Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

10 травня 2016, 12:34

Стенограма засідання Комітету 14.03.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету закордонних справах 

14 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, кворум прийшов, можемо  починати засідання комітету. Ми дуже перепрошуємо, що трохи з запізненням розпочинаємо, то давайте трошки скоротимо вже процедуру.

В кожного є   порядок денний, будь ласка. Хто за те, щоб проголосувати порядок  денний з єдиною пропозицією наших колег з Комітету з питань освіти  і Міністерства освіти перенести пункт,  в  нашому порядку четвертий, розглянути його першим. А тоді першим розглянути друге.

Хто за такі зміни в порядку денному? Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Я не зовсім розумію, чому він взагалі потрапив як головний комітет в наш комітет, то я взагалі проти того, щоб ми його розглядали. То  я тоді, мабуть,  вже коли ми почнемо розглядати, я  висловлю аргументацію, чому я проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Іванович.

Хто за  те, щоб  все-таки четвертий пункт поставити першим, а перший після нього.

 

ВОВК В.І. Перший – колись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший - колись, після пропозиції Віктора Івановича.  Хто - "за"? Одноголосно. Добре, колеги.

Прошу, зараз Максим Віталійович Стріха від  Міністерства освіти. Просимо вас доповісти цей  проект Закону 0084.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановна голово комітету, вельмишановні  народні депутати  України, вельмишановні запрошені! Президентом  України   внесено проект  Закону  про ратифікацію Протоколу про внесення  поправок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру. Цей протокол був вчинений давно, ще в 1997 році. І через те я дуже коротко мушу спинитися  на історії, щоб депутати добре розуміли, про що йдеться.

УНТЦ було створено угодою від 1993 року  для допомоги тоді конверсійним, колишнім радянським ученим, щоб вони не їхали, умовно кажучи до Каддафі і не робили там бомбу.  За цей час УНТЦ став  найбільшим донором української науки, він вклав сумарно в проекти понад 270 мільйонів доларів, і з них  понад 240 – саме в проекти в  Україні. За останні 3 роки 45 мільйонів  доларів, а за останній рік – 14. Я відразу говорю про ці цифри, бо сумарне фінансування української науки в цьому році - близько 140 мільйонів доларів лишень, на жаль, це ганебний показник Естонії. Тобто ідеться про суму, яка складає 10 відсотків фінансування української науки, дуже істотну суму. Я хочу також наголосити, що первісна мета у УНТЦ була фактично досягнута. Наші конверсійні учені досягли пенсійного віку дуже часто і вже не є активними, Каддафі немає. Але, тим не менше, слідом за МММЦ, аналогічною організацією, яка існувала в Москві, але була вигнана звідти до Астани, зараз у УНТЦ зосередився на підтримці широкого кола безпекових проектів, участь в проектах в чистому вигляді конверсійних учених, як вони розумілися раніше, уже не є обов'язковою. Більше того, УНТЦ є унікальною організацією, оскільки через його партнерські проекти зараз... це єдиний канал для закупівлі в таких масштабах сучасного лабораторного обладнання, це можливість зараз патентувати запущену знову програму захисту української інтелектуальної власності за кордоном, це низка інших дуже  важливих проектів.

Водночас доля УНТЦ в Україні правова була стратницька, хоч угода зразу набула чинності для України ще указом Президента Кравчука, однак закон про її ратифікацію в 2001 році, завдяки правці внесеній одним з народних депутатів просто в сесійній залі, виявився юридично некоректним. Закон складався з трьох пунктів: перше, ратифікувати угоду; друге, встановити, що вона вступає в дію після приведення у відповідність статуту УНТЦ українському законодавству про інтелектуальну власність; і третє, внести на ратифікацію цей протокол, про який ми говоримо. Протокол фактично має єдине самостійне значення, він замінює в числі засновників УНТЦ Швецію, яка була індивідуальним замінником на весь Європейський Союз. Отже, зараз сторонами УНТЦ є Україна, ЄС і Сполучені Штати. Це єдина міжнародна організація, де в такій конфігурації от Україна є партнером Сполучених Штатів і ЄС. На жаль, хоча інтелектуально…

Статут УНТЦ було приведено до законодавства про інтелектуальну власність у відповідність уже в 2002 році, себто наступного року про ратифікацію. Закон виявився настільки невдалим, щоб ввести його в дію якимось іншим актом Верховної Ради, скажімо, взяти до уваги, що приведено і через те набути чинності виявилося неможливим.

Через те, на пропозицію фахівців Мін'юсту Міністерство пішло іншим шляхом, це внесені на ратифікацію оцього от протоколу 1997 року.

Так само мушу сказати відверто, що ця дорога була непростою. І, очевидно, не моя справа робити здогади чому так сталося. Але відомо, що за попередніх часів під тиском з Москви влада робила все, щоб просто припинити діяльність УНТЦ в Україні. В цьому були… бачили такий от розсадник західних імперіалістів і їхнього впливу.

На жаль, очевидно, з відходом режиму, ну, от певні люди досі на своїх місцях лишилися, і вони робили все, справді, для того, щоб ця… протокол не потрапив на ратифікацію аж поки Президент України особисто на зустрічі з вченими, 25 грудня мої колеги тут були на цій зустрічі, грюкнув кулаком по столу і сказав, що протокол має бути ратифіковано, назвавши цифру, що ганьба, що українська наука отримає так мало з-за кордону. Через те, він внесений. Чому дуже важливим є його ратифікація саме зараз.

Річ в тому, що юридично вона не змінить нічого, оскільки попередньо воно застосовується і так в силу прелімінарного застосування. Але наші партнери, чесно кажучи, втомилися від необов'язковості української сторони від того… Це я говорю вже не як заступник міністра, а як призначений Президентом України представник України в Адміністративній раді УНТЦ, вони втомилися від того, що Україна не дає ніяких сигналів того, що їй це цікаво на середньо строкову перспективу.

Відтак, для нас надзвичайно важливо внести на ратифікацію цей документ перед Адміністративною радою УНТЦ ювілейною, яка пройде в Києві 5-6 квітня цього року, щоб наші партнери мали аргумент при розмові з своїми відомствами захищати науковий бюджет УНТЦ. Я ще раз нагадаю, це 10 відсотків сьогоднішнього наукового бюджету в цілому, це шанс для українських учених лишитися працювати в Україні, а не емігрувати.

Через я дуже прошу підтримати позицію Президента України, висловлену на зустрічі з ученими, підтримати сподівання нашої наукової спільноти. Поруч зі мною є віце-президент Національної академії, наш всесвітньо відомий фізик Анатолій Глібович Загородній, який в разі необхідності може докладніше сказати про наукові аспекти цієї співпраці. І підтримати цей протокол. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте заслухаємо ще Міністерства юстиції, їхню позицію. Людмила Євгенівна Сідловська, будь ласка, вам слово. Заступник директора департаменту, начальник Управління правової експертизи міжнародних договорів та міжнародного співробітництва.

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Доброго дня, шановні присутні.

Міністерство юстиції погодило законопроект про ратифікацію зазначеного протоколу без зауважень 30 квітня 2015 року. Ратифікація зазначеного документа, в принципі, передбачена пунктом 3 Закону "Про надання згоди на обов'язковість України Угоди про створення УНТЦ".

Дійсно, в свій час зазначена угода де-факто в рамках міжнародного права є чинною, оскільки 4 травня 1994 року було прийнято Указ Президента про затвердження угоди. І відповідно до норм міжнародного права, незалежно від того, наскільки це відповідає нормам національного законодавства, зазначена угода є чинною та підлягає виконанню.

Разом з тим, з огляду на наявні в даній угоді положення, зокрема про пільги, імунітети, та враховуючи норму нашого законодавства, яка передбачає, що такі пільги, імунітети надаються в рамках міжнародних договорів, лише ратифікованих Верховною Радою, було розроблено цей законопроект.

Другий пункт, на жаль, дійсно, він викладений юридично некоректно, наскільки я так пригадую, з Міністерства юстиції цей законопроект вийшов без цього другого пункту. І маємо вже, що маємо. Ось така умова записана.

На жаль, закон цей набирає чинності про надання згоди на  обов'язковість угоди, як передбачено в  пункті 2, в разі приведена у відповідність статуту УНТЦ.

Як було вже  зазначено, у  2002 році відбулося засідання адміністративної ради УНТЦ, на якому були прийняті зміни, які пропонувалися нашими державними  органами, і всі ці пропозиції були враховані, у всякому випадку в  частині прав інтелектуальної власності. На жаль, якогось акту, який би ставив крапку в контексті точки відліку, коли закон набрав чинності, на сьогодні не існує.

Але разом з тим, враховуючи те, що  все-таки статут приведено у відповідність, ми переходимо  до пункту 3, це стосовно  ратифікації зазначеного протоколу. Протокол був погоджений, як я вже сказала, і  Міністерством  юстиції без зауважень. Це юридично правильне питання, але уже політичні  аспекти, наскільки це  доцільно, це вже не є компетенцією Міністерства юстиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Давайте  заслухаємо ще  представника Служби безпеки України. Леонов Борис Дмитрович, провідний  науковий співробітник Інституту спеціальної техніки та експертиз.

 

ЛЕОНОВ Б.Д.  Дякую.

Шановна голово, шановні учасники  засідання комітету! Служба безпеки не має  зауважень і  пропозицій до тексту  законопроекту, така позиція  служби висловлена  13 лютого цього року, про що проінформовано комітет за  результатами розгляду законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А цей лист, який розіслано з пунктами, пропонується перевірки… відповідної діяльності УНТЦ.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Начальник Головного управління каже…, а ви кажете немає питань.

 

ЛЕОНОВ Б.Д. Офіційна позиція служби…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто в листі, який є за підписом начальника Головного управління Служби безпеки України пана Семочко, пропонується дві фрази, дві рекомендації. "З огляду на викладене, пропонується для перевірки відповідності діяльності УНТЦ національним інтересам України необхідно залучення науковців та фахівців з міжнародного співробітництва, експертного контролю і охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності". Друге: "Міністерству освіти і науки за участю Нацакадемії наук, Міністерства закордонних справ, Служби безпеки і так далі та інших зацікавлених сторін створити міжвідомчу робочу групу з метою проведення аудиту результатів діяльності УНТЦ в Україні, відповідності її цілей та завдань у вітчизняній науково-технологічній сфері. За результатами роботи міжвідомчої групи визначити подальші шляхи та напрями діяльності…"

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Ви відкликаєте цей, попередній лист?

 

ЛЕОНОВ Б.Д. Ну, це питання розглядається окремо. Офіційна позиція служби, яку підписав заступник голови Фролов 13 лютого, що у Служби безпеки немає зауважень і пропозицій до тексту законопроекту.

(Загальна дискусія)

 

СТРІХА М.В. Остання позиція… Справді, позиція Служби безпеки зазнавала корекції, але Президент України вніс на ратифікацію цей акт, саме зважаючи на позицію Служби безпеки, яка полягала в тому, що зауважень немає і питання ратифікації Протоколу про внесення правок до Угоди про створення Українського науково-технологічного центру взагалі знаходиться поза межами компетенції Служби безпеки України. Лист Служби безпеки України від 29.12.2015 підписаний начальником Головного управління Семочком, яким керувалися ми і яким, власне, керувалася і Адміністрація Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте заслухаємо Міністерство закордонних справ України. Будь ласка, Олександр Іванович Данилейко, начальник Управління економічного співробітництва. Будь ласка.

 

ДАНИЛЕЙКО О.І. Дякую.

Шановна Ганна Миколаївна, шановні члени комітету, Міністерство закордонних справ у відповідності до Закону "Про міжнародні договори" підготувало відповідний пакет документів і подало його на розгляд Президенту України для подачі на ратифікацію. Разом з тим, в нашому поданні було застереження такого змісту, що у відповідності, перед прийняттям відповідних рішень пропонували провести додаткову перевірку компетентним органам України діяльності УНТЦ на предмет відповідності національним інтересам України. Проблематика, що перебуває в сфері компетенції УНТЦ, є вкрай чутливою. І в зв'язку з чим МЗС вважало за доцільне на даному етапі відкласти питання внесення на розгляд Верховної Ради. Президент скористався своїм правом і вніс на ратифікацію зазначений проект закону. Разом з тим, ми як Міністерство економсправ, базуючись і в тому числі на листі, який був, який вже цитували від Служби безпеки, що пройшов вже значний проміжок часу, ті пріоритети і цілі, які ставилися УНТЦ при його створенні з метою убезпечення розповсюдження як технологій, так і умів, які витікали б, можливо, у відповідні країни, можливі ……. загрози, змінилися пріоритети.

Багато є питань і вже представник Міністерства юстиції про це казав щодо вступу не вступу в силу оцієї угоди, необхідності ратифікації відповідного закону. Тому в принципі в МЗС позиція наступна. МЗС абсолютно двома руками за розвиток міжнародного співробітництва у сфері науково-технічного співробітництва з нашими партнерами. Разом з тим ми вважали б, що у зв'язку з тим, що є досить суттєві юридичні колізії, які там може, про, що казав представник Міністерства юстиції, є питання можливо вони і ми не спеціалісти в науковій сфері, можливо вони не правильні, можливо вони знімаються іншим чином, є питання щодо перевірки, дійсно, відповідності цілей Українського науково-технологічного центру сьогоднішнім реаліям. Є у нас питання серйозні до надання імунітетів і привілеїв співробітникам центру як дипломатичним співробітникам виникає питання наші. І в цей протокол, який пропонується ратифікувати  першим пунктом, це внесення якраз змін в зазначену угоду щодо надання відповідних привілеїв і імунітетів співробітникам центру.

Тому знову ж таки ми… МЗС позиція така. Ми підтримуємо діяльність УНТЦ в рамках необхідності забезпечення національних інтересів держави. Але ми хотіли б, щоб ця діяльність була прозорою, зрозумілою і відповідні правові норми були врегульовані.

Нам здається, цей протокол не ратифікований вже майже 20 років. Мені… нам би здавалося, що керівництво і Міністерство освіти могло б сконцентруватися якраз за цей період на врегулюванні комплексно цього питання підготувати проект змін до угоди і таким… з таким же завзяттям і з такою силою його подати на ратифікацію, ці зміни до угоди і цим же врегулювати всі питання, і в тому числі і питання наших партнерів про зацікавленість чи незацікавленість України у співробітництві. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Будь ласка, ви хотіли відреагувати?

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Да. Маленька ремарочка, бо тут декілька раз говорять у зв'язку з законом поняття Міністерства юстиції чинна чи нечинна угода.

Я хочу ще раз нагадати, що угода є відповідно до норм міжнародного права угода є чинна. Те, що ми, скажемо так, виконали внутрішньо державні процедури не зовсім такі як передбачено нашим законодавством, це вже не є аспект міжнародного права. В рамках міжнародного права угода є чинна після того як була затверджена указом Президента і повідомлено відповідно всі сторони.

Але з огляду на внутрішні наші питання, зокрема, оподаткування та пільги, імунітети було сформовано ось цей законопроект надати згоду на обов'язковість. Це перша складова.

І друга складова. Це те, що цей протокол, він тимчасово застосовується, хоча де-факто питання пільг, імунітетів, це знову ж таки питання парламенту, але тимчасове застосування є.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, в нас тут є ще економічний відділ. Будь ласка, Міністерство закордонних справ Волкодав Володимир Вікторович. Немає його?

 

ДАНИЛЕЙКО О.І.  Ганна Миколаївна,  він є, але в принципі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція та сама?

 

ДАНИЛЕЙКО О.І.   Да, позиція та сама.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тут віце-президент НАН України Загородній Анатолій  Глібович.

 

ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вельмишановна Ганна Миколаївна!  Вельмишановні народні депутати! Шановні колеги! Національна академія наук України беззастережно і повністю підтримує позицію Міністерства освіти і науки. Я з свого боку готовий засвідчити, що ті пріоритети, які хоча і змінилися, але вони повністю відповідають пріоритетам держави, зокрема на підтвердження цього можу сказати, що діяльність УНТЦ зараз зосереджена значною мірою у тому числі і на питаннях хімічної і біологічної радіаційної, ядерної безпеки, що є надзвичайно важливо. Ми підтримуємо дослідження, які в інший спосіб підтримати фактично не було, в нашої держави немає коштів на те, щоб підтримувати фундаментальні дослідження і прикладні  із таких важливих напрямів як фізика плазми і  керованого термоядерного синтезу, ядерна фізика і ядерна безпека. Можу назвати ще дуже багато напрямів, які підтримуються завдяки цим проектам.

Хочу  сказати, що Національна академія наук , її інститути були одним з головних реципієнтів цієї допомоги, но більше половини тих коштів (Максим Віталійович називав суми), вони були… отримувалися інститутами Національної академії наук України.

Окрім того, ми маємо, ще й додатково розвиваємо форми роботи. Ми маємо угоду з УНТЦ, завдяки якій ми  проводимо  спільне фінансування проектів, які зосереджуються на новітніх технологіях. Це матеріалознавство, медичні технології, енергетика,  молекулярна  біологія і генетика, і  от завдяки  цьому,  такому спільному фінансуванню ми  щороку отримуємо більше 100 тисяч доларів для академії. В умовах критичного недофінансування академії це надзвичайно  важливі кошти. Тобто ну я вважав би, що от відкладати це, відтерміновувати… доки ми відтерміновуємо, ми втрачаємо час, ми  втрачаємо кошти. Як приклад, можу назвати, що немає цього законодавчого регулювання, і це   викликає  затримки дуже великі з погодженнями різними,  проведеннями експертиз і так далі. Як приклад можу назвати, що от  у нас зараз на  розгляді є шість проектів від інститутів, академій  на загальну суму 860 тисяч доларів, що для нас теж дуже не мало. І от  більше 120 тисяч доларів ми вже  втратили, один проект просто відмовили, в зв'язку з  затримками, пов'язаними от з відсутністю такого врегулювання, ми вже втратили, просто партнери відмовились від наших послуг.

Тому  я просив би підтримати пропозицію і Президента України,  і позицію Міністерства освіти й науки і ратифікувати, прийняти рішення про ратифікацію цього протоколу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я думаю… Будь ласка, ще пані Лілія, і тоді члени комітету запитання-відповіді.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні колеги, Комітет з питань освіти й науки розглядав також цей закон, і ми його підтримали одноголосно. І на це  у нас є  декілька аргументів, які я хочу вам довести до  вашого відома.

Перше, я хочу ще раз наголосити  на тому, що  протокол є чинний і  обов'язковий  для України, і він сьогодні виконується. І фактично це з 7 липня  1997 року ми взяли на себе зобов'язання. Але ми його  не ратифікували, і свого  часу на це були  ідеологічні причини. І останнім часом в попередні роки  теж були ідеологічні причини. Тому що Російська Федерація була  категорично проти цієї співпраці. Тепер, коли,  здавалося, всі ідеологічні причини зняті появляються якісь  інші. Якщо ми говоримо про  привілеї і  імунітети, так вони зараз  чинні відповідно до протоколу.

Разом з тим, я хочу вам сказати, що те, що ми зробили  в бюджеті науки цього року, воно ставить науку України, справді, вже на межу. Ми минулого року скоротили на  30 відсотків фінансування, цього року  - знову 20 відсотків,  а для деяких академій – це вже й 30 відсотків. І весь час  ми повторюємо про те, що нехай шукають собі кошти від міжнародних договорів, від міжнародних донорів, від договорів. І при цьому  зараз хочемо скоротити таку вагому частку бюджету науки для України, причому тільки з якихось незрозумілих приводів, які артикулювати ніхто конкретно не може. От, наприклад, у листі міністра Клімкіна написано, що з огляду на розвиток політико-безпекової ситуації в Україні щодо загострення протиріч між країнами-учасницями Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Ну, ви Комітет з питань закордонних справ, у нас є з цими країнами зараз загострення? З цього приводу? Ну, тобто треба прийняти, все-таки зважити всі ці ризики. І зараз на цій вазі все-таки 10 відсотків фінансування. У нас сьогодні фінансування всієї науки України – 150 мільйонів доларів. Це є фінансування одного західного університету, і не найкращого, так. 10 мільйонів доларів – це те, що ми можемо мати від УНТЦ. Ні, не 10 – 14.

 

СТРІХА М.В. 14 – минулого року.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Минулого року було 14 мільйонів доларів.

Тому велике прохання підійти до цього зважено. І, мені здається, що нам не треба шукати відьм, ну, там, де це не треба робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Іванна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Я, правда, не дуже знаю до кого саме мені потрібно спрямувати ці запитання. Але, можливо, це хтось із присутніх колег з того чи іншого міністерства може на них дати відповідь.

Значить, перше. Протокол є чинний. Що нам заважає користуватися і далі цим протоколом поки, якщо є якісь неузгодженості, які, можливо, треба взяти до уваги, наприклад?

 

_______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні, ні. Ну… Значить, в мене питання. Що нам заважає? Чому в минулому році це не було проблема, а зараз це є проблема? Це перше.

Інше питання про приведення… Представник Міністерства юстиції сказала про те, що було приведено у відповідність до законодавства України по захисту інтелектуальної власності. В мене питання, якщо можна, на пальцях пояснити.

Значить, у нас є УНТЦ, у нас є якісь міжнародні донори. Я так розумію, що згідно з статутом діючому УНТЦ ці міжнародні донори, які під конкретне завдання чи під конкретну, там, угоду наукового дослідження дають кошти на, там, або окремого фахівця, або окремий інститут, вони укладають окрему угоду по інтелектуальній власності. Чи Україна далі має право на власність стосовно цих розробок? Як вони… Чи це уніфіковані якісь речі по інтелектуальній власності? Чи ми просто продукуємо щось, а потім донори, які платять за це гроші можуть користуватися цим правом інтелектуальної власності? В якій спосіб це врегульовується? Тому що, мені здається, що це би було надзвичайно важливо не тільки мати роботу цих наших фахівців і науковців, а і забезпечувати те, що ми далі можемо користуватися як країни можемо користуватися цими розробками.

По-третє. Мене дивує, насправді, коли нам приходить від Адміністрації Президента проект закону, який написано узгоджений з такими-то, такими-то міністерствами… включно з Міністерством закордонних справ. Але по суті погодження з Міністерством  закордонних справ немає. Мене це турбує. І взагалі як факт, як ну прецедент. Тому не дуже розумію, чому в  такій спішці негайно подається, якщо немає зроблено, цього  погодження отримано.

І четверте. Якщо, дійсно…. Чи не вважаєте ви… Я не знаю, можливо, це  до пана Стріхи, можливо це до представника віце-президента Національної академії наук. Чи не вважаєте ви, що, дійсно, варто би було би зробити якусь певну пріоритизацію ну тих програм, які… у відповідності до нових документів які були там по стратегії національної безпеки прийняті та по концептуальним документам, які були прийняті за останні там півтора-два роки, можливо, варто би було, дійсно, пріоритизувати в якийсь спосіб роботу УНТЦ  і, безумовно, тут немає  жодної людини в  комітеті, який би був проти того, що нашу науку, якщо є додаткові  ресурси, її фінансувати, що треба фінансувати. Точно тут не сидять люди, які вважають, що цього не треба робити. Була би вдячна.

 

СТРІХА М.В.   Протокол, звичайно, чинний для України. І в принципі, не було б потреби його ратифікувати, крім одного. Якщо ми цього не зробимо, наші партнери просто перестануть давати нам гроші. Сенс діяльності УНТЦ в тому,  що 10 відсотків сьогоднішнього бюджету України наукового покривається  з коштів платників податків Європи і сполучених  штатів. Ці люди втомилися жити в ситуації, коли, з одного боку, вони існують, з другого боку,     ставляться незрозумілі претензії до них, причому з людьми, які не  належать  до наукової сфери. З людьми, які належать до наукової сфери, все гаразд.

І я хочу сказати, що  Міністерство освіти і науки завжди в усі часи намагалися це питання ратифікувати, але завжди виникали питання,  хоча я мушу сказати, що  і в рамках Міністерства закордонних справ тут  теж були хитання між важкою лінією і легшою лінією. Скажімо, от лист від 8 квітня 15-го року підписано Зеркаль, де сказано, що цей законопроект погоджує його  з зауваженнями, які носять нормотворчий  характер. І цебто МЗС після цього  саме змінило свою позицію чому, так це питання не до мене. 

Питання по інтелектуальній власності.  Воно врегульовано. Воно, є три листи від Міністерства юстиції, останній  підписаний в лютому цього року, десь дійсно аналіз і засвідчується, що  статут УНТЦ повністю відповідає українському законодавству про інтелектуальну власність. Отже, і права  держави, і права окремих українських учених відповідним чином захищено, погоджені з МЗС, я вже сказав.

Дуже важко говорити про ситуацію, коли: а) позиція мінялася; б) коли було непогодження, висувались аргументи, які  важко було зрозуміти. Ну, от мені зрозуміло, що немає розбіжностей. Я не дипломат, але  мені ясно, що розбіжностей між Україною, ЄС і Сполученими  Штатами з питань нерозповсюдження ядерної зброї  не існує. Отже, коли чомусь з'являється  лист з такою аргументацією, значить, або аргументації немає, або аргументація, якась  інша і прихована, і за це я відповідати не можу.

І, врешті, ми справді робили всі варіанти погоджень. Нам цього  не вдалося. Хоча на  засідання перед Новим роком заступник міністра Пристайко… на засіданні під  головуванням міністра, ну, так напів погодив. Потім все повернулось на позиції, через те Президент України у відповідності  до його повноважень зробив те, що зробив, виходячи зі своїх обов'язків глави держави, вніс цей  закон.

Питання пріоритезації. До цього питання немає ніяких претензій у  науковців, у тих, хто займається наукою, про це говорив  Анатолій Глібович. УНТЦ підтримує справді те, я на цьому  наголошував, справді первісну мету вичерпано. Зараз УНТЦ підтримує, от є звіти докладніші, якщо цікаво, ми їх  надавали в комітет, ще раз кому  цікаво, надам… УНТЦ підтримує те, що  нам конче потрібно зараз в тому спектрі, про який казав Анатолій Глібович. Більше того, УНТЦ  є єдиною організацією, яка зараз купує для  нас обладнання. У нас трагедія,  ви знаєте, якщо  ми так сяк  платимо ще цю нещасну зарплатню, ми, от на обладнання у нас коштів катастрофічно немає. Відтак відсувати цю справу надалі, керуючись не логічними аргументами, а якимись побоюваннями, невідомо якими, ставлячи під ризик залишки української науки, на думку міністерства і на думку Президента України, було б вкрай безвідповідально. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Перше, я хочу сказати, що не відстоював, не відстоюю і ніколи не буду відстоювати інтереси Росії в тому числі і при розгляді цього питання.

Друге я хочу сказати. Що в момент прийняття рішення і вироблення угоди про створення УНТЦ, в 1993 році я брав безпосередню участь як тоді заступник міністра закордонних справ.

Третє. Я готовий висловити свій коментар щодо суті даного законопроекту. Але хотів би почути відповідь на запитання про те, чи виконано пункт 3 Закону України від 15 березня 2001 року щодо Кабміну після приведення у відповідність із законодавством України Статуту, Пропозиції про надання згоди на обов'язковість для України протоколу. Чи виконані це?

 

СТРІХА М.В. Так, цей пункт виконано. Оскільки, згідно з проведеним Міністерством юстиції аналізом, у відповідність приведено. І як тільки цей факт було встановлено, точилися дискусії, який правовий акт…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я вибачаюсь, це задокументовано?

 

СТРІХА М.В. Так, це задокументовано всіма нарадами. Є лист останній, який підтверджує те, що це виконано, отут у мене він був, заступника міністра Пастухова, датований лютим цього року. Перед тим ще було два листи. Причому, виконано це було давно, ще в 2002 році. І відтак, користуючись цим аналізом, Міністерство освіти і науки шукало варіантів, яким чином Закон про угоду ввести в дію. І саме юристи Міністерства юстиції підказали цей варіант, що шлях має йти через Протокол. Ми діяли в точності так, як нам підказали найкваліфікованіші в Україні працівники.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я продовжу. Отже, ми отримали щойно запевнення відносно того, це я так сподіваюсь, офіційні запевнення, відносно того, що пункт 3 Закону про надання згоди на обов'язковість Угоди про створення центру, що ці умови виконані. У зв'язку з цим у мене пропозиція. Враховуючи те, що ми маємо два суперечливих висновки Служби безпеки, але оскільки останнє має вищий юридичний статус, бо підписано вищою посадовою особою Служби безпеки, враховуючи те, що в листі від Адміністрації Президента є фраза про те, що даний законопроект погоджено з Міністерством закордонних справ, я пропоную погодитися з ратифікацією. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, будь ласка.

 

ВОВК В.І. Ну, мені особисто ця тема надзвичайно близька з двох причин. Ну, по-перше, як колишньому співробітнику Інституту теоретичної фізики, який очолює зараз академік Загородній, як кандидату фізматнаук, який займався ядерною фізикою в свій час, я чудово розумію аргументацію яку висловлює пан Стріха і пан Загородній. Водночас, в 93-му році, коли створювався цей центр УНТЦ, я був консультантом робочої групи Верховної Ради України з питань набуття Україною без ядерного статусу. Я дуже добре, теж, як і Борис Іванович, пам'ятаю історію створення УНТЦ. УНТЦ створювався в 93-му році… Зверніть увагу, 25.10.93 року дата підписання, а через три тижні 18.11.93 Україна прийняла Закон про приєднання України як не без ядерної держави до договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а ще через три тижні в Будапешті ми підписували… А! Через… Трошки пізніше, ми підписували в Будапешті відомий Будапештський меморандум. Тому це створення УНТЦ тоді йшло одним із вагомих, скажім так, внесків з боку наших міжнародних партнерів, західних партнерів,   в той час в те, щоб переконати Україну в те, щоб ми приєдналися до Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї саме як без'ядерна держава. Тоді аргумент, що нам робити з величезним науково-технічним комплексом в Україні, який був орієнтований своєю наукою, технологіями і так далі на обслуговування ядерного потенціалу колишнього СРСР. І УНТЦ був один із тих відповідей, які давали наші партнери нам на "що нам робити з тими науковцями, інженерами і так далі, які були задіяні в цей ядерний комплекс".

Тому я підтримую те, що нам ні в якому разі не треба втратити ті гроші, які ми на сьогоднішній день отримуємо в рамках УНТЦ від Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу. Нам ці гроші, безумовно, потрібні для нашої науки. Але з іншого боку пан Стріха сам, може, не розуміючи, що він сказав, він визнав, що мета діяльності УНТЦ вичерпана. За ці більше ніж..

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Первинна, первинна.

 

СТРІХА М.В. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Так от, почекайте. Так оце і питання, я оце хочу…Ні, я не…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Не ви. Чому впираються, не хочуть про пріоритети.

 

ВОВК В.І.  Я ж оце про це і хочу сказати. З одного боку, підтримуючи існування УНТЦ як того кошика, в який ми можемо отримати міжнародну допомогу для того, щоб зберегти наш науковий потенціал, і тут я обома руками "за". Водночас ми повинні розуміти, що те, те головне завдання, я ще раз наголошую, УНТЦ створювалося саме як компенсація Україні, щоб ми ставали стороною Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без'ядерна держава.

І це була сама головна причина, щоб наші науковці і так далі кудись в Іран не поїхали, ще кудись і так далі, і не почали допомагати створювати ядерну зброю в інших державах. І тому, на мій погляд, ця угода про створення УНТЦ, з точки зору пріоритетів вона має бути переглянута. Тому однозначно переглянута. Тому що ви самі визнаєте, що ви фактично займаєтеся нецільовим використанням коштів.

Тобто кошти, які передбачені в рамках ізначальної угоди 93-го року про УНТЦ, вони мали певні пріоритети. На сьогоднішній день ці пріоритети для нашої науки абсолютно з зрозумілих причин міняються, і ми, скажемо так, в штучний спосіб переорієнтовуємо оці кошти на інший пріоритет.

Тому моя пропозиція вона, на мій погляд, конструктивна і компромісна, і полягає в тому, що нам доцільно закон ратифікувати цей. Але крім того, щоб ратифікувати, прийняти Закон про ратифікацію паралельно прийняти одночасно постанову з дорученням уряду про ініціювання переговорів з нашими партнерами щодо внесення змін і перегляду угоди, самої первинної угоди від 93-го року, в тому числі щодо зміни тих пріоритетів, які прописані в цій угоді. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Дякую.

Я би просила перед тим як ми ухвалюватимемо рішення, я би хотіла би отримати все ж таки узгоджену уточнену позицію. Чи справді Адміністрація Президента, надаючи нам законопроект, вичерпала всі питання, які були поставлені від Міністерства закордонних справ. Тому що я не розумію все ж таки статус цієї позиції. У вас були зауваження Адміністрації, позиції? Адміністрація вичерпала їх? Чи у вас вони залишаються? Чи в них вони залишаються, але вони вас не почули? Мені здається, що статус цього непорозуміння треба однозначно знати перед тим, як ухвалювати рішення.

Тепер по самій суті, яка нам допоможе ухвалити це рішення. Отже, перше. Міністерство закордонних справ запитує, має зауваження щодо надання науковими співробітниками, перепрошую, адміністративним та технічним персоналу статусу відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини. Тобто мене цікавить, це питання грошей, це питання імунітету, це питання довіри? Тобто що це означає, наскільки це питання є критичним для ухвалення цього рішення?

Друге питання. Ви говорите про аудит. Мене цікавить. Ідеться в першу чергу про змістовний аудит пріоритетів цілей та завдань? Чи все ж таки йдеться в тому числі і про гроші, тобто наскільки вони використовуються відповідно цих цілей і завдань, наскільки вони ефективно використовуються? Мене цікавить фінансова частина питання.

І останній момент. Ви так само зауважили в Міністерстві закордонних справ, на що так само потім, я так розумію, позиція СБУ дублювала вашу позицію в якийсь попередній ваш лист. Ви говорите про те, що існує обмежена участь, фінансування обмеженої участі певних науковців на противагу інших наукових установ. Ідеться про якусь конкуренцію щодо і у вас є конкретні зауваження щодо якихось ситуацій, які ви хотіли б поінформувати колег з Комітету закордонних справ, які ми повинні взяти до уваги? Чи все ж таки це питання, знову ж таки, було вичерпано і вже не має протиріч в цьому контексті? Прошу уточнити три питання. Дякую.

 

ДАНИЛЕЙКО О.І. Дякую, Світлана Петрівна. Я спробую дуже коротко і по суті. Стосовно розбіжностей. В МЗС, ну, позицію не міняли, як сказали наші колеги. А МЗС узгоджувало юридичну, скажімо, позицію щодо юридичного статусу і можливих там проблем юридичних. Тут, дійсно, проблем не було. І ми, якби були такі проблеми, ми б не подали пакет на ратифікацію.

Ми подали пакет на ратифікацію юридично вивірений. Але зі своїми, і це не зауваження були, це застереження. Для того, щоб звернути увагу, що є відповідні застереження і є відповідні питання на розгляд керівництва і Адміністрації Президента, і керівництва держави. Ці застереження, переходжу зразу до фактично третього питання, яке ви задали. Ці застереження наші, Міністерства закордонних справ, базувалися практично виключно на інформації, яку ми отримали від Служби безпеки України.

Ми не профільне відомство, яке мало, яке має цю інформацію і займається цими питаннями. У нас те, що і у членів комітету були, де Служба безпеки каже, що втратили актуальність проекти та в переважній більшості не містять перспективних науково-технічних рішень. Відсутність контролю з боку держави за виконання  проектів позначається на ефективності використання отриманих результатів у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності і так далі.

Тобто ми вирішили, що ми не можемо не проігнорувати відповідну інформацію і відповідно застереження ми свої зробили.

Якщо Служба безпеки вважає, що ці застереження вже зняті і вони підтвердили це своїм офіційним листом, додаткової іншої інформації у Міністерства закордонних справ немає.

Разом з тим, подаючи ратифікаційний пакет, ми мали перші. І тому відповідним чином ми її подали.

Щодо імунітетів. Там ситуація яка. Ну, чесно кажучи, не те, що недовіра, просто імунітети виписані там надзвичайно широко. Це і звільнення від оподаткування всього майна, там, яке ввозиться, це звільнення від оподаткування діяльності… Ну, тобто це дуже… Подивіться, там, з 39, по-моєму, по 45 статтю в Віденській конвенції про дипломатичні зносини,  це дуже широкий спектр дипломатичних імунітетів і в тому числі, і від адміністративної, і іншої відповідальності.

Виникає питання, яка причина для надання таких пільг? І, крім того, ми в цьому протоколі, який ми ратифікуємо, крім того, що там в угоді вже вказано було, ми додаємо ще один пункт в цю угоду, де співробітникам сторін, які прибувають в Україну у зв'язку з центром або його проектами та діяльністю, уряд України надає статус еквівалентний тому, який надається адміністративному та технічному персоналу згідно Віденської конвенції.

Крім цього, в тексті угоди, я вже не пам'ятаю зараз точно формулювання і не хочу займати ваш час, є позиція, де сторони угоди звертаються до адміністративної, по-моєму, я не пам'ятаю, вибачте, адміністративної ради УНТЦ і кажуть, що такий чи такий співробітник, науковець, невідомо хто, журналіст, там не вказано, хто це, буде виконувати роботи, там, в Україні, наприклад, у відповідності до цілей УНТЦ. І керівництво УНТЦ звертається до уряду, який буде вже зобов'язаний цьому… будь-якому співробітнику надати відповідний імунітет так, як прописано в угоді. Тобто це абсолютно недовіра до наших партнерів, це виключно питання об'єму цих імунітетів і необхідності цих імунітетів, які прописані в цій угоді. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. У мене ще таке буде запитання, не знаю, хто дасть відповідь.

Науково-експертне управління дало тут рекомендацію на рахунок того, що перед тим, як ратифікувати, бажано було б провести міжвідомчий аудит діяльності. Не знаю до кого я адресую це запитання, але дайте хтось відповідь. Скільки би часу зайняв такий аудит і які відомства приймали би участь? Обов'язково мене цікавить відповідь і СБУ в тому числі.

 

СТРІХА М.В. Вельмишановні народні депутати України, Україна не несе жодних фінансових зобов'язань в рамках Угоди про НТЦ, крім одного, це невеличкі витрати на утримання офісу. Все…

 

_______________. (Не чути)

 

СТРІХА М.В.  Все фінансування здійснюється нашими партнерами, аудити за кожен рік є, вони ухвалюються адміністративною радою в НТЦ, бо УНТЦ є міжнародною організацією, аудит міжнародної організації можна проводити у відповідності до правил міжнародної організації і створювати міжвідомчі комісії, тим більше, з'являться Службі безпеки в офіс міжнародної організації, це означає спричинити зараз великий скандал, бо, по-перше, ми з'явимось до людей, до наших партнерів, по-друге, з'явимося до людей, які дають нам гроші, при чому свої гроші на нашу науку.

Я хочу так само відповісти на запитання депутата Вовк, дуже важливе. Насправді, може, я не точно висловився, але коли я говорив про пріоритети, які нас влаштовують зараз, це не ті первісні, я сказав, вони вичерпані, а ті уточнені, які зафіксовані зараз в рішенні останньої адмінради в УНТЦ, де фактично продубльовано те, що раніше зробили МММЦ в Астані, це перехід до підтримки досліджень, які мають широке безпекове значення. Себто це і біотехнології, і ядерна безпека, себто все те, що в Україні має значення для нашої безпеки, що у нас зараз немає грошей. Я говорив тільки в цьому сенсі, бо справді ці рішення зафіксовані в рішення адміністративної ради. Хоча, безумовно, після ратифікації протоколу наступним кроком, – і тут ми абсолютно погоджуємося з позицією і МЗС, і вашою пропозицією, – ми мусимо ввійти (в протокольний,) в переговорний процес, оновити угоду. Але зараз, якщо ми це зробимо, не ратифікувавши в протокол, наша позиція в такому переговорному процесі буде надзвичайно слабкою, а гроші ми втратимо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Малесеньке уточнення. Відповідь на перше питання, тому що це, скажемо так, юридична термінологія стосовно… У нас чинною є угода, протокол у нас чинним не є. Він лише, відповідно до норм міжнародного права і взятих зобов'язань, в цьому протоколі підписаного, він лише тимчасово застосовується. Це нормальна практика в міжнародному праві. І для того, щоб якраз він набрав чинності, нам його і потрібно ратифікувати. Оце і все, що я хотіла сказали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можна ще від мене запитання? Оскільки ми дуже багато говоримо про гроші, от. І мені, наприклад, трошки вже ріжуть вуха така залежність української науки від західних грошей, яка ставить в таку певну, знаєте, безсуб'єктність. Коли нам дають гроші, значить, ми повинні повністю відкрити, жодних перевірок і так далі. В той же час, коли ви говорите про такі розробки, які стосуються там біобезпеки і так далі. І з іншої сторони, коли питання, чи можна перевірити діяльність міжнародних організацій тут, то виявляється, вони настільки в нас всесильні, що ми не маємо можливості навіть перевірити міжнародні організації.

Ну, ви знаєте, мені здається, що в США чи в Японії, чи в іншій країні, якщо б діяла якась міжнародна організація, займалася питанням біотехнологій і так далі, то уряд Японії перевірив би цю організацію, не зважаючи на те, що вони дають гроші і так далі. І це питання навіть не те, що недовіри, це питання суб'єктності. Це перше.

Друге, мене все-таки… Я не почула на питання Іванни. Ви говорили про сенс діяльності організації. Це кошти, які дає Євросоюз і так далі, треба виживати. Питання інтелектуальної власності, розробки які будуть здійснюватись і так далі. Суть була в тому, чи в рамках міжнародних проектів, на які дадуть гроші міжнародні донори, чи потім вони стають власниками цих розробок, чи ні. Ви не відповіли, мені здається, достатньо конкретно, що буде далі із тими розробками, які є. Хто все-таки залишається? Бо були випадки, коли приходять міжнародні організації, дають копійки, а потім стають власниками, патентуючи ті наукові досягнення, на які наші науковці витратили десятиліття. Тому мені хочеться зрозуміти відповідь на це питання. Дякую.

 

СТРІХА М.В. Дякую дуже. Можливо, я не правильно, тобто не чітко висловився щодо аудиту. Аудит серйозної діяльності в УНТЦ проводиться щороку, і в цьому бере… Є Адмінрада у УНТЦ і є уповноважені нею органи. В Адмінраді в УНТЦ є представництво України. Матеріали цих аудитів, от прошу, надалі, я… Вони передані були в комітет. Ідеться про використання коштів, які нам надаються і…

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

СТРІХА М.В. Значить, до чого зводиться аудит цієї діяльності? До того, що кошти, надані в УНТЦ, були витрачені в Україні для підтримки низки проектів. Є аналіз цих проектів галузевий, який дозволяє засвідчити те, що ці проекти були, ну, відповідають пріоритетам от тієї широкої безпекової сфери, про яку я казав. Є так само аналіз ефективності кожного окремого проекту, оскільки поставлені цілі, вони дуже жорстко аналізуються, їхні досягнення. І щодо аналізу по інтелектуальній власності. Як відомо, зараз в Україні після ухвалення в 1913 році Закону про… доповнень до Закону про трансфер технологій, інтелектуальна власність на наукові продукти, створені коштом Державного бюджету України, розподіляються за угодою між цією установою і творцями цієї інтелектуальної власності. Цей крок, власне, повторює відомі закони про інтелектуальну власність, ухвалені на початку 80-х в Сполучених Штатах, які дозволили… Отже, наші вчені в рамках УНТЦ не передають своєї інтелектуальної власності комусь там. Наші учені і наші наукові установи залишаються власниками цієї інтелектуальної власності і мають всі підстави для того, щоб отримувати відповідні роялті за використання своєї продукції в разі, якщо воно піддасться комерціалізації. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Уточнююче запитання.

Ви кажете, проводиться аудит. Ким конкретно?

 

СТРІХА М.В. Аудит проводиться запрошеним авторитетним… Якщо остання назва фірми, інституту, який проводив…

 

_______________.  (Не чути)

 

СТРІХА М.В.  Остання латвійська компанія, потім він…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Не спішіть, от давайте так поступово, не спішіть. Давайте ми отримаємо відповіді на ті питання…

 

СТРІХА М.В. Це фінансовий аудит.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  …на ті питання, які ми хочемо почути. Хто запрошує? Ну давайте… Хто запрошує цю компанію? Чи це прописано в статуті, чим це передбачено?

 

СТРІХА М.В. Це прописано в статуті, керівним органом УНТЦ є Адміністративна рада УНТЦ, де представлені на пріоритетних засадах три сторони засновників УНТЦ, це Україна, Сполучені Штати і Європейській Союз, всі мають рівний голос, всі рішення ухвалюються за згодою цих трьох сторін.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Зі сторони України як засновника ця частина, цей засновник представляє хто: уряд, міністерство, хто?

 

СТРІХА М.В. Значить, на цей момент представником України в УНТЦ є ваш покірний слуга, призначений відповідним указом Президента України. На жаль, до того кілька років з-за минулого режиму Україна не мала представника в УНТЦ, себто просто блокувалося призначення представника України в УНТЦ, через те певний час справді юридично ми не мали повноцінних механізмів захисту своїх інтересів, це правда. Але минулого року це було врегульовано.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  І останнє запитання.

Ви кажете, що наші науковці не передають цю інтелектуальну власність будь-кому.

Віктор Іванович, я вам не заважала, коли ви говорили, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Давайте разом всі говорити про майбутні рішення.

Ще раз задаю питання. Ви кажете, що наші науковці і розробники не передавали свою інтелектуальну власність будь-кому. Ким це перевірено зі сторони України?

 

СТРІХА М.В.  Відповідні перевірки неодноразово здійснювались тими ж таки органами, покликаними дбати про нашу безпеку, і в достеменних даних про те, що були якісь факти протизаконних передач, наскільки я розумію, виявлено не було. Оскільки, якби вони були б виявлені, вони б, безсумнівно, були б озвучені в цьому засіданні.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ще раз конкретно питаю: якими органами? СБУ, я правильно розумію? Називайте речі, ну, чіткі відповіді дайте.

 

СТРІХА М.В. Як ви, як ви розумієте, протиправне, виявлення протиправних всяких проявів не належить до компетенції Міністерства освіти і науки України. В Україні є правозахисні, правоохоронні структури, у функції яких це входить. Оскільки…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Конкретно назвіть цю структуру.

 

СТРІХА М.В. Служба безпеки України. Оскільки в документах Служби безпеки України конкретні прояви наведені не були, так само і в документах Служби зовнішньої розвідки теж… Себто весь час ідеться розмова про те, що може щось бути десь. Але ніяких конкретних прикладів протизаконної передачі інтелектуальної власності ніхто ніде ніколи не встановив.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Можна ще одне запитання? тепер уже до Служби безпеки. Я просила їх прокоментувати моє перше запитання. Чи були випадки, чи перевіряли ви, чи ви керувалися, даючи відповідь одним листом чи іншим, фактами того, що жодного разу при перевірці імовірної чи не імовірної передачі інтелектуальної власності такі порушення були чи ні? Дайте відповідь, будь ласка.

 

ЛЕОНОВ Б.Д. Дякую за запитання. Я не уповноважений давати відповіді на це запитання. Представники Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки не висловили зацікавленості участю в цьому засіданні.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні народні депутати, шановні учасники засідання. Я, відверто кажучи, коли зараз сиджу і це все слухаю, ви вибачте, але я вам скажу надзвичайно відверто. Мені здається, що от, ну, це-це справді знайдено інституцію, якій ми маємо зробити аудит, в якій ми маємо переглянути пріоритети. І отут у нас може бути найбільший витік всіх секретів оборонних країни, хоча це не підтверджує також Служба безпеки України.

 

_______________. (Не чути)

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Я зараз поясню, я зараз поясню. Я довго все це слухала, але я змушена… Я  вас дуже поважаю і саме я хочу відверто говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Давайте фактами, давайте фактами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …представника СБУ, щоб відповісти на питання, як поставила пані Ірина Луценко, значить немає і тому не треба зараз видумувати, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М.  Я не додумую, я хочу продовжити говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні колеги, ви знаєте, що я таку риторику дуже рідко застосовую, але це вже просто не витримує. Я кілька раз тримала руку для того, щоб зразу говорити, відповідати на питання, які були поставлені. Нарешті, мені дали слово, і до цього часу вже накопичилося занадто багато питань.

Наприклад, з приводу зауважень того, чи проводиться аудит діяльності УНТЦ, аудит з якого боку і якої діяльності? Для нас сьогодні дуже важливо, щоб наші науковці були задіяні в провідні наукові міжнародні проекти, тому що якщо ви прийдете на бачу наших науково-дослідницьких інституцій…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  …ви просто витрачається даремно час. Ми розуміємо, про що…..

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ні, пані Іванно, дозвольте мені, дозвольте, дозвольте завершити.

Справа не у витоку інтелектуальної власності, якого немає, бо поки що цього ніхто не підтверджує. Справа в тому, що є міжнародний проект, в якому беруть участь науковці з різних сторін, і від Європейського Союзу, і від Сполучених Штатів Америки, і від України.

Крім того, в цих міжнародних проектах закуповується відповідне обладнання, 580 одиниць такого обладнання поставлено зараз, це найсучасніше обладнання, до якого ми маємо доступ тільки завдяки цим, власне, дослідженням, і також…

(Загальна дискусія)

Почекайте, ви розумієте чому мене дивує цей перекос? Бо таке враження, що ми маємо великі інноваційні технології, які розроблені в Україні. Чому я так відреагувала? Бо з розмови і обговорення виглядає так – у нас інноваційні технології, які ми даємо, фактично продаємо на витік за гроші УНТЦ. Так не є, колеги.

Ми навпаки маємо можливість доступу до новітніх досліджень у сфері забезпечення безпеки через надання коштів через УНТЦ. Це зовсім інший акцент, ніж той, який сформувався при обговоренні. Тому вибачте, будь ласка, що я емоційно відреагувала, але насправді стан реальний ситуації, яка є, що для нас це є створення доступу не тільки до грошей, а до сучасних досліджень.

 

ВОВК В.І.  Ну, я хочу… Ми дуже широко поговорили навколо даної теми. Я хотів би, щоб ми повернулися до вузького предмету обговорення на цьому засіданні комітету і того рішення, яке ми маємо прийняти. Ще раз, давайте зараз ставити крапки над "і". Угода дана чинна, ратифікована діє, працює і так далі. Від того, що ми маємо до неї певні претензії, а ми всі в тій чи іншій мірі маємо до неї претензії, її чинність від того, що ми сьогодні відмовимося приймати Закон "Про ратифікацію протоколу", не зміниться. Вона буде продовжувати бути чинною і продовжувати діяти. Ще раз, про що ми сьогодні маємо прийняти рішення. Я хотів би, щоб всі звернули увагу на порівняльну таблицю. Мова йде лише про зміну учасників. Ми міняємо, по суті, США, Канаду і уряд Швеції на США, Європейський Союз. Ось і все, чим насправді сьогодні,.. і все питання, яке ми сьогодні розглядаємо. Ми всього лише ратифікуємо заміну учасників, щоб Європейський Союз міг легітимно давати гроші, а не тільки уряд Швеції. Ось і все. Тобто, щоб ми розуміли, що сьогодні внесено на наш розгляд. Водночас, ми можемо використати розгляд такого дуже вузького, вкрай вузького питання, яке сьогодні внесено на розгляд комітету, для того, щоб ініціювати те, що нас цікавить.

Тому я пропоную підтримати Закон "Про ратифікацію протоколу" який всього лише міняє, розширює склад тих донорів, які нам надають кошти. Ось і все, що він робить. Але паралельно за авторством нашого Комітету у закордонних справах прийняти ще постанову, якою доручити Кабінету Міністрів, щоб це було офіційне доручення від Верховної Ради, ініціювати з нашими міжнародними партнерами за цією угодою перегляд цієї угоди для того, щоб її осучаснити, оскільки вона все-таки писалась в 93-му році, як правильно зауважує і МЗС, абсолютно, абсолютно інших умовах і під інші завдання, як я говорив, утримати наших науковців в Україні, щоб вони не створювали ядерну зброю, ракетні технології десь в Ірані чи Північній Кореї, чи ще десь, щоб там можна було переглянути, більш розширити нормально пріоритети, які для того, щоб, можливо, вилучити якісь зайві імунітети, можливо, там дійсно якісь імунітети прописані, деякі зайві, це питання, яке нехай МЗС включається в це.

Тому я пропоную рішення, яке складається з двох частин. Підтримати закон про ратифікацію, оскільки це чисто технічний закон, чисто технічний закон…

 

_______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Ні, ні, це державний чином, Борис Іванович.

І друге, це постанову, який ми доручаємо Кабінету Міністрів ініціювати ті переговори щодо внесення змін, тобто перегляду і осучаснення цієї угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна. Іванна, Світлана і голосуємо.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я підтримую пропозицію Віктора Івановича і просто потрібно нам, членам комітету, вже, можливо, в електронному форматі долучитися до формулювання того напрямку, чого ми пропонуємо усучаснювати цю угоду, тобто щоб це не було перегляд, який би нам дав негативний результат як такий взагалі. Це одне.

А друге, я хотіла би просто сказати Лілія Михайлівні, що мені дуже прикро, що у вас склалося таке враження, що нібито тут всі сидять вороги науки і фінансування української науки. Нам було важливо почути відповіді на ті застереження, які ми отримали від профільного міністерства, з яким ми дуже близько і плідно працюємо. Для нас важлива точка зору Міністерства закордонних справ. для нас є все-таки дзвінком дивна зміна позиція Служби безпеки. Тому для зваженого рішення і для того, щоб ми були захисниками і провідниками, і в залі при розгляді ратифікації цього рішення, для нас було важливо почути ці відповіді на ті питання, які в нас є. Тому прошу не сприймати це як прискіпливість надзвичайну, та, чи підозру до кого-небудь із учасників процесу, які пов'язані з УНТЦ, а тільки намаганням дійсно розібратися з тим, щоб потім фахово аргументувати нашу позицію, коли ми приймемо відповідне рішення. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я б хотіла так само зняти антагонізм будь-який. Наше рішення і наші можливі ………… застереження, стурбованість пов'язана з дуже конкретним листом від Служби безпеки України, в яких, як щойно зацитувало Міністерство закордонних справ, були зауваження щодо чи відповідає державним інтересам діяльність відповідного центру. Коли ми отримуємо таку аргументацію, то в нас абсолютно законно виникають запитання, на яких взагалі… на яких позиціях стоїть Служба безпеки України при формулюванні таких серйозних зауважень відповідно до розгляду цього проекту.

Ми Комітет у закордонних справах і ми, безумовно, очікуємо від профільних інституцій отримати чітке пояснення. Тому мені прикро, що сьогодні не з'явилася людина, яка може пояснити це.

Я… На завершення. Підтримую пропозицію Віктора Івановича проголосувати за відповідне рішення. Водночас, як комітет, який в тому числі ухвалює, носить функцію не лише законодавчу, але контрольну, я прошу отримати додаткове пояснення від Служби безпеки України чи зняті зауваження, які були перед тим як Адміністрація Президента нам дала ці законопроекти? А якщо ні, то в чому конкретно полягають? Розшифруйте, будь ласка, ваше зауваження щодо невідповідності державним інтересам. Дякую.

Я прошу, щоби ми як комітет звернулися до Служби безпеки України і в разі потреби в закритому режимі заслухали це питання. І подальші рішення ухвалили, базуючись на отриманні інформації. Якщо у нас з'явиться якась додаткова інформація і застереження, що, можливо, якісь питання справді викликають додаткових запитань, ми ухвалимо відповідні рішення. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. …не те, що було там від Служби безпеки. На наш лист від такого-то, такого-то була реакція, і ми тому міняємо свою позицію. Такого нема. Точно так само немає, немає такого самого аналогічного листа від МЗСу, який пропонував там і МОНу зробити ті-то, ті-то і заходи і так далі. Немає відповіді МОНу на це. Тому ми на ці речі, ми реагуємо. Ми вважаємо, що це є нашою відповідальністю.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Остання ремарка тоді. Розуміючи, що, чуючи, що не отримали там листи, що те розглядалося раніше, пізніше, я пішла просто по нормальному шляху. Науково-експертне управління, узагальнивши всі ті матеріали, виклало їх в своєму висновку. Ви бачити висновок?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Звичайно.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну, так там викладено і той лист МЗС, і СБУ, і все інше, інше, інше.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Так, СБУ дало лист абсолютно…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  То була моя остання ремарка, що це не висмоктане з пальця, а це результат висновку науково-експертного управління і питання, які виникли з того приводу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді пропоную так зараз: виносити на рішення, хто за те, щоб а) підтримати ратифікацію за умови, те, що оголосив,… просто підтримати; підтримати за умови, як Віктор Іванович запропонував, ініціювання проект постанови з дорученням Кабінету Міністрів щодо перегляду, щодо перегляду угоди, щоб фактично адаптувати під ті пріоритети, які є…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо закон і голосуємо постанову.

І окремо направити, ну це вже окреме рішення, окремо направити в СБУ, Світлана, запит щодо уточнення і застережень висловити в листі і МЗС,  і…

 

СТРІХА М.В. Вельмишановні народні депутати, я дуже хотів би підтримати пропозицію депутата Вовка, оскільки ратифікація разом з таким дорученням дасть додаткові аргументи українській стороні для ініціації відповідного переговорного процесу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово.

Тоді голосуємо…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Такий пакет.

Тоді ставлю одразу, хто за оце… Хто – "за"? Одноголосно.

Все, колеги, подякуємо. Це одні з таких не простих баталій.

Переходимо далі до пункту порядку денного. Так, колеги, в нас є ще 3 ратифікації, тоді 2 проекти рішень, які теж треба ухвалити.

Скажіть, будь ласка, для кворуму, засідань фракцій немає зараз ні в кого?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Віктор Іванович, ви тут для кворуму, мусите залишитися.

Колеги, Віктор Іванович, у вас була…

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо далі тоді.

Віктор Іванович, у вас були критичні зауваження до пункту 1. Будь ласка, кажіть, а тоді будемо далі заслуховувати аргументи.

 

ВОВК В.І. Ну, я дуже уважно просто прочитав і сам проект заяви, і пояснювальну записку, і от я зрозумів, наприклад, що це абсолютно не моя тема, да. Чому? Тому що ми і ратифікували в свій час Рамкову конвенцію ВООЗ. Зрозуміло, що за чинним законодавством Комітет закордонних справ розглядає закони про ратифікацію. Водночас, зміст цієї заяви, він носить абсолютно специфічний галузевий характер, який стосується, мабуть, все-таки двох сфер: це сфери охорони здоров'я, з одного боку, з іншого боку, сфери промислової політики і бюджети, і так далі. І, на моє переконання, все-таки ми не повинні були би бути головним профільним комітетом по цій постанові. Я боюся, що ми навіть не можемо… От, дивіться, там в пояснювальній записці написано, що метою… Секунду, зачитую з пояснювальній записки.

"Цілі і завдання акту. Метою цієї постановки є оцінка виконання Україною положень конвенції із боротьби проти тютюну та визначення цілей і завдань з реалізації заходів із контролю над тютюном".

Мені здається, що, ну, якби і давати оцінку, і ставити цілі, і завдання з реалізації заходів з контролю над тютюном це не зовсім якби профіль Комітету закордонних справ. Це, скоріше, все-таки профіль Комітету з охорони здоров'я, може, там, і економічних комітетів. Я… Моє зауваження в висловив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого ще застереження? Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, я не вважаю себе фахівцем, на відміну від Ганни Миколаївни, в боротьбі проти тютюну, але я підтримую в цьому ідею.

В мене викликає питання. Ганна Миколаївна, ви серед оригінальних авторів цієї заяви. Невже на трьох з половиною сторінках треба було викладати таку просту суть? Ми інколи робимо заяви на півтори сторінки з набагато більш важливіших питань, профільні наші питання, аніж ця боротьба з тютюном. Але я підтримаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, відверто вам скажу, заява готувалася в Комітеті з питань охорони здоров'я чому секретаріат, Апарат парламенту вирішили в наш комітет, це так само для мене дивина, але як один з співавторів, разом з пані Іриною і тут багато є депутатів від всіх політичних, бачу, сил, і від Радикальної партії, і так далі. Тобто я розумію, що, мабуть в апараті керувалися тим, що тут є Постанова про ратифікацію, десятиріччя і тому вони відправили в наш комітет, і було б набагато простіше, якщо б воно йшло, звісно, через Комітет охорони здоров'я, але я розумію, що воно готується до 10-ї річниці, зважаючи на те, що це одна з прогресивних конвенцій, яку Україна ратифікувала, і навіть в минулому році надходження до бюджету були 22 мільярди гривень, ті, які колись в 2008 починала Юрія Володимирівна підвищення акцизів, тут по багатьом пунктам це одна з таких конвенцій. Тому в принципі на рішення комітету моя особиста позиція, зважаючи на те, очевидно, що конвенція і її ратифікація принесли багато користі, на основі цього допомогли здійснити багато заходів антитютюнових, він підвищення акцизів, заборони реклами, тут є представники Всесвітньої організації охорони здоров'я присутні, яким можна поставити якісь… Тобто не є такого, що ми визначаємо якісь зміни до законів, через які вони могли би іти через Комітет охорони здоров'я, це більше такий факт фіксації, що одна з угод, ратифікація якої принесла Україні позитиви і певні успіхи і в зменшенні кількості курців, і збільшення надходжень до бюджету. Тому я не бачу в цій заві чогось такого, що ми як спеціалісти, це на оцінку комітету.

Хіба вже заслухати представнику охорони здоров'я. Якщо можна, пані Наталя…

 

КОРОЛЬ Н.О.  Дякую, шановні присутні, за запрошення. І від імені Бюро ВООЗ в Україні дозвольте повністю підтримати цю заяву, яка відображає не тільки той позитив, спасибі, пані Ганно, що ви сказали, значні позитивні є кроки, а також і недоліки. Особливу увагу у мене привернула така позиція. Верховна Рада України визначає незадовільною реалізацію статті 5-ої Рамкової конвенції, загальні зобов'язання. Простий приклад, панове. В нашому бюро за ініціацією Бюро ВООЗ в Україні та при підтримці міністерство було розроблено в 13 році Національний план дій протидії неінфекційним захворюванням. Тютюн є основним фактором ризику. Це легеневі, серцево-судинні, онкологія та діабет. План цей, національний план дій повністю узгоджений з європейською політикою Євробюро, а також нашими національними поточними реаліями. Пройшов обговорення в університетах медичних лідерах, підтримку в академії медичних наук. І в березні минулого року був підписаний міністром. І так як він основу має міжсекторальну, попав на узгодження до різних секторів. Фактично за місяць було все узгоджено. Тільки Міністерство фінансів має зауваження і неузгодження з цим планом.

Рік – що це для нас означає? Лімітація донорської підтримки. Взагалі-то є швейцарська агенція, яка дала гроші на розробку, на підтримку цього плану. Зараз імплементувати без узгодження неможливо, може, навіть і звернутись за допомогою,… ви є членом міжфракційної групи з неінфекційних захворювань, про підтримку, на узгодження, офіційне узгодження цього плану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

МОЗ. ……… вам допоможе?

 

БУТИЛЬСЬКА Н.О. Шановні… Так, я хочу зазначити, Ганна Миколаївна, шановні депутати, я хочу зазначити, що МОЗ опрацювало зазначену заяву. Ми її підтримуємо в цілому. І навіть ті зауваження категоричні, що щось не імплементовано або не закінчено, то я б хотіла також зазначити, що у нас там визначено стосовно статті 15, що не закінчено, не розпочато ратифікацію Протоколу про незаконний обіг. Я хочу вам доповісти і проінформувати, що цей проект закону міністерством розроблений і направлений на міністерство, тобто робота продовжується. І на інші міністерства ми зараз узгоджуємо позицію.

Тому, безумовно, ми підтримуємо цю заяву. І в подальшому будемо імплементувати всі вимоги Рамкової конвенції по боротьбі з тютюном. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, так?

 

САВЧУК С.П. Так. Шановна пані головуюча, шановні члени комітету! Міністерство закордонних справ немає заперечень щодо тексту постанови Верховної Ради України та тексту відповідної заяви.

На нашу думку, ці документи в цілому належним чином відображають важливість та необхідність якомога повного виконання на державному рівні положень цієї конвенції, як міжнародного договору, в якому підтверджується право всіх народів на найвищий рівень здоров'я.

Єдине, що в нас є пара незначних редакційних уточнень. Але це уточнення редакційного характеру, я думаю, вони можуть бути враховані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Іванна, будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я просто тут у листі з МЗС, ну, пропонується, що було би доцільно мати там реакцію і позицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі, мінфіну і Державної фіскальної служби. Чи в нас є якась…? Ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто заперечує, щоб ми розглядали цю постанову? Якщо ніхто, хто за те, щоб підтримати цю постанову? Дякую, колеги.

І дякуємо… перепрошуємо, що перше питання затримало багато часу, що ви змушені були… Все.

Другий пункт… Другий, нарешті, доходимо: 102, Президентом України про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення. Заступник міністра соціальної політики Віктор Вікторович Іванкевич.

 

ІВАНКЕВИЧ В.В. Шановні народні депутати, шановні запрошені! Проект закону передбачається ратифікацією Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення (номер 102) ухвалений на 35-й сесії Генеральної конференції Міжнародної організації праці в 52-му році, місто Женева.

Реалізація закону передбачає набрання чинності для України зазначеної конвенції. Конвенцією пропонується ратифікувати з такою заявою: відповідно до пункту "б" статті 2 конвенції Україна бере на себе зобов'язання за такими розділами конвенції. Розділ ІІ – медичне обслуговування; розділ ІІІ – допомога у зв'язку з хворобою; розділ IV – допомога по безробіттю; розділ V – допомога по старості; розділ VI – допомога у випадку трудового калітства або професійного захворювання; розділ VII – родинна допомога; розділ VIII – допомога у зв'язку з вагітністю і пологами; розділ IX – допомога по інвалідності і розділ X – допомога у зв'язку з втратою годувальника.

Конвенція передбачає гарантування надання допомоги захищеним особам у визначених в конвенціях випадках. Реалізація акту передбачається набрання чинності для України, що сприятиме приведенню українського законодавства у сфері соціального забезпечення у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема, стандартів Міжнародної організації праці. Крім того, набрання чинності цієї конвенції сприятиме створенню передумов для приєднання України до Європейського кодексу соціального забезпечення. Реалізація акту не потребує внесення змін до чинних і розробки нових нормативно правових актів.

Але я хочу привернути увагу, що коли ми аналізували стан, в якому знаходиться законодавство України, поки що наше законодавство перевищує ті мінімальні вимоги до цих видів допомоги, але я хочу підкреслити, поки що. Оскільки ми сьогодні, ви знаєте, стоїмо на шляху реформ таких, як в охороні здоров'я, реформування пенсійної системи, реформування системи соціального страхування. Тобто прийняття цієї конвенції дозволить нам не втратити ті досягнення, які сьогодні є в нашому законодавстві. Крім цього, ратифікація цієї конвенції дозволить нам залучати технічну допомогу Міжнародної організації праці під час здійснення названих реформ і ми матимемо доступ до найкращого світового досвіду. Дякую.

Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще позиція МЗС.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  (Не чути)

 

ІВАНКЕВИЧ В.В. Хоча, я хочу привернути увагу, що 11 числа, 11 числа, коли були комітетські слухання Комітету соціальної політики, то там було таке застереження, але я хочу його зняти, що наше законодавство… Тобто сьогодні рівень фінансування набагато вищий, ніж вимоги мінімальних стандартів. Головне, щоб не знижувати цей стандарт…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Тут в МЗС лише було там, такі як би, скажімо, зауваження. В другому абзаці замінити слова "від дати реєстрації" словами "з дати…". На початку третього абзацу відкрити лапки та викласти в такій редакції: "Україна, відповідно до пункту "б" статті конвенції бере на себе…". Інших зауважень немає. Враховуємо ці, чи?...

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Ну, звичайно, це технічні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Технічно. Технічні правки. Хто за те, щоб за технічними правками? Одноголосно. Дякую.

Третій. Аргентина, 0094. Будь ласка, Ігор Михайлович, директор Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України, в.о. Будь ласка.

 

РЕЗНІК І.М. Дякую.

Шановні народні депутати, шановні присутні. Щодо проекту Закону України про ратифікацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой, секундочку. Можна секундочку? Хто буде доповідати оцей,… про мінімальні норми соціального забезпечення від комітету? Ірина Степанівна, хто хоче? Ірина Степанівна, добре.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, просто дивлюсь по очам, ніхто не тягне руку. Добре. Будь ласка.

 

РЕЗНІК І.М. Дякую.

Щодо проекту Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень. Угода між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання, розслідування та припинення митних правопорушень, проект якої було розроблено українською стороною, розпочатковує ефективний договірно-правовий механізм для організації безпосередньої взаємодії між митними відомствами Україною та Аргентиною. Положення цієї угоди базуються на рекомендаціях Ради митного співробітництва, на положеннях конвенції Всесвітньої митної організації про надання адміністративної взаємної допомоги у попередженні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства.

Проектом угоди передбачено, що митні відомства двох держав зобов'язуються надавати один одному адміністративну допомогу з метою забезпечення справляння митних платежів та дотримання вимог митного законодавства.

Угода також охоплює такі види взаємодопомоги як здійснення особливого нагляду за особами, які підозрюються у порушенні митного законодавства. Також товарів та транспортних засобів, які можуть бути об'єктами незаконного переміщення.

Тому на сьогоднішній день існує необхідність у налагодженні співробітництва з компетентними органами Аргентини з метою перевірки автентичності документів, що надаються до митного оформлення в Україні для запобігання розслідування та припинення митних правопорушень при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Таким чином, ухвалення вказаного закону створить правові підстави для здійснення сторонами взаємного обміну інформацією з митних питань з метою попередження розслідування та припинення митних правопорушень, які завдають шкоди економічним, торгівельним, податковим і соціальним інтересам обох держав.

Також згідно, хотів би добавити, експертного висновку Державної фіскальної служби угода не потребує виділення додаткових коштів для її реалізації, законопроект не потребує витрат з бюджету, законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

Також згідно висновку Міністерства юстиції цей проект закону відповідає Конституції України, проект закону відповідає актам законодавства, що мають вищу юридичну силу, закон… проект закону не містить корупціогенних факторів.

І щодо узагальнення висновку. Міністерство юстиції проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну адміністративну допомогу з питань запобігання розслідування та припинення митних правопорушень" погоджено без зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

МЗС, ваша позиція ще. Колеги, хто – "за" ратифікацію? Борис Іванович, ви "за" чи проти?

 

ТАРАСЮК Б.І. "За".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За".

Хто буде доповідати від комітету цю угоду? Світлана Заліщук. Про ратифікацію факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень. Будь ласка, заступник міністра соціальної політики України Віктор Вікторович Іванкевич. Будь ласка.

 

ІВАНКЕВИЧ В.В. Шановні народні депутати, шановні запрошені! Проект закону, передбачається ратифікація Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень, підписану від імені України 20 листопада 14 року у місті Нью-Йорку, який набирає чинності через три місяці з дати здавання на зберігання ратифікаційної грамоти або документу про приєднання із такою заявою. Україна  заявляє, що на період тимчасової окупації частини території, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя внаслідок збройної агресії Російської Федерації та до повного відновлення конституційного порядку і ефективного контролю України на цій окупованій території, а також в окремих районах Донецької і Луганської областей України застосування та/або виконання Україною  зобов'язань за Факультативним протоколом до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень стосовно зазначеної окупованої та неконтрольованої українською владою території України є обмеженим і не гарантується.

Реалізація закону передбачає набрання чинності, зокрема цього Факультативного протоколу. Метою цього протоколу є забезпечення можливості дітям або їх представникам подавати до Комітету ООН з прав дитини індивідуальні повідомлення, які стверджують, що вони є жертвами порушення цією державою-учасницею будь-якого з прав, передбачених Конвенцією про права дитини, Факультативним протоколом до Конвенції щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та порнографії, Факультативним протоколом до Конвенції щодо участі дітей у збройних конфліктах.

Прийняття Закону України про  ратифікацію Факультативного протоколу до конвенції сприятиме посиленню захисту прав дитини та належному виконанню зобов'язань України в межах Конвенції про права дитини та Факультативних протоколів до неї.

Проект акту погоджено з усіма зацікавленими органами, центральними органами виконавчої влади. Він не потребує додаткового фінансування, просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція МЗС, якщо… Будь ласка.

 

САВЧУК С.П.  Погоджено без зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто – "за"? Хто буде доповідати від комітету за права дітей? Іванна? Іванна тоді від комітету.

Добре, колеги. Дякуємо всім, хто були присутні.

У нас ще сьогодні в порядку денному є три питання. Внесення зміни до складу постійної делегації, ви бачите, тут лист від фракції "Блоку Петра Порошенка", заміна Гриніва на Чумака. Заміна Чумака на Гриніва.

Хто за те, щоб проголосувати? Хто проти? Хто утримався? Ти – "за", ну, тут рішення, що ми тут можемо зробити.

Колеги, далі. До нас звернулося посольство Чехії. За власний кошт готовий приїхати голова Комітету у закордонних справах Палати депутатів Чеської Республіки Карл Шварценберг. Але потрібне офіційне запрошення. Хто – "за"? Так.

Ще, колеги, на середу, Ірина Степанівна ініціювала одну зустріч. Це треба рішення комітету, щоб на середу до нас прийшли представники. Будь ласка, Ірино Степанівно, вам слово, щоб комітет підтримав і на середу включити… Комітет буде в середу, так, у нас там багато питань.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми з Борисом Івановичем давали інтерв'ю на каналі "Рада" і якраз попали в таку гущу подій, коли пранкери через адвоката Надії Савченко дали фейкове ніби звернення Адміністрації Президента, Президент, який гарантував  там посаду в Кабміні і так далі.

Я чому так вступаю. І в мене виникло так логічне запитання. Ми постійно звертаємося до світової спільноти. Надія ніби своєю поведінкою акцентує увагу до неї і до України в цілому. Але що зроблено нашими правоохоронними органами стосовно визнання факту викрадення громадянки України окупантами чи росіянами. І я би хотіла запросити все-таки сюди до нас на засідання комітету представників чи СБУ, чи Генеральної прокуратури, які б доповіли нам, чи є така справа, заведена кримінальна справа проти факту чи якась інша, проти викрадення громадянки України Надії Савченко. Яке дасть можливість адвокатам Надії Савченко як би додаткові аргументи в її захисті, так само, як і для світової спільноти. Це перше.

Друге. Ми знаємо про те, що відбувається зараз підготовка до референдуму, який буде в квітні в Нідерландах, стосовно їхнього бачення асоціативного членства нашого ратифікації і так дальше, і так дальше.

І в мене виникло питання, що так, проводяться різні акції, проводяться там різні міроприємства для того, щоб склонити голландців на нашу сторону, щоб вони нас все-таки підтримали. Єдиним таким аргументом, об'єднуючим, є збитий "Боїнг" на території Донецької області. І от в мене запитання… Умовно, я маю на увазі. Чекай, я договорю. І в мене є запитання. Чи починали ми кримінальну справу, наші служби, стосовно збитого цього "Боїнгу", чи збиралися якісь факти нашими правоохоронними органами, на якій стадії ця справа? Чи ми орієнтуємося тільки на висновки цих журналістів і на висновку голландської сторони? От в мене було таких два запитання, які можна було ініціювати зустріч з цими правоохоронними органами, хай вони нам дадуть доповідь з цих двох питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Степанівно, аргументи, Інститут глобальної політики розробив аргументи по Голландії свої. І я зараз попрошу, щоб переслати на всіх членів комітету. В середу… (Шум у залі) В середу буде держсекретар Іспанії, комітет теж надішле запрошення щодо цього. Ви підтримуєте.

В кого ще які запитання? От до пропозиції Ірини Степанівни. Бо ми мусимо рішенням комітету запросити, щоб не прислали нам якогось рядового, а щоб на основі рішення комітету, якщо буде цей…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би запропонувати, в зв'язку з запрошенням Світлана Петрівни в Нідерланди для проведення інформаційної кампанії на користь України, і в зв'язку з тим, що вона має бути відсутня протягом двох-чотирьох тижнів, я пропоную, щоби Ганна Миколаївна від імені комітету направила листа Голові Верховної Ради  з тим, що комітет рекомендує, тобто щоб були підстави бути відсутньою на засіданнях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо за ваші пропозиції, тоді послухаємо Світлану. Чи Світлану першу, а тоді… Давай.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Чи можна коментар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Взагалі я підтримую, безумовно, отримання інформації в цьому контексті. Її багато є в публічному просторі щодо, наприклад, тієї ж розслідувальної групи, куди Україна входить в країну, в п'яти…  Конкретні деталі, звичайно, це цікаво було послухати так само як і про Надію Савченко для того, щоб ми володіли повнотою інформації.

Водночас, є багато питанні, які, я вважаю, ми як комітет так само повинні не тільки брати до уваги при ухваленні законів, але і час від часу заслуховувати. Наприклад, в контексті тієї ж протидії російської агресії ми робили рік тому з вами слухання, так, комітетські. Чи я не пам'ятаю, коли це було? Рік тому? Рік.

Я думаю, що було би дуже слушно заслухати взагалі прогрес в цьому сенсі. Абсолютно. Абсолютно. Наших слухань. І, які є просування в цьому контексті. Тому що це настільки важлива інформація, якою ми недостатньо володіємо.

Друге питання. Наприклад… Я зараз накидаю тільки ті, які абсолютні на поверхності. Ми зараз скрізь на кожному майданчику говоримо про порушення режиму незастосування зброї. Але, якщо… Припинення вогню. Але, якщо ви буваєте… в кожній європейській столиці нам говорять, що це двостороннє порушення. Але мене цікавить конкретно статус, що таке двостороннє порушення? Яким чином ОБСЄ кваліфікує це? Чи це винятково є відповідь, коли є з того боку… чи є, справді, порушення? От мені було б цікаво заслухати керівника місії ОБСЄ дуже конкретну інформацію в закритому режимі, яким чином… Ну, звідти, зрозуміло, є публічні на сайті, але, щоб ми могли поставити дуже конкретні питання, які нам допоможуть теж захищати свої позиції на заході, бо вони є дуже важливі. Це одне з тих питань, яким маніпулюють дуже часто в Європі. І нам треба так само заслуховувати, просто запрошувати людей і слухати цю інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Всіх. Для всіх. Для всіх європейців. Ганно, для всіх європейців.

Я тільки завершую, що… Так, прошу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  (Не чути), а одночасно і наших не треба так само…

 

ТАРАСЮК Б.І. АТОшників.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. АТОшників

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Цікаво, наприклад, да? Бо я, наприклад, розмовляла конкретно з…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Та. Я би вважала, що потрібно…

 

ЗАЛІЩУК С.П.  З подружкою…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Так, в закритому режимі бажано було б.

 

ЗАЛІЩУК С.П. З подружкою Ангели Меркель, яка з Марі ……, яка дуже чітко говорить, що в Ангели є інформація Штайнмаєра, що це ми так само стріляємо, як і вони. Але розуміння, що означає, так само стріляємо, дуже чітко треба це розуміти. Так само, як відведення зброї і так далі. Оце заслухати. Тобто це вже два питання конкретно, які б ми могли поставити на цей…

І дозвольте, до вашого відома тоді, підтримую ваші пропозиції, проінформувати вас. Значить, мене запросила партія "D 66" нідерландська, яка є єдиним, вона єдина, яка найпублічніше виступає за  угоду про асоціацію. Вони планують за два тижні розпочати кампанію по всій країні, на рівні різних майданчиків університетів, громадських організацій, парламенту і всього іншого вести кампанію. І вони до мене звернулися з листом, чи не могла б я долучитися до їхньої пропозиції. Вони повністю фінансування беруть на себе. Я вже отримала пропозиції від інших громадських організацій якихось в Нідерландах. І я туди хочу поїхати реально на два тижні і якомога більше долучитися до такої кампанії протягом цього всього часу.

Мене не буде тоді, я просто пропускаю пленарний тиждень і комітет, виходить, один. Я хочу написати на Голову Верховної Ради  листа про унікальну таку, виключення. Я прошу підтримати таку пропозицію. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я би до тих питань, які ми збираємося задати по збитому "Боїнгу"  по відкриттю кримінальної справи, по Савченко, мене цікавить так само, які дії були вжиті стосовно розслідування по цим зниклим картинам з Нідерландів. Тобто це би було в пакеті… В пакеті, то даже для нас це так само було би важливо розуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді ставлю пропозицію Ірини Степанівни про середу, в цю середу, це вже буде рішення комітету… Вже є готове, рішення підготовлено є. Ще в суботу, дивись, ще в суботу підготовлено, бо ми з Іриною Степанівною з суботи листуємося. Нам треба було рішення комітету і мене. Тобто текст зараз ми вже фактично підписуємо.

За це, хто – "за"? Рішення є.

Тепер, щоб відправити лист, що Світлана у відрядження як комітету зі статусом… На прохання цей… від комітету. Хто – "за"? Щоб заслухати, можливо, керівника Місії ОБСЄ, його можна і на середу, якщо вони тут. Ні, не встигнемо? Добре, не встигнемо.

Добре. Тоді в мене інша ще є пропозиція. У нас колись ми не виконали це. У нас було рішення провести по стратегії щодо виконання Мінських домовленостей і на сході, ми тоді мали бути, щоб комітет був в курсі. Тому що, чесно кажучи, зараз… (Вимкнено мікрофон)

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би сказати, що під час зустрічі в рамках "українського тижня" в Брюсселі четверо з присутніх тут брали участь в зустрічі з депутатами Європарламенту від Нідерландів. І я повинен сказати, що Світлана так досить на рівні, боєць.

На додаток до цієї пропозиції я пропоную ще, можливо, звернутися чи до Президента, чи до міністра закордонних справ, щоб відрядили нинішнього посла України в Сербії Александровича також для цієї інформаційної… для участь в інформаційній кампанії. Це людина, яка досконала володіє голландською мовою, закінчила університет в Утрехті. Блискуче знає голландську мову. І, звичайно, голландською мовою звертатися також це було б дуже корисно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)