Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

10 травня 2016, 12:31

Стенограма засідання Комітету 17.02.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

17 лютого 2016 року

Веде засідання Перший заступник голови Комітету

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас з вами є кворум. Ганна Миколаївна, як виявляється, запізнюється. Якщо ви дозволите, ми спробуємо тоді розпочати наше з вами засідання.

Хочу зразу сказати про те, що в нас точно, я розумію, що принаймні троє колег з комітету, напевно, о 16.40 мають максимум піти звідси. Правильно, колеги? Володя? Свєта? Правильно? Принаймні троє з нас о 16.40 мають піти, правильно я розумію, звідси, да? В 16.30 ми маємо піти. Тому у нас, на жаль, не буде більше можливості, ніж 16.30, тим більше.

Тоді пропоную подивитися на порядок денний. Але, виходячи з того, що в нас є такий обмежений люфт часу, я не дуже переконана, що ми можемо тоді голосувати за повноцінний порядок денний і що ми всі питання зможемо розглянути. Що ви скажете, колеги? Є, є… Ігор. Да, в нас є… (Загальна дискусія)

 Давайте таким чином. Хто тоді за такий порядок денний до розгляду і знову ж таки за наявності… да, з можливістю перенесення на інший день? Ми пропонуємо такий порядок денний затвердити, як є, до того моменту, скільки ми встигнемо розглянути, поки в нас є кворум. Не можу з вами не погодитися, Борисе Івановичу.

О’кей, у нас зараз перший на порядку денному… Що? А, в нас ще немає доповідача по першому пункту, тому другий пункт про призначення… Так! Прекрасно, теж нема!

Аж третій! Так! Давайте! Четвертий чи третій? Третій…(Шум у залі)   Четвертий. Я вас зрозуміла. Про звернення співголів Всеукраїнської наради вищих навчальних закладів України щодо проблеми перспектив освітньої діяльності у сфері міжнародних відносин. Так? О'кей. 

Я би запросила до слова свого вчителя, знову своїх вчителів, пана Валерія Копійку, директора Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченко.

 

КОПІЙКА В.В. Дякую, шановний голово, дякую, шановні колеги!

Я, справді, дуже вдячний комітету за те, що питання, яке сьогодні слухається, воно слухається на комітеті вже другий раз. І я… Чесно кажучи, ми довго думали з колегами, що говорити на цьому засіданні, і розумію, що, мабуть, не треба переконувати вас у тому, що, ну… питання справді важливе. Якщо ви його вже другий раз піднімаєте на комітеті, значить, це ви розумієте прекрасно.

Справ ось у чому. Якщо перший раз, коли звертався Інститут міжнародних відносин  про повернення галузі знань "міжнародні відносини" у перелік галузі знань і стандартів і важливість цього питання, розглядали питання, то сьогодні, через рік, ну, колеги з майже там двох десятків навчальних закладів підняли це питання сьогодні перед вами, в тому числі.

В чому проблема? Чому сьогодні вже більша кількість людей, фахівців говорить про важливість повернення галузі знань "міжнародні відносини"? Справа в тому, що сьогодні ми приступили, ну, система вищої освіти, приступила до вже практичних наслідків того, що галузь знань "міжнародні відносини" скасовано. В чому практичність? В розробці стандартів. Справа у тому, що на сьогоднішній день із шести спеціальностей, які були в одній галузі знань "міжнародні відносини" залишилося три: залишилось МЕВ – "міжнародні економічні відносини", залишилося "міжнародне право", і класична спеціальність, з якої взагалі почалася ця галузь знань, "міжнародні відносини", вона якимось дивним чином трансформувалася в таку спеціальність, як "міжнародні відносини, соціальні комунікації і регіональні студії". І ніхто з моїх колег-фахівців сьогодні не може дати відповідь, який стандарт підготувати під цю спеціальність, яку кваліфікацію отримає випускник спеціальності "міжнародні відносини, соціальні комунікації і регіональні студії", який навчальний план в цю спеціальність закладати. І це справді проблема, тому що відбувається розмивання спеціальності.

І була проведена нарада, така, неформальна абсолютно. Залучились під цю нараду і представники, вже практики, да, там, надзвичайні і повноважні посли, і Асоціація послів підтримала цю ідею, що, ну, от все ж таки відповідний стандарт до підготовки фахівця-міжнародника треба зберегти. І от наявність галузі знань "міжнародні відносини" диктуватиме необхідність збереження в спеціальності "міжнародні відносини" оцього блоку міжнародного, який є дуже важливим. Тому що, якщо немає галузі знань, можна варіювати, і спеціальність розмивається, її можна потім, ну, не зрозуміло, що туди вписувати: чи комунікаційника готувати, чи країнознавця готувати, чи політолога-міжнародника, чи кого. Тобто це така розмита спеціальність, тому прохання з розумінням до цього віднестися – і повернутися до галузі знань і до більш конкретизованої спеціальності.

І якщо ми говоримо про… Основний аргумент Міністерства освіти, які планували проведення реформування цих спеціальностей, - це європейська освіта, європейський досвід. Хочу звернути вашу увагу, що є принципи європейської освіти, якісь основні, базові, ключові моменти. Але є вища школа французька, зберігається специфіка, зберігається специфіка англосаксонської вищої школи, німецької, скандинавської. Вони все одно національну якусь специфіку зберігають. Є базові європейські підходи, погоджуюсь, і це принципово, нам треба до цього прагнути і вводити. Але свою специфіку, та, що працює і довела свій досвід, що вона нормально працює, його треба зберігати, по крайній мірі поки ми не придумаємо щось краще, але те, що придумали сьогодні міжнародні відносини, соціальні комунікації, регіональні студії, це в ніякі ворота не влазить.

Сьогодні Міністерство освіти вивісило на сайті дуже добре публічно пропозиції від всіх нас давати пропозиції по розробці стандартів. Жоден фахівець в моїй сфері, якого я знаю, він не знає яку давати пропозицію щодо наповнення цих стандартів і це проблема реальна. Я не кажу про інтереси Інституту міжнародних відносин, про це не іде мова взагалі, мова іде про галузь і про спеціальність.

Прохання підтримати, з розумінням до цього віднестися.

На жаль, немає багато часу, щоб розказати деталі, але насправді саме в деталях криються нюанси, які можуть загубити цю спеціальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Володимирович, я би пропонувала, щоб ми вислухали також пана Ростислава Романюка, представника Львівського національного університету, після того запропонувати колегам звернутися з запитаннями для, можливо, отримання детальних….

А Міносвіти немає, до речі. Є? Вибачте, мені сказали, що немає. Дмитро Леонідович, да? Перепрошую, мені щойно дівчата сказали, що…

Ну тоді, звичайно, Міністерство освіти спочатку.

Ви би могли, будь ласка, скористатися мікрофоном? Дякую.

 

КУМКОВ Д.Л. Доброго дня, шановні колеги.

По-перше, це дійсно була проблема, це, можливо, було упущення міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, я не представила. Кумков Дмитро  Леонідович, головний спеціаліст відділу забезпечення вищої освіти Департаменту вищої освіти Міністерства освіти.

 

КУМКОВ Д.Л. Це дійсно була проблема міністерства, коли готувалася нова постанова про новий перелік галузі …… спеціальностей і міжнародні відносини не були виокремленні в окрему галузь знань.

Після звернення, багатьох звернень вищих навчальних закладів, після розширеного засідання Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, після звернення роботодавців міністерством було підготовлено відповідний проект постанови Кабінету Міністрів України, який завізований міністром освіти і науки України, проект у мене з собою. Що пропонується цим проектом зробити.

Значить, з галузі знань соціальної та поведінкової науки пропонується вилучити "спеціальність  055" міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, та "056" – міжнародні економічні  відносини. Виокремивши в окрему галузь знань міжнародні відносини, яка буде включати в себе  такі спеціальності, як: міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, міжнародні економічні відносини та  міжнародне право.

Зазначений проект постанови  погоджений  без зауважень Міністерством соціальної політики, Міністерством економічного  розвитку і торгівлі України. Не погоджений   Міністерством фінансів, хоча не зовсім зрозуміла  позиція Мінфіну,  тому що якихось додаткових грошей тут не  вимагається.  І чому саме  Мінфін зайняв таку  позицію зараз сказати важко. Але  ми повторно з вами  на погодження  в Міністерство фінансів  цей проект, з проханням його все ж таки підтримати.

Звичайно, що одразу після погодження  Мінфіну він буде  внесений, як того вимагає Регламент Кабінету Міністрів,  на розгляд Мін'юсту і  після  правової  експертизи поданий  на розгляд уряду.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Леонідовичу.

Я все одно з вашого дозволу запрошую до слова пана Романюка.

 Будь ласка.

 

РОМАНЮК Р.Й. Доброго дня! Насамперед, дуже вдячний за можливість бути  присутнім на засіданні комітету.

Ростислав Романюк, факультет міжнародних відносин Львівського національного  університету.

Справді,  тут Валерій Володимирович, все  правильно сказав, у нас відбулася нарада, ми довго радилися стосовно того, яким чином зараз формувати  і навчальні програми. Ну, і наша все ж таки  позиція зводиться до того, що міжнародні  відносини доцільно… доцільно трактувати як окрему галузь знань ось.

І, можливо,  також… можливо, не настільки широко чи можна було би  все-таки відновити те, що було  так у попередньому варіанті. Тобто мається на увазі, "міжнародні відносини", "міжнародні економічні відносини", "міжнародне право", і  скажімо, якщо не, там, краєзнавство, якісь регіональні студії окремим блоком, щоб йшли, щоб не об'єднувати оці соціальні комунікації і країнознавство і міжнародні відносини в один блок чи це не… не реально.

 

КУМКОВ Д.Л. Ну, принаймні позиція така, що зараз йде  укрупнення галузей  знань і укрупнення спеціальностей. Тому і робиться таке об'єднання.

Звичайно, це питання дискусійне, однозначно тут сказати не можна.

Для того, щоб якусь прийняти однозначну позицію з цього приводу… На даний момент ця постанова вже запущена. Я ж кажу, вона вже погоджена з Міністерством соціальної політики, погоджена з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, і я сподіваюсь, що буде погоджена Мінфіном.

Тому оскільки у вищих навчальних закладів є зараз можливість робити спеціалізацію, що передбачено законом України "Про вищу освіту" в спеціальності… міжнародні відносини, спільні комунікації та регіональні студії можна виокремити спеціалізацію комунікаційну… комунікаційного напрямку, ще якогось. Тобто на розсуд навчального закладу. Це право вищого навчального закладу – в межах спеціальності робити власні спеціалізації  і готувати фахівців із цих спеціальностей.

 

КОПІЙКА В.В. Я з  вам погоджуюсь. В рамках навчальних програм спеціалізації університету є величезний люфт в розробки планів своїх і так далі.

Єдина проблема, яку ми бачимо у цій широкій такій спеціальності, – це розробка стандартів, тому що стандарт готується не під спеціалізацію, не під навчальну програму. Вона робиться під спеціальність.

А що таке стандарт? Це прописується, як правило, обов'язкові курси, які мають в межах стандарту обов'язково враховуватися, прописується кількість, наприклад, іноземної мови, яка  має бути обов'язково дана під цю спеціальність. І ще якісь нюанси.

І у зв'язку з цим як об'єднати, наприклад, в один стандарт таку спеціальність, як соціальні комунікації або міжнародні комунікації і міжнародні відносини? Тобто це абсолютно різні профільні спеціальності. Спеціалізації чи спеціальності, чи програми. А вони у нас об'єднані в один блок, і під них різні отакі от специфічні програми треба створити один стандарт. От що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі, йдеться про суспільні комунікації. Навіть… Ні, міжнародні відносини, суспільні комунікації, що є набагато ширше. Ну, там так не написано, да? І регіональні студії. Я теж так не розумію. Тобто я це бачу як суспільні комунікації, які є набагато ширшими…

 

КОПІЙКА В.В. Можна залишати "міжнародні відносини, регіональні студії" в одному блоці як спеціальність. Воно вписується гармонійно. Зрозуміло, тут можна. А от "суспільні комунікації" – вони просто… це зовсім інші речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте я запрошу колег? Можливо, в них є запитання, перед тим як ви, може, подумаєте, як ви хотіли би зреагувати.

Будь ласка, колеги, в кого є питання? Борис Іванович, Володимир Ар'єв, потім Ірина…

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене запитання. Я хотів би виступити з цього приводу, але я запитання маю до Дмитра Леонідовича. Дмитро Леонідович, яку ви спеціальність маєте?

 

КУМКОВ Д.Л. "Правознавство".

 

ТАРАСЮК Б.І. Ви закінчили вищий навчальний заклад?

 

КУМКОВ Д.Л. Звичайно.

 

ТАРАСЮК Б.І. Спеціальність "правознавство"?

 

КУМКОВ Д.Л. Да.

 

ТАРАСЮК Б.І. Де ви навчалися?

 

КУМКОВ Д.Л. У Національному педагогічному університеті імені Драгоманова.

 

ТАРАСЮК Б.І. А як ви вважаєте, якщо би у вашу спеціальність включили соціологію, політологію, міжнародне право, як ви вважаєте, це правильно було б?

 

КУМКОВ Д.Л. Ні, ну це, звичайно, було б неправильно. Але всі ці предмети як загальноосвітні я вивчав.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я не випадково це питання поставив вам, тому що є таке прислів'я українське: "В огороді – бузина, а в Києві – дядько". Значить, "міжнародні відносини" – і разом з міжнародними відносинами ставляться "суспільні комунікації", "регіональні студії". Де логіка, ви можете пояснити?

 

КУМКОВ Д.Л. Логіку я ж вам тільки що пояснював.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я не зрозумів, тому що я сам юрист-міжнародник, закінчив Київський державний університет тоді, факультет міжнародних відносин і міжнародного права за спеціальністю "міжнародне право". Поясніть мені.

 

КУМКОВ Д.Л. Йде політика на укрупнення галузей знань і укрупнення спеціальностей. Тому було на даний момент прийнято рішення, для того щоб цю галузь знань і спеціальностей укрупнити, внести, об'єднати оці напрями, так би мовити. Але я ж кажу, що коли готувалася Постанова 266, яка вже прийнята урядом, про затвердження нового переліку галузей знань і спеціальностей, за яким здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Те, що "міжнародні відносини" не були виокремлені в окрему галузь знань, це було, дійсно, визнано помилкою, і зараз цю помилку міністерство намагається виправити внесенням змін в зазначений проект постанови. Проект вже є, хто не чув, погоджений Міністерством соціальної політики і Міністерством економічного розвитку і торгівлі, але не погоджений Мінфіном і повторно засланий на погодження Мінфіном.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, і, якщо ви розумієте, він абсолютно не сприймається галузевими…

 

КУМКОВ Д.Л. Я розумію, що проблема…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … інститутами, університетами, які готують фахівців у цій галузі. Я випускниця факультету міжнародних відносин за спеціальністю "міжнародні відносини". Я собі дуже складно уявляю. У нас була така спеціальність як "міжнародна інформація". Дуже складно собі уявляю просто поєднання суспільних комунікацій. Можливо, це може бути в поєднанні з міжнародною комунікацією, да, міжнародною інформацією навіть, ну, в теорії, та, це, напевно, поєднувані речі. Але питання суспільних комунікацій, мені здається, трохи ми більше до журналістики це десь належить, це належить до якихось просто інших галузей знань, а не в поєднання з міжнародними відносинами. Але прошу, Володя Ар'єв, вас, Володимире,…

 

АР'ЄВ В.І. Дякую. Ну, власне, те, що, якщо вже говорити про те, що суспільні комунікації оці питання журналістики, то я можу сказати, що взагалі саме існування Інституту журналістики в нинішньому вигляді це трошки такий атавізм, да, він вийшов з радянської школи партійної журналістики більш ніж з реальної… реальних потреб підготовки фахових журналістських кадрів, тому що Інститут журналістики зазвичай це як післядипломна освіта в інших країнах для того, щоб готувати тих, хто пройшов базову підготовку в менших галузях. І в даному разі, ну, це у нас теж, можна сказати, певним чином традиція. Але, якщо ми говоримо про міжнародні відносини, то є класична дипломатія, яку ми… яка готується. Але у нас абсолютно… якість, я просто зараз упущу, не про це говоримо. Але у нас абсолютний провал дійсно в комунікаційних сферах на Заході.

У нас немає якісних журналістів, які могли би дійсно конкурувати і  в принципі, та навіть я кажу вже на Заході, але які могли би працювати, якісно висвітлюючи міжнародні питання і які могли би писати, наприклад, для  міжнародних, для закордонних засобів масової інформацію. Інститут журналістики таких, на жаль... Ну, я – випускник. ...на жаль, не готує. Але те, що ми сьогодні це не маємо, це призводить до того, що ми самоізолюємося, ми більше дивимося, ми добре знаємо, що відбувається в Москві, тому що це спільна мову нас, да, певним чином, там російська – всі розуміють. Ми  знаємо, що відбувається в Білорусії. Але хто знає, що відбувається в сусідніх країнах? Цих комунікацій у нас дійсно не існує. Тому я вважаю, що міжнародні комунікації якимось чином повинні ввійти в програму. Тому що це необхідність, якщо ми хочемо інтегруватися у світ, а не продовжувати існувати в такому інфантильному стані самообмеження подальшому, то, ну, значить, нам потрібні дійсно... розвиток. Можливо, нам треба знайти тоді форму, в якій, яким чином це записати. Але, ну, я не знаю, я би все ж таки з міжнародної складової комунікаційну просто так не відкидав, а знайшов для неї місце, тому що нам треба дійсно готувати спеціалістів з тих галузей, які я сказав. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Володимире, тут ідеться не про міжнародну  комунікацію саме в цій назві, ну, наскільки я розумію, саме в цій назві спеціальності.

Пані Ірина, я дам можливість відповісти панову Копійці. Добре. І потім пані Ірина, пані Світлана і потім – Борис Іванович і Віктор Іванович і… Так.

 

КОПІЙКА В.В....час, але по ходу просто, да. Дмитро Леонідович, якщо.... Я  розумію, що вже якусь інстанцію пройшов, да, півшляху пройшов цей проект постанови, да, уже приблизно розумію, наскільки це все складно, але... І ми вам дуже вдячні, що міністерство відреагувало на  звернення, і  в тому числі на звернення  комітету, в якому, поважному, де ми зараз знаходимось. От  і це вже пів справи  зроблено, важливої справи. Якби можна було, тут залишилось елементарна річ так, от в цій спеціальності  виокремити суспільні комунікації або міжнародні комунікації як можна їх назвати. Так, залишивши спеціальність міжнародні  відносини й регіональні студії без змін, хай вона залишається, там стандарт  під нею вписується нормально можна там… а міжнародні комунікації ці виділити просто окремо… додатково окремою спеціальністю сюди добавити  в галузі знань міжнародні відносити, тоді б лягало логічно абсолютно, якщо це можливо.

 

КУМКОВ Д.Л. Звичай, ну, ми для  того, що й зібрались для того, щоб проговорити цю  проблему і якось її вирішити шляхом спільних пропозицій і спільних думок. Тому міністерство завжди відкрито…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  У мене ще таке запитання до вас, як до  представника міністерства. Скажіть, будь ласка, Закон про вищу освіту чи  дає  він  можливість якимось чином,  а ми  знаємо, що  цим законом дана більша самостійність вузам, якимось чином  впливати саме от навіть на оце  бажання міністерства укрупнювати галузі знань чи спеціальностей. Чи є якісь важелі, які дозволяють саме вишам якось впливати  на ці питання?

 

КУМКОВ Д.Л. Як я уже казав, Законом України про  вищу освіту передбачена можливість  вищих навчальних закладів у межах спеціальності галузі знань і спеціальності  робити спеціалізації.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я говорю не  про спеціалізації. Я маю на увазі, що самостійність у прийнятті рішень і якимось чином впливати на  міністерство шляхом рекомендації, шляхом якихось пропозицій. Тобто з оберненим… обернена комунікація. Я почула те, що ви сказали.

 

КУМКОВ Д.Л.  Звичайно, ну, так, якщо б її не було, і якщо б не було  цих звернень вищих навчальних закладів не було б цього проекту  постанови.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Але ми, дивіться, ми звертаємося уже  другий раз, ми піднімаємо другий раз це питання.

Перший раз, це  було наше звернення.

Другий раз, ми акцентуємо  увагу на цьому, прийшов ректор там, чи керівник цього вишу, чи можна  це все-таки  зробити опираючись на Закон  про вищу освіту?

 

КУМКОВ Д.Л. Ну, так ми і робимо, здається, наскільки я розумію, ми опираємось на Закон "Про вищу…".

 

ЛУЦЕНКО І.С. Наскільки я розумію, дивіться,  ми  вже другий раз збираємося, а того, що  ми хочемо так і не з'явилось.

 

КУМКОВ Д.Л. Тут  різниця, я ж кажу, що в одній спеціальності і для того  ми зібралися тут…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скільки разів  нам треба ще зібратися, щоб це було  зроблено? Чи це останній раз уже, і це питання…

 

КУМКОВ Д.Л. Я думаю, що цей раз ми зібралися, буде рішення комітету, буде, я думаю, що звернення вищих навчальних закладів. І я думаю, що це питання ми врешті-решт врегулюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пані Світлана Заліщук.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Добро дня! Я з великою повагою ставлюсь до бажання Міністерства освіти  реформуватися і виконувати  той запит на оновлення, на укрупнення спеціалізацій, те, що ви робите.

Водночас я так само з величезною повагою ставлюся до керівників університетів, які намагаються виконувати, забезпечити повноцінне функціонування своїх університетів.

Для мене абсолютно очевидно, що рішення лежить в площині не рішення комітету, бо ми не можемо ухвалювати змістовні рішення з приводу вашої співпраці. Але саме тому у  мене є до вас, насправді, звернення. Чи можете ви зібрати, знову ж таки, повторну, якщо потрібно, групу, де би ваші фахівці запропонували підходи до тих стандартів, які могли б втілити університети і через які б вони відчували… Бо вони кінцевими бенефіціарами рішень, які продукує Кабінет Міністрів.

Ми би могли як представники Комітету із закордонних справ долучитися до вашої професійної дискусії, включитися в неї, допомогти, якщо треба, в цій… на цій платформі. Тобто для мене є очевидним, що це просто переростає в якусь політичну вже розмову, і це не є конструктивним. Я би так сказала.

Тому моя конкретна пропозиція, будь ласка, зберіть робочу групи тих людей, які можуть вирішити ці питання, запропонуйте свої підходи, стандарти, почуйте університети, знайдіть компромісне рішення. Я не бачу можливості, аби комітет вказував чи то Кабінету Міністрів, який має повноцінну… Ми не маємо права втручатися в рішення, які виробляє Міністерство освіти.

Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ще раз повторюю, для того і зроблений цей Закон "Про вищу освіту", який надає самостійність вишам. Так само… ну, я приведу, може, не зовсім вдалий, але такий приклад по децентралізації, коли ми говоримо, що  наповнення бюджетів через перерозподіл податків дає можливість саме на місці побачити, що тій громаді треба.

Аналогічно по такому ж принципу зроблені зміни, зроблений цей Закон "Про вищу освіту", який каже, що ця самостійність на рівні виша дає можливість знизу вишам, даючи рекомендації в міністерство, перерозподілити чи зробити таким чином, щоб запит суспільства на отримання певних знань, підкріплених певними стандартами, мав найвищу якість і давав найкращий результат. Я думаю, що тут треба правильно підійти саме до виконання Закону "Про вищу освіту". Ну і підтримую Свєту в тому, що вона сказала, Світлану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Борисе Івановичу, будь ласка, потім Віктор Іванович і будимо підводити підсумок.

 

ТАРАСЮК Б.І. Перше зауваження загального характеру.

З усією повагою до Дмитра Леонідовича, головного спеціаліста відділу, я хочу сказати, що вчора відбулося резонансне засідання Верховної Ради, на якому розглядався звіт уряду, і наше сьогоднішнє засідання виглядає, як, знаєте, як в народі кажуть, "Говорили, балакали – сіли та й заплакали".

На тому засіданні вчорашньому мова йшла про те, що на засідання комітету мають ходити міністри. Сьогодні ми, як зазвичай, маємо на нашому засіданні заступника міністра, керівника апарату Міністерства закордонних справ, Вадима Володимировича Пристайка, і це незмінно. Ми бачимо на наших засіданнях і міністра закордонних справ.

А от мені не зрозуміло хто перед нами звітує. Я вношу пропозицію – категорично заборонити участь від міністерств, від Кабінету Міністрів фахівців рангу нижче заступника міністра, це перше.

Тепер по суті. По суті я хочу сказати, що підходи Міністерства вищої освіти і науки можна назвати, м'яко, непрофесійним, м'яко, непрофесійним. Я професіонал, в 75-му році закінчив, вступив на юридичний факультет відділення правознавства, а потім був переведений на відділення міжнародного права факультету міжнародних відносин і міжнародного права. І я смію стверджувати тут в цій залі, що я є фахівцем. І навряд чи хтось це ставить під сумнів. Завдяки тій освіті, яку я одержав в Київському державному університеті на факультеті міжнародних відносин і міжнародного права, де викладали найкращі фахівці в галузі міжнародного права того часу.

Я категорично заперечую ту редакцію, яку вносить Міністерство вищої освіти. Я пропоную, щоб комітет відкинув цю пропозицію Міністерства освіти і, щоб підтримав нараду 18-и представників вищих навчальних закладів України, які спеціалізуються в галузі підготовки фахівців міжнародних відносин. Їхня позиція тут викладена. І я пропоную, щоб комітет повністю без будь-яких застережень підтримав пропозицію фахівців, які знають, що вони роблять на відміну від Міністерства вищої освіти і науки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

Віктор Іванович, заради збереження і економії часу відмовився від свого слова. Я, з вашого дозволу, зараз би трошки підсумувала.

Я абсолютно підтримали би Бориса Івановича в його пропозиції підтримати звернення вищих навчальних закладів до нас знову ж таки, виходячи з бекграунду і свого так само розуміння того як формуються спеціальності і як вони наповнюються, і в якій спосіб ми могли би бути, ну, інструментальними для прийняття відповідного рішення. І, я надіюся, дозволю собі не погодитися з пані Світланою стосовно того, що ми не можемо впливати на рішення Кабінету Міністрів. Я думаю, що ми точно можемо підтримати це звернення, направити його рішенням комітету до Міністерства освіти і відповідно інших міністерств з проханням переглянути проект постанови, який вже на даний момент підготовлений і узгоджений і знову ж таки, там, пройти ще один раз це коло узгоджень.

Якщо є якісь інші пропозиції стосовно рішення? Немає?

Якщо ви, колеги, будите готові, хто за такий проект рішення, прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Троє утримались.

Дякую, дякую вам. Дякую.

Я передаю слово голові комітету.

 

 

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванна.

Колеги, переходимо до пункту першого. Проект Постанови про звернення Верховної Ради, оскільки у нас до 16:30 буде кворум, тому треба проговорити ті питання, які вимагають голосування, поки є депутати.

А в нас є доповідач Фріз?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми колись приймали рішення, що немає доповідача – ми не розглядаємо.

Будь ласка, що ми робимо, розглядаємо?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Розглядаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб розглянути це рішення, якщо немає доповідача.

Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався?

Розглядаємо.

Колеги, оскільки немає депутата, будь ласка, Вадим Володимирович.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Шановні колеги, мені не зручно без депутата це пропонувати, але ми подивилися звернення, яке запропоновано групою депутатів.

Я хочу одразу сказати, що ми підтримуємо будь-яку діяльність спрямовану в нашому загальному руслі. У нас є деякі зауваження, які ми готові, щоб не затримувати час, працювати з авторами цього документу.

Ми розуміємо, що в цьому зараз, маючи особливо ті факти, які розкрилися, які відомі широко в світі, якщо я звертаюсь до ваших колег, це один із тих напрямків, які ми, для нас як Міністерство закордонних справ, недосяжний, я маю на увазі парламентарі, ваші колеги з інших країн світу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ВОВК В.І. У мене два зауваження.

Я підтримую, в першу чергу, пропозицію заступника міністра, щоб міністерство, якщо вже таке звернення будемо вважати за потрібне, хоча я особисто вважаю, що абсолютно… то його доопрацювати, щоб міністерство його доопрацювало, і зразу хоча б привело до якоїсь відповідності з тією термінологією, яку ми використовуємо… Я, наприклад, не знаю про існування кризи на Донбасі. От може хтось мені пояснить, що взагалі таке криза на Донбасі? Я знаю, що в наших документах і Верховної Ради, Президента, МЗС є, там, агресія, збройна агресія Російської Федерації проти України, окуповані території, окремі райони, там, і тому подібне, а що таке криза на Донбасі… Мені здається, що на такому не надто високому рівні професійному весь цей текст звернення написаний. Тому він вимагає дуже суттєвого доопрацювання і переписування з боку міністерства. Це, так би мовити, в термінологічній  частині.

А тепер щодо змістовного. Мені знову ж таки здається, що це не рівень Верховної Ради займатися такими технічними питаннями, які по суті поставлені в цьому. Це могла би бути предметом для, можливо, документа Міністерства закордонних справ. От, тобто суть, якщо говорити по суті цього звернення, то це не є рівень, розумієте, постановки питань, який вимагає окремої постановки Верховної Ради України. Тому ми могли би рекомендувати, можливо, Міністерству закордонних справ взяти цю ініціативу в опрацювання, опрацювати текст і оформити це власним документом МЗС. Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я відразу, відштовхуючись на виступ Віктор Івановича, хочу сказати, що я співчуваю Міністерству закордонних справ, якщо ми покладемо на нього опрацювання цього, значить, папірця.

Я не хочу вживати сильних виразів. Але я хочу сказати, що вкрай безграмотнішого документу я ще у Верховній Раді і в Комітеті закордонних справ не бачив. Це просто ганьба, я згоден, це ганьба, це не документ, це папірець і навіть папірець, який не вартий нашої уваги.

Тому я, не вдаючись до розбору цього папірця, зразу пропоную, щоб комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити даний документ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, дуже дякую. У мене є пропозиція, оскільки ми проговорювали цей документ, коли вони його готували. І, зважаючи на те, що сьогодні ми підготували два документи, які є  за постановкою проблеми, за закликом значно сильніші і вони напрацьовані були у співпраці з  Міністерством  закордонних справ, і ці документи були  сьогодні озвучені. І ми сподіваємось, що завтра  щодо другої річниці анексії Криму цей парламент проголосує за цей  документ, от. Авторам справді треба побажати більшої, як скажімо, скрупульозності до тих документів,  які вони готують і поваги  до, зокрема, членів комітету, щоб ми потім не займалися  редагування і переписуванням  абсолютно ну, тексту, який не відповідає навіть якості депутатського…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А можна у мене є  пропозиція, не виносячи, да, не виносячи це на рішення  Верховної Ради України  повернути авторам на доопрацювання, а вони  вже подумають як далі  виходити з цієї ситуації. Як  розпорядитися, чи запропонувати співпрацю з МЗС  якусь оновлену  версію чи  відмовитись від цієї ідеї, а  використати ці аргументи дійсно там в роботі просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, просто, щоб МЗС не тратило теж часу, хто за те…, хто за те, щоб повернути на доопрацювання авторам. Одноголосно. Дякую.

Так, Вадим Володимирович, розкажіть нам, будь ласка, щось, якісь зрушення відбулися з  моменту останньої нашої наради в плані призначення чи відправлення…   закордонні дипломатичні установи, а то ми з Світланою Петрівною і з Іванною Орестівною разом з Ігорем Володимировичем готуємо  чергову хвилю незадоволення  тим, що відсутні посли…

Ігор Володимирович, будеш в статусі громадського активіста, яка  різниця.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Дякую,  я бажаю вам довго бути в цьому статусі в якому ви є, і радий в черговий раз бути при цій розмові вона стає традиційною і традиційно кожний раз намагаюсь принести позитивну новину. (Шум у залі) Погоджує Президент України і дійсно  він це зробив. Наприклад, погоджена була і призначений був Микола Станіславович Стачицький нашим послом представником  в Європейському Союзу та в Європейському Співтоваристві з  Атомної енергії.

Плюс Бельгія. Раді Європи ми вчора подали чергову кандидатуру на розгляд Президенту. Так само подано на розгляд Президенту посол Іспанії, навіть більше того, ми отримали агреман - і тепер треба здійснити просто технічні заходи. У нас в Португалії поруч жінка, тому вирішили з метою збалансування нашої присутності там чоловіка відправити. Алжир, Ліван, Малайзія - ми також найближчим часом. В Лівані відома ситуація політична, яка не дозволяє цій країні надати агреман послам. Це традиційна проблема для Лівану, і там багато країн не отримали можливість. У нас є людина, вона вже визначена, треба тільки отримати агреман. Ліванці кажуть, що це технічна ситуація, ми скоро будемо мати посла. Так само Малайзія, так само Алжир.

Ми ще чекаємо на сьогоднішній день, мені здається…. В більшості і все. На сьогоднішній день 17…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А ті, що нас найбільше турбують: Угорщина, Грузія, Білорусь, Казахстан. НАТО нас турбує.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Найближчим часом додасться, ще одна країна додасться до цього переліку – наш ближчий сусід. Тобто у нас не тільки скорочується… Румунія. У зростає кількість країн, в які ми маємо знайти найкращі кадри і забезпечити їх. Це процес, ви знаєте про те: вони з'являються час від часу, нові виклики, ми з ними працюємо.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це, звичайно, не тішить, що ми, дійсно, в ті країни, де у нас найбільше викликів і де в нас найбільше необхідності працювати активно, ефективно і дуже енергійно, ми до цього часу вже скільки про це просимо, починаючи з Угорщини, вже 2 роки. То ми починали з 16 місяців, 18 місяців, 20 місяців… І це, звичайно, як на мене, то вже така досить стає тривожна практика з точки зору, я думаю, багатьох колег тут, у комітеті. Я навіть не знаю, яке рішення ми могли би запропонувати, колеги, з цього приводу.

У мене є ще один коментар… Я задам запитання, якщо дозволите. Скажіть, будь ласка, от відбулася зустріч глав Церков Католицької і Російської Православної. І, звичайно, та декларація, яка була оприлюднена, вона… це та декларація, яку вони прийняли, у пунктах, які стосуються України, звичайно, є дуже розчаровуючою, я думаю, для всіх нас, як мінімум – да? тобто м’яко, використовуючи дипломатичну  мову, скажіть, будь ласка, чи в який-небудь спосіб ми могли би працювати нашим посольством у Ватикані для того, щоби, принаймні, розуміти, що ми там будемо отримувати, в якийсь спосіб запобігати. Чи, можливо, треба тоді якісь винести висновки з того, що ми отримали на виході зустрічі двох Церков, чи в нас не було  взагалі ніяких … глав двох Церков, чи в нас не було ніяких  взагалі важелів, можливостей коригування того остаточного змісту Декларації в частині, яка стосується України?

І чи були… (Шум у залі) Чи були перемовини, ну, на дипломатичному рівні стосовно цієї… Ми розуміємо, що це  все-таки церковна історія, ми розуміємо, що церква відділена від держави і так далі, але разом з тим ми там маємо представництво.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Іванна Орестівно, я не хотів би в такому широкому колі обговорювати. Єдине, можу сказати, що ми не задоволені тим, що сталося, ми не задоволені роботою свого посольства. Я не назву це розслідуванням, але ми зараз вивчаємо, що було зроблено не так, чому ми втратили ініціативу в цьому питанні і чому ми не отримали мінімум, який ми все ж таки хотіли отримати з цієї заяви і з цієї зустрічі взагалі.

 

ГУЗЬ І.В. Якщо дозволите, коротко повернусь до питання призначення послів. Ви знаєте, мені здається, що ми в свій час зробили помилку, коли був заклик якось активніше з трибуни парламенту про це заявити. Пам'ятаєте, вони сказали в стилі "не розгодуймо човна".  Фактично, ситуація не змінилася. Тобто підхід Адміністрації Президента… Це не в тому плані, я про це постійно кажу, це не. стосується вчорашніх подій чи там завтрашніх. Але… ну, цей механізм не працює. І я вважаю, що, напевно, наше одне з основних завдань, у нас тут є багато поточних, а основних завдань – це все-таки  допомога МЗС і українським посольствам  здійснювати свою роботу і те, що Угорщина, Казахстан, там Грузія і Білорусь, і не бачимо  сьогодні і не чуємо да, від представника МЗС, що найближчим часом це  питання вирішиться. Так, тобто я вважаю, що  ну, може, треба якось  нам активніше  чи жорсткіше, можливо, з трибуни  парламенту про це заявити.

Я тоді пропонував без всяких, вийти членам комітету і заявити ну, хтось  може скаже, що  це антипрезидентська акція, я ж тоді просив, що давайте  ми не будемо робити ніяких акцій. Але у вас є більший  доступ до Президента, до Адміністрації Президента зараз читаю, на 17 годину буде зустріч, так давайте доб'ємося. Якщо ми за цих декілька місяців, за півроку не добилися система поламана вона в цьому плані не працює. Тобто я вважаю, що тут треба тиснути нашому комітету, бо це не нормально, це неправильно. І це в якійсь  мірі ну, один з найбільших  поразок нашого комітету і МЗС я вважаю і так далі оці моменти. Тим більше, що вони  фактично вирішуються без ресурсу, вони не  потребують нічого, тому що я вважаю, що кадровий потенціал є великий. Ми можемо запропонувати, я думаю, якщо немає пропозицій, я думаю, Борис Іванович 10 чоловік може запропонувати на  посла Білорусії, якби тільки до нього  звернулися і так далі. Тобто питання технічне.

У чому проблема, де цей ключик в Адміністрації Президента, хто його тримає, і чого  він відкривається і  не закриває і ми вже говоримо скільки вже? Більше року про це. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную написати листа Президенту особисто  від членів комітету, що нас реально тривожить  ситуація і ми не знаю, ми вимагаємо, зрушень в цій ситуації, бо вони на дипломатичному фронті  не додають державі посилення позицій і так далі. І паралельно делегувати  члена нашого комітету, зокрема, першого заступнику  Іванні Климпуш на зустрічі з Президентом порушити це питання, що сьогодні вкотре розглядалось на засіданні. І ця ситуація вже не має жодних виправдань чому Білорусь, Казахстан, Грузія, Вірменія, Угорщина і дальше, і НАТО, що надзвичайно  важливо готується велика зустріч в Брюсселі по НАТО, а у нас цей тил  абсолютно не прикритий.

Будь ласка.   

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я думаю, що крім  листа обов'язково має бути  звернення з трибуни  Верховної Ради. Давайте, ну, давайте використовувати всі важелі,  які   нам є доступними.

Я хотіла запропонувати голосувати за звернення,  але зрозуміла, що голосів не буде, давайте вголос про це говорити.

Наша основна помилка вчорашня, і всі повинні винести з  того вчорашнього розгляду висновки, не сікти уже в кінці, а робити це   протягом якогось періоду. От ми звернулися три рази, на четвертий  з трибуни, на п'ятий пішли, давайте якось активніше тоді позицію проявляти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились. Тоді поки що три варіанти, якщо вони не спрацюють, тоді ініціювати зустріч в Адміністрації Президента з Ложкіним, хто  там відповідальний за зовнішню політику, з Єлісєєвим іти  членам комітету… там Ложкін відписує.

Будь ласка,  Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Існує такий вислів: "Що гроші люблять тишу". Так от я смію запевнити як дипломат збільш ніж  сорокарічним  досвідом, що дипломатія любить тишу. А це  про що  я говорю, я говорю не про те, що  ми повинні заплющувати  очі на недоліки. А я говорю про те, що ми не повинні  виносити на публічні слухання ті питання, які  в принципі становлять   дуже чутливу сферу для держави.

Тому я  підтримую пропозицію про те, щоб ми звернулися до Президента, чи особисто, чи  листом чи нараду ініціювали, сподіваюсь, що нас почують. Але я проти того, щоб  виносити це на публічні дебати. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я смію вам нагадати, що ми запрошували представника Адміністрації Президента України, який відповідає за міжнародну компоненту діяльності Президента на засідання саме з  цього питання, якщо  ми пригадуємо, то він просто  не прийшов.

Тому наскільки дієвим  будуть ті механізми, які ви, Борисе Івановичу, пропонуєте.  Я за те, щоб підписувати лист. Я не знаю, ми можемо пробувати ініціювати зустріч комітету з Президентом з цього приводу. Можливо, в такий спосіб давайте спробуємо діяти. А тоді ми повернемося до пропозицій пані Ірини стосовно того, що це, там, комітетом звернення активно, крім того що особисто кожен це все одно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна, я думаю, що це дуже правильна думка: ініціювати паралельну зустріч. Тому що в зовнішній політиці, зважаючи на минулорічні уроки, які ми винесли, відсутність координації по ситуації на сході, і мінському процесу, і так далі, була недокомунікація між Президентом, який за зовнішню політику відповідає, МЗС. В якійсь мірі треба покращувати, тому це можна в лист якраз про стурбованість відсутністю посла додати про зустріч.

І виступ з трибуни, якщо чи Ігор, чи хтось з членів підніме, ми ж не втручаємося в те, що ми нав'язуємо свої кандидатури, чи ще там щось, в процес. Ми просто… так, СМСки не пишемо.

Тому, колеги, хто за такий варіант, щоб ми так далі діяли? (Шум у залі)

 Тих бажаючих і на зустрічі з Президентом так само, від комітету. Все. Хто - "за"? Є. Прийняли рішення.

Колеги, в нас залишається 30 хвилин до кворуму. Чи у вас о п'ятій фракція? (Шум у залі)

О, так чудово. Ви о 16.15? А, ви летите в Брюссель? А у нас кворум залишається. Борис Іванович, тоді ви не встигаєте. Давайте ви нам тоді, можливо, коротко доповісте по реформуванню дипломатичної служби як відповідальний від комітету. Просто щоб ми зрозуміли, як реформування служби? Ні, ну, вас не як це, ви від комітету виступаєте. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Я дякую за довір'я комітету провести слухання. Я радився з членами громадської ради при комітеті і погодився на їх пропозицію провести таку зустріч в приміщенні майдану закордонних справ. На цій зустрічі був і Вадим Володимирович, і колишній міністр закордонних справ Огризко, і Володимир Василенко, члени громадської ради, в тому числі і Андрій Іванович Веселовський як один із співавторів, і Кононенко були як співавтори однієї з концепцій реформування зовнішньої дипломатичної служби.

Що я хочу сказати, підсумовуючи цю зустріч. Ми домовилися про те, що ми створюємо тристоронній механізм, який буде включати, значить, громадську раду, Міністерство закордонних справ і Комітет у закордонних справах. Тобто це буде функціонувати така постійно діюча тристороння комісія. Причому, на мою пропозицію, ми домовилися про те, що засідання такі будуть відбуватися почергово в трьох суб'єктах.

Тому що громадська рада хотіла, щоб було прийнято рішення, що такі засідання будуть відбуватися в Майдані закордонних справ. Так, там гарне приміщення, був там. По сусідству зі мною, де я живу. Але мені  здається, що нам неможна повністю віддавати цю дуже важливу державну справу в руки одного з суб'єктів.  Тому всі погодилися учасники наради, що буде три рівноправних суб'єкти і засідання  будуть проводитись почергово у трьох суб'єктах. Це перше.

Друге. Ми заслухали авторів однієї з концепцій, Андрій Іванович представив її Веселовський, другу представив Богдан Яременко. І була дискусія, в ході якої були визначені критичні  зауваження щодо обох проектів.  Наразі я особисто не бачу, щоб ми підійшли до завершення  тієї процедури, тому що є  зауваження  до обох концептуальних підходів. І крім того без  активного інтелектуального внеску Міністерство   закордонних справ, вважаю, ця робота не  має сенсу.  Тому ми домовилися продовжувати нашу роботу. На цьому  я  завершую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, тобто тривають консультації для того, щоб узгодити бачення розвитку дипломатичної служби  між  Громадською радою, Національним інститутом стратегічних досліджень, МЗС…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Ні,  Громадська рада, МЗС і Комітет закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Комітет  закордонних справ. А це дослідження, яке було зроблене Національним інститутом стратегічних  досліджень…

 

ТАРАСЮК Б.І.    Це одна з концепцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ще одна?

 

ТАРАСЮК Б.І. Друга концепція – Громадська рада.  Тобто ми розглядали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І МЗС третя.  Зараз  їх три концепції.

 

ТАРАСЮК Б.І.    Ну МЗС, ми чекаємо внеску МЗС для того, щоб  вже говорити про три базові  документи, які будуть основою для нашої роботи.  На сьогодні  є у нас два документи базових: один, який   розглядався в  Національному  інституті стратегічних досліджень, доповідав Андрій Іванович  Веселовський, і другий – Громадська рада. Жоден з документів не  отримав одностайної підтримки, робота продовжується. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

Я пропоную, зважаючи на те, що, можливо, нам хоча би дати по 2 хвилини, хоча б в цьому суть цих концепцій, щоб представити. Зараз, можливо, Вадим Володимирович… Чи ви ще фіналізовуєте концепцію МЗС? Чи вже можна… Оце от, що ви нам роздали, нова дипломатія коротко.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Це дуже короткий варіант, якщо можна. В мене є ще пару копій, які я з задоволенням роздам зараз колегам тут в залі. Насправді, це просто іконографія, от, того документу, який називається концепція Закону про дипломатичну службу створена в Міністерстві закордонних справ. Ми пішли трошки іншим шляхом. До цього два проекти, які… Ні, ні, у вас ще немає його, я зараз скажу чому.

Ми вирішили піти трошки іншим шляхом. Коли ми побачили 2 документи, 2 концепції розроблені нашими колегами. Ми вирішили, що якраз підхід, кожний пише собі, а потім презентує всім, він не спрацював до цього часу. Тому ми вирішили підготувати перший draft нашої концепції і поділитись з колегами для того, щоб в остаточному варіанті врахувати ці зауваження. Наприклад, навіть в Інститут стратегічних досліджень я був запрошений в останні дні і ми просто не знали, що такий документ розроблюється і, що в ньому записано. Мені здається, ця конкуренція, вона потрібна. Але, коли концепції конкурують між собою вкінці-кінців ми не отримаємо ніякого документу.

Тому, що я пропоную. Я приніс цей кольоровий документик невеличкий, я прошу ознайомитись, я не знаю чи встигли ви подивитись, я, на жаль, запізнився і приніс його пізніше, у нас був зранку він вже готовий. Він не є складним. Нам вдалося адаптувати певні підходи, які були запропоновані експертами, суди, для того, щоб спростити нашу майбутню роботу.

Тут також є ті положення, які ми обговорювали в цьому комітеті з вами, що стосується призначень послів, проходження через Комітет закордонних справах, він тут є, навіть в цій маленькі концепції. Є питання ……….. Але є і ті позиції, які ми привнесли нові.

Тому, що я пропоную. Я пропоную ознайомитись з короткою версією. Ми будемо готові розмножити, представити тим, хто буде працювати над концепцією перший варіант оцього 13-сторінкового документу, який ми підготували, він все  ще в роботі, є експерти, які спеціально цим займаються, більше ні чим, двоє людей, я привів з собою, наші юристи Міністерства закордонних справ, є наші іноземні радники, зокрема, ми залучаємо допомогу Німеччини спеціальної людини, яка займається реформуванням… займався реформуванням службою німецькою, а також інших дипломатичних систем, він також працює на нас.

І крім того ми сподіваємось, що в результаті  роботи з цими двома іншими суб'єктами ми зможемо виробити більш… документ  у нас ще  трошки не багато, але трохи часу ще є.

 

_______________.    (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В. Ми паралельно працюємо з вашими колегами, які є  авторами  Закону про державну службу. Вони вже зробили за нашою спільною з ними домовленістю проект змін  та доповнень до  Закону про державну службу, який  дозволить нам, коли документ наш  буде готовий безболісно адаптувати до  положень  державної… Закону про державну службу.

В загальних рисах, що пропонується? Виключити дипломатичну службу, взагалі, з Закону про державну службу, якщо казати от  в чому концепція ту, яку ми зараз  з вашими колегами розробили. Тобто на момент готовності цього документу  ми будемо готові, ті положення, які  вимагають додаткового  доопрацювання нашим  законом визначити і  узгодити, ті основні положення, які будуть загальні для всієї державної служби залишаться в цьому законі. Тобто це  паралельно йдуть декілька потоків.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим  Володимирович. Може ми  все одно, хоча б два слова заслухаємо заступника директора Національного  інституту стратегічних досліджень Костянтина Анатолійовича, якщо можна сідайте, будь ласка.

 

КОНОНЕНКО К.А.  Дякую.

Шановні члени комітету! Ну, я хотів би сказати пару слів загальних про цю нашу аналітичну доповідь по реформуванню дипломатичної служби системи зовнішніх в зносин як вона з'явилася. Ну, наш  інститут він є експертна установа, яка залучена зараз за рішенням Ради національної безпеки і оборони до реформування сектору  безпеки і оборони. Ми розробляли стратегію національної безпеки, яка затверджена Президентом у минулому році. Були залучені до розробки воєнної доктрини і в цих стратегічних документах якраз Міністерство закордонних справ віднесено якраз органів сектору  безпеки й оборони. І коли ми аналізували стан реформування  кожного з органів, ми побачили, що якщо і по Службі безпеки, по Міністерству оборони, по іншим складовим сектору безпеки і оборони є хоч якісь концепції і подвижки у реформуванні, то те, що стосується, скажімо, підходів до реформування, ну, я не хотів сказати, Міністерства закордонних справ, а в більш широкому контексті – до системи дипломатичної служби, то тут є якісь поодинокі фрагментарні такі пропозиції. Тому ми бачили своє завдання в тому, щоб це все узагальнити і ми залучили до роботи  фахових людей, які мають досвід роботи в Міністерстві закордонних справ і були у закордонних відрядженнях, тобто вони знають всю цю "кухню". Тому ми все це  адсорбували, цей весь досвід і виклали в нашій аналітичній доповіді, яка... яку ми презентували наприкінці минулого року.

Ми запрошували широке  експертне співтовариство і почули дуже цінні думки, які були нами враховані, в тому числі на нашому круглому столі, де ми презентували цю доповідь, були представники Міністерства закордонних справ, от. І одним з рекомендацій як раз за результатами обговорення цього круглого столу були дві рекомендації, які ми виклали в листах на Міністерство закордонних справ і на комітет.

Те, що стосувалося Міністерства закордонних справ, була пропозиція, яку висунув представник Міністерства закордонних справ Макєєв, який був присутній на круглому столі, що створити при МЗС робочу групу як раз по реформуванню системи дипломатичної служби із залученням широкого експертного загалу, фахівців в цій сфері.

А друга пропозиція була, як раз вона стосувалася безпосередньо комітету, щоб створити при комітеті таку робочу групу теж з фахівців правовиків, які б напрацьовували як раз проект Закону про дипломатичну службу.

Я не хочу переказувати зміст цієї аналітичної доповіді, вона достатньо велика, вона розміщена у нас на сайті публічно, кожен може її продивитися. Я знаю, що і в комітеті, от і Борис Іванович працював з цією доповіддю. Якщо у нас є час, я можу розповісти, але я думаю, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми як планували. Ми планували, коли Бориса Івановича робили відповідальним за підготовку цих концепцій, щоб все фіналізувати, а тоді уже зробити окремо в комітеті слухання, присвячені саме реформуванню дипломатичної служби. Бо зараз ми бачимо, що МЗС ще не має фіналізованої версії. Я бачу потребу долучити вас також, вже ваші напрацювання з Національного інституту стратегічних досліджень, туди, щоб вже комітет і члени могли перед засіданням ознайомитися, разом запросивши членів Громадської ради, експертів Національного інституту стратегічних досліджень, МЗС, а також комітет. Тому зараз нам дуже важливо зрозуміти, на коли: чи це може бути буквально через два тижні, коли вже повністю будуть фіналізовані версії. І ми зможемо уже говорити, що це от той шлях, де реформа дипломатичної служби, зовнішніх зносин як частина і вас, я розумію, що вас це більше цікавить з точки зору національної безпеки і оборони, воно буде відповідати тим викликам, які є. Борис Іванович, правильний шлях?

 

ТАРАСЮК Б.І. Правильний. Але я хочу сказати, що підготовка концепції реформування зовнішньополітичної служби не може бути п'ятирічкою, яку можна виконати за три роки. Це повинен бути процес, який передбачатиме глибокі, ґрунтовні дискусії і прийняття рішень. Я особисто виступаю за те, що нехай цей процес буде трішки тривалішим, але щоб була якість і щоб усі учасники процесу погодилися. Як я вже сказав, за дорученням комітету я ініціював проведення такого обговорення. Процес почався. Вважаю, що з внесенням, яке зробив Національний інститут стратегічних досліджень, Громадська рада і, ми очікуємо, Міністерство закордонних справ, ми можемо вийти на прийнятний варіант, принаймні по концептуальних засадах. По деталях ми можемо не погодитися, але по концептуальних засадах ми повинні прийти до єдиного знаменника, обговорити його в комітеті, схвалити в комітеті за участю всіх учасників трьохстороннього процесу.

Дякую.

 

КОНОНЕНКО К.А. Я хочу тільки додати, що наші експерти, які брали участь в цій підготовці цієї доповіді, вони готові залучитися до цієї роботи, тому як буде добра воля комітету і Міністерства закордонних справ, ми готові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи має бажання хтось з членів Громадської ради тут присутніх коротко виступити? Немає, так.

Тоді що, приймаємо рішення, що ми чекаємо від Бориса Івановича наступних кроків, коли готове окреме засідання присвячене реформі дипломатичної служби. Правильно? Поки що не готове, щоб мати концепції.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і просимо трошечки пришвидшити, зважаючи на…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поки Борис Іванович тут ще є, ще 5 хвилин часу, щоб…

В нас є питання в "Різному" про звернення керівника проекту інформаційна кампанія "Сильніші разом", Любов Акуленко щодо можливості комітету виступити бенефіціаром проекту.

Пані Люба, будь ласка, сідайте за стіл. Нам просто це треба проговорити, бо в нас вже це пункт останній оцей "Різне", якщо ви не заперечуєте, оскільки, дякуємо. Борис, прийшов такий лист, ви пам'ятаєте, ми вже стали бенефіціаром двох проектів, це призвело до багатьох… Власне, є всі, щоб потім знову не вийшло, що приходять нам звітувати, а члени комітету говорять: " А що це за мільйони, звідки вони взялися?" і так далі.

Будь ласка, пані Люба.

 

АКУЛЕНКО Л. Доброго дня, шановні члени комітету.

Я є координатором інформаційної кампанії "Сильніші разом", ми вже більше півтора року працюємо в рамках цієї кампанії в трьох напрямках.

Перше – це популяризація Угоди про асоціацію  та зони вільної торгівлі в регіонах України, особливо на півдні та сході.

Друге – це надання інформаційної підтримки малому та середньому бізнесу в питанні виходу на ринки Європейського Союзу.

І третє – це політичний діалог. Тобто співпраця з Верховною Радою для просування законопроектів, які стосуються зони вільної торгівлі, а також секторальної співпраці з Європейським Союзом.

Чому ми вирішили звернутися саме до Комітету закордонних справ, щоб комітет став бенефіціаром нашого проекту. Тому що так природно сталося, що в рамках політичного діалогу, який стосувався зони вільної торгівлі, ми дуже тісно працювали з деякими членами комітету. А саме: Ганна Гопко, Іванна Климпуш, Світлана Заліщук, пані Ірина Луценко. І ми б хотіли цю природню співпрацю продовжити і надалі.

Тому що ми не можемо акцентуватися на всіх законах, які стосуються адаптації. Ми робимо акцент тільки на реанімації, ці питання, які вимагають стратегічного вирішення, щоб наш експорт не зупинявся. Це перший аргумент.

Другий аргумент. Ми б хотіли розширити свою співпрацю, разом з вами готувати спільні політичні, не політичні документи, а аналітичні звіти, а також публічні події, які стосуються експорту і просування України в світі. Дякую. Питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ну, я хотіла, щоб все-таки почути секретаріату позицію. Оскільки, ну, моя особиста позиція, що треба взагалі внести зміни в Постанову 153, щоб відмінити цю, я не знаю, практику, що мають бути комітети бенефіціарами, чи ще щось. Бо воно, мені здається, ускладнює міжнародну допомогу. Її тут, як би це сказати, узаконення, неузаконення.

Але це, поки Міністерство економіки розробляє і готує такий закон, то я розумію, що громадські організації, які отримують гранти на реалізацію різних проектів, вони змушені звертатися до членів комітету. Але з іншої сторони потім комітет бере на себе відповідальність за фінансову звітність, яка в рамках проекту, за звітність. І цю звітність, механізмів перевірки, як ми, якщо ми подивимося по бюджету. Бо у нас вже просто перед тим були певні тут.

Як ви будете використовувати ці кошти, то потім в результаті чого буде відповідальна особисто я, як підписую ці документи. Хіба, якщо комітет. Тому це величезне питання механізму, як це зробити, щоб потім чи оце улагодити хто від комітету, як ми це маємо зробити, вже зважаючи на досвід.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Ну, я не можу вам сказати, як це можна зробити, але я хочу зауважити, що секретаріат наразі комітету не має можливості проводити аудити проектів, як це роблять, як… відносини до повноважень центральних органів виконавчої влади, які  відповідно до 153-ї Постанови визначено, що можуть бути бенефіціарами міжнародно-технічної допомоги. У нас немає профільних аудиторських підрозділів, ми не можемо проводити перевірки, як це потребує моніторинг за реалізацією проекту. Це по-перше.

Ну і, по-друге, якщо ми подивимося на завдання безпосередньо проекту, який нам презентують, то це робота із ЗМІ, робота щодо імплементації економічного аспекту Угоди про асоціацію. Це, в принципі, чесно кажучи, я не бачу, що це відноситься до питань відання комітету. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, я хотіла два слова сказати взагалі, звідки "Сильніші разом" взялося. Якщо ви пам'ятаєте, ця компанія була заснована за співпраці посольств, в першу чергу Європейського Союзу, які працювали в Україні ще за часів Януковича. Вони організували тоді ініціативу у співпраці з громадянським суспільством прогресивним, для того щоб лобіювати Угоду про асоціацію, ще до того, як вона була підписана. І ця компанія поєднала найпрогресивніші сили, напевно, серед громадськості, серед дипломатів, серед журналістів, тоді комунікаційників, які почали працювати над втіленням, взагалі на те, щоб угоду підписали. Коли її підписали, наступних, там, рік, два, півтора компанія працювала на те, щоб ті закони, які були передбачені Угодою про асоціацію наш парламент - Верховна Рада її ухвалювала. Навіть тоді, коли парламент взагалі повністю ігнорував якісь там… Я зараз згадаю про стандарти в сфері тваринництва і так далі, якась стандартизація. Ці закони напрацьовувала якраз компанія, і разом у співпраці з прогресивними депутатами нам вдавалося проголосувати ці закони.

Я підтримую цілком, щоб наш комітет був бенефіціаром, і допомагати реалізовувати подальшу роботу.

 

ВОВК В.І. Я категорично "проти" і поясню, чому. Перше, коли ми минулий раз втягнулися в таку саму історію з IRI і NDI, я вивчав базу правову і зустрічався з керівництвом, зокрема, NDI, пояснював їм, що взагалі-то кажучи, вони за не за адресою звернулися, тому що там органи центральної виконавчої влади передбачені, які мають відповідний апарат, які мають відповідні можливості для того, щоби контролювати те, що вимагається від бенефіціара, бо відповідно правової бази є певні, скажімо так, накладаються певні вимоги на бенефіціарів в контексті контролю за виконанням, в контексті аудиту, контролю за правильністю використання коштів і тому подібне.

Основний аргумент, який тоді нам був наведений, що так історично склалося, що ці два інститути – NDI і IRI якби історично співпрацювали з комітетом Верховної Ради в попередньому скликанні, правда, це був не наш комітет – не закордонних справ, а  комітет Жванії, це який займається, в тому числі державним будівництвом і партії під їнім.... Однак для того, щоб якби не заблокувати роботу цих двох важливих організацій: NDI і IRI в Україні, вони багато чого дійсно для  депутатів Верховної Ради роблять, ми тоді пішли на зустріч і хоч це було і порушення правової бази. А потім, ви пам'ятаєте, виникли проблеми у нас під час звітності цієї, піднялися проблеми. Я думаю, що ми сумний досвід вже тоді певний отримали. Я особисто підтримую ідею, що, в принципі, повинна переглядатися сама правова база існування цих проектів. Тому скоріше, може, наш комітет міг би там написати відповідного листа, звернення, ініціювати якось перегляд для того, щоб програми технічної допомоги не блокувалися за такими всякими бюрократичними формальними причинами, ну, це перший аспект, який, чому я "проти", щоб ми далі не підтримували цю порочну, на мій погляд, практику як таку.

А друга причина, чому, навіть якщо вважати, що це має так залишити поки що, що це якийсь із комітетів Верховної Ради, то це абсолютно не є профіль нашого комітету. Нам не подобається, коли Комітет з євроінтеграції втручається в нашу сферу діяльності. Ви пам'ятаєте, були певні поползновения з боку Комітету з євроінтеграції, в тому числі по питанням НАТО, які є нашою сферою компетенції.

У даному разі ми діємо, будемо діяти в тому ж стилі неприйнятому, в якому пробував діяти Комітет з євроінтеграції. Тому це друга причина, чому я не підтримую такого рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можливо, Світлана? Якщо б, колеги, бачу, Борис Іванович. У мене є така, скажімо, пропозиція. Я розумію, що ми ще проводили коли в квітні про механізми контролю над міжнародною допомогою в Україні, тоді були представники донорів, які говорили про цю постанову. Що її треба міняти, змінювати підходи і так далі. Це вже фактично з квітня.

Тобто я підтримую пропозицію звернення в уряд для того, щоб вони, там Олена Тригуб розповідала, що вони вже спрощують чи приймають якийсь закон про міжнародну допомогу, де не буде оцих якихось бюрократичних, так. Чи постанова, можливо, звернемося, тобто прийняти звернення. Але, зважаючи на те, що в євроінтеграційному комітеті вони вже були і є бажання тут, і оскільки Світлана у нас голова підкомітету з європейської та євроатлантичної інтеграції.

Можливо, від комітету делегувати там, щоб Світлана займалась цим проектом, комітет стає бенефіціаром з відповідальною особою – Світланою. Борис Іванович, ви хотіли, я бачу?

 

ТАРАСЮК Б.І. Так. Оскільки я скажу декілька слів і зразу тікаю. Я підтримую вашу пропозицію відносно того, щоб замкнути це питання на Світлану. Я жартую. Я в принципі підтримую пропозицію про співпрацю цієї програми. Але, чесно кажучи, я погоджуюсь з Віктором Івановичем, що ми не повинні влазити в сферу компетенції Комітету європейської інтеграції.

Якщо ми уважно подивимося про запропоновані нам три елементи співпраці з комітетом, то я вбачаю одну з них однозначно в компетенції Комітету європейської інтеграції. Друга, вона на стику різних комітетів і в тому числі економічних. Значить, щоби я хотів сказати, я вже висловив коротко свої зауваження, що треба переглянути пропозиції щодо співпраці  з нашим комітетом. Я, наприклад, вважаю, що мине повинні влазити в компетенцію Комітету  європейської інтеграції, в той  же час ми повинні використати механізми, досвід і напрацювання Європейського Союзу в таких сферах, якими Комітет європейської інтеграції не займається, наприклад, спільна зовнішня і безпекова політика Європейського Союзу. Спільна безпекова і оборонна політика... спільна оборонна і  безпекова політика Європейського Союзу. Тобто це ті  сфери, де нам, за нашою компетенцією, варто приділити увагу, а не перекривати те, чим займається Комітет з питань європейської інтеграції. В принципі, я підтримую, але я ж кажу, що треба переглянути цей список.

Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. ... я тоді пропоную, якщо є такі зауваження, звернутися до Європейського...  (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну, я саме це хотіла сказати, розуміючи, що якщо вони не отримали  підтримки в тому комітеті, то вони йдуть туди, з ким ця співпраця показала свій дієвий результат. Без лишнього бахвальства і цепляння німбів на кожну голову члена нашого комітету.

Тому, розуміючи Віктора Івановича, що... бо я так само виявляла сумасшедший скепсис, ну, мабуть, в мені сидить довго ще фінансовий директор, да, тому я дуже серйозно відношуся до використання коштів і...

 

______________. (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Так, величезний. Але, розуміючи, що ця співпраця з нашими депутатами нашого комітету, дівчат і всієї ініціативи дала позитивний результат, вони вбачають в нас хорошу підтримку і дієву, я би все-таки закрила очі, погодилася бути бенефіціаром, але з продовженням цієї теми, коли будуть вноситися зміни в ті відповідні постанови, все-таки вирішити в подальшому це питання, щоб на нас  не вішали цю почесну місію. Але на даний момент, поки ця проблема не вирішена і дівчата проявляють до нас, ну, як би зацікавленість і надію в нас, я би погодилася стати бенефіціаром.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді пропоную, щоб не займати часу, бо, справді, прийшли до нас уже і по безпековій темі, у нас Іванна Климпуш так само тим займається: стандарти НАТО. Можна було б поєднати і пропозицію Бориса Івановича.

Тому ставлю на голосування про підтримку, про те, щоб стати бенефіціаром цього проекту з відповідальною від комітету Світланою Заліщук. Хто - "за"?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Якщо можна, з урахуванням тих пропозицій і побажань, які дав Борис Іванович. І підтримати так само в цьому ж рішенні пропозицію Віктора Івановича: підтримати звернення до Кабміну стосовно цієї постанови і до Міністерства економіки…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це вже ми хочемо цілим пакетом…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні-ні, ми готуємо спочатку звернення, а потім далі – конкретний результат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переголосуємо за весь пакет з моїми плюс Іванни доповненнями. Хто - "за"? О!

Ми тоді вам дякуємо. Від секретаріату, ви знаєте, хто у нас відповідальний. І зі Світланою тоді напряму будете контактувати, щоб це… (Не чути)

 Друзі, переходимо до наступного пункту порядку денного: результати роботи депутатських груп міжпарламентських зв'язків з зарубіжними країнами. Пане Володимире.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, буду говорити не довго, але, можливо, комусь це не сподобається.

Перш за все, я хотів би зазначити, що деякі звіти були подані суто з формальної точки зору. Тобто написати про те, що діяльність групи, хоча це насправді є діяльністю групи, а діяльністю голови групи. І трішечки, да, це більше в деяких моментах, схоже не на загальний інтерес держави, а на вирішення конкретних бізнес-питань. Якщо хочете, можу там почати називати і Німеччину, і Казахстан, інші країни. Певним чином мені це просто здалося трошечки дивним.

Тепер… Почитайте звіт. Вони були, я можу зачитувати звіти зараз от по Казахстану, да. На бланку народного депутата, я ж кажу, особистому, і про те, що відбулося ……… ну вибачте, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Ні, це зустріч під час візиту. Потім, це, я не побачив жодної спільної роботи, я побачив роботу, діяльність від імені групи, це голова групи.

Я вважаю…

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. В даному разі, ще раз кажу, тут нам треба ставити питання про те, що група функціонує чи той, хто бере керівництво, починає займатися цим особисто, але це не є питання діяльності групи. Це раз.

Друге. Погана координація. Я буду говорити за себе, я є членом групи, членом 6-ти груп… з 7-ми, в одній із них я є заступником голови. Я отримував запрошення на заходи в групах лише від голови Ізраїлю і Польщі, все. Великобританія, Австрія, Сполучені Штати Америки…

(Загальна дискусія)

 

АР'ЄВ В.І. Німеччина… Ще раз, почекайте, Німеччина я жодного разу, я жодного разу, жодного разу не отримував запрошення від… ми кожного разу призначаємо секратаріатом... (Загальна дискусія) … у нас є…

Почекайте, будь ласка, можна я закінчу.

Будь ласка, а потім будуть  до мене питання, прошу поваги. Дякую.

І я в даному разі хочу зазначити, що ми кожного разу призначаючи  керівників  групи ми призначаємо секретаря групи. Секретар групи переважно він із  помічників одного  із керівників групи призначається. І  тому може бути функціонування  не… всієї групу залежати від того чи буде  секретар повідомляти вчасно про події в рамках групи. Інакше це як зі Сполученими Штатами Америки. Я бачу зустріч там, зустріч там візит туди зустріч там жодного разу я, як заступник керівника групи не отримав запрошення взяти участь. Жодного…

 

ЗАЛУЩУК С.П. На електронку приходить…

 

АР'ЄВ В.І. Жодного разу не… є моєї "електронки". Це навіть у нас хто Галасюк, Чумак співголови, так. Климпуш секретар, от я  вам…

 

ВОВК В.І. От питання Іванни Орестівни.

 

АР'ЄВ В.І. Іванна Орестівна, на жаль, пішла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона зараз прийде.

 

АР'ЄВ В.І. На жаль, пішла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, Климпуш і Заліщук члени комітету…

 

АР'ЄВ В.І. Я розумію. Я сказав від самого початку, жодних особистих речей, є питання… є питання роботи, я не знаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Іванович…

 

АР'ЄВ В.І. Ні, я зараз теж, я піду погуляю, ви поговорите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, це дуже важливе…

 

АР'ЄВ В.І. Тому в даному разі я ще раз вам кажу, що на своїх відчуттях я от побачу, інші члени груп можуть говорити за себе, я говорю про те з членами, яких груп є я.

Далі. У мене є питання щодо діяльності груп і, взагалі, ефективності діяльності груп: Албанія, Бельгія,  Білорусія, Греція, Естонія, саме як груп, Казахстан, Саудівська Аравія. От, саме, саме з приводу діяльності груп. Під протокол. І я в даному разі хочу теж спитати. Якщо у нас проведена, Албанія, перша сторінка, зустріч депутатської групи з послом Республіки Албанія.

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Все, це… Я отримую звіт.

Друге. Тоді якість звіту.

Бельгія. Проведено дві зустрічі і участь, одна участь у заходах. Вибачте, Бельгія – це одна із ключових країн. Люксембург, до речі, ми тільки створили, тільки створили, отримали із Бенілюксу. Да. Якщо береться у нас Бельгія. Двоє достатньо відомих депутатів. Але ефективність доволі низька.

Принаймні я не член цієї групи, я зустрічався з головою сенату, да. І про діяльність нашої групи мене питали, а хто у вас там, у вас є створена ця група. І голова бельгійського, спікер бельгійського сенату, вона мене питала, чи вона взагалі існує? Я їй пояснив, що існує, у нас хороші депутати євроінтегратори. Але роботи в цьому плані не велося.

Білорусь. Одна зустріч з послом і один організований тур представників білоруських ЗМІ до Чернігова. Це сусідня країна. Тим більше, країна зараз достатньо серйозно почала інтенсифікувати контакти з Європейським Союзом, ми бачимо. З нею починають зніматися санкції, починаються контакти з Парламентською асамблеєю Ради Європи.

У нас це те саме, що і з послом. Дзеркальна ситуація. Один контакт, одна акція якась регіонального рівня. Друзі, я, у мене перше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Перше. Давайте перше. Ми… всі решта, я не хочу нікого відзначати, все решта працювали, то, що я назвав, по звітам, по тому, що зроблено, працювали добре, але, знову ж таки, перше, найголовніше, це питання координації. Тому що я кажу, що якщо група є міждусобойчиком, то це, цього бути не може, якщо у визначенні люди з групи запрошуються, а визначені не запрошуються на заходи в рамках цієї групи – це неправильно. Тому що групу... може людина відмовитися, але запрошення надсилати треба, інакше це просто скидається на зловживання тим... на зловживання своїм становищем.

Друге. Питання, якщо питання координації, значить, звернути увагу голів груп дружби на те, щоб секретарів вчасно інформували про заходи, які відбуваються в рамках цих груп, всі членів групи. Я вже не кажу про заступника голови, який може знати про те, куди, що відбувається в групі дружби зі Сполученими Штатами, але не знає ніколи.

Далі.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Можна уточнити, я перепрошую, там була....

 

АР'ЄВ В.І. Далі.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Можна? Я, ну, я зрозуміла, але...

 

АР'ЄВ В.І. Я закінчу, да.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Але, якщо можете, уточнити... Ні, ні, я просто... ну, про мене конкретно сказали...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він згадав чотирьох членів комітету...

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Почекай. Я хочу почути те, що Володя згадував, коли мене не було.

 

АР'ЄВ В.І. Почекайте, будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я хочу це почути.

 

АР'ЄВ В.І. Рекомендувати...  Я пропоную в даному разі рекомендувати керівникам груп, які є більш інтенсивні... більш інтенсивно працювати в рамках двосторонніх зв'язків, особливо тим, яких я зазначив. І знаходити можливості для інтенсифікації контактів, особливо по важливим напрямкам.

Тепер можете ставити питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванночка, тобі зараз Валерія Олегівна все розкаже.

Колеги.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А… все.

Дивіться, це дуже важливе питання, чому ми хотіли його розглянути ще в січні, підбити підсумки діяльності груп, тому що коли ми збиралися, ми змінили навіть критерії до формування груп, що це не буде туризм, не будуть використовувати парламент і ці посади для того, щоб лобіювати свої інтереси, спочатку державні, а потім, якщо в тебе вже виходить, то можеш там, я к то кажуть, і культурою займатися, і бізнесом, і все решта, але в першу чергу держава.

Тому нам треба було провести певну ревізію, бо були певні прикрі випадки, коли мене просили зустрітися з послом, я організовувала зустріч дуже швидко на особистій довірі, а потім депутати спізнювались на 20 хвилин і коли їх питали: "А чому ви в цій групі?", вони говорили: "Тому що в мене є бізнес і я буду торгувати з вашої країни  і так далі". Тобто якщо був би розумний, то він би сказав, що я за державу, це стратегічно важливо, а потім між іншим і так далі, але є такі, яким не вистачає інколи мозгів.

Тому, Володя, цей аналіз нам дуже потрібен для того, щоб ця ревізія, зробити з неї висновки: А – як покращити цю парламентську дипломатію в цьому році, зважаючи на те, що нам важливо.

В мене такі пропозиції: після комітету направити лист всім головам груп дружби, а у нас їх 70, де попросити висловити пріоритети на ці роки, взяти в МЗС так само своєрідні рекомендації або створити певну розсилку, бо МЗС надсилає кожен тиждень там по ситуації на сході, по санкціям певні меседжі, які треба озвучувати під час міжнародних візитів. Плюс, коли у нас була Микольська, і зараз, у зв'язку з економічною агресією, теж вони нам надсилали меседжі, презентації як презентувати, щоб у нас була якась політика як ми закордоном про Росію говоримо і так далі. Ось.

Крім того, що від комітету надіслати лист і всім, і це має хтось координувати, треба провести окрему зустріч, ми почали в минулому році, але тоді у нас не вийшло, бо у нас були якісь там проблемні питання. Треба провести зустріч голів груп дружби, заступників чи найбільш активних членів з Комітетом із закордонних справ, з МЗС, щоб проговорити зовнішню політику пріоритети по континентам, які є важливі. МЗС буде робити, наприклад, 18 лютого окрему нараду по торгово-економічним представництвам. Я думаю, що половина з тих, які в групах дружби, які просувають якісь інтереси економічні, вони навіть не в курсі цього.

Тобто наше завдання буде, з однієї сторони, скомунікувати голів груп дружби з МЗС, щоб вони розуміли і були оснащені там матеріалами і так далі, і виробити цю якусь спільну, тобто лист плюс окреме засідання голів груп дружби з плануванням на цей рік, які в них є потреби і що би мали були робити. Це таке от є конструктивне. А тепер даю членам комітету в рамках пропозицій. Будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, в рамках цього питання, я думаю, що нам треба керуватися не обуренням, а конструктивним аналізом і виробленням певних рекомендацій щодо покращання роботи в цьому напрямку.

Отже, перше. Я думаю, що мій аналіз звітів показав те, що я би взагалі розробила єдину форму звітування взагалі для всіх груп дружби, уніфікувала їх, запропонувала всім групам дружби користуватися певним ……. Це б допомогло структурувати в принципі і комунікацію людей, і спосіб подачі інформації. І відповідно на сайті це б виглядало системніше, конструктивніше, і це могло б бути нашим внеском в подальшу роботу в принципі груп дружби.

Друге. Я би виробила певні напрацювання щодо рекомендацій того, як групи дружби можуть працювати, знову ж таки конструктивні, з урахуванням кращих прикладів звіту тих груп дружби, які проаналізував Володимир Ар'єв. В контексті цього можна говорити про регулярну, наприклад, комунікацію взагалі в рамках групи дружби. Друге: можна говорити про регулярність звітів, в принципі, публічних звітів для сайтів як таких. Наприклад, наша група дружби робила принаймні три звіти під час року і публікувала їх.

Третє. Я би говорила, можливо, теж згадувала там конфлікт інтересів, те, що сказала Ганна, чи якісь такі етичні питання. Можливо, варто їх справді згадати і прокоментувати.

Четверте. Я би говорила про можливість так само співпраці і залучення Міністерства закордонних справ і визначення координаторів відповідних департаментів і налагодження горизонтальних зв'язків між керівниками групи дружби і Міністерством закордонних справ.

П'яте. Я би так само рекомендувала, наприклад, керівництву груп дружби щонайменше, там, якийсь ………….., кількість речей, які мають відбутися. І це однозначно має бути раз на рік, наприклад, зустріч всієї групи дружби з послом відповідної держави, тобто це щонайменше. І принаймні два рази на рік має відбутися зустріч взагалі групи дружби з керівництвом.

Це щодо конкретних рекомендацій, які б я просила теж зафіксувати і розіслати в цьому листі всім керівникам груп дружби. Я думаю, що це нам допоможе налагодити кращу роботу.

Тепер щодо конкретики. Прозвучало, ну, таке зауваження. Я поділяю критичне налаштування, але хочу сказати, що подекуди воно може бути несправедливим і я поясню, чому. В нашій групі дружби є два співголови і двоє заступників, троє заступників, здається, чи двоє заступників-співголів. Тобто чотири людини з різних фракцій. Я хочу запевнити вас, що на всіх зустрічах, які відбувалися з посольствами чи в будь-яких форматах, всі ці чотири людини брали участь, тобто представники різних фракцій. Це раз.

Друге. Я, одну секундочку, друге. Дуже часто ми маємо звернення, в яких посольство каже, я би просив запросити двох-трьох членів, які представляють групи дружби. Для мене є очевидним, що, швидше за все, варто запрошувати тих людей, які погодилися активніше брати на себе роль. Група дружби складається з 60-70 людей. Якщо це якась вечеря за столом, неможливо посадити всіх людей. Є принцип репрезентації, ви довірили цим людям, ця вся група дружби вибрала своє керівництво, заступника, секретаря і так далі. Це чотири людини. Тобто немає ніякої узурпації.

Третє. Є якась практика, налагоджена між взагалі країною, там міністерством, парламентом і людьми, з якими вони мають контакти. І вони звертаються до мене, до ще людей із групи дружби напряму. Вони не звертаються і кажуть: будь ласка, пришліть нам контакти там когось. Вони кажуть, ми би хотіли вас запросити там в країну чи ми хотіли би вас запросити на якийсь захід. Це invitation is not transferable, тобто і так ми працюємо.

Оскільки груп дружби 70, то для мене природно, що є лідерство в кожній групі дружби і кожна людина відповідає за свою сферу відповідальності. Я не вважаю, що це узурпація, я вважаю, що це ефективна, ефективний спосіб якийсь реалізації.

Водночас, водночас через те, що ми кілька разів звітували протягом року, це дає можливість бачити, що ми робимо. І якщо є зацікавленість в будь-якого члена групи дружби, він може підійти і сказати, я би хотів, щоб ви мене запрошували частіше туди чи, будь ласка, врахуйте, що у мене є конкретний інтерес там, давайте, залучайте мене частіше. Я взагалі не бачу проблем щодо цього, взагалі.

Тому я вважаю, що несправедливо по відношенню узагальнювати, генералізувати там критику по відношенню до всіх. Очевидно, в якихось випадках воно має місце, але не в усіх. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Колеги, я не хочу повторюватися, те, що казала Ганна Миколаївна і Світлана Петрівна, фактично все, що ними було сказано є правильним і фактично з цього ж приводу я також хотіла вносити аналогічні пропозиції. Але добавлю лише дві ремарочки, ну, перед тим, як навчити людину плавати, треба в той басейн налити води. І доповню Светини пропозиції, ми повинні чітко як Комітет закордонних справ, який фактично на кожному своєму засіданні спеціалізується і слухає Міністерство закордонних справ, рекомендації чіткі із п'яти, Света правильно каже, чи семи пунктів чітко, що повинні робити групи дружби по пріоритетах. Пункт перший – обов'язково, другий, третій, четвертий, п'ятий. Чіткі рекомендації: для чого створюється ця дружба, група дружби, мета перебування, мета зустрічі по пріоритетах. І відповідно до тих пріоритетів аналогічно зробити цю звітність групи дружби, стандартизувати її. Це не група по інтересах і междусобойчик і по бізнесових питаннях, а в першу чергу, ми повинні виступати як державники. Але людей з різних груп, які не мають відношення до комітету закордонних справ, треба навчити і пояснити їм. Багато в чому... оце наша функція основна. Я розумію, що ми повинні ці рекомендації їм дати з чіткими пунктами, розробити на цій підставі звіт і презентувати це на цій зустрічі, про яку ви сказали, Ганна Миколаївна, обов'язково з Міністерством закордонних справ і визначити ці пріоритети, пріоритети роботи груп дружби з критикою, з конструктивною, там з прикладами, правильно буде сказано тоді, роботи тих груп, які проявили себе найактивніше. Але спочатку зустріч і обов'язково з Міністерством закордонних справ, тому що це фактично обличчя, ми виступаємо додатковим обличчям України перед різними країнами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Степанівна, я дуже дякую. Для того Володя в нас обраний як голова підкомітету з міжпарламентських зв'язків груп дружби і так далі. Тому ми хочемо покладатися на нього для того, щоб він став цим рушієм, який уде  займатися цим, а все, що треба від комітету – зустріч з МЗС, з Єлесєєвим там з Арсеній Петрович, і так далі, щоб скоординувати, щоб депутати чітко розуміли. Це... ми готові це робити, ці рекомендації і так далі. Будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В. Ну, в основному я не хочу критикувати всіх, але знаю, що в  багатьох випадках це було дійсно по туризму і якісь такі  бізнесові моменти і так далі. Може якісь групи працювали, але я кажу ще раз, я у свій час дуже  активно спілкувався з Лесею Оробець  і знаю як було в минулому скликанні. Це було жахливо.

Тепер дивіться, ми ніби почали якісь речі там  застосовувати, не більше семи груп, там звітування і так далі. Ну, ясно, що цього не достатньо, тому що з середини ми не можемо. Я що хочу запропонувати, треба включити сюди не тільки депутатів, їхніх помічників, всіх зацікавлених осіб, треба звернутися IRI, NDI, Програма РАДА і зробити нормальний, толковий дводенний семінар, де задіяти як це робиться. Дивіться як це робиться в Польщі, як це робиться… застосувати допомогу взяти представників посольств може найбільш активних, які зацікавлені, так громадський сектор.  Тобто… але ну, навіть не так може  депутати хай вони приходять, бо ми розуміємо наскільки  вони зайняті, є ж помічники, є якісь секретарі, є інші люди, яким допомогти, дати візійні моменти, тому що от ми зараз поговоримо, так. А груп там у нас сто, умовно кажучи, ми ж розуміємо, що  кожна група це  треба таке от  застосувати. От давайте  зробимо такий  семінар, або після зустрічі або на  зустрічі з цими керівниками після того, грамотно, адекватно і дамо поштовх.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, підсумовуючи…

                                                                                                    

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні під час того виступу, ні зараз не можна. Дякую.

Я просто так і незрозуміла, які були конкретно претензії озвучені до мене через те, що  в групі дружби з Сполученими Штатами є два співголови, які дуже  активно хотіли ними бути… (Шум у залі) Я не є секретарем групи… (Шум у залі) Окей, я просто не могла зрозуміти в чому питання і тому… (Шум у залі) Я не є секретарем  групи США. 

Я оцінюю, що  діє керівництво  групи, але група не залучена в роботу, в активну роботу групи. Інформація, я погоджуюся, не доноситься і так далі. Ну, але знову ж таки це, можливо, питання до групи стосовно, там, обрання керівництва і так інше.

 

АР'ЄВ В.І. Тепер я, да? Дякую.

Перш за все, я жодних персоналій, друзів… тут питання, там, чи якихось персональних.… немає. Є одна річ: якщо би я як голова делегації в ПАРЄ сам особисто обирав членів делегації для участі в тих чи інших заходах, а не інформував всю групу, це було би призвело до скандалів всередині групи. Тому що в даному разі… Я, наприклад, по Великобританії дуже активно спілкуюся із посольством, я частий гість в резиденції посла на різних заходах. Але, знову ж таки, я жодного разу не… Давайте не виправдовуватися, конкретно: я жодного разу не отримав жодного запрошення на спільні дії групи.

Щодо спільних дій групи. Я окремо як член групи виступав в …..….  (Шум у залі)  Послухайте… Я в даному разі не отримав жодної комунікації від тих груп, які я назвав. І це не щодо Великобританії… Я назвав всі. Можна, будь ласка… Я ж не отримав… І ми, от всі знають. Значить, будь ласка, є координація, і ця координація не спрацювала. Раз.

Друге. Давайте не забувати, що група міжпарламентська в першу чергу. Контакт з послом – це добре, але чи є у нас контакти саме з парламентом тої країни, з якою організована ця група? Наскільки я проаналізував, у більшості випадків саме з парламентом контакту і немає, саме з парламентом тої країни. Але для цього ми можемо попросити МЗС і наші посольства, в тому числі за кордоном, допомогти налагодити цей контакт. І у звіт не обов'язково вносити візит, тактильно, да, рукостискання? Сьогодні можна контактувати. Я коли був співголовою групи дружби з Польщею, ми по телефону в минулому скликанні вирішували дуже багато питань, зокрема, зокрема по цій проблемі, коли польський парламент намагався постанову щодо волинської різанини зробити. І спільними зусиллями, надзусиллями ми уникли дуже поганого, найгіршого сценарію. І це не було в принципі офіційним заходом. Але, коли я здавав звіт, я написав. І це було дійсно проведеною роботою.

Тобто не обов'язково, особливо в еру сучасних технологій. Мати зустріч, мати спільну вечерю чи мати якусь, якийсь спільний захід під камери, які можна сфотографувати. Спілкування. Тому що це, це один із головних моментів.

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути) 

 

АР’ЄВ В.І. Так, я розумію. Ігор, я готовий, будь ласка, я готовий підтримувати, готовий підтримати пропозицію Ігоря щодо того, як влаштування семінару і отримання інформації про те, що як функціонують подібні структури в інших парламентах. І ще раз говорю. Координація всередині груп, м'яко кажучи, бажає кращого. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Колеги, давайте тоді виносити рішення. Бо нам зараз треба ще за дві нові групи, які створюються, ухвалити рішення…

(Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І.  … те, що зараз було сказано всіма членами, зокрема всіма членами комітету, головою комітету, мною в даному разі, я попросив би секретаріат на основі цього підготувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володя. Але я вважаю, що це має бути насправді системна робота. Ти як голова підкомітету маєш займатися цими групами дружби, бо часто вони підходять, кажуть: "Немає цієї" чи посол з Мексики дзвонить: "Створіть групу дружби", чи посол Сербії, то забагато там представників колишньої регіональної влади і так далі, що треба представляти Україну.

Тобто цим треба постійно опікуватися, щоб парламентська дипломатія і ці групи дружби мали…

Тому я пропоную таке рішення…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я пропоную таке рішення: а) перше, готувати окрему зустріч голів груп дружби, плюс постійних делегацій парламентських асамблей з МЗС і з представниками Адміністрації Президента з обговорення пріоритетів в зовнішній політиці. Тобто окрема зустріч, така нарада, яку ми проводили в минулому році, але в кращому форматі.

Друге. Відправити лист від комітету, від голови підкомітету з оцими рекомендаціями чи очікуваннями, що ми хочемо. Паралельно готувати цей семінар через РАДА, довідатися те, що говорив Ігор. Ще у нас колись була думка з Іванною про те, щоб використати Ukraine Crisis Media Center, антикризовий центр в підготовці меседжів, тому що часто депутати їдуть за кордон…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тобто це такий комплекс заходів для того, щоб ці групи дружби працювали більш ефективно. Підтримується таке рішення?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дозвольте з однією корекцією. Я би не давала доручення секретаріату підготувати повністю ці рекомендації, а просто попросила б секретаріат виділити те, що було обговорено, і це як… це як тема для подальшої роботи Володимира Ігоровича для того, щоб він це систематизував і привів до цього, а не секретаріат ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу.

Ще дві групи дружби, які вже створені, будь ласка, щоб ми зразу за них проголосували і дали людям можливість вже…

 

АР’ЄВ В.І. Поступили два протоколи: про створення груп дружби з Великим Герцогством Люксембург, керівник – народний депутат Корчик, заступник керівника – Ксенжук. В групу увійшло 5 народних депутатів  І друге…(Шум у залі)  "Народний фронт"… І все. Якщо хтось хоче ще, в даному разі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, яка ще група дружби?

 

АР'ЄВ В.І. Друга група дружби. Поступив протокол організаційного засідання народних депутатів, які виявили бажання ввійти до складу депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з державою Кувейт. Ухвалили обрати керівником групи народного депутата Артеменка Андрія Вікторовича, заступником керівника групи – народного депутата України Луценко Ірину Степанівну. І ввійшли в групу народні депутати з фракцій і груп: "Відродження", "Народний фронт", "Блок Петра Порошенка", позафракційні, "Самопоміч".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка…

 

АР’ЄВ В.І. Давайте, щоб ми завершили з цим… з Люксембургом і там п'ятьма членами "Народного фронту".

Тут, перше, рік не було групи – хтось захотів створити. Раз. Це добре.

Друге. Давайте ми будемо помагати цим людям, отже, давайте зробимо листи на кожну фракцію, що створені отакі-то групи, "повідомляємо вас, керівники фракцій, що давайте долучіть своїх не задіяних, можливо, депутатів до цих груп". Плюс ми ж тут представляємо майже всі фракції, так? Так само можемо виступити і сказати: "Повірте, це не бажання приватизувати, там, тим більше Люксембург-групу, яка рік не існувала. Хай кожен вступає - проблем немає". Давайте оцей механізм, да? Створилася нова група – ми розіслали всім, та взагалі у нас, в кінці кінців, є всі пошти депутатів, всіх депутатів, можна робити від імені комітету, на кожну пошту скинути, що, шановні друзі, от, будь ласка, подивіться: така, така, така, така група новостворена.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я би, ну, чесно, я би, колеги, не, не давала таких доручень секретаріату. Це нечесно. Група сформувалася. Я думаю, що ми зараз затвердимо її формування. Але звернемося до керівника групи чи до членів групи з наполегливим проханням розіслати цю інформацію по всім народним депутатам і запросити їх приєднатися, якому це цікаво. Але точно не перекладати це на механізм і не брати на себе зобов'язання, що це має робити Комітет у закордонних справах. Правильно?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Доповню те, що сказала Іванна Орестівна. Так, як було зроблено в цій ситуації, коли ми створювали групу Кувейт. Я попросила свого помічника разом із секретаріатом, ми вибрали тих депутатів з різних фракцій, які не перевищили ліміт входження свого семи, набралося чоловік там 50 чи 60. Я обійшла особисто кожного керівника фракцій і груп, поговорила з людьми, запропонувала. Депутати вступили.

Тобто в цьому випадку підтримую, що голова групи дружби Люксембург може бути скористатися, в мого помічника, наприклад, взяти чи в нашому секретаріаті тих, хто залишилися просто. Підійти до них і запропонувати. Люди відкликаються. Це дуже звужує коло розсилки і цих підходів. Це ефективно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю, ставлю на голосування про підтримку групи дружби Люксембург. І окремо ставимо чи зразу пакетом? Добре, Люксембург.

Хто за те, щоб група дружби Люксембург? Одноголосно.

Хто за те, щоб група дружби була створена з Кувейтом? Дякую.

Тоді у мене ще така пропозиція. Оскільки, от, зараз і в матеріалах є роздано лист від нашого заступника міністра про потребу від нашого посла в Нігерії, який пише про необхідність групи дружби створення з Нігерією, є позитивне сальдо зокрема для нашої держави 107 мільйонів від січня-листопада 2015 торгівля. Це 107 мільйонів доларів.

І взагалі перспективи є з цією країною надзвичайно важливі. Вони крім економічних речей підтримували нашу територіальну цілісність. Групи дружби теж немає. Посол, це така ж сама ситуація, як у нас була з Мексикою, коли дзвонив посол, що сенатори з Мексики хочуть приїхати в Україну, зараз ситуація з Нігерією. Це економічно  вигідно для нас, і я вже вам назвала  статистику, потрібно створювати таку групу.

Тому я прошу, щоб пані Валентина  зробила аналіз, яких  груп-дружби в таких важливих країнах немає. Тоді надіслати, можливо,  лист керівникам фракцій  та груп в парламенті з проханням на засіданнях фракцій мотивувати депутатів створювати ці групи в яких немає, не знаю.

 

_______________. (Не чути)

                                                                                                         

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, як скажімо, будь ласка.

 

АР’ЄВ В.І. Я в даному разі мушу  сказати, що треба вибирати людей, які дійсно бажають, тому що в адміністративному порядку в наказовому створити групу ефективних міжпарламентських зв'язків неможливо.

Андрій Артеменко він спеціаліст по арабським країнам. Тому він, коли дізнався, що є можливість очолити Кувейт він зробив це з величезним задоволенням. І він там буде, він дійсно буде  ефективним.

У нас я знаю, чи у нас є спеціалісти по Нігерії і, наприклад, це  треба з'ясовувати. Але по Сербії і по іншим, це треба опитувати людей. Зараз  тоді просто якимось чином, там  звертатися з тою серією, що не створити, а хто зацікавлений у цих контактах. І потім ті, хто висловлюватимуть  зацікавлення вже  з ними потім працювати, якщо нам  фракції дадуть інформацію  про цих людей і  організовувати вже відповідну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто суть такого листа вона допоможе  поінформувати, що ще є  групи по країнам, які не створені. І, можливо, для кого із депутатів це хороша можливість себе там проявити, виявити зацікавлення. Тобто не відразу ж там знання  про країну. Але якщо вони будуть  бачити, що є  там  30 держав з якими треба створити групи дружби, тобто  така інформація все одно  дозволить.

Тому хто за те, щоб направити такий лист керівникам фракцій та груп з інформуванням про  стан заповненості  із  проханням поінформувати  членів фракції і,якщо вони  готові, то, щоб мотивувати створювати групи. Хто – "за"? Дякую, колеги. Тоді  це питання ми з групами закриваємо.

Переходимо… у нас там два наступних, але давайте ми їх поки що пропустимо, щоб не затримувати наших колег, у нас є  восьме питання – це здійснення  Верховною Радою  України міжпарламентського співробітництва на рівні комітетів та депутатських  груп з міжпарламентських зв'язків з іноземними державами.

Прошу  секретаріат нагадати, ми ще не голосували? Чи ми голосували у цьому році тільки за Нідерланди, що ми використовує  з груп дружби поїздки, правильно?  І з комітету одну поїздку ми, оце що Болгарія ми  з'їздили. Ну давайте, добре. (Шум у залі)  Добре, давайте послухаємо, добре. Добре, давайте.

 

АЛЕКСЄЄВ С.О.  Дякую вам, Ганна Миколаївна. Шановні колеги,  наш звіт групи дружби було надано,  там все детально розписано. Дякую  за довіру до нашого звіту, до речі.

Хочу сказати, ну які причини нам дати, включити нас у план візитів до Італії.  Наша  група  дружби працює  з того року, нами був розроблений і направлений  меморандум про співпрацю до італійського парламенту.  В липні місяці  ми разом зі своїм колегою Віктором Романюком, у нас був неофіційний візит до Риму, до Італії, ми зустрічались,  провели ряд зустрічей  з представниками парламенту, з представниками Сенату. До речі, напередодні ратифікації Сенатом Угоди про євроасоціацію з Україною зустрічались з нашою українською діаспорою, з посольством України та іншими. І хочу сказати, що в Італії дуже  проросійська налаштована  політика, вони дуже мало чого про нас знають і  їм дуже цікаво з нами спілкуватися. І, до речі, ми знаємо, що наприкінці цього року   навіть стало питання, Італія поставила питання щодо доцільності продовження впровадження санкцій  проти Російської Федерації.  Ми хочемо здійснити офіційний візит до Італії з метою організації  Дня України  в італійському парламенті. Ми будемо, поділимо його   на політичний аспект, економічний аспект, може проведемо бізнес-форум, і культурне співробітництво. До речі, до культурного співробітництва у нас досягнуто чимало досягнень, ми підписали  теж в тому році угоду, мер Києва підписав Угоду про культурне співробітництво. В рамках цієї угоди було вже відкрито пам'ятник Данте Аліґ’єрі в Києві і зараз ми плануємо відкрити пам'ятник Тарасу Шевченку у Флоренції. До речі, було розроблено відомим українським скульптором Олегом Пінчуком, ми його запросили, такі ескізи цього пам'ятнику, ми хочемо поїхати до Флоренції, ми вже маємо бажання мера Флоренції щодо, сприяти нам щодо встановлення цього пам'ятника, ми звернулися з відповідними листами і, може, Олег Пінчук коротко презентує ці ескізи… (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. В мене питання не до пана Олега, а до колег. Скажіть, будь ласка, тобто у нас звідкись є індикатори розуміння того, що нам таки у Флоренції дадуть можливість… тобто є політичне рішення стосовно того, що там виділять місце, де це, ну, буде, можливо, встановити пам'ятник Шевченку. Чи це ми хочемо, ну, просувати таку ініціативу і не маємо взагалі розуміння, яка там ситуація на місці у Флоренції.

 

АЛЕКСЄЄВ С.О.  Відповім вам конкретно на це запитання. Більш того, но воно нами відпрацьовано, да. Обговорювалось питання встановлючати чи в Римі, чи у Флоренції. Але в Римі нам не дають місце в центрі міста. Ну, до речі, в Римі вже існує на території Софійського собору пам'ятник Шевченка, є, існує пам'ятник Шевченка, да, існує на території Софійського собору. І, до речі, нам дають такі місця в Римі, що воно нас не влаштовує. А мер Флоренції, ну, з повагою ставиться до мера Києва і він нам пропонує місця саме в центрі Флоренції. І, на наш погляд, це буде цікавіше, якщо буде пам'ятник встановлений в центрі Флоренції. Тобто це є політичне рішення, так. Ну, є певні формальності, які ми узгоджуємо. Але це є політичне рішення, ми разом з Олегом поїдемо напередодні до Флоренції і подивимось, проконсультуємось і нам мер Флоренції буде допомагати, і це буде рішення, я не знаю, як там парламенту Флоренцію, да. Це буде рішення про встановлення нашого пам'ятника, це буде… стовідсотково воно буде прийняте. Тобто це політичне рішення. Це вже обговорено на такому рівні. Ну, не стовідсотково, ну, 95-відсотково воно буде прийняте. А ……. вчорашніх подій…

 

РОМАНЮК В.М. Добрий день, шановні колеги. По суті питання. Ми просимо підтримки чому? По двох причинах.

Перше, що Італія, ви знаєте, це досить слабка ланка взагалі в європейській демократії в плані підтримки України в агресії проти Російської Федерації. І, на жаль, до цього часу італійські політичні еліти вони налаштовані проросійські. Це, очевидно, треба признати. Це один момент.

Другий цікавий момент про те, що всім хочу повідомити, що 28 числа українська громада по, мені здається, 5 європейських містах, в тому числі і Рим, ми організовуємо велику акцію "Два роки російської війни на території України". Тобто ми проводимо системно, послідовно велику роботу, можливо, десь ефективно, десь нічого, але ми це робимо.

Окремо проводимо схожі культурні заходи. Я вважаю, що вони є дуже важливі. Чому? Тому що це обличчя України. Раз ми там присутні - про нас говорять, ми не будемо там присутні – про нас не будуть говорити. Дуже проста формула успіху. Тому ми просимо підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Дивіться, колеги. Так, пан Осуховський, ви з питання теж поїздок за кордон?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дивіться, у нас є у восьмому пункті, чому я хотіла спершу виступити, перед тим надати слово представникам італійської групи, групи дружби з Італією, тому що ми отримали – і ви побачите, - декілька запрошень, де нас запрошують, наприклад, до себе. Це представники Латвії, Румунії, Вірменії, потім – Фінляндії. Голова Комітету з питань освіти, вже давно ми розглядаємо, фактично з грудня-січня, про візит Комітету з питань освіти у Фінляндію з метою дослідження реформи освіти і так далі.

Потім, у нас є так само запрошення депутатів Королівства Швеції членів групи дружби "Швеція" відвідати Україну сюди. У нас є так само візит делегації групи дружби Катар-Україна, консультативної ради "Альшура" до України. І Гройсман вже їх запросив сюди. В нас так само є група Італія, але немає офіційного від них запрошення. І мені написав посол Італії окремий лист-інформування, що він відправив МЗС Італії лист офіційний з метою сприяння організації зустрічі групи дружби між Італією та Україною. Тобто ще офіційного запрошення від італійської сторони немає.

Тобто станом на зараз ми маємо ось таку кількість пріоритетів. І чому я питала…

 

_______________. Нідерланди…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нідерланди, мені здається, ми проголосували минулого разу. Ми затвердили вже і Нідерланди, їхній візит сюди. Так? І вони вже, здається, сюди їдуть. Ні, туди і плюс був від них, недавно було запрошення. Само собою приїжджають, правильно.

Колеги, тому нам потрібно, скажімо там, що деталі, очевидно, що офіційний візит, тому що ми говоримо про офіційний візит груп дружби, ми робимо завжди на основі  офіційного запрошення. Тобто якщо це запрошення є, це означає, що вас там чекають, і цей візит  буде не на рівні приватних контактів, які зараз вони у вас є і так далі.

Плюс я хочу нагадати про певну прикрість, оскільки  ми  про це вже говоримо, яка сталася в кінці минулого року, коли фактично було змарновано візит групи дружби, які виникли між групою дружби і Комітетом у закордонних справах, коли італійці підготували на найвищому рівні цей візит, і в результаті деяких тонкощів, на жаль, візит зірвався. Італійська сторона висловила дуже велике обурення, особисто щодо мене як голови комітету. Тому  я зараз вважаю, що без  офіційного запрошення з італійської сторони комітет  не має  права підтримувати цей візит, поки  ми не побачимо, що італійська сторона готова   зустріти українську делегацію там, особливо після тих речей, які трапилися в грудні. Деталі не буду привселюдно розголошувати, бо вони вже не мають  сенсу. Але дуже виступаю за те, що, справді, Італія – одна з пріоритетів, тому що ситуація в Італії непроста, проросійські лобі і у вигляді преси, і у вигляді  позицій  і тих партій, які там є, там треба інвестувати час, зусилля і через культурницький, через  діаспорні, тобто вона  є одною  з тих  країн, яка недопрацьована, і нашому послу там потрібна підтримка теж зі сторони парламентарів. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я хотіла дуже коротко сказати і нагадати і членам комітету, і  колегам. У нас  є певний принцип, за яким  ми вирішуємо, куди  їхати. Країн  дуже багато, груп дружби  дуже  багато. І ми вирішили на комітеті, оскільки   у нас   є обмежений ресурс на   4 поїздки, ми вирішили за таким принципом  радитися з МЗС. Ми домовилися  радитися з Міністерством закордонних справ щодо  найкритичніших держав у контексті  конкретно зокрема скасування санкцій проти Росії і участі, зрозуміло, в Мінських переговорах, і те, що стосується захисту наших  національних інтересів на міжнародній арені. На основі  цих консультацій,  в тому числі закритих консультацій і інформації, яку ми публічно теж не розголошуємо, ми  ухвалимо остаточне рішення  щодо того, куди саме  варто  делегувати наших колег, куди їхати і з ким розмовляти саме через обмеженість  ресурсу. Тому просимо до розуміння.

А до колег, і в мене тоді пропозиція: давайте, коли в нас буде більше членів, коли повернуться наші інші колеги, ще  раз повернемося до цього питання і з міністерством порадимося, конкретно винесемо це питання щодо продискутувати з МЗС щодо яких країн нам варто визначити пріоритет.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Коротенько. Виходячи з того, що попередньо говорив Володимир Ар'єв при звітуванні про роботу, ну, там підсумок роботу груп дружби протягом року. Мені здається, знову ж таки, ми повертаємося до того, що є питання, ну, саме формально, абсолютно формальне питання, тому що ми точно знаємо, колеги, що ви.... з тих, хто робите дуже багато, системно, дійсно ми знаємо, що без вас би Данте Аліґ’єрі не стояв у Києві і ми  точно розуміємо, що з вашою допомогою Шевченко буде таки стояти у  Флоренції, да. Тобто це в мене не викликає сумнівів.

Інше питання, що йдеться про міжпарламентські зв'язки, да, тобто виходить так, що все-таки, ну, парламент Італії не знаходиться у Флоренції і ми не говоримо про регіональні зв'язки між, ну, між там флорентійським і умовно, я не знаю, харківським місцевими владами. Тому...

 

_______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, я не знаю. Да, тобто я думаю, що є ще суто формальне питання.

 

_______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, просто давайте візьмемо це до уваги при прийнятті рішення, якщо ми вирішили, що зараз ми будемо приймати рішення стосовно того, чи послідуємо дійсно пропозиції пані Світлани і дочекаємося консультацій з МЗС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто без запрошення нас і відділ міжпарламентських зв'язків і  пан Гройсман не підпише документів, тобто ми порушуємо процедури.

 

АЛЕКСЄЄВ С.О.   Щодо відкриття пам'ятнику. Це не самоціль, я просто, ну, проінформував, що таке  буде відбуватися. Да,  це не самоціль. Самоціль – це саме про що казав мій колега Віктор Романюк, що саме там наша присутність, саме проведення Дня України в італійському парламенті, саме у підписанні меморандуму між парламентами, я кажу про міжпарламентську співпрацю, да, щодо встановлення пам'ятнику, його можна і в Римі встановити, але у Флоренції нам більш сприяння, я кажу як є. І ви кажете щодо санкцій, да, що будуть визначатися країни, які коливаються щодо тримання санкцій. Так Італія, це є одна із країн, яка більш всього коливається щодо тривання цих санкцій. Тому всього поїздки 4. Питання не фінансування навіть, ми знайдемо кошти і поїдемо за власний рахунок, ми це вже робили, питання не в фінансуванні, питання в статусі поїздки, коли вона буде включена в план, то вона буде мати певний статус і у нас буде більш потужна делегація, не більш, не менш. У вас всього 4 є, тому ми звернулись, ми це знаємо, тому ми звернулися на початку року, так, ми в кінці року не приїхали, там був прикрий випадок, але ми це вже прожили, нам треба рухатись далі.

Тому я вас дуже прошу все ж таки підтримати. Якщо немає запрошення, ми його надамо, хоча б для нас зарезервувати цю поїздку. Ми надамо запрошення…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А нащо вам треба зарезервована поїздка, якщо у вас є кошти для того, щоби…

 

АЛЕКСЄЄВ С.О.  Статус, питання в статусі, питання в статусі, питання не в коштах, нам кошти не потрібні.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Так ви можете… (Шум у залі) Абсолютно, ми можемо…, ну тобто щоб було зрозуміло, да, тобто ми… Да, дивіться… Да, Дивіться, насправді це суттєвий момент, тобто для того, щоб отримати статус, вам не… тобто ми тоді не обмежені оцим нашим списком,  звідки ми можемо взяти кошти чи не взяти, тобто це трохи змінює ситуацію. А для того, щоб було розпорядження Голови і наша рекомендація для того, щоб він це розпорядження надав, нам треба лист-запрошення, все, і ми за.

 

АЛЕКСЄЄВ С.О.   Ні, ні, чекайте, чекайте, це зрозуміло, ми це все проговорили. Ми від вас чекаємо як від комітету того, що  я тільки що почув від  Світлани Заліщук. Вони мають все одно давати якісь рекомендації. Чекайте, вони мають дати якісь чіткі зрозумілі рекомендації, по-перше. По-друге, які питання…  Ми чекаємо цього, все  інше, все решту  зробимо.  Ви   нас підтримали, все решту ми зробимо. Ми від вас чекаємо конкретики. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги, питання вирішене. Всі благословення.  Але  я зразу  вас  попрошу, все-таки мені  б дуже  хотілось би, щоб ми оцей візит, який  вони тоді планували, можливо ви зараз підготуєте ґрунт, тоді повернемося, і ми  все-таки заплануємо офіційний візит. І моя рекомендація як… Ні-ні, дивись, вони зараз поїдуть як група  дружби, але ми, можливо, якщо  Італія все одно буде залишатися  візит комітету, в який  ми можемо, бо він буде по статусу інший, навіть сильніший, якщо це буде, ми зустрінемося там з їхнім  комітетом у закордонних справах, з віце-спікером парламенту. Тобто  зараз ви  під'їдете, підготуєте ґрунт, а потім вже… Бо ми говорили ще  з Машою Іоновою з  євроінтеграційного комітету, вони теж зацікавлені у тому, щоб посилити, і особливо бажано було б квітень-травень вже тоді, коли  Євросоюз  буде там готуватися влітку до перегляду санкцій, закріпити  такою ударною силою, тобто це готувати і оцей меморандум підписувати і повертатись…

 

АЛЕКСЄЄВ С.О.   Ми ж саме цього  і хочемо, тому ми і звернулися. Ми зробимо… Фабріціо Роману зараз робить для нас  звернення, він допомагає, запрошення, він допомагає. У нас будуть запрошення і все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги, домовились.

Друзі, колеги, тут  уже треба йти, але про візит… Колеги, про візит в Болгарію, Молдову. Це ще два питання. Можливо давайте дамо Ігорю  Володимировичу слово про Молдову. Це надзвичайно важлива річ.

Ігор, будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В.  В рамках хвилини. Значить те, що  відбувається в Молдові, це є, дійсно, загроза для України. Ви знаєте, там свої майдани, там ідуть атаки проросійських сил, які виходять на протести, на жаль, із проєвропейськими.

Ситуація дуже непроста. Ми в Софії мали таку робочу зустріч неформально з керівником комітету пані Булігою у закордонних справах. Плюс не забувайте про те, що велика діаспора проживає в Молдові, яка, на жаль, треба визнати, голосує на останніх, там, передостанніх виборах за проросійські сили плюс Придністров'я. Тобто ми можемо мати найближчим часом такий собі геополітичний вибух, де влада в Молдові зміниться на проросійську. І фактично в тилу України ми будемо мати і рештки 14-ї цієї, яка, дивізії, чи як вона там називається, армії і так далі.

Тому пропоную нашому комітету найближчим часом туди їхати, їхати не на один день, а на 2-3, це можемо собі дозволити, і дуже-дуже серйозно, плідно попрацювати плюс, моя ще пропозиція, і я говорив з молдованами, вони не заперечують, заїхати так само в Придністров'я, тому що там треба також говорити і для них це не так як у нас з Кримом, да, там вони вітають діалог, тобто побувати в Тирасполі один день і, наприклад, там, день чи два…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це треба детальніше проконсультуватися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні.

 

ГУЗЬ І.В. Я скажу по суті, тому що Молдавію як регіон дуже гарно знаю і був неодноразово на акціях протесту в Молдавії, підтримував українську громаду в Молдавії. Абсолютно погоджуюсь з Ігорем, що ситуація досить неоднозначна. Ну, ви знаєте, якщо ми не працюємо в цьому регіоні, відповідно хтось працює інший. В цьому регіоні активно працюють проросійські сили і прорумунські. Молдавія для нас важлива з точки зору того, щоб проукраїнська позиція залишилась принаймні в ключі того, що вони залишились… загальний тренд в Молдавії залишився як євроінтеграція. Якщо втратиться тренд євроінтеграції, це буде, по суті, удар в спину, точніше, це не в спину, це в живіт, скоріше, України. Тому треба дуже активно діяти і ситуація в чому.

Населення Молдавії невелике. На нього впливати легко, але воно люмпенізоване. Це основна загроза, ну, по суті, загроза, яка є в Україні. Тому треба активно там бути присутнім і впливати на них дуже легко через, власне кажучи, якщо потрібні громадські активісти з якими я працюю, які активно займають якусь, проукраїнську в тому числі, позицію, там, до речі, є такі, я можу це забезпечити і бути, в тому числі в складі делегації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, оскільки у нас коштів дуже мало, але це той момент, коли можна поїхати, там, не знаю, за власний кошт у кого є змога, але все одно… тобто я готова туди їхати, розуміючи наскільки гібридні інструменти Путіна діють звідти. І нам розхитану Молдову для дестабілізації дуже важко…

 

ГУЗЬ І.В. Я всі партизанські тропи, якщо потрібно, я знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я пропоную все-таки ініціювати, і давайте за це… рішення приймемо, щоби у березні ми поїхали ті члени комітети, які можуть, за власний кошт, але щоб це був офіційний візит. Ми  справді б дуже плідно – Іванна, Ігор, я – поспілкувалися з головою комітету, дуже адекватна людина, колишній міністр. Не було жодної заяви МЗС по ситуації в Молдові, що дуже прикро. Не було заяви Президента і так далі, це так само прикро. Тому нам треба буде хоча б на рівні парламенту показати, що ми за цей регіон.

Хто за те, щоби ініціювати поїздку туди в Молдову, там, в березні і почати ці перемовини. Хто – "за"? Дякую. Ми зробимо… (Шум у залі) Ігор, у нас є візитна карточка…

Колеги, це ми ще не закінчили засідання, у нас ще декілька питань, ми перенесемо на наступний раз, бо вже цей…

Дякую всім за увагу.