Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

10 травня 2016, 14:53

Стенограма засідання Комітету 30.03.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

30 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня! У нас є фактично кворум, ми можемо починати засідання комітету, оскільки дуже багато сьогодні питань в порядку денному.

Я з вашого дозволу, якщо ви не проти, оскільки тут присутні наші колеги народні депутати, які просили, зокрема пані Оксана Корчинська і Ігор Луценко, щоб їхній законопроект був розглянутий набагато швидше, тобто першим пунктом порядку денного, якщо ви не заперечуєте. І також в нас ще є пані Олена Масоріна, в них дуже короткі питання. Мені також дзвонила голова делегації в ПАЧЕС, сьогодні, для того, щоб ми це питання розглянули. Пропозиція дуже проста: провести засідання Комітету ПАЧЕС з економічних, торговельних, технологічних та ……… питань в жовтні. Я тільки не розумію, чи принципово Львів, чи це може бути Київ, і кошти, як сказала пані Людмила Денісова, що вони здатні там знайти, головне, щоб було просто політичне рішення парламенту. Якщо можна…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В Україні, так. Це нам дуже важливо, зважаючи на ті ситуації.

Якщо ви не проти проголосувати за такий порядок денний, тобто все, що є, тільки з… Хто за те, щоб проголосувати?

Будь ласка, Олена, дуже коротко.

 

МАСОРІНА О.С. Я є постійним членом парламентської делегації ПАЧЕС, в який входять 12 країн-учасниць. Питання в тому, що коли тільки нова делегація вступила до виконання своїх дипломатичних обов'язків, ситуація була в тому, що ми були в такій опозиції, тому що там дуже сильне російське лобі, це 12 країн, мова йде про чорноморські басейни і прилеглі країни. На сьогоднішній день ми ведемо там дуже активну діяльність, ми виступаємо на всіх комітетах, ми присутні на всіх фактично заходах, Генеральної асамблеї, ми там проводили пікетування голови Державної думи Росії, який виступав в Румунії на Генеральній асамблеї. Ми зараз розіслали листи всім учасникам делегацій  з проханням бойкотувати асамблею в  Москві і самі будемо  її ігнорувати. 

Тому для нас  дуже важливо для посилення  України, а саме  делегації в Парламентській асамблеї (ПАЧЕС), провести засідання в  Україні з економічних та торговельних питань в жовтні місяці. І враховуючи те, що є певні там    фінансові навантаження, тобто, ми будемо намагатися вирішити це, власне, і шляхом залучення  як би коштів,  фактично  коштів бізнесу, для проведення такого заходу.

Тому прошу вас підтримати можливість проведення, оскільки  Україна ще мала проводити такий захід рік тому. Але у зв'язку зі складними обставинами не змогла це зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Оленко.  

Зараз підходить Третяк, який  має розказати нам фінансове становище  бюджету парламенту.

Володя, дуже коротко і тоді переходимо, поки…  

 

АР'ЄВ В.І. Так. Дякую. Оскільки  Італія відмовилася від проведення засідання Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти  та ЗМІ 19-20 вересня у Римі,  з'явилася можливість запросити цей комітет провести засідання у Києві. Оскільки фінансування відряджень відбувається за кошти членів комітету, і український парламент, як ми вже це робили  минулого року, він надає для цього лише приміщення  і технічні можливості також, можливо, там надасть два автобуси для екскурсій по Києву для наших гостей, то для іміджу країни це питання надзвичайно  буде важливе, щоби проведення одного із заходів Парламентської асамблеї Ради Європи в Києві. Я пропоную прийняти рішення і запропонувати Голові Верховної Ради відіслати відповідне запрошення на комітет і запросити провести цей комітет 19-20 вересня в Києві. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володя.

Зараз підійде пан Третяк. В кого є, колеги, запитання? Тобто, я так розумію, ми зараз тільки маємо заслухати Третяка, щоб зрозуміти щодо фінансової можливості, і в принципі по ПАЧЕСу, тобто ви берете фінансові витрати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одній особі, все в одній особі. В когось є якісь ще запитання до цього? Немає. Я все рівно пропоную дочекатися зараз Третяка.

Колеги, в нас тоді, поки його немає, тут є колеги, проект постанови, який ми зараз будемо розглядати, про припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією. І в нас тут є доповідачі народні депутати. З МЗС всі є? Заступник Міністерства інфраструктури є, щоб доповідати? Немає, да.  "Укрзалізниця" так само немає.

Давайте почнемо заслуховувати це питання, з'явиться Третяк, на хвилину перервемося, щоб прийняти рішення по першому. Будь ласка, Оксана Анатоліївна.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Шановні колеги, доброго дня! Шановна Ганна Миколаївна, дуже вдячні за можливість нам виступити на початку засідання. Сьогодні присутні три співавтори цієї постанови, Ігор Луценко, Оксана Корчинська і Володимир Парасюк. У нас авторами цієї постанови є члени двох фракцій і позафракційні. От зараз член третьої фракції готовий доєднатися до нас як співавтор, пан Лапін, і тому для нас важливо, і ми розуміємо, що це питання, котре ми зараз будемо просити вас підтримати нашу постанову Верховної Ради, воно надзвичайно резонансне, воно надзвичайно важливе для нашої країни в цей момент.  Тому що хочу вам нагадати, що 27 січня 2015 року Верховна Рада визнала Російську Федерацію як державу-агресора, котра всебічно підтримує тероризм і блокує діяльність Ради безпеки ООН.

З дати затвердження вказаної постанови Верховної Ради України Російська Федерація лише посилила тиск на Україну і на українців. У нас з вами безпрецедентно порушуються права наших громадян, безпрецедентно викрадають наших громадян на території нашої країни, в тому числі засуджують їх в Російській Федерації, і ми не можемо з вами ніяким інструментом припинити це свавілля. У нас з вами відняли землю, у нас з вами відняли нашу власність, у нас з вами кожного дня гинуть наші хлопці від російських снарядів їх виробництва, і ми з вами не використовуємо той інструмент, котрий в міжнародній практиці надзвичайно широко використовується. У нас з вами регулюються дипломатичні зносини, вони в нас регулюються Конвенцією 61-го року, Віденською конвенцією.

Хочу вас інформувати, що дипломатичні зносини і консульські зносини, це різні конвенції. Ми говоримо з вами про порушення якраз дипломатичних зносин Конвенції 61-го року. Це не є автоматичний розрив ні в якому разі консульських зносин, ні в якому разі, бо це інша постанова.

Але я хочу вам ще раз проінформувати, що ми взяли з співавторами, наприклад, тільки січень місяць, які країни як відреагували на свої мізерні конфлікти в порівнянні з тим, що відбувається зараз в Україні. Наприклад, в січні 2016 року Саудівська Аравія розірвала дипломатичні відносини з Іраном, і приводом для цього став напад на саудівське посольство в Тегерані і вислів духовного лідера Ірану Хемені.

На тій самій підставі, тобто формальні фактично, розірвані відносини Іраном і Іран розірвав з Бахрейном і Суданом. Це ті країни, котрі знаходяться в постійному перманентному конфлікті. Ми з вами в такому, ми в стані війни з вами вже два роки. Ми безпрецедентно з вами супер лояльна країна. І, на жаль, Російська Федерація нашу лояльність не оцінює, а навпаки все жорсткіше і жорсткіше відповідає нам на нашу коректність і лояльність. Тому цей інструментарій, настав час, коли ми повинні його використати. Ми повинні показати, що ми достойна і сильна держава. Інакше на даному разі всі інші методи ми з вами використали.

Все, що відбувається з нашими громадянами, все, що відбувається з Надією Савченко, з нашими – з Кольченко, з нашими – з Карпюком, Клихом, з Сенцовим, з Афанасьєвим, – це безпрецедентна ситуація. Причому нас з вами підтримує в цьому весь світ, а ми свій інструментарій не використовуємо. Не зважаючи на те, що у нас з вами на даний момент уже відібрали територію, забрали в мільярдному відношенні наше майно. І ми далі дозволяємо ці безчинства.

Якщо можна, ще пару слів співавторам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, але, як ми з вами домовлялись. Ми зараз це фіналізовуємо, і тільки, щоб закрити перше питання, оскільки прийшов пан Третяк, – і тоді переходимо до……. В нас ще є, ми дамо слово і вам, у нас є Міністерство юстиції, у нас є Міністерство закордонних справ. Тобто в нас, щоб кожен мав можливість висловитись. Пан Кирило, дуже коротко. Тут виступила щойно пані Олена як член делегації в ПАЧЕС, Володимир Ар'єв щодо ПАРЄ і ПАЧЕС, проведення в Україні.

 

ТРЕТЯК К.О.  Я зрозумів. Я буквально просто коротко поінформую вас просто з технічної підготовчої, скажімо так, сторони цього питання. Ці 2 комітети, чим вони відрізняються, проведення їх в Україні? За правилами ПАЧЕС приймаюча сторона, яка організовує засідання комітету, бере на себе абсолютно всі матеріальні витрати, покривають проживання, харчування, транспортне перевезення по місту, перекладачів, зал офіційних делегацій аеропорту прильоту і так далі, і так далі. Тобто плюс там культурна якась програма. Все це покривається парламентом, який приймає комітет.

Через це календар заходів ПАЧЕС приймається за 1 рік. І всі країни ПАЧЕС інформуються за рік, наприкінці року про наступний рік про всі засідання для того, щоби вони були заплановані в бюджеті і в орієнтовному плані. Оскільки Міжнародний секретаріат ПАЧЕС цього не зробив наприкінці 15 року, то відповідно ці заходи не були внесені в наш орієнтовний план і в бюджет. Тобто коштів для проведення цього засідання нема. У нас стоїть там 4 особи на цей комітет. Тобто Верховна Рада може проплатити 4 особи на цей комітет.

Відмінність від комітету з культури ПАРЄ, там інший принцип. Приймаюча сторона не фінансує, як ви знаєте, проживання депутатів, вони самі за себе платять. Міжнародний секретаріат ПАРЄ оплачує перекладачів, він привозить сюди тільки одного перекладача - оплачує приймаюча сторона, - на місцеву мову. Може з доброї волі приймаюча сторона оплатити, наприклад, транспорт від аеропорту до готелю, якесь прийняття – і все. Тобто витрати значно менші, вони символічні у порівнянні з проведенням комітету ПАЧЕС. Тобто це відмінність між двома цими комітетами, які треба вам враховувати під час прийняття рішення щодо проведення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо комітет приймає рішення, що ми за проведення такого заходу в Україні, але все фінансування – те, що ви сказали, - беруть на себе, організацію, так, цього фінансування і так далі беруть на себе члени, там, делегації. Просто я не розумію, як це фізично потім далі буде зробити, щоб потім не вийшло з цього, що, якщо провалиться можливість з фінансуванням чи ще щось, щоб не склалося, що постраждає репутація…

 

ТРЕТЯК К.О.  Тобто, якщо говорити про ПАЧЕС, то це приблизно, орієнтовно 20-30 учасників, сума приблизно буде порядка, ну, не точно, але порядка 40 тисяч євро, десь так. Щоб просто ви орієнтувались.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я хочу розуміти, а хто буде нести відповідальність і в який спосіб, якщо, наприклад, ця сума не буде знайдена. Ми з вами прийняли це рішення, поклали рішення про фінансування на наших колег-депутатів, які мали би, там, долучити партнерів з бізнесу, наприклад, які би мали це фінансувати, і, разом з тим, ну, не будемо мати такого… в результаті не знайдеться достатньої суми грошей. Що ми будемо робити, коли зірветься частина? Можливо, є варіант такий, що наші колеги могли би принести, ну, не знаю, документи, меморандум, який би там зобов'язував той чи інший бізнес, там, оплатити ці витрати, ну, наприклад, я не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна як керівник форуму YES чітко розуміє всі складнощі організації і не хоче наступати на якісь граблі, відчувається досвід.

Будь ласка.

 

МАСОРІНА О.С. Шановні колеги, якщо дозволите. Справа в тому, що в офіційному листі голови делегації Людмили Леонтіївни Денісової до пана Гройсмана вказано те, що ми плануємо залучити до організації та фінансування заходу представників ділових кіл України, зокрема місто Львів, в якому ми плануємо провести зазначений захід. Тобто ми в письмовому вигляді від імені голови делегації, від імені членів делегації направимо такий, або гарантійний лист, або…

 

КИСЛИЦЯ С.О. Якщо дозволите. З нашого досвіду організації таких заходів, не Львів, не бізнесмени, а парламент має надати гарантійного листа ПАЧЕСу. І якщо не доберете 5 тисяч, парламент буде відповідати.

Моя пропозиція така, якщо можна: паліатив знайти. Ви зберіть спочатку ці гроші, отримайте їх на рахунок, чи принаймні листи від бізнесменів, і прийміть рішення тоді. Тому що ваше листування з Гройсманом не є гарантією для ПАЧЕСу про те, що ви проплатите все, що необхідно проплатити. Я скажу, от називалась сума 40 тисяч євро. Я не знаю, скільки платить парламент за свою участь в ПАЧЕСі, але уряд платить за участь в урядовій складовій цій організації 98 тисяч євро в рік, а Захід – 40 тисяч євро…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную тоді, пані Олено, це рішення поки, от дивіться, ви почули позицію членів комітету, тобто потрібні гарантії, щоб потім не вийшло такого, що ваші підприємці чи бізнесмени не дають фінансування, а український парламент винен, що зарубіжні гості на вулиці без автобуса, без екскурсії і так далі. Тому внесете гарантії – ми приймаємо рішення. Правильно? Домовилися? Все, дякую.

Хто за такий варіант сценарію, члени комітету? Одноголосно прийнято. Тобто ми чекаємо від вас наступних кроків.

Щодо ПАРЄ, проведення комітету.

 

ТРЕТЯК К.О. Власне кажучи, я перепрошую… Тут проблем особливих я не бачу, тому що витрати тут будуть мінімальні, символічні, скажімо так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоби провести комітет ПАРЄ… Запросити, так. Будь ласка, хто – "за"? Все, рішення є.

 

ТРЕТЯК К.О. Європа-Карпати

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Європа-Карпати немає доповідача. Хто доповідач про Європу-Карпати?

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні, ну якщо немає депутата, то чого ми зараз будемо?..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тому не має бути. Ми його запрошували. Валерія Олегівно, ми ж запрошували?

 

БОГДАНОВА В.О. Нам розписано, ми розглядали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, будь ласка.

 

ТРЕТЯК К.О. Знову ж таки, це питання має дві сторони: одне – технічне, інше – політичне. Організатори цього заходу, конференції, хочуть її провести не в Києві, в Івано-Франківській області. Тобто тут, на жаль, просто немає представників Управління справами, але я можу сказати це абсолютно точно, що Верховна Рада не може, не має такої можливості провести за свій рахунок будь-який захід не в Києві. Тобто за нього мають сплачувати місцеві органи влади. Тобто жодної копійки Верховна Рада не може перерахувати за межі Києва, це дуже жорстко. Раніше була там шпаринка, за два місяці треба було проводити тендери, зараз цього всього немає вже, тобто ми повинні все проводити в Києві.

Стосовно політичної складової, то організувати цю асамблею карпатську, тобто це, ну, дуже складне питання, його треба опрацьовувати з МЗС України. Це ідея пана Кухцінського в принципі, який є маршалок Сейму, тобто тут треба це більш глобально підходити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, що ви скажете?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би запропонувати наступне: відкласти розгляд… прийняття рішення щодо цього питання до появи ініціаторів і запевнення з боку міста Яремча, що вони готові взяти на себе витрати. От тоді ми повернемося і розглянемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я пропоную таке рішення: ми пишемо, відписуємо лист на депутатів, які це ініціюють, що просимо, колеги, запевнення від Яремчі, що вони готові провести цей захід і тоді запросимо їх на комітет, щоб проговорити і так само пана Кирила. Хто за такий варіант, хто – "за"? Є.

Переходимо… Дякую, пане Кирило.

Будь ласка, пане Ігор, тоді – Міністерство юстиції.

 

ЛАПІН І.О. Шановні друзі, я не буду відривати багато часу, тому що дійсно основні речі були сказані колегою Оксаною Корчинською, але хочу наголосити на тому, на мій погляд, найважливішому моменті. Справа в тому, що зараз попри ті речі, котрі сталися за останні два роки, нагадаю, десь в квітні цього року буде рівно 2 роки з того часу, як група російських диверсантів захопила Слов'янськ. 10 тисяч людей загинуло, мільярдні втрати, мільйони біженців, тим не менш на сьогодні у нас найвищий рівень дипломатичних стосунків з Росією, такий, який є між двома надзвичайно дружніми одне до одної країнами. Жодних дій щодо того, щоб якось переглянути ці відносини, на сьогодні ми не спостерігаємо від нашої влади.  Діє до сих пір Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, котрий набрав чинності 1 квітня 1999 року.

Так само у нас на найвищому рівні стосунки на рівні дипломатичних представництв і так далі і тому подібне. Це є ситуація неприродною. Ця ситуація створює величезні проблеми для того, щоби пояснювати світу, для того, щоби спростовувати брехню Російської Федерації щодо того, що у нас на сході громадянський конфлікт. Нам дуже важко боротися з цією брехнею, якщо ми ніяким чином в юридичній площині не застосовуємо необхідні заходи. Тому, зокрема з агітаційною метою, для того, щоб де-юре показати світу, що у нас є російська військова агресія, разом з тим, ще раз апелювати до обіцянок Росії дружити з нами, які зафіксовані в згаданому мною Договорі про дружбу і співробітництво, ми пропонуємо зробити кроки виключно у дипломатичній сфері. Це не є, підкреслюю, військова сфера, це не є оголошення війни, це є лише виключно дипломатичні кроки, дипломатичні демарші, щоб показати всьому світовому співтовариству, що ми визнаємо те, що відбувається на сході, однією із форм російської військової агресії. Без того будь-які судові перспективи отримання компенсації від Росії, отримання належної оцінки і належної підтримки з боку країн Заходу і країн всього світу, на мій погляд, є проблематичними.

Тому саме ми пропонуємо цей крок, який є, повторюю, абсолютно відповідним до тієї ситуації, яка склалася і  які насправді треба було зробити  вже два роки тому. Але, на жаль, з незрозумілих для мене причин цей крок не робиться. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Ігор.

Будь ласка, пане Володимир.

 

ПАРАСЮК В.З. Дуже вам дякую! Ви знаєте, я буду тут короткий.

Нас Путін  завів на своє поле боротьби  і вивів  Україну  в таку гру, що ми граємо в одну руку, а він в дві. З однієї сторони  він на нас нападає, а з другої він каже, це не я, я миротворець, а у вас громадянська війна.  Тому я думаю, що було би доцільно, нарешті,  називати все своїми іменами. І я думаю, що наші європейські партнери і  Сполучені Штати Америки, напевно, тільки нам будуть аплодувати, якщо ми вже за останніх два роки реально назвемо нашого ворога. Не якісь там фейковві республіки, якихось там  фейкових голів, а реально хто на нас напав.

Я вам розкажу один приклад, я знаю,  що у вас  тут буде багато аргументів, що нас треба захищати, наших громадян, які  працюють в Росії. То я згадаю слова видатного українського футболіста, який зараз грає за нашу збірну, Артема Федецького. Коли його запитали, чи він би поїхав працювати у Росію і грати за російський клуб, то він сказав: "Я краще закінчу кар'єру  футболіста ніж поїду працювати в Росію". Я вважаю, що це є доцільно.

І, ви знаєте, я зі своїми побратимами був в такому  місті Іловайськ. Ви знаєте, це було в першу чергу  те, що я зрозумів тоді вже, я до того часу  собі там десь якимись уявами був, що це дійсно наші там громадяни збунтувались     десь ще себе переконував. Але нас розстрілювали російські прапори, нас розстрілювали солдати, які казали: "Мы из России, мы из Таганрога, мы из Самары, мы из Москвы, мы из Ростова. Да, мы пришли сюда". Вони не говорили про те, що вони там ополченці, а вони казали, що ми прийшли  сюди вбивати "укропів" і відвойовувати нібито їхню землю.

Тому я вважаю, що дуже сильно зараз поведеться Україна, якщо вона дійсно розірве дипломатичні відносини. Тим більше це буде якось, напевно, логічно розірвати дипломатичні відносини з країною-агресором. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Будь ласка, Борис Іванович, ви хотіли поставити питання чи переходимо, даємо Міністерству юстиції?

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я просто хотів нагадати учасникам цього засідання, що треба лаконічно викладати суть виступів і залишити свої коментарі, коли буде обговорюватися позиція різних міністерств, відомств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Ігорович Пєтухов, заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції. Давайте, будь ласка.

 

ПЄТУХОВ С.І. Добре. Коментар складатиметься з двох частин, суто формальне юридичне питання, як це зробити, і політичне, в якій, звісно, у нас компетенція набагато менша ніж у Міністерства закордонних справ. З точки зору формальної техніки, як це зробити, це не є проблемою і ми запропонували в нашій відповіді, яким чином це можна буде зробити. Прошу. Тобто порядок є, насправді це не є великою проблемою, це можна зробити.

З точки зору політичної, два перших коментарі. З точки зору юридичної в питань відшкодування шкоди, пов'язаних з агресією, це насправді не є фактором, це є політичне рішення. Тому це не створить проблем чи не буде доказом проти позиції України в питаннях відшкодування шкоди. Тут можу, з точки зору Міністерства юстиції, зокрема, в Європейському суді з прав людини чи, мабуть, в потенційних справах, якщо вони будуть подані в Міжнародний суд ООН, це не є юридичним аргументом.

Стосовно другої, друга така ремарка, відносно консульських відносин і вплив, розірвання дипломатичних відносин на консульські відносини. Звісно, це є різні конвенції, хоча насправді ми не денонсуємо конвенцію, ми розриваємо дипломатичні відносини, це різні речі. Тобто ми залишаємось стороною Віденської конвенції про дипломатичні відносини. Однак розірвання дипломатичних зносин  це є завжди останній важіль, останній крок, який можна зробити у дипломатичних зносинах з країною і зазвичай це передбачає приривання і консульських зносин. Відповідно це пов'язані речі і важко уявити…

Добре. Відповідно я продовжуючи цю тезу, я окреслю, політичне рішення, звісно, за Верховною  Радою, що в рамках нашої компетенції окреслю, яким чином ми співпрацюємо для захисту наших громадян. Я не знаю кількості громадян, які знаходяться на території Російської Федерації, думаю, що можуть сказати Міністерство закордонних справ. В нашій частині це десятки, сотні, насправді, сотні щорічно справ пов'язаних з переданням засуджених осіб, а також інших видів співпраць, по Конвенції про правову допомогу в кримінальних справах і цивільних справах. Це відповідно розірвання дипломатичних зносин, може призвести до переривання цієї співпраці. І просто це на те, на що  треба зважати, тобто, будь-яке рішення має позитивні наслідки і негативні. Це означатиме, що скоріше за все буде зупинена співпраця нормальна, я думаю, що в Генеральній прокуратурі вона набагато більша за обсягом, у нас це сотні справ десь, я б сказав 80-90 відсотків всієї співпраці до допомозі в кримінальних справах у нас йде з Російською Федерацією. Це стосується і як громадян Російської Федерації, які знаходяться на території України, так і громадян України, які знаходяться чи засуджені на території Російської Федерації. Чи перебувають справи, які розглядаються в суді, відповідно, є необхідність співпраці, зокрема ми співпрацюємо з Російською Федерацією, з Міністерством юстиції Російської Федерації і по справах політв'язнів. Тобто це ті моменти, на які треба зважати, приймаючи це політичне рішення. Дякую.

Якщо є запитання конкретні по специфіці роботи Міністерства юстиції я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Зараз я хотіла, щоб також Міністерство закордонних справ висловилося. Директор департаменту протидії загрозам з боку Російської Федерації МЗС України Плахотнюк Андрій Миколайович. Будь ласка,  вам слово.

 

ПЛАХОТНЮК А.М. Доброго дня, Ганна Миколаївна, шановні народні депутати. Повністю поділяючи оцінку, політичну, людську оцінку діям держави-агресора, який практично… яка практично щодня забирає життя наших патріотів, військовослужбовців, водночас я хотів би висловити позицію Міністерства  закордонних справ щодо проекту цієї постанови.

Ми  у своїй позиції, яку передали на розгляд комітету, ми виходили все ж таки  з такого фахового підходу і наша загальна оцінка полягає в тому, що таке рішення про припинення дипломатичних відносин (тут мова не йде про розірвання) все ж таки матиме  негативні для нас наслідки. Я просто зроблю чотири приклади на підтвердження нашого такого експертного  висновку.

Перша позиція. При всьому тому, що  держава-агресор брутально порушуючи  норми міжнародного права, забрала у нас частину територій,  окупувавши їх, все ж таки у разі прийняття такого рішення цілком очевидно,  що буде поставлено під сумнів положення деяких наших  базових угод, що стосуються  Державного кордону України з Російською Федерацією. Це  ми маємо чітко  усвідомлювати.

По-друге, що стосується економічної співпраці. При всьому тому, що ми обговорювали це питання і доповідати  на комітеті, коли розглядалося питання денонсації базового договору все ж таки економічні наслідки, з нашої точки зору, теж для нас будуть негативні.  Для прикладу цієї тези я хочу доповісти вам і поінформувати, нагадати  про ту ситуацію, яка склалася у  нас з транзитом на початку цього року, коли Російська Федерація  ввела обмеження по транзиту українських товарів територією Російської Федерації, коли наші перевізники несли реальні збитки і коли ця ситуація була врегульована шляхом контактів і у рамках чинної договірно-правової бази.

Дійсно, ми знаємо, що у разі припинення дипвідносин згідно з Віденською конвенцією сторони залишаються і продовжують виконувати свої зобов'язання згідно з міжнародними документами по факту. По факту ми очікуємо, що Російська Федерація робитиме всі заходи і вживатиме цілеспрямовану політику з тим, щоби припинити дію принципових для нас угод. Такі дії уже відбуваються, умовно кажучи, у нас є, що стосується громадян України, які ми теж робимо все, щоб захищати на території Російської Федерації. У нас є базові документи, підписані навіть у рамках СНД, яких Російська Федерація дотримується. Якщо будуть припинені дипломатичні відносини по факту Російська Федерація припинить їх виконання щодо України, і це, звичайно, ускладнить нашу роботу, нашу консульську роботу з нашими громадянами.

Попри всі складнощі нам все ж таки вдалося через рік після наших наполегливих звернень і після нашого апелювання до міжнародних партнерів, нам вдалося забезпечити консульський доступ до практично всіх ув'язнених на території Російської Федерації політичних в'язнів. Доступ консульський є.

Інше питання, що стосується 4 мільйонів наших громадян, які вимушені були поїхати працювати, заробітчан. У разі, якщо будуть відносини припинені, ми не виключаємо, абсолютно очевидно це для нас, що Російська Федерація може створити умови для скорішого масованого повернення цих громадян на територію України.

(Загальна дискусія)

Їх можуть змусити повернутися в Україну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, Ігор і Оксана, будь ласка, ми не на політичному шоу. Колеги, я хочу нагадати, це засідання Комітету у закордонних справах. Якщо хочете шоу – до Шустера, хочете знайти рішення – давайте вислухаємо, принаймні навчимося слухати один одного. Це і буде принципом поваги. Вони висказалися, вас ніхто не перебивав. Буде зараз можливість поставити запитання.

Будь ласка. 

 

ПЛАХОТНЮК А.М. І останній аргумент, якщо дозволите. Ми виходимо з  того, що якщо таке рішення буде прийнято, то суттєво будуть обмежені можливості, в тому числі і у рамках міжнародних формацій, я маю на увазі в першу чергу нормандський формат, з врегулювання ситуації на Донбасі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПАРАСЮК В.З. Давайте ви конкретно… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володю, почекай…

Порядок денний меганасичений важкими питаннями. Будь ласка, ще ми не заслухали Оксану Костянтинівну Рейтер. Ми мусимо по процедурі заслухати спочатку МЗС, тоді питання-відповіді.

 

РЕЙТЕР О.К. Добрий день! Дуже дякую. Перепрошую за запізнення.

В межах компетенції Міністерства інфраструктури ми розглянули та переглянули нашу нормативно-правову базу з Російською Федерацією щодо співробітництва у різних сферах транспорту і попередньо підрахували, які саме збитки Україна  понесе, якщо дія цих угод буде припинена.

Що стосується автомобільного транспорту, я думаю, ситуація всім відома. Ми наразі не говоримо про двосторонні перевезення і двосторонню економічну співпрацю, тому що розуміємо, що об'єми таких перевезень падають і з причини все, що перелічувалося сьогодні, це все зрозуміло, підтримаємо абсолютно. І розуміємо, що економічна наша співпраця має розвиватися у західну сторону. Але ж враховуючи наші такі довгі тісні зв'язки…

І що стосується двосторонніх перевезень. Маю зазначити, що на сьогоднішній день згідно з діючою угодою щодо співробітництва у галузі  автомобільного транспорту двостороннє перевезення між країнами здійснюється на бездозвільній основі. І кількість таких перевезень з України в Російську Федерацію 80 відсотків, а з Російської Федерації в Україну – 20 відсотків. Я просто прошу, я не буду говорити зараз про політичні якісь рішення, просто при прийнятті рішення я прошу враховувати всі ці цифри і що за собою таке рішення може до чого привести. Тобто двостороннє – 80, ми возимо і 20 вони перевозять. Но це навіть не питання двостороннього співробітництва. Я вважаю, що найголовніше питання – це транзитні наші перевезення. І всі наші потуги налагодити співпрацю з азійськими країнами завдяки припиненню дії Угоди про автомобільні перевезення можуть звестися нанівець, тому що найдешевші і найшвидкіші перевезення – це перевезення залізницею та автомобільним транспортом через Російську Федерацію до азійських країн. У нас на рік, якщо ми говоримо про автомобільні перевезення, це біля 40 тисяч поїздок туди і у зворотному напрямку, біля 4 мільярдів євро… гривень, ми рахували, буде збиток для перевізників. І біля полутора мільярдів євро за 10 місяців попереднього року, 2015-го за підрахунками таможенної нашої служби, митної служби, – це експорт до азійських країн. Тобто, враховуючи наразі єдину можливість, фактично єдину можливість перевезень через територію Російської Федерації транзитом, ці перевезення, їх просто не буде. До чого це може призвести? По-перше, це зменшення перевезень, зменшення об'ємів торгівлі. По-друге, ми розуміємо, що бізнес просто перейде на автомобілі, і з реєстрацією інших країн перевезення будуть здійснюватися, але не в такому масштабі. І 40 процентів таких перевезень здійснюється автомобільним транспортом на сьогодні, 60 – залізницею. І просто наші перевізники втратять цей ринок. Вони втратять роботу, і ми отримаємо декілька сот, тисяч людей, у яких не буде що робити. Їм потрібно буде шукати іншу роботу і таке інше.

Чому я кажу, що це автомобільне, автомобільна угода наша? Тому що квоти на перевезення транзитні визначаються, порядок визначення між Російською Федерацією, країною, згідно з цією угодою. Якщо її буде денонсовано, у нас не буде юридичної бази для проведення будь-яких переговорів, консультацій, будь-чого і обміну такими квотами. У нас просто не буде дозволів на перевезення транзитом до азійських країн. Це автомобільний транспорт.

Що стосується залізничного транспорту, я була би вдячна, якщо ви дозволили дати слово представнику "Укрзалізниці", який тут присутній, він краще за мене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

РЕЙТЕР О.К. Так. От, ми добралися до вас наприкінці.

І я скажу про морський транспорт, і потім ми надамо слово.

У морській галузі може призвести до остаточної втрати транзитних вантажів у напрямку до Російської Федерації, перевалка яких здійснюється на сьогодні в морських портах України. Втрати можуть сягати десятки, понад мільйонів тон вантажу на рік, що в вартісному вираженні може становити понад 2 мільярда гривень недоотриманих портових зборів, це не перевалка це тільки портові збори доходу від навантажувально-розвантажених і таке інше. До країни ЄС через морські порти відправляється близько 4 мільйонів тон вантажів. Втрати державних підприємств морегосподарського комплексу від повного зупинення транзиту вантажів через Російську Федерацію становитиме близько 61,3 мільйона доларів США, з них 21,4 мільйона доларів США, понад 500 мільйонів гривень на рік, втрати Державного бюджету України, це податки і збори.

І ще дуже важливе питання нашої угоди, у нас в галузі морського транспорту ціла низка угод, враховуючи Керченську протоку і таке інше. Існує ризик закриття для суден транзиту через Керченську протоку, ми це вже обговорювали. Українські порти Маріуполь і Бердянськ залишаться без обсягів робіт, а промисловість півдня, Донецької області втратять морські логістичні можливості. Протягом 15-го року загальні обсяги переробки у Бердянську становили 4,5 мільйонів тон, а в морському порту  Маріуполь 8,98 мільйонів тон. Тобто сумарний обсяг вантажопотоку, який може втратити державу у разі блокування Керченської протоки з боку РФ з огляду на 2015 рік, становитиме приблизно 14 мільйонів тон потенційного вантажу для переробки морськими портами тільки у Бердянську та Маріуполі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Оксана, я дуже дякую. Ми в принципі довідку маємо.

Вам буквально дві хвилини по "Укрзалізниці". І переходимо до обговорення. Будь ласка.

 

МЕРКУЛОВ Ю.А. Дякую.

Я буквально пару цифр. Приблизно 74 відсотки перевезень  транзитних вантажів – це вантажі, які зароджуються на території Російської Федерації і прямують в основному до країн Європейського союзу.  Певна частина йде на ринки Китаю. Тобто є певні зобов'язання перед нашими партнерами  з інших, крім Російської Федерації, країн. (Шум у залі)

 

 ______________    (Шум у залі)

 

 МЕРКУЛОВ Ю.А.  Із Російської Федерації призначенням… країни ЄС та Китай.

Що… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз продовжимо… (Шум у залі) Оксано…

 

МЕРКУЛОВ Ю.А. Десь приблизно 20 відсотків від  всіх доходів Укрзалізниці.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз перейдемо в дискусію. Будь ласка.

Оксана Анатоліївна! І Володимир! Будь ласка…  (Шум у залі)

У вас є довідка.

 

МЕРКУЛОВ Ю.А.  Да, є довідка і це кінцева сума 11.8 мільярдів гривень. Це порог.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка,  шановні члени комітету, у кого є  питання. Борис Іванович, ви піднімали руку. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Перше. Я хотів би сказати, що я підтримую в принципі основну ідею, яка міститься в цій… в цьому проекті постанови щодо припинення дипломатичних відносин. Перше.

Друге. Я не  підтримую пропозиції, які містяться в цьому проекті постанови і які стосуються конкретних угод. Більше того, я хочу сказати, що наша дискусія пішла зовсім іншим напрямком. Ми  починаємо обговорювати питання політичне, прив'язуючи до нього питання економічні, які мають в даному разі другорядне значення.

Тому що Віденська конвенція про право міжнародних договорів зазначає чітко, і про це сказано в відповіді Міністерства закордонних справ, єдине, що правильно тут написано від Міністерства закордонних справ, що розірвання дипломатичних відносин не тягне за собою автоматично припинення дії міжнародних договорів. Більше того, навіть розірвання дипломатичних відносин передбачає можливість укладення міжнародних договорів між сторонами, дипломатичні відносини між якими припинені.

Тому я, в принципі, підтримую дану постанову, – я починаю з кінця, – дану постанову за виключенням пункту, який стосується доручень Кабінету Міністрів. Вважаю, що фраза в першому пункті "з моменту прийняття цієї постанови" має бути вилучена, тому що відносини не можуть бути припинені одночасно, зразу. Це процес, який передбачає встановлення дипломатичних відносин, так і розірвання дипломатичних відносин або припинення дипломатичних відносин, він має свою специфіку. І тут необхідно офіційне повідомлення про припинення дипломатичних відносин, необхіден час для того, щоби персонал дипломатичного представництва залишив країн, а це потребує часу. Тому не можна говорити про те, що припинення дипломатичних відносин з моменту прийняття постанови.

Пропоную прибрати взагалі з даного тексту будь-які речі, що стосуються укладених або можливих укладених двосторонніх угод. Це питання зовсім іншої площини. І те, що нам зараз розповідають про наслідки, так би мовити, розірвання або припинення двосторонніх угод, це зовсім інша історія. Ми ж не говоримо про цю тему зараз. Ми говоримо про тему: розірвати чи припинити дію, припинити дипломатичні відносини чи ні. А щодо договорів і їх долі – це зовсім інше питання, і воно не повинно бути взагалі предметом цієї дискусії тут.

Тепер, повертаючись до аргументів, які ми чули від представника Міністерства закордонних справ. Я вітаю таку круту назву – Департамент протидії загрозам з боку Російської Федерації. Раніше це був Департамент Російської Федерації і СНД. Погодьтеся, що це більш крута назва.

Але за цією крутою назвою я не бачу зміни риторики з боку Міністерства закордонних справ, яке починає нам говорити про речі, які абсолютно не мають відношення до факту припинення дипломатичних відносин або їх продовження. Наприклад, нас запевняють, що це ставить під загрозу кордони. Зачекайте. Кордони у нас захищені згідно з великим договором 97-го року, а також договором про делімітацію державного кордону України між Україною  і Росією 2003 року. Так що це не має відношення оце застереження, висловлене представником Міністерства закордонних справ.

І потім як Російська Федерація поважає кордони і міжнародні кордони, ми всі знаємо з того факту, що більше 400 кілометрів українсько-російського кордону не є під контролем України. Так що про кордони треба забути Міністерству закордонних справ.

Що стосується економічних наслідків. Знову ж таки нас ведуть в сторону від конкретного питання. Про економічні наслідки треба краще говорити про те, якої шкоди двостороннім відносинам завдали дії Російської Федерації, яка оголосила про економічну блокаду, про бойкот українських товарів. От про це треба говорити. А не про те, що факт припинення дипломатичних відносин може викликати якісь економічні наслідки. Треба вже забути про економічні взаємовигідні стосунки з Росією.

Тепер відносно консульських стосунків. Неправда, це не зачіпає, факт припинення або розірвання дипломатичних відносин не зачіпає діяльності консульських установ. І консульські установи як могли, так і можуть продовжувати захищати українських громадян, або ж ця функція передається державі-посереднику.

 

ПАРАСЮК В.З.  А можна, я  перепрошую…

 

ТАРАСЮК Б.І. Стоп, стоп, стоп.

 

ПАРАСЮК В.З. Я розумію, але ………. підговорювати і коментувати народного депутата.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, народні депутати не є чимось особливим. Вони – слуги народу.

 

ПАРАСЮК В.З. Вони – чиновники, а ми є народні депутати. І мені дуже неприємно, коли Куценко чи отака пані коментують, чи будуть голоси у Верховній Раді, чи ні. Хочете коментувати голоси Верховної Ради…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Пане Володимире, перепрошую, у нас говорить колега. Я перепрошую. Будь ласка, проявіть повагу до колеги.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Володя, ну ми ж слухали вас.

 

ПАРАСЮК В.З. Ні, ну вам приємно, що вас тут якийсь чиновник буде вам коментувати ваші слова, сядьте біля нього. Мені неприємно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володю, ти як народний депутат маєш поважити кожного громадянина України. Незважаючи на те, він чиновник, ким би він не був. І прохання поважати членів комітету. Коли виступає колишній міністр, заступник голови комітету і поважна людина, май елементарну культуру. Будь ласка. Навчися хоча б цьому, перед тим, як з кимось роздавати відносити.

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо я можу продовжити. Я хочу сказати, що зовсім не витримує будь-якої критики положення… позиція МЗС, яка стосується того, що розірвання дипломатичних відносин може зашкодити врегулюванню мирному. Якщо домовляється режим Асада і опозиції, яка воює з ним, і це є процес мирного врегулювання, то я не можу зрозуміти, чому не може продовжуватися процес мирного врегулювання.

Далі. Власне, я всі свої зауваження сказав. Я не погоджуюся з висновком Міністерства закордонних справ, що прийняття даної постанови не відповідає інтересам України з тими застереженнями, які я висловив.

І ще хочу сказати. Ми, нажаль, навіть з боку юристів є свідками підміни понять. Постанова називається "Про припинення дипломатичних відносин". Представник Міністерства юстиції і Міністерство закордонних справ говорить про розірвання дипломатичних відносин. А є різниця, як кажуть в Одесі, две большие разницы – розірвання дипломатичних відносин і припинення дипломатичних відносин. До речі, Віденська конвенція про дипломатичні зносини 61-го року передбачає тимчасове відкликання дипломатичного представництва. Тобто мова не йде про те, що безальтернативним є розірвання дипломатичних відносин. Тому я хотів би сказати, щоби міністерства не перекручували зміст поданої ініціативи, вона стосується не розірвання, а припинення дипломатичних відносин. Російською мовою це означає – приостановление. В українській мові немає такого терміна, а в російській мові це приостановление.

 

_______________. Призупинення, чого ж немає.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, це не зовсім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є припинення, в пояснювальній Міністерства юстиції є припинення.

 

ТАРАСЮК Б.І.         Так от, постанова і називається "Про припинення…"

На завершення я хочу сказати, що я підтримую, в принципі, пункт Постанови "Про припинення дипломатичних відносин…", і пропоную вилучити все, що стосується дії двосторонніх угод. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Ігор.

 

ГУЗЬ І.В.  Я коротко, тезово. Я підтримую цю ініціативу колег. І хочу нагадати: ви згадайте, ми рік тому тут обговорювали достатньо довго питання, як Грузія проходила ту саму ситуацію, да. Як по ній це било економічно з боку Російської Федерації. Очевидно, вони шукали інші варіанти, вони переживали якісь економічні втрати, це факт. Вони переорієнтовували свої ринки і багато інших моментів. Але їм це вдалося, і на сьогоднішній день вони, ну, фактично тримають цю лінію, незалежно від зміни влади в країні. Тому я думаю, що все-таки, розуміючи про те, що ці речі, ці ініціативи в якісь мірі економічно будуть по нас бити, але якщо ми говоримо про те, що ми дійсно, а ми ведемо війну з Російською Федерацією, тому немає жодних економічних аргументів не приймати такі ініціативи. І на жаль, війна ця незакінчена, вона продовжується. Тому я не бачу іншого варіанту, як підтримувати і цю ініціативу і подібні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто буде ще висловлюватися?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хочу, шановні колеги, члени комітету, нагадати вам, що свого часу в минулому році я вніс законопроект, який стосується припинення дії цілої низки великого Українсько-Російського договору. Перша стаття якого досі чинною говорить про те, що взаємини між Україною і Російською Федерацією є взаєминами стратегічного партнерства. Ви уявляєте? Що ми досі живемо в умовах, коли у нас чинним є договір в якому зазначається, що ми стратегічні партнери, це нонсенс. Нонсенс. Як і ціла низка інших статей великого Українсько-Російського договору. Я вносив пропозицію, але чомусь комітет відхилив ці пропозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Іванна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Дякую.

Я насамперед хотіла би погодитися з Борисом Івановичем в тому, що ця проект постанови, який внесений нашими колегами, він є, він розводить кілька питань і він дійсно зачіпає величезний комплекс питань, він тому не може бути так просто проаналізований. Тому що питання, які пов'язані з розірванням різноманітних угод як пропонують колеги, він потребує дійсно ґрунтовного, абсолютно ґрунтовного дослідження. Ми насправді розглядали різні законопроекти і проекти постанов саме в цьому контексті, зважуючи там плюси і мінуси того, що ми можемо отримати для України, для українських громадян, для нашої економіки, для можливостей захисту своїх же там залізничних, починаючи від залізничних составів і закінчуючи якимись іншими складовими економічними, ми маємо до кожної з таких угод, яка була Верховною Радою колись ратифікована, маємо ставитися особливо уважно і глибоко. Тому в такому вигляді в жодному разі я таку постанову би не підтримувала.

В контексті припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією. Я хотіла би попросити, насамперед колег назвати, можливо, колеги можуть назвати ті плюси, які отримали, позитиву, які отримали в результаті ті країни, які розривали дипломатичні відносини чи припиняли дипломатичні відносини для того, щоб вирішити свої міждержавні конфлікти. Це перше.

Друге, я хотіла б звернутися до колег з Міністерства закордонних справ з тим, щоб вони зорієнтували, чи взагалі розглядалося, опрацьовувалося питання того, що, якщо, хоча там за угодою, за Віденською конвенцією припинення дипломатичних відносин не несе безпосередньої необхідності припинення консульських зносин, все-таки, чи розглядалося таке питання, що якщо так буде… якщо одне покличе за собою інше, причому це може бути вже не з нашої ініціалізації. То чи розглядалася можливість, хто, яка країна, чи опрацьовувалося це, могла би представляти інтереси України? І чи є розуміння того, що якась країна є в цьому є готова, зацікавлена, чи це би несло так само додаткові навантаження на починаючи з державного бюджету України, і знову ж таки, для того, щоб якась інша країна нас представляє? Я не знаю, тому задаю питання. І чи є оцінки, того скільки це так само коштувало? Якщо би ви могли зорієнтувати, я би там продовжила свої коментарі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Іванно.

Хто з співавторів готовий дати відповідь на питання, які плюси отримали країни, які розривали дипломатичні відносини, щоб вирішити міждержавні конфлікти? Будь ласка. 

 

КОРЧИНСЬКА О.А.  В даному разі більшість країн котрі були в стані війни, перший крок їх адекватний – це було розрив дипломатичних відносин. Перше. Я вам привела приклад січня 2016 року, зараз ще раз можу наголосити. Більше того, за даною нашою постановою припинення стосунків – це не є припинення взагалі відносин з країною. Це ми вибираємо з вами резидента країну, котру представляє наше дипломатичні стосунки, так було завжди. Під час Другої світової війни, в даному разі інтереси СРСР в Німеччині представляла країна Швеція. У нас … мені здається, що не коректно, все ж таки, питання до Міністерства закордонних справ стосовно того чи є розрахунки, якщо консульські, позаяк це йде мова, тоді це заводить цю постанову, взагалі цю дискусію, абсолютно в інший напрямок. Тому що це абсолютно консульські відносини, це абсолютно і у нас з вами інша конвенція, і інший розрив. Звичайно, само собою, вони у нас з вами, як дипломатичні стосунки так і консульські, тільки з обоюдної згоди обох країн.

Зараз ви приймаєте, шановні колеги, політичне рішення, від вас зараз залежить розвиток, можливо, і чи ми зможемо захистити нашу країну, це політичне рішення? Зараз неважливо оцінити скільки коштувало життя наших 10 тисяч людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте без виступів таких. Будь ласка, є чітке питання, чітка відповідь, все. В даному разі…

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Я перепрошую, це дипломатичні стосунки, я можу вам повторити те, що я вам казала, що в січні місяці країни…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Мені не треба повторювати, я чую з першого разу. Якщо тоді я могла б спрямувати своє питання друге до  МЗС отримати відповідь, була б вдячна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка країна представлена бути тут, чи це опрацьовувалося питання, будь ласка?

 

ПЛАХОТНЮК А.М. Це опрацьовувалося, в принципі, детальних розрахунків  ми не робили таких, яке могло бути навантаження. Предметна розмова поки що не велася нашими партнерами.

Що стосується міжнародного досвіду, як це вплинуло, ми можемо попрацювати, надати інформацію, як це вплинуло на інші країни, які розірвали.

 

ГУЗЬ І.В. Да, я так розумію, що питання полягає в тому, в чому наша вигода в тому, що ми розриваємо дипломатичні стосунки в умовах російської агресії? Правильно я розумію?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я, наприклад, не знаю, як допомогло розв'язати грузинський конфлікт розривання відносин з Російською Федерацією?

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Грузія зараз – незалежна країна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Пані Оксано, дозвольте все-таки в мене трішки є знань про Грузію, дозволю собі все-таки просто отримати відповіді від колег.

 

ГУЗЬ І.В. Я просто хочу формулювання зрозуміти, тобто в чому наша вигода в нерозірванні, в розірванні, ви це питаєте, правильно я розумію?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Яка буде користь?

 

ГУЗЬ І.В. Яка буде нам користь від того, що ми… Я вам можу пояснити, перш за все, ми мусимо орієнтуватися на фактори нашої внутрішньої політики. Люди, які їдуть за призовом примусово вмирати на схід, воювати за нашу державу, мусять розуміти, що наша  держава робить все, що потрібно у  таких ситуаціях для того,  щоб мобілізуватися самій для захисту від агресії.

Якщо певні компанії абсолютно  в дружніх стосунках знаходяться з російським бізнесом, якщо російські товари…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це не має відношення…

 

ГУЗЬ І.В. Перепрошую! Дайте, я закінчу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Перепрошую. Це не має відношення до дипломатичних відносин.

 

ГУЗЬ І.В. Дякую.

Якщо наші хлопці на Сході бачать, що тут іде повномасштабне економічне співробітництво з агресором, чи будуть вони за нас так відважно воювати як це потрібно. Чи справедливо це, по відношенню до них, зараз    давати можливості комусь заробляти з Росією, а від них вимагати: "Вмирайте на Сході!". Чи це співставні речі, чи ні?!

Наша основна задача: мобілізуватися Україні,  спродукувати максимальну військову силу для того, щоб захищатися. Якщо  у  нас агітація  і пропаганда всередині країни провалюється через оці дії бізнесу,      через  присутність тут російського бізнесу і через інші відносини, то це проблема буде саме з військовим духом нашої армії. От з цих от міркувань, чисто прагматичних міркувань, нам треба  робити дипломатичні кроки. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто змобілізувати українських солдат. Правильно?

 

ВОВК В.І. Я хочу добавити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, ви хотіли як член комітету?  Будь ласка.  

 

ВОВК В.І.  Дякую.

Шановні колеги, я почну  з того, що я повністю абсолютно підтримую саму ідею даної постанови про припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією  і буду голосувати за те, щоб комітет наш  вніс це позитивне  рішення в  сесійну залі.

Але водночас, я повністю  поділяю  всі зауваження,  які сформулював  Борис Іванович. На жаль, наші колеги народні депутати автори цього законопроекту підготували вкрай неякісний безпосередньо законопроект і текст. І в результаті, змішавши речі, які   абсолютно не змішувані, в одному законопроекті, в одній постанові. І певним чином, несвідомо і не бажаючи того, в тому числі і спровокували, можливо, зайве обговорення тут  питань, які не мають відношення до суті  постанови.

Суть постанови виключно політична. Вона не має відношення ні до економічних аспектів, ні до будь-яких інших. Це питання, яке приймається на політичному рівні. Я переконаний, що Верховна Рада як вищий представницький орган українського народу у рамках парламентсько-президентської республіки і має приймати таке політичне рішення.

Тому, перше, що я хотів би сказати, ця постанова вимагає доопрацювання. Але я думаю, це можна зробити в рамках нашого комітету, не повертати на доопрацювання авторам, а доопрацювати в рамках так би мовити членів комітету і апарату комітету, щоб привести її в той вигляд, який можна вносити на голосування в сесійну залу.

А друге. Я хотів би відповісти своїй шановній колезі Іванні Орестівні відносно того, що ми цим досягаємо. Ми досягаємо самого головного – ми символічного досягаємо. Ми досягаємо того, що ми говоримо на весь світ про те, що ми не приймаємо парадигму, яку нав'язує всьому світу Росія, про те, що в Україні  відбувається громадянська війна, що в Україні  відбувається внутрішній цивільний конфлікт. І це та сама парадигма, яка, на жаль, була нав'язана нам і в рамках так званих мінських угод і зараз. Прикладом цього є ситуація навколо Савченко. Що говорять росіяни, чому вони не хочуть обмінювати Савченко в рамках Мінських угод. Бо Мінські угоди – це внутрішня, це урегулювання внутрішнього конфлікту. А Савченко – це питання, яке виходить за межі урегулювання… І Росія не є стороною Мінських угод. Оце саме головне, що досягла російська дипломатія за останні два роки. Вона свою агресію, а ми визнали це як збройну агресію Російської Федерації своєю постановою 27 січня 2015 року, вона трансформує в дипломатичній сфері свою агресію в начебто… внутрішній цивільний конфлікт, громадянський конфлікт всередині України. І тому сама головна мета такого роду такого рішення, політичного рішення, воно є символічне і воно є дипломатичне. Це є сигнал всьому світу, що ми не визнаємо це як, цю ситуацію як ситуацію внутрішнього конфлікту. І ми розглядаємо це як агресію зі сторони Російської Федерації. Я думаю, знаєте, є така китайська мудрість, що починати вирішення проблем треба з того, що правильно формулювати ті проблеми. Тому це рішення, воно допоможе перевести всю ситуацію в більш правильну дипломатичну площину. Тому, завершуючи, я за абсолютно і повністю за прийняття цього політичного рішення. Водночас воно вимагає повної техніко-юридичної правової переробки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, мені здається, ми вже близькі до рішення. І воно вже народилося тут, члени комітету запропонували. Я пропоную завершувати вже цю дискусію. Тим більше, що рішення є. Іванна, у вас багато коментарів ще?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, в мене небагато. Я би просто хотіла все-таки наголосити, що з моєї точки зору, саме в Мінських домовленостях Росія є стороною дискусії, Росія є стороною перемовин. І попри її цинічне намагання вказати на якийсь там внутрішній конфлікт, участю в цих перемовинах і участю в Нормандському форматі вона визнає те, що вона є стороною конфлікту. Тому що те, що і ми, в жодному випадку ніхто з нас не, по-моєму, не є в ілюзії стосовно того, що ми маємо тут абсолютно відверту агресію Російської Федерації на території України.

Оскільки ми розуміємо, що постанова сформульована некоректно, то я би пропонувала її попросити доопрацювати авторів в координації, ну, з такими міжнародними експертами, юристами, які би могли правильно її сформулювати, щоб ми могли її прийняти і розглянути там остаточно. Власне, з розрахунками того, можливо, з опрацюванням так само того моменту, який був би механізм впровадження. Тобто з розуміння того, які наші кроки наступні: хто нас буде представляти наші дипломатичні взаємини і так далі. Тобто з тим, щоб ми це політичне рішення абсолютно відповідально приймали тут, розуміючи, які у нас є в наявності інструменти для того, щоб втілювати його в життя. Я думаю, що це тоді буде відповідальний крок політики. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іванно.

Я думаю, що тут присутній МЗС і зважаючи на перше питання, яка країна зацікавлена, які попередні були країни, тобто вони можуть підготувати такий матеріал, фактично підготовку до наступних перемовин.

Ви ще хотіли виступити? Ні. Колеги, якщо ні, у нас якраз уже є кворум, дякуємо вам пані Ірино, прийшов кворум, бо пана Володимира не було. Колеги, хто … тобто є дві пропозиції, які прозвучали від Бориса  Івановича і від Віктора Івановича…

 

ВОВК В.І. Спільно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спільно, правильно, ще була у Іванни була пропозиція з врахуванням міжнародного досвіду і з залученням МЗС для доопрацювання тексту цієї постанови. Я пропоную відправити… Борис Іванович, у вас була відправити авторам, чи у вас була, щоб комітет доопрацював?

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми можемо прийняти рішення рекомендувати авторам разом з комітетом доробити даний проект постанови, щоб не затягувати час. Я бачу дуже короткі шляхи до опрацювання цієї постанови, я можу навіть зараз сказати. 

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Ми дуже вдячні за продуктивну дискусію. І надіємося дійсно, що нам комітет допоможе доопрацювати, тому що якщо спільними зусиллями ми зможемо цей важливий крок зробити. Тому … тобто ми просили б вас підтримати з тим, щоб доопрацювати разом з комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную колеги тоді відправити на доопрацювання. Тобто є два варіанти голосування, або ми відправляємо на доопрацювання авторам, або ми голосуємо за доопрацювання авторам у співпраці з комітетом та МЗС, чи додатково там Міністерством юстиції включно.

Такий варіант підходить? Добре, хто за те, щоб відправити авторам разом співпраці з комітетом і з МЗС…

 

ГУЗЬ І.В. Я вибачаюсь. Чекайте. Я вважаю, що в нас має бути така система, люди внесли свою пропозицію, ми спочатку повинні проголосували, підтримати, не підтримати, утриматися. Правильно?

Що, що? (Шум у залі) Їхню пропозицію. Вони внесли, вибачте.

Почекайте. Колеги, давайте розберемося, є пропозиція, проект постанови про припинення дипломатичних відносин ми ставимо на голосування підтримати чи ні. Якщо ми не підтримуємо, є інші пропозиції. Що з цим робити? Тому давайте поставимо на голосування так, як у нас воно стоїть в порядку денному, підтримати чи не підтримати? Якщо комітет не підтримуємо, тоді ми шукаємо інші варіанти, які запропоновані, це однозначно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Навіщо ризикувати?..

 

ПАРАСЮК В.З. Ви не можете прийняти рішення, якщо ви не приймете.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми маємо право, Володя, відправити на доопрацювання, це рішення комітету.

Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Колеги, ми не на шоу і не на суді, ми на засіданні комітету, де засідають і приймають рішення ваші колеги. І прошу поважати нас, членів комітету.

Я вношу пропозицію на розгляд комітету і співавторів. Перший пункт, припинити дипломатичні зносини з Російською Федерацією. Крапка.

Другий пункт, Кабінету Міністрів України в місячний термін після прийняття цієї постанови (дві крапки): здійснити міжнародно-правові кроки для реалізації цієї постанови.

Далі, наступна риска. Визначити країну посольство,  консульство якої представлятиме інтереси України в Російській Федерації до відновлення дипломатичних зносин. Тобто ми тим самим даємо розуміти, що це переривання дипломатичних зносин, а не розрив, і що це тимчасові міри. Тобто два  підпункти у другому пункті, які стосуються звернення до Кабінету Міністрів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за пропозицію Бориса Івановича.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Я вибачаюсь, я хочу, хоча я не веду Російську Федерацію, але хочу запропонувати відредагувати третій пункт, тому що не можна визначити Кабінету  Міністрів  країну.  Кабінету Міністрів може бути  доручено провести переговори з пошуку країн, Кабінет не може і не має повноважень визначати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С.   Давайте розглянемо тоді і мою третю пропозицію: я підтримую    позицію МЗС не розривати дипломатичні відносини без будь-яких  пунктів, тобто я проти позитивного вирішення цієї  постанови. От три рішення виносьте на рішення комітету. Без  будь-яких  правок, я проти.

 

ГУЗЬ І.В. Давайте, голосуємо.

 

ЛУЦЕНКО І.С.   Я з'їздила на  процес  Савченко, я побачила як працюють консули. Як мінімум, 28 наших українських громадян потребують    такої допомоги, а ми не знаємо, скільки є ще таких громадян. І от це емоційне рішення може призвести до повної ізоляції. Я проти.

 

КОРЧИНСЬКА О.А.  Пані Ірино, ви пропустили.

 

ЛУЦЕНКО І.С.   Можливо.

 

КОРЧИНСЬКА О.А.  Консульські   відносини зберігаються.

 

ЛУЦЕНКО І.С.   Ну я своє… Добре, але я – проти.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Консульські відносини зберігаються.

 

ЛУЦЕНКО І.С.   Я – проти.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А я би казала,  що тут мав би брати участь іще й МЗС у формулюванні  правильному цьому. Ну мені так здається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, у нас є три   пропозиції. Перша – це те, що сказав щойно Борис Іванович. Його версія редагувань – це одна пропозиція. Друга пропозиція – це відправити на доопрацювання авторам у співпраці  з Комітетом, МЗС  та Мін'юстом.  І третя пропозиція Ірини Степанівни відхилити цей  проект. 

Хто за  першу пропозицію Бориса Івановича? Хто проти?  Хто утримався? Рішення прийнято. Все. Дякую.

Далі, колеги. Переходимо до питання, у нас ще є питання… Тут є Міністерство культури, надзвичайно непросте питання ще у нас... Зараз, хвилиночку.

Що-що? Будемо 4030. Давайте скільки… Питання 4030 стоїть четвертим. Ми його зараз перенесемо, зважаючи на те…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ви виступаєте по цьому питанню як співавтор, який долучається, мені сказали. А, тоді перепрошую, ви не відразу все пояснили. Гаразд.

Колеги, друге. Питання, проект Постанови про  звернення до Кабінету Міністрів  щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації.

Будь ласка, пан Ігор, доповідайте.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Я перепрошую, я теж співавтор, ми теж підтримуємо цей законопроект і дуже просимо підтримати. Дуже вдячні.

 

ЛАПІН І.О. Дякую. Добрий день всім, шановні колеги! Скажемо так, тільки що вирішувалося питання, можливо, навіть більше глобальне, а може і менш глобальне, але тим не менше.

Я би хотів би висловити свою позицію, а також позицію інших 19 народних депутатів, які долучилися до співавторства даної постанови, це щодо введення, скажемо так, візового режиму з Російською Федерацією.

Значить, перш за все я хотів би зупинитися лише на чотирьох моментах відповіді шановного МЗС, який вони надали, критикуючи дану постанову. Почну з того, що це суттєво не впливатиме на посилення національної безпеки та стабілізацію ситуації на сході України. Я хотів би звернути увагу шановного МЗСа, а також представнику відділу, який тут називається, з такою назвою "протидія російській агресії", я там не запам'ятав дослівно, що саме рішенням Ради національної безпеки і оборони України дане питання ще 2014, ще під головуванням секретаря Ради нацбезпеки та оборони Парубія, було звернення Ради національної безпеки до нашого МЗС з метою випрацювати механізм і ввести візовий режим з Російською Федерацією. Зважаючи на агресію Російської Федерації, у нас забрали Крим і так далі, я не буду тут далі по тексту. Тому я вважаю, повноваження Ради національної безпеки і оборони набагато їхнє рішення з цього приводу, набагато більш об'єктивним і висвітлює повністю позицію держави України, щодо посилює це національну безпеку чи не посилює? Тому я вважаю висновок МЗС тут в даному випадку, скажемо так, нікчемним.

Тепер другий момент на який би я хотів звернути увагу, що це як пише наше МЗС, що це прогнозовано ускладнить процедуру поїздки громадян України до Російської Федерації. Ви знаєте, я скажу шановному МЗС, що я до Російської Федерації поїхати не можу, тому що я все рівно буду разом біля Наді Савченко сидіти в тюрмі сидіти за те, що я боєць батальйону "Айдар". І дуже багато громадян України зрозуміють це політичне рішення, тому що ніхто не їздить з тим хто є на "Сєпартудей" на "Рашатудей" і так далі на різних сєпарських сайтах як патріоти України. Тому я хотів би почути від нашої МЗС чиї вони інтереси відстоюють, патріотів України чи тих хто хоче поїхати поторгувати. Але це питання риторичне, тому я не буду зараз тут обмінюватись політичними лозунгами, але тим не менше.

І ще один момент на якому я хотів би зупинитися, що це потрібно підготовчий період, наголошую, що підготовчий період вже триває два роки з моменту як РНБО звернулося до МЗС з приводу випрацювання даного рішення щодо введення візового режиму. Два роки пройшло, підготовчий період більш ніж достатній – це основні моменти на яких  хотів би зупинитися.

А якщо говорити про те, що це ускладнить громадянам Російської Федерації перетин кордону України і тут ще МЗС посилається на те, що вони зараз активно опрацьовують питання з Білорусією щодо запровадження єдиної візи, то я нагадаю, що ми намагаємося отримати безвізовий режим у Європу. І, якщо ми хочемо зробити Україну перевалочною базою для представників чеченських бойовиків та інших бойовиків, які входять до складу Російської Федерації, то ми зробимо з нас перевалочну базу. Ми сьогодні маємо гіркий досвід з Європи, яка стала сьогодні для біженців получила велику проблему. Ми  отримаємо ще більше, особливо, якщо ми введемо, якщо нас допустять до безвізового режиму з Росією. Тому, я вважаю, що це економічно ніяким чином не вимагає додаткових витрат. І політично це є обумовлено, обґрунтовано. І знову ж таки наголошую – ми говоримо сьогодні про безпеку держави Україна. А з приводу росіян, які в нас тут порушують закон і перетинають по прозорому кордону, то я скажу, що лише в Георгіївкі більше 300 документів ми зібрали, з станицы Кущевской и Ростовской губернии, і передавали нашій СБУ. Тому я наголошую, що вони до нас мають їздити по візам.

Тепер з приводу наших громадян, яких 5 мільйонів находиться в Російській Федерації. А вони не хочуть, 5 мільйонів, приїхати, відстоювати обороноздатність нашої держави і служити в Збройних Силах України, отримуючи заробітні плати. У нас зараз заробітні плати підняли. Тобто, розумієте, ми зараз маємо думати за тих, як же ж вони, чи ускладниться їм поняття отримання візи в Росії. А я думаю, що треба захищати нашу незалежність і суверенітет України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Гіренко Олександр Тимофійович, заступник директора Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних спав.

 

ГІРЕНКО О.Т. Дякую. Ну, шановний Ігор Олександрович, в принципі, виклав позицію нашого міністерства. Ми не підтримуємо цю постанову і вважаємо, що вона призведе до того, що будуть тільки створені додаткові перешкоди для громадян України, в першу чергу, які з незалежний від,… можливо, вона комусь не подобається, але вони перебувають на території Росії і потребують певного захисту і певного з боку нашої держави, в першу чергу йдеться про це. І дійсно потребуватиме це додаткових фінансових витрат, якщо ми будемо запроваджувати візи для такої кількості людей, які перетинають кордон, навіть якщо вона зменшиться. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ольга Степанівна… Ой, перепрошую, Сергій Анатолійович Мул, директор Департаменту охорони державного кордону, голови Державної прикордонної служби України, будь ласка.

 

МУЛ С.А. Добрий день, Шановні народні депутати. Державна прикордонна служба підтримує внесену пропозицію народним депутатом, ось. І хоче до вас, інформувати вас, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 30 січня номер 23 для громадян Російської Федерації вже запроваджений режим в'їзду в Україну лише за паспортом, документом для закордонних поїздок. Припинено спрощення перетинання україно-російського державного кордону у місцевих пунктах пропуску жителям прикордонних районів Російської Федерації та обмежено термін їх перебування в Україні строком до 90 діб протягом 180 днів. Це те, що вже наша держава зробила на цьому шляху.

Таким чином у 2015 році інтенсивність руху громадян Російської Федерації на в'їзд до України, порівняно з минулим роком, зменшилося вдвічі і на сьогоднішній день становить 1  мільйон 320 тисяч. Хочемо також відмітити, що незважаючи на те, що всі ці дії у нас здійснюються, у 2015 році виїхало втричі більше громадян України ніж громадян Російської Федерації до Російської Федерації. І ми, звичайно, підтримуємо цю пропозицію, незважаючи на те, що тут  вже звучало на попередньому обговоренні питання, окупація, загроза ескалації конфлікту і військової агресії, і інші ризики військового характеру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ще Пєтухов Сергій Вікторович, заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції. Будь ласка, ваш висновок.

 

ПЄТУХОВ С.В. Наш коментар лише стосовно техніки, припинення дій цього договору. Частина друга, статті 8 угоди передбачає, що кожна із сторін може припинити дію цієї угоди, повідомивши про це іншу сторону в письмовій формі. У цьому випадку угода втрачає чинність при закінченні шести місяців з дати такого повідомлення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є запитання, будь ласка, члени комітету?

Володя, будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. Дуже дякую. В мене є найголовніше зараз питання, що українські внутрішні паспорти, які нові картки затверджені Верховною Радою, які починають видаватися зараз повнолітнім громадянам, які досягли повноліття, не визнаються російською стороною. Чи можемо ми певним чином зробити свій крок у відповідь для того, щоб обмежити, дійсно, взаємно, скажімо, перетинання кордону. Але не на стільки, щоб дійсно повністю вже запроваджувати візи, поки певна кількість громадян України перебуває на території Російської Федерації на постійній основі.

 

ГІРЕНКО О.Т. МЗС питаєте?  Тільки що представник прикордонної служби сказав, що у нас поїздки  здійснюються   на підставі закордонних паспортів.  Так я зрозумів?

 

МУЛ С.А. Повторіть,  будь ласка.

 

ГІРЕНКО О.Т. Що поїздки громадян   України і Росії здійснююся на підставі закордонних  паспортів, а не внутрішніх. Тому питання про картку, воно  в принципі…

 

МУЛ С.А. Так, я це говорив, коли виступав – говорив.

 

АР'ЄВ В.І.  Тоді можна уточнити? Тоді, чи можемо ми запровадити  певні обмеження як отримання дозволу  відповідного, можливо, на кордоні, можливо, візи на кордоні. Є у нас така можливість?

 

ГІРЕНКО О.Т. Будь-які можливості існують, якщо прийнято рішення, що це доцільно, можна будь-яку можливість опрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скажіть,  будь ласка, чи є тут присутні в цьому, саме в цьому    обговоренні, представники Міністерства юстиції. Немає? 

 

ПЕТУХОВ С.І. Є.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Є, так? Тоді в мене таке  запитання: в рамках безвізового режиму приведення нашого законодавства  і різних реформ   Європейський Союз виділяв певні  кошти. Наскільки я пам'ятаю, там залишилося, по-моєму, нам не виділено ще 9, чи я можу помилятися, скількись мільйонів євро із того останнього траншу. Говорилося зараз про те, що введення візового режиму, саме по візах, приведе до якихось фінансових додаткових ускладнень. Чи можете ви прокоментувати,  до яких  саме, наприклад: там створення  бази,  комп'ютеризація, там   те-то, те-то, те-то.  І чи можуть ті кошти, які ще не зайшли з Європи як останній транш, бути використані, в тому числі,  на фінансування прокуратури, і фактично, цей безвізовий режим здвине кордон основний наш європейський уже на Схід. Чи можна якось ув'язати ці речі?    Від того також буде залежати  рішення.  Дякую.

 

ПЕТУХОВ С.І. Дякую за запитання.

Насправді, питання      не до компетенції  Міністерства юстиції, видатки будуть  в залежності від того, яке буде прийнято рішення. Або  Міністерство  закордонних справ, якщо додаткова видача віз, або  прикордонній службі, я так собі думаю, і це вони можуть відповісти, які будуть додаткові видатки.

Стосовно коштів  про які ви говорите, мені важко, чесно кажучи, не знаючи  конкретики, я  не знаю, про що ви говорите:  чи про  пряму бюджетну підтримку, чи гроші, які виділяються в рамках конкретної технічної  допомоги, зазвичай їх не можна перенаправити, якщо це бюджетна підтримка, яка йде просто в бюджет, то я думаю, що тут можливі варіанти. Якщо це кошти, які виділяються по конкретній програмі вони не можуть бути перенаправлені на інші цілі, але, якщо ви зазначите конкретно про які гроші ви говорите, я зможу відповісти предметно, хоча знову питання матеріальної, технічної допомоги компетенція Міністерства економіки. Але ми можемо перенаправити і дати вам відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас є питання? Будь ласка. 

 

ЛАПІН І.О.  Ви сказали, що потребуватиме додаткових коштів, скажіть, будь ласка,  за два роки чи виконували ви рішення РНБО з цього приводу? Чи вираховували ви скільки треба додаткових коштів, і взагалі, які кроки робилися в цьому напрямку? Це перша частина питання. І друга, чи відомо вам, що в цьому році голосуючи бюджет, по-моєму, в 10 разів збільшили видатки на Міністерство закордонних справ.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Які в 10 разів? Ми додали 320 мільйонів рівно, це була з загального запитуваного бюджету 3 мільярди через кому, не пам'ятаю, скільки, тисяча або менше…

 

ГІРЕНКО О.Т. В порівнянні з минулим роком мається на увазі…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тобто це була одна десята… Це  була одна десята… яка від запитуваного бюджету, якої не вистачало, тому, будь ласка,  не перебільшуйте…

 

ГІРЕНКО О.Т. Можливо, я там помилився. Я знаю, що ми там з оркестру мільйон десь взяли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Насправді це був не бюджет розвитку, а бюджет виживання. І ми як комітет наполягали, зважаючи на біду всю, яка є за кордонами у представництва і так далі, і тому нам вдалося лише на 300 мільйонів збільшити від тої потреби на виживання, що було, але не в десять разів. І це дуже важливо не перекручувати.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, хто готовий надати пропозиції? Іванна…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Розуміючи там застереження,  можливо і бюджетного характеру і необхідності, дійсно, прорахувати всі ці витрати, які можуть бути пов'язані з тим введенням візового режиму між Російською Федерацією і Україною. Я би пропонувала взагалі, чи в спосіб доопрацювання або в спосіб доопрацювання знову ж таки разом з комітетом запропонувати запровадити часткові візи для громадян Російської Федерації, наприклад, для чиновників, наприклад, для дипломатів, наприклад, тобто для певних категорій осіб, що могло бути серйозним показовим політичним кроком. Але не обов'язково б кликало за собою якусь частину, велику частину витрат і ускладнень для і для наших громадян, і для нашого представництва, скажімо, закордонного і то, ще не зрозуміло чи в нас там буде. Да, тут ми припиняємо, ми голосували інакше, тому в мене така пропозиція.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  В контексті того, що каже Іванка і в контексті того, що ви казали, починаючи доповідати свою постанову, що попередній документ, який ми розглядали, він був більш глобальний. Але я б бачила логіку все-таки почати з того, що каже Іванка, частково, потім візи, а тоді аж розрив дипломатичних відносин, ну не як не навпаки. Ми не вичерпали всі необхідні інструменті, щоб розірвати дипломатичні відносини, от я розглядаю це в контексті. Люди, ми не можемо тут говорити про розрив, колеги розуміють про що я кажу, а потім відкатувати назад і говорити, ну, для всіх ні, може частково. Я, наприклад, голосувала б за візи для всіх, а тоді б вже розглядала питання про розрив дипломатичних відносин, але вже ми тут проголосували. Розумієте, ми не правильну логіку використовуємо взагалі в стосунках з Росією, якщо ми взагалі от взялися за них.

Спочатку ми говорили, Борис Іванович пропонував окремі договори дуже грамотно, статті, потім договори, потім візи, а тоді аж розрив. Ну, так це наше обговорення, вибачте, будь ласка, ми в контексті говоримо. Я буду голосувати за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, будь ласка, давайте.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Шановні колеги, я хочу сказати, що є речі, які визначають стосунки між державами на даному етапі. На даному етапі проти нас здійснена агресія, іде війна на нашій території, існує агресор, якого ми знаємо. Прийняття рішення про припинення дипломатичних стосунків, воно не буде мати негативних наслідків для наших громадян. Так само, як і припинення дії статті 1 договору українсько-російського відносно того, що наші взаємини є взаємини стратегічного партнерства. Воно не буде мати ніякого негативного наслідку для наших громадян.

А в даному випадку… От, я хотів поставити запитання: що ми робимо. Ми, що робимо вигляд, що ми контролюємо 409 кілометрів українсько-російського кордону, через який без будь-яких віз, без будь-яких документів шастають бандити чи в формі російських збройних сил, чи без форми збройних сил? Ми хочемо ускладнити життя для них? Для них ми не ускладнемо життя, не ускладнемо. Ми можемо ускладнити життя для наших українських громадян, які в три рази більше виїжджають в Російську Федерацію ніж громадяни Російської Федерації до нас. Отже, ми створюємо проблеми для українських громадян перш за все, а не для законослухняних громадян Російської Федерації. Бандитів ми не зупинимо цією угодою.

Тому я вважаю, що постановка даного питання є передчасною в даній ситуації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар.

 

ЛАПІН І.О. Коротенький коментар.

Значить, бандити вони через границю там проходять, але через лінію розмежування вже не йдуть. Ну це я так уточнюючи.

Тут іде завдання побороти не бандитів, а я говорю більше про диверсантів, ті, які ззаду заходять через Білорусію, через Суми, я про цих громадян говорю Росії. Розумієте. Бо ті, що зайшли зі зброєю то вони там і є. Але вони виходять зі зброєю заїжджають потім в Крим, виходять зі зброєю заїжджають потім з Білорусії до нас. Розумієте? От для кого необхідність введення віз. А в даному випадку той, хто зайшов, на танку заїхав то він вже там і їздить за лінією розмежування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, пропоную все одно, хто за те, щоб підтримати, будь ласка, проект постанови? Хто –  "за"? Хто проти? Хто утримався? Рішення є.

Пішли далі. Да, ми підтримали, рішення є. Колеги, зараз до нас підійде пан Логвинський. Тільки що він захистив на комітеті Немирі свій проект, який його підтримав. Можливо, поки він підходить.

Будь ласка, Сергій Олегович Кислиця, можете свою думку висловити. Позиція МЗС, будь ласка.

Ми зараз розглядаємо 6 пункт порядку денного.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Питання денонсації угоди між Кабміном і урядом РФ про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні-ні, стоп-стоп. Про…

 

КИСЛИЦЯ С.О. Постанову?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про проект Постанови про звернення України, Верховної Ради… Так.

 

КИСЛИЦЯ С.О.  Постанову ми підтримуємо і пропонуємо лише деякі, які у вас є, правки. Мені здається, що вони цілком актуальні. І більше того, вони навіть підсилюють вашу постанову. Зокрема мої підлеглі називають Російську Федерацію в наших правках державою-окупантом. Також ми пропонуємо розширити коло, до кого ви звертаєтеся, і згадавши, між іншим, і Парламентську асамблею НАТО, і Міжпарламентський союз, який є головним всесвітнім об'єднанням парламентарів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, от якраз автори прийшли. Тут щойно МЗС пропонує трохи розширити коло адресантів, до ви звертаєтесь, додавши НАТО, додавши Міжпарламентський союз. І по тексту у вас було 2 правки, так?

 

КИСЛИЦЯ С.О. У нас тут є правки. Вони у вас всіх викладені. Хочете, будемо читати кожну, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, можливо, ви були ознайомлені із правками МЗС, які пропонують в текст постанови? Можна секретаріат попросити зараз просто дати.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Вони ж є у людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дати авторам, бо в нас вони роздані. Щоб ви бачили, просто якщо ви погодитесь, то в принципі… Будь ласка, МЗС позицію заслухали, МЗС підтримує.

Міністерство юстиції.

 

ПЕТУХОВ С.І. Це заява є політичною своєю складовою. Насправді не відноситься прямо до нашої компетенції, але ми підтримуємо цю заяву, якщо є бажання. Я би насправді ще додав те що останнім часом говорить МЗС, – заклик про необхідність постійної присутності моніторингових місій незалежних в Криму. Тому  що це залишається  великою проблемою і в Криму нікого  немає із  зовнішнього світу і там, насправді, ми не знаємо,  що відбувається. Тому що там були лише  окремі тимчасові місії, але немає постійних незалежних спостерігачів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Сергій  Олегович, ви були проти  місій, які…

 

КИСЛИЦЯ С.О.  … це дійсно так і Міністерство закордонних справ постійно  і письмово, в тому числі, наполягає на тому, що країна-окупант має  відкрити       окуповану територію для конвенційного і інституційного моніторингу, зокрема, з боку ООН, Ради Європи і ОБСЄ.  Мова йде передусім про ті структури цих організацій, які керуються рішеннями Генеральної Асамблеї ООН. На жаль,  я не можу, на цей момент, підтримати свого колегу   з Міністерства юстиції і підписатися  під відкриттям окупованих територій для  ……….. моєму колезі Ар'єву  для парламентарів.  Тому що у нас є ціла низка парламентарів, яким ми раніше заборонили в'їзд на   територію  України в цілому, а  не допускали би і ще  і їх закликали  поїхати, тому що ви, якщо буде закладено в цій постанові, то потім, ви їх не зупините.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка. Ну тут вже Міністерство закордонних справ висловилося.

А якщо ще можна, Устаєв Наріман Февзійович, Голова Державної служби  України з  питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.  Будь ласка.  

 

УСТАЄВ Н.Ф. Дякую.

Колеги, Державна служба з питань  Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розглянула  проект Постанови і повністю підтримує. Є єдине, ще таке зауваження до авторів, можливо, ми додамо ще і Курултай кримськотатарського народу, тому що  якщо зараз  окупаційна влада каже про визнання Меджлісу кримсько-татарського народу екстремістською організацією, можливо наступним кроком буде і визнання Курултая кримсько-татарського народу як екстремістський орган і це є основним органом, представницьким органом якого є, власне, Меджліс. І я думаю, що звичайно вони будуть розширювати цю свою політику агресії проти корінного народу України. Тому от єдине зауваження в цьому контексті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка… поправки, рекомендації МЗС. Почули і представника Державної служби з питань Автономної Республіки Крим та  міста Севастополь. Будь ласка.

Логвинський Георгій Володимирович.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Шановний колега, дуже вам вдячний за можливість виступити та захистити цю постанову.

Ну, ми не вважаємо, що тут є… Тут більшість так званих редакційний правок, але одна правка у мене дійсно визиває занепокоєння. Тут встановлюється про те, що на даний час судовою інстанцією ще не встановлено як токової заборони Меджлісу кримськотатарського народу, тому передчасно говорити про те, що такий факт є. Саме тому я хотів би підкреслити, що ми не визнаємо судову владу в Криму. І сам факт діяльності прокурорів, які, на нашу думку, на даний час є злочинцями, тому що вони порушили законодавство України, відносно їх є підозри. Відносно суддів, які розглядають, вони теж є підозрюваними.

Тобто ми не можемо надавати статус як такої судової, і ми можемо говорити про дії, які дійсно порушили вже права наших громадян. Тобто весь процес початку обмеження певних дій, подання позовів та розгляду в суді, він вже є порушення наших прав. І ми не можемо ставитись до зазначених подій досудового розгляду як до судової системи та розгляду. Саме тому я думаю, що цю поправку я все ж таки хотів би підкреслити, що може іншим шляхом сформувати на думку комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Іванович. Тоді – пан Сергій.

Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Шановні колеги, я уважно прочитав поправки Міністерства закордонних справ. Я пропоную підтримати даний текст заяви з внесеними поправками від МЗС. Дякую.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Можливо, для того щоби ваші зауваження, шановний пан автор, ми можемо назвати у зв'язку з початком так званого (в лапках) "судового процесу". Що ми не визнаємо його.

Ну, я згоден з вами, я згоден в принципі. Тому редакційно тут можна змінити саме це речення для того, щоб було чітко зрозуміло, що ми не визнаємо…

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді в принципі рішення є. Іванна сказала,  що вона підтримуємо. Вона зараза буквально повернеться, але…

Хто за те, щоб підтримати цей проект постанови, вже з узгодженими фактично правками тут між собою, МЗС…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так званого… Хто – "за"? Включно з Іванною так само.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В.  Якщо можна, ще одну хвилину. У нас було велике прохання, якщо є можливість звернутися до Голови Верховної Ради, щоб поставити це питання терміново на розгляд Верховної Ради. Тому що зараз триває судовий процес, цей вплив повинен бути до часу "так званого судового розгляду".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пропоную фактично сьогодні направити лист голові комітету і їхньому апарату, Голові Верховної Ради. Будь ласка, хто – "за"? Подаємо сьогодні, щоб завтра розглянути в парламенті.

Дякуємо, колеги.

Друзі, сьоме питання дуже просте. "Батьківщина" просить замінити Дубіля Валерія Олександровича на Шлемка Дмитра… Включити Дубіля і на заміну Шлемка Дмитра Васильовича. Будь ласка, хто – "за"?  Борис Іванович. Дякую.

…перші питання, щоб ви не сумнівалися. "РІА Новини", Київське бюро. Чи можете підтвердити, що ……….  справах ухвалило рішення про припинення дипломатичних відносин з РФ. Швидко ходять новини. Ще не встигли комітет завершити, а уже пішли новини. Дуже чітко. Депутати працюють краще, чим цей, молодці. Просто вражена. Ні, ну чудово працюють.

Будь ласка, колеги, пропоную, також у нас далі перейти до пункту порядку денного. Колеги, в нас є питання щодо, про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування   та умови  діяльності інформаційно-культурних  центрів.  Ні Фріз, ні жоден із співавторів не прийшли, хоча ми  їх запрошували. Чи будемо   ми  розглядати це питання  без присутності співавторів? Будь ласка.

Ось у нас є,  будь ласка,  журналісти. Можете? Ви з саме ради цього питання прийшли, давно розслідування і вже окрему тему  зробили. Ваші дорогі  співавтори і Фріз і так далі, які ініціювали…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я маю на увазі наші співавтори, вони не  прийшли сьогодні і дуже дивна виходить ситуація.

Будь ласка,  доповідає  Кислиця Сергій Олегович.

 

КИСЛИЦЯ  С.О.  Шановні колеги! Я пропоную, якщо у вас буде на майбутньому засіданні розгляд цього питання  за участю авторів, все ж таки подивитись на цю проблему з іншого боку. А саме  не з точки зору, що буде з тим  російським центром, а що буде  з Центром культури  України  в Москві. Тому що в статті 1 угоди, яку пропонується денонсувати, написано, що  ці два органи  засновані на умовах взаємності  і  існують. В принципі, якби не було цього питання, ми би  були "за" як Міністерство закордонних справ. Але: Центр культурний в Москві   є осередком культурно-гуманітарного життя української громади,  Центр культурний в Москві є державною власністю  України. Тому коли буде наступний  розгляд за участю авторів, я пропоную,  запросити на комітет Державне управління справами, яке розпоряджається цим державним майном, щоб вони розповіли, яка буде доля в разі скасування угоди і закриття цього центру.

Також я  пропоную запросити представників спеціальних   органів, які  мали би в інтересах всіх нас навести конкретні приклади антиукраїнської діяльності  російського центру в  Україні. А також, можливо в закритому режимі, поінформувати, які заходи вони вживають для боротьби з такою діяльністю російського культурного центру в  Україні для того, щоби подивитися, чи на сьогоднішній день існує можливість припинення такої антиукраїнської діяльності без того, щоби      підставити  під   сумнів правову базу  існування в Москві українського культурного центру. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ми почули позицію МЗС.

Я контактувала сьогодні з співавторами і люб'язно їх запрошували для того, щоб вони прийшли і презентували свій законопроект. Тому зараз ставлю на ваше рішення, чи будемо ми розглядати за відсутності співавторів цей законопроект, будь ласка. Іванна, ви хотіли щось сказати.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я, власне, хотіла би підтримати рішення про перенесення розгляду цього питання. Я би насправді на розгляд цього питання, не знаю, по-моєму, сьогодні ми не запрошували, а запросила представників Служби безпеки України… І я би, можливо, розглянула це питання також з точки зору того… Якщо пригадуєте, було, була кілька місяців тому, була така історія, коли саме з посвідченням цього культурного центру тут, в Україні були затримані громадяни, які, власне, займалися підривною і сепаратистською діяльністю, так. То, можливо, ми би могли бути зорієнтовані просто більш детально Службою безпеки України стосовно того, які їхні дії в цьому контексті, які можливості того, там їхнього впливу, їхніх дій саме там у зв'язку з існуванням чи не існуванням цього центру на території України. Тому я би підтримала пропозицію перенести і просто ґрунтовно на це подивитися. І зрозуміти не просто позицію, там прислану, а поговорити з колегами зі Служби безпеки, яка би дала нам просто конкретне розуміння, що вони вже зробили в цьому ключі, що вони не робили в цьому ключі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отож… Борис Іванович, у вас теж пропозиції?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную підтримати пропозицію Сергія Олеговича Кислиці і МЗС відносно перенесення розгляду цього питання із залученням представників ДУС, Служби безпеки і Служби зовнішньої розвідки. Я хотів би привернути вашу увагу до листа членів колективну інформаційно-культурного центру України в Москві. Мені дуже добре відома доля цього центру, тому що мені в різних якостях доводилося займатися відстоюванням наших інтересів. Я вважаю, що від самого початку неправильну позицію зайняла Адміністрація Президента, яка прихопила собі цей об'єкт у власність ДУС. По великому рахунку це об'єкт мав би бути на балансі і під оперативним управлінням Міністерства закордонних справ як і всі закордонні установи. Я не можу не звернути увагу на рядки, рядок від колективу цієї установи у Москві, що вони не приховують, вони – це ДУС. Вони не приховують свої комерційні наміри позбутися нас та продати будівлю, яка є державною власністю не ДУСу, а України.

Я пропоную серйозно звернути увагу на лист і, можливо, запросити членів цього колективну на розгляд цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто підтримує, будь ласка,  таку пропозицію?

Переходимо до наступного пункту порядку денного. Тут є деякі короткі наші питання, які … у нас була по Мексиці було запрошення, дуже просять, щоб ми розглянули, ми створили групу на прохання нашого посла, будь ласка,  Володя.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, тут не тільки Мексика, але я хотів уже тоді повернутися до комплексного розгляду. По-перше, Македонія, яка… дати вже пройшли, я просив би підтримати проведення офіційного візиту заступника голови ПАРЄ до України без виділення коштів. Щоб він це зробив за свій рахунок, це абсолютно нормально, просто, щоб зробити програму зустрічей, а все решта, щоб ми не виділяли і відповідно це було здійснено за рахунок сторони, яка відвідує.

Це тоді виходить у нас не входить … виходить за межі тих країн, того списку, який нам виділяється для фінансованих візитів. І все решта тоді… Я знову ж таки вважаю, що, якщо для фінансування, я підкреслюю, візитів, то потрібно, щоб було запрошення відповідне від Голови Верховної Ради… запрошення від офіційних осіб. Якщо немає цього запрошення, значить, спочатку треба організувати, а потім відповідним чином іти. Якщо Мексика є запрошена, то тоді варто прийняти. І прошу тоді Македонію, я хочу без запрошення, але і без фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мексика, вони, так як мені сказав і голова групи дружби з "Радикальної партії", будь ласка, нагадайте. Чижмарь, так. Що він розмовляв і з нашим послом, що вони приїдуть за свій рахунок, завтра. Тому просто треба зрозуміти, як ми їм надсилаємо так запрошення з розумінням, що вони їдуть за власні кошти. Тобто з послом ми це комунікуємо, просто секретаріат…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З нашим послом. Тобто ми в принципі раді зустрінемо наших друзів з Мексики, але за їхній рахунок.

 

______________. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  І Македонія також.

Хто за те, щоб підтримати таке рішення за умови  відрядження за власний кошт.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто зараз за це "так"?

Ти – "за"?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Всі одноголосно.

Будь ласка, Борис Іванович…

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, пам'ятаєте на минулому засіданні порушував питання про можливе включення мене або представника групи "Дружби" з Польщею в делегацію на чолі з Власенком. Зараз ситуація змінилася. По-перше, нарешті в цьому місяці створено група "Дружби" в польському сеймі. І запрошення отримала делегація Верховної Ради України на відзначення 1050-ліття хрещення Польщі. У зв'язку з цим я вношу пропозицію скасувати рішення комітету про моє включення в делегацію Власенка. Натомість дати згоду на поїздку делегації в складі: Сироїд, Тарасюк, значить і один помічник –  на  відзначення  1500-ліття.  Де ми  проведемо переговори з нашими колегами польського Сейму. Перша пропозиція.  А друга пропозиція, я пропоную реалізувати нарешті ту пропозицію, яку ми вносили і яку  ми приймали ще минулого року відносно запрошення делегації  групи дружби з Польщею  в  Україну. От такі дві пропозиції я пропоную по Польщі.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тоді ви нам просто пропонуєте…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную виключити, я пропоную виключити рішення  про включення мене до делегації Власенка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні-ні, ми це зрозуміли. Але висновки…

 

ЛУЦЕНКО І.С.   Але чи має їхати делегація з ……. як сама окрема поїздка Тарасюка. 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. То так виходить у  нас дві поїздки в Польщу, бо у нас в минулому році була  Польща і в цьому році дві. В інші країни, ми  взагалі не посилаємо, а тут три поїздки в Польщу…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Якщо ви їдете з Сироїд, то чи потрібно Власенка ще посилати?

 

ТАРАСЮК Б.І.  Ні, Власенко їде  зовсім по лінії не пов'язаній з нашим  комітетом і з  групою, а це місцеве самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але він використовує  кошти Верховної Ради в рамках оцих п'яти візитів, які є. Тому  ми й хотіли вас туди  долучи  і в нас       було це обговорення…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Так, ми думали.. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб було більше…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Значить, делегація Верховної Ради  все-одно на 1500-ліття буде їхати і  в складі делегації пропонується Сироїд і  Тарасюк. Тобто це однозначно і це не залежить від візиту Власенка, делегації Власенка.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Але вона теж за кошти Верховної Ради?

 

ТАРАСЮК Б.І. Двоє. Так.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.С. Троє.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Так, троє.

І, значить, дати згоду на запрошення бюро членів делегації групи дружби польського Сейму в  Україну. Те, що ми приймали рішення, але не було   у нас відповідної групи в Польському Сеймі, а зараз  вона є.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я перепрошую, все-таки, ми там кілька разів і на прохання, і   наполягання Віктора Івановича домовлялися про те, що ми розглядаємо весь комплекс цих запрошень,  через те, виходячи з обмежень фінансових. 

Я, наскільки я розумію, те що Борис Іванович говорить стосовно візиту разом  з пані Оксаною, воно не буде входити в ліміт поїздок і запрошень від комітету і чи груп дружби. Правильно я розумію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. В склад цієї делегації і, разом з тим, ми так само можемо розраховувати, що можливо там у Власенка були трохи зекономлені кошти, і ці кошти теж будуть тоді використані для…

(Загальна дискусія)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А у вас у групі дружби немає нікого, хто цим питанням займається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Або з комітетом…

 

ТАРАСЮК Б.І. Але, я що хотів сказати, що ми ……… провели консультації з нашими колегами з групи дружби там в ……… і спробували зупинити ……… український ………

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Борисе Івановичу, дивіться, колеги, я так розумію, делегація на чолі там з Власенком і з того комітету, вона все одно їде на початку наступного тижня. Тобто ми вже зараз скакати на цей поїзд, напевно, не буде, тобто Борис Іванович прийняв для себе рішення, що він не буде їхати туди, це зрозуміло. Я не думаю, що в когось з нас були якісь застереження стосовно того, щоб Борис Іванович взяв участь у візиті з пані Сироїд, абсолютно. Я думаю, що ми б це підтримали. Питання по запрошенню групи дружби з Польщі, я б просто, попри все розуміння глибоке,  в необхідності налагодження цих зв'язків, всіх тонких місць, де ми там зараз провисаємо в наших стосунках з Польщею, я б все-таки розглядала в тому контексті, як ми і домовилися, що ми це розглядаємо саме в рамках системи всієї. Тобто ми дивимося, що в нас є, кого ми хочемо запросити, кого ми не хочемо запросити і давайте приймемо нарешті це рішення. Тобто, якщо може просити секретаря знову  ж таки зібрати до купи та всі побажання, які були, кого з якої групи дружби, воно є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Воно все є.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну так давайте по цьому і тоді додамо сюди ще одну пропозицію.

 

ВОВК В.І. Давайте все-таки внесемо ясність. Я не зовсім розумію, ділимо, ми вже про це кілька разів говорили, дуже обмежений ресурс. Бажаючих використати цей ресурс вистачає, я не зовсім зрозумів,  тут мова йшла про рівень групи "Дружби" поїздки Бориса Івановича. То це фінансується за рахунок того бюджету, який… я хочу чітко, щоб секретаріат проінформував нас, чи мова йде про використання того бюджету, який виділяється на поїздки груп "Дружби".

(Загальна дискусія)

Тому що, розумієте, давайте розділимо, тому що, якщо це не фінансується з бюджету груп "Дружби", тоді взагалі це не має до нас відношення, при чому тут тоді наші рішення і за що ми тоді голосуємо? Ми голосуємо тільки за ті речі, які в нашій сфері компетенції, це виділення коштів в рамках бюджетів поїздок груп дружби.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Наскільки, я розумію це буде там візит керівництва Верховної Ради в складі, з делегацією…

(Загальна дискусія)

 Ну все, значить, тобто це йде  не в рамках цього нашого фінансування. Ми взагалі не маємо ніякого впливу на це рішення, рішення зараз наше має стосуватись виключно  того, що сюди в цю табличку, яку підготував секретаріат і для нашого там нашого … треба додати пропозицію, запросити групу "Дружби" з Польщі. І з цього виходячи, з цієї таблички приймати рішення… До чотирьох, вибачте, чотири бюджетні кошти, тільки чотири особи.

(Загальна дискусія)

Прекрасно, хай посольство рекомендує, але ми, на жаль, не маємо таких повноважень…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте проголосуємо з того, щоб відправити Бориса Івановича з Оксаною Сироїд в Польщу. Це ми…

(Загальна дискусія)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Рішення прийнято…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це як рекомендація, щоб від комітету …… делегацію. Все? А ну тоді…

Володя, ти як голова підкомітету, це твоя сфера відповідальності…. ми сьогодні по Польщі приймаємо рішення, чи доносимо в табличку і виносимо окремо на якусь ….?

 

АР'ЄВ В.І. Я вважаю, що по Польщі треба прийняти рішення сьогодні, оскільки це стратегічна країна для нас. І в даному разі вона набагато важливіша ніж багато пропозицій, які є. Нам треба завжди мати пріоритети, і один із пріоритетів – це інтенсифікація контактів з Польською Республікою, особливо з огляду на те, що в нинішній правлячій коаліції існує достатньо високий в порівнянні з попередньою, рівень певних таких скептичних, можна сказати, щодо України настроїв і їх… Да. Можна сказати і не дружні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А Азербайджан? От Азербайджан теж підходили депутати…

 

АР'ЄВ В.І.  Так, Азербайджан, для нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І вони за свої кошти готові.

 

АР'ЄВ В.І. Якщо Азербайджан… я думаю, що всі країни, які за свої кошти, ми маємо тут підтримувати і чим більше, ми спілкуємося тим краще. Але щодо виділення коштів у нас мають бути пріоритети, я вважаю, що Польська Республіка – це один із таких пріоритетів, безумовних. Тому що ми маємо в даному разі оцими постійними контактами  це гасити. Я як голова був групи дружби з Польщею в минулому скликанні, я пам'ятаю, коли нинішня, скажімо представники влади, хотіли по Волинській різанині зробити резолюцію і скільки довелося докладати зусиль, оскільки не виділялося, по телефону якось, і це значно ускладнювало весь процес. Скільки довелося докласти зусиль, для того, щоб пом'якшити текст, який був проголосований польським Сенатом і Сеймом. І в даному разі я тут вважаю, що потенційні проблеми потрібно викорінювати ще до їх початку. Тому Польща, це я вважаю, один з безумовних пріоритетів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, тут ви бачите, що у нас ще є і Королівство Швеція вже чекає реально візит 30 травня – 3 червня. Шведи не можуть, коли ми їм скажемо в кінці…

(Загальна дискусія)

Це сюди вони їдуть, правильно. Но вони хочуть, прохання за… Ти подивись, Співаковський пише, що він вже визначився.

 

АР’ЄВ В.І. Послухайте… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую, Володимир, за підтримку. Я хочу сказати, шановні колеги, що глава делегації групи дружки з Україною Дворчек, депутат польського Сейму, є автором законопроекту, який передбачає назвати геноцид польського народу з боку ОУН-УПА. І нам на 11 липня готується прийняття цього закону в контексті Волинської трагедії. Нам треба все зробити можливе для того, щоб погасити таке рішення.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Я підтримую надзвичайну необхідність роботи з польським Сеймом. Це просто катастрофа, що там насправді відбувається. Тому що навколо українсько-польських, українсько-канадських відносин існує дуже багато рожевої міфології. А насправді проблем більше, ніж щастя. І тому я підтримую всіх колег, які говорили про те, що всі проблеми надо викорінювати з самого початку. Більше того, ми подекуди і більше грошей, і уваги приділяємо ворогам, ніж замість того, щоб сісти і з друзями розмовляти, розумієте. Тому я підтримую повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб запросити якомога швидше групу дружби з Польщі, зважаючи на аварійність, не аварійність …….. чи як сказати? Хто –  "за"?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……….. Хто проти? Хто утримався? Один утримався. Дякую.

Колеги, дивіться, у нас є ряд важливих тут візитів і так далі. Володя, ти можеш нам доповісти, от в що ми зараз… Не знаю, або ми проходимося по кожному і приймаємо якесь рішення. Який механізм?

 

АР'ЄВ В.І.  Я вважаю, що нам треба пройтися по кожному. Якщо, дивіться, знову ж таки, якщо ми запрошуємо за свій кошт, то це одна ситуація, знову я підкреслюю. Якщо є символічні витрати, то це зовсім інша ситуація, і просто треба розуміти рівень цих витрат. Якщо ми запрошуємо Королівство Швеція, то в принципі витратити на обід, спільний прийом може і група дружби. І в даному разі, якщо група дружби може організувати цей обід, прийом десь, то в принципі чому б це не зробити. Я вважаю, що лише ми маємо може дискутувати по пріоритетам, ті країни, які будуть фінансуватися за рахунок  української сторони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, я просто хочу зрозуміти зараз, як ми будемо діяти, зараз у нас п'ята година, о 5.30 у нас тут зустріч. Ми з вами сьогодні, напевно, що змусимо перепросити представників Кабінету Міністрів України, оскільки ми мали сьогодні заслухати питання щодо виконання рекомендацій комітетських слухань щодо формування стратегії захисту національних інтересів України в частині протидії актам агресії, анексії Автономної Республіки Крим, іншим злочинам Російської Федерації, спрямованих проти України, які відбулися 15 квітня 2015 року. Ми запросили тут достатньо велику кількість поважних експертів і у зв'язку сьогодні з дипломатичними відносинами.

До речі, Володимире, ви будете озвучувати свою пропозицію щодо голосування по розірванню стосунків?

 

АР'ЄВ В.І.  Я хочу зрозуміти, в даному разі я перепрошую, наскільки я розумію, що пропозиція Бориса Івановича була не підтримувати повне розірвання дипломатичних відносин. Тому що ми ж голосували вашу. Я просто пропустив через те, що я представляв свій законопроект у Комітеті з правоохоронної діяльності. Тоді можете уточнити?

 

ТАРАСЮК Б.І.  Мова йде про…

Друге. Доручити Кабінету Міністрів в місячний термін, перше, провести, здійснити всі міжнародно-правові заходи з метою реалізації цієї постанови. Підготувати ………

А друге, провести переговори на предмет залучення країни, яка буде виконувати наші функції від нашого імені на тимчасовий період …… припинення дипломатичних відносин. От і все.

 

АР'ЄВ В.І.  Я тоді, в даному разі, мушу сказати,  що я очевидно просто пропустив перший пункт. І я вважаю, що якщо ми, спочатку мають бути  здійснені пропозиції з боку Кабінету Міністрів для того, щоб обмежити, або знизити рівень дипломатичних відносин,  я за зниження  рівня і за початок цього діалогу. Але на цей  період, я проти того,  щоб вже припиняти  до моменту представлення плану дій Кабінету Міністрів і тому прошу врахувати тоді мою позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи є в нас процедура щодо переголосування?

 

АР'ЄВ В.І.  Тому що я, в даному разі, просто, очевидно, пропустив перше питання. І я вважаю, що нам треба,  для початку, спершу мати  план  дій, а потім вже  відповідно вживати якісь дії.

 

_______________.  (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Я ще раз, я пропустив це обговорення, тому що представляв  свій законопроект, успішно, Слава Богу, і можливо через те, що дуже зрадів і не почув  якісно вашу пропозицію. Але в даному  разі   я хочу просто, я би поміняв порядок дій і в даному разі я не  є прибічником випередження діями плану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  тоді я ставлю на  голосування  про  переголосування

 

_______________. (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пан Ар'єв відкликає свій  голос,  то тоді у нас виходить  незрозуміла ситуація щодо рішення  комітету, бо було 4 – "за" і 3 – "проти".

 

ЛУЦЕНКО І.С. Чим регламентується відкликання голосу, скажіть,  будь ласка, якою нормою?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, відкликати можна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Якою нормою, де це написано?

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Верховній Раді, ви знаєте, відкликання голосу  не впливає абсолютно на результат. Якщо є така норма, будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Будемо дивитись. Зараз будемо… Таке у нас вперше, скажемо так, і зараз будемо дивитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, давайте далі. Колеги все-таки давайте тоді по першому пункту питання. Або дамо по дві хвилини виступити людям, які прийшли і заслухаємо, або ми людей відпускаємо, тому що…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Давайте вже наступного разу, системно, нормально. Бо зараз буде так…  

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас питання дипломатичне зайняло годину часу.

(Загальна дискусія)

Колеги, давайте… колеги, давайте приймемо рішення про перенесення розгляду питання пункту 1, хто – "за"? І перепросимо перед гостями, яких ми сьогодні запросили, дуже перепрошуємо, всі, хто сьогодні прийшов доповідати по першому пункту порядку денного, ось сьогодні, ми запросимо наступного разу. Ще раз перепрошуємо.

Оце ще Арабські Емірати…

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги! Нам надійшов протокол організації засідання народних депутатів України, які виявили бажання ввійти до складу депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Об'єднаними Арабськими Еміратами.

Минулого разу ми не розглядали цей протокол і повернули його ініціаторам через відсутність особистих заяв народних депутатів. які бажали ввійти до складу цієї депутатської групи. Сьогодні ці заяви були ухвалені, фізично підпис координатора Світлани Заліщук буде уже пізніше через те, що вона перебуває в офіційному відрядженні. Заяви є, процедура дотримана, я пропоную ухвалити протокол про створення депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Об'єднаними Арабськими Еміратами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто - "за"? Чудово, одноголосно.

Колеги, давайте сьогодні завершимо це щодо міжпарламентських обмінів.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Стаття 44 Закону про комітети. Прядок проведення засідань комітету. Прийняті комітетом акти можуть бути переглянуті, якщо за це голосує більшість від затвердженого Верховною Радою складу членів комітету.

 

АР’ЄВ В.І. Тоді я роблю…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тоді ми можемо перенести це тоді на наступне засідання.

 

АР'ЄВ В.І. Тоді я в даному разі це вже не потребує кворуму, роблю заяву, що я відкликаю свій голос як помилковий, оскільки я не зрозумів порядок голосування. Під стенограму.