Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

19 жовтня 2017, 10:05

Стенограма засідання Комітету 04.10.2017

 СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

04 жовтня 2017 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГРЕБА Р.В. … щодо проекту Закону вища… про ратифікацію проекту фінансова вища освіта України, який має бути, який укладений між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Вказаний проект "Енергоефективність та сталий розвиток" було ініційовано та розроблено Міністерством освіти і науки України спільно з Європейським інвестиційним банком з метою надання університетам-учасникам проекту допомоги у підвищенні якості та надійності їх послуг та ефективності використання енергії шляхом удосконалення їхнього інституційного потенціалі за рахунок різноманітних заходів і робіт.

Сама угода укладена на 120 мільйонів гривень. Водночас у рамках даної угоди передбачається витрачання коштів близько 160 мільйонів гривень. Із 160 мільйонів гривень це 120 мільйонів згідно вказаної угоди, яка підлягає ратифікації, 30 мільйонів це за рахунок власних джерел і 10 мільйонів це за рахунок інвестиційного гранту, який виділяється також на виконання даної угоди. Щодо 30 мільйонів, які мають бути компенсовані за рахунок власних джерел, то також розглядається можливість про співфінансування вказаної угоди за допомогою укладання відповідної кредитної угоди із фінансовою організації NEFCO. Наразі Мінфін та Міністерство освіти і науки в активній стадії перемовин і вже досягнуті попередні домовленості. Ми працюємо над технічним текстом угоди, яку в подальшому необхідно буде схвалити розпорядженням Кабінету Міністрів України, а також проект закону необхідно буде також ратифікувати Верховній Раді України.

Сам кредит розділений на два компоненти: перша частина – це 7 університетів, які наразі вже відібрано, до їх складу увійшли Національний технічний університет "Львівська політехніка", Полтавський національний технічний університет, Чернігівський національний технологічний університет, Сумський державний університет, Національний педагогічний університет, Національний технічний університет і Вінницький національний технічний університет. На них буде витрачено порядку 60 мільйонів євро, інша частина буде… Інші університети будуть відбиратися на підставі прозорого відкритого конкурсу. Конкурсну комісію в основному будуть складати представники Європейського інвестиційного банку. Будуть залучатися також представники Міністерства освіти і науки України.

Щодо зауважень по ставці, які були надані Головним експертним управлінням Верховної Ради України, то процентна ставка буде встановлюватися шляхом надання відповідної пропозиції в подальшому Європейським інвестиційним банком, яка має бути акцептована Міністерством фінансів України. Наразі вона не визначена. Тому що буде визначатись за ефективною міжбанківською європейською, європейського міжбанківського ринку. Наразі, якщо брати таку, як вона є зараз, то буде близько одного відсотка. Водночас, за нашими підрахунками, воно не має перевищувати двох відсотків.

Коротко це по всіх, по тій угоді, яка пропонується до ратифікації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, як обирались ці перші, скільки, сім, ви сказали, університетів? На яких саме критеріях?

 

ГРЕБА Р.В.  Перші сім університетів. Ця угода, вона готується вже протягом п'яти років. Тобто її реалізація почалась ще з 2012 року. І коли ми прийшли в міністерство, вони вже були відібрані, були проведені процедури з Європейським інвестиційним банком. Тому ми хотіли повернутись, запропонувати інші критерії відбору чи встановити критерії відбору.

Водночас наші партнери з Європейського інвестиційного банку сказали, що це вже було погоджено на їхніх радах директорів і так далі. Тобто фактично ми були поставлені вже перед фактом, що саме ці університети, які були відібрані ще в 2012 році, будуть отримувати першу частину фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це достатньо така суттєва сума допомоги. Як університети будуть її використовувати? Тут я намагаюсь зрозуміти.

 

ГРЕБА Р.В. Будуть використовувати її наступним чином. Проводиться відповідний енергоаудит. Тобто аналізуються будівлі, стан будівель, аналізуються необхідні роботи, які в них необхідно провести. Сам енергоаудит, кошти в розмірі три мільйони євро на проведення заходів з енергоаудиту виділяються Європейським інвестиційним банком на грантовій основі.

А експерти і консультанти ці Європейського інвестиційного банку, які безпосередньо самі будуть проводити енергоаудит і представляти нам його результати. І вже за результатами енергоаудиту готується звіт і на підставі цього звіту будуть здійснюватись ті роботи, які передбачені в звіті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ….. давайте заслухаємо, будь ласка, можливо, Міністерство закордонних справ. Якщо можна… (не чути)

 

СУПРУН С.М. Міністерство фінансів підтримує реалізацію зазначеного проекту, оскільки станом на сьогодні, для впровадження інвестиційних проектів в Україні кошти міжнародних фінансових організацій є найдешевшими коштами. Наприклад, станом на сьогодні ставка Euribor становить мінусове значення, має мінусове значення – мінус 0,127. І таким чином, якщо угода набуде чинності якнайшвидше, то до моменту  активної реалізації проекту ставка по кредиту буде дуже вигідна для України і не дуже дорого буде коштувати. Значить, дійсно як сказав Роман Володимирович, для участі у відборі цих університетів, активну участь приймали консультанти Європейського інвестиційного банку, які неодноразово виїздили на місця і здійснювали оцінку цих університетів. Крім енергоефективності також планується друга частина… незначна частина цього кредиту буде використана на розвиток лабораторій і методичної роботи в університетах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В нас є нарешті кворум. Колеги, давайте зараз проголосуємо за затвердження цього порядку денного, який  є, з перенесенням проекту постанови, який є четвертий про відповідаль... міжнародно-правову відповідальність Росії. Другим пунктом порядку денного і також додати ще звернення по МПС, на прохання Бориса Івановича, яке він роздав. Також додати ще два листи від народних депутатів, це Рябцев і Кацер-Бучковська, які надійшли від імені голови спікера до нас  на комітет.

І, Борис Іванович, у вас ще є? Світлана Петрівна, а? Світлана Петрівна.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Це ставимо вище, щоб був кворум. Добре. Все.

Тоді пропоную зараз затвердити такий порядок денний. Хто – за? Є рішення.

Хто, колеги, має запитання до цього першого пункту? Якщо немає, хто за  те, щоб підтримати ратифікацію цієї фінансової угоди? Хто – за? Є, добре.

Переходимо до другого пункту  порядку. Так, відразу скажу, що в нас було величезне прохання від декількох, трьох членів комітету, яким треба сьогодні раніше піти, як завжди каже наш Ігор Володимирович, дуже швидко провести комітет.

Тому друге питання це є, будь ласка, Світлана Петрівна чи Віктор Іванович, хто… Будь ласка, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я хочу представити на ваш розгляд постанову, яку ми дуже довго уже разом з вами працювали, під номером 5346, здається. І йдеться про комплекс невідкладних заходів щодо практичної реалізації міжнародно-правової відповідальності Російської Федерації.

Я скажу про суть. Ми по суті посилюємо наші міжнародні правові інструменти для боротьби з російською агресією, а саме: ми рекомендуємо РНБО, Президенту створити стратегію щодо підготовки консолідованої претензії від України як держави, що зазнала агресії, до Російської Федерації. Ми пропонуємо аби було пред'явлення цієї консолідованої претензії.

Ми рекомендуємо Кабінету Міністрів розробити конкретні підходи, яким чином повинно це відбуватися. І розробити методику, наприклад, визначення шкоди, про що в тому числі ми голосували разом з вами у рекомендаціях за результатами парламентських слухань. Тобто це посилення вже тих правових норм, які ми з вами розглядали.

Ми так само радимо, рекомендуємо Генеральній прокуратурі, Службі безпеки України, нашим правоохоронним органам щодо прискорення, покращення роботи з нашими міжнародними судами, а саме, хочу окремо згадати про створення Єдиної бази даних доказів вчинення саме акту агресії з боку Російської Федерації.

Одразу зауважу, що в світлі подання тих законопроектів, які ми очікуємо з хвилини на хвилину від Президента України, я мала розмову за паном Володимиром Андрійовичем, який працював над цим проектом, який працював разом з авторами тих законів, і там у тому числі передбачені деякі речі, які не суперечать одні одному, якщо такі питання у нас виникають. Тому прошу підтримати цю постанову. Дякую.

 

ВОВК В.І. Відповідно до рішення комітету була створена робоча група по доопрацюванню і Володимир Андрійович взяв на себе, ми йому дуже вдячні, функцію як би консолідувати єдиний такий проект. Я прошу дати можливість кілька хвилин Володимиру Андрійовичу.

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Дякую.

Справа в тому, що треба використовувати і міжнародні механізми реалізації відповідальності Російської Федерації від агресії. Але міжнародні механізми не можуть бути задіяні без створення національних механізмів. Це відповідає міжнародній практиці і досвіду, світовому досвіду.

Я скажу таке, для того, щоб було ясно. 2 листопада 1942 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалила Указ про створення надзвичайної державної комісії по встановленню і розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників на території, на окупованій території Радянського Союзу. Це кінець 42 року, невідомо чим могла закінчитися та війна, але був продемонстрований державницький підхід. І така практика, такої практики дотримувались інші держави антигітлерівської коаліції. Тобто вони готували заздалегідь претензії консолідовані, і потім вони лягли в основу претензій… вирахування репарацій, які Німеччина сплатила державам, що постраждали внаслідок Другої світової війни.

Сьогодні, очевидно, ви звернули увагу, що Польща готується вимагати репарацій з Німеччини сьогодні за зруйнування Варшави. Тобто терміну давності немає в злочину агресії, і то відшкодування шкоди спричиненої агресії. Можуть сказати, що, мовляв, Росія ніколи цього не зробить, не піде, не задовольнить цю претензію консолідовану. А ми не знаємо, що станеться через рік, через два, через десять років. Ми повинні мати свою позицію, держава повинна мати свою позицію і чітко знати, що ми маємо вимагати від Росії за ту шкоду, яка була спричинена від збройної агресії. Наявність такої консолідованої претензії посилює переговорні позиції України і у відносинах з Росією, і у відносинах з нашими західними партнерами. Тому що тут уже, в цьому документі мають бути сконцентровані всі факти, які свідчать, що дійсно мав місце акт агресії, і що, і хто є агресором. Тобто знімає питання про, знімає питання про те ці спори, що тут у нас конфлікт внутрішній, а не міжнародний і так далі.

Ну, і знов-таки для того, щоб підготувати такий документ, необхідні зусилля, серйозні зусилля всіх відомств держави, причетних до проблематики, пов'язаної із агресією Росії проти України. Тому пропонується створити міжвідомчу комісію, яка би взяла на себе відповідальність, вірніше, на яку має бути покладена відповідальність за підготовку такої претензії.

У мене все, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже. Тут є ряд, ми бачили від Генеральної прокуратури щодо доопрацювання. Ми бачили деякі зауваження від Міністерства юстиції. Давайте зараз заслухаємо дуже коротко Міністерство юстиції.

Ольга Миколаївна Стельмах. Так, правильно? Чи хто від Мін'юсту? Ви замість Мін'юсту? А ви?

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер законопроекту 5463.

 

_______________. В мене… (не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут є лист, підписаний Сергієм Шклярем. "З огляду на викладене, пропонуємо абзац 3 пункту 2 проекту виключити". Чи є у вас пояснення щодо цього? Якщо ні, тоді в членів комітету ще, якщо у когось є якісь... І від Генеральної прокуратури, можливо, тоді Литвинчук Ольга Степанівна, поки Мін'юст визначається.

Будь ласка, Ольга Степанівна, поясніть вашу позицію.

 

ЛИТВИНЧУК О.С. Дякую.

Генпрокуратура надсилала свій лист, в якому містилися деякі зауваження та пропозиції. Наразі дуже коротко озвучу з приводу пункту 2 проекту постанови, в якому визначено завдання у тому числі Генпрокуратурі створити Єдину базу доказів вчинення актів агресії Російської Федерації проти України. Але, як правильно зазначив Василь Андрійович, передувати визначення міжнародного механізму мають національні механізми належно створені.

Ми що з цього приводу хочемо зауважити? Що формуванню Єдиної бази доказів вчинення актів агресії Російською Федерацією повинна сприяти конкретизація і у міжнародних документах, і у національному законодавстві юридичних підстав міжнародно-правової відповідальності, як переліку видів протиправних діянь, періодів їх вчинення і так далі. Тому що наразі Кримінальний кодекс України не містить таких складів злочинів, як злочини проти людяності, злочин агресії, акти агресії, воєнні злочини. Наразі, наскільки я знаю, Міністерством юстиції законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу ще розробляється. Отже, створення єдиної бази даних доказів може здійснюватися на підставі національного законодавства лише після включення до нього таких складів злочинів.

З приводу пункту 3 проекту постанови, яким визначається зобов'язання Генпрокуратури надавати Міжнародному кримінальному суду усі відповідні докази, матеріали, ми хочемо зазначити, що така діяльність вже здійснюється, бо вона передбачена Постановою Верховної Ради про Заяву Верховної Ради про визнання Україною юрисдикції МКС від 4 лютого 2015 року. Тобто така діяльність вже здійснюється.

Ну, і з приводу таких точкових питань щодо створення міжвідомчого органу, який буде відповідальним за підготовку консолідованої претензії, наразі законодавство України такого поняття як "міжвідомчий орган" не передбачає. А отже, ми не знаємо, немає вимог до його створення та діяльності.

Ну, і слід враховувати, що згідно з чинним законодавством представництво в закордонних юрисдикційних органах здійснює Міністерство юстиції України.

Щодо створення Єдиного реєстру фізичних та юридичних осіб, які постраждали від агресії Російської Федерації, то вважаємо, що можна задіювати вже існуючі національні механізми. Наприклад, існує Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб. Відповідальним за її формування, ведення є Міністерство соціальної політики України.

Таким чином, ми вважаємо, що в цій частині проект потребує доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую представнику Генпрокуратури.

Міністерство юстиції, ви визначились, хто буде доповідати чи немає? Так, немає нікого. Хто ще, можливо, із співавторів? Віктор Іванович, ви готові якось це прокоментувати? Так, якщо немає більше, ви можете? Борис Іванович, у вас є питання? Давайте спершу питання.

 

ТАРАСЮК Б.І. Послухавши особливо представницю Генеральної прокуратури, я дійшов висновку, що Генеральній прокуратурі можуть накидати зауважень. Але конкретних пропозицій до конкретного тексту в Генеральній прокуратурі не вміють робити.

Так от, я хотів би запропонувати, щоб ви навчились робити конкретні пропозиції до конкретних текстів, в даному разі до тексту, який внесла група народних депутатів. А говорити загальні, значить, заперечення, це не є правильна робота.

Тому або ви внесете зараз на засіданні конкретні пропозиції, що вилучити, що додати, що змінити, або я пропоную комітету голосувати за цей проект. Дякую.

 

ВАСИЛЕНКО В.А. То ці зауваження, вони не по темі взагалі. Те, що пропонує проект постанови абсолютно конкретні пропозиції: узагальнення і оформлення юридичне свідчень, які би підтверджували факт збройної агресії Росії.

І для цього не  треба вносити  якісь зміни до кодексів України, вносити, ухвалювати спеціальний законодавчий акт про те, який би визначив, що таке "міжвідомча комісія". Да це загальна практика державна. Створення комісій – це нормальна практика і України, і інших держав. Тому я не розумію сенсу, в принципі, оцих зауважень так званих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є ще в когось? Якщо нікого немає…

Ви хотіли сказати пропозиції? Будь ласка.

 

ЛИТВИНЧУК О.С.  Хотіла б репліку сказати. Справа в тому, що, дійсно, аргументувала  свою позицію і не вносила  конкретних пропозицій. Дякую, Борисе Івановичу.

Вважаю, що пункт другий проекту Постанови про створення єдиної бази доказів вчинення акту агресії необхідно переформулювати, оскільки він є некоректним з правової точки зору. На сьогоднішній день ми не зможемо формально вносити до єдиної бази даних докази неіснуючих злочинів. Ми, дійсно, наразі здійснюємо… ведемо Єдиний реєстр досудовий розслідувань – ЄРДР, в якому… технічні можливості якого охоплюють дані про вчинення всіх кримінальних правопорушень на території України. Можна скористатися цими технічними можливостями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную написати лист Міністерству юстиції, міністру, і висловити своє побажання наступного разу інформувати, принаймні, комітет, чому по такому важливому питанню немає  доповідача від Міністерства юстиції. Я не кажу, щоб це був на рівні заступника  міністра, але, принаймні, хтось мав би бути. Бо зараз виглядає дуже дивна ситуація: є якісь ці… а ніхто не може захистити позицію.

 

ЛІЩИНА І.Ю.  Дуже коротко.

Тут є в нас питання, що стосується Європейського суду з прав людини. Це дійсно питання Міністерства юстиції, за яке я відповідаю як заступник міністра юстиції, Урядовий  уповноважений Європейського суду з прав людини. В цій частині ми повністю підтримуємо пункт 2, четверта частина. Єдине питання, яке в мене виникло як, власне, у юриста, який займається представництвом України в Європейському суді, міжнародному органі. От забезпечити роз…. єдиної узагальненої правової позиції України, це мається на увазі, що має бути єдина правова позиція по всіх юрисдикційних органах? Ви ж розумієте, що в кожному є своя, свій предмет, свій предмет спору. Тобто Європейська конвенція, вона…

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Пробачте, я вас переб'ю. Ви абсолютно не володієте предметом, тим питанням, яке ви порушуєте. Які юрисдикційні органи? В міжнародному праві і практиці існує загальновизнана норма, що будь-який спір, який існує між державами, в тому числі і викликаний актами агресії, може теоретично, може бути вирішений в міжнародному, в міжнародній судовій інстанції. Але для цього треба згода обох сторін, розумієте? Росія ніколи цієї згоди не дасть. Звертався, вже механізм, МЗС звертався до Росії з пропозицією передати справу міжнародному суду.

Тому залишається такий варіант: підготувати в односторонньому порядку консолідовану претензію і пред'явити її Росії, і добиватися того, щоби ці претензії були задоволені. Оце механізм, який існує. А ви починаєте вигадувати тут щось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, колеги.

Будь ласка, члени комітету, хто за те, щоб підтримати проект цієї постанови? Хто – за? Одноголосно рішення прийнято. Дякуємо.

Будь ласка, лист Мін'юсту, я так розумію, поки що не пишемо. Другий пункт питання…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. (Не чути)  …тут же ж подавалася правка. Правка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чий? З правками, з правками будемо? Так.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. З правками… поданий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте ще раз проголосуємо.

Проект постанови з правками, які були вже узгоджені членами, хто – за? З правками…

 

_______________. Це редакційні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …редакційні. Дякуємо.

Другий – проект Закону про ратифікацію Закону про ратифікацію  угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом Міжнародного розвитку ОПЕК, поданий Президентом.

Будь ласка, Міністерство  юстиції… Я так розумію, з Міністерства економіки нікого немає. А! Є. Чудово! Сідайте, будь ласка, сюди ближче за стіл, щоб ми могли під запис.

Тамара Володимирівна – директор міжнародного… Департаменту міжнародного права Мін'юсту.

 

АНДРІЄВА Т.В. Спочатку слово Мінекономіки, тому що законопроект Мінекономіки, а ми визначали процедуру державну. Я після Мінекономіки.

 

КРИКУН Т.Є. Доброго дня! Хотів би вибачитись за запізнення. Дуже важко зайти, сьогодні питання  Саакашвілі, 100 чоловік на вході.

Шановний голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК. Для уряду, для країни цей законопроект надзвичайно важливий. Законопроект передбачає ратифікацію Угоди про заохочення  та  захист інвестицій між Україною і Фондом міжнародного розвитку ОПЕК.

Угода була укладена в травні, 26 травня у місті  Відень, передбачає забезпечення фінансової підтримки та інвестиційного співробітництва  фонду з Україною.

Ну, насправді, угода нам надзвичайно важлива, оскільки вона передбачає захист інвестицій з боку фонду. Фонд – це країни, члени ОПЕК, створили фонд, який передбачає інвестування у великі… багато напрямків – інфраструктурні, соціальні, в тому числі, та іншого направлення.

Угода аналогічна тим угодам, які ми вкладаємо двосторонні з іншими державами, але це буде перша угода, укладена між  Україною та міжнародною організацією. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Мін'юст. Коротко …

 

АНДРІЄВА Т.В. Ми підтримуємо процедуру, тут має бути  ратифікація. Тому ми абсолютно підтримуємо Мінекономіки в цьому питанні, і це дуже коротко. І зауважень у нас немає до законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо  немає, хто за те, щоб підтримати цю угоду? Одноголосно, рішення є.

Далі. Наступний пункт 0158: Кабінету Міністрів угода теж про міжнародні інвестиції, але між Україною та Організації економічного співробітництва та розвитку.

Лисиця Тетяна Миколаївна, заступник директора Департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку. Будь ласка.

 

ЛИСИЦЯ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати. Доброго дня, запрошені. Угода була підписана у березні місяці цього року в рамках співробітництва між Україною та ОЕСР. За результатами здійснення огляду інвестиційної політики рада директорів запросила Україну приєднатися до Декларації про багатонаціональні підприємства і міжнародні інвестиції. Звичайно, ми підписали таку угоду. При погодженні зазначеної угоди Міністерство юстиції нам дало висновок, що вона підлягає ратифікації. І МЗС своїм листом сказав, що у них теж немає зауважень і заперечень щодо перекладу, підтримують ініціативу Мінекономрозвитку розпочати процедуру ратифікації. Тобто ми це все зробили по Закону "Про міжнародні договори", через МЗС проект був внесений на Кабмін, Кабмін підтримав і ми підтримуємо всі ці угоди і хочемо, щоб ви прийняли рішення щодо підтримки нашого законопроекту.

Крім того, 16 жовтня уже в цьому році Україну запросили прозвітувати про свою діяльність в рамках діяльності по рекомендаціям, які нам зробила ОЕСР. Ми все готуємо цей виступ і, мабуть, будемо представляти там Україну, наші представники. І тому непоганим меседжем було б те, що Верховна Рада підтримує цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, тут є деякі зауваження. Документи про декларацію, до якої ми приєднуємося, правильно? Сама декларація, текст, вони є?

 

ЛИСИЦЯ Т.М. Є. Повинні були бути. Ми все давали МЗСу і МЗС на Кабмін все давав.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Тексту декларації немає. Тексту рекомендації немає. Процедурних рішень немає. Все те, що згадується в законі, до чого ми приєднуємося, цих документів немає. Тобто до чого приєднуємося ніхто не…

 

ЛИСИЦЯ Т.М. А є представники МЗС?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, тут є рекомендація, зокрема, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради розгляд та прийняття парламентом рішення щодо внесеного законопроекту можливі після надання урядом в установленому порядку офіційно перекладених на державну  мову  декларацій, відповідних рекомендацій та процедурних рішень, до яких передбачається приєднання. Де ці документи зараз? МЗС, будь ласка, я так розумію, Олександр Івановича Данилейко буде доповідати. Будь ласка.

 

ДАНИЛЕЙКО О.І. Дякую, Ганна Миколаївна.

Я можу сказати, що те, що від МЗС потрібно було – ми зробили і передали відповідні, я зараз не можу, в мене просто нема зараз цього листа, я не знав, що не буде на розгляд комітету повний пакет документів. Тому я не можу зараз в вас документально підтвердити. Те, що ми повинні були зробити, ми зробили. Уряд приймав це рішення, я так розумію, що на уряді повинні були бути ці документи, коли уряд приймав рішення. Я, чесно кажучи, не готовий, Ганна Миколаївна, сказати, на якому етапі, скажімо, і тексти, і відповідні  супутні документи не були... не були подані до комітету.

 

ЛУЦЕНКО І.С. В мене запитання до нашого апарату. А ви задавали запитання, ну, от представили документи, частини немає, ви  зізвонювалися з представниками, просили в них, додайте, будь ласка, да? Скиньте, тобто є чітко...

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Звичайно, зізвонювалися. Звичайно, говорили.

Ірина Степанівна, цей документ зареєстрований, це законопроект, він зареєстрований  уже офіційно. Нічого додаватися таких регламент процедур немає. Може бути тільки одне: відкликання, доопрацювання і подання заново або ж наше рішення: повернути без розгляду. Не можна до законопроекту чогось додати, це законопроект. Закон і угоди – це один  законопроект.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я у вас запитала.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да.

 

ЛУЦЕНКО І.С. От ви кажете, що до нього не додані були документи.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немає.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А ви запитали в Міністерства: а де ті документи?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. О так от ту відповідь, яку ми отримали сьогодні на  засіданні комітету, так відповідь ми отримали і в розмовах з нашими колегами.

 

ЛУЦЕНКО І.С. З ким ви говорили?

 

КРИКУН Т.Є. З вашого дозволу, наскільки я розумію, була проблема у тому, що це офіційний переклад чи неофіційний. В нас тут є невелика неузгодженість процедурна, тому що МЗС здійснює офіційний переклад багатосторонніх міжнародних договорів. В нас двосторонній, тому ми  після того, як отримали висновок Головного управління, там було написано, що є проблеми з офіційним перекладом, а  не з неофіційним. Але офіційний переклад МЗС двосторонніх не робить, тому тут теж питання, як тоді вийти з цієї ситуації.

 

БОГДАНОВА В.О. Справа в тому, що це не перший законопроект, який подається отаким чином. І там чи не достає перекладу, чи переклад некоректний, на що звертають увагу наші депутати. З метою уникнення такого ми провели нараду з Бондаренком Володимиром.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Державним секретарем.

 

БОГДАНОВА В.О. Він державний секретар. Він викликав до себе відповідальних працівників. Цей законопроект обговорювався серед іншого, зокрема оцей, який я держу в руках. Обіцяли вирішити питання, але вирішити питання тим чином, ми запитували у наших колег, чому нема документів. Запитували, яким чином їх подати. Але навіть, якщо колеги захочуть зараз нам подавати переклад, ми не маємо процедури додати його чи листом, чи документами. Нам згідно з Регламентом… ми консультувались з цього приводу з секретаріатом Парубія, з нашим організаційним управлінням, Пивоваром зокрема.

Ми можемо тільки відкликати, ви можете відкликати цей законопроект чи комітет ухвалити рішення повернути його без розгляду, і отримати від вас повний пакет документів. Про ситуацію з перекладами інформований Кабмін, нарада проведена, обіцяли виправити ситуацію.

 

ЛУЦЕНКО І.С. У мене ще таке запитання. Ну, так, щоб ми вже, члени комітету зрозуміли до кінця, а коли вони приносять вам цей пакет документів, ви відслідковуєте, чи він повний? Ну, щоб не робити зараз оцю процедуру. Ну, не прийняли б, тому що немає повного пакету, і не було б зараз от як би затримання часу. Дівчатка, скажіть, будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірина Степанівна, не ми… ми взагалі не реєструємо. Це законопроект, який реєструється управлінням Верховної Ради. Вони дивляться формально і реєструють його. До нас він уже приходить, коли розписується Головою Верховної Ради на голову комітету. І тоді секретаріат починає з ним працювати. Тобто…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Бачать, що не додано.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Вони не знають. А звідки вони знають? Це ж потрібно сісти, вивчити. Там три чоловіки працює, які не є фахівцями. Тобто вони по формальним признакам: є подання – є подання, є підписи – є підписи, постанова є – є, прийняли.

 

КРИКУН Т.Є. Ще… тоді, можна тоді уточнююче питання? Просто для України це надзвичайно важливе питання дійсно. Сказав представник міністерства, 16… 18 жовтня буде засідання комітету. Вже двічі Україна звинувачується в тому, що вона не звітує про інвестиційну діяльність. Сигнал буде, ну, такий дуже негативний, якщо вони там офіційно отримають, що комітет не підтримав. Ну, це таке.

Якщо в нас процедурне питання, в мене тоді зустрічне. У нас угода у формі обміну нотами, там, де згадується декларація. Декларація дійсно є, вона, ну, я не знаю, чому вона не була… поданий неофіційний переклад, але декларація є англійською, французькою мовою. Угода у нас українською є, ну, тут приєднання до тексту. Я думаю, що і спеціалісти секретаріату, і народні депутати володіють іноземними мовами. В чому тут... де написано, що ми повинні подати декларацію українською, в тому числі офіційний переклад?

 

_______________. Так якщо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, є, ви бачили 29 вересня, є висновок Апарату Верховної Ради, Головного науково-експертного цього, 29-м вересня. Там вкінці є: "Головне управління, проаналізувавши законопроект та супровідні до нього документи, не виключає можливості ратифікації угоди…", не виключає. Тому, зважаючи на ваші оці форс-мажорні обставини, ми можемо… "Однак вважає, що її розгляд та прийняття парламентом рішення щодо внесеного законопроект можливі після надання урядом офіційно перекладених на державну мову декларацій про міжнародні інвестиції, багатонаціональні підприємства, відповідних рекомендацій та процедурних рішень Ради організацій економічного співробітництва та розвитку, до яких передбачається приєднання". Ось так звучить від Головного…

Ви хотіли? Будь ласка, тільки представтесь.

 

КОЛЕДОВ С.В. Да-да. Коледов Сергій Володимирович, начальних відділу міжнародних договорів, офіційних перекладів.

Безпосередньо наш відділ передавав ці документи на Кабінет Міністрів України. Ми передавали всі документи і в електронному вигляді, і в роздрукованому. Наприклад, саму, сам текст угоди у формі обміну нотами ми прошили і подавали в двох примірниках. Тому що навіть зараз комітет, Кабінет Міністрів України в робочому порядку попросив, щоби подавали документи в двох примірниках, оскільки один залишається безпосередньо в Кабміні, другий відповідно надсилається на Верховну Раду.

Крім того, там був переклад українською мовою, зроблений перекладацьким бюро, усіх документів: декларацій, рекомендацій і всім іншим, електронні версії всіх документів були. Все це ми передали в Кабмін, тобто документи в Кабміні були. (Шум у залі)

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Враховуючи, я хочу прокоментувати позицію представника Мінекономіки. Треба враховувати наступне, що Законом про ратифікацію ми даємо, Верховна Рада дасть згоду на обов'язковість для України угоди у формі обміну нотами, яка стане невід'ємною частиною закону, а також невід'ємною частиною закону стануть декларації, рекомендації та процедурні рішення з відповідними… з купою  внесених вже змін туди. Тобто це все буде частиною нашого законодавства.

Відповідно до статті 198 Регламенту всі ці документи повинні бути офіційно засвідчені державною мовою, перекладені і  офіційно засвідчені. І лише після цього треба їх аналізувати на предмет необхідності внесення змін до національного законодавства. Наприклад, декларація та  процедурні рішення це… вірніше, рекомендація та процедурні рішення – це норми прямої дії, більше 70 сторінок, які  починаються з "країна зобов'язана, країна повинна, повинна забезпечити, надати, сприяти…" – імперативні норми. Кожний абзац починається з імперативної норми. Це те, що ми побачили, попрацювавши з неофіційними версіями.

Тобто наразі вирішувати питання, навіть якщо ми додамо зроблені якимось приватним бюро переклади, по-перше, треба  підтвердити, що ці переклади зроблені належним чином, по–друге, вони повинні бути офіційно засвідчені, і після цього вони повинні бути ретельно проаналізовані на відповідність законодавству. Отам дуже велика зобов'язальна частина, починаючи з прав людини розділ і закінчуючи процесуальним законодавством.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную підтримати експертний висновок, який наданий комітету відносно того, щоб повернути проект суб'єкту права законодавчої ініціативи.

Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

КРИКУН Т.Є.  Ні, немає, ми на  Кабінет подали з перекладами. Не знаю, чому вони не попали у комітет.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я пропоную підтримати у зв'язку з форс-мажорними обставинами, але не випускати з комітету доти, поки вони не принесуть ці документи. Як би давайте, ну, щоби ми не  поверталися і на заходили у довгий круг.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Це все незаконно, ми ж не зможемо його навіть опублікувати в офіційних джерелах як законодавчий акт України. (Шум у залі)

 

АНДРІЄВА Т.В. … але йдеться, насправді, тільки сьогодні про обмін листами. Я абсолютно підтримую Мінекономіки, що це питання вже давно вариться, це питання надзвичайно важливе для України. Довго ми визначались із внутрішньодержавною процедурою. Чому визначили ратифікацію? Тому що є сплата внесків.

На сьогодні в обміні листами лише дві позиції: Україна погоджується з тим, що їй… вона приєднується до декларації з тими самими правами і зобов'язаннями як інші країни ОЕСР і далі буде формувати свою інвестиційну політику відповідно до тих підходів, які є в ОЕСР. Це надзвичайно важливо для України, щоб в Україну пішли інвестиції.

І інше питання. Це Україна стає всього-на-всього асоційованим членом і платить туди внести. Якби не було сплати цих внесків, то рішення вже давно прийняв би уряд України. А, оскільки є сплата внесків з державного бюджету, то тому воно пішло на ратифікацію. І йдеться лише про схвалення, ратифікацію листів про обмін нотами. А інші документи, про які йде мова ОЕСР, там мовою спілкування є французька і англійська, ну, і там великий обсяг цих документів. Ну, це, можливо, і не…

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Це закон стане. Вони… Україна дає згоду на приєднання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна? Кожен по одному буде виступати.

 

АНДРІЄВА Т.В. Міжнародним договором в даному випадку ми розглядаємо як лист у формі обміну, лист сторони ОЕСР і лист української сторони. Тому я підтримую Мінекономіки, інакше, в них будуть великі проблеми, найближче засідання в жовтні цього року в комітеті і Україна вже має звітувати.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. В самому листі згадуються документи, які додаються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Мене взагалі-то дивує позиція представниці Міністерства юстиції, яка оперує не правовими поняттями, а намагається переконати нас в тому, що нам потрібні інвестиції, намагається сказати про те, що це обмін нотами і внески. Це не питання Міністерства юстиції, це питання Міністерства економіки. А Міністерство юстиції повинно стояти на сторожі того, щоб все, що записано в законі дотримувалось і виконувалось. Ви, на жаль, цього не помічаєте. Є юридична техніка законотворчості. І ця  юридична техніка вимагає надання необхідних документів для прийняття рішення Верховною Радою. Якщо вам достатньо обміну нотами, так обмінюйтесь собі ноти і не звертаєтесь до Верховної Ради. Дякую.

Я пропоную підтримати той висновок експертний, який…

 

КРИКУН Т.Є. У нас немає процедури здійснення офіційного перекладу двосторонніх договорів. Я так, ну, я не займався подачею документів на Верховну Раду. Я розумію, коли опрацьовувалося питання, у тому числі у Бондаренка, державного секретаря Кабміну, це питання обговорювалося, що є прогалина в законодавстві, що немає офіційної процедури, затвердженої, визначеної законодавством, перекладу, надання офіційного статусу перекладу двосторонніх договорів. Можливо, у зв'язку з цим виникла якась процедурна проблема, я не знаю даже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, є дві пропозиції. Одна – від Ірини Степанівни, затвердити цю ратифікацію із… можливо, я б хотіла її доповнити якимись листами до Міністерства економіки, Міністерства юстиції і МЗС, розібратися, чому сталася така ситуація. І на наступні вже подання проектів на цей для того, щоб дійсно, зважаючи на важливість і потребу цього документу, на засідання, яке відбудеться. І друга пропозиція Бориса Івановича відправити назад на доопрацювання цього…

 

_______________. (Не чути) …це експерти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви ж її виносите. Підтримати експертами, правильно. Тому є дві пропозиції. Перша, ратифікувати, але направити листи від комітету в МЗС, Мін'юст для того, щоб провести робочу нараду, чому неповний пакет. І хай…

 

ЛУЦЕНКО І.С. І доповнять…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …і доповнять цей пакет, з'ясовують, чому немає в нас перекладу між обміном і так далі. І друга пропозиція, це відповідно до експертного висновку, а експертний висновок відправити на доопрацювання.

От, зважаючи на те, що ми тут… які є бачення і Апарату Верховної Ради, можливо, стоять. Будь ласка, хто за те, щоби ратифікувати цей документ за першою пропозицією, яка була озвучена? Хто – за? 4, 4 – за. Хто – проти? Хто – утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шановні члени комітету, ми щось…

Ратифікований цей документ, має оприлюднитися закон, і мають оприлюднитися українською мовою хоча би листи. Листи теж англійською мовою, не перекладені. Оприлюднення буде англійською мовою…

 

_______________. Це з'ясували, це з'ясували…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Я вам показую лист Кубіва на українській мові і лист на англійській мові організації. Причому так зшитий… Я зараз принесу оригінал. Я зараз принесу оригінал. (Шум у залі).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я… Ми ж проголосували за те, що ми направляємо лист…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ганна Миколаївна, лист не допоможе.  Ратифікується те, що подано… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Ми проголосували рішення. Ми проголосували, щоб направити лист на МЗС, на Клімкіна, на Петренка і на Кубіва, щоб зрозуміти ситуацію. Ні – провести  окремо нараду, щоб більше таких випадків не було, коли, з однієї сторони, форс-мажор тисне, що потрібно, з іншої сторони, що цей…

П'ятий пункт порядку денного. Борис Іванович, доповідайте, будь ласка.

Дякую.

Будь ласка, з МЗС Андрій Іванович Праведник… А! Герасименко Олег Владиславович, будь ласка.

 

ГЕРАСИМЕНКО О.В. Ви знаєте, я, пані голово, не маю чого додати до того, що вже було сказано. В нас зауваження відсутні. Є редакційна правка, яка була підтримана Борисом Івановичем.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В когось є з членів комітету? Хто за те, щоб підтримати. Одноголосно, рішення є.

Так, колеги, я пропоную зараз, оскільки нам потрібно кворум щоб був, ті питання, які в нас потребують голосів, зараз їх проголосувати. Борис Іванович, МПС, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Борис Іванович, це у вас фактично текст звернення, який ви хотіли… Фактично, його треба голосувати завтра в парламенті.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную, якщо  немає заперечень принципових відносно ідеї самої, узгодити в робочому порядку текст. У кого є якісь зміни, внести ці зміни, але комітет  повинен прийняти принципове рішення.

І крім того я пропоную, щоби секретаріат підготував ……… документи, пов'язані із внесенням …………… два абзаци………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто тут, виходячи з реалій, наскільки це взагалі можливо… (Не чути) 

Тобто його, якщо взяти актуальність, то воно, його треба робити цю заяву, звернення тільки завтра. Наскільки це реалістично завтра, якщо ми його зареєструємо реально навіть не сьогодні, а завтра. Тобто я просто зараз не, ну, не бачу фізичної можливості його встигнути на завтра проговорити з фракціями і так дальше.

Тому як одна з тих пропозицій, яка може бути це просто попросити зачитати вас, скажімо, як голову делегації, взяти 3 хвилини з трибуни парламенту висловити нашу позицію. Ну, думаю, що, ну, давайте обміняємося думками. Зараз зареєструвати постанову, потім той же самий Парубій, да, якщо це буде рішення комітету, скаже, що ми тільки зареєстрували, на завтра виносимо. Наскільки… Тому що чому я хотіла б на завтра ще один важливий, тому що ми сьогодні не розглянули 0159. Росія ратифікувала два протоколи 15 і 16-й. На наступний тиждень в Страсбурзі в ПАРЄ буде дуже важлива сесія…

 

АР’ЄВ В.І. У нас є тільки 15-й.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тільки 15… Ну, я бачила ніби, що є на сайті Ради… Да. Ну, Росія… Тобто і я хотіла б, наприклад, щоб завтра, якщо подивитися по цьому порядку, що Росія пішла вже, ми… сьогодні ми не встигли, щоб на завтра винести ратифікацію протоколів 15 і 16, щоб ми на фоні всі цих ще і скандалів з мовним законом, освітнім законом…

 

ТАРАСЮК Б.І. А, які дії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дії від Верховної Ради, що ми затверджуємо ваш текст і завтра просимо спікера, що ви зачитаєте рішення комітету, оце звернення, яке буде. Просто, щоб дали вам, там, після 12-ї як позицію висловили… Будь ласка, можливо, Ірина Степанівна…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми розмовляли з спікером парламенту і ми домовилися, що на 11-у годину поставляться тих дві ратифікації, бо ми могли сьогодні просто не взяти голоси.

Я би пропонувала пробувати постановою і так блоком три разом документи і проголосувати. Це дуже потрібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Давайте пробувати. Буду переконувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію і дати…

 

ЛУЦЕНКО І.С. І це воно буде вагоміше, а не просто позиція комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … і дати зараз так.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Воно потрібне і нагальне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І дати зараз секретаріату доручення терміново от зараз буквально поки ми пройдемо засідання комітету, там є вже пояснювальна? Нічого немає. Ну, одним словом, хтось хай сідає зараз з представників з МЗС і секретаріат, реєструють, тоді члени комітету…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми стільки про це говорили і просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Добре.

 

_______________. Хто – за?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за такий варіант? Будь ласка.

І, щоб на завтра відразу… Будь ласка, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую. Я хочу зробити одне зауваження. Справа в тому, що ми влітку якраз теж за ініціативою Бориса Івановича голосували рішення про те, щоб звернутися до всіх груп дружби, щоб керівники направили листи парламентам, з яким вони очолюють групу дружби, з абсолютно аналогічною заявою, яку ми затверджували нашим комітетом. Я особисто, наприклад, направила і на свою групу дружби, я зробила ще кілька перекладів німецькою, французькою, тому що в мене помічники володіють. І ми відправили колегам в парламенти і Франції, і Німеччини. Але я хочу... тобто ми це зробили вчасно і це був реальний інструмент на вплив цих делегацій, тому що в нас є якісь дружні стосунки. Я хочу зрозуміти, наскільки голови дружб використали цей інструмент для того, щоби посилити цю позицію, щодо МПС і чи можемо ми зараз написати листа головам дружби, аби вони прозвітували. Тому що, якщо, ну, наші рішення на комітетах не мають ніякого впливу і групи дружби просто не використовують цього. Тим більше, в нас був повністю текст заяви англійською мовою, не треба було нічого робити, треба було просто зібратися, написати, підписати і відправити. Я хочу, щоби керівники груп дружб прозвітували, інакше наша робота тоді зводиться на повний нівець.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую. Хто за те, щоби написати лист до груп дружби про звіт щодо того, як вони використали наші, зокрема, звернення в своїй роботі. Хто – за? Хто – проти? Хто утримався? Один утримався.

Отож, колеги, Валерія Олегівна, ми, як вас не було, ми проголосували про те, що ми завтра виносимо звернення Верховної Ради України до парламентів країн-членів Міжпарламентського союзу щодо бойкоту, ініційованої російськими парламентарями, 137-ї асамблеї Міжпарламентського союзу.

Борис Іванович зробив текст звернення. Тут звернення, зокрема, там вкінці є Верховна... деякі помилки, їх треба виправити і  підготувати, крім цього звернення, буквально зараз треба подумати, хто це сяде і займеться з секретаріату, тому що завтра Ірина Степанівна буде дві наші домовленості з спікером, дві постанови, які... не постанови, дві ратифікації, які сьогодні не були проголосовані в парламенті, будуть і це звернення буде третім як міжнародний блок іти. Тому ми просимо його сьогодні зареєструвати, щоби вже завтра ми могли розглянути. Підготувати зараз оперативно, оскілки ту є представники МЗС, хтось із секретаріату, підготувати є звернення, весь пакет, щоби ми могли щось з членами комітету підписати. І, за рішенням комітету, ми проголосували, що завтра ми його пробуємо в сесійному залі прийняти.

Документи в вас є, Борис Іванович? Ви переслали це звернення на секретаріат?

 

ТАРАСЮК Б.І. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чудово.  Все.

 

ТАРАСЮК Б.І. Прямо на засіданні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прямо на засіданні. Гаразд. Тобто залишається написати пояснювальну… цей і проект, і зареєструвати до кінця цього…

Так, пішли далі. Світлана Петрівна, вам треба були голоси на цей… Будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, ми з вами на якомусь із засідань проголосували про проведення міжкомітетських слухань за участю нашого комітету, Комітету європейської інтеграції, а також представників Комітету оборони щодо слухань по реалізації наближення України до НАТО. Я, ви мене визначили як керівника робочої групи, ми готуємо разом з секретаріатом, дуже хороша робота і з МЗС, із правоохоронними органами, і так далі. До чого я хочу вас попросити.

Ми визначилися, що комітетські слухання будуть 18 жовтня з 14:30 до 16:30. Це означає, що ми повинні… Це традиційно середа, наш час для комітетів. Це означає, що ми повинні перенести час проведення нашого комітету. Я звертаюся до вас підтримати це рішення і провести його відповідно або в понеділок, або у вівторок, коли ми це зможемо. Тому я прошу це підтримати. Це раз.

Друге. Я так само хочу всіх закликати взяти участь в цих міжкомітетських слуханнях, щоб так не вийшло, що на міжкомітетських слуханнях не буде жодного представника комітетів, а ніж ті, які приходять традиційно на робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, переносимо (Не чути) бажано на 16 жовтня в понеділок (Не чути) Ну, тоді…

 

ЗАЛІЩУК С.П. У вівторок під час робочої перерви, наприклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Під час робочої перерви, щоб (Не чути) Хто – за таке рішення?

Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

САВКОВА Л.В. Більш детальну інформацію, то у вигляді листа ми вам надамо все, що потрібно буде, які у вас будуть питання.

Ну, мета нашого візиту проінформувати вас про залишки коштів, про використання. Тому вчора, ну, в нас була така ситуація, що ми подивилися, що делегація, яка має їхати за кордон складалася з 7 чоловік, 2 чоловіка – працівники апарату, 4 чоловіка… 5 чоловік депутатів. Тому у нас виникли, там, питання і ми звернулися до Петра Олеговича, а відповідно уже далі пішло чому ми сьогодні тут.

Значить, на 2017 рік на закордонні відрядження народних депутатів нам було виділено 11 мільйонів 667 тисяч 300 гривень. Це тільки на закордонні відрядження народних депутатів. Ми помічників окремо рахуємо і зал офіційних делегацій  теж  окремо рахуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ...це депутатів в рамках всіх делегацій – і Парламентська асамблея…

 

САВКОВА Л.В. Так-так! Це – закордонні відрядження. Да!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути) …оскільки наш комітет багато делегацій, скажіть, ……поза  затвердженим орієнтовним планом, отам, де… (Не чути) 

 

САВКОВА Л.В.  Да!

Значить, за період з 01.01-го до 30.09-го вже використано 7 мільйонів 950 тисяч 261 гривня. Це мається на увазі відрядження, закордонні відрядження народних депутатів України і супроводжуючий апарат, теж у нас йдуть по цій програмі в межах  закордонних відряджень.

На жовтень місяць закладено вже  у  кошторисах ще…  ну, пораховано вже коштів на  мільйон  748 217, тому залишок до кінця року – мільйон 968 тисяч 822 гривні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це, фактично, листопад і на грудень.

 

САВКОВА Л.В.  Да! Якщо ми вже жовтень маємо кошториси, ми вже підрахували ОБСЄ, ПАРЄ, НАТО, Брюссель уже в цих цифрах є, то мільйон 968 до кінця року.

Тому ми, в принципі, як то кажуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути) … орієнтовного розрахунку на ПАРЄ, на НАТО…

 

САВКОВА Л.В.   ОБСЄ… (Шум у залі) Ні, зараз вам не скажу, но ми підготуємо, вам надамо, якщо так… Зараз ми не брали, ми брали тільки залишок, щоб вас проінформувати.

Ми просто теж дуже  просимо вас, народних депутатів, щоб все-таки ретельніше підходити до… ну, в кінці року до так… залучення працівників апарату, тому що… супроводжуючих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Насправді, я не розумію, чому пан Немиря 7 людей, тому що ми комітетом голосували лише чотири особи, і в нас єдиний підхід до всіх делегацій. Ми чітко сказали: не може бути перевищення більше, чим четверо осіб, і це народні депутати.

 

САВКОВА Л.В.  Тому ми звернули вчора на це увагу і підняли це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли Ірина Геращенко хотіла в Казахстан, там було теж написано "7 осіб", ми прийняли рішення взагалі двоє тільки і то – тільки народні депутати, бо в Казахстан нема потреби їхати семеро осіб і так далі, і це було рішення комітету.

 

САВКОВА Л.В.  Ну, і зрозумійте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...ми якраз підходимо з дуже так це. Чому вона мені сказала, що вже машин взагалі немає. .......... Я хочу зрозуміти, чому? Все-таки вам треба було б зробити якийсь попередній розрахунок, орієнтовний план заходів, який є затверджений, ті, що будуть в листопаді, в грудні, можна приблизно бачити якісь видатки, які будуть, в залежності від тих...

 

САВКОВА Л.В. Добре. На листопад, грудень ми прикинемо на що ми виходимо і відповідно, коли ми бачимо такі ситуації, ну, зрозумійте нас, ми  як бухгалтера, да, які приймаємо, там дивимося розпорядження і складаємо кошториси, ми не все можемо викреслювати. Тому ми ідемо до керуючого і керуючому доводимо таку інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович і Ірина Степанівна, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Я от щось плутаюся в цифрах. Дивіться, 11 мільйонів 660 тисяч заплановано на рік.

 

САВКОВА Л.В.  Так.

 

ТАРАСЮК Б.І. До 30 вересня використано 7 мільйонів і...

 

САВКОВА Л.В. Дев'ятсот п'ятдесят, так.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дев'ятсот... Тобто залишається 3,5 мільйони.

 

САВКОВА Л.В. І мільйон 748 – це  жовтневі, це що ще не поїхали, но вже кошторис...

 

ТАРАСЮК Б.І. Добре. До кінця року залишаться 3,5 мільйони?

 

САВКОВА Л.В.  Ні. З 3 віднімаєте мільйон 748 і лишається...

 

ТАРАСЮК Б.І. А чому? Так ви ж кажете, до 30 вересня – 7 мільйонів.

 

САВКОВА Л.В.  До 30-го  - це вже списки, які... які їздили.

 

ТАРАСЮК Б.І. Вже  здійснено?

 

САВКОВА Л.В.  Здійснено.

 

ТАРАСЮК Б.І. Сім мільйонів?

 

САВКОВА Л.В.  Сім мільйонів 900.

 

ТАРАСЮК Б.І. Залишається 3,5 мільйони.

 

САВКОВА Л.В.  Так. В жовтні місяці... В жовтні місяці ми вже порахували: ОБСЄ – мільйон 312...

 

ТАРАСЮК Б.І. Не треба нам. Скажіть, скільки на жовтень місяць?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один  мільйон...

 

САВКОВА Л.В. Сімсот сорок вісім.

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, залишається половина – це мільйон 700 тисяч? На, на...

 

САВКОВА Л.В. Мільйон 900.

 

ТАРАСЮК Б.І. На листопад і ....

 

САВКОВА Л.В. Мільйон 968.

 

ТАРАСЮК Б.І. На листопад і грудень?

 

САВКОВА Л.В.  Так.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, так які питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію,  що сам... вас тривожила ситуація, що Немиря ....... 7 осіб, тому що  комітет затвердив лише 4 – це народні депутати?

 

САВКОВА Л.В. Нас тривожила ситуація по кількості і ми вирішили вас проінформувати про залишок коштів.

 

_______________. Але кошти є?

 

САВКОВА Л.В.  Так.

 

_______________. Поки що.

 

САВКОВА Л.В.  Поки що так.

 

ЛУЦЕНКО І.С. У мене запитання. Скажіть, будь ласка, із тих 7 мільйонів 900, які уже використані по 30 вересня, скільки використано поїздками, які закріплені і затверджені нашим комітетом? Давайте виокремимо, будь ласка, ті видатки. Тобто я би хотіла почути, наприклад, комітет затвердив планово, ми затвердили енну кількість поїздок до кінця року, це: а – цифра, використано 70 відсотків, 80 відсотків чи тільки 50. Я просто почути: те, що закріплено за комітетом, використано нами в рамках нашої динаміки чи забрано частину коштів на якісь інші поїздки. Розумієте, що я хочу почути.

 

САВКОВА Л.В.  Да, я розумію, що ви хочете. Єдине тільки, що зараз я вам відповіді не дам. Ми підготуємо і вам передамо. Тому що списки у мене по народним депутатам все разом, а ми… Ні, зараз я вам не скажу, у нас просто була інша мета.

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути) … ми визначилися з лімітом депутатів, ми хочемо побачити, чи працюємо відповідно до ліміту, чи використали свій ліміт...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підготуйте на наступний раз все…

 

САВКОВА Л.В.  Да, да, да, ми просто підготуємо…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я б хотіла ще внести іншу пропозицію – доопрацювати. Тому що у нас… дуже важливо ще проаналізувати, крім того, що є в комітеті, ті візити, які ми голосували, наприклад, депутатів, які поза календарним, де були важливі події, там по кібербезпеці ми відправляли в Італію, ще кудись, як... Тобто нам це важливо розуміти. Раз.

Друге. Нам потрібно мати певну 2015, якщо ви можете зробити, 16-й і 17-й, бо зараз ми будемо говорити про бюджет 18-го року, і нам важливо теж туди закласти якісь певні кошти і певне якесь розуміння. Тому, якщо можете, на наступне засідання комітету, через два тижні підготувати. Я би попросила, якщо члени комітету не заперечують, дати Ірина Степанівні на початковий аналіз і нам потім на комітеті представити. Тобто щоб помічнику Ірини Степанівни ви надали цю інформацію, потім табличку порівняльну, порівняльну таблицю нам і щоб ми могли чітко зрозуміти, куди кошти, щоб не було такого, як в 16-й залишилось 2 мільйони недовикористані.

Будь ласка, Віктор.

 

ВОВК В.І. Я, взагалі для мене це новина оця вся ситуація, я зараз не зовсім розумію. Ми проголосували за певну кількість візитів в рамках міжпарламентських зв'язків делегації, затвердили відповідно до рекомендацій МЗС пріоритетні країни і так далі. Я вже чотири місяці відпрацьовую разом з МЗС важливий візит в Канаду міжпарламентський. Там їдуть керівники найбільших наших фракцій. Там пан Герасимов від БПП, пан Бурбак від "Народного фронту".

І зараз, це планується поїздка на кінець листопада. І ми що, можемо опинитись в ситуації, що, коли ми все погодимо з канадійським парламентом, всі зустрічі, візити по лінії посольства, МЗС, а потім виявиться, що вся ця робота піврічна "коту під хвіст", тому що нема грошей, я правильно розумію?

А, почекайте. Так, якщо ми затверджували ці міжпарламентські поїздки, так я так розумію, що це рішення мало було піти і зразу зарезервовані кошти, і все, і ці кошти не чіпатися, бо під них вже є рішення комітету? Чи якось, як працює взагалі ця система? Бо я взагалі щось не розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, мені здається, Віктор Іванович, от, є щорічно, крім оцього календарного плану, візити – парламентські асамблеї там щорічні і так далі. Це одне.

Друге. Це групи дружби, є цих п'ять візитів в Україну, п'ять за кордон.

Потім в рамках професійного Комітету у закордонних справах п'ять візитів за кордон, п'ять – сюди.

Нам, до речі, треба звіт секретаріату. Зрозуміти, вже кінець року, ми ж недовикористали. Є потреба у Францію після Німеччини. Тобто ще до кінця року подивитися, щоб знову ми не недовикористали кошти.

Тому нам потрібен якраз буде цей аналіз через два тижні для того, щоб ми могли розуміти. От, зараз ми це запланували. Просто тепер треба, я так розумію, до кінця року ті поїздки нам так само, от, ті, які ми заплановували по комітетам, групам дружби, їх підтвердити, щоб були гроші. Правильно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Ми домовляємось тоді, що, Ірина Степанівна, будь ласка, ви хотіли.

 

ЛУЦЕНКО І.С. От, все-таки дайте відповідь на те, що запитав наш колега Віктор Іванович. Якщо ми затверджуємо ті поїздки, ви резервуєте за комітетом кошти чи ні?

 

САВКОВА Л.В. Дивіться, є орієнтовний план поїздок, на них виділені  кошти є. На сьогоднішній день  мільйон  268  грошей є.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Це, власне, на наш комітет?

 

САВКОВА Л.В.  Це взагалі на закордонні.  (Шум у залі) Да! Да-да.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А  конкретно я запитую: з тих коштів ви резервуєте під те, що ми вам…

 

САВКОВА Л.В.  Ні, ну, воно так не резервується, але ми зараз… (Загальна дискусія) Ні-ні-ні! Ну…

 (Загальна дискусія)

От як вчора вияснилось, було не передбачено орієнтовним планом поїздка по Немирі, не передбачено, а їде сім чоловік. От…(Шум у залі) Ні, ну, я маю на увазі, що було в поданні сім чоловік у  розпорядженні, бачите?  (Шум у залі) Ні-ні-ні-ні! Ми ж вчора призупинили це. Я ж про що кажу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все! Колеги!

 

АР’ЄВ В.І. А поїздки керівництва Верховної Ради, вони входять?

 

САВКОВА Л.В. Теж сюди, в цих грошах.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд! Тоді ми чекаємо від вас аналізу. Ірина Степанівна опрацьовує, і через два тижні ми робимо  певний цей для  розуміння планування на наступний рік.

Колеги, дуже…

 

АР’ЄВ В.І.  Я хотів би …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так!

 

АР’ЄВ В.І. Одна з прикріших таких витрат, яка є перевитрата, те, що я спостерігаю, це пізнє замовлення авіаквитків. Зокрема, якщо планують особливо, це стосується планових поїздок  на парламентські асамблеї. Багато хто планує ці поїздки в останній момент, як на  засідання, так і, зокрема, в ПАРЄ, так і на комітети.

Розклад роботи комітетів, в принципі, на весь рік, він, зокрема, в ПАРЄ, визначається на початку року. Тобто можна вже дивитися календарний план на весь рік і вже, принаймні, хоча б планувати за пару місяців. Так це можливість просто взагалі отак от, легко.

Але часто колеги бронюють квитки, повідомляють про свої поїздки,  пан Колесніченко може підтвердити. Буквально за кілька днів і відповідно ціна авіаквитка тоді стає вдвічі мінімум, а то і втричі дорожчою.

Тому в даному разі, я думаю, що комітет теж може рекомендувати колегам або відповідно планувати не менше ніж за місяць календарні заходи, які є відповідно до затвердженого комітетом плану. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте це питання завершили.

Наступне питання… Тоді ми чекаємо від ……………., ми листи, ми будемо теж депутатам інформувати, щоб вони раціональніше використовували кошти.

Колеги, є одне питання. Будь ласка, зараз Химинець Василь Васильович. Це наступний пункт, дуже коротко. Ви знаєте і, що була конференція в Лондоні з підтримки реформи дуже важлива. Наступна конференція буде в Данії за підтримки уряду Канади, уряду Данії і уряду Великої Британії. У нас досі там немає посла в Данії, хоча британці, я була два тижні тому в Британії, вже готують наступну Конференцію з підтримки реформ в Україні в Данії. І от хотілося б почути, що робить України, тому що в мене склалось враження, що британці більше зацікавлені в підготовці конференції, вони готуються вже за рік чим, скажімо, ми і чи знову це не буде якийсь втрачений шанс? Якщо можна, дуже коротко Василь Васильович Химинець. Будь ласка.

 

ХИМИНЕЦЬ В.В. Дякую, пані…

 

ШИШКІНА А.В. Що стосується підготовки конференції, Мінекономрозвитку наразі від секретаріату Кабінету Міністрів, від МЗС не отримував інформації щодо підготовки економічної складової цієї. Але ми ж готові долучитися як тільки буде відповідне доручення. Ми за результатами візиту Прем'єр-міністра отримали доручення, що стосується проведення консультацій з британською стороною стосовно модальності укладання двосторонньої Угоди про зону вільної торгівлі. Моя колега є, яка безпосередньо буде проводити на експертному рівні ці консультації. Тобто ми економічну складову готуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви зараз не... нам дуже важливо те, що, зокрема, в Лондоні висловлювали британці, що треба з української сторони, щоб був якийсь координаційний чи оргкомітет, чи ще щось, щоб українці працювали злагоджено, не тільки зараз що це буде МЗС готувати, щоб це було Міністерство економіки, щоб це було, там, щоб зробити наступний рік конференцію ще більш представницькою з можливістю донести наші там  здобутки в реформах, якісь інвестиції і так далі. Тому я так розумію, що вже коли буде цей візит, тоді ви зможете залучати більш ефективніше  Міністерство економіки, щоб... Бо один з месседжів, який був в Лондоні: ми чекаємо, що Україна візьме на себе ініціативу і не ми будемо готувати, а більше українська сторона буде більш проактивна в формуванні порядку денного цієї конференції, наповненні, роздаткових матеріалів презентаційних, що не буде так, як на цій конференції в Лондоні, оскільки я там була, я мала можливість бачити, там, насправді, роздаткових матеріалів як таких від уряду не було, їх робила... робив уряд Великої Британії. Тому виникає питання: чому ми втрачаємо часто такі великі майданчики, в яких беруть участь представники 40 країн, всіх міжнародних організацій. І тому якісь презентаційні матеріали треба готувати тривалий час і розуміти, що ми  хочемо досягти, якого результату.

Все, колеги. І переходимо, бо ще й... А ви...

 

ВОВК В.І. Я просто хочу звернутися в цьому зв'язку до представників уряду і  попередити, щоб не було скандалу як в цьому році. В цьому році він був непублічний, в наступному році він буде публічним. Це щодо представництва Верховної Ради в цій конференції, оскільки пан Прем'єр-міністр дозволив собі написати листа на Голову Верховної Ради щодо участі представників Верховної Ради в цій конференції, наперед визначивши цих представників і запропонував Голові Верховної Ради відправити конкретних народних депутатів для участі в цій конференції. Ну, Верховна Рада є абсолютно незалежним органом державної влади і це не входить в сферу компетенції ні МЗС, ні уряду, ні персонально Прем'єр-міністра – визначати хто конкретно із народних депутатів має представляти, представницький орган, законодавчий орган України в цій конференції. Це повноваження і внутрішні процедури є всередині Верховної Ради. Для цього є фракції, для цього є комітети, які приймають відповідні рішення.

Я мав відповідну переписку офіційну з Головою Верховної Ради, з Прем'єр-міністром з цього приводу, де звернув від імені фракції і за дорученням фракції Радикальної партії, оскільки від нашої фракції у нас теж є люди, які займаються економічними реформами, зокрема пан Галасюк – один з провідних представників, так би мовити, економічних реформ.

Тому на цей раз ми не виносили цей скандал в публічну площину. Але ми попереджаємо представників органів виконавчої влади, що, якщо ще раз прийде лист із Кабінету Міністрів у Верховну Раду за підписом тим більше Прем'єр-міністра, де він пропонує відправити від Верховної Ради конкретних народних депутатів представляти Верховну Раду, то це буде серйозний публічний скандал.

Давайте на майбутнє таких речей ні в якому разі не допускати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович. У нас ще є п'ять питань, на які потрібно голосування. Борису Івановичу треба йти через 10 хвилин. Ні, правильно, ви прокоментували, щоб, я ж, Борис Іванович, Віктор Іванович, я ж не коментую. Ви мали можливість.

 

ВОВК В.І. Ну, а чому до мене звертаєтесь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не вам. Я кажу, що нам далі, ми продовжуємо далі розгляд. Тобто вже, ні, яке вам зауваження? Я кажу, що наших 5 питань нам треба наступні розглянути, поки є Борис Іванович. І Світлана Петрівна, ви о котрій, казали, в чотири? Окей. Тобто у нас ще кворум є.

Колеги, лист заступника голови комітету Ігоря Гузя щодо обрання нового голови Постійної комісії з питань закордонних українців. Лист надійшов на комітет. Ми його вирішили винести і розглянути. Будь ласка, Ігорю, дуже коротко доповідайте.

 

ГУЗЬ І.В. Коротко. Просто не маю можливості часу як мажоритарник і з кучі інших питань ефективно цим займатись. Це може було б так і тривати, але там роботи немає, тому що, якщо в комітеті є люди, я готовий передати цю роботу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тут просто є важливе питання, оскільки, дійсно, наш комітет багато співпрацює з діаспорними організаціями. Ми бачимо, скільки різних нюансів виникає з українцями в світі. І це дійсно робота, яка вимагає, я тут підтримую Ігоря Володимировича, його відповідальну позицію, що їм треба присвячувати увагу, час і є, і постанова була урядова щодо закордонних українців і багато іншого. Тобто на цьому треба тримати увагу.

Тобто ми маємо зараз, або хтось з членів комітету, ну, ми можемо взяти паузу, готовий очолити Постійну комісію з питань закордонних українців при комітеті. Або, можливо, я не знаю, якщо нікого немає, то не призначати. Бо взагалі цю комісію, бо я так розумію, що частково питанням закордонних українців займається комітет Немирі, взагалі тоді не.

Які можуть бути ще пропозиції? Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Ну, як один з людей, який мав відношення до розробки Закону про закордонних українців в свій час і до внесення змін в цей закон, я займаюсь цим питанням незалежно від того, доручено мені це чи ні. Відповідний… документообіг у нас систематичний, між мною як народним депутатом, Кабінетом Міністрів, МЗС, Мін'юст і так далі в частині все-таки добитись, щоб Кабінет Міністрів нарешті почав виконувати Закон про закордонних українців.

На жаль, вже тривалий час він в значній своїй частині не виконується, в тому числі і в частині програми, Державної програми створення відповідного органу виконавчої влади, який би займався закордонними українцями і так далі. Зараз я написав Прем'єр-міністру вимогу про усунення порушень законодавства в зв'язку з цією постановою, яка  була 23 серпня абсолютно незаконно прийнята по роботі із закордонними українцями, яка повністю ревізує. Постановою Кабміну повністю ревізується Закон про закордонних українців.

І ми ведемо переговори з цього приводу і з Прем'єр-міністром, його радниками. Тому що МЗС просто підставило Кабінет Міністрів в цій частині. Я просто це для інформації членів комітету.

Тому, якщо немає людини, яка цим займається формально від комітету, я готовий формально. Але, за будь-яких обставин я буду цим займатись чи формально, чи неформально. Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

КАСЯНЧУК С. Як представник закордонного українства ми знаємо, що пан Вовк дуже активно працює, але по відношенню, скажемо, до нас ця активність є дуже, скажемо так, неконструктивна. Він подав судові позови і на МЗС про співпрацю з СКУ, і на Міністерство інформаційної політики. Тобто дуже багато в Кабінеті Міністрів іде зусиль поборювати, скажемо, всі ці неконструктивні кроки від пана Вовка і навіть тут був пан Чолій, і він звітував по цьому, і комітет мав абсолютно протилежну позиції від позиції пана Вовка. Тобто ми би хотіли на майбутнє конструктивно працювати, а не створювати самі собі проблеми і потім мужньо їх переборювати. Воно забирає дуже багато часу і зусиль, ми би не хотіли цей конфлікт, скажемо, якось далі продовжувати і поглиблювати. Тому ми би мали застереження до такого рішення комітету.

 

ВОВК В.І. Я маю відповісти на таке серйозне звинувачення у бік неконструктивізму. Ну, безумовно, неконструктивізм присутній дуже сильно з боку так званої СКУ, от в цій частині я погоджуюсь щодо відсутності конструктивізму, тому що будь-яка робота вона повинна базуватися на правовій основі і на правовій базі і діяти в рамках державної політики відповідно тих рішень, які приймає в першу чергу Верховна Рада у вигляді прийняття законів, постанов і тому подібне. Всі мої зусилля останніх років спрямовані у першу чергу на те, щоб працював закон. Існує прийнятий Верховною Радою Закон про закордонних українців, де багато речей визначено, виписано і так далі. На жаль, замість виконання цього закону як уряд Азарова спочатку, так, на жаль, нічого не змінилося після Майдану і уряду Яценюка, а потім і Гройсмана, замість виконання закону і тих положень, які там чітко визначені і прописані законодавцем, відбувається підміна, імітація, заміна якимось нелегітимними угодами, меморандумами про співпрацю і так далі. Наприклад, коли пан Парубій хотів підписати відповідний нелегітимний меморандум про співпрацю, я звернувся до  Регламентного комітету. Регламентний комітет розглянув  це питання  і прийняв рішення,  з яким погодився пан Парубій про нелегітимність цього і так далі. Безумовно, що я  звернувся, так, я звернувся в адміністративний суд і тому  в грудні місяці адміністративний суд прийняв остаточне  рішення щодо визнання незаконними тих псевдокументів, які  підписані і внесені Кабміном, МЗС, Міністерством інформаційної політики. Все, чого я добиваюся це продовження позиції, як я займаюсь закордонними українцями з кінця  80-х років, в тому числі із СКУ, це те, щоб в Україні  працювала державна політика по роботі з діаспорою.  Так, як це діє в Ізраїлі, так, як це діє в Польщі так, як це діє в Росії і так далі. Існують відповідні державні  органи, де  існує відповідно  державна політика і от саме й на це спрямована моя діяльність. Я думаю,  що це самий конструктивний підхід.

 

ГУЗЬ І.В. Я вам  хочу ще раз порадити, більш жорстко вести наші засідання.

Перше питання – задовільнити… ми маємо задовільнити заяву?

 

_______________. (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Чекайте. Перше,  задовільнити.

Друге, якщо Віктор Іванович, вніс пропозицію, якщо це пропозиція, щоб він був, тоді поставте на голосування перейти до  наступного рішення, бо в мене тут це не суть питання обговорювати  конфлікт СКУ і Вовка.

Давайте, голосуйте. Голосуємо.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я думаю може ще провести якісь консультації, може ще би  хтось запропонував якусь  кандидатуру, я би перенесла. Давайте, перше, розглянемо  не хочеться на такій ноті, а може вони знайдуть  порозуміння. Давайте ми ще трошки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб задовольнити заяву Ігоря Володимировича. Хто – за?  Хто – проти?  Ви, Борисе Івановичу.

 

ГУЗЬ І.В. Всі – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі – за.

Колеги, Ірина Степанівна, пропонує провести додаткові консультації для того, щоб… оскільки ми  не готові були сьогодні, можливо, до  рішення. Хто за те, щоб  провести додаткові консультації, а потім перенести. Хто – за? Хто – проти? Хто утримався? Є.

Колеги, я ще скажу про Албанію. Ми зустрічалися з послом Албанії, в нас тут є дуже  активна  група дружби. Албанія як член і НАТО і ЄС, в них був обраний парламент, вони хочуть… колишній  міністр оборони Албанії зараз голова комітету у закордонних справах, посол представив і сказав, що вони – жінка – зацікавлені зробити візит в Україну до кінця цього року.

Давайте коротко МЗС щодо потреби, а тоді приймемо рішення. Будь ласка. 

 

БОДНАР В.М.  Звичайно, з Албанією треба контактувати. В нас, на жаль, за останні роки немає, практично, жодних контактів, крім одного візиту міністра. Тому якщо би відбувся такий візит, ми його підтримаємо, організуємо і все зробимо.

Зараз розглядається питання про можливість призначення посла за сумісництвом в Албанії. І, можливо, після цього рішення варто  тоді підходити до практичних справ. Але якщо пані  голова би  приїхали сюди, ми, я думаю,  забезпечили би і  підготовку, і проведення.

Тому ми, зі свого  боку, підтримуємо, і є питання, про що говорити, в тому числі, і про безпеку в регіоні і вплив Росії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ну, зокрема, пані посол чітко сказала, що вони готові підтримати Україну в НАТО активно і в ЄС. Тому я думаю, що такий візит доцільно, тим більше, що вони самі оплатять все, тут тільки там обід, те, що, в принципі, цей…

Хто за те, щоб направили офіційне запрошення голові комітету  закордонних справ Албанії в Україну?

Хто – за? Всі одноголосно.

Так, Борис Іванович, ви  вже пішли? Добре!

Колеги!.. Ще… Куди?  (Шум у залі) В нас ще є затвердити. Будь ласка, кажи, Володя, швиденько!

 

АР’ЄВ В.І. В нас Ефіопія є, у нас є Центральна африканська республіка, заявка. Але в Ефіопії, які  подали із шести членів групи міжпарламентських зв’язків, четверо мають уже сім груп.

Від ініціатора подання, зокрема, пана Даніліна, є пропозиція, щоб ми на комітеті розглянули. А ми можемо збільшити до восьми? Власне, кількість людей, які хочуть входити до груп міжпарламентських зв’язків у парламенті, обмежена, а ті, які хочуть, вони уже в принципі мають ці місця.

Якщо ми вважаємо, що ситуацію щодо… потенційно Центральноафриканську Республіку іде там 40 з чимось депутатів вирішили дружити з Україною або Ефіопія, яка, в принципі, у нас таких зв'язків навіть дипломатичних немає, але це єдине... Я хочу запропонувати тоді, можливо, збільшити до восьми. Якщо комітет підтримує, то тоді – да, а ні – то тоді можемо затвердити групу з Ефіопією. Якщо ні,  то тоді будемо пропонувати ініціатору створення групи шукати інших членів групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в мене просто, чесно скажу, дуже багато депутатів, є, з одної сторони, якщо ми подивимося на весь склад парламенту є тільки реально активні, які беруть там 2-3 групи і хочуть пропрацювати цілі напрямки, цілі, я б сказала, там континенти, як в даному випадку африканський. Коли ми  отримуємо від нашого посла, що 45 депутатів в Центральноафриканській Республіці ввійшли в групу  дружби з Україною, а ми не можемо відповісти їм тим, що там оцей депутат, який взяв там Південно-Африканська Республіка, Нігерія і от взяти ще нам... ми не можемо розширити, то виникає питання, що ми оцими бюрократичними рамками, тому що решта неактивні.

 

_______________. (Не чути)                      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Моя все-таки пропозиція – збільшити, тому що я вже не знаю, що відповідати депутатам, бо виглядаємо такими церберами, які не дозволяють і цей...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб збільшити і тоді задовольнити це. Перше рішення, щоб  збільшити кількість до 8.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До восьми, так. І друге – щоб затвердити групу дружби з Ефіопією.

Так,  колеги, ще два листи Рябчин сьогодні приніс і попросив, що він їде, буде рамкова конвенція ООН "Зміни клімату", там, де ми скрізь показуємо, що ми найбільший здобуток – Україна приєдналася до кліматичної угоди. Там співпадає в нас 13 листопада в Бонні це якраз буде разом тоді, коли і МПС за… заходу до голови відрядити мене з 10 по 13 листопада. Є  запрошення від Семирака. І якщоЛюдмили  Олександрівни зараз немає, вона реєструє законопроект, воно, здається мало би бути в нас, те, що мені Рябчин сьогодні говорив, Світлана Петрівна, він мені казав, що з вами теж мав говорити.

 

 ЗАЛІЩУК С.П.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо офіційної делегації від… тобто якщо воно співпадає разом з делегацією МПС, то рекомендувати його, оскільки це є в календарному плані як захід, рекомендувати його взяти участь як представника комітету, як того, хто брав у цій кліматичній  угоді… (Шум у залі) Ні-ні! Він хоче.. Тобто ми кожен раз, коли відбувається МПС, в залежності від того, чи це стосується там гендерної рівності, чи захисту океанів – в МПС же різні теми є, і не тільки… Тобто є і на рівні ООН МПС-зібрання, і у Швейцарії і так далі. Тобто хоча, я думаю, це аж 14 липня ми можемо це питання розглянути і на наступному… (Шум у залі) Ой! 10-13 листопада! Тому я не розумію, чому ви так поспішаєте. (Шум у залі) Так, давайте розберемося по фінансам, оскільки це 10 листопада, то ще трохи є часу.

Ще є лист від Кацер-Бучковської, який від Парубія от розписаний, Гопко внести пропозиції на наш комітет. Хто читав цей лист щодо НАТО з питань енергетичної… приєднання делегації… Вільнюс, обговорення ключових викликів регіональної енергетичної безпеки. Які думки? У вас є. Ось! (Шум у залі) Пропозиція чи… щодо того, регіональна співпраця, візит з  9 по 10 жовтня у Вільнюс для вивчення досвіду… там є LNG-термінал, і щодо центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки. Цього немає у порядку…  в цьому… (Шум у залі) Все! О'кей!

Тоді, хто за те, щоб не підтримати? Ні! Хто проти? Хто утримався? Утримався? Все! (Шум у залі)

Ліванська Республіка. Ліванська Республіка, Володя, чого ти не доповідаєш? Ще є лист щодо поїздки від Осташа…

 

АР’ЄВ В.І. Я не доповідаю, тому що ми в даному разі ми не знаємо, що… 

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре!

Так, колеги, почекайте, і останнє питання – лист-звернення Віктора Івановича до мене як до голови комітету. (Шум у залі)

Віктор Іванович, ну, ви ж написали листи, ви ж маєте претензії до мене як до голови комітету. Є ж члени комітету. Я ж хочу, щоб … (Шум у залі) Ну, почекайте! У вас є претензії до мене як до  голови комітету. Я хочу, щоб члени…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я хочу, щоб все було прозоро, не кулуарно…

 

_______________. Тут немає прозорості, тут є стосунки…

(Запис закінчено)