Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

26 січня 2015, 11:22

Стенограма засідання комітету 24.12.2014

СТЕНОГРАМА

Засідання Комітету у закордонних справах

від 24 грудня 2014 року

 

 

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … зараз ми просто цей нюанс проговорили на майбутнє.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас є мій мобільний, є мобільний секретаріату, на майбутнє… От.

Колеги, я пропоную тоді розпочинати сьогоднішнє наше засідання. Кворум у нас є. У вас перед очима порядок денний на сьогодні.

Ми розпочнемо із проекту Постанови Верховної Ради про звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій та…

Зараз, зараз. Та я ж спішу. Добрий день. Якраз добре, що ви на початок зайшли, ми якраз зараз будемо голосувати за порядок денний нашого першого засідання комітету.

Пропонуємо розглянути три пункти, у вас перед очима, і четверте "Різне".

Ну до 15-ої години. Чи є хтось, хто проти чи має якісь доповнення до порядку денного? Пропоную тоді проголосувати за порядок денний на сьогодні.

Хто – "За"? Чудово. Одноголосно.

Тоді, колеги, переходимо до розгляду 1-го пункту  порядку денного – це розгляд проекту Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій та міжпарламентських асамблей (щодо звільнення української льотчиці та народного депутата України 8-го скликання Надії Вікторівни Савченко).

У нас є доповідач, Немиря Григорій Михайлович, народний депутат.

Я пропоную дати йому слово і після цього обговорення також у нас є поправки до цієї постанови, які теж проговоримо.

Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую. Хочу нагадати, що 11-го грудня Верховна Рада прийняла постанову із зверненням до Федеральних Зборів Російської Федерації.

Я в понеділок був у Москві і наш тимчасовий повірений підтвердив, що ця постанова і звернення було передано по інстанції.

Також в моїй присутності адвокат Надії Савченко вручив завірену копію цієї постанови судді і стороні обвинувачення. Вона була долучена до матеріалів справи.

Ця постанова, яка пропонується сьогодні, її адресати –  міжнародні організації та міжпарламентські асамблеї. Хоча ззовні здається, що це ідентичний, поверхневий текст, але сама ідея прийняття окремої постанови полягає в наступному.

У зв'язку з тим, що Надія Савченка, її затримання і зараз утримання в СІЗО в Москві створює прецедент, коли не просто депутат Верховної Ради країни-члена Ради Європи знаходиться… затримана органами іншої країни-члена Ради Європи, а і у зв'язку з тим, що частиною коаліційної угоди є зобов'язання делегувати позаквотно Надію Савченко до складу постійної делегації Верховної Ради  України до Парламентської асамблеє Ради Європи (ПАРЄ) є одним з адресатів, можливо головним адресатом, цієї постанови.

У зв'язку з тим, що, як відомо, були призупинені права російської делегації, і російська делегація, і по новій це питання буде розглядатися в січні, ви знаєте, що російська делегація суттєво змінила свій склад. І основна зміна полягає в тому, що складу цієї делегації увійшов спікер Державної Думи пан Наришкін, який має намір на запрошення Президента  ПАРЄ відвідати січневу сесію ПАРЄ. І ви знаєте, що в розмовах, ви  не знаєте, я повідомляю, в розмовах з і консультаціях, які мають уповноважені на то члени ПАРЄ і відповідні структурні підрозділи з російською стороною, питання звільнення або незвільнення, або прогресу у справі Надії Савченко розглядається як одним з критеріїв щодо розгляду питання про поновлення чи непоновлення прав російської делегації. Тобто тут є ув'язка. Вона не є цей критерій єдиний, але це один з важливих критеріїв.

Хочу нагадати, що ці права були, право голосу було відібрано у росіян, після того як Росія анексувала Крим. Так, що тут є прив'язка і до Криму, але не лише. Саме тому, оскільки у нас календарний графік складається таким чином, що ми будемо потім збиратися уже пізніше, і, оскільки треба відповідні документи передати не лише до Парламентської асамблеї Ради Європи, а і підтвердити зараз, що Савченко обирається членом постійної делегації також ми працюємо дуже щільно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, який виконує у відповідності до статті 3 всіх чотирьох Женевських конвенцій посередницькі функції, зокрема, і переговори щодо звільнення громадян відповідно України і громадян Російської Федерації. Важливо, щоб ця постанова була проголосована вже цього пленарного тижня. Ми мали консультації з Головою Верховної Ради, який запевнив нас вчора, що у випадку, якщо комітет розгляне цю постанову сьогодні, а Комітет з прав людини сьогодні також буде розглядати, завтра це питання буде винесено у пленарний зал.

Тому я звертаюсь до вас, членів комітету з проханням підтримати цей проект постанови для винесення і схвалення її в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам.

Григорій Михайлович, чи є у когось з колег доповнення? Тоді я пропоную перейти уже до поправок, які запропонована Юлія Володимирівна Льовочкіна. Можливо ви їх зараз і озвучите, тоді ми будемо голосувати.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Дякую, шановний Голово. Я запропонувала такі самі поправки, які були до попередньої постанови – це пропозиція говорити, піднімати питання не тільки про Надію Савченко, але про всіх полонених і незаконно утриманих, що знаходяться на території Російської Федерації, а також на території так званих республік. Я думаю, що це правильно, бо звісно, що Надія Савченко – це громадянка України, це наша колега, тому я одразу кажу, що я буду голосувати за цю постанову в будь-якому вигляді, навіть, якщо мої поправки з паном Ларіним не будуть підтримані.

Але ще раз хочу звернути увагу, що в незалежності від того чи займає людина якусь політичну посаду, чи посаду в Раді Європи, чи посаду в нашому парламенті, життя, так само, важливе, їх доля, так само, важлива.

І другий аргумент, який я хочу навести, для того, якщо ми дійсно хочемо визволити Надію Савченко, то для того, щоб це відбулося, треба щось пропонувати іншій стороні. І тут не може бути сумнівів, що Російська Федерація є стороною в цьому процесі, в конфлікті. Не може бути сумнівів, що якісь люди затримуються і на території України від Російської Федерації. І тому такий принцип обміну, всіх на всіх, він є найбільш прийнятним, і це не тільки моя ідея. Я хочу повідомити комітет, якщо може ця новина пройшла поза вашим зором, що готується в Мінську переговори, готуються, вони будуть трьохсторонні, про це заявила представник ОБСЄ Хайде Тельявине. Вона каже, що будуть обговорюватися три питання і це отвод всеми сторонами тяжелой техники, обмен пленных всех на всех и доставка гуманитарного груза. Тому з цього повідомлення, на такому високому рівні, ви можете бачити, що це не тільки моя ідея, це ідея підтримується скрізь в Європі і в міжнародних організаціях.

Я знаю, що може пан Немиря зараз зауважить, що ця постанова, вона має особистий характер, він про це вже казав, що Надія Савченко це виключний  випадок, тому що вона, по-перше, наша колега, по-друге, вона буде обрана членом делегації ПАРЄ. Але, я думаю, що коли ми звертаємось до таких установ, то цілком нормально звертатися і про всіх інших українських громадян разом, дійсно, з нашою колегою. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Юлії Володимирівні хочу відповісти. Шановна Юлія Володимирівна, так само, я на початку заявив, що цей текст майже ідентичний до заяви попередньої від 11 грудня, якщо подивитися на сам текст звернення, то передостанній параграф я цитую, закликає до звільнення Олега Геннадійовича Сенцова, Миколи Андроновича Карпюка та інших громадян України, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України були захоплені в полон, незаконно перевезені на територію Російської Федерації, та в супереч  їх волі утримуються на території Російської Федерації. Вже ця ідея, про яку ви сказали, вона в самому зверненні є.

Дуже важливий другий аспект і тут він потребує уточнення, а саме так званий принцип обміну всіх на всіх. Це один із 12 пунктів мінського протоколу. На жаль, Російська сторона трактує це в дуже звуженому плані, оскільки Російська сторона не вважає  себе стороною конфлікту, і оскільки трьохстороння група Росія - Україна за посередництвом ОБСЄ метою ставить лише контакти між представниками так званих самопроголошених республік Донецької, Луганської і центральною владою, вони вважають, що ті люди, які знаходяться на території російської Федерації, вони не підпадають під цей пункт п'ятий, якщо я не помиляюсь, мінського протоколу обмін всіх на всіх. Це їх юридична позиція, яка б, до речі, була підтверджена і під час судового розгляду, коли суддя звернувся до адвокату, до адвокату Надії Савченко з проханням пояснити, де зазначено, чи є на якомусь рівні прийнято, що Росія є агресором і, що відбувається міжнародний, збройний конфлікт, такого підтвердження немає. Отже саме тому, що мінський формат, на жаль, поки що в тому контексті і розумінні сторін, які беруть участь, і, зокрема російської сторони, не дозволяє вирішувати всіх на всіх включно з тими, хто знаходяться на території Російської Федерації, а їх більше 30 за різними даними. Саме тому існує потреба в окремому документі, який згадуючи інших громадян, а також містить пряме посилання на адресацію до Парламентської асамблеї Ради Європи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую Я думаю, що ще коротко Борис Іванович, а тоді будемо переходити до голосування.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хочу сказати, що Юлія Володимирівна виявляє послідовність внесенням цих поправок. Тому, я думаю, що ми як комітет повинні також проявити послідовність і не підтримати ці поправки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, дякую. Іванна Орестівна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я тільки хотіла запропонувати, власне, але насамперед у мене є питання, чи до самої постанови Верховної Ради, яка буде підписана, сподіваємось, Головою Верховної Ради, паном Гройсманом, ми можемо запропонувати додаткові правки, до яких я б пропонувала, щоб включити також Міжпарламентську асамблею НАТО і Парламентську асамблею організації чорноморського економічного співробітництва, як ті організації, до яких теж ми б просили, доручали Голові Верховної Ради надіслати інформацію про це звернення. Тому що, зокрема, Парламентська асамблея чорноморського економічного співробітництва дає можливість безпосередньо знову ж таки оприлюднення такої інформації за участі і російської делегації, щоб було, мені здається, важливим в такому форматі. Ну, а Парламентська асамблея НАТО, вона залучає, скажімо, теж Туреччину до цієї ж розмови і до цього розуміння, тому мені здається це теж важливим те, де може не окреслені в якійсь іншій країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную тоді ставити на голосування ті зміни, які пропонує Юлія Володимирівна Льовочкіна і Іванна Орестівна, тоді ми будемо зміни одна за одною з тих рекомендацій, а тоді перейдемо до порядку надходження.

Колеги, прошу глянути на ті зміни, які пропонує Юлія Володимирівна Льовочкіна, додати до назви проекту постанови, а саме викласти в такій редакції. Назву проекту постанови після слів Надії Вікторівни Савченко доповнити словосполученням такого змісту "та всіх полонених з усіх сторін конфлікту".

Хто за доповнення назви саме таким текстом? Хто – "проти"? Хто утримався?

Пункт 1 проекту постанови викласти в такій редакції. 

Пункт 1 проекту постанови після слів "після Надії Вікторівни Савченко" доповнити словосполученням такого змісту "та всіх полонених з усіх сторін конфлікту". Хто – "за"? Хто – проти? Хто  утримався?

Далі. Назву звернення викласти в такій редакції. Після слів "Надії Вікторівни Савченко" доповнити словосполученням такого змісту "та всіх полонених з усіх сторін конфлікту". Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався?

Далі. Абзац сьомий. Звернення до міжнародних організацій та Міжпарламентських асамблеї щодо звільнення української льотчиці та народного депутата України восьмого скликання Надії Вікторівни Савченко викласти у такій редакції. В абзаці сьомому звернення після слів "Миколи Андроновича Карпюка" замінити текст словосполученням "та всіх полонених з усіх сторін конфлікту за принципом "всіх – на всіх".  Хто – "за"? Хто – проти? І хто утримався?

Колеги, тепер переходимо ще до голосування тих змін, які запропонувала Іванна Орестівна, а саме: в третій частині постанови додати до слів "доручити Голові Верховної Ради  України невідкладно направити текст звернення до міжнародних організацій та Міжпарламентської асамблеї, зокрема до Європейського парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного комітету Червоного Хреста, (тоді кома) Парламентської асамблеї НАТО і…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. І Міжпарламентської асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крапка. Хто за таке доповнення в текст постанови? Одноголосно.

Тоді ставлю на голосування про підтримку нашого комітету постанови в цілому з поправкою Іванни Орестівни. Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався?

Дякую, колеги, і Григорію Михайловичу за участь. До побачення.

Переходимо до другого питання нашого порядку денного, а саме про затвердження квот пропорційного представництва депутатських фракцій та груп Верховної Ради України в постійних делегаціях Верховної Ради України в органах міжнародних парламентських організацій, українських частин у двосторонніх, тристоронніх міжпарламентських інституціях.

Доброго дня, Віктор Іванович! Раді вас бачити на засіданні.

Колеги! Нам дуже… Хотіла б вас зразу поінформувати, що у п'ятницю, у нас буде можливість, попередньо уже домовлено, о 14-ій годині, зокрема, Іванна Орестівна мала розмову разом зі мною із Точицьким Миколою Станіславовичем, який зараз у Києві і має час для того, щоб зустрітися з нами, а також з потенційними кандидатами чи майбутніми членами нашої делегації в ПАРЄ, для того, щоб обговорити програму діяльності, поінформувати. Я думаю, що це було б дуже добре таку зустріч провести. Координацією зустрічі займається секретаріат комітету і Іванна Орестівна.

Колеги, я тоді пропоную зараз, оскільки у нас вже є визначення з економічним блоком, тому перейти… З групою "Економічний розвиток". Так з групою "Економічний розвиток". Я пропоную все-таки надати зараз слово пану Ар'єву Володимиру для повідомлення на цю тему.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, я вчора, оскільки у нас була дійсно проблема із квотами, зокрема на Парламентської Асамблеї Ради Європи, то я переговорив разом із керівниками груп "Воля народу" Єремеєвим і "Економічний розвиток" Хомутинніком, і домовилися таким чином. Оскільки по квотно, якщо ділити по балам у них фактично половинка на кожного є, то вони домовились між собою розділити Парламентську Асамблею Ради Європи і ОБСЄ між собою таким чином: один делегат від одної групи в Парламентській асамблеї Ради Європи і один заступник від іншої групи там само, і навпаки в ОБСЄ, щороку мінятися між собою. Наступного року вони поміняються між собою і там, і там. Попередня згода була отримана від Хомутинніка і попередня так само згода була отримана від Єремєєва, які сказали, що вони між собою розберуться хто перший йде і куди, відповідно. Тобто я зараз поки що не можу отримати інформацію хто куди йде із них, але принципова згода таким чином розділитися була від них мною вчора отримана.

Щодо іншого, то я вас також можу поінформувати, зокрема,  що проведені були переговори щодо кількості оскільки більше одиниці, зазвичай, тільки у "Народного фронту" і "Блока Петра Порошенка". І теж були проведені переговори між нашими фракціями, теж визначені хто, де яку квоту має, я готовий представити. Принаймні, за інформацію можуть колеги з "Народного фронту" там у свого керівництва підтвердити, якщо бажають взяти паузу.

Тобто, на разі ситуація така, ми чекаємо рішення фракції "Економічний розвиток", групи "Економічний розвиток" і "Воля народу" хто з них куди першим йде. Тобто хто йде делегатом на ПАРЄ, хто на ОБСЄ, але ми маємо затвердити лише протокольно, що через рік вони будуть мінятися. Тобто це відповідно до тих домовленостей, які були досягнуті.

По іншим, я так розумію,   по іншим квотам треба чи окремо будемо говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я хотіла з вами порадитись якраз, як ми зараз, ми проголосуємо повністю чи ми ПАРЄ окремо, а потім … по всім окремо?

 

АР'ЄВ В.І.  В принципі, я не думаю, що нам варто би обговорити повністю все, і оскільки є речі взаємопов'язані між собою, то треба просто проголосувати таким чином, щоб, наприклад, як "Воля народу" і "Економічний розвиток", вони не можуть мати… Ну, вони між собою, вони не можуть проголосовані окремо, тому що вони між собою діляться, тому що хто куди розділиться ще не відомо. І взагалі, може вони пересваряться в останній момент, тоді нам доведеться інакше все потім переробляти. Ну, поки що, я думаю, що нам обговорити всі квоти щодо кожного і щодо кожної позиції і проголосувати все разом потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги. Ну, тоді давайте розпочнемо з такого…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Якщо дозволите, питання. Я правильно розумію, що… Володимире, я власне до вас.  Я правильно розумію, що 12, вірніше, да, заступників у нас тут є 11 пропонується, 12, да, заступників 12, і, тобто 12-й – це заступник Савченко? Правильно я розумію чи ні?

 

АР'ЄВ В.І.  Ні, не зовсім. Савченко делегатом є, а…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Ні, заступник, ну, її заступник.

 

АР'ЄВ В.І.  А її заступник – позафракційний.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, от  я правильно розумію, що 12-й – це заступник, саме її заступник.

 

АР'ЄВ В.І.  12-й – да, це заступник Савченко з позафракційних, який фактично буде, ну, насправді, делегатом. Поки, да.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Поки що, ми надіємося, що це зміниться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки ми починаємо з ПАРЄ і у нас уже намічена зустріч в п'ятницю, от. Тоді, значить, є  когось ще бачення щодо цього порядку?

 

АР'ЄВ В.І.  Можна я протокольно тоді озвучу інші там пропозиції щодо інших квот по… і щоб… Ну, давайте тоді… Просто тоді з тим оформити, що відповідно група "Воля народу" і "Економічний розвиток" мають визначити між собою хто із них стає делегатом, а хто із них заступником  відповідно до розподілу, так само як для ОБСЄ.

      

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто, Володя, я думаю, що можливо вони мали б нас проінформувати, комітет, розумієш. Я думаю, що, в принципі, це якось…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ми їх просимо проінформувати комітет до п'ятниці ……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що мені виглядає якось там, я розумію, що ви частину перемовин провели. Але, щоб просто не вийшло такого, що комітет зараз їм направить наше бачення, в якому вони побачать, що в групі "Воля народу" заступник, а в "Економічного" там навпаки делегат, потім вони скажуть, а чому ви це вирішили, ми це не погоджували.

 

АР'ЄВ В.І. Я просив їх дати погодження до сьогоднішнього засідання, але потім на разі додзвонитися не зміг, очевидно у них там є більш важливі проблеми і вони не приділяють аж наскільки великої уваги розподілу квот, це нас гальмує, звісно.

 

_______________. ………(Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Я розумію, вони вчора говорили про те, що вони між собою визначаться, хто перший йде на ОБСЄ, а хто перший іде саме делегатом на ПАРЄ і відповідно заступників з тим, що через рік вони поміняються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто мені здається, що логічніше було б отримати від них погодження, що вони таку схему затвердили і що вони номінують економічний розвиток заступника, а воля народу члена і тоді ми б приймали рішення.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я пропоную зробити наступним чином, якщо колеги більш досвідчені, можливо порадять так можливо зробити чи ні, що при затвердженні цих квот ми робимо примітку комітету, що комітет пропонує групам "Воля народу" і "Економічний розвиток" між собою визначити, хто буде делегатом, хто буде заступником, відповідно в перший рік роботи нової делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи від України і відповідно, що вони готові на ротацію на наступний рік. І надати нам цю інформацію до п'ятниці разом з рекомендованими особами. Можемо ми таке проголосувати?

Ну, це буде коректно чи це не буде коректно?

 

АР'ЄВ В.І.  В принципі можемо і можемо починати процес. У випадку, якщо буде раптом щось зміниться, ми відповідно можемо тоді ухвалити рішення на комітеті щодо змін. Але просто в даному разі нам не варто довго очікувати. Тому що нам треба сформувати, як мінімум, делегацію в ПАРЄ. Відповідно направити всі вірчі грамоти туди. Тому що я вам можу сказати, що ситуація буде там дуже напружена на першому ж засіданні. І плани там достатньо серйозні для того, щоб розмити нашу вимогу щодо перевірити… анулювати повноваження російської делегації, будуть так само поставлені під сумнів повноваження ще кількох делегацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире…

 

АР'ЄВ В.І. Да. Нам не треба давати підставу, щоб ставили під сумнів повноваження української делегації, але можливо це буде стосуватися грузинської та інших делегацій. Там є створені для цього підстави, причому штучно. І тому нам треба чітко розуміти, що нам потрібно сформувати зараз нашу групу, нашу делегацію в ОБСЄ для того, щоб почати діяти, діяти в ПАРЄ… для того, щоб почати діяти, і діяти ефективно. План є.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я просто пропоную, якщо до п'ятниці ми не отримаємо від цих груп  відповідної інформації, ми вирішуємо на свій розсуд комітету: хто буде делегатом, хто буде заступником. І тоді вже перепросимо, ми більше чекати не можемо. Це так буде, мені здається, коректно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді пропоную поставити на голосування отакий квотний принцип, який тут розподілений, з приміткою від комітету про те, що ми даємо можливість групі "Воля народу" та групі "Економічний розвиток" запропонувати своїх кандидатів, хто – член, хто – заступник, до п'ятниці і з ротацією через рік. Хто – "за"?

Добре. Тепер тоді пропоную переходимо далі. Наступна делегація у Парламентській асамблеї організації з безпеки співробітництва в Європі.

Колеги, в кого є пропозиції і зауваження?

 

АР'ЄВ В.І. Згідно з проведених переговорів між керівництвом фракції "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт", які пов'язані безпосередньо із , квотування було пов'язано безпосередньо із делегацією в НАТО, да. Але ми погоджуємося, щоби у нас залишилась одна квота. Пари цьому два делегата віддається до фракції "Народного фронту". І всі решта мають по одному, група "Воля народу" і "Економічний розвиток" відповідно   теж мають по тій самій схемі.

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Не мають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше чим група "Економічний розвиток".

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Більше ніж будь-яка група чи "Воля народу" чи "Економічний розвиток."

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, ми маємо зараз виходити з того, якщо ми таким чином, що позафракційні, вони не є групи, і їхні права, зокрема в Регламенті, не вказані. І вони не структуровані і не можуть бути в даному разі розглядатися як окрема квота. Тому є групи, є фракції, в Регламенті вони мають рівні права, стаття 59, здається, якщо я не помиляюсь, Регламенту. І в даному разі ми маємо забезпечити рівні права в першу чергу регламентних структур. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А чи можна, може, паралельно тоді окреслити домовленості, яких ви дійшли по Парламентській асамблеї НАТО, по делегації в Парламентську асамблею НАТО? І тут ми тоді…

 

АР'ЄВ В.І. Так, я паралельно можу поінформувати, що 8 членів в Парламентській асамблеї НАТО. І тоді фракція "Блок Петра Порошенко" має три делегати, всі решта по одному. Групи не враховуються.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Іще раз можна.

 

АР'ЄВ В.І.  Групи не враховуються, тільки фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що зараз, я дуже перепрошую, ну, мені здається, що ми заплутались. Що…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. В мене є питання. Насправді ми, я є одна з тих, хто підтримував би звернення позафракційного пана Осуховського до того, щоби він був включений до парламентської делегації НАТО і оскільки парламентської делегації України  до Парламентської асамблеї НАТО у зв'язку з тим, що він до того проводив, один з небагатьох, хто проводив, суттєву роботу в цій асамблеї в попередньому скликанні, хто має досвід цієї роботи, хто має і бачення, і  плани і пропозиції стосовно цього. І тому, ну, власне кажучи, тут хотіла би це питання поставити перед колегами і, власне кажучи, там використати цю можливість, щоб ми могли тут це обговорити. Така  пропозиція власне також підтримується нашими колегами, які бачили цю роботу в дії в минулому скликанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я також знаю, що пан Ігор вже позбирав підписи, пан Олег, і інших колег, от, зараз я хотіла, щоб, просто хотіла з вами порадитись. Оскільки о 15-й годині до нас прийдуть представники усіх міністерств для обговорення важливого питання. І в нас ще є одне теж питання – пункт 3, яке є надзвичайно важливим є для нашого комітету. Це для того, щоб регламентний комітет не…, це топ-важливо. І тому… Зараз передам слово Світлані Петрівні, коротко. Тоді – Ігорю Володимировичу. І дальше будемо вирішувати, що ми робимо.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, в мене є пропозиція спочатку визначитися принципово по квотах і їх проголосувати, а потім переходити до персоналій. Дуже поважаю пана Осуховського, він справді був колишнім членом делегації… Головою, так. Але спочатку давайте визначимося принципово по всіх квотах всіх делегацій, а потім перейдемо до інших питань. Бо питання так само буде позафракційних…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, тут ідеться про те, щоб позафракційним не дати квоти. Тобто якщо ми це затвердимо, то так і буде.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Давайте тоді визначитися конкретно по відношенню до всіх позафракційних, а так само зрозуміємо, за яким принципом ми надаємо можливість позафракційним визначатися. 

Тому що як і в фракціях так і в позафракційних моя принципова позиція – демократично надати право на основі змагальності для всіх депутатів брати участь в цих процесах. Давайте затвердимо принципово квоти.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  …. Тут депутати делегуються фракціями, тобто тут нема цієї…

 

ГУЗЬ І.В. Значить, дивіться, Володимир Ігорович, ви нам скажіть ще з ким ви з "Народного фронту" провели розмови?

 

_______________. (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В.  З ким?

 

_______________. (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Ну нас не повідомили. Да, я так розумію. Я маю на увазі членів фракції. Це проблема наша внутрішньо-фракційна. Ми не знаємо про ці переговори. Тим більше до цього часу головою фракції є в нас Турчинов.

Ну то таке. Дивіться, моя точка зору з приводу дискусії позафракційних.

Перше. Я вважаю, що потрібно позафракційним надати місце в цій групі і в іншій. Це не демократично те, що вони не мають не об'єднані в групи, фракції, ну повірьте там багато солідних, адекватних та й в принципі кожен депутат, ну його право входити у фракцію чи ні.

Інше питання. Я погоджуюсь з Світланою, що не може бути по замовчуванню, - Осуховський чи там Ярош, чи там будь-хто інший. Мені здається, ну або вже випрацюваний принцип, або люди, якщо їх є 39, вони мають, ті, хто має бажання зібратися і змагальним принципом проголосувати за свого представника, як позафракційні, в НАТО, в Парламентську Асамблею і так далі. Але я категорично за те, щоб вони отримували все-таки якусь квоту, тому що, ну 39-ть депутатів – це навіть більше ніж дві групи депутатські разом взяті. Тому їх позбавити можливості, ну це не правильно.

Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я… Дивіться… Ні, колеги, я дуже перепрошую, але ситуація виглядає так,  що о 15-ій до нас прийдуть представники…

Вже прийшли. І це буде дуже некоректно, якщо ми заставимо їх всіх чекати. Я пропоную, що про ПАРЄ, як ключове, ми проголосували зараз. Мені здається, що дискусія обговорити позафракційні, не позафракційні не може бути ухвалена за три хвилини, тому що тут позиції різні і зокрема, я особисто вважаю, що будь-які перемовини з головами фракцій, тим більше, що колеги зараз не в курсі про ці перемовини і так далі. Не в курсі у фракціях. Володя, при всій повазі, але такі речі треба обговорювати, щоб всі члени фракцій були в курсі.

І я вважаю, що якщо ми надішлемо наш концепт тоді усі, хто з ким поділиться, зменшить собі і так далі, нам же потім надішлють. Це має робитися після того як комітет надішле скільки у них реальних можливостей.

Тому, моя пропозиція зараз, перенести, оскільки за ПАРЄ, ми проголосували, ми вже можемо відправляти лідерам фракцій списки для того, щоб отримувати і  формувати делегацію. Щодо ОБСЄ, НАТО питання позафракційності, так само як і решта пропоную обговорити в п'ятницю, або в суботу, які теж комітетський день, чи в неділю. А в неділю пленарне, а потім обговорити. Це достатньо вразливе питання, я не хотіла, щоб потім на комітет позафракційні ображалися чи в самих …  делегацій. Ставлю на голосування…

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги! Давайте ми будемо виходити з кількості, більшість у нас по 8 є, ось цей, наприклад, у нас взагалі 6, квот. Давайте так, ми бачимо про те, що фракції і груп у нас теж 8, а з позафракційними 9. Хто, яка група чи фракція мусять відмовитись? Ні, я розумію, от яка група, яку групу ми залишимо? "Опозиційний  блок" тому що він нам не подобається? Чи "Економічний розвиток", який нам не подобається?

 

ТАРАСЮК Б.І. По порядку ведення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я дуже перепрошую, давайте зараз…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я прошу по порядку ведення, я пропоную поставити на голосування пропозицію Ганни Миколаївни і закінчити, бо ми не  обійдемося серйозною розмовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю пропозицію у п'ятницю після зустрічі з делегацією ПАРЄ о 14 зустрітися о 15 годині і завершити питання саме затвердження квот, пропорційного представництва депутатських фракцій. Хто - "за"? Хто – "проти"? Хто – "Утримався"? Рішення прийнято.

Колеги, тепер переходимо до надзвичайно важливого питання. До п'ятниці по ПАРЄ…

(Загальна дискусія)

 До п'ятниці вже по ПАРЄ, а тут все як-то кажуть, немає конфліктних моментів. 

Колеги, дуже важлива ж тема. Ви бачили вже, що готується окрема постанова про внесення змін до додатку до Постанови Верховної Ради України від 4 грудня 2014 року про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання. Ви знаєте про цю ситуацію, що Комітет з питань євроінтеграції, зокрема, пропонує, якщо стисло, також продублювати питання НАТО, питання СОТ своїм комітетам. Якщо менш дипломатично, то фактично забрати це у нашого комітету. Ми вже попереднього разу, зокрема, Володимир висловлював аргументи і його помічники досліджували ситуацію в Польщі, в інших країнах. Іванна Орестівна також надавала аргументи чому саме питання НАТО, СОТ це відання Комітету у закордонних справах.

Я пропоную, щоб наш комітет направив до регламентного комітету всю аргументацію, яка у нас вже була і за допомогою МЗС сформована, також тут думки були висловлені і Борисом Івановичем, нашими колегами, направити їм чому наш комітет не згоден з позицією і пропонує не підтримати постанову № 1290 за підписами Геращенко, Семерак та інших членів. В кого які будуть ще думки з цього приводу?

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, в мене є ще одне доповнення, можливо до аргументації прошу його врахувати, що можливо буде не коректно вже переписувати предмети відання комітетів після того, як депутати визначилися з комітетами саме на основі, розуміючи, які предмети відання цих комітетів буде. Бо це призведе в тому числі до того, що члени комітетів повинні або зможуть переглядати своє членство в комітетах. Прошу взяти це як додаткову інформацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана.

Я також можу сказати, що коли були перемовини коаліціантів, п'яти політичних сил, то, зокрема, там і були ці відання, затверджені на початку. Тому будь-які спроби зараз ситуацію змінити, я вважаю, що це просто бажання узурпувати деякі напрямки. Насправді, ми намагалися в достатньо ніжний спосіб це питання уладнати, але в даному випадку ми не знайшли певного порозуміння, тому я пропоную, "А" відправити в регламентний комітет наші аргументи, чому це повинно бути в нашому комітеті. Друге, також "Самопоміч" не буде підтримувати, це позиція нашої фракції, цю постанову Геращенко. Також я говорила із іншими головами комітетів, зокрема з паном Пашинським, комітету з питань нацбезпеки і оборони, ще з декількома головами, які також не будуть підтримувати. Тому я думаю, що від кожного члена нашого комітету зараз залежить певна лобістська робота для того, якщо все-таки буде винесено в зал і буде дискусія з цього питання, щоби фракції і ви в своїх фракціях теж проробили роботу, щоб було розуміння нашої позиції і нашого комітету. Ви, Борис Іванович, хотіли ще щось додати.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, мені здається, що у нас є два варіанти дій. Перший варіант – відхилити або погодитись. А другий варіант, можливо, частково, скажемо, погодитись з цією пропозицією. Але це тоді розходиться з тією лінією, яку щойно озвучили відносно того, що не треба відкривати ящик, скриню Пандори.  Тому я підтримаю пропозицію про те, що наша реакція негативна, аргументацію можна доповнити, це не міняє змісту рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іванна Орестівна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Просто пропонувала, може, зараз колеги висловитися стосовно додаткових аргументів, які секретаріат міг би долучити до нашого висновку комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я пропоную, щоб кожен додав із членів комітету…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Протягом якого часу ми мали визначитись?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні. Протягом сьогодні. Я пропоную зараз поставити на голосування про те, що наш комітет відхиляє цю постанову, 1290, і дає свій висновок з аргументами…

І рекомендую Верховній Раді відхилити.

Так, рекомендую Верховній Раді відхилити проект постанови 1290.

Хто "за"? Одноголосно.

Дуже дякую, колеги. І велике прохання також справді поговорити з керівниками своїх фракцій, з членами своїх фракцій. Тому що вчорашнє голосування, зокрема, показало на скільки важливим інколи декілька голосів бувають. І тому в цьому не простому, я думаю, теж буде питанні, важливо кожен голос можу зіграти для нашого комітету важливу річ, тому буду дуже вдячна кожному за небайдужість для того, щоб це питання якось закрити.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я би ще просила секретаріат дізнатися, коли буде засідання регламентного комітету, де буде розглядатися це питання і нас зорієнтувати. Я думаю, що хтось із комітету мав би бути делегований на це засідання для того, щоби захистити цей висновок і пояснити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я говорила вже з нашим зокрема членом  регламентного комітету, щоб позицію, і теж якщо буде, то засідання… Я прийду, так, від хтось піде, це важливе питання, от.

Колеги, дякую. Ще пункт "Різне". Поки… Чи міністерства вже чекають? Вже всі? Тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Пару хвилин? Хай люди заходять, так. Так, хай люди заходять, розсідаються.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А потім ми  на неділю…….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна пропонувала… Квоти в п'ятницю о 15-й. На другу. Так. І Світлана Петрівна пропонувала засідання комітету в суботу провести ще.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я пропонувала ……. коли ми хочемо провести комітет, затвердити і не змінювати………………..

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Бажано затвердити всі засідання комітету до 12 січня, щоби ми розуміли, які у нас є засідання комітету до 12 січня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я думаю, що ми можемо це вже затвердити, буде в п'ятницю засідання…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Можемо ми сьогодні затвердити до кінця, до неділі, от коли ми проведемо: в п'ятницю, суботу неділю? Давайте визначимось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, ми проведемо у п'ятницю о 14-й, оце з ПАРЄ, а потім – о 15-й засідання комітету.

 

ЗАЛІЩУК С.П. А суботу, неділю?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, ну, ухвалено рішення Верховною Радою, що субота – це день роботи в комітетах. Давайте ми зробимо таким чином. Робота в комітетах, яка записується у кожного з нас в трудовій книжці, посада в комітеті. Вона є, за участь   зарплата нараховується за дві речі: а) участь в пленарних засіданнях, і б) участь в комітетах. Тобто прогул в пленарних засіданнях і прогул роботи в комітеті – це речі рівнозначні. І, якщо критикували раніше депутатів за прогули, і, до речі, Ганна Миколаївна знає про… Ні, пропуск без поважної причини засідання комітету заборонений так само як пропуск без поважної причини участі в пленарному засіданні.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ніхто не говорив про пропуски, пане Володимире…

 

АР'ЄВ В.І. Я не перебивав вас. Ганна Миколаївна як колись, працювала здається і Світлана Петрівна, в ініціативі "Чесно", має підтвердити, те, що депутати зобов'язані відвідувати і пленарні засідання, і засідання комітету. Все, давайте… правильно, правильно і ми …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, дивіться…

 

АР'ЄВ В.І. Давайте ми просто  будемо, не можемо ми, я розумію у багатьох є різні речі, але не можна ставити в незручне становище всіх, якщо цей день розписаний під…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тихо. Колеги, я перепрошую, колеги, я дуже перепрошую, я б хотіла закликати, колеги, Світлана Петрівна, будь ласка,  я  хотіла вас закликати до конструктиву. Конструктив в чому виражається? Всі голови підкомітетів, нам потрібно зараз створити календарний план, давайте думати про те, що ми будемо робити далі. Є бажання, наприклад,  голови Комітету закордонних справ Грузії приїхати до нас в січні. Приїде міжнародна делегація Міжнародного кримінального суду і так далі. Тобто, давайте, от я знаю, що у Ігоря Гузя є плани по діаспорі, і так далі, тобто я взагалі пропонувала б якесь чаювання спільне окремо не робочу нараду для того, щоб ми могли проговорити такі речі. Тому, будь ласка .. Тому, колеги, …

 

АР'ЄВ В.І. Світлана, вибач, будь ласка, не далі як коли ти очолювала чесно, то ходили спеціально журналісти чесно і перевіряли чи проходять… Ні, Аня, ні давайте ми не будемо, тут граємо, тут не граємо, чекайте, будь ласка,  чекайте, будь ласка,  ходили і перевіряли, чесно чи призначають засідання на тижні, коли є засідання комітетів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І в січні нас перевірять, коли буде Різдво. Журналісти вже……. а ви будете всі ще працювати?

 

АР'ЄВ В.І. І в січні. Да. Я ж кажу, давайте, давайте діяти послідовно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, колеги, нам треба…

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну тоді це не комітет. Дивіться. Ми можемо

 

(Загальна дискусія)

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Вы извините меня, но вся вот эта вот беседа, она только связана с тем, что по-фамильно есть какие-то желания на эти квоты. И вот это все. Вы тратите мое время, тратите время Сергея Николаевича. Прекратите делить эти посады, уже никаких сил нет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте запросимо, запросимо… Колеги, я

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Да это про посады, про квоты…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную… Колеги, час вичерпано. Ми зараз… Ми вже затвердили… Колеги, я запрошую зараз представників міністерств до нас на засідання, які вимушені були трохи почекати в момент…

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Валерія Олегівна, запрошуйте людей, бо не зручно.

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Колеги, я ж хочу… Колеги, я хочу,  щоб ми трохи призвичаїлися одне до одного, бо мені здається тут…

Світлана Петрівна нам розкаже стратегію НАТО. Після скасування позаблоковості зараз дуже важливо…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я знаю, що Борис Іванович готує закон з внесення змін до Закону про дипломатичну службу. І ми з ним проговорювали. У нас дуже багато питань, які важливі для нашого комітету і можна було б їх…

 

_______________.  Допомогти Олені Володимирівні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне.

 

_______________. Допомагайте. І можете прямо зараз.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми… Добрий день. Добрий день.

 

_______________. В п'ятницю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В п'ятницю. Колеги, ми затвердили, що в п'ятницю.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Залишаємо, так.  На другу годину. Так. Дивіться, а фракціях… Слухайте…

Колеги, я пропоную… Хотіла б відразу, від імені комітету перепросити всіх запрошених, що трохи попереднє наше засідання затрималось.

Ото ж, колеги, я пропоную проголосувати за порядок денний на сьогодні. Затвердити порядок денний. Я дуже перепрошую. Зокрема, засідання нашого комітету сьогодні про… тема засідання в нас "Проблемні питання…" Вікторе Івановичу, я вам не заважаю? "Проблемні питання українсько-російських відносин на сучасному етапі, зокрема щодо законодавчої ініціативи народних депутатів України" сьогодні ми заслухаємо. В нашому порядку денному це заслуховування представників різних міністерства, РНБО, СБУ  і представлення їхніх позицій, і запитання до народних депутатів до представників міністерств. Чи є в когось до цього порядку денного зауваження, пропозиції? Немає. Тоді пропоную проголосувати. Хто – "за"? Дякую. Одноголосно.

Тож, колеги, сьогодні у нас запрошені на засідання комітету 16 представників різних міністерств. Зокрема Зеркаль Олена Володимирівна, заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції; Рейтер Оксана Костянтинівна, заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції; Юраш Андрій Васильович, директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України; Юрченко-Микита Олена Володимирівна, начальник управління контролю за переміщенням культурних цінностей та охорони культурної спадщини Міністерства культури України; Лавро Євген Володимирович, начальник управління міжнародного співробітництва Міністерства культури України; Литвиненко Олександр Валерійович, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України; Мархай Сергій Володимирович, заступник керівника департаменту зовнішньополітичних аспектів національної безпеки апарату РНБО; Мехед Петро Миколайович, заступник міністра оборони України, керівник апарату; Дем'яненко Дмитро Юрійович, полковник юстиції, директор Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України; Мірошниченко Віктор Якович, тимчасово виконуючий обов'язки директора Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України; Устименко Сергій Олександрович, заступник міністра соціальної політики України з питань євроінтеграції; Попова Наталія Миколаївна, начальник управління міжнародних зв'язків Міністерства соціальної політики України; Марчук Богдан Миколайович, заступник начальника управління правового забезпечення Служби безпеки України; Карпенко Олександр Віталійович, начальник відділу управління правового забезпечення Служби безпеки України, Полянський Павло Броніславович заступник міністра освіти України, Андрієва Тамара Володимирівна директор Департаменту правової експертизи міжнародних договорів та міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України та Веремій Ігор Григорович заступник міністра економічного розвитку і торгівлі. Отож подякуємо усім, хто сьогодні прийшов до нас на комітет. Ще раз нагадую тема засідання "Проблемні питання українсько-російських відносин на сучасному етапі", зокрема щодо законодавчої ініціативи народних депутатів України стосовно, перше, денонсації Договору "Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією" (реєстраційний номер 0002). Далі щодо дзеркальних майнових санкцій щодо Російської Федерації реєстраційний номер законопроекту 1206, і пункт "В" визнання Російської Федерації країною агресором (реєстраційний номер 1287).

Колеги, я б дуже хотіла, щоб усі запрошені виступали до п'яти хвилин, щоб була можливість у кожного висловитись. І зразу скажу, що о пів на шостого мені треба буде піти в Адміністрацію Президента на зустріч з Президентом, Прем'єром і спікером, там нарада. Тому продовжить засідання, якщо ми не встигнемо, перший заступник комітету Івана Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Дуже дякую. І відразу скажу, що на попередньому засіданні комітету ця тема викликала дуже багато дискусій. Взагалі тема зараз дуже гаряча в суспільстві, особливо, думаю, що після вчорашнього скасування позаблоковості, для нас дуже важливо знайти правильні рішення, які відповідатимуть національним інтересам, особливо ті, які стосуються наших останнім часом достатньо не простих, можна навіть сказати, проблемних стосунків з Російською Федерацією. Хотіла б, щоб надати перше слово для виступу Зеркаль Олені Володимирівні щодо позиції цих законопроектів, які були надані також їм на розгляд. Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Дякую, Ганна Миколаївна. Дякую за можливість висловитися. І я хочу почати з цитат російських колег ваших, шановних депутатів Російської Думи. І почну з цитати пана Затуліна, яку він сказав у 2008 році, коли розглядалося питання про пролонгацію договору, який фактично укладено терміном на 10 років і він автоматично продовжується на наступні десятилітні періоди, якщо жодна із договірних сторін не заявляє іншій про своє бажання припинити його дію.

Так от в 2008 році пан Затулін сказав: "Было бы наивно считать, что разрыв большого договора не обойдется без последствий, явно, что последствия будут. И я убежден, что именно это то, что в договоре, в статье 2 содержит взаимное признание территориальной целостности и границ. Вот это признание важно не только друзьям России на Украине, но и тем, кто хотел бы порулить Украиной, и рулят сегодня Украиной и они прекрасно понимают последствия денонсации российско-украинского договора, именно по этому так и нервничают по этому поводу" – це 2008 рік.

2014,  31 березня. Пан Слуцький, голова Комітету у справах СНД: "В принципе эти два документа, великий договір і договір про сухопутний кордон, тоже должны быть денонсированы, но пока Президент законов на сей счет в Госдуму не вносил".  Подібні заяви зробили пан Калашніков – це перший заступник голови  Комітету по міжнародних справах Російської Держдуми, який сказавши, що "денонсация их видимо предстоит как и новые переговоры о границах по всему комплексу двусторонних отношений. Хотя формально они продолжают действовать, но фактических их уже нет".

Чому я зупинилася саме на цитатах російських політиків? Тому що Російська Федерація дуже зацікавлена у денонсації цього договору. Оскільки денонсація договору створить підстави для повернення до переговорів по кордонах і по решті питань, про які йдеться в цьому великому договорі.

Цим договором передбачається укладання двосторонніх угод між Україною та Російською Федерацією в більш ніж 40 сферах співробітництва. І  на сьогодні між Україною та Російською Федерацією укладено більше 450 двосторонніх договорів різного типу. При цьому, близько 20-и з них мають безпосереднє посилання на договір, про який ідеться.

Фактично за договором Російська Федерація зобов'язалась поважати суверенітет та територіальну цілісність України. Вона підтвердила непорушність існуючих між Україною та Російською Федерацією кордонів, в тому числі і належність території АРК Крим і міста Севастополь Україні. Денонсація договору поставить під загрозу дію Договору між Україною та Російською Федерацією про укладання російсько-українського державного кодону від 2003 року, та Угоди між Україною та Російською Федерацією про демаркацію україно-російського державного кордону від 2010 року. Також це створить привід для російської сторони оспорювати  визнання нею раніше державних кордонів, які було підтверджені також Резолюцією Генеральної асамблеї Ради…, Генеральної асамблеї ООН в 2014 році. Україна втратить такий юридично важливий важіль впливу щодо кордонів та територій як міжнародно-правовий принцип Естоппель. Згідно з яким  Російська Федерація втратила право заявляти про невизнання державного кордону України, оскільки неодноразово підтверджувала цілісність та непорушність наших кордонів.

Крім того, Україна, для захисту національних інтересів на двосторонньому рівні, в міжнародних організаціях, а також у міжнародних судових інстанціях не матиме можливості апелювати до цього договору.

Ну, і на останок, це те, що ми говорили і в минулий раз, це питання законності і підстав, і зобов'язань Російської Федерації  в частині соціального захисту, відшкодування, виплати компенсацій відносно громадян, чия трудова діяльність відбувається на території Російської Федерації. По суті це єдиний документ, який містить зобов'язання  російської сторони як держави. Інші документи, якими регулюється ця сфера, мають виключно міжвідомчий характер і здебільшого декларативний зміст. Це що стосується великого договору.

Що стосується двох інших питань, про які йдеться, то я хочу  зазначити, що фактично проект Закону про дзеркальні майнові    санкції щодо Російської Федерації не додає жодної доданої вартості до закону прийнятого вже Верховною Радою про санкції.

Крім того він містить дуже вад і не вирішує жодного питання. Саме тому Міністерство закордонних справ не підтримує зазначений проект Закону, якщо треба по суті я можу по суті, але наша позиція викладена в листах.

Що стосується проекту Постанови Верховної Ради про визнання Російську Федерацію – країною агресором, то також я хочу сказати, що фактично тут також не має жодної доданої вартості, оскільки Законом України про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово-окупованій території Російська Федерація вже визнана державою-агресором.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже… Я пропоную формат, що ми заслухаємо всіх доповідачів, а тоді будуть питання від народних депутатів.

Зараз хотіла б передати слово Литвиненко Олександру Валерійовичу, заступнику секретаря Ради Національної безпеки і оборони, теж для висловлення позицій щодо цих трьох законопроектів.

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. Шановна Головуюча! Шановні народні депутати! Шановні присутні!

Апарат Ради Національної безпеки і оборони приєднується до думки Міністерства закордонних справ і власне, по цій ситуації особливо додати до цієї позиції не має.

Хочу лише підкреслити той момент, що мені здається, що прийняття нових актів Верховної Ради мусять мати якусь додану вартість, приводити до отримання якихось не….. реальних переваг для держави, а не тільки мати пропагандистську цінність, яка у деяких цих актів є безсумнівною.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за дуже стислу, лаконічну… Відчувається.

Так, колеги, далі тоді прохання виступити Петру Миколайовичу із Міністерства оборони.

 

МЕХЕД П.М. Шановні народні депутати! Міністерство оборони підтримує позицію Міністерства закордонних справ та Раду національної безпеки по всіх позиціях. Разом з тим ми усвідомлюємо, що Російською Федерацією порушено всі базові принципи співробітництва та партнерства, визначені договором, зокрема стосовно поваги до територіальної цілісності, непорушності наших кордонів.

По другому питанню, по дзеркальним санкціям, і по третьому питанню, по визнанню Росії як агресора, ми теж повністю згодні з позицією Міністерства закордонних справ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто у вас тут було зазначено, що друга позиція потребує вдосконалення саме щодо дзеркальних майнових санкцій Російської Федерації. Тому я просто хотіла, щоб  хоч щось змінилося.

 

МЕХЕД П.М. Там просто деталі, які на технічному рівні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, якась одна з деталей є, яка варта знати народним депутатам, щоб потім позицію відстоювати в парламенті? Ви дивіться, якщо вам є зараз її можливість озвучити, тому що це має бути професійна дискусія в парламенті, щоб співавтори, реєструючи законопроекти, користувалися фактами, аргументами, щоб в нашого комітету було менше потім роботи.

Колеги, якщо немає, тоді Марчук Богдан Миколайович, заступник начальника управління правового забезпечення Служби безпеки України.

 

МАРЧУК Б.М. Дякую. Шановні пані голово, шановні народні депутати! Позиція Служби безпеки щодо даного питання є наступною.

Безумовно, якщо говорити про практичну складову реалізації і дотримання російською стороною зазначеної угоди, варто констатувати, що, безумовно, положення договору не дотримується. Зокрема, якщо звернути увагу на статтю 33 договору, де йдеться про співробітництво між Україною  та Російською Федерацією у частині боротьби із тероризмом, боротьби із організованою злочинністю, безумовно, на сьогодні в контексті анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, в контексті підтримки Росією терористичних організацій ЛНР, ДНР говорити про дотримання цих позицій не є можливим.

В цей же час ми розуміємо, що наявність такого договору – це додаткові аргументи для України і для наших дипломатів при перемовинах із російською стороною.

Додатково хотів би відзначити, що Службою безпеки України з часу початку анексії АРК ініційовано і проводиться робота щодо перегляду міжнародних договорів міжвідомчого характеру. Зокрема, за даний період було в односторонньому порядку Службою безпеки України денонсовано Угоди щодо, Угоди з Зовнішньою розвідкою Російської Федерації від 1993 року про співробітництво, Угоди із Міністерством безпеки Російської Федерації від 1992 року, Угоди між Службою безпеки і Федеральним агентством урядового зв'язку та інформації при Президентові Російської Федерації про взаємодію у галузі радіоелектронної розвідки, Угоди між Службою безпеки та Федеральним агентством урядового зв'язку та інформації при Президентові Російської Федерації про співробітництво у галузі забезпечення безпеки інформації від 200 року. Тобто в частині компетенції Служби безпеки така робота проводиться. Більше того, в минулому місяці Служба безпеки звернулася до Кабінету Міністрів  України з тим, щоби в установленому порядку розглянути питання по денонсації міжурядової Угоди між Кабінетом Міністрів  і урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів від 27 лютого 1998 року. Згідно зазначеної угоди при дипломатичних представництвах і консульських установах Російської Федерації працюють російські центри міжнародного наукового і культурного співробітництва. Зазначена ініціатива Служби безпеки зумовлена тим, що саме такі центри використовуються для координації громадських об'єднань проросійського спрямування для дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні. Це, власне, по першому питанню.

Що стосується другого питання. Служба безпеки наголошує на тому, що при розгляді зазначених питань обов'язково ми повинні враховувати той момент, що в українській економіці фактично в усіх галузях наявна значна частка російського капіталу. Блокування російською стороною як захід симетричний у випадку прийняття погодження відповідних ініціатив зазначеного капіталу може спричинити вкрай негативні наслідки для вітчизняної економіки.

По третьому питанню. Позиція служби полягає в тому, що ініціювання зазначених питань – це виключно конституційна прерогатива Президента, і зокрема, власне, стаття 106 пункт 1, 17 і, власне, пункт 19 вказує на це. Зокрема, йдеться про те, що Президент вносить до Верховної Ради  подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії приймає рішення про використання Збройних Сил і інших, утворених відповідно законів військових формувань,  а також забезпечує державну незалежність і національну безпеку, здійснює керівництво у сферах нацбезпеки та охорони держави.

У мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам також за виступ.

Зараз хотіла б передати слово Оксані Костянтинівні із Міністерства інфраструктури України.

 

РЕЙТЕР О.К. Добрий день всім! Дякую за надане слово. Шановні панове, я можу нашу думку висловити, як би то кажучи, у межах компетенції. Тому що з політичної точки зору ми цілком підтримуємо Міністерство закордонних справ. У нас також є міжвідомчі угоди щодо співробітництва з Російською Федерацією, у тому числі у галузі автомобільних перевезень. І на сьогодні з Російською Федерацією в нас вантажні автомобільні перевезення здійснюються на бездозвільній системі. Тобто вони цілком лібералізовані, і це закріплено у відповідній угоді.

Але ж, з одного боку, ми маємо політичну складову, з іншого боку, економічну складову. Я підтримую те, що сказала Служба безпеки України. Нам необхідно дуже ретельно проаналізувати, що ми матимемо з економічної точки зору, який  вплив ці проекти актів окажуть на економічну складову.

У цьому зв'язку хотіла б сказати, що якщо автомобільний транспорт, авіаційний транспорт, морський взагалі не матимуть такого впливу серйозного, тому що автомобільні перевезення та авіаційні здійснюються в інші напрямки також і це відбувається на постійній основі, це не є, це тяжко, але це не є проблемою. Але ж, якщо ми будемо казати про залізничний транспорт, то на сьогодні всі перевезення за кордон, які ми можемо робити залізничним транспортом, ми здійснюємо через Російську Федерацію. Є маленька доля перевезень до Білорусії та до Литви, але ж це ніщо у порівнянні з перевезеннями до Російської Федерації. Так, вони наразі зменшилися уполовину, та ще 20 процентів очікується зменшення перевезень пасажирів з Російської Федерації, ми всі розуміємо чому. Але є транзитні перевезення до країн Казахстану і таке інше, імпортні, експортні перевезення, всі міжнародні, залізничним транспортом – тільки через Російську Федерацію. Чи ми готові на сьогодні від них відмовитися – це доволі таке питання непросте вирішити. Переформуватися і почати роботу з Заходом, ми маємо на це умови, підписавши нашу угоду, зона вільної торгівлі, Угода про асоціацію, але на сьогодні технічних можливостей в нас немає, рухомого складу немає і таке інше. Тому це не справа одного дня, як би ми не хотіли це зробити. Я не кажу, що це аргумент відмовитися від законопроектів і від такого, я вважаю за доцільне взяти це до уваги. До того ж, якщо казати про дзеркальні майнові санкції, також це питання як мінімум необхідно ще додатково обговорити, тому що у нас є рухоме, нерухоме майно, яке знаходиться на території,я маю на увазі майно залізничного транспорту, яке знаходиться на території Російської Федерації. Тобто з політичної зору ми цілком підтримуємо Міністерство закордонних справ. якщо ще додати аргументи економічні, то в нас вони є. Як мінімум, з економічної точки зору це необхідно ще доопрацювати і просто підрахувати наші збитки, якщо ці акти будуть прийняті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за таку важливу, цінну інформацію щодо економічних наслідків.

 Зараз хотіла б передати слово Тамарі Володимирівні Андрієвій, директор департаменту правової експертизи міжнародних договорів та міжнародного співробітництва Міністерства   юстиції України.

 

АНДРІЄВА Т.В. Дуже дякую пані Головуюча. Шановні народні депутати! Ну я зосереджуся суто на правових аспектах всіх цих трьох питань, які винесені сьогодні до порядку денного.

Насправді, будь-який договір з правової точки зору, з точки зору Віденської конвенції про право міжнародних договорів може бути припинений. Підставами такого припинення є, по-перше, умови, які передбачені цим міжнародним договором, іншою підставою є домовленість сторін в будь-якому форматі припинити міжнародний договір. І третьою підставою відповідно до Конвенції стаття 60 є порушення міжнародного договору іншою стороною. Тобто де-юре підстава для припинення договору існує.

Але також Віденська конвенція дає загальне формулювання наслідків припинення міжнародного договору – це стаття 70, і вона говорить про те, що припинення міжнародного договору звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язана або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.

Аналізуючи конкретно договір про дружбу і співробітництво слід зазначити, що дійсно перші тільки ряд статей: перша, друга й третя фактично, вони говорять про те, що сторони… ну це найважливіші статті, як я вважаю, вони стосуються питань дотримання територіальної цілісності, кордонів і мирного врегулювання спорів, і так далі. Тобто фактично всім відомо, що ці положення якраз і порушені, але дійсно дві третини цього документу далі, вони говорять про розвиток співробітництва сторін у багатьох галузях.

Тому, якщо говорити про… Звичайно, що припинення цього договору, воно не потягне за собою… Вірніше всі ці статті про розвиток співробітництва, вони не є повноцінною підставою для співробітництва в цих сферах, тому що ми всі розуміємо, що всі ці сфери, всі ці напрямки співробітництва, вони оформлені окремими міжнародними договорами.

І якщо ми будемо говорити про припинення цього повномасштабного договору, то його припинення не буде автоматичним наслідком припинення всіх інших укладених міжнародних договорів, але воно може спровокувати, цей договір може спровокувати перегляд Російською Федерацією існуючої договірно-правової бази.

Тому треба оцінювати і треба дійсно розуміти наслідки, до чого призведуть ці дії, пов'язані з припиненням договору і можливим переглядом Російською Федерацією існуючої договірно-правової бази з Російською Федерацією. Тому важлива якраз позиція і думка усіх міністерств, тому що охоплюються фактично всі галузі, це і космічна, і військова, і науково-технічна, паливно-енергетична і ряд інших. Тому важлива думка і позиція усіх міністерств, які залучені до цього процесу, наскільки можливе припинення усіх існуючих на сьогодні договорів з Російською Федерацією, вплине, які будуть наслідки, іншими словами.

Що стосується безпосередньо сфери Міністерства юстиції, то ми аналізували, в нас з цим питанням трішки простіше, тому що в нас є договір в рамках СНД, який врегульовує питання надання правової допомоги, тобто двостороннього договору з Російською Федерацією немає. Але інші міністерства мають оцінити і зрозуміти ці наслідки, і після цього має прийматися рішення.

Що стосується другого питання, це питання дзеркальних санкцій, проект закону. Розглядаючи це питання, я хочу сказати, що хоча в назві міститься дзеркальні майнові санкції, але по суті своїй ми говоримо про націоналізацію. Тому що ми говоримо про те, що вся власність, яка є Російської Федерації на сьогодні на території України, вона перейде безумовно у безоплатну власність України. Слід зазначити тут, що майно, яке в проекті зазначено, рухоме, не рухоме і так далі, воно фактично, відповідно до нашого законодавства про інвестиційну діяльність, може розглядатися як інвестиція. І відповідно знову ж таки нашим законодавством захищені інвестиції і забороняється їх націоналізація. Якщо цей закон буде прийнято, то наслідком може бути звернення інвесторів Російської Федерації в суди, тому що у нас є чинний договір про захист інвестицій з Російською Федерацією, в суди, де Україна повинна буде відшкодувати і компенсувати за тією формулою, яка встановлена договором, відповідним інвестором та відповідні великі суми. Тому і знову ж таки тут вже зазначалося, що є Закон про санкції. Якщо говорити про санкції, то  треба діяти в межах закону, який був прийнятий у серпні місяці цього року. Він дає право і визначений відповідний механізм, де, в тому числі і Верховна Рада на ряду з урядом, з іншими суб'єктами, з Національним банком може звернутися в Раду національної безпеки, внести свої пропозиції про застосування тих чи інших санкцій. А там перелік в цьому законі дуже широкий. І я просто для інформації хочу сказати, що Кабінет Міністрів  прийняв 11 вересня відповідно розпорядження, і звернувся з таким розпорядженням, зі своїми пропозиціями в Раду національної безпеки, де запропонував перелік санкцій. Тому вважаємо, в принципі, що варто діяти в рамках цього механізму, який є на сьогодні. Можливо, розглядати якісь доповнення до Закону про санкції, но не породжувати такі механізми, які насправді можуть призвести до дуже негативних наслідків для економіки і для взагалі для України. В тому числі, це буде негативний і якби імідж чи сигнал щодо України для всіх інших інвесторів, якщо ми можемо приймати такі закони.

Що стосується третього питання, Постанова про визнання агресії. Ну, тут так само, ситуація на сьогодні, ви знаєте, що є Закон про оборону України, який чітко визначає, що таке є збройна агресія, і він визначає перелік органів і механізм як мають діяти  ці органи для того, щоби визнати агресію, які наслідки і так далі. То відповідно до цього закону Президент наділений повноваженнями приймати акти про введення військового стану, якщо є агресія. Ну, тобто це питання так само вирішено в рамках законодавчого поля. І є тут, скажімо, і також неточності в цьому законі, держава, яка фінансує тероризм, в принципі ми знаємо, і в преамбулі, наприклад, а також наявні докази надання військової допомоги. Тобто всі ці процеси визнані як тероризм і так далі, це є в принципі кримінальний злочин. І докази і так далі, це все компетенція прокуратури. Не компетенція Верховної Ради говорити, що є наявні докази, що держава фінансує тероризм. Якщо є кримінальна справа і відповідно до Конвенції про міжнародний тероризм, відповідно до національного законодавства це є кримінально-карне діяння, і є відповідні органи, які мають це робити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Також зараз передаю слово Ігорю Григоровичу, заступнику міністра економічного розвитку і торгівлі.

 

ВЕРЕМІЙ І.Г. Дякую. Шановні члени комітету, народні депутати, запрошені, що стосується питання першого, базовий договір про вільну торгівлю, який був між Україною та Російською Федерацією відповідно до ноти виконкому СНД від 18 жовтня 2014 року визнаний такий, що втратив чинність. Оскільки російська сторона прийняла відповідну постанову і скасувала свої договори про вільну торгівлю з Арменією, Білорусією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою та Україною. В торгівлі з Російською Федерацією наші стосунки зараз базуються на договорі про вільну торгівлю в рамках СНД від 2011 року.

Друге. Що стосується  денонсації договору, цифри кажуть про те, що незалежно від денонсації договору, економічні партнери україно-російські вибудовують взагалі зовсім інші стосунки ніж існували вони колись. Оскільки станом на 1 грудня 2014 року товарообіг товарами скоротився між Україною та Російською Федерацією на  43 відсотки, експорт український скоротився на 32 відсотки, імпорт на 50 відсотків.

Тому, можливі негативні наслідки денонсації договору про дружбу та співробітництво, я пропоную оцінювати також з точки зору галузевих міністерств. В першу чергу  наслідки для соціальних, для наших трудових мігрантів, для визнання дипломів і таке інше. І розділяю тут позицію Міністерства закордонних справ, Мінюсту, Міноборони.

Що стосується питання другого. По-перше, порядок застосування санкцій визначено Законом України "Про санкції". Згідно з законом рішення про застосування санкцій приймає Рада національної безпеки і оборони, і в тому числі, увага, за пропозиціями, які можуть бути надані Верховною Радою України. Уряд подав свої пропозиції, які можуть бути застосовані у вигляді санкцій до російських контрагентів. Ці пропозиції з точки зору Мінекономіки містять деякі конкретні пропозиції, якщо не вдаючись в деталі, так в загальних, ми можемо підійти і розглянути хто може в державних закупівлях приймати у нас участь в Україні. Чи можемо ми віддавати в приватизацію і в оренду державне майно в якійсь країні? Тобто пакет сформованих санкцій є і в рамках РНБО, в тому числі з пропозиціями комітету, я думаю їх можна, і доцільно розглянути.

Що стосується експропріації майна, питання більш юридичне, несе в собі, ми теж погоджуємося, що багато ризиків, треба його більш уважно вивчити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за вашу думку. Зараз передаю Андрію Васильовичу Юрашу, директору департаменту у справах релігії та національності Міністерства культури України.

 

ЮРАШ А.В. Шановна пані Анно, шановні депутати, шановні колеги, в цілому позиція Міністерства культури солідаризується з тими принципами, які задекларовані Міністерством закордонних справ. Ми маємо визначені якісь міркування з приводу саме 1 пункту сьогоднішнього порядку денного, бо вони мають безпосереднє відношення до специфіки і завдань нашого міністерства. Якщо говорити, крім того, про певні специфічні речі, які стосуються саме міністерства, то ми виходимо із статті 12 і 24 цього договору, де йде мова про забезпечення і гарантування в статті 12, захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на території обох країн. 

З одного боку, звісно, Україна дотримувалася усіх положень цього договору і гарантувала російській, і іншим меншинам, усі максимальні права. З іншого боку, ми абсолютно переконані, що денонсація цього договору за сучасних умов призведе до погіршення і поглиблення проблемних ситуацій, пов'язаних із становищем української меншини у Російській Федерації і створить передумови для нових викликів у мовно-етнічній сфері. І відповідно нагромадження негативного критичного потенціалу у цій сфері може бути використано як привід для розгортання у подальших негативних сценаріях у стосунках між двома державами.

Крім того, ми б хотіли наголосити, що з іншого боку і це вже безпосередньо стосується нашого департаменту, що денонсація договору може позначитися радикальним чином на становище тих релігійних громад, зокрема, української православної церкви, київського патріархату та української греко-католицької церкви, окремих протистанських спільнот, які мають виразну українську етнічну ідентичність в Російській Федерації.

І останнє з цього приводу це стаття 24, яка передбачає співробітництво між Україною, Росією в галузі культури. Звісно, що денонсація може привести до руйнування тої системи, напрацьованих стосунків між різного роду колективами: творчими і між окремими персоналіями,  між громадськими організаціями, мистецькими об'єднаннями, які є і які на цей час уже є і функціонують між Україною і Росією.

Звісно ми розуміємо, що в Росії є багато осіб, діячів культури, які налаштовані на продовження стосунків і  на підтримання паритетних стосунків з Україною і, відповідно це може задати певного удару на їхніх об'єктивних інтенціях, на підтримання існуючого,  або започаткування нових форм співпраці із Україною.

У мене є ще колеги, якщо вони мають щось додати, то, будь ласка.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Андрій Васильович.

У нас ще два доповідачі – це Сергій Олександрович Устименко, заступник міністра соціальної політики України з питань євроінтеграції.

 

УСТИМЕНКО С.О. Дякую. Пане голово, шановні народні депутати,  шановні присутні! Позиція Міністерства соціальної політики України в принципі відома і ми поділяємо ті зауваження і ті думки, які висловлювали представники Мінюсту і Міністерства закордонних справ.

Разом з тим, у нас є, звісно, специфіка, специфіка яка? Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією він містить цілу 27 статтю на якій базується співробітництво у соціально-трудовій сфері.

У нас, дійсно, три міжурядові і дві міжвідомчі угоди, які регулюють цю сферу, вони не є безпроблемними, у нас, дійсно, треба укладати новий двосторонній договір про соціальне забезпечення предметом правового регулювання якого буде пенсійне забезпечення і страхування, а також інші види обов'язкового соціального страхування.

Існують проблеми при призначенні та виплаті пенсій українським громадянам, які переселяються на постійне проживання до РФ – це в рамках угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення від 1992 року.

Є проблема виплати пенсій особам, які працювали в районах Крайньої Півночі, росіяни як не враховували ті рішення, які є в Україні стосовно підвищення пенсійного віку, так і не враховують. Тобто і так у нас є доволі складні відносини з нашими російськими контрпартнерами. І, якщо ми денонсуємо договір, то, звісно, що зникне оця базова для нас підстава для того, щоб далі впорядковувати відносини у соціально-трудовій сфері. І не можу не сказати того факту, що нелегальна міграція українців в Росію, вона дуже значна, її не можна не враховувати. Тобто ми залишимо тоді, вразі, коли російська сторона, реагуючи на денонсацію, почне перегляд і ревізію нашої договірно-правової бази по соціально-трудовим відносинам, вона залишить незахищеними дуже значну кількість українців на території Російської Федерації. Точної цифри, зразу відзначу, нелегальної трудової міграції з числа громадян України на території Росії немає. Офіційна статистика просто, вибачте на слові, смішна. Тому що в першому півріччі 2014 року працевлаштовано офіційно всього 553 громадянина України на території  Російської Федерації, так. Але ми маємо альтернативну статистику, яку зробила Міжнародна організація праці разом з ЄС у рамках Проекту ефективне проведення трудової міграції та її кваліфікаційними аспектами, навіть у 2010-2011 роках в РФ перебувало  516 тисяч українських трудових мігрантів. І я схильний вважати, що ця цифра ну, я думаю, навіть не те, що подвоїлась, але потроїлася. Тому треба зважати, що ми залишимо тоді в разі денонсації залишимо фактично без надійного захисту соціального тих українців, які зараз перебувають і працюють в Російській Федерації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам.

І  Павло Броніславович Полянський, заступник міністра освіти України, вам слово.

 

ПОЛЯНСЬКИЙ П.Б. шановна пані голово, шановні члени комітету, колеги, позиція Міністерства освіти і науки України, власне, тут торкається двох статей великого договору, це стаття 12 і 23. І ці статті вибудовані так, що з самого початку  дії цього договору, Україна і Росія власне мала діяти, як партнери, у велоспорті колись були змагання з тандему. Але Україна вже 23 роки самотужки крутить педалі, наш партнер по договору цього  б ніколи не робив. До прикладу, стаття проголошує, що обидві країни мають створювати рівні можливості для вивчення української та російської мови і так далі. На початок минулого навчального року в Україні і тепер існують 1 тисяча 275 шкіл  з навчанням російської мови, Російська Федерація шкіл з навчанням української мови нуль.

В Україні навчається 703,5 тисячі учнів російською мовою, в Російській Федерації українською мовою 16 дітей. У нас здобувають 9 відсотків освіту вищу студенти російською мовою, а в Росії українською нуль. А міг би продовжувати ще не менше 10 хвилин, але в правій колонці було б завжди нуль. Україна затрачає десятки мільярдів доларів на підручники і так далі. Разом з тим, ми це робимо не для того, щоб сподобатися нашому сусіду, Україна це робить для наших громадян, оскільки Конституція гарантує право здобуття освіти рідною мовою, ми підписали низку міжнародних угод, в тому числі і рамкову конвенцію Ради Європи, керуємось гаазькими рекомендаціями Верховного комісара ОБСЄ.

Резюме. Якщо ще додати статтю 23, яка передбачає взаємодію сторін в підготовці кадрів, то ми готуємо їх у 14-и вищих навчальних закладах і за трансконтинентальним співробітництвом Росія користується послугами наших фахівців, Росія готує їх - нуль. За великим рахунком, якби я виступав лише як чиновник Міносвіти, я б сказав, що система освіти  України нічого не здобуває і абсолютно нічого не втрачає від денонсації  цього великого договору. Але, разом з тим, ми виходимо з того, що нічого нового це не додає і нам здається, що це не розширює наші потенційні можливості, Україна і далі буде це робити, власне.

І щодо визнання документів, маємо перший прецедент, коли маємо підтримку з боку міжнародної спільноти. Росія, в порушення статті 23 великого договору, почала на кримському півострові минулоріч видавати документи про освіту  на бланках з штампами Російської Федерації.

І сьогодні ми маємо масові звернення учнів, які чомусь відмовилися минулоріч отримати українські документи про отримання українських документів. Так буде і надалі, тому що світ не визнає і ніколи не визнає жоден документ про освіту, виданий на території Кримського півострову, будь-якою іншою державою, крім України. Тому в цьому сенсі ми захищені.

Ми не вбачаємо, що цей договір так само, як колеги з інших міністерств, додає нам якоїсь більшої ваги на міжнародній арені чи зміцнює наші позиції.

Щодо інших двох документів про можливість введення дзеркальних санкцій та інше. Я би думав, що мова би краще, можливо, йшла про приєднання України до санкцій Євросоюзу і Північної Америки в цьому форматі. Тому що, коли ми спостерігаємо багатокілометрові автомобільні колони, які з українським збіжжям рухаються через адміністративний кордон Херсонської області, у нас немає газових і нафтових родовищ, щоб ми могли дзеркально, як тут написано, відповісти Російській Федерації. І про визнання… Ми також не вважаємо, що підтримка цього договору щось додає додаткове.

І останнє. Про визнання Російської Федерації країною-агресором. Нам здається, що якби це Україна  могла, мала чи мала намір зробити в минулому часі, це мало би бути зроблено навесні 2014 року або щонайпізніше, в період ескалації вторгнення в Донецьку і Луганську області. А сьогодні… І робитися це мало би бути в системі  з іншими кроками України оборонного характеру, гуманітарного і міжнародного. А так, я перепрошую, сам собі скажу, це вже трішки, як кажуть в народі, в свинячий голос було  би визнавати.

Тому наша позиція така ж, як і в більшості наших колег. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Броніславовичу, дуже вам дякую за вашу позицію. Колег хочу ще проінформувати, що, на жаль, в нас немає представника з Міністерства аграрної політики. Але міністерство побоюється, що денонсація договору про дружбу призведе до штучного скорочення Росією імпорту сільгосппродукції з України.

І також Державна міграційна служба України, не зміг бути представник. Але згідно з позицією служби, викладеної у листі за підписом першого заступника голови, служба не бачить негативних наслідків денонсації договору з Російською Федерацією.

Колеги, я думаю, що із тих інформаційно-аналітичних матеріалів, які в нас є, хто ще бажає виступити? Будь ласка.

 

БАШИНСЬКИЙ В.В. Справа в тому, дійсно, якщо говорити від імені Міністерства аграрної політики і продовольства, то ми на сьогоднішній день маємо різницю у економічному плані щодо імпорту та експорту з Російською Федерацією близько одного мільярда доларів США. Тому  при будь-яких погіршеннях відносин з Російською Федерацією ми будемо мати в мінусі один мільярд при тому, що це буде стосуватися тільки Росії. А ми знаємо, що будь-які заходи, які вживаються Россільгоспнаглядом або Росспоживнаглядом відображаються відразу на двох наших стратегічних партнерах – це Білорусія і Казахстан.

Тому на сьогоднішній день будь-яке погіршення буде більше для України ніж для Росії, тим більше, якщо ми подивимося по групам 024, по імпорту до України, Росія, взагалі нічого не постачає. І ті обсяги, які вони до нас імпортують, вони настільки мізерні, що ми можемо їм в принципі знехтувати. Тому ми підтримуємо позицію Міністерства закордонних справ і вважаємо, що не на часі, на сьогоднішній день робити ті кроки, які наносять більше шкоди ніж користі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Скажіть, будь ласка, представники міністерств і відомств чи є хтось кому ми не надали слово бажання ще висловити свою позицію?

Тоді хочу поінформувати, що ми запрошували співавторів цих законодавчих ініціатив сьогодні на засідання для того, щоб їм надати якомога широку аргументацію позиції, тому що я думаю, що крім таких ініціатив буде ще багато інших для того, щоб наш комітет більш якісно витрачав свій час для розгляду різних законодавчих ініціатив.

І зараз я б хотіла, щоб все-таки народні депутати, члени комітету поставили свої запитання до присутніх тут представників міністерств і відомств.

Борис Іванович, вам слово.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Я так розумію, що ми спочатку будемо ставити запитання, а потім вже висловлюватись. Так?

Отже, в мене запитання.

У мене запитання. Запитання до представника Служби безпеки, я звернув увагу, що в листі Голови Служби безпеки на ім'я голови комітету міститься фраза, яку ви вжили щодо законопроекту про оголошення Росії державою агресором. Що це не є компетенція Верховної Ради, ви сказали, там в листі написано, що до повноважень Президента відносяться певні питання. Можете пояснити, що малося на увазі правниками Служби безпеки оця фраза, яка говорить про повноваження Президента?  Це до чого? Це до Служби безпеки…

Далі: здається це представник Міністерства культури говорив про те, що розірвання договору може негативно позначитись на ставленні до українських церков в Російській Федерації. А я хочу поставити питання представнику Міністерства культури, чи відомо йому про те, що російське законодавство забороняє реєстрацію релігійних громад і в тому числі, української греко-католицької церкви, української православної церкви, чи вам відомо це? І які заходи вживало Міністерство культури для того, щоб припинити це безчинство по відношенню до українських віруючих в Російській Федерації?

Ну і потім, здається представниця Міністерства юстиції сказала про те, вжила фразу не є компетенцією Верховної Ради. Я би не радив вам, особливо в період розгляду бюджету держави, що належить до компетенції Верховної Ради, а що не належить. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я пропоную, щоб зараз представники Служби безпеки України, Міністерства культури, також Міністерство юстиції дали відповідь на ці зауваження, пропозиції.

Запитання, так. Почнемо з Служби безпеки України, Богдан Миколайович.

 

МАРЧУК Б.М.  Дякую.

Шановний Борис Іванович, власне, в листі за підписом голови до комітету і моєму виступі йшлося виключно про те, що питання ініціювання належить до конституційних повноважень Президента.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ініціювання чого?

 

МАРЧУК Б.М.  Ініціювання питання про оголошення стану війни, це конституційне повноваження Президента, це пункт 19, частини першої, статті 106 Конституції, власне, про ініціювання йшла мова, але в жодному випадку не про прийняття рішень.

 

ТАРАСЮК Б.І. Яке відношення має до законопроекту?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Міністерство культури, якщо можна, зараз.

 

ЮРАШ А.В. Шановний Борис Іванович, звичайно, ми знаємо про ситуацію з релігійними спільнотами в Росії, там від 205 року діє дуже жорсткий закон, який регламентує діяльність релігійних організацій, але одночасно ми знаємо, що на території Російської Федерації діє дві єпархії: української православної церкви Київського патріархату, це Богородицька і Білгородська єпархії, вони мають кілька десятків релігійних організацій, які діють, більш-менш, намагаючись вирішити свої щоденні питання. Знаємо, що є кілька громад української греко-католицької церкви, які в різних районах Сибіру діють. І от як, до речі, Павло Броніславович розповідав про те, як можна дві колонки будувати про освіту в Україні і в Росії так само ми могли б називати безліч статистики і даних. Про те, у нас тільки Україна гарантує право релігійним організаціям, в тому числі і з відверто проросійською ідентичністю, і характером, в тому числі, малих православних релігійних груп, українській православній церкві, яка дуже часто має і задовольняє духовні потреби російської спільноти це все люструвати. Але, звісно, ми розуміємо, що в цій ситуації ми, приймаючи будь-яке рішення, повинні мати на увазі, що навіть ті громади української православної церкви Київського патріархату, зокрема, там до речі три єпископи діє під юрисдикцію цієї церкви, які все ще мають можливість свою діяльність реалізувати Російській Федерації, вони мали б мати таку підтримку і сприяння.

Стосовно того, що Міністерство культури, зокрема, департамент в цьому напрямі робило, то, відверто кажучи, прямих моментів, якихось інтервенцій не було в цю ділянку, але є постійний моніторинг ситуації, є постійна співпраця і з однією, і з другою із названих вище церков для того, щоби можна ініціювати в близькому і в перспективному майбутньому якісь звернення, зокрема, до Міністерства закордонних справ, які би могли би звертатися до уряду і до керівництва Російської Федерації про гарантування прав віруючих саме цих юрисдикцій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Тамара Володимирівна з Міністерства юстиції, якщо…

 

АНДРІЄВА Т.В. Ну, насправді, це була порада Бориса Івановича, тому я дякую, ми врахуємо цю пораду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович.  Ми ж конструктивно маємо зараз разом з різними міністерствами знайти вихід, тому що це тільки перші законопроекти. Ви уявляєте скільки зараз буде законопроектів щодо російсько-українських відносин? Нам треба…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Юристи мають з великою уважністю ставитися до використовуваних ними термінів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги депутати з комітету, в кого є ще запитання?

Дивіться у мене тоді з вашого дозволу ще також, на цьому тижні, ми знаємо, що на погоджувальній нараді там було питання щодо спільного патрулювання, яке викликало певний резонанс в суспільстві. І також перед нашим засіданням, оскільки була публічна інформація про теми нашого сьогоднішнього  засідання, і троє людей мені надіслали запит про те, як ми ставимося користуючись присутністю тут вже представників СБУ і Міністерства оборони щодо такої важливої угоди, її денонсації між Урядом України та Урядом Російської Федерації про організацію військових міждержавних перевезень та розрахунки за них, - це від 2002 року. Я не знаю чи можливо, хтось знає, чи на скільки це питання…

 

МЕХЕД П.М. Дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо коротко.

 

МЕХЕД П.М.  ………як України, ця угода як би не несе ніякого навантаження, крім допуску і пропуску через свою територію. З економічної точки зору, на скільки я пам'ятаю, там теж для України нема ніякого, ну, скажемо так, вона скоріше одностороння, односторонньо вигідна Росії. Для нас, ну, скажемо так, це якби угода, яка була укладена. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за вашу позицію. Це просто, щоб розуміти, бо я думаю, що буде питання.

Чи є, колеги, ще в когось запитання до присутніх тут представників відомств та міністерств? Так, ну, ……………..

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. У мене таке запитання. Може, шановні представники міністерств і відомств знають, що наш комітет прийняв рішення про відмову від формування делегацій до всіх міжнародних організацій, де учасником є Російська Федерація. Чи то… Ну, практично до всіх.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Я виправлюсь. Не до всіх. До СНД, до ЄврАзЄС, і там до православ'я і таке інше. тобто, де Російська Федерація є разом з європейською спільнотою та іншими державами, ми від цього не відмовлялись. От, то я хотіла б задати запитання, чи ви вважаєте це доцільним, чи є необхідність в таких міжпарламентських зв'язках, чи такої необхідності немає? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю це питання, можливо, до Міністерства закордонних справ і юстиції, якщо будуть коментарі.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Міністерство економіки, можливо. Бо є економічні зв'язки, це економічні організації. Було б цікаво почути думку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожен, хто має можливість і думку з цього приводу, ми запрошуємо висловитись.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну, на скільки я пам'ятаю, то це питання вже було предметом розгляду на комітеті і Міністерство закордонних справ вже висловлювало свою позицію щодо підтримки зазначеного рішення. Оскільки фактично міністерства мають змогу приймати участь у робочих засіданнях на рівні робочих груп та конвенційних комісій в рамках СНД і це ніяк не впливає на інтенсивність роботи. В той же час, Україна останній рік утримується від представлення на форумах СНД і ЄвроАзС на політичному рівні. І якщо виникають потреби в участі в зустрічах таких, як, наприклад, форум СНД з питань зони вільної торгівлі, який проходив місяць тому, то приймається участь на рівні посла. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є ще… Будь ласка.

 

ЮРАШ А.В. Тут було названо також слово "православ'я", тобто мабуть йде мова про міжпарламентську асамблею православ'я, то поки що ми не маємо остаточної позиції, але ми її зараз формуємо. І я в цьому відношенні хотів би сказати, що напевно наша позиція буде не підтримати справді такі контакти. Тому що насправді ця асамблея, вона не передбачає системного і рівноправного представлення всього спектру православних навіть, релігійних організацій, які діють в Україні. В рамках цієї православної Міжпарламентської асамблеї запрошені і репрезентують думку України тільки ті, так було принаймні в минулому, депутати або представники громадськості, які репрезентують думку однієї з православних юрисдикцій в Україні. Оскільки немає повної палітри, звісно, позитивно вирішити з цього приводу навряд чи маємо підстави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пан Литвиненко Олександр.

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. Я хочу ще зазначити, що в березні цього року було прийнято рішення Ради національної безпеки і оборони в дію виконувачем обов'язки Президента України про ініціювання процесу виходу України з співдружності незалежних держав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Колеги, чи є в кого ще пропозиції, хто готовий ще поставити запитання? Відразу проінформую, що ми співавторам надішлемо також оці інформаційно-аналітичні матеріали законопроекту. І тоді уже на окремому засіданні рішення буде комітету щодо цих трьох законодавчих ініціатив. Це ж не сьогодні.

Тоді хотіла б подякувати усім. Перепрошую.

А ні, чекайте хвилинку, тоді виступи. Іванна, виступи.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я хотіла тільки запропонувати і попросити колег з міністерств, що ті міністерства, які не надіслали в письмовому вигляді своїх позицій, яких ми не отримали, якщо б вони могли би дослати ці позиції, ми би були вдячні, тому що це би сформувало повноцінну вже аргументовану базу для наших колег, які були ініціаторами законопроектів, до розгляду яких ми запросили вас, і до вашої думки, по розгляду яких ми вас попросили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді залишаємося, виступи народних депутатів.

Прошу, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Перш за все я хотів би висловити вдячність всі представникам міністерств і відомств, які тут виклали позицію своїх відповідних міністерств. Безумовно, що це буде впливати на… висловлені позиції будуть впливати на рішення нашого комітету і, можливо, Верховної Ради.

Але я хотів би принагідно висловити декілька слів щодо аргументації, яку ми почули. Я вважаю абсолютно юридично не обґрунтованою позицію служби безпеки відносно правомочності або неправомочності внесення законопроекту щодо оголошення Російської Федерації країною-агресором. В процитованих положеннях Конституції жодним чином не говориться про те, що Президент має виключні повноваження про оголошення якоїсь країни країною-агресором. Отже, Верховна Рада має такі повноваження. Так само Верховна Рада має повноваження звернутися до Президента  і рекомендувати Президенту, що є в постанові про оголошення воєнного стану або на території держави, або в її частинах. Тобто в цьому плані позиція Служби безпеки не витримує жодної критики.

І в той же час я хочу сказати, говорячи про цей законопроект Балоги, про оголошення Росії країною агресором. Він цілком може бути підтриманий в разі внесення доповнень в цей закон, звичайно, що в лапки треба поставити Донецьку й Луганську так звані народні республіки.

Далі я хотів би наголосити на тому, що позиції висловлені щодо можливої денонсації міжнародного договору між Україною і Російською Федерацією, вони є досить слушними, обґрунтованими і нам треба врахувати при прийнятті остаточного рішення щодо можливої денонсації договору між Україною і Російською Федерацією.

Повертаючись знову ж таки до висловленої позиції Служби безпеки, я хочу сказати, що міжвідомчі угоди, які уклала Служба безпеки з відповідними органами Російської Федерації не є міжнародними договорами в розумінні їх денонсації і вони… до них не може бути застосований термін "денонсація", а лише припинення дії цих договорів в односторонньому порядку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Володимир Ар'єв.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, всі виступи, які відбулися, то лише, наприклад, мене переконали в тому, що моя думка залишилася незмінною. Перші два законопроекти відхилити, а постанову можна ухвалювати. Єдине, що я би рекомендував, за винятком пункту 2, який вилучити в принципі.

Постанову… Тому що це дійсно може… це приорітет і в…

 

_______________.  (Не чути) 

 

АР'ЄВ В.І. Да. Щодо введення військового стану – це визначає Президент України, коли треба. Підштовхувати в даному разі я думаю, що теоретично ми можемо, але з точки зору політики яка проводиться в даному разі Президентом України, то я думаю, що він сам може визначити слушний момент для того, щоб не ставити його в самим, в незручне становище. І перший пункт можемо залишити і ухвалювати цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можливо, оскільки тут зараз є представник РНБО, Олександр як він оцінює таку рекомендацію.

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. Відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану" порядок введення правового режиму воєнного стану виглядає наступним чином. Рада національної безпеки і оборони України подає пропозиції Президентові України, Президент України ухвалює відповідний Указ і цей Указ протягом 48 годин мусить бути затверджений Верховною Радою України. Тому мені здається не  зовсім є доцільним в Постанові Верховної Ради ініціювати проблему введення воєнного стану. З іншого боку, я знову ж таки хочу підкреслити, підтримати позицію Міністерства закордонних справ в Законі "Про  тимчасово окуповані території" Росія визначена агресором, відповідно, що ми додаємо цією самою постановою до того, що вже є. дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Юлія Володимирівна вам слово.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я була проти цієї наради, бо я вважала це марнуванням часу, але мені приємно, що вона відбулася. На жаль, немає авторів законів, щоб почути все, що було сказано і як це дуже добре, що ми направимо їм матеріали.

Я хочу сказати ще раз, що такі законодавчі ініціативи на даний час є ні чим іншим як "вредительством". І, якщо це робиться недосвідченими депутатами в дипломатії, то ті хто підтримують такі законодавчі ініціативі з боку професійних дипломатів мені це дещо дивно.

Щодо великого договору там все зрозуміло і цитати пана Затуліна, про які я говорила минулого комітету, ми почули. Щодо законопроекту про санкції, хочу сказати, що потрібно, все ж таки, називати речі своїми іменами, коли ми пишемо законопроекти. І це стосується саме цього проекту. Ніякі, мова не йде ні про які санкції. Це було сказано Міністерством юстиції і представником міністерства економіки. Мова йде, мова йде, по-різному назвали наші доповідачі сьогодні ці речі, це або націоналізація, або експропріація, і ніякі це не санкції. І я думаю, що якщо Президент зараз наголошує на мирному вирішенні всіх конфліктів і це його позиція на міжнародній арені, то ми маємо своїми законодавчими ініціативами його підтримувати.

Щодо визнання державою-агресором, ну, ще раз хочу сказати і не погодитися з колегою Ар'євим, що нам така постанова потрібна, нам така постанова не потрібна. Я аргументую чому. По двом причинам.

Перше, це вона дійсно нічого не додає. Якщо ми хочемо, щоб це мало якийсь сенс, визнання агресором, то це потрібно робити на міжнародній арені. І тут треба тоді звертатися до Міністерства закордонних справ або до Президента України з вимогою чи проханням, чи пропозицією, щоб це питання, про визнання Росію агресором, ставилося на міжнародній арені, там, наприклад, в Організації Об'єднаних Націй на рівні Ради Безпеки і таке інше, бо це матиме якісь юридичні наслідки. Таке визнання ніяких юридичних наслідків не матиме для Російської Федерації, крім, ну, популізму і піару від авторів. Тим паче, що вже, як було сказано, ми вже своїм окремим законом таке визнання робили.

І по-друге, друга причина, не менше важлива. Ну, ми ж рухаємося в мирному напрямку, ну, давайте вже ж зупинимося з цими всіма гучними заявами, які не допомагають ані поверненню Криму, ані тим людям, що страждають зараз на Донбасі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Тут тільки можу додати, що на зустрічі з дипломатами, зокрема в понеділок, Президент дуже чітко сказав, що я – Президент миру, а не війни. Тому я думаю, що вся законотворча діяльність наших депутатів якраз і має бути спрямована на те, щоб Україна, не просто Президент, а Україна була країною миру, але сильно відстоювала      свої позиції. Будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В. Напевно як депутат, як сказала, пані Юлія, новообраний, молодий, який не зовсім має досвід в дипломатичній діяльності, я скажу те, що казав минулого разу, коли ми обговорювали питання виходу з СНД, призупинення діяльності.

Я думаю, що таких питань у нас буде в цьому році, наступному сотні. Ми будемо стикатися в розумінні того хто є Російська Федерація для нас. І коли ви говорите про те, що взагалі піднімається питання про те, що ми, повинні на європейському рівні, міжнародному добиватися цих там санкцій і таке інше, а в середині своєї країни  ми як парламент, ми як  спільнота, як нація не можемо визнати, що, дійсно, на сьогоднішній день є агресія з боку Російської Федерації і є війна. Є, на сьогоднішній день, потрібно ставити питання про майнові санкції, про денонсацію договору, про дружбу  і таке інше. Тому, розумієте це будемо говорити геополітична річ, ми всі прекрасно розуміємо і я розумію представників тих міністерств, відомств, які говорять про економічні втрати. Але з іншої сторони ми з ранку до ночі так само розуміємо, про те, що загроза інтервенції Російської Федерації залишається. Про те, що ми повинні чітко і категорично стверджувати про цю військову загрозу, і, в принципі, і про Крим, і про Донбас, і так далі.

Тому мені здається, що тут треба підтримувати всі такі дії і не зважати в якійсь мірі на те, що ми будемо мати економічні втрати. Чому? Тому, що наша безпека і розуміння того, хто є для нас Російська Федерація, власне, країною агресором, є важливішим. І всі наші упереджувальні дії стосовно цього як у військовій сфері так і в дипломатичній, економічній і так далі.

Тому що говорити про те, що лишиться все в економічній сфері як було, не можна. Треба переорієнтовувати ринки, треба їхати в Грузію, дивитися як було там, коли була економічна війна, і коли Грузії вдалося в тій, чи іншій мірі переорієнтувати свої ринки на країни Заходу і йти тим шляхом. Це моя точка зору, я хотів би, щоб її почули. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  пане Ігорю. Хочу вас поінформувати, що голова Комітету з закордонних справах з Грузії приїде до нас в середині січня. Я думаю, що ми почуємо їхній досвід, що у них було на окупованих територіях.

І, будь ласка,  я думаю, що ви Олена Володимирівна відреагувати, тоді Володимир. Добре?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Якщо можна, я просто відреагую. Над цією договірною базою, яка, наприклад, є у Грузії з Російською Федерацією. В них є договір підписаний в 1994 році. Він, дійсно, не був ратифікований сторонами, але жодна сторона не відкликала свій підпис з цього договору. Але  я хотіла сказати про інше, всі ми знаємо, що в 1974 році Кіпр зазнав агресії з турецького боку. І не зважаючи на це, не було денонсовано договір між Республікою Кіпр, Грецією, Турецькою Республікою, Великобританією про гарантії незалежності, територіальної цілісності та Конституції Республіки Кіпр. А також Договір про військовий союз між Кіпром, Грецією та Туреччиною, які є складовою частиною Конституції Республіки Кіпр з 1960 року. Тобто це ще раз підтверджує те, що договірна база створюється для того, щоб сторони дотримувались її. І для того, щоб вийти на мирне урегулювання процесу, необхідно мати законодавче підґрунтя. Саме цей договір створює це законодавче підґрунтя, яке дозволить нам рухатись далі мирним шляхом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир.

 

АР'ЄВ В.І. Я лише хотів сказати, що тут основа навіть не економічна причина, чому ми сьогодні відмовляємося денонсувати. Економічно, дійсно, можна пережити. Але от я хотів би просто звернути увагу на ці інформаційно-аналітичні матеріали, які були надані. На третій сторінці там написано, що денонсація базового договору українською стороною призведе до, послабить позицію України в контексті міжнародного правового врегулювання конфлікту з РФ можливість якого закладені в договорі. Позбавить  українську сторону юридично закріпленого факту відсутності у Росії територіальних претензій до України, які будуть використовуватися в міжнародних судах. Поставить під загрозу дію Договору про кордон теж так само. Ми просто позбавляємося купи різних речей в міжнародних судах, якщо денонсуємо. Що це означає? Це означає, що, якщо ми програємо ці суди, то в принципі питання повернення в юридичні міжнародні площини Кіпру значно ускладнюються. Якщо настає…

 

(Загальна дискусія)

 

АР'ЄВ В.І.  Да. Да перепрошую, тут тільки що про Кіпр слухали…

 

_______________. (Не чути) 

 

АР'ЄВ В.І.    Криму. Да. То це значно ускладниться. Кіпр теж можемо повертати. Ми його вже купили в принципі, знаєте, судячи з того, скільки туди… Да-да. Ось і тому просто наслідком цього можуть бути проблеми з нашою доказовою базою в міжнародних судах. А якщо ми виграємо ці суди, то майно Російської Федерації, зокрема, на території інших країн, може бути арештовуватися і передаватися Україні. Тобто ми тоді, таким чином, ще й виграємо економічно. Теоретично поки що не будемо ділити шкуру російського …

 

_______________.  (Не чути) 

 

АР'ЄВ В.І.    Да. Ведмедя. Да? Його ще треба там да, відомо, що зробити, так що… Але ну давайте принаймні самі собі не наступати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги члени комітету, скажіть, будь ласка, чи є в когось ще бажання висловитися?

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми не приймаємо, ми, власне, якраз і прийняли рішення, що нам важливо було, оскільки було дуже багато суперечностей минулого разу і ми спеціально зібрали це засідання, щоб фахово - раз, як то кажуть, і сподіваюсь на довго розібратися в темі, зрозуміти де національний інтерес, а де просто політиканство і так далі. Тому я хотіла подякувати всім представникам відомств і міністерств сьогодні за ваші матеріали, які ви нам дали. Обов'язково вони отримають співавтори.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Додамо також ті, які не були ще нам надіслані з інших міністерств.

Щиро вам дякуємо від імені комітету, до наступних зустрічей, і нашим колегам також, комітету, дякуємо.

Ми зустрічаємося в п'ятницю о 14-ій.

…голосували за порядок денний…

 

ВОВК В.І. Пані Анно, уточніть, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо в п'ятницю прийняти це рішення разом після…..зараз продовжити і закінчити з цими трьома…

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Авторів немає. Я думаю, що ану Левченку було б… (Загальна дискусія) Ну, це правда, ми сказали, що це слухання, робоча нарада. (Загальна дискусія)

 Ні, дивіться, ви сьогодні почули дуже багато матеріалів. Я думаю, що нам, наприклад, в п'ятницю, для того, щоб ухвалити рішення, потрібно буде, я думаю, що більшість людей вже готові голосувати "за", "проти"…

 

________________. ……………………………(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, будь ласка, можете менш емоційно. Я дуже розумію, що у нас тут всі втомлені і так далі, але я просто прошу коректнішого ставлення в емоціях, от.

Тому я хотіла б, оскільки в нас не було заплановано, то, в принципі, ми можемо зараз проголосувати за ці три речі. Можемо їх перенести в порядок денний на п'ятницю, після квот, на 15-у годину для того, щоб ще кожен міг для себе ознайомитися і прийняти рішення, тому що інформації отримали  сьогодні дуже багато різної. Може в когось зміниться думка щодо різних позицій.

 

ГУЗЬ І.В. Ну, я не  з цього приводу, півтори хвилини, якщо дозволите, в пункті "Різне".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, давайте закінчимо з цього приводу.

 

ГУЗЬ І.В.  Добре. Прошу поставити на голосування дві ваші пропозиції: або зараз, або в п'ятницю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

________________. Я вношу пропозицію. Ми, для того, щоб не розглядати одне і те саме питання тертій раз і не повертатися до нього. Я думаю, що тут дорослі всі люди, всі почули, всі всю інформацію отримали  і здатні до того, щоб обговорити і прийняти рішення по цьому. Навіщо нам навантажувати порядок денний в п'ятницю знову цими самими питаннями, якщо ми можемо зараза 10-15 хвилин їх обговорити, прийняти рішення, проголосувати і закрити цю тему?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я пропоную, колега, оскільки ми вже проговорювали це питання, і я пропоную в п'ятницю просто вже його голосувати відразу. Сьогодні, якщо хтось ще не обговорив це питання, він має можливість осмислити всі напрацювання і вже в п'ятницю прийти для себе з визначеним, що займе 10 хвилин.

Ставлю на голосування…

 

ВОВК В.І.  Почекайте, почекайте. Ви сказали без обговорення. Як це взагалі можна ставити якісь питання без обговорення?  От я особисто хотів би висловити свою думку по всім трьом законопроектам, тільки  я хотів би зрозуміти, коли я буду мати можливість висловити свою позицію по цим трьом законопроектам. Як це можна в п'ятницю ставити без обговорення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, ви сьогодні мали можливість, коли Борис Іванович висловлював свою позицію, коли Володимир Ар'єв в присутності міністерств, які мали можливість відразу відреагувати на ваш коментарій. Я ставлю зараз на пропозицію про те, щоб в п'ятницю разом з обговоренням прийняти рішення по цим двом законопроектам, а також постанові. Два законопроекти і одна постанова.

Хто за те, щоб зробити це в п'ятницю? Хто проти? Хто утримався?

Тепер переходимо до "Різного", будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В. Колеги, півтори хвилини я займу. Значить, якщо ви  дозволите, очоливши комісію з питань закордонних українців, вникнувши в багато різних речей, я хотів би представити тут мого колегу, це Михайло Ратушний, наш колега, екс-депутат Верховної Ради, є керівником Української всесвітньої  координаційної ради. Я хотів би звернутися до вас, я не знаю, чи це як молодий депутат, вперше обраний, є можливим, я бачив, що пані Ганна внесла свої пропозиції до бюджетного комітету стосовно збільшення фінансування  на заходи з відтворення культури національних меншин, заходи УВКР і так далі, які є  передбачені в бюджеті в контексті фінансування Міністерства культури. Але, про що ідеться? Ідеться про те, що УВКР насправді є дуже серйозна, чи, напевно,  номер один, з моєї суб'єктивної точки зору, структура, яка координує, власне, українські громади в  44 країнах світу. в цій позиції бюджетній передбачено лише 900 тисяч гривень не тільки для УВКРу, але і для заходів реалізації Європейської хартії регіональних мов і меншин, заходи щодо встановлення культурних зв'язків і так далі. Натомість, власне, для діяльності більш-менш нормального УВКРу за їхньою пропозицією я погоджуюсь. Тим більше Світовий форум українців може бути проводитися в 2015 році, потрібно 998 тисяч гривень. От я хотів би, щоб ми, чи, можливо, послухали пана Михайла і прийняли рішення, чим це можливо звернутися від імені комітету до бюджетного комітету, який буде завтра, я так розумію, засідати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба було до сьогодні до 12-ї подати поправки.

 

ГУЗЬ І.В. Тільки до сьогодні, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони уже, власне, сьогодні вже заборонено. Тобто це був визначений deadline. Чому я сьогодні мега поспішала. Тому що треба було до 12-ї встигнути. Хіба з голосу, і, якщо буде

 

ГУЗЬ І.В. Я з голосу. Буде присутній, наприклад, на  засіданні бюджетного комітету я хотів би це питання підняти. Як виключення, думаю, що це можливо. Чи є дозвіл, щоби пан Михайло два слова сказав з цього приводу і ми якесь могли прийняти рішення стосовно ВКРу, як комітет у закордонних справах? Тому що сьогодні, мені здається, ми по суті, ну, зводимо діяльність такої серйозної інституції до номінальної, не даючи більш-менш принаймні нормального фінансування, хоча ми розуміємо, що це не структура і не фінансування в рамках МЗСу, але культури, але ми говоримо про те, що наш комітет опікується закордонними українцями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, пане Ігорю.

Я, на жаль, змушена вас покинути, як я попереджала на початку засідання, що мені треба в Адміністрацію Президента та бажано не спізнюватися. Іванна Орестівна зараз продовжить засідання щодо обговорення цього питання. Так, і  тоді, я думаю, що буде завершене засідання. Ми зустрічаємося тоді о 14.00 в п'ятницю, ті, хто зацікавлений в ПАРЄ, ну, бажано бути присутніми всім. А о 15.00 у нас буде засідання комітету, де на порядку денному, це вже обов'язково, це перелік якраз делегацій, квот. І друге питання – це голосування за ці два законопроекти, постанову і… Поки що все. Дякую. (Загальна дискусія)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Таке питання, яке  ми не завершили. У нас  в суботу о котрій буде засідання? тому що потрібно спланувати роботу взагалі. Коли? У п'ятницю – зрозуміло, о другій, о третій. В суботу буде засідання? (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, давайте тоді проголосуємо. Хто за те, щоби було засідання в суботу?

 

АР’ЄВ В.І. Ну, якщо в п'ятницю… Я вважаю… Можна, да? Якщо буде необхідність і у нас буде якесь невирішене питання, ми маємо зарезервувати за собою таку можливість. Якщо раптом, знову ж таки, у нас по цим квотам буде чергова "Санта-Барбара", да. Але я, користуючись тим, що все ж таки всі, представники всіх фракцій є зараз тут за столом, я дуже прошу, щоб завтра на засіданні, максимум у п'ятницю зранку на засіданні всіх фракцій були визначені делегати і їхні заступники на Парламентську асамблею Ради Європи, щоб ми в п'ятницю на засіданні уже затвердили делегацію і відповідно внесли це в порядок денний – затвердження делегації в ПАРЄ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Це ми, так здається, вже домовилися і оскільки…

Інформували всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктора Івановича не було на початку, ми говорили про те, що якщо хтось не встигає на засідання комітету або не приходить, то він пише смс-ку або голові комітету, або секретаріату про те, що його не буде. Тому що часто не буває кворуму і нам дуже важлива присутність кожного депутата. Дякую вам за увагу. На жаль, змушена покинути.

 

 

Засідання веде  Перший заступник Голови Комітету

КЛИМПУШ–ЦИНЦАДЗЕ І.О.

 

КЛИМПУШ–ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я стосовно того, пане Володимире, якщо дозволите, стосовно того, те, що ви сказали, стосовно делегації в ПАРЄ. Можливо, колеги, є сенс якщо ми в п'ятницю будемо затверджувати склад парламентської делегації в ПАРЄ, то можливо є сенс утому, що на зустрічі з Точицьким запрошувати власне вже цих людей, які будуть членами цього… (Загальна дискусія) Що? Ну, або потенційних, ну, добре, делегованих там… Можливо, ми можемо запросити тих людей, які будуть делеговані фракціями там, ми… (Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, давайте зробимо дуже… Якщо ми в 15-й годині розглядатимемо це питання і в нас будуть уже делегати, то в 14-й годині буде уже відомо хто від фракцій, це будуть ці люди. Тому, хай просто повідомлять, коли буде кожен із нас на своїй фракції, повідомить, що в 14-й годині ті, хто висунутий, запрошуються на Комітет із закордонних справ на зустріч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Віктор. І давайте, колеги, якщо можна, щоби ми з вами спробували все-таки за 10 хвилин, 12, закінчити засідання.

 

ВОВК В.І. Я хотів би розвинути думку Ігоря Володимировича відносно цього питання по закордонним українцям. Оскільки ми сьогодні вже не встигли вирішити питання по внесенню пропозицій від комітету до бюджетного комітету, внесення змін до бюджету, я пропоную все-таки не розглядати це питання в попыхах, це корма і дуже важлива тема – закордонні українці. Я хотів би сказати, є Закон про закордонних українців, який, на жаль, не виконується Кабінетом Міністрів  України. В травні місяці була прийнята Постанова Верховної Ради, я тоді працював помічником-консультантом народного депутата і розробляв цю постанову, був автором цієї постанови треба було прийняти за ініціативою тоді народного депутата Олега Валерійовича Ляшка. І там дуже багато прописано, що доручення по міністерствам, в тому числі Міністерству закордонних справ, Міністерства культури, освіти, які тут були, і, на жаль, не виконують ні Закон про закордонних українців, ні постанови Верховної Ради, яка була прийнята півроку назад, в травні місяці. Це, дійсно, велике серйозне питання, якому варто було би присвятити отак не в попихах зараз, по конкретній організації УВКР, при всій повазі до УВКР, є Світовий конгрес українців, інша організації.

Тому це, я пропоную просто присвятити цьому окремий пункт порядку денного, і в інший, присвятити цьому, можливо, годину часу, можливо, навіть провести такі слухання, як ми сьогодні, запросивши представників міністерстві, відпитавши їх, чому вони, як вони виконують Закон про закордонних українців, як вони виконують відповідну постанову Верховної Ради на цю тему і так далі. А зараз, розумієте, мені здається, це недоцільно.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Я пропоную підтримати пана Гузя і дати слово Ратушняку. Послухаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ратушному, так.   Вибачте, будь ласка.

Пане Михайло, будь ласка, якщо можна, протягом трьох хвилин нам викласти.

 

РАТУШНИЙ М.Я. Шановні народні депутати, я знаю, що день у вас був дуже напружений. Я дякую за можливість бути на цьому засіданні, мені було справді цікаво.

Якщо по предмету по закордонному українству. Звичайно, хотілося б… Я вважаю, що та теза, що прозвучала, що треба солідну серйозну розмову по закордонному українству хоча б на рівні парламентського комітету, ми при всіх скликаннях мали парламентські слухання, і думаю, це скликання також знайде час, і коли Рибак очолював, і інші. Я думаю, що цю тезу підтримає і опозиція. Бо я тільки що Ларіну сказав, що Віктор Янукович, просто він теж наш клієнт, вже теж стає закордонним українцем. Має бути "Опозиційний блок" зацікавлений в цьому питанні.

Тепер про бюджет. Я мав трошки досвід роботи в парламенті. Я вам скажу, що доволі часто можна все-таки вияснити, що таке дванадцять – це "рм"  чи "ам". Я думаю, що бюджетний комітет, попри всі заяви, знаходить час і повинен знайти час на реагування на позицію такого солідного комітету, як Комітет у закордонних справах.

Я вам скажу, в порівняння з тим, що працює Російська Федерація, працює Польща, я не буду, ви знаєте цей досвід. Фактично роботи по фінансуванню по закордонному українству немає ніякого. Є державна програма до 2015 року, тут були представники МЗС – нуль. Так сталося, що без зайвої скромності УВКР – єдина організація громадська, не державна, яка працює з українською діаспорою. Ми ніколи не використовували ці гроші на утримання свого апарату, оренду чи щось інше. Ми їх використовували для можливості там довезення, особливо по східній діаспорі (це Росія, Казахстан, Киргизстан, Білорусія. Підручників, дисків і інше, фактично завжди всі антинародні режими, попередні режими, на діяльність УВКР виділялося 900 тисяч гривень. Це при курсі 8, там, я не буду згадувати.

Напередодні Майдану, революції гідності, було попереднім урядом скорочено фінансування у зв'язку з активністю закордонного українства на підтримку Євромайдану до 200 тисяч. На жаль, не вдалося нам переконати, хоча були розмови з В'ячеславом Кириленком і виходили на Прем'єр-міністра. На сьогоднішній день фактично фінансування цієї програми із закордонним українством установив 200 тисяч, як установив уряд Азарова. Навіть тоді це 200 тисяч гривень при курсі 8 – це зовсім інше, що сьогодні при курсі фактично 20.

І зараз вписано все це, на все: на національні меншини, на мови національних меншин, там і захована проблема закордонного українства – фінансування немає. А оця конференція, на яку я багатьох з вас запрошував, яка пройшла минулого тижня, тут в Києві, де були представники 20 громад, говорять, що необхідність роботи, діаспора не потребує грошей, вона працює і надає допомогу і в аптечках, в іншому, ви це знаєте, ЄСКУ, інші організації. Але фактично треба буде констатувати, що, як і в коаліційній угоді, не знайшлося ні одного слова чи речення про закордонне українство, так, на жаль, і в державному бюджеті це не відбито зовсім. Ми говоримо про нуль  будь-якого фінансування, хоча в минулі роки таке фінансування було. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я хочу сказати, що, дійсно, там велике засідання можна провести, щоб час був все говорити. Але зараз є конкретна пропозиція нашого колеги по комітету пана Гузя. Він займається цим питання. Дійсно, в нас так вже склалося, і це просто світ такий, так працює, що якщо є гроші, щось відбувається, немає грошей, нічого не відбувається.

Тому я би пропонувала підтримати нашого колегу пана Гузя, надати йому такі повноваження. Піти і від імені комітету на засіданні бюджетного комітету висловити пропозицію внести відповідний рядок чи змінити відповідний рядок, цифру, в бюджеті України на наступний рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію. Зараз я її поставлю на голосування. Просто хочу нагадати колегам, що там безпосередньо закордонне українство не є предметом відання Комітету у закордонних справах. Тому насамперед це звернення має йти за підтримки, можливо, панові Гузю треба так само скористатися контактами з колегами в відповідному комітеті і разом вже подавати таку пропозицію.

Будь ласка, пане Володимире. І я би ставила вже на голосування.

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги, давайте будемо реалістами. Можемо написати 1 мільйон 200, да, 2200. Питання в тому, що це виконано просто не буде, грошей немає.

Тому я рекомендував би йти іншим шляхом. Якщо пан Михайло разом з Ігорем знайдуть можливість, знають, до кого звернутися, можливо і поговорять з міністром фінансів, яка є теж колишньою закордонною українкою. І ми можемо від нашого комітету, від нашого комітету ухвалити рішення, направити  листи спонсорам комерційним для того, щоб могли вони підтримати цю організацію. В цей час це дійсно важливе питання. Але давайте в даному разі ті, на рівні комітету, ухвалимо тоді рішення звернутися до певних там якихось компаній, да… Але у нас, нам шашечки чи їхати? Нам потрібно вирішити питання з голосуванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Ігоре. І після того перейдемо вже до рішення.

 

ГУЗЬ І.В. Я буквально 2 слова. Володимир Ігоревич, все приймається. Може і не досягнемо, але дивіться, рішення, звернення Комітету з питань закордонних справ, у закордонних справах, воно важливе для підтримання нашої позиції. Тому що і Микола Княжицький в курсі цієї справи, як керівник Комітету з питань культури. Тому розумієте, доб'ємося – не доб'ємося, але ми підемо, будемо відстоювати і  це би підсилило нашу спільну позицію, як рішення комітету у зверненні до власне бюджетного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо дозволите, наскільки я розумію, коли хто-небудь пропонує будь-яке підвищення, будь-якої статті бюджетної в загальнодержавному бюджеті, він має так само запропонувати з якої статті ви пропонуєте профінансувати цю потребу. Тому при наданні такої пропозиції потрібно мати на увазі, що саме ви пропонуєте скоротити відповідно до цього державного бюджету, воно нізвідки не береться і нікуди не зникає, так. Це одна позиція.

Я хотіла власне сказати, що є речі, які безпосередньо відносяться до компетенції нашого Комітету у закордонних справах, і там фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, і заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України, які власне під лінійкою Міністерства закордонних справ України, є теж пропозиція виділити аж цілий мільйон гривень на цю справу. Яка, насправді, якщо пригадуєте, була одною з тих програм, які були зазначені як пріоритетні Президентом України в Стратегії 2020. Тому тут є теж проблема, і якщо вже виносити пропозиції, які-небудь пропозиції, про те, щоби додатково виділяти  з  бюджету фінансування, то я б казала, щоб ми мали тоді потурбуватися і про цю статтю бюджету, яка безпосередньо стосується нашого предмету відання. Тому можливо, колеги, хочете про це говорити, чи варто, і ту статтю бюджету, так само, просити підвищити, тільки знову ж таки треба шукати джерела з яких це можна зробити.

Тому зараз у нас було дві насправді пропозиції, це так, в плані репліки. Була перша пропозиція в порядку надходження. Пане Ігорю, чекайте, ні, не так. У нас була пропозиція, перенести це на обговорення широке питання підтримки закордонних українців на широке…

 

ВОВК В.І. Я тоді хочу уточнити свою пропозицію. Пропозиція полягає в тому, що це тема, яка заслуговує серйозного обговорення. На жаль, це не сфера повністю нашої компетенції, хоча в нас існує підкомітет відповідний по закордонним українцям. Це сфера відання Комітету з національних меншин, це їхня, в першу чергу, сфера відання.

Я пропоную тоді доручити пану Ігорю обговорити це питання з Комітетом з національних меншин і провести, спільно з профільним комітетом, такі слухання, як ми проводили сьогодні з представниками міністерств. Ні, почекайте, одне іншому не заважає, проголосую за вашу пропозицію по бюджету, нема питань. Моя пропозиція додаткова, вона не є альтернативною вашою, вона є, як би, суплементарною, додатковою до вас, щоб ми провели, спільно з профільним Комітетом з національних меншин, серйозні спірні слухання із запрошенням представників міністерств щодо взагалі спектру питань по закордонним українцям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. При уточненні Віктором Івановичем, пропозицій дійсно виглядає не альтернативною, а, власне кажучи, додатковою. Тому давайте, колеги, ми її, як окремо, просто пропозицію можемо проголосувати.

І розуміючи, що ми протягом цього року мали би провести такі, можливо, спільно двома комітетами, можливо виключно нашим комітетом слухань стосовно стану і ситуації розвитку відносин з закордонними українцями. Хто за таку пропозицію прошу голосувати. Інші дві, я так розумію, одноголосно. Хто – "проти"? Хто – " утримався"?

І були, власне кажучи, я так розумію, пропозиція Юлії Володимирівни підтримати, надати повноваження панові Ігорю Гузю від комітету у співпраці з відповідним,  це вже поправка, з відповідним комітетом. Чиїм предметом відання є питання закордонних українців, з Комітетом з національних меншин провести консультацію спільно, за підтримки комітету, подати у закордонних справах подати пропозицію у бюджетний комітет щодо підвищення суми на роботу з закордонними українцями.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я хочу висловити такий коментар, я з великою повагою ставлюся і до пана Ігоря, дуже приємно познайомитися, загалом підтримую таку ініціативу. Водночас, хочу наперед зауважити, що я утримуюсь в цьому питанні. Чому? Тому що я, наприклад, особисто не знаю чи існують інші громадські організації міжнародні, які так само координують роботу наших українців за кордоном? Чи вони претендують на державне фінансування? Якщо так, яке співвідношення, якби, наприклад, пан Ігор надав попередньо цю інформацію нашому секретаріату, секретаріат міг би підготувати історію цього питання і нам би було набагато легше визначитися.

Чому я це кажу? Бо мені здається, що ми його ухвалимо не маючи всієї повноти інформації, щоб робити таке звернення.

 

ВОВК В.І. Можна вам відповісти, оскільки я цим питанням займаюсь тривалий час. То в Україні така організація  існує, одна – це, яку представляє пан Ратушний.  

Існує давня діаспорна організація - Світовий конгрес українців. Це така діаспорна організація, її штаб-квартира знаходиться в Торонто, в Канаді. Вона не претендує жодним чином на фінансування із українського Державного бюджету, більш того, вона входить, як колективний член. Світовий конгрес українців входить в ту організацію, в яку…

 

_______________. Вони наші засновники.

 

ВОВК В.І. Один з співзасновників. Тому в країні така організація одна і традиційно дотації з Державного бюджету отримує тільки ця організація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед голосуванням хотіли щось уточнити?

 

ВОВК В.І. …………….. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, власне, колеги, хто за те, щоб дати повноваження панові Гузю від комітету, а запропонувати до бюджетного комітету збільшення коштів на закордонних українців? Хто – "проти"? Утримався? Одноголосно.

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би пропонувала вже завершити засідання комітету. Будь ласка, пане Володимир.

 

АР'ЄВ В.І. Я, як людина, яка в принципі хоче не підписане ще положення... Да? Головою Верховної Ради України про міжпарламентські групи, але я хотів би спитати у наших колег. Хто одразу зголошується бути координаторами? Щоб просто… Ну я не можу призначати людей, які будуть координувати групи.

 

(Загальна дискусія)

 

АР'ЄВ В.І. Теж. Да? А Сергій Миколайович? Як ви думаєте?

 

ЛАРІН С.М. Також, мабуть…

 

АР'ЄВ В.І. Ну добре. Тоді жодних відмов від цього не має, щоб просто я міг, коли буду пропонувати відповідно ставити. Да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. До зустрічі. 14-00, зацікавлені в п'ятницю.