Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

19 квітня 2017, 16:19

Стенограма засідання Комітету 12.04.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

12 квітня  2017 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Завдяки проведеній роботі в проекті Закону про державний бюджет було додано 1 мільярд гривень на всю дипломатичну службу, ми за це дуже вдячні. На що спрямовані ці кошти.

Перше. Завдяки цьому ресурсу нам вдасться "розморозити", підкреслюю, не додатково ввести, а "розморозити" 140 посад за кордоном в наших посольствах – це ті, які з 2009 року, коли була перша криза, доводилося "заморожувати" і так кожного року воно наростало. У нас більше не буде і вже сьогодні немає посольств, які складаються з однієї людини, у нас такі були посольства в Ефіопії, в Анголі – це абсолютно ненормально і не може таке бути. Основний акцент ми робимо при "розмороженні" посад на консульську складову, посилюємо консульські відділи там, де є найбільше навантаження і розморожуємо посади для проведення інформаційно-іміджевої роботи по протидії російській пропаганді, по створенню інформаційного того тла, яке необхідне для підтримання санкцій проти Росії в Європі, в Північній Америці і в інших регіонах світу. Ці 140 посад, безумовно, ми не можемо самостійно замовити тому в кінці травня будуть відкриті конкурси на їх заповнення, ми розраховуємо на те, що талановита молодь і ті, хто вже має досвід роботи, візьмуть участь у цих конкурсах. В найближчі тижні Кабінет Міністрів внесе відповідні зміни до порядку проведення конкурсів, зараз уже це погоджено з усіма міністерствами і відомствами, що нам дозволить в нормальній, сучасній процедурі прозорій їх провести.

Другий аспект – це те, що ми вперше з 1991 року подолали той анахронізм, який існував ще з радянських часів, коли люди працюючи за кордоном отримували 50 відсотків гривневої зарплати. Це дуже негативно впливало на пенсійне забезпечення тих, хто виходив на пенсію. З 1 січня за кордоном наші працівники отримують 100 відсотків посадового окладу в гривнях, що дуже позитивно вплине на їхнє пенсійне забезпечення. І, до речі, дозволить невеличким нашим внеском сприяти стабілізації доходів пенсійного фонду. В центральному апараті підняті заробітні плати як на всій державній службі, зараз за моєю оцінкою ми можемо абсолютно запропонувати конкурентні для ринку праці заробітні плати. Перший секретар, це рівень головного спеціаліста, отримує на руки приблизно 10 тисяч гривень з преміальними, це абсолютно конкурентна заробітна плата, тому ще раз вдячні за підтримку.

5 квітня уряд підтримав нашу ініціативу по продовженню пілотного, так званого, проекту за кордоном. У нас є з десяток установ в різних регіонах світу, де ми відходимо від тієї системи забезпечення працівників за кордоном, яку ми теж ще фактично з радянського союзу успадкували, коли бухгалтер рахував квадратні метри квартири, рахував кіловат години, які споживалися, кубометри води і бухгалтерія перевантажена, і займається в принципі не властивими їй функціями. Сутність пілотного проекту, який рік працює в дещо звуженому стані, а 5 квітня його розширено рішенням уряду, полягає в тому, що працівник дипломатичної служби отримує суму, якою він на власний розсуд розпоряджається для найму житла і зараз, в тому числі, на проїзд у відпустку раз на рік, на провезення багажу, на дрібні протокольні витрати, на мобільний Інтернет, мобільний зв'язок. Якщо до кінця жовтня цього року цей проект відбудеться успішно, в цьому у мене немає сумнівів, ми подаємо звіт уряду про цей досвід і з початку 18-го року всі країни, які ми віднесемо до не специфічних, напевно, туди Ірак не потрапить, Сирія, ще деякі країни, всі будуть працювати в такому форматі.

Що це нам дає? Нам це дозволяє розвантажити бухгалтерів від невластивих їм функцій і спрямувати людські ресурси, які закордоном дорого коштують на утримання з  боку держави на виконання тих функцій, для яких дипломатична служба і створена в першу чергу.

Матеріально-технічне забезпечення. Ви всі буваєте періодично закордоном в наших посольствах, ви бачите в якому стані деякі з них. Цього року нам, завдяки цьому ресурсу, вдасться замінити приблизно 60 автомобілів, придбати на всі посольства приблизно 400 комплектів оргтехніки, комп'ютерів, ксероксів, ми зможемо зробити поточні ремонти невеличкі в 38 посольствах, які є власністю нашою, і посилити заходи безпеки в тих країнах, де це абсолютно є нагальним: Туреччина, Єгипет, Пакистан і 12 країн у нас таких пріоритетних визначено.

Щодо консульської служби зупинюся згодом і Сергій Олексійович Погорельцев директор Департаменту консульської служби мені допоможе.

Плануємо цього року запровадити повністю в міністерстві електронний документообіг, ми станемо першим органом виконавчої влади, який повністю перейде на електронний документообіг. Обладнання придбане, зараз іде встановлення програмного забезпечення, в червні почнемо навчання працівників.

Ресурс бюджетні призначення також будуть використовуватися для сплати послуг іноземних юридичних радників для супроводження наших позовів у міжнародних судових інстанціях. Ми зможемо дещо покращити рівень сплати внесків до міжнародних організацій. Станом на сьогодні Україна є членом 70-ти міжнародних організацій. Міністерство закордонних справ забезпечує сплату внесків до 32-х з них.

Дуже важливий аспект…

 

______________. (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І.  Решта розподілено між…, є постанова уряду, де за кожну міжнародну організацію розподілено відповідне міністерство і відомство, там Мінагрополітики і так далі, і так далі.

Дуже важливий блок - закордонні українці та інформаційно-роз'яснювальна робота за кордоном. Вдалося нам досягти того, що 22 березня Кабінет Міністрів схвалив новий порядок використання коштів на ці цілі, бо ми були дуже в таких стиснених лещатах, які нам не дозволяли багато чого фінансувати заходів з того, що дійсно потрібно за останні три роки в нових умовах. Це зроблено.

Ми зможемо дійсно робити в рази більше. На цілі 77 мільйонів гривень передбачено в бюджеті цього року. 226 заходів з закордонними українцями вже передбачено.

Основна, напрямок тематичний по роботі з закордонними українцями це роковини трагедії голодомору і відзначення сторіччя української революції, частиною з цього відзначення є і сторіччя дипломатичної служби України, яке 22 грудня ми будемо відзначати. Зараз завершується підготовча робота. Визначено місця в Європі і поза Європою, де будуть встановлені пам'ятні дошки на місцях розміщення українських дипломатичних місій. Ведеться робота з Київською міською владою, щоб ідентифікувати ті будинки, які збереглися, де були іноземні дипломатичні місії. Щойно ми завершимо систематизацію цього плану заходів, ми будемо люб'язно просити членів комітету до деяких з них долучатися, оскільки це надзвичайно важливий захід з точку зору іміджу і сприйняття, що    Україна – це не якась штучна держава, яка на уламках Радянського Союзу виникла, а це дійсно історія, це давня дуже традиція.

Наступного року буде серія невеличка, але серія відзначення встановлення дипломатичних відносин, сто років дипломатичних відносин з Болгарією, з державами Балтії. Тому ми працюємо на двосторонньому рівні для того, щоб використати теж цей момент для посилення нашої інформаційно-роз'яснювальної роботи.

Частина коштів також спрямована на забезпечення головування України в міжнародних організаціях. У лютому Україна головувала в Раді безпеки і з 1 липня ми починаємо піврічне головування в ОЧЕС, в цьому плані найближчими тижнями буде призначений новий генеральний консул України в Стамбулі. І ми відрядили вже минулого тижня двох дипломатів, які знаються на проблематиці ОЧЕС, щоб посилити наше генеральне консульство і вони могли кваліфіковано супроводжувати це піврічне головування, яке буде дуже складним. Дуже складним, через роль Росії в ОЧЕС, але ми до цього готуємося.

Що стосується консульського напрямку наших здобутків і планів на цей рік, дуже коротко, щоб не займати ваш час. Ми виділили завдяки можливостям, які Закон про державний бюджет нам надав значні ресурси на підключення всіх посольств до паспортної системи єдиної. І зараз всі 112 установ до неї підключені, в будь-якій з цих установ наші  громадяни можуть отримувати, подавати заявки на біометричні паспорти і їх отримувати.

Це дуже важливо, чому? Про це свідчить статистика, якщо ми в першому кварталі минулого року оформили… так, де мої паспорти. Якщо за весь минулий рік було оформлено 81 тисячу 800 паспортів в усіх закордонних установах, то лише за перший квартал ми отримали, ми оформили майже 25 тисяч паспортів і ця цифра буде зростати. Отже, за підсумками року приблизно 100 тисяч, а то і більше, громадян України отримають закордоном паспорти.

Другий аспект, це спрощення оформлення віз для іноземців, які відвідують Україну. З минулого року 14, громадяни 14-ти держав можуть оформлювати візу в аеропортах "Бориспіль", "Жуляни" і "Одеса", наступного тижня, вже урядом прийнято відповідне рішення, кількість цих країн зросте з 14 до 33, це буде дуже великий порив і дозволить відвідувати Україну громадянам тих країн, де немає посольств, або великих країн, як Австралія, де до посольства величезна відстань і не зручно людям їхати.

Якщо за перший квартал минулого року ми оформили в аеропортах всього 38 віз, то за перший квартал цього року тисячу, майже тисячу 800 віз. Ця кількість буде зростати. Ми домовилися для того, щоб уникнути будь-яких звинувачень в непрозорості, всі в наших аеропортах візові збори здійснюються виключно через посттермінали в безготівковому вигляді, не треба людям ходити в банківське відділення, приходити з квитанцією про оплати, це абсолютно все сучасно робиться.

Про наш внесок у формування доходної частини державного бюджету свідчать також такі факти, що за перший квартал 16-го року в аеропортах України візові збори склали всього 40 тисяч гривень, за перший квартал цього року 3 з половиною мільйони, якщо говорити по всьому закордону, то за 16-й рік ми, ну не ми, а консульська служба забезпечила надходження практично 30 мільйонів доларів до доходної частини державного бюджету. Ми перевиконали встановлений показник на Мінфін на 1 відсоток і до 15-го року зростання на 9 відсотків.

Що ми хочемо робити цього року? Перше, це максимальна автоматизація всіх процесів і виконання всіх можливих консульських дій за допомогою сучасних технологій, Інтернету і так далі.

Нами буде встановлено в 17-ти найбільших завантажених установах системи електронного керування чергами для того, щоби оптимізувати витрати часу наших громадян. Тестування програмного обладнання вже завершується. Люди зможуть через Інтернет записатися на конкретний час не витрачаючи часу, тому що в основному це заробітчани яким дуже важко відпрошуватися на цілий день.

Плануємо запустити до кінця літа також програму "Друг" - це добровільна реєстрація українських громадян. Мобільний застосунок. Добровільна реєстрація. Людина їде в Єгипет, в Туреччину відпочивати, сама реєструється. І, якщо в цій країні відбувається якась надзвичайна подія, то автоматично особа отримує повідомлення про те як діяти, куди звертатися, який телефон консульської служби нашого посольства і так далі.

Плануємо спочатку 18-го року також перейти на оформлення електронних віз для в'їзду в Україну, це дуже спростить, зніме той негатив з чергами, який існує навколо багатьох з наших посольств. Це буде стосуватися всіх країн крім країн потенційного імміграційного ризику.

Тому так штрихами, щоб не займати весь час, те, що ми плануємо. 

І я з задоволенням за допомогою моїх колег відповім на запитання, якщо такі є.

Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Так, в мене… 

По-перше, я хотів би подякувати Андрію Івановичу за цікаву змістовну доповідь, лаконічну.

Мені дуже цікаво було почути про новий пілотний проект, який запроваджено, про що я мріяв і добивався років десять назад.

І я хотів у зв'язку з цим запитати у вас, в яких країнах, по відношенню до яких країн застосовується цей пілотний проект?

Друге запитання. Це питання дипломатичної академії, що відбувається з дипломатичною академією?

Третє питання. Питання відзначення в цьому році сто років української дипломатії, сто років це відносна дата, але я пишаюсь тим, що саме я вніс пропозицію про запровадження цієї дати.

У мене питання про те, яка допомога потрібна з боку Комітету у закордонних справах у зв'язку з сторіччям? І я думаю, що члени комітету погодяться зі мною, що ми повинні бути причетні безпосередньо до відзначення цієї дати. Дякую.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую вам, Борисе Івановичу. Якщо можна, Олену Анатоліївну по пілотному проекту попросити назвати, де зараз він уже працює і з якого часу. Дякую, мікрофон.

 

ЧУМАК О.А. На сьогоднішній день пілотний проект запроваджено в посольстві України в Бельгії, ФРН, постпредство України при ООН, ПУ США, посольство України в Литві, в Китайській народній республіці, Корея, НАТО. І як от ми вже рік пропрацювавши подивились…

 

ЗАЯЦЬ А.І. І Ліван ще…

 

ЧУМАК О.А. І Ліван, так…  задоволені і самі установи, і  співробітники, і, дійсно, це зняло навантаження із керівників установ, не займатися орендами житла для працівників, кожен працівник собі може підшукати те житло яке, ну, йому підходить по всіх параметрах.

Тому себе пілотний проект зарекомендував досить ефективно. Будем далі працювати над розширенням самих установ, які будуть долучатися до цього пілотного проекту.

 

ТАРАСЮК Б.І. А можете уточнити, що включає в себе пілотний проект ………(не чути)

 

ЧУМАК О.А. На сьогодні пілотний проект покривав витрати на оренду житла і на оренду комунальних послуг. З внесенням змін до 882 постанови будуть передбачені видатки на покриття мобільного Інтернету та зв'язку, проведення поточних протокольних зустрічей, проїзд у щорічну відпустку, перевезення багажу під час ротації.

 

ТАРАСЮК Б.І. А медичне?

 

ЧУМАК О.А. Медичне страхування ми будемо вносити в Закон про дипломатичну службу, цю норму, щоб її законодавчо закріпити.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую, Олена Анатоліївна.

Є два аспекти: медичне страхування, як ви цілком слушно зазначили, і навчання дітей в загальноосвітніх середніх закладах. Є країни, де з цим проблем немає, як в Лондоні, ходять в загальні школи, ніяких витрат воно не вимагає. Є країни, де це в принципі неможливо. Я не говорю про Ірак. Але Японія, наприклад. Або країни там Південно-Східної Азії, де немає можливості або такі санітарні умови в тих школах загальних, куди не можуть ці діти ходити. Тому тут треба знайти баланс між інтересами держави, щоб вона не фінансувала зайві видатки і тими конституційними правами, які є в кожного громадянина.

Під час роботи над законопроектом, Борисе Івановичу, про дипломатичну службу, формулювання напрацьовані, які на нашу думку дозволять нормально підійти до цих питань…

 

______________. ………. і Мінфін радіє.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ну, у Мінфіна функція така, щоб радіти завжди, що ж поробиш.

Тому будемо находити компромісні рішення. Я думаю, що ми до них насправді дуже близькі, набагато ближче ніж може здаватися.

Що стосується дипломатичної академії, то на минулому засіданні комітету посол Корсунський, який очолює робочу групу з її реорганізації, доповідав детально про стан справ. Проблеми є, але позитив дуже великий. Ми дипломатичну академію повинні модернізувати до того стану, коли вона справді стане інструментом в руках адміністрації для підвищення кваліфікації служби, працівників дипслужби і зможе робити, тому що ми зберігаємо цю функцію, дослідження в галузі зовнішньої політики. Ця функція зберігається і в цьому полягає також позиція міністра.

Що стосується сторіччя дипломатії. Якщо ви не заперечуєте, то на наступному чи через одне засідання комітету я буду готовий з детальними пропозиціями вийти і запропонувати ті заходи, в яких була б доречною або корисною участь членів комітету для того, щоб розмова була предметною. Ми завершуємо внутрішню роботу, там є багато нюансів, які ще треба врегулювати, але, я думаю, днів за 10 ми будемо готові вже з конкретикою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Да, це якраз і нам дозволить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. По цьому питанню, що ви порушили, я пропоную щоб на одному з пленарних засідань цього тижня ви від імені комітету інформували Верховну Раду про систематичне невідвідування засідань комітету, що зриває кворум.

Друге питання у мене стосується ще знову ж таки до Андрія Івановича.

Андрій Іванович, чи передбачаються кошти в закордонних установах на зустрічі, проводи офіційних делегацій?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Фінансовий директор з виряченими очима дивиться на державного секретаря, що може опосередковано свідчити, що не дуже.

Ми будемо над цим працювати. Ну якщо говорити…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Це не риторичне питання, тому що я знаю від багатьох депутатів наших, що вони стикаються з цією ……..

 

ЗАЯЦЬ А.І. Якщо ідеться про офіційні делегації, то ми орієнтуємо наші дипустанови про те, що сприяння потрібно надавати. Якщо ідеться про відвідування офіційними особами приватного характеру, то, на жаль, як і в інших…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Це ясно.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Да, тут це не є дискусіями.

Якщо ідеться про заходи в столиці, де знаходиться посольство, тому що у на були там по Південній Африці свого часу, це кілька років тому, посольство в Преторії просять зустріти в аеропорту Кейптауна, це майже тисяча кілометрів, це треба зрозуміти. Або в Канаді, коли там від Альберти до столиці, ну на карті там пару сантиметрів. Тому якщо столиця, то ми допомагаємо, якщо є проблеми, ми завжди в індивідуальному порядку їх готові вирішувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович…… (не чути)

Тоді пропоную перейти до розгляду другого пункту порядку денного, заслухати, якщо підійде Ірина Степанівна, проголосувати про ратифікацію Угоди про спільне виробництво фільмів і співробітництві в сфері кінематографії між Кабінетом Міністрів та урядом держави Ізраїль. Рибачук Юрій Анатолійович заступник міністра культури. Сідайте, будь ласка.

 

РИБАЧУК Ю.А. Дякую, Ганна Миколаївна.

Отже, Кабінет Міністрів України подав на розгляд до Верховної Ради України проект Закону України про ратифікацію Угоди про спільне виробництво фільмів і співробітництво у сфері кінематографії між Кабінетом Міністрів України і урядом держави Ізраїль.

Цю угоду було підписано 22 грудня 2015 року у місті Єрусалимі в рамках візиту Президента України до держави Ізраїль. Прийняття законопроекту дозволить набрати чинності згаданій угоді і сприятиме двосторонньому культурному співробітництву у сфері кінематографії між Україною та державою Ізраїль. Це в свою чергу дасть змогу активізувати взаємовигідну співпрацю у сфері кінематографії між Україною і державою Ізраїль. Залучати іноземні інвестиції у кіногалузь. Збільшити кількість вітчизняного кінопродукту. І покращити міжнародний імідж України.

Окрім спільного виробництва фільмів угодою також передбачене розширення культурного співробітництва, зокрема, проведення днів національного кіно, розвиток базової та вищої освіти, обмін досвідом, спеціалістами, тощо.

Вся необхідна підготовча робота до цього законопроекту пророблена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

РИБАЧУК Ю.А.  Не знаю, Ганна Миколаївна.

Насправді Міністерство культури не таке винне як може здатися, бо воно повністю підготувало весь пакет. І в зв'язку зі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

РИБАЧУК Ю.А. Ні, не два роки тому. Але в зв'язку зі зміною складу уряду, поки там нова команда встановилася, повністю процедуру довелося відновити. Але зараз вже майже на фініші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

Будь ласка, тоді Сергій Миколайович Неретін, заступник голови Державного агентства з питань кіно.

Сідайте, будь ласка, сюди, щоб можна було, у нас запис просто. Біля Леоніда  Ємця народного депутата. Так що можна… У нас під запис.

 

НЕРЕТІН С.М.  Слухаю.

Ну, власне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

НЕРЕТІН С.М.   Ну, звичайно, що важливо.

Ну, по-перше, там не два роки, а рік і три місяці.

По-друге, там справді була перепідготовка Кабміну.

І, по-третє, Мін'юст нам завернув, тому що вони, спочатку була постанова не закон, але вони наполягали на тому, щоб це був закон. І оці всі документи ходили більше року.

І звичайно співробітництво між Ізраїлем і Україною для нас дуже важливо в принципі, особливо зважаючи на те, що виділені значні кошти на цей рік. І ми збираємося плідно співпрацювати і не тільки з Ізраїлем, а і з іншими країнами. І зараз готується також низка документів для подібних підписань з іншими країнами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

НЕРЕТІН С.М.  Ну станом на зараз, ну це так для інформації, 80 стрічок у запуску зараз готується. А стосовно міжнародного співробітництва, там трошки гірша ситуація. Ну звичайно ж, ми перш за все фінансуємо те, що є у нас в Україні, а по міжнародному з Ізраїлем там начебто накльовується два проекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

НЕРЕТІН С.М.    "Гіркі жнива"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Гіркі жнива" і багато інших, тобто теж доносити, щоб……… (не чути).

 

НЕРЕТІН С.М.   Ну от буквально в понеділок ми закінчили приймати документи на новий конкурс, десятий конкурс, який оголошений, там є три проекти, які стосуються теми Голодомору. Я обов'язково донесу це до експертів, які будуть приймати рішення, і я думаю, що, як мінімум, один проект запуститься.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене запитання до Сергія Миколайовича.

Сергій Миколайович, у нас достатньо матеріалів, кіноматеріалів, кінодокументів, які стосуються Голодомору. А на скільки у вас є в активній розробці тема депортованих українців? В цьому місяці виповнюється 70 років з дня проведення операції "Вісла", коли 150 тисяч українців були виселені із своїх земель. Чи є ця тема у вас в розробці?

 

НЕРЕТІН С.М.   Дивіться, станом на зараз подано 285 розробок різних. Звичайно, що не всі вони дійдуть до фінального етапу конкурсу. Стосовно "Вісли", я пам'ятаю, що один зі сценаріїв був поданий. Я не беруся говорити за всіх, за експертів, які приймають, там є ціла комісія, яка приймає рішення. Я не можу говорити за те, що буде прийнято однозначно рішення про те, що фінансувати, наприклад, проект про "Віслу".

Ну і тут певний є момент стосовно наших, ну, поки що напружених стосунків з поляками. В принципі я не знаю наскільки коректно буде, якщо ця тема підніметься зараз.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене питання, точніше не питання, а заперечення. Неможна займати таку позицію наскільки це буде прийнятно полякам. Треба займати позицію наскільки це відображає історичні реалії, наш національний біль. От з таких підходів треба виходити. А не те наскільки це заторкне… Поляки вас питали чи видавати їм фільм "Волинь"?

 

НЕРЕТІН С.М.   (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Вони вас не питали. Поляки нас не питали також чи нам подобається, чи не подобається, зважаючи на те, що ми велику роботу провели, щоби не допустити прийняття двох рішень сейму і сенату, антиукраїнських. І фільм антиукраїнський запустили, де показують українців звірями. А ми, значить, думаємо і розмірковуємо чи це сподобається поляками, чи ні. Це абсолютно хибний підхід, політично неправильний.

 

НЕРЕТІН С.М.    Я трошки інше мав на увазі. Якщо ми будемо давати асиметричну відповідь то не факт, що вона…

 

______________. (Не чути)

 

НЕРЕТІН С.М.   Ну.

 

______________. (Не чути)

 

НЕРЕТІН С.М.   Ну, я маю на увазі, що, якщо буде знятий фільм схожий на "Волинь" тут в Україні і який резонанс він матиме.

 

ТАРАСЮК Б.І.   (Не чути)………. йдеться про правдиве викладення наших болючих сторінок історії, долі 150 тисяч українців. Дивна позиція.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую за відповіді.

А скажіть, будь ласка, а фільми про нинішню депортацію, ну, не депортацію, а взагалі, трагедію в Криму, анексію, війну, чи є у вас такі проекти?

 

НЕРЕТІН С.М.    Є. Присутня, так.  Ну, присутня в достатній кількості. В принципі станом на зараз, навіть незважаючи не те, я ж кажу, там новий конкурс зараз триває, в принципі в розробці, якщо я не помиляюся, восени вийде фільм Ахтема Сейтаблаєва, який торкатиметься цієї теми.

 

______________. (Не чути)

 

НЕРЕТІН С.М.   Ну звичайно, що розраховуємо, але поки що не підписав Президент ще і там треба внести низку поправок до Митного, Податкового кодексу і так далі. Тобто до кінця року, сподіваємося, що він запрацює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, ми тоді вам дякуємо.

Зараз ……. для кворуму одна людина, тоді ми будемо голосувати, я думаю, що тут не буде, тут все чітко зрозуміло дійсно, важливо поглиблювати співпрацю і з Ізраїлем, і з багатьма іншими країнами щодо кіно спільного виробництва тут, це і економічні можливості, і культурні просвітницькі.

Тому, Сергій Миколайович, Юрій Анатолійович, я вам дякую за участь і тоді рішення повідомимо щодо там ратифікації і так далі.

Дякую.

Колеги, далі переходимо давайте, щоб відпустити народного депутата Чижмаря Юрія Васильовича, по четвертому пункту заслухаємо, раз прийшов, це теж велика вдячність, що особисто депутат відстоює свій законопроект. Пропоную зразу тоді перейти на четвертий пункт.

Будь ласка, проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України службових осіб, які займають особливе відповідальне становище у разі звільнення займаної посади (6218). Це вже не перший, у нас вже були такі законопроекти, пригадуємо, ми розглядали на комітеті.

Будь ласка, Юрій Васильович.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Цей законопроект уже в принципі був, але його тоді відхили, бо він там був трошки складний для сприйняття, ми його спростили після рекомендацій всіх комітетів.

Суть закону дуже проста, але вона, зрозуміло, що пов'язана з українськими реаліями, пропонується для осіб, які займають особливе відповідальне становище згідно 368 статті Кримінального кодексу України, цей перелік є, це починаючи від Президента кінчаючи регуляторами, народними депутатами та іншими посадовими особами, заборонити після припинення повноважень пов'язаних з виконанням функції держави протягом трьох місяців виїздити за межі кордону. Така вже українська практика склалася, що, ви пам'ятаєте 4-й, 14-й рік, в перші ж місяці виїжджають люди, до яких багато є питань потім щодо виконання ними службових обов'язків. Останні випадки, якщо ви пам'ятаєте, це Чеботарьов зам.міністра внутрішніх справ, який одразу після звільнення в той же день виїхав і ми його не могли знайти. Ми бачимо, що зараз Голова Національного банку заявляє, по якій порушується кримінальна, нібито, справа, мала би порушуватись …… розслідування НАБУ, вона вже заявляє, що після звільнення вона виїжджає за кордон. Тобто це ускладнює процес проведення певних і слідчих дій, і інших, пов'язаних із здійсненням ними своїх функціональних обов'язків.

Зауваження наукового, нашого, експертного управління я перечитав уважно. Вони стверджують, що це є обмеження конституційних прав. Хоча ми бачимо, що у статті 6 саме Закону про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян, є такі обмеження встановлені і для інших категорій, і найбільш близька це особи, які допущені до державної таємниці. І ви прекрасно знаєте, що ця стаття дуже широко трактується потім Законом про держтаємницю, де люди не можуть виїхати за межі кордону поки ця інформація не є такою, що є розсекреченою, але не більше п'яти років. Тобто їм так само забороняється виїзд і це не пов'язано з порушенням певних ними правовідносин, а пов'язано з правомірними правовідносинами. Тобто не завжди закон обмежує виїзд у зв'язку із порушенням, а навіть правомірним здійсненням діяльності. Тому це ні в якому випадку, ну, не порушує саме норми Конституції, але забезпечує те, щоби особи виконували свої повноваження і функції у відповідності до Конституції і законів, і не користувалися можливістю виїзду за кордон або уникнути відповідальності. Фактів таких в Україні ми маємо безліч, я думаю. І через це ми вже третій рік, бачте, приймаємо закони про заочне засудження, ми приймаємо купу законів, які мають іти на упередження. Але питання не вирішується.

Так само і категорію осіб, щоб розуміти правильно, яким заборонено виїзд по іншим законам. Наприклад, тим же військовозобов'язаним заборонено виїзд за кордон без згоди військкомату. Тобто з чим це пов'язано порушення? Теж порушення немає, це правомірна поведінка особи, яка є військовозобов'язана, але і заборона виїзд за кордон до моменту поки відповідний комісаріат не дасть на це згоду, ну, або особа не відслужить і не отримає військовий квиток.

Тому ми вважаємо, що логіка закону украдається в норми Конституції, інших законів України. Є аналогії в українському законодавстві. І так само вони спрямовані на реалізацію тих проблем, які сьогодні ми вже маємо, пов'язано з притягненням осіб до відповідальності. Термін дії три місяці, це не є тривалий, тобто я думаю достатній для того, щоби, якщо є питання в правоохоронної системи до особи або якісь інші виклики, то можна було за ці три місяці провести всі оперативні дії і визначити питання відповідальності чи ні, особи.

Дякую.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Міністерство закордонних справ вважає, що проблематика є вже врегульованою чинним законодавством і чинна редакція статті 6 Закону про порядок виїзду з України і в'їзду надає достатній перелік підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон під час кримінального провадження. На це накладається також той аспект, про який Юрій Васильович згадав, службові особи, які займають особливо відповідальне становище, вони є всі допущеними до державної таємниці, відповідно тут накладається на цю категорію практично один в один обмеження, яке вже встановлено законодавством.

Тому з правової точки зору ми вважаємо, що проблема є врегульована і вона не потребує додаткового правового врегулювання.

Дякую.

 

ФАРИМЕЦЬ Я.О. Доброго дня, шановні колеги.

Дякую.

Позиція Міністерства юстиції, вона вже готова, викладена на чотирьох листах, зараз вона на підписі у міністра, сьогодні-завтра ми заберемо і занесемо в комітет.

Щоб не цитувати цілий лист, коротенько скажу лише наші тези до цього закону.

Перше. На наш погляд, таке обмеження до цієї категорії осіб носить ознаки дискримінації, яка прямо заборонена Конституцією і Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації України". Крім того, ми залучили доопрацювання цього закону урядово-уповноваженого в справах Європейського суду з прав людини, який знаходиться в нашій структурі. І у своєму висновку він зазначив, що проектом Закону даним фактично пропонується доданої категорії осіб запровадити міру запобіжного заходу, це підписку про не виїзд, тобто фактично мова іде про це, яка застосовується щодо конкретної категорії осіб, при чому не залежно від наявності кримінального провадження.

І друге. Таке обмеження права виїзду даних осіб, які займали особливе відповідальне становище та були звільнені за відсутності кримінального провадження щодо останніх є порушенням принципу презумпції невинуватості, тобто дані люди займаючи ці посади будуть визнані такими, які вже є причетними до того чи іншого злочину. Ну, так коротенько.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Скажіть, будь ласка, чи є ще потреба заслуховувати МЗС, представника? Я думаю, що уже після виступу Андрія Івановича не треба.

Борис Іванович, ваше питання.

Колеги, у нас ще 20 питань, тому…

 

ТАРАСЮК Б.І.  У мене не питання у мене зауваження до позиції викладеної Генеральною прокуратурою. Суть цієї позиції полягає в тому, що вона зводиться лише до обмежень народних депутатів, хоча список осіб на яких розповсюджується, згідно з законопроектом, значно ширший. Тому я би хотів привернути увагу, звернути увагу Генеральної прокуратури, що не проте йдеться в їхньому висновку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви представник Генпрокуратури, так?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

______________. Борисе Івановичу, дякую за зауваження. Але справа в тому, що ми у своєму листі звертаємо увагу на концепцію, яка застосовується до обмеження щодо народних депутатів. Але в цілому ми кажемо про те, що підтримуємо розробку законодавчих змін, яка стосується обмежень цієї категорії осіб, яка пропонується в проекті. Але у нас основне концептуальне зауваження, що така умова як перебування на певній посаді не може бути виправданням для застосування такого роду обмежень. Тобто, якщо подивитися на зміст статті 6, то обмеження застосовуються до осіб стосовно яких приймалися якісь рішення, заходи кримінального, цивільного, адмінхарактеру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Юрій.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. Тільки дам відповідь на зауваження, якщо можна, що були висловлені, щоб зрозуміли….

По зауваженню МЗС. Не всі особи з переліченого в статті 368 допускаються до держтаємниці, це перше. Тому що до держтаємниці особи допускаються тільки за їх згодою, що їм необхідна ця інформація або по посаді вони допущені до цієї інформації. Це не всі особи.

По-друге. Не вся державна таємниця є тривалого терміну зберігання. І тому в даному випадку, там, де ми говоримо про термін 5 років, це є особливо важлива державна таємниця. Ну, забув як вона там точно називається. Тому в даному випадку це не поширюється на всю категорію.

Щодо дискримінації. Ну, я навів приклади, коли ви не визнаєте дискримінацію, те, що військовозобов'язаний не може виїхати за кордон, це теж дискримінація тоді вже. І щодо позиції ГПУ, ну по народним депутатам там у нас окремий законопроект, який передбачає, що ГПУ подає подання до Верховної Ради про притягнення до відповідальності, то автоматично подає на Держприкордонслужбу інформацію про заборону виїзду і протягом 20 днів, яких діє норма Закону про вивчення в комітеті цієї справи і винесення на рішення сесії, то людина дійсно не повинна виїжджати. Тут ми теж підтримуємо, до речі, і наша фракція так само.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є ще запитання по цьому?

Треба повернути Ігоря Володимировича, щоб проголосувати порядок денний і якраз кворум, і проголосувати тоді вже по двом проговореним питанням, ну у нас вже чотири проговорені питання, але по тим, які вимагають рішення комітету.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я кажу, порядок денний, тоді проговорені по ратифікації і так далі.

Ви можете вже йти в принципі, все.

Леонід Ємець, оскільки теж з народних депутатів, будь ласка, дві хвилини, поки ми чекаємо на Ігоря Гузя.

 

ЄМЕЦЬ Л.О. Дякую.

Шановний комітет, пані голово! Власне у нас яке звернення до вашого комітету, це прохання розглянути наш лист-звернення щодо можливості поїздки української делегації до Японії у зв'язку з тим, що у нас цей рік, це офіційно рік Японії в Україні, це ініціатива Президента нашої країни і, власне, у нас в Україні запланована величезна кількість заходів на різному рівні і культурних, і політичних, і економічних, і, власне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваш візит туди чи візит японської делегації сюди?

 

ЄМЕЦЬ Л.О. Ні, це те, що відбувається цього року в Україні, а запланований у нас і ми просимо про візит української делегації до Японії, тому що ряд напрямків, які ми зараз з Японією ведемо, вони нерозривно потребують комунікації постійної. І, наприклад, Бортницька станція аерації, це найбільший інвестиційний проект в Японії і взагалі у всьому світі, близько мільярда доларів, це у нас в Україні, в Києві і член нашої групи Віталій Сташук теж планується, що візьме участь в цій делегації, це є депутат, на окрузі якого ця станція знаходиться, який є одним із основних рушіїв цього процесу і в парламенті, і в уряді. І у нас так, по кожному напрямку в принципі представлені по одному представнику різних фракцій. Величезне прохання дати можливість українській делегації… Ще не була жодного разу українська міжпарламентська група в Японії.

 

______________. (Не чути)

 

ЄМЕЦЬ Л.О.  В тому числі однозначно закріпити ті базові і системні позиції наших взаємовідносин, які були прийняті і озвучені під час візиту Прем'єр-міністра, спікера на запрошення Прем'єр-міністра Японії. Все рівно більшість із тих позицій, які були озвучені, вони потребують проходження через парламенти наших країн, тому співпраця саме на рівні наших міжпарламентських груп, ну, є надзвичайно важливими. Там є своя специфіка, у них є два парламенти. Відповідно тут нам важливо по всім напрямкам, щоб ми чітко окреслили наші позиції і співпрацю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Все. Дякуємо. Ми вас відпускаємо.

Тоді, колеги, прошу зараз проголосувати за той порядок денний, який у вас перед очима, без першого пункту, який ми зняли на прохання офісу Парубія і Княжицького. Хто за те, щоб підтримати? Ще буде ряд оголошень в кінці, які я вже вам дам, про ті заходи які будуть поточні. Прошу затвердити порядок денний, який є, без першого пункту, із рядом оголошень від голови комітету.

І, Борис Іванович, ваші пропозиції, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А! Звіт.

Світлана Петрівна!

 

ЗАЛІЩУК С.П.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Хто за такий порядок денний? Ну, якщо ми о восьмій годині звідси вийдем буде добре. Дякую, колеги.

Тепер прошу проголосувати зразу, ми вже…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я розумію. Тому ми…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги! За перше питання, по ратифікації по Ізраїлю. Хто – за?

Хто – за? Ірина Степанівна, ви утримались? А, ви просто руку не підняли. За?

Все, рішення є.

Далі, колеги. Проговорений вже законопроект 6218 з усіма зауваженнями. Хто за те, щоб підтримати це законопроект Чижмаря?

Хто – проти? Хто – утримався?

Три на три, так що ми?

Хто за те, щоб внести в зал на прийняття рішення?

(Загальна дискусія)

Ні, це питання наше, це про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України службових осіб.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нормально так….?

(Загальна дискусія)

Все, рішення не прийнято.

Далі. Третій пункт порядку денного. Колеги, є тут Міністерство соцполітики? Важлива ратифікація.

Дивіться, ми переглянули, члени комітету теж ознайомилися. В мене відразу до вас запитання просто, якщо можна, без вашої доповіді, бо це буде, оскільки членам комітету треба іти.

Чому не прийнято пункти 3-4 статті 12 хартії під час ратифікації Європейської соціальної хартії переглянутої в 2006 році? І яка доцільність прийняття зазначених пунктів сьогодні і чи є реально висновок бюджетного комітету, тому що ми тут зараз не бачимо? Чи потім після того, як ми візьмемо ці зобов'язання, у нас буде можливість фінансово закріпити їх, тому, що з однієї сторони можна зараз це все ратифікувати, а потім виконання.

Дякую.

Починайте, можливо, з відповідей на питання і зразу представите членам комітету.

Доповідає у нас зараз Устименко Сергій Олександрович заступник міністра соціальної політики. Будь ласка.

 

УСТИМЕНКО С.О. Доброго дня, шановна Ганна Миколаївна, шановні народні депутати.

Відповідаючи відразу на ваші запитання. Чому 2006 року, коли відбулась ратифікація Верховною Радою відповідного законопроекту, не були 3-4 пункти відразу ухвалені. Ну, я можу сказати мої власні думки. По-перше, не було політичної волі до глибокої і клопіткої роботи стосовно європейської інтеграції. Тому що ці пункти передбачають захист фактично інтересів наших громадян, нашої трудової, легальної трудової міграції за кордоном. І ці пункти передбачають укладення двосторонніх договорів про соціальне забезпечення.

Стосовно фінансових наслідків. Ну, на сьогодні фінансових наслідків фактично немає. Чому? Тому що ми в кожному конкретному випадку підходили до кожної конкретної угоди. І я вам скажу так, що підписання угод про соціальне забезпечення з 9-а країнами, які на сьогодні вже є, вони не потягли за собою руйнівних фінансових наслідків. Більш того, ми зараз з Сербією і Люксембургом почали, а з Німеччиною ми вже на завершальній стадії. І МЗС має, от буквально на днях, дати нам остаточну дату підписання, повноваження вже отримали ми, угоди про соціальну забезпеченість з ФНР.

Тому ми можемо казати про якісь окремі конкретні угоди, які мають фінансові наслідки для нас. Але ухвалення цього законопроекту і наше приєднання до пунктів 3 і 4 12 статті не несе фінансових наслідків. Тому я просто вам хочу сказати, що у нас є план виконання положень хартії на 15-19 роки, який затверджений відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів. І тому ми рухаємося політично і технічно до виконання тих євроінтеграційний зобов'язань, які перед нами стоять і з огляду на угоду про асоціацію, і з огляду на те, що в рамках Ради Європи ми маємо ще ширший фронт робіт, оскільки ми можемо співпрацювати і укладати угоди з державами які є членами Ради Європи і поки що не є членами Європейського Союзу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Просто, якщо ми подивимося, стаття 12 "Право на соціальне забезпечення". І там якраз є пункт 3 "Докладати зусилля для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більший рівень". Тобто я прекрасно розумію, що ми це візьмемо на себе. Потім, якщо від нас будуть вимагати підвищення…

 

УСТИМЕНКО С.О.  Дивіться. Ми вже взяли це на себе, тому що Законом України "Про Державний бюджет на 17-й рік" уже передбачено підняття прожиткового мінімуму в три етапи буде в травні і буде в грудні, ми поступово рухаємось, у нас немає, ми не ставимо собі планку, чи воно має відповідати рівню соціального захисту і забезпечення, наприклад, у Франції чи ще якійсь країні, але оце внутрішнє бажання зобов'язання підвищувати соціальні стандарти і приводити їх у відповідність до європейських, воно має бути присутнім, ми маємо приєднатися для цього, щоб довести і нашу відданість реформам, а вона є і ми рухаємося в напрямку, і нашу відданість європейській інтеграції.

Ну у нас погоджено всіма, це ОВВ.

 

ПОПОВА Н.М. Дякую.

Шановна Ганна Миколаївна, шановні народні депутати! Я хочу сказати, дійсно Міністерство фінансів погодило. Ідеться про соціальне забезпечення, в нашій державі існує соціальне забезпечення. Всі громадяни, які легально працюють і сплачують внески, вони соціально забезпечені, тобто все іде відрахування всіх внесків, коли в них буде наступати страховий якийсь випадок, вони будуть захищені. Якщо мова іде про соціальний захист, то це 13 стаття, зараз ми про неї не говоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб підтримати ратифікацію цієї угоди?

Є, колеги. Пішли далі.

Будь ласка, проект Закону про ратифікацію угоди між урядом України та Хорватія (0138).

Будь ласка, МЗС. Чи хто? Ви будете відповідати?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваш? Да, давайте.

 

ЛІНІЧЕНКО Д.В. Наша угода. Доброго дня.

Денис Лініченко заступник директора юридичного департаменту міністерства.

Шановна Ганна Миколаївна, шановні народні депутати, цей законопроект розроблено у зв'язку із вступом Хорватської республіки до Європейського Союзу 1 липня 2014 року, і  він направлений на те, щоб замінити діючу угоди про торгівельно-економічне співробітництво. Як вам відомо торгівельна політика відноситься виключно до сфери компетенції Європейської комісії. І тому цей крок, укладення цієї угоди, було викликано, щоб зберегти двосторонню міжурядову комісію, яка називається тепер з питань економічного співробітництва. Ця практика вона вже реалізована з іншими країнами членами Європейського Союзу, які приєдналися у 2005 році, також Румунія, Болгарія. В принципі, ну, ця вся угоду зі всіма погоджена. Видатки на проведення засідань комісії вони передбачені в бюджеті Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Прошу підтримати. Готовий відповісти …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, хто за те, щоб підтримати цю угоду? Є. Рішення прийнято.

Пішли далі.

Навіть інше не дослуховуємо бо багато питань.

Шосте. Будь ласка, Стріха Максим Віталійович. Доповідайте. Шостий пункт порядку денного дивіться.

 

СТРІХА М.В.  Вельмишановна пані голово! Вельмишановні народні депутати! Вноситься проект Закону про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Чеської Республіки про науково-технічне співробітництво. Це є стандартне в низці цих двосторонніх угод які Україна має на сьогодні з усіма країнами, зокрема, сусідами, Чеської Республіки, з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Австрією. В силу історичних причин такої угоди з Чехією досі не було.

Час, щоб не забирати, не буду на цьому зупинятися. Хіба будуть питання.

Угода передбачає науково-технічне співробітництво в тих формах які передбачає міжнародна практика угод, Закон про міжнародні договори і науково-технічну діяльність, тобто спільне виконання спільних наукових проектів, обмін науковою інформацією, поїздки, стажування, семінари, конференції, тощо.

Важливість цієї угоди зумовлено тим, що в Швеції високорозвиненої, високотехнологічною країною, з якою Україну вже поєднують реально науково-технічні зв'язки. І зрозуміло, що це має значення не тільки для двостороннього співробітництва, а і для багатостороннього, зокрема, в рамках європейської програми "Горизонт 2020", де як відомо українці беруть участь в рамках міжнародних консорціумів, де мають бути   мінімум ще двоє партнерів з країн Європейського Союзу.

Від так, прохання підтримати цю ратифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто за те, щоб підтримати? Рішення є.

Пане Максиме, дякуємо. Ми пам'ятаємо, що ми ще не здійснили візит у ваш центр науковий.

 

СТРІХА М.В.  Скажіть коли….. (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачите, на стільки всі зайняті в різних сферах, що не встигають. Але дякуємо за запрошення.

Колеги, ми можемо решта всіх відпустити, тому що далі той, хто не має тих питань на порядку денному.

Колеги, переходимо до одного з найскладніших питань, але яке ми маємо нарешті проговорити. Це здійснення міжпарламентських обмінів Верховної Ради України. Ви отримали так само лист від Марії Іонової, де Комітет з питань європейської інтеграції також хоче, щоб включили і їхні відрядження до списку тих, які були. Ви ще побачили, крім цього, ще є прохання компенсації, ну там дуже багато матеріалів, давайте почнемо поступово якось голосувати.

Володя, доповідайте, оскільки ви тут у нас головний.

 

АРЄВ В.І. Ну я ж можу про міжпарламентські обміни, але про комітетські тут…

По міжпарламентськими обмінами я хочу звернути увагу на зведену інформацію, яку ви маєте на 2017 рік. Ми маємо в переліку країни, які є в тому числі рекомендовані до внесення в список міжпарламентських обмінів Міністерством закордонних справ України. Цей лист інформація від МЗС, в такому цікавому форматі вона до нас надійшла, не в офіційному, а в такому, email-рекомендація. Ми розглядали на останньому нашому засіданні комітету.

Тим не менш, я хотів би зазначити, що поданий графік міжпарламентських обмінів, на даний момент відповідає тому, про що ми говорили останній раз на комітеті, і відповідає рекомендаціям Міністерства закордонних справ України.

Я не знаю, мені зачитувати варто чи всі, кожен може  подивитися. Так, так. От…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Не треба, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я пропоную, колеги…

 

АРЄВ В.І. Тому в даному разі… Якщо можна, моя пропозиція затвердити цей графік з можливістю внесення змін відповідно… 

Оцей, оцей.

На основі цього зроблений був…

 

______________. (Не чути)

 

АРЄВ В.І.  Да, да. Там єдине, що зміни, то, що ми говорили, про Сполучені Штати Америки, які були включені. І відповідно там, відповідним чином тоді  вже є єдина не відповідність того, цій таблиці.

Тому, я прошу його затвердити за основу наразі, тому що в принципі, я вважаю, що маємо в координації з МЗС. І потім… Але відкрити, залишити відкритими обсяги для змін у разі наявності певних ситуацій, на які нам треба буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ……. дивіться. Я думаю, що ми просто зараз, якщо ми це затвердимо, то подивимося по кількості, так, які в нас є.

Є в нас ще лист, якщо ви зараз перед очима, отак як в мене стоїть, від…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Румунія, вже і посол дзвонить і питається чому ми вже півроку не даємо відповідь. Тому ми зараз це якось владнаєм.

Є лист від Марії Іонової, де написано: "У зв'язку з важливість забезпечення… " Ви бачите цей лист. Там є підтвердження приймаючої стороною, вони напрацювали з МЗС, візит до Комітету з європейських справ  Хорватського собору Республіки Хорватія. Візит комітету з європейських, Словацької, Сербія, Іспанія, Словенія, це те на що претендує Комітет з питань європейської інтеграції.

Я тільки єдине не розумію, чому у них 11 осіб у зв'язку з підготовкою візиту комітету …… королівства Іспанія……спільний візит…… Тому я не розумію чому 11 осіб, якщо ми можемо покрити лише 4 в рамках візитів і так далі. І це треба буде їм чітко прояснити. Ну, ви бачите лист Марії Іонової перед очима, подивіться.

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це важливо, щоб ви його зараз знайшли, він майже в самому кінці на цьому, серед документів.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. Ні.

 

______________. Вони пояснюють чому 11?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, у нас такого ще ніколи не було

 

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не відходити від норм і…

Тому, колеги, просто дивіться, тут є… Якщо ви подивитеся на цей візит, на цей на який претендує Комітет з питань європейської інтеграції, на ці візити, тому нам треба, це вже п'ять візитів.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

ЗАЛІЩУК С.П. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Світлана Петрівна. Це ось лист. Знайдіть, будь ласка… Ось такий, як він виглядає. Є. У всіх він є.

 

ЗАЛІЩУК С.П. А! На одному папірці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На одному папірці. Так. Так.

Борису Івановичу, має бути. Зараз.

 

АРЄВ В.І.  У нас виходить, що... Якщо дозволите. Є візит, в нашому плані міжпарламентського обміну, є візит до Словенії і візит так само до Словенії в листі від Марії Іонової. Скажіть, будь ласка, чи може ми тоді якось об'єднаємо ці речі, щоб не робити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Об'єднаємо. Я тому якраз зараз і думаю як. Я чому якраз і чекала, Володимир, що ви нам скажете як це все об'єднати.

 

АР'ЄВ В.І. Ні. Ну, це можна запропонувати тоді обмежитися, оскільки Словенія це, у нас буде, стоїть лише в проханні запланувати до Мисика керівника депутатської групи, цей візит. То виключити із міжпарламентського Словенію. І хай тоді вже візит в Словенію Комітету із питань європейської інтеграції, з рекомендацією їм відповідним чином провести інші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, колеги, дивлячись на ту кількість запитів, які ми отримуємо, у мене таке відчуття, що нам треба просто говорити про якесь збільшення фінансування щодо цих закордонних відряджень. Тому що в минулому році ми недовикористали 300 тисяч гривень,  в позаминулому році 4 мільйони на закордонні чи 3 мільйони на закордонні відрядження, так економили-економили і недовикористали, і завдяки слідчим діям Ірини Степанівни багато чого прояснили куди і як кошти використовуються.

Тому мені здається, що зараз щодо питання європейського комітету, я думаю, що все-таки, можливо, варто завтра окремо зустрітися там з Іоновою, хто там ще в євроінтеграційному комітеті,Сотник, Юринець і по цьому пройтися, і те, що МЗС і закордонних справ, щоб у нас все одно було якесь спільне розуміння.

Зараз просто підтримати, скажімо, там ті, наприклад, Румунія, воно все одно входить, воно важливо, воно входить там в, і можемо взяти когось з членів євроінтеграційного комітету чи ті, які вже в нас є 100-відсоткові там підтвердження, якісь рішення по цьому проголосувати. А щодо оцих візитів, там Хорватія, Словаччина, Сербія, Іспанія і так далі, Словенія, треба зараз тоді приймати якесь окреме рішення.

 

АРЄВ В.І.  По Сербії я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну от ви вже, все Сербія відпадає……. аргументації.

Тобто в такому ключі, тому що якщо ми подивимося, тут ще є ті, які просять лист від МЗС, тут ті, які просять депутати різні візити, групи дружби просять різні там спланування і так далі.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Світлана Петрівна, давайте ще вашу якусь пропозицію.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Колеги, я вже не один раз пропоную. Мені здається, наше планування дуже сильно шкутильгає щодо поїздок. Ми вже кілька місяців обговорюємо, що треба скласти план нашого стратегічного бачення тих держав, в які нам потрібно їздити, наприклад, і при чому дат так само, тому що багато речей ми можемо планувати. Ми знаємо, що в Німеччині будуть вибори восени, ми знаємо, що вибори у Франції будуть зараз, ми знаємо, що Нідерланди, наприклад, проголосують нашу асоціацію, ще сенат тільки збирається голосувати і так далі, ми знаємо, що у нас є США. Всі ці країни, які є для нас надпріоритетами, має бути таблиця з графіками і з країнами, і з людьми, умовно кажучи там, перерахуванням. Коли ми будемо чітко розуміти: А – наш бюджет; Б – кількість наших поїздок і кількість наших країн, куди ми точно повинні їздити, все інше ми повинні вирішувати в рамках пріоритезації тих країн, які є. В світі 200 з копійками країн, вони всі нас можуть кудись запросити, питання в тому як ми визначаємо наші пріоритети, але ми знову ad hoc вирішуємо на кожному комітеті куди ми їздимо. Я не бачу в цьому ефективності.

Тому давайте організуємо спільне засідання двох комітетів. Запросимо МЗС. І попрацюємо винятково на те, щоб скласти… Я вважаю, що таке засідання повинно було б бути на початку кожного року, де ми повинні визначатися на цілий рік як ми їдемо, в якій системі, які люди їздять, наприклад, да, з пріоритетних …… мов куди їздять ці люди і так далі. Ну, але ми знову ad hoc вирішуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Світлана Петрівна, я вас повністю підтримую. Але, ми про цю історію багато хто говоримо. Я очікувала, що, наприклад, там чи Володя, чи ще хтось, запропонують цю стратегію на обговорення. Ми реально говоримо про потребу стратегії, про потребу зустрічі, уже січень, лютий, березень, квітень закінчується.

 

ЗАЛІЩУК С.П.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, Володимир координує це. Але ми кожен раз приходимо і вирішуємо, і так далі. Ми не побачили цієї стратегії. Тому зараз, наприклад, коли ми вже отримаємо повторну ноту від Румунії, від Комітету з закордонних справ Румунії, після виборів, які в них буле ще в грудні, колеги. А в них візит до нас був ще в 2015. І ми не даємо відповіді. То ми теж виглядаємо не цей…

Якщо ми минулого разу, коли у нас не було кворуму, але залишилися, і ми тут спеціально довго проговорювали, що є ТОП пріоритетні країни: США, Британія, Німеччина…

 

ЗАЛІЩУК С.П.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як? Минулого разу, коли був комітет.

 

ЗАЛІЩУК С.П.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, не п'ять хвилин.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, ми не проговорювали. Ми реально по країнам проговорювали.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги! Ну, це все можна красиво говорити про стратегію. Але, коли ми звертаємося в кінці року до керівників груп здати пропозиції, то ці пропозиції даються в дуже хаотичному порядку і абсолютно не можуть бути якимось чином прийняті системно. Жодного разу системних пропозицій ми не отримували.

Я розумію, що нам треба дійсно деякі речі планувати. Я не думаю, що нам треба прив'язуватися до виборів у Німеччині, тому що, ну, ми в принципі тут ніяк впливати на цю історію не можемо.

Я можу погодитися, що нам потрібно з Нідерландами попрацювати, хоча це уже зараз зовсім інша історія виходить.

Міністерство закордонних справ нам запропонували список тих країн, які вони вважають, що нам потрібно посилити на нашому міжпарламентському обміні. 

Ми додали туди Сполучені Штати Америки, оскільки всі розуміють як.

Якщо ми будемо зараз робити по датам, я можу зробити, звичайно, і пропозиції в тому числі і по датам. Інша справа, що навіть тут в цьому списку ми не можемо отримати досі погодження від деяких країн, від деяких груп міжпарламентських зв'язків, яким, на думку МЗС, варто здійснити міжпарламентський обмін.

Тобто у нас є велика проблема, ми бачимо, що деякі групи у нас активні, а деякі існують формально для того, щоб мати певний якийсь статус, ходити в гості в посольства, я не знаю що, але не для роботи, ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Колеги, мені здається, що є сенс в тому, щоб концептуально обговорювати куди їхати, кого приймати, це так. Але зараз на цьому засіданні ми цього не зробимо. І я вважаю, що ми затягнули цей процес, треба було на початку року цим займатися. Але зараз я пропоную, щоб ми сконцентрували свою увагу на прийнятті рішень щодо поїздок, які охоплюють період до середини травня, а в середині травня ми зберемося і будемо, і проведемо ґрунтовне обговорення, можливо, на одному із засідань.

Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Да, перед тим, як робити цей ……. я думаю, що нам потрібно зустрітися із Міністерством закордонних справ, напрацювати для кожної групи дружби, виходячи з тих країн, які вони запропонували, як пріоритетними основні моменти про що мають проговоритися цими групами дружби, задати їм фактично основні меседжі і зробити таке спільне засідання нашого комітету, Комітету європейської інтеграції, груп дружби, які попадають в той пріоритет, який запропонувало Міністерство закордонних справ, обговорити ці питання. Якщо, Володя, вони не хочуть або, може, не розуміють, або не бачать, це означає, що вони просто цього не знають. Світлана запропонує оцю концепцію що ми, власне, хочемо побачити. Я думаю, що ми маємо провести таку зустріч і, виходячи з цього, на наступний день фактично ми можемо уже затверджувати поїздки. Я думаю, це буде правильно.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную на додаток до того, що Ірина Степанівна запропонувала без керівників груп дружби. Щоб ми концептуально обговорили, комітет і Міністерство закордонних справ. Тому що кожен там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …так, але з іншої сторони у нас зараз вже є листи запрошення…

 

______________. (Не чути)

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут є і до червня, наприклад, такі як Грузія.

(Загальна дискусія)

  Ну, вони… Дивіться. Ми не можемо людям, як є, наприклад, там Грузія, чи там піврічна, вибачте, Румунія, знову казати, що ми вам ще через півроку скажем. Тобто візити треба планувати, бо вони чекають від нас. Тобто ми можемо поїхати, наприклад, в червні в ту ж саму Румунію і подивитися по ситуації і так далі. Тим більше, що ми бачимо не просто ситуація. Чи та ж сама Грузія. За мною вже постійно ходить керівник групи дружби: "Коли ми розглянемо?". Так само Ємець сьогодні прийшов. Тому ми маємо… Або ми кажемо, що ми неготові підтримати візит в Японію в цьому році і тоді керівники груп дружб теж все розуміють. Ну, ми не можемо ще казати: "Люди, ще через два місяці зберемся…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давай.

 

АР'ЄВ В.І.  Ну, я абсолютно згоден. Але у нас це питання переносилось через купу причин. У нас зазвичай чомусь здійснення міжпарламентських обмінів стає в кінці порядку денного комітету і часто просто до нього не доходить або коли ми намагаємося збиратися, хочемо збиратися комітетом окремо то потім не знаходиться кворуму.

Я вважаю, що зараз принаймні ті візити, які уже є чітко організованими, принаймні запропонованими, треба приймати. А далі, давайте тоді дійсно зберемося разом з Комітетом з питань євроінтеграції. Разом з МЗС, щоб вони присилали, як я уже сказав не табличку в такому мало зрозумілому варіанті, а чітко представили чому, з обґрунтуванням, які візити нам потрібні. Це те, що ми просили зробити уже давно і воно досі не робиться.

Я можу звичайно взяти на себе відповідальність, на мою думку це зробити, але, вибачте, моя думка - це моя думка. І думка кожного з членів комітетів - це думка члена комітету. Тому, в даному разі нам потрібно поставити колись це питання номером першим в порядок денний для того, щоб чітко і зрозуміло визначити стратегію, і визначити стратегію не самостійно, а визначити на підставі слухань разом з Міністерством закордонних справ України і не тільки на цей рік, а і на 2018-й  хоча би попередньо.

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  У нас інша ситуація щодо ПАРЄ, оскільки минулого року в грудні на засіданні нашого комітету, коли був відповідно мій лист і звернення делегації в ПАРЄ з пропозицією, що заступники їздять на сесії в Страсбург на засідання комітетів, то комітет відхилив це рішення залишивши його, весь формат прийняття рішень таким, як є. Тобто заступники їдуть тільки тоді, коли ухвалюється рішення комітетом і потім передається це на підпис Голові Верховної Ради, ось і все.

Тому, можливо, нам варто повторити це для того, щоб заступники могли їздити, дійсно є там резолюція ПАРЄ з цього приводу, що на сесії в Страсбурзі, коли відбуваються засідання комітетів, заступники, які є членами комітетів, мають відвідувати ці засідання комітетів. То є все.

Тут треба Румунія, Грузія, Японія, Саудівська Аравія і Португалія, які вже мають відповідні документи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

_______________. Вона приїде в один день на…

 

_______________. (Не чути)

 

 _______________. Ні, в Брюссель, зі Страсбурга в Брюссель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Комітети тривають з вівторка по четвер, з понеділка по четвер включно, після обіду там є засідання комітетів. Але щодо комітетів я вже говорив. У нас є на сьогоднішній день рішення діюче, що пропонує відповідні проекти від делегації в ПAРЄ на своєму засіданні. З іншого боку делегація в ПAРЄ вже пропонувала відповідно до резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, щоб заступники, які є членами, основними членами комітетів, могли відвідувати засідання комітетів протягом сесії, а не тільки в міжсесійний період. Тобто це теж є логічним моментом.

В даному разі нам найголовніше те, що ми обговорювали на засіданні, мати двох членів обов'язково регламентного комітету, тому що там можуть бути винесено питання теоретично, яке є ключовим для нинішньої ситуації в ПAРЄ, може бути, але може і не бути, власне, те, що ми обговорювали. Але інші члени комітетів, в даному разі заступники членів комітетів в даному разі опиняються  трохи в не дуже, скажімо так, хорошій ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

АР'ЄВ В.І.  Ну якщо відверто кажучи, я вважаю, що у нас є необхідність на цю сесію тільки поїздка на…, із таких особливо важливих, тільки на регламентний. А з огляду на те, яке рішення було ухвалено Парламентською асамблеєю Ради Європи і я як член Парламентської асамблеї Ради Європи я не можу не підтримувати лист в дані ситуації з вимогою іншого члена комітету, заступника члена комітету поїхати туди, тому що я, в тому числі, користуюся послідовно рішеннями ПAРЄ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

Хто – за? Рішення є…..

Відрядження заступників і членів постійної делегації (не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Якщо там буде засідання на комітеті з питань внесення змін в Регламент щодо імпічменту Президенту асамблеї, що цілком можливо, це так. Крім того, там є дві доповіді, які готуються з певним таким нахилом на те, щоб запросити російську делегацію, зокрема, зараз я…

(Загальна дискусія)

Це політично потрібно. (Загальна дискусія)

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене є сумнів відносно тривалості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене теж є сумнів (не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Я хочу сказати, що Комітет з питань Регламенту триває, буде проходити 26 і 27 числа, зараз я скажу вам точно, відповідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Можна змінити… Понеділок теж, в понеділок в день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки вже дедлайн підганяє (не чути)

Хто за те, щоб (не чути)

Хто за Власенка з 24-го по 27-ме, з 24-го по 27-ме. Хто – за?

Пішли далі.

Так, колеги, тут ще є одне проблемне питання. Ви бачили, тут ……(не чути)….. Курячий, вони …(не чути)… з Президентом два візити, в Латвію і в Норвегію, Данію, Данію. Прийшли і кажуть (Не чути)

 Ми з Світланою Петрівною, з Климпуш, з Геращенко і Іоновою жили в одному номері вп'ятьох (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Ставте на голосування, Ганна Миколаївна, ставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто вам пояснення…..

 

ГУЗЬ І.В. Ми вже зрозуміли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб їм компенсувати їхні витрати?

Будь ласка.

 

 

(Далі запис припиняється)