Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

30 жовтня 2015, 15:17

Стенограма засідання Комітету 03.06.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 03 червня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …варто почати наше засідання. Прошу глянути на порядок денний. Тут також, тут  дуже довго. Ми, здається, і так збираємося по три рази на тиждень як комітет, і все одно не можемо вичерпати порядок денний.

Тому, колеги, тут дивлюсь, чи є ще Бориса Івановича звернення про, в кінці, в "Різному", щоб додати.

Колеги, пропоную до цього порядку денного додати ще лише прохання, надіслане було Борисом Івановичем щодо запрошення в Україну, друга України, конгресмена Адама Деніела Кінзінгера. Прохання…

Ні, дивіться, тут є лист, в кінці розданих матеріалів є лист-прохання Бориса Івановича, також коротка довідка про нашого члена Палати представників Конгресу.

Колеги, хто не проти того, щоб в пункті "Різному" додати ще питання запрошення…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Є ще питання про затвердження групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Групи є. Групи є.

Хто – "за"?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тобто до 9.30 і тоді почнемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якраз до 9.30 і почнемо денонсацію. До вітального слова Президента, думаю, ми впораємося з нашими…

Колеги, пропоную тоді перейти до… Оскільки зараз МЗС, Олени Зеркаль … Кворум є. Шість.

Юлія Володимирівна, ми вас давно чекали. Без вас кворуму не буде. Тому пропонуємо залишитись.

Дивіться, друзі, оскільки Олени Зеркаль немає, нікого замість неї теж немає, з МЗС?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ви уповноважені замість неї виступати, зокрема по першому питанню? Ні, перше про Римський статут. Ні. Тоді чекаємо на Олену Зеркаль, якої ще немає.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Там ось три питання. Три, чотири. Там чотири питання, де вона має виступати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, тоді… Кворум. Ні-ні, почекайте. П'яте тоді питання. Колеги, давайте тоді п'яте питання, почнемо з п'ятого? Якщо немає по першим чотирьох Олени Зеркаль.

Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсії" (№ 2767). Є у нас, будь ласка, Віталій Вадимович Мущинін, заступник міністра соціальної політики.

Так? Там пенсія дипломатів власне.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Звернення Міністерства закордонних справ саме з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І є, Борис Іванович, і це звернення Міністерства закордонних справ до нас розглянути це питання.

Тому, будь ласка, Віталій Вадимович.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я так розумію, що ми тільки виключно в тому контексті розглядаємо цей законопроект?

 

МУЩИНІН В.В. В той же час передбачається сьогодні запровадження компенсаційних механізмів зокрема для держслужбовців, які сьогодні сплачують до Пенсійного фонду підвищений внесок – 6, 1 відсотків від заробітної плати. Тоді як інші громадяни за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням сплачують 3,6 відсотка.

Що ми кажемо. Ми говоримо про те, що при виході на пенсію відповідні держслужбовці, які мали стаж понад 10 років, тобто від 10 до 15 років, отримають компенсацію, разову компенсацію в розмірі 10 прожиткових мінімумів. Якщо відпрацювали від 15 до 20 відсотків, відповідна компенсація складатиме 15 прожиткових мінімумів, 20 – понад 20 років відпрацьований час, це 20 розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Друге, що передбачається нашим законопроектом. Ми запропонували з 1 січня 2017 року запровадити другий рівень системи пенсійного забезпечення. Ми запропонували, що учасникам накопичувальної системи пенсійного страхування будуть особи, яким на вказану дату виповнилось не більше 35 років.

В той же час ми передбачаємо на надати  право застрахованим особам, яким станом на 1 січня 2013 року виповнилось від  35 до 55 років, добровільно приймати рішення щодо участі у накопичувальній системі.

Ми заклали такі механізми щодо розміру внеску у перший рік, він буде складати 2 відсотки та щороку збільшуватиметься на 1 відсоток до досягнення семи відсотків.

По мірі збільшенні розміру внеску для застрахованої особи, відповідно, зменшуватиметься відповідний розмір єдиного внеску для роботодавця.

Третє, ми пропонуємо з 1 січня 2016 року запровадити професійну пенсійну програму для окремих категорій професій. У рамках накопичувальної системи пенсійного страхування з 1 січня 2016 року будуть запроваджуватися накопичувальні професійні програми пенсійні для таких категорій осіб, як особи, які зайняті на роботах з особливо шкідливими, особливо важкими умовами праці за списком один та на інших роботах зі шкідливими умовами праці за список два, на посадах, що дають право на призначення пенсій за вислугою років, на посадах державних службовців та приєднаних до них посадах незалежно від віку.

Ми також передбачили законопроектом вдосконалення функціонування солідарної системи шляхом звільнення її від невластивих для неї виплат, тобто ті виплати  пенсійної системи, які сьогодні не носять страхового характеру, а визначаються  у вигляді доплат або певних преференцій для окремих установ, які сьогодні сплачують менший відсоток до Пенсійного фонду.

Ну, це, зокрема, стосується доплат до мінімального розміру пенсій. У нас сьогодні є відповідно до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування окремі пенсіонери відповідно до їх страхового стажу і заробітку не мають права на пенсію на загальних підставах у розміру мінімальному – 949 гривень, і ми доплачуємо з Пенсійного фонду до 949-и гривень відповідну суму  коштів.

Потім мова йде про здійснення виплат пенсій за вислугу років, також це не властиві функції Пенсійного фонду, і витрати при проплаті єдиного внеску для підприємств УТОГ, УТОС, тобто підприємств інвалідів.

Ще одна... один механізм, який ми запроваджуємо цим законопроектом, це заміну механізму відшкодування фінансування пільгових пенсій на підвищену ставку єдиного внеску для роботодавців за працівників, які зайняті на роботах і посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах.

Ми також вирішуємо питання щодо виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордоном до держав, з якими не укладено міжнародних договорів. Зокрема, реалізація проект постанови на цей час не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки передбачено, що перерозподіл коштів щодо невластивих виплат Пенсійного фонду пенсіонерам – це кошти, які сьогодні будуть перерозподілені між бюджетними програмами, бо відповідні видатки закладені бюджетом в програмах Мінсоцполітики як дотації Пенсійному фонду.

Враховуючи зазначене, враховуючи те, що ми намагалися цим законопроектом створити зрозумілу на перспективу систему пенсійного забезпечення для громадян, ми просимо підтримати наш законопроект для розгляду в першому читанні.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Скажіть, будь ласка, ви могли би окремо зупинитися на тому розділі, який передбачає внесення змін до закону про дипломатичну службу? Тому що це саме є компетенцією нашого комітету і саме на цьому, на розгляді цієї частини з вашого законопроекту ми і будемо зараз зосереджуватися.

 

МУЩИНІН В.В. Ну, мова йде в цьому випадку про спецпенсії, знову ж таки, тобто от якщо ми сьогодні... Сьогодні вибудована така система, що вже спецпенсії по спеціальним законам, які сьогодні, відповідно до яких призначаються пенсії, вони сьогодні вже менше, ніж ті пенсії, які сьогодні призначаються по Закону про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Сьогодні це 60 відсотків від заробітної плати для відповідних посад держслужбовців, в тому числі до посад дипломатичної служби.

В той же час я хочу зазначати, що ми передбачаємо нашим законопроектом компенсувати ті завищені сплати єдиного внеску... сплати  до Пенсійного фонду страхові, які здійснювалися в тому числі і  працівникам дипломатичної служби на протязі 10-15 років. Тобто якщо знову ж таки звичайні громадяни сьогодні сплачують 3,6 відсотків до Пенсійного фонду, і держслужбовці, і працівники дипломатичної служби весь цей час сплачували 6,1 відсотка. Тобто певна річ, ми маємо сьогодні, якщо ми відбудовуємо систему єдиних правил  щодо  нарахування пенсій, ми маємо компенсувати  громадянам  завищену сплату внесків на протязі попереднього часу.

Хочу також сказати, що у нас на цей час призначена пенсія дипломатичним… працівникам дипломатичної служби лише по цьому року лише двом працівникам. Тобто сьогодні нашим дипломатам вигідніше льгота на пенсію  на загальним підставах, тобто по Закону  про загальнообов'язкове   державне пенсійне страхування. Пенсії призначені в розмірі, якщо не помиляюся, 8 тисяч 400 гривень.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дивіться. Насправді то, що ми розуміємо,  у нас є  дві  компоненти для розгляду. Да? Одна є стосовно працівників безпосередньо дипслужби і  інша… інше питання стосується членів їх родин. Що саме ви пропонуєте? Наскільки я розумію, ви пропонуєте скасування взагалі виплат  членам родин  дипломатів. Чи ні?

 

МУЩИНІН В.В. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Василівна.

 

КОВПАШКО І.В. В проекті закону… перепрошую, не  передбачає скасування видів пенсії членам сімей. Це так звані пенсії  в зв'язку з втратою годувальника. Вони призначалися і призначаються на теперішній час і в рамках цього закону будуть призначатися  також.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні, ні. Ніякої втрати годувальника. Ніякої втрати годувальника. Тобто з годувальником разом  поїхали в закордонне відрядження, але ти не маєш право працювати.

 

КОВПАШКО І.В.  Ні, це трошки інше питання. Коли ми говоримо про пенсії, то це може бути пенсія за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою  годувальника. Якщо мова йде про зарахування до страхового стажу періодів, то ця… це питання є тим питанням, яке регулюється даною нормою. Оскільки в 40-у статтю Закону "Про дипломатичну службу" вноситься лише норма, що пенсійне забезпечення працівників дипломатичної служби здійснюється відповідно до Закону "Про систему пенсійного забезпечення" та "загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Якщо ж мова йде про зарахування членам сімей до страхового стажу періоду перебування разом з дипломатом за кордоном, то це питання того, чи належать такі члени сімей до категорії застрахованих осіб, так хто за них сплачує внески до Пенсійного фонду? Це геть інше питання і воно не стосується єдиних принципів нарахування пенсії.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. То хто за них буде сплачувати?

 

КОВПАШКО І.В. На сьогоднішній момент та норма, яка була внесена в Закон "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" вона виявилася мертвою і не було визначено кола страхувальників, які сплачують внески за таких членів сімей. І до сьогоднішнього дня таким членам сімей до стажу не зараховується період перебування за кордоном. Крім випадків, якщо вони вирішать приймати участь на добровільних засадах, тобто добровільна участь у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні шляхом укладенні договорів із фіскальною службою.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Чому ви не пропонуєте вирішити це питання зараз в цьому законопроекті, якщо ми  все владнаємо зараз і все впорядковуємо? Це ж би було логічно?

 

КОВПАШКО І.В. Це тоді треба говорити не про внесення змін до Закону "Про дипломатичну службу", а про визначення категорій застрахованих осіб і визначення щодо них хто є страхувальниками та в якому порядку за таких осіб сплачуються внески до Пенсійного фонду.

 

ТАРАСЮК Б.І.  … знайдемо відповідь на питання, які поставлені нами, в тому числі Іванною Орестівною.

У мене питання таке, дипломат, коли виїздить на роботу за кордон, коли його направляють у відрядження отримує в валюті утримання, яке дорівнює, скажімо, 2-3 тисячі доларів на місяць. В той же час йому встановлюють там мінімальну заробітну платню в гривнях, з якої суми вираховуються внески в Пенсійний фонд і як впливатимуть на пенсію цього працівника, те, що він отримує мінімальну частку в гривнях, перебуваючи закордоном. З якої суми?

 

КОВПАШКО І.В. Відповідно до, це я дивлюсь проект, відповідно до статті 11 закону до застрахованих осіб належать громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій, в тому числі міжнародних, утворених відповідно до законодавства України, якщо інше встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. А раз так, то по відношенню до такою застрахованої особи є страхувальник, який відповідно із сум заробітної плати сплачує відповідні внески до пенсійного, в гривнях, саме в гривнях, і звітує, заробітної плати, заробітної плати. З цих сум ідуть відрахування до Пенсійного фонду, ці суми відображаються в системі персоніфікованого обліку, зазначена інформація враховується як при визначенні страхового стажу, так і при обчисленні розміру заробітної плати для пенсії.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А що робити в тому випадку, коли так, як нам пояснюють наші колеги з Міністерства закордонних справ, що оплата праці працівників дипломатичної служби, направлених у довготермінове відрядження, на стільки низька, що на певних посадах, тобто тут те, що нараховується в центральному апараті, да, другий секретар, третій секретар, та ще провідний спеціаліст, спеціаліст першої категорії, спеціаліст другої категорії, спеціаліст-старший референт, референт, тощо, навіть не досягає затвердженої законодавством України суми мінімальної заробітної плати. Що в такому випадку має відбуватися? Порадьте нам, будь ласка.

 

КОВПАШКО І.В. Така категорія осіб будуть охвачені п'ятим рівнем професійної системи там, де мова іде про запровадження з 1 січня 2016 року професійної системи по п'ятій категорії, тобто як державні службовці.

 

ТАРАСЮК Б.І. Людина отримує, скажемо, дипломат поїхав  закордонне відрядження, він отримую утримання, які не називається  заробітною платою і не обкладається оподаткуванням на загальних підставах, так.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це відрядження, да?

 

ТАРАСЮК Б.І.  Так, це відрядження. Але йому нараховують мінімум в гривні, який вважається заробітною платою. То скажіть, будь ласка, це ж буде мати пряме відношення до розміру пенсії, які будуть йому нараховуватися. Тобто він з копійок отримувати нарахування на свою пенсію.

 

КОВПАШКО І.В. Так, власне, як є на сьогоднішній час. Оскільки для обчислення пенсій враховуються суми заробітної плати, з яких іде сплата до Пенсійного фонду. Для цього необхідно змінити очевидно порядок оплати праці, підвищити заробітну плату, з якої йдуть відрахування, до Пенсійного фонду. Це буде враховуватися в обов'язковому порядку для обчислення розміру пенсій. Тому що саме така норма, враховуються суми, з яких сплачуються внески, визначена і діє з 1 січня 2004 року в рамках Закону про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування стаття 41.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Василівна, дякую вам. Завдання нашого Комітету у закордонних справах забезпечити так, щоб зовнішня політика не була злиденною і щоб наші дипломати, які їдуть воювати за Україну в різних державах світу, вони відчували себе, що за ними держава, і вони на пенсію вийдуть не бідними, не щасними, а принаймні якось будуть захищеними.

Тому давайте заслухаємо Олену Володимирівну Зеркаль з Міністерства закордонних справ. І якщо що, то, можливо, комітет, якщо буде згода членів комітету, думати, які ініціювати поправки до закону для того, щоб якось це питання…

 

КОВПАШКО І.В. Єдине зауваження в мене ще, вже починаючи з 1 червня 2015 року пенсії і в тому числі по закону про дипломатичну службу, тобто на умовах Закону про дипломатичну службу, тобто на умовах Закону про державну службу не призначається, оскільки до 1 червня 2015 року цей закон не прийнятий і відповідно спрацював пункт 5 Закону 213-го  від 2 березня 2015 року. Через те, раніше призначені пенсії виплачуються, а нові не призначаються.

 

МУЩИНІНІ В.В. Тобто нашим законом сьогодні передбачено внесення змін до відповідних законів, де ці норми скасуються, що не передбачено законом, який сьогодні діє. Це перше.

І друге. Ми запровадили систему все ж таки компенсації. Якимось чином компенсувати ті є відрахування до Пенсійного фонду держслужбовця.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ви вважаєте, що це нормальна компенсація, 10-15 років десять мінімальних зарплат? Я вважаю, що це..

 

МУЩИНІНІ В.В. Ми вважаємо, що це єдине, що ми сьогодні запропонували, але ми можемо вести про 10-15 під час другого читання, коли ми побачимо, що є певні підстави. На сьогоднішній день я хочу ще раз сказати, цей законопроект опрацьовувався не лише Міністерством соціальної політики і Пенсійним фондом. Було залучено міжнародні організації, які сьогодні займалися, переймалися питанням пенсійного законодавства. Ми запрошували до участі в експертній робочій групі всіх народних депутатів. У нас дуже багато народних депутатів приймала участі в засіданні. Тобто ми обговорювали всі питання, які можливі були. І дійшли лише до того варіанту компенсації, який сьогодні пропонуємо.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Я так розумію, що ви вже тут багато говорили, щодо здійснення пенсійного забезпечення працівників дипломатичної служби. Єдине, що я хочу сказати, це, дійсно, питання полягає в тому, що наразі існуюча система нарахування зарплатні і при закордонному відрядженню нарахування решти компенсації і всього іншого, не вирішує питання пенсійного забезпечення.  Якщо залишити норму в тому вигляді, в якому вона зараз є в законопроекті, то взагалі люди, які будуть іти на пенсію після закордонного відрядження, вони будуть злиденствовать. І цього не можна допустити. 

І ми виходимо з того, що зараз, якщо збережеться та редакція, яка є, вона призведе до погіршення ситуації з відтоком кадрів і в загалі з погіршенням ситуації, в якій знаходяться дипломати як такі. Дійсно, треба вирішувати питання як і матеріального забезпечення дипломатів, так і пенсійного забезпечення. Але наразі ми просимо комітет підтримати позицію Міністерства закордонних справ і врахувати її при підготовці проекту до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я думаю, що зрозуміло. Якщо ще є питання до МЗС. Але просто, якщо члени комітету ті пропозиції, які надавав МЗС…

А, Юлія Володимирівна, будь ласка.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. У мене є запитання. Запитання до вас. Чи правильно я почула, що, ну, все це, про що говорив Борис Іванович, не буде враховано, мені вже  це зрозуміло. Що буде ще менше, тобто не 60 відсотків, а ще менше відсотків нарахування до пенсії.

 

МУЩИНІНІ В.В. Ну, мова іде про що? Мова іде про те, що за спеціальним законом ми з 90 відсотків зменшували там декілька разів, ну, відрахування… розмір пенсій по спеціальним законам, і зараз він складає 60 відсотків від відповідної заробітної плати працівників. І сьогодні вже і у нашому міністерстві, і у Міністерстві закордонних справ працівникам вигідніше виходити на пенсію не за спеціальними законом, а за загальним Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в цьому випадку розміри пенсій вже більше, ніж те обмеження 60 відсотків...

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Тобто ви прибрали...

 

МУЩИНІН В.В.  Да, ми прибрали їх, так.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. В мене ще питання до вас. Чи можливо у другому читанні буде внести ці зміни? Чи є взагалі статті ці? Бо нам потім скажуть, що 116 норма Регламенту і ми не можемо нічого там нового вносити. Є така можливість чи немає? Чисто технічно це зробити потім в другому читанні?

 

?ЗЕРКАЛЬ О.В. Там як раз вносяться зміни до статті 11, якою, де і пропонується, призначення... прибрати особливості нарахування пенсій до дипломатичних працівників.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Міністерство соціальної політики, а ви згодні із цими правками, які надає МЗС чи підтримує Кабінет Міністрів? Міністерство соціальної плітки...

 

МУЩИНІН В.В. (Не чути) (Мікрофон вимкнено).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді я пропоную, якщо на рішення комітету – винести на голосування пропозицію від комітету, члени, подати правки до цього закону підготовлені, зокрема, Міністерством закордонних справ. Добре, що тут є представники Міністерства соціальної політики, що вони теж почули, зрозуміли, чому важливо для нас і чому цим займається комітет. Хто за те, щоб підтримати і подати до другого читання поправки, підготовлені МЗС?

 

ТАРАСЮК Б.І. Так їх немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, в вас є  розроблені.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Нема поправок.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Поправок ще немає, ми їх готові підготувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це у вас є, це?..

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми можемо в принципі підтримати... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. .... пропозицію, щойно озвучену Борисом Івановичем. Одноголосно. Отож, чекаємо від Міністерства закордонних справ якомога швидше подати ці поправки для того, щоб, справді, подбати про пенсійне забезпечення наших дипломатів.

Колеги, я пропоную тоді переходити до  наступного порядку денного. Якщо ви не заперечуєте, щоб просто наше Міністерство економіки, зараз  заслухати пункт 6, а тоді перейти до розгляду законопроектів. Ніхто не заперечує?

Тоді давайте заслухаємо і у зв'язку з тим, що ми сьогодні ратифікували дуже важливу угоду про сприянню захисту інвестицій між урядом Японії, і до нас завітає скоро Прем'єр-міністр Японії. Також планується візит Прем'єр-міністра Канади. І тому ми винесли… В нас є Віктор Іванович Вовк, який голова групи дружби "Україна-Канада", активно займається питання  угоди про зону вільної торгівлі з Канадою. Багато часу виділяє. І ми, зокрема, хотіли послухати Міністерство економіки, яка допомога треба від комітету, щоб угоду про зону вільної торгівлі з Канадою як ще один позитивний сигнал для інвестора, було підписано. Будь ласка, Наталя Ярославівна, який зараз там статус?

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.  Добрий день.

Значить, питання угоди про зону вільної торгівлі з Канадою зараз  стоїть пріоритетом також в уряді. Вчора у нас була нарада під головуванням Прем'єр-міністра України у зв'язку з візитом Прем'єр-міністра Канади для   того, щоб розуміти стан переговорного процесу.

Перед тим, напевно, як перейти до стану переговорного процесу, просто декілька слів про те, де ми знаходимося у торгівлі  інвестиціях з Канадою. Там були направлені міністерству матеріали. Ми також направимо таку більш візуальну презентацію, яка, можливо, буде використовуватися вами у спілкуванні з там канадськими колегами або делегаціями Канади. У зв'язку з технічними причинами чомусь колеги не змогли її роздрукувати.

Яка ситуація? У нас протягом достатньо довгого періоду, починаючи з 2012 року, від'ємне  сальдо нашої торгівлі товарами і послугами. Причому, у 2014 це було мінус 109,5 мільйонів доларів США.

Основні… якщо говорити про основні товари, які в нас йдуть на експорт до Канади, це основне є мідь і вироби з неї, вугілля кам'яне, чорни метали і труби профільні і порожнисті.

Стосовно імпорту в Україну найбільше ми імпортуємо палива, фармацевтичну продукцію, рибу і морепродукти, є реактори ядерні та інші машини. Якщо говорити про інвестиції з  Канади, то у нас відбувається, на жаль, значне падіння інвестицій. У 2014 році у нас відсоток виходить загального обсягу прямих інвестицій з Канади був 0,2 відсотка. В основному, якщо говорити про галузі – це переробна промисловість, добувна промисловість і вироблення виробів з деревини.

Якщо вертатися до стану переговорного процесу. Переговорний процес з Канадою був ініційований у листопаді 2010 року, було п'ять раундів переговорів, у вересні 2012 ви знаєте, що переговорили були призупинені з ініціативи канадської сторони, виходячи з двох речей. Перше – це була політична ситуація в країні, друге – це є ініціювання Україною перегляду своїх  зобов'язань в рамках Світової організації торгівлі по статті 28.

У вересні  2014 року були переговори відновленні, починаючи з травня місяця переговори інтенсифіковані, у нас був візит голови делегації Канади і була проведена зустріч, і зараз робота ведеться в режимі відео-конференцій. В цілях економії коштів і більше ефективної роботи, в робочих групах по певних напрямках у режимі відео-конференцій.

Тепер з приводу та, напевно,  коротко проблемних питань. Я б їх не назвала проблемними, я б їх називала відкритими, оскільки переговори тривають і переговорники все ще між собою говорять, це означає, що все-таки, робота ведеться. На жаль, з Канадою так склалося, що у нас дуже подібна структура виробництва, особливо після змін, які у нас відбулося в 2014 році і скорочення індустріального виробництва в Україні, а збільшення, власне, виробництва сільськогосподарських товарів, структура нашого виробництва і експорту зараз дуже подібна. У нас виходить, що у нас основним нашим відкритим питанням над якими ведеться основна робота – це є доступ на ринок сільськогосподарських товарів. Канадських в Україну і українських в Канаду. І так сталося, що ми стикнулися на так званій відомій в Канаді називається "Holy Chicken", вони її називають "свята курка". Тому що в Канаді, це може звучати смішно, але для них це є вкрай важливим стаття виробництва і експорту. І основним проблемним питанням є те, що Канада не готова відкривати свій ринок для України по сільськогосподарським продуктам. Якщо подивитися рівень захисту Канади і України, в Канаді на сільськогосподарські продукти середня зважена ставка становить 100 відсотків, коли в Україні вона у нас порядка 10-ти, тобто навіть і менша по деяким товарним групам.

В них є певні квоти, тобто коли ти можеш завозити товари без відповідно сплати цих мит. Але ці квоти розпреділяються не для конкретної країни, а загалом на групу всіх експортерів і віддаються на так званому принципі first comefirst(?) перший хто подався, той і отримав. Зважаючи на те, що США це є давно відомий і усталений постачальник м'яса, і сільськогосподарських продуктів в Канаду, позиція нашого Міністерства продовольства Мін. АПК, вона сходиться на тому, що Україні при такій постановці питання буде дуже складно отримати доступ на канадський ринок. Тобто перше питання це є доступ на сільськогосподарські продукти, при цьому зі свого боку, зважаючи на рівень мит, які в нас є, вони у нас не є заборонні, тобто доступ канадська продукція до нашого ринку отримає, відповідно зросте конкуренція для сільськогосподарських виробників.

Значить другим таким важливим блоком це є блок індустріальних товарів. По індустріальних товарах Канада пропонує нам нуль на нуль, це означає, що зі свого боку вони готові скасувати всі мита на нуль і щоб ми також встановили нульові мита. Зауваження і пропозиції поки що з нашого боку, що ми не готові відкривати ринок по всім видам продукції, тому що як тільки ми відкриємо, ми не зможемо залучати прямі іноземні інвестиції у виробництво такої техніки, як, наприклад, трактори, сівалки, сушарки. Тобто є позиція Мін. АПК з приводу того, що зараз у них є меморандуми  по порозумінню з деякими виробниками, які готові заходити на український ринок у випадку, якщо у нас цей рівень захисту зникає і з Канади йде постачання цього виробництва, у нас відповідно та умова переговорні погіршується.

Канада не погоджується на те, щоб ми робили попередньо виключення по цих індустріальних товарах. Тобто у нас тут йде достатньо такий значний діалог.

Ще одним достатньо як не мене відкритим питанням  у нас лишається зобов'язання у сфері надання послуг та інвестиційної діяльності. В свій час чому так сталося, що переговорниками власне сфера послуг "інвестиційна діяльність" була вилучена з  переговорного процесу і вирішено те, що ми її не включаємо в угоду. Наша позиція в принципі говорить про те, що ця угода не матиме сенсу, якщо з економічної точки зору у ній не буде інвестицій і послуг. Тому що ми бачимо, власне, якщо і говорити про якийсь потенціал, це є потенціал експорту з України послуг до Канади. Але  для Канади і для всіх країн інвестиції завжди ідуть  разом з послугами одним пакетом. 

Тому  я думаю, що ми пришвидшимо… ну от знову відновимо роботу по переговорному процесу по даному пакету.

Тепер, на жаль, про погані речі. Да... які у нас погані є.  Коли робилася оцінка  економічного ефекту даної угоди для України, то  за оцінками економічний ефект це станом на початок 2014 року, враховуючи дані   2013 року. Економічний ефект від даної угоди буде 0,006 відсотка зростання ВВП для України. Якщо говорити про зростання реального виробництва, то реальне виробництво зросте у нас… експорт зросте на 0,05 відсотка і при цьому реальне  виробництво зросте у  нас  на знов-таки 0,04 (чотири десятих) відсотка. Тобто економічного ефекту ця угода при тих умовах, які ними пропонується, якщо не буде поступок з боку Канади з точки зору доступу нашої продукції на їхній ринок сільськогосподарських товарів, вона не дасть. Тобто це те, з чого ми повинні  виходити.  Значить де ми стоїмо в переговорному процесі і що би в принципі ви запитали, да, чим комітет може допомогти нам.

От коли була зустріч у  пана Вовка, ми з тим перед тим розмовляли, і ми йому дали такі… певну інформацію,  яка ну для його  розмови. Нам важливо, щоби ми на переговорах всі були одним фронтом. Щоби ви так як і ми говорили, що та допомога, яка надається нам Канадою, політична, там підтримка, яку вони… гуманітарна та  інша, ми за неї дуже вдячні, але торгівля – це є торгівля. І торгівля – це є на довгі роки і тому нам потрібно закласти такі умови в Угоді про вільну торгівлю з Канадою, які би наші індустрії могли використати і відчувати в подальшому. Тобто зараз ми скомунікуємо, тобто на розмові двох прем'єрів буде такий наш wish-лист, да, без чого ми не можемо рухатися.

Ще одним цікавим механізмом, який ми думаємо, може додатково якимось чином збалансувати цю угоду – це  включення окремого розділу в цю угоду, який стосуватиметься технічної допомоги  для  виходу українських компаній на ринок Канади. Тобто або консультаційні послуги, або послуги з приведення у відповідність там виробничих процесів і стандартів, да, приведення у відповідність наших товарів до тих стандартів, які діють у Канаді, тобто як такий додатковий, да, от однозначно не визначальний, але додатковий елемент, який може збалансувати цю угоду.

Це, в принципі, на... Ще для інформації, на 15-19-те у нас запланований останній, ну, такий не останній... запланований наступний раунд переговорів тут в Києві із канадською делегацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи Алла Іванівна, є щось додати до цього, що вже було сказано?

 

МАЗУР А.І. Ні, ні, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема. Добре.

Колеги, ми почули, можливо, якісь є запитання, пропозиції? Так, Віктор Іванович, так.

 

ВОВК В.І. Наталія Ярославівна, ми з вами спілкувалися. Я перепрошую, але я в даному разі буду певним чином вашим опонентом. Більше з політичних причин, ніж, можливо, з економічних.

Тому що Наталія Ярославівна представила нам погляд вузько економічний, там є багато раціональних позицій, думок, які тільки що були висловлені. Я хочу зупинитися в першу чергу на політико-економічних аспектах цього питання. По-перше, я хочу нагадати, що ми недавно, комітет проводив комітетські слухання спільно із Комітетом з промислової політики та підприємництва щодо перспектив зовнішньо-торгівельних стосунків України і що може зовнішня політика України, чим може сприяти в цьому і на якому ми прийшли до висновку, що оскільки Україна дуже сильно інтегрована в зовнішньоекономічну, так би мовити, діяльність, у нас до 50 відсотків в різні роки ВВП залежить від зовнішньої торгівля, для України і українських  виробників є надзвичайно важливо, щоб наша зовнішня політика максимально сприяла виходу наших виробників на зовнішні ринки.

Що можна сказати у зв'язку з цим із ситуацією по Канаді? Треба виходити з того, що ми маємо вікно можливостей, яке може схлопнутися дуже швидко. В жовтні місяці в Канаді будуть відбуватися парламентські вибори. Зараз при владі знаходиться уряд консерваторів, які дуже активно підтримує Україну в усіх відношеннях, в тому числі зовнішньополітичному, військовому і тому подібне. І уряд діючий, уряд консерваторів надзвичайно зацікавлений в тому, щоб показати для своїх виборців українського походження, виборців канадських громадян, які походять з інших країн Східної Європи, в тому, що Канада активно сприяє Україні, активно сприяє економічному розвитку України і готова надати Україні максимально сприятливі умови, в тому числі, в зовнішній торгівлі.

Саме у зв'язку з цим виникло те вікно можливостей для підписання такої угоди, яку ми маємо зараз. Якщо ми нею не скористаємося в найближчі місяць, то невідомо, який буде уряд після парламентських виборів в Канаді в жовтні місяці, і коли ми отримаємо схожі пропозиції з тими, що ми маємо зараз, і чи отримаємо ми їх взагалі, в найближче десятиліття?

Тобто, я хочу просто, щоб всі дуже чітко розуміли, що та унікальна можливість про підписання Угоди про зону вільної торгівлі, яку нам запропоновано на сьогоднішній день, вона є вкрай короткочасна. Якщо ми нею не скористаємося ця можливість закриється. Це перший аспект.

Другий аспект – умови, які пропонує нам Канада умови? Канада пропонує нам Угоду про зону вільної торгівлі, те, що як вони самі говорять "хай стендет", тобто у вищих сучасних стандартів, угода того рівня, який Канада має з двома найближчими своїми союзниками, а саме: Сполученими Штатами Америки і Європейським Союзом.

Ми повинні знову ж таки розуміти, що якщо ми будемо надто високо піднімати планку в наших бажаннях і в наших вимогах, що цілком зрозуміле, в тому числі і з точки зору наших виробників сільськогосподарської продукції, зокрема курятини і деяких позицій, ми їх все рівно не отримаємо, тому що за будь-яких обставин Канада не надасть Україні умов зовнішній торгівлі і доступу до ринку краще, ніж вона надала Сполученим Штатам Америки і Європейському Союзі, а саме такі умови на сьогоднішній день пропонує нам Канада. Да, в Канаді дуже сильно захищені певні сегменти ринку, зокрема сегменти харчової промисловості і сегменти сільськогосподарської продукції. Це відомо, в Канаді один з найвищих в світі рівнів захисту внутрішнього ринку по тим цікавим деяким для нас позиціям, де ми виробляємо значну частину продукції, але це не означає, що Канада погодиться відступити від цієї принципової для себе політики, будь-який уряд Канади на це піде, чи цей уряд, чи будь-який наступний уряд.

Тому ми повинні ставити перед собою ті завдання, які є реалістичними, це друга позиція.

Третя позиція. Щодо того, що ми закладаємо правила торгівлі на десятиліття. Це не зовсім так. Тому що практика підписання угод про зони вільної торгівля говорить про те, що через 2–3 роки можна почати процес корегування тих позицій, які піднімає та чи інша сторона в залежності від конкретної практики, конкретних, так би мовити, балансів торгівельних, які складаються.

Тому те, що ті домовленості, які ми зараз можемо підписати на даному етапі, в результаті 2–3 років застосування цієї зони вільної торгівля ми зможемо певним чином відкоригувати.

Ще один аспект, четвертий, на який я хочу звернути вашу увагу. Що угода, яку нам пропонує Канада є значною мірою унікальна, як двостороння угода. Ми маємо на сьогоднішній день зону вільної торгівля з країнами СНД, це та угода, скасуванням якої нам постійно загрожує Російська Федерація.

І другий прецедент – у нас зона вільної торгівлі з Європейським Союзом у рамках Угоди про асоціацію, але це багатосторонні угоди, а не двосторонні. Такий прецедент двосторонньої угоди ми зараз можемо отримати з Канадою, при чому угоди дуже високого рівня, яка може стати модельною угодою, і цю угоду ми зможемо показувати як свій актив в усіх інших двосторонніх переговорах. Наприклад, з Норвегією ми ведемо такі переговори, Ізраїль або можливо ми будемо вести, заключати Угоду про зону вільної торгівлі. І цей, скажемо так, прецедент угоди з Канадою може бути дуже корисним для нас і інших двосторонніх переговорів. До чого я все це веду? До того, що я дуже добре розумію позицію Міністерства економічного розвитку, особливо після того, як їхні попередники уклали не зовсім вдалу для України Угоду про вступ України в Світову організацію торгівлі. І тому безумовно зараз є таке бажання дмухати на холодну воду, опікшись на гарячому молоці. Тому я розумію цілком, з одного боку, і позицію нашого аграрного міністерства, і Міністерства економіки, але, з іншого боку, в бажанні досягти кращого ми можемо втратити ту унікальну можливість, яку ми маємо зараз. Тому я б особисто сказав таке, що є… Добре, я закінчую.

Я закінчу таким, що на рівні коаліції це питання Ради коаліції, коротко проговорювалося. Координатору коаліції Олегу Валерійовичу Ляшку в принципі був даний мандат на те, щоб сприяти укладенню цієї угоди. Я знаю, що він розмовляв і  з міністром аграрної промисловості, планує розмовляти з Прем'єр-міністром, міністром економіки і з боку коаліції буде, наскільки я розумію, є як би політичний запит на те, щоб така угода була укладена. Тому я думаю, що наш комітет міг би прийняти рішення, закликати залучення міністерства, це в першу чергу Міністерство економіки і Міністерство аграрної політики в тому, щоб вони постаралися знайти компроміс з канадійською стороною. Але виходячи із реалістичних підходів, без того, що, знаєте, прагнення кращого нам зірвало досягнення доброго. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Віктор Іванович.

Борис Іванович, ви теж хотіли сказати по угоді, по Канаді.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так. (Не чути) …обігу між нашими країнами. Тут в довідці з 2011 року. А фактично я пам'ятаю дуже добре і 10 років назад цей товарообіг нічим не відрізнявся. Тобто, якщо взяти цифри, абсолютно це рівень середньої африканської країни, з якою ми маємо товарообіг. Тобто я би не переоцінював значення товарообігу нашого з Канадою. Він ніколи не був вражаючим. А, якщо ви подивитесь на сальдо, воно було завжди від'ємним в торгівлі з Канадою, і при чому в декілька десятків разів. Наприклад, в 2013 році від'ємне сальдо 88 мільйонів.

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Тут не сказано, що це аграрний сектор. Тут загальний товарообіг.

Отже, я до чого це веду. Я веду до того, що, якщо обрахунки Міністерства економіки правильні, я цілком поділяю підходи і думки висловлені Наталією Ярославівною. Не перебільшувати значення Угоди про вільну торгівлю з Канадою, перше.

Друге, не вважати пріоритетом укладення цієї угоди з Канадою, якщо Канада не погодиться на зміни у ставленні до торгівлі сільськогосподарською продукцією. Якщо Канада не зробить крок на зустріч в цьому питанні, то, мені здається, що крім політичної вигоди, ця угода ніякої вигоди для України не буде мати. Тому, на мою думку, треба делегації зробити наголос на зміну підходів і ставлення Канади до торгівлі з Україною сільськогосподарською продукцією. Якщо такого не буде зроблено, думаю, що не буде великої біди, якщо цю угоду покладемо в довгу шухляду. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. У мене дуже короткий коментар. Я хочу підтримати позицію Міністерства економіки. Мені дуже імпонує, як працює новопризначена пані Наталя. Я бачу фаховий підхід і нарешті розрахунки економічні в наших національних інтересах, а не лише такого політичного характеру.

Тому підтримую і буду голосувати в тому числі за те, що запропонував Борис Іванович. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заслуховуємо інформацію. Тобто ми ні за що голосувати сьогодні не будемо. Тому що нам просто зрозуміти стан і так далі. Будь ласка, Наталя.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Я зовсім коротко відреагую. Дивіться. Не все те, що говорить Уряд Канади, як він позиціонує це в Україні, відповідає дійсності. Зайдіть, будь ласка, для інформації на сайт канадського торгівельного представника на розділ "Україна". І ви побачите, що Канада хоче отримати в результаті переговорів з Україною. Там чітко написано, що укладення Угоди про вільну торгівлю з Україною дасть зростання канадського експорту і незначне зростання українського імпорту. Це прямо написано на сайті канадського торгівельного представника. Перше.

Друге. З приводу однакових підходів до ЄС і України. На жаль, з ЄС Канада погодила так званий принцип походження для тварин, яке називається "забій". Що таке "забій". Це означає, що тварина вважається виробленою в Канаді, якщо вона забита в Канаді і імпортована в Україну. Для ЄС вони сказали, що ці тварини повинні бути вирощені і забиті в ЄС. Для України вони пропонують – тільки тварина забита в Канаді, - вважається як такою, що перероблена в Канаді.

Ми говоримо, колеги, давайте вернемося до вашого підходу з ЄС. "Ні-ні, не буде забою, не буде угоди!" У нас є певні подвійні стандарти. Ми теж дивилися Угоду з ЄС. Тобто тут іде певна маніпуляція фактами. І мені вкрай важливо, щоб з вашого боку була підтримка нам, ну, тобто зважаючи на тонкощі переговорного процесу, деякі речі, да, тому що документи, ви ж розумієте, ідуть під певним грифом, поки що на цій стадії. Певні речі ми ще не можемо виносити, але от такі речі, подивіться на сайт канадського торгівельного представника, там чітко, ясно написано, що ця угода дасть. І так само про подвійні стандарти з ЄС, ми готові брати деякі частини їхньої угоди з ЄС, але на це не готова канадська сторона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, друзі на правах того, щоб не ображалась громадськість і не говорили, що ми їх позбавляємо права, я вас дуже прошу як члена громадської ради, дуже коротко, чи є можливість українців в Канаді зробити якось так, щоб умови були більш вигідні для України?

Ми ж говоримо про національні інтереси. І менш вигідні, щоб все-таки український експорт зріс…

 

КАСЯНЧУК С. Абсолютно, те, що ми це питання піднімали якраз 13 числа, ми говорили про торгівельних представників. І фактично ми зараз дуже активно працюємо, щоб створити цей інститут і в Канаді ми вже маємо навіть конкретні пропозиції,  де б канадські бізнесмени пробували просувати українських експортерів. Нам не треба тільки дивитися на 2013 рік, що було в 2013 році, ситуація зараз змінилася і нам потрібно шукати нові ринки. Тобто мусить бути та стратегія виходу на нові ринки, те що було, то було, ця стратегія не відчувається. Тому, власне, в напрямку цієї стратегії я думаю, що я би дуже закликав знайти до кінця літа, Канада хотіла б підписати до кінця літа, відстоюючи наші інтереси, компроміс і підписати. А ми вже  працюємо над тим, щоб, справді, там були, представники, щоб справді наші підприємства мали доступ і розвивати свій бізнес в Канаді.

І я, власне, за таку економічну співпрацю і за завоювання нових ринків ми мусимо робити конкретні кроки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую пане Сергію, це в рамках продовження нашого тодішнього круглого столу про стратегію просування експорту України, але, все-таки, посол України в Канаді. Олена Володимирівна, у вас є якась інформація, коли з'явиться? І на цьому перейдемо до іншого питання.  (Шум у залі)

 (Не чути)  … запитати.

Добре, колеги, тоді я  пропоную ми заслухали інформацію будемо сподіватися на продовження далі зусиль, дякуємо Віктору Івановичу, і пані Наталі з Мінекономіки за те, що ми об'єднуємо зусилля з різних сторін, щоб якось  витягнути цю угоду більш орієнтовану за захист наших інтересів.

Пропоную тоді перейти  до першого пункту порядку денного. Проект Постанови про заяву Верховної Ради  України щодо звернення до Президента та Кабміну з питань ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Долженков Олександр Валерійович.

Колеги, що ви пропонуєте? Ми будемо розглядати? (Шум у залі)  Тоді… (Шум у залі)

Колеги, оскільки…   розглянути на засіданні без моєї участі як автора законопроекту у зв'язку з неможливістю бути присутнім.

Можемо? Оскільки у нас є присутній тут і заступник міністра, і також є Міністерство юстиції, оскільки це питання… законопроект був поданий дуже давно, так, тому, будь ласка, Борис Іванович.

(Мікрофон вимкнено).

… комітет профільний. Але я поставлю на голосування. Хто за те, щоб перенести розгляд цього питання, незважаючи на те, що автор просить розглядати.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Це мої колеги по блоку. Я їх проінформую, що в комітеті є така позиція, що ми тільки за участю члена… ну, цих авторів законопроекту. Вони просто про це, мабуть, не знають. Я їм скажу і запрошую на,… може до наступного засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми запрошували їх на сьогоднішнє засідання, надсилались…

Колеги, хто за пропозицію Бориса Івановича про те, щоб не розглядати без присутності  авторів? Хто  "за"?  Хто проти? Хто утримався? (Шум у залі)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Чотири у нас було "за". (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири утримались.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Визначиться. Ті, хто утрималися, ви може визначитися? (Шум у залі)  Визначиться для прийняття рішення: або так, або так. (Шум у залі)

 

ВОВК В.І. Я проаргументую, чому я утримався, тому що я знаю, що я часто опиняюся в такій ситуації, як автор цього законопроекту, коли на інших комітетах і вони розглядаються, а я не можу взяти участь, тому що, як правило, всі комітети проходять одночасно. І я хотів би, наприклад, щоб мої законопроекти розглядалися навіть в мою відсутність, якщо я не можу в силу тих чи інших причин взяти участь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а мене теж... Чому я утрималася? Тому що там ще він зареєстрований 2 лютого і наш комітет його вже з 2 лютого... щоб це не виглядало, що ми його не можемо розглянути, тим більше, є в присутності  МЗС і всі. Мені здається, що це питання треба закрити, щоб з 2 лютого воно не тягнулося.

Якщо можна, коротко, будь ласка, оскільки ми визначилися – ті, що утрималися. Олена Володимирівна, вам слово.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ми його не зняли.

Колеги, то що? Олену Володимирівну заслуховуємо? Будь ласка.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Справа в тому, що питання ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду вже не один рік на порядку денному. Дійсно Україна взяла на себе зобов'язання щодо ратифікації Римського статуту і позиція і Міністерства закордонних справ, і Міністерства юстиції завжди була і залишається незмінною. Ми підтримуємо ратифікацію статуту Міжнародного кримінального суду, оскільки  зважаємо, що це є нашим цивілізаційним вибором.

Водночас Міністерство закордонних справ разом із Міністерства юстиції вже передали свої пропозиції до Адміністрації Президента разом з пакетом необхідних змін до законодавства і пропозиціями до внесення змін до Конституції. Наскільки ви всі знаєте, що питання  полягає у висновку Конституційного Суду щодо невідповідності положень Римського статуту Конституції. Хоча є певні процедури, які уможливлювали би з нашої точки зору, обійти цей висновок Конституційного Суду, якщо б до нього звернулися ті, хто можуть туди звертатися, за отриманням нового висновку  у зв'язку внесенням змін  до перекладу українською мовою, взагалі приведення його в автентичний вигляд. І подали до Конституційного Суду заяву з пропозицією переглянути рішення.

На наш погляд це було б гідне рішення цієї проблематики, і створили б необхідне правове поле для забезпечення ратифікації Римського статуту. Оскільки всі ми знаємо, що існує два шляхи вирішення цього питання: або внесення змін відповідних до статті 124 Конституції, або перегляд рішення Конституційного Суду. Тому сама по собі ця заява нами підтримується. Водночас, вирішити це питання можливо тільки цими шляхами, про які я зазначила. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, колеги, тоді зараз давайте ще заслухаємо Міністерство юстиції. Будь ласка, пані Катерина.

 

ШЕВЧЕНКО К.Г. Дякую. Доброго дня! Шевченко Катерина Георгіївна, директор департаменту Міністерства юстиції. Буквально кілька слів. Наразі на розгляді у Верховній Раді перебуває проект Закону про внесення до статі 124 Конституції, який був внесений народним депутатом (реєстраційний номер 1788). Ми його підтримуємо. Ну, ми вважаємо, що, можливо, воля до ратифікації Римського статуту, можливо, була би більш логічно висловлена прийняттям цього закону. Тому що ми готові, у нас законопроект готовий. У нас є пакет внесений в Адміністрацію Президента, пакет документів про ратифікацію. Але на сьогодні єдина є перепона –  це висновок Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, мені  просто здається, ми вже про Римський статут говоримо з моменту як цей парламент почав працювати в цьому скликанні. І наш комітет вже доклав стільки зусиль. Тут, мені здається, немає політичної волі.  І, мені здається, що є вже зареєстрований законопроект, там більше 80 депутатів, про ратифікацію, зміни в статтю 124 Конституції України. Це один із способів. Другий спосіб, наш комітет вже надсилав до Президента після того, як ми ухвалили, здається, ваша була, Борис Іванович, проект постанови, пригадуєте. Тоді мало бути звернення від імені Президента. Я просто не можу зрозуміти, який вже варіант буде такий, щоб ми нарешті в цьому питанні зрушилися…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я розумію, але…

Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Я особисто виступаю за ратифікацію Римського статуту і за внесення одночасно змін до Конституції України. В той же час я не можу підтримати дану зайву, оскільки, особливо її приамбулярна частина, зверніть увагу на початок, під час збройного протистояння на територіях Донецької і Луганської областей, це суперечить позиції Верховної Ради. Ми маємо справу з агресією Росії, в наслідок чого відбуваються воєнні дії на територіях, на деяких регіонах Донецької і Луганської областей.

Тому, оскільки немає авторів, з якими можна було б погодити зміни, я буду голосувати проти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Хто ще хотів з колег висловитися?

 

ВОВК В.І. Я коротко теж.

Я поділяю схожі позиції, як Борис Іванович, я підтримую ратифікацію Римського статуту з одного боку, з іншого боку я вважаю, що воно вимагає внесення змін до Конституції. Я думаю, що найбільш реальний шлях, із тих, які перед нами стоїть, це в рамках тих конституційних змін, які є конституційною реформую, яка планується, внести зміни в 124 статтю Конституції. Як член Конституційної комісії,я буду це питання там постійно ставити, так само як, знаю, Володимир Андрійович Василенко, член Конституційної комісії, піднімає ці питання. Тому мені здається, що ми повинні змиритися, що спочатку ми внесемо зміни до конституції, лише після того ми зможемо ратифікувати Римський статут.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді, якщо ще є в когось бажання висловитися? 

Якщо немає, тоді ставлю, щоб підтримати цей проект Постанови.

Один, да. Хто – проти? Хто утримується? Не проходить.

Тоді, колеги, пропоную переходити до наступного пункту порядку нашого денного – проект Постанови про необхідні збори та систематизацію доказів агресії Російської…

 

ТАРАСЮК Б.І.  А яка рекомендація комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ага. Не підтримати? Ну, значить, не підтримати.

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо ми розглянули, то ми маємо внести рекомендацію Верховній Раді.

 

ВОВК В.І. Відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, відхилити. Хто за те, будемо голосувати, мені здається, що ми вже проголосували?

 

ТАРАСЮК Б.І.  На голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, правильно, відхилити. Немає рішення комітету підтримувати, значить, відхилити.

Колеги, законопроект 2320. Немає Алєксєєва Сергія Олеговича, народного депутата. Є його експерт. Будь ласка, коротко.

 

СТЕПАНЕНКО Г. Доброго дня! Помічник Алєксєєва Ганна Степаненко. Сергій Олегович – представник партії "Блок Петра Порошенка", запропонував в рамках діючого законодавства створити такий механізм, де можна об'єднати слідство органів, які можуть збирати докази військової агресії Російської Федерації на сході України.

Питання наразі дуже важливе. І тут, в постанові, пропонується також, звертається увага на наявність в нашому кримінальному законодавстві статті 110 "Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України". І статті 437 Кримінального кодексу "Планування, підготовка, розв'язання та ведення агресивної війни". Пропонується винести постанову, якою доручити Генеральному прокурору створити міжвідомчу слідчо-оперативну групу під керівництвом заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора по збору відповідних доказів, зазначених в цих статтях.

Чому це пропонується. Тому що на сьогоднішній день слідчо-оперативні дії дуже важко здійснювати на окупованих територіях. Стаття 10 Закону "Про прокуратуру", який на сьогоднішній день чинний, передбачає створення міжвідомчих робочих груп, які проводять узгоджені заходи і аналітичну діяльність створюють.

Як це здійснюється на практиці? Всі правоохоронні органи, які можуть бути до цього причетні, це СБУ, МВД далі також… органи прокуратури, крім того, прикордонними можуть об'єднуватися, в тому числі, здійснювати експертизи, здійснювати відеоконференції, а також аналізувати статути міжнародних судових інституцій, які передбачають належність доказів, оскільки для того. Щоб в подальшому ці всі докази, які будуть зібрані, застосовувати в міжнародних судових інституціях для захисту прав, інтересів юридичних і фізичних осіб, які страждають від агресії на території України.

Так, стаття 110 і 437 – це підслідність СБУ, але Генеральному прокуратору нічого не заважає за підслідністю звернутися до органів СБУ, створити таку оперативно… слідчу оперативну групу, і мати успіх в сборі таких доказів, які будуть підставою для винесення правомірних рішень в міжнародних судових інституціях.

Це все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Давайте заслухаємо, будь ласка, Дмитра Анатолійовича – старшого прокурора Відділу правового аналізу Управління правового забезпечення Генеральної прокуратури України, що вони думають про тау ідею законодавчої ініціативи народних депутатів.

 

ВЕГЕРА Д.А. Доброго дня, шановне панство. Шановні присутні, народні депутати! Генеральна прокуратура опрацювала проект цієї постанови. З цього приводу ми писали листа до профільного комітету. Ще раз писали лист до вашого шановного комітету.

Хочемо завважити на те, що закріплені проектом вимоги виходять за межі повноважень Верховної Ради  України і не кореспондуються з положеннями Конституції України.

Безперечно, це дуже важливе питання в нинішніх умовах, проте Україна і всі органи, вони повинні користуватися в своїй діяльності Основним Законом – Конституцією та іншими законами.

Зазначу про те, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень, та у спосіб, який передбачений Конституцією.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про прокуратуру", чинного Закону про прокуратуру на даний час, передбачено, що втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, інших організацій, їх представників у діяльність органів прокуратури щодо нагляду до додержанням законів або по розслідуванню діяльності, що містять ознаки злочину забороняється.

Стаття 138 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", відповідно до цієї статті постанови Верховної Ради приймаються з конкретних питань, з метою здійснення її установчої, організаційної, контрольної та інших функцій.

Відповідно до рішення Конституційного Суду від 11 квітня 2000 року за номером (1-19/2000) Конституція України серед повноважень Верховної Ради України безпосередньо не передбачає здійснення контролю за діяльністю прокуратури, а правом надавати собі додаткові контрольні повноваження шляхом прийняття відповідного закону Верховна Рада не наділена.

Це щодо повноважень Верховної Ради.

Щодо проекту постанови. Чинним законодавством питання міжвідомче слідчо-оперативної групи у чинному процесуальному законодавстві, взагалі не передбачено. Тому надавати вказівку Генеральному прокурору України щодо створення групи слідчо-оперативної, це виходить за межі повноважень Кримінально-процесуального кодексу, Кримінального кодексу та інших підзаконних актів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Анатолійович...

 

ВЕГЕРА Д.А. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зрозуміли. Дякуємо вам за роздані матеріали, у нас…

 

ТАРАСЮК Б.І. Для чого зачитувати висновок, який нам направлений?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є 16…

 

ВЕГЕРА Д.А. Це не висновок, це лист. І ще хотів би сказати про те, що стаття 10 Закону України "Про прокуратуру", це не… передбачає координаційну функцію. Тобто розробку певних заходів щодо боротьби із корупцією. Дякую.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  І злочинністю, не тільки з корупцією.

 

ВЕГЕРА Д.А. І злочинністю. КПК передбачає збір… проведення процесуальних дій щодо збору доказів у певних кримінальних провадженнях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Оскільки наш комітет не є профільним. От. Але все одно ми маємо розглядати це питання також.

Олена Володимирівна, дуже коротко ваше бачення МЗС. Підтримувати, не підтримувати. Будемо голосувати, приходьте далі.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Крім зауважень, які тільки що були озвучені Генеральною прокуратурою, ми також вважаємо, що на сьогодні ще законодавчо, ані судово не визначено "ЛНР", "ДНР" терористичними організаціями, тому використання цього терміну також є передчасним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто з членів комітету готовий додати, якісь питання додаткові?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я просто хотіла сказати, що насправді ініціатива дуже потрібна і ми з вами всі чудово розуміємо, що в нас є серйозне провисання у зборі і систематизації доказів про агресію Російської Федерації на території України, на окупованій території України і так далі. Тому в цьому контексті можливо, якщо ми не можемо,  з огляду на зрозуміло викладені причини, підтримати це подання чи цей проект постанови, то можливо комітет міг би попрацювати над тим, які інші механізми заохочення такого системного збору інформації ми б могли запропонувати і провести через… Ми говорили про це на слуханнях насправді. Можливо ми тоді його, ми просто на слуханнях ухвалили рішення, яке просто є в рекомендаціях слухань, можливо ми могли б зареєструвати проект постанови від комітету, можливо із залученням цих наших колег Алексєєва, Фірсова і так далі, хто були авторами цієї постанови, з тим, щоб активізувати цей процес такого системного збору інформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Я хочу нагадати шановним колегам, що політично це завдання Верховної Ради перед прокуратурою вже було поставлено 4 лютого, коли ми проголосували постанову Верховної Ради із заявою про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду і там другий пункт постанови якраз містив доручення як Кабінету Міністрів так і прокуратури здійснити збір всієї необхідної бази. Крім того, є законопроект постанови шановного Бориса Івановича разом з Юлією Володимирівною, співавтори, яке ми  розглядали кілька тижнів, тому більш детальним дорученням Генеральній прокуратурі.

Тому я думаю, що це просто ініціатива в частині загального доручення Генеральній прокуратурі, вона дублює як існуючу вже постанову Верховної Ради так і проекти, який розглядався на нашому комітеті. А в деталях, в таких деталях специфічний, це, дійсно, не повноваження Верховної Ради входити в такі деталі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. З огляду на зауваження висловлені тут, а також враховуючи відсутність інтересу з боку авторів даного законопроекту я вважаю за  неможливе підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. …..

 

СТЕПАНЕНКО Г. Дуже дякую за увагу. Хочу зазначити, що з приводу конституційності ми не погоджуємося з думкою прокуратури, тому що ми не вважаємо, що ми якусь компетенцію Верховної Ради перевищуємо. І з приводу конституційності висновок дає Комітет про правосуддя. А також … все. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб підтримати цей проект постанови? Хто проти? Хто утримався? Тож рішення комітету не підтримувати, відхилити цей проект. Але, дійсно, в наших комітетських слуханнях, які були саме по стратегії формування захисту національних інтересів щодо російської агресії, був один з пунктів, якраз це систематизація збору фактів, доказів і так далі. Тому будемо в цьому напрямку далі продовжувати роботу.

Колеги, третій пункт, у нас немає доповідача, Капліна Сергія Миколайовича.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми як і в… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити, так, тому що не проголосували за підтримку.

Колеги, третій Капліна немає, тому оскільки цей законопроект, я його вже бачу дуже теж давно, наскільки пам'ятаю. Зареєстрований ще в березні, чи будемо його розглядати, оскільки немає автора?

Хто за те, щоб розглядати цей проект закону? (Шум у залі) Він включений.

Хто за те, щоб виключити його сьогодні і не розглядати? Три.

Хто проти? Хто утримався? (Шум у залі) Рішення не прийнято.

Колеги, можемо, оскільки в нас є вже Олена Володимирівна, дуже коротко, я думаю, що ми швидко приймемо рішення за три хвилини… розглянути… (Шум у залі) Так! Олено Володимирівна, будь ласка. Щоб просто воно нам не висіло. Да, не муляло. Будь ласка.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Я відчуваю себе суб'єктом законодавчої ініціативи. Це я жартую.

А Міністерство закордонних справ не підтримує зазначений законопроект. На нашу думку, підстави для тимчасової відмови у видачі паспорту для виїзду за кордон для громадян України на даний час вже детально врегульоване пунктом 43 підрозділу "Підстави для відмови у видачі паспорту для виїзду за кордон", порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення затверджений Постановою Кабміну 2014 року 152. Зокрема пункт  третій цієї постанови визначає, що таке обмеження передбачено, якщо стосовно особи у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним законодавством застосовано запобіжний захід, за умови якого особі заборонено виїжджати за кордон  до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень, підпункт 5, обмеження застосовуються, якщо особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, рішенням іншого судового органу посадової особи до виконання зобов'язань, і підставою у оформленні паспорту для виїзду за кордон відповідно до підпункту 7 передбачено випадок, коли щодо особи подано цивільний позов до суду до закінчення  провадження у справі.

Крім того норма щодо можливого  тимчасового відкладення виїзду іноземця або особи без громадянства з Україні за рішення суду до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичним та юридичними особами в Україні, передбачено пунктом 3 статті 22 Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. Тут такі просто різносторонні протирічливі висновки різних державних служб щодо цього законопроекту.

Борис Іванович!

 

ТАРАСЮК Ю.І. На мою думку, даний законопроект має серйозну правову ваду. Полягає вона в тому, що в 6-й статті говориться: підстави для тимчасових обмежень в праві виїзду громадян за кордон. А …… цієї статті починається з слів: "громадянинові може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту у випадках, якщо…" І далі іде, значить, перерахування. І 10-м пунктом пропонує включити цю підставу. А якщо громадянин отримав вже  закордонний паспорт? (Шум у залі)

Ну цього не сказано в законі. Тому я з цих обставин і враховуючи відсутність автора і… (Шум у залі)   Так., тут є положення. Тут є положення. Іноземці, да.

Тому враховуючи це і факт відсутності автора, я вважаю, що даний законопроект не може бути підтриманий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В когось є? Хто за те, щоб підтримати цей законопроект? Хто проти? Хто утримався? Рішення – відхилити цей законопроект…. комітет не підтримує.    Тому що ми його вже з березня…

Так, колеги, переходимо до наступного пункту порядку денного. Проект  закону про… №2340. Теж про міжнародні договори України. Немає співавторів. (Шум у залі)

Да, зміни до Регламенту Верховної Ради щодо приведення у відповідність… Колеги, пропоную теж поставити на голосування, чи  розглядаємо… чи будемо  розглядати  без присутності авторів.  Запросили купу експертів. Хто за те, щоб розглядати? ….розглядаємо.

Все, тоді внесемо на голосування. Розглядаємо.

Будь ласка,  Тамара Володимирівна, Міністерство юстиції.

 

АНДРІЄВА Т.В. Шановна пані головуюча! Шановні народні депутати! Ми розглядали цей  проект закону і висновок надсилали до Верховної Ради. Це було ще на минулому тижні, я сподіваюся, що він є у вас в матеріалах. Ну, насправді хочу зазначити, що в цілому ми не заперечуємо щодо цього законопроекту. Але є ряд зауважень. Деякі з них стосуються термінологічних, скажімо так, неузгодженостей зокрема із законом, у відповідність до якого намагаються привести Регламент Верховної Ради.

І є ряд суттєвих, ну, два, принаймні два суттєвих зауваження. Якщо говорити про термінологічні чи можливо, назвати їх нормопроектувальні, то почну навіть з назви. Автор говорить, автори говорять про те, що пропонується внести зміни і привести у відповідність до Віденської конвенції і до Закону "Про міжнародні договори України". Ну, але жодним словом немає про Віденську конвенцію. Дійсно, є намагання привести деякі положення, які прописані сьогодні в Законі про міжнародні договори", продублювати їх у Регламенті Верховної Ради України.

Йдеться не лише про зміни, але насправді і про доповнення цього закону. Ряд термінологічних також пов'язані з застосуванням в контексті посвідчених копій офіційних текстів двосторонніх договорів. Тут термінологія не відповідає Закону про міжнародні догори. І є постанова Кабміну, яка регламентує питання порядку здійснення офіційних перекладів. Ми детально про це зазначили в наших пропозиціях.

Що стосується більш таких суттєвих, то, наприклад, автори пишуть про те, що порядок підготовки та подання Президентові України та Кабінету Міністрів законопроектів встановлені Законом "Про міжнародні договори України". Але Закон про міжнародні договори не регламентує порядок підготовки законопроектів. Він регламентує порядок підготовки пропозицій щодо укладення міжнародних договорів.

І суттєвою є також пропозиція про те, що народним депутатам, це в пункті 11 законопроекту, пропонується вносити пропозиції про денонсацію. Саме народним депутатам. Але Конституція України надає право Верховній Раді як такій вносити, висловлювати згоду на обов'язковість і на денонсацію міжнародних договорів. Тому ми також тут.

 

ВОВК В.І. …ініціатива.. Ініціатива йде..

 

АНДРІЄВА Т.В. Ні, тут запропоновано.

 

ВОВК В.І. Є рішення Конституційного Суду. Ми вже денонсували договори за ініціативою народних депутатів.

 

АНДРІЄВА Т.В. Правильно. Але не народні депутати окремі денонсують. Ну, вибачте, будь ласка, я читаю Конституцію і дивлюсь також рішення Конституційного Суду. В законопроекті зазначень, що народні депутати як такі окремі.

 

ВОВК В.І.  Да, і це відбувається. І денонсуються вже договори.

 

АНДРІЄВА Т.В. Вносять на розгляд Верховної Ради проекти про денонсацію.

 

ВОВК В.І. Безумовно, і це відбувається вже постійно. І ми вже денонсували кілька договорів відповідно до ініціатив народних депутатів.

 

АНДРІЄВА Т.В. Верховна Рада денонсувала як суб'єкт.

 

ВОВК В.І. Верховна Рада, але ініціативу вносили народні депутати.

 

АНДРІЄВА Т.В. Тут не написано "ініціатива".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную тоді ще заслухати зараз, якщо є, Катерина Георгіївна Шевченко, є, так. Чи у вас вже позиція однакова? Тоді Олена Володимирівна.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну, насправді у нас дуже багато зауважень. В основному наші зауваження до внесення змін до Регламенту. І вони не тільки настільки редакційного, оскільки суттєвого характеру. Я не буду витрачати ваш час. Я думаю, що ми їх передамо просто в письмовому вигляді, оскільки вони містять чотири сторінки.

Крім того, на нашу думку цей законопроект не несе жодних новел, які зараз на вирішенню в Законі про міжнародні договори. То ми зі свого боку не підтримуємо цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

В когось є ще запитання до Міністерства юстиції, МЗС? Пропозиції?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я уважно ознайомився з цим законопроектом. В принципі можна погодитися з пропозиціями деякими цього законопроекту включно до статті 192,193, 194. Я не можу погодитися з пропозицією статті 196, в якій передбачається  виключити Міністерство закордонних справ як відомство, яке має подавати висновки. Тому що саме на Міністерство закордонних справ покладена функція стеження за виконанням міжнародних угод. Тому я проти правки до 196 статті.

Крім того, проти також поправки до статті 201, яка говорить про можливість застережень до міжнародних договорів, а в діючій редакції говориться про міжнародні договори, крім двосторонніх договорів, що абсолютно правильно, тому що застереження до двостороннього договору не можна вносити.

Але є ще один випадок, який не врахований в чинній редакції, що застереження не вносяться до тих міжнародних договорів, неможливість внесення застережень до який включено в самому договорі, тобто двосторонній договір і договір, в якому є фраза про неможливість внесення застережень, тому я не можу погодитися з зміною до статті 201.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович. Так у вас які будуть пропозиції? Підтримати, але за винятком…

 

ТАРАСЮК Б.І. Моя пропозиція, підтримати, за винятком пропозицій до статті 196 і 201. Але це моя пропозиція

Дякую.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Зважаючи на сказане, бо я так само уважно на це дивилася, не можна деякі речі підтримувати.

Зважаючи на сказане і зважаючи на те, що не можливо так записати, що ми підтримуємо, але в частині там якихось статей, ми, або підтримуємо або не підтримуємо, або на доопрацювання.

То є моя пропозиція, відправити цей законопроект на доопрацювання. Можна у висновках комітету записати що саме ми вважаємо доцільним, що саме недоцільним, які у нас зауваження. Хай доопрацюють і вносять заново.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб відправити цей законопроект на доопрацювання?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. З таким формулюванням?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут є формулювання і Бориса Івановича, є формулювання Мін'юсту, МЗС. Тому я думаю, що, і науково-експерта, я думаю, що на доопрацювання, а тут уже не без, мені здається, що так зрозуміло з усіма. Хто – "за"?  Одноголосно. Колеги, чудово.

Переходимо. Колеги, тут є така пропозиція. Оскільки у нас є присутні народний депутат Олена Масоріна і зараз підійде Денис Силантьєв, який був з самого початку, з повагою до народних колег, які на відміну від інших авторів законодавчої ініціативи не з'явилися, розглянути, оскільки це вже дуже давно подані від них листи. Розглянути з "Різного", перше, про звернення народних депутатів Масоріної, Романової щодо групи дружби з Новою Зеландією і так далі. Якщо ви не заперечуєте, щоб розглянути зараз це питання? Немає.

Будь ласка,  Олена, вам слово.

 

МАСОРІНА О.С. Доброго дня, шановні колеги, до вашої уваги пропонується проект звернення щодо можливості підтримки скасування лібералізації візового режиму з країною Австралією. Я хочу наголосити на тому, що це є думка ряду народних депутатів, які є членами групи дружби Україна-Австралія і це те питання, яке піднімалося неодноразово при зустрічах з новопризначеним послом Австралії в Україні.

Чому є необхідність підтримки такого проекту звернення? Австралія є тією країною, яка категорично підтримує Україну у військовому конфлікті, яка розглядає можливість надання України допомоги, в тому  числі і військової, країни, яка є лідером у світі щодо продажу, реалізації вугілля, яка цікава нам з економічної точки зору в енергетичній сфері і в сільському господарстві. На жаль, ми не маємо тісних на сьогоднішній день економічних стосунків, але і не маємо потоку  австралійців, які б хотіли відвідати Україну, великого потоку наразі, але поліпшення візового режиму може призвести до того, що буде пожвавлено як економічний розвиток наших двох країн так і з точки зору культурного і туристичного розвитку.

Тому, власне, було звернення до Комітету з закордонних  справ, щоб розглянути це питання із залученням МЗС. Дякую за увагу. 

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Ви сказали скасування, лібералізація візового режиму.

 

МАСОРІНА О.С. В даному листі іде мова про скасування, але лібералізація могла бути першим кроком на цьому, тому що я знаю, що є там різні думки колег, скажімо так.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Скасування візового режиму.

 

МАСОРІНА О.С. Або його лібералізація.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.   Це в односторонньому порядку?

 

МАСОРІНА О.С. Це перший крок на зустріч австралійській стороні, після чого можна буде говорити і відповідно про лібералізацію для українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в нас тут є ряд звернень від народних депутатів. Будь ласка, от відкрийте ці документи, тому що дійсно пішов такий цілий, я б сказала, зверненопад, який на наш комітет, зверненьпад.

Денис, можливо ми перед тим, як надамо слово МЗС і СБУ, тут є відповідь також, Денис Силантьєв, будь ласка. У вас були відповіді там СБУ і так далі? Секретаріат наш не надавав?

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми попросимо. Дякую. Будь ласка, зараз вам.

 

МАСОРІНА О.С. Одну секундочку. Просто зайшла мова про СБУ. З точки зору безпеки, Австралія є достатньо розвинутою безпечною країною, тому тут ми можемо там не очікувати якихось не приємних речей, скажімо так.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Я являюсь главой Международной группы по сотрудничеству с Новой Зеландией и мы вот с Аленой решили совместить наши усилия, и вместе двигаться в этом направлении, что касается либерализации получения виз либо отмены виз с Новой Зеландией. Новую Зеландию можно рассматривать также как большим потенциальным партнером Украины в направлении развития энергосберегающих технологий, потому что она очень сильно в этом вопросе продвинулась и плюс конечно дополнительный стимул отмены виз это развитие туристической отрасли. С одной стороны можно считать о том, что мы потеряем там определенную сумму, которую получает бюджет от продажи виз, но, с другой стороны, люди, которые живут в Новой Зеландии, они будут здесь, я думаю, уверен, намного тратить больше в дополнительных. Все что связано с дополнительными… с этим пребыванием в Украине дополнительные ресурсы. Вот.

Поэтому в принципе наши вот с Аленой просьбы и предложения, они очень сильно совпадают. Вот. Более того, мы планируем делать встречу, которая будет связана там с Австралией, с Новой Зеландией практически в одно и тоже время.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Я пропоную зараз заслухати Андрія Івановича, директор департаменту консульської служби МЗС України.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. ...перед тим. Пане Андрію, просто насправді є ще окреме звернення там групи депутатів, і сьогодні пані Романова підходила до мене перед засіданням комітету. Воно не стосується саме Нової Зеландії і Австралії, просто ми можемо просити… а йдеться про групу інших країн, які є достатньо там заможними і потенційно можливими для включення принаймні лібералізації… в план до лібералізації односторонньої візового режиму з ними. І, то можливо, Андрій Іванович, якщо буде вже відповідати на питання по Новій Зеландії і Австралії, можливо і окреслив би, і ці питання по іншим країнам. Ви напевно, бачили це звернення. Дякую.

 

СИБІГА А.І. Добро дня! Міністерство закордонних справ підтримує позицію щодо доцільності скасування візового режиму для громадян Австралії та Нової Зеландії. Відповідний проект Указу Президента був нами розроблений ще в листопаді 2014 року і внесений на розгляд в Адміністрацію Президента.

Це пов'язано з наступними позиціями.

Перше. Австрійська сторона пішла на зустріч нам і зокрема, запровадила оформлення для громадян України електронних віз. Тобто ми бачимо вже практичні зустрічні кроки.

Кількість громадян Австралії та Нової Зеландії, які на сьогодні відвідують Україну мінімальна. Якщо говорити про економічні втрати від втрати консульського збору, це мова йде десь про 5-7 тисяч доларів. Ми оформлюємо близько 400 віз для громадян Австралії, для Нової Зеландії мова, взагалі, йде про десятки.

Тобто фактично не відвідують Україну боячись бюрократичних перепон.

Австралія та Нова Зеландія високорозвинуті держави, які входять в так званий "білий шенгенський список" і це не суперечить нашим іншим зобов'язанням в рамках інших переговорних процесів. Тому наша позиція однозначна –  підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Тут в підтвердження, тут розмова з послом Австралії, тобто для них пройти… (Не чути)

Питання: що нам робити? Які кроки робить МЗС, щоб принаймні для тих, хто в білому шенгенському списку Нова Зеландія, Австралія ми якось, скажімо там, лібералізувати. Тим більше Австралія пішла Україні на поступки.

 

СИБІГА А.І.  Проект Указу Президента знаходиться на розгляді в Адміністрації Президента. Внесений в листопаді  2014 року.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Як нам допомогти його прискорити?  (Шум у залі)

Ну да, тобто це вже більше півроку.

 

СИБІГА А.І.  Ну тривають внутрішньодержавні процедури, тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це так довго тривають процедури? Листопад… І це вже, мені здається, там або хтось затягує, або я просто не розумію, чому… Я розумію, Китай і розумію інші держави, який є страх… Міграція і так далі – наслідки. Але Нова Зеландія! Не думаю, що там багато бажаючих поїхати в Україну і мігрувати.

Будь ласка,  Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Ну я думаю, що це запитання не  до Андрія Івановича і до МЗС, яке виконало свою функцію.

У мене які пропозиції є? Звернутися до Президента з листом, в якому, посилаючись на звернення народних депутатів (додати його), звернутися… щоб комітет звернувся. Для цього треба прийняти рішення з проханням до Президента розглянути позитивно  дану  пропозицію. Ще… це стосується Австралії і Нової Зеландії.

Що стосується  окремої пропозиції про десяток, по-моєму, там чи більше країн, я думаю, що  ми не повинні підтримувати цю пропозицію, тому що ми можемо отримати багато небажаних мігрантів, тому я пропоную комітету окремо прийняти рішення щодо цієї пропозиції.

Ну і як  людина, яка  ініціювала  в 2005 році питання про скасування  візового режиму по відношенню до громадян країн Європейського Союзу, перш за все, Сполучених Штатів, Японії.

Я хочу сказати, що ми нічим не ризикуємо, поширюючи цей режим на Австралію і Нову Зеландію. В той же час, ми ризикуємо, поширюючи його на низку тих країн, які перераховані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Борис Іванович. І за попередньою ініціативою щодо Європейського Союзу.  Давайте.

 

МАСОРІНА О.С.  … проект листа вже підготовлений нашою групою дружби. Тому ми направимо його у комітети і будемо раді за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … вже в тих розданих матеріалах є проект листа на ім'я Порошенка, але підписаний спікером парламенту.

Тобто нам просто треба зараз ……… комітету. Ми пишемо лист як члени комітету на ім'я Петра… чи… (Шум у залі) Ну, дивіться, колеги, нам нічого не заважає піти двома шляхами. Перший шлях, давайте поставимо на голосування про те, що а) ми звертаємося до Гройсмана направити цей лист, і від імені комітету також направляємо лист на Президента по двох країнах – Нова Зеландія і… тобто щоб воно було з двох сторін, оскільки, якщо з листопада затягується, то мені важливо, щоб було розуміння, що це позиція від комітету, ми просимо спікера і… (Шум у залі) Чого?

 

МАСОРІНА О.С.   З урахуванням позиції Міністерства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування, про те, щоб  а), комітет звернувся з проектом листа до Гройсмана, щоб він направив до Президента, і  окремо у зв'язку із величезною кількістю звернень від  народних депутатів також комітет звернувся до Президента прискорити розгляд питання щодо …

 

МАСОРІНА О.С.  Позитивне рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позитивне рішення щодо безвізового режиму для громадян Австралії і Нової Зеландії.

Хто за? Одноголосно. Дякуємо колегам і дуже активним членам груп дружби для просування нашої співпраці.

Колеги, тепер…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Стосовно можливо цього списку. Да, там цілий перелік цих країн. А чи можливо деякі з цих країн, вони би могли б підлягати такої аналогічної зацікавленості. Ну, там умовно, наприклад, там Сінгапур. Ну, в листі, в одному з листів. Там ще Романової лист.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Китай, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Да, там, наприклад. Да, тобто, можливо, пане Андрію, ви нас могли би зорієнтувати, чи є з цього переліку країни, які би могли б підлягати аналогічній ситуації як з Новою Зеландією і з Австралією, або немає, на думку МЗС.

 

СИБІГА А.І. Я дозволю прокоментувати. Звернення народних депутатів, воно стосується скасування Україною в односторонньому порядку візових режимів для громадян 19 країн. Ми, так би мовити, виступаємо проти такого підходу. І ключовий принцип тут має бути застосований –  це диференціація.

І наступні критерії. Перше, має відбуватися на основі принципу взаємності. Друге, мати наслідком реального зростання двостороннього співробітництва. А третє, відповідати міжнародним зобов'язанням нашої країни стосовно встановлення належного контролю за в'їздом та перебуванням в Україні іноземців та осіб без громадянства.

Тому я прокоментую по кожній конкретній країні, які звучать в запитах депутатів.

Значить, станом на червень цього року з визначеними у запиті державами за ініціативою МЗС процедури з лібералізації візового режиму розпочаті, тривають, або уже завершені. Громадянам Об'єднаних Арабських Еміратів, Республіки Ель-Сальвадор короткострокові візи ми будемо оформлювати в Борисполі по прильоті. Це дозволить і нашим авіаперевізникам підвищити динаміку авіасполучення, а також підвищить туристичний потік в Україну.

По Чилі. По Чилі мі підписали в квітні угоду. Зараз тривають процедури. І протягом найближчого часу вона набуде чинності. І ми на засадах взаємності скасували необхідність візових вимог для громадян наших держав.

Значить, далі. Взаємно, так. Ми туди, вони до нас.  Далі короткострокові візи громадянам Королівство Бахрейн, Оман, королівство Саудівська Аравія, Колумбія та Перу будуть оформлюватися без подання відповідних запрошень. Це суттєве спрощення, і це означає на практиці, що іноземець приходить в наше посольство лише з паспортом і отримує візу.

Далі. Співбесіда та погодження з СБУ можуть не проводиться для іноземців та осіб без громадянства, які мають дозвіл на проживання строком дії понад один рік в Королівстві Бахрейн, в державі Катар, в державі Кувейт, в Об'єднаних Арабських Еміратах. В цих державах дуже багато працює іноземців, і це теж суттєвий крок по лібералізації візових режимів.

Наступне, триває переговорний процес щодо договірного закріплення безвізового режиму на взаємній основі з такими країнами, як Албанія, Гватемала, Республіка Корея, Коста-Ріка, Малайзія, Мексика, Сальвадор, Сінгапур, Уругвай. Загалом до України може в'їжджати без віз… значить, в нас представники 62-х держав. Громадяни України можуть в'їжджати в 27 держав без віз. Ось така  зараз у нас статистика.

Тепер окремо порушується питання Китай-Індія. Також у 2014 році ми суттєво спростили порядок оформлення віз для громадян цих країн. Зокрема, при оформленні візи громадянам Китаю та Індії не вимагається в обов'язковому порядку погодження з СБУ. На практиці це означає мінімум формальностей, тобто консул може візу оформити протягом трьох годин для громадян цих держав. І, наприклад, якщо брати Китай ми оформлюємо в наших трьох консульських установах там всього близько зараз семи тисяч віз. Для порівняння Італія оформлює понад 180 тисяч віз. Звичайно, це величезна різниця.

І ми також думаємо щодо подальших кроків взаємних, але щодо окремих категорій іноземців. Тобто підхід не просто щодо держав, а щодо окремих категорій іноземців, які на сьогодні привабливі для різних сегментів, у тому числі, економіки України.

Ну, і ще дуже важлива позиція, в цьому році ми завершимо встановлення автоматизованої системи оформлення віз українських. Тобто в нас фактично буде шенгенська система, умовно кажучи, консул, який видає візу в Шанхаї СБУ, Міграційна служба, Прикордонна служба в онлайн-режимі буде бачити всі документи, всі підстави і погодження буде відбуватися в онлайн-режимі.

І ми переконані, що це максимально спростить процедуру оформлення віз для іноземців при в'їзді в Україну.

Це коротко так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іванович, дуже дякуємо. Є в когось, якісь додаткові питання?

Я пропоную щодо цих решта там ще звернень, якщо по Новій Зеландії і Австралії все більш-менш зрозуміло, то поки що по решті немає якихось таких чітких…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Може я просто….

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  …секретаріат комітету….

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Поінформувати колег народних депутатів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народних депутатів.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Це народний депутат. Народна депутатка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні-ні. Там є…..величезна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там ще є…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. …кількість інших зібраних підписів, але…

 

_______________. (Не чути) 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Але просто… Да. Поінформувати на основі тої інформації, яку ми отримали від Міністерства закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за". Проти? (Не чути) (Мікрофон вимкнено).

…Я думаю, що оскільки ми так близько, може ми відразу б перейшли до розгляду питання, яке дотичне, це про звернення депутата Купрія щодо ситуації, яка склалася з призначенням надзвичайних уповноважених послів України в країни члени Ради Європи. Він хворіє, але публічно…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Немає Зеркаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але замість Зеркаль там Андрій Іванович доповідає. (Шум у залі)

 Колеги, тоді дивіться, я просто оскільки не маю доповідача, я хочу сказати, що пропоную на наступному тижні, як раніше нам пропонував міністр закордонних справ, провести сніданок у нього в міністерстві. Взятися за координацію цієї нарешті зустрічі.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. І не виходити поки не отримаємо призначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це теж своєрідна така інформація, яка має бути в такому вищому колі, щоб зрозуміти статус по багатьом послам, оскільки після, зокрема, ратифікації проваленої в чеському парламенті, є зауваження до посла України в Чехії Борислава Зайчука, є зауваження до ряду інших, Бориса Зайчука, є зауваження до ряду інших послів. Тобто очевидно з однієї сторони система потребує певного, не хочу сказати цього слова "люстрація", своєрідного перезавантаження.

З іншої сторони, є не заповнені вакансії в критичних і стратегічних державах для нас. Тому я думаю, що мабуть буде така розмова і давайте на наступному тижні з графіком міністра, який сам пропонував, провести такий сніданок в Міністерстві закордонних справ і це питання там розглянути.

Хто - "за"? Да, за сніданок в МЗС, за зустріч в МЗС для обговорення зокрема цього складного питання.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би звернути вашу увагу на те, що наш колега зробив запит, який опосередковано свідчить про недовіру тим послам, які призначені до Революції гідності. Я дуже добре знаю тих людей, які призначені послами до Революції гідності, і всі вони є професійними дипломатами. І не можна підходити з  однією гребінкою до  всіх цих послів. Тому я особисто  не підтримую такого підходу, який апріорі  висловлює недовіру цим послам.

А друге. Звичайно, що треба можливо не в офіційному порядку з міністром обговорити. Якщо є зауваження, висловити їх не в офіційному порядку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я згідна. Ну думаю, що має бути якась система  звітності послів, що зараз відбувається там. Кількість проведених конференції, кількість участі в телеефірах

Ну слухайте, в посла Австрії грошей немає, але він  не виходить, він пише статті в австрійську пресу. Він ходить на теледебати і дебатує з російським послом там. І такий самий посол Німеччини в Україні. А в Чехії в нього немає грошей, щоб на ефіри сходити чи  провести прес-конференції? Ну вибачте, тому має бути якась система моніторингу і звітності. Ми не можемо так говорити, що нема грошей. Ну тоді хай звільняється, як нема грошей! (Шум у залі)

Мова не знає!  Ну тоді значить хай іде на пенсію. Ну, вибачте.

Будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В.  Колеги, ви знаєте, мені з суб'єктивної точки зору здається, що для нашого комітету це найбільша поразка – от те, що не  призначено стільки послів. Для нашого комітету чому? Тому що… що таке сніданок з Клімкіним?

Так Зеркаль сказала. (Шум у залі)   Слухайте! Ні, ні. Зеркаль сказала про те, що МЗС подало всі пропозиції. Справа за Президентом. Тобто мені здається, що треба на Раді коаліцій або вийти в принципі нашому  комітету до трибуни завтра зранку і сказати, що шановні друзі, шановний пане Президенте, ну призначте насамкінець… вже стільки часу триває, послів. Тому що ну ми ж розуміємо, ми приймаємо тут кучу документів таких паперових, важливих, все зрозуміло. Але, якщо сьогодні не працює система в ключових країнах, не можна зрозуміти, яка причина. Тому що коли я минулого тижня задавав питання Галібаренко, вона сказала: "Ми підбираємо кадри". Так а Зеркаль каже: "Кадри вже підібрані". Розумієте? Тобто незрозуміла абсолютно ситуація чому. І взагалі в цій ситуації це ну  категорично  затримка і тут треба просто тиснути. Так як з послом Єжелем.  То єсть до березня-місяця ми якось не реагували, ніхто не реагував. Почали, значить, добили ситуацію, тепер треба очевидно добивати, щоб призначили посла Білорусії, того звільнили.

Сьогодні треба, мені здається, що ми маємо зайняти жорсткішу позицію, в першу чергу на своїх фракціях. Так? В першу чергу на фракції БПП. Ну щоб достукатись до Президента. Тобто нема зауважень, ну давайте призначайте. Ну ж вже місяці йдуть. Розумієте?

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене інша пропозиція. Я вважаю, що ми свою енергію в своїх відповідних фракціях повинні спрямувати на те, щоби фракції на Раді коаліції прийняли позитивне рішення і винесли на голосування, і підтримали той законопроект, який ми з вами підготували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра стоїть в порядку денному уже п'ятий. Не в кінці, а…

 

ТАРАСЮК Б.І. Так оце, оце, значить, той інструмент, який може дати нам можливість впливати на процеси. А те, що ми звернемось до Президента. Ну які правові підстави у нас є? Їх немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, давайте далі переходимо до… Тобто є приблизне бачення, що робити далі.

Колеги, затвердження проекту листа Прем'єр-міністру, там Ірина Луценко дуже наполягали зробити його жорстким. От. Її зараз немає. Чи затверджуємо в такому, як він зараз вигляді є з врахуванням тих пропозицій, які надавали різні члени комітету?

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я можу підтримати даний текст листа з урахуванням моїх пропозицій, якщо вони прийнятні. Якщо вони не прийнятні, я не підтримаю даний текст. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте пропозиції, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Мої пропозиції передані, направлені всім членам комітету, в тому числі і вам. Вони полягають в тому, що би вилучити в двох положеннях пункт про торгівельні представництва. Тощо це не узгоджується з дискусією, яка триває більше 20 років в рамках уряду відносно торговельно

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович. Ми підтримали з урахуванням вашої пропозиції.

Колеги, в нас залишається ще декілька питань. Дуже важливо. От сьогодні нам подали протокол, хоч нема Володимира Ар'єва, але відбулися збори по групі, це 9-ій пункт, Республіка Чилі і Монголія.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Маленькі групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маленькі групи.  Але вони обрали собі керівників і пропонують, щоби слухали Герасимова про утворення групи Чилі. От. І рекомендували обрати керівником народного… Герасимова Артура групи Чилі і керівником Групи дружби з Монголією Дзюблика.

Колеги, хто за те, щоб затвердити такі групи дружби? Так, ще там  мали здається по Об'єднаних Арабських Еміратах, Світлана… Ну це немає документів, тому поки що  переносимо.

Колеги, дуже вже таке питання 8-е, яке ми мали вже давно якось розв'язати, це про здійснення Верховною Радою міжпарламентського спів…… депутатських груп Верховної Ради України. Щодо міжпарламентських зв'язків з іноземними державами в 2015 році. Немає Володимира, щоб доповідати, але там одне з питань було це група дружби "Україна-Франція" – те, про що до нас приходили колеги неодноразово… (Шум у залі)

А чого до вас тоді приходив…. (Шум у залі) Гончаренко, да?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться. Оскільки немає Володимира Ар'єва, хто готовий? Ну тут у нас є зведена інформація щодо міжпарламентських обмінів.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Вот я хочу, как-то знаете, давайте по-честному, концептуально это обсудим. Потому что второй вопрос, который там Арьев поднимает, про езду в Парламентскую ассамблею и так далее, это вопрос точно такой же. Вот что произошло? Долго… Я помню, когда это началось, это началось где-то два созыва тому назад. Это были Кириленко, Аня Герман. Два человека, которые начали кричать про давайте урежем зарплаты, давайте скасуем там что-то еще и так далее и тому подобное: расходы на депутата. Это два идеолога этого вопроса, которые зарабатывали себе на этом  политические дивиденды.

Потом этот вопрос довелся до абсурда. До абсурда довели. В итоге сейчас все  заложники своих же собственных  заявлений, которые привели к тому, что у депутата зарплата там какого-то определенного характера, у депутата на количество, так как там денег на выполнение своих полномочий еще какая-то там сумма, на этих… прости Господи,  помощников вообще какие-то смешные деньги. На поездки денег нет и на все остальное денег нет.

Я хорошо помню, когда два наших депутата, это была из "Батькивщины"  Бондаренко, Елена Бондаренко (такая взрослая женщина) и Оля Герасимюк. Вдвоем в Париже просидели в гостинице в коридоре, потому что за те деньги, которые выделила Рада, невозможно было поселиться. Они просидели в коридоре, потому что условия этого отеля не позволяли…

Ну давайте будем честны. Не все депутаты имеют какие-то доходы, заработанные до того, какИли уже которые там имеют эти доходы достаточные, чтобы осуществлять и оплачивать себе эти поездки за собственный счет.  Но довели до бреда. И мне кажется, что здесь уже пусть коалиция поговорит внутри себя и придёт к какому-токакой-то мысли и выйдет с какой-то  понятной публичной позицией. Надо прекратить  вот это – лукавить с избирателем, что вот мы себе давайте все отрежем, а потом будем здесь на поездку, там на поездку и так далее. Ну не надо этого абсурда. Должна быть какая-то разумная позиция. А особенно это касается нашего комитета. Нету денег у депутатов ездить, не все заработали. Я не говорю про себя, у меня все в порядке. Но есть очень много у нас во фракции тоже людей, которые  не могут себе позволить куда-то поехать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми зараз фактично говоримо про пункт 8 і про пункт Ар'єва щодо ПАРЄ, але там ще до ПАРЄ збільшити кількість, щоб їздили ще заступники. Це два різні питання.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Це таке саме питання. От, дивіться, що відбувається з делегацією ПАРЄ. Це друге питання порядку денного. Нема коштів у депутатів. Тобто Рада виділяє тільки тим членам делегації, тим, хто є основним членом делегації на тій чи іншій сесії. Інші не можуть поїхати, бо нема грошей. От, підхід. И подход такой, что давайте сбросимся и будем их возить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, колеги, дивіться. Все життя було, що їздили члени делегації. Тобто ми зараз стрибаємо з одного пункту порядку на інший. Їздили члени делегації в ПАРЄ. Заступники їздили тільки тоді, коли член не міг поїхати. Так само це відбувається в ОБСЄ, НАТО, НАТО не має заступників. Але, тобто коли ми отримуємо прохання від Володимира Ар'єва, члена нашого комітету і голови делегації в ПАРЄ, щоб їздило не 12, а 24 людини в ПАРЄ, то ми повинні чітко розуміти, що а) бюджету справді немає для того, не вистачає на ті заходи, які є в календарному плані по різним делегаціям – ПАЧЕС, НАТО, ОБСЄ і так далі.

І тому оце одне питання - фінансування. Друге питання – доцільність їздити 24 людям в ПАРЄ і представляти Україну. Третє питання, що до нас завтра приїде ОБСЄ і депутати скажуть, а ми також хочемо їхати. ОБСЄ зараз теж важлива організація, зважаючи на ситуацію на сході.

Мені здається, що до цього питання треба, коли приїде Володимир, це обговорювати на комітеті. Зараз нам треба зрозуміти, що ми робимо по міжпарламентським обмінам, завершити питання з Францією, Світлано. Якщо у вас є більше інформації щодо цього питання, наших депутатів, які з однієї сторони вже здійснили візит за власні кошти, але буде розглядатися питання ратифікації в парламенті Франції. І у нас поступили інші від депутатів, тут ви бачите список тих, хто хотів би здійснити візити до нас і в інші держави.

Тобто у нас мала бути вироблена, пригадуєте, ми обговорювали, наша стратегія по критеріям. Ті держави, які пріоритетні для нас розвивати стосунки. Ті, в яких є там є конфлікт, не конф…ну, якісь речі, які треба вдосконалювати, посилювати співпрацю. Принципі.

У нас питання зараз восьме. У нас є зараз зведена табличка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Про здійснення Верховною Радою України міжпарламентських зв’язків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які пропозиції?

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  От, дивіться, у мене пропозиція або…

 

(Загальна дискусія).

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це може йти про наступний рік взагалі, ну, пропозиція така.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми не готові, давайте відкладемо. Тому що ті, які хотіли б зараз здійснити візит там в Корею чи в Литву, запрошень у них немає від офіційного. Тому поки що давати, у нас є 10 візитів в рік, заплановані бюджетом. Тобто 5 візитів, до нас можуть групи дружби здійснити в Україну, 5 – з України. Ми станом, га? Три з десяти ми ухвалили. Ми ухвалили рішення щодо Польщі, Борис Іванович. Ми ухвалили рішення щодо групи дружби Італія. І ми ухвалили рішення щодо групи дружби…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні, це комітетська, да, це не група дружби. То інші 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, 10 є по групі дружби і 10 є, я зараз зазначаю групи дружби. Тобто у нас ще є 8 візитів. 8 візитів, з яких 4 – в Україну, 4 – з України. І є 10, Валерія Олегівна?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Комітетські. Один ми тільки з вами погодили, стосовно поїздки комітету в Грузію.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у нас є ще можливості використовувати візити. Просто ми тоді обговорювали ті, в які країни. Тобто майте цю інформацію до уваги, щоб потім дальше розглядати.

Колеги, у нас ще є дуже складне питання 7-ме. По цьому. Ну, по цьому поки що немає рішення тому що…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні, ну може ми можемо прийняти рішення стосовно того, а може ми можемо прийняти рішення, чи ми там готові рекомендувати ці конкретні поїздки, які в нас є перелік чи ні? Чи, можливо, по ним можемо сказати, ні, треба там шукати додаткові кошти. Ні?

 

ГУЗЬ І.В. Анна Миколаївна, я знаю, що ви дуже багато робите в цьому плані. А давайте ми попробуємо так. От ми з колегами, 9 депутатів, були минулого тижня 5 днів в Литві за кошти… IRI, які фінансує Канада. От давайте ми IRI, NDI, Європейську комісію, ще, може, 3-4 структури і скажемо, що: "Хлопці, дівчата, от в нас дійсно є така проблема, але депутати…", – не то що там шопінг, туда сюда, ми не повинні їхати, ні, бо так часом сприймають, вони повинні розвивати ці стосунки і так далі.

Чи можете ви підняти на своєму центральному рівні допомогу в цьому? Я думаю, що ми цілком можемо частину цих поїздок закрити за міжнародні кошти, це буде наше сприяння в цій ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться…

 

ЗАЛІЩУК С.П. А можна висловлю думку, що буде літо, реально буде провал будь-яких візитів, а потім залишиться реально 3 місяці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чотири.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Ну грудень – з половини це Різдво в  Європі і так далі. Тому це треба зараз ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пропоную наступне. Засідання комітету, вже зібрати пропозиції, визначитися з стратегічними…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, найкращими, ….

Щодо IRI i NDI. IRI тільки…. Завдяки тому, що ми стали бенефіціарами їхнього проекту і у нас з ними достатньо хороша співпраця, ми відправили зараз, як комітет, 12 народних депутатів різних політичних сил в Литву, зараз відправляємо поміч, 9, було 12, значить 9 не поїхали. Зараз відправляємо помічників за досвідом, ще додатково буде група. З NDI їздили представники апарату спікера, Апарату Верховної Ради, нашого комітету, Людмила Олександрівна, їздили в Вашингтон на тиждень на навчання, це з NDI, ми теж бенефіціари їхніх проектів, от, і тому ми можемо розглядати таку співпрацю, навчальні візити, обмін, зважаючи на те, що наш комітет активно з ними там співпрацює і вони підтримуватимуть поїздки там, обмін і навчання. От, тому це так просто, як от Ігор їздив, зокрема, в Литву він нашого комітету.

Колеги, пропоную тоді переходити до питання 7-ого. Затвердження рекомендацій слухань, які були дуже важливі. Ще в "Різному", можливо, зразу треба було Бориса Івановича заслухати, щоб, це довго.

 

ТАРАСЮК Б.І. Давайте сьоме закриємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте сьоме.

Тоді сьоме на наступний, рішення, на наступне засідання комітету. прохання до всіх членів, можливо секретаріат проінформує групу дружби про ті стратегічні напрямки, щоб розподілити хоча б приблизно ті гроші, які є в бюджеті, на здійснення поїздок, візитів груп дружби в Україну, з України.

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А сьоме?

Це ми завершуємо те, щоб прийняти якесь рішення. Тоді переходимо сьоме до рішення комітетських слухань.

Колеги, я передаю слово зараз ведення засідання комітету Іванні Орестівні, оскільки сама біжу на Національну раду реформ. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник голови Комітету

І.О.КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей, колеги, у всіх було достатньо часу, мені здається, ознайомитися з тими рекомендаціями комітетських слухань. Які у вас будуть пропозиції? Чи хтось прислав? Я насправді не бачила чиї-небудь прислані в письмовому вигляді пропозиції до зміни цих рекомендацій. Чи були такі? Не було.

Чи ми готові затвердити їх у такому вигляді, якому вони підготовлені, чи будуть пропозиції поабзацно дивитися? Не будуть, да.

Хто за те, щоб затвердити в цілому рекомендації? Чудово. Хто проти?  Ви проти, пані Юлія?

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто утримався?

Нас, я не знаю скільки "за". І 1 проти. Ви були "за"?

 

ВОВК В.І. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей. Сім – "за", один – "проти".

І у нас є, залишається, я правильно розумію, що в нас залишається тільки питання, яке  ми додали до порядку денного, про запрошення України на пропозицію Бориса Івановича одного з конгресменів.

Прошу, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, я вношу пропозицію запросити від імені комітету в Україну конгресмена Кінзінгера, який є другом України, який звертався особисто з листом до Надії Савченко, який ініціював прийняття конгресом позитивної резолюції щодо України у світлі агресії, який виступає і підтримує членство України в НАТО.

Цей крок, тобто наше запрошення, не буде тягнути за собою ні організаційних, ні фінансових наслідків.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чому саме тільки його?

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, так от, він виявив бажання і готовність. Йому тільки треба підстава для того, щоб приїхати за свій рахунок. За свій рахунок. І програму буде забезпечувати Посольство США.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто за таку пропозицію до запрошення ще одного з конгресменів, які є потенційними друзями України до України? Від імені комітету, хто "за", хто "проти", хто "утримався"?

Дякую, колеги. Я так розумію, що порядок… (Шум у залі) Ми це зробили, поки ви виходили. Перепрошую.

Тому… Тобто колеги, ми вичерпали порядок денний. Не забудьте, що завтра о 9.30 чергове засідання Комітету у закордонних справах. (Загальна дискусія) А в кулуарах? Нема вже? Ні-ні, перепрошуємо, ми сюди не прийдемо.

 

ВОВК В.І. Ні, так почекайте! Я домовлявся вчора…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми не прийдемо, у нас завтра засідання фракції.

 

ВОВК В.І. … вчора з Ганною Миколаївною, що воно буде само  о 9.30 там, у кулуарах. Ми так говорили з Ганною Миколаївною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ці питання ви не…

 

ВОВК В.І.  …міністра закордонних справ. Вона зможе прийти?

 

(Загальна дискусія)