Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

14 січня 2016, 15:09

Стенограма засідання Комітету 04.11.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 04 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную проголосувати  порядок денний, який у нас сьогодні є. Хто за те, щоб разом з "Різне", там є декілька питань. До нас ще також завітає сьогодні директор  Енергетичного Співтовариства.

Колеги, хто за  порядок денний, який у нас сьогодні є, прошу голосувати. 

Я обіцяла  пану  Макеєву, він прийшов, у нього перше питання, бо йому треба бігти  далі в уряд, Володя, серйозно. Давай 5, 10 хвилин, тоді розглядаємо ваше восьме.

Давайте, колеги, хто за такий порядок денний?

 

ВОВК В.І. Я проти того, щоб переставляти. Мені теж важливо, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ваше перше питання.

 

ВОВК В.І А?! Перше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович. Віктор Іванович, все прекрасно.

Хто – "за"?  Хто – "проти"?  Хто утримався?

Отож, колеги, перше, порядок денний, питання – 2549  реєстраційний номер  проекту постанови. Віктор Іванович, ваших  5 хвилин. Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Шановні колеги,  я представлю колектив авторів, який вніс проект Постанови Верховної Ради  про комплекс заходів щодо посилення  переговорних позицій України на міжнародній арені у зв'язку  зі збройною агресією Російської Федерації  та реалізацією  європейського курсу  України. На думку авторів цього проекту постанови, який я представляю, також міжнародних юристів, міжнародників і експертів з міжнародного в тому числі українського права, міжнародного права, які консультували  нас в процесі підготовки цієї і  постанови, чинна правова база, яка існує в Україні як міжнародна правова база, так і внутрішнє українське законодавство,  дає  широкий спектр інструментаріїв для того, щоб можна було поширити    переговорні позиції України  на  міжнародній арені, які на сьогоднішній день, на наш погляд,  недостатньо використовуються.

Про яку правову базу мова йде? Ну в першу чергу мова йде про Закон  України від 16 листопада 1994 року "Про приєднання України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року". Це базовий документ, який передував добре відомому Будапештському меморандумі, на підставі якого, власне кажучи, і підписувався Будапештський меморандум через, менш ніж через 3 тижня після ратифікації Україною відповідного договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цей закон містить в собі цілу низку дуже важливих застережень, які законодавець, тобто Верховна Рада встановив  для процесу ядерного роззброєння України. Там є відповідний пункт 4, пункт 6 застережень, які можуть бути вкрай корисні для України в нинішній ситуації, яка склалася.

Також наступним таким документом є вже безпосередньо сам Будапештський меморандум, який так і називається Меморандум про гарантії і безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року. Там цей меморандум так само містить цілу низку положень, які на переконання авторів законопроекту можуть бути ефективно використані на сьогоднішній день для захисту інтересів України.

І останній документ, на який я хотів би вашу увагу звернути у зв'язку з запропонованим проектом постанови це чинна на сьогоднішній день заява Верховної Ради України прийнята ще попереднім скликанням Верховної Ради сьомим про ініціативу міжнародних переговорів щодо деескалації ситуації навколо України, де Верховна Рада, базуючись на своїх конституційних повноваженнях виклала певні, своє бачення змісту міжнародних переговорів, тих обмежень, які встановлюються і для Президента, і для Міністерства закордонних справ в процесі проведення таких міжнародних переговорів.

Я хочу нагадати вам, що першим міжнародним таким форумом, на якому відбувалося обговорення ситуації пов'язаної зі зброєю… зі збройною агресією Росії проти України був якраз форум, який відбувався в рамках Будапештського меморандуму, а саме 5 березня 2014 року це зустріч в Парижі, консультації в Парижі між Україною, Сполученими Штатами Америки, Великою Британією на підставі саме Будапештського меморандуму. На жаль, Російська Федерація тоді відмовилася 5 березня 2014 року взяти участь в цих консультаціях.

Наступна міжнародна зустріч, де вироблявся формат, тобто це був перший пробний формат проведення міжнародних переговорів стосовно цієї ситуації пов'язаної зі збройною агресією на базі "будапештського формату".

Наступний формат  – це був 17 квітня 2014 року, так званий "женевський формат", в рамках якого брали участь окрім України Сполучені Штати Америки і на цей раз вже Російська Федерація, Європейський Союз.

В подальшому, на жаль, відбулася деградація як формата міжнародних переговорів від "будапештського" і "женевського" до так званого "норманського", де брали участь вже інші країни. Німеччина, яка ніколи нам не давала жодних  гарантій,  Франція, правда, яка давала, приєдналася до Будапештського меморандуму. Так само, на наш погляд, відбулася суттєва деградація інструментарію, який використовує українська влада і українська дипломатія для захисту українських інтересів на міжнародній арені. І в результаті ми прийшли до сумновідомого Мінського формату і так званих Мінських домовленостей.

Це така передісторія. Тому я не буду за браком часу детально зупинятися на всіх тих положеннях, які містить проект постанови. Але як ще раз я наголосив, в підготовці цього проекту постанови брали участь провідні міжнародні фахівці з міжнародного права, які нас консультували, які бачать широкий невикористаний потенціал в тих документах, а саме в Законі про ратифікацію договору про нерозповсюдження ядерної зброї в Будапештському меморандумі і в заяві Верховної Ради від 16 квітня 2014 року. Тобто цей проект постанови на чотирьох сторінках він якраз спрямований на те, щоб підвищити, посилити переговорні позиції України на міжнародній арені саме із застосуванням того інструментарію і тих положень як чинного законодавства України, так і міжнародно-правових документів, які нами, на жаль, на сьогоднішній день не використовуються.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Іванович.

Хотіли б почути позицію МЗС, чи справді перехід від "нормандського" до "женевського формату" і стане цією рятівною…

 

ВОВК В.І. Будапештського…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, і виконання Будапештського меморандуму, це я так… чи ви хочете мати три формати: "нормандський, женевський, будапештський?

 

ВОВК В.І. Пропозиція у нас така: рекомендувати Президенту України  з метою посилення позицій України на міжнародних переговорах – невідкладно вжити заходів, спрямованих на відновлення женевського формату міжнародних переговорів за участю офіційних представників України, Російської Федерації, Сполучених Штатів і Європейського Союзу, а також ініціювати його розширення за рахунок інших зацікавлених сторін, зокрема, з числа держав-підписантів Будапештського меморандуму та ……… України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  То ми можемо тоді зробити Нормандія - плюс і вставити всіх, хто був у Женевському форматі. Чи Женева… (Шум у залі)

Будь ласка, зараз надамо слово Олексію Сергійовичу Макеєву – директору департаменту політики та комунікації Міністерства закордонних справ для того, щоб почути офіційну позицію з цього питання МЗС. А тоді – обговорення колег.

Дякую.

 

МАКЕЄВ О.С. Доброго дня, шановні пані і панове народні депутати! Ви абсолютно правильно, шановний пане Вовк, описали всю історію розвитку переговорного процесу навколо врегулювання ситуації на Донбасі і у контексті агресії Російської Федерації і окупації Автономної Республіки Крим.

Насправді, ми б не стали підтримувати постанову в цьому формулюванні з огляду на те, що в тексті постанови існують певні неточності і формулювання, які призводять до, на нашу думку, не зовсім справедливих висновків і, відповідно, до закликів, до дій Президента та уряду.

Я наведу хоча б декілька прикладів. Виходячи з того, що сьогодні насправді не існує реальних механізмів реалізації Будапештського меморандуму, ми не можемо змушувати будь-які держави виконувати свої зобов'язання з огляду на те, що вони не розглядають цей документ як юридично зобов'язуючий документ. По-друге, ми не можемо посилатися, скажімо, на Будапештський меморандум, коли вимагаємо від інших держав надавати нам зброю, надавати план дій щодо членства в НАТО або запроваджувати якісь санкції. Серед іще елементів, на які я хотів би звернути увагу, наприклад,  пропозиція  про звернення до ради... до Генеральної асамблеї ООН стосовно запровадження санкцій, це не є сферою відповідальності Генеральної асамблеї ООН, а Ради безпеки ООН,

І найважливіше, ви правильно описали, що існувала достатньо велика кількість різних форматів, в яких Україна намагається захищати свою позицію. І саме в тому і полягає позиція Президента і уряду. Ми використовуємо абсолютно всі можливості, міжнародні майданчики для того, щоб проводити переговори і залучатися підтримкою наших міжнародних партнерів. Спочатку це був "женевський формат", я нагадаю, потім був, так званий, "міланський формат", в якому брали участь Європейський Союз, "нормандський формат". І сьогодні реалізація плану Президента, мирного плану Президента України відбувається як раз в нормандському форматі. Україна на разі залишається відкритою до будь-яких інших форм взаємодії. Найголовніше – це щоб результати призвели до покращення ситуації, до зупинки російської агресії і припинення бойових дій, повернення Донбасу під контроль України і повернення Криму Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мені здається, що тут справа не стільки в форматах, скільки в деескалації, в нових вимогах, які ми ставимо до всіх наших партнерів.

Будь ласка, Віктор Іванович, тоді запрошую....

 

ВОВК В.І. Я буквально короткий коментар відносно того, що ви говорите, що Будапештський меморандум не розглядається як міжнародний правовий документ нашими  партнерами.

Справа в тому, що базовим, як я вже сказав, документом, який був ухвалений Верховною Радою України перед Будапештським меморандумом – Закону про ратифікацію про приєднання України до Договору про  нерозповсюдження ядерної зброї, є пункт 6 застережень, які сформулювала Верховна Рада України, а саме, що цей закон, тобто наше приєднання України до  Договору про нерозповсюдження  ядерної зброї набирає чинності після надання Україні ядерними державами гарантій безпеки, підкреслюю, оформлених шляхом підписання відповідного міжнародно-правового документу. В такому разі, якщо Будапештський меморандум не вважати відповідним міжнародно-правовим документом, то відповідно до Закону України про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї цей закон не набрав чинності, і ми залишаємося ядерною державою. Я вважаю, що це надзвичайно важлива позиція в чинному законодавстві України, що якщо в нас немає міжнародно-правового документу, то відповідно до нашого закону Закон про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї просто для України не є чинним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні члени комітету, є в когось запитання до доповідачів? Будь ласка.

 

АР'ЄВ В.І. У мене одне питання: де будемо ядерні ракети купляти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, у вас сто відсотків як у професійного дипломата є зауваження, пропозиції.

 

ТАРАСЮК Ю.І. Звичайно.

Перше. Я, в принципі, підтримую ідею і основний сенс цього проекту постанови. Хоча маю конкретні зауваження до деяких пунктів, наприклад, в преамбулі ствердження про те, що відсутність у Будапештському меморандумі правових механізмів забезпечення гарантій безпеки. Правові механізми забезпечення гарантій безпеки в Будапештському меморандумі не могли бути виписані по тій причині, що це не є юридично зобов'язуючий міжнародний документ. Тому не можна говорити… Тим більше, що ви посилаєтеся знову ж таки на пункт 6 Будапештського меморандуму в пункті 2, де зазначаєте, що передбачений механізм консультацій. Тобто тут протиріччя існує.

Відновлення женевського формату не можливо в принципі. Женевський формат вже залишився в історії. Існує нормандський формат, який продукував документ, за яким фактично всі учасники живуть, подобається це нам чи ні, мені не подобається, але це є факт. Тому можна говорити лише про доповнення існуючого формату доданням, скажімо, Сполучених Штатів, Великобританії, як підписантів Будапештського меморандуму, і запрошення, можливо, Польщі, яка висловила публічно побажання своє. Це в принципі можливе.

В той же час, Віктор Іванович, я не погоджуюсь ставлю на голосування тим, що ви сказали, що Франція приєдналася до Будапештського меморандуму, можливо ви обмовились, Франція не приєднувалася до Будапештського меморандуму так само, як і Китай. Це дві країни, які зробили односторонні заяви і які відповідають духу Будапештського меморандуму. Із відповідних певних причин ці країни не приєдналися і не були з самого початку учасниками переговорного процесу.

Отже, на завершення я хочу сказати, що я готовий підтримати з виправленням певних елементів цього проекту постанови.

Говорячи про позицію Міністерства закордонних справ, я в чергове дивуюся позиції МЗС. От Олексій Сергійович сказав, що не існує реального механізму виконання Будапештського меморандуму. А як же відносно пункту 6? Це ж є механізм виконання Будапештського меморандуму.

Ну і сам характер відповіді МЗС мене дещо дивує. В довідці сказано, що Будапештський меморандум не є юридично зобов'язуючим документом, так, це факт, і є по суті символічною декларацією. Це ви вважаєте символічною декларацією підписи чотирьох, точніше трьох президентів і одного Прем'єр-міністра? Це не є символічна декларація, це, на мою думку, неуважне використання термінології Міністерством закордонних справ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в кого є ще пропозиції? Єдине, що, Віктор Іванович, чому ви не згадуєте в жодному випадку Крим, вимоги повернути, прив'язки санкцій до повернення Криму?

 

ВОВК В.І. Там по тексту кілька разів мова іде про постанову Верховної Ради від 16 квітня 2014 року про заяву про міжнародні... там Крим, там все є, там Крим є і Севастополь є, там все є в постанові  Верховної Ради від 16 квітня 2014 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тобто...

 

ВОВК В.І. Я повністю погоджуюсь із зауваженнями Бориса Івановича. Я був би вдячний якби він підключився до доопрацювання цього проекту з тим, щоб вийти на текст прийнятний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, можливо, варто посилити текст ще з конкретними вимогами щодо виведення військ, деескалації?

Колеги, я пропоную текст – на доопрацювання членами комітету і тоді на наступному тижні доопрацьовану версію – на затвердження. Така версія приймається? Хто за такий варіант? Одноголосно рішення  прийнято.

Колеги, переходимо до пункту 8, на прохання наших колег, порядку денного надзвичайно непросте питання зараз – це наша співпраця з Парламентською асамблеєю Ради Європи. Ми отримали звернення Президента ПАРЄ Анни... Дякую, Олексій. Анн Брассер. Будь ласка, Володимир Ар'єв як голова делегації України в ПАРЄ, якщо можете, коротко, члени комітету бачили вже лист Анн Брассер, але дуже важливо, яку відповідь ми маємо підготувати. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, це лист був, в принципі, наслідком звернення пані Марі Даллоз, яка звернулася із скаргою на дії мої і мого колеги Георгія Логвинського через те, що ми підійшли і поінформували її про існування проти неї кримінальної справи в Україні за незаконне відвідання Криму, яке вона здійснила в групі депутатів французького парламенту, попри попередження Міністерств закордонних справ України та  Франції, а також керівництва Національної Асамблеї Французької Республіки. У даному разі вона розцінила це як тиск на неї, хоча це була просто розмова. На жаль, ні я, ні Георгій не володіємо французькою, ми спілкувалися через перекладача, бо пані Даллоз не володіє відповідно англійською. І знімалося це все поруч на відео, для того щоб, ми знаємо, що, оскільки візит був зроблений з метою провокацій, з провокативною метою, то щоб потім ми могли надати будь-які докази того, що жодного тиску під час розмови або жодної недипломатичної поведінки не існувало.

У даному разі це, тобто лист від Брасор, це формальність насправді. Це питання не виносилося і не буде виноситися ні на засідання бюро, ні передаватися в Регламентний комітет, про що я говорив уже з Генеральним секретарем ПАРЄ паном Войтеком Савіцьким. І тому в даному разі це нам треба підготувати просто формальну відповідь, для того щоб це закінчилося і ми до цього просто не поверталися.

Жодних незаконних чи якихось там агресивних дій з боку ні Георгія, ні мого, ні інших членів делегації не існувало. Але пані Брасор ще попросила нас, так само нагадала, що від початку року без відповіді залишається тема, коли двоє депутатів від фракції Радикальної партії Вітко і Лінько – вони облили соком біля входу в Парламентську асамблею Ради Європи Геннадія Зюганова, томатним соком облили його.

В принципі, тут ми, дійсно, на жаль, не відповіли, хоча єдиною відповіддю на той випадок, я пропоную, ми розуміємо чому ми, ні ми, ні Регламент комітет Верховної Ради не надали відповідь, бо ми так і не змогли прийняти жодного рішення з цього питання. Я вважаю, що ми маємо відповісти щодо цього, що ми не отримали жодної інформації збоку поліції Страсбурга щодо порушених справ проти згаданих народних депутатів на початку року, без цієї інформації важко ухвалювати будь-яке юридичне рішення. і на цьому все.

Щодо цього випадку, ми мусимо сказати, що рекомендацію щодо відповіді дати наступну. Ми, як представники делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, проінформували французьких депутатів, які здійснили нелегальний візит, про існування проти них порушеної кримінальної справи в українських правоохоронних органах, жодного тиску не чинилося. І все, на цьому просто закрите це питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Георгій, ви погоджуєтеся з таким варіантом відповіді чи які ваші пропозиції?

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Я хотів би все ж таки трошки додати до ситуації, бо Володя у нас більш дипломатична особа така.

Мене звати Сергій Логвинський, я представник Меджлісу кримськотатарського народу в парламенті України. І основне моє завдання, як адвоката, я є до цього часу адвокатом, діяльність зупинена, але я залишаюся адвокатом, я захищаю права людини.

Так само, як вам відомо, зараз в Криму є шалений тиск, кожного дня проходять обшуки і кожного дня затримуються наші громадяни. І одна із систем легітимізації Криму – це було так званий політичний туризм, який був налагоджений на вищій гілки влади Росії разом з депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи. І як вже відомо, що всі французькі депутати були повідомлені про те, що вони повинні отримати дозвіл України на в'їзд, але вони не тільки не повідомили, під час розмови вони навіть наголосили про те, що Крим – це не Україна, тобто на пряму запитання: "Чи вам відомо було про кримінальну відповідальність?", сказали: "Так, нам відомо було про кримінальну відповідальність в Україні, але ми в Україну не виїжджали, ми виїжджали в Крим", це дослівно що зазначила пані Даллоз. Але нам відомо, що жодного імунітету, як зазначила Парламентська асамблея Ради Європи, під  час приватних візитів у  депутатів Парламентська асамблея Ради Європи не має. 

Також нам чітко відомо про те, що з врахуванням суб'єктивної сторони складу злочину та намірів цих депутатів було встановлено, що вони зустрічалися з особами, які є підозрюваними відповідно до українського законодавства, а саме: Аксьонов, Константінов та інші. Вони сформували доповідь про те, як все чудово в  Криму і про те, що права кримських татар не порушуються, і поінформували про це суспільство.  І  інформували про те, що загалом з точки зору України  вони мають безперешкодний проїзд на будь-яку територію, незважаючи на національне законодавство  України, що є чітким порушенням законодавства. Саме тому… Це був не перший і не останній візит цих людей, які мають певний статус. І саме тому за погодженням з Президентом України, за погодженням з Прем'єр-міністром України та Генеральним прокурором цим особам на підставі моєї  заяви було відкрито кримінальне провадження, після чого була вручена підозра та офіційним шляхом  була направлена.

Що можу сказати, що для нас важливо було зламати цей менталітет розуміння, що можна порушувати національне законодавство, і Україна буде навіть сприяти цим особам. Хочу зазначити, що за декілька днів група депутатів Європарламенту, які об'єднані в певну груп російську за підтримкою Росії в Європарламенті, поїхали до Криму, але в Москві зупинилися після того, як  вони почули, що була вручена підозра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це подіяло.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Це подіяло. І 30 депутатів офіційно відмовилися від візиту вже за декілька днів. Оце особисті наслідки отої події.  (Шум у залі)  А також угорці та  інші.

Хочу підкреслити, що декілька днів тому за моєю заявою було відкрите кримінальне провадження відносно Сільвіо Берлусконі саме за ті ж самі  події. Ми не маємо жодного  імунітету, ми не повинні  захищати. Ми повинні захищати нашу державу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна повістка – Анн Брассер.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. І щодо Анн Брассер. Я хотів би  підкреслити, ми зв'язку великою  повагою відносимося до Анн Брассер, як вони  захищає нашу державу. Нам дуже жаль, що вона не знайшла  можливості, офіційна відповідь сказала, що вона не має  права інформувати власних депутатів про те, щоб вони не вскочили в халепу, коли будуть в'їжджати в Україну наступного разу без дозволу або без візи, або іншим шляхом,  яким порушено чинне законодавство. Бо ми просили, поінформуйте всіх депутатів про те, що це кримінально-караний злочин. Цього розуміння не було. На жаль, нам відмовили.

Щодо фільмування. Я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тоді в своєму листі їй просимо від імені України, ми просимо вас поінформувати всі делегації…

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Саме це  я хотів підкреслити, що ми просимо, що це кримінальна кара. Для того, щоби не були затримані інші, на виконання резолюції Ради Європи про те, що вони не мають імунітету, щоб вони не були затримані на території України, що вони були проінформовані про це.

 І останнє я хотів би підкреслити. Як відомо, що Рада Європи має декілька інституцій, я дуже їх поважаю. А знаєте із шановних інституцій – це Європейський суд з прав людини, практикою якого є міжнародні угоди та виконуються на всіх частинах 47 країн світу. Так, от Європейський суд з прав людини вже неодноразово наголошував про те, що фільмування посадової публічної особи не може бути обмежене. Саме тому, якщо людина є публічною особою, а ми, вибачите, спілкувались з пані Даллоз в курильці на вулиці Бара, то я не знаю чому пані Брассер не зрозумів це рішення, а саме рішення це декілька… "Шпігель проти Німеччини" та ще було "Вон Гарвер проти Німеччини". Це пілотні рішення, які підкреслюють, що неможна обмежувати будь-які права з цього приводу. Саме тому ми діяли виключно в рамках міжнародного права, національного права, та діяли з метою захисту наших громадян, які зараз страждають, в тому числі за допомогою таких не дуже зрозумілих іноземних громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я дуже дякую. Тут просто в неї є одна фраза, яка, от якщо почитати тон її листа, то він достатньо як, скажімо, жорсткий, нахабний. Ну, не нахабний, але він не такий ніжно дипломатичний, а він достатньо відвертий. Одна фраза, яка в той час, коли велика симпатія до України, її делегації в асамблеї та підтримка її територіальної цілісності, такий тип поведінки не допомагає вашим парламентаріям чи вашій країні. Потрібно подумати як би, з одної сторони, лобістської роботи, а  з іншої сторони… (Не чути) З одної сторони,  продовжити те, щоби не їздили в Крим…

 

АР’ЄВ В.І. Я в даному разі можу сказати, що пані Брассер перебуває останні місяці, скажімо, дні на своїй посаді, вона в січні уже буде переобрана і певним чином її дії були часто достатньо суперечливі стосовно України, не один раз, да, і всі,  кожен член нашої делегації може підтвердити, що вона далеко не завжди займала нашу сторону з певних причин. Але... Ну, зокрема, я можу нагадати відмови там в... кілька відмов в тому, щоб ми змогли розмістити виставку про Донбас, про Крим в вестибюлі ПАРЄ. Але зараз питання щодо візитів в Крим і в інші окуповані території, завдяки нашому наполяганню, передано в регламентний комітет Ради Європи для того, щоби ухвалити необхідні зміни і рекомендації для всіх членів ПАРЄ щодо обережності і правил відвідування територій, які можуть ви кликати суперечності між національним законодавством та правилами, імунітетами ПАРЄ.

Тобто в даному разі я вважаю, що детально читати цей лист, вчитуватися в кожну фразу – нам  просто не має сенсу, нам треба по суті відповісти на обидва, на обидві теми, поставлені там. Якщо є якісь інші пропозиції, то треба їх висловити, свої пропозиції я висловив.

 

ВОВК В.І Оскільки в цьому листі зачіпається поведінка мого нинішнього колеги по фракції пана Лінько і колишнього колеги по фракції на той момент, теж члена фракції Радикальної партії пана Вітка, я хочу прокоментувати це кількома словами.

Перше, пан Лінько і пан Вітко приїхали у Францію, у Страсбург як приватні особи. Вони жодним чином не мали ніякого відношення до делегації Верховної Ради України до ПАРЄ. Приїхали при цьому по звичайним шенгенським візам в звичайних загальногромадянських паспортах, тобто не з дипломатичними, не у відрядження від Верховної Ради, вони туди приїхали як два українських громадянина. Це – перше.

Друге, вони брали участь в акції протесту, в якій брали участь кілька десятків, якщо не сотня українців, які приїхали з усієї Європи для того, щоб висловити свій протест Росії щодо збройної агресії України. Тому ті дії, про які згадує пані Брассер, відбувалися поза межами території Парламентської асамблеї Ради Європи, на території, яка до Ради Європи не має жодного відношення.

І тому я особисто як член Парламентської асамблеї Ради Європи вважаю, що це – грубе зловживання владою ……………., з боку пані Брассер, те, що вона взагалі розглядає це питання. Тому що якщо у когось можуть бути претензії, то ці… пан Зюганов і інший російський депутат мають право подати у місцеву поліцію міста Страсбурга Франції свої заяви, і це виключно компетенція французької поліції, якщо два громадянина України порушили в чомусь французьке законодавство на території поза територією Ради Європи. І Рада Європи, і парламентська асамблея не мають  жодного відношення взагалі до цього питання.

Тому я пропоную в цій части ні або проігнорувати або відповісти,  що це не сфера… дії громадян України на території поза Радою Європи не є… не відносяться до компетенції Ради Європи.

 

ТАРАСЮК Б.І. По-перше, я підтримую дії колег Ар'єва і Логвинського. В той же час я хочу запитати: чи було у вас звернення письмове або усне від Генеральної прокуратури з проханням вручити повідомлення про підозру?

 

АР’ЄВ В.І. Ні. Перш за все, це було не вручення, а це було… не було офіційним актом, це було, я підкреслюю, інформування про існування кримінального провадження, відкритого проти конкретних депутатів Національної Асамблеї Французької Республіки. Жодного юридичного  наслідку, правового напряму цей акт не мав.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Я хотів би підкреслити, що в даному випадку мова йде про Кримінально-процесуальний кодекс. Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що якщо офіційно підозра була направлена, переклад, за адресою перебування цих депутатів, але ж також цей кодекс передбачає, що вразі, якщо відомо, що можна передати іншим шляхом ці копії цих документів для того, щоб  повідомити особу, то це було використано. Саме тому в зв'язку із тим, що я був заявником по цьому кримінальному провадженню, саме тому була надана мені інформація про цю підозру і окремих доручень по цим діям в Кримінальному кодексу не передбачено. А щодо питання: чи погоджено це зі слідчим – так, це було погоджено зі слідчим та Генеральним прокурором. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я пропоную розділити цих два питання, так як сказав наш колега. По першому дати відповідь коректну стосовно того, що це є інформування і як засіб, який не порушує жодні норми міжнародні, жодним чином не було порушено, тому це наш метод, один із попередження наших колег про те-то і те-то. Так.

А друге – інформація в м'якшому тоні, без того, що хтось там щось, сказати просто, що це була чисто громадянська позиція як громадянина України на  дії агресії. Все. Розділити цих два питання. Перше – відповісти жорстко, друге – відповісти м'яко, але все-таки відповісти, щоб зберегти обличчя нашого комітету, що ми це тоже знаємо, реагуємо і наше бачення таке.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я хочу коротко сказать, но немножко другую точку зрения высказать на эти события два. Я согласна  с тем, что надо писать письма в защиту уже сделанного, с этим я согласна, потому что мы  только дальше будем терять лицо, если будем сейчас осуждать действия наших депутатов.

С другой стороны, вот вы все просто представьте картину: два депутата от Украины подходят к депутату от Франции, один вручает ей какой-то листок, что-то пытается сказать, другой фотографирует на телефон, потом это все выкладывается в Фейсбук. Я с глубокий уважением отношусь к Арьеву, к Логвинскому, с глубоким уважением отношусь к нашим коллегам из Радикальной партии, которые тоже подходят к депутатам других парламентов, поливают их там, допустим томатным соком. Вы просто себе это представляете, да, в цивилизованной стране, в цивилизованном месте, где защищаются права  человека.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Да, это лучше, чем зеленка и, наверно, лучше, чем бросать в  мусорные баки. Тем не менее, вот просто я хочу, чтобы мы для себя здесь сделали вывод и как-то попытались донести и до членов делегации, до членов наших фракций, что эти методы не являются цивилизованными, это нецивилизованные методы. И если мы хотим добиться того же результата по Крыму, это, наверное, можно делать, нужно делать, но какими-то другими, более цивилизованными способами. То, что пишет Брассор, она абсолютно права, что это не дает нам никакого дополнительного авторитета или не добавляет к имиджу Украины, показывает нас с другой стороны. Методы, которые приемлемы в Украине, украинском парламенте, к сожалению, совершенно не считаются приемлемыми в Европе.

И второе: по поводу того, что ее переизберут и как бы это все замнется. Есть преемственность Офиса, секретариат, который находится там вечно, поэтому ситуация не изменится. Это все равно будет длящаяся ситуация. Поэтому ответы давать надо, давайте будем защищать наших коллег уже по факту, да? Но, тем не менее, я бы призывала вести себя просто цивилизованно. Покажите себя с другой какой-то стороны, добивайтесь этой же эффективности, только какими-то более нормальными методами.

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Можно секундочку, буквально 30 секунд?

Юлия Владимировна, вы полностью правы, мы полностью поддерживаем ваше мнение. Нас там было человек 10, вы не переживайте. Окей, это была курилка, Юлия Владимировна, я полностью согласен. Мы были настолько корректны, галантны, у нас был с тобой адвокат, переводчик, мы перевели весь... на французский язык, мы курили вместе с ней сигареты, мы просто мило общались. Это во-первых.

Во-вторых. Юлия Владимировна, перед тем как нам…

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Это помогает… (Не чути) это пишет президент ассамблеи

 

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В. Юлия Владимировна, я же с вами полностью согласен, я же с этого начал.

Во-вторых, перед тем, как это сделать, мы провели соцопрос по всему ПАСЕ, включая будущего президента ПАСЕ господина Агромунда. Мы сообщили, мы сказали, что мы планируем делать ……….. действия. Нас поддержало большинство в ПАСЕ, более того, господин Агромунд даже сказал, что мы делаем правильные действия, он об этом пока не слышит. Это будущий президент ПАСЕ и президент Европейской народной партии.

Поэтому мне кажется, что факты последствий говорят о себе. И господин Гровак, кстати, их французской фракции тоже уже отказался ехать. И мне кажется, что просто, кто на кого работает, вот тут как раз очень важный вопрос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, це буде безкінечно.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я пропоную в листі, який ми маємо сформулювати, відповіді комітету і позицію комітету, відзначити, що обидва депутати діяли в рамках українського законодавства на прохання слідчого Генеральної прокуратури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную…

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Дуже важливо, я прошу теж все ж таки по ситуації з Лінько і Вітко вказати на те, що саме з точки зору законодавства жодних матеріалів від поліції Страсбурга не отримали. Да. Відповідно законних підстав для… крім вживати якихось заходів, комітет не має… Верховна Рада не має, оскільки законодавством передбачено передача справі, якщо вони, громадяни України порушили за кордоном законодавство, то це оформлюється відповідним чином. Оскільки це не було передано в правоохоронні органи України, немає підстав для реакції. Все.

А по цьому. Я ж вам в даному разі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, колеги, я пропоную зараз підтримати рішення, що Володимир Ар'єв разом з Володимиром Логвинським, вислухавши всі рекомендації наших колег, які в цьому тексті відповіді, вставити також прохання поінформувати всіх депутатів Парламентської асамблеї, що в Україні це кримінальна відповідальність, з пропозицією Володимира підготувати до кінця цього тижня цей лист і тоді ми, якщо треба в онлайн форматі чи секретаріат пропрацює. Тільки, будь ласка, оперативно відреагуйте на текст листа. І тоді відправляємо цей лист.

 

АР’ЄВ В.І. А подяку можна від комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте 2 листи окремо?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Два листи.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дві позиції.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Дві позиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я не думаю, що, коли є лист один тут. Я б краще одним якимось згадала і воно б там загубилося.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ганна Миколаївна, це твій лист. А наша позиція в двох…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В двох листах?

 

ЛУЦЕНКО І.С. В двох листах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я такого формату не знаю. Коли присилають один лист, а ми на один лист відповідаємо двома листами, можливо, краще в цьому листі розділити, що відповідаючи на ваш лист, позиція України: раз, два і наші бачення.

Колеги, хто за те, щоб було 2 листи? Два листи.

Добре, хай буде 2 листи, хай будуть 2 листи.

Колеги, я підтримую те, що сказала Юлія Володимирівна, але з іншої, згадуючи навіть наш виступ в Генеральній Асамблеї, коли нам довелося в порушення правил ООН піднімати прапор під час виступу Путіна, це так само був певний акт символічний, і коли нас вивели з залу, але, да, тому…

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, рішення прийнято. Дякуємо, зокрема, пану Логвинському, Володимиру Ар’єву. Переходимо далі до порядку денного.

Колеги, у нас тут є 2 питання, які об'єднані. Будь ласка.

 

АР’ЄВ В.І. Можна вас попросити, я мушу зараз залишити через те, що я маю іти виступати на асоціації…            Ні, я в 15, у мене виступ в 15:35, там мені прислали.

Я хотів попросити вкінці розглянути питання по Азербайджану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную зараз… Андрій Парубій, він підійде чи ви будете замість нього?  Колеги, я пропоную, щоб дозволити представнику Андрія Володимировича Парубія доповісти в трьох хвилинах суть проекту Закону про денонсацію договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки.

Хто за те, щоб дозволити?

Будь ласка, доповідайте коротко.

 

ХЛАПУК М.М. Доброго дня, шановна пані голово, шановні колеги народні депутати України! Отже, даним законопроектом пропонується денонсувати договір між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря Керченської протоки, який був  підписаний у грудні 2003 року після відомих подій, і відповідно, Кабінету Міністрів України доручити Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити уряд Російської Федерації про припинення дії договору і вжити заходів з визначення та делімітації в Азовсько-Керченському басейні територіального моря та виключно економічної зони України.

Фактично, основна мета цього проекту – це позбавити правової можливості для військових кораблів Російської Федерації користуватися свободою судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці. Наразі така норма міститься в частині першій статті 2 зазначеного договору, що, на думку авторів законопроекту, несе безпосередню загрозу для національної безпеки України в умовах агресії Російської Федерації та окупації частини території України.

Внутрішні води в межах цих територій були і є, фактично, театром бойових дій, і в таких умовах подальше одностороннє дотримання вимог договору між Україною і Російською Федерацією, вони становлять загрозу державному суверенітету та територіальній цілісності України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, будь ласка, ви читали позицію МЗС і аргументи? Ми можете зразу ваші контраргументи?

 

ХЛАПУК М.М. Отже, контраргументи з МЗС полягали в наступному, їх, фактично, три. Перше, те, що денонсація договору надасть можливість Російській Федерації розповсюдити свої загарбницькі методи на всю акваторію Азовського моря та Керченської протоки, зокрема, скасуються норми, що, цитата, "всі питання, що стосуються Азовського моря та Керченської протоки, повинні вирішуватися лише мирними засобами спільно або за згодою України і Росії". Таке зазначено в договорі.

Але натомість маю сказати, що норма про мирне вирішення спорів встановлена не на рівні зазначеного договору, відповідно до  пункту третього статті 2 статуту ООН усі члени Організації Об'єднаних Націй вирішують свої міжнародні спори мирними засобами таким чином, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир і безпеку, і справедливість.

Крім того, є заключний акти наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 року і Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних спорів від 1982 року.

Так само з позиції Міністерства закордонних справ зазначено, що припинення договору стане односторонньою відмовою від домовленостей щодо розмежування Азовського моря лінією державного кордону.

Тут маємо зазначити наступне. Так, принципове питання для України  ще до агресії Російської Федерації було встановлення державного кордону в Азовському морі та Керченській протоці, і збереженням українського контролю над Керчь-Єнікальським каналом. Даний договір визначає, що Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди між сторонами. Втім така угода досі не була підписана. Відповідно делімітації кордону в Азовському морі та керченській протоці немає. В липні 2012 році було останнє повідомлення від президентів відповідно України і Російської Федерації про завершення переговорів щодо делімітації Азовського і Чорного морів. Потім була інформація, що фактично були лише порозуміння досягнуті, але не було остаточних домовленостей. І станом на сьогодні питання делімітації не є вирішеним, а сама норма про визначення державного кордону є очевидною, адже інакшого і не може бути між двома суверенними державами. Інше питання полягає в нормі преамбули даного договору, якій ми пропонуємо денонсувати, що всі питання, які стосуються Азовського моря та Керченської протоки  повинні вирішуватися лише мирними засобами спільно або за згодою України і Росії. Тобто вразі виконання умов договору ми маємо узгоджувати дії в своїй частині акваторії Азовського моря з Російською Федерацією навіть після визначення державного кордону відповідною угодою, а на сьогодні ще і фактичні умови агресії Російської Федерації стосовно України.

Маю зазначити, що державний кордон між Україною і Російською Федерацією встановлено договором відповідним 2003 року. Але від точки стику державних кордонів  України і Російської Федерації та Республіки Білорусь до точки розташованої на березі Таганрозької затоки, тобто фактично без Азовського моря, Керченської протоки.

Додатково було укладено угоду про демаркацію україно-російського державного кордону. Але до  2015 року фактично не була проведена демаркація, що змусило Ради національної безпеки і оборони в цьому році у травні місяці прийняти рішення про невідкладні заходи стосовно захисту України і зміцнення її обороноздатності, де було позначено, дано доручення Кабінету Міністрів   України в односторонньому порядку позначити україно-російський державний кордон на місцевості. Це питання на рівні в акваторії Азовського моря так і не було визначено.

І останній контраргумент з позиції МЗС полягав у тому, що  після денонсації договору Україна буде змушена розпочинати нові переговори з Російською Федерацією  щодо врегулювання конфліктних ситуацій в акваторії Азовського моря та Керченської протоки на значно гірших початкових умовах, пов'язаних з анексією Криму. 

Зазначу, що переговори про делімітацію Азовського моря та Керченської протоки неможливі без вирішення питання  припинення окупації Криму та  окремих районів Донецької та Луганської областей Російською Федерацією. І наразі  ми маємо захистити  своє право діяти в Азовському  морі  згідно своїх національних інтересів та відповідно до військових загроз, які виниклу  у зв'язку з агресією  Російської Федерації.

Дякую. На цьому все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  вам.

Будь ласка, Олена Олександрівна Шалапут –  заступник начальника  управління  Російської Федерації МЗС України.

 

ШАЛАПУТ О.О. Шановні,  члени комітету, дуже дякую вам за слово.  В принципі, щойно були сказані  контраргументи, але все ж таки позиція МЗС полягає у тому, що на сьогоднішній день у нас  це є єдина угода, завдяки  якої  значить ми можемо використовувати  аргумент щодо укладення Угоди  про кордон в Азовському морі та Керченській протоці. Справа  у тому, що денонсація цього договору, на нашу думку,  може завдати  суттєвої шкоди національним інтересам України  та, як сказав колега, і ми вважаємо, що це саме так, і це  розв'яже руки  Російській Федерації в  її  діях  в акваторії  Азовського моря та Керченської протоки. 

Нас нещодавно російська сторона поінформувала про свої наміри будівництва   керченського…  тобто мостового переходу через  Керченську протоку.  Це  вони поінформувала нас, так знаєте, просто надіслали ноту. Чому?  Запитання. А надіслали вони тому, що  відповідно до цієї угоди вся діяльність господарська, будь-яка має здійснюватись за згодою сторін.  Тобто, якщо  ми на сьогодні денонсуємо цю угоду, поки у нас є окупація  Криму, поки  у нас не вирішено проблему кордону,  морського кордону в Азовському морі та Керченській протоці, ми вважаємо  недоцільним робити будь-які кроки на  денонсацію. Ми її можемо використовувати потім шляхом наших в судах і в інших міжнародних інстанціях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще Міністерство юстиції, Сергій Ігоревич Пєтухов, ваша...

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Добрий день, шановна голово, шановні присутні. Міністерство закордонних справ висловило свою позицію. Ми, в принципі,  підтримуємо, але тут не було висловлено, скажімо так, ще один момент. Річ в тім, що, відповідно до цього договору, чітко зазначено, що Азовське море та Керченська протока є виключно і історично внутрішніми водами України і Російської Федерації. Що таке внутрішні води? Це води, на які поширюється юрисдикція і суверенітет держави повністю. Тобто згідно цього договору на сьогоднішній  момент на всі води Азову і Керченської протоки поширюється юрисдикція і суверенітет як Російської Федерації, так і України.

Далі. Дійсно дуже важливо і в рамках цього договору здійснюється господарська діяльність і в сфері рибальства, і в інших. На сьогоднішній момент ця діяльність здійснюється за обопільною згодою двох держав. Наскільки я знаю сьогодні, російська сторона нещодавно була на переговорах, стоїть вишка, де вони поставили... вишку, яка чи досліджує газ, чи щось там і ходять два військові російські кораблі, і не пускають нікого, наших ні рибалок, нічого. І завдяки саме цій угоді ми можемо акцентувати увагу російські стороні, що вони порушують саме цей договір – це господарська діяльність. Далі, якщо... Але акцент на те, що це є внутрішні води.

Далі, навіть якщо ми припинимо, денонсуємо зазначену угоду, у нас з вами залишається ще положення в Договорі про державний кордон, де теж зазначено, що ці води є внутрішніми водами України і Російської Федерації. Тобто і відповідно ще є заява президентів, яка була зроблена в той же день, коли підписувався договір по Азову. Тобто навіть за умови денонсації зазначеної угоди, у нас з вами залишиться все рівно стаття 5 договору про державний кордон, яка передбачає, що це є історично внутрішніми водами і Росії, і України, і відповідно на ці води буде поширюватися юрисдикція і суверенітет як України, так і Росії.

 Тому, скажімо так, але договір про державний кордон не передбачає, скажімо так, зобов'язань про те, що Російська Федерація зобов'язана узгоджувати, ну і відповідно Україна, всі дії стосовно діяльності в Азові і в Керченській протоці.

Тому у разі прийняття такого рішення слід враховувати наслідки те, що відбудеться, буде денонсовано договір по Азову, в якійсь мірі буде, зокрема, Російській Федерації будуть розв'язані руки стосовно необхідності погоджувати з українською сторону будь-які свої дії в рамках в тому числі і господарської діяльності на території Азову і Керчі. Ну і знаючи як себе поводить Росія, можемо мати певні наслідки.

Ну є ще, у разі прийняття є ще технічні моменти, ну це знову там поміняти слово "припинення" в тексті "на денонсацію", а знову ж таки основне, на що треба звертати, що це внутрішні води.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Степанівна, питання у вас.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Мабуть було б цікаво почути і думку міністерства, де міністр у нас Пивоварський,  я не бачу тут жодним чином представників міністерства інфраструктури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є представник - перший заступник.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Якщо можна було б. Чи є думка з цього приводу?

 

ШУЛЬМЕЙСТЕР В.Ю. Я з цим питанням не приїхав, я не знав…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ви з іншим приїхали?

 

ШУЛЬМЕЙСТЕР В.Ю.  Я з іншим приїхав.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну мені здається, що було б цікаво почути і тут думку. Ми не чуємо думки і РНБО, ми не чуємо думки Міністерство оборони, держприкордонників.

Я би все-таки, я от чуючи дві сторони, навіть 3, я бачу як плюси, так і мінуси, і треба було б все-таки зважувати і на наслідки, і на те, що ми перебуваємо в стані війни фактично. не повна картина для прийняття рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте перенести розгляд питання і отримати ще…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я пропоную запросити або отримати думку принаймні ще цих трьох структур кого я назвала, а тоді прийняти рішення. Не спішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб підтримати пропозицію, щоб від імені комітету надіслати ще запити в РНБО, в Мінінфраструктури для отримання додаткової інформації…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Держприкордонної служби…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Держприкордонної служби, так. І Міністерства оборони, так. Хто за таку пропозицію тоді?

Одноголосно.

Тоді подякуємо тим колегам, які присутні, візьмемо ту інформацію для роздумів.

Так, колеги, переходимо тоді до розгляду наступного пункту порядку денного. Попросимо також секретаріат на наступний раз більше витребувати інформації, так, і членів комітету також перед засіданням готуватися, та, якщо потрібно інформацію, то більше запити, щоб була більш злагоджена робота.

Колеги, зараз в нас є 2 фактично схожих пункти порядку денного це 0042 і 0043 поданий народним депутатом Березою Юрієм Миколайовичем. Його немає, так?

 

_______________. Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я не знаю, ну, в нас просто просидів перший заступник міністра інфраструктури, півтори години просидів. Да, давайте хоча би, ну, просто з поваги до людини. Будь ласка.

 

ШУЛЬМЕЙСТЕР В.Ю. Ну, мене зараз чекають тут поверх вище, транспортний комітет. Дякую.

Шановні народні депутати і присутні, по обом цим документам в нас є заперечення, ми не підтримуємо жодного з них.

По-перше. На сьогодні автомобільна галузь, вона є дуже у важкому стані. Минулого тижня я був на Асоціації перевізників і вони дуже сподіваються, що ми будемо не робити їх життя таким важким,а будемо спрощувати і процедури на кордонах і будемо спрощувати дозвільну систему.

Що стосується Росії. На сьогодні в нас більше наших перевізників їздить туди ніж навпаки. І Росія це не тільки перевізники, які їдуть до Росії, а це і перевізники, які їдуть і до Казахстану, Азербайджану, це десь 200 тисяч перевезень на рік, це тільки вантажівки. До цього ще треба приєднати пасажирські перевезення. І хочу сказати, що тут написано, що немає ефекту економічного, немає додаткових витрат з державного бюджету. Тільки прямих витрат – це 2 з половиною мільйони, це платні дозволи. Додатково, ми підрахували, ефект від цього законопроекту буде десь півтора мільярди гривень – це те, що втрачають наші перевізники.

Тому ми не підтримуємо ні денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією про міжнародне автомобільне сполучення, ні співробітництво під час здійснення спільного контролю. Те, що останнє є мирний план Президента України, який передбачає поступове відновлення контролю на українсько-російському державному кордоні. І цей законопроект повністю суперечить цьому плану. Так що ми не підтримуємо жодного з них. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за вашу позицію.

Давайте ми заслухаємо ще одного доповідача. А вас, Володимир Ігорович, попросимо ще на хвилину залишитися, якщо будуть запитання від членів комітету.

Так, колеги, Міністерство закордонних справ, Олена Олександрівна. Якщо можете, по двох відразу законопроектах.

 

ШАЛАПУТ О.О. Да. МЗС також не підтримує цей законопроект, оскільки вважаємо, що денонсація цих документів може призвести та заподіяти шкоди нашим українським перевізникам.

Також хотіла би зазначити, що денонсація документів не дозволить реалізувати задекларовані в Пояснювальній записці завдання, а саме: повну зміну як режиму правового регулювання державного кордону між Україною і РФ, так і правового статусу росіян в Україні, в тому числі стосовно їх пересування по країні.

Хотіла би також привернути увагу, що це є єдиним двостороннім документом, яким врегульовується питання автомобільних перевезень, в тому числі і транзит через Російську Федерацію. Тобто в нас навіть немає багатосторонньої угоди, є така угода в рамках СНД, але для України вона не є чинною. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міністерство юстиції, якщо можна. Будь ласка.

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Наявність міжнародних договорів, які регулюють питання міжнародних перевезень, передбачено у нас національним законодавством. І Законом про автомобільний транспорт, який регулює, визначає, що організація міжнародних перевезень здійснюється відповідно до міжнародних договорів, і також Законом про транспорт теж передбачено питання безпеки руху транспортних засобів. Слід тут враховувати, що документ двосторонній, який встановлює і права, і обов'язки як для росіян на території... російських перевізників на території України, так відповідно і українських перевізників на території Російської Федерації. Тому у разі денонсації зазначеної угоди, буде правовий вакуум у цій сфері, відповідно не будуть врегульовані питання отримання ліцензій, звільнення від оподатковування і багато інших питань, які врегульовані зазначеною угодою.

Тому, як зазначено вже представником Мінінфраструктури, тому тут треба прораховувати, що, можливо, наші більше втратять громадяни і правовий вакуум, він взагалі є неприйнятним. Це питання повинно бути врегульоване.

 

_______________. (Не чути)

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Слід тільки враховувати, є певні аспекти по всім цим договорам, що чомусь ставиться питання про припинення дії міжнародних договорів і забувається про такий аспект, як зупинення, тобто тимчасове припинення дії того чи іншого міжнародного договору, не конкретно цього.

Що стосується договору іншого – про міжнародні... да, про здійснення спільного контролю, то можна сказати, що зазначена угода є, передбачена нашим законодавством можливість здійснення спільного контролю, що і було зроблено шляхом укладання цього договору.  Але слід враховувати, що цей документ, він є рамковим, він встановлю певні правила гри, але де саме має здійснюватися цей контроль, обсяги його, пункти пропуску – це мають бути укладені окремі документи, окремі угоди, поки цих угод немає – ця угода не діє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні члени комітету, чи є в вас запитання? Будь ласка, Юлія Володимирівна і Борис Іванович.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. В мене є пропозиція: зробити виключення і проголосувати рішення по цих двох законопроектах за відсутності пана Берези, щоб не перекладати, бо у нас і так перенавантаження.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Оці пропозиції виглядають як .... те, що…  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, важко не погодитися з аргументами викладеними представниками міністерств. І я швидше на відміну від моїх ранніх позицій, підтримаю пропозицію про не згоду з даним законопроектом, з даними законопроектами. В той же час, я хотів привернути вашу увагу і користуючись присутністю тут представників міністерств, який різнобій ми бачимо у відповідях. Наприклад, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників, яка мала б бути зацікавлена очевидно в захисті своїх прав, прав перевізників, вона пише про те, що прийняття цього закону не несе шкоду іміджу, бачите, України. Не економічній вигоді перевізників, а шкоду іміджу. Це щось, я не можу зрозуміти логіки взагалі. А МЗС України пише, що може заподіяти шкоду українським перевізникам. Правильна позиція МЗС? А позиція  Асоціації перевізників мене просто дивує. Тому я погоджуюсь з тим, що дані законопроекти не  слід підтримувати. Дякую.

 

ШАЛАПУТ О.О. Да, буквально коротка репліка. Справа в тому, що ця чинна на сьогодні угода, вона насправді не дуже вигідна Російській Федерації. І я думаю, що Міністерство інфраструктури підтвердить, що російська сторона порушує питання щодо внесення до неї змін. А саме щодо приведення її у відповідність до її новоутвореного Євразійського союзу. Тому я вважаю, що ми маємо зберегти її втому вигляді, в якому вона на сьогодні є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) помічників консультуватися перед тим, як писати тексти і потім…

 

ВОВК В.І. Я думав, що ви вже хочете закрити дискусію. Шановні колеги, в даному разі я поділяю спільну точку зору щодо першого законопроекту, це по денонсації про міжнародне автомобільне сполучення, про недоцільність, оскільки ця угода скоріше в інтересах української сторони, ніж російської, але давайте розділимо ці два різних законопроекти. Я так розумію, ми одночасно їх розглядаємо.

Щодо другого співробітництва під час здійснення спільного контролю. От представник Міністерства юстиції сказав, що це фактично рамковий договір, рамкова угода, яка реально і не працює, оскільки не доповнена додатковими конкретними положеннями, але значить в такому разі вона не працю, вона не приносить користі, але вона нам приносить шкоду, вона нам приносить пряму шкоду своїм символізмом, тому що це угода про спільний контроль, тобто спільний контроль між країною-агресором, державою-агресором, якою ми визнали офіційно Російську Федерацію своїм рішенням, і державою-жертвою, якою є Україна. І не приносячи нам жодної користі економічної, наявність такої угоди приносить нам, безумовно, пряму символічну шкоду, оскільки ми допускаємо спільний контроль на Українсько-Російському державному кордоні з державою, яка фактично здійснює проти нас збройну агресію.

Тому я наполягаю на тому, щоб ми окремо розглядали ці 2 питання і окремо голосували. Я особисто підтримую … Я особисто буду голосувати за денонсацію оцієї шкідливої символічної угоди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що коли представники міністерств висловлюються, то вони висловлюють позицію по двом законопроектам, у них по двох негативні, тому…

 

ВОВК В.І. Я не зрозумів яка користь, я не зовсім зрозумів з виступів представників міністерств в чому користь для нас оцією другої непрацюючої угоди, але якраз з іміджевої точки зору якраз є шкідливим.

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Міністерство юстиції. Ми коли працювали з зазначеним документом, я зв'язалася з прикордонниками, аргументація була така, що ми довго працювали над цим документом, і іншої я не почула.

Позиція Міністерства юстиції, ми лише констатували факт, те, що, да, на сьогоднішній момент такий договір укладено, така угода укладена, але для того, щоб вона запрацювала, потрібно укладати ще інші угоди, де мають бути чітко визначені пункти пропуску, де буде здійснюватися такий спільний контроль..

 

ВОВК В.І. Ви підтверджуєте те, що я сказав, що…..

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Так, так, так. На сьогоднішній момент зроблено перший крок, але не зроблено другого.

 

ВОВК В.І. …вона не приносить нам практичної економічної користі і так далі, але вона, безумовно, є шкідливою з точки зору символізму, іміджу про те, що ми спільно з державою-агресором хочемо здійснювати спільний контрольна державному кордоні.

 

ШАЛАПУТ О.О. Абсолютно погоджуємося з тим, що ця угода, дійсно, не відповідає інтересам нашим, що не може йти мова про якийсь спільний контроль в пунктах пропуску з державою, яка здійснює політику агресії проти України. Але ми в цьому разі керуємося також позицією Державної прикордонної служби та наших митників. Справа в тому, що, на жаль, їх немає, але на сьогодні в нас, як всім відомо, є неконтрольована ділянка українсько-російського кордону. І в нас на сьогодні в пункті пропуску "Донецьк" – це пункт пропуску "Донецьк", - перебуває зведений загін прикордонників та митників, які здійснюють хоча б візуально, зрозуміло їх умови там перебування, але все ж таки спостереження. Це єдиний на сьогодні в нас важіль, щоб вимагати від російської сторони перебувати хоча б їх пунктах пропуску на тих ділянках, які ми на сьогодні не контролюємо. На сьогодні не контролюється 10 пунктів пропуску, з них 2 – це аеропорт "Луганськ" і аеропорт "Донецьк", це 3 залізничних і 7 автомобільних. Дякую.

 

ВОВК В.І. Я все-таки не зовсім зрозумів. Це перебування, воно…

 

ШАЛАПУТ О.О. Це не в рамках цієї угоди, ні.

 

ВОВК В.І Так якщо це не в рамках цієї угоди, так причому тут ваші аргументи, якщо це не в рамках цієї угоди?

 

ШАЛАПУТ О.О. Але це потягне за собою, на думку, знову-таки ж прикордонників, і тому бажано було б їх, можливо, думку запитати, що це потягне… як наслідок буде – це видворення нашого зведеного загону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Юрійович.

 

ШУЛЬМЕЙСТЕР В.Ю. Да, дякую.

Денонсація цієї угоди може позбавити нас єдиної підстави та можливості перебування контролюючих органів у російських пунктах пропуску, тобто це дуже важливо. І це дасть невірний сигнал щодо мирного плану Президента.

Я думаю, що теж невірно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати 0042 про денонсацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення та протокол до цієї угоди.

Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався? Дякую.

Також ставлю на голосування проект 0043 про співробітництво під час здійснення спільного контролю осіб, транспортних засобів, товарів на українсько-російському державному  контролю, кордоні, перепрошую.

Хто – "за"? Хто – проти? Рішення комітету є.

Так, колеги, переходимо до наступного. Дякуємо всім нашим колегам, от. До побачення. Про проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про взаємну охорону інформації з обмеженим доступ. Оскільки це документ ДСК, от. Ми членів громадської ради…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна. А, можна. Добре. Ага. Добре.

Просимо зараз Андрія Івановича Зайця директора Департаменту Близького Сходу та Африки Міністерства закордонних справ. Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Шановна пані голово, шановні народні депутати, законопроект про ратифікацію внесений Кабінетом Міністрів, розроблений Службою безпеки і стандартним, Україна має десятки договорів абсолютно такого ж змісту з багатьма державами різних континентів. Угода підписана в 2012 році, законопроект про ратифікацію вже був поданий до Верховної Ради в 2013 році. Але у зв'язку зі зміною складу Кабінету Міністрів був повернутий і от зараз знову поданий.

Чому нам потрібна ця угода з Об'єднаними Арабськими Еміратами? Зараз ми знаходимося на завершальній стадії розробки двостороннього документу про співробітництво в галузі мирного використання космічного простору без регламентування обміну інформацією з обмеженим доступом, вона не зможе бути реалізованою. Так само в галузі військово-технічного співробітництва у нас є двосторонній  документ, який не може працювати без того, щоби ця базова угода набула чинності. Тому просив би вас про підтримку. І хотів би також зазначити, що при внесенні Кабінетом Міністрів до Верховної Ради  цього законопроекту, секретаріат Кабінету Міністрів  допустив прикру помилку, і замість Голови служби безпеки, який є розробником і відповідно мав би бути доповідачем, зазначив міністра закордонних справ. Я думаю, що колеги зі Служби безпеки із задоволенням виконають свій службовий обов'язок. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буває. Дякую вам, Андрій Іванович.

Будь ласка, Віктор Петрович.

 

ДОРОШЕНКО В.П. Доброго дня, шановна пані голово, шановні народні депутати, шановні присутні! Ну, в принципі, все, що мав сказати я, сказав колега з МЗС. Я тільки прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) Одноголосно.

 

ЮРАШ С. Доброго дня! Дякую за надану можливість. Ми зараз, на жаль… Святослав Юраш, секретар Громадської ради.

На даний момент ми завершили другу редакцію відповідно пропозицій щодо комплекс реформ до управління зовнішніми зносинами. Ми на даний момент завершили ряд засідань Громадської ради, де ми розглянули багато запитів і пропозицій від комітету. Серед них особливо ми розглянули в контексті робочих груп даний законопроект щодо реформи дипломатичних служб і відповідно щодо консолідованої претензії до Російської Федерації.

В даному моменті ми розглядаємо, перш за все, ситуацію з управлінням зовнішніми зносинами в контексті пропозицій від наших .…. учасників. І відповідно ми маємо декілька напрямів розгляду. Перш за все, ми хотіли би даним документом чітко поставити пріоритети в контексті принципів цілей та діяльності управління зовнішніми зносинами.

По-друге, ми хотіли би посилити в цьому законопроекті, представити різноманітні формати посилення ролі парламенту в діяльності управління зовнішніми зносинами. І окрім цього дати чітку роль громадянського суспільству в управлінні зовнішніми зносинами. Ми розглядаємо фінальний, фінальну другу редакцію і будемо на наступному засіданні наступного тижня дивитися три пропозиції. І після цього фіналізувати третю редакцію, яку ми відправимо, звичайно ж, до комітету на розгляд. І відповідно в цьому контексті ми надали інформацію, розіслали їм всім вам прямо перед засіданням та декілька днів перед цим. І ви можете ознайомитися з редакцією у ваших е-mail.

Окрім цього, ми хотіли би запитати питання  щодо нових учасників Громадської ради, на даний момент є 37 учасників Громадської ради, на жаль, велика частина з них не з'являється на засіданнях. А особливо, ми склали список 14 учасників, які ні разу або лише один раз з'явилися на засіданнях, розіслали їм запити. Сім з них або відповідей  взагалі не дали, або дали відповідь, в яких написали приблизно: приєднаюся, якщо це нам буде цікаво. А відповідно ми би на наступному засіданні все ж таки хотіли би прийняти рішення щодо цих учасників і надати вам цей список людей, щоби ми могли би розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ЮРАШ С. Звичайно, звичайно. Ну, ми читаємо постанову, в якій виключати і приймати до складу Громадської ради може виключно комітет. Саме тому ми вам направимо, звичайно ж... Звичайно. Звичайно. Ось і відповідно ми хотіли би також дізнатися щодо можливості отримувати законопроекти такі, як розглядаються зараз до засідання комітету. На жаль, мали проблему довгий час з тим, що не вчасно або не зовсім вчасно отримували повідомлення про засідання комітету, тому не могли прийняти  в них усіх участь. На щастя, проблема була виправлена в останні декілька місяців. А лише маємо проблему з тим, що ми  не отримаємо от даних проектів законів, даних договорів, які ми могли би розглядати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На сайті...

 

ЮРАШ С. Звичайно, звичайно, звичайно. Але відповідно в тому ж форматі, в якому ми отримуємо інформацію по засіданнях комітету, саме е-mail, було би дуже резонно, якщо би таку ж інформацію про ці проекти ми отримували також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЮРАШ С. Так, щоб ми могли давати свою експертну думку, а також включати це в розгляд наших засідань. Ось. Дякую за слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще з Громадської ради готовий доповісти? Да, будь ласка.

 

КАСЯНЧУК С. Одне речення. Я Сергій Казанчук, заступник голови Громадської ради.

Тільки дуже коротко: що ми вирішили не збільшувати кількість уже учасників Громадської ради. Але якщо будуть виключені ті учасники, то на їх місце можна буде взяти нових.

І ще одна пропозиція: щоб не тільки давали інформацію вже про текуче засідання, а все-таки хотіли налагодити більше таку, стратегічну, співпрацю, щоб, скажімо, ті напрямки, які треба було би проаналізувати і пропрацювати глибше, щоб дали, скажімо, два-три місяці перед тим, тому що дуже багато є, ну, людей, які працюють в енергетичних центрах, мають дуже добрий досвід, і щоб повністю можна було задіяти ресурси громадської ради, щоб можна було допомогти в роботі комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. В наступному році буде 25 років незалежності України, 100-річчя від створення "Щедрика". Чи ви якісь вже розробляєте плани промоцій України, через, зокрема ви представляєте Світовий конгрес українців, тобто чи є вже якесь планування заходів на наступний рік?

І також, ви бачите, в нас сьогодні в порядку денному, в "Різному", є підготовка круглого столу на тему "Культурна дипломатія: плани на 2016 рік", тобто ми хочемо якось налагодити діалог між Міністерством культури і МЗС в просуванні України. І від вас також, якщо будуть якісь пропозиції… Ну, ми зараз визначимо дату, бо це була пропозиція якраз Віктора Івановича, тоді, коли в нас тут були жаркі дебати між Міністерством культури і МЗС, хто головний в промоції України в культурній дипломатії, і ви запропонували окремий круглий стіл.

 

КАСЯНЧУК С. Я думаю, ну, це вже з точки зору Світового конгресу українців та її громадської ради, що абсолютно готові включитися в розробку і опрацювання цих тем і подати свої пропозиції по цих напрямках. А як СКУ, то ми активно працюємо і з МЗС, і з Міністерством культури. Так що, в принципі, немає конфлікту. І я думаю, що в даному питанні можна було б об'єднати зусилля, а не створювати конкуренцію.

 

ЮРАШ С.  Ще одна ремарка.

Є ще питання стосовно Інституту Шевченка. Це ідея, яка постійно звучить через медіа і через різноманітних представників Міністерства культури. Якщо ця ініціатива є реальною, громадська рада могла би обговорити саме інституційно, як представити, організувати і зібрати даний інститут до купи. Тому якщо є якась пропозиція від Міністерства культури реальна такого формату, це можна було би також внести на обговорення Громадської ради.

 

ТАРАСЮК Б.І. Перш за  все, я хотів би подякувати представника громадської ради за інформацію про їх діяльність. Я, як і всі члени комітету, отримав інформацію і наробки громадської ради. Маючи можливість працювати з різними громадськими радами і в Міністерстві закордонних справ, і в Комітеті європейської інтеграції, я повинен сказати, що громадська рада нинішнього складу при нашому комітеті є дієвою, активною. Тому треба подякувати їм за їх роботу.

Що стосується пропозиції щодо складу Громадської ради, то я підтримую позицію громадської ради відносно необхідності позбавлення від тих членів, які на папері значаться членами, але рішення повинен приймати, звичайно, комітет. І не підтримую в частині, що члени  громадської ради вважають достатньо вже існуючу кількість членів громадської ради, нагадати, що це питання вирішується не громадською радою, а комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

МАКСАК Г. Я хочу… Геннадій Максак, член Громадської ради. Хотів би доповнити своїх колег лише в тому, що складається враження інколи, що в нас є лише інформування, коли ми інформуємося про те, що є засідання комітету.

В той же час ми чули від низки народних депутатів, що проводяться консультації з експертами, з громадськістю, яка, скажемо так, є поза форматом громадської ради. Тому я думаю, що саме, можливо, і про активний підхід саме вас, людей, які створювали цю раду, був би дуже досить активним. Тобто якщо у вас є якийсь проект, який цікавить наша експертиза або  наша консультація, то ми би б раді в такому форматі працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Я думаю, що, можливо, ми так плавно, поки тут є  якраз присутні, перейдемо до цього пункту, що з "Різного" – про підготовку круглого столу на тему: "Культурна дипломатія. Плани на 2016 рік". От, зокрема, там є і питання Інституту Шевченка, є і питання заходів на наступний рік в промоції України, у відсічі російській агресії. Пригадуйте, це у нас десь було місяці 3 тому дебати між МЗС і… Вони створюють зараз відділ публічної дипломатії і ми якраз в процесі розгляду бюджету, Міністерство закордонних справ на 2016 рік проговорювали, що були питання на інформаційній компаній, на заходи з культурних просувань України в різні центра.

Я пропоную десь в кінці листопада, в тиждень, коли буде комітетський, провести круглий стіл з запрошенням і таких людей, як Влад Троїцький і "Гогольфест", і ті, які фінансували, не фінансували, які підтримували "Молодість", різні заходи, які можуть бути. У нас не поганий досвід є Українського інституту в Швеції, який проводили фестиваль кіно, концерти і навіть стали членами цієї Асоціації Європейського Союзу у культурницьких інституцій. Тобто такі от заходи…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство культури в першу чергу, бо вони зараз розробляють проект  щодо інституту Шевченка, чи це нам потрібен інститут Шевченка, чи інститут культури, як мають всі, Британія має свій там British Council, французи… тобто нам вже назріла потреба, бо ми тільки говоримо про війну на сході, а як світу показати, що України це не тільки війна на сході, а через культурницькі мистецькі заходи, і заодно здружити. Бо у нас є проблема МЗС і Мінекономіки, коли ідеться про торговельні представництва, хто там керівник, і так само у нас є тут проблема між МЗС і Міністерством культури, хто головний в промоції України.

Тому я пропоную, якщо ми зараз проголосуємо, щоб до кінця листопада провести такий культурний… В сесійний тиждень?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Бажано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте попередньо на середу комітетський день.

Добре… (Шум у залі)

 

КАСЯНЧУК С. У мене ще одна пропозиція, тільки взяти ще представників Адміністрації Президента, тому що вони теж активно працюють в тому напрямку. Тобто розширити коло максимально.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … Співтовариства Янез Копач щодо заснування Парламентського пленуму Енергетичного Співтовариства. Він затримується. Я просто… Давайте аналіз проектів закону тоді, якщо він зараз прийде.

Дивіться, там ми маємо відповісти і ми домовилися вчора, що ми пройдемося по кожному законопроекту швидким голосуванням. От. Ви відкрили вже цей перелік законопроектів… Та, все, воно… Ні, ні, ні, ні. Оце, оце. Що ми маємо відповісти Гройсману. Так. Про доручення Голови Верховної Ради Гройсмана щодо аналізу проектів законів, які знаходяться на розгляді в комітеті…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Щодо їх оптимізації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо їх оптимізації, бо 2 тисячі законопроектів. Колеги, ми домовились, що ми зараз пройдемося по кожному законопроекту.

002, повернути на доопрацювання. Хто  - "за"?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, мається на увазі…

 

ВОВК В.І. Тоді комітет… Да, блок, це 4, абсолютно вірно. Тоді рішення комітету було, що вони мають бути доопрацьовані спільно із Міністерством фінансів. На жаль, спільно з Міністерством фінансів ми поки що його не доопрацювали. Я прошу залишити, це для того, щоб ми ще мали можливість все-таки з Мінфіном ці питання узгодити, хоча б до кінця року. Якщо ми до кінця року… року… Да. Тоді вже наступну… на наступну сесію. Да. Да.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Давайте залишаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Залишаємо оці 022, 23, 24. Залишаємо. Хто за те, щоб залишити? Хто – проти?

 

КОПАЧ Я. Доброго дня всім присутнім. Дякую за запрошення. Так сталося, що саме зараз я мав презентацію в Комітеті Верховної Ради з енергетики стосовно плану імплементації положень директиви, положень Угоди про Енергетичне Співтовариство. Енергетичне Співтовариство як міжнародна організація, відсвяткувала 10-річчя цього року. Та 2 роки тому ми прийняли рішення, що ми створимо співпрацю в рамках парламентів країн. Це дуже важливо, бо транспозиція директив в рамках Енергетичного Співтовариства відбувається завдяки саме парламентам.

І також це дуже важливо з того зору, що інформування щодо можливості відтермінування прийняття тих чи інших рішень має відбуватися саме в парламентах. Тому ми створили так звану парламентську мережу, та туди ми запрошували та створили співпрацю з народними депутатами, які входять до комітетів з енергетики в наших країнах-членах.

Ми вже заснували цю співпрацю. Я можу сказати, що ми знайшли багато друзів в країнах-членах, та в минулому це дуже допомагало нашій  роботі. Тому Рада Міністрів Енергетичного Співтовариства, яку я представляю, Енергетичне Співтовариство два тижні тому прийняло  рішення про створення Парламентського пленуму.  Спочатку ми думали, що це буде Парламентська асамблея, але потім ми створили все ж таки Парламентський пленум, тому що Європейська комісія прийняла це як створення нової, скажемо так, нової установи, і це потребуватиме змін до договору.  І компроміс  був  у назві – це  пленум, але функції майже ті самі. Цей орган  не буде приймати рішень, але це буде дорадчий орган та орган для обговорень.  Він буде зустрічатись два рази на рік.  І він буде створений, туди будуть входити представники країн Європейського Союзу, тобто парламентарії, і буде по  два парламентарія з кожного парламенту країн-членів співтовариства. Тобто, що я намагаюсь пояснити. Це буде продовження вже існуючої парламентської мережі, яка була неформальна.

Мета та завдання буде те саме, що і було. Тобто створення гарної співпраці з комітетами з енергетики в парламентах. Наша існуюча практика була різною в різних країнах. Тобто в Сербії, наприклад, членом цієї мережі був глава комітету з енергетики та один з членів. В Чорногорії був голова комітету та член. В Албанії це був голова  комітету та заступник голови комітету. А в Україні це був містер Домбровський та пані Бєлькова. Ми також запрошували пана Мартиненко, але, на жаль, він не приїжджав на заходи, які були у Відні. Але він дуже гарно співпрацює з нами тут в Україні. Та я очікую на дуже гарну співпрацю з членами парламентського пленуму в майбутньому. Я маю наголосити на тому, що офіційна мова Енергетичного Співтовариства англійська, і ми не надаємо переклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Говорить англійською мовою)

Члени кабінету, будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В.  Колеги, все підтримуємо, все чудово. Тільки прошу врахувати, якщо це буде можливо, позицію нашої фракції. Є лист за підписом Максима Бурбака, що ми все-таки пропонуємо Кацерн-Бучковську, члена нашої фракції, долучити до, власне, цього парламентського пленуму.

Тобто поважаю колег з БПП, двох, але думаю, що з точки зору демократичності було б правильно включити представника однієї фракції і другої, Я кажу за лист, який нам представлений від пана Бурбака.

Якщо буде лист від "Опозиційного блоку", розглянемо.

Тому прошу, колеги, …. демократично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Говорить англійської мовою)

 

КОПАЧ Я. (Виступ англійською мовою)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки Насіров пішов в ДФС, був головою групи Азербайджан обрали керівником Курячого. Просимо затвердити.

 

ВОВК В.І. Можна я прокоментую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Я там як би підписував, то, може, я.... Ви пам'ятаєте, там була... конфліктна ситуація з самого початку, яка тривалий час розбиралися комітетом, коли створювалася на самому початку ця група з Азербайджану. Два були представники, які  між собою ніяк не могли порозумітися, це Насіров від БПП і Медуниця від "Народного фронту", обидва претендували це очолити. Тому оскільки изначально там  була конфліктна ситуація. Я намагався, щоб зараз після того, як пан Насіров перейде, перейшов у виконавчу владу, щоб ця конфліктна ситуація знову не повторилася. Тому я просто хочу поінформувати комітет, що вона, слава Богу, не повторилася і пан Медуниця не претендує, не претендує і погодився на те, щоб бути секретарем. Тому ми можемо затвердити, ми можемо затвердити...