Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

09 грудня 2016, 10:27

Стенограма засідання Комітету 05.12.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

05 грудня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Головне, що приходить на засідання, а це важливо, на відміну від деяких членів комітету, які приходять і зникають або взагалі не приходять.

Дякую, колеги, що сьогодні зібралися, оскільки у середу парламентські слухання дуже важливі. Отож, тут сьогодні в порядку денному… У когось є якісь побажання, що додати до порядку денного?

Будь ласка, Володимире.

 

АР’ЄВ В.І. Я хотів би все ж таки попросити, щоб ми всі питання, які пов'язані із міжнародними… із міжпарламентськими асамблеями і нашими делегаціями ставили всі разом, в тому числі уже виділили для цього окремий блок питань на затвердження всіх цих питань, які пов'язані із замінами, із затвердженням складу ПАРЄ, зокрема, яке передбачається щороку. Тому у даному разі я вважаю, що виривати одне питання з контексту не є можливими на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна уточнити. Ви пропонуєте питання…

 

АР’ЄВ В.І. Перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …третє перенести?

 

АР’ЄВ В.І. Перенести на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А тут немає про ПАРЄ, ви маєте на увазі Савченко і решти, там заміни?

 

АР’ЄВ В.І. Там і заміни, і Купрія лист і все це треба розглядати уже коли, відповідно, всі подадуть і всі будуть поставлені на порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що думають інші члени комітету? Будь ласка.

Будь ласка, Борис Іванович.

Ви нас заплутали. Будь ласка, хто за те – я так розумію, що зараз ми голосуємо, – хто за те, щоби проголосувати за порядок денний, який є сформований, а хто за те, щоб голосувати без пункту три, правильно?

 

ТАРАСЮК Б.І. Така пропозиція Володимира?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

АР’ЄВ В.І. Перенести пункт третій на інше засідання, коли будуть  всі абсолютно пропозиції, всі, пов'язані з міжпарламентськими асамблеями, коли будуть розглядатися всі листи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги. Хто за те, щоби проголосувати за такий порядок денний, який є сьогодні?

 

ТАРАСЮК Б.І. З пропозицією Володимира.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без пропозиції Володимира.

Три – "за". Хто – "проти"? Хто – "утримався"? (Шум у залі) Значить, "за". (Шум у залі)

А тепер, будь ласка, перепрошую, пропозиція Володимира. Хто за те, щоб без третього пункту порядок денний затвердити? 

Чотири – "за", Хто – "проти"?   Хто – "утримався"? Ну, переносимо. Переносимо третій… гаразд, пішли.

Перший пункт порядку денного. Будь ласка,  проект Закону про ратифікацію Протоколу про внесення доповнень до основної багатосторонньої Угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку  коридору   "Європа-Кавказ-Азія". Президент України. Подання.

Будь ласка, Довгань Віктор Миколайович, заступник міністра інфраструктури України з питань  європейської інтеграції.

 

ДОВГАНЬ В.М. Шановний Ганна Миколаївна! Шановні народні депутати, члени Комітету Верховної Ради у закордонних справах! Проект акту розроблено Міністерством інфраструктури України з метою проведення внутрішніх державних процедур відповідно до Закону України "Про міжнародні договори". Ми пропонуємо цей Протокол, який вносить зміни, він затверджує новий технічний додаток до основної угоди "Про принципи експлуатації залізнично-паромних комплексів на Чорному та Каспійському морях". Положення цього технічного додатку регулюють перевезення вантажів у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні за участі портів, портових операторів, залізниць.

Ну пріоритетність даного міжнародного договору в тому, що ми розвиваємо транспортний коридор в обхід Російської Федерації через Чорне та Каспійське море. Тому просимо підтримати. Проект акту погоджено без зауважень міністерствами. Лише тільки МЗС – редакційні правки та Мін'юстю – теж із зауваженнями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Штелюк Сергій Миколайович. Є хтось з МЗС? Нікого немає, да? Ну МЗС ніби не заперечує.

Колеги, є в когось запитання, будь ласка, до… Якщо немає, тоді, будь ласка, ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати ратифікацію протоколу?  Одноголосно. Рішення є. Дякуємо.

Колеги, пішли далі. Проект Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Будь ласка, Нефьодова немає. Директор департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Цимбал В'ячеслав Анатолійович.

 

ЦИМБАЛ В.А. Дякую, Ганно Миколаївно.

Доброго дня всім присутнім. На ваш розгляд вноситься законопроект про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Як ви знаєте, 11 липня 2016

 року була підписана ця Угода і передбачає достатньо суттєві положення, які спрямовані на розвиток торговельно-економічного і взагалі  співробітництва з цією країною.

В рамках переговорного процесу ми досягли певних результатів що стосується збалансованості доступу до ринків товарів України і Канади, наприклад, якщо Канада знімає тарифні обмеження щодо українських товарів на 98 відсотків одразу після  введення в дію цієї Угоди, то Україна має певні перехідні періоди на чутливі для нас види продукції, які на сьогоднішній день для нас вважаються достатньо пріоритетними з точки зору розвитку внутрішнього ринку і доступу на зовнішні ринки.

Також, зважаючи на той факт, що в принципі товарообіг між цими країнами достатньо… між нашими країнами достатньо розвинений, ми передбачаємо потенціал десь приблизно півмільярда в… повної імплементації, в рамках повної імплементації цієї Угоди, отримати додатково до товарообігу. Крім того, якщо ви звернете увагу на інвестиційне співробітництво між Україною і Канадою, яка зараз займає приблизно – Канада – в інвестиціях України приблизно півтора відсотка, ми передбачаємо, що це буде збільшено у два рази, до 35 мільйонів доларів США.

Зважаючи на ці факти, а також на перспективи розвитку і доступу на такий чутливий ринок, важливий ринок американський, для нас. Це перша угода з американським континентом, який дає можливість, в тому числі  і перспективи виходу на інші ринку цього континенту, просимо підтримати зазначений законопроект . Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего.

Хочу сказати, що сьогодні до мене звернувся голова Комітету з питань промислової політики  Галасюк Віктор, який пропонує провести обговорення разом з нашим комітетом наступного понеділка щодо ратифікації цієї угоди, оскільки там є,  як вони вважають, декілька якихось проблемних питань. І також Віктор Іванович Вовк, член нашого комітету, він має ці проблемні питання, оскільки його сьогодні немає, він захворів, він попросив, з вашого дозволу, щоб помічник... Але можна, щоб не зачитувати все, дуже коротко сказати.  Якщо ви не заперечуєте, заслухати представника члена нашого комітету Віктора Івановича Вовка. Ті зауваження, які є, щоб у нас потім не вийшло, як зі Стамбульською конвенцією. Бо це  дуже важливо, і сьогодні ми  якраз мали зустріч з представниками Канади. Проговорювали, чомусь виникало питання, щоб ратифікація відбувалася спільно в лютому, дві країни одночасно два парламенти, це теж для мене була нова інформація, буквально півгодини тому назад.

Тому, будь ласка, якщо можна, члени комітету не заперечують. Озвучте, будь ласка, що саме Віктор Іванович там  хотів. Сідайте, будь ласка, сюди і  включайте мікрофон.

 

НОСЕНКО Д.К. Шановні члени комітету, шановні присутні. Щодо ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною та  Канадою, тут Віктор Іванович хотів би звернути вашу увагу, що, виходячи з його особистої розмови з Джастіном Трюдо, в Канаді ратифікація Угоди можлива в кінці січня або  лютого 2017 року.

Тому Віктор Іванович вважає, що Верховна Рада України не повинна  бути менш вартісною та ратифікувати Угоду максимально наближену датою  до дати ратифікації Угоди парламентом Канади, як це було у випадку ратифікації Угоди про асоціацію, яку Верховна Рада України синхронно з Європейським парламентом ратифікувала 16 вересня 2014 року.

І, крім того, як член постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Віктор Іванович брав участь в засіданні Комітету соціальних питань охорони здоров'я та  сталого розвитку ПАРЄ у Флоренції і одним з питань, яке розглядалося на засіданні комітету, було питання щодо проекту резолюції Угоди про вільну торгівлю між Канадою  та ЄС. Всі члени комітету ПАРЄ одноголосно не підтримали резолюцію, оскільки деякі торгові умови, закладені в Угоді, є абсолютно неприпустимими.

Як приклад, однією з умов вводиться поняття інвестиційних судів (Investment Court System), іншими словами приватного арбітражу що дозволить корпораціям, нехтуючи національним законодавством, судовою системою, уряду та парламентом країни, примушувати державу до прийняття певних рішень.

Наявність таких умов в змісті Угоди про вільну торгівлю між  Україною та Канадою може значно обмежувати суверенітет України. У зв'язку з вищевикладеним Віктор Іванович пропонує на даному етапі без належного розгляду не підтримувати питання щодо проекту  Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, провести закриті слухання Комітету у закордонних справах та Комітету з питань  промислової політики та підприємництва за участю представників МЗС та Мінекономрозвитку. І у разі наявності застережень в Угоді, ратифікувати її також з застереженнями, як це планується і у ратифікації Стамбульської конвенції. Дякую за увагу

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можливо, колеги з МЗС хтось є? По цьому питанню. Можна. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скажіть, будь ласка, а яке відношення має період ратифікації до меншовартості країни? Можете провести паралель? В чому воно буде проявлятися – меншовартісність? От чітко мені приведіть паралель, будь ласка.

Я думаю, колег теж це цікавить…

 

НОСЕНКО Д.К.  Але я не Віктор Іванович. Але, з огляду його думки, мабуть те, що Верховна Рада, не чекаючи рішення парламенту Канади, на декілька місяців раніше ратифікує цю Угоду.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А що, хіба ми не представляємо  народ України – 46 мільйонів населення? Яке має відношення? Ми маємо на когось оглядатися чи не оглядатися?

 

НОСЕНКО Д.К.  Віктор Іванович пропонує одночасно це зробити…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Так а в чому меншовартісність? Поясніть паралель. От я просто хочу… як раніше голосування, ніж в Канаді, буде визначати нашу  меншовартісність? Де тут є паралель? Я не можу зрозуміти ніяк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, це дуже складне  питання. я  думаю, що те, що Галасюк запропонував провести обговорення, ще пані Наталя Микольська пропонувала провести спільні слухання по цій… по поясненню суспільству все ж  такі, що означає, які там квоти передбачені в цій Угоді. Щоб потім не вийшло, що Угода про вільну торгівлю з Канадою – це суцільна зрада, як у нас деякі люблять це називати. Ну можливо, я би зараз, зважаючи на такі от якісь речі, ну можу сказати, моя особиста позиція – треба ратифікувати. Але на такі речі, можливо, нам варто провести на наступний тиждень спільне засідання, проговорення всіх цих нюансів по квотах і так далі, щоб потім в залі ми  не бачили знову  всяких зусиль щодо застережень і так далі.

Борис Іванович, ви хочете тут щось порадити. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я думаю, що в цілому пропозиція слушна. Але я би уникав будь-яких  визначень, в тому числі, щодо меншовартісності. Тому що в даному разі не йдеться про це, а йдеться про загальну практику, коли парламенти двох країн, якщо мова іде про двосторонні угоди, ратифікуються одночасно.

Тому я пропоную прийняти позитивне рішення на комітеті, а голові рекомендувати, щоб цей Закон про ратифікацію був розглянутий пізніше. А пізніше, це коли ми будемо знати дату розгляду канадським парламентом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Борис Іванович.

У мене все-таки було би питання до представників МЗС, ой МЗС, Міністерства економіки. Шкода, що тут  немає першого заступника міністра, для того щоб чітко прояснити, чи є якісь, чи були якісь великі дебати, зокрема, з комітетом Галасюка по квотах, якісь незадоволення. Просто  не хочеться пізніше, щоб наш комітет підтримав в цілому, а почалися з сторони їхнього, якісь вносити на ім'я спікера застереження.

Будь ласка, ви можете їх прокоментувати.

 

ЦИМБАЛ В.А. Да, звичайно. По-перше, для нас ці зауваження, застереження, вірніше, це ми вперше почули їх. Ніяких положень, які б якось зменшували нашу можливість і втрату нашої національної незалежності чи національних якихось питань, що стосуються судочинства  немає там. 

Що стосується квотування, то в процесі, переговорному процесі ми проводили неодноразові консультації, в тому числі в рамках наших взаємовідносин з бізнесом на різних форумах. І ця угода, що стосується тарифних квот, що стосується доступу до українського ринку, була виважена і проблем  з боку наших виробників принаймні ми  не отримували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир, ви хотіли, піднімали руку, будь ласка. 

 

АР’ЄВ В.І. Ну, я хотів спитати.  Я тут  бачив щойно посла Канади, він тут був. І я хотів би спитати. Чого він тоді не затримався для того, щоб відповісти на питання на нашому комітеті щодо застережень?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У канадійської сторони немає застережень, це у нас є застереження.

 

АР’ЄВ В.І. Української сторони щодо застережень, правильно. Тому в даному разі ми  запрошували сюди представника посольства Канади, щоб на це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, навіщо…

 

АР’ЄВ В.І. Ну, якщо у наших колег є питання, то в принципі було би непогано, щоб він тоді затримався і на засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це знущання… (Шум у залі) Ірина Геращенко сказала, що є така ідея, щоб разом це зробити в січні, в кінці січні чи лютому, не знаю звідки в них ця ідея народилася, щоб ратифікація була спільна. І зараз я чую від пана Вовка. Тобто можливо були якісь додаткові перемовини, про які ми були проінформовані буквально зараз щодо ратифікації.

Але я  кажу, сьогодні до мене звернувся Галасюк з побажанням, а до цього Наталія Микольська, яка зараз в Кенії, що вона хотіла провести окремі  консультації, щоб наш  комітет організував. Я кажу, ми в принципі "за" для  того щоб на базі комітету, наприклад, в понеділок чи в вівторок ми зібралися і чітко зробили таку інформаційну просвітницьку кампанію для парламентарів, що означає для України ратифікація Угоди. Такий собі спільний захід.

 

АР’ЄВ В.І. Але було би дуже добре, якби голова комітету інформувала нас про результати зустрічей з послом Канади перед розглядом питання щодо ратифікації Угоди. І це було би принаймні зрозуміло для членів комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я щиро… Володимир Ігорович, я вам щиро дякую. Інформую вас про те, що на зустрічі по обговоренню ситуації на сході  України в рамках візиту сюди Еліс (прізвище зараз скажу) по обговоренню безпекової ситуації на Донбасі і в Криму. На зустрічі були присутні Ірина Геращенко і я.  Обговорювалося питання протидія російській агресії, санкцій. Оскільки ви знаєте, що в Канаді є одна з ідей, озвучена  їхнім міністром, щодо відновлення діалогу з Росією. І наскільки це відновлення діалогу з Росією щодо Арктики і їхніх екологічних проблем, не повинно заважати посиленню санкцій проти України. Це було ключове.

І заодно під час зустрічі згадалося питання ратифікації. Я сказала, що ми розглядаємо на цьому тижні, але не хочемо виносити в зал.

 

АР’ЄВ В.І. …такого питання відповідного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це співпадіння відбулося, це не перед цим питанням. Будь ласка, ще раз. Будь ласка.

 

ЦИМБАЛ В.А. Перепрошую, що беру слово ще раз. Я просто хотів би прояснити ситуацію. Що в принципі, коли відбувалася розмова Президента з Трюдо, телефонна розмова, там було  зазначено про формат, який можливий, який був використаний при ратифікації Угоди з ЄС, паралельна ратифікація. Але я хочу звернути увагу шановних членів комітету, що процедура проходження в парламенті Канади законопроекту вона трошки відрізняється, і вона передбачає більше 10 етапів.

Звичайно, що можемо домовлятися, це справа парламентів, що паралельна ратифікація. Але ж ми просимо також це врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто хоче запропонувати якесь соломонове рішення зараз?  (Шум у залі)

Як відкласти? Голосування в залі, ви маєте на увазі? (Шум у залі)

 

АР’ЄВ В.І. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.  Для цього треба працювати, щоб не поставили на порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне. Просто буде… в понеділок Галасюк буде робити своє  засідання комітету, де будуть обговорювати ратифікацію Угоди, де там будуть висловлювати якісь застереження, тому… Оцей, що буде, понеділок, так. Ні, не сьогодні, наступний. Наступний понеділок, перепрошую.

 

ТАРАСЮК Б.І.  А у нас є  застереження? Якщо у нас немає застережень, то давайте приймемо формальне рішення і будемо чекати інший комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет – з застереженнями, а тоді…

Чи можливо інший варіант. Провести спільне засідання в понеділок, послухати застереження, і тоді зібратися і десь навіть в середині парламенту і  проголосувати за це, щоб потім не було такого, що буде Радикальна партія з позицією "з застереженнями", до них підключаться…

Хто за те, щоб ратифікувати Угоду з Канадою. Так як вона є, без застережень.

 

ТАРАСЮК Б.І.  З відкладенням… (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. В зал.

Хто – "за"? Хто – "проти"? Хто – "утримався"?  Раді вас бачити. Добрий день. Є, колеги. Все. Тоді пішли далі.

Третє питання у нас знято з порядку денного. Будь ласка,  Володимир. Четвертий пункт. Ваше питання, будь ласка.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, ну четвертий пункт у нас в даному разі щодо утворення депутатських груп дружби з Тунісом і Малайзією. Є  дуже велике бажання, зокрема, з Туніса, з боку Туніса отримати аналогічну депутатську групу, оскільки в парламенті Туніса така існує. Однак є проблема, що після того, як пройшов певний час в роботі парламенту, переважна більшість народних депутатів втрачає інтерес до створення  груп дружби. І в даному разі я хотів би тоді уже більш поставити питання до того, щоб, можливо, нам доведеться  переглядати наше положення щодо лімітів, тому що є ті, хто хочуть і не можуть через ліміти, а інші, яких ліміти не використані вони, відповідно, і не дуже бажають створювати групи дружби. Тому в даному разі я хотів би все ж таки, щоб ми  тоді вирішити питання, як ми будемо діяти у такому випадку. Або  тоді доручаємо всім  членам комітету шукати у своїх фракціях відповідно тих, хто зголоситься піднімати…  там, наприклад, доручити і попросити на засіданнях  фракцій підняти це  питання і щоб хтось зголосився очолити ці групи. Або розширяти квоти.  Бо іншого виходу  на сьогоднішній день  я не бачу, тому що, зокрема, обходити всіх народних депутатів з питанням, а чи ти не хочеш дружити з Тунісом, да, чи ти не хочеш дружити з Малайзією, я вважаю, що це просто  контрпродуктивно. Тому щодо цих питань, у мене є  от ді такі пропозиції, пропоную обговорити.

Тепер. На 2017 рік у нас є інформація щодо трьох країн, які запропоновані для обміну. Але я вважаю,  що поки питання відкрите, нам варто… можливо ще хтось буде бажати із наших колег і поінформувати просто  всіх… всіх пропоную підтримати ідею поінформувати всіх голів  груп міжпарламентських зв'язків запропонувати план або пропозиції щодо обміну на 2017 рік. І розглянути їх вже на засіданні в останньому перед закінченням року. Дякую.

От є дві пропозиції щодо…

Перша пропозиція: або… ми просимо членів комітету на засіданні фракцій оголосити про те, що є дві країни, які дуже хочуть з нами  дружити, в яких є створенні/не створенні групи з Україною, але з українського боку  немає.

 

 ТАРАСЮК Б.І. Які дві країни?

 

АР’ЄВ В.І. Малайзія і Туніс. І відповідним чином попросити щоб хтось зголосився увійти в групу дружба, а можливо навіть очолити її.

Або другій варіант: розширити в наші обмеження, наприклад, з двох до трьох груп, і є у нас активні наші  колеги, в тому числі і члени комітету, які  могли би взяти на себе  теоретично це питання.  Це щодо Малайзії  і Тунісу. 

І щодо  інформації по візитам на 2017 рік. Три візити обговорювати я вважаю мало, нам потрібно кинути, скажімо, заклик до наших колег, які  очолюють інші групи. І якщо у них є домовленості про візити або наміри  щодо візитів в 2017 році з іншою стороною, то надати їх до наступного засідання комітету, наприклад, яке відбудеться на останньому  пленарному запланованому тижні цього року.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. дякую. Я пропоную у відповідь на пропозицію Володимира Ар'єва, не міняти правила, але ми в комітеті можемо прийняти рішення в порядку виключення. Якщо є пропозиція, якщо є кандидатури, то можемо прийняти тут в комітеті рішення в порядку виключення.

Що стосується обмінів, то я прошу включити на 2017 рік обмін з Туреччиною. У мене була зустріч із головою групи дружби із Україною турецького парламенту. Ми домовилися  провести обмін візитами протягом  2017 року. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я від себе можу сказати, що, дійсно, у нас є… якщо зараз подивитися, у нас створено… Людмила Олександрівно, 76? 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 79.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 79 груп дружби! Але є ще країни, які не покриті. Ну дуже важко знайти депутатів, які хотіли б, особливо, що стосується африканського континенту, Азії. От. Чомусь мало хто береться за цю справу, але є потреба. Є потреба і в інших, там наприклад,  Сербія і так далі, щоб була більша кількість представників. І дуже часто, коли наші  посольства присилають… наші посли представляють… присилають нам прохання: створіть групу дружби, щоб якось активізувати  міжпарламентський діалог. Ми натикаємося на проблему, це вже  десятий випадок, я можу сказати, за останній рік, що ті, хто хочуть ініціативні депутати вони вже в п'яти групах є, не можуть, а інших мотивувати взяти на себе дуже складно.  Тому я бачу, що це вже як певна… з одної сторони,  наше рішення, яке ми хвалили, воно було правильним – не дозволяти, щоб депутати були там в 30 групах і толку з цього мало. Але, з іншої сторони, вже зараз є… воно стає такою певною там проблемою, що ми не можемо покрити, особливо якщо це  взяти один якийсь там  регіон. Наприклад, регіон Персидської затоки, де парламентар може розуміти, що Кувейт, Катар…. якось брати там суміжні і вести цей напрям, тому що…. Є спільні там проблеми, для нас актуальні якісь теми, які можна. Тому треба шукати якийсь вихід.  Я тут зараз… в мене такі внутрішні вагання між тим, щоб, з одної сторони, наше правило, наш принцип він правильний, а з іншої сторони, він не дозволяє покрити додатково  регіони, напрямки.  І тому тут, якщо ми проголосуємо зараз  за Туніс і за Малайзію як в порядку виключення, то можливо, Володя, варто   подивитися  ще ті країни, які важливі, де не створені групи дружби. От. І… якщо… до фракції ми зверталися уже від комітету тричі про те, щоби надсилали список тих країн, в яких немає, не створено групу дружби з закликом на фракціях проговорити ці питання, щоб на фракціях повизначали кандидатів. Не отримали жодної відповіді, а є важливі регіони для нас. Будь ласка.

 

 АР’ЄВ В.І. Дякую дуже за пропозицію.

Я вважаю, що пропозиція Бориса Тарасюка є слушною, але трошки вона запізніла, через те що у нас  вже була ситуація, коли нам пропонували в порядку винятку для Павла Унгуряна очолити групу з Узбекистаном і Таджикистаном, але комітет тоді вирішив, що ми будемо діяти суто в межах діючого положення.  Тому в даному разі ми тоді виходить когось поставимо із народних депутатів теоретично в нерівне становище, що протирічить самому духу парламентаризму і принципу рівності народних депутатів. Хоча, ще раз підкреслюю, пропозиція є абсолютно слушна.

Тому я в даному разі вважаю, що ми трошки самі себе, коли ми відмовляли, обмежили в цьому маневрі. Тому зараз нам варто розглянути, можливо є ще якісь інші пропозиції щодо цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви  пропонуєте все-таки збільшити?

 

АР’ЄВ В.І. Я пропоную вирішити, прийняти одну з двох, або обидві, або якщо  жодної не приймається, то теж варіант. Тобто в даному разі я просто роблю своє зауваження щодо того, що ми один раз вже не дозволили Унгуряну  очолити поза квотою.  Інформую членів комітетів.

 

ТАРАСЮК Б.І. Моя пропозиція не виключає цього варіанту. Ми раніше не розглядали можливість збільшення кількості груп, який може очолити один депутат. Якщо ми погоджуємося на те, щоби розглядати це в порядку виключення, то тоді це вже  буде рішення комітету. І ми будемо розглядати і минулі, і нинішні ситуації. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Чи можна запропонувати, наприклад, тим депутатським групам, продовжуючи вашу пропозицію, Ганна Миколаївна, якщо вони очолюють Кувейт чи Катар, якісь дотичні країни, також взяти на себе якби дотичні країни паралельно і до тих країн, які вони є. Тим же депутатам, які входять в ці депутатські групи, взяти ще дотичні до цих  країн, ну, як регіон. Подивитися, може не вичерпають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві. Не можна очолювати більше, ніж дві і не бути членом семи. 

 

АР’ЄВ В.І. У нас з Азією просто і Африкою майже ніхто не хоче займатися, ну, крім Китаю, ясна річ, там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Якщо ми внесемо все-таки…

 

АР’ЄВ В.І. Я все ж таки пропоную, щоб попросити, звернутися до кожного із членів комітету повідомити на фракціях про це.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Давайте тоді ще одну пропозицію. Звернутися до  Голови Верховної Ради, щоб він провів, він все рівно проводить наради з головами фракцій, закцентувавши на цьому увагу, можливо як питання. Бо наради проводяться в основному – бюджетний процес зараз, якби формування  порядку денного. Може, закцентувати увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  є пропозиція...

 

 АР’ЄВ В.І. (Не чути)  але не більше, наприклад, чотирьох за окремими…

 

ТАРАСЮК Б.І. А якщо додатки "як правило"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Як правило", о, давайте, "як правило". Все.

Хто  за те, щоб внести в порядок денний сьогодні обговорення цього питання. Хто – "за"? Хто – "проти"? Хто – "утримався"?

От. І тоді пропозиція  така, внести в наше положення про групи і так далі. Як правило, не більше чотирьох груп дружби...

 

АР’ЄВ В.І.  Не більше… Там, де у нас не більше двох…

 

ТАРАСЮК Б.І. Як правило, не більше двох, а це означає, що можна більше.

 

АР’ЄВ В.І. Ну, це ми тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але давайте обмежимо чотирма – хватить, більше чотирьох це вже людина не витягне.

 

АР’ЄВ В.І.  …за своїм рішенням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно. Як правило.

 

АР’ЄВ В.І. Як правило двох, а потім рішенням нашим ми приймаємо або третю, або давати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, як правило, не більше двох. Так що? Хто за те, щоб внести в положення про формування груп?

 

ТАРАСЮК Б.І. Не більше двох, і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я б обмежила чотирма, але.

 

АР’ЄВ В.І. Я б теж обмежив  чотирма, тому що і написав, що більше двох за рішенням комітету, але не більше чотирьох. Тому що п'ять вже вести, ну добре,  чотири, якщо невеликі країни.

 

ТАРАСЮК Б.І. Тоді слова "як правило" зайві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нетреба, не більше чотирьох. Тут  буде декілька реально ініціатив, які беруть там країни Киргизстан, Казахстан, Узбекистан. Оце хто покриють ті регіони Туркменістан, потім візьмуть в Африці  якихось пару Південна Африка чи Східна, сусідні країни. Не більше чотирьох груп очолювати, не більше чотирьох  та бути членом.

 

АР’ЄВ В.І. Понад двох – приймається рішення окремо комітетом чи просто?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми і так затверджуємо. Да, затвердити не більше чотирьох. Хто за те, щоб внести зміни, що один депутат може очолювати не більше чи бути співголовою не більше чотирьох груп дружби, не більше?  Хто – "за"? Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Все. Є, це питання.

Але я пропоную все одно ще раз надіслати на фракції чергове нагадування. Ну, про те можна поінформувати, що ми збільшили до чотирьох, і для тих країн, які хотіли з списком тих країн де взагалі,  немає створених груп дружби. От Македонія, наприклад, зустрічалися з послом Македонії, він говорить, дивно з Албанією у вас група дружби є, а з  Македонією немає і так далі. Тому це теж  ще одне питання, цей список оновлюємо надсилаємо на фракції. Дякую, колеги.

Переходимо до наступного пункту. Пішли далі.

 

АР’ЄВ В.І.  Можна зараз Перу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте п'ятий зараз, Перу.

 

АР’ЄВ В.І. Ні, КНР. У нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятий – ні. Давайте Китай зараз.

 

АР’ЄВ В.І. У нас по Перу просто треба призначити координатор, хто візьме…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути, мікрофон вимкнено)

Ірина Степанівна – все. Хто за те, щоби Ірина Степанівна координатором від комітету по створенню групи дружби. Хто – "проти"? Всі – "за". Чудово, є. Пішли далі.

Тепер п'яте, будь ласка,  питання, Гаман Олександр Віталійович. І також я хотіла, щоби Олександр Присяжнюк потім додав, позаяк ініціатори цього звернення. Є, будь ласка?

 

ГАМАН О.В. Так, звичайно.

Доброго дня шановні народні депутати, колеги. Щодо створення візових центрів у Китаї і запровадження так званого аутсорсингу по опрацюванню візових клопотань. МЗС у плані спрощення візового режиму для громадян КНР у цьому році зроблено уже досить багато, ми запровадили оформлення віз для туристів, для китайських бізнесменів в аеропортах в Борисполі та в Одесі. І як результат ми уже в цьому році за 9 місяців вдвічі збільшили кількість оформлених віз для громадян Китаю порівняно з минулим роком.

Далі, що ми хочемо зробити. За ініціативою МЗС до Адміністрації Президента внесено проект указу Президента про скасування віз для пред'явників так званих китайських паспортів для службових цілей. Цими паспортами документуються державні експерти, представники  державних великих корпорацій, тобто представники бізнесу. Я думаю, що ми зацікавлені в тому, щоби китайський бізнес входив в Україну. На жаль, протягом останніх трьох місяців цей проект указу поки що залишається тільки проектом.

Далі. МЗС розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України про спрощення оформлення віз, тобто фактично ми розробили абсолютно нову редакцію правил оформлення віз. Ми завершили міжвідомче погодження і на цьому тижні ми його внесемо в Міністерство юстиції, після чого плануємо до кінця року внести до Кабінету Міністрів України.

Що передбачають ці правила? В першу чергу серед новацій є саме запровадження аутсорсингу – те, про що йдеться у зверненні народних  депутатів. І ми вже провели певні переговори з представниками деяких компаній, які працюють у сфері аутсорсингу для  європейських держав, і домовилися попередньо, що в  наступному році вони будуть готові для нас запровадити пілотний проект. Ми розглядаємо, зокрема і Китай, і другу країну – Індію. Це можливо буде рік, можливо буде два роки.

Далі в цих правилах ми передбачаємо також зменшення тарифних ставок за оформлення візових документів. Як відомо, на сьогодні українська віза коштує 85 доларів разова, 130 – дворазова, і 200 – доларів двохразова. Тобто не є самі дешеві візи. Багаторазова, так, 200 доларів. В терміновому порядку відповідно тарифні ставки збільшуються вдвічі.

Ми поки що намагаємося домовитися з Мінфіном, і знайти в них розуміння, що в оформлення віз і консульський збір не є тим основним джерелом наповнення державного бюджету України.  Поки що нам це не вдається, але ми їхнє зауваження не будемо враховувати і будемо входити до Міністерства юстиції.

Ось це те, що ми зробили вже на сьогодні.

А, і ще одна річ, те що проходили вже всі інші асоційовані члени Європейського Союзу, ми розробили проект указу, погодилися з усіма відомствами і  міністерствами України щодо скасування віз українських для всіх іноземців абсолютно, які  мають дійсні шенгенські візи, дозволи на проживання в країнах Європейського Союзу, в  країнах також таких як Канада, США та Японія. На даний час проект також залишається  у вигляді тільки проекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, представники групи дружби "Україна – Китай".

 

 ПРИСЯЖНЮК О.А. Вони попросили, дуже попросили комітет звернутися з листом до структури, до Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів для того, щоб пришвидшити, щоб те що зараз доповідає Міністерство закордонних справ, щоб проект не залишався півроку проектом, щоб дати просто йому ход. Це все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотіла б ще почути думку тоді... Ми, пригадуєте,  говорили, коли ми обговорювали двосторонні  стосунки Україна – Китай, тоді не було представника МЗС, було Міністерство інфраструктури, було Міністерство економіки. І, як скажімо, щодо перспектив Ірина Степанівна висловлювала деякі ризики, деякі загрози, які можливо. Ми навіть голосували за створення окремої робочої групи, щоб в закритому режимі провести  в комітеті чи навіть писали лист тоді на уряд до Гройсмана, щоб створити цю робочу групу і визначити нашу  політику. В рамках ще було інше питання 16 плюс 1. Як цей формат відслідковується. Ми бачимо останні дзвінки Президента Трампа, куди він подзвонив і що це сколихнуло, і багато інших речей. Тому щодо цієї позиції по Китаю, тут треба…

Ірина Степанівна, ви брали участь? Була та робоча… можете нам якось розповісти?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я би розділяла поняття туризму і відвідування громадян Китаю, як частину наповнення, інвестування через кожного громадянина з політикою держави Україна, зовнішньою політикою, економічною політикою, з державою Китай. З тими кредитами, які нам надаються, а ми не можемо вибрати. З тими  зобов'язаннями, які взяла Україна на себе і не виконує повною мірою. Я би відділила це питання  від питання, про що ми говоримо зараз,– це туризм і залучення громадян Китаю сюди як туристів. Я приведу два приклади.  Тому я би розділяла ці питання і хочу сьогодні говорити саме от  про те, що сказав Саша  Присяжнюк.

Дивіться, 5 тисяч китайських туристів в 2015 році і Міністерство  закордонних справ каже, що їх буде в два рази більше. Навіть при тих процедурах, які  уже спростили на сьогоднішній день. 5 тисяч китайських туристів,  приблизно 3 тисячі доларів витрачається кожним туристом, це 15 мільйонів. Якщо взяти… Які він принесе, цей китаєць принесе в Україну. І 200 доларів – багаторазова віза, про що казав Борис Іванович, на тих 5 тисяч, це 1 мільйон. Ну не сорозмірні цифри, і вони є доказовими для міністерства… від Міністерства закордонних справ до Міністерства фінансів про те, що як ми збільшимо в два рази – 10 тисяч тих туристів з Китаю, то   буде вже 30 мільйонів. А візи якщо залишаться  по 200 навіть  багаторазові, то це буде лише 2 мільйони.

Ми бачимо просту математику і просту економіку. Віза на певний період  і  які доходи принесе збільшення… лібералізація, і просто проста цифра, яка не сорозмірна  з тим, що  залишить кожен громадянин Китаю у нас.

Тому я би підтримувала пропозицію комітетом звернутися у відповідні органи, інституції по прискоренню цієї процедури, яка носить  ну тільки позитивний характер. Контрольована ця процедура. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"?

 

ЛУЦЕНКО І.С. А політику держави відклала б на інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це треба так само обговорити, бо це  важливий напрямок.

Ви хочете зауваження? Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Два  питання.

Перше питання до Олександра  Віталійовича. Чи погоджено це питання  з Службою безпеки? Тому що питання напряму пов'язано з безпекою держави. Перше питання.

І друге питання. Щодо розрахунків, які завела Ірина Степанівна.

Коли в 2005 році приймалося  рішення про надання безвізового режиму для громадян країн членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Японії і деяких інших країн, то якраз до уваги приймалося   рішення у тому числі і  фінансове: скільки ми втрачаємо від ненадходження  консульських зборів і скільки ми отримаємо надходження в країну від збільшення відвідування нашої країни. І разом з Прикордонною службою ми  довели,  що ми як держава  отримаємо значно більше від запровадження безвізового режиму через приток відвідувачів до нашої країни. І конкретні цифри довели і  підтвердили це.  Тому в даному разі не викликає сумніву ті розрахунки і та логіка, яку привела Ірина Степанівна.

Єдине, що я хотів би, щоби Олександр Віталійович сказав, чи погоджено це питання з Службою безпеки. Ми знаємо, що вже Далекий Схід Російської Федерації заполонений китайцями.  Дякую.

 

ГАМАН О.В. Борисе Івановичу, звичайно, це питання і всі проекти, які виходять від нас, погоджуються зі Службою безпеки України і з Прикордонною службою України також, яка має найбільш повну статистику щодо в'їзду і не виїзду, наприклад, іноземців. За результатами цього пілотного проекту, який був запроваджений з 20 червня по 30 вересня нами було отримана статистична інформація від прикордонників, де… щодо громадян Китаю, які не виїхали, в рамках цього пілотного проекту, тобто це  15-денні візи. Ми отримали статистику,  що менше 1 відсотка. Тобто навіть  в найбільш розвинутих країнах, які стежать за міграцією, нелегальною міграцією, це фактично нічого тобто… тут у нас позитив абсолютний і зауважень з боку Служби безпеки України у тому числі не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово. Тоді, колеги, хто за те, щоб від комітету звернутися до… пропозиції їм?  Всі.  Одноголосно, да? Все.

Я так… (Шум у залі)  Там написано в листі.  Все… Адміністрації Президента, Кабміну, МЗС прийняти відповідні правові акти для забезпечення вирішення цього питання.  Дякуємо.

Колеги, переходимо до наступного пункту порядку  денного, яке у нас надзвичайно важливе. Я би. Можливо, зараз пропонувала швидше розглянути, щоб відпустити Ярослава Андрійовича… Скільки часу. Подивіться 7-й пункт нашого порядку денного, а тоді переходити до парламентських слухань, які довше. Якщо ви не  заперечуєте.

Давайте, Ярослав Андрійович.

 

СІМОНОВ Я.А. Дякую, Ганна Миколаївна.

Шановні народні депутати, 13 грудня виповнюється 25 років встановлення дипломатичних відносин з Республікою Болгарія, планується… З цієї нагоди планується проведення спільного засідання комітетів Верховної Ради України і Народних Зборів Республіки Болгарія у закордонних справах, за підсумками якої також заплановано підписання спільної декларації. В декларації буде зазначено ну моменти, хотілось би якомога більше моментів закласти щодо підтримки територіальної цілісності, суверенітету, підтримки… звільнення від візового режиму українських громадян. На жаль, сьогоднішня політична  ситуація в Болгарії досить нестабільна.  Після проведення президентських виборів і відставки прем’єра сьогодні уряд є технічним, парламент фактично також розрізнений і складно прогнозувати подальші-подальші політичні рухи в цій країні. 

Це було все. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже. Колеги, ви знаєте, що ми готуємо офіційний візит, де будуть відзначення 25 років дипвідносин. Дякую тим, хто погодився туди їхати. Але ситуація після президентських виборів така виглядає, що, навіть якщо подивитися на текст, який ми спільно готуємо,  заяву, то це на відміну не порівняння  з тим,  що у нас було спільне звернення  по Заяві пам'яті солідарності з поляками, з литовцями, що ми готували. І  дякую Борису Івановичу за  доопрацювання цього тексту, але болгарська сторона дуже, скажімо, вичищає,  не вичищає, а просто не хоче, щоб ця заява  містила хоч будь-які згадування факту російської агресії. Там ми пропонували, зокрема, у них зараз розглядається Закон про декомунізацію в другому читанні. Україна, ми перейменували там ряд вулиць на Староболгарські там з тих, які носили назву там болгарських комуністів, а вони тільки це розглядають. І у них буде 7-го числа засідання комітету, де Комітет у закордонних справах має схвалити текст цієї спільної заяви до 25-річчя Незалежності. Ми все-таки умудрилися згадати, що ми декларуємо підтримку вільної, незалежної, непорушної України і резолюції, які стосувалися  до того, які  були ухвалені ООН, ПАРЄ, ОБСЄ там, де є якраз оці резолюції. В такий спосіб ми намагаємося якось за… це була Бориса Івановича ідея, дякую.

Вони чикають що  ми сьогодні приймемо якесь рішення. Ну, чесно вам скажу, текст без... (Мікрофон вимкнено)

Дякую Борисе Івановичу.

Колеги, пропоную тоді затвердити цей текс, як є. Хоча мої теж особисті очікування від нашого болгарського співробітництва чи дружби були завищені, і ми розуміємо, що реалії. Хто – "за"? Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Є.

Будь ласка. Тоді принагідно кажу про Білорусь. Вони готові прийняти делегацію і членів комітету, в Мінськ поїхати до 25-річчя. Тобто обговорюється як один з варіантів. Тому просто потрібно, щоб члени комітету теж як, скажімо, долучалися до тих напрямків. От Молдова, Білорусь, Румунія. Це я розумію.

 

 АР’ЄВ В.І.  (Не чути) …повинна бути… (не чути) скільки країн, в цьому плануються  заходи і плани. Вони ж… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То давайте напишемо запит, щоб нам надали список тих, де проведені вже заходи.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Частину – в січні. Там, я знаю, деякі… Давайте попросимо МЗС надати  нам список  тих заходів, які вже проведені, які плануються  ще до 25-річчя.

Будь ласка,  Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я підтримую пропозицію про  направлення запиту до Міністерства закордонних справ. Але, колеги, я хочу сказати, що  ми не можемо під  один шаблон підвести всі  ювілеї, всі групи країн. В кожній країні по-різному  і з кожною країною по-різному це відзначається.

Президенти домовилися, наприклад, минулого тижня у Варшаві, що буде проведено спеціальне таке… конференція, яка присвячена Варшаві наступного  січня наступного року.

Сьогодні я брав участь в Дипломатичній  академії на заході, присвяченого 25-річчю встановлення дипломатичних відносин з Угорщиною. Тобто ми не можемо підвести під один шаблон всі. І інформація МЗС, очевидно, повинна нам допомогти в цьому, і ми не повинні перебирати на  себе відповідальність за відзначення всіх ювілеїв, 25-річ з іншими  країнами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ті керівники груп дружби, які мали би так само використати ці 25 років дипвідносин для того, щоб просунути, брати участь в заходах тут. Той, хто не має… (Шум у залі)

 

 ТАРАСЮК Б.І. ….можна звернутися до голів депутатських…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце якраз і є, якщо б воно… (Шум у залі)

Будь ласка,  Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, якщо  ми можемо трошечки по-іншому подивитися на цю проблему. У нас буде 25 років проведення референдуму про проголошення незалежності України.  Давайте, може, ми зробимо якийсь на базі нашого комітету. Пройшло. Але ми можемо зробити запрошення цих дипломатичних представництв в якісь… в таку  загальну об'єднуючу  для нас  подію, проговорити якісь… подякувати їм там,наприклад, за підтримку… в Організації Об'єднаних Націй там за таке голосування, в такому-то органі – за таке, за таке, за таке.  Чому ви не можемо  знайти для себе об'єднуючий якийсь  момент, де проголосити якісь узагальнюючі такі моменти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Була ідея, чесно вам скажу, провести зустріч, як ми раніше, з послами "сімки", потім зробити можливо там, коли ми збирали голоси на Третьому комітеті, в ООН. Особливо там Киргизстан, Узбекистан,  були проблемні питання, країни Франкофонії   и так далі.  Була ідея зробити  так, як ми робили –  "день Африки" і так далі. Але єдина проблема: коли ми це  все  робимо, потім від комітету  приходить  голова і ще один  депутат і так далі. Тому ініціативність така вже… ми проводили зустріч з Сесіль Васьє про гібридні ці… Дякую Володимиру Ар'єву, що прийшов і висловив позицію. Нам треба зрозуміти, чи ми робимо звернення,  щоб Тьєрі оцей не їздив більше у Францію, чи ми це робили. Коли ми проводимо по Білорусії засідання чи по україно-російським відносинам і так далі. Тому…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В Крим. Ну це інше. Але я кажу, це  в ході. Тому я просто… коли ми робили по дерогації, тільки ви були присутні. Коли приїжджали латвійці, тільки була Світлана і Борис Іванович. Коли приїжджали до нас португальці, на  вечері  знову Борис Іванович  і добре, що прийшов пан Ларін і так далі.  (Шум у залі)

Ні, у мене хороша пам'ять. Тому що, вибачте, це займає дуже багато  часу, і коли я очікую, що прийде  ще пару членів комітету, то  завжди… (Шум у залі)

Давайте зробимо… Можна  зробити, наприклад, країни  Центральної і Східної  Азії. Зібрати, наприклад, захід, з ними проговорити. Зібрати знову там послів "сімки" чи "двадцятки", країн ЄС. Як комітет їм є що проговорити там, і ми можемо це робити, цю ініціативу. Але я хотіла, наприклад, щоб хтось  з комітету взяв на себе цю ініціативу і сказав: "Я  беру, наприклад, на себе Африку"    "А я  беру Близьких Схід" – "А я – Азію" і так дальше. І тоді ми підключаємося. Я обіцяю особисту присутність, що я прийду, якщо хтось візьме на себе організаторські по регіонах, по континентах підхід. Давайте хто зараз готовий, давайте ми це зробимо, це не проблема. Скинемося, проведемо якийсь фуршет і  проговоримо. Що, нам не важливо розвивати стосунки там Казахстан, Туркменістан, Азербайджан і так далі? Важливо. Ще там щось. Давайте. Хто готовий? (Шум у залі)

Ну ми всіх послів не можемо запросити.   Тоді треба винаймати якийсь зал великий. Я думала, можливо, поділити. Но можна всіх послів запросити комітет. (Шум у залі)

Ну дивіться, є… Тоді можна, Ірина Степанівна, то можна зробити  дипломатичний вечір перед Днем дипломата, який в грудні, так, відзначається. 22 грудня. Комітет з закордонних справах може ініціювати подяку, дійсно. Під час цього року ми пройшли багато випробовувань. Багато…   Вдячність. В кінці року зробити "день вдячності" представникам тих дипломатичних... за  підтримку України. Подумати, де ми можемо… Можливо, готель "Київ". Винайняти там цей верхній зал, зробити невеликий фуршет, і на цьому фуршеті  закликати подякувати їм за активну… Можемо, наприклад, наступного тижня в четвер зібрати всіх дипломатів, запитати, чи всі члени комітету є, скинутися на якийсь фуршет і провести такий "день вдячності".

 От є в американців Saints given day – День вдячності. А ми що? Можемо теж проявити подяку за санкції, за фінансову допомогу, за Резолюцію ООН і так далі. (Шум у залі)   Я – "за"!

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Такої практики не було, але це шикарна ідея. (Шум у залі) Я – "за"!

Якщо члени  комітету "за", готова, кажу. Хто за те, щоб провести, наприклад, День подяки представникам дипломатичних відомств за  підтримку України в протидії агресії, встановленні… там сильних інституцій, реформ… і так далі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Saints given

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Saints given для дипломатів.

У нас є спонсори, я вже відчуваю, той, хто готовий покрити фуршет і все решта. (Шум у залі)

І кожен виступить, розкаже за ті… з ким у нас більше політично… (Шум у залі)

Колеги, я підтримую. Запросити, дійсно, депутатів, керівників груп дружби. Чому би ні, власне? Це хороша ідея. Хай вони… так є вирішені питання, ми публічно оприлюднимо. Скинемося самі… (Шум у залі)

Хто за те, щоб провести… (Загальна дискусія)

 Так чого "подумаємо"? Думати, так це ми проведемо через рік. От День Африки ми думали, а Микольський сьогодні в Кенії завдяки тому, що ми… (Шум у залі)  Перед Днем дипломата.  Перед, тому що День дипломата буде пленарний і буде складно і так далі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Щороку Президент проводить новорічні прийняття для дипломатичних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В січні. Він проводить  в січні після свят.

 

ТАРАСЮК Б.І.  У січні, ви праві. (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми робимо в кінці року подяку просто.

 

ТАРАСЮК Б.І. Було би правильно робити Міністерству закордонних справ. Тому я і кажу, що…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Давайте звернемося до Клімкіна з пропозицією.

 

ТАРАСЮК Б.І. Питання потребує опрацювання, ми не знаємо які плани Міністерства закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому ми прив'язуємося до Міністерства закордонних справ, Борис Іванович? У нас парламентська дипломатія, яка окремо працює з дипломатами, чи ми маємо отримати дозвіл від МЗС? От я хочу зрозуміти.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дозволи від МЗС це ви отримуєте, я ніколи на то не звертав уваги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я просто хочу зрозуміти. (Шум у залі) Так чому ви пропонуєте, щоб ми… (Шум у залі) Так, Борис Іванович, я хочу зрозуміти, чому ми вважаєте, що ми маємо довідатися, які плани в МЗС? В нас є свої плани, своя дженда. (Шум у залі) Ну, то це скоординуємо, ми приймемо рішення, що ми таке робимо, а тоді далі, в процесі підготовки скоординуємо з МЗС. Чи ми ще з Президентом маємо скоординувати, щоб йому не завадити і так далі? (Шум у залі) Ні, це треба до 24-го чи до 22-го навіть зробити. (Шум у залі) Борис Іванович, ми з вами окремо поговоримо про мою позицію. Я зараз… Хто за те, щоб провести "день подяки" українським дипломатам за 2016 рік за одного… (Шум у залі) Ой! Українським… ну, нашим дипломатичним представництвам для того, щоб цей… Да! Якими в нас є цей… Дипломатичні відносини.

Хто за те?.. Кому треба ще скоординувати зусилля… (Шум у залі) Ну, ми їх не запросимо, Володя, перепрошую! Ми у стані… ми визначимо у процесі… Визнаємо…

Хто – "за"? Чи ви хочете коментар?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я вношу пропозицію створити робочу групу, яка би… встановити їй граничний час, можливо, на наступному засіданні комітету, щоб вона внесла пропозицію. Я не готовий зараз приймати таке рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В нас теоретично повинно було бути ще засідання на наступному тижні. Але  в нас буде візит цей у Софію. Тобто ми можемо тоді перенести засідання на… (Шум у залі) 17-го, це виходить п'ятниця? Подивись календар. Чи що це виходить? Субота. Значить, тебе не буде весь тиждень наступний. А потім… І ще буде один пленарний тиждень, де ми можемо на цьому пленарному тижні…

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, тоді у нас ще є пленарний тиждень. (Шум у залі)

Добре, колеги, немає... Все. Колеги, пішли далі. Немає рішення поки що щодо цього "дня подяки", немає готовності…

 

АР’ЄВ В.І. Так давайте, можливо, перенесемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо, добре. Хто за те, щоби провести "день подяки" дипломатам за підтримку України до кінця цього року. Формат буде обговорено у робочій групі. Хто – "за"? Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Рішення є.

Хто за те, щоби ввійти в робочу групу і швидко, буквально завтра-післязавтра проговорити якісь організаційні моменти. Хто – "за"? Світлана Петрівна?

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я не встигну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, є члени комітету. Я пропоную: Ірина Степанівна і Сажко обговорюють формат, все решта, ми з Борисом Івановичем решта приєднуємося… (Шум у залі) Все, колеги, пішли далі.

Так, Олександр Анатолійович, будь ласка. Пішли далі.

Колеги, про стан підготовки парламентських слухань, будь ласка. Зараз у нас Маркіян Євгенович. А чому Маркіян Євгенович?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мабуть, почну я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмила Олександрівна.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. На розгляд шановних членів комітету ми надали списки виступаючих, порядок ведення. Також сьогодні важливо затвердити проект рекомендацій, які підготовлені робочою групою. І також є пропозиція Світлани Петрівни – списки виступаючих на парламентських слуханнях, матеріали, які будуть тиражуватися, пропонуються для тиражування на парламентські слухання. Для того, щоби це все вносити на розгляд керівництва Верховної Ради і Апарату Верховної Ради і готувати парламентські слухання.

Почну з порядку ведення. В порядку ведення виписані доповідачі від уряду, а також співдоповідачі від нашого комітету і Комітету з питань європейської інтеграції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент 7 хвилин…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. По сім? Так що сім? Сім хвилин. Це дуже добре, оскільки щойно ми отримали доручення від Прем'єр-міністра на виконання нашого прохання, робочої групи, до доповідачів з уряду додалися ще дві особи, це заступник міністра інформаційної політики України Біденко Артем Ігорович та виконуючий обов'язки міністра культури України Мазур Тамара Вікторівна. Через те у нас здвигається трохи час для виступаючих. Їм – по три, да? Є. Є, по 3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Добре.

Далі. У нас ще є питання по виступаючим: Марк Опгенорт – це заступник Віннікова, керівника Офісу НАТО теж проситься до виступу.

 Ми нікого із закордонних представників, іноземних представників не запрошували, через те потребує вирішення зараз: ми надаємо йому слово чи ні. Вінніков в цей час буде  у відряджені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто звертається?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Марк Опгенорт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання перекладу, як…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. У нас синхронний переклад передбачений в проведені в кошторисі, так що це все є. Вже, на жаль, ми сьогодні вечором після засідання комітету я подаю всі списки для погодження з керівництвом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це буде символічно, тому НАТО і виступає. Росіяни будуть читати підтекст.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. З огляду на підрахунок часу, який залишився, у нас виходить для всіх виступаючих – це і народні депутати і представники громадськості, представники наукових кіл – по 5 хвилин.  По 5 хвилин всі, загалом нормально буде  по регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це довго?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так а що ми тоді скоротимо час проведення загалом слухань?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще може хтось додасться до… 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Сьогодні вже да, вже все. Ми не можемо, оскільки все передається. Виступаючі, у нас на сьогоднішній момент виходить 28 чоловік без уряду. (Шум у залі) Встигаємо! Я все підрахувала, ми якраз от встигаємо… (Шум у залі) Три години. (Шум у залі) Ну, це я розумію, але три години відводиться. (Шум у залі) Ні, так, як до нас звертаються представники громадськості… (Шум у залі)

Ні, ну, ми можемо… Звичайно, слухання можуть закінчитись десь там через півтори години, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пішли далі?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Тобто це нормально, погоджується такий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є в когось зауваження? (Шум у залі) Ні, давайте проголосуємо за останнє питання – про створення робочої групи, щоб потім вистачило кворуму. (Шум у залі) Ні,  дев'яте питання. Ірина Степанівна, дев'яте питання, бо там голосування не треба.

 

ЛУЦЕНКО І.С. По Стамбульській конвенції? Ну, дивіться, колеги, це приблизно та сама ситуація, коли Вовк сказав, що треба провести спочатку робочу групу, застереження. Ми не комітеті проголосували за ратифікацію Стамбульської конвенції всі одноголосно, без застережень, а в залі показались: Вовк застережень не пред'явив, плювався слиною, кричав, що там дуже багато застережень, "Опоблок" звернувся і зареєстрував постанову із закликом керівництву Верховної Ради  ратифікувати Стамбульську конвенцію – влаштували шабаш! Представники "Батьківщини" при тому, що в нас є поважна людина, найкращий, я вже сто раз це казала, міністр закордонних справ, проявив Іван Крулько там застереження, прив'язавши церкви, при тому, що в нас церква відділена від держави, у нас світська держава. Ми побачили це шоу, яке побачили. тому моя пропозиція: для того, щоб зняти всі інсинуації, ми вже розіслали листи на фракції про те, щоб дали своїх представників від фракцій на цю робочу групу, де чітко провести людям лікбез, пояснити, що можна робити при ратифікації, які застереження, які ні. Борис Іванович, я спеціально його запрошувала, щоб він послухав це все, якби і щоб це все було грамотно в рамках і щоб ми не виглядали пітекантропами. Володь, ти – "за" чи ні?

 

АР’ЄВ В.І. За. 

 

ТАРАСЮК Б.І. Незважаючи на ваш прогноз, працювала робоча група за  дорученням комітету, і робоча група завершила свою роботу прийняттям сценарію проведення і проекту рекомендації. Правда, ми ще повинні на комітеті прийняти рішення остаточно, тому що там є деякі питання, які потребують рішення комітету. Так само, як і активно працює робоча група  по дипломатичній службі. Так що, Ганна Миколаївна, не всі ваші  висловлювання мають підстави. Робоча група, якщо вона працює під контролем комітету і голови комітету, то вона здатна забезпечити результат.

Що я хочу сказати по сценарію. Сценарій в кінці написано, виступ від депутатських фракцій та групи, очевидно груп, комітетів по одному представнику.  Від нашого комітету, крім голови комітету, троє виступають.

 

ЛУЦЕНКО І.С. То забагато?

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні. Це ми врахували все. Я просто  до того, що ми цією фразою унеможливлюємо формально кажучи, виступи членів комітету. В цілому, мені знається можна схвалити даний сценарій і подякувати Людмилі Олександрівні за роботу.

Що стосується проекту рекомендацій, то в проекті рекомендацій, який група опрацьовувала, не були враховані на останньому етапі пропозиції Світлани Петрівни, але вона врешті-решт доопрацювала ці пропозиції, вони конкретизовані. Я особисто пропоную з ними погодитися, але в мене є деякі зауваження і прошу роз'яснення.

В рекомендаціях на тертій сторінці, другий абзац, там, де говориться, Женевська конвенція 1949 року, яка покладають… Очевидно, "які"… "Женевські конвенції", якщо я не помиляюсь? Чи одна конвенція? Чи то Гаазькі конвенції? 49-го одна? Значить, тоді треба, відповідно, "яка покладає" тоді треба написати. Не люблю слово "певні зобов'язання".

Далі, в наступному абзаці наводяться цифри. Цифри, значить, жахливі, але в цих цифрах я читаю наступне: "Вбиті – 9 тисяч 569, із загальної  кількості жертв понад 2 тисячі були цивільними особами". Мені здається, навпаки: більше двох тисяч були військові, а решта – це цивільні жертви. Тобто тут треба поправити.

Тепер, останній абзац на цій сторінці. Ну, тут починається третій рядок – втручання західних політичних лідерів, "потребує втручання західних політичних лідерів". Мені здається, не зовсім коректно так говорити. "Втручання демократичних  країн світу і міжнародних інституцій". Я би замінив "втручання західних лідерів".

Далі…  "демократичних країн світу і міжнародних інституцій".

Далі, останнє речення на  цій сторінці, там "цивілізованих країн" замінити на "демократичних країн".

Далі, наступна сторінка, там, де передостанній абзац, де говориться про бажання окремих посадовців, членів делегацій відновити політичний діалог із Російською Федерацією. Питання: "відновити політичний діалог" я би  поставив у лапки.

Тепер, наступна сторінка, останній знизу абзац. Тут у мене найбільше зауважень: "Варто також відзначити, що зовнішні умови здійснення Україною зовнішньої політики змінюються". Дуже важко складено. Ну, можна тут замінити одне зовнішнє на можливо міжнародна атмосфера, в якій здійснюється зовнішня політика Україні або  щось таке.

Далі. Відновлення роботи спільної торгової комісії. Торгова комісія чи торговельна комісія?  Значить тут треба в наступному рядку також змінити.

Угода з Росією за проектом будівництва газопроводу "Турецький потік". Якось не по-українські сказано. Угода за проектом не може бути сказана.

Далі. Рекомендація Кабінету Міністрів, 11 пункт, говориться про засоби для повернення на територію України осіб, які незаконно були переміщені до Росії з місць несвободи тимчасово окупованого Криму. Не думаю, що це виключна компетенція Кабінету  Міністрів. Тут, наприклад, Служба безпеки відіграє важливу роль. Вона тут неврахована як та служба, яка не входить  до Кабінету Міністрів, але відіграє важливу роль.

 

ЗАЛІЩУК С.П. А що ви пропонуєте, окрему рекомендацію СБУ чи просто включити сюди разом з?..

 

ТАРАСЮК Б.І. Разом з СБУ можливо.

Далі. Наступний пункт, 12-й. "Сформувати спеціальний орган, який би постійно був відповідальним за переговори щодо так званих кримських в'язнів і всі українські політв'язні, які знаходяться в Росії". Знову ж таки, тут очевидно не обійтися від міжвідомчої групи,  яка виходить за межі Кабінету Міністрів лише.

Наступний, 20 пункт. Я не можу зрозуміти цього пункту. От тут, для реалізації поставлених вище завдань, зокрема, але не обмежуючись у розвитку народної культурної дипломатії. Не можу зрозуміти, декілька разів прочитав.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Йдеться про те, що окрім культурної дипломатії, яку ми …….. про співпрацю навіть, наприклад, Міжнародний кримінальний суд. Наші правозахисники окремо паралельно надають справи, розслідування, факти, які вони збирають і на окупованій території, і на Донеччині. Йдеться про те, що можна посилювати співпрацю різних напрямках, те, що наш комітет робить, бере участь…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Ну не знаю, можливо я один не догнав цієї фрази, але...

 

ЗАЛІЩУК С.П. Гаразд. Ми спробуємо переформулювати  так, щоб вона була.

 

ТАРАСЮК Б.І. 21-й, наступний пункт. "Напрацювати альтернативні до Мінських угод стратегії вирішення  конфлікту на  Донбасі". Ви знаєте, амбітна мета, яка так і зависне в повітрі.

 

 ЗАЛІЩУК С.П. Але чи повинні ми її озвучити?

 

ТАРАСЮК Б.І. Не знаю, невпевнений, що ми повинні озвучити, тому що сьогодні ця тема не є популярною у міжнародній спільноті. Навіть Рада Безпеки ООН послалася на Мінські домовленості, і з нашого боку  говорити, що треба замінити Мінські домовленості, ну, це ми замахуємося, зазіхаємо на велике.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я б це додала, можливо, альтернативні методи тиску на Росію щодо забезпечення миру чи примирення…

ЛУЦЕНКО І.С. Додаткові, а не альтернативні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, додаткові. Додаткові методи тиску...

 

ТАРАСЮК Б.І. Можливо, можливо.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Інструменти, а не методи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, і додаткові інструменти, там, з арсеналу...

 

ЛУЦЕНКО І.С. Щось таке треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інструментів тиску на Росію з метою забезпечення припинення обстрілів, виведення військ і так далі. А який це…

 

 ТАРАСЮК Б.І. Це мертвому припарки, але воно має сенс.

Значить 22 пункт, наступний. Без апарату РНБО неможна переглядати і робити інвентаризацію санкцій. Очевидно, тут треба разом з апаратом РНБО.

У мене все, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А РНБО ніхто не… (мікрофон вимкнено)

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо немає заперечень, то можна доопрацювати. Це редакційні.

 

АР’ЄВ В.І. У мене є теж речі, які, зокрема, я не розумію, чому ми викидаємо речення "Збройна агресія Росії проти України триватиме доти, доки Росія утримуватиме окуповані нею території". Я вважаю, що це один із варіантів оцінки ситуації і мені вкрай дивно, що він викреслений, так само як викреслено формулювання російсько-терористичних військ.

О'кей, якщо, я розумію, що, можливо, в міжнародних документах міжнародних організаціях ми можемо обережніше бути з формулюваннями, якщо ми хочемо досягнути результату, то у внутрішніх документах від України ми можемо цілком називати речі своїми іменами, так, як вони є на сьогоднішній день. Тому я пропоную це залишити.

Далі…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Почекайте, step by step, тому що ми ж так не можемо.

З приводу збройної агресії… (Не чути) Насправді збройна агресія може… (Не чути) Була мета не позбавити тієї історії, а навпаки, посилити, що збройна агресія залишається фундаментальною загрозою. І в цьому контексті… якщо ви хочете переформулювати.

 

АР’ЄВ В.І. Да, переформулювати.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Друге, терористично… російсько-терористичних – це просто нікчемний термін… (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Тоді ми… Тоді ми ці речі є лірикою, і можна було тоді не викреслювати, а редакційно "російських терористичних військ, а саме…" З уточненням.

Ну, якщо вам досі не зрозуміло, вибачте, мені зрозуміло. Тому я пропоную тоді редакційно "російсько-терористичних військ, а саме… підрозділів", і далі по тексту. І тоді "збройна агресія Росії проти України триватиме, принаймні, доти…"

 

_______________.  (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Ну, цікава позиція, добре.

Далі. "Водночас, останні події у Парламентській асамблеї ради Європи сигналізують про зростаюче бажання окремих посадовців, членів та делегацій відновити політичний діалог з Російською Федерацією". Я би додав ще тут фразу, оскільки ми маємо збалансувати інформацію щодо діяльності ПАРЄ, попри наявні історичні резолюції, ухвалені Парламентською асамблеєю Ради Європи щодо українського питання у жовтні 2016 року. Це на четвер.

 

ТАРАСЮК Б.І. Про українське питання – треба уникати.

 

АР’ЄВ В.І. Ну давайте тоді попри щодо ситуації в Украйні.  Щодо російської агресії в  Україні та її  наслідків.

 

ТАРАСЮК Б.І. Або: що стосується України.

 

АР’ЄВ В.І. Давайте так. Що стосується російської агресії в Украйні та її наслідків. Ще раз редакційно? Попри наявні історичні резолюції, ухвалені ПАРЄ щодо російської агресії в Україні та її наслідків, ухвалені ПАРЄ в жовтні 2016 року, щодо російської агресії в Україні та її наслідків. Тому що там, в тому числі є і пункт в резолюції, яка називається, "Політичні наслідки російської агресії в Україні" щодо повноважень (15 параграф) щодо повноважень російської делегації", де абсолютно чітко все зазначається.

Тому є, з одного боку, наявні бажання одних, і є, з іншого боку, резолюція, я вважаю, що про це забувати нам не варто.

Тепер. Шоста сторінка абзац щодо "варто зазнати, що зовнішні умови  здійснення Україною зовнішньої  політики змінюються". Я пропоную нам не вдаватися в прогнозистику щодо перспектив виборів у Франції та невизначеної позиції перехідної адміністрації Президента США. Це викреслити, оскільки ми ще не маємо це як доконаного факту з  обох боків. Натомість замість "перспектив виборів у Франції", написати "наслідки результатів  референдуму у Нідерландах, Великобританії та Італії". Оскільки, хоч вони і на різні тематики, але вони безпосередньо кожні стосуються ситуації в Європі, яка або прямо, або дотично відбиватиметься на ситуацію з українською… на відносинах ЄС з Україною.

Ось, власне, мої пропозиції.

 

_______________.  А при чому тут Італія?

 

АР’ЄВ В.І. Італія  вчора  референдум… наслідки референдуму – це відставка уряду. І, очевидно, можливі нові вибори. І вже всі говорять, що цей референдум зараз похитне ситуацію. Ну, власне, як Brexit  новий.

 

_______________. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Да, але це проєвропейський уряд зараз вже оголосив про свою відставку.

 

ТАРАСЮК Б.І. Вибори будуть.

 

АР’ЄВ В.І. Да? Уже  оголосив? Ну, я…

 

ТАРАСЮК Б.І. Сьогодні Ренці мав прийти до президента оголосити про складення повноважень и про процедуру нових виборів.

 

АР’ЄВ В.І. Да. І цей референдум напряму…

О'кей, давайте заберемо… (Шум у залі) Давайте заберемо Італію, о'кей! Я… Ну, там взагалі проукраїнських особливо… тільки пару людей. (Шум у залі) Да! Я згоден. Тоді Італію… Нідерланди і Великобританію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я б залишила Італію, але  якось перефразувала.

 

ТАРАСЮК Б.І. …за дорученням комітету робоча група збиралася в різних складах. Навіть були деякі члени комітету.

За чотири засідання ми пройшли 60 статей. Всього 113 статей. Я готовий був запропонувати продовжити нашу роботу цього тижня, але за рішенням робочої групи ми домовилися повернутися на наступному тижні. Думаю, що до кінця наступного тижня  ми  повністю завершимо роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу подякувати Борису Івановичу і Світлані Петрівні, і Вовку, якого зараз  немає зараз тут, за оцю складну роботу над законопроектом. 60 статей законопроекту про дипслужбу пройдено. Далі, там є непрості моменти, але мені сказали, що є певні там вже якісь там бачення, узгодження, бо були наміри в нашого МЗС вивести дипломатичну службу з-під держслужби повністю, як, скажімо, своїми там баченнями, правилами і так далі, але якогось компромісу зараз шукається.

Тому до того, як ми винесемо уже на комітет, ще будуть робочі наради. На наступний раз я прийду обов'язково для того, щоб… тому що ми, можливо, в наступний раз і закінчимо вже до кінця,  повністю, щоб закрити питання. Проговоримо ті складні моменти, які є.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Ми домовились в понеділок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо домовились у понеділок, дивіться, ми ж летимо в Софію, треба просто зрозуміти по графіку як ми  там летимо і квитки. Тобто скажете ще що до чого.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я наступний понеділок в Києві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте понеділок. Значить понеділок… В понеділок о котрій? Ну треба в понеділок дуже рано зранку, треба… Тебе не буде? Світлани не буде. Ну по дипслужбі треба це закінчити, давайте в понеділок якось на дуже рано, напевно що.

 

ЛУЦЕНКО І.С. На дуже рано це на 9-у?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На 9-у годину, так.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Бо якщо об 11-й – Погоджувальна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А то… наступний тиждень він не пленарний чи пленарний? Почекайте.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Швидше всього – перенесуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, перенесуть?

 

ЛУЦЕНКО І.С. На пленарний.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  А як тоді поїздка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді у нас Софія… Добре. Це точно?