Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

27 листопада 2015, 12:23

Стенограма засідання Комітету 22.07.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 22 липня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте за спізнення. Дуже дякую всім, хто пройшов сьогодні. Доброго дня, доброго дня! Чи в когось є пропозиції щодо порядку денного? Якщо немає, то пропоную затвердити цей порядок денний, який розданий всім. Хто – "за"? Дякую. Одноголосно.

Переходимо до розгляду першого пункту порядку денного, а саме проект Закону "Про приєднання до протоколу поправок до Конвенції про Міжнародну гідрографічну організацію" номер 50, Кабмін України.

Будь ласка, Сергій Валентинович Симоненко – начальник Державної гідрографічної служби України.

Алла Олександрівна Мягкова, будь ласка.

 

МЯГКОВА А.О. Шановні панове, дозвольте представити вам проект Закону України "Про приєднання до протоколу поправок до Конвенції про Міжнародну гідрографічну організацію", який розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності новим текстом зведеної Конвенції про Міжнародну гідрографічну організацію, до якої Україна приєдналася постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 1995 року, номер 143.

Проект закону передбачає ратифікацію Верховною Радою України протоколу поправок до конвенції МГО, що був ухвалений ще у 2005 році третьою позачерговою Міжнародною гідрографічною конференцією за участю офіційної делегації України за дорученням Мінтрансзв'язку та МЗС. Для набрання чинності змінами до конвенції МГО, що запропоновані в рамках протоколу поправок, вимагається ратифікація протоколу поправок що найменше 48 державами-членами МГО.

Станом на 1 липня 2015 року протокол поправок ратифікували 42 держави-члени МГО, серед яких переважна більшість провідних держав Європи та світу. Не відкладна ратифікація Україною поправок до конвенції МГО не тягне за собою додаткових витрат із державного бюджету та місцевих бюджетів України, проте, матиме низку переваг для держави, а саме дозволить Україні підвищити міжнародний авторитет та імідж морської держави з розвиненою гідрографічною службою. Гарантуватиме захист національних інтересів України та ефективну протидію російській агресії в Автономній Республіці Крим через упередження та блокування використання МГО для легітимізації анексії Російської Федерації АР Крим та прийняття в рамках МГО рішень, що можуть інтерпретуватися як пряме чи непряме визнання будь-якої зміни статусу автономної Республіки Крим, а також підніме на якісно новий рівень забезпечення безпеки мореплавства в територіальних водах України у першу чергу  через оперативну реалізацію найсучасніших стандартів МГО у сфері гідрографії, морської картографії, інформування мореплавців про зміни новігаційно-гідрографічних умов судноплавства і професійної підготовки фахівців.

Враховуючи викладене, пропонуємо підтримати проект Закон України  про приєднання до протоколу поправок до конвенції про Міжнародну гідрографічну організацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Олександрівна, дуже вам дякую.

Шановні колеги члени комітет, чи є в вас запитання щодо ратифікації? Можливо, МЗС?

 

СИМОНЕНКО С.В. Погодили без зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодили без зауважень.

Колеги, тоді ставлю на голосування про  підтримку проекту закону 0050. Хто "за"? Одноголосно рішення прийнято.

Переходимо до розгляду другого пункту порядку денного. Проект у Закону про ратифікацію договору у формі обміну нотами між урядом України і урядом Японії про надання кредиту для реалізації проекту  модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту реконструкції споруд очистки стічних каналізаційних вод.

Будь ласка, Денис Ігоревич Христофоров заступник директора департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів України.

 

(Мікрофон вимкнено).

 

ХРИСТОФОРОВ Д.І. … ви представляєте різні регіони. Але у зв'язку зі своєю основною діяльністю тривалий час перебуваєте в місті Києві, користуєтесь послугами нашої компанії. А також користуючись аеропортом "Бориспіль" відчуваєте той сморід, який єдині очисні споруди Києва і київської агломерації, вони сьогодні обслуговують понад 4 мільйони мешканців, несуть для кожного приїжджого в міжнародні ворота нашої держави.

Основна мета проекту – це саме не тільки доведення якості очистки стічних вод до європейських сучасних нормативів, але і ліквідація негативного впливу на навколишнє середовище шляхом унеможливлення викидів сполук сірководню та метилкаптанів, які ми відчуваємо в зоні всієї лівобережної частини міста, а також вирішення проблеми накопичення відходів. Це мули, які щоденно утворюються під час обробки стічних вод, і яких сьогодні накопилось понад 10 мільйонів кубічних метрів на 200 гектарах території в Бориспільському районі Київської області.

Цей проект передбачає повну утилізацію всіх відходів, які будуть утворюватись щоденно на станції, а також поступово протягом 50 років переробку накопичених мулів та осадів в Бориспільському районі.

Екологічне значення проекту дуже велике. Фактично від якості очистки стічних вод очисних споруд міста Києва залежить в подальшому якість водопостачання понад 25 мільйонів мешканців України, для яких річка Дніпро є основною артерією, з якої постачається вода в міста з населенням понад 100 тисяч нижче по течії. Таких міст у нас 15 одиниць, в тому числі і Запоріжжя, Кривий Ріг і так далі.

На сьогоднішній день, як вже Мінфін зазначив, 15 червня підписано основний кредитний договір Мінфіном та Японським агентством міжнародного співробітництва, 6 червня підписано договір в рамках обміну нотами. Просимо шановний народних депутатів підтримати цей соціально важливий проект не тільки для міста Києва, а і для України в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можливо, дуже коротко заслухаємо все-таки координатора проекту реконструкції Карпенко Катерину.

Там є два, но кого одного з вас запросимо, з Бортницької аерації. Можете дуже коротко. Це, якщо ми ці гроші починаємо отримувати, тобто  ратифікуємо, отримаємо найближчим часом, за скільки часу ми зможемо вирішити цю екологічно-соціальну, я не знаю, проблему і мати вже модернізовану Бортницьку станцію?

 

КАРПЕНКО К. Доброго день! Шановні колеги! Даний договір… Реалізація даного договору передбачається протягом до 2022 року. Основні роботи розпочнуться… основні будівельні роботи розпочнуться десь приблизно через рік. "Київводоканал" буде виступати у випадку, якщо буде підтримано даний законопроект, буде виступати субкредитором. Нести всю повну відповідальність перед Урядом України і перед "Чайкою." .

Процедура якою передбачено вибірка кредитних коштів та звітування, вона передбачає повний контроль японським агентством міжнародного співробітництва, і консультантами, які будуть представлені теж японською стороною.

Крім цього, Мінфін буде мати повний контроль за реалізацією даного проекту, відслідковувати рух грошових коштів через державний банк "Укрексімбанк". Процента ставка, яка передбачена, вона ділиться на дві частини. За основною сумою, вона буде становити 0,1 відсоткову ставку, за сумою… за коштами консультантів, вона буде становити 1 соту відсотка щорічно, термін реалізації… Термін виплати буде починатися через 10 років.

Ми розраховуємо на те, що після 7 років Бортницька станція аерації вже модернізована почне працювати, дасть економію енергоресурсів і тариф не буде… тарифна складова, маємо надію, не буде досить сильно відрізнятися від тієї, що маємо на сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іванна Орестівна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я перепрошую. Я б хотіла уточнити. Правильно я зрозуміла, що тільки за 7 років все буде закінчено?

 

КАРПЕНКО К. Так.

 

(Загальна дискусія) 

 

АР’ЄВ В.І.  Да. У мене уточнення. Виходить, що зараз друга лінія коллектора, якого… друга нитка, яку будує Київська міська влада, буде прийматися в Бортничах існуючими потужностями?

 

БІЛИК А.О. Друга нитка – це зовсім окремий проект і вони між собою не пов'язані.

 

АР’ЄВ В.І.  Я розумію.

 

БІЛИК А.О. Значення соціальне мають приблизно однакове, бо друга нитка проходить через центральну частину міста Києва і в тому числі під безпосередньо НСК "Олімпійський", ця проблема у нас бомбою висить ще з Євро-2012. Да, дійсно друга нитка сьогодні працює на існуючі споруди і несе приблизно в собі 30 відсотків загального обсягу стоків міста Києва щодоби.

 

АР’ЄВ В.І. Тобто поки до 22-го, нитку будують зараз, до 22-го року будують потужності, а поки будуть приймати діючими. Да?

 

БІЛИК А.О.  Так, звісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ще до нас приходили в комітет науковці з Національної академії наук, які теж говорили, що вони хотіли, щоб їх включили  в ці технології, бо вони володіють своїми технологіями. Чи будете ви якось залучати українських науковців? Чи це будуть виключно технології японські і так далі?

 

БІЛИК А.О. Проектом передбачається науковий супровід даного проекту. Українська сторона насамперед, бо науковий супровід, в тому числі передбачає розробку наукових та практичних нормативів України на ті технологічні процеси на які на сьогодні у нас, на жаль, державних нормативів немає. Наприклад, на сьогоднішній день на Україні відсутні норми по термічній утилізації або спалюванню осадів природних таких як, вибачаюсь, осади каналізації. Тому на це обладнання насамперед профільний науковий інститут і Мінрегіони будуть залучені для розробки нормативної бази і супроводження проекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У когось ще є запитання?

Будь ласка, Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Я правильно зрозумів, чи я помилився, що ви згадували і зменшення викидів парникових газів, чи це…

 

БІЛИК А.О. Ні. Це не пов'язано з Кіотським протоколом…

 

ВОВК В.І. Ні, Кіотський протокол вже закінчився. Але в кінці року буде підписаний новий договір, там теж будуть проекти спільного провадження передбачатися. Кіотський протокол діє, його вже… збігла...

Я просто фізично з'ясовую, там, чи призведе реалізація цього проекту до зменшення тих викидів в атмосферу тих газів, які прийнято називати парниковими газами.

 

БІЛИК А.О. Так, насамперед, парникові гази і обсяги їх викидів пов'язані із споживанням всіляких видів енергоносіїв ……. То обсяг  скорочення споживання енергоносіїв...

 

ВОВК В.І. А, тільки в цій частині.

 

БІЛИК А.О. ... передбачається на 28 відсотків після реалізації проекту.

 

ВОВК В.І. А тільки – ясно.

А друге питання, тут в висновку Апарату Верховної Ради Головного науково-експертного управління говориться, що обсяг товарів японського виробництва використаних при реалізації проекту має бути не меншим, ніж 30 відсотків від вартості контракту. А ви згадали, наскільки я зрозумів чи хтось там з виступаючих,  30, а 70 буде українських. То все-таки японських не менше, ніж українських?

 

БІЛИК А.О. Не менше 30 відсотків.

 

ВОВК В.І. Тобто там може бути і 50, і 70? Що таке "не менше 30 відростків"?

 

БІЛИК А.О. Теоретично можуть бути і 50, але на сьогоднішній день триває процедуру вибору консультантів номер 1. Це та японська проектна установа, яка на підставі стадії проекту буде розробляти робочу документацію. Так от чітко витриманий цей відсоток, він складає сьогодні порядку там 32 відсотків.

 

ВОВК В.І. Тобто все-таки частина українська буде до 70 десь приблизно виходить?

 

БІЛИК А.О.Насамперед українська частина – це робочі місця, загально-будівельні роботи, підготовка майданчика, земляні роботи, дорожні роботи  – все це виключно українська сторона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще є в когось запитання по цьому проекту закону? Якщо немає, тоді хто за те, щоб підтримати проект ратифікації цього документу?

Дякую, хто взяв участь в  цих обговореннях. Наступний... Гарного дня.

Наступний третій пункт порядку денного – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасового обмеження права виїзду за кордон членів Кабміну та/або  керівників центральних органів України виконавчої влади (номер 2476), автор – Рабинович.

Будь ласка, Сергій Олегович Кислиця заступник міністра закордонних справ.

 

КИСЛИЦЯ С.О.  Ну, власне, я думаю, що... автори або представники авторів закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми запрошували його кілька разів, надсилали офіційне .... (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Помічник… уже третій раз відкладаємо це питання.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Добре, добре.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Третій раз стоїть воно на порядку денному…

 

КИСЛИЦЯ С.О. Ну моя уява була така, що якщо немає авторів, представника, тут питання не розглядається.

Тим не менше, я уповноважений заявити наступне, що в межах компетенції МЗС – підкреслюю, лише в межах компетенції МЗС – МЗС не підтримує проект Закону України з наступних міркувань. По-перше, ми вважаємо, що це дискримінаційний закон, який суперечить відповідним положенням Конституції України і дискримінує особу до пред'явлення їй або йому звинувачення у відповідному порядку і лише на підставі зайняття відповідної посади.

Крім того, ми вважаємо, що цей проект законодавства, закону суперечить існуючому і унормованому порядку поводження з дипломатичними і службовими паспортами, наділяє непритаманними функціями комітет парламенту, зокрема в частині зберігання цих дипломатичних паспортів, поводження з цими паспортами. Крім того, цей закон не дозволятиме, в разі його ухвалення, і набирає чинності реалізації повноцінній функцій членами Кабінету Міністрів, як на прикладі нашого міністерства. Ми не вважаємо, що міністр закордонних справ має погоджувати з парламентським Комітетом у питаннях корупції, зокрема свої закордонні відрядження, тим більше за 5 днів до здійснення додаткового відрядження.

Ви всі дуже добре знаєте і Борис Іванович підтвердить, що рішення про відрядження може прийматися миттєво, негайно, маршрути, цілі, мета визначається зовсім іншим порядком в цій країні.

Крім того, хочу також привернути увагу, що нещодавно Президент України видав новий указ, яким унормовані деякі правила поводження з дипломатичними паспортами. Там запровадженні більш суворі норми, строки, терміни, значно скорочений список тих посадовців, які мають право на дипломатичний паспорт, залишилися: Президент, Прем'єр-міністр, народні депутати. Але, для прикладу, більше не мають права Генпрокурор на дипломатичний паспорт  і інші категорії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КИСЛИЦЯ С.О. Службові паспорти також зберігаються в Міністерстві закордонних справ.  

Крім того, це суперечить логіці і нашому діалогу з Європейським Союзом щодо лібералізації візового режиму.

Вимогою Європейського Союзу є, що має бути в країні один єдиний орган, який контролює видачу, поводження і зберігання дипломатичних, і службових паспортів.

Ще один аргумент. Ви добре знаєте, що для виїзду за кордон щонайменше з двома країнами не потрібно мати дипломатичний, службовий або навіть загальногромадянський паспорт для виїзду за кордон.

Зокрема для поїздок в Російську Федерацію і Білорусь достатньо мати внутрішнього паспорта попри те, що ми запровадили вимогу до росіян їздити по закордонних паспортах Російська Федерація залишає можливість для українських громадян їхати по внутрішньому паспорту.

В той же час в цьому законопроекті передбачається, що потрібно здавати всі документи по яких можна виїхати. Це означає, як на мене, як на моє читання, і внутрішній паспорт. Внутрішній паспорт, а тим більше в випадках не передбачених законодавством не може бути не зданий, ні відібраний, не зданий там в залог, як-то кажуть. Розумієте? Лише… Тим більше по факту призначення людини на посаду в Кабінет Міністрів.

Таким чином, ми не можемо підтримати в межах компетенції МЗС цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У кого є, які запитання?

Будь ласка, Борис Іванович.

 

(Мікрофон вимкнено).

 

ЛУЦЕНКО І.С.  … аналогічна позиція. Хочу сказати, що такі питання можливо було б регулювати Кримінально-процесуальним кодексом, там чітко виписаний порядок. І якщо потрібно було б вносити якісь зміни, можливо, навіть тимчасові, це єдиний законодавчій акт, кодекс, куди б це модна було б зробити. Все інше – неприпустиме як порушення конституційних прав і все це, що там було сказано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … закону. Хто проти? Одноголосно.

Колеги, добре. Переходимо до наступного пункту порядку нашого денного.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А відхилити, так. Хто за те, щоб відхилити, ну, відхилити, так?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Відхиляємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхиляємо. Так. Дякую, Володимир, відхилили.

Колеги, четвертий пункт: про реалізацію центральними органами виконавчої влади нового напрямку діяльності – культурна дипломатія.

 

БОГДАНОВА В.О. Кажуть десь в дорозі. Може інший…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилин за 10, то давайте поки він... Але просто хотілося, щоб Кулеба чув, що говорить Вітренко. Ну, тобто щоб воно якось було. Давайте, може, зараз розглянемо п'ятий пункт? Раз вже Кулеба доїжджає, щоб воно не було це… Або можемо глянути шостий пункт чи п'ятий. Давайте, бо цей наш план...

Давайте п'ятий пункт дивимося. Про орієнтовний план роботи Комітету в закордонних справах на третю сесію Верховної Ради. Колеги, хто дивився цей план, хто має якісь доповнення? Будь ласка, Борис Іванович..

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я дивився і пропоную затвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович. Хто за те, щоб затвердити? Одноголосно. Дякую. А там...

Колеги, шостий пункт порядку денного, будь ласка, Надія Степанівна.... Наталія Євгенівна Шакуро начальник відділу з прав людини Ради Європи департаменту міжнародного… МЗС України. Будь ласка.

 

ШАКУРО Н.Є. Добрий день, шановні народні депутати, шановні учасники засідання. Я коротко поінформую про процес підготовки і реалізації Заяви України про відступ від окремих положень міжнародних договорів в сфері прав людини.

На виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014  року про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оброни про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях Міністерство закордонних справ 19 листопада 2014 року на засіданні Комітету міністрів Ради Європи поінформувало Генерального секретаря Ради Європи та країни-члени про це рішення. Тобто політична заява була оголошена щодо наміру України відступити від окремих положень Конвенції з прав людини. Далі почався процес юридичного оформлення відступу, цей процес вимагає чіткого дотримання вимог щодо відступів від конвенції, визначення територій щодо яких застосовується відступ, він вважається неповним, якщо немає одночасного відступу від конвенції, якщо немає одночасного відступу від Міжнародного пакту про міжгромадянські політичні права та інші вимоги.

Міністерство закордонних справ невідкладно розпочало консультації з секретаріатом Ради Європи щодо підготовки заяви про відступ спільно з Міністерством юстиції України, яке підготувало перший попередній проект такої заяви. Ці консультації тривали певний час, заява була відкоригована. Водночас постало питання щодо того, що рішення про відступ від окремих, тобто визначення обсягу тих зобов'язань, які брала Україна при ратифікації Конвенції з прав людини, та будь-якого іншого міжнародного договору в сфері прав людини, має перейматися цим же органом, тобто парламентом, тобто виключно парламент може визначити той обсяг зобов'язань, від яких Україна може відступити у сфері прав людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там було зазначено…

 

ШАКУРО Н.Є. Я поки що говорю про рішення РНБО, там не було, да. Тому ми почали, да. Рішення РНБО дало початок цьому процесу.

В результаті цих консультацій, за участю Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції, Міжнародних організацій, в першу чергу Рада Європи, у нас на консультаціях були присутні: керівник Канцелярії Європейського суду з прав людини, генеральний директор з прав людини секретаріату Ради Європи, тобто саме ті особи, які відповідають в Раді Європи за виконання і за контроль, за виконанням державами Конвенції з прав людини.

І в результаті цих консультацій народився проект Постанови Верховної Ради України  про відступ від окремих положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, і від Конвенції з прав людини.

Міністерство закордонних справ нотифікувало цю заяву депозитаріям Організації Об'єднаних Націй та в Раді Європи 5 червня відступ  починає діяти в Організації Об'єднаних Націй від 5 червня, в Раді Європи – від 9 червня. Ну, по даті реєстрації.

Далі у нас залишилися не вирішеними питання, це щодо територій, до яких застосовується відступ, тому що в постанові Верховної Ради, вони не були визначені, а також обсягу графіку подання інформації про безпекову ситуацію та іншу інформацію, яку має Україна подавати депозитаріям, саме обсягу цієї інформації і основних її елементів.

В цьому зв'язку Міністерство закордонних справ провело декілька міжвідомчих нарад за участю Міністерства юстиції, Генерального штабу Антитерористичного центу при Службі безпеки, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства соціальної політики та інших відповідних міністерств, Генеральної прокуратури та інших відомств, яких стосується виконання міжнародних зобов'язань України у сфері прав людини.

В результаті цих консультацій були внесені узгоджені пропозиції до Кабінету Міністрів і зараз ми вже маємо погодження Кабінету Міністрів цих пропозицій, відповідно до яких територіями, до яких застосовується відступ України від окремих положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та від Європейської конвенції з прав людини є території, окремі території Донецької, Луганської області, де проводиться антитерористична операція, які знаходяться під контролем України. Тобто це важливо, саме контрольовані території.

Щодо обсягу, ми також визначили обсяги інформації і змісту інформації, яка має періодично подаватися депозитарієм, Україною. Ми також визначили цей обсяг, що туди має входити і яка має бути періодичність.

Це така інформація подається депозитаріям щоквартально. Тобто щоквартально ми спільно з Службою безпеки, яка відповідає за безпекову ситуацію в зоні проведення антитерористичної операції, Міністерством юстиції, яке полодіє інформацією щодо застосування тих законів, які порушують права людини. Тобто які, власне, є змістом цього відступу. А також інша інформація. Це все буде входити, значить, в ці повідомлення, які  будуть надсилатися депозитаріям раз на квартал. Тобто перша така інформація нами подаватиметься на початку серпня. Це коротко.

Серпня, я думаю що ми так по графіку визначилися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте ще заслухаємо Міністерство юстиції, Бориса Володимировича, так. Щоб зрозуміти їх стан підготовки документів, тоді якщо ще є запитання.

 

БАБІН Б.В. Дійсно я можу повністю погодитися з колегами з МЗС, це проблема є доволі старою і протягом 14-го року були неодноразові ініціативи це питання вирішити. Нарешті ми маємо зайву Верховної Ради, опрацьовану спільно обома міністерствами, ми мали декілька зустрічей робочих, зокрема, на останній було прийнято це рішення. скажемо так, н нашому міжвідомчому рівні, ми бачимо зараз з задоволенням, що це Кабмін його схвалив, що дійсно ми відступаємо за тих статей, які ми вказали в заяві щодо тої частини зони АТО, яка контролюється Українськими Збройними Силами, на які розповсюджується українська юрисдикція.

У зв'язку з цим хотілось би зазначити, що ми будемо активно працювати з МЗС у зборі відповідної інформації, зокрема ми маємо ситуацію щодо звернень фізичних, юридичних осіб до Європейського Суду, на жаль, там така картина не дуже радісна складається, бо ми маємо цю позицію, яку зараз обговорювали, що доопрацювати, зокрема щодо повідомлень офіційного суду про те, що ми не покриваємо свою юрисдикцію тимчасово окупованій території, зараз є доручення Кабміну, ми можемо офіційно це зробити. І, можливо, також варте обговоренню, розширення переліку тих статей щодо конвенцій, щодо пакту я не маю компетенції це обговорювати, щодо конвекції, щодо яких ми робимо відступ. Мова іде на сам перед про те питання, що неодноразово згадувалось, зокрема, і постійне представництвом України в Раді Європи щодо обмеження права на пересування, яке ми не згадали у зайві. І, можливо, вартим є зауважити щось про статтю 1 протоколу 1 щодо права на мирне володіння майном, це величезна проблема, яка також потребує певне вирішення, зокрема шляхом певного рішення Верховної Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, у вас є якісь запитання?

У когось є ще запитання? Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я читаю звіт про стан виконання, от про те, що ви говорите зараз. Скажіть, будь ласка, враховуючи те, що саме Верховна Рада ратифікує ці конвенції про відступ, від якої ми говоримо. Чи повинна Верховна Рада якимось своїм документом закріпити ті статті, від яких ми відступаємося? Наприклад, 5-а, 6-а, 8-а, 15-а, 1-а і так далі, і так далі. Вже зроблено? Я, може, десь пропустила його…

 

БАБІН Б.В. Це було зроблено в самій заяві. Просто те, що я казав, варто, можливо, внести певні зміни до цієї заяви.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Тобто доповнити якісь статті.

 

БАБІН Б.В. І знов-таки дипломатичним шляхом повідомити про розширення наших відступів. Це дозволена практика. Це не заборонено, як розумію, пактом, конвенція це точно дозволяє нам, стаття 15, це робити.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А хто буде готувати цей документ, і коли це буде зроблено? Є якісь плани, щось от? Коли це буде зроблено?

 

БАБІН Б.В. Ми будемо працювати з Міністерством закордонних справ з цього приводу. Ми маємо зараз, наскільки я розумію, доручення Кабміну, можливо. Ми працюємо реальну ситуацію зараз, будемо давати перший звіт. Можливо, разом зі звітом ми звернемося до Верховної Ради з урахуванням ситуації з відповідною пропозицією.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скажіть тоді таке. Якщо ми не зафіксуємо офіційно ці статті, від яких ми відступаємося по цій конвенції, як буде розглядати це Європейський суд з прав людини?

 

БАБІН Б.В. Скажімо так, у будь-якому випадку він буде розглядати ці заяви. Якщо ми маємо відповідний…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Це наш програш?

 

БАБІН Б.В. Він може бути завжди наш програш. Навіть тоді, коли ми зробимо цю заяву. Ми все одно маємо відстоювати інтереси України, посилатися на дотримання нами відповідних процедур. І тоді, якщо у нас є цей відступ, ми будемо мати, скажімо так, більше шансів виграти в суді. Це не залежить лише від цієї заяви. Це великий фронт робіт, зокрема на місцях, зокрема щодо протоколу першого. Це стосується національних заходів захисту. Тобто, щоб наші доблесні органи правоохоронні до судів не відкидали громадян із заявами. І там дуже багато цього. І взагалі було б бажано, я розумію, рішення Кабміну створити якусь міжвідомчу робочу групу з питань цієї делегації, щоб вона працювала не лише на звіти, але на опрацювання реальної ситуації в зоні АТО з питань забезпечення виконання і конвенції, і пакту.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я все-таки конкретної відповіді від вас не почула.

 

БАБІН Б.В. Про що?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Про те, що я сказала. Це програш апріорі, чи щось робиться для того, щоб закріпити якось це?

 

БАБІН Б.В. Ми робимо все можливе, але ми не можемо…

 

ЛУЦЕНКО І.С. "Все можливе" – це не відповідь. Що конкретно?

 

БАБІН Б.В. Що конкретно ми робимо? Ми підготували проект заяви. Ми будемо готувати інформування суду. Далі, ми після того, як ці справи будуть надходити до суду, ми будемо брати активну участь у цих процесах з боку України. 

На сьогодні ми ще не маємо цих справ на розгляді суду. Тому я не можу вам розповісти план дій, бо ми їх ще не маємо на розгляді у суді. Це передбачено.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я ще ремарку, якщо можна, з цього приводу. Ми співпрацювали там з податковою, з нашою фіскальною службою. От вони розповідають про те, що дуже випадків багато буде про те, що вкрадене майно там, чи забране майно. І воно пов'язано з тим, що необхідно платити податки. Приведу конкретний приклад. У зоні антитерористичної операції дуже багато автомобілів, які належали фізичним особам, які є громадянами України. Ті, за які треба платити оцих 25 тисяч податок, так, на якесь там, на розкіш. Дуже багато таких автомобілів вкрадено, забрано і так далі. Люди вимушені платити податки. Чому? Тому що в законі написано: за ким зареєстровано, той і має сплатити.

І ми маємо дуже серйозний конфлікт інтересів саме в зоні АТО. Що робити з тими людьми? Я просто на всякий випадок вам кажу, чи досліджували ви взагалі навіть і це питання? Тому що громадяни України, які є, вважають себе громадянами, готові платити податки. Але ця ситуація склалася як би не в їхню користь. Таких позовів може бути багато.

 

БАБІН Б.В. Ми досліджували це питання. Якщо це стосується тимчасово окупованих територій, подій на тимчасово окупованих територіях вся відповідальність за порушення Конвенції за державною позицією України покладається на державу-агресора.

Якщо це стосується майна, яке знаходилося на тих територіях, де ми контролюємо ситуацію, і саме про це зараз іде мова. По-перше, там таких випадків на порядок менше, я так думаю собі. Там насамперед буде йтися не про якісь незаконні відчуження, сподіваюся, а про якусь, наприклад, шкоду майну через бойові дії. Це менші обсяги. Але справа в тому, щоб наші національні суди, правоохоронні органи просто розглядали ці заяви, щоб ми не мали плотних рішень в Страсбурзі. Повірте, ми цю роботу зараз робимо.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Да, хотів сказати наступне. Що, по-перше, чому була прийнята ця постанова лише цього року? Тому що в другій половині минулого року була, на жаль, академічна дискусія між декількома головними гравцями. Позиція МЗС зводилася до того, що не може орган виконавчої влади, навіть Кабінет Міністрів своїм рішення змінювати обсяг прав та обов'язків, який взяла на себе Україна, держава, шляхом ратифікації. Наша позиція зводилась до того, що лише той орган, який ці зобов'язання на себе брав, може їх і змінювати. Саме тому ми наполягали на тому, що мали бути, мало бути рішення Верховної Ради. Верховна Рада таке рішення підготувала і ухвалила в постанові.

Крім того, коли мова йде про додаткові відступи по додаткових конвенціях, статтях, кожний такий відступ має бути підкріплений національним законодавством. І додаватися це законодавство має. І тоді можна буде прийняти додаток або зміни до постанови.

Разом з тим дуже важливо зазначити, що навіть, якщо буде ідеально оформлений відступ, суддя, який буде розглядати конкретну справу, він його візьме до уваги, але він не зобов'язаний керуватися цим відступом. Тому що будуть розглядатися інші обставини справи.

Тепер по прикладу, який навела Ірина Степанівна по податках, таке інше, вкрадених машинах. Справа в тому, що для того, щоб звернутися в Страсбург, це дуже банально, а я вимушений це все ж таки сказати, потрібно пройти судові інстанції в Україні. Я думаю, що на етапі національного вирішення громадянин України може довести в суді, що у нього вкрали машину, от протокол, і що відтак він не може і не повинен платити цей податок, я не думаю, що така справа з податками на машини дійде до Страсбургу. Навіть, якщо вона дійде, то Страсбург це поверне і скаже, на національному рівні вирішуйте.

Я хочу сказати, що таке рішення про відступ, ті позови, які Міністерство юстиції вже подало до Страсбургу по Криму, інші дії української сторони, вони, як ви знаєте, мали дуже симптоматичну реакцію Російської Федерації. Зокрема, ви знаєте, що 14 липня Конституційний суд Російської Федерації виніс постанову, яка зводиться до того, що хочемо – виконуємо, хочемо – не виконуємо рішення Європейського суду з прав людини.

Відтак, ми вважаємо і про це ми заявили в своєму коментарі МЗС України, відповідне роз'яснення також оперативно зробило Міністерство юстиції, ми вважаємо, що це запобіжник по всіх справах, які, щонайменше стосуються Криму. Тому що згідно з Конституцією Російської Федерації Крим належить до Російської Федерації, тому вони не будуть виконувати рішення ЄСПЛ по Криму, будь-яке.

Ми вважаємо і у нас звернення, і ми впевнені, що вже робиться багато народними депутатами, зокрема, по лінії Парламентської асамблеї Ради Європи, що ця ситуація має активно використовуватися і у спілкуванні з вашими колегами членами Парламентської асамблеї Ради Європи. Є конкретний приклад того, що Російська Федерація послідовно, причому на вищому рівні, на вищому юридичному рівні, своїм Конституційним судом робить все, щоби позбавити себе від необхідності виконувати ті умови, без яких членство Російської Федерації в Раді Європи неможливе.

Це до речі є, на мою думку, і аргументом для тих членів Парламентської асамблеї Ради Європи іноземних, які вважають, що краще мати Російську Федерацію в Раді Європи, в ПАРЄ, тому що мовляв це буде зберігати юрисдикцію ЄСПЛ над Російською Федерацією. Але як ми бачимо ніякої юрисдикції ЄСПЛ над Російською Федерацією сама Російська Федерація не прагне. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Олегович.

Колеги, в кого ще є запитання по цьому пункту?

Будь ласка, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  У мене маленьке уточнення.  Я хотіла запитати в колег. Що стосується тих сірих зон? Ми знаємо, що після Мінських угод утворились теж Дебальцево, наприклад. Я якраз тільки приїхала насправді звідти, тому поділяю всі питання, які Ірина Степанівна піднімає. Ми це вважаємо тими територіями, де має виконуватися українське законодавство?

 

БАБІН Б.В. Дякую за запитання. Користуючись нагодою хочу повністю погодитись з Сергієм Олеговичем. І також Мінюст давав відповідний коментар щодо цього абсурдного рішення КС Російської Федерації.

Щодо вашого питання. Дійсно ми на останній нараді в МЗС погодили чітку позицію, спільну про те, що ми відступаємо від зобов'язань по тих територіях на які розповсюджується юрисдикція держави Україна в повному обсязі, де ми здійснюємо усі функції відповідно, де функціонують українські суди, українські правоохоронні органи, українські органи влади, українські органи місцевого…

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Дебальцево не входить?

 

БАБІН Б.В. Ні. Ми не робимо від цього відступ, бо на  цій території, яка окупована Російською Федерацією.

 

ЗАЛІЩКУК С.П. Вона офіційно не окупована. Вона законодавством…

 

БАБІН Б.В.  Не ухвалили.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Ці зони окремою постановою.

 

БАБІН Б.В. Постановою якою? В заяві до, в заяві щодо дерогації нема вказівок, ніяких вказівок. Тому тут абсолютно вільні у визначенні наших меж. Ми не зв'язані якимось законодавчим актом. Наша позиція чітка. Якщо ми маємо територію, повністю на сьогоднішній на момент подання звітів підконтрольну Україні, ми забезпечуємо відступ від зобов'язань. Усі інші об'єкти знаходяться під ефективним контролем держави-окупанта. І вона відповідно до четвертої Женевської про окуповані території несе відповідальність за дотримання прав людини. Це позиція наша. Ми її відстоюємо і в першій державній, міждержавній заяві, і в інших.

Бо як буде Україна, вибачте, відповідати за закатованих в Дебальцево сьогодні? Нехай відповідає, вибачте, держава-агресор, вона здійснює там ефективно юрисдикцію як окупант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Володимирович. Ви сказали під час виступу, що, можливо, варто створити міжвідомчу групу з виконання саме по дерогації. Колеги члени комітету, що ви думаєте взагалі? Думаю, що, можливо, нам в цьому питанні також треба бути, далі тримати руку на пульсі. І можливо, якось хтось із членів комітету, якщо ідея такої міжвідомчої групи по імплементації нашого звернення і подальших кроках, як буде ситуація на сході розвиватись. Я думаю, що це була б непогана ідея, нам тримати постійно в контакті і допомагати і Мін'юсту, і МЗС.

Тому що фактично постанова про дерогацію була спільно напрацьована комітетом, Мін'юстом, МЗС і подана, як такий результат конструктивної роботи. Як ви можете сказати цю ідею? Тобто, якщо треба, можливо, ми будемо писати листи в Кабмін, формувати цю групу? Це була ваша ідея.

 

БАБІН Б.В. Це була моя ідея. Але, думаю, варто також обговорити з МВС, вибачте, з МЗС. Почути їх позицію з цього приводу. Бо ми тут, скажімо, виконавці. Ця пропозиція варта до обговорення. А як вирішать інші колеги, то питання до них.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Ну, наша початкова і робоча реакція буде, ми зацікавлені в тому, щоб була максимальна взаємодія з цього питання. Щоб був періодичний розгляд стану речей. Тому що це питання якщо не на 10, то, може, на найближчі 5-8 років точно. Тому що це навіть цикл проходження позовів всередині країни, розгляду в Страсбурзі. Це довгограюча платівка. І окрім очевидної політичної складової, тут буде неймовірно багато саме юридичної роботи. Причому юридичної допомоги тим спецорганам, СБУ зокрема, яка проводить антитерористичну операцію, щоб саме вигідну, в нормальному розумінні цього слова, інформацію з юридичної точки зору ми подавали в Страсбург, коли ми будемо говорити, під чиїм контролем в конкретний період часу знаходилася та чи інша територія. Бо подекуди ці території переходять з рук в руки. Тому я за те, щоб це питання додатково дослідити. Якщо буде визнано за доцільне, створити спеціальну групу, яка буде на міжвідомчому за участю парламенту рівні розглядати, чи не потрібні зміни в постанову. Може, ми захочемо припинити відступи від деяких статей. Це також позитивно буде сприйнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви "за"?

 

КИСЛИЦЯ С.О. Дякую. Я – "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто думаю, якщо наступні листи написати, щоб у нас теж була можливість відправляти і не моніторити, а співпрацювати.

Колеги, до нас приєднався Дмитро Іванович Кулеба, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України. Також у нас є представники Міністерства культури, зокрема Вітренко Андрій Миколайович, заступник міністра культури України з питань європейської інтеграції. І взагалі наші представники Міністерства закордонних справ буквально місяць тому робили надзвичайно важливий захід. Це концерт на подвір'ї Міністерства закордонних справ у підтримку звільнення наших політичних в'язнів, які знаходять в Російській Федерації. Світлана Заліщук також була на цьому заході. Досить таки ефективний, коли представники різних міжнародних організацій, посольств в такому, скажімо, концертному, музичному оформленні черговий раз посилити своє бажання допомагати нам звільняти наших політичних prisoners в'язнів, от. Також на минулому тижні Андрій Миколайович Вітренко від імені Міністерства культури підписали перший і дуже важливий, я вважаю, меморандум про співпрацю між інститутом, Українським інститутом в Швеції. Де наша діаспора вже провела фестиваль українського кіно англійською мовою там чотири фільми "Поводир" ……., які були повністю перекладені. Зараз чекаємо поки наше посольство в Швеції також підпише, дасть можливість нашим українцям там просуватись. Тобто це такий хороший напрям, з одної сторони Україна збирає докази присутності російської агресії тут, з іншої сторони через культурну дипломатію ми також посилюємо свій вплив в світі.

Будь ласка, Дмитро Іванович. Вам дуже коротко слово. Як цей напрям розвивається. Яка допомога потрібна від комітету. Як ви це бачите. Дякую.

 

КУЛЕБА Д.І. Доброго дня! Дуже дякую за запрошення. І головне дякую, що, нарешті, у нас питання культурної дипломатії обговорюється в такому солідному форматі.

Я думаю, що проблема створення публічної дипломатії, невід'ємна частина якої є культурна дипломатія, давно назріла. Весь світ вже доповнює офіційну дипломатичну роботу такими гуманітарними, культурними акціями, вони є ефективними, дозволяють тримати певні проблеми в полі зору наших міжнародних партнерів.

І, по-друге, в принципі дозволяють представляти Україну в світі такою якою ми хочемо її бачити, не через призму лише російської агресії, не через призму конфлікту, а і як державу яка, країна яка інтегрована в світовий культурний простір і є його невід'ємною частиною. У цьому зв'язку ми в середині, міністр ухвалив рішення про створення управління публічної дипломатії в міністерстві і це управління буде частиною департаменту політики і комунікації. Тобто ми розглядаємо культуру як інструмент комунікації України за кордоном, які ми є і що ми несемо світу. Відмінність цього управління полягатиме в тому, що ми непросто змінюємо вивіску, а завдяки нашим міжнародним партнерам готуємо якісно нових людей для роботи в ньому. Люди будуть орієнтовані на управлінні проектами, на взаємодію з культурним середовищем, і спробують відірватися від нашої одвічної проблеми бюрократії, і перетасування паперів зі стола на стіл. Просто однією фразою я вам поясню. Ми хочемо, щоб співробітник, який займається цими речами, не писав одразу, як завжди, документ, що вибачте, немає можливості, а писав, що конкретно він може зробити. Починаючи від якоїсь там примітивної базової інформаційної підтримки до, власне, пошуку реальних інструментів дії.

Однак Міністерство закордонних справ не витягне цю справу самостійно. Тому ми розраховуємо на взаємодію з усіма і політиками, і органами виконавчої влади, і законодавчої влади над реалізацією цього масштабного проекту. Це наша спільна справа. І зараз склався унікальний момент для того, щоб нарешті це запустити. 23 роки ми розказували про важливість цього напрямку. Час нарешті зробити і поставити його на рельси.

Ми взаємодіємо з усіма, хто, власне, хоче з нами взаємодіяти. Одразу напевно попереджу запитання про взаємодію нашої роботи з тією роботою, яку веде Міністерство культури зі створення Інституту Шевченка. Жодним чином ми не розглядаємо це як якийсь паралельний трек. Просто поки міністерство працює над створенням культури, над створенням цієї мережі, над створенням системи представництв, ми сфокусувалися на створенні мережі контактів і взаємодії з арт-інституціями, з арт-менеджерами для того, щоб підтримувати їх конкретні проекти. Зокрема ми, наприклад, минулого року ще у Відні за нашої підтримки і підтримки Міністерства закордонних справ Австрії відбулася величезна виставка "Через Майдан і далі". Вона велася у великому в Kunstв Museumsв одному з центральних приміщень у Відні. З останніх наших проектів, які ми змогли підтримати, це участь українських галеристів в "Арт Вільнюсі", коли ми конкретно надали їм підтримку для цього.

І такі акції як концерт "Нічні серенади". Хоча деякі люди ще не зовсім у нас, навіть і журналісти, не зовсім усвідомлюють важливість таких акцій. Але ми продовжуватимемо їх проводити і пояснювати, яким чином вони допомагають тримати проблему в полі зору наших міжнародних партнерів. Перед нами величезний масив роботи і законодавчої, фінансової, тому що на це доведеться виділяти якісь гроші в бюджет. І ми переконані, що не може бути цей напрямок на периферії бюджетних інтересів. Тому розраховуємо на взаємодію і підтримку. І готові до будь-яких форматів співробітництва заради результату. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Івановичу.

 Хочу сказати, що сьогодні члени комітету провели зустріч із заступником міністра закордонних справ, де ми обговорювали якраз процес збільшення бюджету МЗС на наступний рік, які статті витрат. Особливо після презентації реформи взагалі МЗС, яка була два тижні тому. Тобто нам теж треба зрозуміти. А?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Не більше?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, буде ще, вже деталізована, з обговоренням. У нас міністр, ми дуже сподіваємося, що на наступному тижні, вже коли буде детальна презентація. Але поки що ми розуміємо, що все одно треба шукати збільшення фінансування на діяльність Міністерства закордонних справ.

Також давайте зараз послухаємо Вітренка Андрія Миколайовича. Я знаю, що в рамках ще Національної ради реформ створена окремо цільова команда реформ в напрямку просування інтересів України, це МЗС веде цю координацію. Сьогодні, здається, у вас має бути зустріч? Івана туди також входить, в цю групу. Тому, будь ласка, давайте подумаємо, як об'єднати зусилля Мінкультури, МЗС, наші, Адміністрації Президента, уряду для того, щоб просувати інтереси зокрема і через культурну дипломатію набагато ефективніше. Будь ласка.

 

ВІТРЕНКО А.М. Дякую, пані Ганно. Власне в питанні розуміння культурної дипломатії як другої мови міжнародних відносин ви вже торкнулися питань, що минулого тижня між Міністерством культури і Українським інститутом у Швеції був підписаний меморандум, була започаткована фактично українсько-шведська така ініціатива в розрізі популяризації української культури. Це одна із ініціатив.

Завтра відбудеться також підписання протоколу про наміри між Американським домом, IREX і Міністерством культури щодо власне співпраці в розрізі підтримки культурної дипломатії, створення простору для обміну культурних ініціатив, думками між українцями і нашими американськими колегами.

Ну і можливо найважливішою такою ініціативою якою вже Міністерство культури опікується з березня місяця, це ініціатива зі створення українського інституту, робоча назва його Український інститут Тараса Шевченка. А вже концепція над якою працювали колеги з Українського інституту культурних досліджень була представлена громадськості в квітні місяці. Публічне обговорення, презентації відбулося в Укрінформі в червні цього місяця за участі культурних центрів які акредитовані в Україні.

Ну і хочу  поінформувати, що 7 липня було урядом ухвалено рішення про створення міжвідомчої робочої групи з створення, для опрацювання питання створення Українського інституту Тараса Шевченка.

І я з вашого дозволу кілька слів про концепцію, про інститут як такий, скаже директор Українського інституту культурних досліджень пан Буценко Олександр.

 

БУЦЕНКО О. А.  Дякую. Ну я буквально дуже стисло.

Ми дослідили досвід схожих інституцій від таких великих і відомих як Британська рада, Goethe-Institut, Польський інститут, до інститутів які не мають представництва в окремих країнах, але працюють дуже успішно як Шведський інститут, які працюють через посольство, як Чеський центр і, взагалі, такі інституту які працюють тільки через проекти з партнерами як Литовський інститут, з усіма ми маємо гарні стосунки. І досвід це дуже гарна штука, але його необхідно адаптувати до наших умов. Ми подивились, що може зробити Україна зараз, щоб поширити більше інформації, зокрема, через культуру у світі. Подивились на ті вже заходи про які згадував пан Кулеба і про які здійснюються в різних країнах і в Україні. Подивились на ті центри, що існують в різних країнах, на активність діаспори. І, власне, запропонували концепцію створення українського інститут, який має почати справді з роботи міжвідомчої групи, яка розробить концепцію директорату цього інституту. Він має бути, звичайно, прив'язаний і мати міжвідомчий характер, але мати такий, більш не державний характер. Оскільки має керуватися наглядовою радою. І власне це така концепція, яка відповідає зараз і європейським стандартам, і багатьом світовим стандартам.

Перший крок, який ми розробили і до кінця року хотіли б вже втілити, це напрацювання конкретних дій на 2016-2017 року з урахуванням тих можливостей і фінансових, і політичних можливостей, які існують. І також зі створення певної групи, яка б займалася залученням додаткових ресурсів і створенням якогось пулу, завдяки йому всі акції, які відбуваються, і які ініціюються в різних країнах, могли, так чи інакше були пов'язані з цим інститутом. Що дало б можливість систематизовано поширювати інформацію про Україну.

 

ВІТРЕНКО А.М. Я також хотів би нагадати, що однією з таких наступних ініціатив, крім Інституту Шевченка власне, і тією роботою, на яку ми покладаємося в цій роботі, покладаємося на підтримку наших колег з органів виконавчої влади, а також парламенту, власне також буде і ініціатива по тому, щоб в закладах підвідомчих Міністерству культури впроваджувати окремий курс. Окремий курс, пов'язаний з культурною дипломатією. І в цьому питанні у нас іде активна співпраця з досвідом, який напрацьований Міністерством культури Польщі, Інститутом Адама Міцкевича.

Ну, от це те, що хотів донести власне в розрізі тих напрямків, які зараз реалізуються Міністерством культури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Колеги, будь ласка, у вас є запитання? Будь ласка, Іванна і Віктор Іванович.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я хотіла запитати. Правильно я розумію, що йде зараз розробка створення цього Інституту, як ви кажете, імені Тараса Шевченка? Чи це я правильно, пане Дмитре, розумію, що це те про що обговорювалося в МЗС ще там скажімо десь може рік тому? Так? Це та сама ідея в розробці чи це якісь паралельні процеси? Якщо можете зорієнтувати то я була би вдячна.

 

КУЛЕБА Д.І. Ну, Болівар під назвою "держава Україна" не витримає двох українських інститутів, тому у нас нема ніяких паралельних процесів. Ми абсолютно… Мені тільки що скинули посилання на інтерв'ю віце-прем'єр-міністра, що він каже, що напевно є міжвідомчі амбіції. У нас немає ніяких міжвідомчих амбіцій, ми хочемо допомогти просто роботи свою справу і ми не створюємо ніякого паралельного інституту. Ми створюємо мережу. яка абсолютно спокійно інтегрується конкретними проектами в ту структуру яка буде вже відбувається в процесі створення. Я знаю, що ми входимо в міжвідомчу цю групу, ми працюємо. Тут немає, я думаю штучно тут надумуються ці історії про те, що у нас є якісь конфлікти, абсолютного цього немає. Наприклад, згадуваний кінофестиваль в Швеції, ми допомогли його організувати, просто знайшовши партнерів тут в середині України які повезли туди фільми.

В сучасному світі дуже важливо створити інститут, але це не означає, що ми повинні сидіти і чекати, власне, поки він буде створений. Тому ми робимо конкретні проекти і все це буде інтегрованою частиною інституту.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

КУЛЕБА Д.І. Да.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. В мене тоді питання до Міністерства культури. Скажіть, будь ласка, окрім оцієї всієї такої суттєвої аналітичної роботи по створенню інституту, якими ви за час роботи от нової команди в міністерстві якими заходами за кордоном ви можете похвалитися в провадженні культурної дипломатії як такої.

 

ВІТРЕНКО А.М. Хочу в першу чергу сказати про те, що заходи відбуваються на рівні співпраці окремих організацій.

 

______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я кажу про те, що…

 

ВІТРЕНКО А.М.  Міністерство, на жаль, я думаю, що тут я не відкрию великого секрету в тому, що недостатність бюджетного фінансування, на жаль, не дозволяє нам в повному обсязі говорити про те, що ми можемо будувати великі культурні акції за кордоном. Та і, в принципі, можемо здійснювати на цьому етапі інформаційну, аналітичну, якусь методичну підтримку. А ключовий напрям, який розробляється і дозволить нам залучити, дозволить нам сприяти в залученні європейських фондів, це робота, яка проводиться Міністерством культури в напрямку наближення до програми "Креативна Європа". Це якраз те, що дозволяє відкрити простір для наших митців, для наших культурних організацій, вихід в європейський культурний простір і обмін якраз в розвиток цієї культурної дипломатії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, оскільки, я бачу, це питання викликає дуже багато запитань у нас. Ні, але дивіться…

 

ВОВК В.І. Це окрема тема… Дуже багато і питань, і заперечень,  наприклад, проти того, що я сьогодні почув. Тут ігнорується правова база існуюча і багато чого. Це взагалі складне і велике питання і ми його от так… Мінімум я міг би хвилин 15 зараз говорити на цю тему, яку я почув, бо я бачу, що люди взагалі не… Вигадують велосипед з нуля, не хоче чи не  бачачи всі існуючі наробки, які попередньо Верховна Рада багатьма скликаннями зробили. І таке враження, що навіть не знають, що було зроблено, яка існує правова база.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, почекайте секундочку. Віктор Іванович, дивіться. Ми це питання включили, тому що ми побачили… Давайте, ні.

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я абсолютно підтримую, щоб це… Ще питання були, будь ласка, в Ірини Степанівни, у Володимира. Якщо ці питання не перетворяться в дискусію… Тобто нам дуже важливо було зрозуміти, що потрібно, як об'єднати зусилля різних гілок влади і стати більш ефективними. Якщо треба більше грошей, значить, будемо домагатися в пошуку цих грошей зараз, щоб закладати в бюджет наступного року, бо це важливо. Але для цього треба мати бачення, що… просування.

 

ВОВК В.І. … що, треба обговорити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От правильно, якийсь план почути, ще щось. Тому ми для цього.

 

ВОВК В.І. Є такий принцип: …….не платити зайві…………, розумієте. Отут, з одного боку, дуже добре, що є такі ініціативи з нуля на рівні міністерства … і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стратегію треба.

 

ВОВК В.І. А з іншого боку, є певна база, існуюча правова база, яка, на жаль, Кабінетом Міністрів не виконується. І замість того, щоб ставити питання про виконання нині існуючих законів і постанов, які приймала Верховна Рада, розумієте, з нуля якісь створюються. Що таке інституція? От я хотів би…  Шевченко – інституція. Ви мені скажіть хоч один закон чи постанову Верховної Ради, взагалі визначення, така структура як інституція. Що таке інституція?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Віктор Іванович, ми вас почули. Зараз давайте, будь ласка.

 

ВОВК В.І. "В контексті ризиків сьогодення та з метою поширення української культури у світовому просторі Міністерством культури було ініційовано створення інституції".

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я читаю концепцію – український інститут.

 

ВОВК В.І. А я читаю документ Міністерства культури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, цей, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Там, очевидно, опечатка. Тому що мова йде саме про інститут…

 

ВОВК В.І. … то після тире, "створення інституції", тире, "українського інституту".

 

(Загальна дискусія)

 

ВОВК В.І. Так це лист, підписаний, вибачте мене, заступником міністра. Заступник міністра пише лист, де використовує термін, якого нема в правовій базі українській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, зараз ми приймемо рішення, щоб ухвалити більш детальне обговорення чи круглий стіл, як ми це робили, які вже проводили не одноразово.

Будь ласка, Ірина Степанівна. Володимир, Сергій Олегович і завершуємо тему. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. У мене уточнення про створення цього інституту. Скажіть будь ласка, була прийнята стратегія 2020, в якій було започатковано і визначено 60 основних реформ. Крім того, було дві програми. Програма енергозабезпечення, енергозбереження, енергоефективності, економії і так далі. І інша програма – популяризація України. В контексті цієї і другої програми, я так розумію, що це створюється інститут, який, у мене тепер до вас запитання, буде створювати контент, який буде використовуватися для популяризації України за кордоном. Я правильно розумію?

 

ВІТРЕНКО А.М. Абсолютно справедливо. Тим більше, що якраз в концепції створення цього інституту, в тому числі і обговорювалось в Адміністрації Президента і внесено якраз в програму популяризації України.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Популяризації України. Питання наступне. Створення контенту чи залучення там, наприклад, акторів, якихось театрів, вивезення якихось виставок, фільмів і т. д., і т. п., це є залучення того контенту, його якесь формування якоїсь, наприклад, там проекту і популяризація за допомогою тих чи інших чинників. Але скажіть мені, будь ласка, те, що я почула від Міністерства закордонних справ представника з особливих доручень і від вас, оця співпраця, крім створення. А як ви будете співпрацювати?

І дайте відповідь коротко на те, що сказав Віктор Іванович. Як будуть використовуватися ті напрацювання, які є уже? Чи ви в курсі про них? Вони якось будуть об'єднуватися, змінюватись? Коротко. Бо проблема велика, мабуть, будемо ініціювати якісь слухання. Дайте таку відповідь мені.

 

ВІТРЕНКО А.М. З цією метою, з метою того, щоб ми всі активно співпрацювали, я маю на увазі органи державної влади і ініціюється зараз створення цієї міжвідомчої робочої групи, яка буде складати напрацювання в тому, як концепцію цього інституту, того, як він буде функціонувати, його місію, завдання, структуризацію, осередки за кордоном цього інституту, як ми безпосередньо будемо втілювати в життя.

Ну, і що стосується законодавчої бази. То відповідно будемо ініціювати, і це було озвучено зокрема віце-прем'єром Кириленко на презентації Інституту Шевченка, який відбувся в червні місяці, окремого законодавчого акту, якщо в цьому постане, постане необхідність. Для того, щоб цей інститут функціонував ефективно, успішно і в суцільній зв'язці з МЗС, з іншими органами виконавчої влади. А також за підтримки громадськості, спираючись в тому числі і вже на напрацювання в популяризації української культури, які вже зараз є. Зокрема вже ми і проговорювали можливість того, що будемо спиратися на досвід Українського інституту в Швеції, який зайняв дуже активну позицію вже на цьому етапі. А також інших організацій, які мають вже просування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Олегович і Борис Іванович. І тоді давайте все-таки проводити слухання, бо в нас… Ой, Боже, Володимир Ігорович, я страшенно перепрошую. Тут я про ПАРЄ подумала, про … Я перепрошую.

 

АР’ЄВ В.І. У мене коротке дуже питання. Перше, щодо МЗС, щодо Міністерства культури. До скількох організацій, фондів, банків, комерційних структур ви звернулися для того, щоб провести вже існуючі, наприклад, покази фільмів, переклади українських книжок? До скількох авторів в Україні ви звернулися? А до скількох дитячих письменників ви звернулися для того, щоб поспівпрацювати в тому, щоб дитячі твори українські, які, власне, і формують на майбутні покоління інформацію про Україну за кордоном, там в інших країнах? Ви звернулися для того, щоб надали свої твори? А скількох ви митців знайшли і до скількох ви звернулися, щоб запропонувати їм взяти участь у спільних проектах?

Дайте, будь ласка, цифри. От я розумію, що дуже добре казати: немає грошей з бюджету, немає того. А організаційні можливості у вас же є. Держава може дуже багато речей організаційних надати. Ви маєте звернутися. Якщо держава звертається, дуже багато хто допоможе і надасть свої авторські права, все, що завгодно. Але зверніться! До скількох звернулися ви?

 

ВІТРЕНКО А.М.  Я хотів би просто уточнити розуміння того. Завданням нашим є сприяння і можливість того, яку підтримку ми можемо надати. Зараз, зокрема, ми вже в розрізі функціонування інституту плануємо звернутися і до Фонду "Відродження", оскільки напрямки… Фонд "Відродження" не є ключовим для нього напрямком це фінансування акультури є багато інші пріоритетні. Але в розрізі скажімо функціонування Інституту Тараса Шевченка, я думаю, що буде така готовність.

А стосовно того яким чином ми сприяємо українським митцям, я наскільки я розумію, а саме питання полягає в цьому, то я вже торкався цього питання, що тут ми повинні освоювати ті і сприяти в освоєнні тих можливостей які зараз надає нам, зокрема, Європейський Союз в приєднанні до програм "Креативна Європа", в розрізі тих проектів які існують. Так що я не буду знову таки нарікати на ті можливості які, нажаль, нам не відкриває бюджетне фінансування, але…

 

ВОВК В.І. Можна я тільки уточню.

От ви говорите речі, а я ніяк не можу зрозуміти. Ця структура існує? Як юридична особа вона є?

От ви говорите про те, що… Якщо є юридична особа, на якій правовій базі вона створена? Яка правова база, взагалі, існування цієї установи, якщо вона вже створена?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, дивіться, я пропоную…

 

ВІТРЕНКО А.М.  Вона не створена.

 

 ВОВК В.І. А чого ви говорите, що інститут буде звертатися в Фонд "Відродження". Хто буде звертатися? Якщо…

 

ВІТРЕНКО А.М.  Міністерство культури буде звертатися до…

 

ВОВК В.І. Я вам просто дуже раджу, підготуйте спочатку в плані концепції. Зрозумійте, на якій правовій базі ви, взагалі, пропонуєте створення цієї, назвемо це установи, бо це хоч термін більш-менш юридично правильний. На якій правовій базі вона буде працювати, розберіться. І ви побачите…  Бо це, вибачте, все такий делітантизм і такий непрофесіоналізм те що я тут почув, що і…  Який вимагає окремого розгляду.    

 

ВІТРЕНКО А.М. Єдине про що я попросив би наскільки це можливо, якщо ви знайомі з концепцією створення цього Інституту Шевченка, я думаю, що в неї можна достатньо детально розібратися в тих питаннях які ви зараз ставите.

І я вже повідомив про те, що відбулися і громадські обговорення, відбулася і презентація. А зараз на рівні уряду, на рівні Прем'єр-міністра ухвалено рішення – я вже повторюю – про створення міжвідомчої робочої групи із залученням відповідно представників окремих семи міністерств на рівні заступників міністрів, завданням яких і буде полягати в тому, як далі втілювати цю концепцію в життя, в тому числі і на якій законодавчій базі буде заснований цей інститут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я дуже перепрошую, в нас ще була така презентована брошура, програма просування інтересів України у всьому світі.  Я пропоную Міністерству культури так само долучитися в рамках Національної ради реформ, тому що там поки що немає Міністерства культури. Думаю, ті питання, які ставив Володя, щодо звернення до міжнародних організацій, фондів, банків, що крім державного фінансування залучати додаткові ресурси. Тобто я думаю, що потрібно більш ефективніше координувати зусилля. Тому що Інститут культури Шевченка і так далі, це один із інструментів.

 

АР’ЄВ В.І. … контент обирати.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От правильно. Володя, дивися, ми це все окремо обговоримо. Давайте, друзі, у нас ще по ОБСЄ, у нас ще скільки мега важливих питань і по Мінським домовленостям і по всьому. Ми це почали дискусію для того, щоб зрозуміти наш комітет, крім різних видів дипломатії, всього. Віктор Іванович, ви самі голосували за те, щоб це питання почати розглядати комітетом. Тому набираємось терпіння одне до одного.

Будь ласка, Борис Іванович, Сергій Олегович і переходимо до наступних питань. Зразу вам скажу, через останні новини, які з'явилися, зокрема, щодо французів, ми оперативно підготували текст звернення. Прошу його теж паралельно розглянути, його немає в порядку денному, але ми його проголосуємо щоб включити, бо це нагальна ситуація.

Будь ласка, Борис Іванович, Сергій Олегович. Добре. Дякую.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Дякую. Дуже коротко.

Перше. Україна заслуговує на існування інститут Шевченка без відносно того, що там написано в концепціях. Кожна країна такого масштабу як Україна європейська має мати інститут "Україна" або інститут Шевченка не суть важливо.

Друге питання. Культура не повинна монополізуватися.

Третє. Культура не повинна бути заручником того, хто сьогодні при владі. І контент інституту Шевченка не повинен бути флюгером в залежності від того хто при владі. Тому що Україна має культуру, яка системно образуюча без відносно до політичних сил. Але я пропоную подальші дискусії, якщо вони будуть в цьому комітеті, проводити через призму зовнішньополітичного аспекту культури, а не в принципі чи Міністерство культури має право засновувати свої інститути.

І останнє. Я хочу похвалити Дмитра Івановича Кулєбу, хоча з цим дуже коректно, колега колегу хвалить. Але я хочу сказати, що завдяки його зусиллям у нас з'явився культурний супровід зовнішньої політики, розумієте? Тому що на сьогоднішній день, без культурного супровіду неможливо завоювати увагу європейців, передусім, європейців. Ми для них, для багатьох, повірте, як це не сумноно, живемо в печерах і стрибаємо по пальмах. Розумієте? І коли, Дмитро Іванович зі своїми колегами використовуючи сучасні технології, які дуже часто вимагають більше креативності і бажання щось робити, ніж грошей. Робить, чи у "Фейсбуці", чи у дворі МЗС, чи на шостому поверсі, якісь заходи і через шостий поверх йдучи на переговори до міністра люди проходять через, зараз, до речі, у нас виставка стоїть славенська, розумієте, це має вплив. Деякі виставки були такі, що важко було погодитися, але я згоден з Дмитром Івановичем, що їхня головна мета була це змусити, щоб шок був у людини. Людина можливо позбавилася б стереотипів.

І останнє, що я хочу сказати у нас дуже багато заходів, де ми маємо більш тісно співпрацювати з вами. Була довга історія, Володимир, скаже ПАРЄ, коли керівництво ПАРЄ було проти виставок, побороли, завдяки зусиллям депутатів…

 

КУЛЕБА Д.І. В ОБСЄ була…

 

КИСЛИЦЯ С.О. В ОБСЄ була? І це буде наступна нагода, коли і Дмитро Іванович і інші люди у співпраці з вами, з делегацією в … ОБСЄ мають організувати нормальну пристойну виставку. Це буде огляд щорічний у Варшаві, кінець вересня, початок жовтня, велика конференція двотижнева, коли по суті, Росія перехопила ініціативу і поставила свою виставку. І всі учасники наради ходили через російську виставку, вони мають ходити через українську культурну виставку. І це практичне застосування культурної дипломатії.

Тому, безвідносно до теми Інституту Шевченка, України, як би він не називався, я впевнений, що Дмитро Іванович і його колеги мають багато чого запропонувати, на окремі двосторонні візити парламентарів, на парламентсько-асамблейські заходи і на інші заходи, які, під час, вимагають більше креативу ніж грошей. Зараз без грошей нічого не можна зробити, культурна дипломатія – це нове питання, у нас є мережа культурних центрів, які висять в небытие, що, грошей на них немає? Дякую.

 

АР’ЄВ В.І. Ми збираємося зараз робити на цій осінній сесії презентацію фактично такий культурний... вечір культури кримських татар. Але там треба буде дещо перевезти. Ви готові? Ми готові заплатити за бензин, за все. Ви нам готові надати транспорт?

 

КИСЛИЦЯ С.О. Якщо Дмитро Іванович буде частиною процесу, він навіть свій багаж візьме, все, що треба перевезти.

 

АР’ЄВ В.І.  Ви готові? Ми готуємо. Все.

 

КИСЛИЦЯ С.О.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви домовились.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Я не знаю, ми, коли їхали на виставку, ми в чемоданах навіть фотографії перевозили.  І, ну, яка різниця? Люди добрі, ми говоримо про інше, ми говоримо про те, що той контент може бути наданий акторами, може бути наданий художниками, фотографами і знайдуться меценати, саме діло – це організувати і виставити в потрібному місці в потрібний час, це про те, що я казала. Ну, про що ми говоримо, люди добрі?

 

_______________. (Не чути).

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Але ж зробили, правда ж?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ....порядку денному ще дуже багато, а це питання....

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Перш за все, мене дивує формулювання цього пункту порядку денного про те, що ніби культурна дипломатія не існувала ніколи, а прийшла нова команда і запроваджує новий напрямок діяльності культурної дипломатії центральними органами виконавчої влади. Це не так, це не відповідає дійсності, тому що культурна дипломатія існувала з часів відновлення державної незалежності України і навіть до цього. Культурна дипломатія була настільки активно, наскільки було достатньо ентузіазму при відсутності фінансового... державного фінансування з боку митців. Те, що нового є – це створення інституту, українського інституту, це треба підкреслити, це нове. Але хочу сказати, що ця ідея дискутувалася в Міністерстві закордонних справ 8-10 років тому.

Тепер щодо самої тематики. Я підтримую позицію міністерства закордонних справ, висловлену Сергієм Олеговичем і Дмитром Івановичем. Я вважаю, що навіть за умов відсутності державного фінансування цього інституту, відсутності великого ентузіазму збоку українських меценатів, але є міжнародні фонди, які готові допомогти, все одно треба приймати принципове рішення. І нагадаю, що в 2005 році, після Помаранчевої революції, ми в Міністерстві закордонних справ ініціювали створення інформаційно-культурних центрів при наших закордонних установах і такі інформаційно-культурні центри були створені в двох, трьох десятках країн, не знаю як вони функціонують зараз, але ця робота була зроблена.

Тому я вважаю, що тут не варто ділити портфелі між Міністерством закордонних справ і Міністерством культури, тому що Міністерство закордонних справ дуже багатий досвід має в цій ділянці, я пропоную в цілому в принципі схвалити ідею створення Українського інституту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Тобто я розумію, що тут немає колег, які проти створення Українського інституту, але питання стратегії ширшої, питання проактивнішої діяльності на залучення коштів не лише з Державного бюджету, а з інших джерел, питання, правильно, питання координації між іншими відомствами і міністерствами. Колеги, я пропоную, щоб ми з вами сьогодні подякували присутнім за доповіді і проголосували за те, щоб провести комітетські слухання, я думаю, це не парламентські, комітетські слухання з обговорення, не знаю, стратегії, культурної дипломатії, де будуть декілька питань, і фінансування, і координації, і все решта.

Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  А я вважаю, що ми маємо всі підстави схвалити ідею, концепцію, а далі, на комітетських слуханнях, можемо обговорювати деталі, в тому числі юридичні аспекти, але ідея сама заслуговує на підтримку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, пропоную підтримати пропозицію Бориса Івановича.

Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався? Чудово.

Гаразд. Можливо нам варто додати в календарний план, який ми вже затвердили перед тим, якщо ви не проти, план роботи комітету слухання по культурній дипломатії.

 

ВОВК В.І. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Так. Так. Віктор Іванович, ну звісно, звісно, ми все… Точно. Точно. Точно. Віктор Іванович, ми все пишемо під стенограму. Піднімемо і будемо… А скоро у нас з'являться онлайн трансляції, як є,  це взагалі, потім…

 

ТАРАСЮК Б.І.  ...з СНД.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З СНД. О-о-о-о! Борис Іванович!

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. …буде зашкалювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це тоді наш комітет, тоді за кількістю присутніх перебільшить антикорупційний комітет, коли питання, чи регламентний, коли питання по Клюєву розглядалось.

Колеги, хто за те, щоб внести в порядок денний… Ой. В орієнтовний план діяльності комітету на наступне півріччя ще якраз культурну дипломатію, комітетські слухання?

Одноголосно. Дякую, колеги. Я думаю, що ми можемо відпускати представників Міністерства культури. Подякувати панові Дмитрові. Побажати креативу, натхнення вам всім. Комітет завжди радий буде підтримувати.

Колеги, переходимо до сьомого пункту розгляду порядку денного. Надаю слово… Можливо Іванна зразу об'єднає 7 і 8 пункти? Чи краще?..

Будь ласка, Іванна Орестівна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Може окремо, через те, що там воно викликало питання, тому і розділити їх, насправді.

Мені видається було би доречним якби комітет зміг скористатися своєю, своєю можливістю спілкування з… спілкування з колегами за кордоном, з відповідниками в комітетах закордонних справ.

Більше того, шкода, що Володимир зараз вийшов на цю хвилину. Більше того, ми в принципі, в рамках комітету маємо трьох голів делегацій України… парламенту України до парламентських асамблей різних, плюс у нас… також ми запрошували сьогодні колегу, керівника нашої парламентської делегації в ОБСЄ пана Герасимова. На жаль, він не зміг долучитися, не знаю чи…

Тобто була пропозиція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути) 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну так. Тобто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну насправді, тобто пропозиція така. Після тих дій, які український парламент здійснив, безпосередньо, направивши в Конституційний Суд зміни до Конституції в частині децентралізації є фактично і частиною наших зобов'язань за Мінськими домовленостями. Мені здається, було би доречно звернутися до наших колег в усіх парламентах, і відповідно, можливо, до делегації в парламентських асамблеях, до керівників парламентських делегаціях в асамблеях з різних країн стосовно необхідності посилення тиску на Російську Федерацію з точки зору виконання ними зобов'язань, які взяті ними в рамках Мінського договірного процесу. Я розумію, що в нас насправді тут в уряді є частина колег, які не голосували за ті рішення. Але це є рішення, які прийняті Верховною Радою України. Я думаю, що тут ми би мали діяти все-таки як Верховна Рада України, як виразники позиції Верховної Ради і держави десь. Тому просила би підтримки, якщо колеги би підтримали таку ініціативу звернення, на наше прохання було розроблено такого драфт-листа. Насправді він може бути змінений, він може бути там більш посиленим. Мені здається, що можливо його трохи посилити там активніше, драфт-листа, який є в україномовному варіанті, розданий вам зараз до ознайомлення. Вибачте, що тільки зараз через те, що розроблявся в такому досить активному режимі.

Якщо би ви підтримали, ми можемо в електронному режимі далі погодити, якщо є якісь правки, необхідність попрацювати в електронному режимі або, можливо, зараз. Тобто це вже на розгляд комітету.

І друге, наступне питання, воно пов'язане з цим, але трошки відділене, тому попрошу вас висловитися з цього приводу. Як ви вважаєте, чи варто таке робити, і чи?… Тоді ми можемо перейти до дискусії стосовно змісту.

 

ТАРАСЮК Б.І. В принципі, я підтримую цю ідею такого звернення. Я єдине, що хочу сказати, що в 4-му абзаці тут згадка йде про Закон України "Про особливий порядок місцевого самоврядування". Як один з депутатів попереднього скликання, який не голосував за даний закон, більше того, вважаю цей закон прийнятий з порушенням Закону "Про Регламент", оскільки він, це порушення, на мою думку, стоїть на порядок нижче ніж порушення 16 січня голосуванням руками, те що було проголосовано 16 вересня минулого року.

Але виходячи з необхідності використання цього звернення за кордоном я готовий підтримати дане формулювання. В той же час, на другій сторінці в кінці останній абзац, мені здається, що ми не маємо права говорити про те, що Україна надалі необхідно слідуватиме духу і букві, тим більше, що це не наша прерогатива, не прерогатива Верховної Ради. А в принципі я підтримую ідею.

 

ВОВК В.І. Ні, я не хочу втручатися, я лише озвучу, в черговий раз, нашу офіційну позицію, фракцію, яку я представляю, яка полягає в тому, що фінські угоди для нас "фількіна грамота". Для нас таких заходів і угод міждержавних не існує, ми вважаємо це не конституційними, незаконними і так далі. Тому, жодний документ, який буде посилатися на Мінські угоди нами ніколи, ні в якій формі підтриманий  не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозуміла. Віктор Іванович, оскільки я…(Мікрофон вимкнено)

Колеги, будь ласка, Ірина Степанівна, тоді, якщо що, поставлю на голосування таке звернення до голів комітетів...  (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. В контексті того, що ви сказали Ганно Миколаївно, пропоную не проговорювати тут позицію кожної фракції, а шляхом голосування проявити свою державницьку позицію. Дозволю собі таке формулювання. Тому пропоную голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб направити такий текст звернення за винятком останнього абзацу, який ми прибираємо…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Моя би була пропозиція, тоді можливо, для того, щоби цей процес, ну зробити більш цілісним, зробити його від комітету Ганною Миколаївною і трьома керівниками... І трьома керівниками парламентських делегацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …, ОБСЄ і ПАРЄ. 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Да. Чи як ви пропонуєте? Давайте просто визначимось, щоб…

 

_______________. (Не чути) 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. З великим задоволенням. Чотири. У нас чотири… Боже, перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це посилить…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це посилить. Як ви думаєте? Як ви вважаєте? Так.  Тобто давайте всіх можливих делегацій. Я перепрошую, ну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це б показало… Колеги, це б показало об'єднаність, по-перше, різних делегацій, різних представників цих…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Борис Іванович, …… я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за те, щоб направити ось такий текст звернення за винятком останнього абзацу, відповідно до адресатів, з включенням комітету трьох делегацій…

Чотирьох? Чотирьох. Ну я хотіла сказати…чотирьох. Хто – "за"? Хто… Ні-і-і. Хто – "проти"?  Хто – "утримався"? Немає. Все.

Є тобто… Завтра спробуємо… Щоб ви ще на канікули не поїхали, щоб підписи швиденько позбирати і так далі.

По наступному. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Англійською буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Так. Очевидно …

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні-ні-ні. Англійською воно буде по-іншому.

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Так. Так. Віктор… Борис Іванович дає…

Колеги, давайте, тому що Світлані Петрівні треба завершувати…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Наступне питання давайте проговоримо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже… Ні-ні. Світлана. Колеги, просто голосів, що якщо, що. Тоді питання ще ось. Ви знаєте про французів. І в нас, зокрема, Тьєрі, він був у нас, у нас була з ним, в Бориса Івановича, хороша розмова щодо санкцій французів, коли він був у нас.

Ви знаєте про цю… МЗС вже відреагувало. От. Оскільки це парламентарі і наш комітет, де ми проводили, пропонуємо дуже оперативно зробити вже…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. …французькою мовою їм надіслати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зробити це…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Правда?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Будь ласка, Володимир….

 

АР’ЄВ В.І. Оскільки Тьєрі Мар’яні і там ще доволі з них є членами ПАРЄ і мало того, вони у фракції Європейської народної партії. Тьєрі Мар’яні є також президентом Комітету з питань міграції біженців в Раді Європи. Я вже направив таке звернення від себе з попередженням  щодо цього. Інша справа, що вони вже в Москві.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Не має значення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба відреагувати оперативно. Я думаю, що сьогодні…

 

АР’ЄВ В.І. Я вважаю, що треба приймати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб він знав, що наступний раз в наш комітет прийти.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. …текст підписувати не всім членам комітету, а вже від імені комітету за рішенням. Тому що ми просто так не зможемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Іванович, тоді я скажу від себе теж.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я підтримую ідею і я пропоную прийняти рішення на підставі цього тексту, звичайно, який можна відредагувати сьогодні в ході.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Трохи добавити ще навіть з того, що ми робимо  зараз звернення. Тут теж є хороші абзаци.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я думаю, що це треба робити оперативно. Оскільки сьогодні відреагували, якщо вони вже в Москві, якщо наш Комітет у закордонних справах, який приймав Тьєрі тут, а потім мовчить, скажуть, що ми тут… Тому я пропоную, щоб ми проголосували за рішення, що комітет сьогодні і на сайті парламенту, на основі вже готового тексту, зробить свій, а коли французькою перекладеться там чи вже завтра, сьогодні принаймні щоб йшло.

Хто – "за"? І подякуємо Володі, що він теж вже відреагував.

Да, на адресу Національних Зборів.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. На адресу керівництва Комітету у закордонних справах і всіх цих парламентарів, зокрема…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Групи дружби.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. І керівництва, я думаю, що навіть керівництва Національних З як таких. По кільком адресам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, будь ласка, останнє. Поки що є Світлана, нам треба проголосувати просто по Надії Савченко.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Колеги, міністерством і міністром безпосередньо, я перепрошую, я вже просто з тим, що… Сергій Олегович зараз розповість, що було зроблено міністерством. Тут є драфт листа, я думаю, що в контексті того, що 30 числа має відбутися суд, початися цей закритий суд над Надією Савченко, ми б мали з вами долучитися до того, щоб засвідчити своє наполягання до наших усіх колег, які можуть впливати на можливу зміну ситуації довкола того, як нашу колегу утримують і чи можна нарешті розраховувати на те, щоби її звільнили. Бо за тим, можливо, ми можемо в цьому листі додати, тут є такий драфт він написаний від першої особи, його треба трошечки змінити очевидно. Але, можливо, ми могли туди, там, наполягати на тому, щоб якісь спостерігачі з парламентів або національних парламентів, або асамблей, могли бути направлені на суд в Ростовську область. Хоча він закритий.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, я би пропонувала приблизно по таким самим адресатам які ми щойно затвердили в попередньому листі. Ну, Борис Іванович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я підтримую ідею. Єдине, що у мене питання виникає, можливо, тут Сергій Олегович підкаже, на чию адресу цей лист. Ми не можемо його адресувати тим самим адресатам яким ми попередньо звернення підготували.  Я думаю, що це має, перш за все, та сторона від якої залежить, це Російська Федерація. Тобто ми повинні усвідомлювати, що цей лист просто, знаєте до наших прихильників він ніякої не буде мати дії. А він може мати дію, звичайно ми можемо передбачити негативну відповідь, але лише на адресу тієї сторони від якої залежить допуск наших депутатів на це звернення. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  А може все таки направити лист на представників кожної країни в Парламентську асамблею Ради Європи? Скільки там країн представлені? Чому б цього не зробити.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми можемо їм копії направити, але адресувати російській стороні, тому що від неї залежить прийняти делегацію депутатів Верховної Ради чи не прийняти.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А може ми цю проблему на дві частини? До Російської Федерації в одному контексті, чи прийме. А до всіх інших з закликом приєднатися.

 

КИСЛИЦЯ С.О. … Я  чомусь схиляюся до того, щоб оці листи…  Вони можуть бути однакового змісту, в тому немає ніякої проблеми.

Були і персональні… персональними, так. Що вони адресувалися… тому що Міністерство закордонних справ, Клінкін, зокрема, він звернувся, так би мовити, до інституцій. І всі інституції повідомили, що ми закликаємо направити своїх спостерігачів на цей процес і таке інше. Мені чомусь здається, але ж ви парламентарі, вам краще психологічно…

Якщо персонально до парламентаря звертаєшся, за своїм власним підписом і не проблема в  тому, що вони будуть однакові. Це так би мовити, зобов'язує конкретного парламентаря, вас Івана, уже, наприклад, персонально відповісти і відреагувати.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тобто ви пропонуєте членам комітету, кожному до персональних контактів, наприклад, звернутися.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Звичайно.

 

ТАРАСЮК Б.І.   Тобто, членів комітету, якого? Росії?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Наших, наших. Ні. Це йдеться… це дві…

 

КИСЛИЦЯ С.О. До європейських парламентарів і не тільки до європейських, тому що ви можете вийти і до канадських, і американських, якщо мова йде про ОБСЄ. Але моя ідея полягає в тому, що це має бути персональні, адресовані ваших знайомим парламентарям, або ексофіціо, там,  член комітету у закордонних справах Сенату США, наприклад.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  (Не чути) … різних міжнародних інституцій, перепрошую. Ми можемо додати, до речі, конкретику, що там, де ми закликаємо Росію виконувати Мінські угоди, зокрема цей пункт, що незважаючи на виконання, там ми просто пишемо, звільнення заручників, ми можемо вказати, наприклад, що незважаючи, що нібито виконання Україною, Савченко ще і перевозять за 100 кілометрів, так само як там і Сєнцова і так далі. Ми можемо низку уточнень написати, тоді ця інформація туди потрапить.

Зрозуміло, в чому суть?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. ... поєднати два листи.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Не поєднати, а просто взяти якусь частину. Щойно ти озвучила питання, про те, що ти б хотіла, можливо, звернутися  до тих самих, до кого ми звертаємося…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні, ні… (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Безумовно. Цей варіант нам абсолютно цікавіший, я просто… пропоную доповнити таким чином, ми просто уб'ємо два зайці одночасно.

 

(Загальна дискусія)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. По Савченко я би підтримала пропозицію Бориса Івановича, надіслати, це буде насправді перший наш з вами лист вообще куди-небудь в Російську Федерацію, надіслати листа колегам в Російську Федерацію.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.Котрий?

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я вас прошу, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Давайте зрозуміємо кому в Російській Федерації, кому в Російській Думі можливо надсилати цього листа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Так ні, їхній комітет так називається Ну да.

Ну що, колеги, да, ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це буде гра.

 

(Мікрофон вимкнено).

 

КИСЛИЦЯ С.О. Ви знаєте, він не матиме ніякого…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. … тільки він буде мати…

 

КИСЛИЦЯ С.О. Колеги, він не матиме, на мою думку, ніякого, жодного впливу на …………. позицію ваших колег чи візаві в Російській Федерації, але він матиме значний зовнішній медійний ефект, в тому числі він буде корисний для використання в подальших міжпарламентських дискусіях, учасниками яких ви будете. Ви скажете, що попри все ви звернулися, а в ответ  – тишина.

 (Мікрофон вимкнено).

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Я після того скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана ще. Світлана дає свій голос за останній пункт, он-лайн трансляцію, ми з нею вже переговорили до цього. Будь ласка, Світлано. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я хотіла ще доповнити. Якщо ми вже в контексті говоримо про те, що важливо, наш лист, і зрозуміла їхня позиція, то потім ці прізвища можна використати до доповнення так званого "списку Магнітського" чи якогось іншого. Воно буде давати нам моральне право розширити цей список. Тому в контексті цього, може, там ще якийсь комітет написати, щоб "список Магнітського" був більший?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хтось заперечує, щоб ще два комітети? Давайте за це краще проголосуємо. У нас все одно є кворум.

Все, колеги, це питання ми завершили. Переходимо до 9 пункту. Буде 40 років заснування ОБСЄ. Ми знаємо, наскільки зараз ОБСЄ в контексті виконання і Мінських домовленостей. Взагалі є така організація, яка важлива нам, щоб вона була більш ефективна, більш сповідувала цінності, от. І справді допомогла досягнути миру в нашій державі, зважаючи на ті можливості, які в них є.

Зараз я хотіла б, щоб Сергій Олегович нас трошечки зорієнтував. І що може зробити парламент, щоб все-таки тиснути і на ОБСЄ, щоб вони були більш ефективнішими.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Власне, заходи по відзначенню 40-річчя Гельсінського заключного акту, вже відбулися нещодавно в Гельсінкі. І хочу сказати, як я написав у своєму "Твітері", Радянський Союз виявився мудрішим ніж Російська Федерація, тому що Радянський Союз був в Гельсінкі 40 років тому, коли підписувався акт, а Російська Федерація не була на тому заході, який був організований фінами у співпраці з сербським головуванням і вони надіслали ……… посольства Російської Федерації у Гельсінкі, який навіть не на всіх частинах засідання був.

ОБСЄ, попри всю критику на адресу ОБСЄ, на сьогоднішній день є єдиним міжнародним представником, тобто єдиною міжнародною організацією, яка присутня в зоні АТО на постійній основі. Тому критика і дуже часто справедлива критика на адресу ОБСЄ має таким чином лунати, щоб не лити воду на російський млин і не дискредитувати ОБСЄ до такого ступеню, щоб ми звідти їх попросили. Це власне  є однією з багатьох цілей Російської Федерації, вимити міжнародну присутність у зоні АТО.

Тому ми вважаємо, що СММ на сьогоднішній день має дуже широкий мандат, правильний мандат, який місцями, подекуди це серйозні проблеми, не повністю використовуються. Ми вважаємо, що СММ має існувати в зоні АТО передусім, хоча в мандаті написано, що це поширюється мандат на всю територію Україну, навіть, якщо, дай Боже, буде укладено якісь мирні домовленості і повернути контроль України над всією територією, то все одно, на мою думку, рік має ще бути СММ присутній для того, щоб здійснювати моніторинг.

Хочу нагадати, що СММ - це цивільна місія, це не військова місія, це, навіть, не місія миротворча, в розумінні ООН, де миротворці мають право мати зброю для захисту себе.  Таким чином, найближчі важливі події в житті ОБСЄ – це міністерське засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ – це головний орган ОБСЄ, яке відбудеться 3-4 грудня в Белграді. І це буде останнім високим заходом  сербського головування.

Про сербське головування. Сербське головування, на жаль, на думку МЗС не виконує функцій в тому розумінні якби ми хотіли, щоб Сербія захищала всі ті принципі, які закладені в Гельсінський заключний акт. В цьому є  багато причин, в тому числі і залежність Сербії від російського чинника. В МЗС розроблений, мені здається, я навіть ділився з депутатами, якщо не з усіма, то я можу поділитися, на дві сторінки, вже більше ніж на дві сторінки нонпейпер, в якому починаючи з весни минулого року перераховані, суто аналітично, всі приклади голосувань в усіх міжнародних організаціях Сербії, які стосувалися територіальної цілісності Україні, і де в жодному із випадків Сербія не підтримала Україну, в жодному.

Таким чином, іронія полягає в тому, що очікувати додаткової шкоди від Сербії неможливо, тому що вони хочуть добути своє головування, 1 січня Дачичу 50 років і це буде подвійне свято для міністра закордонних справ, віце-прем'єр міністра Сербії Дачича. Наступне головування – це Німеччина і тут, я вам скажу, у нас викликів буде значно більше. Тому що на відміну від Сербії Німеччина – це багата країна, яка не тільки має свої кандові, знову ж  таки, ідеї, а ще має багато грошей і людських ресурсів для того, щоб їх імплементувати. І це буде той випадок, коли на нас буде тиск не тільки з боку Офісу канцлера або Штанмаєра, а що буде від всього головування в ОБСЄ. І протистояти їм, я тут маю на увазі не апріорі, що ми проти німецьких ідей, а буде випадків багато, коли їхні ідеї будуть не співпадати з нашими. Тобто буде значно складніше ніж протистояти сербам і на щастя не мають ні грошей, ні людей от таку мають просто позицію.

В цьому зв'язку, і це показала, до речі, і сесія парламентської Асамблеї ОБСЄ, якщо я неправий, ви мене, Ганна, ви мене поправте, надзвичайну важливість матиме робота з німецькими парламентарями. Тому що, якщо ще Меркель – це наша людина, в кінцевому рахунку, то як показала дискусія в Гельсінкі на Парламентській Асамблеї, там є такі продукти німецької демократії, що переконати їх не можливо.

Наступний напрямок життя ОБСЄ – це так звані незалежні інституції. Передусім БДІПЛ, БКНМ і Мятович – це "Свобода ЗМІ". Вони, на щастя, не залежать від позиції Російської Федерації. Там не діє ніякий консенсус, там керівники цих структур в межах свого мандату, незалежно від позиції Російської Федерації можуть приймати рішення, як їм вбачається за необхідне.

У нас дуже тісна співпраця з БДІПЛ, там його очолює на сьогоднішній день Георг Лінк, німецький колишній дипломат, і тут головна тема – це спостереження за виборами. Парламент ухвалив постанову, зараз ідуть консультації з ЦВК і після завершення цих консультацій буде внесено питання про запрошення спостерігачів на місцеві вибори.

Відразу скажу, що Російська Федерація не навидить БДІПЛ і вона мріє, щоб він перестав існувати.

Наступна інституція – ВКНМ, Астріт Торс. До останнього часу з нею було все супер. Все  просто було чудово, вона була на нашій стороні, вона плакала, коли… реально, коли заходила мова про кримських татар, але останнім часом, вона мене, на жаль, розчарувала.

Вона поїхала в Закарпаття ще до відомих подій в Закарпатті. Причому, перший раз ми їй відмовили в поїздці в Закарпаття. Тому що ми наполягали на тому, що її головна географія, це Крим. Ну, коли їй в черговий раз Росія відмовила, ми вже не могли черговий раз її не пустити в Закарпаття.

Вона поїхала в Закарпаття. Виступила потім на засіданні постійної ради. І там є цілі абзаци, з якими я просто не згоден і за моїм дорученням наш поспред має звернутися до неї. Наприклад, вона вважає, що закони про декомунізацію, вони зашкоджують міжетнічним відносинам. Я от хочу у неї запитати. У нас що, угорці в Закарпатті за пам'ятники Леніну чи навпаки? Розумієте? Тому з нею потрібно працювати, їй потрібно роз'яснювати. Це дуже складна історія.

Наприкінець. ПА ОБСЄ, останнє засідання ПА ОБСЄ це буде в Монголії. Воно не прийматиме ніяких рішень, це не той формат. Тому що єдиний формат прийняття рішень, це асамблея щорічна, наступна щорічна асамблея в Грузії, в Тбілісі відбудеться, до речі. Також буде питання, чи грузини пустять туди росіян, чи ні, я вже не знаю. Монголія як така абсолютно не наш партнер. Хоча Російська Федерація була проти вступу Монголії в ОБСЄ.

І тому я думаю, що треба все ж таки направити когось з депутатів на вересневий захід. Для того, щоб проводити зустріч із монголами передусім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А вони їдуть. І там навіть вже якісь спроби все-таки провести хоч якісь рішення, відіграти програш в Гельсінкі. І тому вони, можливо, будуть міняти якісь там положення про ОБСЄ, щоб все ж таки якусь резолюцію. Ну, це такі марення зараз росіян. Але тому наша делегація туди обов'язково поїде для того, щоб все одно, оскільки Наришкіна, ми думаємо, що пустять вже в Монголію.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Звичайно.

Останнє, про я не можу не згадати, це так зване PСU. Це офіс координатора проектів ОБСЄ в Україні. Дуже важливо для нашого розуміння, що це не є посол ОБСЄ. Він не представляє ОБСЄ в політичному розумінні, в нього нема жодного компонента політичного в його мандаті. На сьогоднішні день це литовець, його звати, прізвище в нього Верба, Вайдотес Верба. Я зустрічаюсь з ним в п'ятницю для того, щоб прийняти рішення про подовження його на наступний рік як координатора. Дуже важливо, він не є послом, його функція це адмініструвати проекти, які узгоджені між ОБСЄ і українською стороною. Тому прохання не допускати до нього звернень політичного характеру. Якщо є політичні питання, вони мають йти або через парламентську делегацію, або через постійне представництво України при ОБСЄ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Олегович, дуже дякую вам за таке детальне інформування про ОБСЄ і що робити Україні, союзників, які в нас є, які будуть змінюватися.

От в кого з вас, членів комітету, є запитання ще? Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Це не запитання, це доповнення для всіх членів комітету, які не знають цієї деталі. 23 роки тому Сергій Олегович прийшов у Міністерство закордонних справ і був стажером Відділу питань НБСЄ, а потім вже починав свою дипломатичну кар'єру у Відділі НБСЄ аташе, а потім багато років роботи в цьому напрямку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачите, досвід відчувається, Сергій Олегович дуже швидко все розклав, як, куди рухатися. Я думаю, що яке з рішень чи могло бути комітету, я не знаю поки щодо звернень. Мені здається, ми заслухали, до відома взяли, правильно, тому це дуже важливо і для планування. Я передам і Артуру Герасимову як голові делегації, Ірина також, про те, що нам важливо взяти до уваги. Хотілося подякувати Сергію Олеговичу.

Колеги, в нас є ще два питання, три питання з "Різного". Одне з питань, я думаю, що воно дуже коротке, нам потрібно, якщо ми хочемо, щоб у нас були онлайн трансляції з усією технікою встановленою, будемо ми проводити чи не будемо, але можливо техніка нам знадобиться… (Мікрофон вимкнено).

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Якщо ми скажемо Меркель – наш человек

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную переформатувати за технічне оснащення комітету…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  За додаткове.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За додатково-технічне оснащення, щоб у нас тут стояв, якщо у нас буде Skype з нашими колегами, чи в Німеччині, чи, в нас немає цих можливостей. Тому для того, щоб це отримати, там є можливість спеціальне обладнання веб-камери і все, щоб проводити трансляції, для цього…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Переговори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, перемовини.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Щоб проводити перемовини, консультації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З міжпарламентськими асамблеями, міжпарламентськими групами дружби. Для  цього нам треба направити лист від імені комітету на директора програми "USAID РАДА" підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво Андрія Шевченка, від комітету, що ми просимо технічно оснащати комітет для підвищення ефективності роботи комітету з нашими міжнародними партнерами.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Якщо дозволите, я цілком підтримую таке рішення в цій редакції. Того ж в мене є прохання, можливо, до секретаріату вашого комітету ще більш ретельно подивитися на тих, хто присутній на засіданні комітету. Я, наприклад, не можу значну частину інформації озвучувати не тільки в присутності НЖО, без всякого ….., а навіть в присутності декількох колег з інших відомств, якщо я не знаю, що вони мають допуск до державної таємниці. Це занадто чутливі питання, щоб, знаєте, я тут ризикував.

Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну і в контексті також взагалі поняття публічної інформації, якщо ми будемо це виносити на публічний загал, відповідно до закону ми мусимо, якщо ми нею володіємо, ми мусимо її оприлюднити, а часто-густо інформація буває для службового користування, з доступом і так далі. В комітеті в цьому не потрібні оці онлайн-трансляції. Давайте пам'ятати і про вимогу закону, що ми маємо це оприлюднювати, якщо хтось це зачепить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Степанівна, я повністю підтримую вас, ми перефразували і зробили технічне оснащення для підвищення ефективності і підтримую Сергія Олеговича, і ті пункті, які були у нас в закритому режимі обговорено з питання, і зараз у нас є два питання, які ми так само проведемо в закритому, тому що там є одні документи ДСК і так далі, тобто ми не будемо там ризикувати деякою інформацією, яка це…

Тому хто за те, щоби написати цей лист про технічне оснащення комітету? Є.

Колеги, я хотіла би подякувати тим, хто брав участь, тому що два наступні питання, я думаю, що нам треба у закритому режимі проговорити. Так, очевидно, що з Сергієм Олеговичем.

(Запис закінчено)