Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

26 жовтня 2016, 14:38

Стенограма засідання Комітету 21.09.2016

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

21 вересня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відкриваємо наше засідання.

Дивіться, у нас сьогодні в порядку денному є ряд важливих питань. На прохання наших колег із Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального   господарства  просить перенести четвертий пункт першим.

Якщо ви, колеги, не заперечуєте, то я пропоную, щоб ми проголосували зараз за цей  порядок денний, який є, тільки   четвертий пункт – першим.  Хто за таке рішення?

Це про внесення змін…  Ми   мусимо все одно дати  якесь рішення, швидко затвердили і все. А мусимо. Мусимо.

Хто - "за"?   Хто проти?   Хто утримався? Немає.  Є.

 Будь ласка, якщо можна, дуже  коротко. Малашкін Максим Анатолійович,  доповідайте.

 

МАЛАШКІН М.А.  Доброго дня, шановні   члени комітету! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких  законодавчих актів   України стосовно об'єднань  єврорегіонального співробітництва.

Цей закон  розроблений на виконання Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне  співробітництво, який був ратифікований   Україною ще в 2012 році. Його метою є забезпечення реалізації цього  протоколу в рамках національного  законодавства   України.        Зокрема, пропонується визначити, що є об'єднанням  єврорегіонального співробітництва, визначити, за яких умов воно створюється. Тобто все те,  що передбачено у відповідному  протоколі, ми   імплементуємо у Закон про транскордонне співробітництво, про що відповідно і  вносяться зміни  ще до ратифікованого цього протоколу, а саме про повідомлення, що він імплементований у відповідності до Закону про транскордонне співробітництво.

Прийняття даного законопроекту дасть можливість   найбільш повно забезпечити транскордонне співробітництво, зокрема у формі об'єднань єврорегіонального співробітництва, які досить поширені в Європі. І відповідно  Україна зможе  тепер фактично в загальному порядку досить легітимно  і в рамках, визначеному законодавством, вирішувати ці питання     і на національному рівні.

Ряд там зауважень є від ГНЕУ. Але   в принципі,  це зауваження, які стосуються більш такого технічного характеру, вони можуть бути враховані під час доопрацювання між першим і  другим читанням. Тому я просив би підтримати цей проект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, в когось є?.. Я би пропонувала проголосувати за підтримати  в першому читанні,  враховуючи зауваження ГНЕУ. А там вже між  першим і другим профільний комітет, в даному випадку це Комітет  з питань європейської інтеграції,  буде визначатися.

Хто підтримує таке рішення?  Є. Дякуємо.

Колеги, зараз переходимо до першого пункту порядку денного. Ви знаєте, що ми чекаємо на реформу дипломатичної служби. Але станом на зараз у нас сьогодні завітав до нас в гості Ігор Осташ, надзвичайний повноважений посол України в Ліванській Республіці. Він скоро відбуде туди представляти інтереси України.

Хотіла б надати йому коротко слово про те бачення, що  він очікує від роботи з парламентом. Також повідомити, що сьогодні  завдяки зусиллям посла створена група дружби Україна-Ліван. І ми сьогодні маємо це також затвердити разом з  групою дружби Єгипет і Вірменія.

Будь ласка.

 

 ОСТАШ І.І.  Дуже дякую, пані Анно.

Найперше я хотів би сказати, що мені дуже приємно бути разом з вами, з багатьма колегами, з якими ми дуже серйозно і плідно працювали в зовнішній політиці. Свого часу я також  працював в стінах комітету, був причетний як автор до таких законів, як Закон про дипломатичну службу, Закон про міжнародні договори, Закон про правовий статус законних українців, і багато інших. І був також візаві пані Анни, головою Комітету в закордонних справах.

 Але сьогодні я спробую витворити таку собі тяглість поколінь і можливо навіть тяглість політичних гілок влади. Тому що, як на мене, зовнішня політика має звучати одним голосом. Ми всі це добре розуміємо. І вона має формуватися на  різних рівнях, і в різних гілках влади, але вона має звучати одним  голосом. І тому я сьогодні спостерігав  за тим,  як депутати приймали рішення про парламентські слухання, про  дійсно зовнішню політику, актуальні питання зовнішньої політики. Було, звичайно сумно, тому що, дійсно, багато спроб знадобилося для того, щоб прийняти це рішення. І  мені здається, що парламент тут має бути завжди одним з провідних голосів формування зовнішньої політики. Це все звичайно повинно лягати  на тексти законів. І очевидно одна з перших скрипок має бути за парламентом.

Тому власне, я прийшов сюди з доброї  волі, щоб, можливо,  витворити якусь нову традицію в стінах парламенту.

Свого часу ми затверджували  навіть  послів, комітет мав дуже багато повноважень  в такому… в таких, власне, кадрових питаннях. Не знаю, як буде надалі, але очевидно, що така система працює  в багатьох парламентах і багатьох парламентсько-президентських республіках. І очевидно, що це є також дуже таке… Парламент є завжди дуже серйозним чистилищем для майбутніх дипломатів. Ми добре знаємо, як це працює, скажемо, в Сполучених Штатах Америки. Але, на жаль, такої практики немає у нас в країні.  

Отже, хотів сказати, що я призначений послом до Лівану. Але це не тільки Ліван, тому що ситуація складається так, що посольство  українське у Сирії, з Дамаску також евакуйоване у Бейрут, до Лівану, і тому це означає, що ми будемо покривати із Бейруту дві країни. Тобто в Бейруті буде такий собі хаб на дві країни, який  буде забезпечувати, скажемо так, питання, в першу чергу, безпеки наших громадян і, звичайно, всі інші питання, над якими  будемо працювати в Бейруті. Ну ми  знаємо що зараз є дуже багато проблем в Алеппо, там є також багато українських громадян і в такий спосіб, очевидно, ми будемо намагатися оперативно діяти, щоб забезпечити безпеку наших громадян України.

Якщо говорити про регіони, про країну, то звичайно на сьогодні вам не треба розповідати, що  це одна з найболючіших, найгарячіших точок на  карті світу. І зрештою точка, де зійшлися дуже серйозні геополітичні стратегії багатьох політичних гравців. І, очевидно, що від вирішення  сирійської кризи буде залежати також і вирішення української кризи.

Ми всі свідомі того, що… (Шум у залі)  Абсолютно. Це взаємопов'язані проблеми. Ми розуміємо, що зараз все це, вся ця геополітика, на жаль, скочується до  кількох нових виборчих компаній в ключових країнах у тому числі Сполучених Штатах Америки, далі Німеччина, Франція і, відповідно, ми прекрасно розуміємо, що вирішення таких глобальних… вирішення цієї проблеми, очевидно,  відкладається. Принаймні до появи нового президента  Сполучених Штатів Америки.

Що стосується  наших пріоритетів в Лівані, я знаю, що парламент багато працює над  економізацією зовнішньополітичних зв'язків, і це  дуже правильно. Свого часу у нас був товарообіг з Ліваном майже 1,5 мільярди щорічно. Це звичайно були найкращі роки, це 10 років  тому, скажімо так. А зараз він  складає близько 250 мільйонів. І це означає, що є можливості для росту.  І наше завдання моєї команди зробити так, що Ліван став хабом на весь арабський світ як дійсно нові, привабливі, перспективні ринки де очевидно можна скажімо так, витворити альтернативу тому що ми втратили, зокрема, альтернативу російським ринкам.

Тому це завдання номер один, і ми будемо над ним працювати. Інше дуже серйозне питання це присутність  України в інформаційному просторі не тільки Лівану, але  всіх арабських країн. Я би хотів попросити моїх колег народних депутатів України сприяти цьому. Тому що насправді у нас є кілька державних структур інформаційних, в тому числі "Укрінформ". Я сьогодні, до речі, мав розмову з міністром інформполітики паном Стецем. Нам треба очевидно творити кілька порталів, можливо, навіть телевізійних каналів, можливо, частину на деяких каналах арабською мовою програми про Україну, відповідно новини арабською мовою про Україну.

Бо, насправді, от я відкриваю сайт посольства України в Лівані, і я бачу, там  є сторінка українською мовою і англійською мовою. Я розумію, що цього  замало, має бути арабський, має бути французький текс, але разом з тим мають бути лінки на кілька  хоча б серйозних інформаційних агентств, які  подають інформацію арабською мовою.

Тому, власне, ми і програємо  серйозно, скажімо так, в цьому регіоні через елементарні речі. Нам потрібно лише  кілька перекладачів, щоб покрити цю проблему. Я думаю, що це досить реальні справи. Отже, це також буде одним з наших  пріоритетів, тобто серйозно змінювати інформаційний баланс присутності в арабському регіоні і, зокрема, в Лівані.

Що стосується українців в Лівані. То  українців в Лівані понад 5 тисяч. Є створено кілька організацій, ми будемо також максимально активізувати, скажімо так, консолідувати українців для того, щоб вирішувати не тільки, скажемо так, культурного задоволення їхніх потреб, але  також і допомоги Україні. У тому числі допомоги, скажімо навіть, медичної воїнам АТО і так далі, і так далі. Все, що актуально на сьогодні в Україні, ми будемо намагатися, очевидно, покривати також із Лівану, із Бейруту.

Я думаю, що для нас також є багато принципових питань, пов'язаних із співпрацею військовою, але, на жаль, на сьогодні це, скажемо так, царина поки що для нас закрита, тому що є рішення відповідне ООН.

Але є цікавий досвід.  Я, можливо, на завершення лише розкажу народним депутатам України, що в Лівані також існує лінія розмежування між Ліваном і Ізраїлем, яка була створена після 2006 року війни між  Ліваном і Ізраїлем. І  от… зверніть увагу на статистику. В найстрашніші роки кількість миротворців в голубих касках між двома країнами Ізраїлем і Ліваном складала 15 тисяч  голубих касок.  Це я вам до того, яка нам потрібна реально лінія розмежування на Донбасі і, очевидно, ми будемо вивчати цей досвід і будемо намагатися  також вас інформувати про якісь цікаві  інформації, цікаві зразки, скажімо, як треба працювати з такою проблемою. Я дуже довго…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні. Дивіться, у нас просто ще ряд питань, а дехто з членів комітету має йти зараз на зустріч з спікером із послом Південної Кореї, тому нам треба, щоб для кворуму проголосувати.

Колеги! Ну, по-перше, вам  дякуємо. Бажаємо вам сил працювати, гідно відстоювати інтереси України. Також Володимир як наш голова підкомітету з груп дружби, щоб посилити вас парламентською складовою дипломатією вже створена група дружби. Я думаю, що тут дуже важливо буде активна тісна співпраця.

Володя, давай  може  ми зразу проголосуємо поки що є ці три новостворені групи дружби. Будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. Якщо комітет підтримує зміни до порядку денного такого… (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте підтримаємо те, щоб проголосувати відразу  в першому пункті порядку денного призначення якраз, шостий пункт, про створення груп дружби.

Хто - "за"? Щоб відразу. Є.

Будь ласка,  Володя.

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги! На ваш розгляд пропонується три протоколи засідань депутатських груп щодо створення груп міжпарламентських зв'язків.  Перша – із Арабською Республікою Єгипет. Ухвали обрати керівником групи нашого  колегу народного депутата Присяжнюка. Олександра, да, Анатолійовича.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Там же навіть є лист від посла Єгипту. Я йому передала...

 

 АР'ЄВ В.І.  Другий протокол організаційного засідання народних депутатів, які виявили бажання війти до складу депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Ліван, ухвалили обрати керівником групи народного депутата Соболєва Сергія Владиславовича. Заступником – Пташник Вікторію Юріївну.

І протокол організаційного засідання народних депутатів України, які виявили бажання увійти до складу депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Республікою Вірменія. Ухвалили створити депутатську групу, обрати  керівником народного депутата  України Мосійчука Ігоря, І.В. І заступником – Лозового А.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. З Вірменією нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Та я так от, так як вийшло.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, хто...

 

АР'ЄВ В.І.  Я прошу затвердити можна, якщо немає заперечень, всі три протоколи одним голосуванням, можливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"? Одним пакетом зразу. Хто – "за"? Одноголосно. Рішення є.

І поки у нас є кворум, я  дуже переживаю, там просте…

 

ОСТАШ І.І.   Я лише на завершення хочу щиро подякувати. Бо для нас насправді парламентська співпраця буде локомотивом співпраці з Ліваном. Бо є дуже серйозна ……  криза, і тому будемо починати з обміну делегаціями і комітетами, і так далі, і так далі. Тому щиро вдячний вам за це рішення, і сподіваюся, що ще зустрінемося  в цих стінах.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас ще сьогодні буде обговорення питання реформи дипломатичної служби. Вже є проект бюджету, сьогодні презентований міністром фінансів. Там,  де є збільшення, і там ми будемо аналізувати на  торгові представництва, оскільки ви сказали, що товарообіг був  1,5 мільярда, знизився до 250. Я думаю, що це буде одне з ваших ключових завдань, як це наростити.

Будь ласка.

 

ЛАРІН С.М. Как раз я уже Игорю Ивановичу говорил. Я не помню, уже в каком созыве возглавлял две группы… Я возглавлял Кувейт и Ирак. И  мы создали  специальную такую, я даже не знаю, как мы назвали ее, все послы, арабскую лигу, абсолютно правильно. Все  послы арабских стран и все председатели межпарламентских групп, мы вот здесь заседали и собирались  там раз в месяц и так далее. И, начиная там с ………. или заканчивая ………, начиная от  экономических связей и так далее. Это хорошее дело. Посмотрите, ну, то есть очень была плодотворная работа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую дуже. Тоді всього вам найкращого. Добре, дякуємо.

Колеги, переходимо до 2 пункту порядку денного. Дивіться.

На все добре, щасливо.

Дивіться, ми минулого разу  вже заслуховували цей  проект закону. На жаль,  на наше запрошення співавтори ніхто знову не з'явився. Ми  вже їх вислуховували. Ми почули минулого разу так  само позицію, Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції, які не підтримають  цей текс  законопроекту.

Що-що?

 

 _______________. Генеральну прокуратуру.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. І Генеральну прокуратуру представника. Я пропоную тоді, оскільки вони не з'являються, щоб воно у нас не висіло в комітеті, або черговий раз заслухати. Тоді в Бориса Івановича була, я пам'ятаю, од нас, що він вислухав всіх, але  вважає з політичної  доцільності підтримати, це єдина була думка члену комітету.

Тому  я ставлю на голосування, що, незважаючи  на те, що немає співавторів хоча ми їх запрошували, це вже другий, третій раз вони  не з'являються, щоб все-таки розглянути сьогодні.

Хто за це? Добре. Чи будемо ми ще раз заслуховувати. Можливо, Сергій Ігорович Петухов нам ще раз нагадає позицію Мін'юсту.

І тоді. Ну, тут вам з Мін'юстом і  закордонних справ, які позиції сходяться, тому, будь ласка.

 

ПЕТУХОВ С.І.  Дякую.

Позиція Міністерства юстиції полягає в тому, що ми не висловлюємося стосовно доцільності внесення такого положення, який має на меті розірвати договори з Російською Федерацією, але ми говоримо про спосіб, в який це зроблено. І той спосіб,  який обрали автори законопроекту, має два наслідки взаємовиключних, але будь-який з них є неприйнятним.

Перший. Він  просто не призведе ні до чого. Це буде нікчемний текст, який не матиме прямих наслідків. Тому що він, по-перше, перекриває Верховна Рада повноваження, які не належать лише Верховній Раді, тому що він  потенційно вимагає припинити так само договори, які укладено Кабінетом Міністрів  України. По-друге, він не містить  роз'яснення, яким чином мабуть Міністерство закордонних справ далі має виконувати положення цього закону. А як другий наслідок, якщо позиція була би  Міністерства закордонних справ, щоб внесенням таких змін ми автоматично припиняємо дію договорів як в принципі випливає з цього тексту, це буде прямим порушенням Віденської конвенції про право міжнародних договорів, яка, по-перше, чітко регламентує процедуру припинення договорів, а, по-друге, чітко виписує підстави і випадки, в яких  договір може бути припинений. І ті зміни, які пропонуються, не вписуються в жодну з підстав, передбачених Віденською конвенцією. Саме тому Міністерство юстиції не підтримувало цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні члени комітету! В кого є  запитання. Борис Іванович. Немає?

 

ТАРАСЮК Б.І (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді питання… Хто за те, щоб підтримати цей законопроект?

4808. (Шум у залі)

Хто – проти, хто утримався? Дякую.

Хто за те, щоб відхилити цей законопроект? Хто за те, щоб підтримати? Ой… Хто – проти? Ні, відхилена. А, все, ми його не підтримали. Все. Вибачте, колеги.

(Загальна дискусія)

 Володя, вибач, будь ласка.

Колеги, переходимо до третього пункту порядку денного. Ми з вами неодноразово проговорювали про  міжнародну допомогу, яку надають державі Україна різні донори. І зараз у нас стан підготовки законопроекту про міжнародну допомогу. Ми говорили, що є  постанова 153-я, яка змушує комітети, інші органи влади, бути бенефіціарами різних проектів. Ми говорили про те, що треба вносити зміни в цю постанову 153-ю, щоб хоча би для програм міжнародної технічної допомоги, які стосуються демократії, свободи слова, зробити винятки, щоб вони не були заручниками цієї бюрократизованої системи. Тому  ми би розділяли на підготовку якісного закону, який прокриє всю міжнародну допомогу, там технічного, гуманітарного, безповоротньо грантово. І внесення, поки закон прийметься це ще може зайняти багато часу, але до того моменту 153 постанова. Зараз…

Чому ми піднімаємо це питання, ми вже це проговорюємо майже рік на комітеті. Ми зараз заслухаємо. Тому, чому, можливо, треба буде запросити Кубіва сюди на комітет вищого рівня проговорити це питання.

Ми запросили також представників міжнародних організацій. Тут у нас є NDA, ……, USAID. З нами ще Міністерство економіки комунікує разом з представниками інших посольств.

Про стан підготовки цього законопроекту, будь ласка, Трегуб Олена Миколаївна, директор Департаменту координації міжнародних програм Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Будь ласка.

 

ТРЕГУБ О.М. Добрий день пані і панове! Стосовно підготовки закону треба сказати, що, оскільки цей закон є такий комплексний і рамковий, то там є елементи в законі, наприклад, про створення інформаційного порталу Управління міжнародною допомогою, де ми кажемо, що зобов'язані органи влади, координатори проектів, викладати інформацію онлайн. Так от ми непросто цей закон готуємо, а ми паралельно займаємося імплементацією уже елементів цього закону, і ми були, ну, зайняті фактично серпень тим, що ми працювали над порталом. І я вам попередньо вислала. Я не знаю, чи ви дивилися, зараз яка тестова версія працює: ……@gov.ua. Не розсилали, ні? Не отримували?

Ну, хочу повідомити наступне, що працює сайт, це називається "Єдиний портал міжнародної допомоги", який є елементом цього закону. Він працює,  уже він  є  онлайн. І ми його будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте секундочку. Колеги, будь ласка, одну секунду. Нікому не треба буде кудись іти, бо у нас в кінці ще по  ОБСЄ треба буде переголосувати.  Одну секундочку. 

Тоді давайте, Олено, я перепрошую. Давайте тоді 7 питання принаймні по ОБСЄ, там "Народний фронт" просить включити Тетерука замість заміну зробити. Я  перепрошую, що я так вношу. Давайте проголосуємо за те, щоб переголосувати, бо потім не можна, там будуть зустрічі ОБСЄ, Парламентська асамблея, ми не можемо ще на два тижні відкладати.

Хто за те, щоб підтримати пропозицію?  Хто за те?

 

 _______________.  За що?

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  За те, щоб підтримати заміни Тетерука в ОБСЄ, делегацією, вони це погодили. Це є рішення фракції. У них пішов Сторожук, а був цей.

Хто – "за"? Все. Дякую, колеги, є рішення 7-й пункт. Будь ласка.

Прошу, Олено. Перепрошую.

 

 ТРЕГУБ О.М. Ну, все-таки я сподіваюся, вам перешле лінк пані секретар комітету, і ви ознайомтеся з  цим контентом цього сайту. Там дуже багато цікавої інформації про всю міжнародну допомогу, яку отримає Україна. 

Тобто разом  з тим  в серпні ми створили робочу групу міжміністерську, і ми уже, нарешті, дійшли згоди всередині урядової цієї групи щодо термінології. Тому що там найбільша була проблема – це  заміна термінів.  Ми  отримали коментарі Мін'юсту. Ну, фактично... зараз я теж переслала на комітет порівняльну таблицю щодо термінів. Це досить детальна інформація. Але головне, як ви знаєте, ми  заміняємо термін "бенефіціар" на "заінтересований орган". Тобто ми, ну, щоб не було оцієї маніпуляції, коли бенефіціар сприймається як реципієнт, а бенефіціар це є, власне, заінтересований орган, це державний партнер, який фактично говорить про те, що проект повинен бути зареєстрований, тому що він відповідає національній політиці, пріоритетам, і він є дійсно  допомогою розвитку України. І не обов’язково бенефіціар  одночасно є і реципієнтом, як це зараз дуже часто  трапляються.

Також ми заміняємо терміни стосовно, ну,  типи проектів. Ми використовували типологію, яка   в Молдові, до речі, була розроблена за участю  міжнародних експертів. Також ми працюємо  з Організацією Об’єднаних Націй. В Нью-Йорку є  така ініціатива, називається "…….…". І там є певні, і типологія проектів, і певні індикатори, які повинні виставлятися онлайн. Тобто ми це все  враховуємо,  і зараз ми  дійшли згоди, щодо врахування цих всіх стандартів  з нашими міністерствами. 

Оце те, що було пророблено. І  наразі лишається оця порція щодо моніторингу, щодо оцінки ефективності допомоги. Вона у нас лишається наразі ще недоробленою. І немає в нашому державному апараті людей, які б могли присвятити час і це зробити. Ми отримали і залучили в серпні грантові кошти на те, щоб найняти експертів, які нам допоможуть закінчити цю частину. Це така зараз ситуація. 

Тим часом ми внесли, ми зараз заслали на міністерства в черговий раз правки до 153 постанови, які знімають з проектів … які відбуваються в секторах свободи слова, демократії і громадянського суспільства обов'язок шукати собі державного партнера або бенефіціара. І такі проекти можуть реєструватися без державного бенефіціара і за такими проектами безпосередньо здійснюватиме нагляд національний координатор, тобто в даному випадку МЕРТ. Тобто реєстрація цих проектів буде набагато  легша і ми не знаємо чи це буде затверджено в Кабміні, чи ні, побачимо, попередньо це блокувалося, але зараз у нас ніби обіцянки, що можливо цей раз пройде. Це, власне, все, що я можу вам сказати з останньої інформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все-таки, дедлайн, коли ми зможемо побачити текст законопроекту, бо зараз ми бачимо тільки порівняльну таблицю, в якому заміна термінів, а сам текст законопроекту.

 

ТРЕГУБ О.М. Дедлайн? У нас зсувається дедлайн постійно, ви ж це знаєте. І правда така, що немає інституційної спроможності нашого зараз міністерства і департаменту все самому робити. От зараз ми наймаємо цих експертів, за скільки вони справляться, проект той розрахований на чотири місяці. І це закінчення цього закону –  це тільки один із елементів проекту. Тому ну по індикаторах ми хотіли закінчити в кінці листопада повністю. Це у нас в індикаторах стоїть.

Якщо нам вдасться найняти хороших експертів і не буде знову якихось моментів всередині державних структур, коли не погоджуються, коли ми, ця робоча група нам затвердить знов нашу концепцію, то тоді ми вкладемося абсолютно до 1 листопада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я зайшла на ваш сайт "…………….", тобто намагаюся зрозуміти, там як працює база. Ще ми, я думаю, що також колеги більше проаналізують, наскільки цей ресурс сприяє…

 

ТРЕГУБ О.М.   Там є  дві бази. Одна – це єдиний  реєстр. Це ті проекти, які  звільнені від оподаткування. І є інша база, яка називається "Проекти і програми". Тобто це всі проекти, які є в Україні, які фінансуються за рахунок офіційної допомоги розвитку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хочу нагадати, що саме в квітні 2015 року ми проводили комітетські слухання "Механізми контролю за міжнародною допомогою". І тоді ми зрозуміли, що немає єдиного ресурсу, де була би інформація доступна для всіх споживачів, громадських організацій, аналітичних центрів. Скільки ми допомоги отримали, від кого, на які області вона йде. І цей ресурс, я так зрозуміла, вже зараз відкритий, тобто  це як одне з цих.

Є критичні запитання. Віктор Іванович, будь ласка.

 

ВОВК В.І. Шановні колеги, зверніть увагу на те,  що нам тільки що сказав заступник міністра…. а, директор департаменту.  Вибачте. Про те, що Міністерство   економіки – одна з найбільших структур, одна з найбільших за своїм штатним розкладом структур в уряді України, наскільки я знаю, навіть після  скорочення, яке  Абромавичус  зробив у вас там десь в районі 800 чоловік, здається. Це ………. Немає інституційної спроможності розробити закон. Закон обіцяний нам давним-давно.

Нагадаю, що понад рік тому от та ж сама, здається, пані Трегуб тут сидячи, тільки тоді вона сиділа тут  за столом, обіцяли нам  найближчим часом, що в Верховну Раду буде поданий цей закон про міжнародну допомогу. Він ось-ось на виході, це було  понад рік тому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

 ВОВК В.І.  Ну, добре рік тому.  Рік, це було в 15-му році.

І чому цей закон настільки важливий. Мова йде про десятки мільярдів доларів технічної допомоги, наданій Україні за останні приблизно 20 років. Це сфера міжнародної технічної допомоги вкрай не прозора, вкрай корупціоногена, вкрай наповнена зловживаннями на рівні використання коштів міжнародної технічної допомоги, на рівні бенефіціарів, реціпієнтів розподілу цих коштів і так далі.

Чому потрібен закон? Тому що законом ми встановимо механізми, прозорості, ефективності, парламентського контролю за використанням цих грошей. На сьогоднішній день ми позбавлені цього. Максимум, що ми можемо зробити, це  відправити на  Міністерство економіки депутатський запит. Роблять, деякі депутати це роблять.

От я вам як приклад хочу привести. От депутатський запит пану Кубіву,  Першому віце-прем'єр-міністру, міністру економічного розвитку, від  голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики  та підприємництва Віктора Галасюка. Де він просить Міністерство економіки надати інформацію щодо проектів міжнародної технічної допомоги та  результатів їх реалізації за період 2007, 2016 рік.  У  відповідь на цей запит, це не депутатське звернення, це депутатський запит, відповідно врегульований в законодавстві щодо  повноти відповіді і так далі. У  відповідь  отримає відписку  за підписом пана Кубіва. Я знаю, що пан Галасюк звернувся вже до Голови Верховної Ради Парубія в рамках нашої  внутрішньої процедури для того, щоб повторно це зробити, якщо  це не буде  належна відповідь дана повторно, законодавство передбачає накладання адміністративного покарання  на пана Кубіва.

Це я просто приводжу вам як приклад спроб здійснити парламентський контроль над сферою, де реалізуються мільярди доларів технічної допомоги.  В гривнях це десятки мільярдів гривень.  І нам розповідають,  ви розумієте, це дитячий лепет якийсь, це дитячий садок, те, що ми чуємо, що  міністерство,  в якому порядку 800 чоловік працівників, немає інституційної спроможності розробити проект закону для того, щоб врегулювати цю сферу, зробити її прозорою, зробити її ефективною, зробити її контрольованою як суспільством, так і представниками законодавчої влади, тобто контролерами, на що нас уповноважив...

Тому  я просто інформую, що в зв'язку з такою  інституційною неспроможністю вже  створена робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань промислової політики і  підприємництва. Бажаючі зацікавлені народні депутати, члени нашого комітету, теж запрошуються до участі  в розробці цього законопроекту. Я думаю, що протягом кількох місяців ця робоча  група запропонує. Раз уряд не спроможний подати урядовий законопроект,  то найближчим часом буде внесений відповідний законопроект від народних депутатів. Тому що слухати  цей детский лепет, коли мова йде про  десятки мільярдів гривень, я думаю, що це недопустимо.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віктор Іванович.

Давайте Левчук Олена Миколаївна, є з міністерства... А, немає, да.

Будь ласка.

 

ТРЕГУБ О.М.   Щодо "детский лепет". Це  некоректне зауваження. Вважаю його дискримінаційним. А те, що я говорю, насправді це дуже  серйозні речі. І ви самі знаєте, яка якість державних службовців, які працюють в наших міністерствах, в тому числі Мінекономіки, і яка якість документів, які вони готують.

Закон насправді цей, він був розроблений вже давно. Але  я цей закон не подаю, тому що я,  власне, те, що розробили наші держслужбовці, я його заветувала. Тому що  він насправді  слабенький, і він не створює систему ідеальну, яка би гарно працювала тут, в Україні. І треба фахівців більш високого рівня, і для цього я подалась і отримала грант, щоб профінансувати цих фахівців. От  і все.

І я бажаю вам успіху, вашому комітету. Мені дуже хочеться подивитися на ваш драфт, тому що це дуже, розумієте, питання таке технічне, складне, і я думаю,  що тільки розібратися  з термінологією у вас займе приблизно рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Олено.

От дивіться, я думаю, що треба розмежовувати: внесення змін в Постанову 153, що може бути здійснено найближчим, я сподіваюсь, місяцем, а не   вже не довше, і підготовка закону.

Дайте ми зараз заслухаємо наших міжнародних партнерів, які долучалися, можливо, вони могли б пришвидшити процес.

Якщо можна, Ієн Вудвард,  будь ласка,  ваш виступ.

 

ВУДВАРД  ІЄН. Дуже дякуємо за те, що ви сьогодні нас запросили. Ми дуже вдячні за ту можливість дати відповідь на  запит  комітету щодо даної проблематики. Ми запросили також двох наших колег з Агентства міжнародного розвитку США, більше відомого як USAID, пані Ірину Юрченко та пані Лора Гонсалез.  І вони б хотіли зробити певні свої зауваження і пропозиції стосовно   Постанови 153.

 

ГОНСАЛЕЗ ЛАУРА. Доброго дня усім! Мене звати Лора Гонсалес, я є резидентом в програмі USAID з юридичного департаменту. І  я тут сьогодні присутня з пані Іриною Юрченко   як зазначав Ієн Вудварт, вона також є адвокатом і юридичним радником в  USAID. 

Ми дуже вдячні за цю можливість з вами поговорити сьогодні. Нас   підготувати певні пропозиції щодо бажаної мови, викладу… Постанови 153. І ми з радістю готові це зробити, тому що ми сподіваємося на те, що те, що ми запропонуємо, дасть змогу об'єднати всі зусилля громадських організацій, діячів в громадському просторі для того, щоб реалізувати стратегію України.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОНСАЛЕЗ ЛАУРА.   Тобто це, власне, у відповідь на ту стратегію, яка була прийнята, наскільки мені… наскільки я пам'ятаю, стратегія була запропонована Президентом Порошенком 26 лютого.

Пропозиції були з тим, щоб, власне, сприяти  розвитку, зростання громадянського суспільства і надання підтримки акторам громадського середовища.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОНСАЛЕЗ ЛОРА.  Хочу зазначити, що…  Я хочу зазначити, що ми не були, на жаль, поінформовані і щодо статусу розробки цього законопроекту, також пропозиції щодо постанови 153 і взагалі ситуація, яка навколо  склалася з робочою групою, але ми з задоволенням залучимося до  роботи і надамо свої  пропозиції.

Отже, що б ми хотіли запропонувати, власне, щодо змін… внесення змін в постанову 153. Це підтримка  розвитку громадянського… підтримка проектів і програм, які підтримують розвиток громадянського  суспільства засобів масової інформації, політичних процесів та прав і свобод  людини.

Подібно до таких підходів, які вже були  запропоновані і включені, були зміни внесені до цієї постанови, до двох угод, які підтримані і фінансуються урядом США і вони зазначені в тексті цієї постанови.

Отже, щоб не забирати ваш дорогоцінний час, ми б хотіли просто сказати, що ми могли б вказати на ці пункти, які можна було б, ну, які варто змінити, внести ці зміни згідно з пунктом оце 7-С це, так. І, власне,  ці частини, да, щоб вони, щоб відповідно до них було таке ж ставлення рівноцінне як і до інших програм і проектів фінансованих урядом, договорами між урядом США та урядом України.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Я так розумію, що зараз проблема координації. Щоб у нас не було декілька платформ, як зараз є там в Комітеті з питань промислової політики, по напрацюванню закону. Наш комітет вже півроку тому як ініціював узгодження цього закону. Зараз є певні зусилля в Міністерстві економіки. Можливо, ви могли б посилити інституційну спроможність фахівцями, порівняльним аналізом з іншими країнами, де розроблені такі ж закони про міжнародну допомогу, щоб пришвидшити цей процес. Тому що думаю буде політична воля ми можемо тоді від імені комітету якось направити на лідерів фракцій важливість, зважаючи на міжнародну підтримку для України, ухвалення такого закону.

Тому, якщо можна надішліть нам на комітет через секретаріат ті ваші поправки до постанови 153. Ми ознайомимо членів комітету. Якщо вони не будуть проти то ми потім надішлемо на уряд на ім'я Гройсмана прохання врахувати і розглянути ці зміни до постанови 153. І тоді паралельно Закон про міжнародну допомогу. бажано, щоб ви, тобто, коли ви сьогодні говорите, що ви вперше чуєте про те, що такий десь розробляється, це теж неправильний підхід. Тобто я би просила вас, закликала включатися в ті процеси, які є з підготовки.

Будь ласка, Олена.

 

ТРЕГУБ О.М.  Ну, насправді це якась міс комунікація, тому що ще більше року назад ми спілкувались з USAID і з пані Іриною, зокрема. І ми ще більше ніж півроку назад отримали абсолютно всі пропозиції від юристів USAID, які ми включили в наш законопроект.

І зараз те, що ви пропонуєте зараз розширити дію дуагів на інші проекти, які не підпадають під дуаги, ми це розіслали  на міністерство також оце, що ви пропонуєте. Тобто це ми говоримо про одні і ті ж речі насправді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я пропоную, щоб ми це питання зараз… Ні, нам треба зрозуміти, які наступні кроки, я думаю, що можливо нам варто провести на наступний тиждень робочу зустріч Міністерство економіки, запросити декілька представників донорів, зацікавлених членів комітету. Подивитися  драфт закону, який вже є, пані Олена, там з тими вашими зауваженнями і так далі. Запросити представників з Комітету промислової політики, які вже готують свою версію. І узгодити, якісь речі, розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТРЕГУБ О.М. Я розумію. Дивіться, пані з USAID вони поговорили, тільки маленьке питання, їхнє побажання стосовно виключення цих проектів стосовно спрощеного механізму. Ми це давно в рахували, це не проблема. Проблема – це виписка моніторингу і оцінки ефективності, це тим, чим ми займаємось. По цьому питанню нам не пропонується, я так розумію, зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи може USAID  теж запропонувати пропозиції потім по моніторингу ефективності цих міжнародних програм, які інвестують. Тому що це головне, одна справа, кому ми даєте гроші, а потім, як ці гроші використовуються в Україні?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це як політики заповнюють електронні декларації, а суспільство хоче бачити, куди діваються гроші.

 

ГОНСАЛЕЗ ЛАУРА. Ми з задоволенням, так погодимося я б хотіла уточнити, поправити, що я коли говорила, не говорила, що ми ніколи не говорили, але дійсно ця розмова трапилася рік тому назад і після того ми не бачили ніяких текстів, проектів. І, власне, тому була ця  така прогалина. Але окрім, власне, секції щодо моніторингу проектів, я думаю, що ми будемо здатні прокоментувати і надати поради в інших частинах цього законопроекту.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. Тоді доходимо згоди.

Олена збирає всіх донорів, фіналізовує якийсь драфт,  і через максимум два тижні ми хочемо ознайомитися з текстом законопроекту. Донори проявили свою згоду, вони зможуть мобілізувати, крім USAID,  ще інші  проекти технічної допомоги, монетарної і так далі, щоб фіналізувати. Все. Ми сподіваємося на вашу конструктивну позицію, на досвід, на посилення інституційної спроможності МЕРТу, щоб з тих 800 людей, які не можуть забезпечити написання тексту закону, з'явився хтось, хто напише швидше. Щоб Олена сама не несла на  своїх плечах  всю відповідальність за цей. А принагідно подякувати за цей сайт ……@gov.ua, який з'явився нарешті, тому що це теж  певний з механізмів прозорості і доступу людей до інформації про  міжнародну допомогу.

Світлано, ви хотіли щось, будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що депутати  візьмуть на себе ініціативу, це буде значно швидше, чим поки ви погодите по всіх міністерствах, і  Світлани пропозиція дуже слушна. Бо вже депутати в іншому комітеті напрацьовують. Тому швидше  буде скоординувати нам тут всередині.

Дякую, пані Олена, дякуємо вам за участь в засіданні. Тоді чекаємо наступних від вас кроків.

Переходимо до наступного пункту порядку денного – про стан та перспективи реалізації комплексної реформи дипломатичної служби України, а також питання формування проекту держбюджету на 2017 рік в частині фінансування потреб Міністерства закордонних справ України.

Колеги, сьогодні міністр фінансів робив виступ, говорив про  збільшення фінансування на Міністерство закордонних  справ – до 4 мільярдів. Давайте заслухаємо заступника міністра.

Будь ласка,  Вадим Володимирович Пристайко.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Дякую, Ганна Миколаївна. Шановні народні обранці! Я, якщо можна, попрошу свого директора валютно-фінансового департаменту. Десь вона сісти біля мене, і вона зможе відповісти на практичні питання, якщо у нас виникнуть.

Але коротко, в двох словах. Дійсно, завдяки спільній роботі  нам вдалося  досягти всім  нам розуміння з Міністерством фінансів,  Прем'єр-міністр обіцяв допомогу  в мільярд гривень і він свого слова дотримався, зараз бюджет про який ведеться мова – 4,036 мільярдів. Тобто  це гроші, яких достатньо  Міністерству закордонних справ для закриття першої необхідності, яка буде на 2017 рік. Повний бюджет наш, як говорив  міністр   закордонних  справ минулого разу, коли ми зустрічались з вами, це приблизно 4,9, який би включав, наприклад,  завершення будівництва дуже потрібного нам Посольства в Варшаві, яке  ми, до цього часу як  пам’ятаєте,  знаходимось  на території  нерозділеного Торгового представництва Радянського Союзу.   Документів немає, нависає проблема  реституції і так далі,  так далі і так далі. І якщо ми отримаємо 4 мільярди цього року – це  дозволить нам не лише  закрити наші потреби, але це дозволить нам закрити існуючу проблему  з ротацією кадрів, тобто, ми зможемо десь відновити   ротацію десь до 150-160 осіб, фактично   привівши нашу чисельність до  докризового стану.

Нам також  дозволять, ми сподіваємось,  добудувати будинок, один із будинків   комплексу в  Польщі.  Це єдина наша закордонна  власність куди ми  хочемо сконцентрувати наявний ресурс,  щоб в ньому відкрити перший пілотний проект інституту, українського  інституту як би ми його там не назвали в результаті роботи. Тому що  ви розумієте,  що наскільки важлива для нас зараз Польща з багатьох причин і зокрема з тих подій, які зараз політичні відбуваються в Польщі.

Так само  нам вдасться провести другий етап пілотного проекту, який ми з вами обговорювали минулого року  щодо виведення  фінансування  наших закордонних установ, конкретно наших співробітників  на європейську форму, коли  людям надають гроші  і більше держава не лізе  в те, де вони знімають квартири, де навчаються їх діти. Тобто ми перетворюємо  диктат посла  на взаємодію між самостійним дипломатом і  керівником місії, який може і має право  вимагати роботу,  але не повинен диктувати, умовно кажучи, в якому приміщенні  живе родина конкретної людини, це нові речі, але…

І також ми  робимо багато різних речей, зокрема,  переведення фінансування на більш, отримання  доступу до електронних  систем, переведення нашого  документу,  документообігу на електронні форми, захист наших телекомунікаційних мереж,  посилення спроможностей консульських в світі, захист і так далі. І важливі речі, наприклад, перший     раз ми запланували собі месовану програму інформаційного протистояння Росії, то, що ми з вами намагалися минулого року зробити. Але як ви пам'ятаєте, незважаючи на 300 мільйонів, які завдяки вашій допомозі, ми отримали, ми реально не змогли, через певні процедурні причини з Кабміном, ці гроші так і не були використані для протистояння в інформаційній частині.

Ми цього року запланували…

 

______________. (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Використані були, але ми використали на те, що нам дали тоді, записали, на фактичне функціонування ЗДУ і центрального апарату. Вони були використані, але пам'ятаєте, ми з вами говорили, що якби ці гроші пустити на протистояння пропаганді і всьому іншому, але, ну, тепер ми підійшли до цього більш комплексно і розробили цю програму.

Ми також внесли зміни необхідні, нам, наприклад, для того, щоби можна було проводити за кордоном компанії, можна було відправити за кордон за гроші Міністерства закордонних справ спікерів, тобто наших людей, які могли би проводити компанію за кордоном. Щоб ми могли оплатити, наприклад, проведення кінофестивалю, який дуже важливий Україні. Або проведення ярмарки яку ми, як Міністерство закордонних справ, не могли фінансувати речі необхідні, ну, створення там стендів і всього іншого, тобто це були заборонені речі для нас. Зараз ми майже вийшли на етап, коли ми ці всі реальні речі зможемо робити.

Так само є багато дрібних різних проектів необхідних для служби, які, якщо буде потреба, я можу розповісти більш коротко.

Коротко кажучи, 4 мільярди, якби нам вдалось довести це до 17-го року до прийняття бюджету, ми б були дуже вам вдячні і безумовно очікуємо вашої допомоги. Це перша частина.

Друга, коротко дуже, частина. Справа в тому, що для того, щоб дотягти до кінця і до цього щасливого світлого часу, нам потрібно в 16-му році певні зміни до бюджету, які ми теж обговорили з Мінфіном і в принципі є розуміння, що вони нам дадуть, для того, щоб ми могли завершити нормально рік. І в зв'язку з тим, що долар зростає, а як ви пам'ятаєте, ми в нашому міністерстві єдині, хто залежить максимально від цього, 90-91 відсоток грошей і гривні ми міняємо одразу на долар, ну не одразу, на жаль, а як тільки їх нам дають і кожна зміна долара вона нас дуже болюче відбувається. Мінфін, є розуміння, нам дадуть достатню суму для того, щоб ми закрили… Просто для вашого розуміння, нам зміна курсу коштує на рік десь 260-270 мільйонів гривень. Коли Мінфін каже: "Так ми вам все дали". Ми кажемо: "Ну, да, тільки зміна привела до того, що у нас з'явився дефіцит майже в 300 мільйонів сам по собі без наших витрат без жодної копійки". Тут іноді бувають дуже важко пояснити, тому що всі відомства крім нас діють в гривні. Ми єдині, хто… В радянські часи окремо прописувалось в доларах, в іноземній валюті, для того, щоб запобігти цим коливанням і щоб можна було планувати бюджет. Мінфін наш поки концептуально не готовий для того, щоб планувати свій бюджет в двох валютах, ми розуміємо це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Вадим Володимирович.

Ще у нас перший пункт – це перспектива реалізації комплексної реформи дипломатичної служби. Тоді, коли у нас була зустріч з міністром Клімкіним, буквально тиждень тому, ми домовлялися приблизно, що текст законопроекту, ви нам надішлете для ознайомлення і щоб можна було теж разом з бюджетом ухвалити цю реформу. На скільки це реалістично і який стан підготовки, будь ласка.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Текст законопроекту, який зроблено у мене в руках, я можу передати паперовий, можу відати електронний варіант, теж переслати всім хто буде зацікавлений, електронний теж, паперовий ж у мене, але тут мої правки від руки.

Ми порадились з юристами іноземними і з нашими юристами, і зокрема з юристами Верховної Ради, вона сказала, що чесно кажучи, мова доволі шероховата в цьому, тобто він потребує юридичного опрацювання. Але я хочу сказати, що і концептуального певного  доопрацювання він теж потребує,  тому що з'являються нові і нові ідеї у нас. Наприклад, пов'язані із реорганізацією нашої дипломатичної академії, ми мріємо, Борис Іванович, про це говорив про це багато разів, що ми як деякі інші системи закордонних справ зможемо навчати людей перед відправленням за кордон. Тобто зняти людину з роботи, перевести його в резерв, чого у нас немає, резерву, і він не записаний в цьому законі. І замість того, щоб вчити його протягом двох років перебування в Києві, коли він і не вчиться і не працює, ми звільнимо цю людину і скажемо, от тобі півроку, завдання вивчити нову мову, вивчити новий напрямок роботи. Або навпаки, по поверненню перевчити людину, яка нам потрібна на роботі. Це повністю змінює концепцію і навіть законодавчо як тримати людину в резерві протягом півроку і багато таких речей.

Тобто, в цьому законі має бути ще і доопрацювання, але ми готові передати вам текст, можемо переслати вам сьогодні в електронному форматі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо можете, перешліть текст, тому що не  бачивши тексту ми не можемо обговорювати. Очевидно є ті питання, які нас давно цікавили, це …

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Можна зачитаю статтю 15-у?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  13-у.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Дуже коротка. 15-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вже 15-а?

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Вона зростає..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, вона зростає. Будь ласка,  давайте.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Міністр закордонних справ України після консультацій в профільному комітеті Верховної Ради України вносить Президенту подання на погодження кандидата на призначення на посаду посла. Умовно кажучи ми отримуємо кандидата, який подається Президенту після обговорення з вами. Тут є те, що вона має бути таємно, тому що розумієте, що країна може і не прийняти цю людину, якщо ми оголосимо, що ми його вже обговорили з вами, то країна вже буде знати до того і може вжити заходів до того, які не дозволять нам призначити… Ну, далі зрозуміло все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, в кого які ще є запитання?  Колеги, якщо  немає   запитань, тоді  ми чекаємо від вас тексту законопроекту для ознайомлення, щоб потім…

Коли ви далі збираєтесь його вносити? Тобто, якщо буде  певне погодження, ми попередньо проговорювали, що це може бути навіть  внесений текст Комітетом у закордонних справах  і Комітетом з питань європейської інтеграції - двома комітетами, які можуть внести оцей Закон  про реформу дипломатичної служби.   Якщо буде там політична воля,  щоб відразу в залі  було теж певне розуміння, що це вже така узгоджена міністерсько-парламентська  ініціатива.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Колеги, ви знаєте, що ми підтримуємо закон, який запропоновано вашими колегами і зміни до закону Власенка і Шкрум, які ми  скоординували як перший етап нашого майбутнього. Ці всі    позиції, які зараз в цьому законопроекті  є, вони в принципі  відображені також у нашому законі, або ми отримуємо спочатку на цьому етапі, якщо Верховна Рада прийме ці зміни  запропоновані Шкрум і Власенком, їх  комітетом, вони в нас майже всі є, ми почистимо у себе. Або ми тоді запропонуємо повний наш  закон, який  включає  також зміни запропоновані вже   колегами вашими до цього.

Питання хто, чия буде законодавча ініціатива ми в цьому колі можемо обговорити і можемо  обговорити з Кабміном тому що Кабмін теж зацікавлений внести, там просто   треба знайти найкращий варіант, який всіх задовольнить, щоб ми не створювали непотрібних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просто  ви маєте розуміння…

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Ми дякуємо за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …що при погодженні у нас є, тобто, ви можете думати про те,  розраховувати, що є такий теж варіант.

Ми ще  продивимося це і я думаю,  що якщо  треба буле лист підтримки від комітету на  цих 4 мільярди   0,36 мільйонів, тобто, від комітету ми можемо проаналізувавши  статі додаткових там видатків і так далі.

В мене це були, звісно, питання про 57 мільйонів на суди, чи це достатньо,  це додаткові кошти, правильно, чи це достатня  сума зважаючи на відсутність справді…   А відсутність, справді, минулого разу у нас тут був Сергій Пєтухов з Мін'юсту, який говорив, що  проблема в чому,  що в  Україні немає   фахівців, навіть в Міністерстві юстиції, які  мали   би  досвід ведення міжнародних  таких от справ проти Росії. І наскільки ця сума,  зважаючи на  дороговизну таких  от юристів  і так далі, достатня, чи є стратегія  цих справ, те що Світлана свого часу піднімала питання прос удові процеси.

Будь ласка.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Ганно Миколаївно, ми, в принципі, ми не     претендуємо на те, що у нас є в Міністерстві фахівці  міжнародного класу, у нас мають бути дипломати, а не такого роду… ми не можемо тримати, вони не потрібні. Саме для того ми наймаємо самих найкращих юристів, ми провели тендер, в  результаті якого… на якого… ви знаєте, ми судимося щонайменше по чотирьох каденціях, а також будемо координувати діяльність українських і західних компаній, які будуть судитися проти Росії. Це велика комплексна робота, але у нас є компанії, які координують. Серед них виграла конкурс минулого року ….……, це відома американська компанія, їх всього 3-4 у світі, які можуть вести такого роду справи. Одна з них виграла. У нас є  британська компанія, яка допомагає нам судитись у високому суді Лондона. У нас є радники, у нас є професура, які… Зокрема, дехто з них судився проти нас у справі по Румунії. Зараз ми цих людей наймаємо на роботу собі.

Тобто справи є. Те, що каже  наш шановний колега з Мін'юсту, а також з Мінфіну, так стало, що попередній уряд, на жаль, на наш превеликий, без координації з МЗС вели свої справи, і конкуренція певна існує, і вони займаються певними … нам здається, що одна концепція, стратегія має бути державна, і ми могли б допомогти цю стратегію вести, не тому що ми краще знаємо закон, просто ми знаємо, якщо нам партнери говорять, що працює, що не працює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Вже не можу не спитати, оскільки візит в Канаду. Вчора ми побачили рішення наших канадійських партнерів щодо, як це сказати, безвізового режиму з Україною. Трохи ми, я від себе скажу, не від членів комітету, розчаровані. Ми все-таки очікували… М'яко кажучи. Ми знаємо, що зараз будуть величезні святкування. Ми розраховували, що там буде підписана угода про військово-технічну співпрацю. Щось воно зривається, щоб ми не розуміємо, що відбувається. Ми делегували спікера їхати туди…

 

_______________. (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Буквально одне слово. Я колишній посол в Канаді, хочу вам сказати, що я коли читав бравурні обіцянки, що ми от-от підпишемо угоду про безвізовий режим. Я вбив на це дуже багато часу з тим урядом, який нас підтримував, який у важкий момент військовий дав нам гроші, і то вони на це не пішли. Коли ми говоримо зараз з новим ліберальним урядом, і я буду виїжджати 29 числа на святкування і буду представляти Україну, і я знаю, що буде віце-прем'єрів також. Я хочу сказати, знаєте, коли була остання провокація в Криму і коли міністр закордонних справ закликав обидві сторони утриматись від провокацій, мене як дипломата це, м'яко кажучи, ми тоді звернулись до канадської… кажуть, ні, ні, хлопці, ми не говоримо про дві сторони провокації, ви визначтесь, на чиїй стороні ви. І розраховувати на те, що вони підуть, ми в принципі, МЗС України, ми не бачили, що насправді легко відмовитись їм від безвізу. У них самий високий рівень відмови нам – десь на рівні 39 відсотків. Ніхто так багато не відмовляє українцям в отриманні візи. Тому розраховувати… це було просто  не зовсім вірна інформація, яка вам передали про те, що це можливо. Ми не бачили цієї можливості. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В. От і про військове співробітництва. Є така теорія, що ця угода вона дуже рамкова, і знову МЗС України не було ініціатором її і намагалося пояснити військовим колегам, що це так просто не робиться – на коліні разом з  допомогою нашої поважної української громади це не пишеться. Це більш складний процес, який мав передбачати.

На жаль, вона вихолощена дуже проста і примітивна, яка, по ідеї, мала відкрити шлях до експорту  зброї в Україні. Цього теж, очевидно, не відбувається. Я би… (Шум у залі)  Да, да. Там є перелік країн, які  відриті… типу для того, щоби попасти в Україну треба було спочатку… Це не зовсім так, но, на жаль, в тому часі, знаєте, коли всі вірять, що вони всі краще всіх знають, нас не часто запитують. Я згоден з вами… (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. … розраховували на Канаду,   а зараз бачимо, що…

(Шум у залі)

 

_______________.  (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В.   Ви знаєте, я розчарований,  тому що він  прийшов до мене, щоб  ми йому вручили медаль. Я не знав, що  він …зустрічався з вами і ….зустрічався з депутатами. …………був у мене, і ми йому вручили (йому і його сестрі)… (Шум у залі)

За медаллю, він отримав.  Свою… (Шум у залі)  Я цього навіть не знав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна ще має питання.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я маю питання з приводу нашої вчорашньої ухваленої  постанови про невизнання виборів і , відповідно, не визнання Думи.

Ми вчора під час  обговорення мали питання, які юридичні наслідки, наприклад, нашої співпраці взагалі як Верховної Ради. Тобто що це для нас означає в практичній площині, невизнання взагалі будь-яких законів. Чи це означає, що ми не можем тепер… що ми не визнаємо формування уряду, тому що він формується  парламентом? Чи це означає, що ми не визнаємо послів, наприклад, тому що вони призначаються  Міністерством закордонних справ? Тобто ми вчора запитували про це представника Міністерства закордонних справ, але він не був готовий   відповісти на це питання, очевидно тому що  постанова формувалася швидко, хоча ми ж розуміли, що будуть вибори і  напевно було треба підготуватися. До нас дуже багато було  журналістських запитів, але я промоніторила ЗМІ: жоден член  парламенту не змін таки пояснити взагалі людям,  українському суспільству, а, власне, до яких наслідків це призведе. Це я до того, що, можливо, має бути колективний запит від  нашого комітету до Міністерства закордонних справ зробити нам таку допомогу і надати  інформацію, власне, що це буде означати для країни в усіх напрямках, те тільки по лінії парламент-парламент, але і  по уряду, МЗС, можливо , представників міжнародних їхніх організаціях, їхніх візитів сюди, наприклад, в Україну. Чи призведе  це, можливо, до якихось загроз, до існуючих  законопроектів чи існуючих. Наприклад, парламентські делегації, які будуть сформовані, навіть якщо вони будуть без депутатів Криму і будуть відіслані в ОБСЄ, ПАРЄ. Що це  означає, які так само рекомендації ви даєте нашим делегаціям в контексті спілкування взагалі і так далі.

От такий запит я  би попросила нам підготувати.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Світлана Петрівна, дякую. Ми отримаємо ваш запит, ми опрацюємо. Я, єдине, хотів сказати, що не те, що ми не були готові, ми були готові до цього, ми просто вносили іншу пропозицію. На жаль, наша пропозиція не була підтримана народними обранцями. Ми вносили зважену, як нам здавалося, пропозицію, не визнавати вибори в Криму і в окупованих територіях, не визнавати і що ставити під питання делегації закордонні, про які ви кажете. І те, що це ми говорили, порушує питання щодо нелегітимності Державної  Думи. Ми все ж таки вважали, що нам  не слід оголошувати про те, що ми не визнаємо легітимність всієї Думи. Тепер ми вимушені будемо діяти по тому рішенню, яку прийняла наша Верховна Рада, і  спробуємо проаналізувати, на що це вплине, і порекомендувати вам зробити якийсь найкращий аналіз, що може з цього, як діяти далі.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Можна я тоді  запитаю. Чи вважаєте ви, що  є якісь загрози в зв'язку з ухваленням цієї постанови, які перед нами як  державою і державними органами ставить питання, що наслідки, які  ми не прорахували.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Мені здається, що ці загрози є, мені треба буде проаналізувати великий масив. Я вам просто наведу приклад з іншої, із санкційних списків. Коли ми санкції, наприклад, подаємо санкції на першого заступника міністра  закордонних справ Тітова, то я би на місті Росії на наступну зустріч в Мінськ відправив би Тітова. Просто, щоб показати та торпедувати  повністю. Тобто недовраховувати таких  речей ми собі не можемо, умовно кажучи, дозволити.

 

ЗАЛІЩУК С.П.   Можна я тоді ще висловлю одну річ. Оскільки для нас  це була абсолютно  принципова постанова, ну, тобто вона була значимої ваги в контексті нашої протидії, агресії, окупації, і так далі. І зрозуміло, що вона була, повинна  була бути на порядку  денному. Мені здається, що МЗС не попрацювало з фракціями і  не висловили свою точку зору, не висловили свої виклики, які стоять, можливо, які не були проговорені ні на фракціях, ні на комітеті. І я тут вбачаю, що тут недокомунікація наше не доопрацювання спільне наше разом з вами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, будь ласка.

Тут просто Віктору Івановичу треба йти, а нам ще треба проголосувати ще шість важливих рішень. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я теж можу сказати, що я маю йти. Ні, що це за аргументи? Я хочу сказати, що вчорашнє рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. …що вчорашнім рішенням Верховна Рада …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович, зриваються поїздки дуже важливі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Вчорашнім рішенням Верховна Рада фактично поставила себе в ситуацію дискредитації. Тому що ніхто з серйозних членів міжнародної спільноти не зверне увагу на прийняте рішення, на заклик не визнавати виборів в Російській Федерації. Тому що всі серйозні, міжнародні гравці прийняли рішення і зробили заяви, що вони не визнають вибори в Державну Думу лише в частині виборів в Автономній Республіці Крим.

Тому, я вважаю, що, відповідаючи частково на ваше запитання, моя думка, що ми дискредитували себе як парламент, і ніхто не прийме до уваги наше рішення. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.    Шановні колеги! Звісно можна там нам показати, що нашу позицію ніхто не приймає  і особливо щодо ситуації з Державною Думою Російської Федерації в частині її не сприйняття. Там зараз, звісно йде суперечка щодо математики, взагалі у кого приймати, кого не приймати. Але ми говоримо, знову ж таки про те, що вперше, як мінімум після Ялти-45 відбулися вибори на окупованій території. Ми ж знаємо, що нічого подібного раніше не відбувалося. І тому, через те, що це відбулося ми маємо розуміти, аналізувати російське виборче законодавство.

І лише на основі російського виборчого законодавства яке передбачає голосування за списки, відповідно і приймати рішення. Це нам треба доводити постійно. Міністерству закордонних справ і нам в парламентських асамблеях, я буду це робити в ПАРЄ, сьогодні розіслав відповідну заяву від нашої делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, це те саме будуть говорити під час ПА ОБСЄ. У нас зараз величезна проблема ще там є, ну, я сподіваюсь ми зможемо обговорити з приводу МКС, тому що там зараз у нас є підводні камені, які нам насовали, які наша делегація, на жаль, в Лусаці, пропустила або зараз там певна фальсифікація на користь Росії.

 

______________.  (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Лусака.  Лусака, є місто таке.

Тому давайте ми зараз будемо, перш за все, просто виходити з того, щоб парламент ухвалив це рішення. Я розумію є дискусійність. Це заява. Але було би дуже добре якби в тому числі і Міністерство закордонних справ намагалося добитися тої математики яку добивається Верховна Рада України, про яку заявила Верховна Рада України. Розумію, що важко. Розумію, що багато розгублених є і в Вашингтоні, і в Брюсселі, і в інших столицях, як реагувати на цю ситуацію.

Але давайте ми уявимо, далі, ситуацію, подивимося на майбутнє. Вибори Президента Російської Федерації. От яку частину майбутнього президента обраного будемо вважати нелегітимним ліву руку, праву руку, ступню. Ну, от, якщо є нелегітимні голоси, то вони в принципі отруюють майже все. І тому в даному разі така аргументація саме має іти на міжнародній арені. Ми можемо казати, що Путін готовий оголосити   дострокові  вибори Президента на  2017 рік. Політично цілком велика ймовірність для цього існує.

І тому нам потрібно зараз протидіяти максимально  і на всьому цьому прецеденту. Ліва  ступня Путіна не може бути нелегітимною, коли  легітимне все решта. Нелегітимність розповсюджується на весь орган,  обраний голосами Криму.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги!

Дякую, Вадим Володимирович,  за  дискусію. Будемо   тісніше далі прокомуніковувати  такі важливі стратегічні рішення, чекаємо проекту Закону,  будь ласка, скиньте його на секретаріат, щоб ми могли ознайомитися і, дійсно,  зробити, Плюс, ми вас чекаємо на парламентські слухання. 

Сьогодні було ухвалено, що 7 грудня будуть парламентські  слухання:  "Актуальні  питання зовнішньої політики   України". Ще самі, адженду і все решта   ми з членами комітету узгодимо, проговоримо. Але просто 7 грудня, що бажано повідомити  міністра, ми будемо ще в Адміністрацію Президента, щоб там були, ну щоб все  представництво, така національна збірна в  зовнішній  політиці від різних гілок   влади була присутня, різних цих проговорення, бо викликало сьогодні багато дебатів в залі, щодо тематики і так далі. Дякуємо.    

Ми тільки попросимо секретаріат  надіслати тільки депутатам на скриньки, навіть не помічникам, якщо можна.  Добре, домовились.

Шановні колеги, у нас ще зараз є  ряд питань на які  потрібно голоси. Чому я зрозуміла, що це була моя помилка, треба було б їх проголосувати спочатку,  а потім вже переходити до обговорення дипслужби і так далі.

Ні, почекайте,  зараз, можливо, я хочу Ларіна попросити, щоб він після зустрічі з Південною Кореєю, вона вже зараз завершується  в Парубія, щоб попросити, щоб, можливо, він прийшов. Тому що у нас  тут, я вам надсилала, в Женеві, в Швейцарії   буде Міжпарламентський союз, і там одна з ідей, щоб наступне зібрання Міжпарламентського союзу відбувалося в Росії, тому нам  треба відправити туди справді "важковаговиків". В  Лусаку, в Замбію їздили Крулько, їздили Владислав Голуб, Черненко і ще якийсь цей. Тобто нам треба зрозуміти,  хто поїде зараз,  23 і 27 жовтня, хто від нашого там комітету, хто ще від фракцій. Я за те, щоб це були англомовні люди, бо…