Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

30 червня 2017, 10:07

Стенограма засідання Комітету 21.06.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

21 червня 2017 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Ірина Степанівна приєднається, бо Віктор Іванович буде нас залишати через півгодини. Через 40 хвилин? Чудово.

У нас є ряд питань, які нам потрібно проголосувати. Так, колеги, тоді рухаємось швидше. Прошу в порядок денний, в порядок денний, єдине, що з вашого дозволу внести. Ми отримали проект Постанови про основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки. І в цьому проекті постанови чомусь уже фінансування Міністерства закордонних справ на 2018 рік із 4 мільярдів 41 мільйона зменшилось на 3 мільярди 965 мільйонів у 2018-у, а в 2019-у вже, ну, різниця, вибачте мені, 200 мільйонів у 2018-у. А в 2019-у підвищення і в 2020-у так далі.

Тобто мені здається, що, я не можу зрозуміти цю логіку. Добре, що є Держсекретар. Тому, оскільки ми маємо цей документ, "Основні напрями" вам зараз роздадуть. Прошу це включити так само в порядок денний. Оскільки тут є Держсекретар, також почути, щоб розуміти, яка наша тактика.

Хто – за? Дякую, колеги.

Дивіться, по порядку денному. Може, там ще потрібно голосування. Не там, де у нас обговорення якихось наших стратегічних напрямків. Я би зараз тоді дала Володимиру Ар'єву про зміни в керівному складі депутатської групи з міжпарламентських зв'язків із Сінгапуром. Щоб ми це затвердили і рухались далі.

 

АР'ЄВ В.І. До нас надійшов протокол засідання народних депутатів України, Депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Республікою Сінгапур. Вони обрали нового керівника цієї групи. І обрали головою цієї групи народного депутата України Порошенка Олексія Петровича.

Все оформлено відповідно до норм, тому прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб підтримати? Одноголосно.

Дивіться, я думаю, що? Давайте ще.

 

АР'ЄВ В.І. Так, і у нас є, шановні колеги, якщо так вже брати, закрити цю тему, треба брати координатора з проведення організаційних зборів депутатської групи дружби з Ліхтенштейном. Да! І… ініціатор – Корчик, але він входить у вісім груп. Тому у нас от є така дилема: ми обираємо чи?... (Шум у залі)

Все! Тоді переносимо на інший раз. Добре! (Шум у залі) Добре! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре!

Дивіться, у нас є сьогодні присутній Баньков Олександр Сергійович, який скоро вже, фактично… будь ласка, от ви можете, напевно, що сядьте тут нам за стіл, так, щоб було краще… який наш надзвичайний повноважний посол в Румунії. Румунія для нас надзвичайно стратегічно важлива, але я пропоную все-таки, оскільки є Борис Іванович Тарасюк, а потім їде Віктор Іванович, все-таки питання підготовки про дипломатичну службу почати зараз, Борис Іванович. Тому що це важливіше, оскільки є цих 20 хвилин, ваша доповідь як голови робочої групи, поки є весь склад членів комітету, якщо нам треба буде проголосувати якісь рішення, і є держсекретар, а потім вже заслухати посла. Я думаю, що йому теж цікаво буде послухати про дипслужбу, бо це стосується життя кожного посла.

Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. 2 червня – останнє засідання робочої групи, на якому були узгоджені всі статті законопроекту за винятком двох статей, які мали бути узгоджені між Міністерством закордонних справ і Міністерством фінансів. Результати цього узгодження мені не відомі, але я сподіваюсь, що нас проінформує Андрій Іванович. 8 червня мала відбутися ця…  це засідання.

Отже, робоча група завершила роботу, яку було доручено комітетом, рішенням комітету. Я хочу сказати, що за винятком двох статей, про які скаже Андрій Іванович, я пропоную членам комітету розглянути можливість співавторства в цьому законопроекті щодо дипломатичної служби. В мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Отож зараз заслухаємо держсекретаря Зайця Андрія Івановича, тоді будемо думати яке спільне рішення.  Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

По-перше, я хотів би подякувати Борису Івановичу, який тривалий час очолював цю робочу групу і в результаті вийшов той проект, який виглядає досить непогано, як на мене.

Відповідно до рішення робочої групи, 8 червня відбулася міжвідомча нарада за участю Міністерства освіти, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції. В результаті цієї наради було прийнято узгоджені рішення, які і відображені в проекті. Артем Сергійович був безпосередньо на цьому засіданні. Він, можливо, 2-3 слова  скаже для того, щоби я не переказував, а в вас пряма мова була. Дякую.

 

ПУШКІН А.С. ...навчання, а також по МОН була врахована пропозиція цього міністерства. І, в принципі, у нас таких неврегульованих принципових... також було враховано, у нас була редакція, що дипломатична служба там фінансується з інших джерел, не заборонених законодавством, однак, за позицією Міністерства фінансів принциповою, ми також врахували це. Тому, в принципі, якихось принципово неузгоджених моментів не залишилося у  проекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Борисе Івановичу. Тут є і фінансові моменти...

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене питання, значить, нам розіслали документ авторства Міністерства фінансів, в якому зазначається розбіжності з Міністерством закордонних справ по чотирьох статтях. Хотілося би знати, який, так би мовити, остаточний  підсумок цієї роботи?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Значить, щодо... всі редакційні правки були враховані. Щодо виплат за...  в разі смерті, ми врахували позицію Міністерства фінансів, що це має стосуватися країн з складними безпековими умовами, бо там це обґрунтовано. І ми наполягаємо, що це має теж стосуватися країн з важкими кліматичними умовами. Тому що, якщо людина їде працювати в Нігерію, де майже гарантовано заробить малярію і потім помре протягом року від неї, то, напевно, ну, якось це треба відшкодувати.

Таких випадків – ми заспокоїли Мінфін – за останні… Да, спадкоємцям. Нормально, да. Але ми заспокоїли Мінфін, що за останні 10 років такого жодного випадку не було. Тому це, ну, гіпотетична можливість, і не більше.

Щодо позиції Міністерства фінансів стосовно сплати єдиного соціального внеску на другого з подружжя, яке відряджається за кордон, враховано позицію щодо того, що це не повинно стосуватися другого з подружжя, який працює на штатних посадах в закордонних дипломатичних установах. Це раз. Друге: так само це не повинно стосуватися другого з подружжя, який працевлаштований відповідно до міжнародних договорів України, абсолютно однозначно. А ті, хто не працевлаштовані, то ми наполягаємо на тому, що повинні за них ЄСВ сплачуватися.

Міністерство фінансів злякалося того, що у нас 1 тисяча 320 штатних одиниць за кордоном, і вони помножили це на таку ж кількість другого з подружжя. Ми їх заспокоїли, що у нас станом на зараз більшість працівників перебуває без подружжя. Тому що є діти шкільного віку, тому дружина чи чоловік працює і не хоче втрачати професійний стаж, навички. Вони приїздять там у відпустку на вихідні, на свята. Але це їх не буде стосуватися, ми їм показали розрахунки, які, ну, абсолютно нормальні і невеликі.

І стосовно того, що фінансування дипломатичної служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також і інших джерел, не заборонених законом, ми погодились з позицією Міністерства фінансів, що ми знімаємо інші джерела, не заборонені законом, щоб не викликати ніяких сумнівів в джерелах фінансування дипломатичної служби. Тому позиції фактично є врегульованими.

Дякую вам.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене пропозиція, колеги. Якщо немає заперечень, щоб комітет взяв до уваги завершення роботи робочої групи над законопроектом щодо дипломатичної служби. І прийняв рішення про відкриття до співавторства даного законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У кого які є, хто читав цей документ? Бо не всі брали участь в засіданні робочої групи. В кого є які ще бачення, побажання? Тобто у нас є розрахунки і Міністерства фінансів. Щойно ми почули пояснення. Є певні вже напрацювання секретаріату. Хотіла б подякувати і Олегу, якого сьогодні немає, Людмилі Олександрівні, Валерії, всім, хто працював разом під керівництвом Бориса Івановича і напрацьовував цей документ.

Це надзвичайно важливо. Звісно, ми ще проговорювали з міністром закордонних справ, що нам важлива була зустріч з ним в Адміністрації з Костянтином Єлісєєвим для того, щоб, і з комітетом для того, щоб проговорити дальше логіку просування цього законопроекту. Бо ми чітко розуміємо, що нам потрібні будуть голоси в залі, щоб законопроект став законом, от. І такі якби консультації.

Тому я пропоную все-таки, ну, зважаючи на те, що вони зараз у Вашингтоні, з Вашингтона летять в Брюссель, то, можливо, на п'ятницю чи четвер організувати зустріч з членами комітету і з міністром закордонних справ, з Єлісєєвим. Просто листом комітету направити, що комітет завершив обговорення і звертається до них із зустріччю для того, щоб з ними фіналізувати все і тоді подавати законопроект.

Борисе Івановичу, що ви думаєте?

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, мені здається, що нам треба мати формальне рішення комітету щодо результатів роботи робочої групи. Я запропонував цей проект рішення. Якщо буде воля членів комітету, просив би підтримати. То ми відкриваємо тоді шлях до підписів, збору підписів до співавторства.

А робочі моменти, що стосуються зустрічі з міністром закордонних справ і Єлісєєвим, вони не пов'язані будуть з результатами нашої роботи. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. У мене одне уточнююче питання. В остаточній редакції, я просто не встигла передивитися, у нас там була стаття, до якої у мене було питання, щодо збереження дипломатичного паспорту дружинам дипломатів. Ми її залишили в тексті закону, скажіть будь ласка? Ми її… Залишили? Просто тоді в нас аргументація була, що ми це передбачаємо у зв'язку із тим, що існує візовий режим. Оскільки в нас безвіз із… не тільки із Шенгеном зараз – так? – і з Європою, але й з багатьма іншими країнами відкриється, чи доцільна тоді така норма взагалі і навіщо ми це робимо? Яка ціль зберігання дипломатичного паспорту дружинам дипломатів? Ну, чи чоловікам дипломаток. Я хотіла уточнити і дізнатися позицію членів комітету, бо мені здається, що це теж чутливе таке питання, яке нас будуть і запитувати, і ми повинні мати позицію.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. З дозволу шановних колег… Шановний пане Тарасюк, хотів би вам перш за все подякувати за велику роботу, яку ви зробили з цього приводу цього закону, вона вкрай важлива.

Шановна голово комітету, шановні члени комітету, я хотів би, з вашого дозволу порушити дуже важливе питання – питання імплементації деяких міжнародних угод, які ратифіковані Верховною Радою  та мають, повинні бути, на мою думку, відображені так само в цьому законопроекті.

По що йде мова? Нам всім відомо, що, на жаль, бойові дії в нас відбуваються не тільки на сході України, а так само відбуваються в кожній міжнародній установі, організації, де проти нас воює Російська Федерація, і великий вплив у даному випадку та велику допомогу ми отримуємо саме від наших співробітників, громадян України, які працюють у міжнародних установах і організаціях. Більш того, це не тільки нам допомога, вони мають власний фронт, бо Росія має за мету, офіційну мету, просування власних громадян Російської Федерації на великі посади в міжнародних установах на кшталт Ради Європи, ОБСЄ та інших.

Саме тому що мені пропонували? Щоб підтримати цих громадян, які там працюють, які нас захищають, захищають нашу державу, та імплементувати деякі міжнародні угоди, а саме угоди про привілеї та імунітет співробітників Ради Європи, та така сама угода є з організацією НАТО – да?

Про що йде мова? Я пропонував, написав листа, я, певно, додатки невеликі до проекту цього закону, які пропонується зарахувати стаж в роботі, тобто прирівняти, внести, прирівняти до дипломатичних посад деякі посади міжнародних організацій як дипломатичної у разі судових, міжнародних інстанціях та судової. Та за певними ознаками, розробленими Міністерством закордонних справ, надавати їм ранги.

Тобто жодних витрати з державного бюджету ми не маємо. Але ми маємо підтримати цих громадян.

Більше того, саме цю проблему порушила Парламентська асамблея Ради Європи у власній резолюції, рекомендації, яка рекомендувала членам Ради Європи саме прийняти такі законопроекти і імплементувати це в національне законодавство.

З урахуванням того, що ми зараз розробляємо дуже важливий і необхідний закон, то я просив би комітет підтримати ці думки. Пропозиції викладені письмово, вони є. Якщо треба, можу зачитати. Але загалом я пояснив, в чому суть зазначених питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути, мікрофон вимкнено)

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В.  Ні, це не велике. Тобто ми долучаємо до статті, ні, буквально декілька, ми доставляємо до визначення термінів, встановлюємо термін. Посади прирівняні до дипломатичних посад. Посади в Раді Європи, її органах, Секретаріаті Європейського Суду з прав людини, Організації НАТО з підтримки та постачання, Агенції НАТО з підтримки та постачання, а також посади в інших публічних міжнародних організаціях, установах, членом або учасником яких є Україна та які уклали угоди, що визначають привілеї та імунітет посадових осіб, які займають посаду у вказаних організаціях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути, мікрофон вимкнено)

 

ЗАЯЦЬ А.І. По-перше, я хотів би подякувати за те, що до цієї проблеми привернуто увагу. Чому дуже мало громадян України працює в секретаріатах всіх міжнародних організацій, і в Раді Європи, і в ООН. Тому що у нас абсолютно неврегульовано в 2017 році, з 1991-о, направлення громадян України в секретаріати цих організацій. Вони беруть участь в цих конкурсах на індивідуальній основі. Хто виграв, тому повезло, хто не виграв, тому не повезло. І держава до цього насправді не має ніякого відношення.

І це дуже не правильно. Так в нормальних країнах не робиться. Тому в законопроекті включено статтю 24, в якій ми, нарешті зафіксували, що можуть направлятися, зафіксували, в тому числі, специфічну ситуацію, яка є в ОЧЕС, або в ГУАМ, де направляються в  секретаріати за рахунок країн-членів і таким чином врегулювали, як виходити з цієї ситуації.

Що ж стосується, ну, прирівняно до посад, я відверто кажу, я не готовий зараз прокоментувати, відреагувати, тому що це потребує консультацій, але проблематика абсолютно слушна.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Я теж хочу підтримати цю пропозицію. Я знаю, що саме така практика існувала в колишньому Радянському Союзі. Я це дуже добре знаю, оскільки така ситуація була в моїй родині. Мій батько багато років працював в Міжнародному агентстві з атомної енергетики, представляючи там УРСР і мав дипломатичний паспорт одночасно СРСР, і тому йому йшов так само дипломатичний стаж.

 

_______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Так, він працював в....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Да, УРСР як члена ООН ще в ті часи і одночасно мав дипломатичний паспорт, і це було важливо.

І тому я вважаю, що Україна має також таку практику запровадити. Я це повністю підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, у нас дійсно є нестача наших громадян України, які б працювали би в секретаріаті і дійсно піднята проблема, вона є надзвичайно актуальною. Тому що це додатковий стимул буде для людей, які здатні працювати і представляти Україну в секретаріатах і в  загалі в міжнародних організаціях, це робити і розуміти, що є підтримка з боку держави, тому я  підтримую це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто у нас ще з колег, і Борис Іванович, ....  будь ласка.

.... треба було познайомитися перед цим з текстовим варіантом вашої пропозиції, з поправками ....... МЗС ........

 

ТАРАСЮК Б.І. Я не читав письмовий варіант пропозицій нашого колеги Логвинського.

Єдине, що я можу сказати, що ми під час обговорення статті 24 приділили цьому питанню особливу увагу і дійшли висновку, що є різниця між тими працівниками, що працюють в секретаріатах міжнародних організацій за квотою України, підтримуються офіційно урядом України, а відтак уряд України несе певну відповідальність і зобов'язання має перед цими працівниками, які за квотою і за згодою уряду України. І ми розділяли тих працівників секретаріатів міжнародних організацій, які працюють за квотою України, тобто підтримку мають, офіційну підтримку уряду України, і тих, які не працюють за квотою України. А як кажуть в Одесі, це две большие разницы. Тобто уряд не несе відповідальність за працівника, який сам влаштувався в секретаріаті міжнародної організації, і не несе, не має ніякого юридичного зв'язку з урядом країни, з якої він працевлаштувався… (Не чути)

Тому я вважаю, що стаття 24 охоплює ті випадки, коли є юридичний зв'язок між особою, що працює ……………. і державою, яка підтримала ……………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Дякую дуже. Але в даному разі є різні міжнародні організації, які мають свої різні правила, в тому числі правила набору. І я не вважаю, що треба ділити наших громадян і наших професіоналів, які можуть виграти конкурс, на тих, кого делегує відповідно держава або які проходять самостійно через процедуру відбору в секретаріатах міжнародних організацій. Ми маємо лише таким чином стимулювати тих людей і розуміти, що якщо вони там, дійсно, працюють добре, вони отримують стаж і тим більше можуть далі уже зі своїм досвідом працювати на дипломатичній службі, у тому числі на благо держави і на користь держави уже в структурах дипломатичних за наявності бажання такого, бо інакше, фактично, ми цих людей відрізаємо таким чином від дипломатичної служби, але вони вже мають достатній досвід для того, щоб лише додати для дипломатичної служби.

Тому я вважаю, що тут ділити не варто, і ми повинні зробити це для всіх, хто працює в секретаріатах, незалежно – пройшов за поданням офіційним України чи за конкурсом, оскільки є такі правила в секретаріатах міжнародних організацій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир.

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ганно Миколаївно, я вас попереджав, що у мене всього 20 хвилин було для того, щоби я захистив наш законопроект у комітеті іншому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, ну, ви зараз уже йдете. В нас з'явився кворум, ви повернетесь. Тобто є Віктор Іванович, ми продовжимо це обговорення, тому що, ну, реформа дипломатичної служби – це дуже важливо. І тут, якщо є ці питання, просто…

Ви хотіли? Будь ласка, говоріть.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. З великої повагою до пана Тарасюка, хотів би …………. він, як завжди, правий.

Між цим, я вказував ці організації, які мають міжнародні угоди з Україною, ратифіковані Верховною Радою. Тобто у даному випадку держава Україна гарантує відповідний імунітет і привілеї як для дипломатичних працівників. Тому у даному випадку у нас є зв'язок і є зобов'язання. А порядок проведення конкурсу – це тільки технічне питання, яке вирішить сама організація.

З приводу самих поправок, я вибачаюсь, що раніше не подав, але я мав консультацію, практично, зі всіма членами комітету, з більшістю. І ми збудували поправки з урахуванням думок представників комітету.

І, фактично, це два абзаци. Перший, який я вже зачитав, який встановлює термін – прирівняти працівників міжнародних організацій, з якими укладено угоди Ради Європи та НАТО, які вже є, такі угоди, до дипломатичних посад. Друге питання, що стаж та… який рахується дипломатичним, та, відповідно, ранги. Тому другий абзац цього питання я хотів би зачитати.

Іще важливе питання: у нас є українці, які займають найважливіші посади. Наприклад, пан Гнатовський – це великий вчений український, який зараз очолює СіПіТі В даному випадку ми вважаємо важливим, щоби ми, коли розробляли положення МЗСом, щоби особи, які мають найвищі ранги такі на кшталт як комісар, президент, голова, віце-президент, суддя, вони повинні мати вищий дипломатичний ранг, як це зазначено в Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, яка зобов'язує Україну.

Тому я ще раз зачитаю ще один абзац і тоді під стенограму моя поправка повністю зачитана. "Особам, які займають чи займали посади, визначені пунктом 1.1 частини першої статті 3 цього закону, присвоюється відповідний дипломатичний ранг в порядку, визначеному Міністерством закордонних справ України. Особам, які займають чи займали керівні посади заступник Голови, Президента, віце-президента, Комісара Ради Європи, судді, заступник Генерального секретаря, Генеральний секретар, присвоюється дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважений посол. Це відповідно до Резолюції Парламентської асамблеї Раді Європи щодо найвищих рангів.

Тому в даному випадку я хотів би підкреслити, що я з великою повагою ставлюсь, але ми зобов'язані імплемент….. всі ці норми, які ми вже прийняли. І ми повинні зробити додатковий стимул особам, які зараз займають ці посади і за нас воюють. Тому я просив би підтримати в такому тексті поправки. Я їх, безумовно, передам зараз для того, щоб…….

Більше того, я хотів би зазначити, що ці питання я порушував перед своєю фракцією, перед керівництвом фракції "Блоку Петра Порошенка". Наша фракція повністю підтримує ці ідеї і буде так само підтримувати Закон "Про дипломатичну службу" з врахуванням цих правок. Дякую. (Шум у залі)

… повинна захищати інтереси громадян. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …………. дати більше часу ознайомитись із ………… правкою, яку підтримують в комітеті. Володимир Ар'єв…….

Будь ласка, ………………

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ви просто не назвали всі прізвища, то я називаю: Гузь і Луценко також підтримують.

Але, власне, у мене питання до вас… (Шум у залі) Так, я думаю, що проголосуємо. Але запитання. Скажіть, будь ласка, про яку кількість людей, яких потрібно було б прирівняти до такого статусу, маєте на увазі?

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Дякую. Дуже важливе запитання. Я робив запит до Ради Європи. Загалом українців зараз у всіх інституціях Ради Європи, включаючи Парламентську асамблею Ради Європи, Комісар з прав людини, Європейський суд з прав людини, загалом приблизно 50 осіб. Але є НАТО… (Шум у залі) Звичайно, але наша мотивація збільшувати цю кількість. Більше того, ми розмовляли з певними правозахисниками та юристами, вони вважали, що ця правка може їх стимулювати навіть спочатку працювати там, а потім, повертаючись, працювати в дипломатичній службі України, бо у них буде стаж. (Шум у залі)

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки там, 200 мільйонів? Стало менше. Вам менше грошей потрібно чи що?

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Потрібно нам не менше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми говоримо зараз, Ірина Степанівна …… для вашого відома, проект Постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки. Ми роздали всім документи і там є як раз, що стосуються МЗС, 2017, 18, 19, 20-і роки, це те, що ви минулого, ні, ще в 16-17 роках і в 15-му проробляли якраз план максимум…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Проси много – получи по-среднему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, оце якраз зараз ми хочемо зрозуміти певне пояснення, чому так.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Як каже Ірина Степанівна, проси много – получи по-среднему. Так діють всі, як правило, тому я буду діяти інакше.

Те, на що я просив би звернути увагу шановних членів комітету. 90 відсотків всіх видатків бюджету Міністерства закордонних справ здійснюється у вільно конвертованій валюті, 90 відсотків. Відповідно той мінімальний запас, який нам потрібен у стелі видатків, полягає в тому, щоб стеля корелювалася з прогнозним курсом долара, який закладений, розрахований урядом і поданий у відповідних роках. На 18-й рік закладається 29 гривень 30 копійок за долар, 19-й – 30 гривень 50 копійок, 20-й – 31 гривня. Відповідно нам для того, щоб зберегти видатки на рівні цього року ми більше не просимо, я про це говорю абсолютно відверто, хоча може не всі мої колеги зі мною погодяться, але нам потрібно 6 відсотків, які закладені в курсову різницю, врахувати. Без цього ми будемо вимушені скорочувати внески до міжнародних організацій, скорочувати виплати на оплату праці і так далі. В середньому, якщо закладена тут цифра буде прийнята у вигляді закону, то вимушені будемо за кордоном скоротити 10 відсотків штату, це більше ніж те, що ми за рахунок цьогорічного додаткового ресурсу змогли додати за кордоном. То єсть у нас піде відкат. Тому Міністерству фінансів ми нашу позицію озвучували. Ми просимо врахувати курсову різницю в стелі видатків. Це те, без чого ми просто не зможемо нормально функціонувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іванович, дивіться, ми в 2015 лобіювали, щоб в 16-му на 300 мільйонів було зростання, хоча МЗС тоді не давав чітких розрахунків. З 2016 на 17-й на мільярд збільшили. З того нашого досвіду, що ми були зараз в Ізраїлі, в Литві, в Німеччині, є в посольствах певне таке пожвавлення, бо вони відчувають, що вони можуть зараз собі додатково найняти людей завдяки 140 оголошених вакантних посад, дехто матеріальну базу... Навіщо тоді зараз, чому я не розумію позиції МЗС, чому ви не просите якось більше – отримати менше, а ви так скромно знову намагаєтесь… Хочете знову щоб комітет включився? Давайте…

Будь ласка, Віктор Іванович ……….

 

ВОВК В.І. Я продовжу питання Ганни Миколаївни те, яке, ви знаєте, мене цікавить. В понеділок на урядовому комітеті нарешті була підтримана (і тут вдячність моя нашій колишній колезі пані Климпуш-Цинцадзе, що її принципова позиція допомогла в цьому), було затверджено Концепцію Державної програми співпраці із закордонними українцями. Сьогодні, ви кажете, вона має бути затверджена на Кабміні. Сподіваюся, восени буде вже державна ця програма затверджена Кабміном і відповідно Закону "Про закордонних українців".

Чи заклали ви ці гроші так, як ми обговорювали, гроші на цю Державну програму співпраці із закордонними українцями?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ресурс, Вікторе Івановичу, ресурс закладений, розуміючи, що ця система почне діяти у 18-му році. Тому шляхом перерозподілу і оптимізації ми цього досягаємо. Нам, відверто вам  скажу,  що я не хотів би повторювати помилок, яких допускаються окремі колеги в інших міністерствах: нахапати-нахапати і потім не могли реалізувати і освоїти кошти. Це дуже погано, тому що ми відволікаємо бюджетні кошти від інших напрямків, на яких вони можуть бути, можливо, більш ефективно використані.

Ми забезпечені завдяки  тому, що комітет зробив у грудні минулого року фінансовим ресурсом достатньо для того, щоби комфортно функціонувати. І цього буде достатньо, якщо курсова різниця в 6 відсотків буде врахована, повірте мені. (Шум у залі)  Да, вона є! Можна буде запустити.

Закладено також видатки на функціонування Українського інституту. Сьогодні уряд мав би розглянути це питання і прийняти відповідне рішення. Піде кілька хороших місяців на те, щоб запустити цю функцію за кордоном. Шість точок за кордоном будуть відкриті, але реально це – 2018 рік. Реально це – 2018 рік. І ці ресурси є в рамках того, що ми просили і що ми просимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути, мікрофон вимкнено) …діяльність Українського інституту ………….. коштів буде менше. Я розумію, що є ……… питання освоєння коштів, менеджменту всередині міністерства. Що у вас, якщо зараз перший заступник  саме………. послом України в НАТО, виникатиме теж певний кадровий управління можливість цих коштів ………….. що це не треба через внутрішню нездатність освоїти кошти, зменшувати рівень фінансового забезпечення при тих великих потребах, які насправді є. Ну, то я……… (Шум у залі)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я правильно розумію, що ми у 2017-у маємо 4 мільярди, а в 2018-у – 3 і 965? Я правильно бачу цю цифру. Я здивована, тому що 6 відсотків – це добре, але принаймні є люди, як правило, 10-15 відсотків дають на ризики – це раз, чи це чисто економічні як би такі моменти.

Я вам назву ще якби декілька цікавих проектів, які  планувалося ніби реалізуватися, і після приїзду Президента ймовірно така потреба буде виникати: меморіал жертвам голодомору, який відкритий в ваших... І біля нього знаходиться невелике приміщення прийнятної ціни, де можна було зробити як музей, як представництво України, діаспори і так далі, там достатньо не така серйозна сума коштів, Вчалий – в курсі.

Тепер в Китаї представництво, є музей, який утримується китайським бізнесменом. Чому він  не утримується українським бюджетом для  того, щоб мати незалежну позицію з цього приводу? Я би, ну, для мене також це велике здивування, принаймні закладіть ще 15 відскоків на ризики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так колеги, давайте....

 

_______________. Я перепрошую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Бо потім дуже важко виривати цей бюджет, які баталії там, торги ідуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Постійно, його треба вже зробити як сталий.

Ігор, прошу ..... останнє питання.

 

ГУЗЬ І.В. Слухайте, ну, це нонсенс, що ми зараз з вами говоримо. Тому що ви прекрасно розумієте, що ми... наше завдання – допомагати вам в юридичній, в організаційній, в законодавчій роботі. Але пробивати ресурси, ми вас тут переконуємо, вашого міністра в тому, що вам треба додаткові ресурси, а ви розказуєте про те, що ви їх там не освоїте. Ну, не освоїте – давайте, щоб на ваших посадах був хтось інший, хто освоїть, тому що ви не знаєте проблем. Ми тільки тут торкалися: консульські установи закриваються, зокрема, в такому поясі навколо України важливі речі. Я був в Норвегії не так давно, два працівника посольства Норвегії на всю країну. Це нормально? Норвегія, яка для нас є важлива сьогодні так само, два працівника...

 

ЛУЦЕНКО І.С. "Північний потік"...

 

ГУЗЬ І.В. Два працівника – це навіть, не говорячи про секретаря немає в посольстві Норвегії на сьогоднішній день. Про що ми можемо говорити? Ми вам зараз з ходу накидаємо 15-20 проблем, які є.

Тому я пропоную, щоб ми не гралися в якісь, ще раз кажу, неправильні ігри, значить, ми вас зобов'язуємо, я так вважаю, добавити 20 відсотків, дати нам... прийти наступного разу, дати нам завдання, попросити, сказати, а ми всі включимося. Якщо ви не знаєте, куди гроші розподілити – ми вам поможемо. Я вам кажу серйозно, тому що це нонсенс. Бо в нас зараз нові виклики, ви прекрасно розумієте. І ви це знаєте, ці виклики: і вступ в НАТО, і в ЄС, і інші моменти, які є надважливі. І ви розказуєте про те, що треба... не треба ресурсів. Якщо Клімкін почув там Мінфін і отак на козирек, що йому не потрібно, бо це йому довели, ну, то ми як депутати маємо сказати свою позицію. Бо це буде дивно, коли ми в парламенті висловимо те, що ми зараз тут говоримо при свідках, при помічниках, ну, це буде дивна ситуація. Тому передайте цю позицію, аргументуйте вашу позицію, зовсім іншу, тому що це неправильно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ставлю на голосування таку річ. Оскільки нам до 1 липня треба в бюджетний комітет подати певні свої там розрахунки, пропозиції і так далі, тому я попросила, щоб ми комітетом проголосували доручення МЗС на додаткові розрахунки на ті всі невраховані потреби, щоб бюджет хоча б був оцих 20 відсотків, що ви говорите, який ми будемо далі відстоювати. А всі нюанси: відсутність заступників, які не можуть там організувати, - це вже внутрішні проблеми МЗС, міністра і так далі. Хай вирішують. Нам важливо, щоб зовнішня політика, фронт був забезпечений фінансово нормально.

Хто за таке рішення: що ми даємо зараз лист на Клімкіна з проханням підготувати нам на бюджетний комітет пропозиції, які би враховували додатково 20 (правильно я сказала?) відсотків від того, що на цей рік… (Шум у залі) З тими пропозиціями, які, зокрема, і Ірина Степанівна озвучила, і так далі. Хто за таку пропозицію? Дякую. Одноголосно. Значить, …………. буде голосувати.

Тепер, Андрію, будь ласка, коментуйте.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Шановні народні депутати, уточнення. Плюс 6 відсотків не до тієї цифри, яка, ну, Мінфіном чи урядом доведена. 6 відсотків до цифри факту 2017 року. Тому що зниження на 200 з чимось мільйонів 2018 року до 2017-го – це нас задушить.

Тому те, що я, можливо, недостатньо чітко висловив, полягає в тому, що для того, щоб нам нормально функціонувати, мінімально нормально, це плюс 6 відсотків до рівня фактичного 2017 року. Це те, що нам дозволить в доларах, де в нас 90 відсотків видатків, зберегти той самий рівень видатків.

У нас є, що робити. І я дякую за ті конкретні речі, які сьогодні прозвучали. У нас є проекти, ми готові їх представити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Як і останні два роки ми були фактично адвокатами…

(Загальна дискусія)

Колеги, переходимо до наступного порядку питання денного. Поки що з'явиться Борис Іванович. Колеги, в нашому тексті законопроекту є один важливий пункт, це попередні консультації з рекомендаційним характером та зміни в статтю про дипслужбу, стаття 13, з комітету. Це є на волонтерських засадах.

Прийшов наш посол в Румунії, який скоро від'їжджає, Олександр Сергійович Баньков. Дуже дякуємо за ініціативу прийти і поділитись з комітетом. Тому що парламентська дипломатія завжди теж допомагає працювати. І всі візити наших парламентарів. Тому у нас є офіційні, зразу кажу, запрошення. Після виборів парламентських, які були в Румунії, ми вже отримали запрошення, навіть планували в червні візит, але перенесли його на вересень.

Як раз буде добре. Ви приїдете, все підготуєте для нашого візиту. З урядом…. Тобто для нас насправді і в нашій зовнішній політиці якраз розбудова двосторонніх контактів з нашими сусідами – Молодова, Румунія, Польща, Білорусь – є топ-важливими. Дуже добре, що молода людина, наскільки знаю, що ви знаєте румунську мову, правильно? Це теж вітається. І хотілось, щоб всі наші посли, коли їдуть Україну в закордонних дипломатичних установах представляти, знали мову. Будь ласка, вам слово.

 

БАНЬКОВ О.С. Шановна Ганна Миколаївна, шановні члени комітету! Дуже дякую за запрошення. Ну, чия ініціатива була, це не так важливо. Але дуже дякую щиро за запрошення і за можливість поспілкуватись з членами комітету, за можливість висловити думки щодо подальшого розвитку наших двосторонніх відносин з Румунією.

Почути від вас, якщо буде ваша ласка, теж ідеї розвитку не тільки парламентської дипломатії, а й загалом напрямків розвитку наших відносин. Тобто вже звучали деякі ідеї щодо там відновлення консульських установ зокрема в сусідніх державах, однією з яких є Румунія, і таке інше.

Дякую за готовність розвивати парламентську дипломатію і приїхати з візитом. Зараз, як ви знаєте, парламент був відправлений у відставку буквально годину тому в Румунії. Не парламент, а уряд точніше парламентом. Да, я думаю, що новий буде вже найближчим часом, ну принаймні коаліція, яка існує в парламенті, вони вже заявили готовність формувати новий уряд. Певні складності там будуть, зокрема з врахуванням позиції Президента. Ну, буде цікаво, це точно, і не буде сумно, це однозначно, з цією країною. Да, соррі. О'кей.

Я, насправді, озвучивши певні програмні якісь моменти, які у нас на найближчу перспективу з Румунією існують, це зокрема проведення двох засідань двосторонніх комісій, одна з яких це з економічного, там науково-технічного співробітництва, яку очолює Омелян Володимир з нашого боку. Наразі у зв'язку з відставкою уряду склалася ситуацію, що з румунського боку у нас немає відповідника, тому заплановане на 10-11 липня проведення цієї двосторонньої комісії трошки під питанням. На вересень місяць у нас засідання змішаної міжурядової комісії з питань забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин, яку з нашого боку очолює пані Фоменко,

Як ви знаєте, або, можливо, я озвучував, у нас питання національних меншин є одним з проблемних питань, одним з трьох таких великих проблемних питань у двосторонніх відносинах, другим з яких є будівництво нашого каналу на Дунаї, який називається "глибоководний судновий хід "Бистре-Чорне море", яке блокується фактично Румунією у зв'язку з невиконанням Україною положень Конвенції ЄС щодо транскордонного екологічного впливу реалізації таких проектів інфраструктурних, особливо в зоні, яка є дельтою Дунаю, і відповідно екологічний вплив на дельту він, дійсно, існує. Хоча речі, насправді, більше процедурні і питання до нас, до неінформування свого часу румунської сторони про початок цих днопоглиблювальних робіт.

І третє питання – це питання, яке висить ще з часів Радянського Союзу, це Криворізький комбінат гірничий збагачувальних окислювальних руд. Там існує питання інвестицій, які були зроблені на той час ще соціалістичною Румунією, великий проект, який реалізовувався Радянським Союзом. На сьогодні питання стоїть про повернення певних вкладених інвестицій. Але, ну, наскільки мені відомо з консультацій, на яких я був місяць тому ще в Бухаресті, і зі спілкування з послом Румунії тут і майбутніми колегами там, існує готовність з румунської сторони вийти з певним комплексним… з певною комплексною пропозицією щодо вирішення цих от трьох питань, які довгий час вже у підвішеному стані знаходяться у зв'язку з різницею позиції нашої і румунської, відповідно. Тому ці пропозиції будуть обговорені, коли вони будуть формально запропоновані румунською стороною.

Я знаю, що з нашого боку існує готовність до певних компромісів, але відповідно з дотриманням і з відстоюванням всіх наших інтересів.  Тому будемо бачити, і ще раз сподіваюся і на вашу підтримку і допомогу і в процесі парламентської підтримки, і, зокрема, підтримки з боку ваших колег в румунському парламенті, і в сенаті, і в палаті депутатів. Тому як тільки буде готовність з того боку спілкуватися вже з новим урядом і, відповідно, парламент буде зайнятий своєю безпосередньою роботою, а не формуванням уряду, як це буде найближчим часом, то буду радий всіх вітати, і той візит, який був запланований, зараз просто перенесений на друге півріччя. Сподіваюся, що він відбудеться найближчим часом, принаймні, до візиту румунського президента в Україну, який запланований на 10-11 жовтня з відвіданням ще міста Чернівці як основного осередку румунської меншини в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Є зараз проблема, що наші сусіди починають досить активно діяти в плані просування своїх інтересів, в плані автономії і намагаються створювати системи, зокрема, Румунія, Угорщина, своїх меншин. Таким чином, щоб, скажімо так, не підтримувати інтеграцію меншин, а навпаки – дезінтегрувати. От, наприклад, у мене є зараз проект доповіді, яку... яка буде розглядатися в Парламентській асамблеї Ради Європи під назвою: "Захист і промоція регіональних... або regional minority – мов регіональних меншин в Європі", авторка з Угорщини. Речі, які тут піднімаються, ну, вони фактично просто іноді, ну, виходять за межі нормальних речей. І наскільки я знаю, що зараз саме найактивніше в цьому плані на наших західних кордонах діють саме Угорщина і Румунія. Тобто вони намагаються нав'язати свою систему освіти. В цьому репорті, наприклад, взагалі пропонуються вчити національну мову на рівні... тут уже м'якший варіант, перший варіант – на рівні іноземної  мови.

І в даному разі я хотів би спитати, що, як відстежує ситуацію українське посольство? І яким чином ми можемо, на вашу думку, відреагувати для того, щоб підтримка національних меншин не призвела до дезінтеграційних  процесів. Дякую.

 

БАНЬКОВ О.С. Дякую дуже  за запитання.

Ну, якщо можна, я б його розклав десь відповідь на дві частини. Тобто перша частина стосується безпосередньо діяльності румунських там неурядових організацій, різних інститутів культурних і таке інше, зокрема і штатних консульських установ в Чернівцях, в Одесі з представниками румунської меншини для просування того, що ви кажете, – ідеї автономії і не тільки, і певної дезінтеграції навіть. Наскільки мені відомо від колег зі Служби безпеки України, ці процеси досить пильно відстежуються і в Закарпатті по угорцям, і там на Буковині, і в Бессарабії. Тобто це те, що стосується національної безпеки і віднесено до компетенції Служби безпеки, з цим проводиться відповідна робота як профілактична, так і вже безпосередньо за фактом існування певних там організацій і груп, які порушують територіальну цілісність України або мають на меті принаймні отакі цілі.

Те, що стосується підходів безпосередньо на державному рівні до забезпечення прав національних меншин, що є предметом розгляду існуючої комісії з питань прав, забезпечення прав нацменшин, яка, на жаль, не засідала з 2006 року, якщо не помиляюсь, коли моніторинг, який проводився за участі експертів Ради Європи і ОБСЄ, він був просто заблокований, тому що наша позиція і позиція румунської сторони, вони були кардинально, відрізнялися. І румуни після проведення моніторингу якраз на півночі, на заході України, вони побачили, що ситуація не на їхню користь на відсотків 90. Тобто кількість шкіл румунських, кількість класів з викладанням, кількість забезпечення мовлення на румунській мові і підготовка різних факультативних занять, вона відсотків на 90 більша в Україні, ніж в Румунії.

І тут існує питання в підходах до системи, до функціонування самої системи освіти. Тому що система освіти в Румунії, яку вони заклали в тому числі і для національних меншин, вона передбачає, що для формування, наприклад, українського класу вам потрібні там заявки від мінімум, здається, двадцяти родин дітей, які будуть відповідно відвідувати цей клас.

В нашому випадку те, що відбувається, наприклад, в Чернівецькій області, то установи шкільні, в яких викладання відбувається румунською мовою, вони повністю функціонують за рахунок держави. І у нас не існує отакого критерію, що мають бути обов'язково сформовані заявки. Тобто у нас є там зареєстрована румунська меншина, яка на регіональному рівні вибиває собі фінансування для функціонування шкіл і таке інше.

Все це має бути предметом обговорення якраз оцієї двосторонньої комісії. Тому що, ну, ми можемо працювати на недопущення певних фактів діяльності, там протиправної діяльності румунської меншини на території України, але, на жаль, на національному рівні ми маємо домовитися і знайти спільну мову якраз в рамках існуючих двосторонніх механізмів. Тому що, ну, як на мене, замало просто протидіяти тим спробам, які все одно будуть розвиватися. І, наскільки мені відомо, зараз навіть росіяни з'явилися як джерело фінансування за тими НЖО, які працюють і в Закарпатті, і в Чернівцях, і фінансують якраз різні проекти там автономізації певних регіонів або закликів до, зокрема, з проектом Закону про мови, да, нашого…

Ну, подвійне громадянство… Я колись дуже так, будучи, працюючи в Румунії вперше і будучи консулом, я дуже так щільно займався цим питанням, подвійного громадянства. Тоді румунський паспорт він був, ну, певним елементом свободи для більшості мешканців прикордоння, які могли спокійно відвідувати і інші без візи країни Євросоюзу, отримувати відповідно можливість там і працевлаштування. Але 90 відсотків – це були люди, які заробляли просто на перетині кордону на якихось там різних схемах, да, різниці цін і таке інше. Зараз з отримання Україною безвізового режиму питання якоїсь привабливості румунського паспорту воно відпадає. Тобто навіть якщо ми подивимося на потоки переміщення людей, то більшість потоків якраз іде більше на Захід, тобто Угорщина, Словаччина, Польща. В Румунію їздить не так багато людей, це в основному люди, які живуть, які мають або румунське коріння, або мають родичів там і вони традиційно просто переміщуються, і при чому це, як правило, відбувається в прикордонній зоні. Більшість нашої національних української меншини, вона проживає якраз на півночі Румунії, на кордоні із Закарпаттям, Івано-Франківською і відповідно Чернівецькою областю. Тобто це те...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Ганна Миколаївна, я просто хочу поінформувати, якщо Андрій Іванович дозволить, це, в принципі, була навіть більше його ініціатива і вона вже внесена про відновлення, зокрема, генконсульства в Сучаві, але в форматі консульства, якщо не помиляюся, в Пряшеві – так само. Тобто ця ініціатива вже внесена в Кабмін як, точніше, Президенту, вибачайте, Президенту, як така, що буде реалізована. І наскільки мені відомо, оце відновлення у зв'язку, зокрема, з отримання безвізового режиму і необхідністю забезпечення прав і  свобод наших громадян. Яких буде більше, воно, ну, знайшло свою підтримку і ми зараз працюємо над тим, щоб відновити  якраз роботу  тих установ, які були закриті.

Далі, Андрій Іванович казав про Український культурний інститут як новий формат роботи з громадою, зокрема, тому що культурно-інформаційні  центри, вони не завжди ефективно, так би мовити, діють, тому що повністю залежать від наявного  фінансування, яке не  завжди є достатнім і не мають певної, ну, певної свободи реалізації і культурних, гуманітарних проектів, зокрема. Тому от з початком і з реалізацією цієї ініціативи з'являються нові механізми і додаткові важелі взаємодії із громадою. Громада там дуже активна, громада проявила себе, в принципі, як дуже свідомою і дуже консолідованою, тому я сподіваюся, що все буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Чи нам потрібно... (Мікрофон вимкнено)

 

ТАРАСЮК Б.І. Я вибачаюсь за те, що був відсутній, захищав  інтереси групи народних депутатів в іншому комітеті, шкодую, що не мав можливості послухати вас. Але хотів би вас запитати, Олександр Сергійович. Вам  відома така проблема в українсько-румунських відносинах як, перше – видача паспортів в Буковині нашим громадянам, що є порушенням законодавства України? Перше питання.

І друге питання. Чи вам відома проблема, пов'язана із постійними звинуваченнями румунської влади в різні часи в недотриманні прав національної меншини румунської в Україні? От поки я обмежусь цими двома запитаннями.

 

БАНЬКОВ О.С. Дякую, Борис Іванович, за запитання.

Ну, по першому питанню і ми вже з вашими колегами так коротко про це говорили, от, зокрема, Володимир Ігоревич ставив це питання, щодо діяльності...

 

_______________. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Да, це відома  проблема і, як я вже казав, зокрема от з колегами зі Служби безпеки України нещодавно це мав змогу обговорювати. Ну, протидія цим процесам, вона більше лежить, звичайно, в  сфері там відповідальності Служби безпеки. Але, ну, моя особиста думка, що на сьогодні все ж таки з отриманням тієї свободи пересування, яку дає нам безвізовий режим, румунські паспорти – це вже не настільки приваблива, як Ганна Миколаївна сказала, річ. Тому що за статистикою, яку веде посольство, вело посольство, коли, зокрема, за румунським законодавством, данні щодо отримання громадянства іноземцями, вони друкувалися в офіційному віснику. І я сам, працюючи в Румунії, вів таку статистику і мав можливість, поки вони не змінили законодавство і не припинили друк даних осіб щодо отримання громадянства і відповідних паспортів. Так от, 90 десь відсотків людей, що отримували паспорти, вони проживали постійно на території України і не переїжджали в Румунію на якесь там постійне місце проживання, то вони і не мали наміру їхати в Румунію. Їм паспорт був потрібен для вільного перетину кордону і для вільних поїздок не тільки в Румунію, а і далі, бо у румунів з 2003 року безвізовий режим з країнами Євросоюзу. Тому цей паспорт, він давав можливість якраз вільно пересуватися.

І по другому питанню, що стосується національних меншин, теж ми коротко про це говорили, що у нас існує міжурядова змішана комісія, яка опікується правами, забезпеченням  прав осіб, що належать до національних меншин, що діяльність її, зокрема, моніторинг, який проводився до 2006 року, він був фактично заблокований, було проведено три виїзні такі засідання з моніторингу стану забезпечення. І, ну, моя  позиція в чому як би причина блокування якраз більше з румунського боку – це тому що рівень забезпеченості національних меншин в Україні, румунської зокрема, він набагато кращій і вищій, ніж української в Румунії. І результати оцього моніторингу, які так і не були формалізовані у вигляді звіту, зокрема, тим більше, що моніторинг був тристоронній за участю експертів ОБСЄ і Ради  Європи, що давало можливість об'єктивно оцінити ситуацію і...

Да, вибачайте. Тому у нас на вересень місяць заплановане чергове засідання цієї міжурядової комісії, яку очолює пані Фоменко з нашого боку і є сподівання, що ми вийдемо на певний результат, але... Да, вибачаюсь.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я думаю, що можна було би і скоротити ваші коментарі за рахунок того, що ви вже сказали колегам.

 

БАНЬКОВ О.С. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, я невипадково заторкнув питання про видачу паспортів. Я вважаю, це є недружня політика сусідньої Румунії по відношенню до України, але вона своїми коренями сягає в інше питання – питання територіальної цілісності України, оскільки румуни зазіхали і зазіхають, продовжують зазіхати на частину нашої території, а саме Південна Буковина і Північна Бессарабія. Оці поняття, вони взаємопов'язані. Тобто я привертаю просто вашу увагу як посла на те, що це питання потребує постійної уваги посольства, особисто вашої уваги, тому що йдеться про захист національних інтересів держави.

А друге питання – щодо національних меншин, я ініціював і умовив тодішнього міністра закордонних справ Унгуряна про необхідність створення цієї міжнародної комісії для того, щоб спростувати, бо мало спростувань наших, українських, румуни це не їдять, як кажуть. А для того, щоб спростувати на міжнародному рівні їхню брехню, що ми не дотримуємося прав румунської національної меншини. І румуни не випадково припинили цю діяльність, тому що вони знали, що йдеться не на їх користь, а йдеться на користь України. Тому вони і припинили це.

Тому я вважаю, це є та зачіпка, яку ми повинні витягти, коли румуни знову почнуть до нас присікуватися з  питань національних меншин.

Дякую, в мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу. Я думаю, що це дуже важливо, оці останні коментарі, бо там будуть непрості у вас, скажімо там, і виклики, і принципова позиція, і якщо треба,  підтримка колег, звертайтесь.

Дякуємо дуже за вашу участь, зичимо всього найкращого.

Андрію, ви щось дуже коротко хотіли. Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. … буквально, я хотів поінформувати членів комітету, що станом на сьогодні Бухарест є єдиною столицею сусідньої держави, де Україна не має у власності приміщення посольства. Ми говорили про це з Олександром Сергійовичем, і в тих розрахунках, які ми закладали на наступний рік, закладено придбання, нарешті придбання посольства, яке має бути посольством, а не орендованим приватним будинком з пристосованими якимось приміщеннями під консульський прийом і під все інше. Це один аспект. І другий аспект. Лише в приміщенні, яке є власністю України, ми можемо відкрити референтуру, яка дозволить там мати надійно захищені канали зв'язку. А Румунія, це та країна, звідки завжди буде що писати.

Тому цей аспект передбачений і як тільки посол прийде, до кінця року треба буде вивчити, яка там ситуація на ринку нерухомості, вносити пропозицію. Механізм є реалізації таких проектів. Тому, в залежності від бюджетних призначень на наступний рік ми маємо намір це реалізувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, все. Вам на все добре. Ви тепер бачите, хто працює в комітеті, велике зацікавлення є.

Колеги, дивіться, у нас зараз треба просто, у нас є кворум ще 3 хвилини. Є два важливі питання, які треба проголосувати, які просто, лист прийшов, я говорила з Марією Іоновою. В цьому році буде 50 років, я вам лист тільки от роздала. От, Борис Іванович, 50 років Світовому конгресу українців.

Буде великий форум. Поприїжджають українці – Австралія, Аргентина, - ну, тобто з усього світу. Президент братиме участь у відкритті форуму. Сергій, це буде у Львові чи у Києві?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є величезний запит від Світового Конгресу Українців, ну, оскільки вони будуть все це... з топ-керівництвом держави. Але є паралельно, оскільки ми з комітетом часто працюємо, і вони направили лист в Комітет євроінтеграції і закордонних справ про те, що хочуть провести спільне міжкомітетське обговорення тих взаємних точок, де ми співпрацюємо на міжпарламентському рівні там в різних форматах, Рада Європи, ОБСЄ, ДСКУ, їхні представники допомагають.

Прохання, я розумію, що це 30 серпня. Оскільки тут будуть всі українці, їх там тисячі поприлітають в Україну і ми не можемо це переносити. Але все одно 30-го там хто буде, просто щоб це було як рішення комітету, він взяв участь в цьому засіданні просто. Ми разом, спільно з Комітетом євроінтеграції проведемо і з ними простратегуємо, послухаємо, які є питання українців в Аргентині, решта і по тим ключовим викликам і потребам, що є.

Хто, щоб довго не забирати, хто за таке рішення, щоб підтримати? Є. Дякую.

Тепер щодо дипломатичної служби. Борис Іванович, поки вас не було, тут ще декілька колег підтримали пропозиції Логвинського щодо в цьому форматі. Але ми вирішили вивчити цю пропозицію, ну, текстовий варіант...

 

ЗАЯЦЬ А.І. Позиція ……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція МЗС, власне, поки що...

 

ЗАЯЦЬ А.І. Буде сформульовано після вивчення тих актів ....... проблема важлива, вона потребує вирішення. Але я не готовий повідомити  пропозицію .........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ваша пропозиція: відкрити до співавторства, ну, до збирання підписів текст законопроекту, от. І моя пропозиція: провести консультації там з МЗС, ну, особисто з Клімкіним, з Адміністрацією Президента, там з Єлісєєвим  і з комітетом, робочою групою, Тобто я  думаю, що, можливо, оскільки члени комітету, Борисе Івановичу, тільки троє реально читали текст законопроекту, от, то треба, щоб дати, наприклад, ознайомлення і до п'ятниці тоді ми можемо проголосувати, щоб після фіналізації обговорення відкривати для підписів цього законопроекту. От за таку пропозицію, влаштовує, таку .......?

Гаразд, тоді, колеги, хто за те, щоби текст законопроекту про дипломатичну службу після обговорення цієї поправки, яку сказав Логвинський, ознайомлення всіма членами комітетів і проговорення з Клімкіним, Єлісєєвим і головою робочої групи, комітетом тоді відкривати його для збору підписів, хто – за? Так, є.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Можна мені?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Цю проблему не з підручників, а я знаю її, так би мовити, з долі конкретних людей, в тому числі і моїх колишніх однокурсників, які, значить, були свого часу прийняті на роботу в секретаріат ООН, в інші міжнародні організації, а потім вже, значить, самостійно продовжували свої відрядження на тих чи інших посадах в секретаріатах міжнародних організацій, втративши будь-який правовий зв'язок з державою, яка їх спочатку направляла. Тому я вважаю, що проблема існує, в нас  багато працівників працюють за кордоном, але вони не мають ніякого зв'язку з державою, яка їх не підтримувала, власне. І чому вона повинна мати зобов'язання перед ними? Оцього я не можу зрозуміти, особливо через таку специфічну державну службу, як  дипломатична служба. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Ірині Степанівні вже потрібно йти. Дивіться, що... Будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, ми ж тут проводили в Комітеті закордонних справ засідання щодо протидії "Північному потоку-2". Так, в закритому режимі, тим не менше, члени комітету знають.

Ми маємо пропозицію від однієї громадської організації щодо представлення дослідження по негативному впливу "Північного потоку-2" на Європу, на безпеку, як, по суті, продовження російської агресії в регіоні і в Європейському Союзі.

Я направила лист на Ганну, на нашу голову. Я би запропонувала, аби ми провели спільне відкрите засідання за участі медіа з презентацією дослідження і його обговорення. Тобто нам, в тому числі в українському контексті, в українському інформаційному просторі не вистачає цієї дискусії і розуміння депутатів. І для нашого комітету, і для енергетичного комітету це би було корисно, і для наших медіа було би корисно.

Я прошу підтримати таку пропозицію і зробити це на останньому пленарному тижні, в один з днів, визначитися, для того щоб далі… Я готова організаційно взятися за координацію, організацію, написання листів і так далі, за підтримки секретаріату, звичайно, але я прошу підтримки комітету, щоб ми спільно провели такий захід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Петрівна. Ми повинні теж розуміти, що ми проголосували, і в нас вчора були в Бундестазі слухання: "Історична відповідальність Німеччини перед Україною". Було 300 учасників, і ми проголосували, і вже готуються наші… будуть слухання в парламенті на цю ж тему, "Історична відповідальність Німеччини перед Україною", вони теж співпадають на останній цей… Тут просто треба буде по датах. Тобто це продовження фактично, це такий захід, не тільки презентація цієї…

Будь ласка, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. В доповнення до цього. Після нашого цього засідання я подала доповідну записку Президенту теж з викладенням основних викликів і аналізом, от така ж подана була аналітика Президенту стосовно ситуації по "Північному потоку-2", наші пропозиції, все, що ми збирали.

Ви знаєте, що членами делегації поїхало Міністерство палива і енергетики, де також полетів Коболєв, "Нафтогаз", де також піднімалися ці питання по "Північному потоку", Бєлькова Оля була, по "Північному потоку-2". Власне, це продовження цієї теми.

Підтримую Світлану, що вона має бути… вирішуватися і бути озвучена не тільки на рівні представників центральної влади, але і обов'язково в суспільстві, як знизу підпорка того, що це реально серйозна проблема, щоб суспільство розуміло, що це таке. Чим більша прозорість, тим менше буде таких, знаєте, темних кутків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тим більше, рішення Сенату дуже сильне, ми вже бачимо негативно реакцію з Росії після програшу в Стокгольмі, тепер блокування через Сенат санкцій "Північного потоку". Тобто росіяни програють на різних фронтах. І це одне з важливих нам далі продовжувати збирати…

Хто за такий захід? Рішення є. Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. ……. дату?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дату. Ну, з'ясуємо дату вже обговоримо до кінця липневого цей… Світлана нам пропише програму, там список учасників і так далі.

Борис Іванович, ви куди?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я нікуди. Я зараз ………..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще є важливі заходи по… важливе питання про координацію дій дипломатичних установи до зустрічі G-20. Це одне з важливих питань.

Будь ласка, Ірина… Петро Петрович Бешта.

 

БЕШТА П.П. Да, дякую за увагу. Значить, ми дякуємо вам, комітету за зацікавленість цією темою. І МЗС постійно і активно працює в форматах G7, в першу чергу, не тільки на рівні самітів, але й на рівні засідань міністра закордонних справ. Цей формат цікавий Україні, в першу чергу через те, що він об'єднує всіх наших ключових партнерів, робота з якими ведеться і так постійно. Але ці зустрічі міністрів закордонних справ і саміт G7, вони теж мають особливу важливість, перед якими ЗДУ і МЗС проводить активну роботу і брифінгує наших партнерів про особливості ситуації по вордінгу, який би ми хотіли бачити в підсумкових документах. І в рамках G7, звичайно, вони опрацьовують і приймають консолідовану позицію, яка потім імплементується в рамках інших форматів, і тому числі ЄС ця позиція є визначальною.

Результатів ми досягаємо непоганих. На останньому підсумковому документі останньої зустрічі міністрів закордонних справ в Італії і на саміті G7 були використані, використаний хороший вордінг по відповідальності Росії, по невизнанню анексії Криму, по можливості посилення санкцій і санкційного тиску на Росію у випадку потреби. Ми намагаємося покращувати і працюємо зараз над покращенням координації роботи з АДУ в цьому напрямку, і  1 червня було проведено скайп-конференцію Костянтином Петровичем Єлісєєвим, от. Якщо є бажання комітету, то, звичайно, ми готові працювати над посиленням залученості парламенту у цій роботі, хоча сам формат, він не дає для цього багато потенціалу, але при контактах на міжпарламентському рівні з правлячими коаліціями, звичайно, ми могли б скоординовано доносити свої месседжі для того, щоб їх отримати, імплементувати в підсумкові документи.

По G20 цей формат, він є...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БЕШТА П.П. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

…був розроблений спеціальний план G7 по реформам разом із нашим Міністерством внутрішніх справ ........ те, що вони бачать, як далі, як підтримка оцієї ради.... ради з підтримки України G7. І далі вони хочуть оце, що вони сказали, що .......... вважають, що ......... далі ці напрямки.

Від парламенту там які кроки? Що там, можливо, законодавство? Що ......... далі.....

 

БЕШТА П.П. Я думаю, малося на увазі, в першу чергу, ініціативу, яка є досить свіжою, про призначення спеціального уповноваженого G7 з питання реформ в Україні. Тобто  це питання, воно підтримано Німеччиною і воно зараз якраз в роботі, можливо, це малося на увазі. Це призначення повинно якось консолідувати і посилити залучення G7 до здійснення реформ в Україні. Воно опрацьовується, якихось конкретних поки що результатів немає, але все в роботі і, якщо буде потреба, то ми будемо обов'язково вас про це інформувати і шукати шляхи посилення взаємної координації і взаємних дій.

По G20 - це зовсім інший формат і зовсім інший мандат у цього формату, тобто Україна як за своїм потенціалом і своєю роллю у глобальних і регіональних процесах тут  має дуже малий потенціал для маневру. Але все одно, саміти в рамформаті G20, вони, як ми пам'ятаємо, Австралійський саміт в 2014 році, його теж використали держави члени G7 для здійснення  тиску на Володимира Путіна, тому, по суті...

 

_______________. (Не чути)

 

БЕШТА П.П. По суті… Так, Канада тоді висловила таке… Тобто, по суті, як правило, політичні, безпекові питання в рамках цих форматів не обговорюються, тому що там є протилежні табори, і вони більше займаються global governments: фінанси, торгівля, економіка. Але і такі демарші існують, тому напередодні таких самітів ми теж проводимо роботу, і посли ходять, і на всіх рівнях ми теж пресінгуємо, просуваємо своє бачення і просуваємо свої ініціативи.

Зараз ми, звичайно, є ідея про те, щоб, звичайно, запросити Президента України на один із самітів і G7, і G20. Це непросто буде, нам, дійсно, потрібно знайти якісь такі яскраві, показові точки презентації України, які б дозволили запросити Україну в якості гостя на такий саміт. Є така практика. В цьому році в якості гостей запрошують низку держав. Як правило, це держави, які очолюють якісь регіональні організації: Африканський союз, чи АСЕАН. От такі держави запрошують в якості їхніх голів цих… Але є Іспанія як постійно запрошений гість, Норвегія, Нідерланди. Тобто зі Східної Європи цього року на саміт ніхто не запрошений. Будемо шукати. Ми зараз співпрацюємо з міністерствами, для того щоб спробувати знайти якісь такі речі в галузі реформ, якісь неординарні, унікальні речі, чи і декларування, чи ProZorro, чи ще щось. Є одна з тем, якою займається G20, - це питання міграції. Воно зараз актуалізується, особливо в Європі. Україна тут може щось сказати, тому що у нас є близько 2 мільйонів своїх IDP, і як би Україна тут, в цих процесах європейських, може відігравати якусь роль. Тому, якщо нам вдасться презентувати якісь ідеї, то, ну, ми над цим працюємо. І ми готові інформувати парламент про цю діяльність, коли будуть якісь результати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

(Не чути) … таке питання, буде перед G20  …………. у Польщі. От! Просто, да, ми називаємо …………

 

_______________. Так, докладаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Це безперспективно виглядає ………. може нашим друзям… (Не чути)

 

БЕШТА П.П.  Ну, ми над цим давно працюємо, на всіх рівнях, звичайно. Поки що якихось результатів немає, на жаль, але координація тут і спільні дії на парламентському рівні, воно все абсолютно доцільно.

 

_______________.  …(Не чути)

 

БЕШТА П.П.  Ну, там нюанс у чому? Це ж формат суто внутрішній, єесівський. Поки що так. Ми працюємо, ми розуміємо важливість цього напрямку і  працюємо над тим, щоб Україна туди була включена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути) … Просто я думаю, що особливо після візиту Порошенка у Вашингтон вже іншими ………. мессиджі і на саміті …………… важливо, щоб Україна була присутня.

 

ТАРАСЮК Б.І. Мені здається, ми повинні  задіяти ті інструменти, які є саме у нас, у парламентарів. А такими інструментами є українсько-польська асамблея і таким інструментом є українсько-польсько-литовська асамблея. Оце ці два форуми можна було би задіяти від імені наших делегацій, які представлені на цих форумах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович, ми вже почали з ними спілкуватися, так, до відома, тобто почали проговорювати, як. І вони вже деякі свої сигнали теж …….. до друзів-поляків, щоб якось ініціювати це запрошення України до участі в саміті ……..

Якщо більше нема питань… Да, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. В мене питання. Петро Петрович, відомо, що з весни цього року литовська сторона, литовські ентузіасти приготували "План Маршалла" для України. Наскільки вірогідним ви вважаєте прийняття цього плану в Європейському Союзі? І чи можна задіяти формат G20?

 

_______________. "План Маршалла " до українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це литовський план, литовський план для України дуже… (не чути)

 

БЕШТА П.П. Дякую за запитання. Напевне ви мали на увазі…

 

ТАРАСЮК Б.І. Один – литовський національний, а другий – для Європейського Союзу. От для цього треба згода Європейського Союзу. Литовці свою частину…

 

БЕШТА П.П. Очевидно, ви маєте на увазі план Кубілюса.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Так.

 

БЕШТА П.П. Тобто зараз існує кілька таких ініціатив, які поки що не є чітко окресленими. Сам ідея, вона витає, її обговорюють. Ми зараз теж активно опрацьовуємо можливі формати і підходи до "Плану Маршалла" для України. Наскільки ЄС готовий його схвалити, на зараз інформації немає, все в такому поки що попередньому плані обговорюється. Ми плануємо виробити свою позицію, вийти зі своєю пропозицією до ключових партнерів ближчим часом з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене зараз тоді питання, буде саміт Україна–ЄС. З тої інформації, що я зараз знаю, ті пропозиції, які будуть там у фінальному тексті документу, поки що вони не передбачають там кандидатство на членство і так далі, такі якісь кроки. Тому якщо такого немає, чіткої перспективи там щодо членства і так далі. Можливо, якраз оцей інвестиційний пакет чи "План Маршалла" – це одна з тих ідей, яку МЗС, парламент, решта ми могли би спільно пропрацьовувати. Тому що, коли відбуваються візити, наприклад, міністра закордонних справ Швеції і Литви в Україну, так, і литовські саме парламентарі Сейму, які ухвалили це рішення про цей "План Маршалла" і план литовський, вони це ухвалили.

Тобто мені здається, що нам треба, з одної сторони, внутрішня координація всередині країни між різними гілками влади для консенсусу певного, для просування такої ідеї. І з іншої сторони, потім уже на рівні просування між нашими друзями, які є сильними там: Північна Європа, країни Балтії і так далі, щоб вони бачили, що тут, що це, одні… як це, скажімо, два колеса, які синхронно рухаються до… оте, що Борис Іванович говорить, того, щоб Європейський Союз, на рівні Європейського Союзу було теж розуміння вважливості.

 

БЕШТА П.П. Ну, "План Маршалла", воно поки що циркулює і в Європі, і в Україні на рівні політичних заяв і ініціатив. Тобто ми вважаємо, що і виходимо з того, що Україні потрібно виробити чіткий свій план пропозицію, яка буде базуватися на якихось розрахунках, тому що варто переходити від політичних спекуляцій на цю тему...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. .... бачили Наталі Яресько, її гасло?

 

БЕШТА П.П.  Ні, поки що нам не відомо про те, щоб в Україні була якась така цілісна позиція.

 

_______________. (Не чути)

 

БЕШТА П.П. В нас відсутня цілісна позиція. Тобто, так, ми готові, да, ми на політичному рівні ми і це питання включаємо і в переговори, і десь у виступи всюди, вона циркулює. Зараз дуже нагально виробити свій якийсь такий... чітку пропозицію системну, яка б не була б перевантажена, але яка б давала концептуальне бачення того з якимись аргументами і цифрами, що, як Україна бачить цей "План Маршалла", чому він потрібен Європі, яка роль Європейського Союзу, інших партнерів в цьому була і так далі. Тобто тоді, коли буде якийсь, ми зможемо вкласти цей "План Маршалла" в більш широкий контекст, ніж просто допомога Україні і надання коштів, і так далі – тоді з цим можна буде йти до ключових партнерів і потім йти на більш широкий загал для пропагування цієї ініціативи.

 

ТАРАСЮК Б.І. Мені, чесно кажучи, дивно чути про те, що у нас відсутня позиція держави. Та перше, що повинно було бути зроблено, це узгодити позицію держави відразу після, а, можливо, і одночасно з появою цього плану. Так виходить, що литовцям більше болить допомога Україні, аніж самій Україні.

Тому я пропоную, щоби ми комітетом звернулися до Президента і до Прем'єр-міністра відносно негайного невідкладного вироблення позиції України і план дій щодо реалізації цієї пропозиції.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  .... доповнення цієї пропозиції, в нас же відбудеться 6 числа, 6 липня форум у Великобританії на запрошення Бориса Джонсона, Прем'єр-міністр буде представляти карту реформ і прохання про підтримку України. Там будуть представники G7, там будуть представники і НАТО, і європейці.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Це у нас відбудеться?

 

ЗАЛІЩУК С.П. В Лондоні відбудеться. У нас, в Україні, у нас, України, я узагальнення щодо держави, Борисе Івановичу. Тому, було би дуже слушно, якби Прем'єр-Міністр міг згадати про це і позиціонував це вже на такому рівні. Тому що, якщо він це зробить у Великобританії, в Лондоні, то це зможуть одразу почути, приверне увагу колосальної кількості впливових людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

Колеги, хто підтримує цю пропозицію Бориса Івановича? Просто немає кворуму.

 

ТАРАСЮК Б.І. Нема сенсу голосувати, але всі підтримують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) ..щодо якраз позиції України по "Плану Маршалла"…

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути) …позицію держави і плану заходів по її просуванню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просуванню. І тут ще дуже важливе розуміння …….саміту Україна – ЄС, що ми далі хочемо після безвізу, після Угоди про асоціацію, після зони вільної торгівлі? Я вже відчуваю, що мене підганяють. Вже …. (Не чути)

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми заслуховуємо, це не треба голосувати. (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Ні, ми із Світланою Петрівною завжди за чіткий…  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Я думаю, (Не чути)

Тоді дякую всім присутнім за роботу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хочу доповісти, що наші поправки схвалені Комітетом з прав людини. Перемога.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. І коли вони виносять на друге читання? Можливо, це варто піднімати… Може, сьогодні? Може, попросити.

 

ТАРАСЮК Б.І. Але там є проблема, позиція Державної прикордонної служби, не підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримує?

Колеги, я дякую всім за участь в засіданні комітету. Продовжуємо працювати далі. Лист оцей ще готуємо, якщо треба секретаріату уточнення щодо цього…

 

ТАРАСЮК Б.І. Без Ігоря Володимировича?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, без Ігоря Володимировича. Ігор Володимирович, ми вам дуже дякуємо.

 

ГУЗЬ І.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звісно. Ну а що ж ви думали? Ми працюємо.

 

ГУЗЬ І.В. Ставте правильні акценти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми не працюємо, ми завершили засідання комітету, давайте. Все, щасливо.