Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

25 червня 2015, 10:32

Стенограма засідання Комітету 07.04.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 07 квітня  2015 року

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Уже оскілки є кворум, я пропоную розпочати засідання наше сьогодні.

Колеги, перед вами є порядок денний сьогоднішнього засідання. Хто за те, щоб проголосувати саме в такому,  як  є  зараз,  розданий     порядок.  Хто – "за"? Одноголосно.

Отож переходимо  до першого пункту порядку денного. Проект Постанови  про Заяву Верховної Ради України про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків. Доопрацьований варіант. Я б хотіла надати слово Климпуш-Цинцадзе    Іванні для того, щоб повідомити, який стан, тому що на цьому тижні планують виносити в сесійний зал.           

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую.

Шановні колеги, ви пам'ятаєте, ми обговорювали вже пропозиції щодо виносити в залу цей проект Постанови  Верховної Ради про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків. Було намагання врахувати максимально  зауваження, які були від Міністерства закордонних справ. Разом з тим, наскільки я розумію, є ще додаткові кілька зауважень, які носять більше такий термінологічний характер з боку Міністерства закордонних справ, і я навіть би не хотіла витрачати ваш час, а бралася би разом з колегами-співавторами проговорити і врахувати ті зауваження, які, можливо, Олена Володимирівна би оголосила. І я думаю, що  якщо немає там якогось  засадничих і концептуальних незгод стосовно того, що такий документ потрібно приймати, і ми як Верховна Рада України і як серйозний законодавчий орган, представницький орган мали би окреслити там обсяги, факт взагалі намагання там… не намагання, а реальної  окупації   Російської Федерації частини нашої території і тих наслідків та вимог, які пов'язані з цією збройною агресією  Російської Федерації, то ми, власне, могли би підтримати цю постанову, не заходячи в якісь додаткові глибокі дискусії. Тому, Олена Володимирівна, можливо, би висловила зауваження МЗС, і я думаю, що ми далі сьогодні протягом дня могли би погодити з авторами прийняття цих зауважень, якщо у колег по комітету не буде якихось серйозних застережень стосовно них.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Дякую, Ганна Миколаївна.

У н нас, дійсно, є тільки зауваження суто редакційного характеру. Перш за все, це в абзаці третьому частини першої необхідно згадати псевдо референдум, що він був не тільки в АР Крим, а й в місті Севастополі.

Крім того, там є назви батальйонів в абзаці шостому частини першої і це не "Восход", а "Восток". І потім ми пропонуємо викласти трохи в іншій редакції друге речення абзацу другого на сторінці 5 про гуманітарні конвої і надаємо редакцію, яку пропонуємо це викласти.

Але основне, це питання, яке пов'язане з необхідністю доопрацювання тексту, зважаючи на те, що позиція МЗС полягає в тому, що частина нашої території, вона є окупованою, а не анексованою. Тому ми пропонуємо використовувати термін про окупацію АР Крим і Севастополя, і при цьому пропонуємо вживати термін "спроба незаконної анексії", що в принципі відповідатиме офіційній позиції України, яка була вже заявлена на різних форумах.

І крім того, в абзаці третьому частини третьої проекту заяви замість слів "націоналізація" і "конфіскація" вважаємо за доцільне використовувати термін "незаконне заволодіння", ну і там вже в принципі все інше.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Мені здається, що ці пропозиції МЗСу, вони відповідають і раніше прийнятим заявам Верховної Ради України, так як ми з вами там прийняли рішення про те, що ми визнали Росію державою-агресором, ми прийняли окремі постанови про окуповані території. Тому, власне, всі ці термінологічні зміни, редакційні зміни, які пропонуються, мені здається, мали би бути легко прийняті авторами. Якщо комітет підтримає, як рекомендує авторам це прийняти, то були би вдячні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, і тоді ставлю на голосування пропозицію внести в цей доопрацьований варіант ті поправки, які було щойно озвучені МЗС, і тоді підтримати повністю цей проект постанови.

Хто за таке рішення? Хто – проти? Хто утримався?

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На минулому засіданні ми повністю обговорювали, внесли і тут просто ще більш вдосконалені зі сторони МЗС, тобто минулого разу комітет підтримав.

Добре колеги, тоді переходимо…

8 – "за", 1 – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  1 – проти.

Колеги,  переходимо до другого пункту порядку денного. Проект Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіка Білорусь по співробітництву в галузі технічного захисту інформації, підписаною в Мінську 22 січня 2003 року (реєстраційний номер 006), Кабінет Міністрів.

Хотіли б спершу заслухати Корнейка Олександра Васильовича, першого заступника голова адміністрації Державної служби зв'язку та захисту інформації України.

 

КОРНЕЙКО О.В.  Шановні пані та панове! Зазначений протокол, який був підписаний 29 вересня 2014 року у місті Мінську, вносить технічні зміни до угоди стосовно визначення уповноважених сторін. Так від України замість Служби безпеки України, значить, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері ТЗІ, є Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а в Білорусі – оперативно-аналітичний центр при Президентові, замість Державного центру безпеки інформації.

Проект закону погоджений був без зауважень Службою безпеки України, Мінфіном, Мінрозвитку. А також всі зауваження, які були надані Міністерством закордонних справ, були повністю враховані у повному обсязі.

Мін'юст зробив правову експертизу і погодив без зауважень. Кабінет Міністрів на засіданні 11 березня 2015 року розглянув цей проект закону і прийняв відповідне розпорядження щодо подання зазначеного протоколу на ратифікацію у Верховну Раду України.

Прошу підтримати представлений законопроект. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Васильовичу.

Хотіла б передати слово Ігорю Володимировичу Шульзі, консультанту адміністрації Державної служби зв'язку та захисту інформації України.

 

ШУЛЬГА І.В. Я прошу шановних депутатів підтримати даний законопроект у зв'язку з тим, щоби привести у відповідність до існуючих реалій та правового поля саме понятійний апарат у зв'язку зі змінами у нас органів державної влади, які відповідають саме за ТЗІ. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, що так дуже коротко. 

Олена Володимирівна, ще позиція МЗС щодо…

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. МЗС цілком підтримує. Всі наші зауваження  були враховані. Ми  пропонуємо винести в зал на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги,  оскільки він стоїть в порядку денному завтра в  залі, чи є у когось із членів комітету  пропозиції чи якісь запитання до присутніх тут міністерств? Уточнення?

Якщо немає, тоді ставлю на голосування про підтримку проекту Закону 006. Хто – "за"? Одноголосно. Прийнято.

Колеги, переходимо до пункту 3. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб (реєстраційний номер 007), Кабінет Міністрів України.

Першим доповідачем буде Сергій Юрійович… Сергієнко Юрій Вікторович, перший заступник голови Державної міграційної служби України. Будь ласка,  вам слово.

 

СЕРГІЄНКО Ю.В. Шановний пані та панове! Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб була вчинена 25 вересня 2013 року в місті Нью-Йорк.

Проект закону підготовлено  на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року №273-р "Про подання на ратифікацію Верховною Радою України Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб".

Метою прийняття закону є надання згоди Україною на обов'язковість для неї підписаною українською та ісландською сторонами  Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб, що підлягає ратифікації Законом Верховної Ради України.

Прийняття закону надасть можливість здійснювати  спільні заходи з реалізації Угоди із дотриманням  балансу інтересів договірних держав із гарантією прав і свобод людини і громадянина. Настання негативних наслідків у зв'язку з  прийнятям закону не передбачається. Прийняття закону не потребуватиме додаткових матеріалів та інших витрат з державного бюджету. Прийняття закону слугуватиме практичним цілям боротьби з нелегальною міграцією, підкреслюватиме дотримання Україною своїх обов'язків перед світовою спільнотою щодо запровадження ефективних важелів здійснення державної політики в зазначеній сфері.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за доповідь.

Наталія Миколаївна Науменко, директор департаменту у справах біженців та іноземців Державної міграційної служби України. Вам слово.

Ви можете, будь ласка, що ми просто ведемо запис до мікрофону.

 

НАУМЕНКО Н.М. В принципі основні положення закону були зазначені. Хочу додати, що також протокол між Урядом України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб  був підписаний на виконання загальної угоди про реадмісію між Україною  та  ЄС, яка набула чинності у 2008 році. Тому в Прикінцевих положеннях цієї угоди передбачено, що для запровадження спільного механізму виконання цієї угоди ми прописуємо у статті протоколу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Як завжди, Олена Володимирівна з МЗСу.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Сьогодні ……., я все підтримую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  В мене є питання до колег.  А скажіть, будь ласка, яка кількість країн, з якими ще не підписані такі…

 

СЕРГІЄНКО Ю.В. Ну, на сьогодні я хотів би проінформувати, що Україною укладено 17 міжнародних договорів про реадмісію осіб. Із них 15 угод і 2 імплементаційних протоколи. У нас є загальна угода з Євросоюзом. І ті держави Євросоюзу, які виявляють бажання, ми з ними підписуємо імплементаційні протоколи, в яких зазначаємо деякі особливості, які стосуються окремо всіх держав. Наприклад, Польща, вона захотіла  визначити окремі пункти пропуску, черзе які ми передаємо осіб, що підлягають реадмісії. 

На сьогоднішній день триває реадмісійний діалог стосовно опрацювання текстів імплементаційних протоколів з 11 країнами ЄС. Серед  яких країни Бенілюксу, Португалія, Кіпр, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Мальта та Італія.

Опрацьовуються тексти угоди та імплементаційного протоколу з двома європейськими державами: Швейцарською Конфедерацією та Сербією; з шістьма країнами Близького зарубіжжя: Молдова, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, якщо більше немає від членів комітету запитань, ставлю на голосування про підтримку проекту закону. Хто – "за"? Проти? Одноголосно.

Переходимо до проекту Закону про ратифікацію Листа про внесення змін до Фінансової угоди (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кіловат Рівненська АЕС – Київська)  між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 009), за поданням Президента України.

Хотіла б надати слово Олександру Дмитровичу Светелику, заступнику міністра енергетики та вугільної промисловості України. Вам слово.

 

СВЕТЕЛІК О.Д.  Шановна Ганна Миколаївна, народні депутати, присутні! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про ратифікацію листа про внесення змін до фінансової угоди, це Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кіловат Рівненська АЕС – Канівська) між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Метою прийняття закону є виконання внутрішньо-державної процедури щодо надання згоди на обов'язковість вище згаданого листа про внесення змін до Фінансової угоди.

Лист про внесення змін до фінансової угоди підписаний українською стороною 9 липня 14-го року. Метою листа є внесення змін з перенесення останньої дати надання коштів кредиту Європейського інвестиційного банку до 30 червня 15-го року із збільшенням розміру спреду  0,55 відсотків річних до 0,787 відсотків, інші фінансові умови надання кредиту Європейського інвестиційного банку залишається не змінними.

Проект закону про ратифікацію погоджено з Мінекономрозвитку, Мінфіном, МЗС та Мін'юстом без зауважень.

Прийняття проекту закону надасть можливість використати залучені кошти Європейського банку в обсязі, передбаченому  Фінансовою угодою між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Прошу підтримати законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Віталій Андрійович Кушнарьов, заступник начальника Управління стратегії та розвитку ПЕК та інвестиційної політики Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Також вам слово щодо цього проекту закону.

 

КУШНАРЬОВ В.А. Хотів би тільки доповнити, що  ратифікація листа і  отримання доступу до кредитних коштів Європейського інвестиційного банку дозволить виконати умову міжнародних фінансових організацій стосовно паритетності участі в проект, тобто спільної участі  Європейського  банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку в кількості  50 відсотків фінансування в проекті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. І знову ж таки як би Міністерство закордонних справ.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Міністерство закордонних справ вважає, що  прийняття цього проекту  закону є  невід'ємною умовою для отримання фінансування і тому ми пропонуємо  підтримати цей проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні члени комітету, чи є у вас питання до  присутніх тут  представників міністерств?

Якщо немає, тоді… (Шум у залі) 

Тоді ставлю на голосування про підтримкупроекту Закону  009. Хто – "за"?  Дякую.  Одноголосно. Рішення прийнято.

Наступний пункт порядку денного. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України, урядом Республіки Білорусь і урядом Республіки Польща про точку стику державних кордонів України, Республіки Білорусь і Республіки Польща (реєстраційний номер 0010), Кабінет Міністрів України.

Хотіла б надати слово зараз Данилку Ігорю Олександровичу, голові Української делегації змішаних спільних прикордонних комісій з перевірки проходження лінії Державного кордону Адміністрації Державної прикордонної служби України.

 

ДАНИЛКО І.О. Дякую.

Шановна Ганна Миколаївна! Шановні народні депутати! 14 березня  2013 року в місті Луцьку було  підписано міжурядову Угоду про точку стику державних кордонів України, Республіки Білорусь і Республіки Польща , якою визначено місцезнаходження точки стику державних кордонів.

Угодою також передбачається утворення спільної українсько-білорусько-польської комісії, яка здійснить позначені точки стику на місцевості, підготує і підпише демаркаційний документ. На місцевості точка стику буде позначена прикордонним знаком "Буг".

Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" угода підлягає ратифікації.

Проект Закону про ратифікацію розроблено адміністрацією Державної прикордонної служби та погоджено з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

25 березня цього року проект Закону розглянуто Кабінетом Міністрів України та прийнято ним розпорядження про подання угоди на ратифікацію.

Прийняття закону сприятиме набранню чинності угодою та створить правове підґрунття для демаркації точки стику державних кордонів України, Республіки Білорусь і Республіки Польща.

Шановні народні депутати, прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

І Олена Володимирівна, позиція  МЗС, будь ласка.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Позиція МЗС. Ми цілком підтримуємо, вважаємо цей законопроект дуже слушним і дуже давно необхідним, тому пропонуємо підтримати комітету цей проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні члени комітету, скажіть, будь ласка, чи в когось є запитання щодо цього проекту Закону. Якщо ні, в кого немає запитань, тоді я ставлю на голосування про підтримку цього проекту закону.

Хто – "за"? Одноголосно.

Колеги, тоді хотіла б подякувати всім присутнім тут представникам міністерств за участь. Ви можете звісно ж залишатись на продовженні засідання  і переходимо до порядку денного, шостий, нашого засідання, який дуже важливий. Колеги, про здійснення Верховною Радою України міжпарламентського співробітництва на рівні депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків, з іноземними державами у 2015 році.

Шановні колеги, як ви бачили, яка вже така шалена, я б сказала, кількість запитів і від окремих депутатів, від представників груп дружби на візити в інші країни. Тут ви бачили, і Франція, і Італія, і Ірак, і ми зрозуміли, що дуже важливо нам спільно  виробити стратегію нашого комітету, оскільки впродовж року у нас є можливість фактично 20 поїздок (10 – це для Комітету у закордонних справах, де 5 можуть відвідати представники комітету, 5 запросити до нас). Так само 10 груп дружби, 10 візитів можуть здійснити впродовж року. І на самому початку наших зборів, пригадуєте, я показувала ………., де в них є там по континентах розділ, в комітеті у закордонних справах. І оскільки запитів дуже багато, не хотілося, щоб було так, хто перший, як в нас було з формування груп дружби, хто більше зібрав підписів той і голова дружби, без планів, без бачення, без контактів. Так само і тут потрібен якийсь дуже зрозумілий підхід, щоб всі поїздки за кордон і ті делегації, яких ми приймемо в Україні, якомога ефективніше сприяли щодо нашої, втілення нашої стратегії і зовнішньої політики, посилення України, нашого іміджу. І тому хотіла почути ваші пропозиції, як ми систематизуємо роботу, оскільки і від членів комітету також були запити, зокрема, від Іванни Орестівни щодо поїздки в Грузію, від Віктора Івановича, так само були пропозиції від груп дружби в Італію.

Я б хотіла дати слово Володимиру Ар'єву як голові підкомітету, щоб, можливо, він сказав своє бачення.

Наш секретаріат зробив зведену таблицю, але я уявляю, що це не всі запити.

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги! Питання зараз, знову ж таки, не в тому, хто перший прибіг і подав. Але сьогодні нам потрібно виходити, в першу чергу, з зовнішньо-політичних інтересів України, там, де парламентська дипломатія може лише додати для того, щоб інтереси України були якомога більше захищені.

Нам варто визначитись не стільки з персоналіями, хто там подається, скільки з пріоритетами, куди ми їдемо. Це найголовніше. Я вважаю, що зараз найголовніші наші пріоритети мають бути наші партнери, а також найбільші країни європейські там, де ми маємо ще певні проблеми із сприйняттям України.

Зі свого боку я можу сказати, ці пріоритети, ви можете тоді погодитися зі мною або ні, але я вважаю, що ми повинні, в першу черг, якщо у  нас… Скільки? 5 поїздок, да, від Верховної Ради?  (Шум у залі) Уже чотири. Куди Борис Іванович? Польща?

Я в даному разі… ну в Польщі у нас є. Я в даному разі вважаю, що Великобританія… Америка, Великобританія, Франція, Німеччина мають бути пріоритетами в даному разі, а потім уже… Це ті країни,  які, дійсно… (Америка, Великобританія) які зараз дуже на нашому боці. І тому треба підсилювати це.  Франція, Німеччина – там дуже багато… цих…

Ну я вважаю, що якщо Німеччину може… в принципі ми можемо поговори не під стенограму, щоб голова профінансував сам, то, скажімо так, поїздку, да, цієї групи. Голова групи. (Шум у залі)  Дружби. Він має таку можливість. Ну давайте будемо відвертими! ТО в принципі, я  вважаю, що тут можна тоді далі дискутувати. Але я просо наполягаю на тому, що, в першу чергу, нам потрібні пріоритетні напрямки щодо питань захисту інтересів України в поточний саме період.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Позиція Володимира зрозуміла. Тобто ми фокусуємося фактично на країнах-членах Європейського  Союзу. Плюс США як стратегічний партнер  України. Колеги, але я б хотіла, щоб все-таки комітет закордонних справ, оскільки були у нас зустрічі із послом Південно-Африканської Республіки, Саудівської Аравії і зважаючи на те, що ми – Комітет у  закордонних справах я б хотіла, щоб порушили ми таке питання. дуже мало груп, які взагалі з  Африкою  сформовані. І оскільки там 48 країн, щоб можливо ми прийняли рішення, щоб  очолювали групи дружби не з  кожною країною там Нігерія і так далі, а, наприклад,  Західна Африка, Південна Африка,  Східна Африка. Там по декілька країн, і тоді буде простіше там. Такі групи дружби об'єднані, бо це дуже багато.

І щодо Близького Сходу, зважаючи на  енергетичну стратегію, на експорт і так далі… сільськогосподарської продукції. Були зустрічі із послом Марокко, Кувейту і так далі. Тобто я б хотіла, щоб ми все таки розширили, і крім країн ЄС розглянули можливість більш глобально.

І щодо поїздок то можу сказати, що на минулому тижні два візити, які були в Україну, це делегація румунська (голова комітету з євроінтеграції і секретар комітету з питань безпеки), а також делегація з Угорщини (голова комітету), вони здійснили за свій рахунок. Тобто нам вдається зараз організовувати візити наших колег і посилювати співпрацю, не використовуючи. І я підтримую тут Володимира, який говорить, що є візити куди можна за рахунок сторони. Тут є запит, наприклад, Литовська Республіка, ми зараз проговорюємо з Інститутом республіканським, ми їм відправили всі ваші пропозиції, вони думають, коли найближчим часом відправити теж делегацію в цей тренінговий центр, який є в Литві.

Я за те, щоб ми шукали фінансові можливості через різні фонди і через спроможність деяких депутатів там оплачувати візити в ті країни, де можна, щоб не витрачати бюджет Верховної Ради, а ті, де критично важливі для геополітичної стратегії нашої зовнішньої політики, все таки використовувати те, що є в бюджеті.

В кого які ще пропозиції?  Іванна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Загалом підтримуючи налаштування пана Володимира вести діалог і проводити, там давати пріоритети країнам, які зараз для нас є принциповими партнерами, або тим, де є якісь додаткові проблеми, я  би хотіла сказати, що в такому випадку мова не мала би йти про Великобританію як ту країну, яка нас сильно підтримує, а, наприклад, про Італію, де ми точно знаємо з вами, що де провисають серйозно позиції України. Якщо така поїздка може щось змінити і додати до нашої, сприйняття нашої позиції в Італії і зміни позиції цієї країни у всіх переговорних процесах, які відбуваються як в рамках Європейського Союзу, так і в рамках НАТО, то це би принесло більше користі, ніж, скажімо, така підтримка такої поїздки в Великобританію, де, мені здається, вже нам вдається робити певні поїздки, і є зацікавленість тієї країни в тому, щоби цей діалог активізовувати, і є можливості знову ж таки  пошуку додаткових якихось там зовнішніх коштів для того, щоб здійснювати таку, ну, такі поїздки.

Підтримала би дійсно, розуміння таке, що нам потрібно розширювати географію наших контактів і дивитися уважно на Близький Схід, на країни Африки, на, можливо, Індію, на Китай і так далі. Тобто дивитися на те, де ми могли би більше активізувати діалог з тими країнами, з якими він неповноцінний, так? На відміну від досить активного діалогу, який відбувається зараз з тими ж Сполученими Штатами. І знову ж таки, Сполучені Штати. Я думаю, що так само є можливість пошуку інших коштів для того, щоб організувати парламентської там або групи дружби, чи представників комітету до Сполучених Штатів Америки.

В зв'язку з цим ще я хотіла би зазначити, оскільки одна з країн, куди, яка там додана на ваш розгляд, чому вважаю, що такі країни як Грузія, можливо, це може бути наше рішення з вами спільне, що це …. мала би Грузія бути. Чому такі країни для нас, мені здається, важливі. Через те, що ми зараз через свою позицію всередині країни, ми активно втрачаємо контакти і свою присутність, і свій вплив на Кавказі, і втрачаємо, в принципі втрачаємо Грузію як союзника. Що, я вважаю, не є правильним з точки зору міжнародного позиціонування України.

Хоча грузини зі свого боку роблять велику кількість кроків для того, щоб активізовувати принаймні міжпарламентський діалог. Мені здається, що ви пам'ятаєте, що тут ми з вами приймали позицію, делегацію представників Комітету в закордонних справах і Комітету з європейської інтеграції. Власне запрошення від них у нас є. Тобто примітка, там запрошення від грузинської сторони. Може, до групи дружби немає. Але мені здається, що у колег… Ну, тобто можливо там цю конкретну поїздку можна перевести в представництво комітету через те, що у нас була така, і це була одна з перших делегацій, яка сюди приїхала і заявила про свою готовність і зацікавленість з нами співпрацювати. І якщо ви звернете увагу, на міждержавному рівні зараз діалог провисає, не зважаючи на велику кількість грузинських експертів, які залучені до роботи в українському уряді і різних державних структурах сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванно.

І  тут ще також роздано листи від нашого посла України в Італії, і останній, навіть ще лист не встигли розтиражувати від 7 квітня цього року про те, що Посольство України здійснює низку заходів, передано запрошення Голови Верховної Ради пана Гройсмана на ім'я Голови Палати депутатів Італії Болдріні відвідати Україну протягом першої половини липня. І я погоджуюсь з Іванною, що ті країни Європейського Союзу, де в нас, як Угорщина, інші, де є складнощі, можливо, варто зробити акцент на них, щоб потім, коли буде питання санкцій обговорюватись і так далі, у нас була їхня теж підтримка і розуміння процесів, які відбуваються в Україні.

Щодо Великобританії, Світлана Петрівна, ви хотіли можливо додати, оскільки як співголова Групи дружби "Україна-Великобританія".

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, я хочу сказати дві речі. Перша, я би визначала два критерії, за якими нам варто вибирати країни. Перший критерій – це, безумовно, наші стратегічні партнери, це міжнародні decision makers, від яких залежить по суті наша доля.

Другий критерій – це ті країни, де справді, як сказав Володимир, парламентська дипломатія може якимось чином похитнути їхню позицію, яка є не обов'язково в наш бік. От по суті два критерії.

Тепер, дивлячись на реальність, яким чином у нас вдається вибудовувати стосунки, візити, все ж таки, мені здається, що і до Сполучених Штатів, і до Великобританії є можливість більше їздити, аніж в ті країни, де у нас по суті провисає позиція. І тому враховуючи, що в нас так мало, всього 4 поїздки є, я би пропонувала все ж таки зосередитися на тих країнах, де ми можемо запустити по суті, тобто якісь меседжі та десь знайти підтримку і так далі. Це моя позиція.

Водночас я так само переконана, що і в Америку треба їхати. У Великобританії, наприклад, у них рівно за місяць від сьогоднішньої дати будуть вибори. І тому там перепосилити позицію обов'язково потрібно. Водночас, як я вже сказала, я переконана, що нам вдасться знайти можливості туди поїхати іншим шляхом, в різних варіантах, нам це вже вдавалось до цього. Ну, це все одно, так, тобто я би зосередилася  на Іспанії, можливо, Італії, південній Європі, яка сьогодні провисає, Угорщина, можливо, Словаччина, можливо, ці країни, де нам конче необхідно посилити наші позиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлано.

Хотіла передати Володимиру Ігоревичу.  Тобто два критерії Світлана…

Ага, ви піднімали руку?

 

ЗАЛІЩУК С.П. Вибачте, можна тільки по процедурі я хочу запитати.

Ми сьогодні хочемо визначитися і проголосувати за ці країни чи яким чином? Питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги, процедура якраз на обговорення. Оскільки коли почали сипатися листи від депутатів і на ім'я спікера, і на ім'я нашого комітету, я просто зрозуміла, що н цьому хаосі треба якось виробити критерії, щоб зрозуміти, як найкраще організувати ці поїздки, щоб вкінці року ми зрозуміли, що вони дали країні результат. І тому, з одної сторони, ми можемо сьогодні, там, подивитися по пріоритетам, ті, які не можуть чекати, де потрібно запускати візити, не можемо ми ухвалювати там довго рішення, щоб не чекати до наступного, 1-2 візити, щодо решти, можемо визначитися пізніше, так як ми, наприклад, один візит Борису Івановичу вже віддали. Решту можемо продовжити там уже визначатися наступний раз, нам не обов'язково сьогодні всі 20 до нас і від нас, тобто ті, які з тих, що навіть ми отримали. Більш-менш зараз тут деякі позиції, там, сходяться, наприклад, щодо Італії.

Володя, тут Віктор Іванович. Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Я думаю, що це дуже добре, що у нас відбувається зараз сьогодні цей обмін думками, що ми розуміємо, що нам треба в упорядковане якесь русло спрямувати цей процес міжпарламентських зв'язків і особливо в умовах обмеженого ресурсу. Коли обмежений ресурс, то завжди, мені здається, критерій є один, який поєднує обидва, які назвала пані Світлана, це критерій ефективності. Тобто віддати і що ми будемо мати від тих, від затрат того обмеженого ресурсу, який ми маємо.

Тому я підтримую обидна критерії, такі деталізовані, які пані Світлана сказала, але нам треба зосередитися на …..…., тобто на тих країнах, від яких щось залежить. Але лише на тих країнах із цих досліджень …....., де ситуація хитка. Якщо ситуація більш-менш вже зрозуміла по Сполученим Штатам Америки чи по тій же Великобританії, якщо закінчаться вибори перемогою консерваторів, наприклад, у Великобританії, то  очевидно, що далі уряд консерваторів буде підтримувати Україну, і немає сенсу витрачати ресурс, наприклад, на таку поїздку. Або якщо це не базовий design making в Європі і в Америці, тоді на тих країнах, які дійсно займають таку позицію fifty-fifty, де поїздка нашої парламентської делегації може схилити, скажімо, терези на нашу користь.

Більш конкретно я хотів би теж виключити, крім того, що нам немає сенсу, на мій погляд, їхати в Сполучені Штати, немає сенсу посилати делегацію за кошт Верховної Ради у Великобританію. Мені здається, так само немає сенсу посилати до Франції. Я тільки що був у Франції, зустрічався, зокрема, з нашим послом в Парижі. То він стверджує, що наше посольство перевантажене делегаціями з України у Франції. Там просто суцільним потоком ідуть делегації і з Верховної Ради, і з уряду, різні міністри за останній час там були. Там посольство наше не встигає навіть відпрацьовувати ті делегації, які вже їздять.

Тому ми повинні виходити… А? Да, робота така. Я розумію, тому просто я кажу, просто хочу сказати, сказати, що  треба виходити конкретно. Тобто мені здається, нам не треба поспішати приймати рішення. От основна думка, яку я хочу висловити, – давайте не будемо поспішати приймати рішення, окрім як якихось ситуацій, можливо, як з Італією зараз склалося. Я підтримую щодо Італії. А решта просто відкласти це питання. Життя покаже, де у нас буде реальна потреба. І тоді нехай ті, хто ініціюють такі поїздки, приходять на комітет. Приходять і обґрунтовують, чому така поїздка дійсно нагально потрібна, і саме за рахунок Верховної Ради. І ми будемо конкретно приймати рішення.

Я так розумію, у нас сьогодні є тільки Італія, яка наполягає на поїздці. Я підтримую, а всі решта давайте збережемо цей резерв на майбутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, я погоджуюсь. Тому що це 20 поїздок впродовж року. Уже половина року фактично пройшла. Тому ми теж не можемо відтерміновувати.

Плюс друге, що хочеться сказати. Що є справді дуже ефективні співголови чи голови груп дружби, які вже здійснили візити. І ми заохочуємо такі речі. Тому ще була ідея зібрати уже зі створених груп дружби голів, співголів в нашому комітеті і проговорити їхні плани, яка підтримка їм потрібна від МЗС, від нашого комітету? Щоб вони обмінялися вже досвідом.

Разом так само, як і провести засідання нашої громадської ради. Це я хотіла доручити Борису Івановичу, як ідейному натхненнику створення громадської ради при комітеті. І перед нашими комітетськими слуханнями 15 квітня якраз було б добре всіх наших членів громадської ради уже офіційно запросити на наступну середу до нас.

Борис Іванович, вам слово по цьому питанню. Ви тримали руку. І тоді Володимир, напевно, ще підіб'є підсумки, і заслухаємо представників по Італії.

 

ТАРАСЮК Б.І. Відносно громадської ради. Я з радістю виконаю доручення. В той же час я прошу інше приміщення відшукати для того, щоб провести це засідання. Оскільки буде значно більше членів громадської ради.

Що стосується обговорення запитів про обміни. Мені здається, нам треба виходити з того, що є фінансування на 5 делегацій, 5 обмінів туди і назад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, зі списку, який нам запропонований, я підтримую, я підтримую, скажімо, як пріоритети Грузія, Литва. Навіть не зважаючи на те, що запрошень немає, - Французька Республіка. Із тих, що не містяться в списку, я підтримую пропозицію про обміни з Німеччиною, Сполученими Штатами, Італією.

Але в будь-якому разі у нас обмежена кількість. Тому я пропоную провести таке рейтингове опитування серед членів комітету. Щоб кожен член комітету визначив, які він пріоритети має. А потім ми зберемося і приймемо рішення. У мене така пропозиція.

Ну, власне на цьому я хотів і завершити, але перелік тих країн, з якими варто здійснювати міжпарламентські обміни, він далеко не вичерпаний ні в цьому списку, ні тих країн, які називались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Володимир, перед тим, як ми вже почнемо до якогось голосування, хотіла би, оскільки прийшли народні депутати, Корчинська Оксана, яка очолює разом з паном Алєксєєвим співголови Групи дружби "Україна-Італія", дати їм висловитись дуже коротко про потребу поїздок.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Добрий день, шановна Ганна Миколаївна, шановні колеги! Ми надзвичайно просимо, наша міжфракційна група з дружби з Італією, все таки сьогодні проголосувати за Італію, тому що у нас там конче кілька необхідних термінових програм. Окрім того, що ми розуміємо, що там треба вирівняти інформаційну політику, що це для нас проблематична країна. Окрім того, що це країна фактично номер один по нашим кількостям наших гастарбайтерів  і наших громадян України. Окрім того, що там є важливі, що у нас, на жаль, за останні 2 роки фактично була занедбана наша міжпарламентська дружба з Італією, ми сильно це відчули з двох аспектів.

Перше. Перший раз, от, 7 років, які ми з Ганнусею Гопко очолюємо опікунську раду "Охматдиту", як нам відмовили італійці в лікуванні онкохворих дітей, офіційний лист прислали. 2 роки тому, щоб ви знали, 5 років підряд вони навіть брали за свій рахунок, 2 роки тому вони сказали, що ні, будь ласка, Грузії ми допомагаємо, допомагаємо Киргизії, а Україні – ні. Навіть за гроші було відмовлено дітям приймати, бо в нас тільки от з нами були, на жаль, тільки горизонтальні зв'язки. У нас вимагають, щоб ми це переводили в державний все ж таки аспект. Чому? Тому що Україна, ми виключно з вами тільки на волонтерах все це робили і, само собою, поки на кожну дитину збирались гроші, а це 90 відсотків онкохворих дітей у нас лікувались в Італії, 90 відсотків. У зв'язку з цим, Італія була єдине країна, котра безкоштовно погодилася вчити наших лікарів зі всіх унікальних фахів дитячої педіатрії і в тому числі дорослу онкології і орфанних хвороб. Це була тільки Італія, тому що там найбільше наших дітей, і вони готові були безкоштовно приймати наших лікарів для навчання. Зараз, позаяк наших дітей відмовились більше приймати, тому що все ж таки це процес, коли це все на хаотичному, на волонтерстві , їх не влаштовував. А нам з вами у Верховній Раді вдалося нещодавно, коли ми з вами зміни до бюджету, нам вдалося 100 мільйонів Міністерству охорони здоров'я якраз на лікування онкохворих дітей окремо цільовою програмою. Зараз ми її затвердимо. І у нас може бути вже міждержавна програма. Це перший аспект.

Друге. Як не парадоксально, Міністерство оборони і Міністерство внутрішніх справ відправили у всі прохання з реабілітації наших бійців АТО, тих, тих спеціальностей, яких у нас не існує в Україні. Від всіх країн позитивно тільки дві країни, це Італія і Німеччина. Але, на жаль, Німеччина нам виставляє такі ціни, що нам як для країни, якщо у нас на протезування бійця, котрого ми не можемо врятувати в Україні, всього 609 тисяч гривень, то, на жаль, їм потрібно, їх ціни - мінімально від мільйона трьохсот.

Італія якраз готова в наш ліміт державний нам допомагати, реабілітувати і протезувати наших бійців АТО. Плюс вони як країна погодилися з нами вести переговори стосовно навчання наших психологів по реабілітації військовослужбовців, котрі пройшли військові дії, і наших лікарів. Тому що поняття реабілітація в Україні була взагалі відсутня як наука і як вид медицини.

І тому для нас зараз Італія стосовно медичного блоку, для нас це настільки принципова країна, а просто життєвонеобхідна. І ми не можемо затягувати. Ми просимо вас підтримати сьогодні. Тому що, на жаль, від цього залежить здоров'я наших поранених бійців АТО і онкохворих дітей. Тому що ситуація склалась така, що у нас дійсно зараз зупинилась співпраця. І вони просять винести це на міждержавний рівень і міжпарламентський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Анатоліївна.

Будь ласка.

 

АЛЄКСЄЄВ С.О. Доброго дня, колеги! Я повністю підтримую пані Корчинську і хочу додати. Що, на жаль, в Італії не створена група міжпарламентських зв'язків. З цього приводу ми передали через наше посольство прохання створити цю групу. Цей лист був направлений до парламенту Італії.

Також наша група підготувала лист-запрошення голови парламенту італійського ….….., і пан Гройсман вже підписав це запрошення, і теж воно передано.

Також передано наше побажання здійснити офіційний візит. І наприкінці травня нас, щойно передали листа від Посольства Італії в Україні, в якому зазначено, що розглядається питання, що наприкінці травня, наприкінці травня нас парламент Італії готовий прийняти, але ще офіційної відповіді немає, це пов'язано лише з святкуванням Пасхи католицької.

Також хочу зазначити, що в нас відбулася зустріч з послом Італії в Верховній Раді. Була обговорена низка питань. В першу чергу, це політичне питання, Україна дуже програє в інформаційному просторі італійському. Ну, ми всі знаємо, що чимала діаспора, майже 4 мільйони, наших громадян нараховує в Італії, це одна із найбільших діаспор в Євросоюзі, і інформаційна політика Росії там значно ширше, ми значно програємо. Навіть пересічні громадяни думають, що у нас війна відбувається через те, що Україна хоче відділитися від Росії, тобто взагалі не розуміють.

І в першу чергу, до нашого візиту ми хочемо зробити ряд публікацій в італійських ЗМІ. Під час нашого візиту хочемо дати прес-конференцію, заінтересувати ЗМІ, запросити італійські ЗМІ. Будемо ходити там на ефіри і показувати, надавати інформацію, що відбувається в дійсності. Також ми плануємо презентувати там невеличку брошуру щодо збору доказів російської агресії на території України, це пов'язано з незаконною анексією Криму, з російською агресією на сході країни. Також ми плануємо повести фотовиставку в парламенті. Фотовиставка буде присвячена подіям на Майдані і агресії Росії.

Також ми запланували на 14 квітня візит до Посольства Італії, де буде зустріч з консультаційним комітетом італійських підприємців, ми знаємо, що чимало інвесторів знаходиться на території України. Ми плануємо розробляти законопроект про повернення довіри  іноземних інвесторів. І там наша група буде спілкуватися з італійськими інвесторами щодо побажань, які проблеми в них, щоб це було, це все знайшло відображення в цьому законопроекті. Також ми будемо зустрічатися, щоб зацікавити італійських інвесторів працювати на території України, показати, що Україна є інвестиційно привабливою. І також знаємо, що Київ, Флоренція і Рим є міста-побратими. І також є програма співпраці, уже підписана культурна частина між Києвом та італійським посольством. Ми знаємо, що найближчим часом буде в Києві відкриватися пам'ятник Данте. І відповідно площа і в Римі, буде відкриватися пам'ятник Шевченку. І відповідно це теж буде широко представлено під час нашого візиту.

Тому відкладати це неможливо. Саме головне, щоб була створена група, саме головне – це інформаційна політика. Тому просимо підтримати це, щоб ми в травні місяці здійснили цей візит. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію, пані Оксано, за такий детальний, я би сказала, план. Мені здається, що достатньо ви вже пропрацювали ґрунт і в культурному, і в політичному, і в медичному аспектах.

Колеги, ваші коментарі, ваші пропозиції. Володимире, вас як голову…

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги, я зовсім не проти того, щоб здійснювати візит в Італію, тому що дійсно так є проблема. І це дійсно велика європейська країна. Але я в принципі хочу, щоб ви прислухалися до думки, чи нам варто в першу чергу звертати увагу на країни, які є найбільш впливовими. І оскільки у нас вкрай обмежений ресурс, то відповідним чином робити акцент саме на тих країнах.

Я чому говорив про Німеччину, що там голова тієї групи може, в принципі, самостійно зробити. І тому я думаю, що це місце можна віддавати під Італію. Але Франція у нас, посольство приймає делегації в міжнародні організації, але не в парламент. В парламенті у нас виходить ситуація, що якщо зараз ми бачимо, що партія Саркозі приходить, повертається на майбутніх виборах до влади, то ця партія на сьогоднішній день є проросійською. Оскільки соціалісти французькі, вони вони на сьогоднішній день підтримують Україну. Плюс, там величезна кількість прибічників прямих Російський через Марін Ле Пен. Туди треба їхати, там треба спілкуватися.

Сполучені Штати Америки. Там працюють, ви знаєте, як зараз всі наші противники працюють через лобістські організації, які фінансуються достатньо потужно. І тому єдиний наш ресурс, це їхати і чим далі, тим більше, чим далі, тим більше можливості використовувати для того, щоб їхати, організовувати зустрічі не тільки в Конгресі і Сенаті. 

Для них це важливо, чути нашу думку. Тому що говорити про те, що вони і так наші, ну, це не зовсім правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там зараз їдуть, жінки їдуть наші на запрошення Маккейна вкінці місяця.

 

АР'ЄВ В.І. Але нам Сполучені Штати, повірте мені, з цією країною, оскільки ми не можемо фінансувати лобіські структури, напряму оплачувати держава не може у Вашингтоні, то чим більше поїздок туди, тим краще.

І Великобританія. Не відомо, хто переможе. Ви самі бачите, там "фіфті-фіфті", чи консерватори, чи лейбористи. Ми не зовсім можемо зрозуміти. І самі британці не знають, куди хильне терези. Тому до нового парламенту треба буде обов'язково їхати і з ними треба буде розмовляти так само. Тому що на сьогоднішній день Великобританія, це одна з найголовніших країн, яка нас підтримує в Парламентській асамблеї Ради Європи, в Парламентській асамблеї ОБСЄ. В Міжпарламентською союзі саме завдяки позиції жорсткій Великобританії була остання заява остання ухвалена на підтримку України.

Тому я просто дуже прошу вас більше з цими країнами, це з найвпливовішими, мало не буває. Але, якщо б ми дійсно, може Німеччина бути, взяти за рахунок, попросити там голову, щоб він, да, має таку можливість, то в принципі Італію можна включити, але найважливіші європейські країни і найважливіші центри світового прийняття рішень, найвпливовіші країні, які наші є партнери, я думаю, що це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володю.

Відразу проінформую, що наше міжфракційне об'єднання "Рівні можливості" за фінансування Національно-демократичного інституту вкінці і на запрошення Маккейну повезе виставку в конгрес, от. Також ми шукаємо платоспроможних депутатів, щоб відправити 12-13-го на глобальну мережу МВФ і Світовий банк, так далі. Тобто завдяки міжнародним донорських організаціям, якось вдається налагоджувати співпрацю.

Колеги, оскільки ми сьогодні заслухали доповідь, зрозуміли, наскільки, з однієї сторони, є нагальна і важлива співпраця з Італією, якщо ви не заперечуєте, поставити на голосування, щоб принаймні оцю групу дружби один візит, із тих 10, які в нас є туди, про підтримку групи дружби візиту в Італію. Саме туди, да. Без прийняття, можна їх просити, щоб вони приїжджали за власний кошт, так, як ми зробили з румунами, з грузинами і з угорцями. І вони всі прекрасно розуміють, яка ситуація в Україні, і вони б приїхали.

Так, Володя.

 

АР'ЄВ В.І. "Сеньора парларе італьяно", щоби ходити на ефіри туди, як ви сказали, на телебачення? Тобто він буде перекладати?

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Секретар групи вільно розмовляє італійською мовою, і якраз він зараз пана Джемілєва везе в Італію, це за приватний кошт везеться. Так, не хвилюйтеся, ми зможемо донести нашу думку, не хвилюйтеся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб все-таки підтримати поїздку групи дружби в Італію? Бажано отримати офіційне запрошення, Оксана і пане Серію, зі сторони Італії, щоб це було офіційно від їхнього парламенту, щоб ви могли сформувати там і групу дружби.

Хто за те, щоб підтримати поїздку групи дружби в Італію? Ну так от не буває, Володя. Або так, або… Ну, в тебе рука якось…  Хто – проти? Хто утримався? Колеги, рішення прийнято. Будь ласка, інформуйте комітет і також МЗС, і нашого посла там,  щоб якомога ефективніше були ці поїздки по всім описаним вами напрямкам.

Тоді вам всього найкращого. Продовжуємо засідання комітету.

 

КОРЧИНСЬКА О.А.  Дуже вдячні, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді пропоную до наступного засідання,чи ми і Грузію ще розглядаємо?

 

КЛИМПУШН-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

…якщо можна було б скористатися там можливістю просто представити вам аргументи, чому я вважаю, що це потрібно робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КЛИМПУШН-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну я пропонувала від групи "Дружба". Але нагадую вам, що в нс було на до комітету офіційне запрошення голови Комітету в закордонних справах Грузії, разом вони були тут із заступником, з першим заступником голови Комітету з питань євроінтеграції. Чому я вважаю, що це необхідно робити ще з інших причин, крім того, що ми втрачаємо там свої позиції як такі через те, що в нас з вами, там, знову ж таки ми наближаємося до Ризького саміту, була така пропозиція і з точки зору, там, Кабміну, щоб в якийсь спосіб пробувати трохи узгоджувати позицію з Молдовою і з Грузією стосовно того, що ми пропонуємо, як країни, на Ризький саміт по Східному партнерству. З точки зору, там, узгодження позицій з представниками Комітету євроінтеграційного і Комітету з закордонних справ у Грузії, і, здається, дуже логічним би було в кінці квітня, на початку травня провести цей візит туди, у відповідь того, що як вони сюди їздили.

 

_______________. Комітетські.

 

КЛИМПУШН-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, комітетські там мали би сенс, у нас є запрошення, тобто це можна і в такий спосіб, у нас є запрошення від них офіційне.

Більше того, я вела розмову з Послом Грузії тут в Україні з тим, щоб зрозуміти і насправді поки що ми не вияснили конкретну дату, коли в них немає, і в нас, і в них немає пленарних засідань, через те, щ коли в них немає пленарних засідань, вони працюють тоді в Тбілісі, коли немає пленарних, комітети у них в Тбілісі, не в Кутаїсі, і це би нам дозволило зустрітися  знову ж таки  з представниками, їдучи тільки виключно з Тбілісі, з представниками і вже виконавчої влади. І тому в такий спосіб, мені здається, це би було більш ефективне використання коштів, не тільки зустрітися з представниками парламенту, а і з представниками уряду, їдучи виключно в Тбілісі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зразу паралельно, оскільки буде засідання ГУАМ по формуванню делегації в четвер на 12 годину. Це ще одна можливість посилення через… групу, нашій делегації в ПАРЄ, ГУАМ, ОБСЄ.

Колеги, хто хоче висловитися по Грузії? Іванна, пропозиція. Ти вносиш пропозицію, щоб це був комітетський візит?

Колеги, хто хоче обговорити про комітетський візит в Грузію? Хто має конкретно "за" або конкретно "проти"? Борис Іванович.

Колеги, тоді ставлю на голосування про підтримку комітетського візиту в Грузію. Справді, от до нас приїжджала делегація за власний кошт. І я думаю, що дійсно Грузія в цьому регіоні, зважаючи, що багато спільних проблем після анексії, так далі. Хто?.. Так, колеги, хто "за"? За комітетський візит. Одноголосно.

Колеги, тепер щодо… Оця у мене була пропозиція все-таки, Африканський континент, оскільки там 48 країн, якщо не говорити про Sub-Saharan, Близький Схід не брати до уваги, то все-таки поділити. Бо ми не назбираємо стільки парламентарів. Принаймні там Західна Африка, Південна, Східна. І тоді так об'єднати, бо дуже повільно якось рухається. А великі зацікавлені в експорті. Ми говорили тоді про окремий круглий стіл, економічно-торгівельні аспекти зовнішньої політики для запрошення і дипломатів, і наших експортерів. І як ми взаємоспівпрацюємо. Ми говорили з Комітетом з питань підприємництва про готовність такого спільного заходу.

Володю, яка ваша думка?

 

АР'ЄВ В.І. Я думаю, що можна, але у нас є країни, які уже подані. Це Марокко, от я хотів би внести сьогодні на засіданні. Я не знаю, чому немає в порядку денному? Може, ми внесемо, да… Давайте ми просто, да, внесемо в порядок денний групи. У нас є Марокко, у нас є Алжир. Ні, я про Африку кажу. Марокко і Алжир.

В даному разі ми можемо звичайно поділити. Але я, наприклад, би виокремив там все ж таки Південну Африку, Південно-Африканську Республіку виокремив туди, тому що це одна з найбільш впливових. А так само, можливо, північ Африки теж можна не включати там Туніс, Лівія, тому що там, я думаю, варто окремо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотіла, щоб… Тобто, маєш на увазі, по арабському світу робити все одно окремо, там, Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Єгипет і так далі, але щодо, там, наприклад, Sub-Saharan туру якось їх більше об'єднати. Якщо така пропозиція приймається, то я думаю, що ми можемо просто, хто виявить зацікавлення, щоб по декілька країн, там, чи зі Східної Африки і так далі.

Хто за таку пропозицію, колеги, щоб все-таки співпрацювати з африканським континентом, але в такому більш укрупненому варіанті? Одноголосно, рішення прийнято.

І там сьогодні, якщо, зараз просто це не було в порядку денному… Чи ми перейдемо вже до "Різне" про групи дружби? Чи зразу зараз проговоримо? Давайте групи дружби, але прохання включити туди сьогодні ще було засідання Албанії…. Всієї? Назви, будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. Да. Тоді просто давайте внесемо в порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную внести в порядок денний ще додатково розгляд щодо створення груп дружби по таким країнам як…

 

АР'ЄВ В.І. Просто пункт порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт порядку денного, правильно, про внесення…

 

АР'ЄВ В.І. А там уже конкретні країни… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, конкретні країни. Хто за, щоб внести додатково? Одноголосно.

Володя, вам слово.

 

АР'ЄВ В.І. Да. Пропоную створити групи міжпарламентських зв'язків: із Республікою Албанія, керівник Курило, Королівство Марокко, керівник Євлахов, Саудівською Аравією, керівник Присяжнюк, Алжиром, керівник Поляков і Бахрейном, керівник Поляков.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Поляков це вже не три групи дружби? Він був співголовою Ізраїлю і тепер… А, Логвинський – Ізраїль. Бо зараз посол Ізраїлю і там Логвинський і цей, другий, Розенблат, два співголови. Все, у них він просто претендував, я забула.

 

АР'ЄВ В.І. Все, п'ять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все, п'ять. І зразу, можливо, Румунія, група дружби?

 

АР'ЄВ В.І.  Давайте Румунію окремо винесемо, тому що зараз її треба обговорити, проголосуємо тільки ті, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги. Там не було конфліктних ситуацій? Там все… А, зараз тоді заслухаємо, бо я знаю, що пан Бурбак мені казав, що ви домовились. Ну зараз заслухаємо.

Колеги, хто за ці перелічені Володимиром групи дружби, щоб їх затвердити? Одноголосно. Рішення прийнято.

Колеги, можливо, ми тоді, оскільки вже є ви присутні тут, дамо, якщо ви не проти, перейдемо до Румунії. А тоді проект Плану законодавчого забезпечення реформ і Асамблея "Україна-Польща" далі, після цього. Давайте ми вас запросимо до столу. У нас півгодини, ну ми швидко спробуємо. Ми сьогодні бачите скільки пройшли.  

 

ТІМІШ Г.І. Шановна Ганна Миколаївна, я на попередньому засіданні просто озвучив свої плани і своє бачення даного процесу, даного руху. Сказати, що Румунія  зараз дуже потужно стає дуже цікавим… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, він мені сьогодні, чи вчора повідомив про те, що він готовий бути співголовою, і що це питання з'ясовано, і що він не бачить…

(Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І. Колеги, я так само говорив з Бурбаком, він не заперечує і дуже хотів би бути співголовою. Я вважаю, що це було б мудре рішення. Чому? Тому що Максим Юрійович, по-перше, представляє суміжний з вашим округ, це перше. Да, менше, можливо, етнічних румун проживає. Друге, він з Чернівецької області. Третє, він був міністром, все-таки має досвід, напрацьовані зв'язки. Повірте, я переконаний, що це буде тільки плюс для України, якщо дві такі потужні фігури, які зацікавлені розвивати стосунки з Румунією будуть співголовами груп. Я вважаю, що це демократично і давайте просто вже починати працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечуєте проти співголови?

 

ТІМІШ Г.І. Ні, абсолютно ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо…

 

АР'ЄВ В.І. Я теж хотів підтвердити, що я говорив з Максимом і він в принципі погодився на співголовування, тому можна, я думаю, ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна, прошу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я думаю, що нам важливо почути від пана Тіміша, що він готовий був…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він сказав тільки що.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Да, ну тобто що це там свідоме рішення, яке, ви думаєте, що не буде там викликати якихось застережень для ефективності вашої роботи. То тоді пропонувала би поставити це на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Володю, про те, щоб схвалити також формування групи дружби "Україна – Румунія", де будуть 2 співголови.

 

_______________. Мене питання. А де протокол?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Був протокол, був протокол, вона давала.

 

АР'ЄВ В.І. . Ну, добре. Ну давайте, тоді ad hoc

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми голосуємо за умови надання протоколу, де ви співголови. Колеги, ніхто проти такого не заперечує?

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Я тоді пропоную, в даному разі оскільки можна, якщо немає Юлії Володимирівни, то призначити нового координатора від групи, і підготувати зараз протокол і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоді пропоную Ігоря Володимировича Гузя як координатора групи, який був присутній і член групи, для того щоб ми це питання владнали.

Борис Іванович, вам щось.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Шановні колеги, я думаю, що ми для того і є комітетом здатним приймати остаточні рішення, мені здається, що нам не треба вдаватися до формалізму. Оскільки питання затримувалось саме з вирішенням питання двох співголів, зараз це підтверджено, я пропоную затвердити двох співголів, протокол буде пізніше. Дякую.

 

ГУЗЬ І.В. Колеги, мені здається, на засіданні нашої групи було дві пропозиції: ваша і Максима, яка там, питання хто скільки набрав сьогодні не важливо. Тому все там нормально, проблем немає і було тільки двоє кандидатів, і, по-моєму, в Льовочніка є цей протокол.

 

АР'ЄВ В.І.  Колеги, давайте для того, для чистоти всього, щоб ми робили, давайте ми будемо привчатися самі робити все як треба, давайте проголосуємо за ad hoc  процедури, щоб ми спочатку затверджуємо співголів, а протокол потім, і після цього уже затверджуємо співголів. Добре? Це буде абсолютно нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

Колеги, тоді хто за те, щоб приносити протокол, проголосувати про створення  двох співголів. Давайте вже без цих… Хто – "за"? Чудово. Одноголосно, дякую вам. Якщо потрібно, звертайтеся. В нас була дуже ефективна зустріч на минулому тижні з румунськими колегами,  Комітету у закордонних справах, євроінтеграції, безпеки, вони… А? І приязна зустріч, справді дуже приязна. Тому, Володимир…

Колеги, дякую. Колеги, дуже назріла, а не те, що назріла, – перезріла вже, затвердження персонального складу української частини Міжпарламентської асамблеї. Це просто критично. Уже ми маємо сьогодні. І поки… У Польщі, 7 пункт порядку денного.

Іванна, будь ласка, Орестівна, поверніться. Нам треба, у нас мало часу, а в нас ще 3 питання в порядку денному. Колеги, в нас має бути сформований. У нас ще немає центральноєвропейської ініціативи, де ми маємо обрати голову і так далі, провести засідання, установчі збори. Ми… А? Провести і так… Ми проведемо так само, як ГУАМ на цьому тижні. У нас зараз потрібно затвердити склад української частини Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща. Нарешті усі після довгої затримки одною прекрасною політичною силою ми нарешті маємо вже… Потужною політичною силою. Довго не могли визначити, кого ж делегувати, але тепер уже є. Єдине що, нам потрібно, як ми тоді домовлялись, що ми хочемо, щоб хтось був з позафракційних. Є список всіх позафракційних. Нам дуже важливо зараз вибрати когось і затвердити оцей склад, який є.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А в мене є питання: а в який спосіб позафракційні? Я правильно розумію, що не було повідомлено, що зголошуйтеся. Не було ж такого? Да, тобто ніхто не зголошувався, тому що ми нікому не пропонували, так? А може вони не знали, що у них є така можливість?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми обговорювали, що кожен, хто матиме кандидатів з членів комітету, що буде пропонувати, то очевидно, що він буде пропонувати, уже спілкуючись, розумієш. Тому…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Пропоную дати можливість бути там можливість не існуючій позафракційній групі, тобто мається на увазі, яка складається з 3-7 людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це хто?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. …фракцій, а……. Тому ж самому Осуховському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Осуховському? І я пропоную Осуховському, тому що він не попав, він дуже хотів в НАТО.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А це все-таки та країна, яка, ну, яка дає можливості співпраці і на тому напрямку євроатлантичному. Мені здається, що це би було коректно і правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто має іншу пропозицію? Давайте Іванна його зараз набере… Ні, так, колеги, я пропоную, якщо він не заперечує, то проголосувати за цей склад, нам справді треба затвердити, ми просто відтягуємо… Так, Іванна зараз скажу.

Колеги, тепер переходимо до іншого порядку денного.  В нас ще залишається пункт про проект Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні. Але потім ми всі розбіжимося, а я б хотіла нагадати, що 15 квітня в комітеті дуже важливі комітетські слухання. Ми просимо, щоб прийшли на рівні міністрів юстиції, міністра закордонних справ. Це щодо міжнародно-правових аспектів судових процесів проти Російської Федерації, за агресію, компенсація збитків економічних і ви бачили порядок денний попередній. Прохання також переглянути, надати свої пропозиції і щодо складу учасників, тому що це якраз і буде вироблення нашої української стратегії, що ми будемо робити. Є проекти, надсилали вже проект. Всім надсилали неодноразово. Так, колеги, тому прохання поглянути. І насправді, тому що Росія збирає дуже багато фактів. І нам, після того як ми проголосуємо і Постанову Сироїд, і так далі, потрібно збирати, прийде багато представників міжнародних юридичних компаній, ми запрошуємо, щоб допомогти Україні мати оцю стратегію і як, скажімо, вигравати.

Ще, колеги, я хотіла б, щоб ми проголосували за проведення, це теж з порядку "Різного", засідання Громадської ради. Бо буде виглядати, що ми її створили, кожен рекомендував достойних експертів з різних аналітичних центрів. А Громадська рада не збирається. І все-таки вважаю, що має бути зібрання Громадської ради. І доручити це ідеологу Громадської ради Борису Івановичу Тарасюку, якщо ніхто не заперечує. Хто готовий долучитися до організації такої зустрічі. Борис Іванович, що ви думаєте?

Колеги, хто за те, щоб підтримати Бориса Івановича як організатора першого засідання Громадської ради при комітеті? Там у нас щось більше 30-и членів записалося з різних потужних організацій. Хто – "за"? Одноголосно.

І давайте визначимо, що це бажано провести в найближчий там тиждень-два це зібрання, не пізніше. Якщо потрібно, тоді… Добре.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На слуханнях ми само собою їх запрошуємо… Давайте, добре. Наступний тиждень. Добре, колеги, тепер…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Пан Осуховський буде вдячний і дякує за честь бути представленим в Парламентській асамблеї Україна–Польща.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нарешті, колеги.

Хто за те, щоб затвердити той склад, який є української частини Міжпарламентської асамблеї Україна–Республіка Польща з позафракційним паном Осуховським? Хто – "за"? Одноголосно. Хто пролобіював?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще останнє питання, але воно… Я попрощу ще одне включити в порядок денний. Дивіться, є проект плану законодавчого забезпечення реформ в Україні. Знаєте, що за ініціативи спікера парламенту по 7, здається, блокам буде підготовка календарного плану виконання реформ. І ми, наш комітет можна так сказати, спів відповідальний за підготовку цього плану саме в частині "Міжнародні зобов'язання України", от. Тут, звісно, немає улюбленим тем, це Римського статуту і Стамбульської конвенції. І завтра відбуватиметься перше засідання. Світлани лист був, це відкрите, перше засідання по обговоренню, з залученнями представників. Якщо ви бажаєте ще…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це попередній, який розробив секретаріат спікера, перелік представників.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його надсилали ще в п'ятницю.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як не було? Було, були аттачменти. Ми ж надсилали, що завтра засідання всім членам комітету. Засідання було, завтра. Світлана, було в електронній пошті явна копія.

 

АР'ЄВ В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От, Володя, о 17:00.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, оскільки у нас завтра немає засідання комітету, тому що ми сьогодні це засідання проводимо у зв'язку з тим, що є першочергові проекти закону для ратифікації на завтра. Тому завтра замість, скажімо, фактично комітету, наш комітет буде у присутності із запрошених, також ми надсилали всім тут, яких визначив секретаріат спікера парламенту, також ми запросили МЗС, відправили їм також на ознайомлення. Завтра буде фактично депутатсько-містерсько-громадське обговорення прану законодавчого забезпечення реформ Україні в частині міжнародних зобов'язань України.

Світлана Заліщук подала, тут хоча не треба, навіть якщо тут немає членів комітету записаних, то це все одно не означає тобто процес відкритий для всіх, просто, щоб не записувати весь євроінтеграційний комітет, весь Комітет у закордонних справах.

Тому я дуже розраховую присутність кожного  завтра в обговоренні також feedback з пропозиціями. О 17:00. Чому о 17:00? Щоб члени інших комітетів, там чи з євроінтеграції, які зацікавленні, після засідань своїх комітетів могли до нас прийти і взяти участь у цьому важливому обговоренні. Тому що там є певний дедлайн, ми маємо фактично до понеділка протягом тижня дати затверджений документ, обговорений вже з громадськістю. Тому прохання завтра прийти о 17:00 і дати собі, своїм керівникам, тим аналітичним центрам, з якими співпрацюють, яких радили в Громадську раду, проаналізувати. Це для інформування.

Колеги, ще таке питання. Ви бачили, так як в одній програмі написали, NDI надіслав всім членам комітету на офіційні ваші скриньки прохання розглянути можливість для комітету виступити бенефіціаром проектів NDI. Всі процедури реєстрації моніторингу міжнародної технічної допомоги регулюють документом Постановою № 153 парламенту. Лист-прохання, зразок листів до Міністерства економіки, описи проектів були вам надіслані, на вашу комітетську скриньку.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Верховної Ради, офіційна скринька. Так. От, у мене лист перенадісланий і так далі. NDI, ви знаєте, що, ви знаєте, що таке NDI. Вони зараз будуть відправляти депутатів наших у Вашингтон за свій рахунок для того, щоб там ми могли провести виставку "Україна і жінки, і мир", спілкування з різними конгресменами.

Тому, оскільки, я так зрозуміла, ніхто не бачив цього на робочих скриньках, тому я пропоную, якщо ніхто не бачив, можу просто сказати, що співпраця з NDI, це важливо. Більшість з вас знайомі з роботою NDI. Навіть з чашками, символічно прийшов з чашкою NDI.

Колеги, тому дивіться, є така тоді пропозиція. Оскільки їм потрібно реєструвати ці два проекти, це була нормальна практика, коли комітети виступають бенефіціарами. Ознайомитися. Якщо ви не будете заперечувати, можливо, через електронне голосування чи лист в підтримку. Електронним голосуванням.

Хто за те, щоб сьогодні ознайомитись і електронним голосуванням чи ми виступаємо, чи ні? Бо не хочеться затягувати. Я вам зараз перешлю. Хоча ви тут є всі на копіях. Зараз.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, так. Тоді електронним до завтрашнього дня. А секретаріат сьогодні все розсилає в підтримку NDI. Хто – "за"? Одноголосно.

Колеги, і останнє, що хотілося. Це все-таки зустріч груп дружби. Не груп дружби, співголів. Я теж вважаю, що, хто за те, щоб комітет ініціював впродовж наступних двох тижнів уже створених груп дружби, щоб, по-перше, між собою обмінялися досвідом. Є дуже активні, які проводять зустріч з послами, різні виставки беруть, заходи культурні.

Я пропоную доручити Володимиру Ігоревичу як голові підкомітету організацію зустрічі з головами груп дружби, ті, які вже є, в широкому якомусь залі з чаєм, цукерками.

 

АР'ЄВ В.І. Тільки я дуже прошу, після сесії ПАРЄ, тому що зараз, я інформую, що зараз буде сесія ПАРЄ відбуватися з 20 по 24 квітня. І ще у мене дуже важливий такий напрямок, 15 травня в Києві буде відбуватися одна подія зі списку співпраці Ради Європи і країн Східноєвропейського партнерства щодо безпеки роботи, великий семінар міжнародний щодо безпеки роботи журналістів, який відбудеться в кінозалі. І тому просто я хотів би попросити, щоб між цими подіями, раніше я просто фізично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після 20-го, після 25-го навіть.

 

АР'ЄВ В.І. Мене фізично не буде… Якщо не змінять календарний план сесії, то з 20 по 24 мене фізично не буде.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Не буде 24 депутати…

 

АР'ЄВ В.І. Чотирнадцять.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Написали, відправили, а відповіді не отримали.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Але ж ми маємо отримати в будь-якому випадку відповідь?

 

АР'ЄВ В.І. Я зараз підійду до Гройсмана, ми з Соболєвим підійдемо Сергієм і поговоримо.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, нам вже треба йти.

Тоді дякуємо. І тоді до завтра до п'ятої години.