Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

15 лютого 2017, 11:06

Стенограма засідання Комітету 08.02.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

08 лютого 2017 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ганна Миколаївна зараз в дорозі. Ліфт чекає? Значить, вона приїде і буде вести засідання. А я зараз пропоную, щоб не гаяти часу, використати цей час для того, щоб розглянути деякі питання, які не потребують голосування. Немає заперечень? Немає.

Так, порядок денний є. Ну, перше питання, значить, воно стосується поглядів МЗС на стратегічні питання зовнішньої політики на 2017 рік. Ну і, очевидно, ми почуємо те, що було зроблено в 2016 році. Відповідна довідка у нас у всіх є. Тож ми просимо державного секретаря, новопризначеного, дуже важливу людину в системі ієрархії Міністерства закордонних справ Андрія Івановича Зайця.

Прошу, Андрій Іванович.

 

ЗАЄЦЬ А.І. Дякую.

Шановний головуючий, шановні члени комітету, пані і панове, на 2017 рік міністерством визначено пріоритети, які подано на зведення до Кабінету Міністрів. Наступної середи планується, що уряд презентує пріоритети діяльності уряду в цілому. Сегментом цього будуть і пріоритети діяльності Міністерства закордонних справ.

Провівши відповідну роботу в середині апарату, ми визначили 5 пріоритетів, над якими будемо працювати цього року, і вже фактично працюємо. Революційного тут нічого немає, всі ці пріоритети зумовлені викликами життя. Перше – це захист і відновлення територіальної цілісності і суверенітету України. Нам потрібно продовжувати працювати з міжнародними партнерами на підтримку нашої позиції і щодо російської агресії, і щодо деокупації Донбасу. Тут є і політико-дипломатична, і консульська складова, яка полягає в тому, що нам необхідно чітко зробити дефініцію, згідно з міжнародним правом щодо незаконно утримуваних громадян України. Якщо щодо тих наших співвітчизників, – доброго дня, – які перебувають в різних процесуальних стадіях на території Росії, то тут ми знаємо, що робити, хоч це не так просто; то щодо Криму, тут ми, як ви всі знаєте, тому що це неодноразово щодо конкретних справ порушувалося, ми заходимо в глухий кут. Оскільки надаючи консульську підтримку на території Криму, якби ми на це пішли, то ми де-факто визнаємо, що це є територією іноземної держави. Тому ми продовжуємо працювати і з нашими міжнародними партнерами, і в першу чергу, з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, який політично нейтральний відповідно до Женевських конвенцій, для того, щоби розблокувати цю ситуацію.

Наступний пріоритет в цьому ж блоці питань, це визнання Російської Федерації державою-агресором. В тих нових політичних умовах, які виникнуть і в країнах Європи після виборів, і в інших регіонах світу після можливих змін політичного курсу будемо аналізувати, де ми можемо досягти прогресу на цьому напрямку. Хоча масованого прориву після 3 років російської агресії вже досягти навряд чи можна буде, тут треба залишатися реалістичними.

Другий блок пріоритетів – це розширення і переорієнтація зовнішньоекономічних зв'язків України. Ми активно працюємо з колегами з Міністерства економічного розвитку і торгівлі для того, щоби модернізувати інститут відділів з економічних питань, для того, щоб опрацювати ідею МЕРТа щодо запровадження торгових представництв, поки що робота триває, відходи достатньо сильно різняться. Нам потрібно зробити так, щоб ці торгові представництва, вони включалися в загальну логіку дипломатичної служби і відповідали загальнонаціональним інтересам нашої держави. Тому ми тут будемо працювати для того, щоб на ваше рішення, тому що це потребуватиме і певних змін до законодавства. Запропонувати вже відпрацьовані консолідовані компроміси.

В економічній галузі це є робота над новими ринками. Тут активно працює Рада експортерів, інвесторів, народні депутати, не тільки члени Комітету в закордонних справах, нам надають значного сприяння, цікавляться, їздять, присутність народних депутатів на різних економічних форумах у віддалених регіонах, вона дозволяє  все ж таки підняти рівень уваги до наших експонентів і до наших можливостей.

Великий блок питань стосується модернізації консульської служби. В цьому плані ми у 2017 році вже вийдемо на практичне запровадження  систему, яку ми називаємо "Е-консул", електронний консул. Це і інтегрована система оперативного інформування громадян України про надзвичайні події за кордоном зворотного зв'язку, це ми пропонуємо робити у вигляді мобільного додатку. Добровільно людина, виїжджаючи в проблемні регіони чи потенційно проблемні, реєструється і отримує всі ті повідомлення, які стосуються ситуації в цій країні, на свій мобільний пристрій. Друге, це запровадження системи електронної черги у найбільш навантажених наших установах, це Мілан, Мюнхен, з десяток визначили ми пріоритетних, це дозволить все ж таки оптимізувати витрати часу тим наших громадянам, які працюють за кордоном, які не бажають чи не можуть на цілий день відпрошуватися у свого роботодавця, щоб простояти в черзі в консульстві. Технічно це все опрацьовано, кошти теж, завдяки підтримці членів комітету, і ми за це вдячні, в державному бюджеті  на це закладені. Зараз здійснюється технічна підготовка і через тендерні процедури будуть ці послуги закуплені.

На  виході з… в уряді протягом  10 днів нові правила  візові. Ми плануємо значно  спростити   процедуру отримання віз, он-лайн подача візових заявок для того, щоби оті негативні сигнали, які протягом останнього тижня – я принаймні про два з них знаю – в Іраку  і в Йорданії для того,  щоби максимально… зрозуміло, що віза видається консулом, тому  контакт потрібен, але весь підготовчий етап  повинен відбуватися  заочно.

Друга новинка, це  можливість залучення візових центрів. Без цього ми не зможемо значно наростити кількість  віз, які ми видаємо.

Назву тільки такий приклад. Вся консульська служба в усьому  світі України видає менше  віз, ніж одне  консульство Сполучених Штатів у Пекіні. Ми не зможемо наробити ні  туристичні потоки, ні полегшити приїзд до України бізнесменів, інвесторів, туристів без того, щоби спростити цю дуже забюрократизовану, дуже повільну систему.

Третє. Ми запроваджуємо, якщо уряд  підтримає нашу пропозицію, систему електронної візи. Це одноразова віза, яка  на більшість країн буде розповсюджуватися, крім  країн міграційного ризику, де людина, заповнивши на спеціальному Інтернет-порталі візову анкету, сплативши карткою консульський збір, роздруковує візу із штрих-кодом  на своєму принтері і  на один раз до 30 днів може в'їхати в Україну. Я думаю, що це значно спростить  поїздки сюди , в першу чергу, з країн Південно-Східної Азії, арабських країн, Південної  Америки – всі ті,  де треба їхати далеко до посольства або довго чекати.

Безумовним пріоритетом залишається завершення отримання  Україною безвізового режиму в  відносинах з Європейським Союзом. Всі ми уважно стежимо за всіма новинами, щоб не обіцяти того, що поза межами, але розраховуємо на те, що ми в другому кварталі вийдемо вже на практичні результати. 28 лютого будуть тристоронні, триалог, як його називають, бо діалог це двосторонній, триалог між трьома європейськими інституціями. Таким чином в березні ми можемо розраховувати на консолідовану позицію європейських інституцій і таким чином в квітні, травні можемо вийти нарешті на той результат, про досягнення якого ми вже всі одноразово чули, але його треба досягнути.

Великий блок питань це публічна дипломатія і популяризація нашої культури, і робота з закордонним українством, фінансовий ресурс для цього є, зараз опрацьовується ініціатива про створення українського інституту культури в ключових точках. Ми будемо продовжувати надавати підтримку нашій громаді, для цього є 70 мільйонів гривень, передбачених на цей рік, це не так багато, але це значно більше ніж два, не кажучи вже про три роки тому. Отже, це ті пріоритети, якщо дуже схематично, які є, які поставлені політичним керівництвом міністерства перед апаратом міністерства, який я очолюю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович.

Дякую. ……… (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Пане Андрію, дуже дякую вам за презентацію. Я хотіла вас запитати по ратифікації Угоди Європейського Союзу, з Європейським Союзом від Нідерландів, який зараз прогрес, на якому етапі це відбувається, чим можемо ми допомогти, як Комітет з закордонних справ?

І так само хочу вас запитати про нашу візову ситуацію з Францією. Чи правильно я розумію, що Рада ЄС буде засідати після того як відбудуться вибори у Франції? І чи бачите ви в цьому в залежності від результатів можливі загрози, оскільки рішення ухвалюється консенсусом, які можуть бути пов'язані з цим? Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Пане Андрію, хочу отримати відповідь на наступні три запитання. Перше, наскільки ми знаємо, Україна буде головувати в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй. І я не побачила в пріоритетах все-таки, які питання будуть розглядатися, і на що буде робити, власне, Україна акцент з цього приводу, як воно лягає з питаннями Криму, з питаннями тероризму на сході. Це перше.

Наступне – Ватикан, наступне – Константинополь. Я розумію, що це справи церковні, але яка наша стратегія як зовнішньополітичного відомства в питаннях співпраці з Ватиканом? Може, не допрацьовує відомство, може, не допрацьовує держава, може, не допрацьовує наша дипломатія там. Це два.

І третє. Константинополь, єдина Помісна Церква. Я розумію, можливо, що не зовсім ваше запитання, але якась стратегія все-таки меншого впливу Москви на Константинополь з приводу цього. Чи ми випрацьовуємо якісь зовнішні позиції, чи є якісь рекомендації? Оце моїх 3 запитання. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.  Тепер у мене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Окремо зустрітись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окремо зустрітись, тому що Ватикан і Константинополь – це ціла історія.

 

АР'ЄВ В.І.  Ну, поки що у нас є пріоритети, да, пріоритети. Перше, в мене, в мене питань багато. По-перше, щодо судів, міжнародних судів і позиції МЗС. Тут зокрема не було зазначено в 1 пункті по судам. Ми маємо тільки зараз вже добре оформлений позов, Міжнародний суд по морському праву. Що ще? Зокрема яким чином ми все ж таки будемо по іншим?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) 

 

АР'ЄВ В.І   Да. Там з останніх, да, але, але що… Я маю на увазі більше по кримінальному і по військовим злочинам. Що ми будемо тут робити? (Почекайте, будь ласка, ви встигнете).

Потім. Чи буде Україна в межах можливостей свого головування, зокрема, ставити питання про, ну, ми бачимо про те, що без колективних систем безпеки нам буде важкувато, не про приєднання, а, можливо, про створення нових колективних систем безпеки, які би гарантували безпеку країнам, які мають найбільші загрози? Власне, після фактично провалу Будапештського меморандуму, який був помножений на нуль, це питання для країни стає надзвичайно актуальним.

І далі. По забезпеченню інтеграції України в європейський політичний, економічний простір. В цьому контексті чи розглядається питання приєднання до нових конвенцій і сервісів? Я, наприклад, говорю про те, щоб ми нарешті завершили, Україна уже створила національну агенцію оцінки якості вищої освіти. Вона, хоч і не запущена через зволікання міністра освіти, але українські документи, українська вища освіта – це фактично єдина (там ми і, здається, Білорусь) в Європі, які не перебувають в єдиній європейській системі.

Так само, зокрема, є багато сервісів, як наприклад, аудіовізуальна лабораторія, да? Для України це не є великі гроші: там щось порядка 16 тисяч євро на рік платити, - але можливість доступу до дуже багатьох аудіовізуальних матеріалів, які можуть бути корисними для українських медіа.

Ну і, власне, по роботі зі ЗМІ в останньому: популяризація України у світі. Я розумію, що нам потрібні зараз культурні проекти. Я розумію, що потрібно створення українського інституту, але я вважаю, що в нинішніх умовах пріоритетом є донесення через інформаційну політику саме на міжнародній арені, саме  міжнародних ЗМІ  ключових головних країн позиції України. Тут  цього питання, в принципі, не  зазначено, як буде працювати  тут МЗС. Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І.   Моє запитання стосується однієї з тем, які висвітлив Державний секретар, а саме: розширення і переорієнтація зовнішньоекономічної діяльності.

Ви згадали в своєму представленні ідею торговельних представництв. Не могли б ви розширити, що це за ідею, чия це ідея, яка позиція Міністерства закордонних справ. Чи не повернення це до старих торгівельно-економічних місій? Дякую.

 

ЗАЄЦЬ А.І.  Дякую.

Шановні народні депутати, якщо дозволите, знизу вверх і я буду просити по фахову допомогу своїх колег, тому що   розкид питань дуже великий для того, щоби я банальності не говорив з кожного питання, а лише з деяких з них.

Я попрошу Олександра Івановича Данилейка, начальника Управління   економічного співробітництва тезово, що у нас з торгпредства, наші відносини з Мінекономіки, на якій ми стадії. Дякую.

 

ДАНИЛЕЙКО О.І.  Андрій Іванович, дякую.

Шановні народні депутати, члени комітету! Борисе Івановичу, відповідаючи на ваше. МЗС якраз і стоїть на позиції  того, що це не повинно бути ні в якому разі повернення  до старої системи  торговельних місій, коли  функції торгівельного представника і радника з економічних  питань фактично дублювалися і в тому правовому полі, і в тих міжнародних… в рамках міжнародних  договорів і конвенцій, в яких існують і працюють наші посольства. Фактично ніякої нової доданої вартості Інститут торговельного представника не мав.

Ми сьогодні відпрацьовуємо  з Міністерством економіки таку модель, щоб торговельні  представництва, вони існували на новій нормативній базі і в новому функціоналі, щоб вони мали реальні інструменти допомоги, якраз безпосередньої допомоги підприємцям за кордоном. Тобто є дуже багато досвіду різних форм створення таких інституцій при посольствах, в складі посольств чи поза межами посольств, які активно співпрацюють з посольствами, але, не маючи дипломатичного статусу, мають і відповідний, мають реальні механізми, які можуть бути використані для сприяння бізнесу у просуванні інтересів за кордоном.

Крім цього, паралельно відпрацьовується модель посилення якраз економічної складової, економічних відділів чи структурних підрозділів у посольствах, де це потрібно працівникам Міністерства економіки. Оскільки ми розуміємо, що, наприклад, такі представництва як в Женеві, де потрібно безпосередньо і дуже фахово співпрацювати зі Світовою торговою організацією, з іншими структурами, які безпосередньо впливають на,.. і якими питаннями займається безпосередньо Міністерство економічного розвитку. Тому ми зараз відпрацьовуємо модель залучення до посольств, але це в складі посольств фахівців з Міністерства економічного розвитку і торгівлі по визначених посольствах, де б вони безпосередньо займалися тими фаховими питаннями, які потребують дійсно серйозної фахової підготовки.

Це коротко, Борис Іванович. Якщо є якісь уточнення, я готовий відповісти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЄЦЬ А.І. Дякую. Щодо необхідності посилення інформаційної роботи за кордоном, спрямованої на закордон. Значить, ми зараз з Міністерством інформаційної політики, оскільки це відносно нове міністерство, продовжуємо врегульовувати механізм взаємодії. Зокрема це іномовлення, залучення наших посольств до того, щоб українські телеканали транслювалися у великих готельних центрах. В Єгипті минулого року нам вдалося, і в Хургаді, і в Шарм-ель-Шейху, хто там бував, бачать, що вдалося все ж таки просунути.

Крім того, зараз ми відпрацьовуємо з Мінфіном паспорт нашої однієї з бюджетних програм, якою передбачено можливість за бюджетні кошти промо-тури іноземних журналістів сюди. Поки що Міністерство фінансів не зовсім готове піти на такі революційний крок, але ми працюємо з ним, тому що без цього ми теж не просунемося.

І в рамках 100-річчя української дипломатії, яке відзначатиметься в грудні цього року, зараз розробляється цілий комплекс заходів, який повинен донести, в першу чергу, до західноєвропейського громадянина, що Україна – не якась штучна держава, яка 25 років тому випадково утворилася, тому що розвалився Радянський Союз. На жаль, в багатьох державах Західної Європи на 26 році незалежності ще достатньо поширеною є така думка. Тому ми робимо основний акцент на 17 році, на визвольних змаганнях, на раніших періодах для того, щоби показати без політизації, яка частиною аудиторії не сприймається, показати, що це є континуїтет, що це є продовження, що була просто перерва під час радянського часу в цій роботі. Тому по інформаційній роботі ми будемо максимально активно працювати.

Що стосується приєднання до тих європейських конвенцій, які ви згадували, скажу вам відверто, що я не готовий відповісти. Ми спільно з колегами з Міністерства освіти і науки, що стосується якості вищої освіти, із органами виконавчої влади, що стосується аудіовізуальних сервісів, опрацюємо це. Якщо спробуємо їх переконати, що це потрібно для держави, я думаю, що це буде не так складно, тим більше агентство з оцінки…

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЄЦЬ А.І.  О, все. Тоді ми, тоді ми беремо це на контроль і будемо це далі просувати.

Що стосується створення нових колективних систем безпеки, питання політичне. Я як державний секретар, не можу приймати політичних рішень. Скажу лише, що як на мене, нам слід активізовувати в першу чергу наше співробітництво з НАТО, яке є достатньо глибоким для того, щоби тими механізмами поза межами членства, які існують, забезпечувати наші інтереси. Безумовно, для цього потрібно посилити, як наш підрозділ в центральному апараті, який займається НАТО, коли Борис Іванович був міністром, то був департамент НАТО, зараз, на жаль, цілий…

 

ТАРАСЮК Б.І.  І окремо місія.

 

ЗАЄЦЬ А.І. І окремо місія при НАТО. Зараз всім НАТО займається відділ у складі 5 людей. В міністра є розуміння того, що це неприпустима ситуація. Ми зараз знаходимо внутрішні ресурси, щоби перерозподілити їх.

Що стосується міжнародних судових юрисдикцій, то я би просив тоді свого колегу з Департаменту міжнародного права пана Кононенка коротко прокоментувати, де ми є, і що ми плануємо цього року, які нові позови. Дякую.

 

КОНОНЕНКО М.О. Станом на сьогоднішній день, як уже було відзначено, Україна ініціювала арбітражне провадження за Конвенцією ООН з морського права. Арбітраж уже сформований, найближчим часом, я, ми так думаємо, що він розпочне розгляд справи із формування свого порядку денного і розгляду наших позовних вимог. Крім того, 16 січня цього року Україна подала позов до Міжнародного Суду ООН. Це позов, який стосується невиконання Російською Федерацією своїх зобов'язань за 2 конвенціями. Це Міжнародна конвенція по боротьбі, про боротьбу з фінансуванням тероризму, і Міжнародна конвенція про протидію всім формам расової дискримінації. Цей позов, він охоплює широкий спектр порушень, вчинених Російською Федерацією. Сюди входять такі міжнародні злочини як фінансування бойовиків, підготовка, передача озброєнь, внаслідок чого було вчинено такі терористичні акти, як збиття, перш за все "Боїнгу" МН17, обстріли під Волновахою автобусу, Краматорськ, Маріуполь і так далі. Там багато є подій, які оскаржуються нами і доводиться участь Російської Федерації у їх організації.

Що стосується Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, то переважно вона стосується Криму, Автономної Республіки Крим, переслідування етнічних української і кримськотатарської спільнот. Починаючи від вбивств, насильницьких зникнень і закінчуючи правами на освіту і так далі. Знову ж таки широкий спектр питань охоплюється цими позовами.

Найближчим часом 6-9 березня має відбутись засідання Міжнародного суду ООН, який розгляне перше питання про тимчасові запобіжні заходи, що є доповненням до позову України. Тому що ми просимо вжити заходів, які б уже на даному етапі унеможливлювали ці протиправні діяння Російської Федерації. Згодом Міжнародний суд ООН буде засідати і визначить порядок розгляду нашого позову, подання процесуальних документів тощо.

На скільки мені відомо так само є низка судових справ, яка ведеться Міністерством юстиції в Європейському суді з прав людини. Так  само розглядається досить велика кількість справ за Угодою про взаємний захист інвестицій в різноманітних арбітражних установах. Ми також надаємо сприяння українським юридичним особам для того, щоб сформувати належним чином позицію і представити її в цих органах.

Станом на даний момент, на скільки мені відомо, підготовки інших позовів не ведеться.

 

ЗАЄЦЬ А.І..  Дякуємо, Максиме Олексійовичу.

І з вашого дозволу, я би надав слово Андрію Івановичу Праведнику, директору департаменту міжнародних організацій, з тим, щоб він проінформував, які пріоритети ставить перед собою Україна під час головування в Раді безпеки, яке в лютому відбувається і до кінця цього року ми ще залишаємося в складі Ради безпеки. Дякую.

 

ПРАВЕДНИК А.І. Дякую, Андріє Івановичу.

Шановна пані голово! Шановні члени комітету! З 1 лютого по  28 лютого цього року Україна головує в Раді Безпеки ООН. Порядок денний нашого головування передбачає розгляд значної кількості питань, які є класичними для  порядку денного  ООН. Я не буду відбирати весь час їх перераховувати, вони здебільшого стосуються конфліктів в Африці і на Близькому  Сході, зокрема санкційних режимів щодо Судану і  Ємену  та Гвінеї Бісау. Разом з тим слід, що події… питання  про події на  Україні залишаються в центрі уваги України і зокрема  цього місяця  як головуючої РБ ООН так за ініціативою  України  2 лютого  було проведено в режимі закритих консультацій засідання, під час якого обговорювалося питання  про те, що відбувається в Авдіївці, і виступи всіх практично  або… не всіх, але переважної кількості членів Ради Безпеки засвідчили повну беззастережну підтримку України,  засудили дії Російської Федерації і ще раз довели, що фактично Російська Федерація  залишається ізольованою навіть в Раді Безпеки, незважаючи на те,   що деякі країни - члени Ради   все ж таки  непрямим чином, але фактично підтримують  Російську Федерацію.

Крім того, заплановано під час нашого головування два засідання у формі відкритих  дебатів. Це… перше засідання відбудеться 13 лютого, і воно буде стосуватися питання захисту об'єктів критичної інфраструктури від  терористичних актів. Під час цього засідання буде  головувати міністр закордонних справ України, він  же також буде виступати  під час цього засідання.

Відбувається робота, можливо, схвалення відповідної Резолюції  за результатами цього засідання. Ми сподіваємося, що нам вдасться таку резолюцію провести, і вона буде схвалена Радою Безпеки.

21 лютого  планується засідання знов-таки у формі відкритих дебатів щодо  конфліктів у Європі на міністерському вже рівні, де ми запросили  до участі міністрів закордонних справ всіх країн-членів Ради безпеки. Знову таки, на цьому засіданні буде головувати міністр закордонних  справ  України  і  буде мати окремих виступ. І в рамках цього засідання планується обговорити питання як заморожених конфліктів на теренах Європи, так і   питання щодо триваючої агресії Російської Федерації проти України. Дякую.

 

ЗАЄЦЬ А.І.. Щодо питань Світлани Петрівни, скажу відверто, що я в індивідуальному порядку би поінформував після     отримання додаткової інформації, бо я не вів  ці питання тому я не готовий. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Вчора була ситуація з заявою посла Німеччини на яку відреагував український парламент, де ми в тому числі закликали МЗС викликати посла. Чи відбулася така зустріч і чи можете ви поінформувати про результати, чи були якісь контакти з канцелярією Меркель безпосередньо. Скажіть,  будь ласка.

 

ЗАЄЦЬ А.І. Значить, вчора   посол Німеччини був запрошений до Міністерства закордонних справ в післяобідній час, 16 година, якщо я не помиляюся. Йому  була висловлена наша позиція, яка викликала, точніше його позиція викликала значне  збурення в українському суспільстві і політикумі не безпідставно.

Сьогодні в Києві відбуваються консультації з  між політичними директорами двох міністерств і якраз позиція, яку озвучив посол Німеччини,  хоч це і не планувалося, але стане ключовою під час цих консультацій. Зараз консультації політичні тривають, ще раз підкреслюю, це         політичний директор міністерства тому він уже в  Україні знаходиться і зараз  з ним політичний директор Макеєв проводить консультації, до кінця дня вони повинні завершитися. Я впевнений, що  вдасться більш чітко нам зрозуміти, яка була мотивація, по-друге, зрозуміти, чи це позиція столиці, чи це позиція посла. І в залежності від того, що ми почуємо, тоді відкоректувати нашу лінію поведінки.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Контакти з відомством федерального канцлера…

 

ЗАЄЦЬ А.І. Контакти з… Чи, можливо, колега Ірина Тибінка, заступник політичного директора…

 

ТИБІНКА І.Я. Дякую.

Шановні пані та панове, можу ще додати до того, що сказано Андрієм Івановичем, що сьогодні о другій годині за київським часом буде традиційна прес-конференція Міністерства закордонних справ Німеччини, і ми очікуємо також коментар до цього, оскільки наші журналісти будуть ставити відповідні питання, про це домовлено.

Також учора була оприлюднена їхня офіційна позиція, в якій вони підтвердили відданість Мінським домовленостям. МЗС, так, німецького. Там два моменти. Перше: вони підтвердили відданість Мінським домовленостям від 12 лютого 2015 року. Так,      це мінус. Але плюс в тому, що вони підтвердили, що ці домовленості між Україною та Росією, в яких посередником виступають Німеччина та Франція. Відповідно ми будемо теж акцентувати на цьому увагу, наголошуючи, що це йдеться про комплекс, що 12 лютого було підписано комплекс заході на виконання Мінських домовленостей 2014 року.

 

_______________. (Не чути)

 

ТИБІНКА І.Я. Мені невідома така інформація.

(Не чути)

 

ЗАЄЦЬ А.І. Що стосується Ватикану і Константинополя. Значить, в цих, дуже складних процесах, які тривають останнім часом, наша позиція ґрунтується на декількох основних моментах.

Створення єдиної помісної церкви – це ініціатива, яка має виходити від церкви, оскільки церква відділена від держави. Ті контакти, які були із Константинопольським патріархатом, і з Єрусалимським патріархом, свідчать про те, що будь-який півкрок з боку держави воно є шкідливим для цього процесу. Безумовно, цей процес треба підтримувати, але підтримувати так, щоб не нашкодити. Тому ми, в рамках церковної ради, яка при міністерстві існує і збирається що півтора місяці працюємо в індивідуальному режимі з ієрархами і їх представниками для того, щоб зрозуміти, які виникають проблеми, а вони постійно виникають, і ідентифікувати ті з них, які міністерство, через своїх дипломатичних представників, може посприяти.

Що стосується Константинопольського патріархату, то найближчим часом буде призначений новий генеральний консул у Стамбулі, який безпосередньо там і знаходиться, якщо кандидатура внесена буде, підтримана, то це та людина, яка зможе вести довірливий діалог з патріархатом. Друге. Це наше головування в ОЧЕС, яке починається 1 липня цього року і триватиме до кінця цього року, об'єктивно зумовить більшу кількість візитів високого рівня до Стамбулу в рамках ОЧЕС і в залежності від складу тих делегацій, їх очільників, в першу чергу, які там перебуватимуть, ми будемо ініціювати зустріч із патріархом. Патріархат за останні роки завжди дуже охоче йде на контакти з представниками України.

Що стосується Ватикану? То, очевидно, що потребує ця робота якогось свіжого подиху і коли цей свіжий подих настане, то ми почнемо свіжу роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотіла б, колеги, зараз, Андрій Іванович, вам подякувати і сказати, що дійсно функція держсекретаря все-таки це не політичні всі ці питання, які ви ставили. Тому хотілося б нарешті на комітеті бачити міністра або когось із заступників, хто якраз і відповідає цими питаннями, а не керівників департаментів.

Тому в мене, в принципі, до вас є, Андрій Іванович, оскільки ви відповідаєте за кадри так само, можливо, невисокого рівня кадри, але все-таки коли з'явиться перший заступник, і що зробити? Може, комітет написав би лист міністру, що нас турбує ситуація відсутності міністра чи заступників на комітеті, які мали би відповідати на політичні питання. Тому що я розумію, що у вашому віданні будуть там питання законодавства, ще щось. Нам бажано було б взагалі від Міністерства закордонних справ мати парламентського представника, який би відвідував комітет і чітко комунікував.

Тому у вас є якась інформація, що відбувається із призначенням першого заступника? Галібаренко більше року тому як поїхала в Лондон послом. Досі не призначений. Ми на комітеті не можемо побачити ні міністра, ні заступників, ні так далі.

 

ЗАЄЦЬ А.І.  Маю визнати, що, дійсно, ситуація не є прийнятною. Хотів би поінформувати членів комітету про те, що міністром внесено наприкінці грудня до Кабінету Міністрів пропозицію про призначення першого заступника міністра, станом на вчорашній день, бо я не знаю підсумків кадрових сьогоднішнього засідання уряду. Пропозиція продовжує розглядатися. Безумовно, скажу вам про це абсолютно відверто, Міністерству важко функціонувати, маючи міністра і всього двох заступників. Зараз є заступник міністра Зеркаль з питань європейської інтеграції, заступник міністра Кислиця. Державний секретар в силу специфіки своїх повноважень не може представляти позицію міністерства ні на урядових комітетах, ні… ну, з парламентськими, може, чуть простіше, там, де не політичні питання. Але це надзвичайно ускладнює роботу всього апарату міністерства. Тому міністр робить все від нього можливе для того, щоби було прийнято, внесена ним пропозиція. А ми всі разом з колегами теж сподіваємося на те, що така пропозиція буде прийнята.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович. Можливо, допомога комітету була би, якщо би ми звернулися до уряду, до Прем’єр-міністра про те, що ми вважаємо, що ситуація із відсутністю більше року першого заступника, і це впливає негативно на контакти, зокрема, з парламентом, відсутність… В якийсь, можливо, там спосіб про те, що важливо все-таки фіналізувати призначення і укомплектувати для того, щоб навіть співпраця на рівні МЗС парламенту через комітет була на більш  високому рівні і більше сприяла співпраці.

Ще що я хотіла би вас попросити. Оці матеріали, які зокрема піднімали члени комітету, там Ірина  Степанівна щодо пріоритетів в Радбезі ООН, Володимир Ар'єв щодо  міжнародних  судових  процесів, потім   Світлани Петрівни ці матеріали, які були, потім  по НАТО. По НАТО я вам зараз передала і ми членам комітету  роздали відповідь Насалику на який ми писали про те, щоб  Україна приєдналася до Центру з передового    досвіду НАТО у Вільнюсі з енергетичної безпеки і їхня відповідь. Я би все-таки вас просила (ми напишемо ще офіційний лист) знайти, там невелика сума грошей, щоб  Україна могла стати частиною цього Центру передового досвіду і отримувати   і інформацію, і контакти, і доступ до  різних міжнародних  заходів, мені здається,    що це посилить  нашу співпрацю з НАТО і члени комітету мають можливість з цим ознайомитися. От.

І щодо так само  Ватикану, щодо  Константинополя, оскільки в  минулому році було звернення  на рівні парламенту  України до Варфоломія, ви пам'ятаєте, щодо єдиної помісної  церкви. От. Я знаю, що вчора Блаженіший Святослав зустрічався із міністром закордонних  справ Клімкіним і вони проговорювали питання стратегії  з Ватиканом, оскільки, дійсно, не тільки питання те,  що 10 років незмінно один і той самий посол в Ватикані, є багато інших проблемних питань, що немає в державі стратегії як співпрацювати з Ватиканом.  Тобто, ці речі  бажано було б проговорювати на рівні там    першого заступника міністра, на комітеті, якщо не самого міністра.

Тому вам насправді, я думаю, що  і члени  комітету тут підтримають,  хотіла б подякувати і побажати на цій новій  такій роботі взагалі. Я розумію, що ще там    якось  самі процедури як, хто і за  що відповідає,  оскільки це така нова "держсекретар"  посада. Натхнення, системності і якщо треба там  законодавчі якісь  ініціативи, так само звертайтеся до комітету.

Наразі, будемо дякувати. І будемо переходити до  наступних, бо в нас ще насправді дуже  багато питань. І все-таки, колеги, є потреба  окремої зустрічі з Андрієм Івановичем? Можливо б накидали питання, ми б відправили і тоді  окремо провели зустріч. Є? Є.  Є. Чудово.  Є. Але давайте, ми зробимо так: ми питання сформуємо, направимо і тоді ми  за форматом там кавування, не комітет, бо на комітет, щоб не було знову проблем з кворумом, ми запросимо Андрія Івановича знову окремо проговорити вже з частиною колег.

Тоді від членів комітету голосуємо за те, що ви надсилаєте питання, кожен з членів комітету, тоді сформуємо список і запрошуємо на… Добре. Все, Андрій Іванович, дуже вам дякуємо.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ви не залишите, добре. Ми не проти.

Колеги, я пропоную все-таки проголосувати рішення комітету з проханням до Прем'єр-міністра все-таки це кадрове питання в МЗС у якийсь спосіб вирішити. Мені здається, що більше року воно все-таки негативно позначається на співпраці нашій з МЗС.

Борис Іванович, що ви думаєте, ви так якось? Хто за те…

Ви хотіли, Ірина Степанівно, сказати, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми хочемо запросити на засідання фракції міністрів, які йшли від фракцій, і Прем'єр-міністр, я думаю, що це ввійде в перелік тих запитань. А від комітету, я думаю, що ми можемо якийсь колективний лист. Але на фракції ми плануємо ближчим часом запросити і всі актуальні питання, які звучать в суспільстві, зараз підняти перед міністрами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додатково посилять. Я пропоную тоді, колеги…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  І будемо піднімати це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все-таки звернутися від комітету до уряду з питанням пришвидшити вирішення призначення в МЗС. Хто за таке рішення? Дякую. Є питання.

Будь ласка, зараз оскільки в нас тут є заступник міністра. Друге питання у нас про звернення до США, воно може зайняти дуже багато часу, щоб наших колег, зокрема, Петухова Сергія Ігоровича, там є два питання, які, я думаю, ми дуже швидко пройдемо, по ратифікації, якщо ви не заперечуєте, зараз швидко заслухаємо.

Будь ласка, Сергій Ігорович. Проект Закону про Ратифікацію договору між Україною та Урядом Малайзії про взаємну правову допомогу в кримінальних справах, будь ласка, 0128.

 

ПЕТУХОВ С.І.  Дякую.

Добрий день! Дійсно, під час останнього візиту Президента в Малайзію були підписані два договори, які стосуються співпраці в кримінальних справах і передачі засуджених осіб. Вони були дуже швидко відпрацьовані, насправді, це такий був хороший шанс, тому що з країнами Азії традиційно дуже важко вести переговори по цих угодах, вони не завжди є зацікавленими і їхня практика, укладення таких угод, не є поширеною.  Тому ми використали нагоду того, що був візит Президента, а також те, що в рамках співпраці по "Боїнгу" ми дуже тісно контактуємо з Малайзією. Буквально, навіть без делегацій, без візитів за півтора-два місяці відпрацювали два тексти договорів і вони були підписані. Питання є нагальним тому що прямо зараз там є громадяни України, які вже засуджені і там є питання, в  Малайзії, якщо не помиляюсь і смертної кари. Тому родичі цих людей звертались до народних депутатів, нам постійно надсилають по ним запити. Тому насправді вкладення цих угода має практичне значення вже зараз.

І, зрозуміло, на майбутнє все більше і більше наших громадян відвідує Малайзію з тої чи іншої причини, тому співпраця буде тільки ……

В принципі якихось надзвичайних положень там немає, ці договори є переважно достатньо стандартними, лише з врахуванням особливості правових систем країн з якими укладається. Тому, якщо якісь конкретні питання, можу спробувати відповісти, а так це є достатньо стандартні два договори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

У когось є запитання до цих двох договорів? Якщо немає, пропоную, хто за те, щоб підтримати 0128: про ратифікацію Договору між Україною та Урядом Малайзії про взаємну правову допомогу в кримінальних справах. Хто – за? Є.

І друге, відразу 0129: про ратифікацію Договору між Урядом Малайзії про видачу правопорушників. Хто – за? Дякую.

Колеги, зараз я пропоную розглянути… у нас є зараз, або ми зараз переходимо до проекту закону наступного, там, де ратифікація Карпат, там потрібно просто голос, дуже коротко Ірині Степанівни.

І 5509 довше будемо, потім перейдемо до США. Ми, я так розумію, ми не головні… секундочку. Про Карпати головні – правильно. Будь ласка,  по Карпатах, якщо можна зараз у нас доповідайте Тітарчук Михайло Іванович.

 

ЛІПТУХА І.Л. Тітарчук у відрядженні. Ліптуха Іван, директор департаменту туризму та курортів. Добрий день, шановні колеги,  депутати у нас є питання яке виноситься проект Закону України "Про приєднання до Протоколу про сталий туризм" до рамкової Конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Це питання з 2011 року ще в такому підвішеному стані,  бо Україна  мала приєднатися до цього протоколу по Карпатській конвенції разом з іншими країнами Карпатської конвенції, там 7 країн, але не приєдналася, бо були внесені зміни однією з держав. Постанова КМУ на той час не передбачала підписання, якщо були внесені зміни.

Тому з 2011 року Україна так і не приєдналася до цього протоколу щодо сталого розвитку туризму. А цей рік Організацією Об'єднаних Націй, Асамблеєю ООН був оголошений у всьому світі Роком сталого туризму. Зараз, сьогодні Кабінет Міністрів також проголосував за Указ Президента, і воно пішло на Адміністрацію Президента України, про оголошення Року сталого туризму в Україні. І взагалі, це питання приєднання не може тягнутись так довго, бо цей закон дасть можливість нам сприяти посиленню позицій України на міжнародному туристичному ринку. Тут багато я чув сьогодні від Міністерства закордонних справ: в нас взагалі сьогодні політика промоцій України та представлення України за кордоном на міжнародних форумах та виставках дуже слабка. Ми зараз також з Міністерством фінансів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чому так пізно подали? Якщо так треба було робити з 2011-го, чому не подавали раніше документи?

 

ЛІПТУХА І.Л.  Ми подали одразу ж, коли почали працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в парламент воно зайшло в 2017 році.

 

ЛІПТУХА І.Л.  Ми минулого року над цим працювали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд. Голосуємо. Ми зрозуміли важливість. Немає запитань, колеги? Важлива конвенція: захист Карпат.

Хто, колеги, за те, щоб підтримати? Дякую.

Будь ласка, Ірині Степанівні треба зараз піти в інший профільний комітет по Стамбульській конвенції доповідати. Тому, заважаючи на це… І вона повернеться назад. Я пропоную зараз почати обговорення про підготовку Звернення Верховної Ради до Президента США Трампа та Конгресу. У нас тут Борисюк Ярослав Володимирович. Якщо можна, вам слово. Ми поки почнемо, сподіваюся, Ірина Степанівна за той час повернеться, тоді розглянемо якраз 6 пункт нашого порядку денного.

Будь ласка.

 

БРИСЮК Я.В.  Дякую, пані голово.

Шановні депутати, МЗС підтримує ініціативу щодо направлення Звернення Верховної Ради до Конгресу і вважає, що це буде потужним сигналом, який буде сприйнятий позитивно і Конгресом, і американською адміністрацією.

Водночас, на думку МЗС, було б доцільно звернення спрямовувати саме до Конгресу, не до президента, а тільки до Конгресу США.

Ще один момент, який ми хотіли б відзначити. На нашу думку, недоцільно перераховувати ті законопроекти, які ми хотіли б, щоб американський Конгрес ухвалив, тому що їх вже є декілька на порядку денному, вони всі важливі. І, за нашою інформацією, ближчим часом планується внесення ще низки законопроектів. Зокрема, от внесено повторно Закон про підтримку стабільності і демократії в Україні (STAND for Ukraine Act), новий Закон про протидію російським ворожим діям ……… і сенатора Маккейна, Закон про невизнання анексії Криму, резолюція Палати представників із закликом до Російської Федерації припинити насилля в Україні. Тобто є ціла низка законів, які можна об'єднати такою фразою, що ми підтримуємо двопартійні законодавчі ініціативи Конгресу США.

Якщо потрібно, я можу пройтись. Текст, підготовлений МЗС, був надісланий до комітету… Він вже розданий, да. Останній варіант, український текст. Якщо треба, я можу пройтись по… Так, так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БРИСЮК Я.В. Ні, фактично от наша позиція, вона в цьому тексті висловлена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я вважаю, що текст в цілому є прийнятним. Я уважно його прочитав, і тут вношу редакційні, а деякі – і суттєві пропозиції по зміні, мінімальній зміні тексту. Якщо треба, я готовий по абзацу.

У другому абзаці, там, де говориться про "з часу відновлення…", "з часу незалежності України", пропоную уточнити формулювання з часу відновлення державної незалежності України у 1991 році, тому що саме відновлення державної незалежності підкреслює тяглість незалежності України, про що говорив сьогодні Андрій Іванович.

Далі. Внизу першої сторінки абзац, де говориться про Автономну Республіку Крим та Донбас. Я думав над тим, чи варто нам нагадувати тут окупацію Автономної Республіки Крим та Севастополя, міста Севастополь, що є офіційною позицією? Але, думаю, що назва Автономна Республіка Крим покриває Севастополь, як я розумію. Донбас, мені здається, треба подумати над тим, як уточнити це, чи окуповані райони Донецької, Луганської областей, але я б не вживав тут просто Донбас окупований.

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.  Ні, це ж наша територія, вона має офіційну назву.

Абзац перший на другій сторінці, де згадується "припинення вогню" російські там військові. Чи що? Пропоную формулювання поставити чіткіше "російські регулярні війська", регулярні війська.

Далі. Наступний абзац, тут повторення, величезної шкоди і величезної, і політичні. Пропоную в другому рядку замінити слова "величезні" на "значні".

В останньому абзаці четвертий рядок, тут "українського суспільства", оскільки говориться про американські і українські, то тоді "суспільстві", в множині, в мене все.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я хотіла запитати, колеги, чи розглядалося питання про згадку Будапештського меморандуму, а також стратегічної хартії співпраці між Сполученими штатами та України, яка, в тому числі, передбачає, де Америка підтвердила наше членство  НАТО згодом, тобто підтримала і так далі? Чи вважаєте ви, що ми повинні в цьому зверненні згадати? Мені здається, що це б підсилило українські позиції, тому що ми … це наші… Що, що? Вони можуть це не любити, але це історичний абсолютно факт, що США історично підтримувало нашу безпеку, і саме США виступило гарантом нашої  безпеки. Згадати про ядерну зброю, так само, що ми її здали. Тобто, я вважаю, що це була послідовна позиція. І так само згадати, що в контексті підписаної нашої хартії у 2008 році, де США підтримали, що Україна… де підтримали, що Україна рано чи пізно стане членом НАТО і так далі.

Я вважаю, що це посилить наші позиції, бо інакше вона ця заява вона дуже така млява.

 

ТИБІНКА І.Я. От у мене свіжі новини. Якраз за результатами прес-конференції в Берліні, що виголошено і з приводу цього кроку, якраз дозвольте зацитувати. Речник засудив акцію з внесенням надпису на фрагменті українського муру на території посольства ФРН в Києві важливими для обох сторін історичного символу об'єднання Європи. Назвавши такий крок не виваженою поведінкою народного обранця. Це було в період відзначення 25-річчя встановлення дипломатичних відносин. Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Я вважаю, що вчорашній парламентський демарш був дуже важливим сигналом для Німеччини. А що стосується акції окремого депутата, особисто я вважаю це актом вандалізму. Тим більше, що він зроблений на частині стіни, яка була символом розділення Німеччини. Але виступати нам і давати якусь оцінку, на мою думку, не заслуговує навіть негативної оцінки, не варто після вчорашнього демаршу. Дякую.

 

ГУЗЬ І.В. Можна не дискутувати, але, якщо ми зараз  будемо кожному депутату, який там якось рефлексує на ті чи інші питання, давати оцінки – це не наше завдання. Не втягуватись в політичну тріскотню і взяти  до уваги – та і все. Але не давати оцінок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Ну, я не знаю, що буде робити наша фракція в даному разі, але, ну, я вважаю, що по формі… по суті акція могла мати місце, але форма, звичайно, була обрана сумнівно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за висловлені позиції.

Тоді переходимо до 6 пункту. Будь ласка… Дипломатичних позицій, так. Без коментарів.

Будь ласка, ми зараз розглянемо 5509, поданий Кабінетом Міністрів України: проект Закону про внесення змін до статті 16 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Будь ласка, Корелюк Юрій Богданович, офіцер Управління у справах іноземців та адміністративного провадження ………….. Державної прикордонної служби. Будь ласка.

 

КУРИЛЮК Ю.Б.  Доброго дня. Дякую за надане слово.

Адміністрація Державної прикордонної служби цілковито підтримує позицію надання МЗС права реєструвати зазначену категорію осіб… робітники, члени, приватні робітники і так дальше. Єдине, що в нас є певні застереження з цього приводу. Ми їх висловлювали ще раніше, ми є послідовними в цьому питання. І на урядовому комітеті також ми піднімали це питання, і головуючою Климпуш-Цинцадзе була підтримана наша державницька позиція з цього приводу.

Ми б хотіли наголосити на тому, що, перш за все, держава наша підписала Угоду про асоціацію. І ми взяли на себе зобов'язання щодо запровадження ефективної та превентивної політики щодо боротьби з нелегальною міграцією. Також є рішення РНБО, підписане Указом Президента, про те, щоб посилити інституційну спроможність відповідних компетентних органів у протидії нелегальній міграції. Ми бачимо, що в цьому законопроекті є певні такі ризики, на нашу думку, які можуть спричинити певні можливості використовувати цей механізм для неконтрольованого прибуття домашніх робітників, працівників за контрактом, які зможуть використовувати цей механізм для… без всякого, скажемо, проблем перебувати на території  України. Що ми маємо на увазі? Що це  необмежена  кількість осіб. Ми пропонуємо внести в цей законопроект певні корективи в якому, в  кожному з цих двох абзаців вкінці дописати "певну обмежувальну кількість", щоб особи могли, наприклад, що "приватні домашні  робітники" ми пропонуємо обмежити двома особами на кожного такого робітника. Бо, якщо завтра  Російська Федерація почне створювати  десятки, сотні полків  домашніх робітників на території  України і ми не будемо мати можливість обмежити кількісно цих домашніх робітників, я розумію, нянечки, там, і так далі, ми не обмежуємо і не говоримо про тих, що це дипломатичні  представники і так далі, ті, хто мають дипломатичний паспорт, тут не йде мова про тих, хто має   дипломатичний паспорт.

І ми вважаємо, що аргумент  МЗС про те, що   це   зачіпає якось норму Віденської конвенції, пункту 4 статті 37, ми вважаємо, що там чітко в   конвенції записано, що держава  сприяє перебуванню тих,  хто зареєстрований вже  в  Україні, ми не обмежуємо тих, ми вважаємо, що має бути передбачений механізм, який дозволить,  хоча зовні, законне     перебування. Але, це так само було з студентським каналом, використовується дуже і на сьогодні використовується студентський канал, перебувають, а потім ми хапаємо людей на території, на західному кордоні, повертаємо, потім знову їх ловимо і так далі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, з МЗС в  нас з цього питання доповідає у нас  Сергій Олексійович Погорельцев, директор Департаменту  консульської служби МЗС,  будь ласка.

 

ПОГОРЕЛЬЦЕВ С.О. Шановні депутати, я можу, цілком погоджуюся на рахунок студентського каналу і тут є  над чим багато працювати. Але  конкретно по цьому законопроекту зауваження нами не враховано, оскільки запропоновані обмеження у кількості приватних домашніх робітників не  відповідають встановленій практиці насамперед   і містять ознаки втручання у внутрішні справи іноземних  представництв в  Україні.

Ви абсолютно справедливо відзначили положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини, якою закріплено, що держава перебування повинна виконувати свою юрисдикцію над цими особами, мається на увазі, домашніми працівниками, таким чином, щоб не втручатися не належним чином у виконання у функції представництва. Крім того, я впевнений, що в разі виявлення ознак щодо наявності не обґрунтованих зловживань з боку іноземних дипломатичних представництв, у Міністерства закордонних справ інших центральних органів виконавчої влади, будуть всі законні підстави і можливості вплинути на цей прес і обмежити в кількості, скільки… Я розумію, АДПС насамперед цікавить, ну, буквально одна країна, правильно, ну може дві, чи загалом. Їх багато, але ми ж цей процес можемо контролювати, ми ж можемо знати, хто скільки буде…

 

ЗАЯЦЬ А.І. Буквально, одна ремарка, по-перше, як сказав директор департаменту консульської служби ці процеси контрольовані цим, це недецентралізовані процеси, які відбуваються в усіх районних підрозділах державної міграційної служби. Це все відбувається в одному департаменті, в одному Міністерстві закордонних справ. Повірте, що як тільки ми і колеги з інших відомств, які працюють разом з нами і ми працюємо з вами ми бачимо, що є певні зловживання або наміри їх вчинити, ми зразу припиняємо цей процес. І ми абсолютно маємо можливості це зробити – це, по-перше.

По-друге, те про що говорив Прем'єр-міністр і цей і попередній, дискусії між органами виконавчої влади мають відбуватися до прийняття урядом відповідного рішення. Якщо Кабінет Міністрів вносить законопроект до парламенту, то я вважаю, що ми тільки займаємо час зайвий народних депутатів переносячи дискусію, яка вже завершена рішенням уряду. Давайте кожна дискусія буде на певному етапі завершуватися. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КРИЛЮК Ю.Б. Можна ремарочку? Ми не вступаємо у дискусію, ми висловили свою позицію. Дякую.

 

ГУЗЬ І.В. Я хотів би підтримати позицію Державної прикордонної служби. І вважаю, що, ну, тут можуть бути зловживання, тому що приватні домашні робітники, ну, я так розумію, якщо ми не встановлюємо граничний термін, не термін, а кількість, то це можуть бути декілька сотень, наприклад, домашніх приватних робітників, там, наприклад, Іраку, чи з Сирії, чи з якоїсь іншої, там, країни. Тому тут треба дуже обережно до цього ставитись, і я особисто утримаюсь в підтримці цього рішення. І думаю, що треба далі вивчати і думати наперед, а не, як кажуть представники МЗС, що, якщо будуть проблеми, будемо їх регулювати. То давайте зробимо так, щоб… подумаємо, щоб цих проблем в нас не виникало. Я згідний, що це не тільки Російська Федерація, це можуть бути і деякі інші країни, де сьогодні тривають війни і велика кількість мігрантів, і з допомогою посольств їх можуть там легалізовувати і далі через відповідні канали переправляти на Захід. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЄЦЬ А.І.  Я не хотів цього говорити, тому що є, крім членів комітету, інші особи. Тут акредитація всіх дипломатичних адміністративно-технічних працівників, іноземних диппредставництв, які здійснюються в МЗС, робиться не одноосібним рішенням Міністерства закордонних справ, це робиться завжди за погодженням зі Службою безпеки. Технологія відпрацьована роками, тому, крім чисто арифметичних підрахунків, ми бачимо, коли там три кухарі в одного дипломата не може бути, бо ми розуміємо, що цього не може бути. Зараз, за оціночними даними, які ми зробили, мова на весь київський дипломатичний корпус йде про декілька десятків осіб.

Я би дуже просив підтримати від імені уряду цей законопроект. У нас величезні проблеми з цілою низкою посольств і європейських, і арабських, і всіх інших, які не можуть везти свого кухаря, з яким він 20 років, посол, їздить по всіх країнах світу, ні нянечку, тому що "не положено". Я би пропонував, щоб хоча би в цьому питанні ми зробили один крок – і були такі, як всі нормальні держави. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович.  (Не чути)

 

 КУРИЛЮК Ю.Б. Ні. Просто ми хотіли, ми уточняли це питання. до речі, в робочому порядку МЗС  підтримував нашу позицію на самому початку, потім  думка чогось змінилась.

Ми хотіли би сказати, якщо у вас є механізми, які ви можете відмовити, то ми ж не  заперечуємо з цього. Взагалі ми підтримуємо і пропонуємо  прийняти цей закон за основу та в цілому. Але з певними корективами. Бо, дійсно, більше ми, наскільки нам відомо, більше ніяких механізмів обмеження цих людей ми не бачимо.

 

ЗАЛІЩУК С.П.   Дякую.

Шановні колеги, я направила вчора на пошту своїм колегам в комітеті ще одну правку до цього  законопроекту. Я зараз хочу пояснити всім іншим представникам виконавчої служби чого вона стосується.

Мої колеги з  "Блоку Петра Порошенка"  раніше надсилали свої звернення до Міністерства закордонних справ, і справа стосується студентів  вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування в посольствах. До нас зверталися посольства Норвегії, Данії, Швеції минулого року, що оскільки статус цих студентів не  врегульовано на території України, вони фактично відмовилися  від цих програм стажування. А це ті програми… я дуже  часто навіть зустрічалася  з такими студентами, які пишуть, наприклад,  свої роботи якісь чи взагалі працюють тут, допомагають, можуть розповсюджувати позитивну інформацію і так далі. Ми запропонували правку до доповнення цього документа яким чином… ми сформулювали: і студентів вищих навчальних закладів  іноземних держав, що проходять стажування та/або навчальну практику  у дипломатичних представництвах і консульських установах  іноземних держав в Україні.

Я би хотіла, щоб МЗС і прикордонники, щоб подивилися на цю правку, оскільки  ви раніше її не бачили, просто не було відповіді з вашого  боку, коли ми раніше надсилали. (Шум у залі)

Очевидно. Я хотіла сьогодні проговорити це. Ми вам перешлемо, щоб ви звернули на це увагу, але просто щоб ми це відрегулювали з вами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Мені видаються слушними зауваження, точніше занепокоєння представника  Прикордонної служби. В той же час важко собі уявити ситуацію, за якої  Міністерство закордонних справ  не буде реєструвати дипломата, консульського працівника незалежно від того,  яка буде кількість,  вони будуть реєструвати всі, звичайно, якщо є серйозні підстави, будуть  відхиляти комусь реєстрацію. Але, якщо говорити про цей принцип, то яким чином Міністерство закордонних справ буде  мати легальні підстави відмовити в реєстрації скажімо приватних домашніх    робітників - це дуже неясна, неконкретна категорія.  На яких підставах Міністерство закордонних справ може сказати: ні, стоп, більше, ми не будемо реєструвати.

Тому я пропоную,  щоби всі ці  три нові пункти, які  пропонується  доповнити, щоб обов'язково було написано: "за погодженням з МЗС". Тобто  особливий порядок, який надає законодавчим шляхом  право Міністерству закордонних справ відмовити в реєстрації. Це перше. І це буде закон.

   Друге положення, яке  я пропоную включити,  що оці всі  три нові абзаци в закон, значить, прив'язати їх дію до принципу взаємності відповідних країн. Якщо, скажемо, країна "А"  не надає такого права українцям, то і ми не повинні надавати таке  право цій країні.  Інакше, якщо читати ці поправки, то ми даємо право всім: і росіянам, і французам, і німцям. А ми повинні таке право обмежити лише  принципом взаємності: надають вони нам, ми їм надаємо, не надають, ми    їм не даємо. І все, і тоді не буде ніяких так би мовити претензій.

 

КУРИЛЮК Ю.Б. Це єдиний вихід, якщо можна, просто пропонувати в цьому законопроекті внести зміни в "Перехідні положення" Закону про правовий статус іноземці. Він  визначив встановити, що і визначити, що конкретно в цьому випадку.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Це техніка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, по процедурі, ми можемо зараз  проголосувати те, щоб рекомендувати на перше читання. 

Людмило Олександрівно, ми можемо хіба з цими поправками хіба?  Ні. А потім уже між першим і другим читанням вносити, озвучити, представляти під час цієї поправки.

 

_______________.  …пропозиції, щоб  зал як би розумів, що ми вже маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що це і всі ці, і щоб зняти ці зайві, скажімо,  застереження, які можуть не дозволити законопроекту бути хваленим. Тому хто за те, щоб підтримати законопроект в першому читанні?

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З зауваженнями. З зауваженнями Бориса Івановича і Світлани Петрівни. Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Тоді прошу зауваження, якщо… секретаріат  уточните ще раз у Бориса Івановича, і Світлана Петрівна  передасть свої поправки, тому що  цей…

Так, колеги, ще давайте, я  ….повернулась, проголосуємо за те, що   чекаємо  доопрацьований варіант  постанови-звернення  до конгресу від МЗС. Так? і тоді… ну з тими всіма поправками, зауваженнями, що ми  пропонували. Будь ласка.

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже голосуємо.

Хто – за? Хто – за, колеги?  Дякую. Рішення прийнято. 

 

ТАРАСЮК Б. Із змінами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Із змінами, так.

Колеги,  дуже тоді… ці питання, де голосувати. Колеги, там, де треба голосувати, Ірино Степанівно, дуже швиденько.

Дивіться, у нас є запрошення в  Ізраїль для Комітету  у закордонних справах.  У нас є запрошення так само в Польщу. Дуже просили. І вчора окрема була нарада  групи дружби і вже на наступному тижні візит, які треба щоб  ми  проголосували. Тому давайте… у нас  є  там ці квоти. Тут є ще ряд прохань. Ви бачили підготовані просто… (Шум у залі)

Ну правильно, ну тут ми хочемо зараз голосувати. Борис Іванович може піти,  і потім цей… 

Мені  здається, що Ізраїль входить  в пріоритетні напрямки, зважаючи на відновлені як, скажімо, після на  розмови Нетаньягу і Порошенка візиту прем'єра і комітету так само важливо після візиту Едельштейна сюди. Це раз. Запрошення ви бачили офіційне, пересилали. Так само і запрошення на Польщу групи дружби є. Група дружби. Єдине, що вони просили, щоб туди їхало 10 людей, а не четверо, як це заплановано в бюджеті, тим що їм польська  сторона оплачує проживання в готелях, вони хочуть це. Я просто не розумію, як ми можемо зробити якісь винятки і так далі в цьому аспекті. Можливо Борис Іванович щось доповість, і   ми якісь будем шукати, але… Тому я хотіла би зараз перед тим, як Володимир буде  доповідати більш ширше, щоб ми за це проголосували.

А і третє. Щоб ми проголосували за Хорватію. Щоб запросити Хорватію сюди. Вони все оплачують самі, тут  тільки обід. Ну тобто це фактично ми не беремо навіть коштів з цього…

Тому  перше питання. Хто за те, щоби  був візит  комітету  один з п'яти, які ми можемо собі  дозволити в рік, тут важливо, в Ізраїль. Раз.

Друге питання. За те, щоб поїхала група дружби одна з п'яти… (Шум у залі)

По черзі, так.  Я просто озвучу зараз, щоб… Одна з п'яти. Це в Польщу.

І третє. Запросити сюди делегацію хорватів. Тим більше, ви знаєте, що  Пленкович  був, наш друг, як Прем’єр-міністр тут. Ми знаємо, що Польщі є амбіція розбудовувати Адріатичне, Балтійське, Чорне море. І Хорватія там теж відіграє в цьому міжмор'ї і так далі величезну роль. Це для нас стратегічно важливо.

Хто за Ізраїль? Рішення є. Що додать?  У мене величезне   прохання зразу. Хто готовий  від комітету їхати чотири особи, будь ласка, повідомте. Надати треба впродовж… ми тоді маємо зараз… коли ми визначаємо тут в лютому бажано їхати, треба зараз дати список, хто їде, дати  попередні дати, тобто це не пленарний наш тиждень, ну в кінці лютого або початок березня, і напрямки, які ми.... Комітету там безпеки і так далі хотіли б зустрітися. Тому давайте хто готовий, будь ласка,  це лютий - початок  березня.

Друге. Хто за те, щоби Польща, візит групи дружби на  наступному тижні, ми підтримали?  Дуже… (Шум у залі)  Да, по Польщі.

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. От зараз якраз я хочу… Ні, ні, але не 10 людей.. (Шум у залі)

 

ТАРАСЮК Б.І. Вчора я брав участь  в засіданні цієї групи, де порушувалося питання кількості, кількості бажаючих. Кількість  бажаючих далеко переходить за межу  4 особи. Переважна більшість, і там попереджали, буде їхати за свій рахунок. І проживання польська сторона надає по-моєму десятьом, а виявили бажання  чотирнадцять поїхати.

Ну частина з них будуть за свій рахунок  сплачувати готель. Тому я не бачу проблем в тому, щоб підтримати пропозицію  про поїздку делегації в Польщу.

В той же час я… (Шум у залі)  Ну власне вони  сподіваються, що, можливо, Верховна Рада візьме  на себе витрати на дорогу більше, ніж чотирьох. Але це таке… Якщо загальне привило, то треба і залишити загальне правило, нехай вони за  свій рахунок їдуть. Я хочу сказати, що  я там на робочій групі порушив питання про те, що одна частина влади польської дає ляпаса Україні, дві заяви Качинського. Ну, можу сказати так, неформальний король Польщі нині. А друга частина влади запрошує делегацію говорити про дружбу. То я  вніс пропозицію, а, можливо, делегація сформулювала позицію до заяви Верховної Ради щодо висловлювань Качинського. Думки розділилися. Я зі свого боку взявся підготувати проект такої заяви.  Тому що ми не повинні пропускати заяви  Качинського, особливо який є неформальним королем сьогоднішньої Польщі, які фактично зазіхають на наше суверенне право визначати своїх героїв історії і свою історію і ставити нам бар'єри до  Європи. Хто він такий?

Тому  я просто інформую в порядку інформування, а проект завтра в робочому порядку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримали чотири особи, не більше. Все.

Хорватія, щоб приїхала до нас, хто –  за? Дякую.

Колеги, ви ще бачили поки. Ірина Степанівна, ви ще повернетеся чи ні, бо там є одне складне питання у нас?  Ну, тоді на одне складне нам треба, щоб вийшли, колеги, помічники і так далі. Ну, помічники і ті, хто немає відношення до комітету, члени комітету нехай залишаться.

Ще, колеги, хто хоче взяти  участь написала Микольська про утворення ради з міжнародної торгівлі при Кабміні. Від комітету хто готовий?  Ірина Степанівна,  ви готові?  Да, це тільки депутати  лишаються.  Ви залишаєтеся, МЗС може залишитися.

Колеги, хто ще хотів бажання? Тут Мінекономрозвитку створює утворення ради  з міжнародною торгівлі при Кабміні, просять рекомендувати  люду від комітету. Ірина Степанівна  виявила бажання. Хто ще? Хто цим реально буде займатися і ходити. Давайте хто за те, щоб підтримати Ірину Степанівну. Є. Будь ласка.

Чому я попросила, щоб поки тут була Ірина Степанівна. Ви бачили зареєстрований, це від нашого візиту в цей. Це воно є в "Різному", я його спеціально не виносила на цей, і в "Різному", не говорила.

Ви бачили проект   Постанови про  перенесення Посольства  України у державі Ізраїль до її столиці Єрусалим. Зареєстрований проект постанови  Фельдманом. В мене була зустріч  із послом Ізраїлю, коли він передавав це офіційне запрошення в Ізраїль, я спитала його думку. Він сказав: "Ну звісно, ми би були би дуже щасливі, щоб посольство було, але і це така ініціатива хороша, але ми розуміємо, що в українському парламенті і взагалі не буде політичної волі проголосувати, і це рішення  може тільки ускладнити стосунки  України і Ізраїлю, тому що ми уявляємо, що за цим  будуть  спровоковані інші рішення і почнеться як би, скажімо  там альтернативні законопроекти, нагнітання, винесуть в зал і це таке якесь підігрування. Він каже, що я  бачу більше шкоди від цього. Він мені обіцяв, посол Ізраїлю, що він поговорить з Фельдманом, щоб той відкликав цей проект постанови. Тому що: а) вона не має шансу  пройти, вона розхитає українську позицію серед арабського світу. Тобто викличе,  особливо після голосування резолюції,  це нам абсолютно невигідно плюс інші депутати зареєструють щось анти ізраїльське і почнеться вся оця провокаційна історія.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, це, оце, власне, що ми хотіли проговорити, це не є      взагалі в компетенції Верховної Ради   такі ці тому одне з завдань яке може бути. Ми можемо комітетом, чому ми не хотіли ні медіа присутності, ні помічників, нікого. І одне  із тих завдань, яке ми проговорювали.

До речі. МЗС, Зеркаль    обіцяла  написати позицію. Є?  Де вона, ця позиція. Є? Я ж просила їх, я просила МЗС підготувати   позицію де  вони нам дадуть юридичне обґрунтування, щоб ми як комітет відправили в секретаріат  Апарату Верховної Ради, що такі законопроекти взагалі не мали бути зареєстрованими, тобто, бо це не повноваження, не відання парламенту, що це   належить функції Президента визначати наші представництва за кордоном. Ось вона є – довідка. Довідка є, тобто, не знаю, чому вона до нас, поки що я не бачила, тут є.

Натомість, відповідно  до статті 106 Конституції  України саме Президент  України представляє державу в міжнародних, здійснює керівництво, веде переговори і так далі. За даними норми,  тут є пояснення те,  що я просила. Так, що ми робимо, ні, що ми зараз робимо? Ми просимо, нам зараз треба якесь рішення комітету, щоб воно не потрапило в зал.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Відхилити. І звернутися в секретаріат, зазначити, що взагалі не мало реєструватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити. Відхилити, відхилити без права внесення… Ну, як це може бути грамотно?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Можна це оформити рішенням комітету і внести зараз в зал з відхиленням. Можна це зробити.  Можна просто переговорити з Фельдманом…….  Можна просто його покласти, у нас такі постанови вже лежать…………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді зараз не розглядаємо, переносимо, чекаємо місяць, не даємо ніякої оцінки.

Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я пропоную дати коротку відповідь Верховній Раді, що комітет розглянув і не рекомендує Верховній Раді виносити на розгляд цей законопроект і все.

 

АР'ЄВ В.І. Я пропоную тоді рішенням комітету залишити без розгляду, оскільки це не є компетенцією Верховної Ради України.

 

_______________. Це найкращий варіант.

 

_______________. По делегації. Там просто є вимога про ……… чоловіків і жінок. Просто щоб ви мали на увазі в МПС.  І є таке положення, наразі, я так розумію, дві жінки попали в делегацію МПС. Але якщо три сесії поспіль буде такий склад делегації, то нам можуть зменшити на одну особу у склад делегації, тому треба враховувати. Я зараз не прошу вас переголосовувати.

(Вимкнено мікрофон)

 

ЗАЄЦЬ А.І. Буду короткий як ніколи. Закон про запобігання і протидію корупції зобов'язує подавати повідомлення в разі отримання будь-якого доходу, який перевищує 50 мінімумів, зараз це 70 з чимось тисяч гривень. Проблема полягає в тому, що десь третина наших дипломатів, які за кордоном знаходяться, це в основному посли, радники-посланники, радники, виплати, особливо ті, що з дружинами, на яких за місяць, перевищують це.

Ми пропонуємо це декларувати за підсумками року. Тому що інакше ми посадові оклади цих у валюті, які є ДСК постановою, фактично світимо. Крім того, люди, які знаходяться в якихось там нігеріях, анголах, де Інтернет не завжди буває, вони можуть не встигнути в десятиденний термін, і фактично щомісяця вони відповідно до якихось технічних причин вони наражаються на ризик того, що вони не дотримаються закону. Ми пропонуємо не знімати з них обов'язку декларування, але робити це, якщо вони перебувають… Це стосується дипломатичних працівників, якщо вони отримують на місяць більше п'ятдесяти мінімумів.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЄЦЬ А.І. Ні, якщо більше 50 одномоментно…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо зарплата 3 тисячі доларів, ти працюєш послом за кордоном. Ти маєш кожен місяць, тому що в тебе зарплата більша 50 мінімумів, і ти мусиш кожен … зразу писати, що ти…

 

ЗАЄЦЬ А.І. При тому, що це регулярна виплата…

(Загальна дискусія)

 

_______________. Це в Законі про запобігання корупції.

Так, так.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЄЦЬ А.І. Тому, якщо питання не таке складне, але і не таке просте…

(Загальна дискусія)

 

_______________. Це взагалі не зарплата, це не зарплата.

 

ЗАЄЦЬ А.І. Це не є зарплатою, це компенсаційними виплатами, воно не оподатковується. Якщо можна, подивіться, будь ласка, на те формулювання, яке відпрацьовано, ми його не хочемо застосовувати ні до подарунків, ні до продажу майна, це все залишається так, як воно діє. Тільки ці компенсаційні виплати. Тому що величезна кількість… Ну величезна, сотні людей потрапляють в абсолютно дурну ситуацію…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Як ми це будемо виправляти? Це зміни до Закону про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось Андрій Іванович нам сьогодні приніс для вивчення. Щоб зараз не було знову скандалу…  

 

ЗАЄЦЬ А.І.  Так, це потребує вивчення. З колегами з НАЗК ми це відпрацювали формулювання. Але це потребує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

(Запис закінчується)