Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

10 травня 2016, 12:29

Стенограма засідання Комітету 05.02.2016

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

05 лютого 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …у нас уже є кворум. І ми можемо починати наше засідання. Це вже третє засідання на цьому тижні. Надзвичайно активно працюємо, зважаючи на ті міжнародні події, які є.

Отож сьогодні, колеги, у порядку денному у нас два питання. Перше, це заслухати інформацію Міністерства закордонних справ України про основні результати роботи Міністерства в рамках підготовки до розгляду Верховної Ради  звіту уряду. Нам дуже цікаво послухати результати роботи Міністерства закордонних справ за 2015 рік, також пріоритети на 2016 рік.

І другий пункт  порядку денного – це звернення Верховної Ради  України  до парламентів іноземних держав щодо засудження триваючої агресії Російської Федерації проти України, присвяченій другій річниці злочинної окупації анексії Криму.

Тому, колеги, хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Хто "за"? Одноголосно, рішення прийнято.

Дуже дякую вам.

І тому переходимо до першого пункту  порядку денного. Рік, який минув, 2015-й, був надзвичайно складним в умовах російської агресії, економічної агресії. Ми бачимо, що зараз відбувається, зокрема, у сфері торгівлі з Російською Федерацією.  Але ми разом з  Міністерством закордонних справ працювали, можна сказати, як національна збірна, у 2015 році мала декілька таких досягнень. Зокрема, Україна стала непостійним членом Ради безпеки ООН, і у 2016-2917 роках будуть активно відстоювати наші інтереси в Раді безпеки ООН. Також нам вдалося утримати санкції проти Росії, і багато інших здобутків.

Але попри те є багато тих питань, які турбують парламентарів. Зокрема, таке наболівше питання – це призначення послів. Неодноразово воно піднімалося, і нашим комітетом, зокрема. І сьогодні, думаю, що у колег будуть ряд питань. Але спершу давайте заслухаємо міністра Павла Анатолійовича Клімкіна. Дякуємо, що він сьогодні прийшов. Коли ми сьогодні запитували у секретаріату, яка практика, чи раніше були такі звіти міністрів, це, фактично, така перша, можна сказати, ініціатива – заслуховування звітів профільних міністрів у профільних  комітетах у рамках звітування уряду.

Будь ласка, Павло Анатолійович, вам слово.

 

КЛІМКІН П.А. Шановна Ганна Миколаївна, шановні пані та панове, шановні  друзі, колеги! По-перше, я дуже вдячний за цю можливість сьогодні розказати про те, як ми разом, і я підкреслюю, саме разом працювали з 2015 році. Я вдячний за дружню, і я хочу підкреслити це слово, саме за дружню підтримку минулого року, оскільки ми його пройшли разом. І знову таки хочу окремо подякувати за ту фантастичну підтримку під час бюджетного процесу, коли МЗС отримало додаткові вкрай необхідні кошти для того, щоб виконувати завдання на дипломатичному фронті, я дуже сподіваюся, що це дозволить нам зберегти існуючу мережу дипломатичних установ, існуючу мережу, яка буде працювати максимально ефективно. Знову таки дякую кожному з присутніх тут членів комітету за підтримку, яка не має прецедентів під час бюджетного процесу.

Декілька моментів, які б я хотів особливо висвітлити. Ми розповсюдили коротку презентацію, я сподіваюся, вона буде в нагоді зрозуміти і наші пріоритети, те, що було зроблено, те, що буде робитися цього року. Але хочу розпочати з сухої статистики. Ганна Миколаївна згадала, це все ж таки звіт, це елемент звіту уряду.

У нас є програма діяльності Кабінету Міністрів України, є стратегія сталого розвитку Україна-2020. За цими програмами, за нашим міністерством, за нами закріплено 53 завдання, з них 49 з визначеним терміном виконання, 2 передбачали постійну роботу над ними  і 2 залежали від виконання інших завдань.

Хочу сказати, що МЗС повністю виконало позиції, які залежали виключно від нашого відомства. Виконання 11 завдань триває досі або у зв'язку з тим, що нам потрібна взаємодія, або через те, що вони мають постійний характер, ну, наприклад, просування українського бізнесу закордоном. Ми, звичайно, не можемо припинити це під кінець 2015 року.

Після "сухої" статистики хотів би зупинитися на декількох, як я вважаю, визначальних моментах того, що ми робили, як ми це зробили і як ми збираємося продовжувати нашу спільну роботу далі.

Перший і виключний пріоритет МЗС в 2015 році, це протидія російської агресії та захист територіальної цілісності України. Цей пріоритет, безумовно, залишається основним на цей рік, те, що було зроблено, це задіяно весь міжнародно-правовий інструментарій, дипломатичні важелі, міжнародні майданчики, на сам перед міжнародних організацій, і у нас є результат. Цей результат полягає в тому, що всі, я підкреслюю, саме всі демократичні країни підтримують Україну. Тема України ніколи не припиняла і не припиняє лунати на всіх міжнародних майданчиках. Кількість резолюцій, заяв та рішень на підтримку України, вона те тільки не спадає, вона зростає, при чому зростає не за формальною кількістю, а за змістом. Вчорашнє рішення Європарламенту дуже важлива резолюція, над якою ми всі разом працювали.

Знову таки вдячний нашим колегам по парламенту, де ми змогли закріпити дуже важливі положення, включаючи необхідність створення спеціального майданчику для обговорення проблематики Криму. Делегація РФ позбавлена права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи, дякую кожному, хто присутній тут, за знову таки спільну роботу.

Санкційний режим щодо Росії є абсолютно безпрецедентним, Європейський Союз продовжив свої санкції ще на півроку, ці санкції чітко прив'язані до виконання Мінських домовленостей, або є виконання Мінських домовленостей і є можливість розмовляти про ці санкції або Європейський Союз, Сполучені Штати і всі демократичні країни мають продовжувати такий санкційний тиск.

Мінський процес в рамках норманського формату відбулося більше 30-и зустрічей різного рівня телефонних розмов, тристороння контактна група працює у Мінську. Я можу сказати, що завдяки тиску нам вдалося зробити деякий, хоча і не вирішальний прогрес у безпековій сфері. Ми постійно тиснемо на те, щоб ОБСЄ мало повний доступ до всієї території Донбасу, а також неконтрольованої українською владою ділянки кордону. Хочу підкреслити: безпека – це не тільки кількість обстрілів, хоча це основне, оскільки саме від цього гинуть наші хлопці, безпека – це і доступ з боку ОБСЄ, ефективний доступ, щоб зрозуміти, що відбувається, чи ховається чи не ховається зброя (а вона ховається!), чи не заводиться  нова зброя і все інше, включаючи найманців. І врешті-решт, чи буде у нас ефективний міжнародний компонент і моніторингова місія працює краще, збільшуючи кількість спостерігачів, але вона відповідає тільки за контроль і верифікацію. Така місія є недостатньою для того, щоб контролював и ситуацію і забезпечити безпекові передумови для майбутніх чесних і вільних виборів.

Тому ми працюємо зараз із всіма країнами ОБСЄ, насамперед, з німецьким головуванням  над тим, щоб цей компонент був негайно посилений.

Ну і, звичайно, серед наших активів, якщо я так можу сказати, це максимальна взаємодія з нашими партнерами по нормандському формату, взаємодія з ОБСЄ, взаємодія з Бюро з демократії і прав людини.

Крім Спеціальної моніторингової місії, ми намагаємось розширити спостережну місію ОБСЄ, яка діє на двох  російських  КПП "Донецьк" і "Букове". І, до речі, звіти цієї місії  відкрили очі світу на те, що відбувається  і що проходить  через  неконтрольовану ділянку кордону. Це дуже важливо, додаткова інформація від міжнародної місії. Ну і звичайно ми дуже активно співпрацюємо з Консультативною місією Європейського Союзу. Особливий акцент, окрема увага – це  тимчасова окупація Росією Автономної Республіки Крим. Я вже згадав  вчорашню резолюцію. Над тим, щоб  її вчора прийняв Європарламент,  ми працювали декілька місяців. Знову-таки для мене дуже важливо, що нам вдалося домовитись  з Генсеком Ради Європи про призначення спеціального представника, який  має зробити попередній звіт про те, що відбувається з порушеннями прав людини в Автономній Республіці Крим. Ми  розбили російські спроби поламати його програму таким чином, щоб  він зустрічався тільки з кишеньковими представниками або кримськотатарського народу, або так званих   правозахисників. У нього була справжня програма. Це тільки  початок. Ми будемо в рамках Ради Європи послідовно тиснути на те, щоб в Автономній Республіці Крим з'явився  постійний моніторинг  міжнародних організацій  за порушеннями  прав людини.

Особливий момент нашої роботи –  це звільнення   політичних в'язнів, звільнення політичних  в'язнів, які знаходяться на території Росії, і звільнення політичних  в'язнів, які  знаходяться на території окупованого Криму, через взаємодію з Європейським Союзом і з міжнародними організаціями, нам вдалося організувати постійний тиск Європейського Союзу. Але також, назву це майже фізичним тиском, тиском присутності те, що європейські дипломати, шляхом, так би мовити, особливої варти, були присутні майже на всіх судових засіданнях, вони контролювали цей процес, те, що Росії не вдалося приховати, ми будемо робити це і далі, і українські консули, звичайно, постійно виконують свої завдання.

Я сам пам'ятаю як наші консули пробивалися до Карпюка і Клиха, як відбувалися контакти, і я вважаю, що цю свою роботу в складних, може, надзвичайно складних умовах, вони виконали.

Декілька слів про європейський порядок денний.

Насамперед, в 2015 році завершений процес ратифікації всіма державами-членами Європейського Союзу Угоди про асоціацію, зараз ми працюємо над тим, щоб результат референдуму в Нідерландах був максимально позитивним, ми, звичайно, не можемо там безпосередньо вести компанію, але ми можемо поєднати наші зусилля з нашими голландськими друзями і партнерами, ми це робимо, ми це робимо не тільки в політичній площині, ми звертаємось до всіх, я підкреслюю, буквально до всіх прошарків, до всіх в Нідерландах для того, щоб підтримати цю угоду, і ми використаємо час і цю компанію в Нідерландах для того, щоб показати в Голландії сучасну Україну.

Важливий момент пов'язаний з тим, що з 1 січня цього року запрацювала зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ми очікували, що Росія одразу буде створювати нам перепони, оскільки її інтерес полягає в тому, щоб показати, що ЗВТ між Україною та Європейським Союзом не може бути успішним, що європейський шлях не працює.

І те, що зараз робить Європейський Союз в контексті максимально ефективної допомоги для того, щоб  зробити ЗВТ справжнім  успіхом причому не  тільки Європейська комісія, а й окремі країни члени. Я згадую багато прикладів, але  наприклад, данці, які створюють спеціальні  інвестиційні механізми, щоб допомагати  своїм компаніям інвестувати в Україну, це дуже важливо. Ну, звичайно, оскільки я у свій час починав процес доступу української сільськогосподарської продукції на  ринку ЄС, коли  українські  молочники їдуть у Брюссель і отримують доступ. І коли у нас не тільки експорт сухого молока, а я дуже сподіваюсь, скоро українські йогурти і багато чого іншого будуть на полицях європейських супермаркетів. От тоді  ми може      сказати, що ЗВТ дійсно працює.

Безвізовий режим. Не буду окремо і детально казати, що  зроблено. Знову таки, хочу подякувати всім, хто знаходиться за  цим столом за підтримку  законопроектів дійсно, це було дуже важливо. І те, що останні моменти і законодавчі зміни зараз мають призвести до того, що процес обговорення в європейських структурах зараз  він уже почався  на рівні міністрів внутрішніх справ, міністрів закордонних справ, має призвести до позитивного рішення. Дату, звичайно,  не буду називати, але дата має бути цього  року за це маємо всі боротися. І врешті-решт, звичайно, це певною мірою технічне питання, яке зекономить час, зусилля для кожного українця. Але для мене  це також питання відданості Європи, тому щоб Україна стала повноправним членом європейського простору, і врешті-решт Європейського Союзу у майбутньому.

Безпековий… Ще три речі скажу дуже коротко. Те, що зроблено у контексті нашої взаємодії з НАТО, шість трастових фондів вже працюють. Зараз працюємо над наступним, який дозволить нам убезпечити наших хлопців від цих нескінченних так званих "розтяжок" – саморобних вибухових пристроїв. Але те, що зроблено у взаємодії з НАТО є абсолютно безпрецедентним. І хочу подякувати голові Парламентської асамблеї за те, що підтримка в країнах членах НАТО і в парламентах, вона є і вона однозначно відчутна.

Щодо економічного треку, зараз ми перелаштували раду експортерів і інвесторів при МЗС. Інтерес до цього шалений. Ми працюємо відповідно до вимог українського бізнесу. Остання зустріч була присвячена присутності нашого бізнесу на африканському ринку. Через тиждень будемо робити дуже велике засідання щодо перспектив "шовкового шляху", вже теж стільки людей зареєструвалося, що ми не знаємо, де їх розмістити. Але я дуже сподіваюсь, що все, що ми робимо, буде практичною підтримкою нашому бізнесу.

Ну, і, звичайно, теми, які стосуються нашого членства в Раді безпеки, наші пріоритети є зрозумілими, наші пріоритети в плані того, що принципи, які ми маємо в статуті ООН, мають виконуватися, що міжнародні конфлікти мають бути вирішені в рамках міжнародного права.

Ну, і, звичайно, реформа ООН. Реформа  ООН загалом і реформа Ради безпеки – це наші ключові пріоритети. 2015 рік був особливим у плані реформи МЗС, реформи дипломатичної служби, реформи публічної дипломатії, реформи нашої консульської служби, оскільки вона є зараз безпрецедентно відкритою. Ну і, звичайно, ми змінили контекст фінансування дипломатів закордоном, зараз немає принципів радянського часу, коли дипломатам вказують що він має робити, яку квартиру знімати, оптимізовано, звичайно, нашу дипломатичну присутність закордоном і все це буде продовжуватись.

Окремо хочу згадати публічну дипломатію, те, що ми ввійшли в 10 найкращих серед цих МЗС, не буду себе особливо хвалити, не вважайте це хизуванням, але в плані присутності в соціальних мережах, з вашою також допомогою, ми зробили дуже багато.

Ну і пріоритети на 2016 рік, вони цілком зрозумілі. Це протидія російської агресії, посилення національної безпеки, підтримка українських громадян закордоном, просування українського бізнесу, це те, що ми робили і будемо робити.

Дуже дякую за увагу, дуже дякую за дружню підтримку. І сподіваюсь на те, що цього року ми будемо працювати разом над виконанням спільних завдань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Анатолійович.

Зразу скажу, ми робимо на цьому тижні це засідання, заслуховування звіту, будемо також опрацьовувати ті матеріали, які ви надали також в письмовому варіанті, оскільки на наступному тижні комітет відвідає Болгарію, де ми будемо зустрічатися з головами комітетів закордонних справ 47 країн членів Ради Європи. Також члени комітету братимуть участь в мюнхенській безпековій конференції, тому у нас буде час для того, щоб ознайомитися детальніше зі звітом і також надати інформацію.

Також ви згадали декілька таких важливих напрямків, як економізація зовнішньої політики, наш комітет ще в квітні минулого року ініціював окремі комітетські слухання на цю тему, але, на жаль, від Міністерства економіки стратегія просування українського експорту, незважаючи на створену раду експортерів, яка діє при МЗС, нам здається, що важливо посилити співпрацю і координацію між МЗС і Міністерством економіки в цьому напрямку просування. Ви згадували Африку, ми також проводили день Африки в парламенті, можливо, вперше взагалі в історії, коли зібрали тут послів, і домовлялися про те, як допомагати українським товарам, що стосується будівельної галузі, сільського господарства, харчової промисловості, вийти на ринок Африки, тому що не треба себе тішити тільки Угодою про зону вільної торгівлі з ЄС, яка хоч і набула чинності, але поки вона запрацює, потрібно ще  роки, щоб наші компанії могли  адаптуватися до тих  вимог і справді йогурт, як ви кажете, з'явився в європейських супермаркетах.

Ще одне питання – це  культурна дипломатія. У нас теж був величезний круглий стіл. І ми зрозуміли, що потрібно  в плані культурної дипломатії посилити співпрацю між Міністерством культури і Міністерством  закордонних  справ, і профільними комітетами. Обговорювалася ідея інституту культури  і багато   інших  заходів з промоціями, зважаючи, що  25 років незалежності України – це дуже важливо.

Тепер  я  хотіла, щоб члени нашого комітету поставили запитання, оскільки ми також  чекаємо після ухваленого  Закону про  державну службу, представлення реформи дипломатичної служби, оскільки цей Закон про держслужбу набуде чинності 1 травня. І ми  хотіли побачити, як він буде  гармонійно із реформою дипслужби.

Будь ласка,   шановні колеги, ставте питання.

 

ГУЗЬ І.В.  Пане міністре, особисто я оцінюю позитивно вашу роботу, задовільно. І дуже хотів би, щоб в незалежності від перетрубації уряду,  ми  сьогодні бачили, деякі проходять процеси, щоб ви були далі міністром закордонних справ.

Друге. Це говорить "Народний фронт". Дивіться, я декілька раз  піднімав протягом року одне і те саме питання і з трибуни парламенту, і Ганна Миколаївна, і не тільки. Я розумію, що це не тільки  від  вас залежить, але і від окремих представників Адміністрації Президента, і це  не політичний підтекст. Але не призначення послів  в ключових країнах нашої… які  для нас є важливі в геополітичній боротьбі з  Росією,  ми їх знаємо,   так, це і Білорусь, і Угорщина, і Казахстан. І ми можемо продовжувати, їх там, здається, з 15 є, якісь  ближчі, якісь менші. Тобто  в принципі  це провал,  провал тих людей, які, я думаю, в Адміністрації Президента керують цей напрямок. Я спілкувався з Борисом  Івановичем, намагався  зрозуміти, як це було раніше, але те що  по року немає  міністрів… Дивіться, Білорусь, так,  це ключовий, вибачте послів, ключовий… сьогодні ключова країна для нас. Коли ми, в  березні, так, добилися,  щоб колишній міністр оборони в уряді Януковича і Азарова, так, при тій владі  був посунутий. Ну дивіться, березень уже за три  тижні, ми не маємо  міністра. Посла, вибачте, будь ласка. Скільки треба, яким чином  приймати рішення, щоб  рік в Білорусії не  знайти гідної людини? 

Тому я вважаю, що ми повинні після звіту уряду 16 лютого все-таки знайти механізм. Ганна Миколаївна, я вас прошу і пана міністра зініціювати нам зустріч, можливо, в Адміністрації Президента з тими людьми, які підшуковують кадри і на них вплинути. Тому що в цьому контексті це провал. Так не можна з моєї точки зору працювати, у всьому іншому я згоден, в нас десь якісь є моменти, але в контексті пошуку кандидатури і призначення послів – це, з моєї точки зору, провал. Прошу вас почути і донести все-таки в Адміністрації Президента чи пану Президенту, що є такі думки в нас в комітеті, не тільки в нас в комітеті, але і у Верховній Раді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю, дуже дякую за вашу пропозицію. Хочу нагадати, що в грудні комітет засідав і ми прийняли рішення: направити достатньо такий жорсткий лист з проханням в Адміністрацію Президента, особисто Президенту щодо непризначення послів, їх відсутності. Ми це зробили, ми отримали відписку, можна сказати, від пана Ложкіна щодо призначення послів, де дуже чітко сказано, що від... З огляду на положення частини 2 статті 13 Закону України про дипломатичну службу, зовнішньополітичному відомству також запропоновано внести на розгляд Президента України пропозиції щодо кандидатур для призначення на вакантні посади надзвичайних і повноважених послів України в іноземних державах.

Тому ми прекрасно розуміємо, що ми хочемо...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перевели стрілки.

Ми хочемо допомогти нашому Міністерству закордонних справ і так само якось підштовхнути Адміністрацію Президента, що це такий собі своєрідний саботаж з непризначення послів, він не грає на користь інтересів держави України.

 

_______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні. Ні. Я хотіла тільки долучитися до того, ну, до цього конкретного запитання. Подякувати вам, пане міністр, що ви знайшли час і можливість з нами і сьогодні поспілкуватися, і що в нас були, ну, попередньо досить активна, дієва, ефективна співпраця. І це дійсно так, я думаю, що небагато комітетів Верховної Ради України настільки співпрацюють тісно із профільними  міністерствами, як це вдається Комітету у закордонних справах, тому, а це, очевидно, двосторонній рух. Тому, безперечно, тут і ми хотіли би висловити вдячність за ту допомогу, яку ви нам  надаєте тоді, коли ми так само звертаємося по неї.

Разом із тим, до запитання моїх колег хотіла би додати, ми в кінці року, з  огляду на те, що ми розуміли, що є серйозні "провисання" в наших високого рівня контактах з деякими країнами. Ми здійснили свідомо  кілька візитів Комітету у закордонних справах саме в ті країни, де, зокрема, в Угорщину, там де –  скільки там уже? –  уже  20 місяців на даний момент, це не про рік ідеться, немає призначеного посла. Ми здійснили  такий візит у Грузію, де ми теж розуміємо, що є недостатня кількість контактів в тих країнах, які для нас важливі, для України, на високому рівні. Ми максимально своїми зусиллями спробували закрити ці проблеми, але разом з тим, те, що нам доводилося вислуховувати у претензії цих… представників цих країн, починаючи від міністрів закордонних справ, закінчуючи керівництвом у парламенті, керівництвом профільних комітетів, нам було вже тяжко відбиватися і аргументовано, і зрозуміло відповідати на ті питання, які нам задавали, чому не призначені посли.

Тому були би вдячні, якби ви адресували це запитання, я надіюсь, що буде можливість задати  інші запитання.

Дякую.

 

КЛІМКІН П.А. Дуже дякую.

Просування українського бізнесу, взаємодія з Мінекономіки, я вважаю, протягом останніх місяців ми зробили разом дуже багато. Торговельний  представник зробив багато зусиль в тому, щоб економічний трек нашої взаємодії був дуже ефективний.

Є багато  нових ідей, над якими ми працюємо. В цьому плані, я вважаю, команда уряду спрацювала непогано. Знову таки, кажу не як приклад хизування. Хоча і декілька ідей буде реалізовано  найближчим часом.

В плані культурної дипломатії, оскільки ви це згадали, хочу сказати, що якраз от перед цим засіданням, підписав формальне призначення однієї з найбільш цікавих представників неурядового сектору – пані Жук, яка буде курувати культурні проекти в МЗС. Вона працювала, і відома всім по тому, що вона робила в "Мистецькому арсеналі". Зараз у нас є чітка концепція, що ми будемо робити цього року, не буду зараз заглиблюватися, може, на наступному засіданні комітету. 

Що стосується реформи, подальшої реформи дипслужби, оскільки вона триває буду дуже радий представити на одному з наступних засідань. Ми вимушені були поміняти і поглибити проект Закону про  дипломатичну службу. Всі знають мою особисту точку зору, я вважаю, що Закон про державну службу, який прийнятий він не є достатнім важелем для ефективної реформи державної служби.

Тому що те, що прописується зараз в  Законі про дипслужбу буде іти набагато далі, з одного боку, з точки зору створення дійсно європейської дипломатичної служби, а з іншого боку щодо планування кар'єри. І щодо створення відповідних стимулів таких елементів як створення стимулів, планування ну, назвемо це дійсно шляху державного службовця і деяких інших речей мені в цьому законі бракує. 

Я сприймаю тезу про послів, найближчим часом ви побачите призначення ряду послів  в ключових країнах, в ЄС тільки що відбувся. Зараз ключові країни у нас вони, я дуже сподіваюсь, у вашій взаємодії, оцінка роботи послів особисто теж є позитивною. І, звичайно, вважайте це моїм принципом я не одноразово це казав на комітеті, я буду боротися, щоб жодний посол не був таким, який не може на всі сто виконувати поставлені перед ним завдання, якщо ви це бачите кажіть. І я дуже сподіваюсь, що всі призначені досі працюють належним чином.

І знову таки, дякую за сприяння і найближчим чином, ви побачите ще ряд призначень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щось найближчий час бачу виникає…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. З літа ми чуємо про це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … я думаю, що  все одно це ревізію треба  зробити навіть тих, які по  8 років…

Тут є питання Борис Іванович, Світлана Заліщук, Ірина… дивіться давайте,  щоб кожний член комітету поставив питання тоді по  другому колу, давайте так максимально коротко, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Перш за все  я хотів би  висловити вдячність міністру закордонних справ за надану інформацію. Можливо, сьогоднішнє засідання Комітету закордонних справ є  відкриттям нової сторінки  у взаєминах між комітетом  і Міністерством  закордонних  справ. Ми почули інформацію комплексу, системну щодо бачення міністром здійснення зовнішньополітичних  завдань  у минулому році, завдання  на  2016 рік. Це звичайно допоможе   нам у розумінні завдань, які стоять перед  зовнішньополітичним відомством нам   у Комітету  у закордонних справах. І враховуючи  той  факт, що тут присутня преса,  це надасть  можливість українському суспільству бути більш поінформованим про здійснення зовнішньої політики.

Тепер, Павло Анатолійович, я хотів би поставити декілька запитань.

Перше запитання. Ви вже торкнулися питання підготовки  міністерством  реформування системи зовнішньополітичного відомства.  У зв'язку з цим  я хотів би почути вашу думку, якщо вам доводилося бачити доповідь, яка  обговорювалася  в рамках  Національного інституту стратегічних  досліджень, щодо реформування системи зовнішніх зносин і дипломатичної служби. Чи  ті  ідеї, які там викладені, чи ви знайомі,  і чи ті ідеї сприймаються?  Друге. В  цьому контексті  є напрацювання громадською радою Комітету   закордонних справ, які, на мою думку, є слушними, які також можуть бути враховані при здійсненні вами  роботи  по реформуванню.

Наступне  питання, яке  я хотів би поставити вам. Які перші висновки можна зробити з першого місяця перебування України   непостійним членом Ради безпеки  ООН?

Наступне запитання. Ви сказали про те, що здійснюється відхід від радянської системи  забезпечення роботи представників дипломатичної служби. Чи правильно я зрозумів вас, що ви нарешті зробили те, що свого часу не вдалося мені – перевести оплату роботи дипломатичних представників за кордоном з тим, щоби держава не ламала голову над тим, як їх забезпечити житлом, машиною і таке інше. Чи... Що означає  фраза про те, що їм держава не буде указувати яку площу квартири знімати?

Наступне, яке все-таки ставлення Міністерства закордонних справ до перебування України бодай формально в Співдружності незалежних держав.  Тут ми неодноразово обговорювали цю тему. Я як людина, яка була від  самих початків причетна до того, щоб не дати втягнути Україну в СНД, я вважаю, що і поведінка Росії, і нові геополітичні реалії мають поставити питання нарешті про те, щоби України припинила свою участь в цьому кремлівському проекті як СНД.

Ну, і останнє, запитання до вас, Павло Анатолійович. Тут ми неодноразово обговорювали. Є законопроект в нас, колег присутніх тут, який стосується того, щоби налагодити систему причетності Комітету закордонних справ, як це робиться в провідних країнах, до призначень глав  дипломатичних представництв. Чи змінилося ставлення ваше особисто до того, щоби підтримати ініціативу членів Комітету з закордонних справ, щоби були заслуховування претендентів на очолення дипломатичних представництв? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Просто, оскільки тут є журналісти, я просто нагадаю, тут йдеться про закон, який ми зареєстрували в лютому, законопроект минулого року. Відповідно до цього закону, це зміни до статті 13 Закону про дипломатичну службу і профільний Комітет у закордонних справах мав би право попередніх слухань в комітеті, консультацій з рекомендаційним характером перед призначеннями надзвичайних уповноважених послів держави.

Давайте ще питання колег, а тоді вже комплексну відповідь. Ірина Степанівна. Світлана, Ірина Степанівна і Володя.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Пане міністре, дякую за роботу, дякую за звіт.

Оскільки в нас часу обмаль, я дуже коротко сформулюю.

Останнім часом посилилися заяви наших європейських партнерів щодо можливості зняття або бажання зняття санкцій з Російської Федерації уже без прив'язки до імплементації Мінських угод Російською Федерацією.

На фоні, скажімо так, турбулентності, особливо перспектив Мінських угод, я хочу запитати вас – як ви оцінюєте таку загрозу? Це раз. Друге, що робить Міністерство для того, щоб це уникнути? І третє, як ми, як парламент, можемо вам допомогти в цьому контексті?

Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Павло Анатолійович, ще раз від свої колег і від себе особисто дякую вам за вашу роботу.

Цей звіт, який ми бачимо в сухих коротких тещах, ховає за собою величезну тетанічну роботу вас особисто і вашого апарату, і нас, без ложної скромності.

Але основний висновок, який хочеться зробити після вашої доповіді і після цього звіту, це те, що Україна за цих півтора року стала не об'єктом, а суб'єктом світової політики, це дуже відчутно. Основним таким, мабуть, відчутним кроком було, це включення і підтримка нашої держави 193 країнами, які дали можливість включити нас тимчасовим членом в Раду безпеки Організації Об'єднаних Націй. І особливо вражає остання резолюція Європарламенту, де залучається, фактично вимагається від Росії сісти за стіл переговорів саме в женевському форматі, де включається уже Крим в те, що не будуть зняті санкції до тих пір, поки Крим не буде повернутий Україні. Безпрецедентною є заява Ангели Меркель  і представника Олланда, президента Франції про те, що вони вимагають від Росії припинити агресію в Україні на сході і про те, що вони виступають за те, щоб все-таки поліцейська місія ОБСЄ стала на кордон України і так далі, і так далі.

Ці останні кроки говорять про, мабуть, зменшення втоми Європи від України, що нам нав'язувалася останній час, і за це вам велика вдячність, я думаю, що це такий серйозний піковий підйом України з G-7 минулого року і до цих останніх кроків, про які я кажу.

В мене два простих запитання, бо колеги їх всіх задали.

Перше, але турбує мене  одне… одне із таких моментів, Німеччина, по-моєму, Міністр закордонних справ Німеччини заявив про те, що вони хочуть включить Україну в список держав, які є безпечними. Таким чином, убезпечивши себе від  напливу, я так розумію, міграції і, можливо, біженців.

Ваше бачення яким чином воно може вплинути на  наші взаємовідносини? І, можливо, якщо ми колись ратифікуємо Римський статут, то чи не зашкодить це нам доводити ці  злочини, які  ми можемо доводити ратифікувавши його. Це раз.

І друге, в контексті того, що  ми дуже багато провели з вами  часу, ви кожний раз на наше  запрошення приходили. Ось за це вам особлива  вдячність.  Персонально ви, чого ми не відчули не бачачи  ні разу міністра економіки і  торгівлі, не бачачи його  роботи? Так от в контексті того, його  заяви про тиску чи здійснювалася депутатами нашого комітету і , взагалі, парламенту тиск на ваше міністерство?

 Я би дуже хотіла почути цю відповідь ну, не бачимо Айвараса. Розумієте, ні роботи, ні міністра і на лікарняний впав, так що дуже прошу вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ігорович, будь ласка, як голова парламентської... нашої делегації Парламентської асамблеї Ради Європи, можливо.

 

АР’ЄВ В.І.  Дякую дуже.

По-перше, на підтвердження слів Ірини Степанівни, я хочу сказати лише те, що  ще вчора Європарламент прийняв резолюцію щодо Криму, і ситуації в Криму і прив'язав  зняття санкції, певної кількості санкцій із деокупацією Криму, і це дуже важливе рішення воно надзвичайно важливе.

 Але я перш за все хочу подякувати так само за  просто чудовий рівень  координації, який  був останнього року між МЗС і  постійною делегацією  Верховної Ради  України  в ПАРЄ.

Тому цього року  нам вдалося уже навіть не так, як наступного викинути Росію із списку країн, що  мають право голосу. А, взагалі, змусити її піти з поля бою і тепер Росія просто не має на 2016 рік, через те, що вона не надіслала повноваження своєї делегації, представництва в Парламентській асамблеї Ради Європи як такої… повністю, не має права брати  жодної участі. З іншого боку, це ускладнює знову ж таки питання гуманітарного характеру і будь-які контакти з російською стороною стосовно наших військовополонених, зокрема Надії Савченко. І тут важливе знову  ж  таки  питання, наскільки  швидко   буде призначений новий представник  України  при Раді Європи, оскільки контакти і постійне, скажімо  так, спонукання певних посадовців Ради Європи до того, щоб вони були більш активними  в питаннях стосунків з Росією зокрема, тиску  чи на Росію  або навпаки  спонукання до контактів, воно надзвичайно актуальне на сьогоднішній день. Ну це я маю на увазі зокрема Турбйорна  Ягланда, Генерального секретаря Ради  Європи, який  на сьогоднішній день  ще в принципі  сприймається хоч якось   російською стороною. І тут він може бути зокрема медіатором у питанні звільнення  Надії Савченко. І  взагалі по цим питанням треба, дійсно, нам активізуватись і посилювати  наше представництво як можна   швидше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна, останнє питання і відповіді. У нас  ще є друге питання порядку денного до другої річниці анексії  Криму.  Будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. У мене є кілька  запитань.

Я би була вдячна, Павле Анатолійовичу, якби ви   трохи  більше нам  окреслили своє бачення розвитку  подальшої стратегії повернення до окупації анексованого  Криму Україною. І ми розуміємо, що потрібно напевно  створення якось   додаткового механізму, міжнародного  механізму, через який могли б ми діяти. Тому була б вдячна  за орієнтацію в цьому напрямку.

Ми також комітетом на початку   цього року, 15-го року проводили слухання, якщо пригадуєте колеги, стосовно  протидії агресії  Російської Федерації. І  у нас там були  досить жорстко поставлені питання стосовно подачі  Україною  судових позовів проти Російської Федерації. На той момент  ситуація виглядала… Я розумію, що це не тільки відповідальність Міністерства  закордонних справ, там долучене Міністерство економіки, Міністерство  юстиції і так далі. Але якщо  ви могли би нам  надати інформацію в тому... про те, в якому зараз стані знаходиться підготовка позовів або подання, або розгляд позовів України проти Російської Федерації і проти тих злочинів, які були здійснені або країною, або її представниками на території або Криму, або Донбасу. Була би вдячна.

І третє. Дякую за вашу позицію і я думаю, що всі члени комітету її підтримають стосовно того, що ми, звичайно, цінуємо наявність і роботу, і дійсно безпрецедентний, ну, такий розмах роботи спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, якої ніколи не було в історії ОБСЄ як такої. Але дійсно контроль і верифікація – цього абсолютно недостатньо, плюс, немає доступу, як було нібито домовлено, ні до лінії розмежування, ні до всієї окупованої території, ні до кордону і мандату, і кількості людей, які навіть за цієї безпрецедентної по величині місії не вистачає для того, щоби реалізовувати мінські домовленості в тій... і готуватися до політичного рішення.

Тому питання: як ми могли би долучитися, як ми могли би долучитися до того, щоб помогти? Як ви бачите які саме вимоги ми би могли допомога та ставити країнам-членам ОБСЄ для того... представникам країн-членів ОБСЄ для того, щоби цю місію зробити більш ефективною.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванна.

Просто вчора була у нас зустріч з представниками Німеччини, яка  головує в ОБСЄ, ми проговорювали теж ці питання.

Будь ласка, я... тут в нас є з десяток вже питань, якщо можна, на кожне питання так тезисно відповідь дати, от, оскільки в нас через тиждень знову буде розширене засідання комітету, і де вже за головуванням Бориса Івановича буде представлена реформа дипломатичної служби разом із напрацюваннями, які здійснила Громадська рада і експерти, які при Комітеті у закордонних справах. Будь ласка.

 

КЛІМКІН П.А. Дуже дякую за запитання і дуже дякую за постійну підтримку МЗС, буду  намагатися відповідати максимально коротко.

Шановний Борисе Івановичу, якщо мова іде про доповідь, яка готувалася, в тому числі за участю Андрія Івановича Веселовського, то я підтримую основні тези цієї доповіді. Деякі з наших ідей ідуть далі, ніж ця доповідь. Ми будемо мати можливість  їх представляти. І я буду вдячний за можливість взяти участь в обговоренні того, що зробила громадська рада. Основні  результати мені відомі.

Перші висновки від непостійного членства в Раді безпеки ООН однозначно позитивні. І я маю на увазі не тільки можливості порушити питання щодо виконання  Росією  Будапештського меморандуму або  відомих висловів президента Росії про кордони. Я маю на увазі нашу можливість працювати над темами, які  здаються іноді такими, що безпосередньо  не відносяться до нашої проблематики, але які безпосередньо зачіпають інтереси інших гравців і в першу чергу Росії.  Я вважаю, що  ми в перший місяць членства достатньо ефективно це використовували. У нас є план, про який  я не  хочу казати сьогодні. Можливо на наступному   засіданні комітету  я готовий поділитися іншими думками.

Стосовно переходу на іншу модель, ми поки що не перевели на цю модель  всі закордонні установи. Ми почали  з експерименту, оскільки, ви знаєте, у мене  завжди на кожен випадок  є план. Значить ми не повинні втратити керованість процесу. Зараз це відбувається з обмеженою кількістю установ – 15. З наступного року цей експеримент  буде на основі цього досвіду  розповсюджений на всі  закордонні установи. І дійсно так, як колись ви починали цю ідею, у нас ніхто не буде вказувати дипломатам, яку квартиру знімати,  у них буде можливість гнучкого підходу до багатьох речей  і  вони будуть відчувати себе як дипломати європейських країн з точки зору свого забезпечення.

Щодо СНД я багато разів і дуже чітко  казав   свою позицію.  Ну по-перше,   ми не  є  формально членами СНД. І  СНД – це  пострадянська тусовка.  Наша  належність   до цієї пострадянської тусовки    тільки  підкреслює для  декого можливість інсинуації  щодо нашої належності до пострадянського простору, якого вже не існує. І я дуже сподіваюсь  і навіть впевнений, що ніколи не буде існувати. У нас є питання деяких угод, які укладені в рамках СНД. Ми ж не беремо участь ні в засіданнях якихось формальних, фактично ми не є зараз чимось, що присутні в СНД. Але от, наприклад,   пенсійне забезпечення. Я спрямував до своїх колег міністрів питання, яким чином це вирішити? Як тільки ми будемо мати чітку картину ми зберемося, порадимось, і визначимо, і часові рамки і те як потрібно працювати далі. Але  членство в СНД на  перспективу нам  цілком зрозуміло, що це не є опція для України.

 Призначення глав представництв з точки зору консультативного обговорення в комітеті, звичайно, я завжди висловлював  свою позицію, це корисно, і для глав представництва і для членів комітету.

Щодо зняття санкцій – дуже важливе запитання. Оскільки Росія намагається переконати певні бізнес-кола в країнах членах ЄС, певне коло політиків, це коло на сьогодні не є домінуючим, але тим не менше, яке намагається на фоні міграційної кризи, на фоні інших елементів розвитку тиснути послідовно. Для нас дуже важливо, щоб нас не звинувачували, як це намагається просувати Росія, в якихось… не повному виконанні мінських домовленостей. Ми зробили з своєї сторони все, що від нас залежить, і будь-які подальші кроки вони можливі тільки, якщо  ми будемо бачити  вирішальний прогрес з точки зору  безпекової ситуації. І безпека для мене це дійсно не тільки  обстріли, а все, що дозволяє контролювати ситуацію на Донбасі. І, звичайно, з точки зору кордону, через який, і я кажу це відповідально, продовжує йти, і російська зброя і російські найманці , без цього просування до  цільних і чесних виборів уявити  собі неможливо. 

Звичайно, Римський статут. Я завжди був прихильником Римського статуту, ми аналізували це питання дуже  детально і з юридичної точки зору  і парламент прийняв дуже важливе рішення, я його мав честь передати в Гаазі, щодо розповсюдження юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Я вважаю, що в цьому сенсі у нас є абсолютно спільна лінія і не може бути, звичайно, якихось елементів як ми це бачимо.

Щодо Криму і щодо позовів, у нас є чітке бачення, яким чином ми це робимо. Перше, це Конвенція з заборони фінансування тероризму. За цією конвенцією ми маємо пройти шлях двосторонніх консультацій з Росією і тільки після того звертаємося до арбітражу і до Міжнародного суду ООН. Зараз ми закінчуємо цю фазу, всі документи у нас готові – необхідні. Конвенція з расової дискримінації – так само, Конвенція щодо морського права – так само. І, звичайно, це консолідований і скоординований підхід щодо допомоги нашим компаніям, які зараз вже почали і будуть найближчім часом подавати відповідні позови щодо Криму. Ми координуємо міжнародну правову позицію і їх дії. Готові на окремому засіданні комітету заглибитися в кожне з цих питань.

Щодо майданчика і я дуже радий дійсно, що ми змогли включити це в дискурс міжнародних дискусій. Я це обговорюю з кожним з своїх партнерів.  Зараз ми маємо рішення Європарламенту. Нам потрібно розпочати цю дискусію щодо кримської проблематики. Ну, і посилення місії ОБСЄ – це одне з  ключових питань, навіть з тим, що я сподіваюсь, у нас в березні буде кількість спостерігачів значно більша – до 800, навіть з тим, що ми зараз кардинально покращили технічне забезпечення: камери, нові дрони. Ми тепер всі знаємо, як це працює і як це має працювати. Ця місія, вона є недостатньою з точки зору створення безпекових передумов для виборів. І такі елементи роботи місії, а я сподіваюсь нової місії, мають бути посилені. І якщо ми кажемо про те, що мають бути створені безпекові передумови  для вільних і чесних виборів, нам потрібна або реально озброєна поліцейська місія ОБСЄ, або  відповідна місія Європейського Союзу, або ООН. Хоча там у нас є свої моменти, які пов'язані з ускладненням процедури. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у когось є ще запитання? Я сподіваюсь, що ці відповіді, які були, також крім цієї презентації є ще додатково звіт детальніший, який прошу вас опрацювати впродовж  наступного тижня до засідання уряду.

Також у  нас  ще  є на порядку денному сьогодні, ми маємо  зареєструвати на наступному тижні  і до  другої річниці  збройної агресії  Російської Федерації проголосувати   в  парламенті  за звернення, текст якого був  вам надісланий і  підготовлений разом у співпраці з МЗС. 

Ми тоді подякуємо Павлу Анатолійовичу. Скажемо, що ми вже   заслухали також звіти  70 груп  міжпарламентських  зв'язків дружби з різними державами світу, які також будуть посилювати роботу у цьому році.

 

КЛІМКІН П.А. З вашого дозволу,  я дуже винний перед пані Луценко, я не торкнувся питання про відомі спроби Німеччини створити список безпечних країн.  Я вважаю, що… і з точки зору політичних передумов і в контексті просування до безвізового режиму це рішення  Німеччини, воно насправді є природним. Воно вплине тільки на процедуру надання політичного притулку для українських громадян і в тому сенсі таке рішення, воно зараз обговорюється в Німеччині не тільки для України, але для 12 інших країн. До речі, інші країни-члени ЄС вже включили Україну в такі відповідні безпечні списки, таким чином, це для нас не несе жодної загрози.

Я дуже вибачаюсь, я дійсно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Ще було питання від Володі, хто ж буде в Раді Європи далі, це теж.

 

КЛІМКІН П.А. Ну оскільки можу сказати, що це для всіх має бути приємним сюрпризом, кандидатура погоджена, документи відправлені. Це одна з особистостей, яка завжди дуже активно працювала з членами комітету і з парламентом, з відповідним досвідом, з відповідним досвідом як міжнародним і з досвідом роботи в міжнародних організаціях, ну інтригу… Але, тим не менше, ну ви ж будете мати можливість переговорити в плані консультацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас в минулому році посол, наші посли в Сербії, в Австралії і в США приходили до нас і…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Анатолійович, дякуємо вам. Тоді будемо опрацьовувати на зв'язку.

Колеги, я пропоную ще затвердити це звернення, бо воно дуже важливе, щоб ми його зареєстрували і до другої річниці.

Дякуємо.

Ми зараз швиденько обговоримо.

Борис Іванович, у вас були пропозиції, вони тут виділені вже. Можете першим розпочати щодо цього звернення?

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Перш за все я хотів би висловити вдячність Міністерству закордонних справ за допомогу при підготовці цього звернення.

Друге. Всі мої правки, які я вніс, якщо вони не викликають сумніву, я прошу їх підтримати. І я також підтримую… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Єдине, щодо звернення самої назви. Чому? Тому що воно так:  засудження триваючої агресії Російської Федерації. Може, якщо би ми нагадали там, не треба другої річниці чи якось так, ні, хай буде як є?

Іванна…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні-ні. Триваючої, мені здається, що я би підтримала, я би пропонувала, вірніше, підтримати це. А питання тільки, що, чи ми звертаємося до Російської Федерації в цьому зверненні? От для мене…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що там є в кінці, що ми… є в окремих пунктах ми пишемо: "наголошуємо", "вимагаємо від Російської Федерації". Тут все-таки, можливо, більше до міжнародних, бо ключове звернення – це посилення тиску на Російську Федерацію…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми від неї вимагаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну може її не ставити першою. Звертаємося до парламентів іноземних держав… (Шум у залі)

Хто за те, щоби зміни .….. назви і ті пропозиції Бориса Івановича… Володя? Ти –  "за". Тоді ми просимо секретаріат підготувати проект закону, постанови, звернення парламенту, реєструвати на наступному тижні чи на цьому тижні? На наступному. На наступному, бо частини членів комітету не буде. (Шум у залі)  Ми будемо в середу, дехто. Дехто, хто буде…

(Загальна дискусія)

В середу. Тобто ви – в Києві. В середу комітет, давайте ще це питання з'ясуємо. Ми в принципі в середу… (Шум у залі)  А Борис Іванович нам обіцяв вже два тижні, що будуть реформи дипслужби. Вони на середу реально чи нереально? (Шум у залі) Добре, давайте ми ще з'ясуємо із секретаріатом щодо… які запитання, але точно маємо зареєструвати, щоб на наступний парламентський… В принципі ми можемо це вже реєструвати і без рішення комітету, вже комітет погодив це. Чому?

 

ТАРАСЮК Б.І. На наступний тиждень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чому ми не можемо зараз це зробити?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Через те, що нам треба виправити. Якщо ви зараз всі нас почекаєте, ми тоді підписи позбираємо, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю на увазі, щоб знову не збирати рішення, щоб це вже було…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. … не будемо, ми подаємо це рішенням комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Не членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, щоби потім знову не збирати комітет. Оце важливо. Правильно. (Шум у залі) Все.