Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

20 березня 2017, 11:31

Стенограма засідання Комітету 14.03.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

14 березня 2017 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

 

ДОВГАНЬ В.М.  Дякую, Ганна Миколаївна.

Шановні народні депутати, вітаю вас з успішною ратифікацією Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою.

Стосовно ратифікації проекту закону (0134) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом Чорногорії про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів. Дійсно це важлива угода, яка підписана урядами ще в 13-му році. Проект акту був погоджений без зауважень всіма профільними міністерствами. Але ми не побачили те, що скасовується дія попередньої угоди між Радянським Союзом (правонаступником є Україна) і Югославією (правонаступником є Чорногорія) про міжнародні автомобільні перевезення. Ми не побачили, що був ще Протокол до цієї міжнародної угоди, який є окремим міжнародним договором. Тому необхідно в тексті законопроекту дописати "скасування дії цього Протоколу".

Пропонуємо повернути на перевнесення від… Щоб Міністерство закордонних справ подало заново ратифікаційний пакет на розгляд комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … порядок денний, який у вас. Є ще в когось якісь додаткові запитання чи пропозиції? Якщо немає то хто за…

А! Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І.  У мене є пропозиція додати сюди пропозицію наших колег парламентарів Сейму Литовської Республіки щодо європейського плану для України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за такий порядок денний? Одноголосно.

Тоді, колеги, я пропоную зразу, оскільки ми почали третій пункт порядку денного, фактично у нас уже є рішення: рекомендувати Комітету фактично Міністерству інфраструктури відкликати і переподати новий проект Закону про ратифікацію. Правильно? Хто – за? Добре.

Пішли далі. Перше – це… Давайте тоді вже зразу, щоб відпустити Міністерство інфраструктури, по цим питання.

Проект Закону про приєднання України до Міжнародної конвенції про рятування 1989 року. Будь ласка.

 

 ДОВГАНЬ В.М. Дякую.

Даний проект закону підготовлено з метою приєднання України до Міжнародної конвенції про рятування 1989 року, яку  було розроблено Міжнародною морською організацією. Ратифікація даної конвенції є  необхідною для проходження аудиту Міжнародної морської організацією Україною наступного року.

Конвенція належить до міжнародних нормативно-правових документів, які регламентують процедуру надання відповідної допомоги суднам чи будь-якому іншому майну, що перебувають у небезпеці на водних  шляхах та ініційована необхідністю перегляду міжнародних правил, викладених у Конвенції про об'єднання деяких правил стосовно надання допомоги та рятування на морі від ще 1910 року.

Наразі до конвенції приєдналося 64 держави.

Єдине зауваження: передбачається, що Україна яка приєднується до заначеної Конвенції із застереженнями, які визначені статтею 30 Конвенції, що Україна зберігає за собою право не застосовувати положення Конвенції в окремих випадках, які є перераховані.

Конвенція набере чинності для України через один рік від дати одержання Генеральним секретарем ООН відповідного документа про приєднання України. Реалізація положень проекту закону не потребує витрат з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Єдине є  застереження Головного науково-експертного управління, де є  розбіжність між окремими положеннями тексту конвенції та законодавству України. Мова йде про термін морське майно культурного характеру доісторичного значення. В застережені вказано, що в нашому законодавстві є тільки археологічне та історичне значення, в Законі України про охорону культурної спадщини. Хоча ми вважаємо, що поняття культурної спадщини історичного характеру наведено  в Законі України має  більш широке поняття ніж у  конвенції, і за своїм змістом охоплює обидві характеристики  доісторичної та історичної.

Тому прийняття конвенції не створює жодних колізій в національному законодавстві. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, якщо ще можна заступник голови Державної служби з безпеки на транспорті.

Ви сідайте, будь ласка, за стіл щоб можна було під запис. Петренко Дмитро Сергійович, будь ласка.

 

ПЕТРЕНКО Д.С.  Доброго дня, шановні депутати.

Ну, в целому згодний з тим, що конвенція вона дуже не… важлива, вона буде регламентувати процедуру надання відповідної допомоги судам чи будь-якому іншому майну.

Метою прийняття акту є необхідність міжнародного правового закріплення права надання допомоги суднам та майну, які бувають у небезпеці.

Приєднання до вищезгаданої конвенції обумовлено необхідністю уніфікації механізму для здійснення комплексу рятувальних заходів з метою досягнення безпеки судноплавства та охорони навколишнього середовища.

Ми згодні. Наша позиція, що вона потрібна.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В когось є з колег запитання? Віктор Іванович, у вас немає запитань?  Якщо немає, колеги, тоді…

Будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я коротко запитаю. А чи досліджували ви ризики, пов'язані з тими судами, які ми ведемо зараз проти Росії, особливо в сфері, наприклад, морського міжнародного права, те, що ми подали? І з майном, з судами, які можуть чіпляти ці питання в цьому контексті?

 

ДОВГАНЬ В.М. Ну, я би передав слово нашому профільному підприємству яке займається цими питання, це казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба". А насправді, ну, на мій погляд, тут жодної колізії немає, оскільки дана конвенція затверджена Міжнародною морською організацією і стосується пошуку і рятування на морі. Коли ми говоримо про оскарження в міжнародних арбітражах, судах, оскарження дій Російської Федерації стосовно анексії і анексії нашої території і майна яке знаходиться на території, тут в принципі жодних, як на мій погляд, жодних ризиків чи колізій немає. Можливо поправить мене МПРС.

 

РАБОТНЬОВ В.Г. Мне добавить нечего. Тут абсолютно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, якщо нема заперечень, пропоную підтримати ратифікацію приєднання України до Міжнародної конвенції про рятування. Хто "за"?  Одноголосно. Рішення прийнято.

Тоді переходимо до першого пункту порядку денного. Якраз до нас приєдналася Трегуб Олена Миколаївна, директор Департаменту координації міжнародної програми Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Будь ласка, проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабміном України та урядом Королівства Норвегії про технічне фінансове співробітництво.

Дякуємо, колеги, з Мінінфраструктури. Гарного дня. До побачення. Відпускаємо.

Будь ласка, пані Олена.

 

ТРЕГУБ О.М.  Добрий день!

Тобто іде мова про ратифікацію Угоди між Україною і Королівством Норвегія про технічне і фінансове співробітництво. Це є класична рамкова угода яку ми укладаємо з нашими офіційними партнерами з розвитку або міжнародними донорами як ми їх називаємо. І фактично зміст цієї угоди полягає в тому, що Норвегія нам буде надавати технічну допомогу яка включає в себе передачу ноу-хау, тренінги, консультації, поставку обладнання та матеріалів пов'язану з впровадженням нових технологій та для проектів. І фінансову допомогу яка буде включати гранти для фінансування, постачання товарів, обладнання, матеріалів, робіт та послуг необхідних для успішної реалізації програм та проектів.

Ну, ця угода для України несе позитивний дуже ефект, тому що це фактично вихід на новий рівень фінансово-технічного співробітництва з Норвегією, яка уже і так нам надає допомогу до цього, тобто яка у нас, до чого часу вона не була, ця допомога не вважалась офіційною.

Тому я пропоную підтримати.

Якщо якісь питання, будь ласка, задавайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олена.

Я думаю, що…  В кого є запитання? Доповнення.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Хотів би зазначити, що норвезька сторона вже виконала внутрішньодержавні процедури необхідні для набуття чинності цієї угодою. І щодо напрямків допомоги, які визначені Норвегією як пріоритетні,  норвезька сторона визначила реформування системи судочинства, державного управління, енергетичного сектору, енергоефективність, ядерна безпека і гуманітарний напрямок. За останні три роки Норвегія нашій державі надала приблизно 90 мільйонів доларів фінансової допомоги, з набуттям чинності цієї угоди очевидно цей процес буде більш структурованим і дозволить сподіватися на більші обсяги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто за те, щоб підтримати?  Одноголосно "за". Оскільки тут ми говоримо знову про  міжнародну фактично  допомогу, яка йде. Пані Олена, ми з вами коли останній раз говорили, пригадуєте, ми говорили про текст закону і про  цю постанову 153. Бо якщо знову ця допомога буде приходити і потім будуть ходити донори і просити комітети Верховної Ради стати бенефіціарами і так далі. Яка ситуація зараз? Ви вже тут, щоб можна було коротко мати якісь ……

Дякую.

 

 ТРЕГУБ О.М. Ну ситуація саме  щодо бенефіціара, це питання ми вже неодноразово в Кабміні порушували, тобто ми його не обговорювали, а ми  формально посилали на погодження зміни до 153 постанови, які полягали в тому що проекти, які спрямовані на недержавний сектор у сфері свободи слова, розвитку громадянського суспільства, не повинні мати державного бенефіціара. Тобто вони реєструються, але неповинні вони мати державного  партнера. Нам вдалося це зробити тільки по двох американських угодах, тобто лише  по частині допомоги. І коли ми хотіли цей принцип розповсюдити на решту допомоги,  на жаль, вже тричі блокується це, зокрема, МЗС. Тому що вони вважають, що ми маємо занадто широке визначення громадянського суспільства. Хоча це визначення таке саме, яке вони прийняли по американській частині. Але ми його зараз звузили і ми його  в робочому порядку переслали МЗС, ми сподіваємося, що можливо звужене визначення спрацює, і ми це закриємо це питання.

 

_______________. (Не чути, мікрофон вимкнено)  

 

ЗАЯЦЬ А.І. Відверто скажу, що я знаю достатньо приблизно про цю проблему технічну, тому я після повернення з'ясую, що, чим зумовлена наша позиція, очевидно є якась мотивація, і в що вона трансформувалася в результаті консультацій міжвідомчих. Це зміни до 156 постанови.

 

______________. (Не чути)

 

______________.  До 153. Дякую.

 

ТРЕГУБ О.М. А стосовно закону, ви про нього згадали. Ну, наразі, закон, ми працювали, тобто з законом в донорсько-урядовій групі і зібралися всі, ну, тобто керівництво офісів міжнародних донорів. І, власне, зараз вони взяли наші напрацювання на незалежний аналіз, як вони сказали, консультантами нанятими за гроші міжнародної допомоги. Тому що, власне, можливо, налагодити оцю координаційну систему або шляхом цього одного закону, або шляхом пакету законів про зміни до інших законів, такі як Податковий кодекс, такий як Закон про статус іноземців. Тому вони кажуть, можливо, піти цим другим шляхом. Ну і зараз оця робота вона якби винесена вже за рамки міністерства і проводиться аналітиками, юристами, нанятими донорами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я би все-таки хотіла, попросила і Міністерство економіки, вас Олена і МЗС, цей законопроект один, чи зміни в інші щодо міжнародної допомоги все-таки доопрацювати. Ну, тобто, щоб це українська сторона робила, а не тільки там донори, які пишуть, я розумію, що вони зацікавлені, у них своє бачення, але дуже важливо, щоб, скажімо, були якісь наші узгоджені позиції бо тут великі обсяги. І я думаю, що і надалі Україна змушена буде все одно отримувати допомогу, користатися нею. Тут треба всі ці процедури, те, що ми проговорили вже неодноразово, теж якось погодити. Дякую. Це питання ми тоді проговорили.

Колеги, переходимо далі. Дивіться, у нас там далі питання яке може заняти дуже багато часу, четверте, а нам треба по деяким прийняти рішення. Тому я пропоную що, можливо, ми ті, які можуть багато обговорення, уточнення, там де нам потрібно голоси, перейшли зараз, наприклад, до четвертого пункту… п'ятого пункту нашого порядку денного – проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до нової Адміністрації та Конгресу щодо безпекових гарантій за Будапештським меморандумом та включення України до двостороннього безпекового формату. Доповідає, я так розумію, Віктор Іванович Вовк, Олег Валерійович не прийшов. Будь ласка.

 

ВОВК В.І. (Мікрофон вимкнено) … підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Вікторе Івановичу.

Справді коли мені сказали, що це ініціатива погоджена була на координаційній якійсь нараді, де мене не було, але що це ініціатива керівництва і парламенту, і все, тому я підтримала цю ініціативу. Але хочу нагадати, що у нас був проект постанови про Звернення Верховної Ради до Конгресу Штатів, які ми комітетом, пригадуєте, голосували, зареєстрували. Тому зараз треба буде просто зрозуміти, яку взяти основу. Давайте спершу заслухаємо колег. У кого є які пропозиції, зауваження?

Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене не зауваження, поки що, у мене запитання до представника МЗС, до Андрія Івановича, державного секретаря. Чи вчинялися будь-які роки з боку Міністерства закордонних справ по постановці питання про надання статусу основного союзника поза НАТО? Якщо були такі звернення і контакти, яка реакція?

І друге запитання до вас же, Андрію Івановичу. Як ви вважаєте, прийняття такого звернення від Верховної Ради чи воно сприятиме позитивному результату з боку Сполучених Штатів. Дякую.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Хотів би почати, з вашого дозволу, з відповіді на друге запитання. міністерство позитивно оцінює можливий результат від прийняття звернення. Я не говорю від якого звернення, тут, як Ганна Миколаївна сказала, треба, щоб комітет визначився, яке взяти за основу. Водночас, и би вважали, що більш доцільним, з точки зору форми, було би звернення Верховної Ради до Конгресу США, а не також до Адміністрації це звернення в такій формі може бути і буде, якщо Верховна Рада його прийме, воно буде доведене до відома Адміністрації. Результат ми… ефект, точніше, прийняття такого звернення ми розглядаємо як позитивний.

Що ж до першого питання, то, з вашого дозволу, я би передав слово Ярославу Володимировичу Брисюку, заступнику директора департаменту Америки, і, можливо, Катерина Олегівна Біла з департаменту міжнародної безпеки його доповнить. Я прошу колег бути максимально відвертими і стислими.

Дякую.

 

БРИСЮК Я.В.  Дякую.

Щодо того, чи  питання про особливий статус порушувалося в контактах з американською стороною. Так, воно порушувалося неодноразово, починаючи, як мінімум з 2014 року про надання Україні такого статусу. Водночас, воно було сприйнято як контраверсійне у Вашингтоні і воно не було підтримане ані Адміністрацією Сполучених Штатів, Адміністрацією  Обами, ані Конгресом. Питання про надання Україні цього статусу навіть було у проекті Закону про свободу України  (Ukraine Freedom Support Act)  2014 року. Водночас, воно було знято на останньому етапі, тому що не всі конгресмени висловлювалися позитивно.

Аргументація Адміністрації Сполучених Штатів щодо недоцільності надання Україні цього статусу полягала в тому, що у відносинах з Україною він би мав суто символічне значення.  Тому що він, з одного боку, міг дати хибні уявлення, що це начебто як міні-членство в НАТО, хоча за… це зовсім відмінне поняття від, власне, членство у НАТО і зобов'язань, які виникають із статті 5 Вашінгтонського договору.

У практичній площині цей статус дає нам доступ до певних американських технологій, закупівель оборонних і так далі. Фактично ми маємо вже цей доступ зараз, потрібно тільки бажання Адміністрації дати нам і озброєння, яке вона має повноваження від Конгресу дати нам. Тобто має бути політична воля офіційного Вашингтона здійснити певні кроки.

Потім ще  аргументація, яка  висловлювалася Адміністрацією Обами, зокрема, це те що цей статус зарезервований фактично для країн, які не прагнуть стати членами НАТО, тоді як Україна висловлювала своє бажання і прагнення стати членом Альянсу у майбутньому.

 

 _______________. Ви б могли назвати декілька країн, які мають зараз статус, щоб ми…

 

БРИСЮК Я.В. Звичайно, це Афганістан, Японія, Південна Корея, Єгипет,  тобто географічно вони віддалені від Євроатлантичного регіону.

Що стосується нової Адміністрації. Так, це питання порушувалося під  час останнього візиту міністра закордонних справ України до Вашингтону в його контактах з державним секретарем США Тіллерсоном і  з радником з питань Національної безпеки США МакМастером. Американська сторона фактично взяла це питання до уваги і реакції  у нас зараз немає ні позитивної, ні негативної.

Тобто ми вважаємо це пріоритетом, будемо проробляти далі це питання в контактах з  американською стороною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

 БРИСЮК Я.В. Да, да, я думаю, я хотів би повторити слова Андрія Івановича, що це буде дуже сильним потужним мессиджем, політичним мессиджем українського парламенту. Водночас по тексту того як  сформульовано це в законопроекті пропонували б може більш чітко сформулювати параграф де власне, йдеться про надання цього статусу. Тому що він сформульований зараз, звертаємося з проханням розглянути питання щодо включення України до двостороннього безпекового формату. Тобто навіть ця фраза передбачає, що якійсь формат існує і нас треба туди включити, чи може скажімо, започаткування двосторонньої, потім військову угоду.

Військова угода може  мати значення також  різне, є оборонна угода,  є угода про військову співпрацю, і про військово-технічну співпрацю. Тобто ми можемо  в МЗС запропонувати формулювання, щоб були однозначно чітко що ми хочемо.

І так само, враховуючи досвід статусу особливого союзника поза НАТО. Тобто, якщо ми хочемо цей статус, ми можемо прямо в зверненні сказати, що  надання Україні такого-то статусу. Також, якщо дозволите, по тексту пропонували б забрати негативне звернення на адресу попередньої адміністрації, які є також у тексті законопроекту, де йдеться про те, що… (Шум у залі) … да, там "на відміну від попередньої нова адміністрація буде виконувати…"

І останнє, що ми також пропонували, щоб було одне звернення від Верховної Ради, щоб вони не дублювалися. Тобто взяти за основу або цей проект, або попередній, і всі ці моменти включити, щоб  одне звернення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути, мікрофон вимкнено)

 

ТАРАСЮК Б.І. Треба починати вчасно.

Я хочу сказати, що існує суперечність між назвою цього звернення і, власне, основною ідеєю і пропозицією, цебто надання статусу союзника, "основного союзника поза  НАТО".

А у зверненні, тексті звернення йдеться про гарантії за Будапештський меморандум. Це є неспівпадіння назви і змісту.

Я не впевнений особисто, що дане звернення зіграє свою позитивну роль. Без належних переговорів міждержавних, я вважаю, що це питання не має перспектив. Знаючи ставлення з боку американської адміністрації до цієї ідеї, я особисто чув від Вікторії Нуланд негативне ставлення до цієї ідеї, я особисто не бачу доцільності в прийнятті такого закону. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я хотіла висловити кілька тез.

Перша теза, у нас уже на порядку денному є два звернення до Конгресу, які є близькими за духом, а друге – те, що згадувала пані Ганна. (Шум у залі) Да, разом з цим.

Я не бачу доцільності у такий короткий проміжок часу від нашої Верховної Ради робити два звернення. І, можливо, варто розглянути те, щоби ми відкликали попередній, об'єднали і зробили один-єдиний документ. Це буде розумніше з точки зору формату.

Тепер по суті. В цьому конкретному проекті я також хотіла звернути увагу щодо невідповідно змісту, у нас заголовок не відповідає самому змісту.

 

______________. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дозвольте я…

 

______________. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я завершу.

Я критикую це для того, щоб ми знайшли оптимальні формулювання, я не нападаю на ініціативу, я говорю, що, я незрозуміла пропозиція в даному зверненні по Будапештському меморандуму, а, власне, що…

 

______________. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Але, що ми запропонували.

Ще одну річ скажу. Мені здається, що суто по формуванню самого тексту у нас дуже багато постулюючої частини, яка дуже розумно, гарно виписана, там багато хороших ідей. І дуже мала, якщо розділити за логікою, резолююча частина. Резулятивна, перепрошую. Я би збалансувала його посиливши наші пропозиції, щоб ми могли роботи.

Наступне. Я би так само пропонувала згадати про нашу можливість, наш внесок, наприклад, в Saber Security, я тут не знайшла, можливо, я помилилася. Про це зараз багато говоримо, що ми можем…

 

______________. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я помилилась, да? Тут є? Я пропустила, перепрошую. Я так переглянула зараз щойно.

Тобто в мене прохання, пропозиція збалансувати по постулюючій і резулятивній частині в цьому контексті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можна я запропоную одну річ?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можна я таку річ запропоную? Давайте зараз попросимо МЗС взяти ось цей варіант, де є там лідери фракцій, так. Фіналізувати його, щоб воно відповідало і назва, і зміст, з вашими оцими зауваженнями суттєвими які стосуються там і статус,  все.

І я би просила би колег, якщо ви не заперечуєте, ті які були під тим зверненням попереднім, тут є Борис Іванович, Світлана, решта, долучитися до цього звернення, щоб стати співавторами. Буде у нас тоді одне звернення. Перепідписати одне оце звернення. Це буде рішення… 

Відновлення ядерного потенціалу. Будь ласка. Це окремо, Володимир, зареєструйте окремо ініціативу…

Так, колеги, хто за те, щоб пропозицію зараз, оцей текст доопрацювати, МЗС … МЗС на фіналізацію тексту…

В цьому тексті, де за підписом трьох, вони брали все одно части… вони брали… що стосується там реформ, вони брали з попереднього тексту, там є абзаци несхожі. От. Тому зараз є пропозиція на основі вже цього тексту доопрацювати, бо він трохи розширений, і додавши до співавторів всіх попередніх. (Шум у залі) Да, перевнесемо, це швидко робиться. (Шум у залі)

Хто – за? Хто – утримався? Є.

Колеги, я пропоную дуже швидко пройтись на тім, що треба проголосувати. Ви бачили, там є від Олега Ляшка звернення про зміни у складі постійної делегації Верховної Ради  в ПАРЄ. Хто бачив цей лист, будь ласка, у вас є якісь зауваження як у голови Парламентської асамблеї?

 

АР’ЄВ В.І. Я не можу висловлювати жодних зауважень з цього приводу, оскільки… Якщо є лист від Лозового, який добровільно складає з себе повноваження, то це є підставою, єдиною підставою… Два: або зняття… Кілька підстав: добровільне складання повноважень, вихід із депутатства і, не дай Господь, смерть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За!

 

АР’ЄВ В.І.  Тобто тут в даному разі ми зобов'язані ухвалити це рішення, оскільки це суверенне право

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Хто – за, колеги? Хто – проти? Замість Лозового Ляшко буде в українській делегації в ПАРЄ.

Ви за чи проти? За, добре. Одноголосно, рішення є.

 

АР’ЄВ В.І. Ні, там… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони зміщають за цей… Правильно. Все!

 

АР’ЄВ В.І.  Не зважаючи на(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, дивіться, тепер дев'ятий пункт порядку денного. Ви бачили про резолюцію Асамблеї Португальської Республіки щодо засудження визнання незаконності КПУ в Україні та продовження статус війні на Сході Європи. Я розмовляла з нашим послом в Португалії пані Інною, коли португальський парламент визнав голодомор геноцидом, а з іншої сторони вони, як скажімо, там засудили наш пакет декомунізаційних законів, про те що оскільки в них в коаліцію входить і комуністична партія також, і там є  певні політичні нюанси.

Наше МЗС підготувало проект звернення від Комітету закордонних справ, які пропонують направити. Ви знаєте, що завдяки візиту, зокрема, португальських колег минулого  року до нас. І я хотіла подякувати Борису Івановичу тоді за розмову і спілкування, тому що тоді це вплинуло теж  на їхню позицію, зокрема, на визнання голодомору геноцидом, завдяки  візиту до  України. Наше також є там в порядку денному їхні запрошення в Португалії, ну ми це розглянемо.

Якщо ви не заперечуєте оцей проект звернення, який підготували МЗС, щоб ми від комітету відправили як реакцію щодо засудження Асамблеї Португальської Республіки визнання незаконності комуністичної партії України, там де чітко пояснено.

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він є в розданих матеріалах, будь ласка, подивіться.

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, № 9 про  резолюцію Асамблеї Португальської Республіки. Це наше посольство там просить такі підготувати матеріали.

В когось є заперечення  до такого тексту, колеги? Ми надсилали, Борис Іванович, ми це  надсилали, ці матеріали, все, на електронну пошту раніше  так само до комітету.

Якщо ні в кого немає? Хто за те, щоб підтримати такий текст і направити  як просить посольство наше. Хто – за?  Дякую.

Тепер, колеги, оскільки у нас тут якраз є про звіти NDI, IRI щодо результатів впровадження в Україні проектів. У нас є пані Віталія Дерябіна, є Мері О'Хаган, директор NDI. Будь ласка. Ви знаєте щойно ми заслуховували Олену Трегуб, щодо того, щоб внести зміни в 153 постанову, щоб нарешті ми продовжували бути таким от як скажімо співучасниками, але зараз давайте щодо цих звітів. Якщо, будь ласка, дуже недовго пані Мері, будь ласка.

 

 МЕРІ О'ХАГАН. Шановні колеги, шановні народні депутати та всі присутні в цьому залі. Ми спробуємо коротко дуже говорити, оскільки знаємо,  що ви дуже зайняті. Також на ваше прохання ми принесли частину наших нещодавноГО соціологічного дослідження і будемо раді поділитися цими результатами з вами. І пам'ятаючи прохання минулого разу пана  Гузя, яким чином, наша програма може бути більш ефективною  і корисною, ми вдалися до певних заходів, а також ми могли знайти  декілька нових  можливостей для майбутньої співпраці.

Отже, декілька слів щодо змісту нашої програмової діяльності з липня по грудень 16-го року.  В рамках нашої програми для політичних партій розвиток тренінгових можливостей політичних партій залишається основним пріоритетним напрямком. Ми допомагаємо різними способами політичним партіям в цьому ………. досягти ……. зважаючи на їхні спроможності, здатності і також пріоритети. Але один з таких способів, це тренувати партійних тренерів і підтримувати каскадні тренінги, які проводять ці вже протреновані тренери. І за ці 6 місяців було проведено 167 каскадних тренінгів,  в результаті було протриновано 2 тисячі 268 партійних активістів з різних політичних партій.

З нашою сестринською організаціэю IFES (Міжнародною фундацією з виборчих  ініціатив) ми проводимо навчання, спільне навчання для політичних партій з тим, щоб вони могли вчасно і правильно звітувати згідно з новим законодавством про фінансування і надання державних коштів політичним партіям на розвиток.

Також під час звітного періоду ми з рядом партій надали підтримку проведення регіональних форумів, на які залучилися представники місцевих партійних осередків, для того щоб розвинути ы вдосконалити свої партійні комунікації і….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Віталія, дивіться, у нас є звіт, ми  маємо звіт, просто щоб зараз по звіту всі ці статистики, кількість тренінгів не повторювати, кожен мав  можливість ознайомитися. (Говорить англійською мовою)

Якщо в когось є запитання, колеги, давайте ставимо питання. Тому що ще є IRIзвіт, так само, і ще у нас  шість питань, а часу дуже мало.

 Є в когось запитання?  Ігоре, ви задоволені співпрацею з NDI?

 

АР’ЄВ В.І. (Виступ англійською мовою)

 

МЕРІ О'ХАГЕН. Дуже вдячна вам за ваше запитання.

Ми в нашій роботі торкаємося боротьби з корупцією в загальному такому сенсі. Особливо через програмування роботи з громадянським суспільством. Але, на жаль, власне, такі освітні програми, ініціативи вони виходять за рамки нашого мандату в Україні. Але я бачу потребу яку ви визначили. І в час нашої програмової діяльності ми наших громадських партнерів, з якими ми співпрацюємо, ми їх заохочували до того, щоб вони організовували дебати студентські в університетах з цих питань. Це, власне, та ситуація, на жаль, коли мене запитують, я погоджуюсь з тою ситуацією, в мене дуже мало можливості для маневру у вирішенні цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, колеги. Я дуже дякую.

Якщо немає заперечень, прошу проголосувати за схвалення цього звіту. Хто "за"? Одноголосно. Ми затверджуємо ці звіти.

Так, будь ласка, ще IRI, Катерина Юріївна Перната. Будь ласка.

 

ПЕРНАТА К.Ю. Добрий день! На жаль, я не можу виступати від всього IRI, я лише від Центру підтримки громадських ініціатив. Ми виконували декілька проектів з 14-го року…

 

______________. (Не чути)

 

ПЕРНАТА К.Ю. Так, це один з проектів IRI.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. IRI не прийшли? 

 

______________. (Не чути)

  

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому відмовились приходити?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто саме з IRI сказав, що вони не готові прийти?

О'кей, колеги. Тоді ми IRI не затверджуємо звіт, чекаємо, поки вони прийдуть і розкажуть нам цей… (Шум у залі)

 NDI звіт ми затвердили, тут присутні Мері, дякуємо вам за особисту присутність. А IRI будемо думати далі.

Так, пішли далі, колеги. Колеги, тут з наступних таких речей… Володя, восьмий пункт. Нам треба його закрити, це питання. Пропонуйте, будь ласка, рішення, як…

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, єдиний  вихід у цьому – це виносити це питання на нараду голів фракцій за участю Голови Верховної Ради України щодо квот, оскільки комітет не є вповноваженим ділити квоти, які можуть стати суперечкою між кількома фракціями і групами Верховної Ради  України.

Ми маємо оперувати тільки тими речами, які у повноваженнях нашого комітету. В даному разі ми мусимо спочатку запропонувати Голові Верховної Ради  України провести відповідну нараду з керівниками фракцій і груп щодо перерозподілу квотування міжнародних організацій, як це відбулося на початку роботи цього скликання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Іванович, от ви почули рішення там… (Шум у залі) Я перепрошую, Віктор Іванович, будь ласка… (Шум у залі) Представте, будь ласка, зараз цю  позицію. Ми почули зараз…

 

ВОВК В.І. Не все те, що було сказано, відповідає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре! Можете зараз сказати? Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Мова взагалі не… (Не чути, мікрофон вимкнено)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна внести пропозиції? Борис… Віктор Іванович, ми вас почули, ми почули пропозицію Володимира Ар'єва, щоб рекомендувати – Володя, правильно? – лідерам фракцій і спікеру окремо це питання погодити, а потім направити на комітет своє рішення. (Шум у залі) Але на дві фракції. Тоді направити, навіть не забирати час у спікера, а направити на дві фракції оцей… (Шум у залі) У спікера, добре! Тоді направити лист спікеру також з відповіддю на лідера фракції Радикальної партії Олега Ляшка про те, щоб разом із ним перепогодити нові, скажімо там, домовленості, як вони раніше це робили. І комітету уже дати… Комітет  не може зараз передомовлятися за… за фракції, а потім ставити їх до…

 

ВОВК В.І. Ви не чуєте, мабуть, що я вам кажу: комітет затвердив квоти – все! Комітет нічого більше не має робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що зараз має робити комітет? Що ми маємо робити зараз, яка пропозиція?

 

ВОВК В.І. Пропозиція полягає в тому… в рамках формальної процедури і формальних квот затвердити наших… заступників – от і все. Ми  повертаємося… Просто в рамках затвердження квот. Квоти не переглядаються, ще раз наголошую. Ніякі квоти не переглядаються.

Просто тоді погодилися, що замість наших заступників будуть два заступника…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги. Дивіться, Віктор Іванович, вашу позицію ми почули, щоб комітету рекомендувати.

В кого ще які?..

(Загальна дискусія)

 

ВОВК В.І. Все це робилося в усній формі, на усних домовленостях. Я просто кажу, що були квоти, затверджені неофіційно рішенням комітету.

 

АР’ЄВ В.І. Ми можемо розглянути це питання лише після того, як так само пройде схожа процедура, яка була на початку скликання, коли усно домовлялися між собою фракції. Якщо не буде домовленостей, і ми будемо мати рішення від… відповідний лист від Голови Верховної Ради, то тоді уже розглядати це рішення на комітеті. Але має бути підстава принаймні про те, що…

 

ВОВК В.І. Ви провокуєте нашу фракцію на демарш, іншими словами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте це питання перенесемо…

 

ВОВК В.І. Технічне, суто технічне питання. З технічного питання робиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович!

 

(Загальна дискусія)

 

БЕШТА П.П.  Дякую, шановний пане голово! Шановні депутати! Міністерство закордонних справ не підтримує цей проект. Ми вважаємо його не збалансованим по суті. Він не відображає позицію яка відповідає національним інтересам України. Зокрема, він не відображає причини конфлікту, не посилається на агресію РФ. Він трактує рівну відповідальність сторін за те, що відбувається в Донбасі. Він фіксує стан замороженого конфлікту по тексту. А найбільша проблема це те, що, я цитую, головна мета в субстантивному реченні звучить так: "З метою забезпечення виконання Україною, тільки Україною, комплексу заходів…" і так далі. І останнє, занадто робиться акцент на комплекс заходів з виконання Мінських угод. Хоча ми визначаємо Мінський протокол і меморандум як основні документи які регулюють цей процес.

Ми не підтримуємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Борис Іванович. Просто нам… Які у вас конкретні пропозиції? Якими тематичними блоками доповнити? Це можуть бути питання енергетичної, безпекової, історії. Що саме конкретно? Там є, наприклад, засідання комісії. Комісія з питань європейської  євроатлантичної інтеграції…

 

ТАРАСЮК Б.І. … запропонувати конкретні пропозиції які були би важливими, вкрай важливими, для всіх трьох країн. Але отакі питання виносити… хтось з цим працював?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться. Це нам надіслали...

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, власне, на наш комітет. Чому ми його включили якомога швидше і розглядаємо, для того, щоб дати свої рекомендації.

 

ТАРАСЮК Б.І.  … рекомендації, то я особисто проти такого порядку... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Все. Тоді ми чекаємо. Ми від комітету на ім'я спікера будемо відповідати з вашим врахуванням пропозицій, як цей порядок денний наситити тими, важливими для трьох – Литви, Польщі й України – питаннями. От дякую за конструктивну пропозицію відразу.

Ще, колеги, отам, коли говорили в "різному" підписання меморандуму про співробітництво між ВРУ і Конгресом… України, це меморандум готується, коли буде візит спікера парламенту у Вашингтон, і в Конгресі підписання, текст. Але оскільки я розумію, що сьогодні ніхто не дивився на цей текст, обговорення може зайняти певний час.

Скажіть пару слів.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Шановні народні депутати, я думаю, що товстелезний, як голова комітету сказала, звіт, він може бути прочитаний, тим більше, я так бачу, що якась технічна була неможливість у всіх членів комітету з ними ознайомитися. Досягнення є, проблеми окреслені.

Тому, оскільки, я так розумію, що мало хто обідав і вже треба бігти, Ганно Миколаївно – правильно? Да! – тому я не буду зараз повторювати те все, що там написано, бо це ніякого сенсу не має.

Я готовий прийти на наступне засідання комітету, на яке комітет буде готовий мене запросити, з тим, щоби дати відповідь на ті питання, які, можливо, виникнуть у членів комітету після ознайомлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ми чекаємо у цьому році, щоб було дуже добре, разом з МЗС закінчити законопроект про реформу дипломатичної служби.

Друге. Оцей закон про домашніх працівників, вже з паном Немирею я говорила…(Не чути)

 Ми чекаємо від МЗС і Мінекономіки… (Не чути)

 

ВОВК В.І Я сподіваюсь, приймемо рекомендації парламентських слухань… (Не чути) 

 

_______________. Вони включені, наскільки я знаю, до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони включені… (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Основні напрямки зовнішньої політики України.

 

ВОВК В.І. Це одна з рекомендацій, яка… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

ТАРАСЮК Б.І. і не Закон про реформування дипломатичної служби, а Закон про дипломатичну службу.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Зі свого боку дві речі. Що стосується угод про вільну торгівлю – це парафія Мінекономрозвитку, але з того, на що ми цього року можемо сподіватися, це Ізраїль. 5 раундів проведено, таких питаннях важко точні прогнози робити, але є всі підстави вважати, що до кінця року з Ізраїлем переговори будуть завершені. Це з того, що реально.

З інших важливих речей. На консульському напрямку сьогодні в Туреччині буде підписана угода між Україною і Туреччиною про поїздки без закордонних паспортів, власники (вже підписано, мені колеги підказують, кілька годин тому), громадяни України, власники так званих внутрішніх паспортів, ID-карток з біометричним чіпом, зможуть до Туреччини їхати тільки за ними. Це буде перша країна іноземна, куди українці можуть їздити без закордонних паспортів.

 

_______________. Без візи з Туреччиною?

 

ЗАЯЦЬ А.І. І без віз залишається, безумовно.

Другий аспект. Уряд 1 березня прийняв нові візові правила, вони  набудуть чинності на початку квітня, там дуже великий є позитив, який не всі проблеми врегульовує, але ті, які ми чули і від бізнесу, і по іноземних студентах. Я готовий буду тоді, коли буде час, розповісти про це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

 ЗАЯЦЬ А.І. Доповім міністру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую вам дуже… (Не чути)