Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

26 жовтня 2016, 14:41

Стенограма засідання Комітету 19.10.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

19 жовтня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зважаючи на те, що в нас є кворум, і питань в порядку денному сьогодні дуже багато, я пропоную, щоб ми почали засідання.

В когось є додаткові пункти до порядку денного? Там Артеменко є ще. Віктор Іванович, ви ще хотіли ще…

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте ми допишемо сюди, ви озвучите, а потім лист прийде і… Плюс, як воно називається, УНТЦ, все.

Хто за такий порядок денний, прошу, колеги. Дякую.

Колеги, перший пункт порядку денного. Я, з вашого дозволу, хотіла б надати слово, якщо ви не заперечуєте Остапу Кривдику, раднику спікера, він планував до нас приходити, ще навіть вранці сказав, що буде, але зараз у нього термінова зустріч. На жаль, він не зміг приєднатися, Просто про проект цієї постанови, про декларацію коротко історію, в чому заклик, в чому важливо завтра голосувати.

Будь ласка, Остапе.

 

КРИВДИК О.В. Дякую, пані Ганно.

Отже, Декларація пам'яті і солідарності Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України, яка пропонується сьогодні для комітету, є документом з певною досить тривалою історією, є документом, який розроблявся нами спільно з паном Кухцінським спікером Сейму Республіки Польща і також з паном заступником спікера паном Терлецьким.

Актуальність даного документу обумовлена як і станом двосторонніх Україно-Польських стосунків, так і ширшим міжнародним контекстом, в якому перебувають обидві наші нації у зв'язку з російською агресією, яка прямо виражена в Україні і мілітарному вияві неявно проявляє себе в Республіці Польща в інформаційному полі.

Станом на даний момент досягнуто консенсусу між спікерами по текстах даного документу і саме тому Андрій Володимирович є співавтором даної декларації. Співавторами її з боку українського парламенту також виступили голови основних фракцій українського парламенту. Хотів би також поінформувати, що паралельно із засіданням комітету зараз відбувається спільне засідання Комітету у міжнародних справах і в європейських справах Сейму Республіки Польща, яке також синхронно з комітетом буде розглядати даний текст на своєму засіданні. Андрій Володимирович просив комітет підтримати дану декларацію.

Отже, третім партнером у даній декларації мала бути литовська сторона, але втрутився форс-мажор: у них днями помер міністр охорони здоров'я, і у зв'язку з державним похороном було відмінено засідання Сейму. Дана декларація пройшла Комітет з європейської інтеграції в Сеймасі, але у зв'язку з тим, що засідання відмінилося, на жаль, литовці не можуть бути частиною саме цієї декларації. Концептуально польські партнери за те, щоб литовці взяли участь пізніше. Скоріше всього, це буде наступне скликання Сеймасу. Політично наші друзі в Сеймасі підтримують дану декларацію, тому їхнє приєднання до декларації пізніше цілком можливе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Якщо можна, Оксану Валеріївну Драмарецьку, заступника директора департаменту, начальник відділу україно-балканського регіону Другого українського департаменту МЗС України. Будь ласка.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. До цього я можу додати, що о 3 годині засідає Комітет у закордонних справах Сеймасу… І польський, і литовський також комітети у закордонних справах будуть засідати. Тобто просто у них перед виборами, в них немає сесії на цьому тижні взагалі. Вся решта інформації, в принципі, така сама.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …МЗС?

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Да, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, члени комітету, Борис Іванович, бачу, у вас були якісь нотатки зроблені, якісь ваші зауваження, пропозиції. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Ну, якщо засідає Комітет закордонних справ литовського Сеймасу, то, можливо, буде теоретична бодай можливість того, що вони залишаться в списку.

 

КРИВДИК О.В. В даному скликанні Сеймасу не буде можливості проголосувати їм цю редакцію. Тому пропозиція польської сторони, і Андрій Володимирович як співавтор цього документу підтримав, голосувати двосторонньо і запрошувати інші сторони приєднуватись.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я однозначно підтримую цей проект декларації і пропоную комітету підтримати його. Дуже важливо для нас те, що є тут два абзаци, які відповідають на антиукраїнські рішення польського сейму. А саме, значить, пам'ятаємо про боротьбу польських-українських національних сил антикомуністичного, антинацистського руху опору, які створили моральну основу для повернення. І ми віримо в необхідність активізації неупереджених історичних досліджень, необхідність стримування сил, які ведуть до суперечок. Тобто, я думаю, що ці формулювання вони дуже важливі для нас, оскільки вони врівноважують антиукраїнське рішення польського сейму і сенату. Я пропоную підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Чи є ще якісь, колеги, у вас пропозиції, побажання?

Будь ласка, Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І.  У мене є два зауваження.

Перше, якраз до того абзацу, який тільки що згадав Борис Іванович, відносно необхідності стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах. Мені здається важливо не стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах, такого ніколи, це завжди будуть суперечки в наших державах між різними політичними силами, а до суперечок між нашими державами. Необхідність стримування сил, які ведуть до суперечок між нашими державами, в цьому суть спільної якби декларації. А не в тому, щоб не було суперечок в середині польського суспільства, там вони завжди будуть бо там є принципово різні світоглядні підходи. Так само і в середині України вони завжди будуть, це природньо. А от щодо того, щоб не було суперечок між нашими державами, це, безумовно, необхідно. Тому я проти такого формулювання, зразу можу сказати, тому що це якби втручання в внутрішньополітичні процеси кожної з наших країн.

Друге, це по наступному якраз абзацу, де говориться про агресивну зовнішню політику, говориться про збройну інтервенцію, але не вживається той термін, який вже навіть Рада Європи вжила останні свої резолюції по Україні про агресію Росії, про російську збройну агресію, тим більше, що вступає в силу злочин агресії як злочин, який розглядається…

 

_______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Да, Міжнародного кримінального суду. І для нас це дуже важливо і тому для нас важливо зафіксувати саме таке формулювання, яке вдалося провести і в Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, і міститься в сфері компетенції Міжнародного кримінального суду саме про агресію Росії, а не агресивну зовнішню політику там чи збройна інтервенція. Це паліативи, які не заміняють того терміну, який буквально на минулому тижні в Страсбурзі був використаний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Спочатку Борис Іванович, тоді ти вже зможеш, ви зможете, Остапе…

 

ВОВК В.І.  Перепрошую, я закінчу. Тим паче, що наскільки я знаю, основна частина польської делегації у Страсбурзі за це голосувала.

 

ТАРАСЮК Б.І. Що я хотів сказати. Перше. Ми повинні рахувати, що це не є виключно нашим рішенням, що це є об'єкт і предмет узгодженості у даному разі трьох парламентів. Тому я би не став міняти зміст цих формулювань. Це по формі.

А що стосується суті, то я думаю, що суперечок між нашими державами не існує, тому що виконавчі влади дистанціювалися, у даному разі виконавча влада Польщі дистанціювалась від рішень польського Сейму. Так само зробила і наша виконавча влада, яка не вважає за потрібне реагувати на рішення польського Сейму і Сенату. Тому я би просив не міняти зміст і в тому числі через те, що це потягне за собою складні консультації, переговори з поляками. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.  У мене одне лише питання: чому ми не можемо почекати литовський Сейм?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже пояснювали….

 

АР'ЄВ В.І.  Ні, я розумію, але все одно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це буде вже після їхніх виборів.

 

АР'ЄВ В.І.  Так вибори вже пройшли.

 

_______________. Другий тур.

 

АР'ЄВ В.І. Другий тур буде, да.  Просто я не бачу в принципі, я не бачу… Я, наприклад, не бачу в цій декларації такого тексту, який би змушував нас робити це зараз, от буквально сьогодні, а не почекати, дійсно, наших литовських друзів. Якщо це прийняте рішення, якщо це не ображає наших литовських колег, але в принципі декларація трьох країн вона від самого початку виглядала би набагато сильніше і ефективніше, ніж потім хтось, щоб  була можливість приєднатися.

 

 КРИВДИК О.В.   Дякую. Ви в принципі сказали те перше, що я хотів сказати. Оскільки і зараз  їхній комітет засідає синхронно з нашим, пізніше процес переузгодження навіть редакційних правок означав би, що завтра  ми не можемо  голосувати за цю постанову.

 

 _______________.  (Не чути)

 

 КРИВДИК О.В. Я не розумію вашого питання. Голови фракцій є співавторами даного документу. Тобто політичне рішення вже є прийнято, ви є представником своєї сили.

 

_______________.  (Не чути)

 

КРИВДИК О.В. Об'єктивно польські колеги просили не вносити при можливості редакційних правок, і вони не будуть вносити редакційних правок. Була політична обіцянка з їхнього боку, для того, щоб ми  синхронно спрацювали і вийшли завтра на синхронне результативне голосування.

Щодо того, що немає потреби спішити. Пане Володимире, вибори в Литві наступного тижня. Місяць формується наступний парламент. Поки він входить в рух, поки комітети, найшвидше, коли ми вийдемо наступний раз по цій резолюції, думаю, це грудень. Грудень – це бюджет і в них, і в нас. І нікому… Відповідно тоді ми її відкладаємо аж на наступний рік.

Актуальність є. І самі поляки просили нас, щоб в контексті атмосфери, створеної фільмом "Волинь", був якийсь додатковий сильний і позитивний сигнал. Тут ми даємо в тому числі і певну зміну клімату, і навколо теми "Волині", як вторинної, відносно нацистсько-радянської окупації. Тому вбачається необхідність, просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную проголосувати. Хто за те, щоб підтримати той варіант, який у вас розданий? Від себе можу сказати, що десь логічно є якесь розуміння того, що говорить Віктор Іванович, що між нашим державами, особливо після резолюції Сейму. Але і навіть в наших суспільствах ми теж маємо визнати, що в нас є ті сили, які зацікавлені, щоб нас посварити з поляками, які мають свою позицію і мотивацію, і спеціально роздмухують, і нагнітають, і підіграють, скажімо, так само. Тобто тут і між, і чи воно якось… Але доцільність, зважаючи на те, що дійсно ми багато доклали зусиль, бо мала бути презентація фільму "Волинь" в Україні, навіть деякі наші депутати вже збиралися туди йти і освячувати своєю присутністю презентацію цього фільму. Але наша позиція була в тому, щоб його не було взагалі.

Тому хто за те, щоб підтримати цю заяву в такому, як вона…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По-друге, яка пропозиція, скажіть?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи можна все-таки, Остапе, щоб ви переговорили, бо ви на прямому контакті якраз із спікерами їхніми з міжнародного, зважаючи на резолюцію ПАРЄ, зважаючи на те, що вчора Норвегія у спільній декларації, яку підписував наш Президент і прем'єр Норвегії, визнали факт російської агресії на території України, це просто у них, не знаю, зробити їм зараз. Тобто ми проголосуємо, поставимо на голосування зараз таке рішення. Але, якщо була б можливість там все-таки додати тут, агресивної і зовнішньої політики зробити факт агресії, що ви думаєте, будь ласка?

 

КРИВДИК О.В. Думаю, що чисто процедурно це буде неможливо, оскільки їхній комітет засідає зараз, і так оперативно ми не встигнемо це наше питання в їхній порядок денний, щоб синхронізуватись. Навіть, якщо їм зараз дзвонити в секретаріат, я боюся, ми це не встигнемо. І в результаті ми будемо мати редакційну правку з нашого боку, яку вони не встигли, і ми не маємо синхронного голосування.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Колеги, хто за те, щоб підтримати проект постанови так, як він є. Хто - "за"? Хто проти? Є. Рішення прийнято.

Дякую колеги. Дякуємо, Остапе.

Переходимо до пункту другого порядку нашого денного. Будь ласка,  стан і перспективи завершення підготовки проекту Закону про дипломатичну службу. Знову немає з Міністерства… Прекрасно. Тільки це питання –  у нас постійно немає з МЗС доповідача.

Переходимо до третього питання. Стан і перспективи переговорного процесу щодо запровадження безвізового режиму з Канадою.

Будь ласка,  Ярослав Володимирович Брисюк, заступник директора Департаменту Америки, начальник відділу США та Канади Міністерства закордонних справ.

В роздаткових матеріалах у вас є, ми писали  тоді відповідно до рішення, який стан підготовки. Коли ви громадянин Канади звернувся з петицією про надання Україні безвізового режиму, які критерії. Будь ласка.

 

БРИСЮК Я.В. Доброго дня, дякую. Фактично, українська сторона веде переговори з Канадою, чи порушує питання безвізового режиму,  починаючи з 2005 року, як ми відмінили візи для канадських громадян.

Цього року воно неодноразово порушилось на різних рівнях під час зустрічей міністра Клімкіна з міністром Діоном, під час розмов Президента України з Прем'єр-міністром Трюдо, остання телефонна розмова була 11 жовтня, де це питання порушувалось, і низки інших заходів.

Як ви сказали, у січні цього року українська громада ініціювала петицію до парламенту Канади, до канадського уряду про відміну візового режиму для громадян України. 20 вересня була отримана відповідь від канадського уряду, від імені міністра міграції з питань біженців та  громадянства Канади Маккалума на цю петицію. Де зазначається, що питання щодо  відміни візового режиму не пов'язано з  політичними відносинами між Україною та Канадою, а ухвалюються внаслідок оцінки готовності країни до введення безвізового режиму на основі низки  чинників таких, як  і  безпекові аспекти, управління кордонами і захист проїзних документів  і таке інше.

По декільком чинникам, зокрема, міграційні питання. Україна, на жаль, не відповідає  мінімальним вимогам, які висуваються канадською стороною. Зазвичай, для введення безвізового режиму рівень відмов у візах має становити порядка 4 відсотків протягом трьох років. Для України, от останні дані за 2015 рік, 30 відсотків наших громадян отримали відмови, за перше півріччя 2016 року цей показник знизився, але все рівно складає 21 відсоток, тобто набагато більше, ніж мінімум, який вимагається канадською стороною.

Крім всього, Україна займає 11 місце у списку прохачів притулку в Канаді, що також не сприяє позитивному вирішенню. Як приклад, от можна назвати декілька країн  ЄС, які досі не мають візових… ну безвізовий режим з Канадою. Це Румунія і Болгарія на даний момент. Раніше це була Чехія, Канада спочатку скасувала, потім ввела тимчасово з 2009 по 2013 рік візи для громадян цих країн. Тобто питання складне, але воно продовжує порушуватися українською стороною і буде і далі порушуватися під час контактів.

Голова  парламентської групи  дружби з Україною в Канаді Борис Вжесневський, він одночасно є голова парламентського комітету з питань еміграції. Ми порушуємо це і з ним, і з канадським МЗС, тобто питання в роботі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, вони нам надали ці критерії, які… Тобто коли був безвізовий режим з Європейським Союзом, ми отримали певні там, як скажімо,  технічні критерії, які  ми мали досягти всі…  Тут  ми отримали вже як  держава Україна, якщо ми хочемо цей отримати…

 

БРИСЮК Я.В.  Це, власне, є одним із  предметів переговорів наших з канадцями, тому що  їх вимоги вони  сформульовані як рекомендації. Не перелік чіткий  критеріїв, які має дотримуватися країна, а просто рекомендації. Ми хочемо, щоб вони сформулювали, як у нас було з ЄС,  певні benchmarks, які Україна має  досягти, і потім вийти на якісь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, що потрібно зараз, можливо, нам  парламентському комітету вас  посилити, написавши, я не знаю там, чи  голові  групи дружби, чи комітет, що ми просимо, так само,   щоб вони нам ці benchmarks  і так дальше виставили і показали, тобто і ми почали якісь вже там.. Я не знаю, як приклад,  якщо ми на 11 місці як прохачі проживання, тут, звісно, зразу критики скажуть, що це стимулюватиме  виїзд з  України. Але тим не менше якісь варіанти.

 

БРИСЮК Я.В. Треба постійно порушувати це питання під час усіх контактів з  канадцями, як це, власне, і робиться. Але от ці об'єктивні  чинники вони  заважають, на них досить важко вплинути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є в когось  запитання з членів? Будь ласка.

 

ВОВК В.І.  Ви, мабуть, вже підтвердите, що   рівень відмови в візах українським громадян з боку канадійського посольства  один  із самих високих з усіх посольств,  мабуть, якщо не найвищий. Рівень відмов сягає 40 відсотків. Анкета, яку змушені заповнювати українські громадяни, є найскладнішою з абсолютно з усіх анкет, які потрібно заповнювати. Там  вплоть до інформації настільки приватного характеру, що це  викликає лише обурення.

Чому ми не можемо почати хоча б з того, щоб максимально ставити питання спростити процес отримання віз для українських громадян. Я розумію, що журавель в небі –   це дуже добре, але нам хоча б синицю в руки отримати, щоб наші громадяни не отримували такі принизливі, по-перше, проходили ті  принизливі процедури, які  примушує саме Канада. Навіть Сполучені Штати Америки, хочу звернути вашу  увагу, і близько не принижує до такої міри українських громадян такою кількістю відмов, такою складною анкетою з вимогами таких приватних  даних, вплоть до  колишніх дружин і тому подібне. Давайте може вирішимо спочатку питання спрощення візового  режиму з Канадою.

 

БРИСЮК Я.В.  Повністю з  вами згодний. Але відповідь канадців на це така, що анкета є одна для всіх країн. Якщо є  візовий режим,  от один формат анкети. Тобто індивідуально для  кожної окремої країни вони анкету не розробляють. Або все, або нічого, так.

Порушувалось питання щодо спрощення, як з ЄС було раніше, до… для власників диппаспортів, наприклад. Також канадці відмовляються це обговорювати. Або все, або нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене ще є одне питання. Все-таки, раз, я не знаю, чи ви уповноважені на це відповідати. Який стан в нас угоди про військово-технічну співпрацю? Не мало бути підписання разом з тоді, коли підписувалася Угода про зону вільної торгівлі, планувалося? Потім чогось зірвалося. Ну, ми знаємо тут чому зірвалося і так далі. Потім переносилося на вересень під час візиту Як зараз ситуація виглядає? Тому що це один з важливих документів. І ми знаємо, ну, чому важливий. Просто стан, якщо можете, такий зробити update по ситуації.

 

БРИСЮК Я.В. Я знаю, що вона готувалась до підписання, в тому числі під час планованого візиту міністра оборони в Канаду. Щодо останніх даних, я мушу уточнити і вам тоді передати інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ну, ви, тобто статус цієї угоди, там знижувався. Тобто є шанси, що ми до кінця року якось підпишемо, я не знаю?

 

БРИСЮК Я.В. Шанси є. Йде підготовка до його підписання цього року саме.

 

ВОВК В.І.  Я хотів би трошки більш в широкій площині тоді поставити питання перед вами. От ви згадували, пана Бориса Вжесневського, якого я знаю вже багато років, який очолює на сьогоднішній день формально групу міжпарламентських зв'язків з Україною в канадійському парламенті. От, як керівник групи міжпарламентських зв'язків з Канадою з українською сторони, я хочу вас поінформувати, що такого і таких проблемних стосунків міжпарламентських принаймні з попереднім парламентом у зв'язках не було. І ми очікували візит канадійських депутатів на святкування незалежності 25-річниці. Нам було заявлено, що приїде… Спочатку було обіцяно, що група канадійських депутатів приїде з прем'єр-міністром на підписання Угоди про зону вільної торгівлі.  На жаль, цього не відбулося. Іі наші депутати, які готувалися до цієї зустрічі, так і не зустріли своїх візаві. Потім нам канадійська сторона обіцяла про те, що такий візит відбудеться на 25 річницю  незалежності, так і не відбувся цей візит. Як мені пояснив посол,  жоден депутат канадійського  парламенту з групи дружби не захотів їхати в Україну на святкування 25 річниці. Окрім пана  Вжесневського, який приїхав і навіть  не відвідав Верховну Раду, а приїхав  для того, щоб у вас в МЗС отримати орден. Це єдина мета.

І ви розраховуєте, що в цій ситуації вдасться через парламент… і в неформальній розмові, яка в мене  була з паном Вжесневським, він дав зрозуміти, що політично безнадійно  отримати Україні безвізовий режим. Що цей уряд ліберальний, він на відміну, до речі,    від попереднього, хоча і з попереднім урядом  це теж було проблемне питання, але вони хоча б обіцяли  консерватори, коли були при владі. Нинішня ліберальна більшість не схильна до позитивного вирішення цього питання. Ви вважаєте, що в цьому парламенті  нам все-таки вдасться добитися цього результату?

 

БРИСЮК Я.В. Ця проблема, вона є дуже непростою, і, на мою думку, швидко вирішити її не вдасться. Тобто при будь-яких розкладах ті вимоги, які  є в законодавстві Канади і в практиці канадській, тобто вийти на них буде  досить складно.  Хоча є в принципі готовність  розмовляти на цю тему, просто перейти до практичного втілення і якогось плану дій щодо запровадження  безвізового режиму – це питання  на більш довгу перспективу.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

БРИСЮК Я.В. Практично так, практично так. Хоча я думаю, Борис Вжесневський він підтримає надання Україні  безвізового режиму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я так розумію, що нам все одно треба працювати, щоб МЗС хоча б отримав ті конкретні критерії щодо отримання безвізового режиму. Бо зараз ми фактично говоримо ні про що і не маємо тих от показників, до яких треба рухатися, щоб можна було щось отримати.

Добре, колеги, ми заслухали це питання, дуже дякуємо.

Переходимо, якщо можна, зараз  підійде ще одна людина, по 4 пункту доповість, перейдемо тоді зараз на 5-й. Чучук Маркіян Євгенович. Якщо коротко. Ви  знаєте, що ми 7 грудня проводимо парламентські...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка, Людмила Олександрівна.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЧУЧУК М.Є.  Дякую, шановна пані голово. Шановні народні депутати, на додаток до того, що було сказано, можу повідомити, що 3 жовтня Прем'єр-міністр Володимир Гройсман дав доручення усім міністерствам і відомствам під егідою Міністерства закордонних справ до 25 жовтня подати Кабінету Міністрів України матеріали до парламентських слухань із пропозиціями щодо проекту рекомендацій, складу учасників та кандидатури доповідача.

Так що ми зараз в процесі роботи. Всі міністерства і відомства виконують це доручення, МЗС координує це все. І до 25 жовтня ми матеріали Кабінету Міністрів подамо, а до 7 листопада Кабінет Міністрів подасть ці затверджені матеріали відповідно в комітет. Тобто робота іде, всі все знають і  все буде готове вчасно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто готовий ввійти в склад, я б хотіла, щоб всі члени комітету брали участь.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, організаційний, ну, треба програму слухань, ключові аспекти, хто буде виступати, кого ми вважаємо... які теми. Ну, організаційне як, Борис... Віктор Іванович?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович готовий увійти, я готова увійти в організаційний комітет.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я можу бути рядовим членом для формування програми, тематики, учасників після того… Логічно як, спочатку МЗС нам дає якийсь драфт, чи ми самі собі? Хотілося б, щоб ці парламентські слухання, потім вже напрацювання лягли в основу написання, те, що ми з Борисом Івановичем говорили, нашої стратегії зовнішньої політики України, щоб якісь вектори, щоб можна було… це вже не просто парламентські слухання, а вже на 2017 рік підштовхнути МЗС і до того, щоб і дипслужба, і зовнішні вектори все було вже чітко якось на тих слуханнях зафіксовано і пророблено.

Хто ще готовий увійти? Світлана, Ігор, Володимир, Сашко? Утриматься. Колеги, добре, тоді пропоную… Так, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, ми… Дивіться, ми надсилали, наша Анастасія з секретаріату надсилала на громадську раду лист, і Людмила Олександрівна, треба ще їм нагадування, хай вони визначаться, хто готовий увійти в організаційний комітет. Від громадської ради по підготовці… Бо я Яременку говорила особисто те,  що є, щоб вони включали… Все, хто за те, щоб включити четверо членів комітету в організаційний комітет і  від секретаріату озвучених людей і громадська рада представників за їхнім визначенням. Хто - "за"? Є. Рішення прийнято.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, керівник, якщо він не заперечує. Борис Іванович, ви не заперечуєте? Хтось заперечує проти Бориса Івановича як керівника нашого  організаційного комітету? Хто - "за"? Підтримано. Все.

Колеги, ще людина застрягла в ліфті… Наступний пункт, про внесення лист Бурбака, тут таке рішення технічне, просять "Народний фронт" пропонує включити до складу делегації Парламентської Асамблеї Організації Чорноморського Економічного Співробітництва народного депутата Єфремову Ірину Олексіївну, заступником члена делегації замість Фаєрмарка Сергія Олександровича. І друге, так само є від "БПП" на наступні, так там подивіться, визначити заступником члена постійної делегації за квотою фракції  народного депутата Кривенка Віктора Миколайовича. Це ви бачите від Бурбака і від Гриніва, два прохання, просимо підтримати цю заміну і… Є рішення.

Тепер, колеги, шостий пункт. Ви бачили листи. До нас  звернулися декілька представників, зокрема… Шостий зараз дивимося. Не шостий, сьомий.  Сьомий.  Про Рябчина.

Буде величезна конференція, ХХІІ конференція Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, яка буде проходити в Марракеші (Марокко).  І вони просять, щоб відрядити. Тут ви бачите, на підтримку візиту Олексія Рябчина є і його  Комітет з питань енергетичної… паливно-енергетичного комплексу, є також  і лист-звернення до нас Остапа Семерака. Ви бачили, що до того ми  відправляли… Диріва туди відправити, коли ще не було Рябчина. Яка зараз ситуація? Будь ласка,   Людмила Олександрівна.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я  пропоную повернутися до пункту четвертого порядку денного. До нас приєдналися ще  представники… українці в Братиславі (Словаччині) пані Ганна Швачка, які активно працюють по допомозі України зі збору коштів. Ви  бачили лист, який надісланий був і міністру закордонних справ, і голові Адміністрації Президента Райніну, і на наш комітет.

Якщо можна, дуже коротко. Ми дамо пані Ганні про ті  проблемні питання, які є в Словаччині. Ви  пам'ятаєте, що у нас був корупційний скандал в Словаччині, пов'язаний, зокрема,  з послом і так далі.

Пані Ганна, будь ласка,  сідайте. Дуже коротко. Лист є? Тоді МЗС… Так, так, так. Пані Ганна прилетіла з Братислави.

 

ШВАЧКА Г.  Не через це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не через це,  по дорозі.

Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

ШВАЧКА Г.  Добрий день всім. Я дуже вдячна за те, що ви звернули увагу на наш лист. Все нормально?

Я просто хотіла справді сказати, що (Не чути) українців не лише на Донбасі, ми їх втрачаємо закордоном. Наприклад в нашій країні офіційно по переписі 2011 року зареєструвались лише 20 тисяч українців як національна меншина, це відбулося тому, що майже 80 відсотків в минуло українців, які себе ідентифікували як українці, стали русинами. Чому вони стали русинами і хто проводить політику на те, щоб вони перестали ідентифікувати себе з Україною, я думаю, тут пояснювати не варто, але це дуже потужна інформаційна кампанія спрямована на те, щоб люди, скажемо так, позбувалися своєї української ідентичності. На жаль, за останні 20 років мені важко привести позитивні приклади щодо того, щоб ми повертались до своєї ідентичності. Я насправді в Словаччині лише два роки, я переїхала в 2014 році, а застала тут Майдан, я працювала в "Євромайдан SOS" в групі, оскільки я юрист за освітою і мене достатньо знають, це все так дуже особисто торкнулось, тому що я теж із Криму і я, наприклад, вже не можу туди їхати через те, що я працюю……. Але лише в 2015 році к нам приїхало по напівофіційній статистиці 46 тисяч мігрантів з України в Словаччину, 46 тисяч, це лише за один рік ця цифра вдвічі перевищує ту цифру, яку вони мають в офіційній статистиці. Національні меншини в Словаччині отримують допомогу, офіційну допомогу по програмі національних меншин за квотою, якою вони представляють загальному відсотку від населення. Тобто по квоті ми отримуємо як нас 20 тисяч, а де-факто нас ніхто не знає скільки насправді, але в рази і в рази більше. Люди, які зараз ідуть, вони нічого про тих русинів не знають, особливо ті, хто їдуть на захід Словаччини, а саме в Братислава, це протилежний від того русинського регіону край, вони ідентифікують себе, поки що принаймні, з українцями. Але я вже зустріла декілька випадків, оскільки ми в тому числі працюємо по тим людям, які їдуть, вірніше біжать з Донецька, з Криму і з Луганська. І от ці люди потикавшись помикавшись, походивши по нашим справкам, в тому числі і до наших консульств, вони починають ходити в Російські культурні центри, бо російська мова для них ближча, бо там дуже тепло, там дуже радісно, дружньо і дуже багато різних, знаєте, заходів відбувається, вони там відчувають себе, скажім так, они чувствуют, что они, им там рады. От в нашому випадку, ну, спасение утопающего справа рук самих утопаючих, ми знаємо, що в Прешові, оскільки там був центр, осередок українства словацького, існує українська школа єдина, єдина залишилась хоча їх було більше 200 під час розвалу Радянського Союзу, коли Словаччина стала незалежною країною. Там просто така політика русинська, що вони приводять такий аргумент, що вони стали українцями внаслідок насильницької сталінської українізації під час радянської доби. Така достатньо спотворена логіка, але багато людей там цю логіку сприймають, вона там ложится на благодатну почву. Ті люди, які приїхали зараз, людей зараз їде дуже багато, це в основному середній клас і в основному сім'ї з малими дітьми, люди з більш-менш нормальним достатком, які розраховують лише на свої сили намагаються там працевлаштуватись, освідченні люди, з освітою, з фахом. Вони не хочуть ставати там, а ні словаками, а ні русинами, хоча, напевно, мають інтегруватися, інтегруються в суспільство і дуже активно до речі допомагають Україні.

От я представляю саме таку групу людей, які приїхали в основі своей недавно. У нас дуже багато людей, які, ну, так само як і я з Криму, наприклад, поїхала. І проблема в тому, що… Ну, ми це робимо виключно на своєму голому ентузіазмі. Як збираємо допомогу, як перевозимо допомогу, як намагаємося своїх дітей, щоб вони не забули українську мову. Наприклад, мої діти, я російськомовна сама, мої діти російськомовні, але я хочу, щоб вони знали українську мову, в мене немає в Братиславі такої можливості. Ми збираємося самі між собою і раз на тиждень одну годину. У нас є декілька волонтерів, філологів україномовних, які з нашими дітьми проводять час, розмовляючи українською мовою. Ми це робимо в приміщенні, яке нам надали безкоштовно. 

Посольство взагалі ні до чого немає ніякого, про що я зараз розповідаю, відношення в принципі. Останнім часом поїхали в табори біженців наші. Поїхали в Іловайськ, поїхали в Донецьк. Це тих, кого я знаю, в мене немає офіційної статистики. Два приклади, коли поїхали кримчани. Я розумію, що вони не півпадають під юрисдикцію нашого консульства через те,  що вони офіційно запросили притулок в іншій державі, я це розумію. Але ви розумієте, обставини, через які вони попросили  той притулок, це трошки інші обставини, які не дозволяють їм, просто  не лишають їм багато вибору, насправді.  

 

_______________. (Не чути)

 

ШВАЧКА Г. Ну, ми про це не знаємо нічого.  Ми будучи в Братиславі два роки, працюючи спочатку як волонтерська група, потім як громадська організація, яка складається з українців, основною метою якої є гуманітарна допомога в Україні. Ніколи  нічого про український центр не чули взагалі. В Братиславі.

Нам завжди кажуть, що це все в Пряшеві. Я насправді не знаю, чи він там є офіційним, чи неофіційним, чи вони використовують українську школу як український центр. Я не маю той інсайдерської інформації, просто в Братиславі ніякого українського центру не існує взагалі, на відміну від  російського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скажіть, у мене тоді питання. Тоді, коли я вас вимушено звела з послом, у вас співпраця якось покращилася тоді, і потім посла через різні ці не стало?

 

 ШВАЧКА Г. Ми тоді, завдяки пані Ганні, оскільки вона була в Братиславі, ми  її привели... Ми виходимо, що в суботу збираємо гроші на допомогу Україні.  У нас є скриньки, ми робимо  різні солодощі або якісь сувеніри. Це історичний центр, це самий, самий, самий центр міста. Ми стоїмо вже там третій рік. Нам ніколи ніхто із посольства не прийшов. До нас приходили з американського посольства, з польського посольства, депутати словацького парламенту приходили, Європарламенту приходили. Приватно.

Ми отримали… От зараз через те я роблю пересадку в Києві, тому що я їду, лечу в Сєвєродонецьк, у нас є проект допомоги Україні, який завдяки нашій організації реалізований і зараз він продовжений, бо ми звітували, у нас немає питань по звітності, ми допомагаємо дитячим будинкам зараз потім обласній дитячій лікарні… Луганській обласній дитячій лікарні, яка находиться в Сєвєродонецьку, допомагаємо. Тобто я от сьогодні буду там. Тобто ми не маргиналы, знаєте, и не городские сумасшедшие, мы когда пишем такие письма, ну у нас просто уже действительно, ну у нас все інші виходи просто исчерпали себя.

По поводу того, что было дальше, мы тогда встретились… Коли пані Ганна нас познайомила з послом, ми пішли після того на зустріч, він нам дуже багато пообіцяв, але так сталось, що менше ніж за місяць він перестав бути послом, і… Я розумію, що зараз нікого не призначено, я розумію, що там у них дуже обмежений…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ШВАЧКА Г.  Ну, ми чули теж про те, що є кандидатура. Ви розумієте, справа навіть не в послі, справа в ………. Небайдужості. Тобто буде посол чи не буде посол, це справді краще, якщо він буде будь-який посол. Проблема не в тому. Проблема в тому, що немає, у мене дуже багато друзів з Донецьку, приходять туди, наприклад дітям робити паспорти або… До речі, величезна проблема у нас: для того, щоб отримати тривалий ……….., це дозвіл на проживання, нам треба предоставити справку про несудимість. Справка про несудимість зараз надається до 2014 року людям з Донецька, після 2014 вони мають написати заявление, в якому вони особисто несуть відповідальність за те, що вони заявляють, що вони судимими не були. А якщо вони волонтери, а якщо вони зараз працюють по допомозі України, і "ДНР" їх притягує до якоїсь там відповідальності. Як з ними бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ганно, давайте заслухаємо МЗС. Будь ласка, тут є два представники від МЗС: Оксана Валеріївна Драмарецька і Олександр Петрович Оборський. Правильно, двоє? Я просто хочу зрозуміти, з одного питання. Якщо можна, яка ситуація, чи вам щось відомо щодо посла кандидатури, яка ситуація? І по цим проблемам і питанням, які є. Будь ласка.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Дуже дякую.

Спасибі за ваш дуже емоційний, ми знайомі з вашим листом, ознайомились в МЗС.

Спочатку що  стосується культурного центру. Дійсно, в Братиславі є  такий указ Президента 142-й від 2006 року. Він чинний. Там було  визначено… він рамковий, там було визначено перелік держав в яких мали бути відкриті культурно-інформаційні центри. Формально він був  створений при  посольстві у Братиславі.

Водночас, зважаючи на те, що, по-перше, коли йдеться  про українську громаду, відразу зауважу, що  це  середовище неоднорідне. В Братиславі, в Словаччині як і в багатьох інших країнах, ми маємо автохтонних українців – це  українська діаспора. Тобто це громадяни з Словаччини українського походження. Ця громада українська, вона  проживає в  переважно східних областях Словаччини, це Кошицький і Пряшевський райони. Тому  в Пряшево діє, він називається "Центр української культури". Це чинна установа, вона діє з  2013 року, зважаючи на те, що там проживає автохтонна українська діаспора. Тобто цей  заклад діє, туди здійснюється фінансування і з боку української держави, і з боку Словаччини.  Україна зокрема зробила ремонт в  приміщенні, в 2012 році там було відремонтовано приміщення. Є складнощі, звичайно, з його функціонування, як і з функціонуванням решти установ подібного типу, тому що такі заклади потребують значної фінансової… значного фінансування.

Зазначу лише, що  в минулому році на потреби закордонних українців у Словаччині було  виділено 2,5 тисячі доларів. Тому можете собі уявити, які заходи потужні можна провести на ці кошти.

Загалом на всі заходи української громади, включаючи іміджеві  заходи      України за кордоном, в поточному році було виділено 7 мільйонів гривень.  Тому теж знову ж таки можна зробити висновки, які заходи можна провести на ці кошти. Тобто тут функціонування культурних центрів пов'язане в першу  чергу  з фінансовими питаннями. Це дуже  дорога справа...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Це що стосується культурного центру. Тобто, скажімо, всі зусилля зараз зосереджені на  функціонуванні Центру культури в Пряшево.

Що стосується викладання української мови. Так, знову ж таки, в  Пряшево є гімназія  українська, там, де викладається українська мова. В Пряшевському університеті на факультеті готуються спеціалісти української мови. Є кілька дитячих садків, знову  ж таки. В регіонах компактного проживання діаспори. В Братиславі, наскільки мені відомо, є недільна школа з викладання української мови.

 

ШВАЧКА Г.   Це українська школа, про яку я розповідала.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В.Більше того...

 

ШВАЧКА Г.  (Не чути)

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Справа в тому....

 

ШВАЧКА Г.  ...ніякого відношення.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Ну, чудово, воно і немає, в принципі.

 

ШВАЧКА Г.   (Не чути)  Вони взагалі навіть не цікавляться.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В.  Справа в тому, що питання про запровадження викладання української мови, скажімо, в звичайних словацьких школах має виходити від українських громадян, які там  проживають. В даному  випадку ми говоримо вже про іншу частину нашої громади української, це українські мігранти трудові, які переважно проживають, значна частина їх проживає у Братиславі.

Ну, по-перше, підкорегую дещо ваші цифри. За даними перепису офіційними, українська громада, діаспора ....... це 7,5 тисяч людей. За даними  МВС Словаччини станом на серпень останні цифри 11 тисяч 776 осіб зареєстровано офіційно легалів в Словаччині, тобто громадян України, які проживають в Словаччині. Не знаю, які  цифри, 40 тисяч, там 20, я  не знаю, про які табори біженців ви говорите.

 

ШВАЧКА Г.   (Не чути)

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Це табір біженців з України?

 

ШВАЧКА Г.  Так, це табір біженців не з України, а взагалі табір  біженців, в якому є біженці з України, зокрема, з Донецька, з Луганська...

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Ну, знову  ж таки,якщо ви говорите  про людей, які  там запитали притулок, це їхні відносини із Словаччиною. Якщо вони не хочуть – вони із посольством не спілкуються. З цієї цифри людей, які офіційно перебувають, громадян України на території Словаччини, підкреслюю, 11 тисяч 776 чоловік, лише 2 тисячі зареєстровані, трошки більше, ніж 2 тисячі висловили бажання зареєструватися в  консульському... стати на консульський облік в посольстві. Тому це справа цих людей, якщо вони не хочуть спілкуватися із посольством – вони не мають, не зобов'язані цього робити.

Що стосується заходів громади, посольство проводить багато заходів  в Братиславі і ви про це знаєте.

 

_______________. (Не чути)

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. Заходів проводиться багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я зараз. Дивіться, я що пропоную? Я пропоную зараз, що оскілки питань наболілих дуже багато і взагалі те, що не... ну, я, оскільки я була в Братиславі, я бачила там рівень ставлення минулого посла.  Зараз я розумію, наскільки важливо пришвидшити процес призначення наступного посла, зважаючи і на важливість Словаччини і у Вишеградській четвірці, і по енергетичним проектам, різним форумам, тобто це важлива для нас держава країна.

І я думаю, що важливо від комітету як пропозиція. У Віктора Івановича є своя пропозиція по закордонним українцям. Взагалі у нас є голова підкомітету чи підкомісії як Ігор Гузь, який займається закордонними українцями. Наш один з депутатів Іван Крулько зареєстрував постанову, здається, про закордонне українство. Борис Іванович, можливо, скаже. Тобто нам щось треба робити у зв'язку з бюджетом 2017 року на культурні центри. Потім абсолютно, МЗС, я би пропонувала, щоб ми написали лист, зважаючи на звернення від наших представників, які є в Словаччині, звернути увагу на ці проблеми, пришвидшити процес призначення посла, тому що ситуація там на ці… виглядає дуже, як скажімо, непрофесійно, от. Це такі короткі, щоб ми… зараз. А потім, я думаю, що ви, якщо аби вас попросила просто, коли з Ганною… і вже просто там можете до мене зайти в кабінет і попити чай і спокійно проговорити ці всі проблемні моменти, які висловлені, те, що могло би робити. Якщо немає посла, є заступник, є якийсь культурний аташе, ще щось. Питання біженців, переселенців і так далі, фінансової допомоги, співпраці з МЗС Словаччини. Тобто щоб ви сіли зараз у мене і проговорили спокійно, тому що у нас ще багато питань по комітету, ми не можемо це все зараз…

Ви ще щось хотіли сказати зараз, так, пані Ганно?

 

ШВАЧКА Г.   …проблем. Я можу багато сказати. Я просто хочу сказати, що я приймаю, ну, я намагаюся, фізично це важко, але я намагаюсь слідкувати за тим, що відбувається в Братиславі з приводу України. Є справді дуже багато дискусій, які, перш за все, ініційовані проєвропейськими словацькими політиками і експертами, які виступають за Україну через свою проєвропейську позицію. На цих дискусіях ніколи не було нашого посольства. Коли Іван Міклош, наш міністр фінансів, який не став міністром фінансів, у мікрофон зі сцени йому задавали питання словаки – не ми, ми там сиділи і це слухали про те: "Скажіть, будь ласка, а яким чином ви співпрацюєте з посольством України в Словаччині?". Він сказав: "А що, в нас є посольство? Я навіть не знаю, де воно знаходиться?" І всі почали сміятися, ви розумієте. Я не знаю, на що вони тратять гроші по заходах, але коли вони нам дзвонять і кажуть: "Треба зібратись", ми приходимо, збираємось, нас фотографують. Останній час дуже, дуже модно робити флешмоби, да, нам дають таблички, ми з ними фотографуємось і їдемо додому. Це нульовий бюджет. Ми приїжджаємо і від'їжджаємо  за свої гроші. Ми зустрічаємося як правило на вулиці,  в посольство нас ніхто ніколи не запрошує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Ганно, я пам’ятаю цей конфлікт і я пригадую, наскільки  послу було незручно. Ну, по-перше,    коли ви мене витягнули, знайшли і як то кажуть в графік ввечері. Потім я приїхала на ваш ринок і бачила, наскільки посол не хотів з вами говорити, тобто, якщо б  я цього сама не бачила, я би зараз це все не…

От дивіться, ще в мене до вас принагідно прохання. Ми сьогодні прийняли  звернення до Нідерландів і до країн ЄС, щоби завершити процес  ратифікації Угоди про  асоціацію, який  застряв. І  в нас все-таки є прохання під різними посольствами Нідерландів, тобто  як проговорення внести, щоб вони теж пришвидшили і ми теж  вашу громаду, теж будемо    просити окремо.

Володя, в тебе було  питання і в Бориса Івановича.  Будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. Питання дуже просте, у мене   до МЗС питання. В мене є питання, вибачте, що ви мене перебиваєте, коли я говорю.

Я хотів спитати у Міністерства закордонних справ, чи є така можливість залучати до культурних акцій,  а зокрема публічні українські компанії, я маю на увазі  бізнес. Власне, як коли  посольство Німеччини, чи Британії проводить свої відповідні акції тут, вони залучають представництва британських, чи німецьких  компаній, там BMW,  наприклад там німці, британці, будь-хто, німці Siemens можуть залучити.

У нас, звісно, таких  гігантів немає,  але свої у нас публічні відкриті компанії  існують. А що заважає залучити зараз ці компанії на, відповідно як до соціальних проектів культурної дипломатії  наших іноземних    представництв.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В.  Абсолютно нічого не заважає і більше   того, вони активно залучаться. Всі, майже всі, я ж назвала цифру в дві  тисячі з половиною доларів і на ці гроші навряд,       чи щось можна провести. Всі заходи, які проводяться, в тому числі і спонсоруються тими компаніями, які працюють в Словаччині. Скажімо,  чотири заходи, про які ви згадували, до речі, в своєму листі і запитували, на які кошти вони були проведені, вони були проведені на кошти спонсорів, і українських в тому числі. Тобто посольство витратило 500 євро на організацію і прийняття, і концертів там і так далі. Всі решта було сплачено спонсорами, в тому числі і нашими компаніями.

 

ШВАЧКА Г.  Можна питання? А чому ми не можемо залучати гроші спонсорів до української школи, про яку посольство згадує, але, коли ми про неї приходимо говоримо, вони кажуть, що вони нічого про неї не знають? Тобто в звітах вона у вас існує, але фактично ця школа існує завдяки людям. Нічого там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, ви зараз це з'ясуйте в мене в кабінеті в продовження. Борис Іванович, у вас питання, і ми приймемо якесь рішення щодо листа для МЗС, але я попрошу двох представників МЗС залишитися. Попрошу помічницю, щоб зробили чай, і так далі.

Добрий день. А ви хто? А, все, я зрозуміла...

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене не питання, у мене коментар. Я поясню, чому.

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене коментар, і я поясню, чому не запитання, а коментар.

По-перше, мене зачепила за живе ця розповідь пані Ганни. По-друге, я ініціював в другий прихід міністра закордонних справ цілу політику щодо роботи з українцями за кордоном. І ми ввели окремим рядком в бюджет на 2006 рік фінансування роботи з закордонними українцями. Це, так би мовити, вступ.

Але я розумію тут пояснення з боку Міністерства закордонних справ, Оксани Валеріївни, але я не можу зрозуміти. Питання, скажімо, існування або неіснування культурно-інформаційного центру України в Братиславі – це питання дискусійне. Але я не можу зрозуміти факти, які наводяться в цьому листі, відносно ігнорування посольством пам'ятника Шевченку в Братиславі.

Я не можу зрозуміти і пояснення знайти відносно  тому, чому українська делегація дипломатів покладали квіти до незрозумілого пам'ятника? Пройшовши пам'ятний хрест, встановлений воїнам-українцям, які захищали Братиславу. Цього я не можу зрозуміти. З пояснення пані Драмарецької я не зрозумів.

Які пропозиції. Пропозиції. Перше, щоб ми звернулись до Міністерства закордонних справ офіційно внаслідок розгляду цього питання щодо культурно-інформаційного центру і його існування в порядку існування в Словацькій Республіці, щоб ми поставили питання чи існують плани, або внесені пропозиції з боку Міністерства закордонних справ на бюджетне фінансування діяльності культурно-інформаційних центрів за кордоном загалом і зокрема в Словацькій Республіці. І пояснення треба зажадати від Міністерства закордонних справ, чому немає жодного контакту між посольством України з волонтерами українцями, які працюють в Словацькій Республіці. Я не можу … я не зрозумів.

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, так і призначення посла.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я, насамперед, хотіла подякувати пані Ганні за те, що вони роблять, звідти допомагаючи ще нам тут особливо виконуючи проекти, щодо допомоги дітям в Сєверодонецьку, я хотіла вам просто подякувати. Ви величезна молодець, що ви тримаєте це на своїх плечах. Дякую.

Тепер, що стосується співпраці між посольством  і громадами, я думаю, що це в принципі один з інституційних завдань зараз, яке стоїть… яке повинно бути підвищене посольством. Чому? Тому що пані Ганна справді говорить, що збільшилася кількість людей, яка з України їде в інші країни світу. Очевидно, що є якісь країни на яких це навантаження найбільше, тому логічно було б аби посольства інституційно посилили свою спроможність в цих державах, співпрацювати з громадами щодо вирішення їх проблем. І йдеться не тільки про культурні речі, але й про питання, от наприклад,  документів, візи, консульство. Навіть на рівні пояснень, можливо, додаткової інформації. От щодо там несудимості. Так? Тобто поширити інформацію серед людей, щоб у них не було страху  заповнювати ці документи. Тому я думаю, що було би… комплексно щоб можна було вирішити це питання. В цьому листі, в якому ми пишемо  звернення до МЗС можна звернутися до міністра аби… у нас  же зараз співпрацюють наші МЗС  з різними донорами, міжнародними організаціями. Зробити тренінг для послів, наприклад, конкретно цих країн, на які найбільше навантаження йде, щодо  найкращих …….співпраці з громадою та допомозі у вирішенні і гуманітарних питань, і  культурних питань, і соціальних питань.

У нас є деякі посольства, і ми це теж знаємо, в Сполучених Штатах, не знаю, там в Британії, в інших країнах світу, які дуже ефективно працюють з громадою. І можливо нехай просто посли, в яких є  кращий досвід, в яких є напрацювання, в яких є практики, приїдуть просто зі своїм колегам, це не так складно, коли вони збираються тут в Києві на річні якісь збори і так далі. Є ж якісь календарні плани. Просто нададуть таку допомогу.

То у мене є просто прохання запропонувати міністерству таку надати таку рекомендацію і приділити цьому увагу. В тому числі я пропоную аби під час години засідань… "години питань до уряду"  в парламенті ми так само порушили б це питання і розказали про цей  випадок, коли пані Ганна…. Про що вона нам розповідає, що ми чуємо  як депутати про це для того, щоби допомогти підвищити роль МЗС у допомозі нашим людям за кордоном. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую. Ставлю на голосування про те, щоб звернутися до МЗС з усіма пропозиціями, які озвучив Борис Іванович. Додати про  питання, коли буде  призначено посол, і пропозицію Світлани щодо потреби більш кваліфікованої підготовки наших працівників посольств і  послів у тому числі, зважаючи на те, що, дійсно, кількість  зростає.

І залучення українських публічних компаній для підтримки. Зараз ми… Хто за таке рішення?   Хто - "за"? Одноголосно. Є.

Будь ласка,  паше останнє це… і тоді…

 

ШВАЧКА Г.   Дуже конкретне маленьке питання. 

От  про ці довідки після 2014 року людина, яка  подає на проживання в Словаччині,  має надати довідку, що вона не судима. З Донецька довідку їй дають тільки по 2014 рік. Після того вона пише заяву, де на свій власний, скажемо так, на свою власну совість затверджує, що вона не є судима. Цю заяву зобов'язаний наш консул йому завірити підписом? Так от дивіться, що відбувається, вони їдуть в Україну обратно, в Ужгород, просто для того, щоб підпис завірити.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В.  Ці правила встановлює не МЗС України, це Міграційна служба держава визначає порядок.

 

ШВАЧКА Г.  Я розумію, але завірення підпису це нотаріальна дія. Чому наш консул не може її зробити?

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В. На такій довідці це не передбачено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може це спростити, щоб українці не їхали?

 

ЛУЦЕНКО І.С. А можна зробити … передбачено, бо це просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, мені здається, це така елементарна… Давайте включимо в лист. І люди змушені пертися.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я пропоную так само, до цього листа додати, Людмила Олександрівна… Ну, давай ми це прояснимо. Якщо якась база спільна і в цій базі є, що довідку видано.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А підпис вона може завірити, що ця людина, яка є володарем підпису? Це завірення підпису відбувається. А чому вона ……  Ні, замінення підпису відбувається, тому що ніяких інших підтверджень того, що він не судимий, це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ганно, ми вам дуже дякуємо. Зараз прийшла моя помічниця Надя, по тим решта проблемним питанням, будь ласка, от два представники МЗС, можете зайти до мене, час, бо нам просто треба інші пункти порядку денного.

Я вам щиро дякую. Гарної поїздки Сєвєро-Донецьк допомоги, передавайте всій нашій діаспорі "Братиславі", тримайтеся, спокійно, все, ми з вами будемо підтримувати тих людей. Не багато часу, але на конструктив беріть мобільні телефони відразу, щоб дзвонити. Добре, ви можете залишитися, тоді хтось з інших представників. Будь ласка, наступне питання. Давайте тоді Болгарію, ви коротко скажете і підете туди.

Колеги, є запрошення від комітету у закордонних справах Болгарії, куди їздили з офіційним візитом на 25-річчя дипломатичних відносин. Є запрошені. Я вам скажу, я планую туди їхати навіть без грошей комітету, розуміючи важливість Болгарії. Якщо хтось має бажання приєднатися, тому що це минулого разу, коли ми їхали разом, Климпуш був, хто ще, Ларін, Ігор, здається. Ігор, ти був? Ігор Гузь від комітету, у нас реально не було як засідання в Комітеті у закордонних справах, тому що тоді була Рада Європи міжнародна конференція для голів комітетів. Але Болгарія одна з важливих.

Будь ласка, МЗС два слова, що ви хотіли сказати, тоді питання.

 

ДРАМАРЕЦЬКА О.В.  Так ми хотіли б, щоб ви все-таки реалізували цей візит, болгарська сторона очікує на письмову відповідь, там було запропоновано терміни, я так розумію, що ще відповіді всі не надійшла, на 13 грудня, так, заплановано візит і рамках цього заходу, власне, вашого візиту буде заплановано і міжпарламентський круглий стіл присвячений 25-й річниці відновлення відносин дипломатичних між Україною і Болгарією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони говорили, посол Болгарії мені сьогодні говорив, що, можливо, прийде на цей круглий стіл і навіть Президент, в них президентські вибори і це вже буде після президентських виборів, буде новий Президент Болгарії, буде, який прийде в парламент і спікер там і віце-спікер дуже дружні до України, їздили сюди на Майдан і я думаю, що потрібно, це важливо.

Будь ласка, Володя.

 

АР'ЄВ В.І.  Я вважаю, що туди треба їхати і при чому такою делегацією посиленою. Вони… Да, ми маємо голосувати за рішення комітету, тому що в Страсбурзі до мене підходив колега із Болгарії, він навіть мені передав копії документів. Болгари знайшли вірчі грамоти, оригінали вірчих грамот Скоропадського підписаних у голови УНР для того, які вручалися королю Болгарії у 18-му році, оригінали цих правоустановчих документів, в тому числі документи щодо того, як Україна підписала щодо становлення миру після Першої світової війни разом з представниками і Османської імперії…… Тобто там просто чудові документи і вони до цього, я бачив, просто люди реально готуються і хочуть, і нас там хочуть бачити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну вони хотіли, щоб спікер їхав насправді, от.

 

АР'ЄВ В.І.  Вони зобов'язані підвищити максимально рівень цього візиту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу сказати, що дійсно і те, що ми видали книжку, "Сестра моя – Софія" про Болгарію, зокрема в рамках …….. Тобто налагоджується.

Борис Іванович, ви хотіли щось сказати. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Підтримую в принципі необхідність здійснення візиту. Але хотів би привернути вашу увагу до наступного. 6 грудня – це пленарний тиждень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.   13-го.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.  А! Окей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.   Тоді немає… Тоді я не бачу проблем і готовий підтримати. Але хотів би одночасно проінформувати, що 6-8 листопада я буду в Софії брати участь в конференції. І одночасно ініціював за допомогою посольства контакти з Комітетом у закордонних справах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І.   6-го.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   (Не чути)

 Будь ласка, зайдіть до мене, там ще цей…

Колеги, Португалія. Я хотіла вам подякувати за те, що ми тут достойно прийняли візит британців, особливо Світлана Заліщук, Олексій Рябчин, які поїхали з ними на схід, показали неефективність Місії ОБСЄ і так далі. Тобто тут ми мали з ними непрості розмови, з нашою британською делегацією. Тому хотіла всім подякувати за те, що ми це відбули. Я сподіваюся, що їхні парламентські слухання по відносинах Британії і Росії, вже з нашою інформацією, вони будуть на користь України.

До нас їде також ще делегація парламенту Португалії. Зразу скажу, на минулому тижні в Дніпрі, коли була Міжпарламентська рада Україна-НАТО, був один з депутатів з Португалії, який підійшов і сказав, що наш посол і пані Інна зустрічались там з ним, тому що він працював в партії, коли був Прем'єром Гутьєррес, який стане Генеральним секретарем ООН, який з Португалії, і каже, що це дуже важливо, щоб були візити португальців, щоб вони розуміли ситуацію у вас, щоб потім навіть, коли він буде формувати свій секретаріат, щоб там були люди, які розуміють, що в Україні російська агресія і так далі. Вони їдуть за свій рахунок, але нам треба проголосувати за те, щоб тут апарат обід і екскурсію. Тобто за свій рахунок…

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. … має відношення інформація до Португалії, сьогодні я зустрічався на її прохання з послом Португалії, яка передала прохання нашій делегації в Міжпарламентському союзі підтримати кандидатуру португальського депутата на керівника нашої регіональної групи "12 плюс" в Міжнародному парламентському союзі. Поки це один кандидат.

І друге. Я використав цю нагоду для того, щоб звернутися до неї, щоб вона передала і йому, і іншим членам делегації Португалії наше прохання про непідтримку проведення Генеральної асамблеї МПС наступного року в Санкт-Петербурзі.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тоді, колеги, я… давайте проголосуємо за те, щоби відділ наш... Апарат Верховної Ради щоб забезпечили обідом і екскурсією під час перебування делегації з Португалії. Там список вам надсилали цієї делегації, дуже важливо.

І, будь ласка, так само планувати в графіках, це планерний... ми, коли з'ясовували графіки з нашим послом, дивилися, щоб це був пленарний тиждень, щоб ми були тут. Дякую.

Переходимо до наступного, 10 пункту порядку денного. Людмила Олександрівна, що у нас там в 10-у мало бути?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Греція.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, все, добре. Знімаємо.

Одинадцяте питання, що в нас 11-е?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кажіть, які  там змін  керівництва? А, Володя, давай.

 

АР'ЄВ В.І. Польща Княжицького поміняли… Вибачте, Бориса Івановича Тарасюка після розмов поміняли на Княжицького і ..........  Республіка В'єтнам, керівник ....... група....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Щодо В'єтнам – не знаю, на групі ..... реальні абсолютно.......

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную затвердити. Хто "за"?

Дякую. Володя, тоді ти передавай документи.

Колеги, дивимося наступне. В нас є рекомендації круглий стіл в нас бува, який Кацер Наталя Бучковська надіслала. Просто до відома вашого, це ..... дипломатичний фронт, шляхи посилення  енергетичної безпеки України. І звернення голови катарської групи з міжпарламентських зв'язків Катар, які сьогодні принесли. Хто мав можливість з цим ознайомитися. Проект звернення, вони просять: з метою активізації співробітництва на засіданні комітету 19 жовтня проект звернення щодо укладення двосторонніх програм. Я думаю, таке рішення щодо такого звернення, я думаю, що можливо варто було запросити представників МЗС, принаймні, щоб вони нам якось пояснили ситуацію щодо цих двосторонніх програм. Тому що мені пан Артеменко сказав, що їх немає поки що, це важливо. Можливо, Олександр, ти щось в курсі? Уряд з проханням для залучення іноземних інвестицій в АПК, створення спільних підприємств, покращення соціального клімату. Будь ласка. Кажи, Володя.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка пропозиція?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там написано "почати перемовини по укладенню". Пишемо Артеменко. Ні, я пропоную запросити міністерства закордонних справ і цей для того, щоб розуміти, і Мін. АПК. Володя, будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. Я можу погодитися, що тут є питання … треба поставити на Мін. АПК і міністерство, тому що це, я вважаю, не дуже логічно, якщо нам пропонують написати на міністерство  і на Мін. АПК листи, то для цього нам не треба консультація Мін. АПК і міністерства. Я думаю, що нам треба запросити Андрія Артеменка, який просто надасть від імені групи інформацію. Тому що ми звертаємося до МЗС і МінАПК з якимись речами, тому просто може… Їх сюди для цього запрошувати не треба, тому що тоді весь сенс листа відпадає. Або уже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Я вважаю…

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Ми можемо…

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Хай прийде…

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Ні. Давайте… Я розумію чому треба, тому що ці  країни східні у них є своя……… для кожного документу має бути рівень. Але для цього треба просто, щоб Андрій Артеменко прийшов, автор, і нам пояснив необхідність цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стоп, стоп Ігор, почекайте. Колеги, ще питання до вас наш секретаріат…

Дивіться, наш секретаріат підготує такі вижимки, рекомендації того, що було в понеділок на нашому україно-російським стосункам, забере документи з Національного інституту… і всім потім розішлемо.

Також 26 жовтня буде тут, приїдуть до нас білоруські колеги, які розкажуть про… один з яких доповідач звіту "Білорусія як жертва… потенційна жертва російської гібридної війни за сценарієм вторгнення в Донбас". Тому це теж буде в такому закритому режимі. Запрошуємо вас сюди… Так, так, так…

Плюс,  була у нас зустріч з послом Білорусії, вже сформовані у них комісії, тобто є вже голова комісії, є спікер нижньої палати, навіть згадували Ігоря, що зараз у них політика з новим послом зміниться щодо в'їзду, заборони і так далі. Що ще хотіла сказати. Ми хочемо, щоб була зустріч Голови… У них формується група дружби Білорусь-Україна, у нас вона сформована там два співголови: Кодола і Анна Романюк… Романова з "Самопомочі". Тобто вони далі будуть це комунікувати, якщо все складеться після зустрічі, то, можливо, якийсь візит  групи дружби  з кимось в Білорусь. Ну, подивимось, як в нас піде розмова на цьому закритому засіданні по ситуації безпековій   в    Білорусії, торгівельній, економічній, бо ми теж розуміємо, що це важливий сусід, з яким  кордон не демаркований і так далі.

Будь ласка, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скажіть,  будь ласка, як ви дивитесь на таку  пропозицію. У нас, буквально місяць тому назад, ми      збиралися з приводу того, що у нас до цих пір незрозумілі і до кінця невизначені відносини з Китаєм, ми  говоримо про "шовковий шлях", ми говоримо про транзити, ми говоримо про різні такі  речі. Але до цих пір Міністерство економіки нам не дало  жодної інформації з приводу взагалі стратегії  і поведінки з Китаєм. Ми знаємо, що при попередньому Президенті були заключні певні меморандуми, набрані кредити, нереалізовані проекти. І дуже хотілося б розуміти,  що відбувається  взагалі з Китаєм, яка наша якась стратегія, що ми робимо, де ми в цих відносинах?  

Буквально недавно запрошувало Міністерство  економіки і Посольство Китаю, там в одному із готелів відбувалася ніби така зустріч по геополітичній нашій   стратегії і саме як ми ведемо  себе з Китаєм. Чи не цікаво  нам було б провести такий круглий стіл, можливо, те, що ми робимо  зараз по Росії, те, що ми говоримо про Білорусію і про Китай. Як ви дивитесь на таку… Я от не бачу, де ми зараз от.

 

_______________.  (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я переговорила, переслала всі документи після круглого столу вчора повторно, ми продублювали лист помічнику Гройсмана, вони звірили, що в них   робиться,  у них "кіт не валявся". Я так думаю, що з наступного тижня вони будуть поновлювати  цю групу, і я буду… (Шум у залі)  Вона ніби створена там  у них на папері, но вона нічого не робила. (Шум у залі)

Ну, ми, да… Я беру на себе як би  з цього приводу беру на себе зобов'язання зайнятися цією робочою групою.