Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

29 січня 2015, 10:26

Стенограма засідання Комітету 12.12.2014

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 12 грудня 2014 року,

веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я думаю, що можемо розпочинати наше сьогоднішнє засідання. Дуже дякую всім, хто прийшов. Я б хотіла, все таки, почати засідання із цієї хорошої новини із Сполучених Штатів Америки, подякувати всім,  хто докладав зусиль. Тут немає присутнього народного депутата Сергія Лещенка, з яким ми цього тижня були разом у Вашингтоні. Зустрічалися з конгресменами, сенаторами, Віце-президентом Сполучених Штатів Америки Джо Байденом, Олбрайт,  і я думаю, що нам теж треба буде подякувати і представникам діаспори і нашим американським партнерам за те, що вчора цілу ніч тривала боротьба за те, щоб крім сенату ще й також палата представників проголосувала. Ми здійснювали дзвінки разом з Адміністрацією Президента і до спікера палати представників, і до голови комітету з міжнародних справ. І зараз дуже важливим є отримання підпису Президента Барака Обами – це одне з ключових, буде також, рішень, і це сигнал від Сполучених Штатів Америки до інших наших союзників. Тому можемо сказати, що це хороша підтримка фінансова і військова, і міжнародна, і, зокрема, а цьому акті …. також передбачено допомога з протидією російської пропаганди, збільшення кількості публікацій на теренах країн колишнього пострадянського простору, де російською мовою збільшення через "Голос Америки"  и так далі. Тобто можна сказати, що є певне позитивне досягнення.

А зараз перейдемо до …

Так вчора я лягла спати, перепрошую, що можливо на засіданні, вчора, реально, за українським часом це була шоста ранку. Ми масово робили дзвінки  до всіх, телефони обривали у Вашингтон, для того, щоб… Коли ми отримали інформацію, що проголосував сенат, і одразу Мирослава Гонгадзе і наше посольство сказали, що є шанси, що багато представників проголосували. А в них було ж конфліктне питання бюджету і вони навіть могли б, перенести ще на розгляд на сьогодні.  І тут треба подякувати ………… конгресмену, яка підтримує нас давно, яка була ініціатором, яка зібрала величезну кількість підтримки. Ми були з Сергієм Лещенком якраз в неї в офісі і теж їй дякували. І фактично вона в кінці, коли не було майже шансів, це була 10.30 американського часу. Вже, коли не було таких якихось яскравих там противників, дуже мудро поставила на голосування і знайшлась підтримка, тобто в нас вже є і сенат і палата представників. Залишається лише дуже відповідальний автограф Президента. Але це вже, я думаю, в руках і Президента України от… Тексти ідентичні. Там різні номери законопроектів, але тексти ідентичні. Це питання там мільярду фінансової допомоги, питання допомоги тимчасово переселеним людям, питання надання різної допомоги, щоб знизити залежність від російського газу. Це такий комплексний документ. Там навіть санкції щодо різних компаній як "Рособоронекспорт", як "Газпром", якщо вони будуть порушувати виконання договору. Тобто все дуже добре.

Зараз переходимо до нашого сьогодні порядку денного. І я вам не буду зачитувати для того, щоб зекономити час. У кожного з вас є порядок денний. Сьогодні у нас також хотіла б сказати, що у нас на засіданні також присутні сьогодні представники Комітету з питань європейської інтеграції, народні депутати. Також у нас присутні представники Міністерства закордонних справ України з питань європейської інтеграції, Зеркаль Олена Володимирівна. Також представники Міністерства юстиції, заступник директора департаменту, начальник відділу Департаменту імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Також є представники Міністерства економіки, директор Департаменту торгово-економічного співробітництва з країнами СНД та Російською Федерацією, потім відділ співробітництва в рамках, теж Мінекономіки присутні. І заступник секретаря РНБО Литвиненко Олександр Валерійович. І я хотіла б, щоб ми зараз з вами проголосували за той порядок денний, який вам розданий.

Ставлю на голосування. Хто за порядок денний? Одноголосно "за".

Також… Так, друзі, наші колеги із Комітету з питань європейської інтеграції, зокрема голова комітету пані Ірина Геращенко просила би, щоб ми питання, яке у нас стоїть в порядку денному третім, перенесли і почали обговорення його першим на нашому засіданні. Це саме питання про проект Постанови Верховної Ради  України про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради  України від 4 грудня 2014 року № 228 про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради  України восьмого скликання (реєстраційний номер 1290).

Колеги, ставлю на голосування, що ви не проти, щоб зараз першим розглянути саме це питання. Хто – "за"? Одноголосно – "за".

Тому прошу, передаю слово зараз голові  комітету пані Ірині Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Шановні колеги, ми будемо дуже заощаджувати ваш час. Отже, про що йдеться. Йдеться про те, що наш шановний спікер Верховної Ради  доручив всім фракціям і комітетам, якщо в нас є якісь пропозиції  відносно відання комітетів, подати їх до регламентного комітету, щоби разом там прийняв регламентний комітет рішення для найбільш правильного функціонування Верховної Ради  України і його органів, якими є комітет.

До 2012 року до відання Комітету євроінтеграції, зокрема і належали питання, що стосується євроатлантичної інтеграції. Як ви знаєте, за попереднього скликання взагалі було бажання тодішньої Партії регіонів взагалі знищити Комітет євроінтеграції, який вони вважали за не потрібний, і в останню хвилину тільки він взагалі залишився в переліку комітетів. які працювали в Верховній Раді, але його функції було вже тоді зневільовано. По суті це було політичне таке рішення, яке виходило із подальших дій лідерів Партії регіонів. І тут присутній наш шановний колега Борис Іванович Тарасюк, якого нам дуже не вистачає зараз в Комітеті євроінтеграції, неісполнімая утрата Бориса Івановича. Якраз він займав так само таку позицію – відстояти Комітет євроінтеграції, і щоб більш активно   займатися комплексом питань. Тому що, очевидно, що це є нерозривний такий процес і нерозривна зв'язка відання одного комітету, предмет відання в рамках одного комітету європейська і євроатлантична інтеграція. Враховуючи те, що сьогодні європейська інтеграція стала частиною державної політики, і те, що ми відмовляємося від позаблокового статусу і так само це, євроатлантична інтеграція, стане нашою частиною законодавства національного, яке, ми сподіваємося, буде якнайшвидше прийнята. І євроатлантична інтеграція багато в чому пов'язана з віданням питання європейської інтеграції, зокрема, в питаннях реформ. Ми бачимо, що це буде правильно, якщо насправді ми повернемося до тієї політики, яка існувала до 2010 року. Більше того, от якщо проводити зараз паралелі, то після 2012 року до 2014 жодного заходу щоби стосувалися взагалі НАТО не те, що навіть підтримки цієї тематики, а інформування чи будь-яку …  і не було проведено, тому що було розірвано цей зв'язок. Але при цьому ми пропонуємо, знаєте, такі компромісні рішення. Враховуючи те, що ваш комітет є і залишається ключовим в питаннях зовнішніх взаємин, напрацювань тут і визначення політик, в тому числі і Верховної ради. Ми пропонуємо не змінювати ніякі пункти в Регламенті Верховної Ради, що стосується предметів відання вашого комітету, але додати до Комітету євроінтеграції як додатковий пункт і те, що у нас існував до 2012 року, що євроатлантична інтеграція так само є і предметом нашого відання

 Що це дає насправді? От якщо говорити на практиці. По-перше, яким сьогодні є позиція наших європейських колег, і ми мали зараз можливість в цьому переконатися під час і останнього візиту до Брюсселю з пані Іванною Климпуш-Цинцадзе , яка, до речі, шановні колеги, стала співголовою так само неформальної групи друзів Україна-ЄС в парламенті європейському. Європейська сторона дуже хоче, щоби сьогодні ми більш активно сьогодні працювали на адаптацію нашого законодавства до європейських стандартів. І, очевидно, що наші комітети мають стати  ситом для всіх цих законопроектів, які дуже часто плодяться в недрах і уряду, і Верховної Ради, і не відповідають європейським стандартам. І от оце сито, воно буде правильно, якщо якомога більше законів будуть проходити через них на предмет адаптації до європейського законодавства і відповідності. І очевидно, що дуже багато законопроектів, вони взаємопов'язані якраз в контексті європейської євроатлантичної інтеграції, проведення реформ і безпекового сектору, який сьогодні є ключовим.

Отже, законопроекти, які будуть стосуватися відання євроатлантичної інтеграції, будуть проходити як два комітети, тут будуть ключовими це і закордонних справ, і європейської інтеграції. Ми будемо давати наш висновок і це тільки допоможе нам це сито дуже чітко пройти для того, щоб наші закони вони були більш європейськими і якісно виписаними.

Друге питання. Це, на нашу думку, допоможе більш активно нашим підгрупам, які у нас будуть сформовані, підкомітетам, у вашому і нашому комітеті працювати на предмет і зв'язків з Міжпарламентською асамблеєю "Україна-НАТО", і взагалі з посиленням контактів з країнами іншими членами НАТО на такому національному рівні, і посилення цього діалогу. Ми вважаємо, що це сприятиме насправді роботі нашого парламенту і проведенню спільних, в тому числі, заходів по інформатизації населення відносно того, що таке є євроатлантична інтеграція, по, взагалі, активізації ці теми, як в законодавчому так і в інформаційному полі. Більше того, ми вважаємо, що ця тема, так само, має більше бути активізована, наприклад, і в Комітеті з питань нацбезпеки і оборони. Оце буде працювати на державу і на комплексне вирішення проблеми, коли тема НАТО, вона взагалі зникла насправді з відомства не тільки комітету євроінтеграції, а з порядку денного політики Верховної Ради України за попередні роки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино. Я передаю слово Володимиру Ар'єву.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, я, коли дивився цей проект постанови, я вирішив дізнатися, який досвід є у наших сусідів, які пройшли вже процес євроінтеграції. Зокрема, в Польщі під час підготовки країни до вступу до Європейського Союзу, питанням співпраці з Північно-Атлантичним альянсом займалося два комітети – це Комітет з закордонних справ та Комітет з питань національної безпеки. відповідно між ними була розділена військова і політична частина співпраці. Польща як відомо тоді теж була кандидатом на вступ до Північно-Атлантичного альянсу. Після того як Польща стала, відповідно, членом і НАТО, і членом Європейського Союзу, а Комітет з питань, так як він називався з питань зв'язків з Європейським Союзом, він тепер окремо дії з питань співпраці, раніше був  Комітет, який так само був з питань євроінтеграції. І питання Північно-Атлантичного співробітництва не входило, зокрема, у наших сусідів до відання комітету євроінтеграційного, аналогічно.

В  принципі, я думаю, що ми маємо це розглянути і, принаймні, я не думаю, що ми маємо як написано в пункті 2 вилучати організацію Північно-Атлантичного договору НАТО із відань комітету з питань закордонних справ. Інша справа, що ми можемо дискутувати з приводу всіх інших можливих варіантів, але вилучати я би, все ж таки, утриматися від пункту 2. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Володимире.

Борис Іванович, я б хотіла надати вам слово як людині, яка стояла у витоків створення Комітету з питань євроінтеграції, як той хто, дійсно, докладав зусиль, щоб ми взяли напрямок НАТО, Україна в свою…

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Шановні колеги! У мене перш ніж висловити свою думку декілька запитань до Ірини Володимирівни. Перше, ви пропонуєте вилучити з предметів відання Комітету з питань євроінтеграції участь Україні в міжнародних інтеграційних процесах пов'язаних із діяльністю Європейського Союзу. Чому?

Далі: ви пропонуєте вилучити з предметів відання Комітету європейської інтеграції адаптацію українського законодавства. Питання: "чому?".

І раз, два, три, чотири, п'ять. І п'ятий пункт попередніх або нинішніх предметів відання Комітету європейської інтеграції вилучений. Знову питання: "чому?".

Я хотів би почути відповіді на ці поставлені запитання, а перед тим сказати, що Комітет європейської інтеграції був головним комітетом в ініціюванні прийняття першого і поки що єдиного закону щодо адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Це був один з перших законодавчих ініціатив депутатів, членів Комітету Європейської інтеграції. Чому ви пропонуєте прибрати слово "адаптація"? Зависає без контролю парламентського, виконання Закону "Про адаптацію українського законодавства".

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Шановний Борис Іванович, дуже дякую за це запитання. Насправді, як ви знаєте, у понеділок в Брюсселі буде створена Рада ЄС і в зв'язку з цим навіть будуть посилені сьогодні повноваження нашого міжпарламентського комітету Україна-ЄС, який отримає… тепер він буде називатись "Рада".

Тобто посилюються ці функції. І, насправді, ці функції сьогодні, євроінтеграція вже стає не тільки нашою стратегічною там метою, а державною політикою. Тому участь України в міжнародних інтеграційних процесах пов'язаних з діяльністю Європейського Союзу, вона навпаки в нас розширюється тепер, тому що ми повинні все наше законодавство адаптувати до законодавства Європейського Союзу.

Більше того, я хочу вам сказати, що ми, наприклад, будемо боротися за те, Борис Іванович, за що ми з вами виступали всі ці сім років, принаймні, коли працювали разом. Щоб  у нас адаптація нашого законодавства до європейських стандартів відбувалась не так, як це зараз проходить перед першим читанням, а між першим і другим читанням не має вже слухань відносно відповідності до європейських стандартів. Часто потім закони змінюються до надзвичайності і те, що виходить на виході дуже часто вже абсолютно не відповідає європейським стандартам.

А будемо говорити про те, що навпаки нам сьогодні потрібно оцю адаптацію проводити на останньому етапі для того, щоб не втрачати відповідність.

Друге питання. Так, я відповіла на ваше перше запитання. І мені здається, що очевидно це так само, як знаєте, коли виникає питання до уряду, а чому не має спеціально там в їх програмі діяльності уряду спеціального пункту про євроінтеграцію, тому що вони наполягають на тому, що після підписання угоди, євроінтеграція стає частиною нашої державної програми.  І тому, насправді, нам потрібно сьогодні за цей рік не втратити його, адаптувати максимум нашого законодавства до європейських стандартів, особливо по стандартизації  всього, що стосується там економіки. Ми це бачимо так. Якщо ви вважаєте, що секретаріат наш припустився якихось там, навпаки, звуження, то ми готові дослухатися до вашої думки. Але ми вважаємо, що це конкретизація завдань, враховуючи нові реалії після підписання угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, у вас буде …

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, Ірина Володимирівна, цей законопроект не секретаріату Комітету європейської інтеграції, а народних депутатів. Тому секретаріат тут немає відношення. Мені здається, що відповіді так і не було на поставлені мною питання. Наприклад, участь України в міжнародних інтеграційних процесах пов'язаний з діяльністю Європейського Союзу. Це положення відсутнє в запропонованих змінах в компетенції Комітету європейської інтеграції. А у мене запитання, а це, що означає? Це означає, що Україна не буде брати участь в діяльності, скажімо, Європейського банку реконструкції і розвитку, Європейського банку. От…

Ні, от оце я говорю відносно першого пункту. Відносно адаптації українського законодавства, також мене не задовольнила відповідь, тому що немає відповіді на питання, хто буде опікуватися Законом "Про адаптацію українського законодавства до законодавства Європейського Союзу" від 2003 року, якщо я не помиляюсь. Четвертого? Четвертого.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Борис Іванович, ще раз наполягаємо на тому, що у зв'язку з тим, що в понеділок буде прийнято рішення про створення Ради Україна-ЄС. Це розширює насправді нашу роботу по адаптації і нашого законодавства до норм Європейського Союзу і по імплементації угоди. Що стосується самого процесу адаптації, то, навпаки, як ви знаєте, тут дуже велика ще є робота  і виконавчої влади. На жаль, за попереднього уряду у нас було знищено відповідний орган – Міністерство юстиції, його звужено до департаменту. І тому ми будемо наполягати на тому, щоби це було розширено. І також на сьогодні існує, як ви знаєте, офіс євроінтеграції, … на нього буде лягати головна така навантаженість по імплементації угоди якнайтісніше. Але ми будемо наполягати на тому, щоби Державна програмам адаптації українського законодавства до європейських стандартів, щоби вона була насправді піднята на поверхню, бо вона сьогодні пылится в недрах Кабміну, і щоб вона почала працювати. Тому що, як ви знаєте, ця програма, ви знаєте це краще навіть за нас, ця програма просто сьогодні не працює кільки років. І ми будемо пропонувати, щоб в тому числі це було закладено там гроші, як би не було складно з бюджетом України, на бюджет 2015 року. Тому що інакше ми втратимо цей рік, ключовий для нас, перед вступом в повній мірі Угоди про асоціацію з 1 січня 2016 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще вашу репліку. Тоді – Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я все-таки хочу уточнити, яке відношення має створення в понеділок ради до повноважень Комітету європейської інтеграції. Ми зараз з вами обговорюємо предмети відання Комітету з питань європейської інтеграції. Ми не можемо закласти тут ті заходи, які відбудуться в понеділок, в четвер або в п'ятницю. Мова йде про постанову, яка закріпить предмети відання комітету. Тому, мені здається, …….

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я ще раз наголошую, що у зв'язку з тим, що європейська інтеграція стає частиною нашої політики державної, ключовим для нас сьогодні є саме адаптація наших законів до європейських стандартів. І тому висновки, невідповідність наших законопроектів до законодавства Європейського Союзу стає ключовим для нашого комітету.  І тому це закладено, насправді, так само в позицію предметів відання нашого комітету. Більше того, я ще раз наполягаю, Борис Іванович, що ми будемо говорити про те, що оце сито має проходити  не тільки перед першим читанням, воно має відбуватися вже на кінцевому етапі, щоби ми не пропускали того, як це дуже часто буває, коли між першим і другим читанням закони змінювались до неузнаваемости.            

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную  зараз Ростиславу Павленку,  а тоді Івану Орестівну.

 

ПАВЛЕНКО Р.М.  Дякую, пані Ганно.  Власне в розвиток того про що  говорила Ірина  Володимирівна, нашою пропозицією є те, щоб ми би на регламентний комітет вийшли з  погодженою позицією. Де зараз  ми  як уже було сказано,  пропонуємо  зняти пункт  другий проекту  цієї постанови тобто те, що стосується внесення змін  до питань відань  Комітету  з міжнародної політики. І з іншого боку принциповим для нас є внесення  до існуючого предмету відання в пункт, щодо   державної політики України в сфері європейської, ми би хотіли включити "євроатлантичної інтеграції".   І наступний за тим пункт, що стосується  міжпарламентської взаємодії.

Щодо інших, я думаю, що  в робочому порядку ми можемо переглянути цю постанову, те що  стосується питань,  які порушував Борис Іванович Тарасюк.  Але зараз  для нас принциповим є ці моменти тобто як говорила Ірина Володимирівна, щоби  питання євроатлантичної інтеграції, які все ж таки на наш погляд існують в дуже тісному і предметному, і об'єктному, і  іншому  зв'язку,  знаходяться. Отже це питання, які стосуються інтеграції як європейської, так  і євроатлантичної, так ми би просили підтримки тому, щоби питання євроатлантичної інтеграції   також би були у віданні  і нашого комітету також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ростиславе, дякую. Я просто  все-одно не бачу тоді різниці, якщо ми там  не вилучаємо, а там ви додаєте, тобто воно виходить, що ви просто, ми будемо дублювати два комітети. Хоча  питання європейської     і євроатлантичної інтеграції – це все-таки різні  процеси. Ні, вони взаємопов'язані, правильно, але  європейська  інтеграція, євроатлантична, ну на мою думку – це абсолютно різні  процеси, хоч і взаємопов'язані.

 Я би  хотіла надати слово Іванні Орестівні.

 

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Дякую. Пані Ірино, пане Ростиславе, дякую, що ви прийшли і пояснили нам, і  прийшли з оновленою пропозицією. Та  в порівнянні з тією, яку ви вже запропонували на розгляд регламентного комітету, я би хотіла так само запитати кілька речей. До  предмету відань комітету у закордонних справах і ви не пропонуєте,   дякую вам, змінити це, входить співробітництво Верховної Ради з парламентськими органами міжнародних організацій. А, власне кажучи, в спосіб, який ви пропонуєте, перенаправити ці предмети відання, ви, власне кажучи, пропонуєте зносини Верховної Ради України, окрім європейського парламенту там, з парламентською Асамблеєю НАТО і з міжпарламентською конференцією навіть з питань спільної політики і безпеки оборони Європейського Союзу перенести виключно у ваше відання.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми говоримо про те і, по суті, мені здається, що наш колега Володимир Ар'єв, коли він приводив приклади Польщі, але Польща не єдина країна Європейського Союзу, яка так само опікувалася питаннями європейської євроатлантичної інтеграції.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Так само було і в Литві, ми це теж дивилися.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Говорить про те, що там опікувалися кілька комітетів, паралельно вели цю тему. Ми ще раз наголошуємо на тому, я хочу ще раз повторити, що так було 10 років. З дня заснування комітету європейської інтеграції і колеги, які працювали тоді в Комітеті європейської інтеграції, надзвичайно активно відстоювали цю позицію, що тема європейської євроатлантичної інтеграції є надзвичайно взаємопов'язана. Починаючи з питань не лише безпекових, а питань проведення реформ, я не знаю, навіть в гуманітарній сфері, на предмет адаптації нашого законодавства. Абсолютно очевидно, що сьогодні це ще більше посилюється і нам потрібно тут шукати ще більш об'єднуючих моментів в тих перетинах, що стосується європейської євроатлантичної інтеграції. І тому ми пропонуємо зняти пункт 2, який вилучає предмет відання слів євроатлантичного договору, організації євроатлантичного договору з предметів відання вашого комітету, але додати це і до європейської інтеграції. І тоді ви зможете опікуватися цими питаннями в рамках ваших відомств, що стосуються міжпарламентських зв'язків. Ми собі розпишемо, як правильно зазначив Володимир Ар'єв, це можна додати в Регламенті, що ми будемо займатися саме в тому контексті, де перетинається тема європейської і євроатлантичної інтеграції. Тоді, мені здається і є абсолютно дотично, ми зможемо так само давати позицію двох комітетів на той чи інший законопроект чи на ту, чи іншу, наприклад, акцію чи захід, чи підготовка документів, які будуть готуватися до міжпарламентських асамблей Україна – НАТО, щодо конференцій. І це тільки ще раз посилить в тому числі в інформаційному просторі усвідомлення людей в Україні, що Європейська інтеграція сьогодні надзвичайно пов'язана із безпекою нашою, позицію з Євроатлантичною інтеграцією.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Якщо дозволите я продовжу. Я зрозуміла. Можливо нам треба ще попрацювати над конкретним формулюванням, як би це мало там звучати в предметі відання комітету…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте. Одну фразу собі дозволю сказати. Ми надзвичайно зацікавлені в тому, щоб на регламентний комітет ми вийшли зі спільною пропозицією. І мені здається, що це було би доречно в такий спосіб посилити насправді функції Комітету євроінтеграції це очевидно, але це не означає, щоб відібрати функції у Комітету з закордонних справ. Більше того, ми вважаєм, що ситуація в якій є сьогодні Україна нам надзвичайно потрібно: а) взагалі, посилювати все, що стосується Європейської інтеграції, так воно і буде тому що це стає, це є сьогодні частиною насправді євроінтеграції, позиції всіх комітетів, які знаходяться в Верховній Раді, створені в Верховній Раді України. Але є багато пунктів про які наші комітети повинні демонструвати більшу співпрацю і ми вважаємо, що питання має тут йти не лише про постанову яка там регламентує нашу діяльність, а і вже ініціативи такі знаєте, які не регламентуються будь якими постановами, спільні засідання, спільні певні заходи, що будуть стосуватися активізації міжпарламентських зв'язків, як ми це продемонстрували на прикладі формування групи друзів між Українським і Європейським парламентом і прекрасно, що там є співголовою є перший заступник Комітету Євроінтеграції, перший заступник Комітету закордонних справ. І ми вважаємо, що по НАТО ми маємо демонструвати подібну ситуацію. Дуже дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Просто пропонувала би, власне кажучи, зносини Верховної Ради України з Європейським, з Парламентською асамблеєю НАТО залишити в рамках відання Комітету у закордонних справах.

І ще хотіла задати питання, яке ми зараз взагалі не обговорювали. Ви також у своїх пропозиціях пропонуєте додати до предмету відання  Комітету з євроінтеграції висновки про відповідність законопроектів  та інших актів законодавства, зокрема там і Світової  організації  торгівлі, що теж  було весь цей час предметом відання, воно було в нашому   так само комітеті. І тепер ви пропонуєте і це так само долучити до свого предмету відання.  Будь ласка, ви нам ….

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.   Воно не відбирається, це вже не наша насправді історія, це  так само те, що я думаю тут ніхто  не буде заперечувати, це пряме витікання  з Угоди про асоціацію, і воно таки буде. Очевидно що…

 

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Ну просто Світова організація  торгівлі, вона суттєво ширша Європейського Союзу …

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.   Безумовно. 

 

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Тому давайте може не будемо звужувати …

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Але якраз це є  позиція в тому числі і наших дипломатів,  які сьогодні говорять  про те, що ключовою роботою Комітету євроінтеграції буде саме  адаптація законодавства по оцим  додаткам до Угоди про асоціацію. І тому тут буде тісний контакт, зв'язок і  співпраця з Комітетом  з питань економічних, і з  ваших. Тобто це ще додається, це додаткове "сито", про яке ми сьогодні говоримо. Тому що  ви знаєте, скільки багато є лобістських    законів, які намагаються протягати не відповідаючи на, вони не відповідають на стандартам Європейського Союзу. А очевидно, що СОТ є ширшим, але так само  там дуже багато дотичних  дуже норм і регламентів, які є  спільними у СОТ і Європейському     Союзі в питаннях торгівлі і економіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ще хотіла передати   представнику МЗС Олені Володимирівні Зеркаль щодо цього питання. 

Тоді Світлана Петрівна Заліщук. І ставимо   на голосування. Чи наш комітет підтримує цю постанову, …..

 

 ЗЕРКАЛЬ О.В. Я не буду говорити по пунктах постанови, я просто хочу  додати декілька слів, оскільки  було посилання на українських дипломатів. І так, дійсно      питання адаптації  законодавства виходить на інший щабель.  Але тут є питання щодо  необхідності внесення змін перш за все до Регламенту Верховної Ради, що пропонувалося вже декілька разів, оскільки саме в процедурі внесення змін між першим і другим читанням відбувається найбільша шкода, яка заподіяна положенням проектів, які навіть вносяться урядом і відповідно до висновків уряду відповідають нашим зобов'язанням зокрема щодо Угоди про асоціацію.

Крім того, я що ще б хотіла сказати, і це дуже важливо, є питання того, що Загальнодержавна програма адаптації, на яку посилався Борис Іванович, вона продовжує діяти, оскільки в цій частині, яка зараз не набула тимчасового застосування, саме в торгівельній частині, продовжує діяти Угода про партнерство та співробітництво. І нараз питання адаптації стосується 16 сфер, які визначені в Загальнодержавній програмі. Проте, якщо подивитися взагалі на Угоду про асоціацію, то розділ V, який вже набув тимчасового застосування, він стосується адаптації ще дуже великої кількості сфер, починають від, там, соціальної політики, і завершуючи, там, якимись галузевими питаннями в транспорті і решті питань. А на мій погляд, 30 з лишком сфер, в яких здійснюється адаптація, – це дуже великий обсяг роботи. і більше того, це питання дійсно вони дуже різні, вони починаються від, так, як сказала, від соціальних питань і завершуються дуже дрібними питаннями в транспорті, які пов'язані  з …….  технічних вимог, і це більше питання законодавства, а не стандартів. Стандарти – це питання уряду, і прийняття їх, там, способом обкладинки і таке решта. Тому я думаю, що у Комітету європейської інтеграції буде дуже багато роботи. основне питання – це як організувати цю роботу.

Ще декілька слів Євроатлантичного співробітництва. Так вже сталося, що протягом останніх, там, 15 років займаюся питаннями і європейської інтеграції, адаптації законодавства,  а також питаннями Євроатлантичного співробітництва. І можу сказати, що в національних планах щорічних є різні розділи. Але, що стосується спільних позицій, які існують між Європейським Союзом і Євроатлантичним співробітництвом, це питання забезпечення верховенства права. Це питання там забезпечення відповідності правових норм. Це питання демократії, виборів. Це питання  судової системи. Це все, це перший блок питань, які пов'язані з планом, щорічними планами по Євроатлантичній інтеграції. Решта питань, вони пов'язані як з економічними питаннями, але більше стосуються оборонної промисловості і оборонних питань.

І ще одна особливість питань Євроатлантичної інтеграції базується на тому, що доводиться укладати дуже багато договорів, міжнародних договорів про співробітництво в різних галузях, про участь у спільних операціях, про забезпечення персоналу і таке інше. На наш погляд, як Міністерство закордонних справ, це більше питання Комітету у закордонних справах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, я думаю, що потрібно дальше уже ухвалювати якесь рішення. Ми почули аргументи з двох сторін, навіть з трьох. Дякуємо, Олені Володимирівні за додаткову інформацію.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Доброго дня, колеги, дякую, за слово. У мене спочатку є пропозиція. І я думаю, що слушні прозвучали пропозиції Бориса Івановича щодо включення адаптації. Можливо, варто повернути тоді ці пропозиції. Я не бачу тут… Ну, але це, звісно, до вашого питання, повернути їх просто в постанову.

Другий момент з приводу Євроатлантичної інтеграції. На мою думку молодого депутата, можливо, я помиляюсь і колеги мене поправлять, треба уникати навпаки дублювання. І я тоді, я, наприклад, бачу цей процес таким чином, якщо ми  вирішимо передати Євроатлантичну інтеграцію  в Комітет з європейської інтеграції, тоді треба його вилучати з нашого комітету. Або, навпаки, якщо ми її залишаємо тут ,то не бачу сенсу дублювати. Я поясню, чому? Тому що виходить, якщо у нас будуть кілька людей відповідати за ці напрямки, вони будуть створювати різні комунікації, різні ініціативи, різні зустрічі, які … Ну, це просто дублювання ресурсів, дублювання повноважень і так далі. Тому це моя особиста точка зору. Можливо, я помиляюсь, і справді додаткове сито є ефективнішим засобом. Але нехай колеги мене поправлять.

Тому давайте вирішимо як це буде. Я особисто йшла в міжнародний комітет саме тому, що мене цікавило питання Євроатлантичної інтеграції.

Якщо ми змінимо предмет відання, я, можливо, тоді бачу за доцільно перейти взагалі в Комітет європейської інтеграції, ось така пропозиція. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлано. Володимир, давайте завершувати, вже останній.

 

АР’ЄВ В.І. Дорогі друзі, давайте ми зробимо таким чином, ми поговорили зараз, але є папери, в паперах є чітко все написано і ми голосуємо саме за ті формулювання, давайте їх змінимо, просто відредагуємо, це перше. Якщо ми приймаємо рішення, нам треба, крім того, чітке прийняти рішення. Дійсно, в кого залишається співпраця з НАТО, в нашому комітеті чи в Комітеті з євроінтеграції? Є різні підходи, є різні варіанти, кожен має право на існування, але, я вважаю, я свою думку висловив на самому початку. Я, наприклад, можу так само запропонувати, щоб співпраця, зокрема, якщо ми можемо ділитися, так би мовити, делегувати повноваження. Наприклад, члени Комітету з питань євроінтеграції мали пріоритет при призначенні в делегацію, а саме в парламентською асамблею з НАТО, можна таким чином зробити, це дискусійне. Тому в даному разі просто ми маємо тоді зробити дуже просто, відправити тоді на доопрацювання і тоді можливо зробити зустріч двох комітетів з цього приводу, провести спільне засідання двох комітетів. Але, в даному разі, я ж кажу, якщо ми говоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Процедурна пропозиція?  Давайте.

 

ТАРАСЮК Б.І. Перед голосування, по суті, я пропоную розглянути пропозицію процедурну, яка можливо зніме протиріччя. Я пропоную, тут Ірина Володимирівна сказала, що давайте дружити сім'ями, давайте дружити комітетами, ні ми, ні наш комітет створює проблему. Тому я хочу запропонувати, щоб голови комітетів і їх перші заступники зустрілись і спробували узгодити, значить, взаємоприйнятний варіант рішення. Якщо ж ця моя процедурна пропозиція не приймається, то тоді треба голосувати по суті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Перед тим все-таки, як ми будемо стави на те… рішення чи ми голосуємо зараз про підтримку, не підтримку цієї постанови. Чи все-таки ми робимо додатковий процедурний захід, зустріч голів комітетів і перших заступників?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Дозвольте. Ганна Миколаївна. Справа в тому, що колеги вже прийшли з оновленою пропозицією. Да? Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну вона нас не влаштовує, вона - пропозиція. Якщо бути коротко і так далі.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тому, напевно, я би підтримала рішення… пропозицію Бориса Івановича. Давайте спробуємо ще в черговий раунд переговорів на рівні голів і перших заступників, і Бориса Івановича в ролі рефері. (Не чути) 

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  ….Тому що, це та редакція відання комітету, яка існувала до 2012 року. Але ми повністю тут готові поговорити про те, як в нових реаліях, можливо, потрібно переглянути предмети відання. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Я за те, щоб ми в нових реаліях переглядали до навіть, до просто, до якихось логічних речей. Хто повинен за що керувати? Відомства які повинні бути?

Ну мати напрямки працювати. Тому що, насправді, я просто перепрошую, я реально спала годину, просуваючи в Палаті представників ці підписи.

Світлана, я просто хочу сказати, що… Світлан, можна я скажу? А ти можеш, будь ласка, не перебивати? Я тобі буду дуже, Світлана, вдячна. Тому, що …….все одно важко дається.

Тим не менше, я хочу сказати, що якби там не було, але НАТО – це не інституція Європейського Союзу. Все-таки – це транс-атлантична міжнародна структура де є Канада, США, Туреччина і багато інших країн. І тому, це все-таки… я не знаю яка була раніше практика, коли був Борис Іванович. Яка була логіка тоді, надання цьому комітету євроінтеграції, саме питання у відання НАТО, але за звичайною…, ну можливо, Борис Іванович, може готовий розказати, яка була логіка надання. Тому що якщо подумати зі сторони міжнародної спільноти, от, то я чесно вам скажу,  я не бачу зараз того, чому потрібно передавати у ваше відання чи дублювати, от. Але я  ставлю на голосування про те, щоб додатково зустрітися з головою Комітету з євроінтеграції, першим заступником для того, щоб спробувати ще раз це питання врегулювати.

Хто – "за"? так, я утримуюсь. Дякую.

Будемо дякувати шановним колегам. Тоді я пропоную на наступному тижні зустрітися окремо і тоді винести на наш комітет, якщо ми не дійдемо згоди, різні варіанти будемо розглядати, на наш комітет для того, щоб комітет виніс рішення спільну, надати регламенту … наше бачення. Дуже вам дякуємо. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу перейти до розгляду питання першого про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та визнання Україною його юрисдикції. Хотіла б, щоб це питання доповів нам… Так, Спершу міністерство… Прошу.

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Дякую. Шановні народні депутати, шановні присутні! Римський статут Міжнародного кримінального суду розроблений під егідою ООН в 1998 році, був підписаний від імені України 20 січня 2000 року. відповідно до статті 5 статуту юрисдикція суду обмежується чотирма особливо важкими злочинами, що викликають занепокоєння всього міжнародного товариства. Зокрема: злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії. Однак, юрисдикцію фактично щодо злочину міжнародної агресії Міжнародний кримінальний суд не здійснює у зв'язку з тим, що під час прийняття статуту не було прийнято спільного рішення щодо визначення, надання визначення цього злочину і умов, за яких суд здійснюватиме юрисдикцію.

У 2001 році за Поданням Президента України Конституційний Суд України прийняв висновок, відповідно до якого Римський статут визнаний таким, що не відповідає Конституції в частині, що стосується положення абзацу десятого, Преамбули та статті 1, за якими Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи  кримінальної юстиції. У зв'язку з цим, Міністерство юстиції, спільно з МЗС, розробляло декілька варіантів законопроекту про внесення змін до Конституції і ми неодноразово, а точніше сім разів, надсилали його протягом всього часу і до Адміністрації Президента України, і через Кабінет Міністрів намагалися внести на розгляд, запропонувати Президенту, передавали до Національної конституційної ради для врахування при розробці комплексних змін до Конституції. Однак, жодного разу законопроект не доходив до Верховної Ради і не формально декілька разів до нас доходила відповідь, що це питання  не на часі, внесення змін до Конституції у зв'язку з ратифікацією римського статуту. Тим часом, у 2006 році був прийнятий Закон України про приєднання до Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.

У 2006 році фактично розпочав роботу міжнародний Кримінальний суд, він був утворений і розпочав вже розглядати перші справи.

У 2010 році на конференції Римського статуту було прийнято поправки до його тексту, яким надано визначення злочину агресії, внесені певні інші зміни до тексту статуту. У зв'язку з цим, у 2017 році Міжнародний кримінальний суд матиме юрисдикцію також розглядати справи, пов'язані із злочином агресії.

На весні цього року Міністерство юстиції, з урахуванням того, що Римський статут вже має певні поправки і вони не окремим договором прийняті, тобто мають розглядатися вже в рамках основного тексту Римського статуту, розпочав роботу щодо підготовки нових пропозицій стосовно ратифікації Римського статуту. Ми звернулися до провідних юридичних наукових установ і отримали висновки Академії держави і права, Харківської юридичної академії, Одеської юридичної академії, Національної академії правових наук стосовно відповідності Римського статуту Конституції серед іншого і думки науковців, з урахуванням вже практики діяльності цього суду, додаткового аналізу положень Конституції і чинного законодавства, і положень Римського статуту зійшлися на тому, що неоднозначним є питання відповідності Римського статуту Конституції. І науковці, принаймні, наші  не вбачають якихось підстав вважати, що є така невідповідність. В зв'язку з цим, Міністерством юстиції було внесено на розгляд Президента і Президент  вніс на розгляд Верховної Ради 22 травня 2014 року законопроект про ратифікацію   Римського статуту.  Одночасно було внесене подання, конституційне подання Президента до Конституційного суду  з тим,  щоб розглянути питання конституційності Римського статуту.

Однак, після  виборів Президента позачергових  Міністерством юстиції знову було, разом       з МЗС пере погоджено  відповідний пакет документів і внесено до  Адміністрації Президента. На жаль,  на разі, ми ніякої відповіді від Адміністрації   Президента з цього питання не отримали, позиція Президента нам невідома. І тому ми будемо ще додатково звертатися до Президента з тим, щоб він визначив позицію, чи вбачає Президент  можливим  піти таким шляхом, отримати  ти додатково спочатку висновок Конституційного  суду стосовно Римського статуту. І тоді вже вирішувати питання  в залежності від нового висновку, чи будуть розроблятися позиції про внесення  змін до Конституції, чи одразу буде  все ж таки внесений пакет документів про  ратифікацію.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.  Віктор Іванович, ви хотіли дати?

 

 ВОВК В.І. Міністерство юстиції запитати, уточнити  один момент. Ви якраз згадали про те, що 22 травня насправді проект Закону про ратифікацію  Римського статуту був внесений  до Верховної Ради і зареєстрований під номером 0086, а далі,  28     травня цей проект  був відкликаний. Я так зрозумів з вашого виступу, що він був відкликаний у зв'язку з   обранням, виборами президентськими. А який сенс тоді, в чому був сенс  таких дій? Тому що я пам'ятаю, що навколо цього було багато і політичних спекуляцій, і   22 травня, перед  самими президентськими виборами  внести на ратифікацію, і через  6 днів відкликати. Це якось з точки зору логіки і раціональності  не …. Яка там інтрига була  за всім цим?

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Ну, я не можу сказати, яка була інтрига, я так розумію, що було  сподівання на те, що можливо Верховна Рада  прийме цей  законопроект…

 

 ВОВК В.І. За 3 дні до виборів    і встигне розглянути за три дні до виборів.

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Я не можу сказати. Але наскільки ми в робочому порядку з'ясували, то взагалі-то не в порядку Регламенту вважається цей законопроект відкликаний, а він був в принципі відкликаний листом. Тобто він не вважається відкликаний, а він фактично був відкликаний з комітету. І в той самий час було відкликано конституційне подання з Конституційного Суду. Тобто ми не знаємо цієї інтриги, ми так змогли з'ясувати в Адміністрації Президента.

 

ВОВК В.І. Тобто це різні позиції … Виконуючого обов'язки Президента Турчинова і обраного Президента Порошенка.

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Ні, відкликаний цей законопроект так само був листом Турчинова як Виконуючого обов'язки Президента. Ну, можливо, саме з цієї причини, яку ви назвали, що він все одно не встигне бути розглянутий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, але потім у мене ще питання, ще було ж зареєстрований законопроект щодо ратифікації Римського статуту 225 народних депутатів за ініціативи Юрія Дерев'янка через внесення змін в 124 статтю Конституції України.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів запитати вас. Якщо наші слідчі органи дійдуть висновку, що правопорушення скоєні, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду громадянами Росії, які перебувають на території Росії, чи потрібна згода Росії на те, щоби як і ми  в односторонньому порядку визнаємо юрисдикцію Міжнародного суду кримінального?

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Юрисдикція Міжнародного кримінального суду в принципі поширюється щодо осіб і щодо територій. Якщо злочини вчинені на території України, то юрисдикція Міжнародного кримінального суду може поширюватися. Але, якщо буде йтися про високих посадових осіб, то суд запитуватиме згоду Росії на притягнення до відповідальності осіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Володимирівна додасть нам просто для більшого  розуміння.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну, питання ратифікації цього міжнародного договору, воно стоїть на порядку денному починаючи з 2001 року. І ми,  дійсно, робили дуже багато спроб і рішення, яке було винесено в 2001 році, воно було винесено на підставі хибного тлумачення російського тексту статуту, про що вже підтвердили багато науковців. Зараз позиції є, які викладені щодо того, що Конституційний Суд дійшов висновку не на підставі автентичного тексту. Це також може бути однією з підстав для звернення до Конституційного Суду ще раз. І ми виходимо з того, що ратифікація Римського статуту є одним із зобов'язань України, які взяті відповідно до Угоди про асоціацію. І ми підтримуємо в різних версіях приєднання ратифікацію цього статуту, але ми вважаємо, що це було б добрим сигналом для всього світового товариства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую, Олена Володимирівна.

Чи у когось є ще додати до цього пункту і тоді, які процедурні кроки? Чи, можливо, наш комітет звернеться до Конституційного Суду ще раз, чи не треба? Підтримати законопроект.

 

(Загальна дискусія)

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А я пропонувала б, колеги, якщо дозволите, можливо, ми могли б звернутися до Президента з проханням, звернутися його з конституційним поданням до Конституційного Суду на основі, на підставі того, що рішення його попереднє в 2001 році було винесено не на основі, не на підставі автентичного тексту. І тому ми просили б його внести знову це конституційне подання до Конституційного Суду. тоді дочекатися рішення Конституційного Суду і, сподіваюсь, що не на основі цього ми зможемо ратифікувати Римський статут. Внести тоді на ратифікацію Римський статут до зали засідань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Пункт 2, рішення комітету. Першим пунктом ми підтримуємо і рекомендуємо Верховній Раді прийняти постанову, а другим пунктом приймаємо рішення звернутися до Президента. Ні, так ми тоді будемо довго чекати, а так ми розблокуємо процес.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Але ж ми не зможемо ратифікувати і підтримати цю постанову, якщо ми не матимемо рішення Конституційного суду, нам в залі покажуть це рішення і скажуть, що ми не можемо голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що це паралельні процеси і різні ці…

 

АР’ЄВ В.І. Давайте ми в даному разі …

Я все ж таки, Борис Іванович, як більш досвідчений випередив. Да?

Я дійсно хотів, щоб ми робили ці два процеси паралельних. Ця постанова, цей проект постанови абсолютно не протирічить існуючому статус-кво. Але ми маємо дійсно звертатися до Президента для того, щоб було відповідне звернення до Конституційного суду і помилка, яка була зроблена в 2001 році була ліквідована. Конституційний суд може переглядати своє рішення на підставі заново виявлених обставин, які заважали прийняттю попереднього рішення і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович і тоді ще Катерина Георгіївна.

 

ТАРАСЮК Б.І. Просто хотів додати, що питання ратифікації Римського статуту це питання довготривале, воно потребує часу. Тому я пропоную прийняти рішення по цій постанові, а по питанню статуту Римського ми повинні діяти відповідно до узгоджених положень коаліційної угоди. В коаліційній угоді не сказано, що ми будемо домагатися ратифікації Римського статуту. А це потребує зміни в Конституції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або не потребує. Але там є питання розслідування фактів злочинів на майдані і можливо якраз з залученням Міжнародного кримінального суду, завдяки ратифікації Римського статуту ми зможемо пришвидшити покарання винних і посилити процеси розслідування.

Зараз Катерина Георгіївна, вона піднімала руку, щодо тут уточнити … 

І вам слово, ви доповісте по постанові обов'язково. Ні-ні, я думаю, що 2-і хвилини, колеги, все таки …

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Якщо дозволите я саме щодо проекту постанови хотіла додати.

    

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Тоді ж очевидно. Віктор Іванович…

 

ВОВК В.І. Тоді вся моя доповідь, вона зведеться до більш такої короткої репліки. Я дякую своїм колегам по комітету. Я бачу настрій такий на підтримку проекту цієї постанови. Постанова саме зумовлена тим, тією проблемою, що Римський статут Міжнародного кримінального суду й досі, протягом такого тривалого часу після підписання, так і не був ратифікований Україною.

Тим не менше життя не стоїть на місці. Виникають ситуації і обставини, такі трагічні обставини, які нас спонукають до того, щоб все-таки скористатися тим інструментарієм, який нам дає Міжнародний кримінальний суд.

І в цьому відношенні статут Римсько-кримінального суду побудований в такий спосіб, що навіть без ратифікації цього статуту, тим не менше країни-підписанти, Україна є країною-підписантом, як і Російська Федерація, до речі, можуть в спеціальних випадках звертатися до Міжнародного кримінального суду, визнаючи  його юрисдикцію щодо тих чи інших ситуацій, які підпадають  під сферу компетенції Міжнародного кримінального суду.

Тому дана постанова, яку ми запропонували, вона якраз і реалізує таку можливість, яку дають стаття 11 і стаття 12 Римського статуту. У нас дійсно ситуація безпрецедентна, пов'язана із злочином агресії. Хоча сам по собі злочин агресії на сьогоднішній день ще не розглядається Міжнародним кримінальним судом. Але цей злочин супроводжується іншими тяжкими міжнародними злочинами, злочинами проти людяності та воєнними злочинами, - сьома, восьма стаття Римського статуту. І тому ми можемо скористатися тією можливістю, яку надає нам Римський статут. І я закликаю колег, я вже так зрозумів, що ставлення позитивне, підтримати цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто? Давайте тоді Олена Володимирівна, Катерина Георгіївна і ставимо на голосування про підтримку постанови.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Справа в тому, що після Постанови Верховної Ради щодо можливості задіяння механізму передбаченою статтею  11, 12 статуту МКС до України приїжджала група прокурорів з Міжнародного суду, які проводили безпосередньо зустрічі в Генеральній прокуратурі, в Міністерстві юстиції,  в Міністерстві закордонних справ. і навіть під час цих зустрічей поставало питання щодо компетенції Верховної Ради щодо прийняття тої постанови, яка була прийнята ще на початку року щодо подій, які відбувалися на Майдані. І ми пояснювали, що тоді, на той час, обставини склалися таким чином, що фактично Голова Верховної Ради виконував повноваження голови держави. І вони сприйняли цю позицію, оскільки, на їх думку, звертатися до міжнародного суду мав саме Президент, а не Верховна Рада. І зараз, в цілому підтримуючи можливість звернення щодо розповсюдження зробленої заяви також на Луганську і Донецьку області, ми все ж акти звертаємо увагу на те, що це має бути звернення Президента, а не Верховної Ради. Дякую.

 

ВОВК В.І. Я відповім на це питання. Це питання обговорювалося мною із цілою низкою міжнародних правників. Зокрема, на цей раз мені дозволив… Може я минулого разу не зовсім коректно використав ім'я професора Василенка, тому що то була наша приватна розмова, яку я тут озвучив. На цей раз я наперед отримав дозвіл від нього поінформувати комітет, що автором цієї постанови є професор Володимир Андрійович Василенко.  І ми обговорювали це питання з ним і він якраз категорично займає позицію, що саме Верховна Рада повинна, тільки Верховна Рада уповноважена від імені українського народу здійснювати такого роду акти, і що саме Верховна Рада має прийняти відповідну постанову. Сам Римський статут не уточнює, який орган має звернутися, там мова йде про звернення від імені держави, абсолютно вірно. І, в усякому разі, це можна дискутувати, але позиція, яку ми відстоюємо, і вона базується, як я вже сказав, на консультаціях із правниками міжнародником полягає в тому, що саме Верховна Рада в таких випадках уповноважена виступати від імені українського народу, від імені держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, зараз тоді Володимир, тоді Катерина Георгіївна.

 

АР’ЄВ В.І. Тоді давайте, можливо, розглянемо варіант, що пункт 4 викласти у редакції, редакційно вже можна якось оформити. Пункт 4 в проекті постанови, звернутися до Президента України підготувати звернення до Міжнародного кримінального суду, відповідно до пунктів постанови 1, 2, 3, надіслати звернення до Міжнародного кримінального суду з метою розслідування фактів, викладених у пункті 1, можна це оформити, а пункт 4 стане пункт 5. Тобто в пункті 4 оформити, від Верховної Ради ми не можемо вказувати Президенту, але звернутися до нього, здійснити відповідне звернення до Міжнародного кримінального суду, ми маємо повне право. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Просто є пункт 2, в якому сказано, що ми просимо Міністерство закордонних справ повідомити відповідних колег, секретаря Міжнародного кримінального суду та про то-то, то-то… А ми тоді пропонуємо після того ще й Президенту те саме зробити.

 

АР’ЄВ В.І. Давайте тоді в пункт 2 зробимо.

 

ВОВК В.І. Почекайте. Давайте, ми посилаємось в своїй постанові на пункт 32, статті 85 Конституції України. Про що говорить цей пункт? Про те, що надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України, денонсація міжнародних договорів це є  сфера компетенції Верховної Ради. Верховна Рада може, Римський статут буде ратифікувати не Президент, а Римський статут буде ратифікувати… Я розумію, це різні речі, але, тим не менше, це також дає підстави нам саме Верховною Радою приймати таке звернення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Георгіївна тримає вже давно руку.

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Дякую. Буквально кілька слів, дійсно під час  зустрічі із прокурорами Міжнародного суду і до цього з президентом Асамблеї Міжнародного кримінального суду саме поставали під час цієї зустрічі питання щодо належного суб'єкта звернення до Міжнародного кримінального суду, і саме з боку Міжнародного кримінального суду порушувалися. Ми подивилися практику суду і дійсно, ті справи, які не передавалися Радою безпеки ООН, вони передавалися урядами держав на розгляд Міжнародного кримінального суду. Можливо, ці питання виникали, виходячи з практики, але насправді я хочу сказати, що ця заява, яку ви запропонували, вона є очікувана, логічно очікувана в Міжнародному кримінальному суді. Вони очікують,і  вони наголошували, що поки не буде цієї заяви поки не буде цієї заяви, вони не можуть збирати докази  і вчиняти будь-які дії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме від Президента…

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Заява з приводу цих подій. Але з приводу, звичайно, суб'єктом визначатися має держава, виходячи зі свого законодавства і конституційних положень. але сама заява по суті, вона очікуваною є в Міжнародному кримінальному суді.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, попрошу, я хотіла зробити пропозицію, ми на минулому комітеті домовилися, що всі матеріали і порядок денний ми будемо отримувати хоча би за 2 дні. І ми отримуємо купу матеріалів прямо під  час засідання, якщо чесно, можливість ознайомитися і зробити відповідне рішення в тому числі  в тому числі до таких серйозних питань досить складно. Це перше.

Друге, щодо цієї конкретно постанови тоді. Базуючись на інформації, яку нам зараз надає Міністерство закордонних справ, ми розуміємо, що це важливо, що від нас очікують. Але в тому числі, якщо ми розуміємо, що вже МКС були певні зауваження, звернення, що від Президента це буде краще і в них є щодо цього певні зауваження, то чому б нам все ж таки не дізнатися, чи може Президент це зробити в найближчий час для того, щоб уникнути можливих будь-яких питань в цьому контексті. Якби ми…. Абсолютно. Я просто думаю, що якщо ми про це дізнаємося і ми будемо мати згоду і чіткий сигнал, що Президент готовий, і він це зробить, ми можемо звернутись до МЗС чи самі звернутися до Президента, в залежності як комітет вирішить, це буде просто ефективніше. Я не вважаю, що ми маємо конкурувати тут за ініціативу. Я просто не знаю, напевно, це… Тому що ідеться про інтерес держави безпосередньо, так, і  для того, щоби уникнути будь-яких можливих різночитань з боку того органу, до якого ми звертаємося. Тому моя пропозиція на комітеті: дізнатися про ситуацію у Президента і відповідно до цього далі ухвалювати рішення на комітеті.      

 

ВОВК В.І. Давайте, я пропоную тоді … компромісне рішення відкласти це питання, давайте відкладемо як тільки ми тільки оформимо це звернення до Президента, щоб з'ясувати. Але, якщо Президент не буде вважати за необхідне це зробити, ми теж давайте не займатися самоцензурою, так виглядає, що Верховна Рада сама себе, у нас немає рішення Конституційного Суду щодо цього питання. Розумієте, що це голослівні твердження, що це саме повноваження Президента, а не повноваження… почекайте, а не повноваження Верховної Ради. І у нас це питання, в певному сенсі, підвішене в повітрі, відповідно до Конституції це можна трактувати по різному. Якби Конституційний Суд вже виніс своє рішення, я розумію, ми його виконували, а так складається враження, що вищий законодавчий орган країни сам себе обмежує в своїх діях. Тому я можу погодитися на те, щоб відкласти розгляд цього питання на певний час, лише для того, щоб з'ясувати позицію Президента, але не більше. А інакше ми будемо наполягати на внесенні цієї постанови в сесійну залу і щоб сесійна зала тоді вже визначалася щодо цього питання.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Колеги, давайте об'єднаємо всі ці пропозиції, давайте звернемося до Президента України, зі зверненням з кількох  пунктів. Другим пунктом, те, що раніше вже пропонувалося стосовно конституційного подання про ратифікацію Римського статуту. А першим пунктом, власне кажучи, викладемо зміст цього проекту постанови, яку підготував пан Вовк з колегами і разом з паном Василенком. Звернемося з можливістю, з проханням Президента звернутися до Міжнародного кримінального суду щодо розширення, власне кажучи, компетенцій. І, якщо ми,  я так розумію, що є у нас можливість отримати відповідь від Президента як максимум 30 днів, чи може коротше. І в результаті, або можемо просити про те, що просимо дати, відповідь там протягом двох тижнів, і тоді на основі цього діяти далі стосовно постанов. Але в такій спосіб ми спробуємо всі методи і збережемо можливість саме співпрацювати з тими, безпосередньо, органами, які від нас очікує Міжнародний кримінальний суд.

 

АР’ЄВ В.І. Давайте, можемо все ж таки це внести прямо в тіло постанови. Чому б ні? Це наше право. Зараз це уже фактично постанова належить комітету, ми можемо прямо в постанові звернутися до Президента. Ми можемо …

Да, добре. Добре, давайте тоді для основного комітету …

Який там? Князевича. Давайте запропонуємо тоді пункт 2 звернутися до Президента, підготувати звернення до Міжнародного кримінального суду на основі інформації підготовленої Міністерством закордонних справ України, відповідно до пункту 1 та основі інформації підготовленої Міністерством закордонних справ України та Генеральної прокуратури України.

А можна залишити пункт 2, 3, 4 відповідно 3, 4, 5, таким чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут у нас декілька є пропозицій. Треба просто зрозуміти які будуть найбільш ефективними  з точки зору дотримання закону.

 

АР’ЄВ В.І. Якщо ми хочемо, в принципі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги я пропоную зараз, щоб ще Олена Володимирівна, заключне слово. Тоді будемо вирішувати, як ми все-таки діємо. Чи ми звертаємося до Князевича, чи ми напряму, комітет, через Гройсмана звертаємося до Президента, чи окремо реєструємо законопроект і по ратифікації Римського статуту і по постанові інший алгоритм тоді дії. Олена Володимирівна.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. В принципі підтримуючі всі дії пов'язані з розповсюдженням компетенції Міжнародного кримінального суду на злочині скоєні в Луганській і Донецькій області і що стосується взагалі ратифікації Римського статуту, я хочу просто запропонувати найбільш правовий шлях. Найбільш правовий шлях полягає в тому, що необхідно дотримуватись вимог Закону про міжнародні договори. Компетенцію має відповідно до Закону про міжнародні договори Президент Україні. Саме тому я не підтримаю постанову в тому вигляді в якому вона є, оскільки вона посилається не на ті статті Конституції на які має посилатися. Якщо вже і оформлювати це в вигляді постанови,   тобто там має бути виписано саме відповідно до чого звертаються до Президента з тим, щоб Президент звернуся до Міжнародного кримінального суду щодо розповсюдження компетенції.

І по-друге, викласти вже її в іншій редакції, оскільки ми вже обговорювали, що питання, взагалі, ратифікації Римського статуту, воно також потребує звернення до Конституційного суду щодо отримання нового висновку або внесення змін до Конституції.

Тому я думаю, що комітет має прийняти рішення в якій формі це викласти – це в формі постанови, але в новій редакції, а не в тій, що вона зараз запропонована, або це буде… має бути звернення від Голови Верховної Ради на ім'я Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Якщо в когось є ще думки і хто хоче додати? Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І.  Я не погоджуюсь. Просто, я, як представник авторського колективу і базуючись на тих правових консультаціях, які ми отримували готуючи цей проект Постанови, не можу погодитися з тією інтерпретацією, яка була дана, та тим більше посилання на Закон про міжнародні договори, коли ми все-таки виходимо із сфери компетенції і визначаються Конституцією, а не Законом про міжнародні договори.

Значить, сфери компетенції визначені. Лише Конституційний суд може у випадках між… гілок влади між Президентом, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів і так далі, визначати де, чия сфера компетенції.

Тому мені трошки дивно, що депутати Верховної Ради самі обмежують компетенцію органу, в якому вони працюють. Тобто така сама цензура, вона в мене викликає дещо здивування. Але я… Як я вже сказав, я бачу, що ми можемо піти по певному компромісному шляху і просто відкласти питання вирішення…

 

_______________.  …….звернувшись до Президента.

 

ВОВК В.І. ….звернувшись до Президента. Абсолютно вірно. Відклавши рішення по цій постанові, висновок комітету по цій постанові, в тій чи іншій формі або у вигляді листа від комітету, або у вигляді листа від Голови Верховної Ради, я тут просто не готовий чисто з правової точки зору, як правильно це оформити. Але я погоджуюсь  із тим, що ми можемо відкласти це питання на певний час, щоб визначити позицію Президента. Якщо Президент візьме на себе цю функцію, я думаю, тут конкурувати нам з Президентом   не варто, нам треба, головне, досягнути результату, і тоді нехай Президент оформить це у вигляді відповідного звернення до Міжнародного кримінального суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, і будемо ставити на голосування.

 

ЗАЛІЩУК С.П. У мене є  зовсім невеличкий коментар, тільки що і мотивація, я вважаю, він повинен прозвучати. Все ж таки тут не йдеться про самоцензуру, я хочу наголосити на цьому. Ми виходимо з державних інтересів. І базуючись на тих інформаціях, які нам надало Міністерство закордонних справ, що саме від МКС були такі питання не тільки в контексті України вже в травні цього року, але і попередні по відношенню до інших держав. Базуючись на цьому, ми говоримо, що краще б було звернутися до Президента  для того, щоб уникнути таких питань. Винятково з цих мотивацій. Дякую.

 

ВОВК В.І. Я підтримую, що давайте відкладемо і з'ясуємо позицію Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хотіла б, по-перше, Віктору Івановичу подякувати за те, що він і його політична сила підготували цю важливу постанову, те, що ми розглядаємо це питання.

І зараз я тоді пропоную поставити на голосування про те, щоб відкласти розгляд цієї постанови до моменту, коли ми отримаємо позицію Президента. Так? І друге було, це звернутися до Конституційного Суду…

 

ВОВК В.І. Ні, до Президента…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Президента…

Давайте перше. Першим все-таки ставимо на голосування про те, щоб відкласти розгляд цієї постанови до з'ясування позиції Президента. Хто за це? Хто проти? Хто утримався?

І друге. Ставимо на голосування про звернення до Конституційного… до Президента… Так, звернення до Президента  України від імені спікера парламенту. Так? Від Голови Верховної Ради.

 

_______________.  Давайте так: Верховної Ради…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми тоді з Валерією Олегівною проведемо правову консультацію, залучимо обов'язково Бориса Івановича як інституційну пам'ять, як було сказано, нашого комітету. Тобто ставлю нам пропозицію…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Пропонувала би від комітету…. Ініційовано це звернення має бути комітетом. І там має бути  це означене при зверненні до Президента. І, якщо ви отримаєте в результаті правової консультації розуміння, що найкраще, щоби це було підписано спікером парламенту, то тоді  в такий спосіб це оформити. І там мали би бути два пункти. Один, власне кажучи, про ініціацію власне цього процесу, яка пропонується постановою, підготовленою колективом авторів радикальної партії. Це один пункт. А другий пункт, він мав би стосуватися прохання до Президента конституційно зробити, оновити конституційне подання до Конституційного Суду щодо можливості ратифікації відповідності Римського статуту в українській Конституції з огляду на те, що попереднє рішення було прийнято не на автентичному тексті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Іванці. Ставлю на голосування щойно озвучену пропозицію.

Хто "за"?

Наступне питання в нашому порядку денному це розгляд проекту постанови Верховної Ради України про припинення членства та участі України в  органах Співдружності Незалежних Держав (реєстраційний номер 1015), зареєстрований народним депутатами Борисом Івановичем Тарасюком, Крульком і Джемілєвим. Також у нас присутній ще народний депутат Юрій Левченко. Також заслухаємо             його щодо реєстрації проекту закону про зупинення дій Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав.

Пропоную зараз надати слово Борису Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, коротко. Суть проекту постанови внесеною групою депутатів полягає в тому, щоб припинити членство і участь України в органах СНД.

Як людина, яка боролася з СНД починаючи з часу  його заснування, з 1991 року і я можу сказати, що ми обговорювали декілька варіантів, в тому числі, і  з відомим Володимиром Андрійовичем Василенко. І дійшли      висновку, що  не можна розривати угоду, яка містить  важливі зовнішньополітичні принципи, в тому числі і поважання територіальної цілісності, і перекладати  це, розривати ці існування цих принципів по відношенню до всіх  країн СНД крім    Росії. Тому ми зупинились саме на цій формулі, тому що розглядали і питання про денонсацію Угоди про СНД, але відійшли від цього, і вирішили сконцентрувати увагу на  припинення  членства, і участі  в  органах СНД.

Передбачається, що ми, Верховна Рада доручає Кабінету Міністрів вжити  низку кроків, які стосуються припинення  участі, сплати членських внесків до  статутних органів  СНД і діяльності  постійного представництва  України в СНД.  Крім того в Постанові  міститься  пропозиція припинити дію  Постанови   Верховної Ради 1999 року, яка уповноважила  створення делегації парламентської Верховної Ради  України  на Міжпарламентську асамблею СНД. Я думаю, що цими діями ми надійно розірвемо нашу участь у цій ганебній організації,  яка називається СНД.     Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Чи є в когось із членів комітету?  Міністерство тоді закордонних справ, …..

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я ще хотіла сказати, але наскільки я пам'ятаю колеги,  на нашому    засіданні ми власне кажучи погодили те питання, що ми не формуємо ніякої парламентської  делегації на Міжпарламентську асамблею держав-учасниць  співдружності  незалежних держав.  І власне, ну скажімо в такий спосіб,  ми принаймні на рік  уникнемо формування такої міжпарламентської співпраці в рамках СНД. Тому, я би просто   закликала всіх про це пам'ятати і поставити питання чи варто дійсно там додатковою постановою це проводити через залу я не переконана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто минулого разу ми ухвалили рішення, що тимчасово утримуємось від…Олена Володимирівна, вам слово.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ви знаєте, цілком фактично, поділяючи позицію щодо відсутності необхідності зараз брати участь у діяльності органів СНД, ми все ж таки не підтримуємо цю постанову в тій редакції, в якій вона зараз запропонована. Оскільки тут доручається Кабінету Міністрів вжити всіх необхідних заходів для негайного припинення участі України у всіх органах СНД. Справа в тому, що в рамках СНД створено дуже багато галузевих органів, на яких приймаються рішення, пов'язані з економічними питаннями співробітництва. На разі, ми опрацьовували, спільно з Міністерством економіки і іншими органами виконавчої влади це питання, і Міністерство економіки звернулося до нас з тим, що є понад 60 договорів, у яких Україна приймає і які дуже суттєвими, з точки зору опрацювання спільних позицій в органах СНД. І вони стосуються там і питань, пов'язаних з митним співробітництвом і питань, пов'язаних дуже з галузевими. Тому так підходити до усіх органів, на наш погляд, є недоцільним. Оскільки тут, да, має бути позиція дуже збалансована, з огляду на інтереси України, саме представлення в робочих і галузевих органах СНД.

Що стосується зараз до представлення, то, фактично, ми призупинили свою участь і в цьому році ми не сплачували внески, і впродовж цього року не підписано жодне рішення в рамках СНД, і фактично ми зараз утрималися навіть від призначення представників України на квотні посади у виконкомі СНД на черговий трьохрічний період. Тобто ми зараз не ведемо жодного співробітництва у рамках СНД, як це і передбачається постановою, водночас, просили б дуже зважено підходити до питання припинення участі  у всіх органах СНД.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спершу заслухаємо Ігоря Володимировича, тоді, Юрій, вам надамо слово.

 

ГУЗЬ І.В. Колеги, я не згідний з думкою міністерства і підтримую цю постанову. Дивіться, дуже просто, сьогодні Україна в стані війни, це перше, і не можна применшувати там речі. СНД – це кремлівський орган. І ця позиція про те, що ми виходимо з усіх структур СНД, нехай це буде там якийсь етап, так би мовити, але ми пориваємо з цією структурою, ми пориваємо з цим напрямком нашого руху і тому чітко декларуємо те, що потрібно. Я ще раз наголошую, якби сьогодні була ситуація миру, ситуація більш-менш стабільна, можна було б говорити про якісь речі, те, що ми сьогодні не направляємо представника, не платимо членські внески і так далі. Сьогодні йде стан війни і це буде сигнал для суспільства так як це було з Грузією, яка вийшла категорично з усіх структур СНД, коли була інтервенція Російської Федерації, власне, на території Південної Осетії. Тому мені здається, що сьогодні в цьому контексті від нас суспільство хоче почути жорстких категоричних дій. Я розумію про дипломатію і так далі, але не в цій ситуації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юрій. Може заслухаємо ще пана Юрія, в нього схожа ініціатива. Тоді Іван, РНБО, Міністерство економіки і Міністерство юстиції. Нам дуже важливо мати комплексне бачення.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Шановні колеги, по-перше, на мою думку, тут ключове питання полягає саме в символізму цього акту, який прийме Верховна Рада, чи це буде постанова, авторство Бориса Івановича, чи це наш закон. Власне кажучи, найважливіше це питання символізму, тому що ми справді маємо показати нашому суспільству, по-перше, що ми виходимо з СНД, а по-друге, ми маємо показати назовні, на мою думку, тому що, до речі, сьогодні тут в цьому комітеті говорилося і на Верховній Раді обговорювалося, якщо, знаєте, ми самі не розриваємо оці всі ці зв'язки і самі не запроваджуємо, зокрема,  санкції проти Російської Федерації, зв'язки з Російською Федерації дипломатичні не розриваємо на такому тісному рівні співробітництва, то що ми можемо вимагати від наших західноєвропейських і заатлантичних партнерів. Скажімо, у нас набагато наша позиція набагато послабшується і не є такою переконливою. Тому, безперечно, тут треба з цим щось робити. А тепер давайте подумаємо, який конкретно механізм, власне кажучи.

Ну, я все ж таки би, при всі величезній повазі до Бориса Івановича, я би все ж таки пропонував би розглянути наш варіант по кільком причинам. По-перше, варіант постанови, який був тільки що презентований, не говорить безпосередньо нічого про первинну угоду від 1991 року і от тут зменшується, власне кажучи, оцей елемент символізму, що ми зупиняємо (призупиняємо), ну, можна підбирати різні термінології, згідно Закону про міжнародні договори, але немає оцього моменту саме щодо Угоди 1991 року. ми пропонуємо конкретно зупинити дію Угоди про створення співдружності незалежних держав, підписану Україною 8 грудня 1991 року. Значить, це формулювання, "зупинити дію угоди", власне кажучи, коли цей проект готувався, ми активно консультуватися з міжнародними правовиками, вивчали закони про міжнародні договори, формулювання "Зупинити дію угоди" дозволяє, власне кажучи, оминути от негативні наслідки того, що якщо повністю денонсувати угоду, ми втрачаємо всі подальші, власне кажучи, там багато інших було протоколів, договорів, які йдуть після угоди. Тобто зупиняючи дію угоди конкретно щодо Російської Федерації, в нас з'являється можливість до цього елементу символізму, що ми говоримо про те, що ми виходимо з СНД, але при цьому не втрачається співробітництво по низці інших напрямків. Так само тут проблема, якщо ми говоримо про постанову, ми говоримо про те, що доручити Кабінету Міністрів щось зробити, ну, є велика вірогідність того, що Кабінет Міністрів  ……….. дуже-дуже довго буде робити або взагалі не буде робити. Ну, власне кажучи… Ні, ну, ви знаєте, як воно може бути. Бачите, от Міністерство закордонних справ проти цього. Тобто є цілком суттєва імовірність того, що Кабінет Міністрів  це просто не буде робити, вони дуже довго будуть, тому теж пропонуємо це оформити все ж таки в якості закону України для того, щоб не було отаких двозначностей.

Ну, оце, власне кажучи, два основних пукти, які я хотів би  зазначити. Я вважаю, що ми, безперечно, маємо прийняти певне рішення з цього питання, я особисто готовий, наприклад, підтримати варіант Бориса Івановича Тарасюка, якщо комітет буде наполягати. Хоча із тих аргументів, які я тільки що зазначив, я вважаю, що все ж таки варто розглянути наш варіант. Насамперед, ще раз наголошую на тому, що він торкається безпосередньо угоди про створення СНД, і в якості певного символізму як в середині країні, так і на зовні, на мою думку, це буде більш вагомий крок зі сторони Верховної Ради.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за увагу. Тут… Іванна, ти будеш зараз чи будеш…

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Давайте зараз.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я дякую панові Юрію за представлення вашої позиції і вашого варіанту такого Закону України про зупинення дії Угоди про створення співдружності незалежних держав. І хотіла би наголосити на тому, що напевно, нам не варто тут зараз змагатися в тому, хто яскравіше і символічніше, власне кажучи, підтримає вихід України з СНД чи з органів, чи з міжпарламентських зв'язків з країнами СНД.

І мені здається, що в… повністю поділяючи вашу занепокоєність тою агресією перед якою… анексією частини нашої території, яку ми зазнали, як країна від країни-члена СНД, країни засновника СНД – Російської Федерації.

Я би все-таки пропонувала дуже зважено підійти до того і дослухатись до тих моментів, що, власне кажучи, участь України в співдружності незалежних держав, де вона, до речі, не є членом, а є тільки країною засновницею, як такою і учасницею, але не є країною-членом, бо вона ніколи не ратифікувала статут Співдружності незалежних держав організації. Так?

Я би пропонувала і з огляду на те, перепрошую, що участь України в СНД, вона супроводжується участю України у великій кількості міжнародних договорів. Які, так як і зазначала, власне кажучи, пані Олена, які мають надзвичайно важливе значення для захисту, наприклад, там нашого населення. Наприклад, там пенсійні є історії, які важливі для забезпечення там пенсійного забезпечення, галузеві різні речі. Тому нам буде при прийнятті вашої пропозиції по законопроекту нам буде просто, напевно, необхідно пройти повну інвентаризацію всіх угод в рамках СНД, які ми коли-небудь приймали, що може викликати в принципі негатив для країни, як такої, і для забезпечення прав країни. Тому я би повернулася до розгляду тієї постанови, яку пропонували колеги разом з Борисом Івановичем Тарасюком і запропонувала би розглянути, можливо, якусь редакцію де би ми пропонували доручати Кабінету Міністрів України вжити всіх необхідних заходів для призупинення участі України, не в усіх органах СНД, а в керівних органах СНД, на даний момент. Призупинення сплати членських внесків України до СНД, призупинення діяльності постійного представництва України при СНД і, власне кажучи, тобто, а не негайного припинення, що мені здається …

і, що важливо, не в усіх органах СНД, а в керівних органах СНД. Можливо такий варіант міг би бути до рекомендацій.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую за коментарій. Все ж таки хотів наголосили, що і формулювання зупинити дію угоди, конкретно по стороні СНД, не тягне за собою ланцюжкової реакції по розірванню відповідних в подальшому угод, договорів далі по, скажімо вниз по течії. Це важливий момент. Тому просто ваш аргумент щодо того, що це створить усі проблеми, на мою думку, не зовсім обґрунтований. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, зараз ще двоє народних депутатів, членів комітету. І тоді все-таки міністерства, які тут присутні, ну, разом троє депутатів Борис Іванович …

Зараз тоді, Віктор Іванович, давайте.

 

ВОВК В.І. Ну, у нас лише одне питання, застереження по закону. Ну, тобто ми підтримуємо проект Бориса Івановича, проект постанови. Для нашої партії, фракції це символічно і принципово, безумовно, питання, це в тій чи в іншій формі припинення нашої участі в СНД. Щодо закону, застереження полягає в наступному. Ми з Борисом Івановичем добре пам'ятаємо 91-й рік і з чим була пов'язана угода про створення співдружності із розпадом Радянського союзу. І ви розумієте, там настільки зав'язаний був оцей, у юридично-правовому відношенні, два процеси. З одного боку, розпуску Радянського союзу, а з іншого боку створення співдружності незалежних держав, що я, консультуючись з цього питання знову ж таки з міжнародними правниками, чув різні інтерпретації, ви розумієте, відносно того наскільки скасовуючи чи припиняючи Угоду про створення співдружності, наскільки тим самим ми, як би юридично, не створюємо для Росії підстави потім говорити. Тим не менше, ви розумієте, я просто пам'ятаю ті часи, ви просто не застали, я не знаю чи підтвердить це Борис Іванович, але тоді це процеси були дуже чітко ув'язли розпад Радянського союзу і створення співдружності незалежних держав. Тому тут можуть виникнути певні для нас наслідки правові, яких би варто було б уникнути. Тому на мій погляд, в цьому відношенні постанова, запропонована Борисом Івановичем і його колегами, вона в цьому сенсі є більш доцільною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, я вам дуже дякую. Справді, це таке дуже акуратне питання, до нього треба підійти, вислухавши всі аргументи. Володимир.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, я вважаю, що закон в такому вигляді може бути наступним етапом. Але, я вважаю, що за основу ми маємо взяти саме постанову, але додати одну річ, доручити Кабінету Міністрів та Міністерству закордонних справ України підготувати двосторонні угоди, замість діючих, в рамках СНД. Якщо ми виходимо… У нас є економічні угоди, які діють в рамках СНД, і треба переходити тоді, якщо ми виходимо з СНД, то просто переходити на те, щоб готувати двосторонні угоди з кожним із членів цієї організації. До того моменту, я вважаю, запропоноване формулювання в постанові, є цілком нормальним. Ми виходимо з органів, але не виходимо з угод. І тому, якщо ми будемо виходити з угод остаточно, розриваючи з СНД,  то  для цього потрібно провести велику роботу. Да, доведеться попрацювати, шановні представники Міністерства закордонних справ, багато. Але якщо… І Кабінету Міністрів  попрацювати, я розумію. Але в даному разі ми приймаємо цілком зважене політичне рішення, означене в постанові. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир, за такий ще один альтернативний варіант. Пропоную… Борис Іванович, ви тоді скажете зараз чи після всіх міністерств присутніх?

Тому пропоную передати слово пану Литвиненку з Ради національної безпеки і оборони щодо їхнього бачення.

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. У мене є кілька зауважень. Я хочу підтримати загалом підхід Бориса Івановича стосовно призупинення/припинення і кілька зауважень.

По-перше, я хочу нагадати, що 24 березня 2014 року було підписано рішення РНБО № 335, де Кабінету Міністрів  України було доручено внести на розгляд глави держави пропозиції щодо припинення участі України у Співдружності незалежних держав. Це перший момент.

Другий момент. Припинення участі України в СНД не тягне за собою автоматичне припинення укладених договорів, і відповідно я не думаю, що тут варто дискутувати на цю тему.

І третій момент. Я хочу нагадати, що коли Грузія припиняла членство, вона зберегла дію певних економічних договорів. Економічних і не лише економічних.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Міністерство економіки.

 

ЦИМБАЛ В.А. В'ячеслав Цимбал, директор Департаменту європейської інтеграції та багатостороннього співробітництва.

Ми поділяємо думку Міністерства закордонних справ. Підтримуючи постанову, запропоновану Борисом Івановичем, можливо, лише підкреслити, що ми за диференційований підхід в рамках виходу із співробітництва в рамках певних органів СНД.

Чому? Наприклад. У нас залишається механізм регулювання спорів у рамках цієї організації, наприклад. І цей шостий додаток, який у нас стає зараз каменем спотикання з боку російської сторони, він може бути розглянутий в рамках цього органу врегулювання спорів.

Звичайно, ми не покладаємося на позитивний розгляд в цьому органі на користь нашу. Але ж певний прецедент рухатися в певному напрямку, щоб вирішувати це питання в рамках СНД, залучатися підтримкою  певних країн СНД, це було б достатньо доречно. Більше того,  я підтверджую, що ми не сплачували, тому що ми відповідаємо за сплату внесків в цю організацію. Більше того, ми направили, запустили процедуру повернення  внесків, які були переплачені на минулий рік. І тому ще раз підтримуємо позицію МЗС з цього питання і колег, ну, шановних народних депутатів, які також висловлюють за  цю пропозицію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Будь ласка, Міністерство юстиції.

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Шановні народні депутати, шановні присутні! Ну, скажімо так, коли ми опрацьовували ці два документи, до обох у нас виникли юридично-технічного характеру. Тому що, звичайно, концептуальні підходи, це рішення за політиками, і чи виходити з СНД, чи тільки з органів, це уже рішення за вами.

Що стосується постанови Верховної Ради України. Коли я опрацьовувала цей документ, то, скажімо так, фраза "беручи до уваги те, що Україна не підписала статут СНД та не є його стороною, а відтак не є членом СНД" означає, що фактично нам не потрібно виходити взагалі з СНД, досить вийти з органів. Це не так, тому що держава є учасницею СНД, про що зазначено у всіх практично міжнародних договорах, які укладалися в рамках СНД. Тому, якщо буде прийнято рішення виходити з СНД, то саме треба виходити з установчих договорів, як це зазначено в проекті закону. Якщо мова йде виключно про припинення участі в певних органах та сплати членських внесків, тоді так.

Стосовно форми акту Верховної Ради. Якщо ми виходимо із органу СНД, то це однозначно, ой, і з органу, і з СНД, то це, однозначно, має бути закон Верховної Ради, що передбачено Законом України "Про міжнародні договори".

Тут неодноразово звучала фраза стосовно того, що припинення участі в СНД не тягне за собою припинення договорів. Так, Грузія залишилися в ряді договорів, але тут слід враховувати, що в рамках СНД укладені міжнародні договори, учасниками яких є як лише держави-учасниці СНД, так і договори, які передбачають приєднання до них третіх сторін. Тому після проведення внутрішніх процедур Президент Грузії прийняв рішення, парламент, нота і уже тоді реакція на ноту в рамках СНД. Значить, спочатку було прийнято рішення міністрів закордонних справ. Відповідно грузинська сторона вважалася такою, що припиняє участь в СНД через рік, як це передбачено Угодою про СНД.

Що стосується участі грузинської сторони  втих чи інших міжнародних договорах, то відповідно до Рішення Ради глав государств, я вибачаюсь за російську мову, просто, щоб не перебиватись, було прийнято Рішення Ради глав держав, де президенти,  і тут було зазначено. Пункт один: "Грузия, в соответствии с нормами международного права, продолжает участвовать в международных договорах, подписанных в рамках СНГ". І дається перелік. Разом з тим, пунктом два зазначено: "Считать международные договора, подписанные в рамках Содружества Независимых Государств, участниками которых могут быть только государства-участники СНГ, а также решения, принятые Советом государств, Советом глав правительств, Советом министров иностранных дел и экономическим советом СНГ, прекратившими действия для Грузии с 18 августа 2009 года".

Тому перед тим, як приймати рішення, дійсно потрібно чітко визначитися що ж ми хочемо. Чи ми виходимо взагалі з СНД і відповідно ми виходимо з тих договорів, які не передбачають участі в них третіх держав. Або ж ми виходимо лише: а) з ряду міжнародних договорів, укладених в рамках СНД; і відповідно з органів. Вихід з органів СНД, ну, тут, в принципі, зазначено: доручити Кабінету Міністрів  вжити заходів… Це якраз міністерства будуть цим і займатися. Процедури, скажімо так, рішення щодо заснування того чи іншого міжнародного договору, вони були визначені або рішеннями, прийнятими в рамках   СНД, які ряд країн вважає міжнародним договором,  ряд країн не  вважає міжнародним договором, інші  органи створені міжнародними договорами. Тому  відповідно процедура припинення участі  в цих договорах регулюється саме ними.

Що стосується  законопроекту. Доручити Міністерству закордонних справ розпочати  переговори з відповідними відомствами  Російської Федерації та Республіки Білорусь. Виникає питання відразу, чому тільки ці дві країни?

І друге. На сьогоднішній день… Ні, ну це зрозуміло, це … Друге питання, те що основне. Значить доручити МЗС відповідно  до Закону про міжнародні договори,  думаю більшість це знає,  укладення міжнародних договорів,  внесення   пропозицій, займається те відомство, яке є куратором з того, чи іншого питання. Якщо мова йде про укладення договору  у галузі соціальної політики - відповідно Мінсоцполітики, у галузі економіки    - відповідно Мінекономіки. Так, є договори ініціатором яких є  Міністерство закордонних справ. Але інші договори, які є профільними,  ініціює їх укладення те міністерство,  яке відповідає за ці питання  і подає їх або на Кабінет Міністрів, або на Президента через Міністерство закордонних  справ.

Є ще ряд звичайно скажемо так пропозицій  технічного характеру, але це вже мабуть більш на експертному рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Людмило Євгенівно, дуже вам дякуємо за вашу доповідь.

Олено Володимирівно, вже будемо робити 

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну,  якщо можна то я скажу, що з приводу закону, то ми дійсно не підтримуємо  взагалі запропоновану опозицією редакцію. Що стосується рішення РНБО, то відповідно після рішення  РНБО була підготовлена  позиція, яка координувалася  з усіма міністерствами,  вона була направлена Президенту України,  щодо питання участі     України в СНД і в органах СНД і в угодах СНД.  І щодо цього  приводу, якраз і робився  аналіз про який я говорила на підставі  договорів існуючої бази, і Президенту була надана вся  позиція. На разі, ми не  отримували реакцію Президента щодо того, що необхідності виходу або припинення членства в органах і міжнародних договорах пов'язаних з СНД. Водночас, виходячи з позиції, яка була нам надана Адміністрацією Президента ми припинили, як сказала уже, стосунки з органами СНД, не сплачували внески і провели аналіз міжнародної бази.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.  Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Я, на жаль, не почув від представників міністерств консультації відносно того питання я підняв, відносно зв'язку між угодою про створення Співдружності незалежних держав і правонаступництво України в контексті розпаду Радянського Союзу. Я хочу нагадати, що Україна і досі не погодилася на жоден з тих варіантів, так званих нульових угод і так далі, які пропонує Російська Федерація Україні щодо розподілу золотовалютного запасу, алмазного фонду. Щодо питань Сбербанку Радянського Союзу і тих майже 80 мільярдів доларів, які були переведені із Києва в Москву напередодні розпаду Радянського Союзу і так далі. Розумієте, створення Співдружності незалежних держав юридично упорядковувало процес розпаду Радянського Союзу і дозволяло Україні в подальшому висувати і продовжувати висувати, по сьогоднішній день, свої претензії на спадщину Радянського Союзу в багатьох відношеннях. В тому числі і по ядерній зброї, по питанням золотовалютних запасів і так далі, так далі.

Всі ті варіанти, які намагалися нам нав'язати Росія жоден не був, навіть, якщо підписувалися на рівні Кабінету Міністрів  України, але жоден не був ратифікований і Верховною Радою і відповідно не прийнятий.

Тому тут варто дуже обережно підходити, розумієте, що по всьому  бажанні виходу із участі СНД, ми не виплеснули з брудною водою, не виплеснули дитину. І цей момент з правонаступництвом України після СРСР  і всіх тих прав, в тому числі матеріальних, фінансових, економічних і так далі.

Тут треба дуже обережно до цього підходити. Тому що я особисто дуже побоююсь, що якщо ми до цього підійдемо так, знаєте, не радикально і не акуратно то потім ми втратимо всі ті підстави для тих претензій, які ми справедливо маємо. Тому на мій погляд набагато більш акуратний, безпечний спосіб зробити те, що ми хочемо політично зробити це йти по тому шляху який пропонує Борис Іванович Тарасюк.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, я вам теж дуже дякую. І зразу хотіла повідомити до цього питання про яке ви щойно озвучили, що в уряді за ініціативи Прем'єр-міністра створена міжвідомча робоча група з вивчення можливих шляхів захисту інтересів держави у вирішенні питання правонаступництва, щодо зовнішньо-державного боргу та активів колишнього СРСР. Тобто ця група вже є, я думаю, що члени нашого комітету можуть долучатися до цієї міжвідомчої робочої групи.

Колеги, в кого є ще до цих двох постанов якісь зауваження чи можливо до професійних коментарів?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Репліку просто. Після того, як був виступ Міністерства юстиції, я просто дякую вам за вашу фахову оцінку. Власне кажучи, там були, звернув увагу на те, що на жаль постанова, власне кажучи, не тягне за собою припинення участі України в СНД. І тому в залежності від того, що є зараз нагальне питання, що вимагає час, суспільство і так далі, то нам з цього приводу треба думати і приймати відповідні рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. Я думаю, що можливо нам варто визначити за основу який проект постанови ми беремо для того, щоб його доопрацювати …

 

ТАРАСЮК Б.І.  Обіцяли мені слово після міністерства.

Шановні друзі. Слухаючи дискусію я мимоволі повертаюсь до тих часів коли створювалося це СНД.

 Лише два епізоди. Перше. Коли 8 грудня 91-го року ми дізналися, ми в Міністерстві закордонних справ дізналися з преси про те, що в Пущі-Водиці Кравчук, Єльцин і Шушкевич підписали угоду про СНД, межі нашому обуренню в Міністерстві закордонних справ не було. Тому невелика група, нас було    п'ятеро, ми сіли і написали застереження Верховної Ради. І Верховна Рада ратифікувала угоду цю з застереженнями 10 грудня, з застереженнями, які були написані нами в Міністерстві закордонних справ.

З того часу ми не влазили і убезпечили втягнення України в усі структури СНД. Відомо, що це був геополітичний проект Кремля. Ми зірвали ці плани.

Тепер я хочу сказати, що Кравчук, поїхавши в Пущу, він, в Бєловєжську Пущу він, на відміну від Єльцина і Шушкевича, мав колосальний мандат українського народу, оскільки це відбулося після референдуму. Більше 90 відсотків наших співгромадян проголосували за незалежність і підтримали Акт проголошення Незалежності України від 24 серпня. І Кравчук, на відміну від Єльцина і Шушкевича, мав колосальний мандат, який він фактично нівелював підписавши цю угоду.

Я вважаю, що це була одна з величезних геополітичних помилок Кравчука, яких він багато наробив, ну це окрема тема.

Далі. По розподілу обов'язків, як заступник міністра, я вів, в тому числі СНД. І мені багато довелося брати участь в засіданнях органів СНД, значить, в тому числі й за участі прем'єр-міністрів і президентів. І от я вам розказую один епізод. Сиджу я, як завжди, за Кучмою і носять на підписання документи. Я кажу, - "Цей документ ми не підписуємо.". "Ну а этот хоть подписываем?", – інший приносять. Я кажу, - "І цей не підписуємо.". "Ну, что я сижу как белая ворона?", - це так для розрядки я вам навів декілька фактів.

Тепер щодо конкретних проекту Постанови і проекту Закону.

Юрій Володимирович, з усією повагою до вас. Я думаю, що ви не заперечуєте, що правильним була констатація в 91-му році того, що союз СРСР, як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування.

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Правильно. Високі договірні сторони визнають і поважають територіальну цілісність одна одної і недоторканність існуючих кордонів в рамках Співдружності. Вони гарантують відкритість кордонів, свободу пересування громадян. Я нагадую, що Співдружність – це не лише Російська Федерація.

Я це до чого. Я до того, що ми можемо з водою виплеснути дитину. І хотів би привернути вашу увагу до статті 10, яка передбачає, що кожна з високих сторін лишає за собою право припинити (не зупинити, а припинити) дію цієї угоди або окремих її статей, повідомивши про це учасників угоди за рік. Що це означає? Це означає, що в разі, скажімо, варіанту прийняття закону ми ще рік будемо знаходитися в СНД. З усіма наслідками.

Наш проект постанови – це певного роду, вибачте, юридична хитрість. Яка передбачає, оминаючи процедури, виписані в Угоді про створення СНД, фактично припиняє участь і членство України в СНД. Без задіяння положень Договору про міжнародні договори і самої угоди.

Тому я все-таки прошу комітет розглянути проект постанови. І я би утримався від прийняття, від підтримки законопроекту щодо угоди самої. Тому що тут є розбіжності між Угодою про СНД і тим, що написано: "Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування". Набирає чинності за рік, згідно зі статтею 10.

І я не розумію, який меседж ми посилаємо, якщо у вашому законопроекті міститься положення про те, що доручити з Російською Федерацією провести переговори. Це в ситуації, коли ми ведемо війну, відповідаючи на агресію Росії.

Тому я пропоную все-таки комітету прийняти рішення щодо запропонованого проекту постанови. І утримаюся при голосуванні за законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іванно.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Можливо, ми можемо звернутися до представника РНБО. Пане Олександре, скажіть, будь ласка, як оця постанова, з вашої точки зору, співвідноситься з тим рішенням Ради безпеки і оборони України, яка, власне кажучи, вони ідуть в одному і тому самому напрямку. Тобто чи це у нас буде якась там декларативна історія в результаті ця постанова… Оскільки вже і ведуться дії по … Було доручення дано Кабінету Міністрів України, чи просто ця постанова навпаки посилить доручення РНБО, якщо до цього часу Кабінет Міністрів України не зробив відповідних кроків, на скільки я розумію, правильно?

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. Я дуже вдячний вам за це  запитання. Я хочу подякувати представникам Міністерства закордонних справ, що ми  нарешті отримали інформацію про виконання цього документу. І стосовно постанов, ну, це продовження цієї лінії, власне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуючи, Борису Івановичу. Я думаю, якщо в МЗС буде, оскільки до них звернулись, можливість відповіді.

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо, я так розумію, ми підходимо до прийняття рішень, я пропоную, з огляду на зауваження Міністерства закордонних справ, вилучити слово "негайно". Далі… Пункт перший вилучити слово "негайно" буде для припинення. Далі, участі України замість "усіх", просто "усіх" вилучити, "усіх". І після СНД додати "крім конвенційних органів, позицію щодо яких має визначити Кабінет Міністрів". У мене все.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я дуже перепрошую. Але тоді залишається можливість Кабінету Міністрів вирішити, що в жодних органах не треба приймати участь, ну, де-юре.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні, в органах СНД, крім конвенційних. В органах всіх, крім конвенційних. Конвенційні - це органи, які створені на виконання угоди якоїсь, конвенції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Перед тим як перейти до голосування, оскільки з РНБО було питання в сторону МЗС.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Ну це вже питання РНБО і МЗС. Я думаю…

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. Я думаю, що ми якось обговоримо це.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Обговоримо. А що стосується пропозиції Бориса Івановича, то ми цілком підтримуємо в такій редакції, я думаю, що має сенс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геніально. Колеги, тоді я пропоную поставити зараз на голосування нашим комітетом пропозицію запропоновану Борисом Івановичем як   одним із співавторів цього проекту постанови щодо, ще раз читаю, що в першому пункті доручити Кабінету Міністрів України вжити всіх необхідних заходів для припинення, слово "негайного" вилучаємо, участі України в органах СНД, "усіх" також вилучаємо, і додати "крім конвенційних органів, позицію щодо яких має підтримати Кабінет Міністрів, має визначити Кабінет Міністрів".

Далі: по пункту другому, третьому і четвертому пропозицій не надходило, тому в такій версії пропоную ставити на голосування. Хто - "за"? Проти? Утримався? Одноголосно "за".

Тоді колеги, немає  необхідності ставити на голосування…

 

ВОВК В.І. Формально треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Треба? Добре, ми поставимо формально. Ставимо на голосування про підтримку проекту Закону про зупинення дій Угоди про створення Співдружності незалежних держав. Хто - "за"?  Хто проти? Утримався?  Дякую, колеги.

Тоді переходимо, колеги, ми уже працюємо дві години і 10 хвилин, я пропоную зараз оперативно підійти до розгляду п'ятого пункту замість четвертого і відпустити потім представників міністерств, щоб їх не затримувати. Тому що пункт 4 – це, все-таки,  більше внутрішньокомітетський і вже не потрібно буде присутніх їх.

Тож переходимо до розгляду п'ятого пункту сьогоднішнього нашого порядку денного …

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякуємо, вам також.

 

ВОВК В.І.  Вибачте, будь ласка,  (Не чути)

 Ми ж маємо якось його оформити, визначитися, будь ласка,  якщо ми підтримаємо постанову.

 

_______________. Тоді поставте на голосування.

 

_______________. В мене пропозиція рекомендувати Верховній Раді повернути даний законопроект 

 

БОГДАНОВА В.О. На доопрацювання? (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я пропоную  на доопрацювання, тому що я думаю, що сьогодні автор  почув дуже багато додаткової інформації від різних…. Ні, ну ви ж все-одно отримали, можливо  будуть варіанти ….

 

 _______________. На доопрацювання можна повертати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Тоді я пропоную поставити на голосування про те, що позиція комітету відправити законопроект авторам на доопрацювання.

 

 ЗАЛІЩУК С.П. Якщо ми один відправляємо    на доопрацювання, а інший  ми рекомендуємо  ухвалити Верховною Радою,  то що це означає з точки зору …

 

 _______________. А вони не є  альтернативними.

 

 ЗАЛІЩУК С.П. Все, зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, на доопрацювання. Хто – "за"?  Хто проти?   І хто  утримався?  Іванна.  Все.

Так, зараз переходимо до пункту  5. Проект Закону про внесення змін до деяких законів  України щодо забезпечення  гарантування національної безпеки  України (Реєстраційний номер 1014). Серед співавторів  Юлія Володимирівна Тимошенко,  Борис Іванович Тарасюк  та Іван Крулько.

 

 _______________. Ми вчора розглядали це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, розглядали це? Я перепрошую.

Іванно, тоді вам виступ.

 

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.    Якщо дозволите, я просто,  у нас було прохання вчора, власне кажучи тому ми вирішили повернутися до його розгляду сьогодні. У нас було прохання до колег авторів з тим, що можливо вони між собою  погодяться  і відкличуть усі три постанови, і вийдуть  з однією редакцією, однієї  постанови. Через те, що вони дуже подібні і було би логічно, якби автори  могли погодитися між собою. Можливо з цього приводу  зорієнтувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  в мене тоді, я хотіла  сказати,  тут  така є річ, ми вчора про це якраз з Борисом Івановичем говорили,  що просто ми сього дні  фізично не встигли підійти до  координатора коаліції Юрія Луценка  для того, щоб взагалі  погодити, що, якщо є спільні ініціативи, але різні політичні сили, але, які є членами коаліції, щоб не дублювати законопроекти. І, якщо першими, хто вийшов з ініціативою були все-таки Борис Іванович, Юлія Володимирівна Тимошенко, Іван Крулько, то можливо, такі законопроекти варто об'єднати в один і щоб це вийшла ініціатива коаліції. Тому що, це такий перший, скажімо, можливо, прецедент, але, щоб на його прикладі показати алгоритм вирішення наступних. Бо я впевнена, що будуть схожі законопроекти по одним і тим самим питанням, альтернативні, не альтернативні і так далі.

Тому я пропоную, що можливо, зараз, все-таки скористатися можливістю поговорити з координатором коаліції про те, щоб це питання все-таки було погоджено ним і з усіма співавторами трьох законопроектів в один спільний і ми готові будемо це розглянути.

Чи є в когось ще додаткові пропозиції?

Так, Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Я підтримую цю пропозицію, тим більше, що я ознайомився з формулюваннями Бориса Івановича, вони майже дослівно співпадають з тими формулюваннями, трошки ширше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не відомо, хто в кого списував.

 

ВОВК В.І. Ні-ні. Я не претендую, що хтось у когось списує. Я кажу, що…

 

_______________.  (Не чути) 

 

ВОВК В.І.  Ні не про це мова. Ну ми просто подавали цей текст для включення в Коаліційну угоду і там майже цей текст в Коаліційній угоді. Ми планували так само подавати цей законопроект, але побачили, що ви нас випередили 27 листопада і тому вже вирішили не створювати конкуренцію, не подавати альтернативний. Але ми були би вдячні за те, щоб все-таки це як би узгоджена позиція всіх фракцій коаліції, щоб можливо, все-таки внести цей законопроект за підписами представників всіх фракцій коаліції. Це було б, на мій погляд політично доцільно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Борис Іванович, а тоді РНБО і МЗС чи в них не має зауважень, чи …….

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А. Добре. Дякую. Тоді пропоную…

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. Власне, не можна не підтримати необхідність єдиного законопроекту.

Друге. Якщо йти по тексту законопроекту стаття 7-ма пропозиція в інтересах України, а не ненаціональних інтересів. Стаття 7,  6…

 

_______________.  (Не чути) 

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. 1014. Якщо… 1014 стаття 6. Тут пропозиція в національних інтересах України. В нас пропозиція взяти ідеї законопроекту 14-1 14-2 в інтересах України.

Стаття 8 повністю підтримуємо. Далі теж саме, підтримуємо 10.

 

_______________. Своїм рішенням підтримуємо 1014 (Не чути) з одним зауваженням, якщо…..

 

ЛИТВИНЕНКО О.В. Я тоді в робочому порядку передам наші зауваження в секретаріат комітету. Я думаю це буде простіше для всіх.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Тоді, може, ну, є дійсно сенс проголосувати і не відкладати те питання, тим більше, що ми не є основними. Основним профільним комітетом, який…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, замість того, щоб домовлятися про один спільний законопроект, ми говоримо про те, щоб комітет підтримав…

 

ТАРАСЮК Б.І. Можна все-таки і я скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, оскільки ми по суті не розглядали ці законопроекти на минулому засіданні нашого комітету. Я хотів би сказати декілька слів.

Перше, Віктор Іванович, оцей законопроект 1014 був внесений 4 березня цього року мною. Він був внесений 4 березня так само як і законопроект по СНД, 4 березня цього року був внесений. В попередньому скликанні він був внесений і редакцією він повторений в цьому скликанні.

Далі, що я хочу сказати. що мною вживалися заходи з метою уникнення змагальності між членами, між фракціями і коаліції. І в результаті сьогодні разом з Соболєвим ми підійшли до Луценка і  запропонували йому скликати раду коаліції для того, щоб створити єдиний законопроект. Більше того, разом з Іваном Крульком ми вже підготували такий  спільний законопроект на базі закону, який сподобався Олександру Валерійовичу другий. Але ми вилучили ту недолугість, яка включена в законопроект другий, в чому вона полягає? Вона полягає в тому, що фактично існує фраза в прив'язці до Європейського Союзу, що ми не допускаємо членства в міжнародних національних і наднаціональних органах, які суперечать інтеграції в Європейський Союз. Це означає, що ми не допускаємо будь-якої конкуренції Митного союзу і все таке інше, що зв'язано, протирічить Європейського союзу, але за логікою ми допускаємо членство України в ташкентському договорі про колективну безпеку, що є нонсенсом. Тому, ми змінили це формулювання і прив'язали його до пункту, який виключає подвійне  тлумачення і цю формулу з другого законопроекту ми її зберегли, але в прив'язці до євроатлантичної інтеграції, що охоплює як європейську так і євроатлантичну інтеграцію, тобто як ЄС так і НАТО.

Ця формула готова, залишилось лише узгодити з усіма авторами, щоб вони погодились на відкликання своїх законопроектів, ми готові до цього, Батенко з "Блоку Петра Порошенка" погодився також на цю формулу. Залишилось погодитися з авторами другого законопроекту, що є надзвичайно складною задачею, але я берусь за її реалізацію.

Тому, я прошу комітет підтримати пропозицію про рекомендації і звернення до авторів трьох законопроектів знайти можливість підготувати один законопроект і відкликати свої законопроекти три. От пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, тоді ставлю на голосування…

(Загальна дискусія)

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це була вчорашня пропозиція за яку ми вчора проголосували.

 

ТАРАСЮК Б.І. Часу мало було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Може не оформили ще.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми по суті не обговорювали.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Так, просто підтримати вчорашній…

 

ТАРАСЮК Б.І. А от зараз є проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Плюс Борис Іванович вже проговорив з потенційними майбутніми…

 

ТАРАСЮК Б.І. З координатором коаліції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З координатором коаліції і майбутніми співавторами, щоб це йшло, як позиція коаліції і єдність зусиль.

 

ТАРАСЮК Б.І. Сьогодні проговорили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сьогодні проговорили тобто більш оновлена інформація. Тому давайте, можливо, ще раз Віктор Іванович і ... , давайте зараз все-таки поставимо на голосування про підтримку пропозиції Бориса Івановича щодо того, щоб комітет надіслав звернення до всіх співавторів трьох законопроектів про створення одного тексту погодженого всіма, щоб це йшло від імені коаліції.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, звернувся, звернувся, так.

Хто "за"?

Так по процедурі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги. Я вже говорив з Ганною Миколаївною на цю тему вчора і хочу щоб члени комітету всі почули це. Я особисто вважаю, що оці ігри нашого Апарату привели до того, що Комітет з закордонних справ не лише був визначений головним в розгляді цих законопроектів, а взагалі його не включили в перелік тих комітетів, які б мали розглядати ці законопроекти. Якщо ми серйозно ставимося до питання того, що наш комітет повинен залишити за собою тему Євроатлантичної інтеграції і НАТО то в першу чергу цей законопроект, а це поки що так і є, цей законопроект мав бути розписаний, як головний нашому комітету, а не Комітету з питань національної безпеки і оборони. Тому я вношу пропозицію, шановні колеги, щоб ми уповноважили голову комітету звернутися до Голови Верховної Ради, щоб навести порядок з спрямуванням законопроектів відповідно до повноважень комітетів і зокрема щодо Комітету з закордонних справ.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Ми вже власне вчора надіслали. Я вас інформувала про те, що ми вже надіслали такого листа, коли Ганни Миколаївни не було, а за моїм підписом. Можливо його потрібно посилити ще додатковим зверненням голови комітету. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у зв'язку з тим, що справді мене не було, я всім хочу подякувати за це позачергове засідання, за  командну роботу. Я думаю, що якщо вже  було надіслано за підписом Іванни,  я думаю, що подивимося на відповідь і якщо відповідь не буде  влаштовувати прийнятною, то  я думаю,  що тоді ми підпишемо колективне звернення і від голови, і від всіх членів, щоб це була така сильна позиція, я думаю,  незвична можливо для парламентських стін.

Але дякую, Борисе Івановичу, ми триматимемо на контролі, щоб наступні законопроекти   потрапляли в правильні  комітети. І наш комітет в тих  питаннях, які безпосередньо в нашому віданні,  був профільним і пріоритетним. Ми це будемо вирішувати  з тими людьми, які будуть відповідальні і якщо  треба, будемо звертатися до спікера парламенту про те, що це все-таки відання  нашого комітету і в нашого комітету для цього  є  і  професійні  дипломати, фахові люди, які  знають ситуацію.

 

 _______________. По порядку ведення надається позачергово слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте.

 

ТАРАСЮК Б.І. По порядку ведення.

Шановні колеги! Я хочу  сказати, що ми вже  2 години і 20 хвилин працюємо.  В мене є пропозиція  перенести питання, які не носять нагального характеру, на наступне засідання комітету і припинити засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги! У нас залишилось просто це питання щодо положення, воно в принципі займає, я думаю, мінімум   хвилин 40. Я пропоную, або зібратись тоді в понеділок, або на наступне засідання.  (Загальна дискусія)

 

 БОГДАНОВА В.О. До наступного засідання вже готовий приблизний  порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, зараз секретаріат роздасть порядок денний на наступне засідання, щоби ми  оперативно зараз також додали якесь бачення. І тоді, якщо  зараз ми проголосуємо, то те питання, яке ми сьогодні не розглянули через те, що  на деякі питання   ми  …. дуже багато часу, зокрема  питання про внесення змін до положення  про депутатські групи Верховної Ради  України з міжпарламентських зв'язків  з іноземними державами.

Також ми сьогодні говорили з Володимиром Ар'євим  про те, що можливо уже  можна буде обговорювати   питання щодо міжпарламентських  груп і квотності.

Володимире, у зв'язку з тим, що вони  не подали, сьогодні останній день, а наступний тиждень не сесійний. Ну, економічний розвиток.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  19 число останній день, на сьогодні

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Тому, Володимире, тут, значить це питання… (Вимкнено мікрофон)

 

АР'ЄВ В.І. Я хотів би все ж таки, розумієте, у нас ми п'ять, чотири питання порядку денного зараз на дві години 20 хвилин. У нас там вісім іде. Або на дві частини засідання наступного комітету. І внутрішні питання, я думаю, бажано взагалі розглядати без гостей. Тому можемо зараз пройтися по цьому питанню, по положенню. В принципі поправок не так багато, можемо і швидко дійти, я думаю, консенсусу.

А щодо групи "Економічний розвиток". Шановні колеги, я дивився по цьому, по цій ситуації, яка є зараз. Вимагає рівномірного розподілу тільки статут Парламентської асамблеї Ради Європи. В інших воно теж зазначено, але… У нас є вісім квот, але є дев'ять груп. Позафракційні – теж група. А якби у нас дев'ять було обрано груп або десять груп і фракцій було у Верховній Раді України? Це ніде не зазначено, і ділити тут дуже важко.

Тому давайте, у мене є чіткий механізм розподілу запропонувати вам щодо Парламентської асамблеї Ради Європи. І неважливо, чи буде там група "Економічний розвиток", чи буде там друге місце для позафракційних, якщо її не буде. Я готовий представити, і ми можемо в принципі на наступних засіданнях  вже рухатися далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги, на наступне засідання, якщо подивитеся, там, з однієї сторони, вісім пунктів, але вони фактично дублюють. Там їх чотири. Там Кіпр просто однакові… Не однакові, але просто постанови. Якщо подивимося, то там реально чотири питання. І якщо ми знайдемо алгоритм щодо конкретно там… вони будуть швидко.

 

_______________.  Альтернативні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альтернативні, так.

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми їх поєднаємо, то у нас буде три пункти для обговорення. І четвертий пункт все-таки пропоную розглянути, про положення, тому що, або поставити зараз на голосування, що ми робимо з положенням на наступному засіданні.

Наступне засідання в середу. Тобто як традиційно це кожної середи збирається не в сесійний тиждень в середу. Якщо є потреба зібрати позачергове якесь засідання, тобто…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Можна я внесу пропозицію. У нас, насправді, тільки четверта тридцять. Я пропоную ще трошки попрацювати до кінця дня. Чому? Я поясню. Більшість, наприклад, формувань, груп, а також наших делегацій до парламентських асамблей, фракція має зорієнтуватися і визначитися так само. Ми в себе у фракції теж домовлялися про прозору процедуру, наприклад. Ми хочемо запропонувати представити фракції нове положення, запропонувати, щоб фракція, справді, мала обговорення, певні презентації, які люди гідні там представляти в тому ж ПАРЭ і так далі. І це вимагає часу. Якщо ми тільки після середи, це положення затвердимо. Я боюся, що до нового року ми просто цього не зробимо. Тому пропозиція попрацювати зараз…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. ПАРЭ не має відношення до цього положення. Зовсім інша справа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана, квоти все одно ми не будемо розглядати зараз, бо до 19 січня вони не будуть. Зараз…

 

АР’ЄВ В.І. Анно, я хотів все ж таки запропонувати по квотам і по розподілу винести на наступне засідання. А по положенню проговорити зараз. тому що нам треба подати в даному разі це, наприклад, по Парламентській асамблеї Ради Європи не пізніше 19 січня. Але до 19 січня, подивіться графік роботи. Тобто це буде просто, як кажуть, в песий голос будемо інакше все подавати.

Ми, прошу не перебивати, будь ласка, Валерія Олегівна. Давайте я закінчу, потім можна, да. І давайте ми просто внесемо цей пункт в порядок денний на 17 число. І тоді у нас  уже в принципі буде не дуже і важливо, чи є у нас економічний розвиток, чи немає економічного розвитку, я запропоную комітету своє бачення. А після цього уже буде комітет вирішувати чи ухвалювати, чи переносити на інше засідання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Володимире, ваша пропозиція зараз, щоб на наступному засіданні комітету в середу, 17 грудня, розглянути ваше бачення щодо розподілу… пропорційного принципу розподілу квот.  Так, а де дівся Борис Іванович?

 

_______________.  Вийшов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, колеги, я пропоную все-таки, можливо, зробити 10 хвилин перерву. Тому що чесно, ми сидимо вже 2,5 години. Секретаріат сьогодні з сьомої ранку. Я прекрасно розумію…

Я ставлю на голосування про те, щоб зробити зараз на 10 хвилин перерву, і після того продовжити розгляд питання про положення розподілу комітетів. Хто за те, щоб зробити 10 хвилин перерву? Четверо – "за". Хто – проти? Три.

Давайте зараз, почекайте, прийшов Борис Іванович. Борисе Івановичу. (Шум у залі)

 Колеги, була пропозиція Бориса Івановича взагалі… Колеги, я дуже перепрошую, тому що я – "за", я – проти, міняти рішення в залежності від того і так далі, тобто давайте серйозно підходити. Бориса Івановича взагалі була пропозиція перенести, на сьогодні закрити засідання. Колеги пропоную зробити все-таки 10 хвилин перерву, Борисе Івановичу, і після цього продовжити розгляд про положення.

Також,  поки вас не було, Володимир запропонував на наступну середу, що він винесе своє бачення на розгляд комітету щодо розподілу квот, і його включити зараз в порядок денний на середу. Тобто у нас є зараз три варіанти продовження роботи сьогоднішнього засідання.

Перша пропозиція Бориса Івановича. Завершити засідання. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб завершити засідання. Три – "за".

Хто – "Утримався"?

 

_______________. Не гуманні ви.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не страшно, не страшно. Прекрасно. Давайте далі.

Тоді перерву. Хто за те, щоб зробити 10 хвилин перерви і продовжити роботу?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Четверо. 1, 2, 3, 4. П'ятеро. Хто – "Проти"? За розуміння 10 хвилин перерва.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную перейти до останнього пункту на сьогоднішній, на розгляд у нас. Все-таки сказати дякую і комітету і Іванні Орестівні за організацію позачергового засідання про те, що постанова в залі була вчора проголосована, дуже важлива, щодо звернення по Надії Савченко. Я думаю, що цей результат він вартий того, що можливо, навіть якщо десь недопрацювали це візьмемо на майбутнє, щоб покращити роботу.

Переходимо до останнього пункту. Є перед очима в кожного, я сподіваюсь, порівняльна таблиця. Також у вас роздана пропозиції до положення від Юлії Володимирівни Льовочкіної, якої сьогодні немає з нами на засіданні, але є її помічник Інна, яка з вашого дозволу, якщо не буде заперечень, також представить пропозиції. І тоді пропоную…  Якщо у всіх перед очима, як ми будемо зараз працювати? Йти по черзі? Давайте швиденько по черзі проходимо, за поправки …

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Важко було від форматувати. Ви змінили структуру трохи, самого документу. Ну я думаю, що ми зараз дамо слово пані Інні для того, щоб вона сказала в чому суть. Ви ж пані Інно ознайомилися з пропозиціями внесеними іншими членами комітету, ви знаєте в чому різниця і ключові моменти. Тоді давайте, можливо, почнемо все-таки з презентації пропозицій нашого члена комітету Льовочкіної Юлії Володимирівни.

 

ІННА (помічник н.д.Льовочкіной Ю.В.). Доброго вечора. Дякую за можливість презентувати пропозиції, які були надані пані Юлією Володимирівною. Отже пропозиції, які були надані нею, виходили з загальної цілі, яка полягала в тому, щоб упорядкувати роботу груп з міжпарламентських зв'язків. У пропозиціях, які надані вам на розгляд я б хотіла поділити, зауваження щодо цих пропозицій я б хотіла поділити на дві частини.

Перші – це зауваження, які стосуються структурних змін, і інші, які носять такий юридичний, технічний характер цих змін.

Отже, що стосується із загальних положень. Юлія Володимирівна внесла зміну щодо визначення, що становлять собою депутатські групи. Оскільки, якщо ви звернете увагу, в положенні немає визначення, що це таке. Тобто згідно з чинною редакцією положення говорить про те, що просто депутатські групи утворюються шляхом добровільного об'єднання народних депутатів. Тобто незрозуміло, який статус цієї групи, з якою метою створені ці групи, які функції вони виконують. Тобто в цьому визначенні в принципі заложені відповіді на ці запитання.

Друге. Щодо структури. Юлії Володимирівні показалося, що оскільки це положення, то нелогічно виносити головні цілі та завдання в окремий розділ, а більш логічним є внести ці, зміни включити в загальне положення.

Потім наступне. Зміна стосується того, чим регулюється діяльність депутатської групи. Відповідно до чинної редакції положення, це пункт 1.2, зазначено, що у своїй діяльності групи керуються Конституцією України, законами України, загально визнаними принципами і нормами міжнародного права, міжнародними договорами України, іншими законодавчими актами, а також цим положенням.

Нам видалося більш логічним закріпити таке положення, що у своїй діяльності групи керуються чинним законодавством України, міжнародними зобов'язаннями та загальновизнаними принципами, нормами міжнародного права. Поясню чому. Тому що відповідно до чинної редакції, наприклад, Конституція… тобто формулювання чинного законодавства України воно включає як і Конституцію як Основний закон, так і інші нормативно-правові акти. Чому окремо виділили міжнародні зобов'язання, оскільки ми знаємо, що крім міжнародних договорів, які є чинними для України, є такі міжнародні зобов'язання, наприклад, як …, які не є міжнародними договорами. Тому ми виділили це в, ну, якби в окреме формулювання.

Що стосується формування групи, в чинній редакції цей розділ, який впорядковує формування групи, він сформульований як організація діяльності групи. Проте не зовсім зрозуміло, не зовсім чітко виписаний механізм як саме відбувається формування цієї групи. А відповідно до нашої редакції  Юлія Володимирівна пропонує такий механізм, що, по-перше, профільний комітет, тобто Комітет із закордонних справ на першому засіданні затверджує кількість груп, їх назву та кількість депутатів, які можуть входити до складу груп.

Потім відповідно до пропозицій Юлії Володимирівни, інформація про кількість груп, назву та кількість депутатів, які входять до цих гру, вони мають бути розміщені на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Протягом 15 днів з дня розміщення цієї інформації, народні депутати подають заяви, де висловлюють свої побажання до якої групи вони хочуть, до складу якої групи вони хочуть входити. Потім ці письмові заяви реєструються, опрацьовуються секретаріатом. А потім збережено положення як відповідно до чинної редакції, відповідно до чого народний депутат не може входити до складу більш ніж як 5 депутатських груп. Але очолювати може не більше одну, це відповідно до редакції Юлії Володимирівни. А потім механізм по суті зберігається, просто він розбитий на окремі положення. Склад групи затверджується… Відповідно до яких склад групи затверджується розпорядженням Верховної Ради за поданням профільного комітету. тобто як ви можете бачити в такій процедурі як видається Юлії Володимирівни, виписаний більше впорядкований механізм у формуванні цих груп.

А потім, що стосується інших змін, були додані дві норми, два положення в пункт, зараз, одну хвилиночку, в пункт, який регулює координацію діяльності, і відповідно до чого цю координацію забезпечує профільний комітет. Тобто було додано положення, відповідно до якого засідання групи є повноважними, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Головою Верховної Ради України складу його членів, та інше положення, відповідно до якого як приймається рішення на засіданнях цих груп. Оскільки в чинній редакції положення це не виписано. І було додано ще одне, була внесена ще одна зміна до розділу V, який, відповідно до чинної редакції, звучить як… Так, зараз, одну хвилиночку. Як "Забезпечення та фінансування діяльності груп". І відповідно до чинної редакції, відповідно до пункту… Зараз, вибачте, одну хвилиночку. Відповідно до чинної редакції прописано, що… Не можу знайти це положення. Тобто ви можете просто подивитися в порівняльну таблицю і ми внесли зміни ще до пункту 5.1. Тобто який регулює забезпечення та фінансування діяльності груп. Дякую за увагу.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, ну, це фактично уже нове положення, можна сказати, яке розроблено на основі діючого, це не є зміни. Але я можу сказати, що, в принципі, деякі речі тут ми не можемо, не варто нам сприймати, тому що… По-перше, пункт 1.1. Є пункт 2.1, який чітко визначає, що є головними цілями та завданнями груп. Тобто в принципі давати визначення що таке група, я вважаю недоцільним.

Пункт 2.1. Профільний комітет на своєму першому засіданні затверджує кількість груп, а звідки ми будемо знати яку. Це має визначати не комітет, а народні депутати,  з ким вони хочуть вести співпрацю, тобто хтось хоче вести  з Андорою, а хтось не хоче. І тому ми не маємо визначати, в даному разі змушувати когось проводити ці речі. А все решта, в принципі, воно кореспондується певним чином, там 1.5, є 1.7, є    2.7 прпозиції по цьому. Але я  пропоную все ж таки нам піти по змінам, які більш детально оформлені, а в даному разі  тут  просто визнати це як альтернативні положення і відхилити їх. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире.

Колеги, тоді  який у нас далі план?  Ми йдемо?

 

 АР’ЄВ В.І. Я хотів все ж таки сказати, що пропозиції, які  підготовлені членами комітету, мені вдаються більш  ґрунтовними і більш системними, і  деталізують в принципі  роботу, ніж якщо ухвалювати. Тут невідомо за що голосувати, або в цілому, але це тоді  вже нове положення, або іти по  пропозиціям членів комітету інших. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування пропозицію Володимира, але можливо ми все-таки …

 

 _______________. Відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Відхилити.

Іванко, ну можливо одна там з тих  пропозицій  "до складу не більше 5 груп народних депутат не може входити…

(Загальна дискусія)

 По тексту, правильно, по тексту коли будемо, можливо по тексту, щоб була можливість додатково  включитися якихось поправок зі сторони Юлії Володимирівни і в такий спосіб працювати.

 

 АР’ЄВ В.І. Але  тоді виходить, що хай тоді вже бере участь тоді в роботі в представник Юлії Володимирівни. Але  просто в даному разі тут два підходи: або ми  це приймаємо в цілому,  або ми йдемо по        поправкам, які запропоновані іншими членами комітету. Якщо ми відхиляємо це в цілому, але це ми можемо тоді, у випадку надходження пропозицій, просто враховувати або не враховувати ті поправки, які йдуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По пропозиції зразу під час нашого обговорення.

 

АР’ЄВ В.І. Да, під час обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це чудово. Ставимо це на голосування. Хто за такий варіант? Одноголосно "за". Тому пропоную йти по положенню.

Перша поправка - пункт 2.1, розділ два, після четвертого підпункту доповнити підпунктом наступного змісту, поправка від Володимира Ар'єва. "Співпраця з відповідними дипломатичними представництвами в Україні та за кордоном." 

Хто за те, щоб включити цю поправку до тексту положення? Хто "за"? Добре, я перепрошую.

Володимир, можливо ви аргументуєте вашу поправку, в кого буде заперечення?

 

АР’ЄВ В.І. В принципі, це ж у нас міститься і в пункті 4 зараз 1, у формах роботи груп. Але, якщо ми формалізуємо це в завданнях, то, я вважаю, що це буде нормальним явищем. Тобто просто те, що можна дублювати, ми просто конкретизуємо цілі і завдання груп, щоб вони були в контакті з дипломатичними представництвами в Україні і за кордоном.

 

ВОВК В.І. Я просто хотів би уточнити. Я по поправці Володимира відносно співпраці з відповідними дипломатичними. Якщо по багатьом питанням у депутаті, які, в тому числі і нашого комітету, можуть виникати питання в контексті співпраці з дипломатичними представництвами, але ці депутати можуть навіть не бути членами відповідних.

 

АР’ЄВ В.І. Шановний Віктор Іванович, ніхто не забороняє вам, як народному депутату, контактувати із посольствами, крім того, ви можете бути членом відповідної групи. Але для того, щоб формалізувати цю діяльність, дипломатія передбачає, в тому числі парламентська,  і класична передбачає певним чином велику кількість формальностей, які варто зберегти.  І, якщо у нас в положенні буде міститися, що ціль і завдання груп співпраця з відповідними дипломатичними представництвами – це дає додаткові переваги для груп, які будуть це робити і ніяк не обмежує ваших прав.

 

ВОВК В.І. Почекайте, у нас же, все-таки,  мова йде  про депутатські групи міжпарламентських зв'язків, тобто зв'язків між парламентами. Ми в положення про міжпарламентські зв'язки вносимо трошечки інший орган, який є дипломатичні представництва…

 

АР’ЄВ В.І. У мене тоді до вас зустрічне питання, чому ви тоді з розділу 4.1. не запропонували виключити речення "групи налагоджують контакти з відповідними дипломатичними представництвами в Україні та дипломатичними представництвами за кордоном"?

 

(Загальна дискусія)

 ВОВК В.І.     … навіщо дублювати, якщо воно у вас вже є…

 

АР’ЄВ В.І. Це форми роботи, а ми ставимо це ще і в завдання. Просто давайте проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, Хто за те, щоб цю поправку включити? Хто - "за"? Хто - проти? Утримався?

Пропонуєте далі розглядати наступну поправку – це поправка до розділу ІІІ 3.3, моя поправка, викласти в такій редакції: "Народний депутат України може входити до складу не більше 7 груп та бути керівником не більше однієї групи".

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А, якщо співголова – це треба якось окремо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо співголови немає керівника груп, то це фактично як голова, я вважаю, давайте це обговоримо.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги! Ми, все ж таки, бачимо тут кілька пропозицій, 1.7, 2.3,  2.5, 3.5, 1.5, да. От у Льовочкіної скільки там? 1.5.

В даному разі, якщо у нас є інститути співголів то я вважаю, що може бути два. Участь щодо п'яти дискусійна. Ну, п'яти чи семи це дискусійна, можемо зараз визначитися, просто. Але я вважаю, що один, просто, якщо люди співголови це може бути замало і може бути дійсно в одній голова в одній співголова. Тобто головування, я думаю, варто обмежити двома, моя думка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В кого є ще якісь бачення?

 

ВОВК В.І. Я хочу підтримати пані Іванну в тому контексті, що нам потрібно вирішити питання по … , взагалі, ввести поняття співголів. У нас практика це показала, вже можуть виникати конфліктні ситуації відносно кандидатур керівників різних парламентських груп і є якраз така компромісна форма, щоб уникнути конфліктів між депутатами, між фракціями і так далі. Це ввести інститут співголів…

 

ВОВК В.І. Да, можливість співголів і прописати, щоб це було відображено в пункті 3 положення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную все-таки, дивіться, тобто є …

Я думаю, що по тим групам де не буде боротьби там відразу буде голова, а по тим які будуть такі, як там Ізраїль, США і так далі, там можливо депутати знайдуть порозуміння через співголови. Ну, нам потрібно ввести, як пропозицію все-таки співголів Я думаю яка кількість? Чи не потрібно? Чи хай їх буде там хоч п'ять міжпарламентських груп і це вже хай вирішують члени групи. Тому що я знаю, що в одних вже групах ходять кажуть: "в нас буде четверо співголів в міжпарламентській групі". Чи це правильно? Ну, дивіться, ми повинні…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж тому і кажу. Це те, що я, прозондовано ситуація. Я пропоную зараз нам обговорити, щоб ми, скажім не більше керівником однієї групи та співголовою одної групи де не більше двох.  

 

АР’ЄВ В.І. Давайте ми тоді це внесемо і це було би нормально. Значить, в попередніх скликаннях традиційно не більше двох співголів.

 

_______________. Не більше.

 

АР’ЄВ В.І.  Не більше було. Не більше двох співголів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, можна бути керівником однієї групи і співголовою або співголовою двох? Так? Чи як?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  У мене була інша пропозиція. Я би казала там головою або співголовою не більше двох, а групи можуть мати не більше двох співголів. Ось в такий спосіб. Да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, головою або співголовою не більше двох і групи не більше двох співголів.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Групи не можуть мати… Так ставимо тоді за цю пропозицію на голосування, а тоді ще щодо членства в інших групах окремо.

Хто за те, щоб підтримати таку пропозицію? Одноголосно.

Тоді наступне. В нас тут є… народний депутат не може входити до складу там не більше… тут різні є… не більше семи.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Є пропозиція 5.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, правильно є 5 або 7. Все-таки давайте висловимо свої пропозиції. Давайте.

 

ГУЗЬ І.В. Я вважаю, що не має ніяких проблем, якщо буде 7 цих груп. І не треба тут обмежувати. Є люди, які мають бажання. З керівництвом я згідний, а так 7. Якщо дивитися на минуле скликання, я так пройшовся, там і по 20, по 25, але в основному там 10, 12, 13, ми ставимо обмеження 7. Я думаю, якщо це тим більше країни десь, ну будем казати у одного там Прибалтика чи якийсь інший напрямок, Балкани, наприклад. Ну людина може там в цілому, в регіоні працювати. Я за 7 і не думаю, що тут проблема.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В кого є інша точку зору?  Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я все ж таки відстоювала 5. Чому? Тому що, знову ж таки, я повторюся. Спілкуючись з посольствами маємо інформацію, що люди записуючись до 7 і більше груп не працюють достатньо для того, щоб справді налагодити так звані міжпарламентські зв'язки. Бо для цього треба постійна, щотижнева робота, важка, по контактах, по зустрічах, по роботі і так далі.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Тому… І гроші, і дуже важливо гроші.

Тому, для того, щоб не перетворювати це…

(Загальна дискусія)

 Інколи люди не мають грошей, але працюють достатньо ефективно …

 

_______________. … мається на увазі …(Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Тому, для того, щоб не сприяти туризму, це раз. А, по-друге, щоб ефектизувати роботу в цих групах, я би обмежилась п'ятьма…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Давайте врахуємо, що у нас є фракції різної величини. У нас є невеличкі фракції, зокрема, я представляю невелику фракцію, є у нас значно більші за розміром фракції, де набагато більший потенціал людей здатних до міжпарламентських зв'язків, а країн, все-таки, багато. І тому обмежити кількістю п'ять – це буде, на мій погляд, я так розумію, що в нашій фракції може виникнути просто проблеми, навіть чисто елементарно, щоб люди змогли бути по різним країнам. Тому я, все-таки, підтримую 7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, от тому я і пропоную ставити перше на голосування про п'ять груп, бути членом в п'яти групах. Хто - "за"? Хто проти? Хто утримався? …так… очевидно.

Хто за те, щоб бути членом в семи групах, Хто - "за"? Сім. Хто проти? Хто утримався?

 

ВОВК В.І. Це ж була ваша пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Світлана мене тут переконала аргументом…

Колеги, я не хочу жалітись, бо знову Світлана зараз скаже, що я щось не те роблю, тому я мовчу, але організм теж має певні ліміти. Рішення прийнято.

(Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І.  Я казав, що 5, що  7 можна  підтримувати будь-який варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Переходимо до наступного пункту. Володимир Ар'єв пропонує в пункті 3.3 вилучити слова "як правило". Хто за таку пропозицію? Буде обговорення? Прошу.

 

ГУЗЬ І.В. Ну я думаю це доречно, тому що  як буде "як правило", то можуть бути і в 77-ми. Якщо ми забираємо і ми говоримо, бо я сьогодні   так само як казала Ганна зондував, бо це  вже декілька цих засідань перезондували  ці всі групи і так далі. Якщо ми це забираємо, це буде правильно, тому що  ми обмежуємо  і тут є логіка нашого прийняття рішень. Я прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, ставлю на голосування. Хто за те, щоби вилучити  слова "як правило"? Одноголосно.

 

 ГУЗЬ І.В. Скажіть,  будь ласка, а ми не порушуємо  Регламент,  якщо ми обмежимо   депутатів от цим, що він не може входити в більше  груп, ніж  от наприклад …

 

 _______________. …. (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Ну, тоді добре. Ми не обмежуємо  право депутата,  який має бажання  наприклад у 8-ми групах працювати, зараз я закінчу, і  він вважає,  що він так потрібен. І це власне  обмеження є, яке не прийнято Верховною Радою, а  лише нашим комітетом. І мені здається, я так думаю,   що ми обмежимо таким чином і тут можуть  бути нюанси. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Чому ви, Ігорю, не сказали  про це до голосування?

 

 ВОВК В.І. Я думаю, що в такому випадку депутат  зможе звернутися в регламентний комітет і регламентний комітет тоді поправить  нас, якщо ми помиляємось.

 

 АР’ЄВ В.І.  Шановні колеги,  я вам можу сказати, що в наступних поправках, до речі, я пропоную щоб максимально розширити  повноваження в цьому плані прийняття рішень саме колегіально  комітетом, нашим комітетом. І тому  такі питання, в принципі, можуть  бути предметом відання комітету. Але,  я розумію, що це положення дійсно має більш   рекомендаційний  характер – це правда вданому разі. Ми, єдине, що можемо  пропонувати колегам, от наприклад у мене є зараз лист колеги, який        написав мені штук 20 країн, причому там кілька неіснуючих. Да? Там Японська держава, наприклад. Я не знаю, що це…

 

(Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І.    А. Австралійський союз там. Да.

 

_______________. …..Придністров'я

 

АР’ЄВ В.І. Ні. Придністров'я ні. Тому в принципі треба людям пропонувати. Якщо він не знає, що такої Японської держави і Австралійського союзу не існує, то краще з тими країнами не дружити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми за …..проголосували. Все. Переходимо до наступного 3,4 пункту. Я думаю,  що можливо, в цьому пункті є мої пропозиції і…

 

_______________. Мої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ваші. До 3,4 у вас пункт є?

 

_______________. 3,4 ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3,4 у вас їх не має.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До вас … 3,4 і я не знаю чи пропозиції Юлії Володимирівни Льовочкіної, так само про формування груп, які в неї… Але це, можливо, Інна додасть.

Моя пропозиція полягає в тому, що терміни подання заяв та їх розгляду визначає підкомітет з питань міжпарламентських зв'язків, але після слова "розгляду" доповнити "визначає профільний комітет" або  "за дорученням комітету".

 

_______________. Підкомітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підкомітет міжпарламентський. Так. Колега Володимир. Давай.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги! Давайте все ж таки, я пропоную речі, які є головними, виносити для загального рішення комітету, але таким чином, якщо ми… пропонувати, то тоді простіше було б ліквідувати підкомітет від самого початку. Ну, якщо, я так дивлюся там деякі поправки. Я, якщо ви обрали вже керівника підкомітету, то дозвольте деякі речі, хоча б процедурні, як в даному разі, вирішувати разом. А принципові, я пропоную все ж таки, щоб саме принципові речі, які, зокрема, в пункті 3,5 розширюються, вже ми визначили для того,  щоб вони вирішувалися на засіданні саме комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи є ще в когось...?

 

ВОВК В.І. На мій погляд якраз питання про термін подання заяв – це є достатньо таке принципове питання, я тут підтримую пропозицію, все-таки, що термін подання заяв має визначатися комітетом в цілому.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я би в цьому випадку підтримала Володимира, тому що думаю, що це справді ми можемо трошечки обмежити себе, вірніше обмежити необхідність там визначення, якихось процедурних речей. А рішеннями комітету, я думаю, що підкомітет абсолютно реально з ними справиться і це не потребує нашого додаткового рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую колеги! Тут  ще, Інна ви будете щось задавати? Бо у вас там є протягом 15 днів з дня розміщення інформації зазначеної – це щодо термінів.

 

ІННА (помічник н.д.Льовочкіної Ю.В.) Справа в тому, що відповідно до пропозиції Юлії Володимирівни у неї взагалі вилучається підкомітет з міжпарламентських зв'язків з процедури призначення. Тому, певно, що немає сенсу орієнтуватися на ці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, тоді ставлю на голосування…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дозвольте питання до більш досвідчених колег, скажіть, будь ласка, це технічне питання? Терміни подання заяв, тобто люди кажуть, розглядаємо з 1 по 15 і я правильно розумію? Тоді, я ж запитую більш досвідчених колег, якщо це технічне питання, я не бачу проблем, щоб підкомітет цим керувався. Що це за собою веде, поясніть, будь ласка?

 

АР’ЄВ В.І. Можна я. Термін подання заяв та їхнього розгляду - це саме скільки, до якого числа можуть надходити  заяви, в принципі. І скільки часу відводиться на розгляд цих заяв в підкомітеті для того, щоб винести їх потім підготувати на рішення комітету. От і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, ставлю тоді на голосування…

 

ВОВК В.І. Вибачайте, термін може бути два дні, три дні, може десять днів. Почекайте, так хоча б якісь параметри треба встановити, ви розумієте, термін може бути день, може бути два дні, може бути два тижні, щоб, все-таки, масштаб цього терміну, ми ж повинні якось розуміти і встановити.

 

АР’ЄВ В.І. Шановний Віктор Іванович, ніхто не обмежує народних депутатів в поданні заяв загалом. Але, мається на увазі це розгляд питань для підготовки в підкомітеті для винесення на комітет, і все. Це підготовка, не перебивайте, будь ласка. Це підготовка до зборів групи. Це всі речі, які покладаються, в принципі мають покладатися на підкомітет. Або ми тоді уже давайте приймаємо рішення про скасування підкомітету, він тоді просто не потрібний. І таким чином підтримаємо Льовочкіну Юлію Володимирівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, почекайте.

 

ВОВК В.І. Володимир Ігорович, ну, я вибачаюсь, але в позиції шантажу теж не треба виходити. Ви так агресивно сприймаєте будь-які сумніви в тому, що тільки єдина позиція ваша вірна і тому подібне. Ви не допускаєте, що в когось може бути хоча б елементарні просто сумніви в доцільності того як ви це бачите. Я розумію, що у вас є ……. досвід. Але ви так агресивно це сприймаєте і в такій позиції шантажу висловлюєтесь. Ну, це не можна так робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ставлю на голосування цю поправку, оскільки я ініціювала.

Хто "за"? Хто проти? Хто утримався? Добре. Саша проти. Все.

Тоді переходимо до наступного пункту, так? Давайте.

 

_______________. Мені, наприклад, подобаються пропозиції Льовочкіної, той момент, який стосується того, що вивішення на сайті інформації.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ні, але по термінам можна виставити на сайті, до речі. Терміни можна виставляти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Протягом 15…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Про звіти ви говорили на сайті інформації. Але, може, терміни варто виставити на сайті.

Погодилися на те, що про що говорив Володимир, тоді, коли аргументував, чому не сприймати цю пропозицію, що групи можуть формуватися не з ініціативи, а, власне кажучи, що є якісь побажання, можливо, які ми не враховуємо, і що є люди, які хочуть там, я не знаю, з В'єтнам виключно, наприклад, співпрацювати, а ми цього не передбачимо. І це вже тоді викликає питання.

А стосовно пропозицій може про… після рішення підкомітету про вивішення цих, по термінах подання, можливо, оприлюднення цих термінів через веб-сайт комітету чи Верховної Ради. Можливо, це би мало би зміст.

 

АР’ЄВ В.І.  Я, шановні колеги, я би, чесно кажучи, я би взагалі не обмежував терміни подання взагалі. Тому що, по-перше, можливо, люди там, да, може з Ліхтенштейном зараз ніхто не захоче. А потім у когось виникнуть зв'язки, і він подасть. Тому в даному разі я би просто не обмежував питання швидкості підготовки документів на комітет. От і все.

В даному разі я, до речі, хотів би попросити шановних колег записатися в підкомітет просто. До речі, не обмежую, хоч весь комітет може записатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте ще дамо Інні… Ви знімаєте? Знімаєте. Добре.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, я думаю, що терміни протягом всієї каденції справді треба прийняти. Бо якщо через 5 років хтось напише заяву, через три роки напише заяву, ми не можемо обмежити. Але є один нюанс з формуванням груп на самому початку. Коли цей процес має бути прозорий і інклюзивний, коли всі депутати будуть знати про своє право, про це положення і так далі.

І тому я в даному випадку, можливо, запропоную тоді редакцію, яка не внесена письмово. Можливо, ми сформулюємо це таким чином, що на початку, після формування новообраного парламенту терміни щодо початкового формування груп чи першого, я не знаю, яким чином, як правильно, коректно сформулювати, визначається, наприклад, комітетом, підкомітетом. Але потім, щоб не встановлювати терміни на подальше формування цих груп.

Вибачте, завершу.

І додатково. Я погоджуюся з тим, щоб виносити на сайт про можливість такого створення, це раз. І друге, я не знаю чи це можливо автоматично сприймається, щоб там секретаріати забезпечили чи представники, члени комітету забезпечили цією інформацією всі своїх однофракційників.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Не тільки, всіх депутатів Верховної Ради.

 

АР’ЄВ В.І. Дозвольте тоді …… , усну поправку для того, щоб зняти це питання. Терміни, значить, замість подання заяв та їх розгляду, терміни розгляду заяв. І все. Приймаємо, а просто "терміни подання" ми забираємо в принципі з цього. І все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді, колеги, ставлю на голосування, щоб оцю частину ¾ змінити не "терміни подання заяв", а "терміни розгляду заяв визначає підкомітет". Хто "за"?

Наступне, 3.5 пункт. Перша поправка Світлани Заліщук, розділ 2 доповнити реченням наступного змісту "претендент на керівництво групи…" Може тоді вже ставити співголівство, якщо ми додаємо?  

"групи має подати до профільного комітету листа із зазначеним планів та пріоритетів щодо роботи групи. Зазначити інформацію про знання іноземних мов, а також інформацію про досвід діяльності пов'язаної з відповідною країною".

В когось є до цієї …

 

АР’ЄВ В.І. Можна, якщо коротко. Пропоную підтримати і йти далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі інше іде, два інші пункти.   Да, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Моя пропозиція є альтернативною…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там розділ ІІІ, а це розділ ІІ.

 

(Загальна дискусія)  

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Ні, чому, 3.5

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, 3.5

 

АР’ЄВ В.І. Якщо   можна, все ж таки як  голова підкомітету, я все ж таки вивчив. Борисе Івановичу, ваші є альтернативними  до поправок,  які подав я  і голова комітету, а ця  поправка, вона стоїть окремо  і не впливає на інші.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я перепрошую, але у пані Світлани написано, що претендент на керівництво групою має подати там зазначені плани,  пріоритети  роботи групи. Там 2-й пункт у поправці Бориса Івановича  там "який представить перед профільним комітетом  план роботи відносин".  Ну тобто це одне з одним  пов'язані речі і тому, це альтернативна історія. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це просто вони поєднані, які стосуються Світланиної, а потім стосується    моєї і  твоєї, Володя.

 

АР’ЄВ В.І. Можна я, якщо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, можна.

 

АР’ЄВ В.І. Дивіться, пропозиція Світлани є  процедурною для подання, а пропозиції Бориса Івановича  є уже для розгляду, тобто для того, щоб розглядати  нам треба отримати  подання. Тому пропозиція Світлани не  входить в суперечку  з пропозицією Бориса Івановича,  а лише доповнює  її.

 

 _______________. …. спочатку  розглянути Бориса Івановича і Ганни   Гопко, а потім … за визначенням цих, буде зрозуміло, чого там  не вистачає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут просто у Бориса Івановича є при виявленні кількох  претендентів  як… А у Світлани саме оформлення, що вимагає, а у Бориса Івановича, якщо буде декілька.

 

АР’ЄВ В.І. Це принципи прийняття рішень, але прийняти рішення ми маємо на підставі  тієї інформації, яка  має подаватися відповідно до пропозиції    Світлани. От і все.

Але давайте тоді дійсно спочатку поміняємо і спочатку розглянемо ті пропозиції, зокрема моя пропозиція взяти   із трьох поправок за основу пропозицію, яка  у Бориса Івановича. Ну в мене будуть до неї  підпоправки, я хочу теж їх потім  представити там на розгляд  комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную все-таки ще озвучити свою пропозицію. Да, давайте всі тоді. ну, Світлана, потім дальше йде моя, потім по черзі  і тоді ми прийдемо до обговорення, от. Поясню, ми з Володимиром ще до засідання цього комітету обговорювали, от. Оскільки у нас 200 країн, от, і ми з Володимиром говорили про можливість того, що кожен член комітету,в нас 10 членів, візьме на себе приблизно по 20 країн. Не знаю, як ми це поділимо, тому що, ну, по-перше, для голови підкомітету 200 країн, якщо буде по 3 там конкурентних вже створених груп, то це буде величезний хаос і якийсь, скажімо, цей. Тому це як один із варіантів, щоби члени комітету також долучалися до формування і підвищення ефективності цих груп, от. Це теж розглянути.

 І тому моя пропозиція була: група утворюється на організаційних зборах, до участі в яких запрошуються всі народні депутати, що визначено цим положенням, в порядку подали заяви про входження до складу групи. Головую на організаційних зборах голова профільного комітету або за його дорученням голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин. Збори обирають керівника, заступника і секретаря групи. При обранні керівника групи, перевага надається претенденту, який є членом профільного комітету. Секретарі груп можуть обиратись із числа працівників Апарату Верховної Ради України та помічників, консультантів народних депутатів України. У Володі була до цієї…

 

АР’ЄВ В.І. У мене є окрема пропозиція. значить, викласти пункт 3.5, давайте просто уважно, у такій редакції. Я хочу всі три поправки зараз, всі три пропозиції звести до одної. Група утворюється на організаційних зборах запрошуються, без "всі", тут просто, ну, народні депутати, що визначено цим … порядку, подали заяви про входження до складу групи. Чому без "всі", тому що можна трактувати, що всі мають бути присутні.  Якщо мають бути… Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Ну, добре, може бути так.

Далі. Збори групи… Далі уже іде, по тексту іде поправка Бориса Івановича. Профільний комітет визначає зі свого складу координатора з проведення      організаційних зборів групи. Далі я пропоную свою підпоправку, за принципом рівномірного розподілу між членами профільного комітету на засіданні комітету за пропозиціями  голови підкомітету. Тобто, грубо кажучи, я пропоную варіанти розподілу між членами комітету, члени комітету рівномірно, ну, розподіляють між всіма голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розподілу, ти має на увазі різних країн і груп?

 

АР’ЄВ В.І. Да.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Хто буде представником комітету на цих організаційних зборах головувати, головуючим?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не повинно виключати можливості членів комітету брати участь у засіданнях чи інших…

 

АР’ЄВ В.І. Я пояснюю як це … Я пропоную, щоб для координування, те, що ми говорили, розподілити між всіма членами комітету. Я пропоную принцип розподілу, який затверджується на засіданні комітету і розподіляється рішенням комітету, і все. Отаким чином редакційно це робиться.

Далі, якщо дозволите, збори групи на основі поданих заяв народних депутатів щодо входження до груп міжпарламентських зв'язків з країнами обирають керівника або керівників, керівника або співголів, заступника і секретаря групи. При виявленні кількох претендентів на посаду керівника групи, я тут пропоную свою підпоправку, керівник або співголови обираються рішенням профільного комітету. При цьому перевага надається претенденту або претендентам, які є членами профільного комітету, які представлять перед профільним комітетом план роботи групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з відповідною країною, а комітет шляхом голосування більшістю голосів визначить кращого або кращих претендентів. Вітається знання мов за підтримання зв'язків з парламентом країни, якою створюється група.

Далі я пропоную підпоправку ще одну, протокол організаційних зборів візує керівник профільного…,  керівник підкомітету та затверджує профільний комітет. Голова підкомітету не може очолювати жодної групи, щоб не було конфлікту інтересів. Секретарі груп можуть обиратися також з числа працівника апарату Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки всього.

 

ВОВК В.І. Ні, мені, наприклад, не зрозуміло, от я прослухав і зразу виникає. Чи я правильно зрозумів вас, пане Володимире, що ми, всі члени комітету, в обов'язковому порядку будемо, станемо координаторами, незалежно від того, хтось з нас буде входити у вас підкомітет? Я просто хочу уточнити, я може вас не правильно зрозумів і ваше формулювання.

 

АР’ЄВ В.І. Рівномірного розподілу між членами профільного комітету це означає, якщо ви, Віктор Іванович, не захочете взагалі з жодною групою мати справи, ви можете відмовитися і тоді ми розподілимо між іншими членами, ось і все.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Віктор Іванович, інше питання, це дає можливість всім, абсолютно, членам брати участь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поясніть мені просто, простою логікою. Приходить 15 заяв, в яких на 15 країн, в яких є ще по дві-три  між собою, тоді далі, як ми? Наприклад, на США вже зараз є там чотири, три листки підписів, на Ізраїль чотири, тобто в чому, я кажу, є певний …

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Збираємо всіх людей, які написали заяви, тобто ми виходимо не від тих протоколів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо їх, наприклад, 120 депутатів.

 

(Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І. Я, наприклад, як голова підкомітету, кажу, на черговому засіданні є кілька заяв, хто хоче взяти на себе координування, наприклад, тих і тих пропонується. І ми рівномірно перерозподіляємо між усіма. От, наприклад, по США , там наприклад, Іванна, по Франції - Борис Іванович. Це тільки в даному разі хто хоче буде координувати цю роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А далі? Володя, хто стає керівником цих груп і затверджує дальше…

 

АР’ЄВ В.І. Далі, це суто координація керівників. Визначають вони між собою або тоді, після того. Якщо вони не можуть визначити, то тоді виноситься ця справа. Тоді координатор через підкомітет виносить це все на комітет, відповідно на засідання.

 

_______________. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Да-да. Виноситься. Це ж чітко рішення, що при виявленні кількох претендентів на посаду керівника групи, керівник обирається рішенням профільного комітету, і далі просто йдуть критерії по яким ми там…

 

ГУЗЬ І.В. Дивіться. Можна, Володимир? От таке питання.

Добре, є Ізраїль. В одній 55 підписів, в другій 53. Ну прийшли, визначили голову в тій, що 55. Але ми ж говорили минулого разу про те, що ми хочемо бачити кваліфікацію, план, розуміння і так далі, а не кількість тих, хто підписався. Тому, що у нас є великі фракції, у нас є маленькі, можна всю фракцію підписати в ту чи іншу групу і все.

Тому те, що ти говориш про те, що якщо вони вирішили більшістю голосів, ну то це, знову ж таки говорить про це змагання, хто більше підпише. Мені здається, що треба робити так. Якщо дозволите? Значить, кожну групу навіть, якщо там є 7 чоловік підписаних, а там є 60, а там є 40, ми заслуховуємо, ну тих, хто збирав, тих… потенційного керівника, трьох і тут між ними спілкуємося. Бо ми ж не можемо заслуховувати 7 чоловік, зал збирати, 60 і так далі.

І тоді, і тоді ми можемо розуміти принаймні тих… А ті депутати, коли вони підписуються, вони доручають тій людині представляти їхні інтереси. Очевидно. Да? Тобто ми розуміємо, що фактично вони погоджуються, що ця людина буде головою. І мені здається, це буде демократично, якщо є 3 чи 2 людини, вони кажуть кількість підписів, висловлюють свої програми, ми визначаємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре, може їх всіх запросити? Зараз, Іванка.

 

АР’ЄВ В.І. Саме для цього йде й координація. От координатор визначається, наприклад: якщо є кілька людей, членів комітету, визначається координатор; якщо є… в деяких моментах це буде формальна координація. Да? Більш. Тому що там все буде зрозуміло. Один скоординував, провели засідання, оформили протокол, все. А в деяких групах це буде дійсно… Треба прийняти рішення для того, щоб…, хто був би у нас найкращим винести тоді на… підготувати і через підкомітет винести на засідання комітету. Критерії чітко говорять про те, хто є, хто буде мати переваги. І тут кількість підписів абсолютно не зважається. Це наше має бути, шановні колеги, рішення щодо кожної групи окремо.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. У мене питання. Тобто ви не пропонуєте, правильно я розумію, що ви не пропонуєте зібрати. Тому що те, що ви зараз говорите, і те, що ви, Ігорю, до чого апелюєте, ви говорите, власне кажучи, на основі протоколів, які люди продовжують збирати. А ми тут говоримо про те, що збираються групи на основі поданих заяв до участі в тій чи іншій групі. Що означає, що їх може бути, заяви, написані на Ганну Миколаївну, а протоколи збираються під одного, другого, третього чи четвертого керівника цієї підгрупи. Що означає, що нам, тому, хто буде визначений координатором конкретної країни, якщо там є 300 людей, які написали заяву, що я хочу бути в парламентській групі зв'язків дружби з країною "Н", ми їх маємо всіх повідомити про те, що в такий-то… Однозначно. Всі ті, хто є претендентами, які збирали будь-які підписи на свою користь, на свою підтримку, всі, хто є претендентами на головування, мають прийти на цю зустріч уже, тобто їх треба попереджати заздалегідь з підготовленими чи намірами, чи планами. Я не знаю, чи це може бути, дійсно, там план. Що ми просимо – план на 5 років? Ну, теж в мене є питання стосовно того, який план. Тобто це можуть бути наміри. А по реалізації якихось напрямків діяльності, і план може бути скорегований знову таки у відповідності до розвитку тих контактів як таких. Тобто це можуть бути якісь речі.

І після того, якщо на цьому засіданні спільному, після презентації цих окремих людей не буде визначено, що є там один або два співголови, на яких вони погодилися, тоді, якщо в нас лишаються, скажімо, чотири співголови, які так і не можуть між собою погодитися, тоді вони запрошуються сюди, і нами приймається рішення. Правильно чи ні?

 

АР’ЄВ В.І. Як заклик.

 

ВОВК В.І. Можна? Я хотів би, що давайте домовимося, що ми будемо використовувати  тільки ту термінологію, яку ми прописуємо в положенні. У нас в положенні немає ніяких протоколів оцих ініціативних груп – це взагалі не груп…

 

_______________. Я про це і говорю.

 

ВОВК В.І. Те, що ви говорите, то не групи. Групи – це те, що у нас написано в положенні, оце є групи, а то не групи. Ви просто не плуталися в тих словах, які ми самі промовляємо. Протокол у нас немає тут ніяких протоколів, тому всі ті документи, давайте просто, щоб зразу між собою домовимося. Всі ті так званні протоколи, які на сьогоднішній день  створені ми їх не визнаємо.

 

АР’ЄВ В.І. Так, так воно і є.

 

ВОВК В.І. Ні, так я про це і хочу… я якраз хочу, щоб ми домовилися і не вносили цю …

 

АР’ЄВ В.І. Це буде трагедія з сьогоднішнього дня для багатьох …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, дивіться, просто деякі уже вважають, що вони протоколи зібрали, що вони вже створили групи…

 

АР’ЄВ В.І. Я підписався…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володя, я просто кажу, що деякі вже думають, що ти їм уже затвердив групи, розумієш?

 

АР’ЄВ В.І. Я всіх хто до мене підходив я пояснював, народ, зберіть заяви, подайте лише заяви, подайте, будь ласка,  до пані Наталії у 823 кімнату, протоколи можете не підписувати, тому що воно буде лише після того як ми на комітеті затвердимо нове положення про міжпарламентські групи. Все, всім я говорю одне і те саме. Тому пані Наталія не прийняла жодного, я так сподіваюсь, не прийняла жодного протоколу, все.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги. Іванка, будь ласка. Давайте просто… я чесно кажучи, не розумію як у нас буде по протоколам. Тобто, зараз приходять люди з зібраними підписами і кажуть… немає підписів, добре, тільки є заяви…

 

ГУЗЬ І.В. Група по США створюється тут, приходить 143 чоловіки з "Блоку Порошенка" голосують і приймають рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, яка роль наша? Володимир як голова підкомітету інформує наш комітет, що буде таке-то засідання по групі США, ми приходимо і він визначає керівника, чи як?

 

АР’ЄВ В.І. Дуже просто, як керівнику підкомітету… давайте ви.

 

КИРИЧУК Н.В. (Не чути)

Потім, наприклад….  бажання

(Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Пані Наталя, можна? Вибачте. Я доповню. Ви спочатку мені подаєте, що… Да, список депутатів, да.

 

КИРИЧУК Н.В. (Не чути) Хто буде голова зборів – визначає комітет. Збираються на збори всі народні депутати, які подали заяви на США. І вже на цих зборах визначається…

 

АР’ЄВ В.І. Послухайте! Да, давайте я ще раз скажу. Я подаю на комітет, ми визначаємо координатора, Наприклад: США, Британія, Мексика, Ліхтенштейн, Конго, там, Чад, Замбія, да. І розподіляємо між членами комітету хто координує. Після цього координатор проводить всі необхідні збори і після того, якщо уже там, заповнюється протокол, на місці визначаються керівники. Якщо не можна це зробити, то тоді, якщо керівники не визначені, то тоді визначається це на засіданні комітету.

 

ГУЗЬ І.В. А як не можна? Якщо прийшло 100 чоловік… Почекайте. Прийшло 100 чоловік. Голова цієї комісії, групи дружби, він визначається ти складом депутатів, які прийшли?

 

АР’ЄВ В.І. Власне для того ми і проводимо збори. Більшістю депутатів, там, збирають під себе, да, але вони збирають під себе лише…

 

ГУЗЬ І.В. Приймають ті, хто прийшли, більшістю голосів?

 

________________. Більшістю. По голові.

 

ГУЗЬ І.В. Наша функція тоді?

 

АР’ЄВ В.І. Наша функція тоді – затвердити.

 

ГУЗЬ І.В. Стоп! Якщо 54 проголосували за одного, 53 – за іншого, ми змушені голосувати за того, що 54?

 

АР’ЄВ В.І. Ні.

 

ГУЗЬ І.В. Ну, так от про це говориться. Хорошо. Не хочуть вони співголову?

 

АР’ЄВ В.І. Тоді ми ухвалюємо рішення. Тоді ми… Тоді…

 

ГУЗЬ І.В. Тобто, якщо 54 чоловіка за одного, а за іншого – 2, все одно ми тут виносимо? Тобто має бути одностайне рішення?

 

АР’ЄВ В.І. В даному разі… Ні, ну такого немає.

 

ГУЗЬ І.В. Ну, поясніть, як це має бути?

 

АР’ЄВ В.І. Вони видають тоді в своєму рішенні, в протоколі зборів, подають на комітет, а комітет ухвалює остаточне рішення. От і все.

 

________________. По суті. (Не чути)

 От є……………… голова відмовився, чи, наприклад, так само співголови, там, тут неможливо вирішити…………..

  

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут важливо закласти момент, щоб не було, скажімо, в одних руках можливостей ухвалювати, хто буде головою, коли будуть конфлікти. Минулого разу… Власне, Святко має бути керівник цієї групи. Але чому я якраз і кажу, що має, що профільний все одно повинен принаймні мати розуміння, які в нас групи, і мають бути на засіданні як частини цього. Тому або ми ділимо там по 10 груп чи якось так, щоб…

 

АР’ЄВ В.І.  Ні, або… Я думаю, я ж кажу, що по мірі надходження груп одразу поділити можна всі країни, але це по мірі надходження заяв.

Оголошується по цьому місце збору. До речі, можна зафіксувати, що місце проведення організаційних зборів, час і місце вивішується на сайті Верховної Ради України як оголошення. Теж можна записати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це треба обов'язково, це принцип прозорості.

 

АР’ЄВ В.І.  Да. І обов'язково в даному разі, коли роль координатора і полягає в тому, щоб від самого початку конфліктних ситуацій уникнути. Тому що, якщо ви просто, якщо роль секретаріату, це може бути і роль членів секретаріату комітету – просто збирати і все. А наше питання ролі координатора вводиться тут і записується саме для того, щоб скоординувати все це діло. Наприклад, там пані Іванні доручили б вирішити конфліктну ситуацію з десятьма із США. Спочатку збирає всіх цих, потім уже, щоб пройшли збори нормально. Якщо ні, то тоді проводяться збори, рішення яких виносяться на засідання комітету. Ми не можемо, да, ми маємо рішення комітету приймати остаточно.

 

ВОВК В.І.  В мене тільки одна додаткова пропозиція. Десь я повністю поділяю, що Володимир Ігорович сказав. Але у нас може бути конфлікт інтересів, коли координатор, якого ми визначаємо, одночасно претендує на керівництво, на керівника. Давайте просто, щоб уникати конфлікт інтересів, щоб випадки, коли член комітету претендує очолити якусь групу, він не буде координатором однозначно проведення зборів.

 

АР’ЄВ В.І.  Да. Але це ми можемо в принципі не вносити в положення і визначати в комітеті так скажемо консенсусом. Не треба вносити, тому що тоді на комітеті  просто призначаються.

 

 ГУЗЬ І.В. Колеги, тоді я зрозумів, що всі все зрозуміли окрім мене. Добре. Значить дивіться: записалося 100 чоловік  бажаючих взяти участь по штатах, вони прийшли на зустріч,  з яких 55 проголосували за Іванова, а  45 за Петрова - добре. Ну, по факту голова групи за їхнім рішенням Іванов. Добре, от далі що вони роблять? От  за одного 55, а за другого 45.

 

ВОВК В.І. Пане Володимире, якщо я правильно розумію,  ви тоді мене поправите, якщо я неправильно розумію. То в цьому і функція координатора,  який буде присутній  від нашого комітету, щоб спробувати знайти…

 

 ГУЗЬ І.В. Так, не зміг…

 

 ВОВК В.І. Почекайте секунду. Запропонувати  їм наприклад, як приклад спочатку бути співголовами. В  тому  випадку, якщо координатор, член комітету не допоможе їм  знайти   порозуміння наприклад у вигляді спів головування, то в цьому випадку цей координатор  доповість нам цю ситуацію  і вже комітет буде вирішувати і визначатись.

 

ГУЗЬ І.В. Добре, а можна ще питання?

 

АР’ЄВ В.І. І рішення комітету  ухвалюється на основі принципів запропонованих Борисом Івановичем.

 

 ГУЗЬ І.В. Можна ще питання? Якщо зі 100 чоловік є 5 кандидатів, 5. Чекайте, 5 кандидатів  на голову, кожен з яких набрав   рейтинговим голосуванням один 60, другий  20, другий 30, а один 2 голоси. Кого ми запрошуємо, щоб визначитися, хто буде керівником, якщо таких буде  5, а вони рішення не прийняли.  1 взяв більше, а інші 4 менше, великій групі наприклад Ізраїль і так далі.    Ми кого запрошуємо?  Будь кого, кого винесли  на голову і між ними 5-ма визначаємо  керівника, чи ще?

 

 АР’ЄВ В.І. Ігорю,  давайте тоді просто зробимо, дуже просто, давайте так, якщо так вже робити, то тоді  зафіксувати зараз …. (Загальна дискусія)

Можна зараз дуже просто все зробити,  на організаційних зборах висуваються, організаційні збори висувають  кандидатів на керівників груп. Все.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Можливо там може бути…

Ну, ці організаційні збори куди ми надсилаємо свого координатора.

 

АР’ЄВ В.І. Ті, хто подали заяву, організаційні збори групи.

 

ГУЗЬ І.В. (Не чути) ми не можемо обмежити кількість, ну, тобто не більше двох висувають. От, наприклад, група по штатах, є в нас п'ять фракцій і дві групи, вони висовують по одній, як мінімум, по одній людині, це сім кандидатів. А ми не можемо сказати три? Хто швидше заніс чи як? Розумієте. Друзі це треба обдумати …

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Це збори, ні хто нічого не заніс. На зборах вони мають визначитись.

 

ГУЗЬ І.В.  Ще раз кажу, на зборах є 100 депутатів, які представляють п'ять фракцій, кожна фракція, ну, представники висувають по одному цьому, ми не можемо обмежити.

 

АР’ЄВ В.І.  Ігоре.  Висувати можуть …

От для того ж ми і сказали, що визначатимуть, все одно, у випадку конфліктних ситуацій рішенням комітету. І якщо тоді на зборах висуваються, визначаються рішенням комітету. Не обираються, а висуваються.

 

ГУЗЬ І.В.  Володимир, я ще раз вам кажу. Дивіться. Послухайте. 100 чоловік прийшло на групу по США, наш координатор розпочинає: хто хоче бути головою групи? Є шість, чекайте, є шість претендентів, рейтингове голосування, один набрав 50,  другий 30, другий 20 і п'ять кандидатів. Тоді рішення, наприклад, більшості …

 

АР’ЄВ В.І.  Я ж кажу. Не голосують, а висувають, висувають.

 

ГУЗЬ І.В.  Висунули сім кандидатів …

 

______________. І всіх сюди.

 

______________ . А сам себе можна висунути?

 

АР’ЄВ В.І.  100 процентів.

 

АР’ЄВ В.І. А член комітету при цьому ще має перевагу. Якщо ми ставимо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так почекайте це ще ніхто не вирішив.

 

(Загальна дискусія)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Дивіться, а якщо такий принцип. Тобто там висуваються претенденти на цих організаційних зборах, висуваються претенденти, вони мають відповідно рейтингове голосування і тоді, наприклад, після цього рейтингового голосування вони би мали, ну, я не знаю, як це прописати, правда, вони би мали погодитися на тому, що ось там  типа три лучшее.

 

АР’ЄВ В.І. Іванна, давайте ми уникнемо рейтингового голосування. Ми будемо просто отаким от чином, просто висування. Бо буде… Ми входимо в таке, що просто катастрофа. Давайте залишимо за комітетом визначення. Да, БПП всіх звичайно… Якщо, що, то… По фракціям БПП всіх почне давити. Але давайте ми … От і все. І тому, давайте ми… Я як представник "Блоку Петра Порошенка" пропоную уникнути рейтингових голосувань і збору за себе, хто більше нашкріб заяв. А, щоб це визначалося на рівні засідання комітету за критеріями, які запропонував Борис Іванович Тарасюк, все крапка, да.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   А на зборах висунути претенденти. І вони нічого не голосують. І збори не голосують.

 

АР’ЄВ В.І. А для цього претендент на керівництво групи  подає те, що запропонувала Свєта.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А на зборах нічого не голосують. Або як… Ні, чекайте. Або …..

 

(Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І. Рішення - створити групу. Все.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Збори можуть голосувати. І, наприклад, якщо у них є тільки один претендент і він приходить до нас, то ми можемо там затвердити це рішення просто. Правильно?

 

АР’ЄВ В.І. Да.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   А, якщо у них уже є там конфліктна історія…

 

АР’ЄВ В.І. Якщо ні, то комітет голосує……

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Так. Ні, в будь-якому випадку комітет затверджує, але, якщо конфліктне, то комітет приймає рішення. А, якщо немає конфліктного речення, то ми просто підтримуємо. (Загальна дискусія)

 Володя, хто підписує рішення комітету? Підкомітет…

 

АР’ЄВ В.І. Я ж запропонував, протокол організаційних зборів візує керівник профільного  комітету та затверджує профільний комітет. все.  Лише моє завдання як цього, завізувати, все. Винести це не засідання…

 

_______________. (Не чути) розрулити конфлікт (не чути) разом з членами комітету.

 

АР’ЄВ В.І.  Розрулювати буде координатор призначений на комітеті.

 

_______________. Можна?

 

_______________. Так.

 

ГУЗЬ І.В. Я щасливий від того, що таке рішення, що ніхто не голосує і не давить кількістю. Але, дивіться… Давайте обговоримо ще таку річ, оце пункт, що прерогативне   право обратися головою групи має член комітету. Тобто давайте уявимо так, якщо у нас 100 чоловік зібралося в групі по США, а хтось з членів комітету, тобто в принципі, в інших шансів тоді немає, якщо ми… Але це зобов'язання наше чи все-таки ми можемо нівелювати цю позицію?

 

АР’ЄВ В.І. Ні, ми можемо проголосувати, якщо один з наших колег не хоче, але він має перевагу і це нормальна річ. В минулому скликанні в мене така ситуація була з Герегою, який хотів бути одноосібним і робив все, протискав, щоб він був одноосібним керівником групи з Польщі. Але саме цей пункт дозволив мені стати з ним співголовами і все.

 

ГУЗЬ І.В. Володимир, тобто це не прерогатива, це не обов'язково, що якщо хтось з нас захоче, то він зобов'язаний.

 

АР’ЄВ В.І. Це рішення комітету. Я ж кажу, слухайте, Ігоре, все приймає рішення комітет. Просто ми даємо підстави для переваг, підстави, переваги, дискусії.

Ні, в середині ми вже якось, послухайте, розберемося. І я хочу, так само, внести цю пропозицію ще раз. Можна я прочитаю, що голова підкомітету не може очолювати групу, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це зрозуміло. Ми ж це погоджували вже.

Колеги, але тепер, хто з присутніх готовий підсумувати або це зробить секретаріат і ми погодимо вже в "Онлайн", або зараз тут?

 

АР’ЄВ В.І. Ні, давайте так. В принципі, те, що я прочитав, воно абсолютно відповідає тому, що є. Да, давайте зараз дайте.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Одну секундочку. А я от трохи подумала і я собі уявила цей пропорційний розподіл. І, Володя, так не чесно з цим пропорційним розподілом. Ну, я собі уявляю, у скількох групах нам доведеться координувати ці справи. Тобто Володя хоче, щоб ми просто менше роботи на голову підкомітету мати.

 

АР’ЄВ В.І. Ні. Друзі, це була пропозиція голови комітету, щоб це було, щоб всі могли брати участь. Але, я знову ж таки, рівномірного розподілу між членами комітету, давайте ми просто будемо, хто відмовляється, той відмовляється.

 

(Загальна дискусія) 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Розподілу між членами комітету.

 

АР’ЄВ В.І. Якщо ви не захочете, я так…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Не обов'язково. Ні-ні. Я маю на увазі, що це не обов'язково має бути там принципово рівномірний. Ну через те, що хтось може потягнути таке навантаження, а хтось ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пропозиції Ігоря Володимировича – підкомітету і голови підкомітету. Але я все одно хочу закликати всіх. Тому що раніше ці всі групи – це була сфера просто якихось там бізнес-інтересів конкретних депутатів. Зараз Україна в такому дуже не простому становищі, що треба перетворити, зробити ці групи інструментом реального впливу. І тому я закликаю кожного члена комітету долучитися до: а) по-перше, щоб ці створилися на справедливій основі і за критеріями, які Світлана прописала, і які Борис Іванович, конкурентні, щоб очевидно ми обрали найкращих і найефективніших менеджерів, можна сказати, цих груп, - це дуже важливо. І ваше включення в цей процес зробить ці групи, по-перше, менше буде нарікань на наш комітет, що ми щось там ділимо, в якийсь не зрозумілий спосіб і, по-друге, будуть реально мотивовані люди, які будуть працювати і нехай на свої інтереси, і на країну, і так далі.

 

АР’ЄВ В.І. Саме так. Я пропоную, щоб ми підвищили зараз в цьому плані суттєво роль комітету нашого. Не було підкилимово.

Я… Можна, я ще раз прочитаю тоді відповідно до того, що ми пройшли?

Отже, група пункт 3,5 розділу, це з усіх трьох поправок, пункт 3,5 розділу: група утворюється на організаційних зборах, до участі в яких запрошуються всі народні депутати, що в визначеному цим положенням порядку подали заяву про входження до складу групи. На організаційних зборах висуваються претенденти на керівництво групою. Профільний комітет визначає зі свого складу координатора з проведення організаційних зборів групи за принципом рівномірного розподілу між членами профільного комітету на засіданні профільного комітету, за пропозиціями поданими підкомітетом.

Ну ви там вже доформуєте, щоб я весь час не читав там довжелезну назву підкомітету. Да?

Збори групи на основі поданих заяв народних депутатів щодо входження до груп міжпарламентських зв'язків з країнами обирають керівника або співголів, заступника і секретаря групи, при виявленні кількох претендентів на посаду керівника або співголів групи керівник обирається рішенням профільного комітету. При цьому, перевага надається претендентам, які є членами профільного комітету, які представлять перед профільним комітетом план роботи групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з відповідною країною, а комітет, шляхом голосування, більшістю голосів, визначить кращого претендента. Вітається знання мов задля підтримання зв'язків з парламентом України, з якою створюється група. Протокол, організаційних зборів візує керівник підкомітету та затверджує профільний комітет на своєму засіданні. Голова підкомітету не може очолювати групу, секретарі груп можуть обиратися також з числа працівників Апарату Верховної Ради України. Та помічників. Ні?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Тут написано, секретарі груп, те, що працювали до цього, обиратися також з числа працівників Апарату Верховної Ради.

 

АР’ЄВ В.І. Тоді давайте, яка ваша пропозиція? Тоді да, секретарі груп можуть обиратися також з числа помічників консультантів.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   І в мене ще зауваження чи поправка. Там, коли ви говорили, що коли ми визначили, коли група сама на собі на зборах вияснила, хто з них керівник і визначилася, тоді це рішення повинно бути затверджено Комітетом у закордонних справах.

 

АР’ЄВ В.І. Да.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Правильно. Тобто це треба в якийсь спосіб додати.

 

АР’ЄВ В.І. У разі висунення одного керівника керівництво групи затверджується профільним комітетом на засіданні.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   І слово, за принципом рівномірного розподілу між членами комітету, теж пропонує "рівномірного" уникнути.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я підтримую. Я знімаю свою поправку бо вона не доцільна після поправки Бориса Івановича. Єдине, я тоді запропоную ще додати буквально два слова, пункт 3, у Бориса Івановича в його поправці "вітається знання мови за для підтримання зв'язків з парламентом країни якою створюється група та досвід пов'язаний з відповідною країною". Все. І тоді моя поправка не є доцільною, бо там все перекривається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович.

 

АР’ЄВ В.І. Я хотів би все ж таки, вибачте, Свет, твоя поправка вона дуже якраз потрібна …

 

ЗАЛІЩУК С.П. Вона перекриває все повністю.

 

______________. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона пропонує Світлана, додати, ми туди додамо "вітається знання мови …

 

АР’ЄВ В.І. Але, щоб він подав лист.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Так тут у Бориса Івановича так і є. Який має представити…

 

АР’ЄВ В.І. У Бориса Іванович критерії. Він інформацію ж то нам має надати. Кожен претендент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожен претендент, розумієш. Тут якраз не просто…

В твоєму суть, в твоїй поправці, що кожен претендент має показати своє бачення і оце якраз уникає …

 

ЗАЛІЩУК С.П. Тут дивіться яке формулювання: "при виявленні кількох претендентів на посаду перевага надається претенденту такому-то". Тобто якщо хтось не подав то вибачте …

 

АР’ЄВ В.І. Ні. Це принцип переваги, але інформацію ж він повинен подати. Тобто я просто хотів попросити твою поправку залишити тому що вона абсолютно нормальна. Ми тоді…

Да. Вона логічна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Залишаємо. Колеги. Що? Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми передбачили обрання голови або співголів, заступника і секретаря. Я пропоную поставити там де заступника через риску заступників. Це може в багатьох випадках зняти напругу в середині цієї групи, хтось не став керівником, ну, заступником. Хоч це абсолютно для мене не має ніякого значення. Дякую.

 

ВОВК В.І. В контексті цього обговорення. У нас деякі, я так розумію, деякі речі ми домовились не формально, да. І ми не закріплюємо їх в положенні, зокрема, що член комітету який претендує очолити групу він не буде координатором проведення, наприклад, зборів.  Він просто якби не формально   про це домовляємось і не закріплюємо.

 

АР’ЄВ В.І. Віктор Іванович, координатора визначає комітет, ми просто комітетам не дозволимо мати конфлікт інтересів, от і все.

 

ВОВК В.І. Я ж про це і кажу. Так я хочу продовжити просто цей принцип. Тобто я відштовхуюсь від того, щоб ми домовилися про певний принцип уникнення максимальної конфліктності, уникнення конфліктності інтересів і претендентів, і так далі. І тому я просто хотів би пропонувати, так само не формально, домовитися уникнути міжфракційної конфліктності. А це означає, що ми будемо все-таки враховувати більш-менш якусь пропорційність представництва різних фракцій на посадах керівників цих груп. Я маю на увазі, що ми будемо намагатися, ми говоримо від запобігання конфліктів як між депутатами так і про запобігання конфліктів між інтересами фракцій, значить ми домовляємось, що ми намагаємось врахувати.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   У нас є інститут співголів, співзаступників.

 

ВОВК В.І. Почекайте, я не зовсім розумію, ви вважаєте, що конфлікт між депутатами це більш небезпечно ніж конфлікт між фракціями?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Ні. То це якраз може бути через оцей момент співголовування і співзаступництва.

 

ВОВК В.І. Я ж те і маю на увазі. Я хочу сказати, що ми намагаємось уникати не тільки  міжособистостних конфліктів, а й міжфракційних конфліктів, я ж до цього веду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре.

 

ГУЗЬ І.В. Колеги, а давайте ми все-таки визначимо кількість заступників максимально, це важливо, бо, інколи можна зробити групу, де буде 100 чоловік, де буде 15 заступників і ми зразу всі питання вирішимо. Але це неправильно, давайте все-таки обмежимо кількість заступників.

 

_______________. А яке це має значення, скільки буде заступників?

 

АР’ЄВ В.І. Ігоре, я прошу, я дуже прошу, це такий хороший інструмент для зняття напруги, що просто супер.

Це важливо буде для дуже обмеженої кількості випадків.

 

АР’ЄВ В.І. Давайте проголосуємо тоді. (Загальна дискусія) Ні, давайте голосувати з поправкою внесеною Іванною… Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знала…

 

АР’ЄВ В.І. Внесеною Іванною щодо заступників, да, і щодо… Якщо… Чи давайте в одноразових.   Рівномірного розподілу між членами – ми приберемо, просто розподілу. Да, просто розподілу? Ну, давайте.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  І там ще рішенням комітету затверджується чи …….. претендента.

 

 АР’ЄВ В.І.  Да, да, давайте. Хто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"? (Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І. В редакції, яку я прочитав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, цю редакцію ми її потім ще побачимо. Ми її народили разом, ну, ми її ще фінальний варіант подивимось, побачимо, бо ми її вже… Я вже, чесно, цей фінальний варіант…

 

АР’ЄВ В.І.  Да. давайте пункт 11 пройдемо. Ань!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт 11. "Склад групи, на підставі поданих до проведення організаційних зборів заяв  та протоколу організаційних зборів, затверджується Розпорядженням Голови Верховної Ради України за поданням профільного комітету". Проект Розпорядження готує секретаріат профільного комітету за пропозицією підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків двосторонніх та багатосторонніх відносин". Моя поправка така.

Володимира поправка: "…відносин, додати слово "на основі протоколу організаційних зборів групи". Володя, давай.

 

АР’ЄВ В.І. Жги, да? Ні, давайте… В принципі, раніше було: на підставі подання, там, профільного комітету, підготовленого за пропозицією міжпарламентських зв'язків. В принципі, тут вводиться тільки секретаріат. Але я би все ж таки вважав, що… Ну, я можу погодитися з цією поправкою, але тут, я думаю, що підкомітет пріоритетніший за секретаріат. Секретаріат має робити лише технічну функцію. Ну, ваші   пропозиції в даному разі які?

 

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Секретаріат, я так розумію, що  тільки виконує  розпорядження   підкомітету.

 

АР’ЄВ В.І. Ні, тут розпорядження готує секретаріат за пропозицією підкомітету, тобто …

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  За "поданням" може підкомітету, не  "пропозицією", а за …

 

АР’ЄВ В.І. Дивіться, якщо отак брати діловодство,  там правильно, що секретаріат  готує,  підкомітет виносить, а  комітет голосує - отака  схема є правильною просто в …

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Так, ми згодні. А тут якось інакше написано?

 

 АР’ЄВ В.І. Проект розпорядження готує секретаріат профільного  комітету за пропозицією підкомітету.  Ну в принципі, може бути і така історія, я  не проти, щоб ми, що технічна функція може бути, але тут може бути  одне різночитання на майбутнє, чи секретаріат не буде  мати певну таку цікаву функцію. 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Давайте зробимо так, щоби це не було різночитань тобто ми з вами  чудово розуміємо, що ми  покладаємо на секретаріат саме технічну функцію підготовки цього документу на основі власне кажучи тої роботи,   яку зробив підкомітет.

 

 АР’ЄВ В.І. Я би пропонував викласти в такій редакції, друге  речення в такій редакції: "Проект розпорядження подає підкомітет з питань міжпарламентських зв'язків двосторонніх та багатосторонніх відносин, підготовлений   секретаріатом профільного комітету, от таким чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна  з секретаріату почути? (Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І. Так, ви правильно кажете, проект розпорядження  для розгляду на  профільному комітеті подає підкомітет з питань міжпарламентських зв'язків двосторонніх та багатосторонніх відносин , які готує секретаріат  профільного комітету.  Можна   таким чином. (Загальна дискусія)

Але тоді треба…   Готує секретаріат.

 

_______________. Абсолютно, то же самое написано о том, что было.

 

АР’ЄВ В.І.  Тоді я свою поправку знімаю.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Да, давайте залишаємо те, що було. Воно те саме і є, по суті, тільки іншими словами написано. Єдине що, що може ці організаційні збори туди треба додати, Володя, так, як ти пропонував.

 

АР’ЄВ В.І. Ні, це вже наступний етап, це етап передачі на підписанні Голові Верховної Ради, ми приймаємо і все, подається, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … наш затвердив і ми відправляємо, наш секретаріат комітету готує.

 

АР’ЄВ В.І.  Залишити без змін.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   То ви знімаєте поправки?

 

АР’ЄВ В.І.  Я знімаю свою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таке чого, давайте вже поставимо на голосування поправки.

 

_______________. Я пропоную все-таки поставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, друзі, ставлю на голосування за поправку пункту 3.6.

 

АР’ЄВ В.І.  За поправку номер 11.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Хто "за"? Хто утримався?

13 поправка Ар'єва, пункт 4.1 розділ після слова "делегатів" доповнити словами "за поданням профільного комітету".

 

АР’ЄВ В.І.  Я вже сам не можу знайти, літери стрибають.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прекрасна поправка, члени груп можуть включатися до складу офіційних парламентських делегацій за поданням профільного комітету. Звичайно, це чудово нарешті, всі оцінять важливість профільного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную підтримати поправку. Хто "за"?

Одноголосно всі "за". Хто утримався? Ні, почекайте, слухайте, шановні у нас ще поправки.

 

АР’ЄВ В.І.  А там дуже прості вони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

Далі: поправка Світлани Заліщук, пункт 4.6.

(Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І.  Можна я представлю вашу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Світлано, перепрошую, ви ж хотіли працювати?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Далі. Будь ласка, Світлана Заліщук. Доповнити словами "… та в обов'язковому порядку публікується на Інтернет сторінці комітету". Хто проти поправки, або має своє бачення?

 

АР’ЄВ В.І.  Немає заперечень.

 

АР’ЄВ В.І.   Прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто - "за"?

Поправка далі, Володимира Ар’єва, 4.6. після слова "комітету" доповнити словами "рідше ніж один раз на рік"…

 

АР’ЄВ В.І.   Не рідше…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як не рідше? Почекайте.

 

АР’ЄВ В.І.   Це просто… Шановні колеги! Це там трошки була помилка зроблена в секретаріаті, пропоную "не рідше" ніж раз на рік, щоб звітували нам не рідше надсилали звіти, не рідше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я теж подумала, що можливо в цьому є якесь особливе…

 

АР’ЄВ В.І.   Ні, це помилка…

 

_______________. У мене пропозиція, всі (Не чути)

 (Загальна дискусія)

 

АР’ЄВ В.І.  Я маю на увазі поправка. По поправці, щоб не рідше ніж раз на рік нам звітували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги!

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, хто за рішення, не рідше раз на рік…

 

АР’ЄВ В.І.   Не рідше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не рідше. Хто - "за", не рідше  раз на рік. Не, не рідше. Все.

 

АР’ЄВ В.І.   І остання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І остання поправка 4 пункт 7, відсутність щорічного звіту є підстави для зміни керівництва групи за рішенням профільного комітету. Хто - "за"? Я перепрошую,  я ставлю зразу. Хто має ще побажання до цієї поправки?

Хто "за"? Почекайте. Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І.  (Не чути) і з крайності в крайність. Я розумію, що ми хочемо, щоб у нас була нормально, люди звітували і так далі, але різні причини можуть виникнути і так далі. Тому відсутність щорічного звіту є підставою для розгляду питання про зміну. Тобто то, що ми будемо розглядати питання це не обов'язково імперативна норма, що обов'язково зразу змінити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович. Колеги ніхто нікуди не поспішає.

 

______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, значить створяться нові, які будуть більш ефективні.

 

АР’ЄВ В.І.  Давайте так. Є підстави, але ми ж не зобов'язуємося, це не є навіть імперативною навіть в цій редакції. Є підставою для зміни, а є підставою для розгляду. Да. Але, послухайте, може бути таке, що через відсутність фінансування не відбулося жодних заходів, це теж звіт. Він надсилає звіт, але давайте, щоб вони хоча б звіти надсилали. Ну, щоб пояснювали …

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги, ми не проголосували, будь ласка. Є підставою для розгляду зміни керівництва групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розгляду питання

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто "за"? В такому відредагованому …

Хто "за"? Хто проти?

Колеги, тоді буду дякувати всім за засідання сьогоднішнє.

 

АР’ЄВ В.І.   Останній момент. Давайте все ж таки проголосуємо за внесення на 17 грудня питання створення міжпарламентських …    ...квотам, да. По асамблеям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми домовилися… Ми заслухаємо твоє бачення, візію, як ці квоти…

 

АР’ЄВ В.І.   Але рішень приймати не будемо. Ми інакше просто затягнемо з цим. До 23 числа от сказав, для того, щоб підготувати всі ввірчі грамоти до 23 грудня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Січня.

 

АР’ЄВ В.І.  Грудня! До 23-го… Слухайте, 23-го. Яке 23 січня, якщо 26-го починається це… От щойно підходили, що до 19-го січня рішення там може бути, але просили би до 23-го грудня для того, щоб підготувати всі ввірчі грамоти. Прийняти рішення про квотування. Щойно підходили, от буквально щойно.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Але нам потрібно якось звернутися тоді до групи "Економічний розвиток". Ні?

 

АР’ЄВ В.І.   Давайте ми… Дивіться. Я вам представлю бачення, а може… просто у нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Давайте ми заслухаємо бачення, обговоримо, але рішення не будемо ухвалювати. Насправді от, якщо буде рішення, то буде. Не буде, то значить, не буде. Ну тобто…

 

ВОВК В.І. Ні. Я трошки заперечую, тому що, ну в мене є пряме доручення. Це бачення, яке нам представить пан Володимир, я ще повинен буду представити у себе на фракції. І тому моє рішення далі буде залежати від того, як наша фракція на це буде реагувати. Тому я просто прошу, щоб або за пару днів до засідання комітету ви розішліть чи якось так. Я не буду голосувати за будь-яке рішення поки я його не донесу до керівництва своєї фракції, до членів фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Давайте ми, можливо,…. Слухайте, друзі…

 

АР’ЄВ В.І.   Віктор Іванович! Віктор Іванович, ви все повністю… Ваша група більше одного місця ніде не може отримати, але вона отримує його всюди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Ігоревич і Віктор Іванович…

 

АР’ЄВ В.І.   Один на один міняти дуже тяжко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По процедурі. Колеги, ми й так вже… Будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Т.І. Шановні колеги!  В мене є конструктивне рішення. За героїзм проявлений присутніми членами Комітету у закордонних справах нагородити всіх шляхом розпилення призу, який отримали Ганна Миколаївна від NDI.

 

ВОВК В.І. Почекайте. Почекайте. Давайте… Ми іноді важливі речі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, які ви всі меркантильні. Я думала про країну, а ви про…

 

(Загальна дискусія)               

 (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Офіційно інформую: крім кубіка скляного нічого не дали. Суть премії… Оце кульки, так. Кубик і кулька, так. Це просто премія, яка насолода оце виступу перед аудиторією і презентація можливостей України. Все. А ви думали, грошовий, відразу. (Шум у залі) (Оплески)

І Сергія Лещенка, теж колегу, нашого депутата. І Олександра …………..

Колеги, я… Ще поправка?

 

ВОВК В.І. Я вибачаюсь. Ні, це не поправка. Я не почув відповіді на свою пропозицію про те, що тобто  ми виносимо рішення по квотам, затверджує… Ну, почекайте. Лише після того, як у нас буде час для того, щоб це питання розглянути, і  в тому числі зі своїми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракціями, точно.

 

ВОВК В.І.  Ми не можемо розглядати це питання квот по фракціях. Ви розумієте, ми не можемо розглядати це питання, не проінформувавши свої фракції…

 

_______________.  Це ж  питання математики просто.

 

ВОВК В.І.  Чекайте, добре. Та не тільки математики. Там бувають і обміни, там буває не вистачає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу запропонувати…

 

ВОВК В.І.  Ну, почекайте, послухайте. Я знаю, розумію, про що я кажу. Ви розумієте, може бути у двох фракцій не вистачати по одному, вони можуть домовитися передати один одній частину своєї квоти відповідно представник однієї фракції.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Так це запитання, це якраз і буде обговорюватися між фракціями. Ми тут затвердимо квоти. А після того фракції вже будуть між собою домовлятися. Це ж не ми з вами будемо цими переговірниками, які будуть вести ці переговори. Правильно, Володимире? Це між фракціями якраз і буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, дивіться, ми -математичну модель. Але самі перемовини між фракціями, комітет в це не вмішується. Це фракції, це їхнє повне право, як вони домовляться і так дальше. Тобто ви вже матимете математичний розрахунок і вже з ним ваша фракція буде домовлятися з  іншими політичними силами по різним міжпарламентським групам. Але ми тут уже…

Колеги, ми ж на заступне засідання роздали… О 14 годині.

 

_______________.  Коли пилять будемо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилять будемо… Колеги, я пропоную якраз 17-го пилять нагороду. Тому що сьогодні…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Миколаївна відомий борець за тверезий спосіб  життя, нагадую.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім дякую, гарних вихідних.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якого зранку? Колеги, почекайте. Я просто, дивіться, друзі, класично…  Колеги, класично всі засідання комітетів відбувалися на 14 годину. Нас ніхто не зобов'язує послідувати традиціям. Якщо є бажання провести о 9 ранку в середу, чи о 10-й, чи 11-й, давайте це узгодимо, нема питань. О 10-й зранку. Все, домовились тоді. Прошу.