Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

10 лютого 2016, 12:53

Стенограма засідання Комітету 23.12.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

 23 грудня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я…  Іванка. Просто у них зараз, у "Народного фронту"  зустріч з Яценюком, тобто у них засідання фракції. Але Ігор Гузь   каже, що ви починайте обговорювати, ми приєднаємося.  Тому я пропоную, сподіваюсь Ірина Луценко  доєднається, я пропоную, ми почнемо заслуховувати запрошених, а вже потім там, де треба буде проекти рішень, я сподіваюся, що приєднаються колеги, і ми тоді почнемо.

Доброго дня всім, шановні колеги. Сьогодні у нашому порядку  денному дуже багато питань.  І вже є побажання, оскільки заплановані зустрічі, у такому пришвидшеному  розгляді.

Дивіться, перший пункт порядку денного про державний бюджет на  16-й рік щодо збільшення фінансування Міністерство   закордонних справ.  Щоб  у нас не було бюджету виживання, хоча б бюджет якогось мінімального ефективного функціонування. Пропоную,  ви знаєте, що ми  направили вже лист разом з   координації з Міністерства закордонних  справ на бюджетний комітет, вже були розмови…  (Шум у залі)  Ні, ми прийняли рішення, але  зараз ми хочемо, все одно ми  розуміємо, що цей  не той бюджет, який ми навіть зараз  збільшуємо, він  не вирішить тих проблем, які є.  І я пропонувала б об'єднати питання друге, тому що воно,  теж почути, яке бачення Міністерства закордонних справ, в якому форматі вони планують працювати. Бо ми повернулися  з Будапешту з офіційним візитом  Комітету  у закордонних справах і ми розуміємо, наскільки  важливо  посилювати  роботу, представництво України  в різних  форматах, якщо немає  генконсульства чи понижений статус, чи так як  закриті генконсульства  в Сучаві (Румунія) чи  в Пряшеві (Словаччина), але потреба для    автохтонного  українського  населення там працювати  є надзвичайно велика. То ми хочемо почути думку МЗС,  в якому форматі буде далі ця робота відновлена  і чи  потрібні в бюджеті ці кошти.

Пропоную зараз  заслухати  Вадима Володимировича Пристайка з Міністерства закордонних справ, який, можливо, від нас відразу, і на перше, і на друге питання, якщо зможете, поєднати відповідь. Дякую.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Дякую, Ганна Миколаївна.

Шановні депутати, хотів, по-перше, всіх привітати з Днем дипломата як одну нашу велику дипломатичну родину. Я вам всім дякую за підтримку, яку ви надаєте Міністерству закордонних справ. Наша співпраця, це щось таке, що ми не спостерігали багато-багато років, не хочу сказати всю історію, напевно, були і до цього приклади тісної взаємодії парламенту і МЗС, ми зараз задоволені тим, що є така можливість, є взаєморозуміння.

В двох словах по бюджету. Ви, напевно, вже, сидячи в залі, знаєте краще за нас, бачите як це складно відбувається, як це не відбувається. Дійсно ми хотіли би, щоб бюджет був… дозволив нам не тільки вижити, а й запланувати… здійснити певні заходи, зокрема, ті цифри, які ще не звучали, от ми зараз з Борисом Івановичем обговорювали один із аспектів нашої роботи – це консульський, наприклад, як ми захищаємо своїх громадян. Про це ми не говорили цього разу, не було можливості нагадати народним депутатам, що за кордоном живе 6 мільйонів українців з українськими паспортами, 4 з них живуть на законних підставах, тобто мають документи. Тобто 2 мільйони людей знаходяться на межі законності і за ними ще більше треба допомоги і сприяння. А цього року наші консули обслужили 500 тисяч людей. Тобто половина мільйона людей прийшло в наше консульство для… за отриманням певної допомоги. Уявіть собі, 6 мільйонів взагалі, 4 законні, півмільйона цих людей за цей рік прийшли з проханнями, з вимогами за захистом і все, і все інше. Тобто це здоровенне навантаження на нас не лише фінансове і людське, нам потрібно більше установ для того, щоб ми обслужили таку масу людей. Якщо ми надасте для цього 20 мільйонів української діаспори, яка рахує себе, ви отримаєте серйозну… в світі серйозну українську силу, яка вимагає постійної, тонкої і часто філігранної роботи для забезпечення наших інтересів. Це, що стосується забезпечення фінансового.

Ми наразі зараз підходимо до того з Міністерством фінансів, що цифра, яка буде закладена в бюджеті десь 200 додаткових, 200 мільйонів. Половина цієї суми ми плануємо на забезпечення юридичної підтримки в судах проти Російської Федерації, що є одним із найбільш пріоритетних завдань нашої дипломатії тепер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Міністерство юстиції, в принципі, ці всі справи йдуть через Міністерство закордонних справ. Ми наймаємо юристів, ми ведемо цю роботу і є певні напрямки, за якими працює Міністерство юстиції, є також напрямок, де нам допомагає Міністерство економічного розвитку, зокрема, в СОТ, ми використовуємо всі можливості, договори про… всі можливості, які є у нас, де записані зобов'язання  російської сторони,  ми використовуємо.  ІСАО і все, що завгодно. Але в більшості фінансування йде через нас, хоча  ми обслуговуємо  інтереси всієї держави,  а не свої вузьковідомчі інтереси.

Що стосується пов'язано з  цим питанням  скорочення і  розширення нашої дипломатичної присутності. Шановні народні депутати, ми вам подавали документи  цього засідання. Ви бачили  перелік… перелік консульств, які  ми закрили, бачили перелік консульств, які  ми… У нас є фраза така "оптимізували",  в принципі це слова  синоніми, але ми іноді використовуємо "оптимізувати".

Значить, що  стосується Сучави. Сучава, консульство  Сучави здійснило за рік 119 консульських дій. Тобто саме як консульство нам  воно не потрібне, нам потрібна інша  форма, якою ми  готові, ми вже пропонували і говорили про це раніше,це може бути відділення посольств, це  може бути культурно-інформаційний  центр. Тобто я хотів би сказати, що  ми не ігноруємо Сучаву ………., ми просто міняємо форму  присутності.  Тому що консульство передбачає консула керівника, консулів людей, які зайняті формальними паперовими справами,  а не те, що потребується у всіх конкретних точках. Ми пам'ятаємо про це, ми будемо турбуватись, ми будемо думати, як розширити. Напевно, на  першому етапі  ми надішлемо внаслідок …… представництво посольства, умовно кажучи,  в Будапешті з відділенням десь у якісь точці, де нам потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми просто два місяці  тому про це говорили. Ця форма коли буде реалізована? Тому що вже  рік як закриті генконсульства, і треба зрозуміти, ті люди, які там  є, українці, в якій формі  вони можуть співпрацювати  з офіційними представниками, там МЗС.  

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Питання  пріоритетів. Якщо  у нас в Португалії 600 тисяч людей, більше  половини мільйона дійсно, нам потрібно  одне-два представництва. Коли там людей от у нас там на обліку стоїть 9 тисяч… на обліку у нас стоїть 119 людей… Вибачте,  142 людини. Тримати  окремо дипломата, який буде коштувати  нашій державі тисяч сто  на   132 людини, ми не можемо собі дозволити. У нас таких точок в кожному містечку, де живе  по 130 українців, ми ніколи не забезпечимо.

Ті питання, які ви обговорювали, тут в цьому залі  з приводу, скажімо,  протидії певним тенденціям, які відбувається, більшість цієї роботи слід робити або на наших територіях тих конкретних, або в столиці, працюючи з керівництвом, з парламентом, з урядом і так далі. Наявність нашого  консулу в Пряшеві поруч із 132-ма людьми не вирішить це питання, на жаль, треба більше ефективну форму брати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іванна, ви  хотіли додати щодо стану…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. …якщо дозволите.

Пане Вадиме, ви сказали там, я так розумію, все-таки теж… із залученням нашим активним до намагання отримати достатнє для функціонування Міністерства закордонних справ, просто виживання Міністерства закордонних справ, фінансування і рішення комітету про 320 мільйонів, які ми пробуємо наполягати на тому, щоби знайшов уряд і пере направив саме для фінансування МЗС, ви кажете, що зараз мова на цих переговорах робочої групи йдеться про 200 мільйонів.

А зорієнтуйте нас, будь ласка, якщо є ці 200 мільйонів і ці 120, які поки що ми ще не добилися, але сподіваємося, що таки доб'ємося, що це означає, що не буде профінансовано? І саме з цими аргументами, я думаю там, будучи …………. ми можемо далі тоді йти і аргументувати свою позицію, чому їх треба знаходити. Як ви це бачите? Якщо, скажімо там, ці 200 мільйонів будуть вкладені в бюджет, про який ви щойно сказали.

 

ПРИСТАЙКО В.В.   Я не хочу переобтяжувати вас розрахунками, але ми тоді вимушені будемо перекидати наші пріоритети. Наприклад, у нас найбільша сума, про яку ми говорили, 200 мільйонів доларів – це так звана курсова різниця… (Шум у залі) О! 200 мільйонів гривень! Я хотів би у доларах, але воно проривається по Фрейду…

І це питання курсової різниці. Тобто розрахунок Мінфіну, який робився на початок року, і реальний курс, який є сьогодні. Ми втратили за цей час приблизно 200 мільйонів гривень у бюджет. Вони вважають, що вони нам дали, насправді, коли ми 90 відсотків з цього обміняємо на долари, ми не отримаємо цю велику суму.

Це гроші, які йдуть на все – на утримання наших установ, тут нам прийдеться … недоротувати, як ми називаємо, не направляти достатню кількість людей на ротацію на наступний рік.

Цього року ми змогли ротувати десь 60 відсотків наших дипломатів, тобто 40 відсотків посад залишилися незаповненими. Хотів нагадати, що крім нас… (Шум у залі) 40 відсотків десь незаповнених.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  За кордоном…

 

ПРИСТАЙКО В.В.  За кордоном.

Не  забудьте, що крім  Міністерства закордонних справ є ще шість, якщо не помиляюсь, відомств, які теж знаходяться разом з нами, і працюють   разом з нами, і представники всяких органів Міністерства внутрішніх справ, хто завгодно, які ведуть свою роботу. Так звана, гранична чисельність закордонних представництв обмежена нами, включаючи військових аташе, які  фінансуються через Міноборони, але ми не можемо вийти за кількість. Їх 90 людей, тобто  оцю тисяча 600 – гранична чисельність доведена, одразу відкидаєте 100, це аташе, які фінансуються окремо, але кількість все рівно вони нам обмежують. Тобто ще інші, інші, всі вони зменшують чисельність, навіть якби були гроші – чисельність залишається обмеженою.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Скажіть, будь ласка, 40 відсотків посад недоратовані, да, і це на даний момент. Якщо це не буде отримано, це  означає, що ті самі 40 відсотків не будуть доратовані, чи це збільшить в якийсь мірі цей відсоток?

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Минулого року, на початку року ми рахували три варіанти. Перший варіант: долар 22, другий варіант – 24 і 33 – ми би зупинилися десь в листопаді повністю закрили би наше посольство, бо нам би не вистачило просто на їх фінансування, не те, що рацію, на сплату оренди, на сплату комунальних, нам просто прийшлось би закрити ці посольства. Ми це переживали в якомусь дев'яносто, мені здається, сьомому році, коли ми зібрали людей – жити в посольстві, тому що наша система не могла сплачувати, умовно кажучи, Мексиці. Люди переїжджали разом із сім'ями, з дітьми, жили в приміщеннях посольства, така ситуація, ми були готові до цього. Відповідаючи на ваше запитання, якщо ми будемо бачити, що курс долара змінюється і радикально, це ще зменшить наші можливості за кордоном.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді зразу в нас там є третій пункт – про призначення керівників закордонних дипломатичних установ України. А?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І от виникає питання, зараз в 18-ти дуже важливих я би сказала, це і місія України при НАТО, представництво України при Європейському Союзі, немає послів в Білорусії, Вірменії, Угорщині, Казахстан, Іран, Бельгія і так далі, Грузія, тобто це надзвичайно важливі країни і в цьому бюджеті, який є. Тобто я, ми дуже сподіваємося як комітет, що все-таки ці вакантні посади нарешті  будуть заповнені, нарешті з'являться посли України в таких ключових державах. Вони є в бюджеті, на них, чи потім не говорили, що ми...? Бо ми вже чуємо отакі от розмови, що не призначають послів, тому що в бюджеті немає коштів, держава на цьому економить, що є трошечки, ну, дуже дивним, недержавницьким.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Ганно Миколаївно, я не згодний з цим коментарем. Я ніколи особисто не казав, що ми не призначаємо посла, щоб заощадити кошти. Це доволі простий підхід. Дійсно, посол сам по собі забирає значну частину нашого бюджету, посольського, кожної установи. Але ми і розраховуємо на посла як на людину, яка несе в гніздо найбільше.

Повірте мені, що ми не заощаджуємо на послах, коли ми говоримо про… Є аспект, наприклад, створення хабових посольств. Це те, що ми пояснювали тут, що ми робимо. Наприклад, ми це зараз зробили в Південній Європі. Посольство в Чорногорії зведено до однієї людини, посольство Македонії зведено до двох людей. Посольство, наприклад, є в Хорватії, немає в Боснії і Герцеговині, воно виконує у вигляді відділення. Дійсно, в Чорногорії немає посла, але це не тільки через посла, а через те, що ми оптимізували присутність всіх. Ці посольства хабові керуються з одного центра, це дозволяє нам менше мати фінансистів, менше мати водіїв, всіх інших, керуються з однієї точки і так далі. Тобто зв'язок між фінансами є, але це не прямий зв'язок.

Що стосується цих послів. Частина з них вже в роботі, ми назвали Бельгію і Європейський Союз. Ми отримали агреман на посла, він найближчим часом буде призначений. Так само є по деяких інших. Наприклад, по Іраку у нас вже є людина. У нас по Індії виїжджає людина, тобто певна робота, значна, ведеться. Деякі з них знаходяться, наприклад, є країни, які довгий час не давали агремана. Ми не хочемо це говорити публічно, але питання не тільки в нас, і не в Президенті. Ми не могли отримати з політичних певних причин дозволи на призначення в конкретну країну посла.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Пане Вадиме, скажіть, будь ласка, ви щойно сказали, що в Чорногорії у нас зведено посольство до однієї людини, якщо я правильно зрозуміла. Чи правильно я розумію, що це означає, що ми і не плануємо призначати туди посла, хоча у нас це значиться як вакантна посада? Це одне питання.

І друге питання. Мене дуже хвилює "хабовість" в Північній Європі. Чи все-таки відмовилися нарешті від тої "прекрасної" ідеї, щоб не мати посла в Норвегії, і все-таки розглядається можливість призначення посла в Норвегії? Дякую.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Іванна Орестівна, "хабовість" – це лише один із варіантів забезпечення дипломатичної присутності в світі. Ті самі північні країни, про які ви говорили, вони застосовують більш радикальні методи. Наприклад, посол, який взагалі не виїжджає з своєї столиці. Будучи призначеним, умовно кажучи, в Україну, він раз на півроку об'їжджає, зустрічається з депутатами, з Президентом і повертається додому, в офісі сидить і працює послом в цій країні.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В. Я згоден. Я кажу радикальний варіант забезпечення. Є інші більш варіанти традиційні, які ми намагаємося іти, тобто мати, дійсно, представництва, щоб відчувати градус, температуру в цьому суспільстві, в цьому політикумі.

Що стосується Норвегії, ні, ми поки не відмовились від нашої ідеї, тобто ми поки не вживаємо заходів для реалізації нашої ідеї відмови від посла в Норвегії. Тобто це все ще в процесі розгляду.

Цього року ми призначили 21 керівника дипломатичної місії і 7 генеральних консульств.  Тобто я хочу сказати, що я дякую вам за увагу, але, мені здається, цьому питанню іноді наділяється надмірна увага. Я хотів би, щоб ми не ображали тих тимчасово повірених, ті, які працюють часто як посли і роблять значну роботу, навіть не маючи формального керівника місії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто це про наболіле. Ви розумієте, ми в Будапешті кожну зустріч: віце-спікер парламенту, голова Комітету в закордонних справах, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі. Коли люди розуміють, що там півроку року, рік немає посла, вони це можуть зрозуміти, що це як покарання чи відповідь Угорщині за таку поведінку, але коли це вже півтора роки і так далі, це вже сприймається, як і повірені тимчасовим, навіть якщо вони знають гарно угорську і так далі, це не той статус, це теж певне ставлення до країни, а зважаючи на те, що Угорщина наш сусід, це саме і Білорусь. Ну Росія відкриває "Русский дом", на їхніх каналах ми бачимо російських ведучих разом з білоруськими і так далі, іде просування русского мира, а у нас немає посла, ну так само Казахстан. Тобто ви можете привідкрити цю завісу і сказати хоча би, що буде найближчим часом. Тому що ми дуже часто атаковані журналістами: "Що ваш комітет робить? Чому МЗС, якщо проблема…", от навіть оце, це чутки, які масово поширюються, що ми на стільки бідні, що ми не можемо навіть і економимо на послах, і їх не призначаємо. Це я вже вам передаю голос народу, який ми, як люди, які спілкуємося, мусимо якось відповідати.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Ганна Миколаївна, приємно, що деякі країни розуміють наші натяки, але ми дійсно не будемо перегинати з цими натяками. Повірте мені, що ми приблизно раз на місяць оновлюємо цей перелік і оновлюємо наші пропозиції.

Разом з тим, право прийняття рішення щодо надсилання посла належить Президенту України, ми вносимо свої пропозиції і, повірте, по кожній позиції, які ми маємо в цьому переліку, його право призначити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную звернутися до Президента України і загострити увагу на цю критичність, яка склалася в деяких країнах з не призначенням послів, і хай він, як людина, яка відповідає за зовнішню політику, вирішує, щоб не було цього перестрілкометання хто в нас крайній, хто в нас винний і так дальше, написати достатньо відвертого листа без реверансів, не дипломатично про ситуацію, яка склалася. 18 країн, НАТО, вибачте, будь ласка, позаблоковий статус рік тому парламент проголосував, в нас немає посла, ЄС, це вже, Європа і так дальше, це, мені здається, вже не те що не смішно.

Хто за те, щоб написати лист Президенту, як результат обговорення про ситуацію і звернути увагу чому така ситуація і коли будуть призначені посли. Хто проти? Хто утримався?

Піднімай руку, будь ласка, то ж невідомо…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Пане Вадиме, ми ні в якому випадку не хотіли би образити жодного з тимчасових повірених. Ми прекрасно розуміємо, що тимчасові повірені виконують завдання, які лежать на послах, не отримуючи за це ніяких додаткових коштів, отримуючи додатковий негатив і незадоволення тих країн, які їх приймають, від того, що вони не є послами і їхніх повноважень там, їхнього статусу, можливо, не вистачає для задоволення амбіцій і приймаючої країни, тому це ні в якому випадку не нападки на тимчасових повірених. Ми навпаки їм вдячні, вже неодноразово ми стикалися з тим, що коли нам посли інших країн роблять зауваження про те, що: "У вас прекрасний тимчасовий повірений, зробіть хоча би його зробіть послом там, зробіть, призначте, але призначте посла в цій країні". Тому це не нападки на тих дипломатів, які працюють за кордоном, а це, власне, потреба нагальна, з якою ми, нам постійно доводиться стикатися коли ми їздимо в свої закордонні відрядження у зв'язку з виконанням своїх обов'язків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну рішення, мені здається, вже прийняли коли, ми звернемося, але…

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Єдине, що я хотів технічно. Часто ми забуваємо про те, що призначення посла – це складний процес. Наприклад, ми сьогодні говорили про це, призначення посла в НАТО – це дозвіл 28 націй, це навіть не однієї країни, а всі …. 28 націй має сказати: "Да, нас влаштовує ця конкретна фігура".

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В. В більшості систем світу питання технічне і вирішується… Ми запитуємо, є певний період, протягом якого країни приймають рішення, і ……. якщо ми кажемо, сприймаємо, що це позитивно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Володимирович, ми про це чули від шановного пана міністра влітку. І коли ми зупинили одного з наших колег, який хотів влаштовувати пікет всередині парламенту під час пленарного, то ми повелися на, скажімо, обіцянки міністра, що буде прогрес в цьому питанні. І прогрес є такий, який не влаштовує, як ви зрозуміли, членів комітету. Тому наступного разу я не відчуваю сили, що ми зможемо зупинити членів комітету від акції протесту всередині парламенту, яка вдарить по репутації України. Тому просто щоб ви передали, і ми також звернемося і до Президента, і до пана міністра, що це вже навіть не жовта картка – це вже просто червона картка від Комітету у закордонних справах щодо ситуації з призначенням.

Пропоную переходити до наступного питання. Чи ви хочете… Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, я тут хотів би звернутися до вас, щоб ми не передавали куті меду, і виступити на захист присутніх тут заступників міністра.

Є речі, які мало кому відомі, відносно процедури призначення послів. Я через це проходив двічі за свою кар'єру. І хочу вам сказати, що дуже часто питання призначення послів, якщо навіть все зроблено Міністерством закордонних справ, воно гальмується в Адміністрації Президента. І жоден з присутніх тут заступників, і навіть сам міністр, не скаже вам цього.

Тому я пропоную такі питання заслуховувати в присутності представника Адміністрації Президента, в даному разі – пана Єлісєєва, щоб і там чули. Тому що вони це знають, але вони вам ніколи не скажуть, де відбувається блокування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную направити лист до Президента і запросити Єлісєєва з доповіддю по ситуації. Хто за таке рішення, будь ласка?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я не закінчив. Я хочу далі  сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, знаєте, це питання серйозне  і для цих двох заступників міністра, і для мене воно серйозне, тому що я пройшов   40 років в цій системі.

Так от я вам хочу сказати,  що не треба слухати декількох представників української громади, що вони обурені тим, що закривається представництво, до якого воно не звертаються навіть. Треба виходити з того фінансування, яке є наявним, реальним для діяльності і  забезпечення функціонування всіх  закордонних установ.  А просто так для того, щоб задовольнити, розумієте, амбіції декількох активних представників  громади, їх нараховується  192, це неправильно, це не державний підхід. І абсолютно правильну  позицію висловлює Вадим Володимирович відносно того, яким чином забезпечити ці інтереси.

Я вважаю, що  неможна до безкінечності розширювати мережу закордонних установ  України. Індія – країна,  яка значно більш потужна ніж Україна,  вона має значно меншу  мережу закордонних установ ніж Україна. З цього я   хочу зробити висновок про те, що нам  треба думати не про збільшення, розгортання мережі  закордонних установ, а про їх зменшення і  оптимізацію, як сказав  Вадим Володимирович.

Іще хочу сказати, от  Вадим Володимирович навів цифри, скільки у нас громадян зареєстровано, скільки нелегально проживають, скільки  доводиться працівникам консульських служб працювати. І Вадим Володимирович назвав цифру  500 тисяч.  500 тисяч – це  кількість тих українських громадян, які звернулися по допомогу до  консульських установ. А я поставлю ще запитання інше:  а скільки  з цих 500 тисяч, які звернулися до закордонних установ,  беруть  участь в голосуванні?  Назвіть цифру? Я вам скажу.  10 відсотків. Це 10 відсотків лише тих українських громадян, які звертаються, не ті, які зареєстровані  офіційно в консульських установах, а які звертаються, лише 10 відсотків голосують. Про що це  говорить? Це говорить про те, що  ми переоцінюємо значення, авторитет українських громадян і  українських громад. І треба адекватно оцінювати свої можливості, вимоги, так скажімо, української громади і можливості держави.

У мене все. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді поставлю на голосування все-таки, щоб заслухати  Костянтина Єлісєєва у нас щодо призначення  послів… З того рішення, яке ми  проголосували все-таки, щодо направити лист Президенту. Хто за таке  рішення? Одноголосно. Дякую.

 

АР’ЄВ В.І. На зустрічі з  Президентом, фракція, яка була і виступила з цього приводу Ірина Геращенко з приводу бюджету   і збільшення фінансування мушу для протоколу поінформувати, що Президент жорстко підтримує вимоги…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Наполягання на 320 мільйонах, як мінімум…

 

АР’ЄВ В.І. На тому, щоб  збільшити до необхідного, до потрібного  рівня бюджет Міністерства закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я правильно розумію, колеги, що це означає, що ми з вами продовжуємо  боротися за те, щоб ми все-таки наше  рішення про 320 мільйонів,  на яких ми наполягали, воно було враховане урядом  при формуванні бюджету. Правильно?  Тобто ми продовжуємо, ці 200 мільйонів, про які вони зараз говорять, нас не зовсім влаштовують. Правильно?  І ми продовжуємо з вами цю… Ну, да, я просто  хочу, що ми не заспокоємося  на цих 200 мільйонах. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я думаю, що оскільки ми почали  говорити про вакантні посади  послів, і ми ще восени говорили про реформу дипломатичної служби у сферах зовнішніх зносин, і тоді одна з причин була, що  немає Закону про  держслужбу. І я пропоную, оскільки Закон про держслужбу прийнято, і з  1 травня він уже  буде діяти, дуже важливо було б на комітеті, знаю, що завтра буде презентація в Національному інституті стратегічних досліджень бачення реформування, а ми хотіли б почути офіційне бачення реформування, як це бачить МЗС.

Звідки я знаю – запрошення отримала.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це МЗС, це Національний інститут стратегічних досліджень робить своє громадське обговорення.

Тому, колеги, я пропоную поставити на голосування, щоб заслухати Міністерство закордонних справ на першому засіданні в січні щодо бачення реформи дипломатичної служби, зважаючи на те, що вже є всі підстави представити реформу, зважаючи на те, що держслужба прийнята закон.

Хто за таке рішення?  Дякую, колеги. Отож в порядок денний наступного засідання внесемо.

Хотіла подякувати Вадиму Володимировичу за участь, за внесок, за співпрацю з комітетом. Перепрошую, можливо, що сьогодні мав міністр почути настрої комітету, але…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви йому обов'язково передавайте, ми йому теж передаємо, хотіли б його частіше теж бачити разом з привітаннями з Дня дипломата, так.

Колеги, переходимо до четверного пункту порядку денного.

Сергій Олегович Кислиця, заступник міністра закордонних справ україни, про перспективи та пріоритети зовнішньої політики України як непостійного члена Ради безпеки ООН, це Світлана Заліщук запропонувала включити в порядок денний.

Хочемо подякувати всім дипломатам і особисто Сергію Олеговичу за ту роботу, яку здійснювалася з різними членами ООН для того, щоб Україна отримала цю перемогу і тепер почути плани на 2016 – 17-й рік, як ми використовуватимемо цей шанс.

Будь ласка, вам слово.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Дякую.

Дійсно ми отримали дуже значну перемогу  і навіть важлива не цифра 177, це кількість голосів, які за нас віддали, важлива зовсім інша цифра. Цифра 14, це цифра тих, з 193 членів Генеральної асамблеї, які повелися на російські умовляння. Тобто якщо така впливова країна, як Російська Федерація, може умовити лише 14 країн, це про щось говорить.

До речі, я був на консультаціях в Вашингтоні і в Нью-Йорку, і на наступному тижні буду один день в Пекіні, тому що Пекін також хоче з нами провести консультації відносно наших пріоритетів в Раді Безпеки.

Не буду називати країну, але це країна "Великої п'ятірки", яка сказала мені у Вашингтоні, що "не перебільшуйте значення Російської Федерації в Раді Безпеки".

Разом з тим, не можна – це вже від мене, - применшувати значення Російської Федерації, тому що, по суті, Рада Безпеки є продуктом регулювання світотворення останніх років Другої світової війни, коли відомі країни під себе створили це утворення. І на сьогоднішній день, на мою особисту думку, те право, ті повноваження, які має Російська Федерація як постійний член, є рудиментом минулого століття, але це залишається в неї в розпорядженні, допоки буде існувати сама Рада Безпеки.

На сьогоднішній день в Раді Безпеки на порядку денному стоїть 68 питань. Ви можете ознайомитися, або я можу надати копію всім, кому цікаво. Серед них є в тому числі і українське питання, воно наразі стоїть під номером 51, але номер не важливий. Є такі питання, які знаходяться на порядку денному з 1958 року, з 1960 року, з 1973 року. Більшість з цих питань стосуються конфліктів, які, на жаль, до сьогоднішнього дня тривають. Це в тому числі, наприклад, і розподілений Кіпр і інші.

Звісно, що всі ці 68 питань, які стоять на порядку денному, для України не становлять пріоритет, хоча Україна буде брати участь в їх обговоренні. Тому у нас в Міністерстві закордонних справ - я теж можу показати, - створена така таблиця, де всі ці 68 питань розбито на кластери. І з тих 68 питань вичленені ті питання, які для нас становлять пріоритет.

Крім конкретних пунктів порядку денного, у нас є і тематичні пріоритети. У нас їх в цілому 11. Я вважаю, що це забагато, тому що, наприклад, у постійного члена Ради Безпеки Китаю їх 4 чотири, пріоритети.

Ну, серед наших пріоритетів я можу назвати наступні. Це протидія російській агресії, забезпечення універсального дотримання цілей та принципів  Статуту ООН, посилення миротворчого потенціалу ООН, підвищення прозорості та демократичності роботи Ради безпеки і інші пріоритети, я можу потім їх уточнити. Але  за браком часу я не буду всі 11 перераховувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є довідка.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Напевно, так, у вас  є довідка.

Таким чином,  чому принципово важливе серед багатьох міркувань членство в Раді  безпеки? Якби воно не було важливо, то та ж сама Японія, яка є членом ООН всього-на-всього 60 років, а не  70 як Україна,  була обрана    вже 11 разів до складу Ради безпеки і намагається стати постійним членом.

Вплив на глобальній світовій арені, я вибачаюсь, якщо  я буду казати   банальні речі, може залежати або від вашого потенціалу економічного, військового або від унікальності  вашої позиції на цій   глобальній арені. Наступні   два роки ми будемо країною, до якої вереницею  будуть йти  багато  з  193 країн-членів Генеральної асамблеї і просити врахувати їхні національні  інтереси при розгляді Радою безпеки  тих питань, які залежать від Ради безпеки.  Да, я буду казати вульгарно, але це факт, це буде  такий  глобальний міжнародний торг. І це не так   часто трапляється, коли до України, дійсно, будуть ходити і про щось просити. 

До слова   я  хочу вам сказати, що наступний такий шанс отримати вплив на  глобальній арені для України  не може статися,   хіба що ми підемо на конкуренцію,  аж  до  35-го року. Тому що до 33-го  року всі посади, всі місця в  Раді безпеки на виборах  в нашій групі розписані.

Ми  говорили про фінанси. І багато  є критики, можливо, ця ваша дискусія  буде також корисна,  що, мовляв, Україна платить величезні внески в міжнародні організації, зокрема в   Організацію Об'єднаних Націй. Дійсно, на сьогоднішній день Україна платить в Організацію Об'єднаних Націй  2 мільйона 686 тисяч доларів, регулярний бюджет. Це, до речі, майже  в 2 рази менше, ніж ми платимо в Раду Європи. Чи це багато чи  це мало? Це трохи менше ніж 6 центів американських на рік з кожного  громадянина України, 6 центів. Кожний громадянин США, до речі, платить два  долари, але  то не співрівнянні масштаби доходів.

Давайте подивимось на щось більш співрівнянне. Польща платить майже  в 10 разів більше ніж Україна – 24 мільйони. Чехія – 10 мільйонів з половиною. Словенія, в якій населення трохи більше ніж два мільйони, платить більше  ніж два мільйони доларів.

Тому казати про те, що Україна платить неймовірні гроші в бюджет ООН не варто. До речі, Америка  платить 654 мільйони  в бюджет  Організації Об'єднаних Націй.

Тепер на порядку денному у нас залишається, і, знову ж таки, тут я буду говорити також  про гроші,  питання звернення України з проханням розмістити миротворчу місію, миротворчу місію. От  графік  участі  України в миротворчих операціях. Це,  до речі, головне завдання Ради безпеки   підтримання миру. Підтримання миру здійснюється через миротворчі операції, у нас шкала, бачите яка, колись ми були першими в Європі.  У  2001 році… Да, бачите, ми були першими в Європі, восьмими у світі  по  нашому внеску в ОПМ. І, дійсно, до України  ходили і просили. Тобто  від нас щось  залежало в цій  організації. На сьогоднішній день ми 41-ші у світі, і хочемо, щоб  у нас розмістили операцію. До відома, це якщо я зараз не буду на даний момент говорити про  політичні  аспекти миротворчої операції. Чи  відомо всім нам скільки буде  коштувати така операція? Значить, така операція буде  коштувати, якби було прийнято рішення, для  бюджету  Організації Об'єднаних Націй що найменше 1 мільярд доларів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який  контингент?

 

КИСЛИЦЯ С.О. Це   контингенти порівняльні з  тими операціями, які наразі існують із тими  масштабами. Наприклад, операція  MONUSCO коштує 1 мільярд 398 мільйонів на рік.            

Контингент  чого?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Людей скільки буде?

 

КИСЛИЦЯ С.О. Це буде  мінімум 500 миротворців плюс це суттєва база їхньої підтримки логістичної. Це якщо по мінімуму йти. Але я не захищаю ООН, тому що я вважаю, що насправді Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун за допомогою Російської Федерації і під тиском Російської Федерації в цьому році не зробив навіть те, що залежало від нього і на що він має, в принципі, повноваження. Ми пам'ятаємо, Пан Гі Мун приїздив сюди в травні з ідеєю відкриття, паліативне таке рішення, офісу по підтриманню домовленостей, які в Мінську досягнуті; поїхав в Москву, потім до нього прийшов, коли він повернувся в Нью-Йорк, Чуркін і сказав: "Нічого не буде, до цього часу нічого не буде". Але наразі у нас є домовленість з керівництвом ООН і з головними країнами-партнерами, що наше звернення, яке знаходиться у Генерального секретаря і у Раді Безпеки, воно не вважається таким, що закрите або на нього вже дано відповідь, тобто воно залишається відкритим файлом, як то кажуть. І це буде одним із завдань.

Тепер, в чому ще унікальність цього разу нашого членства в Раді Безпеки. Вона полягає в тому, і тут я продовжую попередню тезу, що на наше членство припадає обрання нового Генерального секретаря. На минулому тижні у Нью-Йорку був розповсюджений лист головуючої - бо він готувався за Великобританії, зараз головує США, - де вказані часові рамки. І, таким чином, в липні наступного року має розпочатися офіційно процес призначення. До нього має передувати процес висування кандидатів і співбесіда з ними. Росіяни таким чином це спланували, що бажано, щоб призначення Генерального секретаря відбулося під час їхнього головування в Раді Безпеки, а саме в жовтні наступного року.

Моя особиста позиція полягає в тому, що, попри те, що на сьогоднішній день існує два фактори, які озвучуються постійно в Нью-Йорку, а саме, що за 70 років не було Генерального секретаря з Центральної і Східної Європи, жодного разу, а також не було Генерального секретаря-жінки. Моя позиція особисто полягає в тому, що Генеральний секретар має не підганятися під цей профайлинг, а він має бути постаттю, яка здатна захищати статут ООН і протистояти зовнішньому впливу, так, бо на сьогоднішній день Пан Гі Мун, на мою думку, не може протистояти впливу Російської Федерації.

Відтак, я також в межах, в рамках цього комітету можу озвучити свою позицію. Я особисто буду до останнього проти призначення Генеральним секретарем, якщо буде до цього вестися, генерального директора ЮНЕСКО пані Бокової, яка на сьогоднішній день є одним з офіційних кандидатів. Я вважаю, що Бокова дискредитувала себе на посаді генерального директора ЮНЕСКО і вона не може бути Генеральним секретарем. Більше того, я також не підтримую тезу про те, що хоч помри, але має бути Генсекретар Східної Європи, тому що його не було 70 років. Тому що краще мати можливість висунути пізніше свого кандидата і сильного, ніж наразі погодитися на якогось – ні риба, ні м'ясо.

Ну, це, власне, в межах того, що є. Я можу вам дати відповіді на інші запитання, якщо у вас є, але це те, що я хотів розповісти наразі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Олегович, дуже дякую.

Колеги, в кого є запитання? Можливо, ці матеріали ми зробимо, ну, чи ліньки нам, просто щоб...

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Сергій Олегович, з належною увагою ставлюся до вашої думки, але нам бажано почути не вашу особисту думку, а думку  офіційну, офіційна позиція. Яка офіційна позиція України щодо обрання Генерального секретаря, от? Наскільки я розумію, її ще немає. Це перше питання.

Друге питання. В 1994 році мені особисто довелося забезпечити прийняття унікального історичного рішення Радою безпеки ООН щодо Севастополя. І це унікальне рішення, в якому говориться про те, що Рада безпеки ООН визнає таким, що немає жодних юридичних наслідків рішення парламенту Росії щодо статусу міста Севастополя, українського  міста Севастополя. В тому рішенні Ради безпеки була фраза, сказано про те, що Рада безпеки ООН залишає на своєму порядок денний питання Севастополя. На якомусь етапі питання випало з порядку денного. Очевидно, що хтось з  українських високопосадовців, можливо, дипломатів прийняв це рішення під тиском Росії. Цікаво знати вашу думку, хто спричинився до того, що це питання вилетіло з порядку денного ради безпеки.  Дякую.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Дякую.

Практично, все що я  казав, є не тільки моєї особистою позицією, а також Міністерства закордонних справ, тому що я відповідаю за Організацію об'єднаних націй з 2006 року, завдяки вам, до речі, Борис Іванович, тому що тоді колегія призначила мене на вашу пропозицію директором департаменту ООН.

Тому що стосується моїх доповідей керівництву міністерства і країни по ситуації з Генеральним секретарем. Практично, те саме, що я казав, я доповідаю в тих доповідних Президенту і міністру, і іншої позиції ні від міністра, ні від Президента я не чув. І я хочу з усією відповідальністю сказати, що, практично, в усіх столицях сьогодні немає позиції, кого підтримувати, тому що всі щиро хочуть побачити, хто повисувається.

Що стосується Бокової, що вона настільки себе дискредитувала, що я можу припустити, що це може бути і несправжній кандидат Російської Федерації, це може бути такий… димова така завіса, яку вони здадуть, щоб проявити компроміс, а нам висунуть щось ще більш гидке, а скажуть, ну, це ж компроміс, так що погоджуйтеся.

Тепер що стосується Севастополя, як я сказав, я був директором, у тому числі, і той момент, коли знімався цей пункт з порядку денного, власне, ми мали підтвердити у лютому місяці відповідного року, щоб він зберігався. Значить, у першому відділі, і не в першому відділі також, знаходиться моя доповідна на тодішнього міністра про те, що необхідно зберігати цей пункт. Тому я як директор, який відповідав загалом тоді, зробив все належно. Я мав особисті розмови і з Кожарою, і мав особисті розмови навіть з його радником Костянтином Орлом (Шум у залі)  і пояснював негативні наслідки того, навіть намагався давити на піар-аспекти цієї події, якщо ми не перепідтвердимо. Мені всі тоді пояснювали, що  уже  і парламент  там не той  у тій Російській Федерації, і уряд  там не той, і  президент там  не той,  і реалії зовсім інші.  Таким чином керівництвом, вище за мене на той момент в Міністерстві закордонних справ, було дано вказівку  Сергеєву не підтверджувати зберігання  цього  пункту  в порядку денному  Ради безпеки. Це політична  відповідальність тих,  хто зробив.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  (Не чути)

 

КИСЛИЦЯ С.О. Насправді, ну на сьогоднішній день, як я сказав,  у нас  є пункт порядку денного український  в Раді безпеки  51-й,  і він  буде там лишатися стільки, скільки ми будемо вважати за  необхідне, тому що, щоб його зняти, треба згоду країни, яка його внесла. Це одначе не умаляє тієї важливості, які мав і мав би в нинішніх умовах агресії той пункт, який  завдяки  зусиллям  Бориса Івановича було   внесено  раніше, який зберігався там  з 1994 року.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Є варіанти того, щоб Україна повернула це питання до порядку денного Ради безпеки………? 

 

КИСЛИЦЯ С.О.  Українська   тема знаходиться на постійній основі в порядку денному Ради безпеки.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я розумію. Але   ми тоді  мали би мати, тоді ми мали  два питання, які  стосувалися України на порядку денному, і це би нам давало додаткових можливостей.

 

КИСЛИЦЯ С.О.  Я не думаю, що  воно   давало б додаткове. Все одно говориться  про одне і те саме: про окупацію Криму в рамках засідання з того  пункту, який він є сьогодні, і  говориться про Схід.  Тут важливіше не це, тут важливіше те, що  те,  про що каже  Борис Іванович, воно є ілюстрацією  взаємодії тодішнього керівництва країни і МЗС  з Російською Федерацією як частина великого плану, якщо ви запитаєте мене.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги,  я не випадково поставив питання  про Севастополь для  Сергія Олеговича. Я згоден з  Сергієм Олеговичем, що сьогодні битися за те, щоби повернути питання Севастополя рішення 70... 1993 чи 1994?

 

КИСЛИЦЯ С.О. Дев'яносто третього.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дев'яносто третього року немає сенсу, оскільки нинішній пункт порядку денного по Україні, він поглинає тут тему, яка була ще вирішена на нашу користь в 1994 році. Хоча ту тему ніколи не  можна забувати, тому що це унікальне рішення Ради безпеки  ООН на нашу користь. Принаймні один з двох пунктів анексованих територій, а саме, вони називаються Крим і Севастополь, є рішення відповідне Ради безпеки ООН.

Але я що хотів запропонувати? Я хотів би, щоби комітет звернувся до Президента з проханням дати доручення – розслідувати причини зняття цього питання з порядку денного. Нагадаю, що це було ще до агресії Росії, значить, це явно антиукраїнська акція була. І я маю підстави стверджувати, що та людина, яка це зробила, вона зараз працює під керівництвом Президента. Тому я пропоную звернутися до Президента, щоби повернулися до цього питання, розслідували. Нам не обов'язкова публічність розслідування, але нам треба, щоби принаймні Президент знав про те, що робилося тоді, коли людина, яка у нього працює, зробила проти України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за таке звернення до Президента? Одноголосно. Які ще є питання по четвертому пункту порядку денного?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Олегович, ви розраховуєте на комітет,  розраховуєте, якщо треба якісь звернення оперативно через парламент,  постанови, ще щось. Плюс, якщо потрібно від груп дружби, від представників наших в парламентських асамблеях, тобто, щоб ми якось координували роботу там. Ми проводили, зокрема, колись стіл великій по культурній дипломатії, там теж обговорювалося питання фінансування культурницьких заходів на підтримку політичної позиції України в ООН під час Радбезу достатньо продуктивна  була розмова. Тому звертайтесь кажіть, що потрібно завчасно,  і будемо  координувати наші зусилля. Також  надсилайте апдейти, те, що ви й так робите в режимі там  меседжі в пошті, але якщо треба, тобто ми готові допомагати.

Будь ласка, Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я хотіла кілька слів додати. Дякую, Ганно.

Справді, оскільки ми беремо сьогодні дуже активну участь, я говорю зараз про парламентарів, через різні представницькі органи різних  міжнародних структур , де тема ООН так чи  інакше   піднімається. До нас є питання з боку колег в контексті того, які перед нами  стоять пріоритети і над чим  ми працюємо. У нас є можливість  на різних міжнародних майданчиках порушувати  ці питання і  посилювати насправді позиції нашого  МЗС в  різних цих аспектах.

Тим більше, що  ці пріоритети, які  ви сьогодні озвучили, які у нас є в рамках Ради безпеки ООН, вони так само  перетинаються з  пріоритетами і в ПАРЄ, і в ОБСЄ, і в Парламентській асамблеї НАТО, чи низка абсолютно… От боротьба з тероризмом, процеси  …роззброєння і розповсюдження, ну, і так далі. Зрозуміло, що  українське питання.

Тому тут зрозуміло, що  між нами може  існувати сенергія. Я пропоную просто регулярні  влаштувати якісь принаймні, там  раз на півроку, раз на квартал, зустрічі, обговорення, обмін думками. Це перше.

І другий момент, я хочу зауважити, дуже  багато є запитів теж з боку громадянського суспільства, журналістів, розуміння, яка сьогодні роль України в  Раді безпеки ООН, що ми робимо? Тому, можливо,   треба посилювати публічний аспект, що ми робимо,  звітувати  про це. Я думаю, що це дасть можливість, в тому числі  українському суспільству більше  розуміти, яким чином  ми діємо сьогодні як міжнародний гравець. Це просто збільшить  довіру до нас як, і до  МЗС, і до  нашого комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную ще відразу оці пріоритети  Україна в Раді безпеки ООН відправити всім  керівникам фракцій і груп у парламенті для  їхнього використання. Оскільки там є багато членів груп дружби, парламентських асамблей просто, щоб оця довідкова інформація  в них була. Хто за таке  рішення? Є.

Будь ласка, Іванна, і  переходимо до наступного.

 

_______________. (Не чути)

 

КИСЛИЦЯ С.О.  Я просив би це зробити не  раніше ніж з середини січня, тому що ми маємо зробити  їх офіційне представлення  спочатку в Раді безпеки.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А, підтримуючи те, що говорила Світлана і  Ганна, я хотіла би просити вас може дуже  коротко з орієнтувати нас стосовно тих рішень, які були прийняті МЗСом стосовно посилення нашого представництва під час головування. Головування, перепрошую, непостійного членства в Раді безпеки ООН, і чи це, ну, там, достатньо…

 

_______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, на весь період там. І чи це підтримано фінансово в тому кошторисі, який… в тому бюджеті, який принаймні на даний момент, яким ми оперуємо в проекті кошторису.

 

КИСЛИЦЯ  С.О.  Дякую. Значить, на сьогоднішній день ми виходимо з того, що чисельність дипломатичного складу постійного представництва на наступні 2 роки буде на рівні 20 дипломатів. Чи це багато, чи мало, я назву цифри тих непостійних членів, які були до нас: Йорданія – 17, Литва – 17, Нова Зеландія – 19, Іспанія – 26, Франція, постійний член – 40, Російська  Федерація – 81, це лише будуть дипломати плюс іще, там, загальна кількість, яка більше 120, Сполучені Штати, лише дипломати – 148 для того, щоб усвідомлювати масштаби країн. Чи це багато, чи мало життя покаже. Я сторонник того, повірте мені, що краще мати 5 висококласних дипломатів ніж 15 балбесов.

Але, разом з тим, я хочу вам сказати, ви всі бували і буваєте регулярно в Нью-Йорку. На сьогоднішній день… На жаль, Вадима немає, може би він доповів.

У жодного дипломата в Сполучених Штатах, де повністю відсутнє як явище природи безкоштовна медицина, немає медичної страховки.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Та це всюди немає?

 

КИСЛИЦЯ  С.О.  Ні. Ви не можете порівнювати умови Європи, де є опція державна медицина плюс приватна медицина.  І опція Сполучених Штатів на відміну від Канади через кордон, де просто в природі не існує безкоштовної медицини і, де апендицит, ще в ті роки, коли я працював в Вашингтоні, це було 10 років тому, коштував 18 тисяч. Розумієте? Тому це таке.

Плюс. Через ті ліміти, які доведені на житло, наші дипломати мають жити від постпредства мінімум 5, 10 подекуди і більше міль від постпредства. Це година роботи… їзди.  І все інше. Відсутність дитячих садків. Раніше колись…  

(Загальна дискусія)

 

КИСЛИЦЯ  С.О. Наразі  3 машини в Нью-Йорку.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  (Не чути)

 

КИСЛИЦЯ  С.О. Це не передбачено.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це не передбачено в цих  320 мільйонах, за які ми боремося, це не допоможе в цій ситуації. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іваночка, тобі  нагадати, який лист МЗС прислало і без тих  320 мільйонів просто-на-просто, якщо  б  це не була ініціатива комітету. Я просто не  хочу зараз… Я просто   промовчу. Хто заважав МЗС присилати не  300 мільйонів після нашого, а мільярд?

 

КИСЛИЦЯ  С.О.  Але Борис Іванович підтвердив, бо Борис Іванович також працював, коли  ми були  в Раді безпеки. Я вважаю, що навіть попри такий  ганебний стан фінансового забезпечення, дипломати будуть   пишатися тим, що вони працювали у Нью-Йорку під час нашого членства в  Раді безпеки. Тому  що це унікальна  можливість. Наступна  така можливість, як я сказав,  не буде раніше ніж  через  20 років, розумієте. А після двох років, що вони проведуть  в Нью-Йорку на Раді безпеки, то  їх можна буде засилати в будь-яку установу нашу закордонну, розумієте.

І зараз у нас, насправді,  проблема, я відкриваю вам трохи карти не з тим, як експертів знайти трохи  в Нью-Йорк, тому що там   ми  знайшли через конкурс, до речі, люди приходили з усієї системи, а як забезпечити в центральному апараті оонівський напрямок. Тому що на сьогоднішній день в принципі немає висококласних дипломатів як  кластер  в центральному апараті.

Друга проблема.  Тому  що на відміну від  відразу пострадянських  часів, коли у нас було ціле гроно дипломатів, які пройшли  багатосторонку, тому що у нас, власне, був вихід  лише  на  багатосторонку. На сьогоднішній день, Царство Небесне  Удовенку,  Зленко  на  пенсії, Борис Іванович – в парламенті. Все, розумієте. І це проблема.  Але за ті гроші, що платять  в центральному апараті,  краще не наймати  людей, аніж вони будуть там номінально сидіти, розумієте.  І це  я відверто вам кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Олегович, дуже дякуємо.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Борис Іванович, ми почали боротися  за збільшення фінансування, спільно це все робимо, але чекаємо також більш проактивної позиції, голосу Міністерства закордонних справ, не боятися Мінфін, що він скаже, а відстоювати своє.

Колеги, пропоную, у нас просто часу вже залишилося дуже мало, ми подякуємо Сергію Олеговичу за роботу, за працю, от, за той ентузіазм, який є, і тримає наші успіхи.

Переходимо до п'ятого пункту. Світлана Петрівна, вам слово, коротко розкажіть нам і тоді заслуховуємо експертів.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Шановні колеги, я звернулася до нашого комітету аби поставити на розгляд питання в контексті розгляду проекту Конституції, який був нещодавно внесений Президентом України до Верховної Ради, який ми вже вчора чи позавчора, вчора успішно направили до Конституційного Суду. Зокрема, проект Конституції містить позицію щодо ратифікації Кримінального ... ратифікацію Римського статуту, який ми неодноразово це питання з вами розглядали, присвячували йому увагу.

Я би хотіла, щоб ми звернули на нього увагу, тому що позиція комітету була як раз щодо пришвидшення ратифікації Римського статуту, приєднання, визнання юрисдикції кримінального суду. І в цьому контексті, я думаю, що ми повинні ухвалити певне рішення.

Давайте заслухаємо всі сторони, яких ми запросили щодо позиції в контексті цього проекту Конституції, яким чином воно зараз сформульоване і подане, і вирішимо: чи можемо ми рекомендувати, за результатами цього обговорення, ухвалити певні рішення. Давайте просто перейдемо до розгляду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Петрівна.

Тоді  пропоную зразу Герасименко Олег Владиславович, будь ласка.

Але, якщо можна, дуже коротко... Будь ласка, Олег.

 

АР’ЄВ В.І. Давайте регламентуємо час виступів. А? По дві хвилини, не більше. І я попросив би головуючого стежити і переривати, якщо буде більше, ніж регламент. Дякую.

 

ГЕРАСИМЕНКО О.В.  (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Владиславович.

Пропоную зараз заслухати Катерину Григорівну Шевченко. Будь ласка, Міністерство юстиції. Але, якщо можна, зразу коротко ваші пропозиції. Дякую.

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Я стисло.

Ну, аналіз наших міжнародно-правових зобов'язань, в принципі, не дає підстав вважати, що якісь конкретні строки ратифікації покладені на Україну. Тобто Міністерство юстиції не може висловитися щодо доцільності. Перш за все ми не бачимо обґрунтування цієї позиції в законопроекті, тому важко визначити аргументи для цих "Перехідних положень".

Але хотіла б наголосити, що внесення змін до Конституції в запропонованій редакції не вплине на зобов'язання України співпрацювати вже сьогодні з Міжнародним кримінальним судом, яке випливає з двох заяв, які Верховною Радою були внесені. І ми будемо все одно вносити найближчим… в наступному році пропозиції щодо внесення змін до КПК, для того щоб створити належний механізм міжнародного співробітництва в кримінальних справах, а саме взаємодії з Міжнародним кримінальним судом, на даному етапі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Михайло В'ячеславович Чеплига, будь ласка, представник Уповноваженого з прав людини.

 

ЧЕПЛИГА М.В. Наша позиція така, що якщо вносяться зміни в Конституцію зі словами "може", це практично нічого не вноситься, а відтак сенсу в принципі не існує.

Позиція дуже проста, вона співпадає з позицією громадського суспільства, що слово "може" вилучаємо. Випливає необхідність ратифікації Римського статуту і ………. внесення відповідних змін до Конституції випливає з Угоди з Європейським Союзом, що є міжнародним зобов'язанням. Так, я розумію, що є юридичні нюанси, коли можна спорити чи можна це зробити без внесення змін до Конституції і, яким чином діє Європейський суд з прав людини. Але, тим не менше, підкреслюю, Європейський суд не розглядає справи по суті. Відтак, внесення змін до Конституції необхідне, це пункт перший. Це дозволить, по-перше, дійсно про це говорили, з 2017 року можна буде також розглядати злочини агресії вчинені, зокрема, третіми особами, які наразі мають імунітет перед національними судами, бо це вищі посадові особи іноземних держав або втекли за межі України. Ефективне розслідування злочинів, що вчинені та вчиняються в Криму і на сході України дозволить забезпечити право всіх потерпілих від цих злочинів на справедливе вирішення їх справ, покарання винних і отримання компенсацій тощо.

Відтак, позиція уповноваженого така, що необхідно шукати механізм для того, щоб внести такі зміни до Конституції, де не буде слів "може", а буде чітке визнання імперативу, що зробить можливим одразу і перейти до ратифікації Римського статуту в тому числі в парламенті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Віктор Лаврентійович Мусіяка заступник голови Конституційної комісії. Будь ласка.

 

МУСІЯКА В.Л. Ну, те, що я скажу найменшою мірою буде виражати точку зору Конституційної комісії, тому що формула, яка закладена в частину шосту статті 124 ніяким чином не визначає перспективи ратифікації Римського статуту. Ну, звісно, можете собі уявити, ну, от ….., Україна може визнати юрисдикцію і так далі. І, між іншим, Конституційна комісія не подавала Президенту текст, який в першій статті чи в першому пункті "Перехідних положень", де сказано, оце положення частина шоста статті 124 вводиться в дію через 3 роки після введення в дію змін до Конституції. Значить, Україна може приєднатися ратифікувати. Але це може буде через 3 роки. Скажіть, над чим це знущання? Може через 3 роки.      

І оте, що ви говорите, ви правильно говорите, від нас вимагають уже, тим більше, треба просто  дотримуватися пристойності, ми взяли на себе зобов'язання. Там не тільки 8 стаття Договору про асоціацію, а і 24 частина третя, так. Вибачте, будь ласка, уже все, Конституційний Суд сказав, що треба внести зміни до Конституції, їх треба вносити. Але що треба робити? Маю вам сказати, ну, вже досвід я маю величезний з цієї точки зору, буде вам важко боротися за те, щоб в статті відповідно було сказано, що Україна визнає юрисдикцію, але треба не отой пункт 1, що через три роки, а там записати нормальну позицію, що оцей пункт 6... частина 6 124-ї вступає в дію після ратифікації Римського статуту. Уже хоча б визначеність якась буде: не через 3 роки чи колись, може, а – після ратифікації, і все робити для того, щоби ратифікувати Римський статут, але це треба, щоб це було в тілі.

І ще одна річ, ви знаєте, є таке правило, що, ну, в 8 статті Конституції передбачено, що статті Конституції, положення Конституції мають силу прямої дії і можна просто на статтю послатися і відповідно вимагати відповідних дій від тих чи інших органів,захищати своє право. Ну, як можна оце положення "може" застосувати прямо, скажіть, будь ласка? Я  до того що це як раз оте, що я здивувався, що Венеціанська комісія в цьому сенсі не сказала: відсутнє дотримання принципу юридичної визначеності, чітко має бути визначено.

І останнє, останнє, є ще ж, ви пам'ятаєте, проект 1788. Так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

МУСІЯКА В.Л. Окремий, точковий, так. Да,  окремий, точковий законопроект, 155 підписів народних депутатів. Ви пам'ятаєте, що це було в той же день, що і зареєстровано проект змін до Конституції Президента щодо недоторканності депутатів і суддів, але ж той проект пройшов все, а цей навіть не внесений до порядку денного сесії. Я вам маю сказати, майте на увазі, будь ласка, просто з власного досвіду, не можна робити, тому що антиконституційне.  150 депутатів і Президент мають право ініціювати внесення змін до Конституції. Зупинити цей процес неможна. Ви маєте ставити в порядок денний. І те, що  ви вчора проголосували, ви не мали права не голосувати, ви мали направити. Це право  суб'єкта  законодавчої  ініціативи. Ви уже, коли прийде звідти, ви вже з ним працюєте, або ви його  приймаєте, або ні.  І я вас прошу, будь ласка,  коли піде мова  уже перед схваленням, попробуйте все-таки на цьому настояти,  неможна цю формулу залишати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо   ми зберемо  150 підписів і внесемо після…

 

МУСІЯКА  В.Л.  Я просто  не хотів, це ж часу, бачите,  2 хвилини,  хоч  я перетягнув,  мабуть. Внести зміни  в той, як там Купрія чи як там умовно, 155 підписів, внесіть там цю  формулу, про яку  я  вам   говорю, що визнає  і у відповідний пункт "Перехідних положень", що після ратифікації вступає і все.  І вносить в порядок денний, тому що доля того законопроекту 3524, ви розумієте, ще така, невідома. А це треба бити в точку, це треба окремо ставити. Якщо той пройде, то ради Бога,  але той має пройти тільки за цією формулою, що Україна визнає, і там після ратифікації. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Будь ласка,  Ольга Степанівна Литвинчук, Генеральна прокуратура України. Прошу.

 

ЛИТВИНЧУК О.С.    Дякую. Я  хотіла б  сказати, що сформована була позиція Генпрокуратури після опрацювання саме  цього  проекту. І ми   необхідність ратифікації Римського статуту вбачаємо необхідність згідно із взятими міжнародними  зобов'язаннями  Україною. Проте за  результатами опрацювання ми маємо  зауваження  з приводу формулювання про те, що попередні доповідачі казали, оскільки  це не відповідає положенням  самого Римського статуту, відповідно до яких МКС доповнює національні органи кримінальної  юстиції.  І також необхідно враховувати те, що вже  Конституційним Судом України зроблено висновок в  2001 році, справа про Римський статут,  яким   Конституційний Суд вже визнав  Римський статут таким, що  не відповідає Конституції України  в частині, що стосується положень Римського статуту, за якими міжнародний кримінальний  суд доповнює національні органи кримінальної юстиції.

І в зв'язку з цим Генеральною прокуратурою запропоновано було в листі нашому своє формулювання частини третьої статті 124 Основного Закону, я можу  її процитувати. Але я так розумію, що  вона у вас є в  матеріалах.

З приводу доцільності відтермінування набрання чинності  запропонованою нормою на 3 роки ми бачимо, що питання в принципі не в доцільності відтермінування, а в тому періоді, на який відтерміновується ця  норма. Тому що  ми всі знаємо, що необхідність… Є необхідність у приведенні національного законодавства у відповідність до вимог Римського статуту. Ми точково означили питання проблемні в нашому листі, які необхідно  привести у відповідність. Це і питання незастосування строків давності до злочинів, які підпадають під юрисдикцію МКС, і включення до кримінального та  кримінально-процесуального  законодавства відповідних змін щодо складів злочинів агресії та злочинів проти людяності, і положення  щодо імунітету посадових осіб, і можливості передачі осіб після відбуття покарання  до іншої держави у  відповідності до  положень  Римського статуту.

Тому наша позиція, перш за все, зводиться до того, щоб привести  редакцію цієї норми, врахувати в цій нормі, доповнюючи  характер Римського  статуту, а щодо доцільності відтермінування ще раз подивитися питання з приводу цих строків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Я прошу зараз виступити Галабалі Маркіяну, адвокатська дорадча група, і тоді для Світлани  сформувати пропозицію  для комітету і  голосування. У нас ще є ряд питань, двом членам комітету треба йти  на інші зустрічі, а ми маємо проголосувати за ті рішення.

Будь ласка.

 

ГАЛАБАЛА М. Шановна головуюча!  Шановні члени комітету і присутні! Перша теза. Абсолютно недолуга норма  по відтермінуванню. Жодні аргументи не приймаються і є такими, що не заслуговують на увагу.

Друге. Який механізм виправлення цієї помилки, я наразі для себе не бачу. Чотирнадцятиденний трок для внесення альтернативних законопроектів вже сплив. Тому, шановні депутати, може ви якийсь і найдете механізм. Але особисто моя позиція це те, що, звичайно, що законопроект про внесення змін до Конституції через цю недолугу помилку не можна в жертву приносити через цю норму про відстрочення, відтермінування ратифікації Римського статуту.

І третє. Я в себе все-таки хотів би я і суспільство знати героя, хто порадив Президенту внести цю пропозицію в його законопроект. Тому що через таких радників ми опинимося в міжнародній ізоляції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, члени комітету, хто готовий, має запитання, тут ще є ряд експертів з громадських організацій, якщо хтось хоче виступити, будь ласка, піднімайте руку, називайтесь, якщо ні, будь ласка, тоді запитання від членів комітету. Коротко, дуже коротко.

 

ГЕРАСИМЕНКО О.В.   …про яку говорили декілька промовців. Значить, може визнати юрисдикцію МКС на умовах, визначених у Римському статуті. Фактично вона відтворює практику тих країн, які стикалися з аналогічними проблемами, пов'язаними з висновком Конституційного Суду 2001 року. І є аналогічна норма в французькій конституції, Французька Республіка може визнати юрисдикцію МКС на тих умовах, які визначені Римським статутом. Тому тут немає нічого такого, щоб суперечило загальній логіці і нашим підходам. А, в принципі, як і сказав, МЗС підтримує ратифікацію.

 

ДУМИЧ І. Дякую за надане слово. Мене звати Ірина Думич, я представляю правозахисний порядок денний – це платформа правозахисних організацій. І, власне, після того як Комітет з питань правової політики відхилив законопроект 1788, ми видали звернення до народних депутатів і наша позиція дуже проста і чітка. Ми вважаємо, що ратифікація Римського статуту не має, не може…  це питання, яке не має часу на зволікання, і це потрібно робити зараз. Ми розуміємо, що конституційний процес тривалий, він  також може тривати близько року, і ця норма про відтермінування є абсолютно неприпустимою.

І також я хотіла звернути увагу на те, що я не погоджуюсь із представником Міністерства юстиції, яка вважає, що е не вплине на наші стосунки з МКС, ратифікація Римського статуту. Це не зовсім так, оскільки декларації, які подала Україна, вони є обмежені в часі, вони стосуються тільки тих злочинів, які відбувалися і мали місце на території країни в зазначений час. Все, що після декларації, воно не буде розглядатися в суді до того, як ми його не ратифікуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, шановні члени комітету, хто має питання додаткові?

Будь ласка, Володимир.

 

АР'ЄВ В.І. Я так розумію, що раніше можливість ратифікувати обмежувалось рішенням Конституційного Суду. Зараз ми вносимо в Конституцію варіант, що це можливо, да?

Тобто я хотів одне запитати. Ратифікація норм – це окреме, передбачає окремий законопроект. Виходить, якщо в Конституції записувати це як прямою нормою, то це означає, що ми ратифікуємо це Конституцією? (Шум у залі) Ну, от я хотів…

Або тоді, якщо це все одно у нас … якщо все одно у нас є необхідність буде окремо ратифікувати, то про  що ми тоді сперечаємося? Тоді …

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дуже дякую.

Отже, колеги, я хочу зауважити, перше, ми в рамках Угоди про асоціацію чорним по білому зобов'язалися приєднатися, ратифікувати Римський статус і визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

Друге, я повторюю слова одного з виступаючих, що у 2017 році якщо набереться 30 країн, які ратифікують Римський  статут у контексті підтримки розслідування юрисдикції МКС щодо агресії, то вони вступлять в дію. І ми можемо бути тією країною учасницею, яка набере… не тільки візьме обов'язки в рамках декларації, але отримає повноправні права, збору асамблеї і так далі. Тобто там передбачена низка прав.

Третє.  Я хочу зауважити, що, Володимир правду сказав, чому раніше ми не ратифікували  Римський статут. Це було  політичне рішення колишньої влади  в Україні, яка боялася розслідувань певних справ. І ми розуміємо,  ми говоримо  про справу Гонгадзе. На сьогоднішній день, коли немає такого рішення, коли немає тієї влади, ми повинні   дати чіткий аргумент і пояснити суспільству і міжнародному суспільству,  чому ми не ратифікуємо Римський статут зараз і чому ми відтерміновуємо його на 3 роки. Я хочу наголосити, в публічній площині немає жодного аргументу  ратифікації Римського статуту і публічних аргументів, чому ми зробили  відтермінування цієї норми, тобто їх не існує. Я хочу зауважити, що вони повинні вийти в якусь публічну площину.

Наступне.  Щодо законопроекту Купрія.  Я не вважаю, що це буде ефективно, якщо ми  будемо зараз  повертатися  до цього законопроекту. Чому? Тому що ми будемо працювати  з нинішнім проектом  Конституції.

Моя пропозиція таким чином формується наступним   чином.  Я пропоную   в період між першим і другим читанням внести зміни до проекту Конституції. І я пропоную, щоб комітет виступив авторами  цього законопроекту для того, щоб ми знайшли 150…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправки.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Поправки відповідно до нинішнього  внесеного вже проекту Конституції і збирати  150 голосів для того, щоб змінити цю норму.  Я не бачу політичної волі за те, щоб   законопроект  Купрія зараз   насправді рухати. Тобто політично я не бачу такої можливості.

І наостанок тільки скажу. Я хочу  зауважити, що  ми беремо відповідальність за те, друзі, Україна, справді, подала від декларації до МКС і  визнала її юрисдикцію на певний обмежений час. І це означає, що будь-які злочини  воєнні  (war crimes) або злочини проти людяності, які відбулися після того періоду, на який ми подали декларацію, насправді МКС  не будуть розглядатися. Таким чином ми пропонуємо Україні  уможливити безкарність по відношенню до тих злочинів, які будуть відбуватися в той період, на яку  декларацію ми не подали. І тому питання до нас: в умовах… ще останній аргумент6 в умовах, якщо ми сумніваємося в інститутах наших правоохоронних органів або судочинства, і може статися так, що злочини під час Євромайдану або злочини військові, які не будуть  розслідування нинішньою українською правоохоронною системою, не приєднуючись до юрисдикції МКС, не визнаючи ратифікацію, ми залишаємо цей простір просто "білою плямою". Ми кажемо, ми не беремо як парламентарі відповідальність за те, що ця … що кара буде встановлена. От я хотіла на це звернути увагу.

Тому пропозиція – ініціювати законопроект, збирати 150 підписів і вносити на період між першим  і другим  читанням, як того вимагає процедура Конституції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим, як ставити на голосування, Ірина Степанівна, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я би хотіла чуть-чуть відкоректувати  ……. тези на рахунок того, що він має бути ратифікований.

Вже неодноразово в Інтернеті звучало те, що Міжнародний кримінальний суд зазначив, що він не може розглядати злочини на Майдані, що це  не є… тому що вони не є розтягнуті в часі. Почекай, Свєто, я не закінчила, не махай головою.

Для того, щоб зрозуміти, які питання буде розглядати Міжнародний кримінальний суд, треба розуміти, перше, ці злочини мають тягнутися певний час, довгий, що підтверджується і підпадає наша   агресія на Сході і дії, які відбуваються на Сході, це є довгий період, а не місяць чи місяці три на Майдані, є питання, а саме питання агресії, яка продовжується більше півтора року і питання окупації Криму, і ті злочини, які там відбуваються, тобто ми чітко підпадаємо під Міжнародний кримінальний суд.

І друге, неможливість українськими судами розглядати ці питання, так як злочинці знаходяться на окупованій території. Тобто вести слідство і розглядати ці питання саме українським судом тут ми не можемо. Тобто ми чітко по агресії  підпадаємо під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Це не … Ну, оці тези мої, ну, як би лягають логічно саме для того, щоб ми виступили за ратифікацію оцього Міжнародного кримінального суду.

Але дуже цікаво було б, звичайно, і наказати Росію. Тому нам дуже цікаво, щоб у 2017 році ми були саме тою країною, яка дасть можливість розглядати питання по агресії, залучаючи сюди Росію і вище керівництво.

Тому наша задача на сьогоднішній день лише переконати зал зібрати тих 150 депутатів, їхні підписи, внести цю  поправку і працювати з тими змінами, які ми  маємо на сьогоднішній день. Оце єдине, що я хотіла добавити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги… Давай, Світланка!

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я хочу відповісти, уточнити питання пані Ірини. Як ви знаєте, ми подали, справді, дві декларації. І сьогодні прокурор МКС сказав що він не володіє достатньою кількістю аргументів для того, щоб визначити юрисдикцію тих подань, які зробила Генеральна прокуратура України. І на цьому етапі Генеральна прокуратура посилює свою аргументацію для того, щоб МКС визнав таки свою юрисдикцію. І є три аргументи і три критерії, за якими ця юрисдикція буде визнана.

Перше – це географічна розтягнутість. На сьогодні Україна не подала достатньо фактів, щоб показати, до Євромайдан відбувався не тільки в Києві, а в усіх регіонах України. І це наша з вами проблема – громадянського суспільства, Генпрокуратури, парламенту, що ми не систематизували факти. Ми кажемо, насправді, ми подаємо світу сигнал, що цих злочинів проти людяності не відбулося.

Друге – це  масовість. Ми не доказали, не довели, що це не стосувалося лише ста людей, вбитих на Майдані, а це стосувалося сотень журналістів, активістів і так далі.

І третій критерій – це так званий "визначеність політики", це означає, що коли Янукович, міністр Захарченко, СБУ і так далі, тобто вищі керівні чини давали вказівку щодо реалізації вбивств, і це були не так звані "випадковості". Саме тому ці позиції, які ви кажете, вони навпаки посилюють нашу потребу…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я дуже перепрошую… (Шум у залі) Колеги, я дуже прошу, дивіться, це не заважає Комітету у закордонних справах ініціювати збір підписів на поправки до Конституції між першим і другим… Це між першим чи це щодо першого має бути? (Шум у залі) Ну, дивіться, зараз Конституційний Суд скаже "добре", рекомендує на перше читання. Ми маємо поправки внести до першого читання чи…

 

МУСІЯКА В.Л.  Не перше читання, а схвалення. До схвалення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До схвалення!

 

МУСІЯКА В.Л.  І потім знову послати до Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все! Добре! До схвалення.

 

МУСІЯКА В.Л. Але це  швидко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Колеги, хто за те, щоб… пропозицію Світлани, щоб комітет оформив ці… почав… (Шум у залі) …був автором поправки. Так! Будь ласка. (Шум у залі) Про ратифікацію Римського статуту без цих "може"… (Шум у залі)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Давайте доопрацюємо і додатково розглянемо…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я вважаю, що Віктор Лаврентійович чітку пропозицію… Давайте проголосуємо за те, що ми будемо ініціювати цю поправку, тобто вилучити слово "може", а "визнає" або "визнає" в залежності від наголосу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги, хто – "за"? Одноголосно.

Мексиканська  група створена. Посол Мексики дзвонив, просив, щоб парламент створив, ми швидко ініціювали. Пропоную підтримати створення групи-дружби з Мексикою.

 

ГУЗЬ І.В. А хто голова?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова…  Володя, скажи, будь ласка, бо ми вже…

 

АР'ЄВ В.І.  Голова – Чижмарь. Давайте підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"?

 

АР'ЄВ В.І.   І пропоную зразу звітувати послу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться. Так, колеги, дякую. Послу написати, що група-дружби створена.

Володя, ми ще хотіли би, оскільки були наші друзі в Чилі, Бразилії, по тим країнам групи дружби, які готують звіти, щоб ти нам зробив якийсь апдейт, що за рік, там в січні, куди наїздили наші колеги і так далі, окремо. Це окремо.

 

АР'ЄВ В.І.  Давайте так. Ми зробимо таким чином, як пройде рік перша річниця від затвердження нашого положення про групи-дружби, тобто це буде вже в січні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, це в січні, це навіть швидше.

 

АР'ЄВ В.І.  Одразу відсилаємо всім керівникам прохання в місячний термін підготувати звіт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я пропоную зараз керівникам готувати. Рік минув, керівникам груп-дружби направити від комітету, що просимо підготувати  звіти, хтось проаналізує, і ми будемо робити.

 

АР'ЄВ В.І.  Да, я пропоную, до речі, і не треба, я думаю, все голосувати в Європі. Якщо нема заперечень, то все одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, що? Колеги, далі про  лист… Друзі, далі. Колеги, наступне питання запрошення комітету відвідати парламент Болгарії і  Латвійської Республіки.

 

АР'ЄВ В.І.   ПАРЄ чекає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ПАРЄ. Давай свою доповідь по ПАРЄ, бо це важливіше.

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги, нам потрібно в рамках ПАРЄ зробити дві речі. По-перше, нам треба підтвердити повноваження нашої делегації. Там відбудуться невеличкі зміни згідно з тим, як ми формували її минулого разу рішенням комітету. Під протокол міняються місцями Біловол і Лабазюк. Все. В самій складі делегації. Біловол стає…

Шановні колеги, секретаріату це важливо.

Біловол стає делегатом, а Лабазюк заступником на 2016 рік. І відбувається заміна в комітетах: Мустафа Джемілєв і Марія Іонова міняються між собою місцями. Марія Іонова стає членом міграційного комітету, Мустафа Джемілєв стає заступником у Комітеті з питань рівності і недискримінації. От і все. І надсилаємо вірчі грамоти в такому вигляді.

Ну і другий момент, я вже…

 

______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Але  інформую членів комітету я про…

І, шановні колеги! Почекайте. Шановні колеги, давайте ще один момент. Нам потрібно направити в рамках підготовки до сесії…

Нам потрібно направити в рамках підготовки сесії ПАРЄ лист, який має підписати Голова Верховної Ради України, і направити всім притомним членам Парламентської асамблеї Ради Європи, головам парламенту, крім Російської Федерації, цей лист. І текст, ви могли ознайомитись з поправками Бориса Івановича, там в принципі, там, якщо у когось є ще зауваження. Але цей лист треба ухвалити саме на цьому засіданні комітету, тому що на наступному він просто не матиме жодного сенсу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І по вірчим грамотам теж голосуємо, да?    

 

АР'ЄВ В.І.  По вірчим грамотам заміна Біловола і Лабазюка місцями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"? Добре.

Далі, колеги. Азербайджан, Володя.

 

АР'ЄВ В.І. Да, по Азербайджану цікава ситуація. Є подання, претендує і Тарута, і там  Курячий…. зараз, одну секунду. Наш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, можна так. Давайте ми запросимо Таруту і хто там переміг. Там не Медуниця. Курячий. Давайте ми їх запросимо на комітет, хай нам доповідять і так далі.

 

АР'ЄВ В.І.  Нам треба, да це питання, тому що там є питання в тому, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Курячий.

 

АР'ЄВ В.І. Максим Курячий і Тарута. Я хотів… Зараз, нам потрібно це питання відкласти до наступного комітету за участю Курячого і Тарути, щоб вони пояснили цю ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми їх запросимо на цей комітет.

 

АР'ЄВ В.І. Там ситуація, є багато питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"? Все, колеги.

Далі, наступне питання. Вірчі пройшли.

Комітет розглядав по Фінляндії, ми його  проглядали вже, що поки не буде бюджету, досі ми його не розглядаємо. Поки що ми його переносимо. От, що нам треба, участь Верховної Ради у семінарі.

Світлана, ти відповідаєш за групу-дружби. Кого ми направляємо? Там хтось оплачує чи не оплачує?

 

АР'ЄВ В.І.  В Лондоні 15-17-те…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки чоловік…

 

АР’ЄВ В.І. Британська група. Одного запрошують. Британська група в МКС, одного запрошують на наступний рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В МПС,  Іванна, це твоє. Це ж твоя тема, Іванна.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Якщо я виступлю добровольцем. Якщо ви мене відправите, я вам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за те, щоб відправити Світлану як співголову групи дружби з Британією, від комітету на цей виступ? Хто - "за"?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуй за себе, Світлано.

Хто проти?

(Загальна дискусія)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Тільки єдине скажу. Я розумію, що ви так бігом, … Ми знову порушуємо той принцип, який ми говорили про МПС. Ну, це просто… Якщо це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це семінар. Це не асамблея, це семінар, один захід.

Колеги, закордон, відвідати парламент Болгарії, Латвійської Республіки.

 

АР'ЄВ В.І.       Можна?  Болгарія обов'язково, тому що Болгарія зараз вступає в головування в Раді Європи, і там достатньо потужна позиція намічається на підтримку нас. Тому в Болгарію треба їхати. Тим більше загубилося запрошення. Я привіз його з Софії, поновив. Тому в даному разі давайте приймемо рішення. В Софію треба їхати і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але, колеги, але не так як ми їхали в Будапешт, що нема кого відправити, і від комітету потім ніхто не їде. Чи в Грузію і так далі.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні. Ну, тобто у нас не було четвертого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми перекрили іншим.

 

АР'ЄВ В.І.  Я був в суцільних відрядженнях, я хотів поїхати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За Болгарію, тобто їдемо в Болгарію, так? Але визначимо ще хто.

Колеги, буде, оце Національний інститут стратегічного дослідження разом з експертами громадської ради, які при нашому комітеті, напрацювали ось це бачення змін. Запрошення вже попросили, вже надіслали всім.

Я розумію, ну, так вони спланували.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони… Дивіться. Ми їх запросимо окремо потім сюди доповісти. Хай зараз в громадськості це апробують, а потім ми запросимо сюди разом з МЗС і почуємо позицію. Нормально?

Вам Настя все перешле.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Півхвилини дозволите. Колеги, я хотіла би просити вашої підтримки на проведення ще одного спільного засідання з євроінтеграційним комітетом. Будемо пропонувати і тертій комітет з нацбезпеки і оборони, скажімо, 13 числа, якщо ми будемо мати наше засідання, якщо це буде, да, теж на 16.00 з тим, щоби подивитися, що напрацювали наші Міністерство оборони, Генеральний штаб, РНБО і так далі, які мають 20 числа вже представити в Штаб-квартирі НАТО мають представити стратегічний оборонний бюлетень і концепцію розвитку Збройних Сил до 2020 року. Це за тиждень до того, як вони будуть представляти. Проходить місяць між цими нашими засіданнями буквально…, щоби ми провели таке засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванна дотисне, це Міноборони.

…Друзі, хто проти? Борис Іванович, утримались? Ви підтримуєте, ну,чудово.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Колеги, я хочу з вами одне швидке питання в робочому порядку. У мене була думка про те, що, можливо, нам варто організувати слухання, я не знаю, комітетські, парламентські щодо амністії. Я думаю, що це один з таких інститутів, з яким ми як Україна почали мати справу, яка дуже сильно взагалі може підірвати політичну стабільність, скажімо, і буде впливати на дуже багато людей, процесів    в державі. Водночас…

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Ні, про амністію як закон, як взагалі напрямок  в контексті цього. Це не означає, що ми повинні ухвалювати якісь рішення. Але щоб обговорити цю тему і щоб зробити її максимально публічною, розказати, що відбувалось в Європі, як Іспанія проводила там  амністію, як Ірландія проводила амністію. Поговорити про…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана, ти можеш сформувати бачення? Давайте… Ні, нам сформуєш бачення, як і щодо…