Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

19 грудня 2017, 10:25

Стенограма засідання Комітету 05.12.2017

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

05 грудня 2017 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Отож, у нас є кворум і ми можемо розпочати наше засідання. У нас сьогодні лише одне питання в порядку денному. Але завтра буде повноцінне засідання комітету з 20 питаннями. Тому сьогодні ми винесли окремо розгляд проекту Закону "Про дипломатичну службу". Оскільки є кворум, тому прошу членів комітету затвердити порядок денний засідання.

Якщо у когось є ще додаткові питання, прошу їх подавати. Якщо немає, то прошу затвердити порядок денний. Хто – за? Одноголосно. Рішення є.

Отож, колеги, як ви знаєте, Президент подав як невідкладний проект Закону "Про дипломатичну службу" (реєстраційний номер 7322). Буде 22 грудня велика дата, 100-річчя з часу заснування дипломатичної служби в Україні. І загалом вже давно перезріла потреба, зважаючи на ухвалений, який набув чинності ще в 2015 році Закон "Про державну службу", його імплементація. Якось гармонізувати і Закон і дипслужбу. І майже півтора роки під керівництвом Бориса Івановича Тарасюка в комітеті були засідання робочої групи, було декілька версій текстів законопроекту про дипломатичну службу. Вони проходили гарячі дискусії. І нарешті ми побачили вже текст законопроекту.

Сьогодні ми маємо можливість цей текст законопроекту обговорити. Прийшло дуже багато від різних міністерств різних відгуків. Є висновки науково-експертного управління, є бачення Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства економіки. Кожен мав ознайомитися з ним.

І тому зараз я пропоную, щоб виступили, є у нас сьогодні представники Адміністрації Президента і є представники МЗС. Всі? Так, нарешті нас почули. Тому я думаю, що у нас буде гаряча дискусія. Є певне бачення, як ухвалювати цей законопроект. З деякими членами комітету ми це вже проговорювали. Є пропозиції від фракцій. Зокрема від "Народного фронту" за  підписом Бурбака. Тому, колеги, давайте, можливо, ми дамо слово зараз коротко держсекретарю Міністерства закордонних справ Зайцю Андрію Івановичу. Міністра, на жаль, немає зараз, не було можливості, але дуже сподіваюся,  що під  час розгляду в сесійному залі є попереднє бачення, щоб це зробити в четвер цей от. Тому прошу, будь ласка, зараз Андрій Іванович. Тоді пропоную надати  слово Жовкві Ігорю Івановичу. Я сподіваюся, що ви мали можливість колеги, ознайомитися з  усіма пропозиціями  і  відразу  нам надати своє  бачення щодо тих пропозицій, які були. І тоді є ще багато інших представників, але я думаю, що  зможемо вже з колегами обмінятися. Будь ласка, Андрій Іванович.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Шановна пані голово, шановні народні депутати! Я дуже радий, що  ми в результаті цієї дуже тривалої роботи, яка здійснювалась під  керівництвом Бориса Івановича  Тарасюка, виходимо вже на те, що  можна сміливо називати  кінцевим  відрізком цього шляху.

Законопроект був розглянутий на Національній раді реформ, виступив  з доповіддю міністр закордонних справ і Національна рада підтримала законопроект, після чого  Президент і вніс його на розгляд Верховної Ради  як  невідкладний. Насправді 100-річчя української дипломатії це дуже  важлива дата, але особисто я вважаю, що  не конкретний день прийняття закону важливий,  це  деталі. Ми живемо за законом 2002 року, за 15 років він, скажімо відверто,  уже не відповідає  вимогам сьогодення. Тому завершення основної роботи вона  ще буде  тривати, безумовно,  але основної роботи над законопроектом це  вже перший результат, тому треба йти в цьому  напрямку далі, що схематично є важливого  в запропонованому законопроекті, що  відрізняє його  від чинного Закону про дипломатичну службу.

Перше, він побудований на кращих і передових… рядовому  досвіді іноземних держав Європейського Союзу, Сполучених Штатів. З самого початку цієї роботи ми детально консультувалися з нашими іноземними партнерами, вивчали їхній досвід в тій частині, яка може бути застосована в українських реаліях.

Прискоренню роботи над цим законопроектом сприяло набуття чинності Законом  "Про державну службу", коли різниця між державною службою і дипломатичною службою як її підвидом, стала, дійсно, уже заважати у практичній роботі: неузгодженості між двома законами, невідповідність процедур, визначених одним і другим  законом нам уже справді дуже-дуже заважає.

Що важливо в новому законопроекті? Це законопроект, який визначає не зовнішню політику держави, а функціонування дипломатичної служби, просування по службі, її складові, як формулюються вимоги, ким здійснюється призначення і так далі.

Ми запровадили тут декілька важливих елементів. Перше – це обов'язковість, імперативність ротацій. Не може бути повноцінним дипломатом той, хто або сидить постійно за кордоном, або постійно сидить у центральному апараті, його немає зараз жодних механізмів заставити виїхати за кордон.

Друге – значно підвищуються професійні вимоги до дипломатів, тому що хоч працівники  дипслужби і є державними службовцями, але на відміну від класичної державної служби вони повинні мати обов'язкові  додаткові компетенції – це і знання іноземних мов, і  готовність виїжджати працювати за кордон в ті країни, які не завжди є дуже комфортними і приємними, і ціла низка інших обставин, як, зокрема, під час одного з останніх конкурсів, от виграла конкурс спеціаліст в Емірати, а її чоловік – громадянин Ірану, якому  Емірати ніколи не дадуть візи. Чинним законодавством це не врегульовано ніяк, тому виїзди за кордон, стан здоров'я, знання іноземних мов, обов'язковість професійного вдосконалення постійного є тими моментами, які закладені в цей законопроект. 

Передбачено також невеликий, будемо говорити відверто, але потрібний пакет соціальних гарантій. Це стосується, в першу чергу, чоловіків і дружин працівників дипслужби, які їх супроводжують під час кількарічного закордонного відрядження. З точки зору соціальної справедливості ми вважаємо, що ті з них, які не працюють, бо є й ті, що працюють, повинні отримувати і продовжувати свій пенсійний страховий стаж, для цього передбачено відповідна норма в законі – з мінімальної заробітної плати сплачується єдиний соціальний внесок. Розрахунки, які були нами попередньо зроблені, дозволяють впевнено стверджувати, що в рамках того фінансування, яке в нас є, ми, очевидно, зможемо справитися з цими викликами.

Медичне забезпечення за кордоном – так само, якщо чинний закон каже про те, що відшкодовуються, то зараз пропонується і опція медичного страхування, яка в  багатьох країнах є, насправді, дешевшою, ніж одноразові звернення особливо коли це вимагає госпіталізації, операцій і інших.

З... Значить, надається також... основна філософія цього законопроекту, це більше свободи і більше повноважень кожному працівнику, підвищуючи рівень його відповідальності за ту ділянку, яку він веде. Тільки так ми велику наш дипломатичну службу, бо вона досить велика, зможемо  рухати вперед.

Важливим елементом є також можливість встановлення ненормованого робочого дня під час роботи за кордоном. В класичній держслужбі це  неможливо – відпрацював  державний службовець, закрив кабінет, пішов до дому. За кордоном ми стикаємося дуже рідко, але є такі випадки, коли дипломат відмовляється їхати в аеропорт, зустрічати делегацію, бо 20 година, в нього робочі день закінчився чи це субота – вихідний  день. І, насправді, адміністративно жодним чином вплинути на це неможливо. Ми вважаємо, що якщо людина отримує від держави, будемо говорити відверто, достатньо непоганий рівень оплати праці, то вона повинна робити і додаткові зусилля. І це практика, яка застосовується абсолютно в усіх розвинених дипломатичних службах. Залишається конкурсний принцип добору нових кадрів, це обов'язковий елемент. І зараз у разі, якщо законопроект буде прийнятий, ми зможемо повністю гармонізуватися з Законом про державну службу, тому що аd hoc ми це робимо, але постійно виникають якісь неузгодженості, тому відкритість, конкурсний принцип добору. Я доповідав нещодавно на міжнародній конференції про те, що ми провели станом на зараз 85 конкурсів і в центральний апарат, і за кордон, в основному більшість за кордоном. У нас в середньому 13,5 кандидатів на одне місце. Це майже втричі вище ніж у середньому по Україні на державну службу. Це дозволяє нам отримувати кандидатів з хорошим, високим, професійним рівнем.

Окремо дві статті присвячені Дипломатичній академії, закріплюється її роль нова на відміну від вищого навчального закладу, яким вона вже не є, це підвищення професійної компетенції, платформа для проведення круглих столів, конференцій, семінарів. Скажу вам відверто, що останні 3 місяці відколи вже Дипакадемія почала більш-менш повноформатно працювати у новому режимі, вони ожила і справді це не тільки для міністерства, а для всіх тих, хто цікавиться зовнішньою політикою, стає осередком спілкування, дискусій, дуже цікаві лектори запрошуються із-за кордону, письменники, дослідники.

Тому повертаючись до суті законопроекту, дякую, Ганна Миколаївна, за делікатне нагадування, просив би підтримати пропозицію Президента України про те, щоб на пленарному засідання розглянути законопроект, прийняти його за основу і доручити профільному комітету опрацювати ті пропозиції і зауваження, які надійдуть від суб'єктів права законодавчої ініціативи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Івановичу. Я думала, що ви відразу сфокусуєтесь на тих зауваженнях, які були від інших міністерств. Але я думаю, що просто, раз ми всіх запросили, дамо дуже коротко з певними пропозиціями висловити. Зараз, якщо можна, Ігор Іванович Жовква. А тоді представник Міністерства економіки Боднар Максим Олександрович. Чи хто від Мінекономіки буде? Тут є декілька осіб, ви визначтесь, хто один, добре, дякую.

 

ЖОВКВА І.І. Дякую, Ганно Миколаївно. Шановні народні депутати! Шановні учасники нашого засідання! По-перше, дійсно, хотів би висловити вдячність всім, хто залучений був до процесу підготовки цього закону. І Борису Івановичу Тарасюку. І результати робочої групи, Борис Іванович, ми постійно відслідковували і "тримали руку на пульсі". І Міністерство закордонних справ.

І дійсно, як сказала Ганна Миколаївна, Президентом України було прийнято рішення взяти цей закон як невідкладний, внести його як президентський. Мета дуже проста. Вірніше, ну, мотиви цього. І саме тому цей закон був винесений на Раду реформ, і розглядався привселюдно, публічно на Раді реформ. Прийняття цього закону, це одна з частин реформи дипломатичної служби України, важливої реформи.

Так сталося, що реформуємо ми дві найважливіші сфери, які зараз визначають, не побоюсь цього слова, незалежність, суверенітет нашої держави "з коліс", на ходу. Мається на увазі Збройні Сили України. І тут ми всі бачимо, що незважаючи на ту агресію, яка триває проти України і в якій Збройні Сили боронять територіальну незалежність держави і суверенітет наш, ми реформуємо Збройні Сили України, ми адаптуємо їх до стандартів НАТО, приймаємо Стратегічний оборонний бюлетень і так далі.

Так само потребує реформування чи давайте скажемо, модернізацію, про що вже говорив Андрій Іванович, я не буду повторюватись, дипломатична служба України. Дійсно, саме тому і найкращі стандарти ………… були взяті. Я навряд чи краще розкажу про закон, ніж Андрій Іванович, тому не буду повторюватись. Не буду забирати час.

Ганна Миколаївна, реагуючи на ваші пропозиції реагувати на зауваження, мені доводилось чути зауваження про те, що нібито ось проект цього нового закону повністю виводить дипломатичну службу з системи конкурсів, які передбачені чи майже виводить системи конкурсів, які передбачені Законом про держслужбу. Це дійсно не так і про це Андрій Іванович сказав, і про кількість конкурсів і так далі. Я один лише приклад короткий наведу, воно і зараз триває і буде тривати далі. Мені приємно, коли дипломати іноземних держав кажуть, які фахівці проходять до дипломатичної служби України не система дипломатичної служби України. Конкретний приклад, вчора Японія, наше посольство в Японії, мені вчора японський дипломат говорив, яка гарна представниця перемогла на відкритому конкурсі зі знанням японської мови і зараз працює в посольстві України в Японії. Яка вона фахівець по цій країні, по сходу далекому і так далі. Ось це один з прикладів. Це говорять іноземні дипломати, які, ну, більш-менш об'єктивно оцінку з цього приводу мають. Тому це залишиться, безумовно, ніякої, там, кастовості, закритості дипломатичної системи, системи дипломатичної служби не відбудеться. Це важливо. Ми, ну, я так розумію, що, зберігши те, що існує, просто намагаємося взяти найкраще, яке існує в світовій дипломатичній практиці.

Тому на останок так, щоб не забирати багато часу, Андрій Іванович казав, що, можливо, не варто, там, сторіччя і так далі. Тут є символізм певний. Дивіться, в 1917 році дипломатична  служба, яка тільки тоді створювалася так само протистояла, ну, тоді це була російсько-більшовицька агресія. І 100 років потому Дипломатична служба України так само і протистоїть російській агресії. Було б, звичайно символічно, якщо б ми цей закон прийняли до 100-річчя, до 22 грудня, до 100-річчя сучасної Дипломатичної служби України. Водночас, звичайно, це не буде трагедією, нам головне і важливе нам усім тут, очевидно, результат якісно підготовлений і написаний закон, який, безумовно, на сьогодні ми маємо.

Ну, і приєднуюсь до пропозицію Андрія Івановича. Просив би, шановних членів комітету, підтримати рішення про те, щоб цей закон прийняти за основу в першому читанні і далі розглядати ті всі пропозиції, зауваження, які надійдуть. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще тут просто була одна з новел законопроекту. Це запровадження такого виду закордонних дипломатичних установ України як посольство України з резиденцією надзвичайного та уповноваженого посла України в Києві от в тексті законопроекту, в супровідних документах відсутні положення щодо функцій такої установи. Я розумію, що це певне нововведення, яке ми беремо із досвіду деяких інших країн, правильно. Просто важливіше, чому нам потрібно було б, можливо, більше часу, тому що по  деяким, якщо ми подивимся, тим пропозиціям, зауваженням, експертним висновкам, ті нововведення, ті новели, які є, їх просто треба буде прокомунікувати так само, як коли ми збільшуємо фінансування на МЗС, то суспільству чітко пояснити, куди ці кошти йдуть.

 

ЖОВКВА І.І. … вибачте, а ця новела якраз зменшує фінансування, тому що, умовно кажучи, коли він буде знаходитись у Києві, він не потребуватиме кошти на відрядження і так далі. Тобто це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, на фоні того, коли немає посла взагалі в  державі, а ми кажемо, що ми не хочемо,  наприклад там, на Фіджі відкривати посольство, зате буде посол тут, який раз в рік чи раз в два роки буде їздити туди і представляти Україну, то це все одно певні, скажімо там, витрати, але це важливо. Але менше, чим цей…

Тобто це важлива можливість, ми закриваємо те, що взагалі не представлено держава, просто ж… Але це теж, певно, що суспільство буде розуміти, як це… що це за посли, які сидять в Україні, нібито представляють…

 Колеги, тепер просимо  Міністерство економіки, зараз Бондар Максим  Олександрович, ми ваші пропозиції читали, внести зміни у статтю 5. І оскільки наш комітет останні три роки… ми намагались, і  Міністерство економіки, і Міністерство закордонних справ, і тут, зокрема, пані Ірина Луценко, яка багато докладала зусиль, щоби знайти рішення, хто буде відповідальний за торговельні місії, представництва, є ще досвід Бориса Івановича як міністра, і досі за ці три роки це питання, скажімо, висить у повітрі. Тільки зараз прийшли ваші бачення  поправки, як це владнати, є певні розуміння, що треба було  би вносити зміни в Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" ще від 1991 року, є ці застарілі Укази Януковича від  2010 року про представництва, є вже, було вже рішення Яценка, певні розпорядження у Кабміні. Але, знову ж таки, це важливе питання, тому, будь ласка, Міністерство економіки, коли ви  підписували ці пропозиції до комітету, аргументуйте, в якому  вони стані і як зараз ви бачите зміни до цього тексту законопроекту, поданого президентом.

Будь ласка, Максим Олександрович – директор департаменту розвитку експорту Міністерства економіки… економічного розвитку і торгівлі  України.

 

БОНДАРЬ М.О. Доброго дня, шановні колеги! На жаль, Наталія Микольська та Степан Іванович не змогли прийняти участь у сьогоднішньому засіданні, бо вони приймають участь у заходах, пов'язаних з українсько-китайською урядовою комісією, тому я представлю нашу пропозицію. Насправді, ця пропозиція є таким комплексним рішенням, яке ми вбачаємо, наразі нами напрацьованого проект Постанови про реалізацію пілотного проекту щодо вдосконалення представлення економічних інтересів України за кордоном. Ця постанова готується до подання на узгодження офіційно з Міністерством закордонних справ, з Міністерством фінансів. Попередньо ми проводили зустрічі та погодили всі проблемі питання для запуску цього пілотного проекту. Ми сподіваємося, що до кінця року цей пілотний проект буде прийнято на засіданні уряду. А наша пропозиція до закону є таким логічним продовженням, за результатом цього пілотного проекту, надати можливість Кабінету Міністрів утворювати торгові представництва за кордоном. Тобто  це таке бачення розвитку підсилення представлення економічних інтересів за кордоном від Міністерства економічного розвитку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Я, можливо, потім будуть вже запитання до вас, просто в цих пропозиціях законодавчих, там трохи... Я розумію, що все у вас затверджується Кабінетом Міністрів  України, але все одно незрозуміло, чи буде в них дипломатичний імунітет, кому вони підпорядковуватимуться, хто їх відряджатиме, тобто деталей, які би мали бути, можливо, вони мали б окремо якимось документом і це...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я тому і власне намагаюсь… Ми ж зібралися для того, щоб прояснити і щоб це дійти якихось компромісів між усіма органами влади, щоб наша дипломатична служба і вся наша зовнішньополітична діяльність, включно з економічною діяльністю, працювали як один злагоджений механізм, щоб ми нарешті ці  питання за три роки, чи вже четвертий пішов, могли якось з'ясувати.

Гаразд, тепер, колеги, ще питання Міністерства соціальної політики, оскільки там є, зважаю чи на те, що в першому читанні ми прийняли Трудовий кодекс, із відповідно до тих рекомендацій і поправок, і, зокрема, і в Міністерстві юстиції дуже, так я б сказала, скрупульозно підійшло Міністерство юстиції, вичитуючи це... Давайте спочатку Мінсоцполітики заслухаємо, тоді – Мін'юст, і  тоді поснемо обговорення. Будь ласка.

 

ШАМБІР М.І. Міністерство соціальної політики підтримує даний законопроект. Ми не бачимо застережень  щодо навіть трудових договорів по сьогоднішньому законодавству, але по проекту  Трудового  кодексу,  по контракту, значить, відповідно по  проекту Трудового кодексу, якщо він буде прийнятий відповідно тоді необхідно буде  врегулювати дане питання  по укладенню контрактів і тоді я думаю, що, можливо, це питання необхідно буде зробити. Хоча можна було  б  і зараз, звичайно, ці питання, можливо, врегулювати, і якщо ми будемо готувати питання до другого читання. В інших питаннях, питаннях соціального захисту, питання соціального страхування пенсійного і в інших видах страхування у нас зауважень немає, всі наші зауваження були  враховані щодо опрацювання проекту  закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді давайте  Міністерство юстиції, Калуга Юрій  Олександрович.

 

КАЛУГА Ю.О. Доброго дня, колеги! Міністерство юстиції висловило дев'ять зауважень до зазначеного проекту в основному вони стосуються нормопроектуючої техніки. Єдине, що, по суті, дали зауваження щодо утворення архівної служби, тобто там є певна процедура, відповідно до  Закону про  архівну службу. Даний проект закону  не узгоджується з діючим законодавством, так в цілому  закон підтримуємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. І Міністерство фінансів, оскільки там  є певне збільшення видатків і вже є певне  не розуміння навіть в залі, спілкуючись з різними депутатами, чому  повинні бути  виплати там і пенсійні  пізніше для дружин представників дипломатичного корпусу чи членів родини, пенсійне забезпечення і там є збільшення на 50 мільйонів додатково. Будь ласка,  Міністерство фінансів у нас є Ткачук Оксана Вікторівна, правильно.

Будь ласка, вам слово.

 

ТКАЧУК О.В. Доброго дня! В плані фінансування Міністерство  фінансів на даному етапі не мала жодного зауваження. Оскільки ми вважаємо, що за рахунок тих коштів, які  передбачаються Міністерству закордонних справ я думаю, що ці питання вирішаться, там насамперед не такі великі суми, не настільки новий закон у фінансовому плані  відрізняється від старого. Я думаю, що з цим проблем  не буде. Єдине, були висловлені наші зауваження до статті 35. Ми все ж таки наполягаємо, щоб у статті було окреслено для якої категорії будуть здійснюватися виплати у разі загибелі чи каліцтва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Мікрофон вимкнено) Добре.

Андрій Іванович, ви можете ...... відповідь? ..... в статті 35, до якої категорії… (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Стаття 35 передбачає виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі, смерті за кордоном працівника дипслужби чи втрати працездатності за кордоном. Значить, ідеться про працівника дипломатичної служби. Працівником дипломатичної служби є дипломатичний працівник, адміністративний працівник і член обслуговуючого персоналу. Якщо водій, не дай Бог, при виконанні службових обов'язків загинув, то, ну, принаймні його там спадкоємці мали  би можливість отримати якусь компенсацію. Тому ми готові ще додатково уточнити формулювання, якщо при прочитанні ви вважаєте, що воно неоднозначно читається. Давайте тоді попрацюємо над ним. Дякую.

 

ТКАЧУК О.В. Добре, я згодна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи є хтось ще із відомств, хто хотів би сказати, скажімо, свої якісь висновки, кому  ми...? От, тут є ще довгий список,просто дехто сказав, що просто не хоче виступати, хтось просто... Якщо немає – тоді...

 

_______________.  Державна служба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, державна служба, я просто кажу, тому що є ще... в нас ще є чоловік вісім на виступи, але ключових ми заслухали. Тому як раз і кажу, якщо можна, давайте тоді, будь ласка, державна служба... Національне агентство з питань державної служби України Астапов Андрій Олександрович. Будь ласка.

 

АСТАПОВ А.О. Дякую. Шановні колеги, шановні присутні, дійсно ми висловили деякі зауваження. Вони носять більш такий технічний характер. І я  думаю, в процесі доопрацювання до другого читання ви просто розглянете ці пропозиції на предмет їх врахування. Якщо потрібна буде наша допомога – звичайно ж, готові долучитися, ну, для того, щоб ті чи інші норми. Вони були, однозначно читалися і в унісон із Законом про державну службу. Концептуальних зауважень – вони  відсутні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, оскільки зараз ми почули від багатьох, що до  другого читання, тому, скажімо, на рішення, звісно, зараз послухаємо членів комітету. Але виглядає так, що та кількість певних пропозицій, які є, логіка те, що сказав, з одної сторони, Жовква Ігор Іванович, що хотілось би до 22 грудня ухвалити за основу і в цілому, з іншої сторони, держсекретар Андрій Іванович говорить, що та кількість пропозицій, це важливий закон, який за останні стільки, десятиліття більше, 15 років, і він вимагає певного доопрацювання. Тому давайте послухаємо членів комітету, тому від цього багато чого залежить, який далі буде алгоритм ухвалення, які позиції фракції, якщо можна, зразу висловлювати.

Ірина Степанівна, хотіли б вас як Представника Президента почути бачення. "Народний фронт", тому що "Народний фронт" зокрема на Погоджувальній раді вони сказали, що будуть підтримувати, але за умов тих пропозицій. Ті пропозиції, які зокрема є зараз, вони не підтримуються МЗС, ну частково… (Шум у залі) Делікатні пропозиції. Але давайте зараз члени комітету, будь ласка, кожен, хто ознайомився, хто які має пропозиції.

Борисе Івановичу, я б пропонувала з вас почати як міністра закордонних справ, як досвідченого дипломата і як голову робочої групи. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. … досвідчені дипломати. Але я хотів би сказати декілька речей системного характеру.

Перше. Представлений законопроект Президентом названо як такий, що має невідкладний характер. У мене питання: ми закінчили робочою групою опрацювання законопроекту влітку, у липні цього року. Що робила Адміністрація Президента півроку, мені не зрозуміло, зробивши деякі редакційні перестановки і представивши той законопроект, який ми виробили ще влітку цього року. І звичайно, що Адміністрація Президента поставила Верховну Раду у ситуацію, коли Верховна Рада не зможе при всьому бажанні до 22 грудня прийняти цей законопроект. Тому символізм до 100-річчя української дипломатичної служби навряд чи можна буде реалізувати.

Що стосується  участі і пропозиції, які внесли представники різних Міністерств і відомств, вибачте, першим  ви надали слово представнику  Міністерства економічного розвитку і торгівлі я не вважаю, що  це найсистемніша пропозиція і найважливіша пропозиція. Очевидно,  я як голова робочої групи, я хотів  би висловити глибоку  вдячність всім тим, хто брав  участь в опрацюванні цього законопроекту, це Міністерство юстиції, це  і агентство державної служби, це і Міністерство соціальної політики, Міністерство фінансів і, звичайно, високопрофесійна  команда Міністерства закордонних справ.  Правда тут я хотів  би також зазначити, що  Міністерство закордонних справ працювало ніби не менш професійно. Значить, коли ми працювали з представниками різних  міністерств, відомств в рамках робочої групи, а потім, теж саме  Міністерство  закордонних справ попрацювало з Адміністрацією Президента і  представляє інший, то в мене питання з яким  проектом Міністерство закордонних справ виступає? Сказавши це, я хочу  сказати, що чинний  закон був  прийнятий, дійсно, в 2002 році, але він зазнав змін і  цих змін було декілька, і в тому числі  мені довелося працювати над тими змінами. Тобто не можна сказати, що ми маємо справу з законом  15-літньої давнини, він весь час доповнювався, осучаснювався.

Що стосується відмінності основної? Я не буду говорити про редакційні  зміни, які були внесені при опрацюванні в Адміністрації Президента. Я буду говорити, по суті,  що впадає в око? В Адміністрації Президента після  опрацювання нашого проекту вилучено дуже  важливе положення і стаття, яка передбачає функцію парламентського контролю за діяльністю органів виконавчої влади. Мені не зрозуміло і хотів би почути аргументацію представника Адміністрації Президента, чому вилучена фраза про м'яку форму  залучення  парламентського контролю, а саме у вигляді консультацій в Комітеті у закордонних справах.

Хотів би почути від Ігоря Жовкви пояснення, яка мотивація вилучення  цієї статті? Тим більше, що практика роботи Комісії у закордонних справах Верховної Ради ще на початку 90 років і пізніше Комітету у закордонних справах, і наша практика вже навіть цього року свідчать про те, що кандидати на посади голів дипломатичних представництв приходять залюбки на комітет, відбуваються консультації, відбуваються розмови, знайомства, професійна розмова.

От, тому я не погоджуюсь з такою новацією Адміністрації Президента. Хочу почути мотивацію. І хочу сказати, що я закликаю комітет відновити це положення в проекті закону.

Друге, що мене здивувало. Мене здивувало, тут Андрій Іванович говорив про те, що приділено увагу Дипломатичній академії, зміни її функцій і ролі, все це правильно. Але мене дивує, чому керівництво Дипломатичної академії, яке повинно складатись з професіоналів, бо лише професіонали можуть навчити, причому висококласні професіонали можуть навчити, скажімо, дипломатів-початківців азам дипломатії, чому їм відмовлено в статусі належності до дипломатичної служби? Я вважаю, що це є неправильно. І на мою думку, треба відновити саме це.

Ну, і що стосується пропозицій, які по суті ми навряд чи розглянемо сьогодні. Я хочу сказати, що пропозиції, внесені фракцією "Народного фронту", суперечать практиці, доцільності і цілям дипломатичної служби. І на догоду дружині одного з представників фракції "Народного фронту" ми не можемо міняти концептуальні підходи до дипломатичної служби. В цілому я вважаю, що треба ще дуже серйозно попрацювати над цим... новою редакцією цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, я, якщо можна, відразу підсумую. Ваша пропозицію – підтримати законопроект в першому читанні, правильно? З правкою про відновлення консультацій. Ну, просто, щоб ми зразу, в нас же  ж потім треба  буде ухвалити сьогодні якесь рішення, щоб ми виходили на рішення, відповіді на питання, очевидно, Жовква Ігор Іванович зараз надасть, але просто щоб мати розуміння, щоб вкінці я вже могла з кожного члена комітету підсумувати і винести нам на голосування якесь  рішення.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную від....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хотіла б нагадати, що в 2015 році ще, за  рішенням комітету, ми вносили зміну в  статтю 13 і  був зареєстрований законопроект про те, щоб повернути те, що було скасоване в 2011 році, ще за часів Януковича, а саме, проведення консультацій щодо погодження кандидатур для призначення на  посади керівників дипломатичних представни... представництв у профільному комітеті, це рекомендаційний характер, це не обов'язково, як це є, наприклад, в Сенаті США, чи навіть в Сеймасі Литви. Тобто вашу пропозицію правильно  сформулюйте ще раз, щоб я... Це в першому читанні з рек...

 

_______________. Да. Я пропозицію не вносив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ігор Іванович, якщо коротко, чому ця пропозиція, а її немає варіанті, поданим Президентом. І тоді хто далі з членів комітету хотів виступати? Ірина Степанівна. Від "Народного фронту" – Присяжнюк  Олександр, ці пропозиції, щоб були підписані лідером вашої фракції за одно...

 

ЖОВКВА І.І. Дякую, Ганна  Миколаївна. Дякую, Борис Іванович.

Ну, по-перше, я хочу коротко, перш ніж по суті ваших зауважень, прокоментувати те, що, коли законопроект потрапив до Адміністрації Президента, це не означає, що Адміністрація Президента замкнулась у собі і почала щось з цим законом міняти його чи те, якимось чином вносити якісь правки, непогоджені з ким. МЗС ні на секунду від цієї роботи не відходив, Андрій Іванович підтвердить, ми постійно працювали юристи разом: Міністерство закордонних справ, юристи Адміністрації Президента. В Адміністрації Президента дійсно є декілька підрозділів, які відпрацьовували цей закон, головний департамент зовнішньої політики і європейської інтеграції, головний державний правовий департамент і відділ зв'язків з Верховною Радою. Тому це була спільна робота, ні на секунду вона не була виключно роботою Адміністрації Президента, це щодо особливостей роботи.

Що стосується положення про консультації у Комітеті із закордонних справ щодо кандидатур на посади глав дипломатичних представництв. Це питання вивчалося, дійсно, юристами. Ну, тут можна, Ганна Миколаївна попросила коротко, я можу коротко, а можемо довго про це говорити, очевидно.

Але, Борис Іванович, ви сказали, що це одна з контрольних функцій. Комітету у закордонних справах чи будь-якому комітету розглядати певні кадрові, скажемо так, призначення – да? Так от, в Законі про комітети сказано, що якраз ця функція, і відповідне роз'яснення було Конституційного Суду, що це відноситься не до контрольних, а до організаційних функцій - подібна  функція Комітетів Верховної Ради  розглядати ті чи інші призначення.

І далі там уточнення про те, що Комітети Верховної Ради  здійснюють таку організаційну функцію щодо тих призначень, які потім здійснюються Верховною Радою України. Тобто, умовно кажучи, якби посли чи  керівники закордонних дипломатичних установ призначалися Верховною Радою України, як це, наприклад, це могло б бути за умов парламентсько-президентської республіки, можливо, чи парламентської, тоді ця норма мала би право на існування.

Оскільки здійснення кадрових призначень у керівництві ЗДУ відповідно до чинної Конституції, до статті 106 здійснюється Президентом України, відповідно, юридично було сформовано про те що Верховна Рада не має відповідних повноважень розглядати ці  кандидатури.

Але, дійсно, дуже важливо, що ви сказали "рекомендаційний характер", і тут також задавалося питання на етапі підготовки, а які наслідки матиме такий розгляд у комітеті, на якій стадії у комітеті має розглядатися така кандидатура?  Бо стадія призначення керівника ЗДУ проходить декілька етапів, починаючи від  міністра, і закінчуючи виданням акту Президента.

Якщо це рекомендаційний  характер, з нову є таки, на практиці ми бачимо, що насправді, посли перед виїздом за кордон, і ми говорили про це також, вони відвідують засідання, я, можливо, помиляюсь, як правильно це називається, але спілкуються з  представниками комітеті. Ми можемо по прізвищам називати, я знаю особисто, що посол України в США проходив… приходив до комітету, посол України в Румунії і так далі, Великобританії і так далі. Тобто ми ніяким чином, ну, я так утрирую, але Адміністрація Президента не  може заборонити послу перед від'їздом спілкуватися з представниками комітету, вислуховувати їх рекомендації, побажання і зауваження.

Тому це, якщо коротко, суть юридичних зауважень до цього питання. І таким чином це положення у нинішній редакції не залишилось. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Степанівна. Віктор Іванович також вашу позицію.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, маю двояке таке відчуття, тому що я як народний депутат бачила б консультування все-таки перед призначенням у комітеті. І моє бачення, я думаю, і підтвердять колеги також. Так, є відповідні повноваження Президента України, передбачені 106 статтею, які стосуються зовнішньополітичної  діяльності, міжнародної діяльності. Але давайте не забувати, що відповідною статтею Конституції передбачено і повноваження Верховної Ради: як то визначати засади зовнішньої і внутрішньої політики, зазначаю, зовнішньої; як то давати дозвіл на ратифікації відповідних міжнародних угод  або денонсацію так званих угод. Тому така значна частина участі Верховної Ради, а особливо Комітету закордонних справ у зовнішній політиці, яке стосується, як угод, так і політики загалом, передбачало б, мабуть, таке м'яке втручання як консультування. Тому як народний депутат я видаю такі вам тези для Адміністрації Президента, як Представник Президента пропоную підтримати цей законопроект у першому читанні, адже він має бути доопрацьований і бездоганний у своїх тих нормах нових і новелах, які не дадуть можливості такого, знаєте, дискретного трактування, подвійного трактування, яке потім, особливо коли людина не пройшла конкурс чи звільнення при певних умовах. Мають бути прописані такі норми, таке однозначне трактування тих норм, яке б не дало можливості потім ні жодних корупційних діянь при проходженні конкурсу, при визначені кандидатури на дипломатичні посади, а також людина, яка не пройде по цих конкурсах, не мала можливості оскаржувати це рішення в суді. Зокрема дуже серйозні зауваження є від Міністерства юстиції, я би сказала не зауваження більше, а побажання до чистоти цього закону.

Тому, підтримуючи як народний депутат все-таки позицію Бориса Івановича у м'якому консультуванні, і для мене це теж як для народного депутата, це моя позиція, підтримую і даю пропозицію підтримати в першому читанні і доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Степанівна.

Віктор Іванович, будь ласка. Ой, ми обіцяли Олександру Анатолійовичу. Або, добре, тоді Віктор Іванович. Якщо можете, відразу і позицію фракції. Тому що, якщо буде варіант, що в четвер будуть виносити на перше читання, щоб у нас теж було певне розуміння. Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Да. Я якраз і хотів сказати, що я виступлю, скоріше навіть не від свого, з особистою думкою, не тільки своєю, а й з позицією фракції. Оскільки керівництво фракції обговорювало це питання, ми обговорювали принципові моменти, пов'язані з цим законом. І в принципі в середині фракції дійшли до певних.

Перше. Це є політичний аспект і є правовий аспект. Зауваження, точніше, у нас є принципово політичне заперечення і є правові певні такі зауваження. Політичне полягає в тому, що ми не побачили тут Верховної Ради, в цьому законі, і взагалі місця Верховної Ради. Водночас, як тут вже попередні мої колеги наголошували, Верховна Рада відіграє дуже важливу функцію в частині зовнішньої політики України.

Тут я навіть зверну вашу увагу на те, наскільки люди, які готували цей законопроект, навіть слабо орієнтуються в структурі Верховної Ради. Отут написано, що проходження дипломатичної служби зокрема у структурних підрозділах Апарату Верховної Ради, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України у зносинах з органами влади інших держав та здійснюють захист… У нас нема структурних підрозділів, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради, не існує. Ні, існує Управління з міжпарламентських зв'язків, да. Так от, саме це управління забезпечує представництво Верховної Ради.

Взагалі-то кажучи, Голова Верховної Ради ніяк не може стояти і його представництво перед міжнародним співробітництвом Верховної Ради України в цілому. Тут у вас навіть ієрархія трошки наплутана. Тому для нас принципове питання полягає в тому, щоб в цьому законі була відображена належна функція Верховної Ради як парламенту, як представницького органу, законодавчого. Там чотири функції: представницька, законодавча, організаційна і контрольна. Щоб ці функції належно були представлені тут.

І тому найбільший компроміс, на який ми могли би піти це той, який висловлював, зокрема, Борис Іванович. Це рекомендаційні проходження всіх посадових осіб дипломатичної  служби, яких призначає  Президент через слухання  у комітеті і відповідно  з правом прийняття рекомендаційних рішень. Так, що це таке політичне зауваження, яке є для нас принциповим, якщо  воно не буде  враховано, наша фракція не буде  голосувати за цей законопроект. Це щодо політичного аспекту, але  тут є і правовий  аспект. Є такий  принцип правової визначеності, от цей законопроект, на нашу думку, можливо ми  помиляємося, але так, ми це бачимо, він грубо суперечить  принципу правової визначеності, який тільки змішує, по суті,  різних службовці, які мають регулюватися різними законами, а саме державних службовців і дипломатичних службовців. Через введення поняття посадові особи дипломатичної служби в одну кучу змішуються адміністративні службовці  і дипломатичні.

Більше того, через  введення поняття "працівники дипломатичної служби" до них всіх ще  додається третя категорія людей, які  можуть бути, взагалі, поза державною службою. Тобто особи, які здійснюють обслуговування.

І далі тут от в чому  виникає правова  колізія? Я  вам зачитаю просто з вашого законопроекту, адміністративний службовець громадянин України, який займає посаду  державної служби в органі дипломатичної служби, дипломатичний службовець – це громадянин України, який займає дипломатичну посаду.

Далі ми дивимося, на посади, і у вашому законопроекті прописано, що адміністративні посади  встановлюються для  адміністративних службовців відповідно до законодавства про державну  службу і  виникає питання так, яким законом буде… от я, ти вже колишній державний  службовець, який працював в Апараті  Верховної Ради, в Адміністрації Президента та я хотів би, уявляю собі себе на місці цього адміністративного  службовця, яким законом він має  керуватися: Законом про державну  службу чи Законом  про дипломатичну службу, який первинний закон є для цього адміністративного  службовця. Так само для працівника, який виконує функції з обслуговування. Тут написано: "Посади працівників, які виконують функції з обслуговування встановлюються відповідно до цього закону, законодавства про державну службу та про працю". А якщо вони суперечать між собою? Про працю, що первинно: Трудовий кодекс Закону про працю чи Закон про державну службу, чи Закон про дипломатичну службу? Тобто, я просто хочу сказати, що тут змішані всі ці речі через 3 типи посад і службовців. І тим паче для нас не дуже прийнятним є перенесення на адміністративних службовців і на службовців, які здійснюють функції з обслуговування тих пільг до частини чоловіків і дружин так би мовити непрацюючих і, що державний бюджет має фінансувати за них їхній стаж пенсійний і так далі.

Для дипломатичних службовців це зрозуміло. Але чому це має робитися для адміністративних службовців, які є в надзвичайній державній службі або взагалі для обслуговуючого персоналу?  Чому ви не можете на ці посади приймати, наприклад, у нас багато українців працює по всьому світу з українськими паспортами, з відповідною освітою і так далі. Ви можете наймати людей на ці посади без того, щоб покладати на державний бюджет їхні родини і тому подібне.

І останнє зауваження, яке у нас… до нас є теж в контексті правової визначеності… невизначеності. Це суперечність цього закону, Закону про науку і науково-технічну діяльність і Закону про вищу освіту. Стаття 40 говорить про те, що посадові особи дипломатичної служби для здійснення наукової або викладацької діяльності можуть бути направлені на строк до 5 років до наукових установ або закладів вищої освіти і так далі. Це не передбачено ні Законом про науку і науково-технічну діяльність, ні Законом, ну, про вищу освіту. Там взагалі немає таких форм прийняття на роботу в наукові установи чи в заклади вищої освіти, це направлення із якихось органів державної влади, зокрема, направлення із Міністерства закордонних справ. Тобто тут виникають питання, що наскільки взагалі цей закон, він стикується належним чином, з іншими законами, з Законом про державну службу, з Кодексом про працю, з Законом там про науку, про освіту і так далі. Тому наша загальна позиція полягає в тому, щоб направити цей законопроект на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція ваша: на доопрацювання направити?

 

ВОВК В.І. На доопрацювання… (Не чути)

Відхилити і відправити на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули позицію.

Будь ласка. Дівся вже кудись Присяжнюк, який мав... "Народний фронт", в них є пропозиція. Гузя теж немає.

Світлана Петрівна, будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Доброго дня, шановні колеги! Я хочу загалом подякувати за хороший драфт, який підготувала робоча група під керівництвом Бориса Івановича. Я підтримую той драфт, який винесено на  розгляд комітету. Водночас я вважаю, що дуже багато питань, із тих, які підняв Віктор Іванович і інші мої колеги, вони є справедливими, водночас я  не бачу проблем розглянути їх між першим і другим читанням. Частина з них є технологічними, ті, які, наприклад, потребують узгодження між двома законами. Я переконана, що ми там знайдемо... Я погоджуюсь, там є і Міністерством юстиції, наприклад, міністерство... в державної служби є питання фінансів, ну, там, там менше, в основному – юстиції і наше наукове управління, до речі. Головне експертне управління Верховної Ради, вони звертають увагу на важливі питання. Тобто ми знайдемо ці можливості між першим і другим читанням. Водночас є політичного характеру питання, до  яких я теж хотіла звернути увагу наших членів комітету, зокрема, те, вже яке було проговорено, ідеться про консультації в комітеті щодо призначення дипломатів.

А друге, я хотіла звернути вашу увагу ще на одну норму, яка, я так розумію, була внесена після опрацювання в Адміністрації Президента,  щодо нових  повноважень, це  стаття 5 пункт 4. Так? Про визначення Президентом повноважень місій та делегацій – статус, завдання та функції закордонних дипломатичних установ визначають... які затверджуються Президентом України. Так, це розширення повноважень Президента, яке суперечить Конституції. Як ми знаємо, всі повноваження Президента виписані чітко в Конституції. Конституційний Суд України не одноразово звертав увагу на це законодавців. Я думаю, що ми не можемо і надалі розбалансовувати владу. Я розумію,  чому це робиться, але я думаю, що ми тут не повинні іти на цей крок і повинні залишити у повноваженнях саме Міністерства закордонних справ і міністра повноваження визначатися з такими завданнями. І я не бачу сенсу нам порушувати Конституцію України. Я хотіла, щоб ми звернули просто на це увагу і дуже серйозно поставилися до цього.

Водночас я вважаю, що ми можемо ухвалити цей закон, рекомендувати Верховній Раді  ухвалити цей закон у першому читанні для того, щоб ми допрацювали його між першим і другим читанням водночас з двома зауваженнями: перше – це про консультації на рівні комітету щодо призначення дипломатів, а друге – це прибрати із закону конкретний цей пункт про … це буде п'ята частина статті 4 – щодо розширення повноважень  Президента, які суперечать Конституції України. За умови цих двох функцій я пропоную, щоби ми рекомендували Верховній Раді ухвалити його у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Світлана Петрівна. Переді мною є регламент.

Зараз ще ми не почули… Будь ласка, Олександр Присяжнюк. Ми почули пропозицію Радикальної партії – відправити  на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи, ми почули позицію "Батьківщини" Бориса Івановича, почули позицію БПП і представника Президента, зараз "Народний фронт" і "Опозиційний блок". Юлія Володимирівна, будете висловлювати як член комітету, як представник партії  свою позицію щодо… Будь ласка, коротко, і тоді будемо приймати якісь вже рішення.

 

ПРИСЯЖНЮК О.А. … часу відволікати.

Ми підтримуємо прийняття цього законопроекту за основу у першому читанні. Між першим і другим  читанням доопрацювати неузгодженості і ті зауваження, які висловив Борис Іванович.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Ну, щодо позиції "Опозиційного блоку", то ми не будемо підтримувати законопроект, ми не  підтримали його включення.

А моя персональна позиція, я вважаю, що законопроект напрацьований робочою групою, просто був знятий за основу в Адміністрації Президента. І я хочу подякувати, думаю, що і всі мають подякувати робочій групі, яка напрацювала  дуже добрий законопроект.

Підтримую позицію БЮТу та багатьох… Бориса Івановича, багатьох інших, хто висловлювався за те, щоб парламент і профільний комітет мали контрольні повноваження щодо призначення і, взагалі, виконування своїх обов'язків дипломатичними представниками. Тому така особиста позиція щодо законопроекту, ми  підтримувати не будемо, це партійна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ще просились у нас  представники ПАРЄ, але дуже коротко, бо через  півгодини у нас  засідання комітету.

Будь ласка, Борислав Береза. Це спільна позиція я так розумію, Володимира Ар'єва, пана Логвинського ви хочете… (не чути)

 

БЕРЕЗА Б.Ю. Дякую за можливість висловитись. Це, дійсно, спільна позиція від представників делегації Парламентської асамблеї в Раді Європи. Ми б хотіли звернути увагу, що цей закон, дійсно, потрібен. Але хочемо, щоб правка, яка дозволяє надавати статус  вищим представникам України, якій займають, наприклад, вищі посадові особи, як пан Гнатовський чи пані Ютковська займаються посади в ЄСПЛ чи в Раді Європі, чи ще десь  їм представляли статус  уповноваженого посла.

Більше того, хотілось би, щоб всі зрозуміли, що наприклад, в Регламентному комітеті, який секретаріат очолює українка, яка саме завдяки своїй роботі не дозволяє приймати  дуже  велику кількість резолюцій та  будь-яких рішень, вона допомагає провалювати їх проти України, то їй  можна надати і таким як вона надати ранг. І касаємо  про те, як ми  кажемо, що ви знаєте це одне питання чи інше питання, я хочу сказати, що якщо ви приїдете до ПАРЕ, ви побачите, як Росія скільки грошей вкладає для того, щоб перемогти Україну там і не тільки, щоб повернутися. І коли  наші українці там заважають це робити, і коли вони на місцях працюють, то треба їм допомагати: піднімати їх статус. Треба, дійсно, підкреслювати те,  що ми бачимо, що вони роблять і надавати їм  можливість більше  представляти… більш статусно представляти Україну на міжнародній арені. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дуже коротко теж колишній міністр пан Огризко, дуже коротко...

 

 ОГРИЗКО В.С. Ганно Миколаївно, буквально пару слів. Мені видається, що законопроект надзвичайно важливий, його потрібно приймати, безумовно, з урахуванням тих зауважень, які відбулися.  Ви знаєте, відносно нестиковок, якщо Мін'юст наш говорить про те, що у них  немає зауважень, то я думаю, що вони проаналізували наскільки він стикується чи не стикується з іншими нормами законодавства.

Але я хотів би буквально, ну, якщо дуже коротко, то зосередити вашу увагу на одному питанні – на питанні фінансування. Ви розумієте, дипломатична служба – це дорога служба. Якщо хтось думає, що можна вести активну зовнішньополітичну роботу, не маючи в кишені зайвої гривні чи долара, чи євро, то він дуже помиляється. І якщо ми зараз як держава  звернули увагу на військову службу і передбачаємо серйозні щорічні фіксовані видатки на військову службу у відсотках до ВВП, то ми щоразу, щороку, коли йдеться про зовнішню політичну службу, б'ємося за кожний долар і за кожну гривню. Мені здається, нам треба подумати, можливо, не сьогодні, але, щонайменше, на якусь осяжну перспективу, а, може, навіть і  під час обговорення до другого читання, про фіксацію певної... певного відсотку ВВП для того, щоб наша дипломатична служба була належним чином забезпечена фінансами. Повторюю ще раз, коли в посольстві немає можливості проводити реальну інформаційну роботу, то це  не робота, це, так би мовити, вибачте на слові, імітація цієї роботи. Якщо ми хочемо мати результати - давайте думати про те, що ця служба повинна бути належним чином профінансована.

Ну, решта питань, як кажуть, менш важлива, тому дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, чи є хтось, хто ще  хотів висловитися, але...? Якщо немає, в нас зараз є декілька пропозицій. Якщо їх, відповідно до Регламенту, комітет має можливості рекомендувати ухвалити в першому читанні, от,  або відправити суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання, як одна із пропозицій, тобто зараз є пропозиції комітету – в першому читанні. Є пропозиція Віктора Івановича відправити на доопрацювання. І є пропозиції ще членів комітету – а  рекомендувати у першому читанні із врахуванням тих рекомендацій, які озвучили, зокрема, Борис Іванович, два – це, перше,  попередні консультації з рекомендаційним характером у профільному комітеті, і друге, Борис Іванович, ви говорили про дипломатичну академію. Як правильно воно звучало? Представників дипломатичної служби плюс…

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця пропозиція.

І були пропозиції від Світлани Петрівни, які… теж щодо врахування рекомендацій…

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я зауважу, конкретно я  подивилися – це частина 4 статті 5 прибрати… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, дивіться, зараз відповідно, Людмило Олександрівно, до Регламенту  ми можемо проголосувати…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу, шановні народні депутати, що відповідно до Регламенту статті 111, у комітету для  першого читання є чітко визначений перелік прийнятих рішень – це або внесення на друге читання, або відхилення, або повернення суб'єкту законодавчої ініціативи. Немає такого пункту, де би пропонувалося внесення до другого читання пропозицій. (Шум у залі) В першому читанні до другого… Да, в першому читанні пропозицій. Такого положення немає. Тобто всі ці пропозиції можуть бути виписані і подані вами як суб'єктами законодавчої ініціативи до другого читання, обговорені на робочій групі  і … (Шум у залі)

Після того, як законопроект ухвалюється рішенням Верховної Ради  до розгляду на друге читання, починається відлік часу – 14 днів для подачі пропозицій… поправок. (Шум у залі) До другого читання… (Шум у залі) Ні.

А?! Законопроект, який напрацювала робоча група, яка працювала у комітеті? Цей законопроект був напрацьований робочою групою, але потім було прийнято рішення, з яким погодився і комітет Президента внести його, да… Оце цей законопроект і внесений з правками Адміністрації Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне, Борис Іванович погодився на пропозицію пана Клімкіна, коли у нас влітку тут у комітеті у цьому залі були засідання, перемовини, де було прийнято політичне рішення, що його вносить Президент, не комітет, але з розумінням того, що це спільно напрацьований законопроект. І оцей якраз варіант президентський – це частина тих напрацювань і робочої групи, просто логіка МЗС була, оскільки Президент як…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, все одно потрібен результат для країни. Помилки робимо, вчимося, а для країни працюємо.

Тому, шановні  колеги, я ставлю на голосування першу пропозицію: про те, щоб рекомендувати ухвалити цей законопроект у першому читанні. Хто підтримує це… Світлана Петрівна, Борис Іванович, у першому читанні пропозицію. Хто? Відповідно до Регламенту статті 102 ставлю пропозицію: хто за перше читання рекомендувати Верховній Раді ухвалити? Хто – за? Борис Іванович, ви…? Хто – проти? (Шум у залі) Я зрозуміла. Хто – проти? Хто – утримався?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Більшістю голосів прийнято рішення про внесення на перше читання з доопрацюванням комітетом до другого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колеги. Отже, працюємо далі.