Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

22 грудня 2017, 10:27

Стенограма засідання Комітету 06.12.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

06 грудня 2017 року

Веде засідання голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Двоє членів комітету прийдуть, Сашко Присяжнюк і Ігор Гузь, які зараз у міністра освіни. Також обіцяла пані Ірина Луценко прийти. У нас просто важливі три ратифікації, які треба ухвалити, заслухати. Добре, що у нас є віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, відповідно одне з важливих питань – рекомендації за результатами спільних комітетських слухань щодо НАТО.

Тому я пропоную все-таки зважаючи на те, що Іванна Орестівна є тут, ми щасливі бачити її в нашому комітеті, рідному для неї, з Іванною, щоб якраз був би кворум.

Тому поки що ми фактично давайте почнемо слухати, і також у нас є ще іноземні гості, зокрема, щодо законопроекту про протимінну діяльність, яку ми запрошували, і візит в Хорватію для вивчення досвіду. Тобто ми їх могли так само заслухати, де не треба певних там голосувань. І є так само представники Червоного Хреста, із їхніми матеріалами, які ми їх також дамо можливість заслухати, щоб не тримати, а далі пройдемося швидко по ратифікаціях.

Тому на початку хотіла би надати слово Світлані Петрівні Заліщук як одному з організаторів комітетських слухань, ініціаторів, дуже коротко. Тоді Іванні, який стан справ зараз з виконанням річної національної програми  співробітництва, Стратегічного оборонного бюлетеню, яка співпраця з Міністерством закордонних справ щодо такого важливого зовнішнього політичного пріоритету, як членство України в НАТО.

Будь ласка, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.В. Дуже дякую.

Шановні колеги, я хочу представити на ваш розгляд рекомендації за результатами наших міжкомітетських слухань, які ми провели разом з іншими двома комітетами – з європейської інтеграції, а також оборони та безпеки. Також в цих слуханнях взяли участь представники в принципі правоохоронних органів, Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Кабінету Міністрів, представники Президента України та інших органів, експерти, журналісти, депутати.

 В принципі ці рекомендації стали такою спільною хорошою роботою, в тому  числі і за участі нашої шановної віце-прем'єрки Іванни Орестівни. І,  як ви бачите, ми напрацювали хороший  документ, в тому числі в робочій групі, гарно над ним пропрацювали, де є рекомендації Верховній Раді,   Президентові України,  Кабінету Міністрів і все. Так.

Власне, тут є кілька пунктів, і я попрошу пана Ярослава Юдіна допомогти мені. Його немає зараз? Є? Нам  треба проголосувати один пункт, і у нас є дві взаємовиключні пропозиції від Бориса Івановича Тарасюка і від Ганни Гопко. Це єдиний пункт, який в нас є суперечливий в рамках цих рекомендацій, і нам доведеться… А? 1.9. І нам доведеться шляхом голосування визначитися в комітеті, що ми будемо робити за результатами, власне, самих слухань. Я хочу звернути увагу і під час, коли вже в нас буде кворум, просто окремо   присвятити цьому увагу, а потім   проголосувати за ці рекомендації  в цілому. Вони у вас є роздані, я більше забирати часу  не буду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего.

Також хотіла б сказати, що дуже добре, що з нами присутня  пані Ірина Фріз як голова української делегації в Парламентській асамблеї НАТО. 

І на майбутнє ще велике прохання, оскільки в Комітеті з питань оборони, виявляється, в секретаріаті документи доходять якимось незрозумілим чином, вони не потрапляють членам комітету. То на майбутнє, оскільки у нас є практика відразу інформувати всіх членів комітету про матеріали, на майбутнє, розсилати головам парламентських асамблей окремо, щоб, зважаючи на певні процедури, які ускладнюють доступ до документів  членів комітету Пашинського, щоб вони могли вчасно отримати оперативно. Тому що була скарга, що тільки сьогодні отримали інформацію, хоча ми надсилали ще першого числа.

 Тому, пані Ірино, ви також, ми надамо вам пізніше слово, після виступу віце-прем'єра.

Будь ласка, пані Іванна. Чи є чимось доповнити, якимись пропозиціями ці рекомендації. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую.

Колеги, дійсно, мені дуже приємно знаходитися безпосередньо саме в цьому Комітеті Верховної Ради у закордонних  справах. Я дякую вам  за ініціативу проведення цих міжкомітетських слухань з питань якраз наближення України до стандартів НАТО. Я думаю, що вони абсолютно були     вчасними, і велику кількість питань нам вдалося обговорити під час цих слухань спільних.

Але я хотіла б кількома словами перед тим, як запропонувати знову-таки трошки уважніше розглянути  кілька пунктів, які ви напрацювали перед вашим остаточним голосуванням за цими рекомендаціями. Хотіла також поінформувати вас про  те, що зараз ми активно працюємо на рівні якраз і Урядового офісу безпосередньо, і зараз передали цей документ напрацьований вже до Міністерства закордонних справ над новою річною національною програмою співробітництва з НАТО. І вже вдруге ми робимо ще один такий крок в напрямку скорочення цієї річної національної програми з точки зору також сфокусованості, з точки зору зменшення голослівності, декларативності цього документу, а спрямування його якраз на реалізацію конкретних змін, не тільки в секторі безпеки і оборони, а очевидно і набагато ширше, оскільки ми з вами точно тут серед цієї спільноти розуміємо, що рух до НАТО, це в НАТО не вступають самі Збройні Сили України чи сектор безпеки і оборони, а йдеться взагалі про всю Україну. І це означає, що ми говоримо про ширший набір змін і реформ, які стосуються як зміцнення демократії так і політичних, економічних, судових реформ. Реформ виборчого законодавства, освіти, науки, охорони здоров'я і так далі, зростання економіки і добробуту наших громадян і так далі. Тобто тут такий об'ємний документ, але разом з тим ми його робимо набагато більш сфокусованим.

Інша ціль, яку ми цього року намагаємося при підготовці наступної річної національної програми відобразити, це якраз відповідність тих… і цього ніколи, насправді, не робилося, відповідність цілям, які зазначені в проекті річної національної програми, конкретних заходів, які будуть проводитись. У так виглядало завжди, цілі окремо, заходи самі по собі. І для того, щоб вийти, і, на жаль, це досить  тривалий процес, для того, щоб вийти на реальну якісну оцінку, саме оцінку якості виконання РНП,  а не кількісного виміру кількісного виміру виконання РНП по кількості заходів. Цей процес йде доволі складно, я вам чесно признаюсь, так тобто немає такої готовності у всіх міністерств саме в такий спосіб формувати річну національну програму. Але переконана, що на виході ми матимемо все-таки документ, який буде набагато ближче наближений до тих річних програм співробітництва між НАТО і країнами, які мали план дій щодо членства.

І, насправді, я вважаю, що ми можемо якраз зараз йти максимально тим шляхом, коли ми по суті документи і наближаємо до формату і до змістовної частини тих змін, які робили ті країни, які вступали до НАТО, які мали план дій щодо членства.

Хочу нагадати, що, як на мою думку, то рішення політичне в 2008 році НАТО таки прийняло стосовно ПДЧ, а от цю … прийняло щодо нашого членства. А от стосовно того, щоб надати нам ПДЧ цей процес затягується. І тут нам, думаю, що потрібно буде як спільна робота з парламентом з точки зору реалізації трансформації внутрішніх так і з  точки зору політичної підтримки нашого діалогу з Північноатлантичним альянсом. І, зокрема, щодо, наприклад, отримання… доступ до програм посилених можливостей, які на даний момент мають п'ять країн-партнерів НАТО. Через те, знову ж таки, нагадаю, що ми не йдемо туди прохачами, ми активно беремо участь в найрізноманітніших як програмах НАТО  так і безпосередньо ми присутні і в Афганістані, і в Косово до цього часу, незважаючи на те, що нам зараз Збройні Сили наші потрібні тут, на території України.

В цілому я підтримую ті рекомендації, які були напрацьовані в рамках цих міжкомітетських слухань. Але хотіла б звернути, зокрема, увагу на пункт 3.2, який стосується повноважень урядового офісу. Як на мене, він потребує корегування через те, що урядовий офіс, безумовно, там в результаті виконання рекомендацій міжкомітетських слухань, може стати тим координуючим органом, який готує і координує виконання річної національної програми, але ні в який спосіб не може бути тим органом, який слідкує і реалізовує виконання стратегічного оборонного бюлетеню. Тому що це є, відповідно до Указу Президента, пряма компетенція Міністерства оборони України, відповідно воно мало б в такий спосіб і лишатися. Тому я б пропонувала це розділити і окремо виділити виконання завдань, які містяться в стратегічному оборонному бюлетені, зокрема, і щодо впровадження ……… структури і так далі, за стандартами НАТО виділити просто в окремий підпункт в такий спосіб не змістовно змінюючи, не по суті змінюючи рекомендації, а відповідно до повноважень, я думаю, що це було б коректно.

Ну і з позитивних речей, хочу сказати, що ми вже практично почали реалізовувати одну з рекомендацій власними зусиллями, яку я сама і вносила сюди по пункту 1.3 щодо збільшення фінансування, виділених коштів на фінансування програми інформування по європейській євроатлантичній інтеграції. Зараз в другому читанні внесений бюджет від уряду, якщо в першому читанні він містив 14 мільйонів, то зараз ми передбачали 20 мільйонів. Якщо ви, шановні панове і пані народні депутати, завтра ще трохи попрацюємо, то можливо ми вийдемо якраз принаймні на 25 і в нас буде якраз повністю виконана одна з тих рекомендацій, які ви сьогодні затвердите, але ми вже по ним працюємо.

От якщо є якісь там конкретні питання, я готова на них відповісти, не хочу забирати більше вашого часу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще по пункту 3.11 щодо офіційних процедур з приєднання України до центрів передового  досвіду НАТО.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую, що ви нагадали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Там були подання ще від Комітету енергетики, до приєднання.

 

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тут не просто подання з Комітету енергетики, це теж один з тих пунктів, над якими ми протягом року працювали  і з Міністерством енергетики зокрема, і з активною політичною підтримкою як комітету, так і окремих народних депутатів, якраз і пані Наталії Кацер-Бучковської, і пані Ганни Гопко.

І ми передбачили  кошти на приєднання України до центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки і вже надали повноваження міністру енергетики  України якраз під час візиту зараз  Президента України до Литви, найближчими двома днями, офіційно  подати заявку на те, що Україна приєднується до цього центру. І, я думаю, що це серйозний такий крок вперед, тому що, безумовно, питання  енергетичної безпеки, воно є одним з наріжних каменів нашої національної безпеки на загал.

Також ми пам'ятаємо про те, що йшлося і про приєднання в рекомендаціях, це не було паном Гончаром озвучено, але неодноразово озвучувалося багатьма народними депутатами, щодо приєднання України до центру передового досвіду з точки зору протидії гібридним загрозам, зокрема інформаційним  загрозам, у Ризі. 

(Загальна дискусія)

Ні-ні. Стратегічних комунікацій, так. Вибачте. То "гібридним загрозам", він навіть не центр передового досвіду. Фінляндія – це не центр передового досвіду.

Стратегічних комунікацій. Не можу вам сказати, що ми  почали офіційно цей процес. Але разом з тим ми максимально використовуємо  можливості співпраці з ними,  і у нас є домовленість про те, про спільні заходи вже навесні цього року  з цим центром, якраз на рівні уряду, саме в залі залучення всіх міністрів до, до цього, до роботи з цим центром. І подивимося, якщо ця співпраця буде ефективною і вона, я думаю, що це буде  хороший майданчик для того, щоби далі аргументувати, як ми далі будемо рухатися з участю України  в цьому центрі.

Поза тим, я знаю, що є кілька громадських організацій, які знову ж  таки за нашої підтримки, вони встановлюють безпосередньо прямі  зв'язки з цим центром для того, щоби з ними працювати і протидіяти інформаційним загрозам з точки зору стратегічних комунікацій.

Що було по Естонії? Ви казали.

 

_______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. По кіберзагрозам немає таких планів на даний момент. Разом з  тим, ми буквально сьогодні затвердили концепцію, на засіданні уряду ми  затвердили концепцію оновлення захисту критичної інфраструктури, системи критичної інфраструктури в Україні. І одна з тих пропозицій, яка була внесена мною і була підтримана, що ми трохи скоригуємо зараз цю концепцію відповідно до попередньо досягнутих мною домовленостей з Північноатлантичним альянсом щодо їхньої залученості  і надання допомоги щодо створення системи так званої стійкості, resilience, тобто, це той термін, який ми перекладаємо як "стійкість", і Україні, коди входить і кібербезпека, куди входить  і захист критичної інфраструктури,  і там набагато ширша  кількість понять. Тому, думаю, що в рамках якраз виконань реалізації  цієї концепції ми можемо  далі не тільки обговорювати, а опрацьовувати можливості і точні завдання для приєднання, чи неприєднання до безпосередньо Центру  по протидії кіберзагрозам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іванно Орестівно.

Будь ласка, зараз пані Ірина Фріз. Ірино Василівно, вам слово  теж по тим рекомендаціям, якщо є додатково пропозиції і якщо є  якісь запитання до віце-прем'єр-міністра, також, будь ласка.

 

ФРІЗ І.В. Дуже дякую, пані Ганно.

Я перепрошую, я  тоді з поважних причин не мала можливості бути під час засідання міжкомітетського. Але  якщо… До пропозицій. Те, що в рекомендаціях  Верховної Ради я би зазначила… я просто бачу, що є окремі  закони як  в Рекомендаціях внесено. Відповідним чином те, що стосується сектору безпеки і оборони дуже  варто б туди було внести закон про  ВСП (військову службу правопорядку), який наразі навіть за стратегічним оборонним бюлетнем мала б… мав би бути ухвалений  ще в 2016 році. Зараз завершується 2017, ми на нульовій  точці відліку в цьому напрямку. Я просто передам номер законопроекту, який вже наразі існує, але він, на жаль, не має можливості до розгляду.

А також про  гуманітарне розмінування. Ми  тут також вибиваємо із стратегічного оборонного  бюлетня, якщо ми беремо дати і відповідним чином гальмуємо взагалі весь процес і всі, напевне, уже знають про  те, що у нас є величезна проблема з не врегулюванням саме цього питання і скарги від закордонних партнерів, які готові надавати і обладнання, і фахівців для того, щоб навчали українських спеціалістів тощо. Тобто ці дві пропозиції я б просила також внести в рекомендації Верховній Раді  як невідкладні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Про гуманітарне розмінування. Це конкретний  номер законопроекту чи  просто як рекомендація ухвалити закон?

 

ФРІЗ І.В. Дивіться, насправді, є і конкретний номер законопроекту. Він був внесений Кабміном, розроблений Міністерством  оборони. В принципі, він є  нормальним для опрацювання його до другого читання, і  він є фактично заблокований на рівні розгляду, адже коли було на комітеті розглянуто декілька законів (їх наразі існує всього лише два: один – від депутата, інший – від уряду), відбулося те, що обидва  закони були повернуті на доопрацювання в комітеті, і зараз ми маємо ситуацію, коли робоча група Комітету з національної безпеки і оборони має або внести свою пропозицію, свій проект, або, насправді, доопрацювати той, який є урядовий. Наскільки я  знаю, десь в січні-місяці пропонується все ж таки внести до розгляду, тому ця рекомендація буде актуальною, тому що вона є  реальною для втілення.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Ну я би просто може уникла зараз  внесення в рекомендації номеру законопроекту через те, що, дійсно, йде робота і там і на позапарламентському майданчику, на експертному майданчику, я знаю, що і в уряді точаться далі дискусії стосовно того, в який спосіб сформулювати правильно систему, яка би давала можливість ефективно проводити гуманітарне розмінування і враховувати ті потреби військового розмінування, яке у нас зараз є. Тому пропонувала би без зазначення номеру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я уважно ознайомився з письмовими пропозиціями Міністерства закордонних справ і в принципі, вважаю, всі вони прийнятні, крім однієї. Я не можу погодитися з пропозицією до преамбули пункт 9, цебто це останній пункт преамбули, де ідеться про логіку дій. Значить, в існуючій редакції, яку ви всі маєте, говориться про необхідність для початку виконання плану дій і отримання запрошення від Альянсу приєднатися до НАТО. В версії МЗС  спочатку отримати запрошення приєднатися до НАТО, а потім виконання плану дій. Мені здається, тут логіка страждає.

Ну, і потім, очевидно, опечатка на другій сторінці пропозиції МЗС, де називається "щодо річноЇ національної програми" скорочення РПН вживається. Очевидно, це опечатка.

Крім того, я погоджуюсь вилучити пропозицію, яка міститься в пункті 1.9.

Підтримую пропозиції, внесені віце-прем'єром Іванною Климпуш, і пропозицію Ірини Фріз.

Крім того, я пропоную, тут приписано мені неграмотне формулювання, це очевидно так виклав секретаріат, пункт 3.7: "наближення змісту статуту Збройних Сил України". Немає "статуту Збройних Сил України". Дев'ять статутів, не рахуючи статути родів військ. Тобто я не міг сказати про статут Збройних Сил. Тут має мова іти в множині:  про статути. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, хвилинку, є у нас Саєнко Сергій Валерійович, директор Департаменту Європейського Союзу і НАТО, Міністерство закордонних справ. Здається, було б доцільним все-таки  в МЗС  колись розділити окремо Європейський Союз і окремо НАТО, і забезпечити…

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повернутися до правильної структури. Тому що, мені здається, таке поєднання воно трошки нелогічне. Тому що вимоги щодо  членства і самі умови набуття критеріїв, там ПДЧ, там угоди про асоціацію і все решта. Тобто, мені здається, що, якщо буде політична воля розділення на окремі департаменти і кращої координації, то це тільки поглибить наші і посилить наші шанси. Це як бачення.

Але давайте заслухаємо Сергія Валерійовича. Якщо можете, відреагувати  на цей коментар Бориса Івановича.

Будь ласка.

 

 САЄНКО С.В. Дякую, пані голово. Шановні депутати народні. Власне, погоджуюся з пропозиціями і підтримаю підхід щодо необхідності активізації роботи як в частині законопроектної діяльності, так і приєднання до центрів передового досвіту. Це робота вже започаткована і проробляються механізми консультації як з Гельсінським центром, відповідні доручення були дані нещодавно, так і відповідно з центром НАТО в Таллінні і відповідно в Ризі.

Стосовно пункту 1.9. Так, я дякую за підтримку і розуміння, оскільки  весняна сесія по НАТО запланована в Україні в 20-му році. Власне, до цього у нас ще є чимало часу. І планувати подібний захід чи включати подібний захід в текст нинішніх рекомендацій, я вважаю, можливо передчасно. 

Стосовно помилки. Так, я це приймаю, це помилка виключно технічна.

Стосовно логіки дій, я і погоджуюся і одночасно хочу висловити також деякі міркування стосовно останніх контактів з натовською стороною. Безумовно, успіх виконання імплементації річної національної програми буде залежати від того, настільки НАТО буде зацікавлено поглиблювати і надавати будь-які преференції, аж до членства  України.

Ставити питання про ПДЧ, з яким вже маємо справу років 20 останніх, можна було б розглядати з точки зору як алгоритму чи інструменту. Але питання в тому, що виконання РНП, як і виконання Угоди про асоціацію, як би політичні столиці нам не говорили, що це передчасно, я вважаю, що успішне виконання РНП Угоди про асоціацію і так далі, є запорукою отримання політичного рішення в частині запрошення України до приєднання. ПДЧ – це вже інструмент і це технічний документ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Іванна, як так бачу, маєте що відповісти.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я б просила врахувати ту логіку, яку пропонував Борис Іванович комітетськими рекомендаціями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П. А в нас є кворум? Раз, два, три. Немає, нас п'ятеро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Іванна  Орестівна у нас доповнила кворум.

Колеги, я хочу підвести підсумок насправді щодо роботи над цим документом. Я повністю погоджуюся із зауваженнями Бориса Івановича, дякую. Я так само переглянула всі зауваження Міністерства закордонних справ, повністю з ними погоджуюся, за винятком тих, той пункт, який сказав Борис Іванович, про останній параграф у преамбулі в новій частині.

Далі. Пункт 2.9 ми мали за нього голосувати, але оскільки Борис Іванович зняв пропозицію, то ми не повинні голосувати за цей пункт, я теж дякую за це.

Далі. Я підтримую пункт, який запропонувала віце-прем'єр, пункт 3.2, я прошу секретаріат зазначити це.  Я хочу пояснити, ми спочатку  окремим органам, Міністерству оборони давали певні рекомендації, окремим міністерствам, а потім об'єднали і тому вийшло таке злиття.  І це дуже коректне зауваження.

Наступне. Я хочу звернути увагу секретаріату, що пункт 1.2.4 ми насправді вже ухвалила як Верховна Рада законопроект про військові звання. От буквально днями, вчора. Так? І зараз ми передали його  Президенту на підпис. Чи є сенс в Рекомендаціях залишати ухвалити? Немає. Тому я прошу прибрати  цей пункт. Можливо, давайте залишимо, оскільки ми сьогодні будем ухвалювати це рішення, закликаємо Президент… да, підписати законопроект. це буде тоді актуальною інформацією. Так? Я прошу це…. внести цю зміну.

Далі. Я хочу звернути увагу, пані Фріз. Я дуже дякую, що ви до нас прийшли. Пані Ірино, ми тут  конкретно один пункт напрацювали саме для нашої делегації Парламентської асамблеї НАТО. Це пункт 1.7. І ми дуже просимо вашої уваги до цього питання. Ми просимо вас аби ви на рівні самої Парламентської асамблеї зініціювали питання, щоб асамблея  підготувала окремий звіт з метою щодо ефективності роботи трастових фондів. Ми спілкувалися з МЗС… (Шум у залі)

Зараз, я завершу. Ми  з МЗС над цим працювали, і вони нам повідомляють, що використання  цих фондів надзвичайно повільне і робота столиць, які є  учасниками цих  фондів, буде млява. І ми подумали, що цей… (Шум у залі)

Так, прошу.

 

ФРІЗ І.В.  Одне речення, яке просто-на-просто зніме декілька інших питань. 

Парламентська асамблея не може вам дати звіт про використання фондів НАТО. Це потрібно робити запит до Штаб-квартири НАТО для того, щоб отримати звіт про використання фондів НАТО, а не до Парламентської асамблеї НАТО. Це перше.

І друге. Ми маємо можливість завжди цей звіт отримувати, зокрема навіть в рамках Міжпарламентського союзу "Україна-НАТО", який наступний буде відбуватися в нас в Одесі. Якщо потрібно раніше, ми можемо зробити запит  через представництво НАТО в України, який так само  може нам надати в принципі об'єктивну вичерпну інформацію щодо: а) наповнення трастових фондів; а також щодо своєчасного подання Україною заявок на використання цих фондів. Тому що там проблема з двох… Насправді, вона є… має два боки. З одного боку, неповне наповнення фондів, а з іншого, несвоєчасне подання Україною відповідних напрямків проектів щодо використання цих фондів.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую.

Я насправді, наскільки МЗС нам повідомило, немає, не існує інструменту, взагалі, перевірки ефективності роботи цих фондів. І наша логіка була така, можливо, ми помиляємся і давайте відпрацюємо спільно, щоби якраз секретаріат НАТО, виконавчі структури, безумовно, створили цей механізм, наприклад, призначили людину чи ініціювали на рівні цих столиць-членів НАТО, щоб вони створили цю перевірку. Тобто ми би хотіли насправді, щоб вони, саме вони, на них відповідальність, розумієте, посилити їхню, а не до України. Хоча ви говорите про проблеми з боку країни, очевидно вони теж актуальні. Але ми думали, що саме через Парламентську асамблею і через вашу роботу можна привернути увагу якраз столиць країн-членів НАТО щодо їхнього недостатнього наповнення цих фондів. Ось така наша логіка була.

Тому на ваш розсуд, порадьтеся, можливо, з делегацією, можливо, це нам допоможе насправді.

 

ФРІЗ І.В.  Редакційно, 100 відсотків потрібно вносити правку не до Парламентської асамблеї, це має бути зроблено…

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Пропонуйте, щоб ми проголосували зараз.

 

ФРІЗ І.В. А до штаб-квартири НАТО щодо використання цільових фондів, їх зараз десять, наскільки я знаю, тобто їх наповнення та використання за якими напрямками.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Борис Іванович по цьому пункту хоче.

 

ТАРАСЮК Б.І. По цьому пункту я повністю погоджуюсь з пані Іриною відносно правильного формулювання. І мені здається, що тут ми не можемо чекати від Асамблеї, що вона підготує звіт, ми можемо чекати це від Міжнародного секретаріату НАТО.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Давайте тоді таку правку і внесемо вже зараз насправді і проголосуємо з цією правкою. Тоді дуже дякую.

І останнє, на, що я хотіла звернути увагу нашого комітету, учасників які тут присутні, журналістів і експертів. Два пункти, які ми внесли в рекомендації наших цих міжпарламентських, перепрошую, міжкомітетських слухань, є дуже важливими і в нас вони надзвичайно просідають як зобов'язання держави в тому числі в рамках нашої інтеграції до НАТО. Це реформа Служби безпеки України, яка насправді вже два роки від Апарату Президента України не надходить цей законопроект до Верховної Ради і це є проблема. Нас критикують в столицях – членах НАТО, в самому НАТО.

І друге – це про Основи національної безпеки та… України. І я би хотіла звернутися до наших колег-депутатів, аби ми з парламентського боку зробили все можливе, аби пришвидшити виконання цих двох, по суті, найважливіших пунктів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Петрівна. Повністю розділяю бачення щодо і реформи СБУ.

Колеги, в кого є ще питання або з цього висловитися? Схвалити? Ну, а ми чекаємо, поки зараз з'явиться один член комітету. Давайте поки що тоді… Все-таки, МЗС, оця пропозиція про розділення, Андрій Іванович, ви як? Я розумію, що це більше політичний департамент. Все-таки з одного департаменту є якесь бачення? Я розумію, що більше мав би Павло Анатолійович на це питання відповідати, але, можливо, ви щось…

 

ЗАЯЦЬ А.І. Шановні народні депутати, шановний віце-прем'єр-міністре, відповідно до Закону "Про центральні органи виконавчої влади" міністр затверджує структуру апарату. Я як державний секретар під цю структуру затверджую штатний розпис. Нині чинна структура апарату була міністром затверджена, якщо я не помиляюсь, в липні. Тоді, до того часу НАТО опікувався відділ у складі п'яти штатних одиниць, який був частиною Департаменту міжнародної безпеки. Це експортний контроль, військово-технічне співробітництво, і там був відділ НАТО.

Я можу лише припустити логіку міністра, я не готовий за міністра зараз говорили, але я припускаю, що логікою переміщення натівської проблематики до Департаменту Євросоюзу, і, таким чином, посилення інтелектуальним і кадровим потенціалом ….ЄС натівської складової, було те, що Європейський Союз і НАТО – частково це суміжні теми, це суміжні теми.

Другий аргумент, який, очевидно, міністром брався до уваги, - це те, що є Європейський урядовий офіс з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, тому для більш спрощеної комунікації між структурою апарату Міністерства закордонних справ і Секретаріатом Кабінету Міністрів доцільно, ну, не уніфікувати, а максимально зблизити ці позиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді можна сказати і двостороння безпека, а угода США, це теж трансатлантичний цей, і так далі. І взагалі в один департамент всю  західну цю.

Будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я надіюся, що все-таки те рішення, яке в липні подавалося як тимчасове на два місяці, ми знаємо, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове, а воно буде все-таки переглянуто політично. І оновлена структура все-таки буде затверджена через те, що в зовнішньополітичній сфері завдання по ЄС і НАТО вони суттєво відрізняються. І тому тут є, над чим працювати.

На жаль, я не можу сказати, що таке об'єднання привело до посилення інтелектуальних і професійних спроможностей цього безпосереднього директорату чи департаменту, перепрошую. Через те, що зараз по суті питаннями НАТО в Міністерстві закордонних справ, в центральному апараті, опікується дві людини, ви говорили про п'ять раніше. І плюс нещодавно на додаткові повноваження були наданні в цій сфері одному з послів з особливих доручень. Я би вважала, що на вищому політичному рівні, принаймні на рівні одного з заступників міністрів, мають бути чітко виділені ці повноваження, хто координує цю роботу в Міністерстві закордонних справ, і виділене в окреме управління чи департамент НАТО. Зокрема і через те, я шкодую, що пішла пані Ірина, що якщо це рішення приймалося в липні, а це був саме той період, коли вже було прийнято рішення парламентом і підписаний закон Президентом щодо того, що у нас цілі наші зовнішньополітичні були уточнені і ми стратегічну ціль членство в НАТО виділили для себе як пріоритетну.  Тому відповідно ми маємо змінювати структуру не тільки в Міністерстві закордонних справ.

Щодо Урядового офісу. Дійсно, так функціонує. Але в Урядовому офісі, по суті, існують два майже повноцінні напрямки… рівнозначно, рівнозначні напрямки. Щоправда, знову ж таки по НАТО у нас набагато менша кількість людей працює в урядовому офісі над завданнями НАТО. Але ми поступово рухаємося в сторону збільшення, на відміну від МЗС, яке рухається в сторону зменшення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, ……………... позицію від комітету, бо, мені здається…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.В рекомендаціях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В рекомендаціях, власне, Борис Іванович, ви не сформулюєте?

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, перше, я хочу сказати, що сформульовано в червні цілі курсу на членство в НАТО. Це повторення цілі, яку було сформульовано за часів Кучми в 2003 році, дослівно.

А що стосується структури, Андрій Іванович нам розказав одну історію. А я хочу повернутися до більш ранньої історії, нагадати, що за часів одного з мудрих міністрів закордонних справ, існував окремий департамент НАТО. І я думаю, що комітет правильно вчинить, якщо внесе в рекомендацію Міністерству закордонних справ виділення окремого департаменту НАТО. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, ви не заперечуєте, що ми додамо до цих рекомендацій? Тільки підтримати. Колеги, чудово. Тоді, будь ласка, секретаріат, це занотуйте. Я вважаю, що це стратегічно важливе правильне рішення на рівні МЗС мати окремий департамент. Я думаю, що це і сигнал для наших західних партнерів, що ми свої наміри щодо членства в НАТО серйозно розглядаємо, а не змішуємо в ЄС, от. Попри те, що це, здавалося б, одна політика там "вестернізації" чи як би ми не назвали.

Але в мене ще одне дуже важливе питання, Іванна. Я б хотіла, щоб ви залишились. Колеги, ви всі чули заяви про референдуми щодо членства в НАТО, ЄС, і які викликали неоднозначну реакцію в наших західних партнерів, проведення, зокрема, Президентом України. І виникає просто питання, що в Україні за той Закон про референдум, який був ухвалений в 2012 році, коли в залі було 150 депутатів, і реально Янукович, Медведчук з порушенням всіх процедур… Він є певною загрозою. Тому я просто хотіла б, щоб ми якось теж як Комітет у закордонних справах, відреагували на те, що: а) ми не проти намірів Президента ініціювати референдум – це його, скажімо, право. Але, по-перше, ну, моя особисто думка, що навіть, якщо сто відсотків громадян України завтра скажуть, що вони хочуть стати членами НАТО чи ЄС, то це не означає, що нас туди візьмуть, поки ми не виконаємо і всі документи, які прописані по НАТО, і Угоду про асоціацію і так далі. Тому я, скажімо, чітко розумію, що спершу треба виконати, і те, що говорив Столтенберг в Києві: "Боріться ефективніше з корупцією, підвищуйте свої стандарти, а тоді буде інше політичне сприйняття і політична воля членства в НАТО". Але …….........

Тому тут важливіше, мені здається, зараз, можливо, зважаючи на те, що таки будуть різні спроби проведення референдумів як політизація цієї теми, напередодні особливо виборів, і наскільки є важливим питання скасування того Закону про референдум Януковича-Медведчука, які становлять реальну загрозу. Тому що проведення референдуму, навіть під благородною метою, за тим законом… чи, можливо, варто нам все-таки зазначити в цьому, що… і про це закликають різні міжнародні організації і українські аналітичні центри, про ці загрози. Що ви думаєте? Іванна?

О'кей, добре. Тоді будемо чекати кворум. Дякуємо, Іванна. Дякуємо.

Колеги, в нас зараз є… Оскільки ми чекаємо, поки з'явиться Ігор Гузь, який вже десь на під'їзді, я думаю, що, можливо, дуже коротко заслухати, в нас є якраз Мурзаєва Аліна з Червоного Хреста. Якщо можна, 5 хвилин. Будь ласка. Це "Різне", Червоний Хрест.

 

МУРЗАЄВА А. Уважаемая Ганна Николаевна, уважаемые коллеги! Если можно, я буду говорить по-русски.

Перед вами находится пособник, который был специально создан совместно с вашим комитетом и Международным комитетом Красного Креста в прошлом. И этот документ представляется собой сводник норм международного гуманитарного права.

Международное гуманитарное право регулирует гуманитарные последствия, которые обычно возникают в результате вооруженных конфликтов. И, к сожалению, в Украине уже более 3 лет длится вооруженный конфликт на востоке. И вы знаете, что военные действия продолжают разрушать человеческие жизни, где проблемы минной безопасности, о которой сегодня уже говорили, являются только несколькими аспектами тех последствий, которые несет собой вооруженный конфликт.

Международное гуманитарное право защищает гражданское население и гражданские объекты, особенно ту критическую инфраструктуру, которая крайне необходима для выживания гражданского населения. Также МГП предусматривает обязанности сторон в конфликте, а также обеспечение доступа гуманитарной помощи таким организациям, как наша.

Украина является участницей более 35 международных документов, и некоторые положения этих документов нуждаются в том, чтобы они были переведены на язык национального законодательства Украины. И в данном случае, как и в других странах, парламент играет решающую, а часто ключевую роль в определении необходимых мер для решения этих проблем, вызванных вооруженным конфликтом.

И с 2014 года Международный комитет Красного Креста видел ваш неподдельный интерес и приверженность в принятии в ваше законодательство положений международного гуманитарного права. Именно поэтом этот пособник был разработан совместно с вами. Официальная презентация этого пособника будет в пятницу, но мы посчитали необходимым сначала предоставить этот пособник вам, так как мы это сделали в партнерстве.

И нам хотелось бы сказать, что эта публикация, этот пособник является очень важным шагом в вашей работе в целом по разрешению таких сложных вопросов, которые связаны с вооруженными конфликтами на востоке Украины.

Спасибо вам большое за вашу поддержку в этом проекте с самого начала. И мы будем рады ответить на какие-то ваши вопросы, если они есть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Одне з питань. Наскільки зараз Червоний Хрест активно домагається доступу? Останній візит Пітера Маурера як президента Червоного Хреста був весною цього року, це був єдиний візит. Зважаючи на те, що дуже багато надій на обмін, який запланований, який у вас взагалі зараз стан з просуванням доступу до місць затримання на окупованих тимчасово територіях?

 

МУРЗАЄВА А. Как вы можете знать, наш офис и в Луганске, и в Донецке продолжает свою работу, в том числе над вопросами заключенных. Совсем недавно мы смогли доставить посылки от семей с подконтрольной территории на неподконтрольную территорию. Точно так же мы собрали письма от заключенных, которые они направляют сейчас своим семьям, они уже находятся здесь, мы их на этой неделе распределяем. То есть это было достаточно быстро сделано.

Мы надеемся, что мы будем участвовать в так называемом обмене в скором будущем на основе нашей роли нейтрального посредника. И в данном случае мы готовы предоставить свои услуги. Наши команды постоянно там находятся, пытаются достучаться и получить доступ ко всем заключенным, которые находятся в заключении в связи с конфликтом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги? Ні в кого немає? Тоді в п'ятницю буде презентація. Всі, хто зацікавлений, ми розіслали запрошення ще в інші комітети. Дякуємо тоді вам.

Колеги, давайте зараз, поки ми ще чекаємо, 10 пункт. У нас є представники ОБСЄ. Я тоді пропоную зараз надати кому? ………….. Це 10 пункт сьогоднішнього нашого засідання. Або Джанлука Масполі. Хто… Ми вже почали говорити про гуманітарне розмінування, про ті проблеми, які є. Зокрема в Комітеті з питань національної безпеки і оборони, що дійсно питання ухвалення закону застряло в якихось… боротьбі між цим всім. І тільки от вже на січень вчергове ми почули обіцянки від… або певну заяву Ірини Фріз як члена Комітету з питань національної безпеки і оборони, де в профільному комітеті розглядається це питання. Ми бачимо зі сторони міжнародної спільноти готовність допомогти нам розробити цей законопроект, але всередині парламенту йде якесь незрозуміле бачення щодо цього законопроекту.

Плюс є прохання, є, було… запит на відрядження парламентарів для того, щоб вивчити досвід Хорватії в проведенні гуманітарного розмінування. Тому ми сьогодні якраз запросили, щоб заслухати. Тому що, можливо, і члени Комітету у закордонних справах, якщо виявлять бажання, зможуть теж поїхати і цей досвід вивчити.

Хто… це 10 пункт, хто готовий виступати від вас зараз? Yes, you could speak English.

 

МІЛЬЄНКО ВАХТАРІЧ. Дякую. Шановні пані та панове, доброго дня.

Продовжуємо англійською.

Мене звати ………..

(Виступ іноземною мовою)

Дуже дякую.

 

БІЛА К.О. Біла Катерина, начальник Відділу контролю над озброєнням Міністерства закордонних справ України.

Справді, як пані Ірина Фріз сьогодні сказала, цей законопроект знаходився на розгляді Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Він був розроблений Кабінетом Міністрів України, внесений, і, що важливо, він був протягом двох років напрацьований спільно з іноземними партнерами: і ОБСЄ, і ООН, і Женевський центр. І він був компромісний, оскільки всі органи влади фактично його погодили.

Разом з тим, в Комітеті з питань національної безпеки і оборони він був визнаний чомусь неприйнятним. І вони посилаються на те, нібито там є ознаки корупції, в той час коли Комітет з питань протидії корупції два рази наголосив, що там немає жодних ознак корупції, в цьому урядовому законопроекті. Він зараз відхилений. Натомість створена робоча група, яка працює, на жаль, в закритому форматі. Коли був круглий стіл у вересні цього року, то голова цієї робочої групи – це єдина відома особа, хто входить до її складу, це депутат Тетерук, - відхилив пропозиції всіх органів виконавчої влади взяти участь у роботі цієї робочої групи. Жодний сапер, грубо кажучи, не має права напрацьовувати законопроект, який стосуватиметься протимінної діяльності в цілому. Це не тільки гуманітарне розмінування, але й весь комплекс заходів.

У цьому зв'язку надзвичайно важливо, щоб на це запрошення, яке прийшло від сторони ОБСЄ, від Верховної Ради поїхали не лише члени робочої групи, яка закрита, знову ж таки, і невідомо чим займається, але й широке коло депутатів, і передусім представники цього комітету, оскільки вироблення цього законопроекту в першу чергу – це була вимога міжнародних партнерів, це вимога ООН. І міжнародна допомога не піде в Україну доти, доки не буде прийнятий цей законопроект.

Тому позиція МЗС полягає в необхідності залучення широкого кола депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна з наших рекомендацій для спікера Парубія має бути, що на цей візит по вивченню досвіду Хорватії мають бути представники різних комітетів, які відповідають і за розробку цього законопроекту, і за довіру наших партнерів, а  не просто представники закритої робочої групи. Можливо, варто ще звернутися до голови Комітету з питань національної безпеки і оборони щодо стану справ із  закритістю цієї робочої групи, які фактично ускладнюють процес напрацювання законопроекту і проведення якісного законопроекту для того, щоб гуманітарне розмінування було ……….. Правильно?

Якісь є ще питання?  Світлана Петрівна, будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, дякую за цю пропозицію і за інформацію, доведену до народних депутатів.

Я хочу тільки так само озвучити публічно, що про те, що говорять в кулуарах. Законодавство пов'язане з гуманітарним розмінуванням, пов'язане з доступом до колосальних грошей. І я хочу, щоб всі розуміли, що саме за це зараз іде боротьба. За мільярди гривень, які будуть витрачатися наступні десятки років. Тому публічність цього процесу, доступ до його  інформації і участь в ухвалені рішень надзвичайно важлива.

Тому я поділяю всі ті …………., які щойно озвучила колега, і закликаю, щоб наш Комітет у закордонних справах дуже ретельно відстежував це питання, і щоб з нашого комітету обов'язково були присутні люди, які забезпечили прозорий цей процес. Від того, яким буде ухвалено законодавство про гуманітарне розмінування, буде залежати не тільки як ці гроші будуть втрачатися, а взагалі наш міжнародний імідж. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І так, як пропонує Борис Іванович, додати в лист до спікера: висловити певну тривогу, яку ми почули від МЗС для того, щоб саме проведення засідання робочої групи носило відкритий характер із залученням партнерів, представників інших членів комітету.

А список є взагалі тих членів робочої групи?

 

 _______________. Немає. Навіть не знаємо, хто до неї входить, хто її створив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так давайте тоді напишемо ще прохання з копією на комітет, щоб нам дали список.

 

 _______________. Голові Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Голові Верховної Ради, нехай дасть нам розпорядження, поінформувати… А, надати список тих членів робочої групи.

Будь ласка.

 

 _______________. Якщо можна, там сам текст цього законопроекту, який нібито напрацьовується, вперше про існування  такого тексту ми почули через наше посольство в США. Бо члени робочої групи намагалися залучити американських партнерів до підтримки їх  ініціативи. І дуже дивно було отримати інформацію з Держдепу про роботу цієї робочої групи, про яку ми не знаємо абсолютно в Києві.

 

_______________. Не тільки ми не знаємо, а й інші міністерства і центральні органи виконавчої влади, які дотичні безпосередньо  до протимінної діяльності.

 

_______________. Абсолютно, Міноборони, ДСНС, вони ні слухом, ні духом…

 

МІЛЬЄНКО ВАХТАРІЧ . (Виступ англійською мовою)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Виступ англійською мовою)

Володимир, please.

 

АР'ЄВ В.І. У мене одне питання є, власне. А чому ми спішимо із темою розмінування. Я, насправді, не бачу взагалі зараз  будь-яких передумов для того, щоб починати взагалі  цей процес. Оскільки бойові дії, як ми бачимо, тривають, немає зменшення вогню, навпаки, йдуть провокації. Ми не знаємо, що в майбутньому може статися із лінією розмежування, де є переважна кількість знаходиться мін. Тому чому зараз ми спішимо з цим? Можливо, це варто було б вже робити тоді, коли процес має бути ефективним. Тому що в даному разі поки що я не бачу просто навіть чому там це робити треба настільки швидко.

 

ТАРАСЮК Б.І.  На мою думку, тут не повинно йтися про те, що чому ми поспішаємо. Я б по-іншому поставив питання, чому ми зволікаємо? Тому що робоча група створена і невідомо хто в неї ходить, вона працює і які результати ми не знаємо. Тому мова не йде про те, що ми поспішаємо, ми повинні наздоганяти, наздоганяти шляхом включення якомога ширшої кількості представників різних міністерств, відомств і народних депутатів. Дякую.

 

БІЛА К.О. Якщо можна, на ваше запитання безпосередньо. Урядовий законопроект називається "Про протимінну діяльність", яка включає в себе mine risk education, навчання ризиками, які пов'язані мінною безпекою, допомога постраждалим, підготовка працівників саперів. Якщо ми візьмемо, наприклад, безпосередньо завдання, які стоять перед Україною зараз, то розмінування відбувається, по-перше, із звільнених територій, по-друге, це інфраструктури такі, як лінія електропередач. Якщо треба пройти електрикам, то це сапери мають здійснити. І правила, яким чином це здійснюється, це саме Закон про протимінну діяльність", а міжнародні вимоги, міжнародні стандарти, вони були представлені Україні ще у 2010 році, був експерт ООН, який зазначив, що протимінна діяльність загалом має бути врегульована окремим законопроектом.

І ще надзвичайно важливий елемент цього законопроекту це склади боєприпасів, і ми всі бачимо, і ми всі знаємо чим завершується неврегульованість цього питання. Тобто це все в комплексі йдеться в цьому законопроекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це фактично підготовка законодавчої бази на момент,  якщо вже буде миротворча місія ООН, для прикладу, і тоді буде чітко розуміння, або навіть в тих же звільнених районах чи селах, де є потреба, де ми бачимо  багато коли взриваються діти, громадяни, і є потреба гуманітарного розмінування, інформування як частини кампанії і підготовка спеціалістів. Тому що тільки силами українськими ми не зможемо провести це все.

Тому нам треба зараз мати законодавчу базу, щоб на ці всі конкурси…

Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Мене, чесно кажучи,  трошки здивувала заява, що нам не на часі, тому що я пам'ятаю, в цьому комітеті було засідання за участі в тому числі Геращенко, і ще в 2015 році. Ми визначились і ми голосували за це, і була презентація Ірини Геращенко як представника в гуманітарній групі, що це для парламенту має стати абсолютним пріоритетом. Якщо це загуглити, можна знайти сто заяв з боку України, що ухвалення цього законодавства має бути відбутися як найшвидше. Тому я підтримую пропозиції пані Ганни. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.  Я наполягаю на тому, що як парламентар я маю ставити питання, якщо я не перебуваю… якщо я щось не розумію, в даному разі це була не заява, а було питання. І я дуже дякую представниці Міністерства закордонних справ за абсолютно чітке і повноцінне роз'яснення.

Ще раз підкреслюю, колеги, щодо тактовності і коментарів, тому що в даному разі будь-який парламентар, це функція парламентаря ставити питання, якщо щось незрозуміло. І набагато гірше, якщо я буду ухвалювати рішення не маючи повної інформації.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я всім дуже дякую, просто це важливе питання, добре, що ми проговорили. Дякуємо нашим партнерам з ОБСЄ, ми надалі будемо тримати це у себе на контролі, є певне порозуміння і будемо інформувати вас, зокрема, через наш секретаріат. І добре, що тут є МЗС, щоб якось це питання рухати далі. Дякую, колеги.

Оскільки у нас є три ратифікації… оскільки  люди є Шкуров Володимир Анатолійович, ні, то завтра будемо збиратися в залі проголосувати вже таким чином.

Будь ласка,  по першому питанню 0168 з Молдовою, це важливий зараз напрямок співпраці з Молдовою, тому зважаючи на різні обставини, події, які відбуваються в Молдові.

Будь ласка,  доповідайте.

 

ШКУРОВ В.А. Кілька аспектів щодо цього законопроекту. Необхідність внесення змін до Угоди пов'язана  з введенням в дію в Республіці Молдова  нової системи  ступенів секретності. Згідно  зі статтею 9  Закону України  "Про міжнародні договори" СБУ підготувало проект Закону України про  ратифікацію Протоколом між Кабінетом Міністрів України  та Урядом  Республіки Молдова про внесення змін до  Угоди  між Кабінетом Міністрів України  та Урядом  Республіки Молдова про взаємний захист секретної  інформації.

30 січня цього року відповідною нотою Міністерство закордонних справ європейської інтеграції Республіки Молдова повідомила МЗС України про виконання молдовською стороною внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності Протоколу. Таким чином, ратифікація Протоколу сприяє забезпеченню паритетності  заходів взаємної охорони інформації з обмеженим доступом, яка передається або створюється в ході співробітництва між Україною та Республікою Молдова.

Прийняття Закону України та реалізація положень вказаного міжнародного договору не передбачає додаткового фінансування з Державного бюджету. Проект цього акту погоджено Міністерством  закордонних справ, Міністерством  економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів та Міністерством юстиції. 

За результатом правової експертизи проекту акта отримано висновок Міністерства юстиції України про його відповідність Конституції та законодавства України. Прийняття акта дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Протоколу між Кабінетом Міністрів України  та Урядом  Республіки Молдова про внесення змін до  Угоди  між Кабінетом Міністрів України  та Урядом  Республіки Молдова про взаємний захист секретної  інформації. Після набрання чинності  Протокол складатиме невід'ємну частину Угоди між Кабінетом Міністрів України  та Урядом  Республіки Молдова про взаємний захист інформації.

Таким чином, позиція МЗС полягає в тому, що доцільно  ратифікувати проект Закону за номером 0168 від 27 жовтня  2017 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, нема… Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Хто підписував цю угоду?

 

______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, я невипадково поставив це питання. Чому Міністерство закордонних справ доповідає нам про зміст міждержавної угоди, за реалізацію якої Міністерство закордонних справ не відповідає і не може відповідати за своїми функціональними обов'язками. Це має бути доповідь Служби безпеки України, а не Міністерства закордонних справ, тому що вона по суті буде реалізувати цю угоду. Я в принципі ставлю питання про те, що нам треба міняти такий порядок, що, от, питання ратифікації Міністерство закордонних справ, яке ніякого відношення до суті цього документу немала. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Борис Іванович, у мене таке саме сьогодні зранку виникло питання, коли я побачив, чому ми, ми МЗС. Ну, виявилося, що, коли в Верховну Раду Кабінет Міністрів вносив цей законопроект, то в силу якихось причин працівники секретаріату Кабінету Міністрів внесли не представника СБУ, як було би логічно, як часто це буває, бо в цьому ж комітеті цього ж року аналогічні законопроекти розглядалися, які доповідало представники Служби безпеки. Але сказали, що, ну, тоді треба, щоб Верховна Рада повертала суб'єкту законодавчої ініціативи, тому для того, щоб допомогти колегам швидше реалізувати цей важливий дуже напрямок.

 

ШКУРОВ В.А. Все правильно підготовлено, підписано Службою безпеки. Але по суті документ готовий. Пропозиція –  ратифікувати, а далі будемо дивитися.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Просто, ну, не ви, ні я, ми суттю не володіємо питань. Класифікація, секретна інформація в Молдові. Що ви, що я, про це приблизно, я думаю, знаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

______________. Однаково нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

Пішли далі. Давайте тоді наступне питання, щоб відпустити людей.

Перевезенцев Олексій Юрійович, проект про торгівельну угоду між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд.

 

ПЕРЕВЕЗЕНЦЕВ О.Ю. Дякую.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект про ратифікацію торгівельної угоди між урядом України та урядом Королівство Таїланд. Відповідна угода була підписана 5 червня цього року в місті Бангкок.

Угодою передбачається створення спільної комісії з питань торгівлі, яка має на меті пожвавити динаміку розвитку торгівлі обох країн. До функцій цієї комісії належатимуть питання нагляду за виконанням цієї угоди і вивчення можливості щодо збільшення та диверсифікації взаємних торгівельно-економічних відносин. Також подання та вивчення пропозицій з метою рекомендацій довіреним сторонам заходів для динамічного розвитку торгівлі. Реалізація положень угоди сприятиме започаткуванню роботи, дієвому механізму стимулювання двосторонніх економічних зв'язків спільної міжурядової комісії з питань торгівлі.

Прошу підтримати відповідний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який зараз обсяг торгівлі? У нас більший експорт чи…

 

ПЕРЕВЕЗЕНЦЕВ О.Ю. Позитивне сальдо торгівельного балансу, маємо стійку тенденцію. Товарообіг в 2016 році склав близько 500 мільйонів доларів. Основні статті експорту – це зернові культури та продукція оборонно-промислового комплексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово. Буде кворум…

Є, колеги, у когось  запитання до цієї угоди? Немає. Гаразд.

Тоді пішли. Далі. Третє.

 

 ПЕРЕВЕЗЕНЦЕВ О.Ю. Для Бориса Івановича, угоду підписав Павло Анатолійович Клімкін.

Це …………., я просто відповідаю… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

______________. Да. У нас теж угоду підписав Павло Клімкін. І в п'ятницю в Литві теж  буде підписувати Павло Клімкін нашу угоду. Ну, такий у нас розподіл обов'язків. Ми готуємо текст співпраці з Міністерством юстиції Литви.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Клімкін підписував.

 

_________________. Ну, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От уже.

 

ПЕТУХОВ С.І. У нас розподіл… Да. У нас розподіл обов'язків. Ми відпрацьовуємо текст, МЗС з президентським візитом.

Добре. Насправді, так, дійсно, це стандартна угода, на жаль, вона не вирішить  ту проблему, яка є з нашими громадянами, їх не так багато,  водночас до них привертається багато уваги, це угода про співпрацю кримінальних, про правову допомогу у кримінальних  справах. А те, що могло би допомогти нашим громадянам, це  про передачу засуджених осіб.

На жаль, Таїланд не йде на контакт щодо укладення цієї угоди, не  зважаючи на наші звернення, які йдуть через наше посольство в Таїланді. У них немає такої розповсюдженої практики укладання таких угод, вони дуже неохоче, я так розумію, взагалі йдуть на передачу засуджених осіб. Плюс, того року, коли помер  король, вони зупинили будь-які переговори і  співпрацю на період  трауру, який у них досить  довгий час триває. І, в принципі, ми періодично звертаємося до нашого посольства в Бангкоку для того, щоб перепитати, чи готова тайська сторона  провести  переговори. А до  смерті короля, ми начебто навіть домовлялися про певні терміни, запрошували їх в Київ, але чомусь тайська сторона не погодила це остаточно.

Тому ми вважаємо, що цей договір, це буде таким хорошим кроком назустріч  у співпраці і буде такою хорошою передумовою для того, щоби підняти питання про ту угоду, яка нас цікавить, про передачу засуджених осіб. За змістом  вона є стандартною як такі угоди з багатьма країнами і передбачає відповідно співпрацю Генеральної прокуратури і Міністерства юстиції в рамках  своєї компетенції щодо отримання свідчень, вручення документів, надання доказів, встановлення місця знаходження осіб, розшуку, арешту і передачі предметів  злочину, а решту конфіскації доходів одержаних злочинним шляхом, все це, в рамках кримінального процесу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В когось є якісь додаткові питання?

Скажіть, будь ласка, Сергію, якщо ми це ратифікуємо, потім же треба все одно якось домагатися ратифікації Таїландом. Правильно?

 

ПЕТУХОВ С.І. Я не знаю, я думаю, я не впевнений, що вони завершили процедуру ратифікації, але звісно, так, вони  так само мають ратифікувати і потім обмін грамотами, і вони   набирають тоді чинності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ще, оскільки у нас тут є представники по Українському культурному центру. Ми це питання засідали, воно виносилось на Нацраді реформ в Президента, було певне бачення щодо  передпідпорядкування його МЗС, так, вона, справа, далі не рухається, але там ситуація ускладнюється.

Будь ласка, Мін'юст.

 

КОДУНОВ М. Дякую. В.о. директора Департаменту міжнародних спорів Міністерства юстиції України Кодунов Максим.

Ми провели засідання міжвідомчої робочої групи за участю ДУС і інших відомств, і доповіли про ризики, і загрозу, яка була нависла над культурним центром. Ми абсолютно чітко дали зрозуміти, що перебування орендарів і інші форми комерційного використання українського культурного центру аж ніяк не сумісні із здійсненням владних управлінських функцій. І, крім того, у нас є позиція МЗС Російської Федерації, яку МЗС Російської Федерації висловило у цьому ж провадженні раніше, влітку, в якій вони зазначали щодо поширення судового імунітету наступне. В той же час наявність імунітету залежить від реального практичного використання даного об'єкту нерухомості у вказаних суверенних цілях, щодо цього в МЗС Росії проводиться додаткова перевірка.

 

_______________. (Не чути)

 

КОДУНОВ М. Ні, це я переклав. Таким чином така позиція МЗС РФ.

Які ще з нашого боку новини в цій справі? На 27 листопада планувався огляд цього приміщення за участю нотаріусу, він не відбувся, і невідомо чи відбудеться взагалі, інших ознак якихось огляду у нас немає, немає викликів і немає запрошень. Разом з тим на 19 грудня, як було призначене судове засідання так і залишається це засідання на порядку денному.

Наскільки ми розуміємо, вивіска KFC залишається на будівлі культурного центру, і договори оренди наразі не розірвані. Ми не можемо точно сказати, чи є це внаслідок того, що ДУС не встигла це зробити, чи все ж таки не збирається зробити. Я думаю, що краще було б з цього питання заслухати доповідь ДУС.

Також нам відомо про ініціативу щодо передачі культурного центру або приміщення культурного центру України у відання МЗС. І нам також відомо, що йде робота в цьому напрямку за участю МЗС, АПУ і ДУС. З цього приводу я більше нічого не можу доповісти.  Наразі все з боку Мін'юсту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую. Я можу лише підтвердити слова Максима Леонідовича про те, що візуальних принаймні  зрушень ми не констатуємо. На рівні обговорення обговорюється можливість передачі, як це було не раз озвучено в сфері управління Міністерства закордонних справ. Ми тримаємося тієї позиції про яку я вже доповідав членам комітету раніше.

Це можливо, якщо таке рішення буде прийнято, але для того, щоб воно дало той ефект, на який українська держава розраховує, отже, щоб на це приміщення поширилися дипломатичні імунітети. Прийняття якогось акту, яким це буде закріплено на МЗС ніякого ефекту мати не буде. Допоки там, в цьому приміщенні здійснюється діяльність, яка не сумісна з приміщенням дипломатичного представництва ми можемо вішати туди будь-які таблички вони нікого не переконають, і це не буде сприйнято ніким, ні російським, ні в будь-якій іншій країні, відверто скажемо, тут не питання українсько-російських відносин.

Тому, якщо йти цим шляхом, перше, що має бути  зроблено, це балансоутримувач, яким є Державне управління справами, і  управлінець, яким є Державне управління справами, має розірвати чинні  договори оренди, сплатити неустойки, штрафи, пеню і інші платежі, які випливають, очевидно, з договорів оренди, які є чинними. І тоді тільки, коли орендарі покинуть це приміщення внаслідок дострокового приєднання договорів оренди, Міністерство закордонних справ може вимагати перед російськими органами влади  визнання цього приміщення як частини дипломатичного представництва України. Ми всі розуміємо, що такі дії за кілька тижнів або за місяць навряд чи   можливий, хоча, можливо, я помиляюся, тому що   ми не є стороною цих договорів оренди, тому ми не володіємо інформацією про те, на яких умовах вони укладені.

Другий аспект, на якому я хотів би наголосити. Після того, як 16 чи 19 грудня Арбітражний суд Москви очікувано має розглядати цю справу, очевидно, виникнуть  нові обставини, які дозволять підкоректувати лінію поведінки.

Ми готові в Міністерстві закордонних справ розглянути проекти актів Президента, які, можливо, готуються. Як тільки ми їх отримаємо (станом на сьогодні до обіду ми їх не отримали), ми зможемо висловити  позицію щодо  акту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представник ДУС є тут. Правильно я так розумію? Коротко – вас. Тому що та інформація, яка є, якщо ми ще отримаємо  фотопідтвердження, що в Українському культурному центрі портрети Путіна висять  з якоїсь радості, то це, звісно, буде не смішно.  Крім того, що здаєте за 30 доларів  замість ринкових 150. З того моменту, що ми тут  розглядали і  Президент порушував, який стан справ, зважаючи на ті зараз Міністерство юстиції і МЗС… 

 

ІВАНУЩАК І.М.  Шановні присутні, до того, що сказано,  я можу добавити, що  такий проект акту, про який говорилося  попередніми доповідачами, підготовлено і 27 листопада надіслано в Адміністрацію Президента про передачу культурного центра в управління Міністерства закордонних справ України. Але…

 

______________. (Не чути)

 

ІВАНУЩАК І.М. Ну, я так думаю, що, ви правильно сказали, що Адміністрація Президента мала би з вами погодити як мінімум…

 

______________. (Не чути)

 

ІВАНУЩАК І.М. Да, да, да. Але як, такий проект підготовлено і 27-го числа надісланий до Адміністрації Президента.

Стосовно того, що позиції Міністерства юстиції, які обговорювались раніше, стосовно розірвання договорів оренди, і воно, як мені, я, на жаль, не був на попередньому засіданні, але наскільки мені говорили, то обговорення було чи є розуміння, що культурний центр в останніх 10 років жодної копійки з державного бюджету не отримує він по суті знаходиться на госпрозрахунку, тобто він живе за рахунок договорів оренди. Якщо зараз розірвати всі договори оренди, то тоді треба повністю навіть відключати все, вплоть до того, що і електроенергію. Але тоді буде земельний податок. Хтось повинен за це все платити.

Все це не, я розумію, що не створювалося за один день і за один день, ясно, як ви правильно сказали, ми це не розрулимо. Але я рахую, що напрям уже, враховуючи останні події навколо цього культурного центру, і дуже багато, враховуючи і оцю інформацію, яку я тільки що почув від пані Ганни, там дуже багато є всяких, скажімо, такого зайвого і посторонього наслоєння на основне питання, питання приміщення і збереження його. Ми, враховуючи звернення, відкриті і закриті, Міністерства закордонних справ, і Міністерства юстиції, ми надаємо всім вичерпну інформацію і стараємося вжити всіх необхідних заходів для збереження цього центру за Україною, як власність України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Просто розглядається бюджет на 2018 рік, і, скажімо, це не є аргументом, що ми не маємо коштів, ми не можемо попросити у держави кошти. Розумієте, це як би, скажімо, нам вигідно, що ми від держави нічого не просимо, тому що ми можемо заробляти на якихось там схемах, незрозумілій оренді і так далі. Тобто у держава Україна не на стільки бідна, щоб не знайти, я не знаю, скільки там 5, 10, 15, 20 мільйонів гривень на утримання цього центру, чи у скільки він там обійдеться в рік.

Тому, мені здається, що стратегічно, якщо ми хочемо це зберегти, то ми повинні попросити у держави. МЗС, МЗС просить і має можливість збільшеного бюджету, тому це не підхід така відмазка, нам ніхто, держава не дала грошей, тому ми пішли здавати по 10 доларів  на Арбаті, бо нам так вигідно.

Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я оце послухав представника ДУС, і у мене складається враження, що, по-перше, ДУС нічого не робить для того, щоб навести порядок.

А, по-друге, у мене особисто закрадається думка про те, що хтось з кришуванням ДУС нагрів руки на цій справі. І у зв'язку з цим я вношу пропозицію, звернутися до дуже модного такого, модної інституції як НАБУ, щоб вони провели розслідування відносно того, як, на яких умовах і хто займався здачею в комерційне користування власності держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. … вашу пропозицію. Ми вже писали листа на НАБУ і три листи на Генеральну прокуратуру і щоразу ми отримували однакову відповідь, підстав для реєстрації звернення в ЄРДР відсутня.

 

ТАРАСЮК Б.І. Від обох?

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Да.

 

_______________. Бачите, а ви кажете немає співпраці…

 

_______________. Повний консенсус.

 

ІВАНУЩАК І.М. Я можу тільки добавити, що протягом останніх десяти років склалася така практика, із державного бюджету на утримання цього центру, як ви знаєте, не виділялося…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я нічого не знаю і не хочу знати, я просто підозрюю, що ДУС фактично кришували оці оборудки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Тобто зараз Ірина Степанівна пише, що вона вже може скоро підійти, і під'їжджає  так само Гузь, тобто я сподіваюсь, нікому вже не треба йти, щоб ми вже це все проголосували і все.

Колеги, є  ще питання  затвердження…

Дякуємо тоді всім учасникам. Ми далі будемо тримати це  на контролі. Така вже наша, бачу, історична доля комітету –  врятувати це приміщення  і репутацію держави. І відповідно як Президент сказав, що він зробить все можливе, тому будемо далі працювати.

Пішли далі. Володя, щодо зміни керівництва Канади, затвердження частини групи Верховної Ради  Італії, щодо Франції, будь ласка, нас як  голова підкомітету.

 

АР'ЄВ В.І.  Дякую, Аня.

У нас відбулося засідання групи міжпарламентських зв'язків відповідно з Канадою на якому був усунутий від головування  Віктор Іванович Вовк, а обрано співголовами  народних депутатів  України - Іонова Марія Миколаївна і Крулько Іван Іванович. Документи показують, що кворум був і народні депутати поставили особисті підписи  під участю в цьому, присутні були 37 із 70 членів групи дружби, тобто, абсолютно чітко можна сказати, що документи  в порядку, в повному. І тому я вважаю, що треба затвердити.

І Італія, у нас особлива ситуація, оскільки італійці не мають такої практики як мати групи  двосторонніх зв'язків. І  це єдина країна, з якою ми давно говорили, що  нам  треба  знайти особливу форму і ця особлива форма нарешті знайдена.  

І в принципі тут нам надали відповідно до цієї форми, яка вилилась у Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою і Палатою депутатів Республіки Італія, групи надали імена народних депутатів для затвердження, які будуть відповідно займатися тими напрямками в групі, які були визначені у меморандумі. Кандидатури затверджені, і тому прошу підтримати.

Щодо Франції. Ситуація була наступна. Очевидно, що у нас є…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Просто там ще вимога іде про фінансування, а відповідно до наших норм це вже, якщо буде створена група комітет буде рекомендувати Голові Верховної Ради затвердити її окремо своїм розпорядженням, тоді фінансування обмінами піде в Асамблею…

 

АР'ЄВ В.І.  Я про це… Я про це хотів сказати окремо. Тому дайте мені, будь ласка, закінчити. Дякую дуже.

І щодо Франції. У нас виникла ситуація, що ми довго дуже не могли вирішити чи ми можемо запросити більше ніж положено. Тобто там французька сторона заявила, що вона була би не проти аби приїхали семеро депутатів, оскільки семеро їздили до них в якості паритету. І так само французька сторона, для нас це було важливо, вона погодилася попередньо відвідати, попередньо погодилася відвідати лінію розмежування і зону бойових дій. Але саме через те, що пропри те, що у нас дійсно Франція – це один із найтягших наших напрямків, бюрократична складова в принципі взяла гору, і коли ми почали ламати бюрократичну складову, сталося уже  трошки пізно, і французи з розумінням поставилися до ситуації. Дякуємо, що все ж таки ми оперативно відреагували колегам. І, очевидно, що візит буде на наступний рік. І зараз  приїжджала лише голова групи дружби, вона в рамках заходів ПАЧЕС вже відповідно мала такі просто неформальні контакти на полях. Тому я думаю, це щодо 2018 року.

Але щодо 2018 року я, як завжди, хочу, щоб комітет мене зараз підтримав, на наступному нашому засіданні ми розглянули пропозиції від Міністерства закордонних справ щодо бажаних напрямків міжпарламентських зв'язків, які, відповідно, на думку міністерства, є пріоритетними на наступний рік, для того, щоб ми створили план на 2018 рік.

Так само, я прошу секретаріат розіслати листи з проханням надати звіт за роботу у 2017 році всім головам груп міжпарламентських зв'язків. І звіт виходить, що  надати до першого тижня … до 15 січня надіслати 2018 року ці листи. І, відповідно, я теж хочу зазначити, що французька делегація має бути прийнята і ми маємо ухвалити щодо цього окреме рішення, це в наших абсолютно силах, щоб ми прийняли більшу кількість ніж чотири… (Не чути)

 Да, Валерія Валеріївна, більше, ніж чотири, будь ласка,  і розглянути можливість, як ми можемо оминути, це теж, до речі, комплексне питання є щодо того, щодо організації візитів наших колег в Донецьку область, в Донецьку, Луганську область. Оскільки, я знаю, це пов'язане  із   тим, що  доводиться іноді навіть там  тендерні процедури, хоча як мені, наприклад, дивно, що  треба використовувати  тендерні процедури для закупівлі залізничних квитків. Ну я в принципі, якщо  ви мені назвете другу  компанію, яка надає  пасажирські перевезення, я буду вдячний. Але… Да. Але поки що  я не знаю, яка.

 

______________.  (Не чути)

 

 АР'ЄВ В.І.  Ну… В Костянтинівку – ні. Але це, я вважаю, достатньо важливий момент для того, щоб ми ухвалили рішення на комітеті і передали його, передали це рішення Голові  Верховної Ради, щоб в 2018 році механізм  того, щоб ми могли гнучко  ставитися до таких речей, і щоб відповідно нам…

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Ну і залізниці, готелі. Забезпечення готелів. Щоб ми мали можливість… для нас це важливо – возити наших гостей туди, і це робити, відповідно, за рахунок  приймаючої сторони, оскільки інакше поки що  це виливається просто ну часто в те, що  багато хто із голів групи дружби просто залучає там свої якісь там зв'язки, кошти і… ну це не є нормально.

Є один момент. Те, що кошти на проїзд мають  компенсовуватися, але я, до речі, не знаю, чому наша бухгалтерія відмовляється компенсовувати кошти на проїзд, навіть  якщо проїзд відбувається залізничним транспортом. Да відмовляються. Вони кажуть, що це не входить. І в даному разі тоді я вважаю, що комітет має зробити… Там є, з  паризького аеропорту ходить RER, електричка, яка привозить прямо в центр Парижу. В принципі  можна доїхати  теоретично на ній… (Шум у залі)

Да, іноді навіть швидше, ніж… Тому що це далеко і достатньо  ідуть… пробки часто, можна потрапити в такий трафік, що дуже довго можна… багато  витратити  часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція?

 

АР'ЄВ В.І. Пропозиція. Давайте, звернутися до Голови Верховної Ради, в даному разі, щоб навели порядок зі звітністю за відрядження. Тому що в мене, я один раз відмовився брати ці квитки на потяг, який я додавав, тому що я до Парижа прилетів – все, а там уже, там в межах своїх добових і розбирайся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …постанову …….  сучасним реаліям та… Це те, що ми говорили. У нас тут буде окреме засідання, де ми хочемо на наступний рік ..… проаналізувати те, що є і видатки, які мають бути плюс…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, я вам хотіла, до речі, сказати про одну річ. За цей рік я організувала дві поїздки наших британських парламентарів на схід. І я вам хочу сказати, що це повний  беспредєл. Через те, що Верховна Рада  не зважаючи на те, що вона має  гроші нібито на  подорожі в Україну, тобто забезпечення делегацій сюди, у них, справді, є так званий тендер на те, що вони можуть проживати тільки в Києві. А якщо ви хочете повезти парламентарів, європарламентарів, міністрів, кого завгодно, на схід, тобто в Авдіївку, в Краматорськ, куди ми їх повезли, в Бахмут і так далі, виявляється, Апарат не може забезпечити депутатам таких можливостей через те, що в них немає такого тендеру. Це означає, що в нас жодна наша делегація, яка їздила на схід, не могла використовувати гроші, які виділяються верховною Радою на нашу діяльність, на схід. Такого абсурду,  в умовах війни, важко просто здогадатися.

Я зіштовхнулася з цим зараз. Я знайшла гроші, це були гроші не Верховної Ради, це була …………  функція, у якої ми купували квитки на потяг, готелі, пересування, автобуси і так далі. Але, я вважаю, що бухгалтерія не може  визначати і ставити підніжки в реалізації взагалі парламентської дипломатії і забезпечення нашої  діяльності як Комітету  закордонних справ.

Тому я ініціюю, щоб в нас, наприклад, у нас буде останній тиждень пленарний і комітетський, я пропоную, щоб ми зібрали тут робочу групу і це питання  заслухали разом з  Кабінетом Міністрів, який відповідає за цю постанову, щоб ми пройшлися по ній. Друге, щоб ми сюди викликали представників нашої бухгалтерії і представника Апарату  Верховної Ради і підняли ці всі питання. Поставили їм завдання, щоб вони на своєму робочому рівні змогли розібратися, що робити з усіма тими питаннями, які піднімають наші міжнародні делегації, бо я погоджуюсь, що це ми не економимо, просто сотні тисяч гривень для нашого бюджету.

А друге, це вирішення питань наших депутатських, що ми не можемо повезти депутатів, які маємо, нібито по закону можемо використовувати, Апарат нам каже, бухгалтерія нам каже, до побачення, як хочете, так і вирішуйте це. Просто це абсурд, це вже третій рік війни, я перепрошую.

Тому нам треба таку робочу групу, постановка їм і завдання, а потім, коли ми прийдемо в січні, щоб вони нам прозвітували, як вони будуть вирішувати питання, яке ми їм ставимо. Тому що не може хвіст вилять собакою.

 

ТАРАСЮК Б.І. Колеги, я пропоную це питання, оскільки воно є міжвідомчим, воно стосується і Верховної Ради, і уряду, звернутися від імені комітету на Голову Верховної Ради і на Прем'єр-міністра з тим, щоб провести таку міжвідомчу нараду і вирішити питання раз і назавжди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді це ми просто повинні розуміти часові рамки. Це ми можемо зробити цю робочу нараду не як засідання комітету, але робочу нараду, наприклад, в цю п'ятницю. Зібрати там представників Мінфіну, бухгалтерія Верховної Ради, і сподіваюсь, якщо там ухвалять завтра бюджет, то вже будуть у них простіші там…

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо Прем'єр-міністр і Голова Верховної Ради дадуть розпорядження, це не буде залежати ні від кого, ні від ніякого бухгалтера, а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, ви пропонуєте зараз написати листи? Просто листи, а проводити на наступний тиждень робочу нараду?

 

ТАРАСЮК Б.І. Немає значення, коли головне –  результат. Результат треба забезпечити через керівників.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Але треба організувати їх і зібрати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Їм треба ще пояснити, в чому проблема. Ті, що сказав Володя, з якими він зіштовхнувся…

 

ТАРАСЮК Б.І. Щоб Гройсман і Парубій дали доручення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Що ми відповідаємо Олені Сотник?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як один із варіантів, щоб це питання було порушено на комітеті і окреме засідання, щоб дати відповідь на це питання, що ми будемо розглядати на окремій міжвідомчій нараді.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я вважаю, що їй мають бути відшкодовані  гроші…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У неї було розпорядження від Парубія?

 

 _______________. А в цьому  є проблема.

 

 ЗАЛІЩУК С.П.  А чому  воно не було, це ж не від неї залежить.

 

 _______________.  Як і Володимиру також.

 

ЛУЦЕНКО І.С. …Вона потратила свої кошти на квитки, на проживання, як би працювала в Держдепі, у на с підняли другу категорію, країна отримала великий транш допомоги. Це все було написано в звіті Голові Верховної Ради, він розпорядження не надав. Я не на себе їздила працювати, на державу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, тому, ну, давайте тоді…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Це трошки інше питання. У нас є міжнародні делегації, а є всі інші візити, які ми……… Це стосується всіх візитів, куди нас кудись запрошують, і ми як депутати працюємо. Але те, що стосується міжнародної делегації, парламентських асамблей, і де держава фінансує всі ці речі, то там має  бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей. Друзі, якраз тоді, що ми з цього всього робимо? Окрему поки що нараду, я так розумію, все одно? Листи ми пишемо.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я вам говорю, треба звернутися обов'язково і вирішити питання раз і назавжди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.  Хто за те, щоб звернутися до Гройсмана і до Парубія щодо цих проблемних питань із закордонними відрядженнями, з відшкодуванням делегаціям міжнародним тут, які їдуть на схід, і всі решта перераховані проблеми того, як їде.

Хто – за? Звертаємося з листами з пропозицією  створення робочої групи.

Ми завдяки кворуму проголосували. Є ще питання по Іраку. Якраз прийшов керівник делегації.

Будь ласка, пан Лапін.

 

ЛАПІН І.О.  Шановні колеги. Ну, не знаю, чи там кому відомо, кому невідомо, група народних депутатів в складі офіційної делегації на запрошення сторони Іраку, ми були в Іраці. Провели…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Звіт є?

 

ЛАПІН І.О. Звіти є, да. Провели дуже багато зустрічей, є перші результати нашої роботи. Вже відбувся зустрічний візит міністра транспорту, зустріч з нашим міністром транспорту вже в контексті наших напрацювань.

Ну, є таке прохання згідно тих розрахунків, які проводяться відповідними службами, відшкодувати народним депутатам, це Костянтин Усов, Юлій Мамчур і я, Ігор Лапін, витрати на квитки і добові. Ми з 20 по 24 число були там, чотири дні. Провели близько 20 зустрічей з усіма міністрами фактично від оборони, із спікером парламенту і так далі.

Якщо є така… Ну, я не знаю, як там рішення комітету буде, але є прохання підтримати.

 

ЛУЦЕНКО І.С. У нас таких рішень…

 

АР'ЄВ В.І. Ну, я знаю, що розмови там були достатньо цікаві, і в принципі там піднімалися питання, після цього там і міністр транспорту сюди прилітав. Інша справа, що наш міністр транспорту взагалі поставився до цього...

 

ЛУЦЕНКО І.С. Це була депутатська делегація…

 

АР'ЄВ В.І. Да, депутатська делегація.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Вона була запланована?

 

АР'ЄВ В.І. Ні, не запланована.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Та сама ситуація, що в мене, така сама ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один з візитів групи "Дружба" ………, зробимо певну ревізію з тих груп запланованих, ……… не поїхали через проблеми там ………

 

АР'ЄВ В.І. Там потенціал хороший в Іраку, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді зараз ми…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Це питання неврегульованості внутрішніх документів Верховної Ради. Спочатку перед тим, як створювати робочу групу, треба звернутися про спільне засідання регламентного комітету, нашого, я впевнена, що такі самі проблеми з поїздками і інших депутатів. Але оскільки ми відповідаємо за міжнародну частину, нам обов'язково треба взяти у співучасники цього процесу регламентний комітет, тому що вони затверджують відповідно до положень, внутрішніх положень роботи Верховної Ради різні норми там і так далі. Ну регламентний комітет тут в першу чергу має бути задіяний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут питання в чому, що  у нас зараз, коли до нас приходила бухгалтер Верховної Ради і нам говорила місяць тому, що грошей вже нема або там залишається мільйон чи скільки?

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 1 мільйон 700. Зараз вже фактично 7 грудня. Вже зараз можливо є 900. До кінця року може вийти так, як у нас було у 2015 році, коли ми недовикористали 2,5 мільйони, і потім на 2016-й нам включили на 2,5 мільйона менше, тому що так економили. Тому тут, хто хотів сказати, Ігор чи Борис Іванович, тому тут треба думати і зважувати, що якщо кошти є і вони недовикористані за рахунок того, що  в тих пріоритетах, що ми визначали, були Канада, але візит в Канаду не відбувся, Британія, візит в Британію не відбувся, Франція, візит у Францію не відбувся.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюди, там по цим пріоритетам, Людмила Олександрівна, не маєте цього? Тобто там було декілька пріоритетів до нас, від нас, по групам дружби і комітетам, які не відбулися, тому що там не відбулось багато…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную, щоби ми на цій міжвідомчій групі подумали, подивилися на ті нормативні акти, які існують в рамках Апарату Верховної Ради, наші права і повноваження комітету в тому, що стосується міжнародної діяльності. І щоби, якщо треба поправити нормативні документи, які стосуються того, що будь-яке рішення воно залежить не від Голови Верховної Ради, а воно залежить від рішення комітету, от, щоби комітет був основним при прийнятті рішень. І от такі ад хок ситуації, коли, скажімо, Ірина Степанівна звернулась до Голови, а він все це, значить, на собі замкнув або Апарат, от, вони не повинні бути. Він автоматично повинен направляти на розгляд Комітету у закордонних справах, а Комітет з закордонних справ як колегіальний орган повинен приймати рішення.

Я, наприклад, вважаю абсолютно правильним постановку питання яким Володя поставив, Ірина Степанівна, Світлана Петрівна. Ми повинні розглядати…

 

______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.  А?  

 

______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.  Володимир Ігорович, да. Значить і тоді приймати рішення. Бо це неправильно. Неправильно, коли люди займаються діяльністю, яка від імені Верховної Ради здійснюється і їм не компенсують цю послугу.

 

ЗАЛІЩУ С.П.  Ще проблема, коли гроші є, але їх не можна...

 

ГУЗЬ І.В.  У нас надається слово на комітеті по піднятій руці чи кожен, хто хоче? Можна вам зробити зауваження як заступник голові? Якщо у нас кожний говорить, то я буду говорити постійно, так як всі. Я піднімаю руку, чи всі ми піднімаєм руки, ви надаєте слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я дуже перепрошую.

Будь ласка, зараз, Ігор Володимирович, вам слово.

 

ГУЗЬ І.В.   Я прошу підтримати, тому що дуже плідно працюють, і мій колега, по цій справі. Ірак – це дуже важливий напрямок, так би мовити. Ну, дійсно це без всяких там, не те, що там щось я лобіюю, чи що, вони дуже плідно, дуже серйозно, як ніяка група, тим більше, ви розумієте, це не європейська країна. Тому я хотів би, щоб ми підтримали і віднайшли можливість. Давайте на наступний раз, щоби бухгалтерія дала звіт, і ми подивились, і  тоді  будемо приймати рішення вже по факту так би  мовити наявних ресурсів. Я  думаю, що тут, Ігор, це буде нормально.

 

ЛУЦЕНКО І.С. В мене є пропозиція спочатку запросити  бухгалтерію. Запитати в них, куди будуть їхати, побачити, на яку суму коштів  ми можемо розраховувати і вирішити питання, які  накопилися на розгляд комітету фінансові. Це буде справедливо,  не тільки   одну групу дружби, всі ті, хто були дотичні до привезення депутатів в зону АТО, до поїздки, до компенсації тих квитків, до роботи групи дружби. Тому що вийде так,  що одні роблять ніби важливішу роботу, і ми це відмічаємо фінансово,  а інші роблять менш важливу роботу, відповідно вона не фінансується. Це є неправильне і нерівне відношення до роботи депутатів, принаймні Верховної  Ради. Правда ж?    

Тому давайте ми   поступимо справедливо. Запросимо бухгалтерію, подивимося, які кошти, подивимося, де ми зекономили, скільки ми можемо  виділити, і тоді ті  кошти компенсуємо чи розподілимо принаймні в рамках  можливого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Щоб розуміти, бо так одним роботу  треба компенсувати, а іншим  ні. Ну неправильно це, правда ж? ми весь час так вибірково до того будемо підходити.

 

ЛАПІН І.О. Я буквально декілька слів. Звичайно, рішення буде  прийматися комітетом, просто хотів би звернути увагу, що, дійсно, всі робимо одну справу.  Але… В Іраку було на цей місяць спокійно, всього-на-всього, в Багдаді було  58 вибухів. Я це не те, що щось хтось більше робить, а хтось менше, але хотів  би звернути увагу, ми  маємо борг, де держава була фактично гарантом по контракту, і після війни в Іраці єдина держава, яка не отримала жодної розробки і нафтородовищ і так далі, беручи участь в спільній коаліції, це була Україна.  І фактично ми цей напрямок досить сильно втрачали.

На сьогоднішній день звіти, звісно, роздані, але скажу просто додатково, буквально з вашого дозволу, 30 секунд ще. Це те, що мали  зустріч із представниками, з міністром оборони, і по контракту який ми їх, скажемо так, грубо кажучи,  наші фірми  недовиконали  зобов'язання і на півмільярда їх фактично кинули, мали неприємні зустрічі. Це по БТРам, якщо ми пам'ятаємо, такі неприємні ситуації. Мали зустріч і з приводу нафтових розробок. І хочу звернути увагу нас, парламентарів. Вони Богу моляться на Україну. І них хімічна промисловість, заводи в Басрі такі самі, як у нас в Сєвєродонецьку. У них повністю весь метал з України, у них електрика вся українська, у них всі електростанції потребують ремонту,  українське.

А тепер  звертаю увагу. Бюджет оборонний у них був  20 мільярдів доларів. Війна закінчилась, бюджет залишився. Вони хочуть, щоб ми їм ремонтували техніку, і на відбудову держави зараз донори вкидають колосальні кошти. Ми втрачаємо царину, сьогодні там  все стоїть копійки, і вони кажуть: "Приходьте – робіть. Тільки заходьте". І ми налагодили ці контакти.  В більше  20 міністерств були зустрічі за чотири доби. Спікером парламенту у тому числі. Тому я  просто звертаю увагу, що це комітет вирішує, я не можу вмішуватися, але напрямки треба не втрачати. Ми втрачаємо можливості Сходу, а це є нафта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо хтось з членів комітету виносить пропозицію…

 

______________.  Я вношу… (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є дві пропозиції. Перша пропозиція. Це зараз компенсувати ці, це одна з пропозицій.

Друга  пропозиція. Це провести окреме засідання з бухгалтерією, побачити, скільки  коштів залишилося для того, щоб компенсувати ще і іншим, які  прийшли запити, тобто ми можемо або цей окремий випадок розглянути і написати, що зважаючи на  результати… (Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 Добре, колеги. Тоді  була пропозиція Ірини Степанівни, щоби провести… Добре, гаразд. Ставлю Ігоря пропозицію про те, що відповідно до листа, який нам прийшов від спікера розглянути в комітеті, про компенсацію за візитами. Хто за те, щоб компенсувати кошти на візит офіційний  групи дружби, який має…

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте і по вашій ситуації так само зараз проголосуємо. Добре.  хто зараз за те, щоби за візит за Ірак компенсувати.  Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Два утрималися. Добре.

По Ірині Степанівні, по ситуації. Рішення прийнято.

Ірина Степанівна, зараз пропозиція, ваша, по вашій ситуації щодо компенсації.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Моя пропозиція залишається тією самою, запросити бухгалтерію системною. Я просто, Ганна Миколаївна, хочу звернути увагу, людина розповіла про контракти, Україна мала отримати 135 мільйонів допомоги, отримала 560 завдяки моїй роботі. Я прийшла до спікера, показала всю роботу, розповіла, яка рішення були прийняті, що було зроблено мною в Україні, що було зроблено в Держдепі, сума на суму. Я не хочу мені персональної, я хочу системного підходу, тому що Світлана, так само, привезла людей на передову. Ми таким привезенням людей займаємося вже два роки і вишукуємо постійно через спонсорів кошти для того, щоб їх підтримати. Для чого та розмова? Я підтримаю це все, але це неправильний підхід, неправильний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я розумію, що це неправильний підхід.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Не може бути їхня робота більша ніж її чи моя, чи Володі, чи Сотник, це неправильно, тому я знімаю свою пропозицію. Але я просто показую, ми можемо гратися сумами чи ми можемо гратися можливістю всіх депутатів отримати компенсацію за державницьку роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Став, Володя, пропозицію і все.

Колеги, питання в тому, що дивіться група, ми проголосували були це рішення, питання в тому, що нема кому з комітету цю групу очолити і взяти, наприклад, в координації з секретаріатом, щоб зібрати всіх людей і сісти, провести нарешті. Ми, пам'ятаєте, три тижні тому, коли тут були доповідали представники, ми прийняли це рішення, ми навіть написали листи на уряд і все решта, щоб зібрати нарешті, проговорити. Не уряд, а…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. …з наших по фінансуванню міжнародних відряджень. Це ж якраз тоді, пам'ятаєте, приймалося рішення про фінансування міжнародних відряджень, створення робочої групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб…

(Загальна дискусія)

 Давайте, щоб Володя. Хто за те, щоб Володя очолив цю групу, а всі члени можуть бути всі, хто хоче. Хто – за? Добре.

Щодо питання візиту Ірини Степанівни. Тоді, мені здається, що можна буде в залежності і того звіту, скільки коштів залишилося, щоб вони не пішли на це, не пропали, і подумати і про ті питання, які були недофінансовані.

Колеги, тепер ще останнє з "Різного", те, що ми вже всі проголосували, щодо звернення Ірини Степанівни про увільнення від повноважень відповідальної особи в межах проекту технічної допомоги програми ефективної  відповідальної політики в Україні. Ми мали проголосувати про увільнення і ми маємо когось зробити, хто візьме на себе цю ношу.

Ми тоді пропонували Ігоря або Світлану до тих проектів "Айрай". І просто додати Ігорю ще один проект і все. "Айрай" так і Ігор, який нам обіцяв, що він нам забезпечить поїздки і виїзні засідання комітету, і обладнання технічне в комітеті від "Айрай", "NDI", і решта, так нічого і немає.

 

ЛУЦЕНКО І.С. З вашого дозволу, якщо можна.

 Ігор нехай головує, бо я відповім, чому немає можливості. Дивіться, декілька діалогів, які відбулися з керівницею "NDI" звелися до наступного, скажіть, будь ласка,  чи можу я вплинути на напрямок, куди будуть виділятися ті кошти? Ні. Чи можу я вияснити як розпреділяться ці кошти? Ні. Чому ні? Тому що це кошти Держдепу. Скажіть мені, будь ласка, якщо це кошти Держдепу, я не можу жодним чином на них вплинути, чи можу я принаймні перевірити, як були використані ці кошти? Ні. Чи можу я перевірити, на які ФОПи розпреділилися ці кошти? Ні. Чи можу я перевірити і ініціювати перевірку цих ФОПів, як всередині вивелися ці кошти? Ні. Тоді для чого  вам мій підпис, коли я не впливаю ні на виділення коштів, ні на розподіл, ні на напрямок програм, які фінансуються, ні на перевірку, ні на розуміння взагалі, що українськими компаніями зробилося на ці кошти? Ні.

Якщо я не можу на все це вплинути, Ганна Миколаївна, яка моя роль тут? Відповідно, ви бачили мої останні постійні голосування проти їхніх звітів ні про що, їх розмов ні про що і їхнього використання коштів, яке ми не можемо перевірити, яке ми погоджуємо. Я не хочу підписуватися під чужими грошима, під чужою роботою, і легітимізувати своїм підписом їхню роботу. Хай вони звітуються перед Держдепом, і ми їм будемо вдячні за технічну допомогу.

Тому в зв'язку з своєю зайнятістю і неможливістю вплинути на цей процес розподілу, контролю і так дальше коштів, а і не хочу, тому що це  неукраїнські кошти, я прошу мене увільнити від як би права не впливати на ці процеси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте проголосуємо за те, щоб, давайте увільнити Ірину Степанівну і відповідальним зробити Ігоря Гузя.

 

ГУЗЬ І.В. Ганна Миколаївна, до вас пропозиція. Значить…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Двома окремими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Двома окремими. Перше, увільнити давайте Ірину Степанівну. Хто – за? Дякую.

Тепер, щоб призначити Ігоря Гузя. Будь ласка, хто – за? Є.  Хто – утримався?

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я думаю, що це важливо. Треба поговорити  з ними. Що можуть вони, як забезпечити комітет. Але є ще питання, що ми вже два роки раніше з урядом працювали щодо Закону про міжнародну допомогу. Щоб взагалі не було цієї Постанови 153 від уряду. Щоб взагалі цієї потреби бути, шукати якихось бенефіціарів, якусь установу в державі, яка їх приютить, візьме на себе незрозумілу відповідальність і так дальше. Розумієте? Це просто…

 

ГУЗЬ І.В. …поки буде це існувати, кожен комітет буде щось мати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що? Толку з того. Вже три роки, вибач, Ігор.  Ми нічого не використали, може у вас воно краще вийде.

Тоді це ми проголосували.  Ще було питання тоді. Ми так і не провели засідання Ірини Степанівни колективний позов. Круглий стіл.

Тобто я так розумію, що ми його вже на наступний рік, чи все-таки…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І давайте, можливо, оскільки зараз будемо  голосувати бюджет, по МЗС. Там відхилив комітет. Вже раз ми тут, обговоримо, Андрій Іванович, що ми просили на Бухарест на приміщення. Так? Ми просили на  Туреччину, здається. І ми просили на автопарк чи ще щось. Тоді за рішенням комітету. Тобто нічого…

 

ЗАЯЦЬ А.І. Не включене в друге, тому Бухарест без власності. І ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто бюджет на тому рівні, що… Я розумію, що вже, якщо комітет відхилив, тобто якісь ще…

(Загальна дискусія)

 Дивіться, дякую.  Колеги, я дуже дякую, тому що у нас сьогодні реально  було 15 питань в порядку денному. Ми все зробили. Всім… Тоді на Володю велика надія і на всіх решта, хто зможе, 12 числа прийти тут, на робочу групу…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На 14:30.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і Данченко хотів щось, там, і решта, всі ці.

(Загальна дискусія)