Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

10 жовтня 2016, 10:49

Стенограма засідання Комітету 14.09.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

14 вересня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …оскільки він у дорозі, п'ятеро… Нас шестеро, і я думаю, що ми деякі речі можемо почати заслуховувати, а тоді вже, оскільки матеріали, зокрема, по шостому питанню були надіслані всім членам комітету на електронні скриньки і була можливість ознайомитися, ну, щоб не затримувати наших міжнародних партнерів, я хотіла, щоб ми перший пункт почали розглядати першим коротко, а тоді вже приймемо рішення, коли прийде Борис Іванович. Ніхто не заперечує? Поки що ми не можемо голосувати за порядок денний, бо в нас  немає кворуму, ми можемо тільки почати працювати.

Тому, оскільки наш комітет є бенефіціаром декількох міжнародних проектів, ми дуже сподіваємося, що через зміну у Постанову  153 ми матимемо певні якісь полегшені умови для реєстрації проектів, особливо які стосуються у частині демократії, свободи слова, захисту прав людини, ми також знаємо, що Міністерство економіки зараз готує проект про міжнародну допомогу, технічну, гуманітарну, то зараз ми маємо  схвалювати звіти проекту міжнародно-технічної допомоги, зміцнення демократичних партій та громадських організацій, які  реалізуються Національним демократичним інститутом міжнародних відносин за підтримкою Комітету у міжнародних справах у якості бенефіціара.

Будь ласка, директор Національного демократичного інституту в Україні Мері Охейєм(?) . Будь ласка.

 

МЕРІ О’ХЕЙГЕН.  Шановна пані голово, дуже дякую за ваш час і за те, що ви так виконуєте функції бенефіціара нашого проекту. Ми знаємо, які складнощі виникають з цього питання, і ми намагаємося допомогти в їхньому розв'язанні. Щоб не забирати зараз багато часу, я спробую сфокусувати свій світ на ключових моментах нашої роботи. Щодо нашого компоненту програми, який стосується громадянського суспільства, ми працюємо над здійсненням багаторівневого діалогу з громадянами України в деяких аспектах, різних аспектах реформи.

Під час звітного періоду головним фокусом нашої діяльності стало питання і реформа децентралізації. Оскільки громадяни України не є в повну міру поінформовані щодо самого процесу децентралізації, і тому перед собою ми ставили завдання – це сконцентруватися на ключових моментах цієї реформи. Більше ніж 7 з половиною тисяч громадян були залучені під час реалізації цього проекту у 17-ти різних громадах по всій Україні. Було організовано 264 зустрічі з мерами, з лідерами місцевих громад. І 216 подій було організовано разом, спільно з різними місцевими осередками політичних партій.

Також під час цього звітного періоду була проведена підготовча робота для наступного циклу. І ми сподіваємося завершити цей наступний цикл наступні 6 місяців, до кінця цього року. І головний фокус цих зустрічей буде боротьба з корупцією. Виконуючи компонент роботи з політичними партіями  NDI  за звітний період вдалося навчити та протренувати  143 партійних  тренера з шести політичних партій.  Ці тренінги були проведені з метою зміцнення тренінгової здатності політичних партій працювати на  довгострокову перспективу. Під час наступного циклу ми будемо… ми цю допомогу будемо надавати і  проводити навчання ще іншим політичним партіям. Ще дуже багато є запитів ми очікуємо і ми вже знаємо, це, власне, запити на допомогу і на тренінги, які допоможуть політичним партіям краще звітувати про свої фінансові надходження і витрати згідно з новоприйнятим законом. Намагаюся тримати дуже коротко тому декілька ще зауважень: щодо розвитку програмного забезпечення роботи в окрузі. NDI протренувало 10 членів парламенту та 31 помічника цих народних депутатів з тим, щоб вони могли поліпшити комунікацію, свою роботу зі зверненнями  громадян. А також, ми могли… змогу презентувати це програмне забезпечення 64 народним депутатам, а також членам  секретаріату Верховної Ради і їхнім… і помічникам народних депутатів з тим, щоб вони могли далі, якщо за бажанням змогли б  використовувати це  програмне забезпечення.

А щодо жіночої політичної участі за попередній рік ми продовжували роботу по реалізації Академії жіночого лідерства.

Учасники того проектного циклу, вони зараз займаються створення мережі лідерів на національному рівні. І підчас цього звітного... звіту ми завершили другий цикл школи жіночого... Це якщо коротко наш звіт. І мені... я б із задоволенням дав відповіді на ваші запитання.

 

_______________. (Не чути)

 

МЕРІ О’ХЕЙГЕН.. Пані голово, якщо це  цікаво і важливо, я ще одне підняти питання я хотіла. Як комітет знає, NDI та Міжнародний республіканський інститут, ми працюємо досить тісно один з одним. І ми також надали  пораду і рекомендацію, щоб ми таке виїзне засідання зробили спільно. І ми відкриті до будь-яких побажань, які матиме комітет.

 І, можливо, ми б могли також витратити, ну, певний час із членами комітету більш ближче, глибше поговорити про наші дії, нашу діяльність.

 

 (Загальна дискусія англійською мовою)

 

МЕРІ О’ХЕЙГЕН.. Зараз ми… пані Мері відкоментує, яким чином наша робота полягає.

 

МЕРІ О’ХЕЙГЕН.. Ми трішечки хотіли б розповісти, як  полягає саме процес, оскільки самі заходи і сама діяльність, вона має  користуватися, перш за все, попитом на цю допомогу.  Оскільки реальність показує наступне, що народні депутати не мають ні часу ні  бажання навіть свої бази даних по зверненням громадян наділяти їм багато часу або навіть оновлювати їх, працювати над ними серйозно.

Отже, для членів парламенту, зазвичай, важливо розуміти певні якісь загальні принципи функціонування цього програмного забезпечення. Їхні помічники, вони відповідальні за те, наскільки прогресивно вони використовують це програмне забезпечення і бажають просуватися далі у його використанні. Отже, це так є індикатором певним, що тільки 10 членів парламенту зацікавилися і, власне, виявили бажання пропрацювати і використовувати це програмове забезпечення.

І я переконана, що якби це було у палаті представників Великобританії, то, напевно б, стовідсотково помічники отримали б це навчання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ірина Степанівна, у вас ще питання. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути)

 

МЕРІ О’ХЕЙГЕН.. Ми співпрацюємо, з точки зору роботи в окрузі народних депутатів, ми співпрацюємо дуже глибоко з нашими партнерами, це Програмою РАДА, оскільки вони є відповідальні, власне, за цей напрямок. Програма РАДА… Ні-ні! Це USAID, це… її очолює пан Ігор  Когут за цей напрямок. І, власне, вони організовували навчання, різні види навчання для народних депутатів. І саме через їх мережу ми й робили презентацію для… говорили про  64 людини – так? – які  були… презентація зроблена, це, власне, ті, які активно… бо всім… Програма РАДА, вона інформувала і запрошувала на ці заходи всіх, і, власне, ті, хто прийшов, вони почули і мали можливість отримувати цю інформацію. І, власне, це стосується кожного індивідуально члени парламенту це рішення наскільки… чи використовувати це програмне забезпечення, чи не використовувати.

На додаток ми також презентували цю програму (я точно не знаю, як перекласти) Апарату Верховної Ради, той департамент, який займається комп'ютеризацією Верховної Ради. З Сидоренком, з паном Сидоренком у нас була зустріч. І наскільки нам повідомили, що, ну, от власне, технічний департамент працює над розробкою цілого порталу для Верховної Ради, і що певний функціонал – 4 різних модулі, - з цього програмного забезпечення, яке ми пропонуємо, вони зможуть використати його в майбутньому. Тобто нам здається, що це буде дуже такий гарний, довготривалий, звичайно, спосіб використання, якщо дійсно зможуть залучити ці модулі і продовжувати цю роботу.

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

МЕРІ О’ХЕЙГЕН. У мене трішки дещо інший погляд на цю систему, ніж у шановних членів колег. (Вона розуміє.)

Дайте мені шанс, будь ласка. Маючи досвід із ІТ-технологіями, ми можемо сказати, що є певна така фаза з тих, хто первинно використовує і застосовує цю технологію. Тому що під час цієї фази, ця фаза є така більш освітня і для однієї сторони, і для другої сторони учасників цього процесу.

Просто, звичайно, що дуже важливо, якщо ми досягнемо того моменту, коли все програмне забезпечення може стати і бути використане на рівні, ну, централізовано всім парламентом, звичайно, це буде, ми будемо вважати, як це шаленим успіхом. І, можливо, тоді від нас допомога тільки буде полягати в тому, щоб навчати людей подальшій... подалі використовувати як функції... функціонал цього програмного забезпечення.

Але у нас дійсно є зовсім інший підхід до діяльності. Яка не залежить від програмного забезпечення. І наша діяльність, вона завжди знаходиться у процесі такої подовжувальної адаптації.  

Отже, в нашій роботі немає такої жодної речі, як універсальний зразок для різних видів діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

В нас нарешті є кворум.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так давайте, якщо це… ми ж для цього і зібралися.

Колеги, оскільки з'явився Борис Іванович, я пропоную, щоб ми…

 

ТАРАСЮК Б.І. Кворум з'явився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум. Щоб ми могли проголосувати за порядок денний. І ми почали, Борис Іванович, з 6-го пункту порядку денного – заслуховування звіту, це один з наших проектів, проміжний звіт.

Хто за цей порядок денний, який є? Хто за порядок? Світлана і… Ви за порядок денний? Так, чудово. Дякую.

Ми заслуховуємо, ми вже хвилин 20 як заслуховуємо звіт. У Ірини Степанівни вже питання.

Ірина Степанівна, я думаю, що те, що ви підняли питання, воно важливе в чому, що Україна має мати свій фактично план до донорів, що ми хочемо, щоб вони підтримували і так далі. Є оцей …… (назва іноземною  мовою), що ми вимагаємо і що вони нам пропонують, в нас є гроші на це і так далі, тобто ми тут маємо займати більш проактивну позицію, уряд і так далі. Бо коли ми збирали…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні. Бо коли ми збирали нараду по децентралізації, так от коли по децентралізації збирали нараду, то ми зрозуміли, що між самими донорами теж немає до кінця чіткої стратегії хто що фінансує, є певний дубляж і плюс багато представників сказали: "Нам не треба вже цих всіх тренінгів, нам не треба консультантів за 20 тисяч доларів зарплати, нам треба найкраща популяризація децентралізації, це успішно виконані проекти, де з'явилися робочі місця в громадах і так далі", тобто у нас була така от серйозна робота з донорами. Але виникало питання в чому? Що навіть в самому уряді немає чіткого розуміння хто за це відповідає. Наприклад монополія одного віце-прем'єра чи одного міністерства, це так само перешкода для цього. Тобто це питання, можливо, ми можемо, як ми проводили слухання тоді про міжнародну допомогу, підзвітність і ефективне використання коштів варто буде знову зібрати і проговорити. Це, можливо, в контексті, це в мене ще було запитання підготовки цього закону про міжнародну допомогу, бо є ж дійсно, коли приходять гуманітарні товари, от Сергій Косянчук зі  Світовий Конгрес України, коли оподаткування, митниця, коли багато гуманітарної допомоги заблоковано через якісь там ускладнені процедури. Тому  треба  буде зібрати  через тиждень покликати Олену Трегуб, можливо, Кубіва, Іванну Климпуш-Цинцадзе  і проговорювати, що робити.

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути) …певна сума….. Ніхто не заглядає у чужий карман…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, є безповоротні як гранти. Є кредит…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Але коли надається допомога технічна – те, що ви говорите, надається допомога по прикладу …………. Хотілося б бачити структуру  тих коштів, бо якщо 80 відсотків  людина заплатить на знімання  там якогось прем'єр-палаца чи …………вузькі спеціалісти-експерти  і наші  експерти долучені отримують ………. півтора мільйона там якихось  тисяч 15-20, і 4 рази друкується у різному кольорі один і той самий документ, то хотілося б  все-таки …………то хотілося б вплинути на ті кошти…………., а оце на методички, а оце на розроблені протоколи, а оце от на таке …………….., давайте якось… Ми не хочемо грошей там деребанить, ми  хочемо на ту суму отримати більшу якість, я ж про це…

 

ВОВК В.І.   (Не чути) … торгівлі з Канадою, Канада виділяє там, я знаю,   30 мільйонів як….

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте на наступне засідання…

 

ВОВК В.І. Уже півтора роки обіцяє уряд  подати Закон ……….. Коли нарешті вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А може ми його сюди  запросимо Олену Трегуб і так далі? Колеги, я тоді пропоную поставити… Колеги, можливо,  тоді давайте…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішуче. Рішуче.

Колеги, я давайте внесу пропозицію…

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, Ірина Степанівна, ви вже так люб'язно один одного погоджуєтесь, будь ласка, ви вже так рішуче налаштовані, що…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Будем дружить семьями.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна поставити пропозицію про те, щоб на наступне засідання якраз і розглянути питання щодо підготовки Закону про міжнародну допомогу, який готує міністерство? І зрозуміти яка там суть справи, заслухати наших представників уряду. І заодно з ними там поговорити, який план України до донорів, на що нам потрібні гроші? Це безповоротна допомога, гранти і так далі.

Хто за те, щоб включити в наступний порядок денний? Дякуємо.

І тепер, колеги, якщо немає, ви про бюджет, а ми.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ні, я маю на увазі постійно…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто? Тепер ставлю, звіт ми заслухали, про затвердження звіту NDI проміжного. Хто за те, щоб затвердити звіт NDI? Так, дякуємо. Дякуємо Мері, дякуємо Віталію. На все добре. Дякуємо.

Тоді, колеги, переходимо до першого пункту порядку денного. У нас є законопроект "Про міжнародні договори України" щодо припинення міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором. У нас немає жодного доповідача чи є? Що ми, давайте приймемо рішення. Чи ми розглядаємо, коли немає співавторів? Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді переносимо. Але просто цікаво було, але, колеги. Я бачу, підходять. Але, може, просто нам для розуміння? Бо тут я, у нас була хіба відповідь від МЗС щодо цього питання?

 

_______________. Є, є.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  То давайте, може, послухаємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є вже? Все. Може, Мін'юст просто послухаємо для розуміння. Можливо, на наступний раз треба буде більше запросити, ні, більше запросити представників, інших спеціалістів. Мені здається, що тут те, що навіть сьогодні у нас, то воно дуже мало спеціалістів. Правда, коли у нас було питання розривання чи денонсування деяких угод з Росією, то тоді у нас булі цілі гарячі дебати.

Може, послухаємо пана Сергія? Дуже коротко, яка позиція? Щоб розуміти. Якщо, Борис Іванович, ви не заперечуєте? І тоді перейдемо. Ми не розглядаємо питання, а просто до відома. Будь ласка.

 

ПЕТУХОВ С.І. Дякую. Шановні народні депутати! Ми, звісно, ми не коментуємо цей законопроект з точки зору доцільності прийняття цього рішення. Але як міністерство, яке відповідальне за виконання Закону "Про міжнародні договори України", яке контролює порядок укладення Україною і розірвання Україною міжнародних договорів, ми коментуємо стосовно наслідків, які ці зміни можуть мати. Ми не підтримуємо зміни до цього закону, тому що в тій формі, в якій вони запропоновані, вони не досягнуть своєї мети і призведуть до порушення Україною своїх міжнародно-правових зобов'язань.

Справа в тому, що порядок розірвання, припинення, денонсації чи призупинення міжнародних договорів регламентується Віденською конвенцією з права міжнародних договорів, сторонами якої є і Україна, і Росія, і більшість положень яких відображають звичаєве право.

Конвенція прямо говорить про те, що… у статті 27, що ніякі положення внутрішнього законодавства не можуть бути… використовуватися як виправдання для порушення своїх міжнародно-правових зобов'язань.

Відповідно, на міжнародному рівні ефект будуть мати ті дії України, які мають вкладатися в логіку Віденської конвенції, яка, по-перше, передбачає конкретні підстави, коли може бути припинений договір, а це або згода сторін, або  положення самого договору, або є винятки, коли це не вкладається  у певність двох категорій. Вони чітко визначені, і їх перелік обмежені.

Далі, навіть якщо є одна з підстав, передбачених конвенцією, чи договором, чи згодою сторін, є процедура припинення дії договорів, яка теж  достатньо прописана, передбачає певні етапи.

Більше того, є конкретне рішення міжнародного суду ООН в справі "……………." (назва іноземною мовою) це справа Угорщини проти Словаччини, в якій суд зазначив, що повідомлення Угорщиною  про те, що договір між Угорщиною і Словаччиною припиняється через 8 днів, є нікчемним, не породжує наслідків припинення цього договору саме тому, що не дотримана процедура.

Відповідно, внесення таких змін крім можливих наслідків, про які буде говорити, мабуть, Міністерство закордонних справ, що це може означати для відносин між Україною і Росією, просто буде… не досягне свого результату, тому що це буде неправовий спосіб розірвання чи припинення договорів. Він буде визнаний, якщо буде спір розглядатися міжнародно-правовими арбітражами чи судами, він буде визнаний, такий спосіб припинення договорів між Україною і Росією, буде визнаний неправомірним і не призведе до припинення цих договорів. І далі ці зміни не вказують Міністерству закордонних справ яким чином надалі дійсно розривати ці договори, тому що вони мають слідувати логіці Віденської конвенції, а  відповідно  ці зміни, які ультимативно припиняють дію всіх договорів з  моменту набрання чинності цим законів такої інструкції не дають. Тому саме через те, що ці зміни просто є неефективними, неправомірними призведуть до або не матимуть, взагалі, ефекту на  міжнародно-правових відносинах України з Росією, або  призведуть до  порушення Україною своїх зобов'язань за Віденською конвенцією Міністерство юстиції не підтримує ті зміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Сергію.

Тобто пропозиція зрозуміла, тобто на наступний раз, коли ми будемо  розглядати із запрошенням співавторів, тобто більше нікого, тільки Мін'юст, МЗС.

Борис Іванович, у вас ще є якісь… А ви хотіли ще…

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, я не знаю, може нам вже розглянути цей законопроект і не переносити сто разів. Просто ми запрошували співавторів.

 

_______________. Звичайно… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я б просто хотіла б з вами порадитись, тому що  оскільки  співавторів  немає, ми заслухали фактично Мін'юст і МЗС, і назви позиції Генпрокуратури. Ми можемо, звісно, це перенести на наступний раз  засідання, а от тоді    у нас буде  накопичуватися дуже багато різних цих… Тому можемо прийняти  рішення, Борис Іванович, оскільки ви запропонували перенести.

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо більшість схиляється до того, щоб приймати рішення сьогодні, то я не маю підстав заперечувати. З іншого боку, я хочу сказати, що без авторів цього законопроекту ми не можемо приймати рішення. У будь-якому разі, якщо більшість комітету буде схилятися до прийняття рішення, то моя позиція полягає в тому, що я не мав достатньо підстав для того, щоб вивчити правовий бік справи. Але з політичної точки зору я підтримую цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, які ще думки? Переносимо розгляд? Добре, переносимо. Але ми позиції вже заслухали, просто тоді… Добре, тоді перенесемо на наступну середу. Ми, в принципі, заслухали вже позицію. Тоді ми загалом тільки співавторів проведемо, і рішення вже тоді не будемо закликати ще раз МЗС, Мін'юст по цьому питанню. Хоча ні, попросимо, тому що, якщо будуть співавтори, можливо, будуть якісь аргументи. Але вже не будемо їхні доповіді слухати і так далі. Добре. Дякуємо.

Переходимо до… друге, дуже важливе. Це питання надзвичайно актуальне, особливо після вчорашнього засідання Ради національної безпеки і оборони. Ще в квітні 2015 року у нас були комітетські слухання: "Формування стратегії захисту національних інтересів України в частині протидії актам агресії, анексії Автономної Республіки Крим, іншим злочинам Російської Федерації, спрямованих проти України".

Вже пройшло фактично півтора року з моменту цих комітетських слухань. На жаль, Олександр Литвиненко лежить хворий, не міг сьогодні прийти. Але вчора на засіданні РНБО було схвалено майже два документи: наша стратегія захисту і по Криму, і по Донбасу, - які впродовж місяця будуть вже фіналізовані, обговорені з ключовими відомствами ще, і тоді вже будуть оприлюднені. Також було рішення щодо продовження санкції проти Росії, які завершуються 22 вересня. На жаль, Олександр Литвиненко від РНБО не зміг сьогодні прийти. Тому я пропоную заслухати тих представників, які є, дуже коротко: які заходи діють. Оскільки матеріалів у нас фактично немає, просто для розуміння ситуації. Почнемо давати тоді із Василя Миколайовича Сиротюка голови Державної прикордонної служби України. Будь ласка.

 

СЕРВАТЮК В.М. ...на засідання Ради національної безпеки підтверджую слова, які ви сказали, що ми проголосували за ці документи. І я думаю, що найближчім часом вони будуть прийняті.

Щодо компетенції Державної прикордонної служби України, то відповідно до рекомендацій комітетських слухань, відповідно: формування  стратегії захисту національних інтересів в частині протидії актам агресії, анексії Криму і так далі, нами було опрацьовано. Інформаційно-довідкові матеріали надано для розгляду комітету. Щоб не затримувати, скажу, що одне із питань, яке я б хотів би звернути увагу – на документування фактів агресії з боку Російської Федерації і відносно захоплення майна Російською Федерацією виключно у морській економічній зоні України.

Я підготував лист, фото-, відео-документи, які передаю вам, Ганна Миколаївна, для того, щоб могли ознайомитися члени комітету з цими документами і, можливо, використовувати в роботі. Сьомого числа ми організовували чергову фіксацію фактів агресії і захоплення наших об'єктів в акваторії Чорного моря.  Запросили і з нами прийняли участь представники Міністерства з тимчасово окупованих територій, "Чорноморнафтогазу", Мінекології, ряду других відомств. Це все задокументовано, ну, мабуть, в засобах масової інформації мали можливість ознайомитися з висвітленням цих подій, коли  один маленький прикордонний корабель атакувався чотирма бойовими кораблями Чорноморського флоту і літаками. Але задача була виконана, задокументовано. Тому я матеріали от передаю для вас для того, щоб ви могли подивитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Секретаріат тоді зробить для всіх копії членів комітету. Дякую за те, що... інформацію щодо вчорашнього засідання РНБО.

Будь ласка, якщо можна, зараз Юсуф Ібрагімович Куркчі перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

Будь ласка, сідайте за стіл біля мікрофону.

 

КУРКЧІ Ю.І. Добрий день, колеги. Добрий день, Ганна Миколаївна.

Міністерство утворене Кабінетом Міністрів України від… Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня, реорганізувавши шляхом злиття Державного агентства з питань відновлення Донбасу і Державної служби з питань Автономної Республіки Крим і міста Севастополь. На даний момент в міністерстві працює 35 осіб. Разом з тим, міністерством проводиться активна робота, спрямована на залучення нових фахівців і збільшення апарату.

Окрім цього, з метою реалізації завдань і функцій, визначених положенням, міністерство активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями. Так, 28 квітня 2016 року міністерством було направлено листа до Міністерства закордонних справ України щодо фактів порушення норм міжнародного гуманітарного права відповідно до статті 91 Протоколу, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 1977 року до Міжнародної комісії зі встановлення фактів …………………. (назва англійською мовою)

У відповідь Міністерство закордонних справ України повідомило, що ця комісія з моменту її створення в 1977 році жодного разу не застосувала свій мандат і не виконувала повною мірою своїх функцій, передбачених цим мандатом. Але це не виключає можливості звернення до неї.

Також варто зазначити, що задля активізації роботи, визначення шляхів, механізмів і способів відшкодування затрат, завданих тимчасовою окупацією частини території України, а також сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань відшкодування втрат, завданих тимчасовою окупацією частини України, першим віце-прем'єром України, міністром економічного розвитку і торгівлі було проведено нараду 20 липня 2016 року з питань щодо деокупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Відповідно до цих доручень проведено ряд консультацій і нарад, метою яких було вирішення питання щодо фінансування заходів, пов'язаних з розбудовою та облаштуванням контрольних пунктів в'їзду-виїзду на адміністративному кордоні Херсонської області та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.

За результатами проведення нарад міністерством підготовлено інформацію та надано до Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2016 року.

Додатково зазначаємо, що 16 червня 2016 року відбулися парламентські слухання на тему: "Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи". За результатами Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України надані рекомендації.

На жаль, на останньому засіданні Верховної Ради ці рекомендації не були схвалені. А у разі схвалення рекомендацій парламентських слухань міністерство в межах своїх компетенцій буде сприяти їх виконанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть будь ласка, є якийсь пакет пропозицій зокрема до парламенту? Як з захистом прав внутрішньо переміщених осіб і так далі? Тому що зараз ви фактично нам підготували звіт. Ми розуміємо, що міністерство саме в процесі формування команди, визначення якихось пріоритетів, координації з решта міністерствами.

 

КУРКЧІ Ю.І. Сьогодні опрацьований один законопроект, який ми зараз якби вирішуємо, яким чином його подавати, або через Кабінет Міністрів, або через Верховну Раду. Це стосується відміни Закону про свободную економічну зону "Крим" та пов'язаних з ним підзаконних актів, тобто постанов Кабінету Міністрів, зокрема цієї Постанови 1035, яка пов'язана з цим законом.

І на днях ми плануємо, скажімо, провести громадське обговорення цього законопроекту. І потім вже відповідно до процедури надавати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Борис Іванович, секундочку, давайте ще послухаємо Сергія, бо тут важливо. Сергій, минулого разу, коли ми були, коли у нас було це в квітні 2015 року, тоді хтось інший був з Міністерства юстиції. Доповідали про судові позови.

Станом на той момент було тільки два судових позови в Європейський суд з прав людини і один, здається, тільки був в думках за компенсацію економічних збитків з анексією і окупацією Криму. Який зараз, і вчора зокрема у нас була тут зустріч з міністром закордонних справ паном Клімкіним, який поінформував нас, що зараз готується, і на цьому тижні вже, можливо, буде позов з використанням… Ну, і це була теж, до речі, заява вашого міністра Петренка, тиждень-два тому, що ось вже буде, і поки ми ще не побачили. І один з яких – це був позов на основі використання Конвенції щодо морського права. Тому що пройшли чотири раунди консультацій з росіянами, відповідно до процедури, яка мала би дотримуватися, яка отут, ваше Міністерство юстиції, яка ваша стратегія, бо, зокрема, наш комітет ще проводив засідання із виконуючим обов'язків міністра фінансової розвідки та санкцій Сполучених Штатів Америки, паном Шубіним, і ми говорили про те, що нам потрібно посилення в плані юридичної допомоги для ведення юридичного фронту таких справ проти Росії, щоб теж їх, як то кажуть, стимулювати забиратися геть з нашої землі.

 

ПЕТУХОВ С.І.  Дякую за запитання.

Дійсно, наш основний внесок в питання боротьби з агресією Російської Федерації – це міжнародні  юридичні процедури. І перше, що було зроблене, і це вже, дійсно, як тут сказали, було в 2015 році, були два позови міждержавні України проти Росії в Європейському суді з прав людини. Справи тривають. Вже ми … суд по ходу їх трохи розділив. Перша справа, вони залишили  лише всі факти по Криму. В  другу справу вони перенесуть всі факти по Донбасу, тому що ми їх подавали хронологічно, з розвитком подій додавали туди тоді обставини, які виникали.

Вони рухаються, є перше заперечення Російської Федерації стосовно прийнятності цих справ, це попередній етап розгляду, де суто вирішується, чи може він прийняти взагалі ці заяви до розгляду, відповідно, за цим має слідувати заперечення України на заперечення Російської Федерації, і перше рішення – про прийнятності. А після цього суд може перейти до розгляду матеріальної частини позову, саме про порушені права.

Крім того, були подані ще додаткові міжнародні позови, два, стосовно… Тоді було, перший, міждержавний – по анексії Криму і далі подій по Донбасу, потім – по викраденню дітей з території України, потім був позов, який стосувався Хайсера Джемільова, а також другий позов, який стосувався подальших порушень, які сталися після анексії Криму, тому що Російська Федерація, звісно, розвертаючи там свою окупаційну владу, наглим чином порушувала права людей, які там проживають, наших громадян. Один з цих позовів був знятий, тому що був поданий індивідуальний позов Джемілєва проти Росії і він за нашим розумінням може бути розглянутий швидше, тому одна міждержавна справа була знята Україною, по іншим ми продовжуємо працювати, а так само потенційно ми готуємо справу окремо міждержавну стосовно питання заборони діяльності Меджлісу в Криму, тому що за обсягом порушення прав і серйозністю порушення прав кримськотатарського народу, це заслуговує того, щоб бути розглянутим як окрема справа.

Це те, що стосується Європейського суду з прав людини. Як я сказав, на жаль, там поки що єдине просування, це по першій справі є заперечення Росії, тобто ми маємо цього року відповісти на їхні заперечення і десь можна прогнозувати, що наступного року буде рішення суду по прийнятності цієї справи.

Відносно комплексу справ в Міжнародному суді ООН. Там головним органом, який за це відповідає, є Міністерство закордонних справ, ми по всіх справах є залученими, на жаль, не я входжу в ці робочі групи, а пан Янчук, інший заступник і ця інформація з обмеженим доступом, тобто я не маю внутрішніх даних про ці справи. Але дійсно по… Всі конвенції, які передбачають можливість звернення до суду, передбачають обов'язковий досудовий порядок врегулювання спорів. Зазвичай це переговори, можливо, арбітражна процедура. У випадку, якщо вони не дадуть своїх позитивних вирішення справи, тоді одна зі сторін може звернутися до Міжнародного суду ООН.

Перше по конвенції, по якій працювало, відпрацьовувало МЗС разом із Міністерством юстиції, це Конвенція про заборону фінансування тероризму і по ній було проведено достатньо велика кількість раундів переговорів з Російською Федерацією. Друга конвенція, це Конвенція про заборону расової дискримінації. Знаю з інформації колег, що Росія всілякими способами затягувала ці переговори, наполягаючи на тому, що ми ще маємо переговорювати, переговорювати і переговорювати, і в цьому випадку до певної межі колеги вважали, що це необхідно зробити. Ми завжди поглядали на невдале звернення Грузії до  Міжнародного суду ООН   там, де вони подали позов проти Росії ледь не наступний  день після початку війни  2008 року, через що і їхня справа, взагалі, не була прийнята судом. Суд не перейшов до розгляду змісту звернення позовної заяви, а відкинув, відхилив позов Грузії через те, що  вони не дотримувалися передбаченого цією конвенцією порядку врегулювання спорів.

Відповідно по першій Конвенції  по  фінансуванню тероризму Україна вважала, що ми   вичерпали всі  можливості для переговорів і вже зробили повідомлення, яке  передбачено конвенцією про пропозицію з розгляду його винесення цього спору на арбітраж, якщо протягом півроку Росія на це не погодиться, ми маємо право звертатися до Міжнародного суду ООН. Я не знаю точного терміну, коли цей  спливає піврічний термін, колеги з Міністерства закордонних справ, мабуть, могли би це чіткіше сказати.

По конвенції з міжнародного права теж я не долучений до цієї робочої групи, там не так  давно була сформована лише  делегація України для переговорів стосовно цього  питання. Тому мені,  чесно кажучи, що, мабуть, це  по цій конвенції чотири раунди вони не встигли б провести, можливо, один був. Тобто там вона, відповідно делегація, була сформована лише  цього року і відповідно запущений  процес переговорів. Я думаю, що  вона підійти буде готова до розгляду в міжнародних судових інстанціях пізніше. Тому скоріше за все і те, що ви говорили йшлося про Конвенцію про заборону фінансування тероризму, тому що  по ній  переговори йшли дуже довго, і там дійсно було багато раундів. Але, звісно, що цю інформацію точно  можуть сказати представники Міністерства закордонних справ, які ведуть ці  справи.

 А так само,  ще можу поінформувати, що державні і приватні юридичні компанії як ви знаєте, звертаються незалежно від нас до Міжнародних арбітражних  судів – судів , які приймають приватноправові спори держав з вимогами про  компенсацію зате їхнє майно, яке було незаконно експропрійовано Російською Федерацією в  Криму, є випадки і Державного Ощадного банку, є окремий спір групи "Приватбанк". Тобто це вони як окремі юридичні  особи незалежно приймають рішення про звернення до міжнародних судових інстанцій, наймають своїх радників зовнішніх. Ми, звісно, знаємо про ці спори і отримуємо інформацію від них добровільно. Ну, з Ощадбанком, звісно, краща комунікація, приватні юридичні особи самостійно приймають рішення, але це вкладається в загальний процес вимоги про відшкодування збитків, завданих агресією.

Так само, індивідуальні спори, які подаються громадянами України  проти Російської Федерації, Україна вступає в них як третя сторона, коли вони не комуніковані і підтримує наших громадян в їхніх вимогах до Російської Федерації. Це стосовно судових справ, які наразі є і їхніх стадій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Я бачу, що вже в членів комітету є запитання. Дивіться, у нас ще є раз, два, три, чотири, п'ять доповідачів на цю тему. Або вони всі виступають і тоді – питання, але просимо їх виступати вже коротко, що було зроблено, або  дивіться...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Американська делегація, колеги... тому ми можемо вас заслухати, бо до вас були питання, зокрема, в нас...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, я як раз це розумію, тому нам треба зрозуміти як, тому що в нас третє питання – це здійснення візиту в Німеччину, бо там вже є запрошення і воно...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ар'єв не буде в ПАРЄ на наступному тижні?

Тоді, ну, дивіться, давайте просто вирішимо, тому що ми це питання минулого разу розглядали. У Бориса Івановича було зауваження, що 5 днів візити, і Німеччина...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми тоді вже без вас будемо ці питання розглядати. Якщо...

 

ТАРУТА С.О.  ...представник, який... секретар...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В цьому в вас там 5 днів прописана програма.

 

ТАРУТА С.О.   Скоротили, 5 днів...

 

ТАРАСЮК Б.І. А які дати?

 

 ТАРУТА С.О.  Двадцять шосте і 28-е.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Двадцять шосте і 28-е?

 

ТАРУТА С.О.   Да. ……. уже повертаємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два дні.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, добре. Але готель, якщо оплачувати, то тільки квитки, добре.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просимо.

Так, будь ласка, зараз, якщо можна, Рак Віра Михайлівна, заступник директора департаменту – начальник відділу оцінки  єдиних майнових комплексів та корпоративних прав Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оцінки діяльності Фонду держмайна України.

Ще довшу не могли назву придумати. Сідайте, будь ласка, сюди за стіл. Якщо можна, вмикайте  мікрофон. У нас тоді, я пригадую, по держмайну, це вже правда було півтора роки тому, що не було якихось точних даних оцінки для того, щоб можна  було… (Шум у залі)  А ви за це питання. О, Віктор Іванович. Будь ласка,  заслухаємо зараз.

 

РАК В.М. Доброго дня.

Стосовно Фонду державного майна хочу  сказати, що у свою чергу Фонд державного майна запропонував  Міністерству юстиції  щодо удосконалення формули  розрахунку  упущенной экономической выгоды, яка безпосередньо була запропонована у методичних рекомендаціях  в порядку  розрахунку  збитків стосовно майна, яке розташоване на території  Автономної Республіки Крим,  тому що там  є певні обмеження  щодо  користування  та розпорядження зазначеним майном.  Однак, на сьогодні  у нас  діє методика оцінки майна, в якому  є певний розділ, який регулює процедуру визначення  вартості збитків. Відповідно до цієї методики та  Закону  про оцінку майна  зазначену  процедуру  мають виконувати незалежні оцінювачі відповідно до договорів. Зазначені оцінювачі,  є певний перелік в Фонді держмайна, який  веде перелік зазначених оцінювачів. І хочу сказати, що в Криму залишилось чинних  кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів 98 на сьогодні. І якщо  загальна кількість діючих кваліфікаційних  свідоцтв понад  12,5 тисяч. Тобто  98 осіб продовжують підвищувати свою кваліфікацію та отримують саме українські кваліфікаційні документи щодо  здійснення цієї оцінки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андріан Андріанович Алексєєв, прокурор відділу нагляду за додержанням законів та виконання судових рішень у кримінальному провадження Управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки  України, миру, безпеки  людства  та міжнародного правопорядку  Головної військової прокуратури.

 

АЛЕКСЄЄВ А.А.  Доброго дня, шановні учасники комітету. Хотілось зазначити, що на виконання пункту 2 постанови Верховної Ради Головною військовою прокуратурою здійснюється досудове розслідування в кримінальному проваджені номер 4201400000000457 за фактом розв'язання і ведення представниками влади Російської Федерації та службовими особами Збройних Сил Російської Федерації за попередньою змовою групою осіб з іншими особами агресивної війни проти України, з метою зміни меж її території, що призвело до загибелі людей, тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя і окремих районів Донецької і Луганської областей та інших тяжких наслідків.

Розслідування даного кримінального провадження триває з вересня 2014 року до теперішнього часу. Слідством охоплено весь період агресії з лютого 14-го року, сюди входить окупація півострова Крим, проведення антитерористичної операції на сході країни.

Обсяг матеріалів даного кримінального провадження становить понад 800 томів, з них понад 300 мають гриф "таємно" і "цілком таємно". В даному кримінально провадженні допитані понад 1400 потерпілих, понад 2 тисячі свідків, проведено понад 1800 судових експертиз, судово-медичні, криміналістичні, військові, фоноскопічні, лінгвістичні та інші експертизи. Здобуто понад 100 тисяч одиниць речових доказів, в тому числі захоплення під час проведення антитерористичної операції зброї і боєприпаси поставлені терористами і Російською Федерацією. Дані речові докази, частину я можу передати членам для огляду, якщо є нагода така.

Також всього на цей час притягнуто до кримінальної відповідальності за участю розв'язання та ведення агресивної війни проти України 57 осіб, з них 39 громадяни Російської Федерації, з яких 31 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації.

До суду направлені обвинувальні акти про злочини вказаної категорії щодо 27 осіб, з яких 10 громадяни Російської Федерації. 16 осіб вироками судів вже засуджені, з них 6 громадян Російської Федерації, в тому числі 3 військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі від 11 до 15 років позбавлення волі. Щодо ……. Осіб, судовий розгляд кримінальних проваджень триває. 30 осіб перебувають у розшуку. 8 серпня 16-го року, на підставі зібраних доказів повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру та міжнародного правопорядку, 18 особам із числа представників влади і керівництва Збройних Сил Російської Федерації, серед яких радник Президента Російської Федерації, колишній уповноважений представник Президента Російської Федерації у так званому Кримському федеральному окрузі, міністр оборони Російської Федерації і два його заступники, та ще 10 генералів з числа вищого командування складу Збройних Сил Російської Федерації.

Досудовим розслідуванням встановлено, що кожен із підозрюваних, умисно порушуючи вимоги Конституції України та низки міжнародних нормативно-правових актів, виконуючи відведену йому роль у спільному злочинному плані щодо зміни меж нашої країни шляхом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже перепрошую, у вас там ще довго доповідь? Тому що, якщо… На майбутнє: можна нам дати ці матеріали? Тому що, ви розумієте, у вас чотири сторінки. Ми теж повинні поважати час людей. Тобто, на майбутнє: якщо це не є, там, документи ДСК, чи… будь ласка, давайте сюди, щоб депутати могли ознайомитися, і вже не слухати зачитування доповідей, а вже могли провести нормальну, людську бесіду для розуміння ситуації. Розумієте? Бо, по-перше, на слух погано сприймається. Ви не професійний диктор, щоб можна було чітко зрозуміти. Тому велике прохання нам передавати ці матеріали до того або коротко, принаймні без цього сказати стан справ і що потрібно, там, від парламенту, виконання тих рекомендацій, слухань, які були, що далі, в такому контексті.

 

АЛЕКСЄЄВ А.А. Я зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте ми ознайомимося з цими матеріалами, які були. Давайте зараз заслухаємо все-таки наступного доповідача, бо, я так бачу, у вас ще три сторінки, так?

 

АЛЕКСЄЄВ А.А. Ну так, ще є текст, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную все-таки не заслуховувати три сторінки, а передати слово іншим. І доповідачів наступних прошу не читати документи, а просто коротко сказати, що відбувається. Дякуємо.

Давайте зараз Сємука Андрій Іванович, офіцер діючого резерву другої категорії Департаменту контррозвідки Служби безпеки України. Будь ласка.

 

СЄМУКА А.І. Шановна Ганна Миколаївна, шановні присутні, у минулому році на комітетському слуханні розглядались… вірніше, стало питання щодо створення окремого підрозділу Служби безпеки з питань Автономної Республіки Крим та безпосередньо створення і передислокування на територію континентальної частини України. На цей час ця робота виконана. В Херсоні дислоковано підрозділ – Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим. Доповідь закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олександр Миколайович Мітла. 

 

МІТЛА О.М. (Не чути) …факт умисного вбивства, безвісного зникнення та заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого  у понад 20-и кримінальних провадженнях, факт незаконного позбавлення волі на тимчасово окупованій території півострова Крим у понад  130-и провадженнях. Крім того, на території Херсонської області проводиться досудове розслідування понад 50-и кримінальних проваджень вказаних категорій.

Водночас, на тимчасово окупованій території півострова збільшились випадки переслідувань громадян України, які не підтримували самопроголошену владу. За фактами проведення незаконних обшуків у будинках кримських татар з моменту тимчасової окупації  території півострова Крим зареєстровано понад 90 кримінальних проваджень. На сьогоднішній  день на контролі перебуває  18 кримінальних проваджень щодо вчинення 27-и кримінальних правопорушень проти кримськотатарських і українських ЗМІ та  їх журналістів, зокрема, за фактами неправомірного проникнення до їх житла, проведення обшуків, незаконного  позбавлення  їх  волі тощо, вчинених так званими посадовими особами незаконно створених правоохоронних органів Російської Федерації на тимчасово окупованій території півострова Крим.

Таким чином, наведена мною статистика свідчить про системність порушень законних прав і свобод громадян, які мешкають на тимчасово окупованій території півострова Крим.

Я не буду наводити всю статистику і конкретні приклади, їх дуже багато. Хочу зазначити тільки те, що… Ну, на минулому засіданні я вже вказував, що під час зустрічі з представниками Міжнародного кримінального суду виявилося, що в них дещо, скажемо так, свій погляд  на те, що вони повинні  розглядати від України, і те, що не повинні. Тобто якщо це масові вбивства, триваючі злочини щодо людяності або катування – то да. А  десь когось вбило  окремо, десь когось вкрали, можливо, вони це, кажуть, вибачте, це не наш …

Ми сперечалися з цього приводу, надали  пояснення, надали великий об'єм інформації, зокрема, і військове, і кримське управління. Представники …..  були і МКС не готові до такого об'єму, вони його і досі вивчають. Дуже великий об'єм, вони хотіли все це звалити в розгляд, в одну справу. Ми були категорично проти цього. Крим – окремо, Донбас – окремо, Майдан – окремо.

На даний час нами вже... завдяки певним змінам в законодавстві, скажімо так, певні прогресивні рухи зроблені, понад... зараз отримано ухвалу від суду за нашим клопотанням про здійснення досудового спеціального розслідування, тобто заочне розслідування. Ще продовжуємо направляти ці клопотання, це щодо суддів, які приймали незаконні рішення, також поступили на службу до окупантів. В подальшому це  будуть відносно інших працівників правоохоронних органів і також найближчім часом плануються вже перші обвинувальні акти, направлені до суду з цих питань. Тобто це те, що ми робимо з тими силами, що у нас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

МІТЛА О.М. В тому числі. Ну, зараз, ну, просто у нас не хватає, скажімо так, людей, щоб все це. Майже кожен день ми направляємо... в мене і так навантаження, повірте, я в декількох міжвідомчих робочих групах працюю, зокрема, і по питаннях позову України проти Росії, і в тому числі, як я кажу, певні зміни до законодавства нам надали переваг, як  я  вже казав, спеціальні розслідування, що певні там зміни до Закону про прокуратуру, що ми не можемо заявляти позови вже в інтересах державних компаній, трошки розв'язали руки. До цього ми вже виграли позовів на більше, ніж 300 мільйонів, направили ці всі матеріали до долучення до позову Україна проти Росії. Зараз це трошки важко, тому що, ну, в основному це  державні компанії. Інші питання – це  займається Мін'юст і таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Останній доповідач, якщо дуже коротко. Сергій Миколайович Назаренко заступник начальника відділу взаємодії з Верховну Раду та КМО Міністерства внутрішніх справ України.

 

НАЗАРЕНКО С.М. Доброго дня, Ганна Миколаївна, шановні присутні! Дуже коротко надамо інформацію стосовно документації фактів злочинної діяльності. За даними Національної поліції впродовж восьми місяців 2016 року відомості за 99 зверненнями громадян про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, які мали місце на території Автономної Республіки Крим внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, із них п'ять кримінальних проваджень розпочато за фактами злочинних посягань на власність, 37 – за злочини проти волі, честі та гідності особи, 23 – за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людей, 20 – за злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднання громадян, 8 – за злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізаціями, 6 – за фактами інших правопорушень. Доповідь закінчив. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего. Тут було декілька запитань. Будь ласка, Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. У мене два питання, шановні колеги. От, на нас тут виплеснули таку велику кількість розрізненої, деталізованої інформації, в якій дуже легко потонути і за деревами не побачити лісу. Мені дуже важко скласти по тій, тому у мене два питання, по крупному які я хочу задати.

Перше стосується прокуратури і Кабміну. Але, мабуть, Мін'юст. Ми 4 лютого 2015 року, півтора роки тому прийняли постанову Верховної Ради про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду в частині злочинів проти людяності і так далі, вчинених вищим керівництвом Росії на території Донбасу і окупованого Донбасу і Криму.

У вересні минулого року міністр закордонних справ Клімкін під час візиту до Міжнародного кримінального суду в Гаазі офіційно уведомил про це Міжнародний кримінальний суд. Рік пройшов. Але це був лише перший пункт нашої постанови, прийняття відповідної заяви. А пункт два цієї постанови полягав в тому, що давав доручення Генеральній прокуратурі і Кабінету Міністрів зібрати відповідні матеріали, які Україна могла би офіційно в рамках пункту першого, тобто визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду, передати в Міжнародний кримінальний суд.

Тому питання номер один полягає в тому, що зробила Генеральна прокуратура і Кабінет Міністрів на виконання постанови? Ні, там в постанові у нас написано: "Генеральній прокуратурі та Кабінету Міністрів зібрати відповідні матеріали" і так далі для.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я просто для себе розшифровує. Це ж Мін'юст…

 

ВОВК В.І. Я не знаю, хто, мабуть,  Мін'юст. У постанові у нас говориться і доручення дається Генеральній прокуратурі  і Кабінету Міністрів. Я так думаю, що це, мабуть,  Мін'юст цим займається. Тому  це перше питання, яке я хотів…  А друге? Добре, тоді  і друге.

А друге питання таке. Ми почули багато про  різні знову ж таки  окремі аспекти тих позовів, які подаються, і тому  подібне. Я хочу нагадати, що  в міжнародному праві є таке поняття як консолідована претензія до держави-агресора. І знову ж таки нагадати, що Радянський  Союз почав роботу по формуванню консолідованої  претензії до  гітлерівської Німеччини ще в  42-му році за кілька років до  перемоги  у  другій світовій війні. І саме ця консолідована претензія, яка була  розроблена  різними відомствами в рамках Радянського Союзу,  була в основі всіх тих контрибуцій і операцій, які гітлерівська Німеччина, потім  вже переможена вже Німеччина,  виплачувала  Радянському Союзу протягом  багатьох  років.

У нас рік тому ми реєстрували постанову, де зокрема  хотіли дати доручення по створенню такого органу при Кабміні, якій би  сформулював цю консолідовану  претензію. На жаль, цю постанову ми не прийняли. Але відповідні розмови  були  в Адміністрації  Президента. Адміністрація Президента  в особі пана Ложкіна написала лист  на Раду національно безпеки і оборони щодо того, щоб визначитися із тим, який орган має   зайнятися цією справою, формуванням консолідованої претензії до Російської Федерації як держави-агресора. Я знаю знову ж таки із спілкування в Раді національної безпеки  і оборони,  що РНБО   звернулося  так само з листом  на базі  листа глави Адміністрації Президента  пані Ложкіна  у той  момент  до Кабінету Міністрів,  вже тоді до Прем'єр-міністра  Гройсмана нинішнього, щоб Кабінет Міністрів висловив свою думку відносно того, хто і в який спосіб має сформувати цю  консолідовану претензію. Наскільки я знаю, пройшло вже чимало місяців, Кабінет Міністрів  не дав жодної відповіді РНБО. І так у нас от три органи Адміністрація  Президента, РНБО і Кабінет Міністрів, які ніяк між собою не можуть  визначитися, так в який спосіб Україна буде формувати цю консолідовану претензію, то, можливо, представник Кабміну, Мін'юст нам скаже, що відбувається  і коли ви домовитесь між  собою, хто буде займатися формуванням цієї консолідованої претензії.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Якщо ви пам'ятаєте ми зустрічалися тоді з представником Міністерства фінансів Сполучених Штатів Америки, то якраз ви посилалися на  це і фактично ми говорили про надання юридичної допомоги в такому ж  контексті саме про цю консолідовану претензію, так. І ми тоді проговорювали такі варіанти, що є юридична думка наших українських  експертів, юристів, чому саме ми просили, власне, Сполучені Штати долучитися до того процесу. Наскільки зараз розуміючи, що ми не в стані війни, що офіційно це не визначено, що  це йде антитерористична  операція є доцільним сформувати таку консолідовану  претензію, ймовірно програючи її в суді, чи не правильніше вибрати тактику підтримки через юристів і експертів… так-так окремих компаній, громадян  індивідуальних позовів, щоб  не зробити одну і програти. Може їх вартує зробити 20, ну, наприклад і по якихось там по наростаючих і виграти, тому якби я доповнюю це запитання, бо у нас тоді було дві думки.

І прошу, Мін'юст, якщо є якась відповідь дати відповідь нам  з Віктором Івановичем…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна пане Сергію одразу на два питання, перше,  щодо юрисдикції і друге питання...

 

ПЕТУХОВ С. І. Дякую.

Стосовно МКС. Дійсно після передання другої заяви України  про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду, яка була прийнятна для  суду було розпочато розгляд ситуації в Україні, це є спеціальний підрозділ  з розгляду ситуації в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду, який розглядає чи є підстави для того, щоб прокурор порушував справу  по конкретній країні. Тобто ми  знаходимося зараз в тій  стадії, коли приїжджала, декілька разів була делегація цього Офісу ситуацій Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, яка попередньо вивчає ситуацію. 

Я особисто мав з ними зустріч як представник Міністерства юстиції, знаю, що колеги з Генеральної прокуратури мали з ними неодноразово зустрічі, я думаю, що вони про це скажуть. Стосовно надання їм доказів, Міністерство юстиції, звісно, в цій частині ніяких доказів саме не надавало, тому що ми їх не маємо, ми їх консультували стосовно внутрішнього законодавства, позиції держави, що відбувається, яким чином це розслідується, тому що крім надання доказів і кваліфікації ситуації те, на що вони мають так само звертати увагу, чи розслідуються самою Україною ці злочини, тому що Міжнародний кримінальний суд діє за принципом компліментарності, тобто він не починає розслідування допоки іде ефективне розслідування держави. Відповідно стосовно надання доказів, мабуть, колеги з Генеральної прокуратури можуть надати відомості, ми зі свого боку їх інформували, вже був перший річний звіт цього офісу по ситуації в Україні, де вони дали оцінку по діям на майдані і на підставі від тих доказів, які вони мали, вони визнали, що наразі вони не розглядають це як злочин проти людства, тому що не було тих елементів, які є необхідними, ……. (назва англійською) систематичності та поширеності цих злочинів. Насправді далі їй можна надавати додаткові докази про розширення цієї ситуації, можливо, вони ще знову дадуть нову оцінку подіям на Майдані, стосовно інших подій, вони ще не мали достатньо інформації, тому в першому звіті їх річному інформація не була відображена. Вони, крім органів державної влади, приймають інформацію від усіх, вони приймають від неурядових організацій, депутатів, іноземних, тобто вони приймають все, це їх загальний принцип, далі вже питання їх, яку оцінку вони дають і там вони абсолютно самостійні.

Це по нашій частині, що я можу сказати по МКС.

Стосовно другого питання, я, на жаль, дійсно не знаю ті дискусії, про які ви посилалися, ті зустрічі, про які ви говорили…

 

ВОВК В.І. (Не чути) …мав кілька місяців тому прийти Прем'єр-міністр ……… Кабмін мав…..

 

ПЕТУХОВ С.І. Справа в тому, що просто навіть якщо він нам доручав, це піде до іншого заступника, який веде ці всі питання, враховуючи, що цього питання не було, ми просто не були готові і я просто би про це не знав, мені би потрібно було заздалегідь знати, що є такі питання, тоді я би в колеги цю інформацію запросив би.

Скажу з того, що ви сказали. Немає такої юридичної категорії, як консолідована позиція. Є загальні принципи звичаєвого права зафіксовані, що у випадку порушення норм міжнародного права держава може вимагати компенсацію, є певні принципи, вони прописані. Тобто в цьому плані воно передбачено.

Однак, якщо ми говоримо про судові процедури, вони всі підв'язані під згоду держави Росії. Чому ми йдемо до Міжнародного суду ООН лише по певних конвенціях? Тому що це ті конвенції, де Росія заздалегідь дала згоду на вирішення Міжнародним судом ООН суперечки з іншою державою. Тобто у нас наразі немає можливості притягнути Росію до відповідальності в будь-який: Міжнародний суд ООН, чи Європейський суд з прав людини, чи якийсь, будь-який, створений для цього трибунал, - стосовно тої шкоди, яку вона заподіяла, агресії, без її згоди. Це такий загальний принцип міжнародного права.

Ті контрибуції, які були після Першої світової війни, Другої, - це були конференції країн-переможців, вони накладали зобов'язання репарацій. Це була інша історія, тому що з 1945 року, коли діє Статут ООН, такі у нас правила і норми міжнародного права. Єдиний, хто може накласти на них зобов'язання без згоди держави, - це Ради Безпеки ООН, де відповідно Росія має право вето.

Тому насправді стосовно консолідованої претензії я би, чесно кажучи, сказав, що це дуже важко сформулювати, от все в сумі в рахунку порахувати. А це і шкода життю людей, знищення їхнього майна, упущена вигода, неможливість користуватися природними ресурсами. Тобто це гігантська робота, яка, крім методологічної оцінки тої шкоди, або надання, да, вона не має практичного застосування далі в якійсь міжнародній інстанції. Політично це можна використовувати, юридично це немає куди принести як позов. Тому насправді, якщо таку роботу робити, це треба розуміти, що це буде, ну, це достатньо багато ресурсів має задіяти і МЗС, і ГПУ, і Міністерство юстиції. І це буде скоріше політичний документ, який можна використовувати далі, щоб показати світу той обсяг збитків, який Україна потерпає. Туди можна включити і економічну блокаду, і далі. Тобто насправді це може весь уряд працювати над цим. Але що я хотів сказати з точки зору Міністерства юстиції, як юридичний документ, як позов це немає куди принести, немає механізмів, які зобов'язали би Росію з'явитися в суд і відповідати на наш позов. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АЛЕКСЄЄВ А.А. Взагалі-то все, що ми  озвучували, все, що ми робимо, це  і є збір тих самих доказів для  притягнення до відповідальності винних у тих злочинах, про  які йдеться. На зустрічі з представниками МКС  ми  задавали питання, що є для вас доказами, коли ви  їх  збираєтесь  на якій стадії вони потрібні. Як сказав ………., поки є ефективне розслідування, ми не можемо втручатись, дійсно, там  є секретні матеріали, там смотря  які, може зашкодити слідчим, слідству. Ми запитали: чи буде для вас доказом вже  вирок суду, який вже визнає ці докази достатніми? Ну, ми  будемо думати, можливо. Вони  хочуть в першу чергу докази фото, відеодокументи, вещьдоки якісь  щось були, речові докази. Це, скажемо так,  більше по часті військової прокуратури, їх більше  чим достатньо.  Те, що робиться  в Криму, ну маємо  бажаний доступ, всі знають про це. Те, що можемо, ми кажемо: а якщо у нас  засоби масової інформації, свідчень, там людей, які  приїжджають.  Кажуть: ну  це не дуже, ми б хотіли,  але якщо буде рішення вже суду.  Ну тоді вже вирок, тоді вже можемо дивитись. Тобто теж дуже складна і така диференційована процедура підходу до    здору доказів. Ну, ми робимо, що можемо, ми формуємо ті докази, які є,  вони лягають в основу обвинувачення по кримінальному провадженню, і вже чекаємо перші вироки судів…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую. Дякую, шановні колеги, за надану інформацію.

Дозвольте, я спочатку  хочу висловити оцінку, навіщо ми тут  зібралися і чому ми ініціювали це питання. Для нашої держави, очевидно, окупація, агресія, війна  є найбільшою проблемою.  І  у нас як  у держави є кілька рівнів, на яких ми можемо  працювати. Перше –  на рівні  стратегічному, і нарешті  ми почули, що  РНБО представить  стратегію протидії окупації  і агресії. Друге – ми  працюємо на рівні  Верховної Ради  шляхом  ухвалення законів і вироблення рекомендацій. І третє. Є, звичайно, всі виконавчі органи, які  можуть реалізовувати свої завдання. Ми порушили ці питання, тому що з нашої точки зору в  рамках виконання контрольної функції  парламентом на сьогоднішній день недостатньо інформації, ми недостатньо поінформовані, по-перше, як парламентарі, а по-друге, суспільство, наскільки  ефективно ми задіємо як держава інструменти протидії російській агресії.

Я би хотіла сказати, що наша ця розмова в комітеті, якщо її екстраполювати, уявімо собі, що ми звітуємо собі, що ми звітуємо перед суспільством, що ми робимо як влада, як держава.

Я повинна сказати, що рівень нашої цієї дискусії в розмови, він є надзвичайно низьким як за замістом, так і за формою. Спочатку про форму. Я не розумію, чому ми не отримали, наприклад, документів від наших виконавчих органів, від всіх поважних колег, які тут є. Вичерпний звіт, що було зроблено. Не просто які механізми і документи, якими було наділено, а кількість, цифри, результати. Мені здається, що це було б дуже корисно сьогодні і для мобілізації роботи в ваших відомствах, і для прискорення роботи, і розуміння тут, в парламенті, які ще додаткові механізми ми можемо задіяти.

Друге. Тепер по змісту. У нас є конкретні дуже рекомендації, які ми виробили в рамках парламенту і рекомендували і РНБО, і Президенту України, і Генеральній прокуратурі, і самій собі, Верховній Раді, і Кабінету Міністрів, що можна зробити. Тут є цілий дуже вичерпний перелік з цих питань. Я на сьогодні не отримала 90 відсотків з цього, цих рекомендацій, які ми виробили, вони не були прокоментовані, прокоментовані і не були відображені в звітах. Ні про можливість створення і формування фонду з реінтеграції Криму, ні щодо активізації роботи Державної служби з питань Автономної Республіки Крим при Кабінеті Міністрів. Ні про створення всіляких там органів в рамках інших органів щодо які можуть з цим працювати.

Ціла низка законодавчих актів, які ми очікували, що будуть подання від Кабінету Міністрів для того, щоб, ну, наприклад. Наприклад, про відміну, про вільну зону торгівлі в Херсонській області і так далі. Я не почула звіту, наскільки ці рекомендації Верховної Ради, які були вироблені ще рік тому, були виконані. А якщо вони не були виконані, то, наприклад, чому і які проблеми з цим виникають? І, можливо, ми як Верховна Рада можемо допомогти в цьому контексті. Чи не розуміємо, що відбувається, для того, щоб ці речі були закриті.

Я думаю, якщо чесно, колеги, я хотіла б внести на пропозицію нашому комітету. Тому що ми є одним з профільних комітетів в цій сфері. Покликати насправді профільних міністрів, насправді, для того, щоб заслухати звіт, що відбувається в цій сфері. Особливо на фоні того, що пропонується, ми побачимо, нарешті, стратегію на рівні РНБО щодо протидії агресії. Я думаю, що нам буде корисно отримати такий звіт від ключових осіб в державі щодо того, що ми робимо. Це загальна оцінка. Я перепрошую, що я забираю стільки часу. Але я хотіла б підняти рівень нашої дискусії і розуміння взагалі навіщо ми тут зібралися. Ми зібралися тут не для галочки.

Тепер про конкретніші речі. У мене теж була ціла низка конкретних питань. Я розумію, що, можливо, вже не вдасться їх всі обговорити сьогодні. Але, принаймні, я би хотіла порушити. По МКС, по Міжнародному кримінальному суду. Я все ж таки не зрозуміла. Я знаю, спасибі, пане Сергію, ви поінформували щодо першого подання, яке було зроблено в Генеральній прокуратурі. Я знаю, що Генеральна прокуратура, наприклад, створила робочу групу на рівні з залученням експертів і міжнародних юристів для того, щоб допомагали говорити з офісом МКС.

І це дуже позитивно. Тому що я знаю, що насправді перше подання, воно бракувало в якості комунікації, яка би дала можливість МКС визнати свою юрисдикцію щодо можливості розслідування цих злочинів, наприклад, щодо людяності щодо Майдану. Чи було подано друге подання? Я не почула.

І чи було подано подання щодо злочинів, щодо Донбасу мається на увазі і окупації Криму. От, я би хотіла почути, чи було зроблено це друге подання. Якщо ні, то коли воно планується зробити? Я би теж хотіла почути це.

Я так само хотіла запитати, можливо, Міністерство юстиції. Ви справедливо сказали, що люди особисто, фізгромадяни, фізичні особи звертаються до Європейського суду з прав людини. Мене цікавить питання, чи було, наприклад, зроблено, аудит? Я вважаю, що це можливість на сьогодні держави допомогти людям, які постраждали від окупації Росії на Сході.

Чи було зроблено аудит всіх громадян, які отримали ці збитки? І чи було, можливо, думка, чи, можливо, діяльність ведеться щодо державної підтримки в, кожному громадянину надати підтримку щодо звернення до Європейського суду з прав людини щодо відстоювання, відшкодування по суті збитків їм персонально. Я вважаю, що це була би колосальна системна підтримка з боку держави громадянам щодо такої функції. Чи поінформовані громадяни, які постраждали, що вони мають такий інструмент? Чи мають вони юридичні засоби? Чи маємо ми гроші як держава для того, щоб робити це? Якщо ні, можливо, ми так само, як Міжнародний комітет, можемо ініціювати законопроекти або звертатися до уряду аби були виділені, можливо, в бюджет треба закладати ці  гроші. І ми готові це розглядати. Давайте подумаємо, попрацюємо щодо цього.

Я так само хотіла запитати щодо Фонд державного майна, я не  зрозуміла, можливо, я не почула, одна з ініціатив в рамках цих рекомендацій, які ми надавали як комітет, це вироблення... це вироблення, насправді, тобто аудит всіх збитків, які було завдано державі, їхній зміст, насправді, опрацювання їхнього змісту і надання їхньої оцінки. Тобто мене цікавить дуже конкретно: чи зробили ми розрахунки, чи маємо ми на сьогодні конкретну  цифру як українська держава, що ми вважаємо є збитком від Росії в Криму і на Донбасі, як ми це оцінюємо, чи ми цю інформацію вже подали до того ж кримінального... Міжнародного кримінального суду в рамках другого подання разом з Генеральною прокуратурою, чи, можливо, ми це розглядаємо цією сумою оперуємо на рівні того ж Міжнародного суду ООН, якщо ідеться про, ну, тобто інше.

Ось, я перепрошую, це тільки маленькі пункти, в мене їх ще багато, але я на цьому зупинюся, тому що я вважаю серйозно, що ми повинні зробити окреме засідання комітету, винятково з цього питання, де переглянути весь перелік всіх цих рекомендацій, які ми зробили і отримати вичерпну інформацію від наших виконавчих органів щодо реалізації цих пунктів, бо інакше два роки пройшло, а ми  не розуміємо, що ми як держава зробили для нас як держави і для суспільства у виконанні своїх обов'язків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана. Я думаю, що, можливо, варто було б це зробити навіть в закритому режимі, зважаючи на те, що є багато інформації, яку... яка в процесі там підготовки судовий позов, який ми не  можемо розголошувати, частину там на стратегію... тобто ми це для обговорення. Ірина Степанівна хотіла додати до питань, щоб потім почути якісь відповіді.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Щоб ми не дублювали, Света фактично частину запитань задала, які я хотіла задати. Я  їх добавлю, щоб вже можна було як би конкретизувати і відповіді також.

О я прослухала Міністерство по реінтеграції Донбасу, Мін'юст і Фонд держмайна, аналогічно приблизно таке саме запитання, тільки чи не пробували ви, маючи уже перелік тимчасово  переміщених осіб, які залишили своє місце проживання, які залишилися без роботи, діти залишилися без нормальної школи, можливо, без якоїсь соціальної допомоги і так далі уже попрацювати з цією сталою  кількістю людей, які  по факту уже нами визнані тимчасово переміщеними особами і розробити для них інтерв'ювіруючи їх, пардон за  таке  дивацько вимовлене слово, розробити  типову заяву, маючи методику розрахунку вартості майна, типову заяву, де можна було б  її наприклад систематизувати… подати в Європейський суд з прав людини   по втраті майна, по втраті бізнесу, по втраті вигоду, по втраті можливості там, наприклад, бути обраними, обиратися і так далі, і так далі оці основні  базові права люди, які  порушені уже давши їм статус тимчасово переміщених осіб. Це перше, якби конкретна така пропозиція.

Наступне. Я не почула від міністерства новоствореного по роботі з  тимчасово переміщеними особами, як проводиться робота з донорами чи вона  структурована. Наприклад, є гуманітарна  допомога чітка, наступна, є допомога якась інвестиційна, чи то побудова житла, чи то якісь відновлювальні роботи, чи то, якщо гуманітарна допомога як вона виглядає, у вигляді медичної допомоги чи структурована вона гендерно-обумовлена чи дітям чи похилого віку жінкам, чоловікам. Я би хотіла почути, тому що я  знаю, що дуже  багато проводиться роботи саме з донорами, от така допомога чи надається  технічна допомога, які зустрічі плануються, що  планується? Аналогічно те, що  Свєта сказала, що  створений фонд якийсь. Так як  ми створили  чотири трастових фонди по роботі з НАТО, чому не робиться  таке саме? Ангела Меркель заявляла, які заяви робила про те, що  буде  допомагати Донбасу, хватайтесь за слово, що робиться в цьому напрямку, так.

 Тепер наступне по  Мін'юсту і не скільки по Мін'юсту, скільки по…, мабуть, до Мін'юсту і до Генеральної прокуратури. Представники Генеральної прокуратури сказали, що МКС готовий  приймати фотографії, різні докази і так далі, і так далі. Я знаю, що і навіть можу дати контакти, є громадські  організації, які фінансують з правительством Бельгії, Урядом Бельгії виділяються кошти, де  відбувається інтерв'ювання і в сірій зоні, і в тій зоні. яка вже звільнена від окупації саме  постраждалих, які не зверталися  конкретно в Генеральну прокуратуру чи в поліцію. Але люди, які там проживають, які втратили зір, які втратили слух, у яких є  посттравматичний синдром, там є вже фотографії, там є вже зібрані докази, і частиною тих доказів, 68 таких фотографій і різних таких посвідчень, всього  давала польська європарламентар, це була частина тої роботи.  На сьогодні  вже  таких свідчень  є  більше ніж 2-3 тисячі.

Наступне.  Питання теж  конкретно до Генеральної прокуратури. Ви сказали, що вами опитано  2400 потерпілих, скількись там свідків, я просто випустила це з виду. Чи є ці люди ймовірно уже ймовірними  заявниками  в Європейський суд про порушені їхні права. Я на прикладі вам, конкретизуючи роботу, показую уже масив тих людей, тих ймовірних  жертв і потерпілих, які є уже фігурантами заяв у Європейський суд. 

Чому ми так із Світланою Петрівною опікуємося  цими питаннями, дам відповідь. Ми були у Страсбурзі, нас запрошувала Рада Європи з приводу того, що  відбувається у Європейському суді. Так от, у Європейському суді уже  є проти України, у мене може бути  застаріла, мінус  2 місяці цифра,  4,5 тисячі справ громадян, які проживають на окупованій території. Крим проти України. То чому Україна не  робить індивідуальних цих, ну дайте якусь відповідь  і пропозицію.

І останнє.  Я би розширила все-таки не на рівні комітету, а оскільки ми говоримо на рівні міністерства, ініціювала би, мабуть,  перед  Кабінетом Міністрів   створення, можливо, якоїсь міжвідомчої групи чи якоїсь комісії  і провести  це на базі Кабінету Міністрів. Це низькувато, наш рівень низькуватий. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Степанівна.

Наше сьогоднішнє обговорення тягне на цілі комітетські слухання, які ми вже  зараз почали. Я хочу подякувати Світлані і вам за те, що ви  підняли дуже критично, дійсно, аналіз тих рекомендацій, які були, їх невиконання, що  дійсно немає  якоїсь чіткої стратегії, немає розуміння координації  між різними органами влади відповідальними, особливо правоохоронних систем, тобто  хотілось   це якось більше  зкоординовано. Питань  було дуже багато.

От, зокрема, ті, що говорила Світлана, до різних представників: до Мін'юсту, і до новоствореного міністерства, і до Генеральної прокуратури України. Колеги, ми давайте зараз заслухаємо, але в мене буде все одно пропозиція: або провести ще одні, там, чи комітетські слухання, чи в закритому засіданні комітет, вже маючи на увазі РНБО рішення, ця стратегія. Цікаво, що є в цьому рішення РНБО, бо ми ще документів не бачили. Те, що вчора було затверджено, буде доопрацьовуватися. Можливо, наші рекомендації півторарічні тому з якимось кроком, вони вже якось там систематизовані, класифіковані і концептуалізовано презентовані. Тому хочеться побачити тоді. Можливо, пізніше треба буде запросити, або під час цього, щоб якось докласти так само наші рекомендації в ті тексти документів, які були.

Почнемо з відповідей, тоді поставимо на голосування. І ми маємо пам'ятати, що в нас ми проголосували щодо 19 листопада парламентські слухання щодо актуальних питань зовнішньої політики України, де частина якраз судових процесів, я думаю, що теж буде під час парламентських слухань, запланованих на листопад.

Будь ласка, Сергію.

 

ПЕТУХОВ С.І. Дякую. Я дам відповідь на два таких широких питання: про ЄСПЛ, і друге – про оцінку шкоди, яка завдана окупацією і агресією.

Перше: стосовно ЄСПЛ і інформування наших громадян, їм допомоги. З цим насправді все відносно добре, тому що сьогодні такі функції здійснюють бюро безкоштовної правової допомоги, які є вже по всій країні, а наразі вони розгортаються, система буде налічувати їх більше 500 по всій країні. Це означає, що вони будуть в найменших містечках, зокрема, наприклад, знаю приклад останній, в Луганській області їх буде 11 і  2 безпосередньо на контактній лінії, де ті люди, які мають право  на безкоштовну правову допомогу,  зокрема  їх можуть поінформувати і про те, як  подати позов у Європейський суд з прав людини, допомогти заповнити заяву. Шаблонні заяви розміщені і на сайті Європейського  суду з прав людини, і на сайті Уповноваженого з питань  ЄСПЛ в Міністерстві юстиції, вони нескладні. За допомогою таких, певно, юридичної підказки  наших працівників чи неурядових організацій, які так само активно переймаються, це можна зробити. Насправді, вже є перше рішення по українських заявниках, яке таке достатньо цікаве, його сприйняли негативно, де суд відмовив приймати справу, тому що там були надіслані  просто заява і фотографії  будинку, який начебто був  зруйнований. Там було пояснення адвокату, що просто заявник відмовився надавати докази, але суд скористався цією можливістю для того, щоб роз'яснити, яким чином треба доказувати наявність власності на окупованій територій і шкоду їй заподіяній, там в принципі є такі трохи роз'яснення судом, що він  буде вважати, враховуючи ситуацію, що немає доступу до цієї території,  дійсно, декілька тисяч справ подані… Я думаю, що малася   на увазі ситуації на Донбасі,  по Донбасу і  по Криму окрема статистика, частина справ подається тільки  проти Росії, частина тільки проти   України, а значна кількість, мені  здається, проти Росії більше, але значна кількість проти  України і Росії. Чим це пояснюється? Тому що  заявники можуть вважати, що тут є порушення, як з боку  Росії, так і України, України  в частині того, що ми  є  суверенною державою на цій території, і, можливо, заявник може  вважати, що Україна не доклала всіх зусиль для того, щоб захистити його, життя, здоров'я, власність чи інші права, так звані позитивні зобов'язання держави. Це наслідує  модель по Придністров'ю. В принципі,   певна практика є. Ми думаємо, що  суд  буде їй слідувати. Тому це, насправді, питання на контролі. просто я думаю, що якщо  будуть інші слухання,  ми обов'язково забезпечимо, щоб  прийшов пан Ліщина, наш новий уповноважений, який  безпосередньо веде ці всі питання. Він тільки  повернувся чи зараз є у Страсбурзі, зустрічається із головою суду зокрема, тому що у нас  багато заяв проти України, ми зараз ледь не найбільша держава. Тому він вам може   доповісти.  Єдине, що якщо ви  хочете деталей, це має бути, мабуть, закрите слухання. Вся ця інформація є конфіденційною.

Стосовно переліку осіб, як тільки суд отримає заяви, якщо вона проходить первинний фільтр, вона комунікується в Україні, ми знаємо про тих людей, які подали справи, які хоча би є прийнятними суду на перший погляд, які там, ну, просто  хоча би виглядають як справжні документи. Тобто ми про них знаємо.

Стосовно того, всі, хто можуть подаватися потенційно, ми, звісно, не знаємо. Ми періодично робимо, наголошуємо проте, що можна звертатися, наше бюро безкоштовної правової дороги. Я думаю, що ми будемо продовжувати це робити тими способами, які є в міністерстві, інформувати людей про те, що можна до нас звертатися, можна звертатися до Європейського суду з прав  людини і таким чином дати людям знання про їхні можливості.

Стосовно оцінки шкоди, це, дійсно, це питання не Фонду  державного майна, а до Міністерства юстиції, тому що ми були відповідальні за розроблення методичних рекомендацій стосовно того, як має ця шкода бути обрахована, а це саме ми не… ми не продаємо  своє майно і хочемо за нього гроші, а ми говоримо про упущену вигоду і неможливість користуватися майном.

Насправді, більш широку воно в системі опрацьовується, це було частково пов'язано з тим, що змінився Кабмін, нам його повернули, коли воно вже було винесено на Кабмін. Далі ми ще раз пішли по узгодженням, узгоджували, як можете собі уявити, з усіма. Насправді, в нас, дійсно, ще залишилися розбіжності з  Фондом державного майна, які ми наразі узгоджуємо. В принципі, вони в нас готові. Єдине, що коли ми їх узгодимо, тоді вони будуть винесені на Кабмін.

Наразі нагальної потреби точно оцінити шкоду, юридично знову таки немає, тому що в тому ж Європейському суді з прав людини питання компенсації… розміру справедливої сатисфакції вирішується вже після вирішення цієї справи, а навіть будучи оптимістом, це можна прогнозувати за 3-5 років, і, відповідно, на той момент буде розраховуватися, скільки пройшло часу, відповідно, на той момент буде розраховуватися, але  на той момент Україна хоча би має знати, яким чином це робити. Тому потрібні ці методичні рекомендації.

Коли вони вийдуть, вони будуть доступні. Відповідно, всі державні підприємства, органи державної влади, які втратили майно, можуть ними користуватися для того, щоб обрахувати кожен свою шкоду, внести їх все до купи, разом, і тоді буде ця цифра, яка, відповідно, буде станом на певний день.

Ну, може, єдине, що сказати, це титанічна робота. Перший раз ми зібрали цю інформацію, яка з полу до стелі лежала в Міністерстві юстиції, 7 тисяч суб'єктів нам її надали, тобто це насправді її просто неможливо обробити, я думаю, що правильний шлях був би затвердити ці методичні рекомендації, а далі би вже кожен мав би розрахувати відповідно до цих рекомендацій ту шкоду, яка по ньому, по конкретному, там Міністерство оборони мало пансіонати, наприклад, чи мало відділення, державні банки, державні підприємства мають обрахувати і дати цифру вже. Відповідно як тільки ці методичні рекомендації будуть затверджені Кабінетом Міністрів, ця робота може бути розпочата.

От так по тих питаннях, здається те, що нас стосувалося.

Стосовно інформації про подання доказів до МКС. Насправді дійсно те, що ви казали, ми знаємо, збирають неурядові організації, вони на пряму відсилають і це має таку саму вагу, як те, якби це надала Генеральна прокуратура України, це не відрізняється. Єдине що, коли вони приїжджають, вони наголошують на тому, що у них є достатньо такі високі стандарти до прийнятності доказів і вже ті процеси, які відбувалися, показали, що не всі докази приймаються, тому що якщо вони не отримані в певний спосіб, певний порядок, який визнається міжнародним кримінальним правосуддям, вони просто можуть не бути прийняті до уваги, насправді тут є проблема, тому що в цій країні дуже мало людей, які розуміються на практиці вже сформовані Міжнародного кримінального суду, ну тут насправді єдине, що…

В нашій країні, не сприймайте це як, тому що Україна дійсно…

 

_______________. (Не чути)

 

 ПЕТУХОВ С.І. І тому насправді тут виникає питання, я знаю, ми самі просто направляли в, була ініціатива Нюрберської академії міжнародних принципів кримінального права, ми направляли трьох представників від України, від НАБУ і Генеральної прокуратури, які пройшли там літню школу декілька тижнів, щоб просто знати яким чином, що таке є міжнародний злочин, як їх розслідувати, які є прийнятні докази і це робота, яка має вестися, тому що насправді не так давно створений цей суд, його практика формується і там дуже мало представників є українців за походженням, які в ньому працюють. Тому це питання актуально. Я знаю, що є тренінги для неурядових організацій, але тут вони можуть працювати на пряму, вони не зв'язані з тим, що вони мають прийти до нас.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ремарочку з приводу неурядових організацій. Я чому кажу про них і конкретні контакти? Їм просто Міжнародним кримінальним судом видано примірники анкет і чіткий алгоритм запитань: питати те-то, фіксувати так-то, заповнювати так-то. У них заповнених вже  відповідно до вимоги  Міжнародного кримінального суду є більше  2 тисяч інтерв'ю і доказів правильно оформлених, коли це було,   в який час доби, хто, що, ну як би чітко, чітко  прямо протоколи роздруковані і чітко це все робиться відповідно до вимог. Це для нас буде великим  подспорьем, тобто якось консолідуватись. Все. Я закінчила.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Зокрема у нас сьогодні в залі сидять студенти факультету міжнародних відносин, які займаються міжнародним правом, які проходять практику у нашому комітету. Я сподіваюсь, що їм сьогоднішня  дискусія була  дуже корисна, тому теж залучайте молодь, хай проходять міжнародні стажування. Наш секретаріат відправить інформацію всім членам комітету, ми її тільки недавно отримали з МЗС,  представництво  України  в  різних міжнародних організаціях, по яким договорам там МАГАТЕ, ООН і так далі. Ми реально дуже взагалі погано представлені, це  теж заклик до того, як більше лобіювати представників України  різних міжнародних організацій.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную цю дискусію, ми сьогодні почули багато, все-таки перенести в  окремий формат, бо питань  багато. У мене ще, наприклад, є до ваших всіх питань порядок визнання "ДНР" і "ЛНР"  терористичними  організаціями, бо у нас зараз суди приймають рішення, які визнають "ДНР" і "ЛНР" терористичними  організаціями в порядку   Закону про боротьбу з тероризмом. От зараз в парламенті зареєстровані два законопроекти, коли ми визнавали державу Росію державою агресором, але не визнавали, не прийняли там додатково два закони. Теж є певне нерозуміння щодо цього питання, теж хотілось би  почути думку.

Немає пропозицій. Тому я пропоную перенести цей  комплекс питань щодо стратегії…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Це означає, що ми в темі, в проблемі, вона вирішується, але питання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, дивіться, давайте подумаємо, проголосуємо зараз за формат, що це  буде за формат чи це  буде формат якоїсь  там робочої наради в закритому режимі разом із представниками РНБО після вчорашнього затвердження  двох документів.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Хотілось би з міністрами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну з міністрами, тоді давайте…

 

ЛУЦЕНКО І.С. З Гройсманом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Степанівна, я – "за", тому я... Давайте пропонуємо все-таки: закрита нарада в комітеті із запрошенням міністрів, представників РНБО, ГПУ, СБУ, розвідки і так далі. Правильно? Такий краще формат чи комітетські слухання? Но комітетські – це  буде відкритий.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ні, не комітетські... (Не чути) ініціювати нашим комітетом …...  з Гройсманом, і така нарада.....

Мені здається, що це має бути...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми будемо здійснювати парламентський контроль на території уряду, якщо так.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  В порядку депутатського комітетського контролю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я не "проти", на чужій території здійснити, тимчасово окупуємо уряд.

Колеги, Борис Іванович, що ви думаєте?

 

ТАРАСЮК Б.І.  Для мене немає значення, який буде формат. Для мене  має значення інформація, об'єм і відповіді на конкретні рекомендації парламентських слухань. Ми не мали жодної інформації по цьому пункту порядку денного. Отже, треба перед цим засіданням витребувати письмові доповіді з усіх установ...

 

_______________. Ми все писали...

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні, ні, я кажу, треба, треба – перше, а друге, секретаріат має узагальнити цю інформацію, взявши конкретні пункти рекомендацій і сказавши: це виконано, це не виконано, хто відповідає, щоб ми предметно обговорювали це питання з різними міністерствами і відомствами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...так, формат уряд чи комітету, проведення?

Давайте напишемо Прем'єру про те, що відбулося обговорення під час комітету, заслуховування виконання рекомендацій комітетських слухань, дійшли до висновку про необхідність негайного заслуховування чи ширшої наради в уряді із запрошенням міністрів, правоохоронних органів, просимо уряд визначити дату для того, щоб ми могли провести таке обговорення ще до парламентських слухань, які  заплановані на тему і так далі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Кабмін не керує Генпрокуратурою, Службою...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми окремо надішлемо, тоді Кабмін може запросити на цей робочій формат, коли вони визначаться представників ГПУ, СБУ і так далі. Тобто формат ми далі будемо з'ясовувати.

Давайте пропонуємо так: провести… можливо, тут, і уряду написати лист.

Хто за те, щоб Гройсману написати лист потребу, і готувати, у випадку чого, тут проведення у комітеті? Добре!

Дякуємо, колеги! Прохання  всім, хто брав участь, передати міністрам, наскільки була жорстка дискусія, тому що, дійсно, ми мусимо трохи більш про активніше брати участь, більш  координованіше, що далі буде обговорення.

Колеги, в нас  ще ряд є питань, але я б хотіла відпустити, тому що нас вже сидить 2,5 години депутат Мепарішвілі щодо того, щоб його затвердити керівником  групи дружби з Грузією. Колеги, Володимира Ар'єва хоч немає, але  я думаю, що це вже давно питання… (Шум у залі)  Я пропоную… (Шум у залі) А! Ви куратор? Я думаю, що нема заперечень.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я була присутня, коли збиралася група дружби. Було представлено дві кандидатури, дві пропозиції було на керівника  групи дружби. Ми дали можливість задати запитання обом. Ми дали можливість обом ймовірним претендентам висказати свою позицію, своє бачення, відповісти на запитання групи дружби.

Ну,  і група дружби… була більшість, що дало можливість у зв'язку з тим, що був кворум, проголосували. Вибрали того, кого вибрали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете дуже коротко сказати ваше зацікавлення щодо Грузії? Багато відбувається подій, і тут навіть сьогодні ви побачили, наскільки важливим є досвід Грузії, щоб не наступити на якісь… Та ми вже голосуємо! Ну, треба, щоб затвердити! Все! Нам треба три голосування. Верніть Віктора Івановича назад, і голосуємо, і розходимося!

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. …благополучная. Есть с чего взять, например, отсюда, досвід во многих направлениях.

И в целости я хотел бы, чтобы наша дружба была более расширенной во всех направлениях. И я думаю, если будет желания наши со всех сторон, я думаю,  мы достигнем этой  дружбы.  Я встречался с разными категориями людей и на сегодняшний день Грузия полностью готова с нами сотрудничать, дружить и находить любой компромисс, который необходимый между двух стран.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам дуже.

Тоді дивіться зараз прийде Віктор Іванович ми проголосуємо за обрання вас… О, Віктор Іванович,  голосуємо. Ось щойно була  доповідь по Грузії керівника, Ірина Степанівна була координатором. Хто за те, щоб  бути… є рішення. Дякую.

Колеги, ще…

 

ТАРАСЮК Б.І. Хотів би висловити застереження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, застереження.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, я вважаю в принципі неправильний підхід, коли ми призначаємо керівником депутатської групи людину національності тієї країни з якою створена ця депутатська група. Це в принципі неправильний підхід. Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Він громадянин України

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, ми сподіваємося, що ви як громадянин України будете працювати на користь України в цій групі, не зважаючи на національнысть

 

ТАРАСЮК Б.І. …що ні в кого  немає сумніву відносно того, що я вже багато зробив  від українсько-грузинських і не тільки відносин. Справа не в цьому, справа в принципі, що не повинно призначатися керівником людина національність, якої відповідає країні, з якою…. От про що я говорю.

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. В первую очередь хочу вас всех поблагодарить об утверждении моей персоны. Я вам гарантирую о том, что наши страны будут дружить, и я сделаю максимум для того, чтобы угодить двум странам: Грузии и Украине.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Безусловно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Шрі-Ланка, Оксана Білозір керівник групи дружби провели засідання. Все. Хто заперечує? Ой, хто  за те, щоб підтримати?  Білозір на керівника групи дружби Шрі-Ланки. Є.

Колеги, у нас тут Іванна Климпуш була керівником координатором Єгипту, ви вже можете йти, все. Дякую. Тобто ми вже проговорили, вже наступні. По Єгипту вступайте в інші групи дружби, от в Єгипет не вистачає. В нас є два питання. Ми проголосували за те, щоб до нас приїхали сербська делегація. Іванна Климпуш тут писала лист на пана Парубія... (До побачення.) ...наскільки важливим сюди і ми запросили  фактично Комітету  закордонних справах недавно, після виборів відвідати Україну, вони за свій кошт приїдуть, все.

Єдине питання, там... (Не чути)

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він може .... Хто хоче бути координатором групи дружби по Єгипту від комітету? Хто може бути? Світлана Петрівна.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ви подивіться інформацію по...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та це координатором, щоб групу  створили, а не цей. Хто за Світлану, щоб була координатором?

 

_______________. Всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Сашко, ми розраховуємо, що на наступному тижні ти створиш групу дружби, ми  її зразу затвердимо.

Колеги, питання по Німеччині, яке ми перенесли минулого разу на це засідання, оскільки у Бориса Івановича були питання щодо того, що 5 днів для групи дружби – це  величезні витрати коштів, ресурсів і так далі. В Ірини Степанівни ще були якісь питання, я не пам'ятаю, щодо цього візиту.

 

ЛУЦЕНКО І.С. ...багато часу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Багато часу і так далі.

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Три дня – це так...

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо ми поважаємо себе, то ми не повинні погоджуватися на парламентський туризм делегації і депутатів скільки б їх не було, за який би рахунок це не здійснювалося, 5 днів.

Подивіться, Кенія, значить, на 4 дні хоче до нас приїхати. Ви можете собі уявити, щоб делегація парламентська Німеччини, Німецького Бундестагу приїхала на 5 днів в Київ? Я такого уявити не можу і не можу навести прикладів. Тобто ми повинні поважати себе і виходити з того, що наш час дорогий і дорожчий, ніж навіть вартість нашого перебування закордоном.

Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Виходячи вже якби з фінансових можливостей, я тоді доповідала по таблиці, пам'ятаєте, Борис Іванович, ми збиралися.

Моя пропозиція: притримуватися принципу не більше 3 днів, але якщо там програма якась надзвичайно серйозна і делегація, ну, до 4-х чоловік, це дозволить фінансово нам навіть.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну от 3 чоловіка і 3 дні, це максимум. Як от просто для себе визначитися от з таким, до 4-х чоловік, не більше. Бо як буде нас їздити там п'ятеро, десятеро…

 

ВОВК В.І. У мене у зв'язку з цим теж є конкретно по Німеччині.

Під час цієї наради з послами, яка була перед святкуванням річниці Незалежності, я досить детально спілкувався з нашим послом в Німеччині, пан Мельник, да, здається, я не помиляюсь. Він просто сам до мене звернувся, бо він каже, що йому дуже не вистачає приїзду депутатів з парламенту, які би могли би представити економічну політику, що відбувається в сфері економічних реформ. Він мене навіть  просив, щоб я переговорив з Віктором Валерійовичем Галасюком, щоб пан Галасюк… він дуже хотів, щоб пан Галасюк приїхав в Німеччину і взяв участь у дискусіях. Бо він говорить, що приїжджають, в основному, ті, хто зовнішньополітичні питання обговорюють, а не вистачає бізнесової, економічної взагалі компоненти. Просто у мене прохання таке, рекомендувати цій групі включити в цю поїздку представників депутатського корпусу, які могли би осмислено донести до німецької сторони, можливо, того ж Галасюка чи ще когось іншого, але тих, хто саме доніс би інформацію про те, що в нас робиться у сфері економічних реформ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас є перелік тих чотирьох осіб?..

 

ПОМІЧНИК ТАТУТИ С.О.  Да, в нас є перелік.

Шановна Ганна Миколаївна, шановні народні депутати! Дуже коротко інформація: візит запланований з 26 вересня по 29-е. Виліт 26-го, повернення 29-го, фактично, це два з половиною дні.

На жаль, пан Галасюк не є членом депутатської групи, але  програмою перебування в Німеччині передбачені зустрічі на найвищому рівні Міністерства економічного розвитку та міжнародної технічної допомоги. Тим більше, що сам пан Тарута є економістом, бізнесменом, який зацікавлений і сприяє розвитку інвестиційного співробітництва і економічного співробітництва між двома країнами.

Більше того, це візит у відповідь, оскільки минулого року в жовтні була делегація Бундестагу, яка перебувала не лише у Києві, а у Дніпропетровську і у Львові, то фактично це візит у відповідь на запрошення пана Вельмана, візаві пана Тарути. Чотири депутати, в цілому попередній склад делегації 6 осіб,  мова іде про фінансування лише авіаперельоту і можливості  сувенірної продукції, все решта закриває німецька сторона, тобто перебування у Німеччині і переїзди,  все, що стосується перебування на території Федеративної Республіки Німеччини.

Прізвища  депутатів, які дали згоду на це відрядження – це  Тарута,  Острікова ("Самопоміч"), Юринець (БПП),  Романюк  ("Народний фронт") і Павленко ("Опозиційний блок", "Опоблок").

 

_______________. (Не чути)

 

ПРИСЯЖНЮК О.А. Насправді, якщо  я не помиляюсь, то існує практика визначення  закордонних  відряджень. Мені здається, що Німеччина  є одним з пріоритетів міжнародного співробітництва, ну  і було б, мабуть, логічним передбачити. Мова знову ж таки  іде лише про авіаквитки 4 депутатів, решта, які будуть відряджатися, вони будуть викупати авіаквитки за власний рахунок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, дискусія… Будь ласка,  Борис Іванович, що це  за паралельне якесь обговорення? Я прошу… Ірина Степанівна, що ви там ділите  вже? 

Будь ласка,  ще     які запитання?

 

ТАРАСЮК Б.І. Про що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми мусимо прийняти рішення комітетом щодо візиту групи дружби в Німеччину.  Будь ласка…

(Загальна дискусія)

 

ТАРАСЮК Б.І.  Яка різниця? Я просто   про те, що треба цінувати свій час. По-друге, треба не падати на голову іншим  парламентам, відриваючи  їх увагу на  чотири дні. Це неправильно. 

 

ПОМІЧНИК ТАТУТИ С.О.   Борис Іванович, я перепрошую, Борис Іванович, але це виключно два робочих дні з урахуванням часу перельоту міжнародні авіалінії…

 

ТАРАСЮК Б.І. Перший день 26 ви прилітаєте о 10.35, останній день ви відлітаєте 14.35…

 

ПОМІЧНИК ТАТУТИ С.О.   В 11.15 відліт з Берліну, але мова не про це, це пропозиція була німецької сторони 5 – скоротили на 2,5.

 

ТАРАСЮК Б.І. 10.35.

 

ПОМІЧНИК ТАТУТИ С.О.  Це попередня програма, яку  вибачите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, ще два питання треба проголосувати давайте пошвидше.

Я вважаю, що візит в Німеччину важливий, бо Німеччина одна з ключових зараз держав. Питання до програми як  це зробити, хто поїде, тому що ми, справді, не доопрацьовуємо Німеччину, особливо в економічному аспекті, я не знаю як туди пана Галасюка включити…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Включити в групу дружби і хай поїде.

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо в когось є бізнес-інтереси, то нехай їде з цими бізнес-інтересами окремо, а не робить з цього делегацію парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, тоді ставлю на голосування, щоб закрити цю тему. Хто за те, щоб  відправити делегацію в рамках обмінів, які у нас є групи…

 

ТАРАСЮК Б.І. З 26 до 29.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не можете  скоротити цей візит.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Щоб ввечорі…

 

ПОМІЧНИК ТАТУТИ С.О.  Ганна Миколаївна, там програма була розрахована на 5 днів тому це пропозиція німецької сторони. Ми скоротили її, ми визначились з 26 по  29  це два робочих дні, 2,5 якщо бути вже так більш конкретним, це 2,5 дні. Приліт о 10 годині, початок роботи перша зустріч о 12 годині…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шість депутатів.

 

ПОМІЧНИК ТАТУТИ С.О.  Чотири, а решта за власний рахунок. Тобто  чотири фінансується, авіапереліт фінансується лише чотирьох депутатів, решта двоє за власний рахунок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ( Не чути)  

Добре, хто за те, щоб  підтримати цей візит у  Німеччину в рамках обмінів чотири депутати, делегація поки що з шести осіб. Хто – "за"? Хто-проти? Хто – утримався? Колеги, була пропозиція  ще Віктора Івановича, щоб туди …

 

ТАРАСЮК Б.І. Рекомендувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …рекомендувати Віктора Галасюка в цю делегацію. 

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Галасюка туди як голову комітету порекомендувати і так далі. Дякуємо

Колеги,  останнє Ізраїль. Нам треба проголосувати, ви ж знаєте, що  в Україну їде Президент Ізраїлю до Бабиного Яру, так?  І у нас  є меморандум, який треба підписати. Комітет наш має  затвердити, щоб Андрій Парубій так само мав як цей… Хто за те, щоб підтримати оцей…

 

ВОВК В.І. А ми обговорювати не будемо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте обговоримо, але нам треба сьогодні  це проголосувати.

 

ВОВК В.І. Добре. А можна пояснити, навіщо це, взагалі звідки ці ноги ростуть?  Я вибачаюся за вислів. Ну, звідки  це взялося і чому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Олександрівна, будь ласка.  (Не чути)

…посилення парламентського діалогу між Україною і Ізраїлем, спікери двох парламентів підтримують…

 

ВОВК В.І. Шановні колеги,  знаєте, є такий методологічно-філософський принцип: не треба плодити зайвих сутностей. В науці  це називається ще ………….. У нас, наскільки  я знаю, на сьогоднішній день є два підписаних документи, це з Європейським парламентом  і з Конгресом Сполучених Штатів Америки. Там я розумію сенс. 

 

_______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Ні, саме як документів, повноцінних документів, підписаних на рівні керівників, ну  я знаю  два. І я розумію їх сенс, коли в минулому році підписувалося… Між ними завжди стоїть конкретна практична співпраця, конкретні гроші. Наприклад, коли у нас підписано з Європейським Парламентом, то ми з вами дуже добре знаємо, що за цим стоїть і місія Кокса, і День українського парламенту, який був в березні місяці в Європейському Парламенті і так далі. Коли у нас підписаний з Конгресом США, я особисто бачив цей меморандум, він лежить в кабінеті у Марсі Каптур як співголови американського і українського корпусу. Теж зрозуміло. Американці дають під цей меморандум і під цю співпрацю гроші. І відповідно іде через USАІD технічна допомога нашому парламенту. З Європейського Парламенту іде і із бюджету Сполучених Штатів Америки іде допомога. І тоді це зрозуміло.

Я прочитав зміст. Зміст такий можна з будь-яким, ви розумієте, у нас сотня, сотня цих груп чи сімдесят з чимось. Так от, з семидесятьох з чимось такого роду то меморандум можна підписувати. В чому сенс? В тому, що просто поставити підписи? Ну, воно ж нічим не відрізняється від тих задач, які стоять і так перед групами міжпарламентських зв'язків. Так, а яка формалізація, який сенс в оцій формалізації? Картинка красива. Ви розумієте? Ну, тобто воно, це ж пустопорожній абсолютно документ, який на рівні якихось просто гасел по принципу: "Лучше давайте дружить". Ну, давайте. Так нам з усіма треба дружить. Так нам треба дружить ну, з усіма. Я думаю, з поляками, можливо. Нема ж у нас такого документу, Борис Іванович, да?

 

ТАРАСЮК Б.І. Але дружба дуже сильна.

 

ВОВК В.І. Да, дуже сильна. Просто я не розумію, в чому сенс підписання документів, за якими насправді нічого нема?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вважаю, що це певна формалізація стосунків між Україною, між спікерами. Під час візиту, коли він буде тут, підписання, обмін делегаціями, інформацією, парламентськими комітетами, це такий символічний акт.

 

ВОВК В.І. Це вже з усіма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, не всі спікери до нас прямо так їдуть. Будь ласка, Борис Іванович, вам ще слово.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я читав. Пусте. Але я можу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто, добре. Віктор Іванович, ми почули дві різні точки зору. Хто за те, щоб у нас ще такий самий готується меморандум з італійським парламентом, зі спікером… Італія як одна  з тих країн в ЄС я думаю, що важливо підписати такий меморандум, бо там немає ні групи дружби, немає групи дружби Італія-Україна в італійському парламенті, бо  в них це ніяк не прописано і тому цей меморандум спеціально задумується, щоб через цей меморандум підписаний між спікерами створити групу дружбу. Тобто є певна мета чому ми це робимо? А тут мета символічний акт.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Ми і так маємо проблеми з цією групою дружби з Ізраїлем…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже розрулили ці проблеми, вже немає цих проблем. Все.

Будь ласка, Свєті треба йти, хто – "за"? Ні… Хто за те, щоб  підтримати таке підписанні  меморандуму. Хто – утримався? Хто – проти? Добре.

Колеги, останнє питання  ТПП України щодо проведення за підтримки комітету другої міжнародної торгово-промислової конференції зони вільної торгівлі України  та визначити представника України  для участі в робочій групі з підготовки вказаного заходу. Ви бачили тут цей лист, хто готовий?

Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Чому Комітет у закордонних справах ТПП це питання комітету економічної політики. Чому Комітет у закордонних справах?

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що у нас є Віктор Іванович, який просував підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою зараз займається…

 

ВОВК В.І. Я погоджуюсь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думала вас рекомендувати, а ви проти, Віктор Іванович…

 

ВОВК В.І. Це …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, що нам сказати? А що торгівля  і міжнародна…

 

ВОВК В.І. Це  Міністерство економічного розвитку, це Микольська…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, умиває руки від роботи… (не чути)  

Колеги, чи можна… Та вони це знають. Хто готовий, щоб від комітету делегувати Віктора Івановича брати участь в підготовці цього заходу.

 

_______________. Разом з Галасюком.

 

ТАРАСЮК Б.І. А він сам?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він готовий.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і є, так і є. Хто за те, щоб делегувати Віктора Івановича в цей захід, підготовку? Хто – "за"? Колеги? Погоджуємося. Колеги, де громадська рада, Сергій, ви тут сидите. Громадська рада при комітеті? Там або міняти керівника, бо щось вона пригальмовує, якось вона бездіяльна. Або якісь заходи. Ми їм написали лист, що, прохання, повідомте, яке плати. Ви їм передайте вітання. Що ви хотіли, ви щось хотіли, Сергію?

Колеги,  ще у мене пропозиція. Дуже швидко. От, є ряд держав, країн, з якими у нас не створені депутатські групи. Пропоную цей список ще раз надіслати фракціям і якось попросити проговорити питання створення. Тому що, навіть, якщо подивитися навіть з попереднім скликанням, де стоять плюсики, а де стоять взагалі нестворені групи дружби. Важливо, все-таки. Вже два роки діяльності парламенту. Може, новоприбулі депутати, недавно які склали присягу, захочуть очолити якісь групи? Тобто надіслати цей список для розуміння на фракціях, де немає груп.

Хто за те, щоб ми надіслали список?

 

ТАРАСЮК Б.І. Разом з нагадуванням про те, що не більше семи груп…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне так, точно. Нагадування. Хто – "за"? Так, це треба буде надіслати. Ну, беремо, так як Єгипет, Африка, багато чого "провисає".

Колеги, на цьому завершуємо. Я всім дуже дякую, особливо Борису Івановичу і Віктору Івановичу, всім, хто прийшов, що у нас був кворум. Ще якісь питання є?

 

ЛУЦЕНКО І.С. А ми теж прийшли, щоб був кворум. Нам теж особливу подяку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам особлива подяка, Ірино Степанівно, Світлана Петрівна. І поставте питання не фракції вашій, я вважаю, що некоректним є… (запис закінчено)