Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

27 вересня 2017, 11:21

Стенограма засідання Комітету 20.09.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

20 вересня 2017 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 
          ГОЛОВУЮЧИЙ. Для того, щоби як Світлана Петрівна, оскільки вона прийде через 15 хвилин, то ми можемо почати, скажімо, заслуховувати... Тому що там є деякі одні сумнівні питання, відповідно  до нашого науково-експортного управління по першому пункту порядку денному, або заслухати, зокрема, там де не потребує голосування, другий пункт порядку денного про державний бюджет, поки в нас тут є на засіданні держсекретар Андрій Іванович Заяць. Тому ті речі, які, скажімо, ми можемо почати обговорення, а потім уже, коли з'явиться кворум, то ми перейдемо до голосування, зважаючи на те, що тут дехто поінформував, що йому треба без 15 16-а іти на наступні зустрічі, так щоб ми оперативно пройшлись. Тому поки що давайте це не як засідання комітету, а просто як обговорення.

В нас є, на якій ми наполягали раніше, зокрема, Володимир Ар'єв, проект Закону про ратифікацію протоколів (номер 1516) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, от. Але під час цього науково-експертне управління надало свій висновок і також є висновок наших  юристів секретаріату комітету. Зважаючи на те, що зараз прийнято в першому читанні законопроект 6232 і там в новій редакції значна частина процесуального законодавства, то пропонується поданий проект Закону на ратифікацію та проект Закону про внесення змін у зв'язку із ратифікацією протоколів розглядати після прийняття та набрання чинності відповідного закону.

Що думає про це Сергій Ігорович Петухов заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції? Сергій, у вас вже достатньо часу було, щоб ознайомитися з цими?

І також в нас є Подольський Дем'ян Олексійович від МЗС. Думаю, достатньо. Будь ласка.

 

ПЕТУХОВ С.І. Ми все ж таки просимо розглянути ці... законопроект про ратифікацію  двох протоколів зараз і не пов'язуємо це  із прийняттям процесуальних кодексів.

І на змістовні зауваження ГНЕУ та комітету відповімо наступним чином, тобто є два основних зауваження про те, що скорочення терміну звернення до Європейського суду з прав людини скорочується з 6 місяців до 4. І про те, що Протокол 16 передбачає можливість Верховного Суду України звернутися за консультативним висновком до Європейського суду з прав людини, який не є обов'язковим, що відповідно прямо не передбачено законом, такі повноваження Верховного Суду не передбачено Законом про судоустрій. Насправді, жодне з цих зауважень ніяким чином не пов'язане з прийняттям процесуальних кодексів.

А по суті відповім наступним чином. По скороченню терміну з 6 місяців до 4, це є така частина загальної реформи Європейського суду з прав людини для того, щоб прискорити розгляд справ у ньому, розібратися з тим відставанням тисячі справ, які вони мають. І тут ця думка про те, що це неможна приймати, обґрунтовується статтею 22 Конституції України, яка говорить про те, що права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а також не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, ми з цим не погоджуємося. Це стаття, яку дуже часто цитують для того, щоб зупинити будь-які зміни. Насправді, я думаю, що добре було б мати офіційне тлумачення, тому що те, що в неї вкладають, воно просто не може вкладатися у той зміст цієї статті, тому що тоді за аналогією доведення до абсурду будь-яке скорочення будь-якого терміну означало би звуження прав і свобод громадян України і унеможливлювало би взагалі більшість змін у законодавстві. Якщо говорити, ну тобто очевидно, що так не думає Рада Європи і Європейський суд з прав людини, які працювали над розробленням цього протоколу. Це такий аргумент з точки зору авторитету цих організацій.

А по-третє, насправді, знову-таки внутрішній аргумент, я думаю, що зміст цієї статті не передбачає, що будь-яке зменшення терміну, зменшення розміру певної виплати, заміна однієї виплати на виплату в інший спосіб не забороняє. З практики Європейського суду з прав людини, наприклад, теж там що можна порівняти, вони встановили прямо, що не є порушенням прав людини зменшення соціальних виплат внаслідок економічної кризи і безпосередньо це стосувалося Греції. Тому мені здається, що це занадто широке тлумачення статті 22 Конституції не є виправданим і зменшення терміну звернення  до Європейського Суду з прав людини не протирічить Конституції. Знову таки, за аналогією, у внутрішньому  законодавстві право на апеляцію обмежується  набагато меншими строками і насправді, чотири місяці є достатньо… достатнім терміном для того, щоб підготувати  звернення, яке  насправді не є  складним до Європейського Суду з  прав людини.

Стосовно повноважень Верховного Суду України. Тут ми не погоджуємося з висновками наших колег, ґрунтуючись на статті 9 Конституції України, яка   передбачає, що міжнародні договори  України згода на обов'язковість, яких надається Верховною Радою стають частиною  національного законодавства. І  відповідно той аргумент, який говорить, що такого повноваження Верховного Суду не передбачено законом, не працює, тому що при ратифікації цих протоколів  вони стають  частиною національного законодавства України на рівні законів і передбачення  такого повноваження там, і є тою підставою необхідною для звернення.  Будь-який міжнародний  договір, який ратифікувала Україна є… має таку саму юридичну силу внутрішньо в країні, як закон, прийнятий Верховною Радою. Тому якраз ратифікація Верховною Радою цього протоколу і є тою підставою на рівні закону, який вимагає Закон про судоустрій, що повноваження, інші повноваження Верховного Суду України встановлюються законом. Можна при бажанні додатково  доповнити закон, але  це не вимагається, тому що цей протокол 16 буде мати силу закону внутрішньому  в правовому полі України. Це стосовно  цих двох змістовних зауважень секретаріату  комітету і ГНЕУ, які ми вважаємо необґрунтованими і відповідно не вважаємо, що ці  протоколи мають бути або  відкладені, або не можуть бути ратифіковані без внесення змін  до законодавства України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію.

Будь ласка, Подольський Дем'ян Олексійович, начальник відділу прав людини та Ради Європи Департаменту міжнародних організацій МЗС.

 

ПОДОЛЬСЬКИЙ Д.О. … проекту закону МЗС підтримав без зауважень цей проект закону і в світлі позиції Міністерства юстиції на щойно оприлюднені висновки  ми в принципі залишаємось на позиції підтримки.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого з вас присутніх є якісь питання, зауваження.

Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене запитання до Сергія Ігоровича. Сергій Ігорович, скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви правильним згадати Верховній Раді дві суттєві зміни до трьох кодексів і декількох законодавчих актів?

 

ПЕТУХОВ С.І. Ви маєте на увазі, розглядати одночасно як єдиним законопроектом?

 

_______________. (Не чути)

 

ПЕТУХОВ С.І. Звісно це, насправді, великий за обсягом законопроект чи ненайбільший, мені здається, навіть в історії "один з", так точно. І відповідно я можу прямо сказати, що все те, що ми робимо, наприклад, в галузі судової реформи, в інших країнах з більш усталеною демократією займає мінімум 10 років, тому що навіть підготовчий етап на етапі розробки того, що ви хочете зробити і обговорення концепту може займати декілька років. Відповідно ми, насправді, по всіх реформах рушимо у дуже прискореному темпі. Це, очевидно, велике навантаження і на уряд, і на Верховну Раду, яка це має розглянути. Насправді, ці процесуальні кодекси за великим рахунком є останнім великим кроком, законотворчим кроком у прийнятті судової реформи при прийнятті цих кодексів, ну, що ми окремо говоримо про питання антикорупційного суду. Але, з точки зору, підґрунтя існування судової системи це є останній великий крок. Очевидно, що це величезний законопроект, який потребує ґрунтовного обговорення і опрацювання. Чи можна його було розбити на 3 законопроекти чи ні це питання не до мене. Я думаю, що Верховна Рада має всі можливості розглядати його в тому темпі, який необхідний для опрацювання всіх норм. Що я можу точно сказати, що на… Ну, тобто за роки незалежності України такого масштабу судової реформи не було одночасно це, очевидно, безпрецедентний етап. Сподіваюся, що ми не будемо змушені в майбутньому проходити такі речі, тому що зміни до Конституції при завантаженні судової гілки влади, зміна взагалі всієї архітектури системи і зміна всього процесуального законодавства це, за великим рахунком, от повністю ґрунтовна зміна всього правопорядку в країні відповідно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

     

ТАРАСЮК Б.І. З того, що я почув, чи я правильно вас зрозумів, що це дійство, яке відбувається зараз у Верховній Раді, є виключно ініціативою Адміністрації Президента, і Міністерство юстиції не було задіяно в це дійство? Дякую.

 

ПЕТУХОВ С.І. Міністерство юстиції задіяно в усі законопроектні, законотворчі діяльності в Україні. Водночас судова реформа відбувалася, етапи, тобто вся законотворчість в рамках судової реформи відбувалася в рамках Ради судової реформи, в якій Міністерство юстиції представлено лише як один з членів, а конституційна частина – в рамках конституційних комісій, де міністр так само представлений лише як один з членів. Відповідно на відміну від загальних правил і загальних процедур ми не є розробником тих змін до Конституції і ініціатором законопроектів, як це відбувається зазвичай в інших законах. Водночас наша думка враховувалася, ми подавали свої експертні зауваження… пропозиції і під час розробки, обговорення, а так само на етапі проходження у Верховній Раді ми завжди відкриті до того, щоби надати всі необхідні консультації народним депутатам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій, я хочу ще раз уточнити. Бо я якраз думала, що питання Бориса Івановича, вони мали б прояснити ствердно, що ми можемо ратифікувати ці протоколи, не чекаючи того, поки йде розгляд в сесійній залі процесуального законодавства України, вся судова реформа. Тобто воно не шкодить відповідно до цих результатів, висновку, який надали в ГНЕУ і в секретаріаті комітету. Оце важливо було почути, тому що одне з цих, що не треба чекати набрання чинності, поки запрацює відповідно там до Конституції, тобто ці протоколи… Правильно?

 

ПЕТУХОВ С.І. Так, очевидно, тому що ці протоколи, я так думаю, в чому було питання про процесуальні… процесуальних кодексів. Це повноваження Верховного Суду, які, очевидно, будуть визначені, зокрема і в процесуальних кодексах. Водночас на нашу думку, прийняття цих протоколів Верховною Радою робить їх частиною національного законодавства. І що існуючих Верховний Суд може відповідно звертатися з такими консультативними висновками, що новостворений, коли він буде створений і перейме повноваження, Верховний Суд може це робити. Відповідно процесуальне законодавство, не нове чи старе, не повинно регулювати, і немає необхідності регулювання цього на рівні процесуальних кодексів. Це можна зробити для правової визначеності, тому що юристи звикли читати кодекси, і вони процесуальні мають всі, повинні мати більшість норм, які стосуються процесу, але це не є необхідним, тому що протоколи є частиною національного законодавства.

Тому, знову таки, це можна, на нашу думку, приймати цей закон, не чекаючи прийняття змін по Процесуальному кодексу.

 

ВАСИЛЕНКО О.І.  … що в нас існує, ніхто не оспорює чинність Конституції та статті  9, звичайно, але ми пам'ятаємо, що в нас є Закон "Про міжнародні договори, теж стаття 9 частина 7, яка нам прямо каже, що – можу процитувати – що "якщо на ратифікацію подається міжнародний договір,  виконання якого потребує прийняття нових змін або внесення змін до чинних законів, проекти таких законів подаються на розгляд Верховної Ради  разом  з проектами законів про ратифікацію і приймається одночасно. Це частина сьома статті 9 Закону "Про міжнародні договори", яка зобов'язує безпосередньо розробників імплементувати до національного законодавства з метою належного правозастосування норми міжнародного права. Тому в цьому і полягає логіка зауважень ГНЕУ та секретаріату комітету, і ми не повинні забувати про такі моменти.

З метою імплементації цих положень були запропоновані, враховуючи те, що кодекси готуються до другого читання і вони врегульовують питання процесуальних особливостей діяльності Верховного Суду, щоб не вносити окремого закону, який би надавав додаткові повноваження Верховному Суду, подати на друге читання, наприклад, Кабміну пропозиції щодо імплементації цих протоколів.

Тим більше, я знаю, що  сам Мін'юст розробляв свого часу імплементаційний законопроект про розширення повноважень Верховного Суду. Чомусь він там… спочатку вони його погоджували, а потім він зник. Тобто саме Мін'юст і розпочав цю процедуру. Чому сьогодні ми не маємо –  не знаю.

А щодо застосування статті 22 Конституції, то в нас як мінімум є три рішення Конституційного Суд – два 2005 року, одне 2009 року, і, здається, два рішення Європейського суду, теж, до речі, 2009 року – про звуження прав та тлумачення цих конституційних приписів.

 

ПЕТУХОВ С.І. Стосовно першого питання про положення статті 9, яка, дійсно, вимагає, що у випадку, коли норми міжнародного договору потребують імплементації, мають бути імплементовані у національне законодавство, такий закон подається разом. Міжнародні договори в теорії, ну і на практиці діляться на ті, які самовиконувані, і ті, які потребують імплементації. І, дійсно, тут, як завжди, може бути дві думки. На даному етапі ми, проаналізувавши положення цих протоколів, вони проекти ці всі, насправді, розроблялися ще більше року тому, ми прийшли до висновку, що ці протоколи самовиконувані так звані міжнародні договори і можуть бути прийняті без додаткового імплементаційного законодавства, тому що вони містять прямі норми, які надають, насправді, більшість норм, які вони вносять, стосуються процедури в Європейському суді з прав людини, а та частина, яка стосується повноважень Верховного Суду, прямо прописана і сформульована таким чином, що може діяти напряму в національному законодавстві України.

Повертаючись до статті 22, знову-таки до чого я вів, що ми часто зустрічаємося з тим, що її приводять як підставу для невнесення змін, обґрунтування. Ми вважаємо, що часто таке посилання на статтю 22 є необґрунтованим, зокрема у даному випадку так само це експертний спір-обговорення, який я не хочу тут виносити, але, очевидно, мабуть, що Європейський суд з прав людини і Рада Європи, коли пропонувала прийняття цих протоколів для того, щоб прискорити розгляд  справ у Європейському суді з прав людини, враховувала питання неможливості звуження існуючих прав. Тому це виглядало би дуже дивно, якби Україна вважала таким чином. Водночас це питання експертного обговорення, яке, мабуть, що не тут має відбуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У когось є ще запитання додаткові?

Якщо немає, хто за те, щоб підтримати ратифікацію… Борис Іванович…

 

ТАРАСЮК Б.І. А пропозиції?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пропозиції.

 

ТАРАСЮК Б.І.  … і секретаріату нашого комітету. У мене виникло питання чому ці два протоколи лежали після підписання 3 роки і раптом поспіхом, не чекаючи зміни законодавства, про які говорилося, ми повинні приймати рішення всупереч нашим законам.

Тому я схильний підтримати пропозицію Головного науково-експертного управління і секретаріату нашого комітету відкласти розгляд цих протоколів до остаточного прийняття проектів змін до трьох кодексів і відповідних законів України. Дякую.

 

ПЕТУХОВ С.І. Так. Насправді, це знову-таки риторичне питання. У нас є підписані договори, які не ратифіковуються 3-5 років. І тут немає єдиної практики і її бути не може, тому що держава вільна приймати рішення про ратифікацію стільки скільки вона вважає. Ці… цей закон за Конституцією має вносити Президент. Відповідно він скористався своїм конституційним правом в даний момент. Відповідно я не можу коментувати час внесення цих…

Однак, знову повторюю нашу позицію, що прийняття цього законопроекту, ратифікація двох протоколів не може бути прив'язана до прийняття процесуальних кодексів, вони не стосуються внутрішнього українського процесу, вони стосуються питань реформування Європейського суду з прав людини і єдине положення, про яке ми говоримо, це введення можливості звернення національних найвищих судових органів за консультативним висновком, який не має обов'язкової сили. Це додаткова можливість, яка дається всім національним верховним судам країн Ради Європи для того, щоб роз'яснити певне положення Європейської конвенції чи, мабуть, попереднє рішення. Відповідно це ніяким чином не впливає на внутрішній процес. Я думаю, Верховний Суд у нас ще є і він і буде, і така можливість передбачена цим протоколом буде мати силу закону. Відповідно, який би не прийняли Процесуальний кодекс все одно буде Верховний Суд, який матиме повноваження звернутися за консультативним висновком до Європейського суду з прав людини.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Ну, в принципі, хочу нагадати, що цей консультативний висновок Європейського суду все ж таки буде впливати безпосередньо на ухвалення рішень національними судами. І, чесно кажучи, я вважаю, що дії будь-якого державного органу повинні бути послідовними, зокрема, саме Мін'юст 10 років тому ініціював внесення змін до кримінально-процесуального законодавства в частині надання Мін'юсту права звертатися про правову допомогу до своїх іноземних колег. То чому зараз ми не маємо надавати такого права знову ж процесуальним законодавством Верховному Суду?

 

ПЕТУХОВ С.І. Я думаю, що всю свою аргументація я навів і можу лише її повторювати і підтверджувати. Як часто буває і це нормально, у нас є, розходяться думки з ГНЕУ і з комітетом, ви маєте нашу позицію, ви маєте позицію відповідних колег з Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, давайте, оскільки вже є кворум, проголосуємо за порядок денний. Чи є в когось питання, які потрібно додати до порядку денного до обговорення? Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. В мене пропозиція додати до порядку денного питання звернення Верховної Ради до ООН щодо реформування організації, яке сьогодні, на сьогоднішній день є актуальним і є предметом дискусії в Організації Об'єднаних Націй Генеральної асамблеї.

Крім того, я пропоную внести додатково обговорення, обмін думками, щодо реакції, міжнародної реакції неприйняття Закону про освіту в частині мов національних меншин. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто проти таких пропозицій? Якщо немає, тоді ставлю на голосування порядок денний з двома пропозиціями від Бориса Івановича: звернення ВР до ООН щодо реформування Організації Об'єднаних Націй і міжнародна реакція на Закон "Про освіту".

Хто – за? Хто – проти? Одноголосно.

Колеги, тепер ідемо перший пункт порядку денного. Отже, є дві пропозиції. Перша пропозиція – на ратифікацію. Ні, тоді краще ставити першу пропозицію Бориса Івановича, це перенести розгляд цього питання, очевидно ратифікацію, до моменту ухвалення всіх законів процесуальних. Друга пропозиція – це підтримати, не підтримати і так далі.

Хто за те, щоб розглянути після ухвалення Процесуального кодексу? Всі – за. О'кей. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Будемо чекати, поки ухвалять. Дякуємо, колеги.

Переходимо до другого пункту порядку денного. Зараз поданий бюджет на 2018 рік. Ми домовлялись з Міністерством закордонних справ, оскільки до 1 жовтня можна вносити зміни, пропозиції, оскільки комітет впродовж 2015, 16-го і 17-го років виступав за збільшення фінансування Міністерства закордонних справ для того, щоб посилити можливості на дипломатичному фронті відстоювати наші національні інтереси. Всім роздано проект бюджету. Ми хотіли сьогодні, щоб дуже коротко нам Андрій Іванович Заяць презентував головні статті, оскільки уже є певні звернення журналістів, плюс ми домовлялися також, що ми отримаємо звіт, можливо на наступному засіданні вже комітету про… Оскільки додатково майже мільярд гривень отримав МЗС на 2017 рік. Ми знаємо, що додатково були оголошені вакансії близько 140 працівників у закордонних дипломатичних установах. Тобто звіт – на наступний раз, а зараз коротко по цьому бюджету, які там є нові введення. Багато кого цікавить український інститут, який з'явився в бюджеті в статті популяризації України. Дуже коротко, бо питань багато. І тут у нас ще є ряд колег депутатів з інших комітетів, які мають теж питання, щоб їх не затримувати. Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую, Ганна Миколаївна.

Шановні народні депутати, пані та панове, по-перше, вдячні членам, всім членам комітету за те, що на 2017 справді, рік, було затверджено вперше за багато років той бюджет міністерства, який дозволив розвиватися. Вперше ми отримали капітальні видатки на тому рівні, який дозволив започаткувати і частину вже й реалізувати проектів. Не вдаючись в зайві деталі, щоб не займати час, хотів би загальну характеристику з окремими прикладами навести.

Отже, державним бюджетом на 17 рік зі змінами Міністерства закордонних справ за всіма бюджетними програмами було затверджено 4 мільярди 42 мільйони гривень. Коли в червні, якщо не помиляюся, я доповідав комітету про стелі видатків, ми говорити про те, що вони не враховують повністю наші потреба. Завдяки тій роботі, яка була проведена з Міністерством фінансів, наданій аргументації сьогодні можу констатувати, що практично всі потреби, реальні потреби міністерства враховані. І в тому проекті, який уряд направив до Верховної Ради, на 18 рік передбачено міністерству за всіма бюджетними програмами 4 мільярди 435 мільйонів гривень. Отже, це у нас є збільшення на, грубо кажучи, на 400 мільйонів, що є непоганим.

Що нового і що змінюється? Єдина бюджетна програма, яка зменшується, і це, підкреслюю, на наше прохання, – це є в нас бюджетна програма щодо забезпечення головування України в міжнародних організаціях. На цей рік було 9 мільйонів, на наступний рік ми попросили всього-на-всього 620 тисяч, тому що ми перестаємо бути членами Ради Безпеки, в якій ми головували на початку року. Ми цього року розпочали і в грудні закінчуємо головування в ОЧЕС. І в нас наступного року немає жодного головування в жодній міжнародній організації. Тому ці кошти будуть використані на просування наших кандидатур і на підготовку головування, які у нас з дев'ятнадцятого року вже заплановані.

Щодо всіх інших програм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де заплановані?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Якщо відверто, це такі достатньо другорядні міжнародні організації. Якщо не помиляюсь Міжнародне епізоотичне бюро, Міжнародна комісія з морського дна, ну, скажімо, такого гігантського і цікавого для широкої публіки не чекає і в дев'ятнадцятому році. Тому це такий standby режим, в якому ми проводимо підготовку.

Що нового. Єдина програма, яка змінила свою назву, це "Імідж" і "Закордонне українство", це було в одній програмі. Уряд погодився в липні з пропозицією Міністерства закордонних справ щодо створення Українського інституту.

Тому ми вже погодили з Міністерством фінансів. І як ви бачите, ця програма уже називається "Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України". На ці потреби на вісімнадцятий рік ми просили і нам передбачено 77 мільйонів гривень, передбачено в урядовому законопроекті.

Логічне буде запитання, чому так мало, якщо створюється Український інститут? Пояснення хотів би шановним народним депутатам надати таке. Український інститут, за нашою оцінкою, зможе запрацювати в Україні наприкінці цього року.

Зараз в Міністерстві юстиції перебуває на реєстрації порядок проведення конкурсу на директора інституту. Протягом кількох тижнів ми випустимо так само на реєстрацію в Міністерство юстиції статут інституту, час проведення конкурсу, комплектування штату, створення наглядової ради, яка буде уповноважена відбирати проекти для того, щоб це робилось професійно і прозоро. На це піде певний час.

І тільки на початку наступного року реально ми зможемо підійти до створення представництв за кордоном, визначено перші три країни. Першим це буде Берлін, тому що там є приміщення і у нас є міжурядова угода, яка чинна і яка на підставі взаємності дозволяє нам зразу починати цю роботу. Водночас щодо інших країн триває робота, тому що треба щоби наші працівники цього українського інституту в нормальних легальних рамках туди приїхали і мали можливість для своєї професійної діяльності. І тому частина тих бюджетних призначень, які цього року використовувалися для  підтримки міжнародного позитивного іміджу, фактично буде перерозподілена для діяльності українського інституту.

І якщо говорити відверто, я впевнений, що буде використана більш професійно, більш компетентно, тому що в українському інституті...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Берлин, Париж, по третій столиці зараз тривають дискусії, але  це буде одна з європейських столиць, де є  приміщення, щоб ми не витрачатися на оренду і де є достатній простір для нашої діяльності в рамках культурного інституту.

Щодо інших програм, вони на...

 

ТАРАСЮК Б.І. Українського інституту.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Українського, я перепрошую, інституту.

Щодо інших програм, вони реалістично відображають і курсову різницю, і потреби, які в нас є, за виключенням двох моментів.

Шановні народні депутати, ви пам'ятаєте, коли заслуховували новопризначеного посла України в Румунія Олександра Банкова, який кілька місяців вже працює, достатньо, ну, перші кроки достатньо успішні, активні, він згадував про те, що Бухарест є єдиною столицею сусідньої держави, де Україна не має посольства у власності. Серед інших аргументів як то достатньо високі витрати на оренду, це нам не дозволяє відкрити там режимно секретний орган і відповідно дуже, ну, скорочує або сповільнює обмін тією інформацією, яку посольство мало би в закритому режимі передавати як до МЗС, так і до інших державних органів зараз, коли відбуваються активні й бурхливі достатньо дискусії по Закону про освіту і румунсько-угорські відносини знову там почали розвиватися в цікавому руслі, інформації закритої є достатньо багато. Ми відповідно до законодавства не маємо права відкривати режимно-секретні органи в тих приміщеннях, які є… не належать до  державної власності.

Тому прохання, яке від імені міністерства і міністра  я висловлюю до члені комітету, розглянути можливість  передбачення за 30 програмою "Функціонування  закордонних дипломатичних установ" передбачити дві позиції. Перша, це  придбання нерухомості в Румунії в сумі 225 мільйонів  600 тисяч гривень, це придбання і переобладнання під потреби посольства, в тому числі спорудження режимно-секретного органу. І 58 мільйонів 600 тисяч гривень на початок будівництва приміщення посольства в Анкарі. Земельна ділянка у нас там є, вже  більше десяти років, на підставі взаємності в дуже гарному місці. Якщо буде підтримка  і комітету, і  згода Верховної Ради, то  це  би нам дозволило підготувати проектно-кошторисну документацію і  забезпечити перший етап будівництва,  яке у 2018…2019 році можна закінчити з  тим, щоб в  2019 році  ввести в експлуатацію.

Отже, 284 мільйони 200 тисяч гривень на капітальні видатки по 3120 по 30 програмі і, на жаль,   не підтримано було на етапі  розробки законопроекту нашу гостру потребу, невелику в 3 мільйони 600 тисяч гривень це оновлення автотранспорту по міністерству. У нас Львів, представництво у  Львові, взагалі, без  автомобіля, представництво в Одесі використовує автомобіль 2001 року випуску, а міністерство використовує "Шкоду Октавію" 2004 року випуску. Витрати на їх утримання  вже дуже великі, тому що постійні ремонти. Тому як би 3 мільйони  600 тисяч гривень по 10-й програмі, теж по 3110 було підтримано, то це повністю би задовольнило наші потреби.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще декілька питань.

Я  тут не бачу міжнародні судові процеси, які, я так розумію в бюджеті МЗС, а не Мін'юсту.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Є дві бюджетні програми: одну з них веде Міністерство юстиції, другу з них  веде Міністерство закордонних справ в залежності від тих юрисдикційних органів, в яких ведуться ці справи. Все, що стосується, наприклад, Європейського суду з прав людини, це у бюджетній програмі Міністерства юстиції, що стосується наших судових органів, то воно у нас є … Ой, дай Боже пам'яті! Зараз я його знайду.

 

ТАРАСЮК Б.І. …внески.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ні-ні, внески… це – класичні внески, вони проіндексовані на курсову різницю, там невелике зростання, але воно достатнє, щоб ми всі регулярні внески сплатили і продовжували погашати заборгованість відповідно до тих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) 

 

ЗАЯЦЬ А.І. Так! За логікою так, але за яким кодом… я, з вашого дозволу, зараз уточню, бо я не готовий вам сказати, де це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще питання. Оце 16 мільйонів "професійне навчання працівників органів державної влади в сфері зовнішньої…" – це дипакадемія чи це що?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Це дипломатична академія. В новому вигляді вдалося досягти економії по фонду оплати праці, але загальні видатки  дещо збільшені, тому що в нас є запити з інших центральних органів виконавчої влади, з обласних державних адміністрацій, районних, для яких ми будемо теж працювати, щоб використовувати наші можливості більш широко. Тому там невелике зростання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

В когось є із членів комітету? Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Хотів би висловити вдячність державному секретарю і сказати про те, що, в принципі, ми можемо бути задоволеними тим як Міністерство закордонних справ розпоряджається коштами виділеними на 2017 рік. Маю два питання.

Перше питання стосується започаткування діяльності українського інституту. Андрій Іванович обмовився, назвавши його культурним інститутом.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Так, я перепрошую.

 

ТАРАСЮК Б.І. … що підтвердило мене в необхідності поставити питання, а що буде з існуючими культурно-інформаційними центрами? Чи недоцільно було би з метою оптимізації державних коштів їх перетворити в інститути, українські інститути і таким чином продовжувати діяльність? Дякую. Це перше питання.

А друге питання. Як з завершенням комплексу будівель посольства нашого в Варшаві?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую, шановний Борисе Івановичу. Безумовно, не можна український інститут працювати паралельно з культурно-інформаційними центрами, тому що це задвоєння коштів. Тому зараз готується проект указу Президента, в якому буде передбачено механізм поступової заміни. Отже, в кожній столиці, де починає працювати представництво українського інституту автоматично ліквідовується культурно-інформаційний центр, не буде двох одночасно. Але, оскільки цей процес займе, ну, об'єктивно будемо говорити декілька років, то культурно-інформаційні центри будуть працювати там, де ще не відкриється український інститут. Коли український інститут створить свою мережу і скаже, що, в принципі, ми встановилися, тоді ми ліквідуємо ті кіци, які ще, можливо, десь залишаться або знайдемо іншу форму. Але це, ну, не раніше ніж за 3 роки. Тому кінцевого результату поки що не знаємо. Але те, що однозначно, що не буде задвоєння.

Друге, що стосується Варшави. В 2011 році урядом було прийнято напередодні "Євро-2012" рішення про придбання у власність України земельної ділянки у Варшаві для будівництва комплексу посольського та інформаційного центру до Євро-2012. Рішення було прийнято у грудні 11-го року. Об'єктивно було зрозуміло, що за 5 місяців ніхто ніякий інформаційний центр, очевидно, не встигне побудувати.

Коли в 2017 році, уже перебуваючи на своїй посади нинішній, я підійшов до використання тих коштів, які були закладені для завершення цього проекту, в цьому колі можу сказати: було мною і комісією Міністерства закордонних справ констатовано, що земельна ділянка не була придбана у власність у Варшаві, а той нотаріальний акт, який тодішній посол підписав, при ближчому ознайомленні виявився актом про придбання права довічного користування на 99 років. На це звернула абсолютно об'єктивно увагу і Рахункова палата, коли здійснювала аналіз. І я не маю наміру це скривати, це питання треба ввести у правове русло. Очевидно, треба з'ясувати тих, хто винен був у цьому, тому що це мільйони доларів були використані. І у результаті ми щороку сплачуємо зараз приблизно 40 тисяч доларів місцевих податків, від яких ми не звільнені, за право користування. Отже, виникає у мене логічне запитання: що ж ми купили у тій Варшаві? Тому я думаю, що це питання зараз воно опрацьовується і з юридичної, і з правоохоронної точки зору. І коли діагноз буде поставлено, я зможу доповісти комітету.

Що стосується звіту про виконання видаткової частини державного бюджету, я би просив шановних членів комітету це передбачити десь 15-20 жовтня, коли ми ІІІ квартал повністю з точки зору бухгалтерської звітності закриємо і у нас буде об'єктивна картина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю, що заперечень немає. Це достатньо така дійсно обґрунтована аргументація. Тому, Андрій, ще у нас таке питання. Ми розглядали складну ситуацію з українським інститутом в Москві. Ми відправили листи за рішенням комітету Президенту особисто, відправили листи в ДУСю, чекаємо від них документів, щоб зрозуміти реалії скільки там коштує ця оренда і всі ці речі, які в нас викликали дуже сумнівними і загроза втрати державності там.

Незважаючи на те, що ми з вами… взагалі український інститут започаткування його. Тобто ми на наступному тижні, я сподіваюся, коли отримаємо документи вже зможемо продовжити цю тему перспектив українського інституту в Москві, тому що є ряд законодавчих ініціатив взагалі денонсувати угоди з Росією, закрити цей інститут і так далі.

Тому, я думаю, що нам це одне з просто питань для того, щоб розуміти, бо ми говорили як один з варіантів передати з ДУСі як неефективного управлінця в МЗС. І тому, можливо, зараз створення українських інститутів це могло би бути як частина, скажімо, якщо ми передаємо його під МЗС, просто мати це на увазі.

Я просто не розумію, зараз оці 284 мільйони щодо придбання нерухомості, там, в Румунії і Бухаресті, правильно? Ви хочете, щоб ми підтримали їх це додатково чи вони вже включені?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Це те, що не включено. Отже, йдеться в разі підтримки про придбання у Бухаресті, оскільки аналіз свідчить, що земельну ділянку, ну, в нормальній частині міста ми практично купити не можемо. Є декілька приміщень, які можна придбати, які, ну, більш-менш би і за функціоналом підходили під посольство.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Так, двісті двадцять…

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Да. Це, якщо я не помиляюсь, 9 мільйонів євро, це включає придбання, включає переобладнання, перебудову часткову, тому що немає готового посольства, передбачає будівництво режимно-секретного органу і передбачає обладнання технічне меблями і всім. Тобто це повна-повна потреба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які думки з цього… (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, я пропоную підтримати пропозицію про виділення додатково і звернутися у бюджетний комітет, щоб бюджетний комітет передбачив виділення додатково коштів на придбання власності у Бухаресті. І відповідним чином 3,6 мільйонів на потреби Міністерства закордонних справ.

Ну, і що стосується культурно-інформаційних центрів і Українського інституту. Мені здається, що держава не в такому фінансово-економічному стані, щоб,творячи щось нове, у даному разі поки що за назвою "Український інститут", забувати про те,що вже функціонують і діють культурно-інформаційні центри. Тому я би пропонував Міністерству закордонних справ для того, щоб пришвидшити процес організації Українського інституту за кордоном, переоформити існуючі культурно-інформаційні центри в Український інститут. Це не потребуватиме додаткових коштів і у той же час це приведе у відповідність до нових концептуальних засад діяльності за кордоном.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

Я тут підсумовую. Ми домовилися заслухати звіт Міністерства закордонних справ за витрачання коштів у 2017 році після 15 жовтня.

Ми також, я думаю, що важливо, можливо, провести спільне засідання МЗС, Мінкульт, Мінінформації, можливо профільні комітети, для того, щоб зрозуміти, яка стратегія популяризації України і взагалі інститут культури разом з цими культурно-інформаційними центрами, щоб подивитися, як вони можуть між собою. Ми подумаємо над робочих якимось варіантом.

І ставлю також пропозицію Бориса Івановича щодо підтримки, але ви маєте МЗС оформити якось нам, підтримки МЗС під час розгляду проекту бюджету на 18-й рік додатково про придбання нерухомості в Румунії, а також оновлення автотранспорту Міністерства закордонних справ у Львові, Одесі і Києві. Правильно?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І про Анкару так само, так.

Хто за те, щоб підтримати, тобто звіт МЗС після 15 жовтня. Окрема нарада для розуміння як Український інститут зробити більш ефективним і Мінкультури, і Мінінформації, і МЗС спільно працювали на цю ідею. І третє – це лист в бюджетний комітет для підтримки пропозицій про збільшення фінансування на нерухомість в Анкарі і в Бухаресті і оновлення автобази, транспорту. Хто – за? Одноголосно.

Ми чекаємо на ваш звіт, бо це дуже важлива і спільна відповідальність, якщо ми помагаємо збільшувати фінансування. Дякую.

Колеги, третій пункт, є ініціатор Постанови про комплекс  невідкладних  заходів. Олег Ляшко, Віктор Іванович Вовк. В нас є таке правило в комітеті, що якщо немає доповідачів – ми не розглядаємо питання порядку денного. Оскільки Віктор Іванович навіть не соизволив себе поінформувати, що його не буде, з яких причин його не буде, жодного цього. Я вважаю, що це елемент зневаги до членів комітету і особисто до мене, не заважаючи на те, що є питання. Я ставлю на пропозицію: зняти з порядку денного і перепростити всіх, хто прийшов сьогодні третій пункт порядку денного, оскільки автори, при всій повазі до людини, яку я дуже поважаю,  Володимира Андрійовича заслуженого юриста, якого змусили прийти сьогодні, але просто мені здається, що якщо Віктор Іванович хотів, щоб  його законопроект розглядали, то він мав прийти і проявити, а навіть не поінформувати ні секретаріат, ні голову комітету, чому його сьогодні немає – от, Світлана Петрівна...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб... Хто за те, щоб не розглядати питання сьогодні, оскільки... Добре. Ні, я ставлю  на голосування. Хто за те, щоб не розглядати це питання, оскільки немає доповідачів, співавторів? Хто – за? Хто – проти? Хто утримався? Четверо – за. Рішення прийнято. Не розглядаємо. На наступний раз, коли Віктор Іванович прийде.

Отож друге, переходимо... В суд і хай подає ще одне це в суд.

Четверте, проект Закону, будь ласка, 7033 – про закордонних  українців, щодо співпраці із закордонними українцями.

У нас було відзначення 50-річчя СКУ, зокрема, там було ряд пропозицій. Я вже достеменно...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятдесятиріччя, но там було декілька. Борис Іванович, ви ж ще й зачитували ці пропозиції і Крулько зачитував щодо закордонних українців, відділу в МЗС, який мав би займатися окремо. Не пам'ятаєте, які були? Ну, добре. Давайте заслухаємо Ларису Володимирівну, тоді відразу до 100-річчя  дипломатії, там нам треба ухвалити  рішення, треба  ще ухвалити рішення по NDI по поїздці в Брюссель, тому попробуємо так швидше, тому що декому   треба раніше піти. Будь ласка.

 

ДІР Л.В. Доброго дня! Дякую за надане слово пані головуюча.  Законопроектом пропонується  внести зміни  до Закону України "Про  закордонних українців", зокрема шляхом вилучення частини другої статті 1.2., якою  закладено  норму, що реалізація державної політики України у сфері співпраці з закордонними українцями здійснює центральний орган виконавчої влади з питань співпраці з  закордонними українцями. Зважаючи на те, що  не створено  такого центрального органу виконавчої влади МЗС ініціює, щоб повноваження центрального органу виконавчої влади саме було МЗС. Відповідно стаття в новій редакції пропонується  10.2. повноваження Міністерства закордонних справа України у сфері  співпраці із закордонними українцями 90 відсотків збережено завдань, які були передбачені для створеного центрального органу виконавчої  влади і функціональність  перенесена до положення про Міністерство  закордонних справ, уряд прийняв постанову, в яку вже  вніс зміни, це постанова 638 від 23 серпня. У такий спосіб МЗС пропонує, щоб  підтримати законопроект у запропонованій редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … як керівник комісії закордонних українців, яке ваше ставлення до цієї ініціативи, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми  розглядаємо проект про закордонних українців 7035 про те, що МЗС буде зараз формувати державну політику, всі повноваження…

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, я також підтримую внесення змін до  закону, в той же час принагідно  хотів би сказати, що на Міністерство закордонних справ покладаються додаткові зобов'язання щодо співпраці із закордонними українцями. Сьогодні ми є свідками бурхливої, ненормальної реакції деяких наших сусідніх країн з приводу прийняття Закону "Про освіту" в частині мовної практики викладання мов у школах. Звичайно, кожен з нас намагається заглибитися у цю тему і якомога більше дізнатися, у тому числі і я це зробив.

Я уважно проаналізував договірно-правову базу, яку України має з країнами, які до нас висувають претензії. І дійшов однозначно висновку, що в частині виконання зобов'язань за двосторонніми угодами нашими партнерами Румунією, Угорщиною, Росією, Болгарією не виконуються зобов'язання з боку оцих країн, зовсім не виконуються. І у мене в зв'язку з цим звернення до Міністерства закордонних справ. Міністерство закордонних справ, очевидно, недостатньо наполегливо загострює ці питання у двосторонніх взаєминах з цими країнами, натомість ці країни час від часу у них відбувається загострення, і вони переходять в атаку проти України, що відбувається і зараз. Тому я би хотів привернути увагу Міністерства закордонних справ, що воно повинно виконувати свою функцію і слідкувати за виконанням двосторонніх договорів нашими партнерами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хотіли відкоментувати?

 

РАТУШНИЙ М.Я. Якщо депутати закінчили…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Представтесь, будь ласка.

 

РАТУШНИЙ М.Я. Добрий день, шановні депутати. Михайло Ратушний, голова Української всесвітньої координаційної ради організації, яка працює із закордонним українством.

Я стосовно законопроекту… Дякую за можливість бути присутнім на комітеті, за запрошення. Це добре, що вносяться зміни у законодавство про закордонних українців. Але у цій редакції, я думаю, що відбувається ревізія існуючого закону. Замість того, щоб створити, як передбачає законодавство, по-моєму з 2012 року, центральний орган по роботі з закордонним українством, фактично завужуються ці функції і передається тільки Міністерству закордонних справ.

При повазі до Міністерства закордонних справ, робота з діаспорами, як показує досвід інших країн і український досвід, це ширше, ніж компетенція МЗС. От, тільки що Борис Іванович задав питання шкільництва за кордоном. Це є багато питань, пов'язаних із системою освіти.

Ми говоримо про створення Українського центру культури. І є речі, які пов'язані з Міністерством культури. Тому то, що було, щоб створити спеціальну агенцію мобільну, швидку, я вважаю, що це завужує функцію. Ну, я думаю, дай, Бог, звичайно, щоб МЗС повноцінно справилось з цими функціями. Бо всі редакції, мова не йде про створення спеціального органу виконавчої влади, як є в діючому законодавстві по роботі з закордонним українством.

Друге. Тут вказано паном Клімкіним, що це не потребує цей закон громадського обговорення. Я думаю, що він все-таки потребує обговорення в середовищі громадських організацій і асоціацій, які працюють з закордонним українством, УВКР і інших.

Я думаю, що це я би рекомендував відкласти розгляд цього законопроекту. Бо навіть по тому, що пропонується вилучити, от, частина друга, і перша, і друга "Основні засади співпраці з закордонним українством" вилучаються, де говориться, де в законодавстві записані дуже такі системні, концептуальні речі.

Наскільки я знаю, прийнята постанова Кабінету Міністрів про прийняття Національної програми по роботі закордонних в червні місяці, по роботі з закордонними українцями. Нагадую, що така програма була і в часи Президента Ющенка, навіть Президента Януковича, яка передбачала певне фінансування. Два роки такої програми немає. Тому я думаю, що треба йти шляхом прийняття відповідної урядової програми.

І ще раз звертаюсь від організації, яку я представляю, не лише, все-таки відкласти розгляд цього проекту як такий, що завужує функції держави по захисту закордонного українства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Що думає СКУ представники? Будь ласка, заступник директора Світового Конгресу Українців.

 

ЗАЯЦЬ І.О. Я дякую за можливість виступити на засіданні комітету. І хочеться сказати, що в нас із Міністерством закордонних справ України є добре налагоджена співпраця на рівні міжнародних заходів і на рівні тих заходів, які проводяться в Україні.

Хочеться нагадати те, що зі Світовим конгресом українців з боку уряду є підписаний оновлений у 2016 році меморандум про спільний план дій. Більше того, в нас ще  попередньо з Міністерством закордонних справ України є підписаний план заходів  про спільні дії і про узгодження спільних дій.

По даному законопроекту, який вноситься, хочеться сказати, що діяльність із закордонними українцями і співпраця із закордонними українцями охоплює дуже широкий спектр питань і не обмежується лише питаннями узгодження дипломатичних певних позицій чи тощо. Наприклад, це і питання вшанування жертв голодомору, це є й питання, наприклад, зовнішньої трудової міграції. Нагадаю, що у 2015 році був прийнятий Закон України "Про зовнішню трудову міграцію", і так до цих пір не визначено, який орган є достатньо відповідальний за виконання даного закону.

І я думаю, що також було б добре, якби це питання враховувалося під час … Я, наскільки розумію, Комітет із закордонних справ не є основним по даному законопроекту, а є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, я думаю, що до того, як законопроект буде передаватися вже в зал для голосування або вже потому після першого читання, що можна буде внести ці правки і зміни з урахуванням позицій громадськості, як їх треба враховувати, і ті, які будуть виражати позицію світового українства так, як у нас було із Законом "Про зовнішню трудову міграцію", а потім вже ми із залученням на комітеті, ми вже вносили свої правки, і 70 відсотків тих змін… на 70 відсотків закон був змінений, проект закону Тому прохання просто, щоб нам… щоб ми узгоджували ці дії перед цим і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція також, що треба доопрацьовувати сам цей текст законопроекту, правильно?

 

ПРЕДСТАВНИК СКУ. Треба узгоджувати, ну, наприклад, там іде це питання, що в пояснювальній записці йдеться, що про конкретні цифри і по яких країнах. Тут питання, чому, наприклад, ці країни вибрали і чому цей, чому там… чи це бралося по напрямках певних чи по досвіду співпраці.

І взагалі-то би хотілося узгодити точно, за які питання буде відповідати Міністерство закордонних справ України: чи це буде і Голодомор, і зовнішня трудова міграція, і це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дуже коротко, пан Заяць, тоді… МЗС… (не чути) …питань у нас ще дуже багато. Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ І.О. Я був ініціатором прийняття цих статей у законопроекті. І з чого ми тоді виходили. Ми виходили з того, що, при всій повазі до Міністерства закордонних справ, дуже багато таких сфер, яких міністерство охопити не може. Це перше.

Друге, ми виходили з того, що ситуація із зарубіжними українцями докорінно змінилася, ніж була раніше. Це і трудова міграція, і нова філія, і багато-багато інших речей, які карту зарубіжного українця сьогодні суттєво змінили, і вона буде змінюватися. Але ми виходили із третього, що зарубіжний українець – це є дуже великий фактор, такий важливий фактор у зовнішній політиці, не тільки в зовнішній політиці, а й в житті самої української нації.

І тому виникла така ідея створення центрального органу виконавчої влади. Те, що уряд заблокував створення центрального органу виконавчої влади, не може сьогодні розглядатися аргументом, що якщо не створили, то от давайте ми відмотаємо, відмотаємо назад без будь-яких пояснень.

Тому я вважаю, що це крок назад, абсолютно нерозумний, стратегічно немудрий крок назад, який по… При всій повазі, я ж кажу, до Міністерства закордонних справ, я б хотів ще знати, хто конкретно, яка інституція, який підрозділ займається зараз зарубіжними українцями, і скільки там чоловік? І для цього треба подивитися на практику тієї самої маленької Угорщини, чи Румунії, чи Болгарії, чи Польщі, чи Росії, чи якоїсь іншої, щоб усвідомити собі масштаби цієї роботи. Якщо ми говоримо про мільйони-мільйони  українців, ми мусимо розуміти, що це цілий світ, цілий світ, який перебуває... перебуває у зв'язку. Тому я категорично як представник громадськості, зокрема, УВКР категорично виступаю проти такого законопроекту.

Там же ж ще є одна штучка, це ж не просто відмова від центрального органу виконавчої влади, тут, по суті, відмова і від програмного підходу в реалізації державної політики. Якщо ми візьмемо статтю 1 другу частину, там теж хитро так написано, що вилучити частину другу статті 1, а вилучається вся стаття, по суті. І представник міністерства якраз і сказала про те, що вилучається вся стаття.

Тому, скажіть, будь ласка, ми весь час говоримо про якісь цільовий програмний підхід у нашому державному управлінні, а тут якраз програмно-цільовий підхід, інститут цей вилучається тобто ми будемо що, вручну керувати? Тому я би звернувся до народних депутатів із таким проханням: не підтримувати цей законопроект, більше того, треба вимагати, я ж кажу, створення такого центрального органу виконавчої влади дуже мобільного і розуміти просто, що стоїть сьогодні перед українською нацією за кордоном.

І останнє, і останнє речення, да, останнє речення. Ми... треба відмовитися на рівні уряду і на рівні деяких громадських організацій розглядати діаспору як СКУ там плюс, наприклад, УВКР чи щось інше. Ні СКУ, ні УВКР не охоплює українців за кордоном, не охоплює, мабуть, і на 50 відсотків не охоплює. Тому треба розуміти, що такі... такий орган потрібен для того, щоб охопити все українське... українське зарубіжжя, отоді ми будемо мати нормальну політику. Я би просив би депутатів не підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже дякую. У нас просто через 10 хвилин зникне кворум, от, і тому... (Сміх)

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, просто, а нам треба прийняти рішення, оскільки деякі люди тут сидять вже другу годину і чекають, що ми ухвалимо це рішення. Тому в мене питання до МЗС: ви залучали УВКР, СКУ до... коли цей законопроект подавали? Бо зараз я  бачу, що є питання комунікації.

 

ДІР Л.В. Ні, УВКР і СКУ ми не залучали, але якщо ви мені дасте 2 хвилини, я хочу пояснити. Тому що коментарі були неконкретні і нетактовні.

Не вилучається ніякі засади, вилучається частина, якою обумовлюється створення центрального органу виконавчої влади. Постанова Кабміну накладає мораторій на створення центральних органів виконавчої влади...

 

_______________. (Не чути)

 

ДІР Л.В. Створено було лише міністерство з окупованих територій. Міністерство закордонних справ зберігає всю функціональність і завдання, які були передбачені для центрального органу виконавчої влади, нікуди не розпорошуючи ці функції. Концепція програми закордонного українства затверджено, державна програма розробляється, вона якраз і оприлюднена на сайті Міністерства закордонних справ для обговорення. Тому нестворення центрального органу виконавчої влади, як факт, Міністерство закордонних справ, яке бере на себе функцію якраз адміністрування і підходу системного для того, щоб забезпечити і реалізувати, в першу чергу, статтю 12 Конституції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, мені здається, що, оскільки профільним комітетом є комітет Немирі, правильно, з цього питання? Те, що ми можемо зробити, якщо представники діаспорних організацій СКУ, УВКР подадуть поправки, які можна між першим і другим читанням, якісь сбалансують…

 

_______________. Які поправки?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То це може бути якесь, скажімо, соломонове рішення з цього… Тобто ми не знаємо, що профільний комітет. Я думаю, що СКУ має йти на профільний комітет чи офіційно надіслати листи з тими так само і вас в профільний комітет те, що ми можемо зараз зрозуміти, що поки що… Значить, так, Борис Іванович, ви щось коротко хотіли?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хочу сказати, що перед нами є вибір залишити так як є при відсутності органу центральної влади, який би відповідав за це і де-факто виконання цих функцій Міністерством закордонних справ чи привести законодавство у відповідність з реалією і, коли виникнуть умови, що держава може створити новий центральний орган, повернутися до цього питання, це не складає ніяких проблем. Тому я пропоную підтримати дані зміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми як комітет зараз не… (Шум у залі)

 Колеги, дивіться, ми від вас не отримали жодних пропозицій до комітету.

 

ЗАЄЦЬ І.О. (Не чути) …або залишити і привести до законодавства нашу реальність, або це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так це пропозиція, яку треба…

 

ЗАЄЦЬ І.О. Привести до того, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович, ну, до засідання. Коли цей проект був зареєстрований ще в серпні. В серпні місяці, як представники, ви могли направити в Комітет у закордонних справах свої пропозиції, щоб ми могли з МЗС або відкликати, або альтернативний законопроект подати чи ще щось, тобто яке рішення зараз ми можемо ухвалити…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто має іншу пропозицію до Бориса Івановича? (Шум у залі) Я тоді пропоную, щоб на доопрацювання з тими пропозиціями, які мають представники громадськості.

 

ТАРАСЮК Б.І. … нашу думку профільному комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нашу думку, яку?

 

ТАРАСЮК Б.І. Пропонував підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, хто за те, щоб підтримати цей законопроект? Хто проти? Хто утримався? Чого? 3 – за, 1 – проти, 2 – утрималося.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.

Хто за те, щоб на доопрацювання відправити цей законопроект? Рішення є. Все.

Колеги, у нас дуже реально мало часу. Дивіться, дуже коротко. У цьому році 100 років української дипломатичної традиції. Які заходи ми можемо зробити на парламентському рівні? Я скорочую, тому що це може бути, це 22 грудня фактично це 100 років створення української дипломатичної служби. Є пропозиція, заходи, це урочисте засідання, це п'ятниця 22 грудня, підготувати якесь звернення від комітету, від українського парламенту. Також ми сподіваємося, що буде поданий законопроект про дипломатичну службу нарешті, що Президент його внесе, і ми зможемо зробити подарунок – сучасна модерна дипломатична служба для наших дипломатів. Звісно, МЗС і Адміністрація будуть готувати свої якісь масштабні заходи різні, які будуть включати. Те, що ми можемо на парламентському рівні зробити, оскільки минулого року чи цього року ми були в Болгарії, де ми говорили про… в наступному році 100 років з відновлення, перепрошую, 100 років становлення наших державних відносин, 25 років було відновлення дипломатичних відносин. Тому одна з пропозицій, якщо є зацікавленість членів комітету, надати пропозицію спікеру, щоб 22 грудня до 100-річчя започаткування дипломатичної служби в Україні провести якесь урочисте там засідання із зверненням…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отака. Якщо ви будете головна героїня, то це приймається. (Шум у залі)

Борис Іванович, будь ласка, у вас є щось додати, пропозиції?

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас… Хто за те, щоб підтримати урочисте засідання… Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Хвилинку, я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотіла б сказати, що в законопроекті про дипломатичну службу не буде напевно, що, це один із варіантів, статті 13 про те, що на право комітету попередніх, як ми називали? – попередніх консультацій з рекомендаційним характером. Це навіть не ті повноваження, які має американський сенат перед тим, як будь-який Президент США, щоб призначити посла, має пройти погодження і затвердження сенатським комітетом. Тобто якщо цього не буде, Борис Іванович пропонує тоді висловитися комітетом. Оскільки нагадаю, що ще в 2014 році, чи в 15-му на початку ми зареєстрували законопроект 2048, внесення змін до статті 13 Закону про дипслужбу щодо відновлення таких повноважень комітету, які були до 2010 року, і тільки за часів Януковича вони були скасовані, от. Очевидно є певні там бачення в Адміністрації, що це не відповідає Конституції, але я думаю, що це вже можуть говорити юристи, хто за що відповідає.

Професор Василенко, ви хотіли щось сказати. Тільки коротко.

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Да. Я повністю підтримую думку Бориса Івановича, але хотів би висловитися. Ви сказали, що сторіччя української дипломатичної традиції. Не сторіччя, кілька сторічь існує української дипломатичної традиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)  

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Значить, тому, тому тут треба бути точними. Ми не повинні себе, так би мовити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми говоримо: започаткування дипломатичної служби… (не чути)

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Правильно, дипломатичної служби сучасної української держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …все. От бачите…

 

_______________. …сучасної …….. називається.

 

ВАСИЛЕНКО В.А. От тоді, тоді сучасної української дипслужби, тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Хто, колеги, за те, щоби було урочисте засідання щодо започаткування чи встановлення роботи сучасної дипломатичної… сторіччя там встановлення дипломатичної служби сучасної української держави, хто за те? Є.

Далі, колеги, дуже… Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную ще, щоби комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Урочисте це звернення.

 

ТАРАСЮК Б.І.  у складі проголосував, чи підтримує комітет редакцію нового Закону про дипломатичну службу з роллю комітету. Нам треба підтвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте зареєструють законопроект. Подивимось, що там цього немає, він все одно буде, правильно, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, оскільки я вже сказала, у нас є наш законопроект комітетський. Нам треба дочекатися реєстрації Президентом тексту законопроекту, відповідно наших домовленостей з Клімкіним. Якщо там цього немає, то тоді. Він приходив на комітет, Юлія Володимирівна, коли вас не було. Були зокрема присутні Борис Іванович, Світлана Петрівна. Ті всі були запрошені. Тому після цього будемо.

 

ТАРАСЮК Б.І. Всі, хто прийшов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі, хто прийшов, так? Тоді після цього вже будемо, ми все одно будемо розглядати через наш комітет цей законопроект. Він без нас нікуди не пройде. І тоді ми вже подамо поправки або альтернативний законопроект. Ми ж можемо.

Колеги, пішли далі. Дивіться, у нас є прохання, ні, затвердити Групу дружби "Україна-Колумбія". Ар'єва немає, але велике прохання. Група зібралась, всі документи прийшли. Хто за те, щоб затвердити? Є. Далі.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, почекайте, Юлія Володимирівна. Юлія Володимирівна, секунду. Наступне питання. Тут NDI звіт. Ірини Степанівни немає, вона відповідає. Но вона сказала, що вона попри те, що вона, скажімо, має претензії до того, що комітет є бенефіціаром. Але вона для того, щоб процедурно не гальмувати ці звіти, вона це підтримує.

Хто за те, щоб звіти NDI затвердити? Вона, от, вона підтримала, Борис Іванович був свідком. Хто за NDI? NDI звіти надіслані? Ось звіти, надіслані….. Почекайте, два звіти NDI.

Хто – за? Ви – за, Юлія Володимирівна? Хто – утримався? Хто – проти? Хто – утримався? Утрималися? Ірина Степанівна підтримує, але вона має підписати тоді звіт, отой, що ми…

Там є єдиний ще нюанс. Вона далі, напевно, що не захоче. Ну, добре, це вона прийде і будемо дальше з нею говорити.

Друзі, тепер ще питання. Є декілька пропозицій від депутатів, які хочуть поїхати...

 

ГУЗЬ І.В. Кворум відпускаємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні! Ми не можемо відпустити кворум, тому що Олена Сотник просиділа дві години ще до цього. Якщо зараз кворум піде. Колеги, у нас є, ну, будь ласка, я розумію! Будь ласка, дві хвилини. У нас було рішення, де ми. Людмила Олександрівна, так роздавайте це, чого я?..

У нас було раніше рішення, де ми затверджували щодо  міжпарламентської співпраці  напрямки  і так далі. Куди за кордон ми групи дружби, і, коли до України? Тут є  ряд країн зараз у нас є…

Будь ласка, Олена Сотник доповідайте, щоб зекономити час.

 

СОТНИК О.С. Добре, одна хвилина. У нас було  відповідно  приїзд вперше за  історію відносин з сучасним парламентом  бельгійської делегації відповідно, згідно власного їх дипломатичного протоколу вони  запропонували зустрічний  з'їзд, точніше приїзд, відповідно вони повністю все фінансують з  моменту, коли  українська делегація ступає  на територію Бельгії Королівства єдине, що ми маємо покрити квитки. Ми порахували приблизно, делегація  чотири  людини вони  попросили, обмежили чотирьма людьми. На сьогоднішній день квитки становлять на одну людину 9 тисяч 200 гривень. Тобто це приблизно сума, яка потрібна 40 тисяч гривень на те, щоб українська делегація могла належним  чином відповісти і поїхати. У мене була  зустріч у п'ятницю з послом він також наголошував на тому, що якби зараз це  є актуальним, тому що  проросійські  настрої у Бельгії зростають є дуже багато моментів, які  б бажано було б зустрітися в усіх парламентах з депутатами і вони готують цю зустріч. І це запрошення воно пересилалося через канали МЗС я думаю, що ви в принципі його бачили, ми його неодноразово  присилали в комітет.

Тому я  попрошу підтримати це, тому що якщо  ми будемо  їм змушені відмовити, то трошки буде  виглядати, напевно, з нашого боку дивно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я підтримую Олену Сотник, не Бельгію, а Олену Сотник підтримую. От  і я ставлю під  сумнів доцільність здійснення поїздки до України делегації Ірану. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Колеги, оскільки часу насправді дуже мало ми приймали якесь попереднє рішення, але оскільки деякі з цих візитів не відбудуться, тому що із логістичних, із багатьох, і потім   у нас вийде знову  ситуація, що у нас будуть зекономлені кошти через  те, що…

Тому переходжу зразу, хто за те, щоб підтримати візит делегації в Бельгію я думаю, що напередодні Саміту Східного  партнерства це вже… хто – за? Хто – проти? Немає.

Почекайте, колеги, ще є лист від Ірини Геращенко. Вони просили дуже розглянути останній. Будь ласка, 25 років наших стосунків із Казахстаном, де буде… Є тут запрошення від віце-спікера. Ось запрошення.

"Щодо 27-29 вересня візит офіційний до Казахстану, де не було,  новобраними представниками сенату, зустріч з керівництвом уряду Республіки Казахстан і так далі.

Просимо оформити відрядження представниками парламентської делегації".

От, вони просять орієнтовно 7 осіб. Я пропоную, якщо ми будемо розглядати 4, ніяких збільшень, тобто як є, для всіх одинакові, там, 4 представники, не більше і так далі. В когось є якісь питання? Представника від Геращенко немає, я так розумію? Чи… Будь ласка, Борис Іванович, у вас питання.

 

ТАРАСЮК Б.І. Достатньо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте візит…

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Бараний глаз есть. Вы что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, тобто ви пропонуєте відправити депутата, але виключно Першого віце-спікера? Тобто у складі двох осіб, правильно? Добре.

Хто за те, щоб підтримати візит в… Колеги! Хто за те, щоб підтримати візит в Казахстан, але делегація, зважаючи на те, що цього у двох осіб, двох осіб.

Хто – за? Дякую.

Тепер є ще…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Нацменшини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще… Які нацменшини?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Нацменшини. Комітет з питань нацменшин в Брюссель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так їх треба було може поєднати з цієї і Оленою Сотник? Колеги, є ще комітет Немирі. Колеги! Юлія Володимирівна, це дуже важливе питання.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саша, будь ласка. Є важливе питання 12 жовтня в Брюсселі під егідою Парламентського комітету асоціацій Україна-ЄС за участю громадянського суспільства буде засідання підкомітет Європейського парламенту з прав людини куди хоче їхати, зокрема, за рахунок коштів Верховної Ради прав людини цей комітет Немирі.

 

_______________. Весь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не весь, ну, делегації, там, ну, один-двоє людей.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Тільки чотирьох…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо тільки чотирьох Верховна Рада проплачує. Тобто ми можемо це взяти і скоротити, там, як, скажімо. Тобто ось такий візит.

Я просто… Це якийсь уже… Іще є Ірак так само.  Ірак… (Шум у залі) Так, колеги, почекайте! Спочатку комітет Немирі. Ну, колеги, ну, треба ж  готуватися до засідання! Ви ж бачили документ, який вам роздали. (Шум у залі) Ні, не можна делегувати, Юлія Володимирівна.

Хто за те, щоб підтримати комітет Немирі, парламентську… Я просто… Це ж не комітетський візит, це їхнє запрошення. Це тобто  вже… це просто як конференція. (Шум у залі) Хто за те, щоб підтримати комітет Немирі на 12 жовтня до Європарламенту на засідання парламентської асаціації?

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався?

Наступне питання Ірак. Ви бачили, прийшов… Ігор Ларін… Лапін, вибачте, запрошений провести в Ірак візит від групи дружби. В нас він був у порядку денному?

Хто за те, щоб Ірак?.. (Шум у залі) Хто проти? Хто утримався?

Борис Іванович, ви як голосували? Ну, Борис Іванович, де позиція?

Так ні! Хто – за? Ірак. Хто – проти? Хто – утримався?

Так, наступне питання: Казахстан… цей… почекайте!

І, Світлана Петрівна, будь ласка, ваше питання. По комісії. Не комісії, а по гарним слуханням, будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, тут не треба голосувати насправді. Я можу доповісти, я всім розішлю в електронному вигляді для того, щоб не затримувати колег. Добре? Ми попрацювали щодо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги… (Шум у залі) Ну, нам… Давайте просто її обговоримо, але вже без рішення. Добре, давайте, будь ласка. (Шум у залі) … коментарі, будь ласка. (Шум у залі) Будь ласка.

 

ВАСТЛЕНКО В.А. Я вважаю, що варто визначити позицію і Верховна Рада має звернутися… ну, зробити звернення-заяву, тому що от це мовчання наше, це, значить, знак згоди з цією критикою, так званою "критикою". Це взагалі дика ситуація створюється, і тут підіграють також і українські засоби масової інформації. Сьогодні я чую по радіо  диктор каже, тепер ми обговоримо скандальний Закон про освіту, який ухвалила Верховна Рада. Тому  конче необхідна така заява Верховної Ради  адресована, і всередину країни і на зовні ми не  можемо займати от таку позицію… Верховна Рада не може займати позицію, яка може бути  витлумачена як згода із так званою критикою.

Дякую за увагу.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, я думаю,  що ви вже бачили, напевно, так само заяву  Угорщину, що вони сказали, що вони не будуть підтримувати будь-які українські питання і  контексті, наприклад, там санкцій, НАТО і так далі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Це Міністерство закордонних справ.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Так. І в цьому контексті я думаю, що нам треба податися якраз із МЗС по… як  відбувається діалог по  їхній лінії із Адміністрацією Президента чи відбувається діалог на найвищому рівні, тому що мені би не хотілося, щоб заручником нашого питання важливого, хорошого Закону про освіту стали наші відносини двосторонні з цими країнами, які можуть негативно  вплинути на  подальші  санкції протидії агресії глобально і європейській інтеграції і так далі.  Тому  я вважаю, що нам треба дуже зваженими і обережними  насправді.

 І я би хотіла, щоб,  можливо,   якщо  є  у  Андрія… пана  Андрія Івановича зараз інформація, якщо ні, Клімкіна покликати, Єлісєєва покликати, щоб вони нам сказали, які в них плани, як  вони протидіють, як вони зараз згортають цей конфлікт і  на що вони можуть вийти? А на цьому  етапі і потім уже ухвалювати рішення. Водночас, якщо ми ухвалимо рішення, щоб Верховної Ради була  така заява я вважаю, що ми повинні не входити в піке, ви проти нас, ми проти вас.

 Я вважаю, що ми повинні довести всьому світу, що ми мали таке право ми повинні дуже  зважено показати, що ми виконуємо свої міжнародні зобов'язання, ми повинні показати, що ми цивілізована  держава, яка гарантує права цих громадян дуже обережно, не емоційно, надзвичайно дипломатично і у відповідності до законів пройтися по всіх зобов'язаннях закону, і  міжнародного і українського. І таким чином, ми виб'ємо аргумент у наших  ворогів, тому що ми будемо показувати, що  ми не проти якихось держав чи їх національних меншин, а що  ми нормально діємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … так як з поляками було, коли ми не піддавались на емоційні провокації.

Ігорю, будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В. Ну я більш за жорсткий підхід не треба   піддаватися на цей шантаж, бо це шантаж. Якщо подивитися, що виробляють угорці з своїми меншинами, наприклад, в Румунії. В Словаччині і в ряді інших країн, це жахливі підходи їхні і ультимативні, і так далі. Це перше, в першу чергу це стосується угорців.

Тому, мені здається, що, коли ми будемо до цього постійно повертатися, національні інтереси країни і міжнародна політика, яку ми тут ведемо і допомагаємо все-таки національний інтерес має переважати. Тому я тут підтримую, що нам не треба, як і з поляками, входити в ці всі розклади, треба дати позицію, вона має бути однозначна, жодним чином не сходити, не дай Боже, Президенту, там, так би мовити, це моя суб'єктивна точка зору, треба підписувати, але в нормальному законному контексті зазначити. І тут немає, про що говорити, а дуже важливо сьогодні сказав Борис Іванович про те, що, якщо ми подивимося про наші міждержавні угоди, що вони виконують, хоча ми розуміємо, що там українців не так багато, скажемо, бо етнічні українці більше, скажемо, в Румунії, то там якби, да, реал. Але там взагалі немає, про що говорити. От про це можна сказати так акуратно і спокійно, але в жодному випадку не піддаватися на шантаж, тому що, а це тільки початок. Як вони побачать про те, що є, а завтра будуть… вже вони є теми про автономію, значить, і так далі, і так далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я всім дякую за участь. Нагадаю, що ми домовилися з Іриною Геращенко, що в понеділок або у вівторок Єлисєєв і Клімкін прийдуть для того, щоб поінформувати депутатів за результатами візитів в США і в Канаду для того, щоб проговорити про миротворчу місію, для того, щоб поінформувати про законопроект про реінтеграцію. І, я думаю, що це буде дуже хороша нагода паралельно порушити питання і щодо ситуації з цими законопроектами… законом і так далі.

Дякую всім за увагу.