Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

09 листопада 2016, 11:54

Стенограма засідання Комітету 02.11.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

02 листопада 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, кворум є. Я думаю, що ми можемо починати наше засідання. Перед вами порядок денний. Я хотіла б до цього порядку денного додати ще 2 питання. Перше питання, це щодо Бразилії, візиту від народного депутата Віктора Романюка. Вони будуть здійснювати 5 листопада візит, і там важливе питання. І також лист від народного депутата Лунченка щодо їхнього візиту в Угорщину, і також урядового візиту. Там вам роздали матеріали.

Ще було одне питання, лист від народного депутата Віталія Купрія, але він зняв з порядку денного, і у зв'язку, після обговорень з головою делегації в ПАРЄ. Якщо немає більше інших пропозицій, пропоную не розглядати це питання, а перенести через засідання. Включити ці 2 додаткові листи, які вам роздали, без листа-пропозиції Купрія. Прошу, Володя.

 

АР’ЄВ В.І. Я прошу питання, які стосуються делегації, зокрема в ПАРЄ та ОБСЄ, розглядати на окремому засіданні після того, якщо у фракцій є відповідні пропозиції щодо змін складу відповідно до квот фракцій, як це відбувається щороку. Я вважаю, що комітет може зараз звернутися, прийняти рішення звернутися до фракцій внести відповідні зміни у разі такої необхідності, до певного числа. І тоді вже на одному із засідань комітету, можливо, у грудні, на початку грудня розглянути, маючи пропозиції фракцій, розглянути повністю комплексно все це питання, а не лише заяви окремих народних депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді ми не розглядаємо звернення народного депутата Купрія, а просто проговоримо ситуацію, і твою пропозицію, яку ви  виносите на голосування, щоб звернутися до фракцій з пропозиціями кандидатів. Я розмовляла попередньо з Борисом Івановичем Тарасюком, який є вже по фракції "Батьківщина".

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, фракція має позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Має позицію, тому треба зібрати всі. Тому таке як рішення ухвалимо. Хто за такий порядок денний, колеги, прошу голосувати. Дякую.

Переходимо до першого пункту порядку денного. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про співробітництво в галузі захисту від природних та інших катастроф. Будь ласка, перший заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Мельчуцький Олег Григорович. Будь ласка.

 

 

МЕЛЬЧУЦЬКИЙ О.Г. Доброго дня, шановні народні депутати! Мельчуцький Олег Григорович, Перший  заступник голови ДСНС України. На ваш розгляд пропонується проект Закону про ратифікацію Угоди між  Кабінетом Міністрів України та Урядом Чорногорії про співробітництво у галузі захисту від природних та інших катастроф. Ця угода була  підписана ще  13 червня 2013 року і в Чорногорії вона ратифікована  31.07.2014 року. Прийняття даного закону не потребує внесення змін  до чинної і нормативно-правової бази. Також не потребує додаткового фінансування з  державного бюджету. Прийняття закону надасть правові підстави для здійснення співробітництва у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, обміну інформації, а також надання взаємної допомоги в разі  виникнення надзвичайних ситуацій і необхідності надання допомоги для  їх ліквідації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, МЗС – позиція, Оксана Валеріївна Драмарецька, заступник директора Другого європейського департаменту - начальник відділу країн Балканського регіону, Міністерство …., будь ласка.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Дуже  дякую, власне, ми також  приєднуємося до  викладеного матеріалу і просимо підтримати зазначену Угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У когось з членів комітету є додаткові питання, пропозиції. Якщо немає тоді пропоную підтримати. Хто – "за"? Дякую,  доповідаючим.  На все добре, будемо виносити в зал.

Будь ласка, наступний пункт порядку денного проект Постанови про Звернення  Верховної Ради України до парламентів та органів виконавчої влади держав країн-членів Європейського Союзу стосовно посилення  співпраці у галузі  енергетичної безпеки та потенційних ризиків реалізації проектів з будівництва транзитних газопроводів в обхід України. Колеги, я можу як співавтор цього   законопроекту, хоча його ініціювала Оля Бєлькова в зв'язку з тими рішеннями, які  ми бачили зараз  в Європейському Союзі збільшення постачання газу з Росії через Опал, через Балтійське море. Тобто воно напряму  зносить шкоду Україні, незважаючи на ті наші всі позитивні кроки в  енергетичні сфері реформування. Ми  підготували як реакцію проект тієї постанови серед співавторів є лідери всіх парламентських фракцій, представники енергетичного  комітету. Тобто тут дві складові, перше, звернутися до Європейського Союзу, що ми  розглядаємо посилення  санкцій, зокрема і через додатковий тиск на Росію, через зменшення споживання  російського ,газу, пошуку альтернатив. І, друге, наголошуємо на тому, що Україна в енергетичній сфері прийняла ряд важливих  законів, зокрема, Закон про єдиний енергорегулятор, Закон про ринок газу. Тут є декілька членів також нашого комітету співавторами, які приєдналися – це Тарасюк, Ар'єв, Заліщук, от. Я хотіла, щоб зараз доповіли ще також своє бачення члени Міністерства закордонних справ, представники, от, їхнє бачення одо цього, також є представники "Нафтогазу", от. Я думаю, що наша енергетична дипломатія – це те, що нам треба абсолютно посилювати, зважаючи на те, що Європейський Союз мав би багато речей зважувати і враховувати також наші інтереси, і це треба достатньо активно відстоювати.

Мала бути тут Зеркаль Олена Володимирівна...

 

_______________. Пообіцяла, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, вона в дорозі. Тоді, можливо, давайте перенесемо розгляд питання, коли вона прийде і тоді як заслухаємо вже її, якщо ви не заперечуєте. Або ..... нема.

Тоді я пропоную, ви знаєте, щоб не затримувати наших колег, в нас тут прийшли із Світового конгресу українців. На їхнє прохання, бо в них наступні зустрічі, якщо ми могли би розглянути шостий пункт порядку денного, поки немає пані Олени Зеркаль, якщо ви не заперечуєте, члени комітету, щодо меморандуму між Верховною Радою України та Світовим конгресом українців щодо співпраці, ну, поки прийде заступник міністра, це  шостий пункт порядку денного. З вашого дозволу, я хотіла би сказати, що ви бачили про те, що є проект Меморандуму про співпрацю між Верховною Радою України та Світовим конгресом українців. Наші члени комітету разом із також голови делегацій в ОБСЄ, в НАТО, Раді Європи зустрічалися із представника СКУ неодноразово на різних майданчиках. Тут є також лист підтримки, ви бачили, від Артура Герасимова, який є головою постійної делегації Верховної Ради в Парламентській Асамблеї ОБСЄ, от. І такий меморандум був вже підписаний між Світовим конгресом українців та урядом України, підписаний від імені Гройсмана і президента Світового Конгресу Українців пана Євгена Чолія, він сьогодні тут у нас, в залі разом із представником СКУ їхнього відділення в Україні паном Сергієм Косянчуком, який є членом нашої громадської ради. Насправді, СКУ дуже багато робить через їхні міжнародні організації.

Ви  бачили також позицію члена нашого комітету Віктора Івановича Вовка про неможливість підписання такого меморандуму, хоча є певний аналіз, ми поділились з цією позицією, зокрема, з представниками СКУ, тому що це не є закритий документ. Можливо, ми б дали буквально слово Євгену Чолію для виступу, на скільки важливий цей і меморандум для подальшої співпраці. Я знаю, що вчора у вас була зустріч, зокрема, з Президентом, ви проговорювали ситуацію безвізового режиму, Угоди про асоціацію.

Будь ласка, пане Євген. Тоді питання від членів комітету.

 

ЧОЛІЙ Є.Я. Шановні члени Верховної Ради! Я хочу представити двома словами цей меморандум. По першій мірі до Світового Конгресу Українців . такий меморандум буде сприяти нашій дальшій співпраці з делегаціями Верховної Ради. Ми вже активно в минулому співпрацювали з делегацією до Парламентської асамблеї Ради Європи, до делегації Парламентської асамблеї ОБСЄ, делегацією до Парламентської асамблеї НАТО, делегацією до Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС і делегація до Міжпарламентського союзу. І так, як передбачено в меморандумі в статті 1, є зазначено, що сторони розвивають своє співробітництво, у таких питаннях є, між іншим, передбачено відстоювання інтересів України в світі, зокрема, шляхом координації участі делегації Верховної Ради України та Світового Конгресу Українців у заходах міжнародних організацій і співробітництва з парламентами зарубіжних держав та парламентськими органами міжнародних організацій.

Я хочу звернути вашу увагу також на статтю 4, яка передбачає, що сторони розглядають цей меморандум як декларацію про наміри, що не призводить до юридичних чи фінансових наслідків, або зобов'язань для будь-кого з них. І на статтю 5, де є сказано, що сторони засвідчують, що укладення цього меморандуму є виявом доброї волі та згоди сторін.

Мене, я можу сказати, здивував лист пана Вовка, зокрема, як заступника голови Комітету закордонних справ, який на другій сторінці другий пункт пише, що Світовий Конгрес Українців є зареєстрований за кордоном і є зарубіжною організацією старої діаспори з головним офісом у місті Торонто (Канада). СКУ на сьогодні не є найбільшою об'єднуючою організацією закордонних українців та не відображає у повній мірі позицію сучасної 20-мільйонної діаспори у світі.

Можливо, більш образливо є, що сказано у 3 пункті, що у зв'язку з вищезгаданим, а саме, що Верховна Рада не має таких повноважень, що висловлює свій протест проти зловживання своїм впливом з боку президента СКУ Євгена Чолія та лобіювання підписання не правового меморандуму між СКУ та Верховною Радою України.

Це є перший раз, що я приїжджаю в Україну і хочу співпрацювати активно або ще більш активно з органами влади в Україні. І я вважаю, що такі заходи, що мають спростовувати нашу координацію дій у захисті територіальної цілісності України, захисту людських прав українців, де б вони жили, щоб хтось це не вважав як зловживання своїм впливом з нашої сторони. Це твердження є, на мою думку, і неправильним, і навіть, я можу сказати, образливим.

Щодо цього, що є сказано, що Світовий Конгрес Українців і фактично Голова Верховної Ради фактично не має таких повноважень, я, очевидно, не є експертом щодо законодавства в Україні, але я знаю, що в статті 85 Конституції України є зазначено, що до повноважень Верховної Ради України належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики. А в Законі України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" є передбачено створення сприятливих умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами України, і підтримання з ними сталих зв'язків. І також є передбачено в Законі України Регламент Верховної Ради України в статті 78 підрозділ 6, який передбачає, що Голова Верховної Ради України представляє Верховну Раду у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав і міжнародними організаціями. Я хочу передати комітету інформацію по Світовий Конгрес Українців. Світовий конгрес українців є міжнародною координаційною надбудовою українських громад в діаспорі, який представляє інтереси двадцятимільйонної української діаспори. Маємо наші складові організації та зв'язки з українцями сьогодні у 53 країнах світу. Ми є засновані в 1967 році,  на другий рік будемо відзначати 50-ліття своєї діяльності. І є Світовий Конгрес Українців визнаний економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Євгене, я, от ви знаєте, зараз в мене таке якесь відчуття якогось певного навіть приниження, що ви змушені тут членам Комітету в закордонних справах пояснювати що таке Світовий конгрес українців. Ну, я хотіла б вас зупинити, тому що, мені здається, що це ви і... Я розумію, позицію Віктора Івановича. Я його просила бути на комітеті, оскільки його питання, він висловив своє обурення і так далі. Шкода, що його сьогодні немає, як, скажімо, на комітеті, знаючи, що він написав такий лист. Але мені здається, що комусь з членів комітету потрібно про Світовий конгрес українців зачитувати?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому просто я б не хотіла, щоб вас, ну, щоб воно не виглядало, розумієте, дуже дивно, що ви багато робите для України з-за кордону, звісно, в нас би хотіли, щоб ще більше робили, помагали, от. Але, тим не менше, зараз, щоб не марнувати час, шановні члени комітету, в нас просто ще 15 питань важливих, а деком треба буде піти раніше.

Які  у вас є бачення, думки з цього приводу? Ви прочитали лист Вовка, ви побачили цей. Будь ласка, Борис Іванович, ви як і міністр колишній, і можете свою думку, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Я, перше, я не згоден з… (мікрофон вимкнено) Вовка, я  підтримую позицію про підписання меморандуму. Якщо говорити по деяких пунктах… (не чути) …то я можу сказати, що, по-перше. В країні є органи, які займаються питаннями української діаспори.. (не чути) …в Конституції... Конституція зобов'язує ... (не чути) … української діаспори... (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є ще думки протилежні до цього? Якщо…. Будь ласка.

Тут ще є і підтримка Герасимова і так далі. Я можу сказати, особисто подякувати за всю цю роботу, яка є, і прикро, що вам довелося летіти через океан, щоб тут доводити свою позицію.

Дякуємо щиро.

Хто за те, щоб підтримати і рекомендувати Голові Верховної Ради підписати цей меморандум зі Світовим Конгресом Українців. Хто – "за"? Одноголосно. Рішення є.

Щиро дякуємо вам, пане Євгене, дякуємо, пане Сергію. Чекаємо далі, у нас безвізовий режим на порядку денному, Нідерланди, тому розраховуємо на акції в підтримки по всіх європейських столиць.

 

ЧОЛІЙ Є.Я. Вчора Президенту дали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колега.

Олена Зеркаль ще не з'явилась у нас, бачу. Немає.

Давайте тоді перейдемо до питання… Дев'яте у нас, що у нас було по дев'ятому, щоб швидко затвердити?

 

АР’ЄВ В.І. У нас Таджикистан.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таджикистан. Володя, давай, доповідай.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, відбулася зустріч і організаційне засідання народних депутатів, які виявили бажання створити групу міжпарламентських зв'язків з Республікою Таджикистан. Координатор проведення організацій них зборів Юлія Льовочкіна подала відповідний протокол і відповідно до рішення обрано керівником цієї групи члена політичної партії "Народний фронт" Ярослава Єдакова і секретаріат, да, і секретаріат без заступника.

Я пропоную затвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"? Одноголосно. Рішення є.

Так, шановні колеги, тоді пропоную заслухати, ну це довге питання щодо фінансування МЗС, можливо, послухаємо 8 питання. Олександр Віталійович Гаман "Стан лібералізації візового питання з Ісламською Республікою Іран щодо виключення країни зі списку країн-постачальників нелегальних мігрантів". Будь ласка.

 

ГАМАН О.В. Доброго дня. Шановні народні депутати, щодо спрощеного візового режиму з Іраном, у серпні у нас відбулися консульсько-правові консультації у Тегерані, за результатом яких досягнуто було домовленості попередні щодо спрощення візового режиму для громадян Ірану, насамперед це стосується бізнесменів та туристів.

За результатами відпрацьовано проект наказу, згідно з яким передбачається виключення Ірану з переліку країн міграційного ризику. Станом на сьогодні проект наказу перебуває на опрацюванні у причетних органах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу він ще буде на опрацюванні? У нас був візит заступника міністра закордонних справ Ірану, і ви знаєте, коли ти чуєш, що є у них між Тегераном і Тбілісі безвізовий режим, і кількість туристів з Тегерану, де середня зарплата 600-800 доларів, значно вища ніж у середнього статистичного українця, то я просто не розумію, це у нас корупційні схеми, хтось заробляє на цьому питанні? Тому що я чую реально від багатьох людей, що ми самі себе валимо у тому плані, що є якісь кормушки, які для того, щоб отримати візи, зокрема громадянам там Ірану і так далі. Тому я це питання винесла на комітет для того, щоб зрозуміти, як комітет вам може допомогти, щоб ми виключили нарешті із списку. І зважаючи на те, що Тегеран не є вже в санкційному списку, є і співпраця, і для нашої енергетичної небезпеки це важлива країна енергетичної безпеки, я просто не розумію, чого ми так довго тягнемо. Ми якісь рішення приймаємо роками. Можете пояснити, що треба від комітету і до кого звернутися, щоб ми не виглядали трошки неадекватно. Дякую.

 

ГАМАН О.В. Ганно Миколаївно, я дам статистичні дані. Станом на кінець 2015 року у нас відмов щодо громадян Ірану в оформленні віз було 9,8 відсотка. Станом на сьогодні цей відсоток відмов становить 2,8 відсотка. Тобто фактично без внесення змін результат вже є.

Окрім того, що ми хочемо виключити Іран з переліку країн міграційного ризику, ми відпрацювали, фактично на остаточному етапі знаходиться проект абсолютно нових візових правил, де буде ціла низка спрощень не тільки щодо громадян Ірану, а також щодо практично всіх країн світу.

Щодо КНР, яку ви згадували, також відомо, що ми станом на сьогодні вже значно спростили їм візовий режим. І вони мають можливість, громадяни КНР, оформляти візи по прильоту в аеропорту Бориспіль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В мене є пропозиція все-таки написали на уряд. Як ви, колеги, ставитесь до того питання, щоб пришвидшити підготовку цього наказу щодо виключення? Тому що можу сказати, наше Міністерство закордонних справ просить комітет і парламент зустрічатись з представниками виконавчої влади Тегерану. І неприємно вислуховувати якісь речі, що ми відстали від Грузії, відстали від Вірменії, відстали від ряду інших країн. Ми санкції з них знімали пізніше всіх, коли вже Канада, Франція, Італія давно познімали санкції, – наш уряд не міг розродитися, як зняти санкції. Зараз у нас таке з саме з цим. Для того, щоб нам пояснили, які часові рамки і коли буде готове виключення. Тим більше, загрози не становлять громадяни Ісламської Республіки Іран для нас, щоб виключення зі списку країн-постачальників нелегальних мігрантів, щоб це стимулювало і туризм, і так далі.

В кого є такі якісь бачення чи якісь ризики, чи додаткові питання до представника МЗС? Ірина Степанівна, бачу, у вас є.

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Мікрофон вимкнено, не чути) … зараз, це буде в середині листопада. …… мого листа… (не чути) довше будуть готувати…(не чути) відбудеться. Якщо ви плануєте це, наприклад, на початок наступного року, …… цінність такого листа ………. Дайте якусь нам технічну…

 

ГАМАН О.В. Ми сподіваємося і хочемо зробити, щоб нові візові правила разом з цим наказом розпочали свої дії з 1 січня 2017 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. В мене питання. Я вважаю, що в даному питання … (не чути) … уряд, ми маємо…  інформації… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді не маємо, колеги, тобто ми будемо розраховувати на те, що, дійсно, з  1  січня воно вже запрацює. Дякую.

Переходимо  до наступного питання, поки що немає ще Зеркаль. У нас є просто ряд питань, які  дуже можуть бути довгі в обговоренні, і щоб не затягувати… Катар. Володя, ти можеш  написати  Артеменку, щоб підійшов, якщо він десь не далеко. Якщо  не  Катар, то  крім Катару у нас є  ще питання про  Уругвай – десяте питання, якщо можна.

Будь ласка, Ольга Олександрівна Чубрикова, директор Департаменту державного протоколу Міністерства закордонних справ.

 

ЧУБРИКОВА О.О. Добрий день, шановні народні депутати! Шановні учасники  засідання! Насправді склалася  конфліктна ситуація між Почесним консульством Східної Республіки Уругвай та Торгово-промисловою палатою України було  здійснено незаконне вторгнення до Почесного  консульства і у зв'язку з цим з боку МЗС України  був висловлений  рішучий протест на  адресу Торгово-промислової палати України. Разом з тим, необхідно  зазначити, що, на жаль, мало місце недотримання почесним  консулом Східної Республіки Уругвай цілої низки вимог національного законодавства України щодо приміщень не штатних або Почесних консульських установ. Зокрема, консульське приміщення повинно було використовуватись виключно для  виконання  функцій почесного консула.

По-друге, Почесне консульство має розташовуватися в окремому будинку або  приміщенні, що  виокремлене та має окремий вхід.

По-третє, консульський архів Почесного консульства  є недоторканним  за умови, якщо він зберігається окремо від інших паперів та  документів, в тому числі приватної кореспонденції глави цієї консульської установи.

Дії щодо вторгнення до приміщення Почесного консульства не були погоджені з МЗС України  або  правоохоронними органами України. Станом на  зараз є кримінальне провадження щодо законності дій посадових осіб Торгово-промислової палати і є також судовий  розгляд правових підстав перебування  Почесного консульства Уругваю у приміщеннях Торгово-промислової палати, оскільки є імовірність того, що були неналежним чином оформлені правові підстави для перебування Почесного консульства в приміщені Торгово-промислової палати.

На сьогодні Торгово-промисловою палатою було гарантовано захист та збереження усіх матеріалів, що становлять консульський архів Почесного консульства та державний атрибут, як і Східної Республіки Уругвай, а також гарантовано можливість почесного консула отримати усе вище зазначене. Про це пані Почесний консул була особисто інформована, їй була вручена нота Міністерства закордонних справ про те, що вона в будь-який час, навіть були зазначені з боку Торгово-промислової палати відповідні робочі години, і може отримати консульський архів і державну атрибутику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Можна тепер ще послухати Маселко Роман, адвокат Почесного консула Східної Республіки Уругвай в Україні. Будь ласка.

 

МАСЕЛКО Р.  Дякую, дякую, що запросили.

Я хочу звернути увагу, що це не є питання конфлікту, це є питання авторитету держави. Власне, тому я зараз і тому я вам дуже дякую за те, що ви підняли.

В чому ситуація? Я підкреслюю, 8 років, 8 років у Торгово-промисловій палаті працювало Почесне консульство, це єдина дипломатична установа в Україні, воно не просто символічно, а воно відкриває візи, надає консульські всі послуги, тобто громадяни України тільки там можуть отримати візи і тільки там можуть отримати відповідну перевірку. Всі документи були, тобто була договір, була екзекватура, був лист відповідний посольства про те, що, власне, там це консульство має працювати. була відповідна вся атрибутика, тобто герб, який відповідно до Віденської конвенції, власне, вивішується у місці знаходження, власне, консульства, була відповідна атрибутика, таблиці і тому подібне, 8 років це працювало, ні в кого до роботи даного консульства зауважень не викликало і це у нас є підтвердження письмове, тому що ми зверталися, чи були якісь претензії МЗС до цієї ситуації. Коли відбулася дійсно кричуща факт вторгнення, тобто по суті було просто знято герб, просто зламано двері і зайшли люди Торгово-промислової палати в дане приміщення, винесли абсолютно весь архів, який є недоторканий, незважаючи ні на що, недоторканість архіву є абсолютною.   Тобто якщо питання доступу до консульства є на підставі рішення суду чи відповідно з Міністерством закордонних справ, то архів є недоторканий. І це відбулося рік тому, одразу була відповідна нота протесту Посла Уругваю, який знаходиться у Варшаві, із вимогою – належно відреагувати.

Що відбувається? Протягом... консул намагався звертався в усі органи. Я нагадаю просто, що відповідно до Віденської конвенції статті 59, держава перебування  зобов'язана вживати всіх необхідних заходів для захисту консульствах приміщень консульської установи, які  очолюються почесною консульською посадовою особою від всякого вторгнення або заподіяння шкоди та для запобігання будь-якому порушенню спокою консульської установи або образи її гідності. Тобто у держави є конвенційні зобов'язання, не просто, скажімо, от є консульство і воно собі там працює, а вона повинна вживати певних дій. Враховуючи ці  конвенційні зобов'язання, ми зверталися до всіх органів – Міністерства юстиції, МЗС, Адміністрації Президента, ну, звичайно, до правоохоронних органів також із проханням допомогти посприяти вирішити цю проблему і допомогти відновити роботу консульства. Бо тому що правоохоронні органи, справді, було вказано, що вони встановили факт вторгнення, вони в становили факт злочину. І вже вчора я був  в прокуратурі, обвинувальний акт пішов у суд. У суді вже чітко доведено, є злочинець, який це зробив. Але тепер я звертаю увагу, що сам факт встановлення злочину. Воно не тягне за  собою відновлення прав консульства. І єдина позиція МЗС в даному випадку – прийдіть, заберіть цей архів і знайдіть собі десь інше приміщення. Я перепрошую, але це, по-перше, принизливо. По-друге, яких підстав? Всі юридичні підстави навіть на сайті, зайдіть, МЗС, юридична адреса, власне, цього консульства Уругваю, власне, в тому приміщенні. Чому ми повинні йти? Більше того. Позиція консул... По-третє, забрати консульський архів. Ще тиждень тому його лише працівниками, ну, слідчим описано, тобто якщо би ми його забрали, це би було. Скажімо, знищення доказів, що було це  вторгнення. А, насправді, от зайшов, тільки було ствердження, що воно належно  зберігається, воно зберігається в підвалі на землі зв'язана, і ми вже виявили факти пропажі. Але суть в чому? Ще раз кажу, єдина консульська установа, Уругвай є непостійним членом Ради Безпеки ООН. Ви собі подумайте, що думає, тобто яке враження стосовно України в Уругваю, тим більше, що латиноамериканські країни в принципі не дуже прихильно ставляться, а тут ми рік, рік ми б'ємося для того, щоб довести, що консульська установа має право там знаходитися.

Тому, чому це важливо і що може зробити парламентський комітет? По-перше, це є парламентський контроль, і відповідно дати питання, чому. По-друге, звернути увагу, що, справді, у випадку таких дій іноземні представництва не мають жодного реального захисту. По-третє, хотілось би все-таки більш активних дій того самого МЗС, спрямованих на врегулювання конфлікту, тому що, справді, був лист рік тому Пристайка за підписом заступника міністра, де чітко це ідентифікувалося…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Романе, я дуже прошу, у зв'язку з тим, що пані Ірині треба йти. Будь ласка, Ірина Степанівна, ви хотіли щось по цій ситуації доповісти, будь ласка, перед тим, як ви підете, тоді Борис Іванович.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я думаю, що комітет може лише заслухати інформацію. Але всі питання, які зараз мають вирішуватися, їх має вирішувати суд. Тому нам було важливо, тому що до мене звернулися представники оцього почесного консульства, я сказала: давайте ми винесемо це питання на комітет, щоб була зрозуміла позиція однієї стороні і іншої сторони. Правоохоронні органи завершили своє розслідування, це питання розглядається в суді. Я думаю, що визначення якоїсь збалансованої позиції має взяти на себе суд. А комітет… (Шум у залі)

 

МАСЕЛКО Р. Ні-ні, я просто…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми не можемо, я хочу тільки, щоб комітет був проінформований.

 

МАСЕЛКО Р. Суд встановить тільки вину особи, але це не відновить права консульської установи і не дозволить громадянам отримати консульські… Я що пропоную, щоб після цього МЗС вжило заходів, щоб, ну наприклад, звернулося ще раз з відповідними листами, посадили нас за стіл переговорів ми не однократно зверталися і просилися на зустріч у нас навіть не хочуть зустрітися з нами. Це ми конструктивно  хочемо вирішити.

Я розумію, так…

 

ЧУБРИКОВА О.О. Я би хотіла відреагувати. Дякую пані Ірино, це саме відповідає позиції МЗС ваша заява. По-перше, категорично неприйнятною є заява про те, що є питання іміджу держави, оскільки ми на постійному зв'язку з  послом Східної Республіки  Уругвай у Республіці Польща, за сумісництвом в Україні ми в режимі нот інформуємо про все, що  відбувається у цій справі. І також є особистий контакт на рівні заступника міністра закордонних справа України.

По-друге, не відповідає дійсності  інформація про те, що не відбувалося зустрічі на рівні Міністерства закордонних справ України. Я знаю, що мої  попередники на посаді директора Департаменту державного протоколу проводили такі зустрічі, я особисто проводила зустріч…

Я до винесення… до  завершення розгляду визначених справ у суді діє є обмеженими. МЗС задовільнило всі запити правоохоронних органів України, всі абсолютно запити правозахисних сторін все було відпрацьовано. Тому я фактично, як і пані Ірино, думаю, що потрібно  дочекатися рішення…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Фактично український суд, як частина державної інституції, він вирішує, є тією реакцією, яка має бути, якщо ми діємо в правовому  полі, то було розпочато кримінальне провадження, проведені слідчі дії, залучені всі сторони до пояснень і ці питання винесені в  суд. Ми не  можемо діяти  не в правовому полі. Тому… Чекайте, ми зараз виходить, зараз у нас йде якась…

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, як я бачу ситуацію, порушено зобов'язання української держави згідно з Віденською  конвенцію  консульських відносин.

Хто повинен слідувати за тим, щоб дотримувалися зобов'язання української держави? Міністерство закордонних справ і правоохоронні органи. Очевидно, що відбувся факт порушення зобов'язань з боку української влади. І у мене виникає декілька питань.

Наприклад, чи була висловлена позиція посольства Уругваю щодо цієї ситуації? Якою є ця позиція?

Друге. Хто є власником приміщення, яке займало почесне консульство? Які правові підстави оренди чи суборенди приміщення почесним консульством?

Це питання, які однозначно буде вирішувати суд. Але питання зобов'язання української держави суд навряд чи буде вирішувати. Це питання для мене як юриста-міжнародника очевидне – порушені зобов'язання України за Віденською конвенцію про консульські зносини. Дякую.

 

ЧУБРИКОВА О.О. Я ще раз хочу підкреслити, що МЗС створив всі умови для того, щоб була відновлена недоторканність консульського архіву. Але ще раз хочу наголосити, самим почесним консулом порушені кілька важливих моментів у національному законодавстві України. І зараз почесний консул фактично обумовлює відновлення своєї діяльності відновленням своїх прав на приміщення. А права на приміщення є предметом судового розгляду. Є предметом судового розгляду, оскільки є позиція Торгово-промислової палати про те, що правові відносини були з порушенням. Але паралельно з цим МЗС України заявляє про те, що це приміщення, яке використовувалося почесним консульством, воно не відповідає тим вимогам, які прописані у відповідному положенні про почесні консульства України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, яка пропозиція? Друзі, ми не… ми зараз не можемо…

 

ЧУБРИКОВА О.О. Торгово-промислова палата.

 

ТАРАСЮК Б.І.   Торгово-промислова… Власником цього… (Мікрофон вимкнено)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не можемо зараз перетворити в судовий якийсь розгляд засідання комітету, тим більше, у нас ще дуже багато питань. Яку ми можемо, Борис Іванович, з цього зараз запропонувати пропозицію, наступний крок?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я думаю, що… ми після, в результаті заслуховування повинні направити листа на Міністерство закордонних справ і звернути увагу на порушення зобов'язань держави за Віденською конвенцією про консульські зносини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за таку пропозицію Бориса Івановича, щоб написати МЗС, звернувши увагу на порушення Україною, і з проханням більш ефективнішої комунікації між собою? Щоб ми не розглядали на комітеті, інакше комітет перетвориться… На минулому тижні ми Словаччину, конфліктну ситуацію розглядали, зараз ще… До нас купа пишуть: з Індії, з цього. Ми ж не зможемо бути арбітром між МЗС і так далі, по всім питанням. Хто за пропозицію Бориса Івановича? Дякую. Будемо, будемо готувати тоді це рішення.

Колеги, тоді принагідно дякуємо тим, хто, доповідачам, які вже не мають більш доповідати. Тобто дякуємо, (можемо,) можете йти, щоб не затримувати.

До нас приєднався народний депутат Артеменко. Ми перенесли з минулого разу, ми розглядали це питання. Будь ласка, знайдіть його лист, звернення до нас. Будь ласка, вам слово. Дуже коротко, от ви бачили, про цей лист і далі.

 

АРТЕМЕНКО А.В. Дякую. Да, дякую. Дуже коротко. До мене звернулись представники інвестиційного агентство, яке зараз створене. І я розумію, що ним опікується пан Ложкін. І попросили мене, щоб я звернувся як керівник парламентської групи дружби "Україна-Катар" з листом до МЗС, з листом до МінАПК стосовно укладання договорів, стосовно укладання договорів двосторонніх програм спільної продовольчої безпеки між Україною та державами Катар, Саудівською Аравією, Кореєю, Ісламською Республікою Іран та Китайською Народною Республікою.

Звичайно я міг сам підписати цього листа, але, подискутувавши з ними, прийняв рішення звернутися до вас, колеги, для того, щоб підняти рівень цього офіційного документу, направити його вже з висновком та з пропозицією саме вашого комітету і направити такого листа для того, щоб забезпечити надходження іноземних інвестицій, якими зараз опікується саме інвестиційне агентство.

Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Прошу направити такого листа до цих двох відомств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знаєте, що вже є проекти цих угод?

 

АРТЕМЕНКО А.В. Звичайно, вони цим займаються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто вони зараз в якому стані?

 

АРТЕМЕНКО А.В. Вони ще не підписані. Але … (Не чути) Це перше.

І друге. Інвестиційне агентство, яке зараз буде створене, саме вони вийшли з .…… пришвидшать перемовини, які йдуть з іноземними інвесторами стосовно питання коштів……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну от скажіть, от сьогодні наша колега пішла на засідання до пана Кубіва з виступом про експортну стратегію окремо де проговорюється це питання, ви якось з Міністерством економіки, з тими, хто відповідає за експортну стратегію, залучення інвестицій сюди, проговорюєте, туди ж входять країни якраз Персидської затоки і так далі?

 

АРТЕМЕНКО А.В. Ну звичайно. Я як депутат, як голова групи дружби "Україна-Катар", звичайно, я звертався і до Мінекономіки, я звертався і звертаюся… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У Бориса Івановича були минулого разу деякі пропозиції щодо цього листа, наскільки я пам'ятаю, щоб ми його перенесли… Ви говорили, що… Це у вас було, Борис Іванович…

 

ТАРАСЮК Б.І. Колеги, я хотів би почути думку Міністерства закордонних справ і Міністерства аграрної політики. Не знаючи ситуацію, не знаючи позицію цих міністерств, нас пропонують втягнути у цю ситуацію і вимагати від міністерств, двох міністерств вчинення дій. Я особисто не володію інформацією, яка б дала мені можливість погодитися з цією пропозицією. Тому без заслуховування позицію МЗС і Міністерства аграрної політики я вважаю, що ми не повинні приймати рішення. Дякую.

 

АРТЕМЕНКО А.В. Борисе Івановичу, ну з усією повагою. Ви розумієте, ми зараз на бюрократичній мові будемо   вести перемовини з нашим власним міністерством стосовно того, а є у них програма, а нема програми. Навіть якщо нема у них програми, нехай щось роблять, нехай  співпрацюють з нашими колегами. Це ж прохання  починати цей  процес залучення іноземних інвестицій до  країни. У нас зараз жахливий стан у цьому питанні. І я не бачу тут ніяких перепон, ніяких зобов'язань, які повинні або  комітет,  або хтось із  депутатів, хто підпише цей лист, бере на себе якісь… або  фінансово зобов'язаний, не існує взагалі.  Ну, давайте вже без бюрократи і зробимо, дійсно, потужний крок в цьому…

 

ТАРАСЮК Б.І. Ви говорите – без бюрократії, а самі пропонуєте бюрократичний шлях вирішення і не найкращий бюрократичний.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Володимир Ар'єв.

 

АР'ЄВ В.І. Справа у тому, що ми маємо… (Шум у залі)

Ми маємо справу із доволі такою специфічною групою   держав і у даному разі вони  дуже, скажімо так, прихильно відносяться до демонстрації рівня, навіть  якщо  це здається додаткова бюрократія. Я вважаю, що ми тут не те, що вказуємо, а ми пропонуємо міністерство, можемо запропонувати міністерством це зробити. Це  можна зробити, звісно, і з точки зору європейців, да,  а можна  зробити на рівні народного депутата  одного. Але для представників таких країн як  Саудівська Аравія, зокрема  Катар,  їм  потрібно продемонструвати не тільки повагу, а і рівень підтримки цієї ідеї. Тому  я би попросив колег, Бориса Івановича зокрема, погодитися, щоб наш комітет все ж таки звернувся до цього. Хай уже тоді вирішують міністерства, а ми просто у даному разі зробимо свій внесок для того, щоб уважити світогляд наших партнерів із цих країн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Питання полягає у тому, що кожен з нас як народні депутати має повноваження достатні для того, щоб звернутися до уряду, до конкретних міністерств звернути увагу на це питання. Але мова іде про залучення Комітету у закордонних справах до цієї справи. Я особисто як член комітету не має достатньої інформації для прийняття рішення. Тому я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо ми перефразуємо в тексті… (Не чути)…

Слухаємо представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості Стригуненко Гліб Юрійович, заступник начальника. Ще є? Є. Будь ласка.

 

СТРИГУНЕНКО Г.Ю. Дякую. Міненерговугілля розділяє стурбованість щодо ризиків від втілення проектів, які зменшують транзитне значення ГТС України і водночас збільшують залежність від одного постачальника газу для європейських країн. Такі проекти як "Північний потік-2", як "Турецький потік" вони суперечать проектам будівництва Трансанаталійського та Трансадріатичного трубопроводів, які підтримуються Україною.

Крім того, як пропозиція також було б слушно запропонувати щодо проведення трьохсторонніх переговорів щодо транзиту газу, укладення нової угоди по транзиту газу з 2010 року разом із європейською та російською стороною. Тобто в цілому постанова Міненерговугіллям повністю підтримується. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ще Юліана Миколаївна Оніщук. "Нафтогаз", будь ласка.

 

БАДАНОВА Є.В. Мене звати не Юліана, вибачте. Це Єлизавета Богданова, заступник начальника юридичного департаменту, просто у нас… Буває, нічого страшного.

"Нафтогаз", ви знаєте, що "Нафтогаз" є однією з тих організацій на території України, яка представляє інтереси України щодо протистояння будь-яким подібним, подібним проектам в газовому секторі, які протирічать інтересам України. На жаль, нам не вдалося до зазначеної дати надати коментарі щодо технічних аспектів цього звернення. Якщо можна, я б попросила це зробити, оскільки в зверненні є технічні неточності. Наприклад, Закон "Про засади функціонування ринку природного газу", він втратив чинність. І був прийнятий Закон "Про ринок природного газу", той самий фундаментальний закон минулого року.

Так само, наприклад, якщо ми кажемо про стратегію Європейського Союзу з енергетики, можна так само, наприклад, зазначити стратегію до 2030 року, яка прийнята вже в 14 році, оскільки стратегія 20 року, вона трошечки застаріла, скажемо так. Потім існують посилання на директиву 2009 року, 2009/73/ЄС. Це не єдиний документ, який складає Третій енергетичний пакет, тому більш розумно просто, скажімо так, схилятися тільки, зсилатися тільки на Третій енергетичний пакет.

Потім загалом, просто я цими питаннями займаюся щоденно, тому я можу коментувати, які… Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже шкода, що ми …….... не доопрацювали,… (не чути) …від МЗС, вони надають нам ……… пропозиції, от там, де…

 

БАДАНОВА Є.В.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Мікрофон вимкнено) …фахові речі, які ми можемо внести зміни в текст, і проголосувати комітетом …… підтримати внесення оцих технічних правок і ……….

 

_______________. (Не чути)

 

БАДАНОВА Є.В. Питання в тому, що ви знаєте, що нещодавно було прийнято рішення по OPAL. І ми вже кожен день останні півтижня по 16 годин працюємо в день. Тому чисто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думала, це… (не чути)

 

БАДАНОВА Є.В. Там просто трошки по-іншому. Тому, якщо можна, якщо можна надати якісь коментарі, то можна. Просто я не знаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна надати… (Не чути) парламентарі .... досконало .... (Не чути) 

 

БАДАНОВА Є.В. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ...енергетичної сфери. Тому величезне прохання сьогодні ........ нашого .....

 

БАДАНОВА Є.В. В робочому порядку можна, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...ці ваші речі, які  щоб ми могли внести в фінальний текст звернення....

 

БАДАНОВА Є.В. Хорошо. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, що в мене… (не чути) чи можуть наші партнери, які є членами Європейського Союзу, наприклад, поляки чи  країни там ....... четвірки, зважаючи, маючи наше звернення ......... парламенту, звертатися до Європейської комісії про якісь там заперечення такого рішення, …….. там ......  , інших альтернативних джерел.

 

БАДАНОВА Є.В. Дивіться, я так розумію, що  суть цього звернення не лише щодо привернення уваги до цих  обхідних шляхів, а щодо України. В першу чергу, суть цього  звернення має бути щодо привернення до тих можливостей, які дає Закон про ринок газу щодо інвестування в українську ГТС і співробітництва в рамках того ж Енергетичного союзу. Тому відповідно, наскільки я знаю, що і поляки, і словаки, словаки – офіційно, не U-stream, а словаки, вони завжди звертаються до Європейської комісії, наприклад, проти "Північного потоку-2",  але, скажімо так, на мій погляд, стадія заяв з їх боку, воно вже закінчилося. Потрібні нові, ну, такі гібридні способи звернень, да. І тому офіційність цього звернення  полягатиме в тому, що ми не просто когось критикуємо чи кажемо, що щось не треба робити, ми кажемо, що треба робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БАДАНОВА Є.В. Да. Тобто я маю на увазі, що... тому посил, який має відбутися саме в цьому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ....що додатково ми – парламент можемо ще робити, звертатися до наших...

 

БАДАНОВА Є.В. Чесно кажучи, у нас з точки зору "Нафтогазу", все, що може...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БАДАНОВА Є.В. Щодо  можливості звернення судовим, в судовому вирішенні питань щодо OPAL та інших питань, зараз це питання обговорюється в, якщо я не помиляюся, в органах виконавчої влади. І тому що, наприклад, було звернення з боку PGNiG – це польська компанія, яка вже оголосила про те, що вона має намір подати позов проти… розглядає  можливість подати позов проти Європейської комісії щодо прийняття такого рішення. А зараз, ну це не офіційна інформація, відбувається так само, як обговорення цього питання в Україні, і з Міністерством закордонних справ ми дуже тісно співпрацюємо щодо вироблення правильної юридичної позиції. Щодо парламенту, на мій погляд, це такий парламент має виконати всі зобов'язання по реформуванню ринку газу, прийняти закони, які необхідні. Щодо конкретних рішень, то тут вже питання, або в судовому розгляді, як ви сказали, або такими акуратними, але потужними дипломатичними способами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.  Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я хотіла висловити кілька думок.

Мені здається, останні рішення в сфері енергетики в Європейському Союзі змушує нас по-новому подивитися на ситуацію.

Перше рішення OPAL я хочу нагадати, що вони, Європейська комісія заблокувала це рішення в липні 2014 року, коли почалися події в Україні, і це було безпосередньо пов'язано. Але через два роки це рішення було розблоковане і на сьогоднішній день мені цікаво, чи українська держава робила достатньо дій для того, щоб не дозволити "Газпрому" зайти в цей "геслайн". І насправді щодо додаткових дій, які ми могли б робити як парламентарі, ми як члени різних парламентських делегацій точно могли володіти інформацією про те, що такі рішення готуються і могли в нашій комунікації завжди наголошувати, що це суперечить енергетичній безпеці чи стратегічним інтересам України в Європі. Мені здається, що тут була недокомунікація.

Другий момент. Нещодавно, як ви знаєте, Шредер очолив "Потік-2" і це зовсім по-іншому змушує нас дивитися на їхні амбіції щодо реалізації цього проекту. Очевидно, що там нарощують потуги для того, щоб цей проект запрацював.

І останнє. У зв'язку з поверненням дипломатичних відносин, відносин взагалі між Туреччиною і Росією, там само турецький потік стає не такий вже, можливо, нереальним в далекій перспективі.

У зв'язку з цим, мені здається, що було би логічно на наш комітет взагалі запросити керівництво, можливо, "Нафтогазу" і представників нашого Міністерства енергетики для того, щоб вони поінформували яка зміна, які взагалі перспективи щодо нашої газової безпеки. Можливо, це може бути закрите засідання, якщо є закрите, делікатна і чутлива інформація. І за результатами цього розгляду, я думаю, було б доречно виробити рекомендації нашим парламентським делегаціям, щоб вони могли просувати в рамках навіть резолюцій, наприклад, бо ми можемо це так само вкладати в якісь резолюції щодо енергетичної безпеки, чи в комунікації з нашими парламентарями. Тому що ця інформація не докомуніковується. Ми говоримо про війну, про заручників, про інші питання, але що стосується енергетичної безпеки, мені здається, що парламентські делегації недостатньо володіють цією інформацією, і відповідно недостатньо працюють. Отака пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Петрівна.

Нагадаю, що 15 вересня ми приєдналися до комітету з питань енергетики, який організовував круглий стіл взагалі вперше в парламенті, "Енергетична дипломатія". Два тижні тому ми заслуховували рекомендації цього круглого столу. Вони всі вам… ми прийняли до відома ці рекомендації. І там є ряд заходів. Тому я пропоную: секретаріату велике завдання ще раз надіслати ці рекомендації, щоб кожен член комітету просто освіжив, бо там реально було три години. Там були і британці, і всі наші, ЄБРР і партнери, і були Міненергетики, "Нафтогаз". Тобто ми туди долучилися просто як там одні із… Оскільки це стосується міжнародної політики, але ключова фахова… Тобто давайте продивимося, які там були рекомендації, і звідти вже в процесі обговорення он-лайн запропонуємо, який форма з того, що вже було напрацьовано. Бо я от, наприклад, зараз не пам'ятаю з тих кроків, а там були подальші кроки. Я думаю, що зокрема на цьому тижні Наталки Кацер-Бучковської вийшла в газеті "Дзеркало тижня" теж стаття про енергетичну дипломатію. Тобто я думаю, що ми далі як комітет можемо провести якесь в закритому режимі чи проговорення про ці загрози, що ви сказали, зокрема, Світлана Петрівна, про Турецький потік і так далі.

Тому, колеги, я пропоную зараз так: ставити вже на голосування, доповідачів немає, проект цього звернення, пропозицію з врахуванням тих технічних вдосконалень від представника "Нафтогазу" Єлизавети Вадимівни Баданової. Те, що є, на узгодження.

Да, вони завтра… Тому що через два тижні воно не буде актуальним, воно втратить певну актуальність. Тобто…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там же… Тобто, просто можна переписати внесення на заміну.

 

БАДАНОВА Є.В. Щодо актуальності, якщо можу прокоментувати зараз, якщо ви знаєте, в рамках Міненерговугілля і під керівництвом віце-прем'єра відбувається процес створення нової компанії "Магістральної газопроводу України", який буде саме тим новим оператором, який буде здійснювати інвестицію. Тому відповідно так само 24 листопада буде, якщо я не помиляюся, саміт Україна-ЄС, протягом якого має бути підписаний Меморандум про співробітництво в енергетичній сфері. Тому щодо актуальності, можливо, тобто це теж можна врахувати, якщо немає… Ну я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну просто тоді у вас буде позитивний такий сигнал перед саміт Україна-ЄС про підписання енергетичного співробітництва і так далі. Зараз у нас все-таки позиція, що Україна зробила ряд позитивних кроків в енергетичній сфері і зараз ми висловлюємо певну також стурбованість щодо певних ризиків в обхід. І тому суть цього якраз і була, щоб на цьому тижні, після рішення на минулому тижні Єврокомісії, зробити якусь заяву, показати позицію парламенту, а уряд уже і Президент до саміту Україна-ЄС готуватимуть наступні там кроки.

Тому якщо би оці от ваші деякі технічні речі, Світлана, все-таки там назви законів поміняти, що не Закон про ринок газу, а по-іншому він там називається, просто внести і ми роздамо, розішлемо ці зауваження. Тобто там немає якихось таких, щоб там були назви законів від Єврокомісії, там по-іншому внесемо і все з тими правками.

Хто за те, щоб з тими пропозиціями "Нафтогазу" за основу рекомендувати для голосування в залі, підтримати?

Дякую.

Олег, я вас тоді попрошу зараз з пані Єлизаветою узгодити те, що треба, і тоді внести ті пропозиції, що вони звучали.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Під стенограму і так далі.

Колеги, наступне питання, яке… Зараз повернеться Ірина Степанівна, бо вона хотіла по бюджету поговорити. Може ми за той час проговоримо, цілий ……. у нас були, у вас тут є…

Подивіться, будь ласка, що я просила, Лунченко. Його лист є на наш комітет. Буде група дружби "Україна-Угорщина", вони їдуть, вони будуть офіційно там з візитом, а якраз їхній візит співпаде з візитом нашого Прем'єр-міністра, заважаючи на те… Це буде 26 листопада в Будапешті, і вони звернулися про те, щоб включити Лунченка, який знає угорську мову, він їздив з нами минулого року, коли ми їздили ще з Іванною в грудні, в комітет включити їх рекомендувати від нас від парламенту, включити його також як співголову чи голову групи дружби в делегацію в Прем'єр-міністра від комітету.

В когось є якісь пропозиції, заперечення?

Хто за те, щоб рекомендувати комітету включення? Дякую.

Вони за свої кошти, не за кошти… Просто вони і так будуть в той час перебувати, просто включити в офіційну делегацію, зважаючи там на знання мови, на представництво, на контакти і Закарпаття.

Ще у нас є, колеги, так само у вас перед очима лист від народного депутата Романюка. Вони зараз будуть здійснювати візит в Бразилію 5 листопада разом з представниками і тут є лист так само від нашого посла в Бразилії Троненка, який просить, що надзвичайно важливим є посилення парламентської делегації і, зокрема, налаштованість сприяти розвитку двостороннього співробітництва в галузі науки і технологій, готовність відвідати Україну в супроводі 4-5 депутатів, такий от візит за наявності відповідного запрошення Голови Палати Депутатів. Чому вони просять, щоб ми розглянули? Тому що у них 5 листопада візит і вони хотіли би вже вручити спікеру парламенту Бразилії і там голові дружби оце запрошення в Україну за їхній кошт проживання, харчування, переліт і так далі, все за кошти бразильської сторони, просто їм треба офіційне запрошення. Ось вони просять… Тут недавно їздив, їздив недавно Пєтухов, от ви бачите, Пєтухов  був буквально на минулі вихідні, тобто в Латинській Америці з Бразилією….. Просто просять, щоб ми рекомендували спікеру запросити сюди за їхній кошт. Хто за таке рішення? Значить дякую.

Тепер у нас залишається…

 

_______________. Болгарія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Болгарія. Колеги, нам треба визначитися… Ми проголосували за те, що до 25-річчя двосторонніх дипломатичних відносин між Україною і Болгарією, ми проголосували, що туди варто їхати, якраз у них відбудуться вибори Президента, буде новий Президент, нас запрошує голова Комітету в закордонних справах, буде величезна там конференція і ви поки що, ніхто з вас не дав згоду. Там візит 13 грудня, так, це 13 грудня, після наших парламентських слухань. Це не пленарний тиждень. Прохання секретаріату все-таки визначитися, подивитись у ваші календарі. Хто може, просто не затягуйте це питання, щоб ми вже могли їм теж комунікувати, хто їде з делегацією.

Тепер, зараз ще у мене питання по парламентським слуханням. Ми від секретаріату розіслали у всі виконавчі органи, інституції про формування порядку денного. Нам треба з вами зібратися, особливо ті, хто погодилися увійти в організаційний комітет, і проговорити. Давайте, можливо, в п'ятницю з секретаріатом. Ми Бориса Івановича зробили головним за організаційну підготовку, от. Після МПС не хотіли його турбувати, але вже, я думаю, що пора готувати парламентські слухання, щоб знову не було воно в останній момент. Я все-таки пропонувала б, щоб ми в п'ятницю, якщо є, знайшли зручний в календарях для всіх час і почали проговорювати принаймні, як ми бачимо, які ключові акценти.

Є реальна величезна потреба, щоб ці слухання лягли в основу подальшої стратегії зовнішньої політики України, ось в такому баченні. Тому той, хто погодився увійти в організаційний комітет, прошу включити.

Тепер, Ірини Степанівни немає, але давайте…

 

ЗАЛІЩУК С.П. А о котрій годині?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О котрій, ще погодимо. Значить, два питання. Болгарія від вас відповідь, хто їде, щоб ми визначилися тому що під цю програму цей захід і так далі, – їм треба готувати. Друге питання – це зустріч по підготовці парламентських слухань на 7 грудня. Нам теж треба мати якусь відповідь.

Тепер, колеги, Світлана, будь ласка, ви щось хотіли. Давайте, давайте.

 

ЗАЛІЩУК С.П. …вже ці, а потім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте питання, тому що, можливо, Ірина Степанівна виступить в Мінекономіки, вже прибіжить.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, ми з вами на попередньому засіданні розглядали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, а, ще твоє питання ….. зараз.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, ми з вами розглядали питання візиту до Сенегалу для участі в Парламентській асамблеї щодо Міжнародного кримінального суду. Так, "Парламентарії за глобальну дію" – так називається ця асоціація. Комітет мені запропонував взяти там участь. Я хочу зауважити, що туди формується офіційна делегація, її буде очолювати наш колега Немиря, бо він очолює цю групу в Україні парламентарів. Водночас організатори запросили мене так само за їхній рахунок. Тому я хочу підтвердити свою участь, і вони профінансують мій візит за свій рахунок, але в рамках офіційної делегації, я сподіваюся, з українського боку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...нам просто від комітету написати, що комітет делегує... включити, підтримати, офіційний просто лист спікеру, що це ...

 

ЗАЛІЩУК С.П. Да. За кошт організатора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...що це в офіційне відрядження і  делегація.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто "за", колеги? Ми... Так. Хто "за"? Будь ласка.

В нас ще є питання якщо ви не заперечуєте, включити від нашого, члена комітету Олександра Присяжнюка щодо Саудівської Аравії. Будь ласка, поки зараз  Ірина Степанівна підбігає. В нас ще лишаються два питання і ми, в принципі, справляємося. Будь ласка.

 

ПРИСЯЖНЮК О.А.  Включаємо, да, в порядок денний?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, можна, давайте включимо в порядок денний ще одне питання по Саудівській Аравії?  ………. Будь ласка.

 

ПРИСЯЖНЮК О.А. Надійшло на мене як на керівника групи дружби з Королівством Саудівська Аравія листа від Міністерства закордонних справ. Під час святкування Дня Незалежності Королівства Саудівська Аравія нашою головою комітету була проведена розмова з послом Саудівської  Аравії і щодо запрошення жінок - членів парламенту Королівства Саудівської Аравії до нас з візитом в Україну. Це історична... це перший крок...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В них скільки, 30?..

 

ПРИСЯЖНЮК О.А. Насправді, це історичний був крок в 2013 році, це перший раз в склад парламенту Королівства  Саудівської  Аравії увійшли жінки, їх зараз є 24 жінки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там 150...

 

ПРИСЯЖНЮК О.А. Майже, майже, 150, да. майже дорівнює гендерна в нас квота. Тому, насправді, двоє... дві з цих жінок. Вони входять...

 

_______________. (Не чути)

 

ПРИСЯЖНЮК О.А. Двоє з цих жінок входять в склад групи дружби "Україна-Саудівська Аравія". У нас був візит у квітні місяці до них. В принципі, зараз ситуація щодо фінансування цієї поїздки, я думаю, що ну, сауди так само як стратегічні партнери, я думаю, вони все на себе беруть самі. А тут ми, ну, і група дружби, я так думаю, що  так само з нашої сторони підтримає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги.

 

ПРИСЯЖНЮК О.А.  Це є ініціатива жіночого складу, тобто в мене було проведена розмова з жіночим складом нашого парламенту, всі підтримують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім складом?

 

ПРИСЯЖНЮК О.А.  Майже, майже всім складом, в принципі, підтримують. Прошу рекомендувати ...

 

_______________. (Не чути)

 

ПРИСЯЖНЮК О.А.  Так само всі підтримують. Це буде перший візит взагалі жінок. Я не знаю, який це буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ПРИСЯЖНЮК О.А.  Така, да. Тому, якщо є ... Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хотіла б додати, дійсно коли ми розмовляли, ну, після таких всяких візитів завжди розмовляєш, хто куди їздив, там Південна Корея, ще от різні розмови. От коли Олександр Анатолійович сказав, що про те, що вперше взагалі такий історичний крок, жінки у Саудівській Аравії, я кажу: "Слухай, так їх треба запросити до нас, хай беруть під опіку наших, родини воїнів АТО, хай їдуть на схід, ну, якісь такі от, помагають дітям". У них багато можливостей соціально якось долучитися.

Вони реально зацікавлені, і жінки… І в нас виникла ідея, як скажімо, ми проговорили, Сашко все на себе взяв щодо проговорення з послом, щоб їх запросити сюди, зважаючи на те, що вперше взагалі теж в історії українського парламенту серед керівництва і Перший віце-спікер, і спікер парламенту, і голови комітетів, – є достатньо багато жінок. І тому я думаю, що така, розвиток міжпарламентської складової в гендерному якомусь питанні жодних, як би, ви знаєте, я якраз за рівноправ'я і так далі.

Тому хто за те, щоб запросити офіційний лист, рекомендувати спікеру парламенту запросити до нас таку от делегацію, Саудівська Аравія, жінок на знайомство? Хто "за"?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. От просто щоб, довга процедура, щоб до них далі… Дякую, колеги.

Давайте заслухаємо 3 пункт порядку денного. Стан і перспективи підготовки проекту Закону про дипломатичну службу. (Шум у залі)

Колеги, Наталя Володимирівна Заїка, заступник директора менеджменту персоналу Міністерства закордонних справ. Колеги, немає сьогодні Вадима Володимировича Пристайка. Колеги! Ми або зробимо 3-хвилинну перерву, я розумію, що у вас уже трошки виснаження, або далі продовжуємо працювати.

Пан Пристайко написав, що його викликали на РНБО. Пан міністр Клімкін обіцяв вчора, що ми отримаємо нарешті проект закону на 85 сторінок про реформу дипслужби. Там ще є деякі пропозиції з уряду щодо радників. Я не знаю, чи це включено, чи ні, але якщо ми побачимо текст законопроекту, то ми зможемо вже деякі речі проговорювати.

Будь ласка, Наталя Володимирівна, вам слово.

 

ЗАЇКА Н.В. Добрий день, шановні депутати. Я підготувала 5 примірників, на жаль, у нас проблеми є з папером. Тут повний текст, який я підготувала, і вичитали наші юристи, юридична служба. І зробила перелік статей, щоб було легше сприймати, і також пояснювальну записку коротеньку по зразку, як це було зроблено до нового проекту Закону про державну службу. Хотіла б зазначити, що, оскільки цей процес безкінечний, творчий, і в нас мій керівник Департаменту менеджменту персоналу декілька разів в цьому році, ось тільки в жовтні було дві поїздки до колег в Естонію та Латвію, у вересні була поїздка в Польщу. В усіх цих країнах по-різному була трансформація і реформування дипломатичної служби, і в контексті державної служби хотіла б… Для мене було теж дуже цікаво, наприклад, що після зміни там в органах, по-моєму, в Сеймі були внесені зміни до Закону "Про державну службу" Польщі. І оскільки наш Закон "Про державну службу" базувався на їхньому законодавстві, на сьогодні воно потерпіло зміни, і вони повернулись до старої системи. Це стосується, наскільки я зрозуміла, відкритого конкурсу кожен раз, коли з'являється вакансія.

Тому на наше переконання, на дипломатичній службі все-таки кар'єра, це має брати спочатку дипломат, який прийшов на саму найнижчу посаду, на умовах внутрішнього конкурсу, а вже якщо ми не знаходимо людини серед наших працівників, тоді вже виноситься це на відкритий конкурс. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Нарешті ми в паперовому вигляді, я просто дивуюсь, чому ви нам не скинули електронною поштою, в нас секретаріат… Ага, в секретаріат, то це міг би всім членам комітету розіслати. Я думаю, що парламентарі вже в рамках могли б роздрукувати собі 80 сторінок, або не друкувати і читати цей.

Будь-ласка, надішліть нам електронну версію, тому що зараз, фактично не бачачи тексту законопроекту, ми не можемо свої пропозиції… Але ми ознайомимося, я думаю, що до наступного засідання я хотіла б попросити членів комітету перечитати, мало того, що перечитати, – висловити свої пропозиції до цього тексту законопроекту. Бо як ми говорили ще вже не пам'ятаю, якого разу, коли був Вадим Володимирович Пристайко тут, то ми з ним проговорювали, що хто міг би бути, ініціювати подання цього законопроекту в парламентів. Ми проговорили декілька варіантів: що це могли би бути і керівники фракцій, ну, ключових, це міг би бути комітет у закордонних справах, ініціювання внесення, чи це міг би уряд, – ну, в залежності від цього. Якщо би ми поставили амбітну ціль ухвалення цього закону до кінця  цього року, якщо би у нас зараз ми проаналізуємо, дамо якісь пропозиції, плюс у нас  були раніше ще розробки Національного інституту стратегічних досліджень, були якісь бачення Громадської ради, ми могли б окремо зібгати, скажімо, робочу якусь нараду і у нас взагалі би ми делегували були Бориса Івановича Тарасюка в Міністерство закордонних справ, він брав участь і в колегії, і в робочих нарадах щодо підготовки цього законопроекту ще в березні-квітні цього року. Тому, Наталя Володимирівна, ми просимо надіслати нам це он-лайн. І величезне прохання від усіх в такому оперативному режимі потім, можливо, не в рамках комітету засідання, а в рамках просто якоїсь робочої наради будемо просити  далі Бориса Івановича і зберемося і ці пропозиції, які будуть, тому що якщо б це була позиція, скажімо, узгоджена членів комітету, і комітет ініціює, тоді нам простіше було би комунікувати і з фракціями і його виносити в зал, можливо, з ухваленням там бюджету.

Які у кого ще є пропозиції, будь ласка. Борис Іванович, ви хотіли щось сказати. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Підтримую вашу пропозицію. І звичайно, що нам легше було би працювати з електронними версіями, тому, я вважаю, що до наступного засідання через два тижні ми могли би розглянути конкретно цей законопроект і висловити  свої пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути, мікрофон вимкнено)

 

ЯРОШ І.В. На завтрашньому круглому столі будуть представники управління публічної дипломатії, які якраз займаються змістовним наповненням цієї бюджетної програми. А що стосується мільярду, то фактично завдяки збільшенню призначень ми виходимо на докризовий рівень. Деталізацію ми надавали і те засідання, яке було приблизно два тижні тому і на цей раз ми знову оновили інформацію, це дозволить закрити ті напрями, які у нас є, дійсно, критичними і безпекові питання, і захист інформації, і взагалі покращення загального фінансування закордонних установ і, звичайно, це інформаційна робота, тому що цей напрям є, дійсно актуальним, особливо в теперішніх умовах. Загальний обсяг призначень фактично виходить більше ніж 4 мільярди. Ми вирішуємо не тільки питання, скажемо, роботи, але і певну соціальну складову, тому що ми зможемо накінець-то вирівняти всі питання по умовах оплати праці, по забезпеченню роботи належної дипломатів. Крім того, є моменти відкриття нових установ, і це передбачається консульства Італії, Іспанії, там де є багато наших громадян, так само Хургада, Єгипет це так само дозволить покращити консульський захист.

Що таке з цього ще питання. Для завтрашнього круглого столу, в принципі, інформаційна робота, вона вимагає не тільки виділення коштів в бюджеті, але і передусім іншої нормативної бази, тому на сьогодні в міністерстві завершується розробка постанови Кабінету Міністрів, яка буде передбачати більш розширений перелік витрат. Це дозволить залучати, наприклад, спікерів неурядових, які зможуть їздити на міжнародні заходи, так само сюди запрошувати журналістів. ЗМІ, експертів, які працюють з питання України. І це вперше ми таке робимо, дійсно.

Далі. Сам проект бюджету відправлено на доопрацювання в Міністерство фінансів. За нашою інформацією, яку ми отримали в робочому порядку, в принципі, наші цифри залишаються без змін. От наші цифри залишаються на тому самому рівні, які були в першому проекті, поки що… Єдине, що вони доопрацьовуються, але це питання мінімальної заробітної плати, яке, можливо, якимось чином буде впливати, но на всі показники, пов'язані з нормальною роботою дипслужби – не стосується.  Ну от так…

 

_______________. (Не чути)

 

ЯРОШ І.В. На сьогодні поки що, ми сподіваємося, що, да, ніяких таких сигналів у нас немає. І ми дякуємо комітету за підтримку, лист на бюджетний комітет, що ви підтримуєте всі ці пропозиції, виділення коштів, так само це підтримує бюджетний комітет. Тобто на Кабмін воно повернулося з тим, що всі наші цифри врахувати в такому ж рівні, в якому воно було. Були інші зауваження депутатів, правки, вони не враховані. Там щодо зменшення були певні пропозиції. 

(Мікрофон вимкнено)

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

ЯРОШ І.В. В нас є тільки один фактор – це курс, да, от ми завжди закладаємо певний запас, курсова різниця, тому що бюджет, наприклад, 2016 року рахували по 24, ми жодної конвертації по цьому курсу не робили, курс іде вищій. Так само наступний рік – 27, ми знову вимушені будемо закладати певний запас курсу. І щодо інформаційної робити, Ганна Миколаївна, ми готуємо проект постанови, який буде стосуватися додаткових напрямів витрат саме по інформаційній роботі для міністерства і для закордонних установ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інформаційні, в вас є тут, бачите, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційних систем консульської служби, це окреме.

 

СРОШ І.В. Це громадяни там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А оця "інформаційна", наскільки воно поєднане з Міністерством інформації? Бо вони недавно представили свою стратегію. Я чого переживаю? Щоб не було  дубляжу, бо дуже часто роблять виставки, наприклад, там пам'ятні… ще щось, Мінкультури, про що не знає МЗС, тобто ми маємо...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...столиці, які для нас важливі, де ми маємо там  і парламент посилити візити і так далі, де є столиці менш важливі. І там іншими там інструментами діємо. От я була в Німеччині тиждень тому, посол Німеччини каже: от якщо б сюди привести, як Росія там, возить симфонічні оркестри, ще щось. Тобто щоб привертати увагу до України якимось культурницькими заходами і так далі. Тобто там є от Троїцький, інші, які роблять якийсь сучасний театр, щоб можна було їх якось поєднати. Тобто коли в нас буде одна загальна стратегія, от завтра до нас прийдуть  представники різних посольств і вони просто кажуть, от в нас якісь свої ресурси там – Британська рада, Гете-інститут, Французький культурний центр, кажуть, ми могли би частково там, де...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що в Україні, але вони кажуть, частково там ми могли би якісь вам заходи допомогти, але ми не розуміємо,от реально, що робить, які пріоритети на 2017 рік для Міністерства культури, для МЗС і Мінінформації. І тому наше одне  завдання, чому ми цей  круглий стіл завтра, під час розгляду бюджетного процесу хочемо, тому що ми хочемо, щоби ці бюджети, які зараз ось окремо є МЗС і так далі, але  є якась спільна діяльність, інформаційна, наприклад. Як ви узгоджуєте якісь речі, щоб не дублювати і бюджет, щоб кожна гривня була  ефективно вкладена?

 

ЯРОШ І.В. Нещодавно уряд прийняв концепцію інформаційної політики, яка розроблялася Міністерством інформаційної політки за участі всіх причетних відомств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) ... інформації ...... Сюмар має нам доповісти на круглому столі… (Не чути)

 

ЯРОШ І.В. Окей.

На виконання цієї концепції має бути план заходів, вже більш предметний документ, який так само зараз готується всіма причетними відомствами, там же буде більша деталізація що саме буде зроблено. Я подіваюсь, що саме цей план заходів, він дозволить узгодити міжвідомчо що за що відповідає, на якому напрямі воно здійснюється.

Крім того, те, що ми готуємо зараз нормативну базу, ті заходи, які от ви кажете, скажімо, культурні, воно дійсно іде на стикі змію культури у нас і давно уже іде ідея створення українського інституту, і це так само зараз на стадії узгодження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЯРОШ І.В. Ну воно може по-різному називатися, да-да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

фінансування грантове, в різних донорів, меценатів і так далі. Тобто на скільки цей фонд потім зможе так само давати якесь фінансування на український інститут? Там є купа ідей назвати його імені Шевченка, Франка, Грушевського (Не чути)

 

ЯРОШ І.В. От є глобальні речі, які мають узгоджуватися, окремо ми бачимо нашу бюджетну програму, в принципі ми маємо досить великий обсяг ресурсу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЯРОШ І.В. Ну от оце воно має піти оці інформаційні політики, раз. І друге, узгодження питання функціонування українського інституту, тобто…

 

ТАРАСЮК Б.І.  У мене питання… (не чути)

Два питання… (не чути)

 

ЯРОШ І.В. Що мається на увазі – політика і час?

Ну мені ще складно сказати про політику і час, тобто ніяких змін немає, ми просто збільшимо обсяг фінансування, скажемо так.

Що стосується дипломатичної академії, бюджет залишається на рівні минулого року, але є, скажімо, питання і ми вже надіслали листи пропозицій, воно десь на узгоджені, щодо реформування дипломатичної академії, вона залишається дипломатичною академією, але там знімається один напрям, це підготовка вищої освіти, надання другої вищої освіти, оскільки з міністерства останнім часом це було по дві, по три люди ішло. Тобто Україна вже достатньо готує спеціалістів за фахом, скажемо, міжнародне право, міжнародні відносини. І немає такої потреби, щоб саме дипакадемія могла готувати, але в нас є дуже велика потреба, це підвищення кваліфікації і мови. І так само, як, наприклад, досвід провідних світових країн – це підготовка людини, коли вона направляється у закордонне довготермінове відрядження, що людину мають готувати до цієї країни. Ось цей новий напрям, який дипакадемія повинна фахово якісно здійснювати. І бюджет дозволить в общем-то тут якраз.

 

ТАРАСЮК Б.І. Тобто в бюджеті ви заклали достатньо?...

 

ЯРОШ І.В. Да-да-да, і ще підвищення ефективності саме на цих напрямах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, в принципі, більше ні в кого нема з членів комітету ніяких… Бачу, що тут аналіз бюджету активний. Добре, колеги, ми вичерпали порядок денний. В кого є ще додатково, можливо, якісь…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Господи, Боже, куди вже. Будь ласка, перепрошую, ще не вичерпали.

Так, 5 пункт порядку денного. Будь ласка, лист голови Українського інституту національної пам'яті щодо звернення до Сейму Республіки Польща стосовно засудження факту вчинення наруги над місцями пам'яті українського народу. Будь ласка, Файзулін Ярослав, представник… Сідайте, будь ласка, сюди, зараз будете доповідати. Перепрошую, що це…

Ще, члени комітету, сьогодні в нас буде по Африці засідання спільне, для тих, хто зацікавлення. Не засідання, це ми приєдналися до Комітету з питань промисловості, зважаючи на те, що ми двічі проводили дні Африки в комітеті, на 5 годину.

Будь ласка, доповідайте.

 

ФАЙЗУЛІН Я. Шановна пані голово, члени парламентського комітету, присутні! З моменту російської агресії проти України почастішали випадки руйнувань або пошкодження українських пам'ятників на території Польщі. За 2 роки з 2014 року дотепер нами зафіксовано 14 таких випадків, коли руйнувалися або пошкоджувалися українські пам'ятки на території Польщі. Останній такий випадок, це руйнування братської могили вояків Української повстанської армії в селі Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Український інститут національної пам'яті неодноразово робив звернення до Інституту пам'яті, Інституту національної пам'яті Польщі, Міністерства культури Польщі, щоб якимось чином відреагували на ці негативні явища. Однак до тепер видимої реакції не було. Відтак інститут рекомендує Верховній Раді України звернутися із зверненням до парламенту Польщі, щоби публічно, який би публічно осудив випадки вандалізму на українських, щодо українських пам'ятників, інтенсифікував або активізував розслідування вказаних фактів, а також були відновлені ті українські пам'ятники, які пошкоджені впродовж цього часу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо можна ще Лілія Станіславівна Фуртус, радник відділу країн Центральної Європи Другого європейського департаменту Міністерства закордонних справ. Будь ласка, вам слово.

 

ФУРТУС Л.С. Доброго дня, шановні народні депутати. Значить, про всі випадки, Міністерство закордонних справ фіксує всі акти вандалізму відносно українських місць пам'яті на території Республіки Польща. За кожним виявленим фактом дуже оперативно наше посольство України в Республіці Польща реагує. Ми неодноразово як МЗС України під час зустрічі з керівництвом МЗС Республіки Польща, під час проведення ради МЗС України та МЗС Республіки Польщі, українсько-польських політичних консультацій на рівні директорів департаментів зовнішньополітичних відомств, під час зустрічі з керівництвом посольства Республіки Польща в Україні, неодноразово висловлювали свою стурбованість польській стороні про ті всі акти вандалізму, які ми фіксували. Тобто, ми пропонували би все таки це питання, можливо, зараз не звертатися до сейму Верховної Ради листом, а винести це питання під час 9-го засідання Міжпарламентської асамблеї Україна–Польща, яке заплановано провести 3-4 грудня у місті Львів. Тобто, давайте, можливо, таким чином зараз підемо. Це наша пропозиція. Тобто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Так. Але все одно Польща у мене залишилась в душі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. і член Міжпарламентської асамблеї Україна–Польща. Я підтримую пропозицію Міністерства закордонних справ про те, щоби це питання було одним з предметів обговорення на наступному засіданні Міжпарламентської асамблеї у Львові.

Я думаю і зразу ставлю собі питання, якщо Міністерство закордонних справ виконує свою роботу і ставить перед польською стороною ці факти, то яка, так би мовити, мета в тому, щоби ми на рівні Верховної Ради звернули увагу на це. І думаю, що більш слушним місцем для порушення цього питання було би засідання Міжпарламентської асамблеї, до якого ми готуємося. Тому я вважаю, що треба подивитися на результати засідання Міжпарламентської асамблеї. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор.

 

ГУЗЬ І.В. Колеги, я все-таки вважаю, що треба підтримати пропозицію Інституту національної пам'яті, тому що чекати чергових переговорів з якого приводу немає, тому що це ж триває не тиждень, не місць. Це фактично спланована провокація, яка триває вже довгий період часу, яка співпала з фільмом "Волинь", яка співпала з істерією стосовно українсько-польських проблем 43-го року і так далі. І мені здається, що нам потрібно на рівні Верховної Ради черговий раз наголошувати і ми бачимо позицію Андрія Парубія і наше звернення литовського, українського і польського парламенту – чи литовського ще немає, але воно буде, коли приступить новий парламент до роботи після чергових виборів. Тому мені здається, що рівень українського парламенту – це адекватний рівень, тому що це, слава Богу, ще, що в Україні немає реакції на ці речі, тому що ви собі уявіть, що наші, будемо казати, радикальні сили або провокатори почали би руйнувати пам'ятники поляків тут. Цього поки не відбувається  і це слава Богу. Це почалося б загострення цих моментів і так діла. Тому я абсолютно підтримую і вважаю, що нам треба  на такому рівні це питання озвучувати, тому що, на жаль, я думаю, що робота МЗС і заклики наші, ви знаєте, позиція Організації українців в Польщі пана Тими, який б'є всі дзвони з цього  приводу. На жаль, нас не чують, тобто правоохоронна система Польщі не може  притягнути. А ви бачили, можливо, ці ролики, хто не бачив, що ці провокатори знімали, як вони це роблять, як вони б'ються, вони по ночах роблять це і викладали це в Youtube, і підписувалися певними польськими організаціями, і так далі. Ні одного рішення суду, ні одних серйозних затримань, нічого іншого немає, тому я думаю, що рівень Верховної Ради  - це той самий рівень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, колеги, як раз ініціатива спікера парламенту про те, щоби були і спікер Польського Сейму, і Литовського спільний про пам'ять і солідарність, і вона як раз і була спрямована на те, щоби знайти якісь подальший перспективний шлях після цієї резолюції, яка ще була ухвалена в Польщі щодо геноциду і так далі. Це просто вже інша тематика, де українська сторона мала би займати більшу таку твердішу, напористу позицію. Тому що, справді, ми якось не дозволяємо всім цим провокаторським силам знущатися над пам'яттю загиблих, нищивши пам'ятки і, зокрема, вчора, здається, був Ян Пекло польський посол у Львові на цвинтарі Орлят. І тобто ми із своєї сторони як  держава забезпечуємо. В той же час поляки через усі всякі організації, які як раз і налаштовані, щоби через свої варварські такі вандалістські дії сварити нас з поляками. Але має бути теж польських правоохоронних органів якась позиція. Можливо, я все-таки тут би шукала компроміс між тим, що запропонував Борис Іванович і Ігор, щоб все-таки подумати, яке б це могло бути звернення, можливо, не стільки зараз від парламенту, скільки там від Комітету закордонних справ, якесь звернення до комітету, що ми розглядали це питання,просимо звернути увагу, от, побачити їхню відповідь, тоді  дочекатися, ну, лист комітету, на комітет у закордонних справах, потім 3-4 грудня буде ця група, подивимося на реакцію. Вони будуть бачити, що, якщо це вже робить Комітет у закордонних справах, то далі піде на вищій рівень, ну, щоб відразу, розумієте, я… (мікрофон вимкнено) воно почне зразу знову негативно якось, а якщо це буде комітет, ми як пишемо, це матиме...

 

_______________. Давайте.  Вони ж не дають звернення… просять…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Мікрофон вимкнено) Я хотіла сказати, що попросити Національний інститут пам'яті ....... звернення нам підготувати, як ви це бачите, на комітет, тут є представники МЗС ………….   потім 3-4 грудня, далі ..….. реакцію, якщо реакція буде така млява, то тоді будемо виходити вже на вищий рівень ………….

Колеги, пропоную …….., щоб знайти якийсь баланс між Борисом Івановичем і… (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. (Мікрофон вимкнено) У нас з Ігорем спільна пропозиція, щоби текст такого звернення ……… і комітет ………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чудово. Тим більше це посилить і група дружби.

 

ТАРАСЮК Б.І. Але це оперативно треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Мікрофон вимкнено) Оперативно. Ось піднис(Не чути) …. оперативно разом з МЗС і усі ті факти, які є треба …….. в лист, без емоцій ………………….

Хто за те, щоб підготувати, ……………………

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто "за"? Одноголосно. Рішення ……….. Обміняйтеся, якщо ви ще не знайомі …

 

______________. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …і під час підготовки цього листа ви так… (Не чути)

 

______________. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, колеги. Дивіться… (Мікрофон вимкнено)

 

ТАРАСЮК Б.І. Так. Я хотів коротко проінформувати колег про засідання минулого тижня Міжпарламентського союзу в Женеві, де, на жаль, на відміну від наших колег з парламентської… з делегації в ПАРЕ…

 

______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Да. Там звичайно формат. Там африканці… Латинська Америка і Азія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна, Борис Іванович, зважаючи на те, що ми ще проговорювали в Ірини, в комітеті Геращенко, що, можливо, ми це проговоримо вже в такому режимі, ну, з тими проблемними питаннями, які у нас є.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, добре. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми попросимо просто…

 

ТАРАСЮК Б.І. Вчора ми зустрічалися, делегація з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … тих, хто тут вже… як, скажімо?

 

ТАРАСЮК Б.І. … Геращенко і ми обговорювали конкретні питання, що треба робити і які рішення треба прийняти. Так що я готовий проінформувати на іншому, в іншому форматі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

У нас є деякі кадрові питання щодо управління міжпарламентських зв'язків, у нас є список країн, які нас не підтримували, серед таких союзників як Британія, це Борис Іванович зараз коротко скаже. Просто не хочеться, щоб… тобто нам треба вирішити якось, провести окреме засідання, Боднара зібрати, зібрати міжпарламентські… і календарний план тих заходів, які до кінця року розписані, як ми вирулюємо з тим, що Мисик не справляється в НАТО, Лушак чи Лусак (чи як він?) – по МПС, Локшин.

І ще у нас є кадрове питання комітету, правильно? Ще є кадрове питання. Будь ласка, у нас одна людина в комітеті пішла на декретний: була 3 роки, взяла ще 2 роки – і зараз ми це теж проговоримо.

Будь ласка, Борис Іванович. Але спочатку про МПС – ваші враження і що робимо далі.

(Запис закінчено)