. Я хотів додати. Дякую. І вибачте, що другий раз взяв слово.

Я розумію спірність і складність того, що я пропоную, бо я розумію, що тут мають бути певні консультації всередині. Бо якщо ми як парламент, а я хотів би цього, я буду цього намагатися, якщо ми хоча б визнаємо нелегітимність статусу того Президента, який обирається і за рахунок голосування там, то це має бути в першу чергу віднесено до нашої держави, це позиція Президента і уряду, це дуже серйозно. Але це вже край, ми до цього дійшли вже. І тому може бути і 27-го, але це не має бути просто відрізок часу, що ми готуємо саме звернення, це мають бути найщільні  консультації, консультації з нашими партнерами і, можливо, публічні, щоб світ знав, що ми ведемо такі переговори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, тоді є декілька пропозицій від різних членів комітету. Одна пропозиція – створити робочу групу по напрацюванню двох текстів документів. Правильно? Один - доопрацювання цього проекту постанови за авторства Максима Бурбака, другий – за розширеного, більше про невизнання про нелегітимність виборів в Росії.

Тому треба ставити на голосування зараз робочу групу, ми ставимо, яка створить два документи.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Мені здається, треба ставити на голосування створення робочої групи, яка напрацює єдиний підхід з залученням всіх стейкхолдерів від парламенту, від МЗС, представники Президента, з чим ми будемо виходити по відношенню до цих виборів в Росії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан ще.

 

ШЕВЧЕНКО М.О.  Дозвольте одну маленьку римарку. Жодним чином не намагаючись вторгнутися в прерогативу народних депутатів України з приводу визнання-невизнання легітимності, виключно в якості довідки.

На виборах Президента Росії буде працювати спостережна місія від Бюро з прав людини, ОБСЄ, Парламентська асамблея ОБСЄ і інших міжнародних, загальновизнаних міжнародних організацій. Зрозуміло, що висновки в цілому вже можна зараз приблизно вгадати, які будуть. Вибори будуть визнані, швидше за все, такими, що відбулися, і далі буде йти низка порушень, перераховано більше чи менше порушень.

З точки зору окремого посадовця МЗС, мені здається, буде дуже некомфортна ситуація, коли парламент України закличе своїх колег з усього світу не визнавати легітимність Володимира Путіна, що є обґрунтованим, і на всіх подальших міжнародних форумах російська делегація буде оперувати висновками Бюро з прав людини, які визнають голосування на виборах Путіна. І виходить так, що росіяни і Бюро з прав людини на одній стороні, а парламент України – на другій стороні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Пропоную тоді, Світлана Петрівна, пропозиція, яка є, створити робочу групу з представників комітету, зацікавлених парламентарів, разом з Міністерством закордонних справ, представниками, можливо, Адміністрації Президента  для того, щоб виробити один державний підхід – підхід, як ми в цій ситуації діємо. Відповідно вже тоді ми зможемо зрозуміти, чи доопрацьовуємо  текст, поки що не голосуємо по цьому проекту постанови…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми можемо її розглянути на тиждень на лютий.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, я ставлю зараз за першу. Хто за те, щоб створити робочу групу, яка напрацює єдиний підхід щодо скоординованих дій України, оперативно, напрацює буквально за два дні. Її немає завтра цієї постанови в порядку денному, Ігор.

Прошу, хто за те, щоб створити робочу групу? Хто –  проти? Хто – утримався? Ігор утримався.

Тому якраз і була логіка, що ми напрацюємо оперативно цей підхід, а тоді на наступному тижні вже цей проект постанови відповідно до цього опрацюємо.

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто готовий очолити робочу групу від комітету, щоб в координації з МЗС і іншими запропонувати певний підхід? 

Будь ласка, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я пропоную керівника комітету, яка очолить таку серйозну робочу групу. Я думаю, що це буде правильно, Ганна Миколаївна.

Давайте інші пропозиції.

 

 ТАРАСЮК Б.І. Я трактую цю ситуацію наступним чином. Ми прийняли два рішення. І одне не суперечить іншому. Тому що в одному варіанті ми взяли за основу, за основу мається на увазі, що ми будемо  працювати над цим текстом. І робочій групі доручення доопрацювати цей текст для внесення на пленарне засідання. Також що я не бачу протиріч.

 

 ЗАЛІЩУК С.П. Секретаріат коректно нам вказує, зауважує, що зазвичай Верховна Рада всі попередні 3 роки ми завжди голосуємо за постанови в цілому. Ми не робимо два читання по відношенню до постанов.

Тому пропозицію, якщо дозволите, Ігорю, якщо ви підтримаєте, ми  могли би підтримати цю постанову за основу з врахуваннями, за основу для роботи на робочій групі, а не для голосування в парламенті зараз.

Чи ви підтримуєте саме таку постановку? Чи ви пропонуєте це виносити відразу на Верховну Раду? Бо я цього не можу підтримати.

Я не мала цього на увазі. Я мала на увазі за основу для роботи на робочій групі. Бо за основу на Верховній Раді так не голосують, ми так не голосуємо постанови.

 

_______________. Так, дивіться, колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три. Хто – проти? Хто – утримався? Рішення не прийнято. В зал не виносимо.

Так, тоді я ставлю іншу пропозицію: доопрацювати робочою… Бориса Івановича пропозицію. Взяти за основу цей текст і доопрацювати в робочій групі. Хто за цю пропозицію? Хто –  проти? Хто –  утримався? Все, рішення, колеги, є.

Тепер дуже коротко, Світлана Петрівна, ваше питання, 5 хвилин, як ми домовлялись. І реформа дипломатичної служби.

 

ЧУБАРОВ Р.А. Я просто це для протоколу. Ми маємо подякувати колезі Максиму Бурбаку за те, що він звернув увагу, підготував, і ми працюємо. Я думаю, що якби він тут був би, він підтримав те рішення, яке ми прийняли, разом з ним ми дамо такий дуже глибокий текст 27-го і проголосуємо всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що він зацікавлений в тому, щоб цей текст був вдосконалений і відповідав національним інтересам. І тут його представник якраз не має тут  ніяких заперечень. Справді, ми дякуємо за ініціативу і сподіваємося, що МЗС в такі ж самі короткі терміни зможе доопрацювати і фіналізувати. Дякую.

Будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги! Ми нещодавно з вами проводили міжкомітетські слухання щодо наближення України до стандартів НАТО. І ми проголосували з вами за підсумки, за рекомендації цих слухань.

Водночас в Комітеті з європейської інтеграції виникла правка до пункту 1  номер 7. Задля того, щоб формально рішення було остаточно ухвалено, ми маємо переголосувати ці рекомендації з їхньою правкою.

І я вас прошу підтримати. Ми з комітетом, секретаріатом, з усіма комітетами  опрацювали, це в принципі редакційна певною мірою правка. Вона звучить  таким чином, що Верховній Раді України посилити парламентський контроль з метою забезпечення ефективності роботи трастових фондів НАТО в Україні.

Тут немає якихось суперечливих чи контраверсійних моментів. Я прошу підтримати, аби ті рекомендації остаточно  були ухвалені і були запущені в роботу на всьому виконавчому рівні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, в когось є питання, до цієї пропозиції Світлани Петрівни? Якщо немає, тоді, будь ласка,  рекомендації наших слухань, які стосувалися щодо НАТО. Хто за те, щоб з тими правками, напрацьованими з Комітетом з питань європейської інтеграції, їх затвердити. Хто – за? Все,  рішення є, одноголосно.

Світлана Петрівна, наступне питання…

Все. Чудово, колеги. Переходимо до надважливого завдання. Дуже добре, що ми, нарешті, починаємо розгляд поправок до, я б сказала, історичного Закону про дипломатичну службу, підготовка його до другого читання.

Я хотіла б подякувати голові робочої групи Борису Івановичу Тарасюку за те, що він, разом з іншими членами комітету Світланою Петрівною, Віктором Івановичем Вовком проводили зустрічі з представниками різних відомств та Адміністрацією Президента, присутню сьогодні, для того, щоб ми могли розглянути і перейти вже до розгляду по поправкам. І я дуже сподіваюся, хотілося б швидше, але до кінця березня ухвалити його в другому читанні.

Борис Іванович, зараз дамо коротко вам слово, як керівнику робочої групи, і тоді я пропоную розгляд цього тексту законопроекту йти поправка за поправкою, якщо ви не заперечуєте, після того, як Борис Іванович доповість коротко про ту роботу робочої групи. І зразу ж перша поправка, яка стосується якраз, яку подавав Віктор Іванович Вовк, оскільки в нього якраз і були деякі пропозиції до роботи робочої групи, будемо так, зауваження, будемо так казати, не претензії, зауваження нехай будуть, добре.

Тоді, будь ласка, Борис Іванович, вам слово.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Шановні колеги, для мене було честю виконати доручення комітету щодо очолення робочої групи по опрацюванню Закону про дипломатичну службу, проекту закону. Ця місія виконана, хочу сказати, що ми її двічі виконали, перший раз ми її виконали влітку в червні минулого року, завершили роботу, потім після того, як цей законопроект перейшов в Адміністрацію Президента, він декілька місяців був в Адміністрації Президента і був внесений Президентом, після чого опрацювала робоча група. Робоча група опрацювала всі зауваження, які були внесені після першого читання цього законопроекту, всього було розглянуто 137 пропозицій народних депутатів, крім того, з метою дотримання принципу юридичної визначеності та гармонізації тексту зазначеного законопроекту, робочою групою було напрацьовано 14 редакцій норм законопроекту.

В цілому робоча група пропонує врахувати або врахувати частково запропоновані народними депутатами України і членами робочої групи 59 пропозицій із внесених 137. В той же час робоча група пропонує відхилити 71 пропозицію. Робоча група не дійшла висновку щодо 6 пропозицій, які вона виносить на рішення комітету.

Перша – це поправка щодо затвердження положення про закордонні дипустанови Президентом, як пропонується законопроектом, а депутати внесли поправки Кабінетом Міністрів.

Друга поправка, 21,  22, щодо запровадження торговельно-економічних представництв. Оскільки робоча група недосягла згоди щодо цих поправок, робоча група виносить їх на рішення комітету.

Третя поправка низки депутатів щодо запровадження консультацій в комітеті. Також ця поправка виноситься на рішення комітету.

Четверта поправка, це поправки 60, 61, щодо затвердження положення про дипрадника Президентом України, як пропонується у законопроекті, а пропозиція депутатів –  Кабінетом Міністрів.

П'ята поправка, це номер 85, щодо зняття дискримінаційної норми у законопроекті відносно різної кількості законних відмов від участі в ротації особам, які займають категорії посад "Б" і "В". Робоча група надійшла висновку і переносить на рішення комітету.

І чотири поправки, які розповсюджують статус дипломатичного службовця і присвоєння найвищих дипломатичних рангів, пенсійного забезпечення, суддівського стажу на громадян, які обіймали чи обіймають посади  в міжнародних організаціях в цілому.

Оці шість комплексних поправок робоча група прийняла рішення передати на розгляд членам комітету.

Я на завершення хочу сказати, що надзвичайно приємно було більше ніж рік працювати з членами робочої групи. У нас була конструктивна атмосфера і обстановка. Особливо хотів би подякувати команді, дуже ефективній команді, Міністерства закордонних справ на чолі з Державним секретарем Андрієм Івановичем Зайцем. Хотів подякувати також членам робочої групи, які представляли Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство соціальної політики, Державної агенції державної служби, які зробили свій внесок в успіх роботи робочої групи. Також робоча група провела окрему зустріч з представниками правоохоронних органів і врахувала деякі положення. В цілому від імені робочої групи я дякую за увагу. І прошу комітет розглянути і підтримати пропозицію робочої групи і ті положення, які не знайшли спільної позиції на робочій групі, розглянути окремо в комітеті під час розгляду всіх поправок.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щиро дякую, Борисе Івановичу.

Якщо можна, зараз я хотіла би… Ви назвали декілька тих питань, які викликають дискусії, де робоча група прийняла рішення, щоб комітет визначався. Дійсно, є питання і по торгівельним комісіям, і є питання щодо консультацій в комітеті. Оскільки у нас зараз присутні представники і Адміністрації Президента, і тих міністерств, де були певні спірні питання, є Держсекретар, якщо можна, перед тим, як ми почнемо іти по поправкам, щоб багато членів комітету, які не брали участь в засіданні робочої групи, просто змогли почути позицію по тим питанням, які ви озвучили, які викликають дискусію, щоб теж зорієнтуватися вже під час розгляду. Я думаю, що це буде правильно.

Віктор Іванович, а тоді ми вже… Зараз дамо представникам, а тоді по вашим всім поправкам вже, ви почуєте позицію…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ну, щодо цього ..……, так.

Андрій Іванович, почнемо з вас як оскільки МЗС профільне і один із неформальних ініціаторів суб'єктів подання. Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую, шановна Ганна Миколаївна., шановні народні депутати. Не вдаючись у деталі кожної з поправок, тому що це займе чимало часу і це краще робити по кожній поправці окремо, скажу, що частина неузгоджених позицій, зокрема ким затверджується Положення про закордонні установи, консультації у комітеті перед призначенням глав дипломатичних представництв, ким затверджується Положення про дипломатичних радників, зумовлені розмежуванням повноважень органів державної влади. І я як державний секретар керувався виключно законом, я не можу приймати і займати політичних позицій, законами і Конституцією України, тому, стоячи на цих позиціях, я і буду вже детально коментувати ті чи інші положення і аргументації.

Що стосується поправок народного депутата Логвинського та інших, то ми зробили відповідний запит у Секретаріат Ради Європи і отримали вичерпну інформацію, яка зводиться дуже коротко до того, що судді Європейського суду з прав людини представляють не держави-члени Ради Європи, а займають посаду в особистій якості. Це важливий момент.

Другий елемент, важливий для розуміння контексту полягає у тому, що всі статутні документи Ради Європи наголошують на обов'язковому положенні про неупередженість службовців і посадовців Секретаріату Ради Європи та його органів. Тому наші внутрішні консультації свідчать про те, що у разі, якщо судді Європейського суду з прав людини буде присвоєно дипломатичний ранг, наприклад, то це може бути потрактовано як перебування цієї особи на державній чи дипломатичній службі, що відповідно вступає в конфлікт з принципом неупередженості, і комітет з етики відповідно до регламентних норм задіює відповідну процедуру. Тому Україна, маючи вперше, якщо не помиляюсь, на такій високій посаді свого громадянина, ризикує втратити цей шанс.

Про це дуже коротко і не буду займати ваш час.

Хотів би подякувати всім тим, хто брав участь в підготовці до другого читання. І, Борису Івановичу, який очолив робочу групу, Світлані Петрівні, яка брала участь в її засіданнях, колегам з міністерств і відомств, Ганні Миколаївні, яка з-за куліс позитивно сприяла ефективній роботі цієї робочої групи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Андрій Іванович.

До вашого відома, сьогодні депутат Логвинський передав листи в підтримку своєї поправки від парламентарів, зокрема із Литви, парламентарів із Молдови і з Латвії. Ну залишилось тільки від Трампа отримати підтримки листи, я думаю, тоді буде більше шансу.

Будь ласка,  а зараз Наталя Микольська,  якщо можна, вам коротко, особливо щодо торгівельних місій. Бо були дискусії щодо того, чи вносити зміни в Закон про зовнішню економічну діяльність, чи вмонтовувати в цей.

Будь ласка.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Доброго дня! Я перепрошую зразу за те, що я після своєї промови маю піти. Це не тому, що у нас відсутня повага до роботи комітету, це тільки тому, що я зустрічаюсь з жінками-послами, які на Україні, і ми сьогодні будемо працювати з молодими українськими дизайнерами. Тому, на жаль, заплановано давно ця подія.

Що стосується, власне, роботи над законом. По-перше, я би хотіла подякувати  робочій групі, пану Тарасюку, зокрема, що було прийнято рішення винести це питання на засідання комітету. Винести його, оскільки робоча група не досягнула по ньому консенсусу.

Друге. Я б хотіла подякувати колегам народним депутатам, які вносили поправки до цього закону, і це говорить про те, що є розуміння, що потрібно це питання якимось чином врегулювати.

В чому полягає позиція Міністерства економічного розвитку і торгівлі. А вона полягає в тому, що, на нашу думку, в Законі  про дипломатичну службу це питання має бути врегульовано. Яким чином і які вже, власне, яке формулювання  цієї правки, для нас на даному етапі, розуміючи, що питання є достатньо чуттєве, для нас зараз не є принципове. Тому у зв'язку з цим ми готові  підтримати як поправку  пана Єднака, яка подавалася, так і поправку пана Вовка… перепрошую,  пана Галасюка, яку озвучував пан Вовк. При цьому  ми також готові підтримати якийсь компромісний варіант,  навіть між ними двома. Принципово важливо, на нашу думку, щоб,  власне, в Законі про дипломатичну службу було положення про те, що існуватиме такий вид та представництва торговельних або економічних інтересів України.

Чому це не в Законі про зовнішньоекономічну діяльність?  Тому що, ви знаєте, в принципі позиція Міністерства економічного розвитку і торгівлі полягає в тому, що ми цей закон в принципі  збираємося, працюємо над  тим, щоб його скасувати. Що потреби в ньому як такому, він же є певний анахронізм після несення  правок в нього, вона не потрібна.  Тому, якщо ми зараз робимо фундаментальний закон, який буде працювати достатньо довгий період часу, на нашу думку, для уникнення будь-яких спекуляцій вкрай важливо передбачити положення.

Другий важливий момент. Якщо ми говоримо про надання певних прав   Кабінету Міністрів, то я зазначу, що  Міністерство  закордонних справ є суб'єктом прийняття, розробки і в принципі голосування будь-яких рішень   на  Кабінеті Міністрів. Тому спекуляції, наприклад, на  тему, що у нас буде якесь рішення, яке  певним чином не враховуватиме позицію МЗС, воно апріорі неможливе. І як показала наша зараз практика співпраці з МСЗ, наприклад, по пілотним торговельно-економічним  підсиленням економічних відділів, в  принципі там  ми можемо виходити   на певні взаємопогоджені рішення, і передбачення в законі фундаментальної норми тільки цьому сприятиме.

Дякую.

Залишається мій колега, який  працював так само в робочій групі, який готовий буде також відповісти на всі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані  Наталя. Хоча нам хотілося б получити більш чіткіше ваше розуміння. Бо ви сказали, що  ваша позиція і Галасюка поправка, і поправка інших народних депутатів. Так все-таки… Єднака. Є дві, правильно. Але ці дві поправки, між ними є певна різниця. І тому…

Ця різниця, насправді, дуже важлива, тому що треба чітко розуміти, що для просування  економічних інтересів України на зовнішніх ринках та захисту інтересів ми створюємо  при органах дипломатичної служби за рішенням Кабмін, чи вони у системі, але не частина дипслужби, чи….

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.  Ганна Миколаївна, розумієте, розуміючи, що станом на сьогодні у нас взагалі немає нічого, то, на думку Міністерства  економічного розвитку і  торгівлі, закріплення в законі хоча би фактично  якогось положення, яке  визначає їх створення, якщо воно там ефективно працюватиме, а ми вважаємо, що ефективність його роботи залежить від тієї постанови, яка буде затверджена Кабінетом Міністрів на виконання закону, тому ми говоримо, що ми  готові, що ми підтримуємо там ці дві пропозиції в залежності від того, яка буде.

Я так розумію, що  автори також готові знайти певний консенсус.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Віктор Іванович, ви давно  тримали руку. Тоді –  Борис Іванович.

 

ВОВК В.І.  Я по… по іншому, так.

Я хочу сказати, що з великою повагою ставлюся до тієї робочої групи, яка протягом тривалого часу в комітеті Верховної Ради  напрацьовувала базовий текст, який ліг в основу проекту, внесеного Президентом України, так само робочої групи.

Водночас я не можу погодитися з звітом голови робочої групи про результати роботи робочої групи в частині того, що лише шість положень не знайшли, так би мовити, позиції не були визначені щодо позиції робочої групи.

Таких положень набагато більше, насправді, тому що робоча група, як відомо, створена комітетом в рамках Закону  "Про комітети Верховної Ради". Закон  "Про комітети Верховної Ради" в статті 15 дуже чітко виписує порядок  роботи робочої групи, в тому числі розділяє поняття "склад робочої групи", тобто члени робочої групи, які приймають рішення щодо, визначають позицію робочої групи, а також залучені до роботи в робочій групі представники виконавчої влади.

У зв'язку з цим сам закон визначає дуже чітко, хто і як бере участь в прийнятті ухвалення рішень щодо позиції робочої групи. Так от в частині тих поправок принципових, фундаментальних, які були мною внесені від імені Радикальної партії, відображають її позиції, на жаль, так само позиція робочої групи була не визначена. Тому що з тих присутніх людей, які входили до складу робочої групи, відповідно до Закону "Про комітети Верховної Ради", а це було три особи, думки розділилися на "за", "проти" і не визначилися, і в результаті в такий спосіб позиція робочої групи щодо внесених мною поправок була не визначена. І тому я і написав це звернення на голову комітету Верховної Ради щодо, на моє переконання, невідповідності Закону "Про комітети Верховної Ради" і не легітимності висновків в частині внесених мною пропозицій. І тому пропоную комітету розглядати, внесені мною від імені фракції Радикальної партії, ті пропозиції, як би, як повноцінні пропозиції без врахування таблиці, що написана таблиця. Оскільки легітимної позиції робочої групи щодо цих поправок не існує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович.

І те, що ми з вами і перед комітетом говорили, що в принципі все одно напрацювання робочою групою, вони для того, щоб члени комітету могли ознайомитися, але по кожній поправці ми будемо ще раз іти і тут якраз, і буде можливість, якщо є якісь суперечливі речі, для вас представити вашу позицію і члени комітету будуть голосувати.

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я висловлюю незгоду з твердженнями нашого колеги. Я хочу сказати, що я особисто не розділяв членів робочої групи за більше ніж рік на білих і чорних. Я вважав, що всі мають однакові права як члени робочої групи. Ви скажете свою позицію після того, як я виступлю.

Що я хочу сказати, що той випадок, коли розглядалися пропозиції Віктора Івановича Вовка на тому засіданні, були присутні троє народних депутатів. З трьох народних депутатів двоє не підтримали позицію Віктора Івановича. Віктор Іванович, яка ще більшість вам потрібна?

 

 ВОВК В.І.  Це неправда.  Тільки що сказали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я вас дуже б просила…

 

ЄДНАК О.В. Шановні колеги, просто, на жаль, інший комітет розглядає мій законопроект. У мене 21 поправка. Можна, якщо не проти члени комітету, я виступлю по своїй поправці, і тоді ви будете дальше в робочому режимі розглядати законопроект, якщо не заперечуєте?

Шановні колеги, 21 поправка…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я заперечую. По порядку ведення. Значить,  чому ми виділяємо спірні питання, яких визначила робоча група, і чому ми повинні їх розглядати в першочерговому порядку?  Це стосується і пані Микольської, це стосується і пана Остапа. Тому я проти цієї пропозиції, за те, щоб ми йшли поправка за поправкою згідно з внесеними поправками і приймали рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, колеги, йдемо по поправках.

Перша, переходимо до розгляду. У нас перша поправка внесена членом нашого комітету, народним депутатом Вовком Віктором Івановичем.

Будь ласка, Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І.  Ця поправка є лише відображенням цілої системи поправок, які мають одне і те ж коріння. Тут ціла низка, більше двох десятків поправок, які ідуть по всьому тексту даного закону і які обґрунтовуються наступним чином.

Справа в тому, що відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, угоди, конвенції і так далі, ратифіковані парламентом України і є частиною національного законодавства України. Тому до таких документів, які мають пряме і безпосереднє відношення до нашого законопроекту, відноситься один базовий міжнародний документ, він називається "Віденська конвенція щодо дипломатичних зносин" від 18 квітня 1961 року, який був ратифікований Указом Президії Верховної Ради ще УРСР від 21 березня 1964 року. Визначною мірою даються базові, принципові підходи, принципи, поняття, які визначають взагалі що таке дипломатична служба, виходячи з міжнародних домовленостей про те, що таке дипломатичні зносини. В тому числі дається поняття і дипломатичного персоналу, адміністративно-технічного персоналу, обслуговуючого персоналу і так далі.

На жаль, даний законопроект, внесений і підтриманий в першому читанні, принципово не відповідає Віденській конвенції про дипломатичні зносини, оскільки користується зовсім іншим термінологічним апаратом ніж той, який передбачений Віденською конвенцією.

Зокрема, в абсолютно штучний спосіб поєднує і далі весь в законопроекіт поєднані… і далі на цих штучних поняттях побудований весь закон. Він поєднує те, що у Віденській конвенції названо дипломатичним персоналом і адміністративно-технічним персоналом. В нашому законопроекті ці два, геть різні відповідно до Віденської конвенції ці категорії працівників дипломатичних установ, об'єднані в єдине поняття "посадові особи дипломатичної служби". І під них підведене так само штучне поняття, якого не існує в міжнародному праві: "особа дипломатичної служби". І далі у нас на дипломатичну службу приймаються на посади дипломатичної служби, до яких відносяться дві різні, принципово різні категорії людей. Це дипломатичні службовці і адміністративні службовці, які мають працювати відповідно до Закону про державну службу.

І таким чином весь закон побудований на… в тому числі навіть визначення, що таке… навіть… Зараз… перепрошую, я дивлюся закон. У нас найперша стаття закону, яка визначає, що таке дипломатична служба, відсилає до професійної діяльності посадових осіб дипломатичної служби, якими є дипломати і адміністративно технічний персонал. І тим самим у нас адміністративний технічний персонал в особі діловодів, бухгалтерів і так далі, виявляється, здійснює реалізацію зовнішньої політики України, здійснює захист національних інтересів України в міжнародних відносинах, займається правами і інтересами громадян і юридичних осіб за кордоном. Тобто та діяльність, яка є специфічною для дипломатів, у нас приписується бухгалтерам, у нас приписується діловодам, у нас приписується низці інших посадових осіб, які працюють в дипломатичних установах і які в штучній спосіб об'єднані під поняттям "посадові особи дипломатичної служби".

І так само далі по всьому тексту говориться, хто і як приймаються на дипломатичну службу. На дипломатичну службу у нас приймаються на посади в дипломатичній службі, тобто діловод-бухгалтер, який приймається на дипломатичну службу відповідно до цього закону. І тому… Це я привів такі приклади, щоб було зрозуміло, що по всьому тексту цього закону є повна невідповідність концептуально-термінологічна Віденській конвенції про дипломатичні зносини. Це зауваження номер 1.

Зауваження номер  2. Так само вводиться ще одне наступне штучне поняття це щодо дипломатичної служби. У нас на дипломатичній службі, значить, дві різні категорії людей дипломатичні службовці і адміністративно-технічний персонал теж на дипломатичній службі відповідно до цього закону.

Так само друге зауваження принципове, це друге штучне поняття, яке введене в цьому законі, це працівники дипломатичних установ до яких ще додається третя категорія передбачена Віденською конвенцією, а саме обслуговуючий персонал, там водії і так далі. Це третя категорія, яка передбачена Віденською конвенцією, і  вони є працівниками дипломатичних установ. І далі, навколо працівників дипломатичних установ так само значною мірою будується цей закон, включно із пільгами по перевезенню членів родин, по навчанню дітей в закордонних школах, по оплаті за рахунок державного бюджету України внесків в Пенсійний фонд. Кому? Непрацюючим членам  працівників дипломатичних установ.

Я закінчую. Наприклад, тобто ми веземо з Києва водія, його дружину, його дитину і оплачуємо це все за рахунок   державного бюджету. І  при цьому, в тому числі Пенсійний фонд і інші страхові речі для непрацюючого члена родини. Тим самим ми удорожчуємо свою дипломатичну службу  в такий штучний спосіб, суттєво і вішаємо це все на платників  податків.

Такого немає в інших країнах, так не працюють дипломатичні служби інших країн. І тому всі мої поправки, їх близько 30, вони  просто по тексту, по всьому тексту вносять чітке розділення між, тобто вони виправляють цю ситуацію. Бо в основному закон гарний, на 90 відсотків, 95 відсотків цей закон повністю можна приймати. І ми його би підтримували за умови, що він приведений у відповідність до Віденської конвенції про дипломатичні відносини.   

І останнє, що я хочу сказати, що вразі, якщо він буде прийнятий в такому вигляді, а, безумовно, наша фракція не буде голосувати за нього в такому  вигляді, це дасть  підстави для того, щоб оскаржувати  цей закон в  Конституційному Суді, як неконституційний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу.

Світлана Петрівна.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я по порядку ведення. Я пропоную, щоб кожна поправка, яка представлена або автором, або представником автора, відразу слово надавали керівнику робочої  групи для того, щоб керівник коротко проінформував, яка позиція робочої групи.

Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я з повагою ставлюся   до роботи, яку проробив Віктор Іванович. Дякую за ґрунтовну рекомендацію, пояснення.

Водночас, давайте повернемося, значить закон визначає, що ми повинні проголосувати за кожну справу. От їх 135, наш комітет повинен за кожним проголосувати, приймаємо ми її чи відхиляємо, ми не можемо обійти цю норму закону, ми пакетом голосувати не будемо. Це раз.

Виходячи з цього, я пропоную конкретний порядок ведення. В мене пропозиція така, щоб ми підтримали представлення кожної поправки, наприклад, хвилина, максимум. Далі, якщо вона потребує обговорення, тоді ми включаємо обговорення, якщо не потребує обговорення, ми за неї одразу голосуємо. І таким чином ми зможемо просто визначити приблизний формат нашої роботи, бо ми можемо три місяці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, ми дали зараз більше часу, оскільки у Віктора Івановича  було 30 поправок на цю тему, і тому йому треба було…

 

ВОВК В.І. У мене 28 поправок, от якщо ви говорите по одній хвилині на кожну поправку, то я б брав 28 хвилин.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Максимум.

 

ВОВК В.І. Ну, да. Тому я виступ один раз за ці поправки, оскільки вони, як я пояснив, це поправки йдуть по всьому тексту, і тому їх аж 28.

 

ЗАЛІЩУК С.П. На далі просто кожному хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, але крім ваших оцих суперечливих поправок, я думаю, ті поправки, де у вас є теж підтримка, напрацювання робочої групи тільки, тому, можливо, слушним є дати коротко хоча б представлення робочої групи.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я по порядку ведення, я пропоную, щоб після представлення будь-якої поправки слово давалося керівнику робочої групи для того, щоб він коротко проінформував про те, яке рішення робочої групи і все, а далі вже комітет приймає рішення після обговорення. Тому я хочу сказати, що поправки, які були внесені Віктором Івановичем Вовком, були розглянуті на окремому засіданні окремим блоком і було прийнято рішення всіма членами робочої групи, крім одного автора, відхилити ці поправки. Я інформую про це комітет.

Дякую.

 

ВОВК В.І.  Я заперечую проти того, що тільки що прозвучало, таких рішень всіма членами не приймалися, були лише три члени, думка яких розділилася, один, один, один, відповідно рішення членами робочої, легітимними, відповідно до Закону про комітети, не ухвалювалося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я пропоную переходити. Ірина Степанівна, ви хотіли сказати?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я б хотіла зрозуміти, чому відхилена і позиція МЗС?

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Дякую. Дуже коротко, тому що поправок дійсно багато. Системні пропозиції народного депутата Вовка  Міністерством закордонних справ не були підтримані з таких міркувань.

Перше. Віденська конвенція 1961 року регулює не умови проходження прийому на дипломатичну службу, вона регулює дипломатичні відносини. І про це чітко сказано в її преамбулярній частині, яка каже про те, що ця конвенція регулює дипломатичні відносини, привілеї та імунітети.

І чітко преамбуряна частина говорить про те, що независимо от различий в их государственном и общественном строе. Інші даються посилання, які кажуть чітко про те, що кожна суверенна держава сама визначає ці аспекти не пов'язані з привілеями, імунітетами і дипломатичними відносинами – це перший аспект.

Другий аспект. Коли Віктор Іванович говорить про те, що кожна країна світу не надсилає бухгалтерів, водіїв, завгоспів в інші посольства, я дозволю собі не погодитися. Дипломатичного статусу вони не мають, ні зараз, ні не будуть мати після прийняття цього закону. Вони будуть працівниками дипломатичної служби, які будуть адміністративно-технічними працівниками, які будуть документуватися службовими паспортами, так як це має місце і сьогодні.

Єдине, що  об'єднує ці дві категорії, і дипломатичні службовці, і адміністративно-технічні службовці є державними службовцями, в розумінні українського…

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. І ті, і ті перебувають на дипломатичній службі як специфічному виді державної служби. І, якщо виключити адміністративно-технічний персонал з регулювання цього закону, то у нас весь адмінтехперсонал буде регулюватися виключно Законом про державну службу, який не передбачає ні довготермінових відряджень за кордон, ні регулює статус членів сімей. Тому що державні службовці в межах України вони не мають потреби врегулювання цих правових аспектів. Тому і чинний нині Закон про дипломатичну службу, і запропонований, і внесений Президентом України  законопроект, насправді, в цьому плані абсолютно не відрізняються. Міняється термінологія   з метою її уніфікації, приведення у відповідність до нового Закону про державну службу, але система і конструкція з трьох складових: дипломатичний склад, які представляють державу, виконують дипломатичні функції;  адміністративно-технічний склад – це державні службовці, які здійснюють  адміністративно-технічне обслуговування: бухгалтери, референтури, діловодство, канцелярії, шифри і так далі; і обслуговуючий персонал, який не є державними службовцями  в Україні ні зараз і не буде ним після прийняття цього закону. Всі ці три категорії зберігаються без жодної відмінності, крім термінологічної назви.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, але дуже коротко, будь ласка.

 

ВОВК В.І. Я  не погоджуюся з першим твердженням, оскільки Віденська конвенція  визначає  базову термінологію. У тому числі вона визначає, що "в настоящей Конвенции приводимые ниже термины имеют следующее значение", і дають  термінологію, у тому числі щодо дипломатичного персоналу, в тому числі щодо адміністративно-технічного персоналу, в тому числі щодо обслуговуючого персоналу і дуже багато статей, тут я просто за браком часу не буду, дуже чітко розділяє їх і їхні функції і так далі.  Це перше.

Друге. Щодо того, що  адміністративний персонал, якщо прийняти мої поправки, нічого подібного, ви погано дивились мої поправки. Мої поправки якраз теж врегульовують специфіку проходження  державної служби адміністративним персоналом… дипломатичних установ. Але без  зарахування їх в дипломатичну службу як таку. Тобто мої поправки якраз дуже добре про це говорять. У тому числі там, де потрібно, урівнюють із дипломатичними службовцями в частині там робочого дня і так далі, а де  необхідно, відсилають на Кабінет Міністрів, який може це врегулювати. Таким чином, це все буде. Специфіка робота державних службовців на адміністративно-технічних посадах вона буде врегульована, вона регулюється,  і завдяки й моїм поправкам. Просто все це робиться без штучного об'єднання дипломатичних службовців і адміністративних службовців в одній категорії "посадові особи дипломатичної служби" і без, саме головне, без зарахування звичайних державних службовців на адміністративних посадах на дипломатичну службу. От в цьому суть розходження. Ці люди будуть зараховуватись  на дипломатичну службу чи ні? На моє  глибоке переконання, адміністративні службовці, про яких ви самі говорили, не повинні зараховуватися на дипломатичну службу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Іванович, вони будуть адміністративні службовці? Тому що я…

 

ЗАЯЦЬ А.І.  …повинні перебувати на дипломатичній службі так само, як вони і зараз перебувають на дипломатичній службі. Тому що більшість питань їхнього функціонування  за кордоном є спільними для них двох. І створювати  окремий законодавчий акт, який буде регулювати проходження державної служби за кордоном, можна, звичайно, але це абсолютно марна витрата часу і розробників, і  Верховної Ради, яка буде це  як  приймати. Ми не бачимо в цьому доцільності. Це абсолютно… А чи  може адміністративно-технічний службовець стати дипломатичним?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому ви не бачите доцільності? Це питання просто розробки якихось додаткових нормативних актів і підзаконного акту  Кабміну, чи  в чому проблема?

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Закону тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Закону тоді.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Але такого немає, в цивілізованих країнах, такого немає. Ми вивчали Євросоюзу досвід, США, Канади, розвинених всіх країн. Єдиний закон про дипломатичну службу регулює всі  категорії тих, хто працює в апараті міністерства і в закордонних представництвах, розділяючи їх там, де це потрібно.

 

ВОВК В.І. Не приймаючи їх на дипломатичну службу. Не приймаючи їх при цьому на дипломатичну службу.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Дипломатична служба – це державна служба особливого характеру. І особливий характер її полягає в тому, що ці люди працюють за кордоном, на відміну від класичних державних службовців, які за кордон можуть тільки виїжджати в короткотермінові відрядження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Ні, так, звісно, ми будемо ставити на  кожну правку поправку на голосування.

Колеги, хто за те, щоб підтримати поправку Віктора Івановича. Ви хочете щось сказати чи ви вже підтримали?

 

 ТАРАСЮК Б.І. Я хочу сказати, що робоча група має право висловити… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, хто за те, щоб підтримати цю поправку Віктора Івановича? Хто за те, щоб підтримати? Хто – проти? Хто – утримався? Три. Значить що? Значить не підтримали.

Так, колеги, пішли далі. 2 правка, вона в принципі випливає з 1-ї, так само, як і 3-я, так само, як і 3-я правка. Ну давайте тоді кожну голосувати. Добре.

Тоді, ні, ну вони…

 

ВОВК В.І.  Я наполягаю на голосуванні кожної, це немає сенсу, вони мають або прийматися пакетом, або... Я не хочу затягувати штучно час роботи комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді 4 поправка, яка, будь ласка, робочою групою вона відхилена, немає представника співавтора. Якщо у когось у членів комітету є інший.

Хто за те, щоб підтримати робочу групу, відхилити цю поправку? Хто – за? Відхилена.

Хто за те, щоб відхили цю поправку? Одноголосно. Рішення є.

Сьома поправка, теж Віктора Івановича, вона відхилена. Ми її тоді не розглядаємо.

Далі, Рябчина 8 поправка врахована. Якщо в когось є зауваження, хтось має чи пропонує відхилити чи ще щось. Немає?

Якщо ні, тоді прошу підтвердити. Хто за те, щоб врахувати цю поправку?  Хто – проти?  Хто – утримався?

Так, далі, 9 поправка. Тарасюк, Заліщук - співавтори. Враховано.

Хто за те, щоб врахувати цю поправку? Хто – проти? Хто – утримався? Дякуємо.

Тепер наступна.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …правка, яка відхилена робочою… Чекайте. 10-а, перепрошую, вона відхилена. Це одне з важливих нововведень цього законопроекту, яке пропонує народний депутат Голубов, вилучити. Але в чому суть?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось, 10-а. Так, 10-а.

Віктор Іванович, це та сама з ваших тридцяти, тоді ми опускаємо, проходимо далі.

Наступна.

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ті, які… там є ваші враховані, ми до них дійдемо.

Далі, 10-а. Тоді ми пропускаємо, її відхилено.

Далі, 11 поправка. Оля Бєлькова, вона врахована.

Хто за те, щоб підтвердити враховану поправку Бєлькової? Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався?

Тепер 12 поправка, вона відхилена.

Хто за те, щоб підтримати відхилення цієї поправки, відхилити? 12-а. Хто – утримався? Віктор Іванович утримався.

Далі, 13-а. То граматика, Віктор Іванович, вдосконалення тексту.

13 поправка, Голубова.

МЗС вносить те, щоб закордонними дипломатичними установами України були ще Посольство України з резиденцію Надзвичайного та Повноважного посла України в Києві. Ні, МЗС пропонує, а Голубов, перепрошую, Президент пропонує, а народний депутат пропонує це вилучити. Коли ми з'ясовували, чому така пропозиція, що це за посольство України з резиденцією надзвичайно і уповноваженого посла України в Києві, передовий досвід провідних держав світу з метою раціонального використання коштів. Оскільки Україна не може по всіх країнах світу забезпечити свої закордонні дипломатичні установи, тому тут буде посол, який буде виїжджати і треба…

Ми не підтримуємо вилучення. Тому хто за те, щоб відхилити цю поправку? Одноголосно, є. Чи ви утримуєтесь? Одноголосно? Добре.

Далі. Наступна правка, 14-а. Виноситься на розгляд комітету для ухвалення рішення. Це якраз одна із тих суперечливих правок. І тому я хотіла дати зараз Борису Івановичу доповісти.

Ми почули на початку від Держсекретаря, чому, зокрема, питання, які стосуються наших місій України у міжнародних організаціях, безпосередньо затверджується Президентом України, а не Кабінету Міністрів. Тому ми почули вже позицію МЗС офіційну, тепер робоча група, яка на рішенні комітету. Будь ласка,  Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. В даному разі я підтверджую, що робоча група прийняла рекомендацію комітету розглянути це питання. Як член робочої групи, як член комітету я пропоную залишити в редакції, внесеної Президентом. Чому? Тому що згідно з статтею 106 Конституції України Президент здійснює керівництво зовнішньополітичної діяльності. Отже, все, що пов'язане з проведення зовнішньополітичної діяльності, має затверджуватися Президентом. Подобається нам чи ні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ірина Степанівна.  

 

ЛУЦЕНКО І.С. Хочу добавити, що відповідно до Конституції відповідної статті до компетенції Кабінету Міністрів  України не входить те, що пропонується Голубовим в 14 поправці. Це не орган виконавчої влади – це державна установа. А Кабінет Міністрів України робить тільки в рамках все, що стосується міністерств і відомств як органів виконавчої влади. Тому це як добавлення аргументу до того, що залишити все-таки цю статтю так, як запропонував Президент України. Відхилити поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Заліщук.  

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую.

Шановні колеги, я запропонувала цю поправку, тому що, з моєї точки зору, положення, яке запропоноване в редакції Президента, суперечить, власне, Конституції. Конституція чітко визначає функції Президента, і затвердження положень щодо закордонної дипломатичної установи не є перераховано в Конституції. Власне, тому ми запропонували  таку норму, аби положення затверджувались Кабінетом Міністрів України.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Дякую.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я хочу підтвердити те, що Президент України, Адміністрація Президента, виступає за ту редакцію, яка на сьогодні чинна в проекті нинішнього закону, який проголосований в першому читанні. Абсолютно чітка аргументація вже була наведена і представником Президента. Це виключно повноваження Президента здійснювати керівництво зовнішньої політичної діяльності і зокрема призначення керівників ЗДУ. Відповідно з цього логічно випливає і положення, затверджувати положення про закордонну дипломатичну установу. Абсолютно підтримую пропозицію також, що це не прерогатива Кабінету Міністрів України. І Президент категорично не підтримує звуження його повноважень у сфері зовнішньої політики.

Дякую.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  …секундна, ремарка. Відповідно до Закону про Кабінет Міністрів України і про центральні органи виконавчої влади, Кабінет Міністрів затверджує положення про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Тому Кабінет Міністрів затверджує положення про МЗС, тому що це міністерство як інші, але закордонна дипломатична установа не є ні структурним підрозділом міністерства, ні територіальним органом, ні центральним органом виконавчої влади. Тому просив би, шановних народних депутатів, відхилити внесену поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, поправка номер 14, тут якраз Голубов, Заліщук, Левченко, Іллєнко, Головко. Хто за те, щоб підтримати цю поправку? Хто – проти? Хто – утримався?

Не, тоді на… Три, три і один, підтримано.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 – за, все.  Відхилити. Відхилити. Все, відхилена поправка.

Наступна поправка 15-а, Сотник і Войціцька. Робоча група пропонує відхилити. Хто за те, щоб відхилити цю поправку…? (Шум у залі)

 15-а. Вікторе Івановичу, подивіться. 15-а, не бачите, так, дивіться. (Шум у залі) Те саме 15-а… Так, хто… Тобто це те саме, тому що… Борисе Івановичу, ви хочете…

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні, я голосую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, голосуєте.

Хто за те, щоб цю поправку, оскільки ми… відхилити? Є, рішення одноголосно.

Так, далі. 16 поправка. Врахована в іншій редакції, запропонованій народними депутатами України, членами робочої групи. Тоді ми цю поправку, якщо вона врахована, то ми її, що – відхиляємо?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де редакція робоча…? 18 поправка. Тоді ці відхиляємо, 16-у, 17-у відхиляємо, а ця що врахована, робочою групою напрацьована.

Хто за те, щоб 16-у, 17-у відхилити і врахувати 18-у як ту напрацьовану… Хто за таке рішення? Хто – за? Одноголосно. Є.

Так, 19 поправка…

 

_______________. А 18-у?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже ж ми проголосували, все, ми ці дві… Борисе Івановичу, ми 16-у, 17-у відхилити, а підтримали 18-у.

19-а. (Шум у залі) Ну, тут нема ж суперечностей. Людмила Олександрівна. Нам же треба пройти.

19 поправка врахована. Хто за те, щоб її врахувати. Вікторе Івановичу. Є. Одноголосно.

Далі. Тепер переходимо до складної, знову одна з тих, де займе, можливо, трохи часу, це поправка Галасюка виноситься на розгляд комітету для прийняття рішень і друга буде поправка 21 Єднака, це те, про що говорила Микольська…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, ви зможете доповісти. Тоді, якщо так, будь ласка, замість автора поправки, Вікторе Івановичу, доповідайте. Одна поправка, 2 хвилини регламент максимум.

 

ВОВК В.І. У даному разі немає про що говорити, поправка коротка. Ну, поправка внесена моїм колегою по фракції, головою Комітету з промислової політики паном Галасюком, є компромісною, враховуючи ту поправку, яка була запропонована Міністерством економічного розвитку і торгівлі, яка була внесена шановним колегою паном Єднаком. На нашу думку, з паном Галасюком, у вигляді, яка була запропонована МЕРТ, вона дійсно є неприйнятна. Оскільки вона змішує і вводить торгово-економічне представництво всередину дипломатичної служби, робить її частиною дипломатичної служби, і це, так само, не відповідає Віденській конвенції про міжнародні зносини. Не можуть штатні і, так би мовити, працівники дипломатичної служби здійснювати торгово-економічне представництво. Водночас, постановка питання про необхідність такої діяльності за кордоном торгово-економічного представництва це є вкрай актуальне.

І, враховуючи існуючу інфраструктуру, яка існує в Міністерстві закордонних справ по всіх країнах, ми вважаємо за дуже важливе все ж таки в цьому Законі про дипломатичну службу залишити можливість співпраці Міністерство закордонних справ і Міністерством економічної торгівлі і розвитку в частині представництва торгово-економічних інтересів України. І на наш погляд так, в такому вигляді, модифікована пропозиція МЕРТ в такому вигляді вона не просто заслуговує право на існування, а й доцільно і необхідно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Можливо, доцільно відразу заслухати позицію, дві поправки, які стосуються економізації, Єднака, тоді – МЗС і тоді – робоча група.

Будь ласка, Єднак.

 

ЄДНАК О.В. Шановні колеги члени комітету, я дуже вас прошу відповідально, дуже відповідально поставитися саме до цього голосування, до 20 і 21 поправок. Тому що…

 

_______________. Це вже зайве.

 

ЄДНАК О.В. Це не зайве. Тому що ми всі…

 

______________. (Не чути)

 

ЄДНАК О.В. Тим більше моє прохання не втрачає актуальності. Ми всі бачимо ситуацію з курсом гривні. Ми знаємо, що причиною цього, зокрема, є негативний торгівельний баланс нашої держави. Ми всі і, зокрема, ведемо дискусії в стінах парламенту, навіщо МВФ так тисне, а де наша суб'єктність, а де наш суверенітет, а МВФ транші йдуть на поповнення наших золотовалютних резервів, які тільки за місяць січень знизилися на 2 відсотки. Тому вкрай важливо, критично важливо збільшувати наш експорт і просувати наші товари за кордоном. І, власне, Міністерство економічного розвитку та торгівлі прийняло експортну стратегію, визначило наші пріоритетні напрямки по торгівлі і потребує інструментів. Інструментів якраз, які ми можемо передбачити в цьому Законі про дипломатичну службу. Тому що, зокрема, в минулому році я був з україно-литовською делегацією по просуванні "Плану Маршалла" так званого, і ми бачили хороший рівень підготовки наших дипломатів. Але ми були би мати набагато сильніші позиції, якби з нами, зокрема, були дипломати, які, зокрема, розуміли аспекти зовнішньої торгівлі, які розуміли інвестиційні можливості і тому подібне.

Такі інструменти потребує малий і середній бізнес. Тому що, якщо  великі корпорації, українські зокрема, можуть собі дозволити мати власні торгівельні представництва за кордоном, то середній бізнес він не може, він не розуміє, яким є особливості фітосанітарного контролю, митної політики, розмитнення  і тому подібне. Тому присутність торгівельного представника в пріоритетних для нас країнах зовнішньої торгівлі вона суттєво посилить наші позиції.

Тому я просив би членів комітету однозначно передбачити можливості таких торгівельних і торгівельно-економічних представників в наших зовнішньополітичних відомствах. Чи при, чи в системі –  це вже питання, зокрема, дискусійне. Тому що якщо, наприклад,  поза системою, то знову ж таки будуть ті ж самі питання, як і з адміністративним персоналом, так питання довготривалих відряджень за кордоном і тому подібне, якщо вони будуть в системі державної служби, а не дипломатичної служби, яка вже, держсекретар МЗС про це говорив.

Тому я просив би підтримати, зокрема, мою поправку. Якщо буде воля  комітету або серйозні дискусії, то поправку пана Галасюка, але в будь-якому випадку я просив би підтримати це рішення і дати можливості реалізувати ефективніше нашу експортну стратегію і просування інтересів зовнішньоекономічних інтересів України за кордоном.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Будь ласка, Держсекретар. Андрій  Іванович, вам.

 

ЗАЯЦЬ А.І.   Дякую.

Дуже коротко. Погоджуючись абсолютно з усім тим, що казали і кажуть колеги з МЕРТ, народний депутат Єднак, народний депутат Галасюк і багато народних депутатів. Ми це повністю підтримуємо, але вважаємо, що це не є предметом регулювання Закону про дипломатичну службу.

Тому що колеги з Міністерства оборони, наприклад, чомусь не вносять питання про те, що аташати з питань оборони мають регулюватися Законом про дипломатичну службу. "Держспецзв'язку" не вносить   пропозицій про те, що референтури і шифрувальники мають регулюватися, спеціально називатися Законом про дипломатичну службу, це не  той закон. Ті рамки, які закладені в Законі про дипломатичну службу, абсолютно не перешкоджають діяльності темів чи торгпредств, чи будь якої іншої структури, яка буде визначена профільним законом.

І хотів би нагадати, що Україна до цих пір живе за Законом від 16 квітня 1991 року про зовнішньоекономічну діяльність. Який і мав би врегулювати, нарешті, в сучасному вигляді, хто в якій формі, коли, кого, представляє. І ці органи абсолютно логічно, без необхідності внесень змін до Закону про дипломатичну службу, будуть при… те, що каже народний депутат  Галасюк, при  закордонних дипломатичних установах, але аж ніяк в системі органів дипломатичної служби. Чинний Закон про зовнішньоекономічну діяльність згадує про те, що Кабмін  координує роботу торгпредств в іноземних державах (стаття 9-а). Стаття 28, Україна здійснює через державні торгівельні представництва.

Тобто, в принципі, я би закликав колег з МЕРТ нарешті зосередитись над виробленням сучасного Закону про зовнішньоекономічну діяльність, яким в системному вигляді,  а не латанням профільних законів регулювати це надзвичайно важливе питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович.

Будь ласка, Володимир.

 

АР'ЄВ В.І. У мене питання до Андрія Івановича. Яким чином тоді буде фінансуватися  діяльність працівників торгово-економічних представництв, чи воно буде відповідати тому рівню, яке закладено відповідно до дипломатичної служби, оскільки це важливий момент? І тоді фактично, як ми говорили, ті, хто прирівнюються до держслужбовців, вони не можуть бути відправлені в довготривалі відрядження і фінансуватися відповідно. Як тоді вирішити це питання?

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Дякую.

Законопроект дає відповідь на це запитання, оскільки дозволяє відряджати до органів дипломатичної служби працівників інших державних органів. МЕРТ і зараз користується цією можливістю, відряджає фахових своїх працівників до посольств, які набувають на час відрядження статусу дипломатичного і після завершення припиняють. Якщо ж урядом буде прийнято рішення про те, що торгпредства мають сприяти конкретним компаніям, як це є у випадку Німеччини, Фракції, Сполучених Штатів і багато інших, безумовно, уряд виходить з того, що це є несумісним з статусом державного службовця, тому що є Закон про запобігання корупції, який обмежує діяльність державного службовця, і тоді при посольствах можуть утворюватися торговельні представництва в яких будуть працювати не державні службовці, але тоді це не є витратами держави. Тоді треба, щоби уряд визначився чи це будуть через модернізовану Торговельно-промислову палату, через асоціації галузеві або в іншій спосіб. Досвід міжнародний вивчений, переданий до МЕРТу для вивчення і колеги з МЕРТу його прекрасно знають.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Шановні члени комітету, я хочу сказати, що я є учасником дискусій на рівні уряду. Власне, за всі роки незалежності точилися і точаться досі, як виявляється, дискусії відносно того треба торговельно-економічні місії чи не треба. Зі свого власного досвіду як посла в посольстві, де була торговельно-економічна місія, я дійшов однозначно висновку, що торговельно-економічні місії не потрібні. Чому? Тому що торговельно-економічні місії – це інструмент проведення політики держави, яка має монополію на зовнішню торгівлю. У нас держава не має монополії на зовнішню торгівлю, тому і неможна говорити про створення цього механізму. Більше того, Андрій Іванович вже сказав, що торговельно-економічні місії перестали існувати, але є апарати радників з економічних питань, які укомплектовані здебільшого фаховими представниками Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Тепер, значить, торговельно-економічні місії у тому варіанті, в якому я їх знав багато років, і в якому пропонується їх створити, вони несуть у собі великий корупціогенний елемент, тому що рано чи пізно на них буде впливати крупний бізнес і вони змушені будуть працювати на крупний бізнес, що є корупцією. Тому я виступав і виступаю категорично проти запровадження інституту торговельно-економічні місії, що не є тотожним збільшенню економічних інтересів держави. Свого часу як міністр закордонних справ я ініціював дослідження, яке показало на прикладі конкретних країн, що немає залежності від наявності або відсутності торговельно-економічних місій і об'ємом торговельного обороту. Тому я виступаю проти цих двох поправок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

Дуже прикро, що з 91-го року всі попередні Прем'єр-міністри, Президенти і скликання Верховної Ради не спромоглися зробити сучасний, якісний закон чи внести зміни. І зокрема, Андрію Івановичу, наш комітет 3 роки останні домагався і від МЗС, і від Мінекономіки, проводячи тут ряд круглих столів і дебатів, щоб було нарешті політичне рішення, воля і щоб нарешті запустити ті ефективні механізми, які б сприяли нарощенню експорту, ширшому представництву України в тих хоча б ключових точках, де у нас, коли були підписані угоди про зону вільної торгівлі з тими країнами, де ми бачимо перспективи, і для того, щоб, дійсно, після російської агресії, яка включає економічну заборону транзиту, ми могли на законодавчому рівні, нарешті, поставити якусь більш чіткішу модель, як ми рухаємося, чи ми беремо американський приклад Американської торгівельної палати, чи  німецький. Але, нарешті, не бачити оцю дискусію, коли МЗС воює з Міністерством економіки, а в кого ж будуть повноваження. Тому що кожен хоче сидіти на стільці, а в результаті держава нічого не отримує. Тому я буду підтримувати  дві поправки. Ставлю на голосування, а там хай зал вирішує.

Колеги, 20 поправка –  на рішення комітету. Хто за те, щоб її голосувати? Хто – за? 

 

_______________. Що голосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримувати спочатку.

Хто за те, щоб підтримувати? Хто – проти? Хто –  утримався?

 

_______________. Два утрималось. Три, два, два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

Наступна поправка  номер 20.

Чому, три  - за.  О'кей. Відхилено.

Хто за 21 поправку. Хто –  за?  Хто – проти?  Хто – утримався?

 

_______________. Ця так само відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відхилена.

Далі, 22 поправка, Білозір. Вона врахована в іншій редакції, запропонованій народними депутатами… В статті 39. Тоді цю ми відхиляємо. Правильно? Враховуємо зразу в 39-й.

Хто за те, щоб цю відхилити і врахувати відразу напрацьовану 39-у. Хто – за? Одноголосно. Рішення є.

Тепер 20…

 

ТАРАСЮК Б.І.  В мене питання, я пропоную повернутися до статті  4-ї. Тому що на робочій  групі була пропозиція, яку я озвучив, як поправку щодо  статті 4 про принципи дипломатичної служби. І там пропонується додати в пункті 7 перед "об'єктивність, честь і порядність"   "прозорість". В мене все. Слово "прозорість".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніхто не заперечує? "Прозорість"?

Хто  за те, щоб підтримати?..

 

АР'ЄВ В.І. Просто у мене питання відповідно. Що значить прозорість дипломатичної служби? Тому що є питання звітності, одне фінансове, але є питання і дипломатичної діяльності, яка, ну, скажімо так, просто не може бути прозорою, да, виходячи з самого розуміння дипломатії. Я хочу просто зрозуміти, в якому плані, чого саме стосується ця прозорість. Давайте уточнимо.

 

 ТАРАСЮК Б.І.  Це питання виникло під час обговорення робочою групою, і була пропозиція, яка вимагає рішення комітету додати до принципів питання прозорості. Тому що сьогодні ми і наше суспільство вимагає прозорості всіх органів влади, в тому числі це стосується і діяльності дипломатичної служби. Тому я і озвучив цю пропозицію, яка була підтримана робочою групою.

Дякую.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Шановні народні депутати, я дозволю собі зацитувати визначення прозорості в Законі про державну службу. Значить, прозорість, яка є теж принципом державної служби, – це відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

Оскільки дипломатична служба є частиною державної служби, то ми виходили з того, що всі принципи державної служби автоматично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Будь ласка.

 

 ЛУЦЕНКО І.С. Правильно я розумію, шановні члени робочої групи, що ми під словом "крім випадків", там, де ми говорили про прозорість, які визначені Конституцією і окремими законами, кожен державний службовець чи службовець дипломатичної служби буде дотримуватися Закону про державну таємницю?  Тобто мається на увазі те, що визначено не  для загалу і прикрито державною таємницею, воно буде дотримане. А прозорість – це інше, крім оцих моментів. Правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представник Нацдержслужби. Може він нам роз'яснить представник профільного органу.

Будь ласка, коротко.

 

ЗАБОЛОТНИЙ А.В. Дякую. Шановні народні депутати, шановні члени комітету! Я теж би підтримав. З вашого дозволу, заступник голови НАДС Андрій Заболотний.

Я би підтримав пропозиції, які прозвучали від голови робочої групи та Держсекретаря МЗС. Тому що ви вже підтримали і проголосували правку народного депутата Бєлькової, це 11-а, врахували. І ми там зафіксували, що інші принципи, визначення Законом про державну службу.

Тому прозорість, мається на увазі, дійсно, відкритість інформації про діяльність держслужбовця у рамках, визначених основним законом та іншими законами. Це дуже важливий принцип для роботи представників депслужби у тому числі. Прохання підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Її немає тут цієї поправки.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАБОЛОТНИЙ А.В. А вона у вас автоматично увійде. Якщо ви врахували Бєлькову…

 

ВОВК В.І.  Шановні колеги, ми можемо голосувати виключно те, що є у таблиці. Все, що не знаходиться в таблиці, воно не є предметом для розгляду і голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, 23-а Рябчина врахована поправка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 23-я врахована Рябчина. Хто за те, щоб врахувати цю поправку? Хто утримався? Хто – проти? Вікторе Івановичу? Ви утрималися. Один утримався.

Далі, колеги. 24-а. Відхилено. Хто за те, щоб її відхилити відповідно до рішення робочої групи? Хто – проти? Хто утримався?

Дальше. Тарасюк, Заліщук, врахована 25-а. 25 поправка. Хто за те, щоб врахувати цю поправку? Почекайте, 25-а зараз. МЗС? Все, підтримують. Так хто – за? Одноголосно. Рішення є.

Дальше. 26-а. Врахована. Хто за те, щоб врахувати її? Так, добре.

27-а. Вікторе Івановичу, це ваша поправка 27-а. Вона із серії тих тридцяти чи це з іншої? Те саме. Добре. Відхилена значить.

Далі. 28-а теж відхилена.

Шкрум. Враховано. Хто, щоб врахувати Шкрум поправку. 29-а. МЗС теж "за", так?

(Шум у залі)

 

ЗАЯЦЬ А.І.  …Державного секретаря, бо сьогодні я, завтра – інший. Тому це не про мене. І я вже на посаді.  Тому мене це не буде стосуватися.

Чинна редакція  говорить про те, що Державний секретар є  автоматично дипломатичним… на дипломатичній посаді.

Народний депутат Шкрум пропонує, що посада Державного  секретаря буде дипломатичною тільки в тому  випадку, якщо  конкурс виграв вже дипломат. Ну я не буде би це  підтримував,  тому що таким чином всіма дипломатами, які є в Міністерстві  закордонних справ ……… міністрів  і заступників міністра, буде керувати не дипломат. Це ну чуть-чуть все рівно, що командиром полку поставити  сержанта пожежної служби.  Це не зовсім коректно.  

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так як? Відхиляти тоді?  Ваша пропозиція? Чого ви…

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Моя пропозиція – відхиляти.

 

ВОВК В.І. Моя пропозиція – теж відхилити. Відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Робоча група пропонує  врахувати.

Да, моя позиція – врахувати. Рекомендація робочої групи.

 

ВОВК В.І. Моя пропозиція – відхилити, оскільки це розбалансовує  саму ідею  дипломатичної служби, якщо державний секретар Міністерства закордонних справ  випадає із дипломатичної служби. Це  просто абсурд.

 

ЗАБОЛОТНИЙ А.В.  Дякую.

У  мене, можливо, нейтральна пропозиція. Ми Законом про   держслужбу, два роки назад проголосованим, ввели інститут держсекретарів. Основна місія цієї роботи і держслужбовців  корпусу "А", призначених на п'ять років – це керувати держслужбою в державному органі,  тому тут без різниці: чи буде  дип, чи не буде. Його основна робота – це  бути керівником держслужбовців в будь-якому  держоргані, в тому числі і в органі дипслужби. Тому я би підтримав пропозицію народного депутата Шкрум. Дякую за увагу.

 

ВОВК В.І.  Вірно. Тобто, щоб ми розуміли, тобто у нас буде брати участь в конкурсі, наприклад, недипломатичної служби, хтось, державний…

(Загальна дискусія)

Чому? Чому навпаки? Якраз буде, візьме участь, виграє цей конкурс. Тому що в умовах конкурсу не буде, що він вже повинен бути на дипломатичній службі. Виграє людина без перебування на дипломатичній  службі, очолить, стане Державним секретарем. І буде простим державним службовцем, і керувати людьми на державній службі, не перебуваючи при цьому сам  на дипломатичній службі. Я не знаю, на мій погляд, це повний абсурд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ставимо на голосування?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я вважаю, що якраз навпаки. Поправка Шкрум спрямована на те, що Державний секретар – це посада, яка передбачає, що на час призначення на посаду, він перебуває на дипломатичній службі, тобто це обов'язково, що це повинна бути фахова людина, яка є Державним секретарем. Тому я і підтримую цю поправку.

 

ВОВК В.І.  Так такого не сказано, це інтерпретація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо на  час призначення на посаду він перебував на дипломатичній службі.

 

ВОВК В.І. Тоді він буде на… А якщо не перебував? Значить він буде зарахований без дипломатичної служби. Ви ж елементарну, є ж правила формальної логіки, право ж побудоване на правилах формальної логіки.

 

АР'ЄВ В.І. Є одне питання. Тобто, якщо виходить, що Державний секретар виграє посаду, якщо він не був на дипломатичній службі, то він автоматично її  набуває?

 

ВОВК В.І. Не набуває.

 

АР'ЄВ В.І. Не набуває. Тоді уточнення, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги.

Хто за те, щоб підтримати  цю поправку? Хто – проти?  Хто – утримався?  Відхилена поправка.

Далі. Наступна поправка відхилена 30-а Голубова. Це те саме, що надзвичайний уповноважений посол з резиденцією в Києві, що він проти. Ми вже це пояснювали, давайте просто її ще раз підтвердимо відхилення.

Хто за те, щоб відхилити? Є. Дякую. Відхилено.

Наступна 31-а.  Шкрум. Відхилено.

Борисе Івановичу, відхилена ця пропозиція. Немає ніяких більш…

Хто за те, щоб відхилити, Шкрум цю поправку? Одноголосно, є.

32-а, Сотник. 32-а, Сотник, поправка так само стосується цього самого, відхилено. Давайте тоді проголосуємо за це.

Хто за те, щоб відхилити 32-у поправку? Одноголосно.

Далі. 33-я Присяжнюка поправка, врахована.  Хто підтвердить, щоб врахувати поправку. Технічна, так.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Важливо, але…

Наступна правка Голубова, так само, 34-а, про ту, яку ми відхиляли. Просто, щоб її відхилити, будь ласка. Хто за те, щоб відхилити? Одноголосно.

Далі. 34-а, 35-а поправки Рибака, Чепиноги. Відхилена. І тут теж більше про, якщо ви прочитаєте, підтримаємо відхилити. Хто за те, щоб її відхилити? Одноголосно.

Далі.

Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

_______________.  14-а, це ще ні.

 

ТАРАСЮК Б.І. А, добре.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі. Поправка номер 36, Фріз, Герасимов, Тетерук. Вона відхилена. Хто за те, щоб її…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 35-ту відхилили, так.

Тепер 36-а. Вона відхилена ця поправка. І тут які є представники наших інших відомств, ми узгодили. Далі по логіці. Правильно все?

Хто за те, відхилити цю поправку, 36? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно.

Так, далі. Поправка Рябчина 37. Врахована. Крім додати слова "визначене цим законом".

Хто за те, щоб її врахувати? Вона технічна, там немає…

 

______________. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

Віктор Іванович, ви – за?

Так, далі. Поправка номер 38 Олександра Присяжнюка, врахована.

Хто за те, щоб її врахувати? Вона хороша поправка, підтримана… (Шум у залі) Так, хто за те, щоб врахувати? Є. (Загальна дискусія)

Колеги, 39-а. Андрій Іванович, ви пильнуйте. 39 поправка, вона із тих ваших 30 поправок, Вікторе Івановичу, правильно? Ми їх відхиляємо. Ні.

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 39 зараз ваша правка. Відхилена, правильно.

40 поправка, вона (Заліщук, Тарасюк) врахована. МЗС підтримує. Хто за те, щоб врахувати цю поправку про освіту?

Так, Рябчин. Врахована редакційно. Запропонований народними депутатами, членами…

 

_______________. Оскільки врахована 40-а, далі поправка 41-а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, це те, що у мене було… 42-а, 43-я.

 

_______________. 42-а, 43-я вони враховані редакційно у тій першій правці, яку тільки що проголосували робочі групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді нам треба зараз фактично відхилити 39-у...

 

_______________. Ну, не відхилити, врахована редакційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахувати редакційно. То давайте за те, щоб ці поправки врахувати… Ще раз номери: 41, 42, 43. Врахувати редакційно, правильно? Хто за те, щоб врахувати редакційно? Так, є.

44-а. Врахована. Рівнем професійного… Так, хто за те, щоб її врахувати? 44-а. Вікторе Івановичу, прочитали? Щоб її врахувати. Є.

Колеги, ви піднімайте хоча б руки.

 

_______________. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

45-а народного депутата Сотник, Войціцької. Вона відхилена. Щодо ротації.

 

_______________. Яка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 45-а відхилена, там щодо ротації. Ротація, яка відбувається не лише…

Будь ласка, Андрію Івановичу, поясніть.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Народні депутати пропонують вилучити вимогу до стану здоров'я з обов'язкових критеріїв перебування на дипслужбі. Ми просимо залишити ці вимоги, тому що інакше у нас не буде  кого в складні країни відсилати. І буде колапс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що…

 

ЗАЯЦЬ А.І.   Робоча група погодилася з цією аргументацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут уряд недавно про психперевірку, а тут вилучаємо стан здоров'я.

 

ЗАЯЦЬ А.І.    Ну? Забезпечити єдність і послідовність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому вона відхилена ця поправка.

Хто за те, щоб відхилити цю поправку?

 

______________.  Яка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 45-а. Так, як і робоча група пропонує – відхилити. Хто, щоб відхилити?

 

______________.  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, від вас... Ви не піднімаєте руку… Одноголосно. Є.

Так, 46-а поправка. Вона врахована. Немає… Тоді хто за те, щоб її врахувати?

 

______________.  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одноголосно.

Андрій Іванович, ви пильнуйте і кажіть, якщо  вас щось…

47-а. Вона відхилена, поправка. І теж присутні в залі. Якщо у вас є тут представники відомств якісь ці, ви теж…

47-а. Відхилити. Хто за те, щоб відхилити.

 

______________.  Вона врахована пізніше. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вона пізніше врахована. Це потім скажемо. Ця поправка, вона далі там врахована.

Так, колеги, 48-а, 49-а, 50-а, 51-а, 52-а – це поправки, які стосуються повноважень  комітету. У нас  ще є ряд… Я думаю, що ми швидко зараз пройдем. Я просто ще два-три нюанси, які вимагають дискусії, а далі… Це якраз і є те,  що ми з вами ініційовували ще в 2015 році, –   зміни в статтю 13 Закону про дипслужбу про те, щоб повернути комітету право на попередні слухання  з рекомендаційним характером чи попередні консультації не… Є деякі народні депутати, які тут  пропонують, щоб це було обов'язково (наприклад, є там Сотник, Войціцька) про  те, що мають  бути консультації із зобов'язуючим. Наша поправка, яка  є такою компромісною, щоб це були консультації з рекомендаційним характером. І із тих – між 48-ою і 52-ю поправкою – є оця  компромісна,  бо всі решта відхилені, де має там зобов'язуючий і так далі, є 51-а, яка  на рішення комітету. То ми пропонуємо, можливо,  зараз 48, 49, 50, 51, 52 відхиляємо, а…

 

_______________. 51 не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 51, почекай, що там. О, 51, перепрошую.

Будь ласка, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Пропоную розглянути пропозицію номер 51. Якщо вона буде підтримана комітетом, то вона покриває попередні, і немає потреби тоді голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги. Це 51-а, всі знають, тут є багато… Хто за те, щоб підтримати цю поправку. Хто – за? Хто – проти? Хто утримався? Все, підтримана. Які аргументи, Андрію Івановичу…

Тоді відхилені 48-а, 49-а, 50-а, 52-а. Відхилені. Хто за те, щоб відхилити всі ці решта поправок? (Шум у залі)

 Покриває, все. Ні, ну, ми маємо просто… щоб потім різницю, бо у них у кожній є певні відмінності, там зобов'язуючий характер, там конкретно є посилання на старий Закон про колегії, а тут консультації, тому тут компроміс…

Далі. Так, 53-я. Вікторе Івановичу, це із серії тих тридцяти чи це щось нове?

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилено. Все нормально, відхилено. Хто за те, щоб відхилити Віктора Івановича поправку?

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це із того, так ви кажете, що не з того. Ви ж креативна людина, ви могли стільки поправок внести, що зараз ногу зламаємо.

54-а. Відхилена. Це теж з тої серії, так? Теж відхилена вона значить. Добре.

55-а Присяжнюка врахована. Хто за те, щоб врахувати 55-у? Є.

56-а. Вікторе Івановичу, так само, це термінологія, це теж ваша з серії цих. Вона відхилена, тому пішли далі.

57-а. Вікторе Івановичу, врахована ваша поправка. Вікторе Івановичу…

 

ВОВК В.І. Ну, це не стосується … (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, 40-а врахована. Хто за те, щоб врахувати поправку?

57-а. Перепрошую, 57-а.

(Шум у залі) Та щось уже… Я вже думаю про святкування вашого дня народження. Колеги, я пропоную потім привітати Ірину Степанівну…

(Загальна дискусія)

 58-а. Врахована. Хто – за?

 

______________.  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

Так, Фріз. Поправка 59-а, вона врахована.   Хто – за?  

Тепер оця складна поправка 60-а, де вноситься на розгляд  комітету про прийняття рішень. Це із серії того, чи  президент, чи  уряд. Це що стосується дипломатичних радників: заміщення посад дипломатичних радників в державних органах здійснюється з числа дипломатичних службовців. Там, де Положення про дипломатичного радника  затверджується Президентом України. Але Голубов, також Світлана Заліщук пропонують, щоб це було затверджено Кабінетом Міністрів. Це дві поправки –  60-а і 61-а –  які на розгляд комітету. 

Світлана Петрівна, вам слово тоді.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Да. Дуже дякую.

Колеги, це аналогічна поправка, яку ми вже з вами розглядали. Я вважаю, що все ж таки  Конституції вичерпно дає… визначає  повноваження Президента, і я погоджуюся, що саме Президент керує зовнішньою політикою. Але Кабінет Міністрів відповідно до закону  визначає… реалізує  зовнішню політику. І виходячи з цієї логіки, я пропонувала, щоб саме Кабінет Міністрів… зрозуміло, що МЗС учасник, щоби положення затверджувалися саме Кабінетом Міністрів. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Положення щодо комісії, там наших представництв, а це було  щодо дипрадників всередині. (Шум у залі)

 

 ЛУЦЕНКО І.С. На тих же позиціях, що це повноваження Президента України і до повноважень Кабінету Міністрів, передбачених  Конституцією України, не входить така функція. Тому ми будемо проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЖОВКВА І.І. Відповідно також Адміністрація Президента наполягає, просить підтримати попередню редакцію чинну в першому читанні, проголосовану. 

Один тільки аргумент. У нас дипломатичні радники можуть бути не лише в міністерствах, що ще було б логічно про Кабмін говорити, але дипрадники у нас є  в Службі зовнішньої розвідки, Службі безпеки України, в Генеральній прокуратурі. І, наприклад, яке відношення до цих положень матиме Кабінет Міністрів України? Прошу відхилити цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування поправку 60. Хто за те, щоб її підтримати?  Два.

Хто – проти?

 

______________.  Три.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто  утримався?

 

______________.  Два.  Не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилено. 60-а.

Світлана Петрівна, вашу теж ставити чи автоматично відхиляти?

 

ЗАЛІЩУК С.П.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхиляємо.

Так, далі. 62-а. Каплін. Відхилено. Хто, щоб відхилити Капліна поправку? Є.

63-я. Відхилена. Щоб відхилити… Там якраз логіка, що замість  Президента міністр закордонних справ щоб… Так,  відхиляємо.

64-а. Відхилена. Голубова. Хто за те, щоб відхилити? Одноголосно. Є.

Так, Бєлькова. Вона відхилена. Але там було якесь питання щодо… її поправка  на дискримінацію, яка зараз є. Кількість відмов.

Андрій Іванович, тут уже коротко, бо це питання прав людини.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Для того, щоб забезпечити компромісність і просування, то ми були б готові підтримати не від двох поспіль, а для того, щоби кандидат на ротацію отримав одну пропозицію. Якщо він не погодився,  то відмова від другої є підставою для  виключення.

 Тому наша редакція була би в тому, щоби… за наявності поважних причин посадова особа дипломатичної служби має право відмовитися від двох, але для всіх  категорій –  і для "Б", і для "В", тоді це знімає питання дискримінації між двома категоріями, те, що обговорювалося і було сприйнято колегами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте цю поправку…

Борис Іванович!

 

ТАРАСЮК Б.І. Мені здається, що тут Андрій Іванович в штангу ударив. Значить, чинна редакція, чинна редакція передбачає відмову для категорії "Б" від двох пропозицій, а категорія "В" від однієї пропозиції. От я пропоную залишити цю редакцію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Власне, те, що пропонує Оля Бєлькова, щоб для категорії і "Б", і "В" були одинакові умови кількість відмов. А ви якраз, якщо підтвердили, що ви підтримуєте пропозицію Олі Бєлькової. Правильно?

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Я неправильно висловився, тому що темніє і штанга…

Я підтримую Бориса Івановича залишити в чинній редакції…

 

_______________.  (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І.   Це не є дискримінація. Це є… Тому і Закон про державну службу розділяє категорії "Б" і "В", що між ними є різниця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відхиляємо. Хто за те, щоб відхилити? Відхилено.

Далі. 66-а. Враховано. Хто, щоб врахувати поправку Присяжнюка? Врахувати. Є. Враховано.

Присяжнюк, ти хоч руку підніми сам за свою поправку.

Враховано. Добре.

Далі. 67-а поправка. 67-а. Відхилити. Хто за те, щоб відхилити поправку?

Там, до речі, він пропонує на 5 років… З 4 до 5…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, 5 – це забагато, Віктор Іванович. І так…

(Загальна дискусія)

 П'ятирічки скасовуємо. 

Хто за те, щоб відхилити цю поправку? Є. Одноголосно.

Далі. 68-а. Так само відхилено. Хто за те, щоб відхилити? Відхилили. 68-а, одноголосно.

Так, 69-а. Вона відхилена. Це замість 2 років на 4, це щодо…

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Перебування в Києві. Інтервал між відрядженнями. Зараз 2…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4. Ні, відхилити? Відхилили.

70 поправка. Оця 70 поправка, колеги, вона дуже важлива, тому що при внесенні Президенту України подання про відкликання зі своєї посади посла у зв'язку із закінченням строку перебування на своїй посаді міністр закордонних справ одночасно вносить подання на його заступника. Вона робочою групою відхилена. Але та ситуація, наприклад, у нас, яка є зараз із непризначеним послом у Данії, в Королівстві Данія, де у цьому році буде важлива конференція з питань підтримки реформ.

Мені здається, що якщо посол відправляється, то МЗС має певне зобов'язання відразу направляти якихось кандидатів. Бо інакше у нас є процес непризначених послів по 2, по 3 років, тому що немає якогось зобов'язуючого цього…

Будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. У мене процедурне питання. Чи можемо ми вносити усні підпоправки до цієї поправки, відповідно для того, щоб врахувати…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. На засідання комітету, зараз, якщо комітет проголосує, буде…

 

АР'ЄВ В.І. Можна, да? Тоді у мене пропозиція, що неодночасно, а замінити на певний період, наприклад, протягом 3 місяців, оскільки у даному разі можливі також питання, коли терміново відкликають посла і одразу треба мати кандидатуру.

Давайте тоді зробимо певний люфт для того, щоб Міністерство закордонних справ у певних термінових випадках мало можливість внести свою кандидатуру протягом певного періоду, а не одразу.

 

ТАРАСЮК Б.І. …якраз і містить такі пропозиції, Володимире Ігоревичу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це поправка… (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Дякую. Я хотів би коментар просто надати, чому ми вважаємо, що це на практиці далеко не завжди можна буде реалізувати.

Посла Єльченка звільнили з посади посла в Російській Федерації. Зважаючи на політичні обставини, Президент не вважає за доцільне призначати в Росії зараз посла. І ця ситуація буде тривати.

Посольство закривається ліквідовується. Таке буває дуже рідко, але буває на практиці. Вірменія проголосувала проти кримської резолюції на Генасамблеї ООН. Україна відкликає свого посла, звільняє його і вважає, що не потрібно підтримувати зараз дипломатичні відносини на рівні посла на певний період. Це може півроку, рік, два, три тривати.

Тому, якщо законом закріплено зобов'язання міністра вносити через 3 місяці чи одночасно пропозицію, це не буде враховувати цих трьох аспектів. Відповідно це дає можливість оскаржити бездіяльність міністра в рамках адміністративного судочинства. На нього буде накладено штраф, а штраф буде за рахунок державного бюджету сплачено. А мені шкода.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іванович, але тут не стосується таких форсмажорних, тут стосується…

 

ЗАЯЦЬ А.І.   А тут написано...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте. Тут написано: після закінчення довготермінового відрядження, працівники дипломатично відкликаються в порядку, встановленому законодавством, при внесенні Президентом подання… Почекайте. Правильно: при внесені Президентом України подання про відкликання зі своєї посади посла у зв'язку з закінченням строку на посаді, він  вносить подання. Тобто  закінченні – це не тоді, коли…

 

_______________. Закінчилися паралельно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плановий. Це плановий. Це не так, що в Москві. В Москві ж його відкликають. Тоді є різниця між тим, коли ти  відкликаєш, перериваючи строк перебування, і коли це планово.

Будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. Тоді треба редакційно врахувати так само термінове відкликання, а також врахувати з техніко-редакційними правками юридичними, щоб сформулювали це правильним чином, можливість того, що у певних випадках, якщо ухвалюється відповідне рішення, як щойно Андрій Іванович сказав, то тоді ця норма не застосовується. Таким чином, можна зробити в принципі. Давайте, можливо, сформулюємо зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги,  це дуже просто сформулювати. Тому що у зв'язку із закінченням  строку перебування, тоді треба встановлювати те, що ти, Володя, пропонував, тримісячний  термін на подання іншого.  Але якщо це у зв'язку із якимись форс мажорним обставинами, російська агресія, ще щось – це абсолютно вже інші позапланові ситуації.

 

ЗАЯЦЬ А.І.   Але це також закінчення перебування. Бо вийшов Указ Президента про звільнення, відповідно посол закінчує перебування на своїй посаді. Тому, можливо..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У зв'язку із закінченням строку перебування. Є певний…

 

ЗАЯЦЬ А.І.    Строк – до 4 років. Тому, можливо, якби для того, щоби виключити от всі ці специфічні умови, про які йшлося раніше, якщо би додати "як правило", воно би дозволило от якраз з правила зробити виключення. Коли немає потреби в підтриманні дипвідносин на рівні послів, коли це країна-агресор, коли посольство закривається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можливо тоді "за умови, чи…

 

ЗАЯЦЬ А.І.  І тоді перераховувати вичерпно перелік умов? Це дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просто, розумієте, тоді МЗС є…

 

АР'ЄВ В.І. Можна? Тоді в мене питання. Яким чином ухвалюється рішення про недоцільність? Воно просто неформально ухвалюється, чи воно формалізується якимось чином?

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Як правило, якщо йдеться про, там, країна зробила якусь антиукраїнську акцію або погано дуже проголосувала, міністр закордонних справ доповідає про це  Президенту, в тому числі письмово дуже часто. І відповідно на підставі цієї  письмової доповіді Президент України приймає рішення про недоцільність підтримання призначення нового посла, наприклад, про пониження рівня дипломатичних відносин на певний період і так далі. Як правило, це формалізований процес, але це конфіденційні документи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А може нам так зробити. "У зв'язку із закінченням строку перебування встановлюється  термін". А "у зв'язку із достроковим перебуванням" – це не  буде стосуватись. Тому що дострокове переривання, які б там обставини не були –  агресор, закриваємо посольство  і ще щось – це дострокове переривання. І там не буде зобов'язання для МЗС подавати кандидатуру, тому що це дострокове переривання. А якщо це з закінченням строку, значить все нормально з цим посольством і з нашими двосторонніми відносинами з цією державою. Тому немає взагалі  жодних виправдань для МЗС чому не подавати кандидатуру, якщо це дострокове, то це одна історія.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  А як це можна, вибачте, перевірити з зовнішньої точки зору? Спитати міністра, а ви внесли вже кандидатуру Президенту? Міністр скаже, чекайте, дайте мені доповісти спочатку Президенту, отримати його принципове бачення, а тоді, коли Президент погодить, ми надішлемо в Таїланд. Таїланд нам дасть агреман, ми надішлемо, або не дасть агреман, ми надішлемо Президентові проект указу, і Президент його видасть, от тоді всі будуть знати, що буде Іваненко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це не вносить подання, тут же ми не вказуємо зобов'язання, що Президент має прийняти рішення.

 

ЗАЯЦЬ А.І.   Але це дає підстави будь-кому звернутися із запитом до міністра закордонних справ і вимагати в нього пояснити, чи він виконав вимогу закону. Скажіть мені, кого ви внесли на розгляд Президента України. Міністр буде в дуже поганій ситуації, коли він, з одного боку, має виконати вимогу закону і про це повідомити тих, хто має право це питати, і, з іншого боку…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це не заважає зараз скористатися тим, щоб цікавитися, чи ви направили Президенту подання на посаду посла і так далі.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Але міністр не може з етичних міркувань дати відповідь на це запитання, я вам відверто кажу. Це неетично по відношенню до Президента. Не тому, що Президента звати Петро Олексійович Порошенко і міністра Павло Анатолійович Клімкін. Це відносини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, тут абсолютно інша історія. Ми тут говоримо, що зараз, не маючи якихось цих, ми бачимо жахливу ситуацію, коли дуже часто не призначаються, немає подань порадникам. Я не буду тут зараз  розказувати, скільки скарг отримує голова комітету на МЗС. Тому, не маючи цього положення якогось, ми маємо жахливу ситуацію з тим, що немає, міністр не подає. І потім, коли ти питаєшся від депутатів, пишеш депутатське звернення в Адміністрацію Президента, нас скуровують і кажуть, що це МЗС, МЗС нікого не подало. І тому виходить таке замкнене коло. МЗС нікого не подає, і Адміністрація говорить, це ж МЗС. Тому для мене, наприклад, це важлива правка для того, щоб нарешті в якійсь мірі зобов'язати МЗС відповідальніше ставитися. Інакше буде знову…

Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Ганна Миколаївна, тут дуже багато аспектів…

 

_______________.  (Не чути)

  

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, треба залишити як є. Так? 

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, так, говорили, балакали і залишили все, що є.

Так, колеги, так що, відхиляємо цю правку? Ар'єв Володя, відхиляємо цю правку?

 

АР'ЄВ В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Хто за те, щоб відхилити цю правку? На це…… не переконали, а уламали.

71-у. Хто за те, щоб відхилити, поправку?

72-а.  Віктор Іванович,  це те саме. Відхилена, все.

73-я. Відхилена. Хто за те, щоб відхилити?  Одноголосно.

74-а. Врахована. Рябчин. Що там враховано? Імідж. Добре. Хто за те, щоб врахувати Рябчина?

Наступну сторону.

74-а зараз Рябчина. Хто  за те, щоб врахувати? Є.

7…  Віктор Іванович, прочитали? Утримався Віктор Іванови, все.

75-а. Відхилено. Хто за те, щоб відхилити?

Так, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, ми пройшли найскладніші питання, тому далі у нас буде йти швидше, тому що перші ми довго, бо виступ, прелюдія Віктора Івановича… Підготовка, да…  Основна частина, кульмінація. Вибачте. Обґрунтувань. Все. Тому ми зараз… дивіться, тому ми "з'їли" всю…

Пішли далі. 76.  У нас ще є от дві такі суперечливі. 76-а. Хто  за те, щоб відхилити? Так як тут є. (Шум у залі)

75-а пройшли. Відхилили.

76-а. Відхилити. Одноголосно.

77-а. Саша,  твоя поправка  відхилена. Ну ти подав, 77-а. Наполягаєш?  Підтримуєш відхилити? Добре.

Хто за те, щоб відхилити? Відхилили.

Далі. Ось. Тепер підходимо, колеги, 77-а поправка.

 

______________.  78-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  78-а. Перепрошую,  78-а поправка. Її пропонують відхилити. Хто за те, щоб її відхилити?

Хто за те, щоб відхилити? 78-а.

Колеги, нам же лишилося…  Колеги, 78-а поправка.  В назві статті 22 слова "посадових осіб дипломатичної служби у секретаріатах міжнародних організацій" замінити словами "в міжнародних організаціях". Ця поправка відхилена.

 

______________. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому вона й відхилена. (Шум у залі)  

Так. Тому хто за те, щоб відхилити цю поправку. Вона відхилена робочою групою. Хто утримався?

Так, 79-а поправка врахована. Врахована. Хто за те, щоб її врахувати?

Ар'єв, Присяжнюк і всі.

79-а, Віктор Іванович! 79-а врахована. Правильно?

Так, пішли. 80 поправка Бурбака. Врахована в іншій редакції, запропонованій народними депутатами. Вона врахована в 82-й.

Будь ласка, Володя, давайте. Якщо ми це пройдемо, ми майже закінчили з вами розгляд.

 

АР'ЄВ В.І.  Да, і тут є проблема, оскільки я сьогодні говорив, ну, я не знаю, можливо, пан Олександр щось скаже, да. Ці поправки 80-а, 81-а, ну, в різних варіантах, вона є, на жаль, на цей момент каменем спотикання для всього закону, якщо ми  знаємо, з боку "Народного фронту".

Я сьогодні займався тим, щоб якось знайти якийсь компроміс між всіма сторонами.

Ні, в даному разі є наполягання, наскільки я розумію, 72 поправка не враховує позицію одної із сторін. Я не знаю, там в даному разі можна було би запросити пана Бурбака. Оскільки я просто один із тих, хто підтримав цю поправку, то в даному разі виступав таким човниковим дипломатом між всіма сторонами.

Щодо питання присвоєння рангу. Є попередньо таке погодження, що це право не може бути імперативом, а є правом Президента України. Але в даному разі список, який надається теж як компромісний варіант, пропонується за погодженням з Міністерством закордонних справ, зробити в поправці неважливо чи 80-а, чи 81-а.

В даному разі я хотів би запропонувати редакційні правки інші до поправки 80-ї. Можна…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Ідентичні, да. Давайте 80-у, оскільки це голова фракції, візьмемо за основу і зробимо ці технічні правки, зробимо правки, які в принципі можуть стати основою для компромісу, врахуємо їх. Інша справа, що якщо компроміс остаточний не буде знайдено, то завжди можна поставити поправки протягом засідання на підтвердження. Інакше ми просто зараз заходимо в тупик, коли принциповий момент є для фракції "Народного фронту".

От сьогодні я говорив,  я не знаю, нехай пан Олександр підтвердить в даному разі чи ні. Але тут нам треба відшукати саме такий компроміс для того, щоб все решта… Тому що або одні не голосують, або одна сторона не голосує, або інша сторона ветує. Тому ми приходимо до моменту, коли нам треба зробити варіант, який буде прийнятний для обох сторін. Попередньо, підкреслюю, попередньо.

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Ні, я в редакції, значить, всі речі за погодженням з МЗС, всі посади за погодженням з МЗС, а ранг не присвоюється в  імперативі, а присвоюється, може присвоюватися Президентом України  за поданням Міністерства закордонних справ України. Ось такий варіант, який  поки що мені вдалося знайти.

І щодо цього і в міжнародних судових установах щодо зараховується до стажу  роботи на посаді судді "в міжнародних судових установах" додати  "на посаді судді". Тому що в принципі людина, яка працювала в секретаріаті, це до судового стажу не може застосовуватись. Але якщо людина працювала від України на посаді судді, то до загального судового стажу це може бути цілком застосовано. Ось такий варіант поки що в даному разі є.

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Давайте ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз давайте заслухаємо. Ми Володю почули.

 

АР'ЄВ В.І. Давайте ми обміняємося думками, а потім вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте заслухаємо Жовкву Ігоря Івановича. Тому що, колеги, перед тим, як йти на комітет, я думаю, що позицію Адміністрації Президента і Президента, який є суб'єктом подання цього законопроекту, теж давайте послухаємо, будь ласка.

 

ЖОВКВА І.І. Дякую, Ганна Миколаївна.

Шановні колеги, шановні народні депутати, я хотів би сказати, що Президент поінформований про суть цієї правки, декілька, дійсно, редакція, але суть цієї правки зрозуміла в принципі, Президентові доповідалося про цю правку. Ми теж за компроміс, Адміністрація Президента за компроміс, тому, якщо говорити про компроміс, то можна зупинитися на наступному.

Дійсно, присвоєння дипломатичного рангу, якого б не було, вищого чи нижчого, чи середнього, воно не є предметом регулювання цього закону. У нас, правильно було сказано, що це право на імператив Президента і тому зобов'язати Президента імперативно присвоювати той чи інший дипломатичний ранг, а навіть і вищий, мабуть, не зовсім було б правильно. Тому пропозиція наступна: не вносити відповідні правки чи відповідним чином не редагувати чинну редакцію законопроекту, яка проголосована в першому читанні, відповідним чином не вносити жодну з цих правок. Якщо йдеться про конкретні, скажемо так, випадки чи конкретні, назвемо це коректно, посади, чи осіб, які перебувають в тих чи інших міжнародних організаціях, міжнародних …….. органах, то пропозиція наступна. Президента може це врегулювати відповідно до своєї компетенції, відповідно до своїх повноважень, відповідно тими нормативними правовими актами, які він має видавати. Я маю на увазі Указ Президента України. Президент готовий таким чином діяти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, робоча група розглядала всі ці поправки, І як  у випадку з поправкою 78, робоча група пропонує змінити редакцію поправок  80, 81 і сформулювати її в альтернативній поправці 82, яку внесли ми з  колегою  Світланою Заліщук.

Я пропоную розглянути цю компромісну поправку, і тоді вже розглядати,  що нам робити з 80-ю,  81-ю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Ну я…  може ми поки що, якщо ми дочекаємося, якщо є воля дочекатися там Логвинського, поки що можемо піти розглядати. 83-я правка відхилена.  Ну ці поки що ми відкладаємо. (Шум у залі)

Ну дочекаємося, Володя.

83-я. Відхилена. Хто за те, щоб відхилити?

Будь ласка,  прошу.

А, вона є…

 

______________.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, ця поправка внесена мною і ……… Заліщук. І я пропоную членам комітету… (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, це важливо, і  вона була окрема зустріч із представниками якраз Міноборони, Служби зовнішньої розвідки. А?

 

______________.  Поправку в статтю 23 пункт 2. Порядок, строки та особливості додається "вступу" і…  

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, це ми проговорювали, тому я пропоную її підтримати. І це була окрема робоча нарада.

Хто за те, щоб це підтримати? Там якраз все дуже чітко. Це дуже важливий момент.

Віктор Іванович. Є. Одноголосно є рішення.

Так, тепер пішли… Значить, це ми врахували.  Далі,  84.

 

ТАРАСЮК Б.І.  А 83-ю ми проголосували?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми її відхиляємо. Да, ми її... Прошу відхилити Сотник поправку. Ми її відхиляємо. Відхилити.

Хто за те, щоб відхилити Сотник поправку?  Відхиляємо, так. Одноголосно. А врахували оту, що ви напрацювали разом з нашими цими.

Тепер, 84-а. Прошу 84-у, вона відхилена. Хто за те, щоб її відхилити? Відхилено. Є.

Так, далі, 84-а... 85-а. Виноситься на розгляд комітету. 85-а. Андрій Іванович, нагадайте нам, будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Так само з того про що (Не чути) пропозицій про ротацію в залежності від категорії "Б" чи "В". Те, що було обговорено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, це те саме. Добре. Відхиляємо.

 

ЗАЯЦЬ А.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб відхилити? Так, відхилили.

Так, 86-а. Врахована. Хто за те, щоб її врахувати? 86-а. Врахована.

Пинзеник, наступна, врахована. Давайте, 87-а. Світлана Петрівна, голосуємо. Ну, враховуємо. Вона врахована.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Добре. Є. 87-а, врахована.

Так, далі. Віктор Іванович, ваша… А?

 

______________. Да, відхилили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відхилили.

Так, далі. 88-а. Віктор Іванович, ваша правка. Це ті самі, 88-а, 89-а, відхилена.

Далі. 90-а.

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відхилена тому, що…  На початку, правильно.

Так, 90-а, Сотник. Відхилена. Хто за те, щоб їх відхилити?

 

______________. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

91-а. Віктор Іванович, це те саме ваша.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 91-а, подивіться.

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилено.

92-а, цього, Капліна. Так само… Врахована. Так, враховано, у пункті другому в "Прикінцевих положеннях" і так далі.

Хто за те, щоб врахувати, 92-а?

 

______________. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, враховано.

Далі. Віктор Іванович, ваша 93-я поправка, вона відхилена, це про термін, цей, дипломатичні працівники.

Пішли далі. 94-а, Пинзеник. Відхилена. Хто за те, щоб відхилити? Колеги, піднімаєм руки. Відхилена.

95-а, Рябчин. Відхилено. Хто за те, щоб відхилити. Відхилено.

96-а, Ківалов. Враховано в іншій редакції, запропоновано народними депутатами. Оце 97-а, вона врахована. Так, тоді ми її враховуємо.

 

 _______________. Є представник від Ківалова. Ви погоджуєтеся з нею?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

 _______________. Да, погоджуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, погоджуєтеся, тоді чудово. Значить голосуємо за 96-у. Вона врахована. І зразу тоді поєднати 97-у в тій редакції.

Хто за те, щоб? Є.

 

 _______________. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

98-а. Присяжнюк. Врахована. Хто за те, щоб врахувати 98-у про оренду житла, оплату вартості, послуг і так далі.  Врахована.

Андрій Іванович, немає? 

Одноголосно. Так.

Пинзеник 99-а. Відхилено. Хто за те, щоб відхилити?

 

_______________. Одноголосно, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. Віктор Іванович,  99-а Пинзеника поправка.

Далі, Голубов 100 поправка. Вона врахована у "Прикінцевих положеннях". Вона врахована. Тоді враховуємо її, правильно?  Да, в "Прикінцевих положеннях". Враховуємо?  Давайте в "Прикінцевих положеннях".

 

 _______________. Да, да. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 105-а. Тарасюк, Заліщук. Перепрошую, 101-а. 101-а. Тарасюк, Присяжнюк. Враховано. В іншій редакції запропонований, це Тарасюк, Заліщук. Враховуємо давайте 102-у.

 

АР'ЄВ В.І.  В мене питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

 

 АР'ЄВ В.І. Значить, там умови, це у державах в яких введено військовий або надзвичайний стан, виникла аварія або небезпечна подія надзвичайно або техногенного характеру. Небезпечна подія надзвичайного або техногенного характеру. Чи враховує вона, наприклад, розбійний напад, внаслідок якого, не дай боже, загинув працівник, чи якісь інші дії загально кримінального характеру, внаслідок яких теоретично можуть статися погані події?

То тоді виходить у нас, що грошова допомога, якщо на працівника дипломатичної служби за кордоном напав грабіжник, да, там розбійний напад, то виходить, що не враховується цей випадок. Але, я вважаю, що це якраз так само може ставитися до того. Я прошу, можливо, секретаріат, хто  юридично може нам допомогти сформулювати додаток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іванович.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Якщо тут ідеться про  виплату допомоги в разі загибелі або смерті.

Ми  під час дискусії  домовилися про те, що  доцільно обмежити, тому що на території України  будь-яка людина чи є державним службовцем, чи є дипломатом, чи не є, так само може, вибачте,  бути… стати жертвою злочину. І якщо це сталося за кордоном, держава, і це в законопроекті зафіксовано, забезпечує за свій кошт репатріацію остатків на батьківщину і не тільки до Києва, а й до місця попереднього проживання. Але грошова допомога не виплачується.

Коли виплачується грошова допомога?  Коли ця смерть настала внаслідок  терористичного акту, бойових дій, епідемії, повені, тайфуну, цунамі і так далі. Це буде справедливо по відношенню до всіх інших державних службовців, які працюють на території України, та й, насправді, по відношенню до всіх громадян України. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володя, будь ласка.  

 

АР'ЄВ В.І. Специфіка дипломатичної служби часто передбачає  те, що  робота дипломатів  або інших працівників інших установ  за кордоном, що  може нести через певні випадки підвищену небезпеку, зокрема  я можу сказати про  наших консулів, які працюють в Російській Федерації. І інсценування смерті там через збройний напад або там працівників  чи просто збройний, розбійний  теж можливо. Тому в даному разі я вважаю, що ці речі повинні бути враховані, оскільки потім ми будемо… нас будуть критикувати за те, що ми всі можливі небезпеки, з якими у тому числі стикаються працівники дипломатичної служби особливо в певних країнах, ми не врахували. Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І Так, шановні колеги, я вважаю, що  ми не можемо орієнтуватися на одноразові випадки. Я в своїй практиці пам'ятаю випадки і смерті наших дипломатичних працівників, на жаль. Але ми повинні враховувати ситуації, які не залежать від волі однієї або двох людей. Ми повинні враховувати ситуації надзвичайні, саме вони і перераховані в тій поправці, яка об'єднана, значить, моєї і Світлани Заліщук. Прошу підтримати цю поправку компромісну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …випадки смерті, тут або треба було розширювати подаючи поправку, або вже між тими, що були, ми беремо…

 

АР'ЄВ В.І. Дозвольте, будь ласка. Якщо так говорити, то я пропоную відхилити цю поправку. І, оскільки оригінальний текст може передбачати подібні випадки, то тоді залишити цю редакцію в поданому варіанті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Будь ласка, Міноборони.

 

______________. (Не чути)

  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Або додати, як пропонує Міністерство оборони: "в інших випадках під час виконання службових…"

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, "у зв'язку з виконанням службових обов'язків". І тоді ми поєднуємо і ці факти, які не стосуються з природніми катастрофами і так далі, а знаходимо такий компроміс.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Колеги! Борис Іванович, є логіка?

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я пропоную прийняти компромісну редакцію яку ми запропонували з Світланою Петрівною. Якщо цей варіант не підтримується, то я пропоную відхилити всі поправки, які стосуються цієї статті 35 і залишити в оригінальній редакції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оригінальній  редакції і все, і щоб не вносити ці деталі.

Хто за те, щоб відхилити ці? Хто – за? Все. 105-а.

Дивіться, ми доходимо зараз до 106-ї. Віктор Іванович хоче, щоб ми повернулися. Кажіть, кажіть.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кажіть яка поправка, Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка, Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. (Не чути)

Це поправка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер?

 

ВОВК В.І. …97  Покриттю витрат. ……….. говориться, пов'язані з наданням невідкладної медичної допомоги по медичному страхуванню, що покриває ………. Це по суті прибрати слова "невідкладної", у нас виходить пов'язані з наданням медичної допомоги або медичним страхуванням. Ви можете уявити собі, які десятки мільйонів витрат ми, показання, наприклад, на операцію можуть бути, але які є невідкладними, які можна зробити сьогодні, ……… півроку, можна зробити через рік і можна зробити …… і так далі. При такому формулюванні ……….. на членів сімей працівників будуть спеціально за кордоном ……… собі операції, ………. і так далі, які не пов'язані з невідкладним станом. Залишити так, як було, де мова йшла про надання невідкладної медичної допомоги, ………. Це ми повісимо такі шалені витрати на бюджет країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо там є первинна. Дивіться, в поправці Ківалова є приймання пологів первинної і вторинної спеціалізованої, і третинної високоспеціалізованої медичної допомоги. Там малося що на увазі? Всі третинна і рівень це вже взагалі там операції і лікування раку і все решта.

 

_______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Ні, тут загальний принцип, почекайте, тут загальний принцип говориться, а не… Я вам назву тисячі видів медичної допомоги, де операції шалені коштують грошей, які не  відносяться до мінімальних і до невідкладних, і які, використовуючи цю статтю нашого закону, почнуть вимагати від держави  оплачувати ці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …про компромісний варіант.

 

ВОВК В.І.  Ні, це не компромісний. Навпаки, варіант, який врахований, це навпаки, це самий розширений варіант, тут взагалі ніяких обмежень. Просто говориться про надання медичної допомоги і медичного страхування на території держави. Про що ви говорите?               

 

АР’ЄВ В.І. Я перепрошую. Але розширений варіант в нашому ………..відмовились. Це варіант компромісний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми вирішили оцей – Тарасюк, Заліщук.

 

ВОВК В.І.  Він значно ширший ніж той, який був в оригіналі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А Ківалова ще ширший, чим…

 

ВОВК В.І.  Та причому тут Ківалов, ми ж порівнюємо  з оригіналом. В оригінальному воно обґрунтоване, тут речі, мова йде про, дійсно, невідкладну медичну допомогу і страхування, що покриває невідкладну медичну допомогу. Ми в протилежну крайність впадаємо, де, ви уявіть собі, просто до чого це призведе, до яких судових позовів це призведе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо Андрія Івановича. Андрій Іванович, будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Шановні народні депутати! Коли Президентом України вносився цей законопроект,  то весь пакет законодавчих актів щодо медичної реформи перебував ще на розгляді парламенту. Після того, як медична реформа була проголосована, змінилася дефініція невідкладної медичної  допомоги. Це перший аспект. Невідкладна медична допомога – це критичний стан, який вимагає виклику швидкої допомоги, умовно кажучи, і надання невідкладної допомоги на місці. Невідкладна медична допомога не покриває простудного якогось захворювання і багато-багато чого.

Але для того абсолютно, Віктор Іванович, я з вами погоджуюсь, що ми не можемо за рахунок держави покривати всі медичні витрати, такого  не буде ніколи і не повинно бути, бо це соціально несправедливо. Саме тому є  відсилочна норма в цій же статті, частина друга, порядок здійснення витрат передбачених цією статтею, визначається  Кабінетом Міністрів. Тому що ми повинні прив'язатися  до термінології "і іноземних держав", ми повинні знайти універсальні терміни. Тому що, якщо невідкладна допомога в Україні значить це, то в Сполучених Штатах її обсяг буде зовсім інший, у Франції третій.

Саме тому ми домовилися і досягли взаєморозуміння з колегами і з Міністерства фінансів, і з Міністерства соціальної політики, з службою народного депутата Ківалова про те, що при розробці Кабінет Міністрів знайде ту термінологію, яка відповідає міжнародній ВООЗівській термінології, яка дозволить обмежити і не допустити зловживань. Але якщо ми обмежуємося невідкладною, то…

 

 ВОВК В.І. Послухайте. Ні, ні. Давайте грішне з праведним трошки не змішувати…

 

ЗАЯЦЬ А.І. Це ніхто не поїде за кордон, Вікторе Івановичу. Ніхто не поїде за кордон.

 

ВОВК В.І. Давайте не змішувати грішне з праведним. Це закон внутрішній український. І тому які визначення в інших країнах, немає жодного значення.  Мова іде  про позови всередині України. Тобто наш закон і ці положення не можуть використовуватися для того, щоб подати позов на Україну, наприклад, в США чи в іншому місті і відштовхуватися від того, яке поняття невідкладне вкладається в США чи там в Німеччині, чи ще десь.  Позови зможуть на підставі цього закону подаватися виключно в Україні в українських судах.

І тому ми цілком можемо… Нам не потрібен Кабінет Міністрів. Ми повинні виписати тут на рівні закону, виходячи з свого законодавства про медицину, яку саме допомогу ми покриваємо за рахунок державного  бюджету. Відштовхуючись від тих норм і тих понять, які знаходяться в нашому законодавстві, в медичному в тому числі законодавстві. Тому, добре, помінялося поняття "невідкладне", давайте інше, яке відповідає нашому законодавству. Але тут не причому, немає ніякого значення, що під цими термінами мається на увазі в США чи в Німеччині. Давайте зрозуміємо, що відповідно до українського законодавства і термінології в українському законодавстві ми готові оплачувати нашим працівникам і їхнім членам родин. І обов'язково це потрібно бути. Ми не можемо віддавати, пропустити так цей закон і віддати це на відкуп Кабінету Міністрів. В будь-якому разі я просто кажу, що я буду цю статтю ставити, якщо вона залишиться в такому вигляді, я буду ставити на підтвердження в залі. І я глибоко переконаний, що вона в залі не набере відповідно 226 голосів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, дивіться, нам… Я думаю, що просто вже є певна, скажімо, втома. І плюс, реально мені, дійсно, шкода, що у Ірини Степанівни день народження і вона сидить…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просто, колеги, в мене є питання… Ми можемо або зараз розглянути це питання, закрити, закрити питання з Логвинським. І, можливо, якщо завтра в перерві, між 2-ю і 16-ю, закінчити останніх 30 статей. Або добити їх сьогодні, ми вже на 106-й, тобто нам залишається 30 статей.

 

_______________.  Проблемних практично немає серед залишку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пороблених там нема. Тоді…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Як би в нас є питання по формулюванню тої статті, що ми говорили …………….. по тому, що може буде присвоюватись за попереднім погодженням з МЗС ………………….. Нам би хотілося все-таки додаткових консультацій,  може ми би перенесли все-таки цих 30 статей на завтра. Якщо можна, Ганна Миколаївна і колеги, прошу нас зрозуміти… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться. Тоді, колеги…

 

 ЛУЦЕНКО І.С.  Я би вас дуже просила дати нам час трошки для консультацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться. Тоді я, якщо ви не проти, але давайте ми тоді домовимось залізно. Давайте кожний зараз подивиться в свої календарі, чи завтра, наприклад, з 14:30 до 16:00, коли у нас є перерва, щоб ми могли сісти і закінчити, бо на наступному тижні ми не зберемося. А до завтра "БПП" і "Народний фронт", бо мені не хотілось, щоб через позицію одного представника завалився весь закон, все. Дійти… узгодили цю позицію.

І хто завтра в 14:30, будь ласка, щоб…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Якщо завтра… Коли? В п'ятницю вранці. У нас 30 статей, нам реально, якщо ми отут закриємо, ми… А?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, в котрій? В котрій в п'ятницю?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте… Дивіться. В мене просто амбіція закінчити до кінця тижня, бо на наступній не зберемся. Давайте… Завтра в котрій, о 6-й? 

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все.

Колеги, ви будете завтра о 6-й? Борис Іванович, ви будете о 6-й завтра?

 

ТАРАСЮК Б.І. Не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви можете подивитися, Борис Іванович, чи ви будете, в календар? У мене завтра є зустріч, ну я її скасую. Світлана, ти можеш завтра о 6-й?

 

ЗАЛІЩУК С.П. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири, Ар'єв, Присяжнюк і Борис Іванович.

Тому що, дивіться, зараз, я розумію прекрасно, що якщо цей законопроект потім завалиться через якісь недомовленості, то вся робота…

Будь ласка.

 

_______________. (Не чути) ………. в комітеті. Це стосується можливості робити страхові внески для дружин військових аташе. ………  фондом  ми  погодили. Від 25 січня направили на вас листа, там просто вказаний той розпорядок бюджетних коштів і все.

 

_______________. …так це пов'язано, ми спільно, одне питання. Теж 130 поправка, яка теж врахована, яка стосується того ж самого питання і щодо врахування стажу по ……….. Ця правка, яка врахована, є мертвим питанням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра на 6-у. Можете? О, фантастично.

Колеги, тоді дивіться, оскільки, дійсно, є певне виснаження і те, що вже ми деякі статті там пробігаємо хоча б, тому для продовження, і що по вашому пенсійному так само там забезпеченню, тобто ви враховували ці поправки, якщо ви бачили таблицю. Чи вони не враховані?

 

_______________. Може не враховані?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це може ті, що додатково ця таблиця. У нас є додаткова таблиця, де робоча група… Воно є враховано. Те, що стосувалося і Служби зовнішньої розвідки і решта, воно є окремо, де погоджено було на окремій нараді. Тому ця окрема нарада, ось вона є.

Тому, колеги, підніміть руки, хто точно завтра, відмінюючи зустрічі, буде о 6:15 для продовження цих статей.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут. Так, друзі, прошу. Тому що завтра тоді Андрій Іванович запропонує той варіант, відповідно до нашого Закону про медичну реформу, там, де є трактування. Так. Щоб не було посилання. "Народний фронт" з БПП з'ясують і дійдуть… 97-а. БПП і "Народний фронт" в Адміністрації Президента  і МЗС доузгодять ту позицію, яка не завалить весь закон потім в залі, яка буде відповідати цей… І нам залишиться 30 правок, які є абсолютно технічні. Тому ми зможемо завтра за максимум годину все закінчити. Все.