Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

30 жовтня 2015, 15:41

Стенограма засідання Комітету 17.06.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах 

від 17 червня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає заперечень, то проголосувати за такий порядок денний, який є.

Єдине, що я хотіла б, щоб ми присвятили перед початком засідання буквально 5-7 хвилин нашого часу. Я хотіла би вам представити Олександра Ярославовича, який відбуває наступного тижня в Сербію, де буде нашим послом, оскільки Сербія головує в ОБСЄ. І це надзвичайно важлива для нас так само і країна, і потрібно налагоджувати стосунки, зважаючи на певні, як то кажуть, проросійські настрої, зокрема в Сергії. От і по лінії ПАРЄ я думаю, що дуже важливо розвивати співпрацю. Бесполезно? Немає такого "бесполезно", значить, ми десь недопрацьовували. Значить, треба працювати.

Колеги, я хотіла б взагалі сказати, оскільки ми ініціювали спільно комітетом Закон про внесення змін до статті 13 про дипслужбу, законопроект. І я думаю, що хоч він уже 5 місяців не може пройти в парламенті перше читання, але я думаю, сама практика, ми вже вживу, запросивши Олександра Ярославовича, дякуємо йому, що він прийшов. Він буквально дві хвилини скаже. Якщо якісь питання, побажання, тобто ми і без закону, без змін самі з гарними людьми хочемо послухати, як ми можемо як комітет допомагати пану послу, бо Сербія – важлива країна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   З доброї волі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І з доброї волі Міністерства закордонних справ, так. Я думаю, що ніхто не заперечує, що це така посилена співпраця між комітетом, так… Так, кажіть.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Якщо можно,  якщо ми голосуємо за порядок денний, вже, так?

Я хотіла просто запропонувати в "Різне" додати ще один пункт. До нас звернулися волонтери, які працюють з Міністерством оборони і просять нашої допомоги у формулюванні запиту до естонського парламенту, через естонський парламент про надання Україні БПЛА. І вони готові прийти, пояснити, розказати нам, як це можна зробити і як за естонські додатково виділені кошти ми можемо це отримати. То якщо буде така воля, обговорити це питання, то я була б вдячна, якби ми могли в "Різне" включити це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в принципі в когось є заперечення? Якщо по часу буде вам…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні, швиденько, ми просто запросимо, щоб  вони піднялися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і ще в "Різне" на ознайомлення лист, який надійшов від Національного агентства України з питань держслужби. На ознайомлення так само в "Різне", якщо ніхто не заперечує, включити сьогодні.

Ну що, тоді всі – "за"? Хто – "за"? Гаразд.

Тоді, будь ласка, дуже коротко Олександру Ярославовичу. Вислухаємо, тому що важлива для нас співпраця із Сербією. І тоді переходимо до пунктів порядку денного.

 

АЛЕКСАНДРОВИЧ О.Я.  Щиро дякую, Ганно Миколаївно. Шановні народні депутати! Щиро дякую за ваші приємні слова.

Дійсно, вже наступного тижня ймовірно я відбуду до Белграда. Звичайно, країна ця дуже цікава, але дуже складна. Тут я донині очолю перший європейський департамент. Неодноразово був у вас в гостях і буду дуже радий вітати вас і в Белграді. Звичайно, розвиток міжпарламентського співробітництва із Сербією це буде, на мою думку, важлива складова. Я дозволю собі не погодитися з Володимиром Ігоревичем, я вважаю, що все-таки з ними треба працювати, тому що є різні причини, за яких вони займають таку проросійську позицію. І там, де це суто ідеологічні причини, їх можна переконувати, там, де меркантильні, це може бути складніше. Тим не менше у нас попереду важливе засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ, на початку липня. Якщо я встигну вручити вірчі грамоти, то ще постараюся провести короткі зустрічі і в скупщині сербській. І буду пропонувати, я Ганні Миколаївні запропонував провести окрему двосторонню зустріч в  Гельсінкі із сербською делегацією. З цього почнемо. А далі будемо бачити. Тобто, звичайно, оці перші півроку я буду більше зосереджуватися на тому, щоб Сербія принаймні займала, дійсно, нейтральну, а не проросійську позицію по ОБСЄ з нашого питання. І вже далі розвивати весь спектр співробітництва з цією країною. А там є, дійсно, дуже цікаві можливості і в сфері економіки, енергетики, культури.

Не буду більше забирати у вас часу. І ще раз, буду радий вітати вас у Белграді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Я думаю, що у присутності ще одного представника МЗС, це дуже хороша практика, коли посли приходять в Комітет у закордонних справах, і члени комітету мають можливість обмінятися для того, щоб покращити представництво України. І добре, що нарешті в Сербії з'являється посол. Ми вам хотіли побажати успіху. І ми…

Будь ласка, Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П. У мене коротенький коментар насправді. Мені з паном Олександром доводилося бути на деяких заходах міжнародних. Я була вражена і рівнем знання мови, і рівнем взагалі дискусії, яку нам вдалося розвинути. Я дуже щаслива, що ви будете нашим послом в Сербії. І бажаю вам успіху. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.  Я хотів лише сказати, що, ну, взвалюєте на себе серйозну ношу, ну, так серйозно з вас потім і спитаємо, да, якщо ви так впевнені були.

Але хочу теж розказати, що, можливо, на рівні Міністерства закордонних справ Республіки, Сербської Республіки або на рівні уряду переконувати буде значно легше ніж на парламентському рівні, тому що там, ну, принаймні персонажі делеговані в ПАРЄ, вони, незважаючи на те, в якій вони політичній групі чи народної партії, чи соціалістичної, чи соціалістів, вони ведуть себе підкреслено. Тому на рівні ПАРЄ, да, там, тому я кажу, там бесполезно, да, там немає, там майже зараз немає, ми намагаємося все одно довбати їх. Але в даному разі я хотів би вам побажати удачі переламати хоча б на урядовому рівні.

 

АЛЕКСАНДРОВИЧ О.Я.  Дякую. Звичайно, що по лінії уряду буду активно працювати. Справа в тім, що наш такий, ну, важливий козир і спільна мета – євроінтеграція. То вони трошки раніше йдуть, ми трошки пізніше. І якщо зосереджуватись саме на цьому, то дуже легко знаходити точки дотику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Побажаємо вам тоді успіху, якщо що звертайтесь і в комітет, і до інших народних депутатів, щоб тільки українська позиція була представлена добре. На все добре.  З Богом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З Богом.

Переходимо до розгляду 1 пункту порядку денного – проект Постанови про деякі заходи номер 2895, щоб зекономити час. У нас є пані Оксана спікер парламенту, віце-спікер парламенту. Щось я по Фрейду. Так і, будь ласка, вам слово.

 

СИРОЇД О.І. Дякую дуже. Я маю честь і уповноважена колективом авторів представляти проект постанови. Я думаю, що ви, як представники Комітету закордонних справ, чудово знаєте, як важко взагалі комунікувати будь-які питання, які пов'язані з війною в Україні, так як їх важко комунікувати на Заході. І, чесно кажучи, навіть коли ми реєстрували цей проект постанови, я не була настільки внутрішньо пережита ще цим станом, як після особливо останніх кількох поїздок, зокрема до Берліна і зустрічами  в Берліні, і після цього вже на Вроцлавському глобальному форумі, де ми були, власне, з паном Тарасюком разом. І нам важливо рухатися, тобто ми не можемо стояти на місці. Бо як тільки ми стоїмо на місці, нам починають нав'язувати кожен раз свої, тобто і свою риторику, і формати, і певні правила гри. І тому ми повинні навіть найменшими кроками, але давати і робити поступ.

Ідея цієї постанови, вона є двоякою. І це є такий поступ, ну і, можливо, якби позиціонування наше у двох напрямках. Перше – це позиція парламенту стосовно необхідності зміни формату перемовин. Я не знаю, яка є позиція членів комітету, але ми переконані, що формат перемовин для врегулювання, як вони кажуть, конфлікту на сході України має бути змінений, тому що це дозволить нам бути сильнішим в цьому форматі.

Друга річ, яка зафіксована в проекті постанови, - це є обов'язок уряду. Я думаю також, ви неодноразово чули про те, що Україна не демонструє достатньої активності у напрямку того, що збирається, по-перше, що збирає докази присутності російської агресії, що збирає докази порушення прав людини, що збирає докази порушення прав держави, і тим більше, що не веде якоїсь послідовної політики для того, щоб і тепер, і в майбутньому забезпечувати якби відновлення інтересів держави Україна, і майнових, і не майнових. І для того, щоб ця діяльність була видима, мабуть, об'єктивно необхідно створення от такого урядового агентства для того, щоби воно займалося цим послідовно. Я думаю, що ми також є свідомі того, що робота в цьому напрямку, це наступних кілька десятиліть, ми не можемо дозволити собі бути популістами і казати, що це рік, два і ми тут все повернемо, я думаю, що ті, хто спостерігають за практикою подібних конфліктів і подібних позовів, то розуміють, що це є робота на десятиліття і не на одне покоління. Тому, як на мене, це також виправдана позиція для того, щоб мати, йти в напрямку до формування такого державного агентства, яке могло б послідовно опікуватися цими справами. Оце є ідея постанови.

Якщо є якісь коментарі, запитання. Єдине, що я маю поправлений варіант для вас, бо там є помилки, які вже потім. Редакційні. І можливо, якщо і будуть ще якісь, якщо ще будуть зауваження. Передавайте, чи вистачить. Вистачить? Ще одну, прошу, Володимире. А, у вас є? Добре. Прошу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Напевно, нам треба всім якось ознайомитися уважно. Через те, що ваші, те, що ви називаєте редакційними правками, пані Оксано, вони все-таки трошки дещо суть. То дайте нам можливість, може, ознайомитися? Я би також дала можливість і пану Вадимові уважно подивитися на ці зміни. І після того перейти до обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рамковий закон, це про відшкодування шкоди. Наш комітет якраз проводив комітетські слухання "Національна стратегія захисту національних інтересів в Україні і за кордоном", саме відшкодування збитків, завданих. Там теж деякі є рекомендації.

Давайте ми тоді вам зараз дамо слово, Вадим Володимирович. Послухаємо позицію офіційно МЗС. Тоді залучимо до обговорення також голову Громадської ради при Комітеті у закордонних справах. Там було декілька засідань. Одне із засідань якраз і було присвячено відсічі російській збройній агресії. Дякую.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Шановна Ганно Миколаївно, шановні члени комітету! Ви ознайомились з нашими, щоб скоротити просто час, ви побачили, що ми рекомендували. Наше формулювання перше, яке не підтримує проект постанови, ви знаєте, що ми обмежені певними правилами нормотворчими. Ми маємо короткий набір відповідей офіційних.

Разом з тим, все, що ви пишете, рекомендації здійснити, насправді відбувається в реальності. Тобто ми ведемо переговори про те, що посилити нормандський формат. Ми не є щасливі від цього формату так само, як і ви. Останній раз, коли я говорив з американцями про це, було позавчора. В американському посольстві  з'явилась спеціальна людина, яка займається лише цим, вони створили офіс в своєму посольстві, з якими ми постійно підтримуємо зв'язок,  це майбутній   посол Сполучених Штатів в Киргизії. Вона  до цього була другим номером в  Росії, чудово знає, була тимчасовим повіреним в Росії чудово знає ситуацію, знає з ким ми маємо справу і які кроки можна вживати.

Ви розумієте, чому Женевський формат не спрацював з самого початку,  є певні політичні і об'єктивні причини, зокрема переговори передбачають, щоб за стіл  сіли всі учасники переговорів.  І якщо ми не отримаємо за столом Росію, то переговори будуть зведені  до розмов між нами тільки з однієї сторони стола, а Російська Федерація відмовляється сідати     за стіл там де є Сполучені Штати, і це очевидно всім.  Разом з тим, ми все ж таки бачимо, що  ті недоліки,  які існують в Нормандському  форматі переговорів, вони мають бути якимось чином  скомпенсовані. Зокрема, ми розширяємо  спектр країн, залучених до  переговорів, не обов'язково вони мають бути  названі в так званому Нормандському форматі, який передбачає чотири сторони. Ви знаєте, що зараз представник ОБСЄ – це швейцарський громадянин і напевно   наступний  австрійський громадянин, залучаються різні країни  в різних форматах.

Ви знаєте  про створення  чотирьох робочих груп, які очолюються, вони діють напівофіційно, але  в цих групах ми зараз вводимо МКЧХ,  ми вводимо, в рамках тристоронньої контактної   групи туди МКЧХ, вводиться туди АДІР, вводяться міжнародні організації,   і ми сподіваємося на відкриття офісу Організації Об'єднаних Націй. Ми залучаємо і щонайменше запрошуємо  і наполягаємо на присутності оціночної місії Європейського Союзу, оціночної місії Організації Об'єднаних Націй, тобто всіма можливими напрямками розширяємо цей формат, про який  в принципі,  навколо якого концентрується  дане формулювання в постанові.

Я  є переговорником в одній із частин цього процесу, так званий наглядовий механізм на рівні заступників  міністрів і директорів департаментів, ми засідаємо,  зустрічаємося в Німеччині, або Франції  десь раз-два на місяць - це ще один з механізмів. Існують, повірте мені, багато різних форматів в яких ми намагаємося виборювати ті інтереси, в яких  ми всі з вами працюємо.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, ви  не підтримуєте    загалом, чи  підтримуєте з правками? От тут далі, має бути викладений з урахуванням і так далі.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Те, що ви пишете рекомендувати Президенту,  це ваше право як народних обранців. Я думаю, що Президент так само, як і ви, знає про те, що слід розширювати ці формати. Так само він хотів би, щоб там були присутні американці. І формулювання "рекомендувати" – нічого погано не бачу.

Що стосується чітких формулювань, ми вимушені обмежитися фразою про те, що ми не підтримуємо проект. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, тут, в принципі, є і нормальні, як є, в принципі, які, я вважаю, ті, які не припустимі. Я вважаю, що перший пункт треба в повному обсязі видалити, тому що ми вже тоді повністю залазимо на досить чутливу ділянку президентських повноважень.

В другому пункті рекомендувати можна в даному разі, але тут ми швидше допомагаємо Президенту, але замість "невідкладно вжити" – "розглянути можливість вжиття". Все одно ми маємо розуміти, що це діяльність Президента, і ми можемо рекомендувати, але без жорстких дефініцій.

І в пункті 4 додати в останньому абзаці після проекту рамкового закону: "та відзвітувати про заходи, здійснені урядом України в рамках міжнародного законодавства щодо підготовки позовів в міжнародні судові інституції до Російської Федерації". Що саме, да, що зробили урядові структури для подання відповідних позовів, на якому етапі вони перебувають. І тоді постанова набуває уже і етичних, і реальних рис. Дякую.

 

СИРОЇД О.І.  Стосовно позиції Міністерства закордонних справ, ну, я також трішки збентежена, тому що, коли пише Міністерство закордонних справ про те, що проект постанови має бути викладений з урахуванням указів Президента чи будь-яких інших підзаконних актів. Я думаю, що це не зовсім коректно, тому що Верховна Рада може приймати рішення не керуючись підзаконними актами інших органів влади, це є якраз через те, це є і законодавчий орган. Тобто як на мене, то це не є достатнім аргументом. І я пояснила природу цього документу.

Я погоджуюся, напевно…  По редакційним я ще мушу подивитися. І я думаю, що, напевно, з пропозиції пана Володимира Ар'єва, я думаю, що вони є, можуть бути прийнятними. Це на розсуд комітету, але в принципі це є, може бути як прийнятний варіант.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. То ви би були готові відмовитися від першого пункту?

 

СИРОЇД О.І.  Ну, я би казала, що це є позиція Верховної Ради. Але ця позиція вона має бути, для того щоби вона була підтримана парламентом в цілому. Тому, якщо ми будемо наполягати на першому пункті, то ми повинні наполягати тоді на ньому, коли ми бачимо, що це може бути підтримано в парламенті. Інакше те, що я буду наполягати, це позиція авторів. Але якщо ми розуміємо, що така позиція не може знайти підтримки в цілому в парламенті, то наполягати на ній, я думаю, не буде мати сенсу.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Якщо я правильно розумію наміри авторів цього законопроекту, я підтримую ці наміри. Але я не можу підтримати формулювання, через які ці наміри автори намагаються здійснити.

Ну, конкретно. Перший пункт преамбули. Значить, тут говориться про те, щоб припинити, Росія не припиняє агресії проти України, і що ми виступаємо за виконання її зобов'язань відповідно до міжнародних домовленостей. Мені здається, що єдині міжнародні домовленості, які зафіксовані, закріплені, є Мінські домовленості, а потім вже інші міжнародні домовленості.

Друге. Мені видається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) 

 

ТАРАСЮК Б.І. Так. Так. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні. Мінських.

 

ВОВК В.І. Як один із авторів цієї постанови я заперечую…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я прошу дати мені можливість висловити свою позицію.

 

ВОВК В.І. Ну, ми заперечуємо проти цього.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я прошу висловити свою позицію і прошу поважати як колегу.

Що стосується оперативної частини, то, мені здається, абсолютно розмитим і загальними термінами викладення наміру, який я не розумію. Значить, примноження зусиль спрямованих на зміцнення. Ну, це загальники, вони нічого конкретного містять, крім питання про можливе оголошення воєнного стану.

В другому пункті це, ви знаєте, ми можемо критикувати і Президента, і Міністерство закордонних справ за те, що фактично упустили шанс женевського формату, але говорити про те, що треба вжити заходів, щоб повернутися, ну, це нереалістично, я вважаю, нереалістично.

Ну, і щодо механізму, який пропонується в 3 пункті. Правильно повернення від Кабінету Міністрів до Ради національної безпеки і оборони Міжвідомча комісія з питань протидії збройній агресії… У мене питання виникає ця комісія повинна займатися мобілізацією і координацією зусиль всіх виконавчих органів влади по відпору агресії чи вона повинна займатися підготовкою консолідованої претензії? Це, як кажуть в Одесі, две большие разницы. Тому і цей пункт мене особисто не влаштовує в плані розгляду. В цілому я не можу підтримати даний законопроект. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.  Я коротко. По-перше, щодо першого пункту. В принципі, тут чітко можна сказати про те, що, коли ми ухвалили Закон про воєнний стан, да, в якому все було виписано, то, я думаю, що цього достатньо, більше рекомендацій жодних не потрібно. Я дякую вам, пані Оксано, що ви підтримали ці пропозиції.

І я тоді вважаю, що щодо другого пункту: якщо Міністерство закордонних справ говорить, що вони вживають ці заходи, щодо відновлення женевського формату, я розумію абсолютно скепсис Бориса Івановича, який заснований на досвіді, але, в принципі, надати тиловий вогонь в допомогу нашим дипломатам з парламенту таким чином ще раз, що уже парламент закликає відновити, для того щоб на всіх рівнях МЗС міг користуватися цим, то, я думаю, це слушно.

А щодо третього пункту, я тоді хочу запропонувати врахувати пропозиції, висловлені Борисом Івановичем, для того щоб конкретизувати, можливо, чим буде займатися ця комісія.

Ну і знову ж таки, четвертий пункт: додати звіт уряду щодо зробленого. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, у мене є два коментарі. Перший коментар стосується пункту постанови. Наскільки я розумію, він є в даному випадку висловленням політичної позиції, що в разі розширення агресії ми маємо ввести воєнний стан. Водночас не зрозуміло: "розширення" – це що? І в який момент ми будемо вважати це розширенням?

Я вважаю, що якщо ми затвердимо політично і ухвалимо цю норму, це дасть можливість для маніпуляції різними політичними силами і перетягування це, то це вже розширення це не розширення? Це буде колоти і політичну єдність взагалі, наприклад, коаліції, тих сил, які зараз зобов'язані працювати в протидії агресії, і це буде просто розламувати суспільство щодо можливих дій, які повинні бути ухвалені для протидії агресії. Я вважаю, це дуже-дуже чутливе питання, тому що ми можемо за зачиненими дверима говорити і мати різні політичні позиції, але до суспільства ми маємо виходити і до міжнародної позиції в цьому саме контексті, з одної позиції. Це моя особисто думка, тому я не можу підтримати перший пункт загалом в такому формулюванні.

І друга позиція у мене щодо третього пункту постанови. Я, чесно кажучи, не зовсім розумію, чому Рада національної безпеки та оборони, до компетенції і до функції якого власне віднесена оця координація всіх міжвідомчих, взагалі всіх органів щодо протидії агресії, на сьогоднішній момент чому вона, чому ми вважаємо, що ми їм повинні порадити ще створити якийсь додатковий орган? І чи не є в них органи, які вже працюють над цим?

Тобто я не бачила ні позиції Ради національної безпеки та оборони, ні Президента в даному контексті. Але для того, щоб ухвалити рішення. Воно потрібне. Тому що, мені здається, що саме в їх компетенції і функції відповідне власне і ухвалювати це рішення. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Я хотіла би підтримати Володимира Ар'єва з точки зору того, що ми приймали Закон про воєнний стан. І мені здається, та кількість інформації, яка сходиться насамперед до Президента як до головнокомандувача, вона дає йому можливість адекватно оцінити ситуацію, набагато адекватніше, ніж нам, напевно, може це здаватися, з точки зору парламенту. І приймати рішення про введення чи не введення воєнного стану. Тому вважаю це просто якоюсь не дуже доречною політичною декларацією, яка пропонується.

І більше того, а якщо ми з вами зрозуміємо, що, ну, дійсно, агресія набирає таких масштабів, які неспіввимірні з мирним існуванням іншої частини країни, то, напевно, ми тоді просто будемо, і Президент не реагуватиме, то ми, напевно, будемо реагувати, напевно, більш дієвою постановою чи законом. Чи ще якимось іншим інструментом, який може бути в нашому розпорядженні. Тому я не підтримую цей пункт як такий.

А поза тим, що стосується женевського формату, я дякую колегам з Міністерства закордонних справ, що вони нас поінформували про те, що такі намагання і такі спроби є. І я переконана, що ми всі з вами, як люди, які працюють у Комітеті у закордонних справах, знаємо про ці спроби. Ми знаємо про ці намагання. І це, напевно, наше завдання, пояснити також колегам, які працюють в інших комітетах, що такі намагання і зусилля в цьому напрямку ведуться із залученням до роботи, ну, залученням до перемовин американської сторони з тим, щоби ефективно їх сприйняла також Російська Федерація за цим переговорним столом. Тому, знову ж таки, не вважаю за потрібне підтримувати такий другий пункт.

Що стосується там третього і четвертого, я би, можливо, пропонувала авторам, ну, просто повернути цей проект Постанови на те опрацювання, можливо, взяти і врахувати рекомендації, які були дійсно проведені, отримані в результаті слухань, проведених комітетом, і вийти на постанову, яка би дала, уже мала інший зобов'язуючий характер. Да, характер постанови, з врахуванням рекомендацій слухань, проведених у Комітеті закордонних справ, які би дали завдання, націлення і Кабміну, і іншим органам державної виконавчої влади для того, щоби реагувати на протидію агресії і на те, як ми формуємо свої позови, юридичні документи і так далі. Дякую. Я не підтримуватиму проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВОВК В.І.  Дякую.

Ну, я буду виступати як один із розробників цього проекту постанови. Я хочу продовжити думку, яку висловив Володимир Ігоревич. Жодним чином ця постанова не втручається в компетенцію Президента України, навпаки, вона спрямована на як би на допомогу Президенту, на підкріплення Президента. І це стосується не тільки другого пункту, щодо рекомендацій Президенту про відновлення женевського формату, ми цим пунктом хотіли, в першу чергу, допомогти Президенту, щоб він міг посилатися в тому числі і на позицію Верховної Ради. Вона ні до чого його не зобов'язує, а лише допомагає. Так само і перший пункт ми розглядали спочатку, прийнявши Закон про оборону України в тій редакції, в якій запропонував Президент. В даному разі мова іде про те, що у випадку, а ми всі чудово реалістично розуміємо, що є висока вірогідність реального розширення збройної агресії Росії проти України. Фактично Президент може опинитися в дуже складній ситуації, перед дуже важким вибором. І тим самим, ми просто, як би підставляємо плече Президенту і даємо йому сигнал, що Верховна Рада підтримає Президента в тому випадку, якщо він скористається тими повноваженнями, які надані йому Конституцією і Законом України про оборону. 

Тому я просто хотів роз'яснити, можливо, це не було чітко зрозуміло, намір авторів цієї постанови в частині допомоги Президенту, а не надання йому якихось вказівок. Водночас, якщо, для того, щоб в залі був консенсус, для того, щоб прийняти цю постанову, я безумовно, також як і пані Оксана, підтримую, щоб вилучити. Можна вилучити перший пункт повністю, якщо він викликає такі застереження і заперечення. Можливо, ще й…

Але я хочу, шановні колеги, ще звернути вашу увагу на те, що наш комітет не є головним, головним комітетом визначений Комітет з оборони і національної оборони, і тому ми не можемо прийняти таке рішення, якщо б, якби комітет був головним, а лише можемо висловити свої рекомендації, нашого комітету та комітету на чолі з паном Пашинським. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Будь ласка, Володимир, щоб завершити, бо Оксані треба йти вже на профільний комітет. Давайте.

 

АР'ЄВ В.І.  Є абсолютно конкретні речі, враховуючи позицію Іванни, я хотів запропонувати тоді такі, можливо, другу редакцію 2 пункту "привітати зусилля української дипломатії щодо вжиття заходів" і так далі по тексту. Тому це буде тоді в принципі логічним пасом для… Да. Але тоді вже забрати рекомендацію, 1 пункт забрати, привітати зусилля української дипломатії щодо вжиття заходів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже дякую. Я б хотіла, щоб ще пан Яременко висловився, тому що, ну зокрема, на засіданні громадської ради ми обговорювали цей текст постанови, говорили, що можливо, навіть не повернення до Женевського формату, а розширення кількості потенційних союзників, куди могла би ввійти і Польща, і Канада, і, не знаю, можливо, і Австралія, яка теж має вплив G-20, і так далі. Тому що Женевський формат, це так само певне звуження, але якщо мета цього акту якраз і є зайняття Україною проактивної позиції вироблення стратегії на випередження, то це є ключова. І тому мало бути якийсь план Б.

Будь ласка, вам слово.

 

ЯРЕМЕНКО Б.  Дякую.

Так, насправді на прохання голови Комітету в закордонних справах, пані Гопко, громадська рада при комітеті розглянула проект цієї Постанови і прийшла до консенсусного рішення підтримати необхідність її прийняття.

У своєму рішенні громадська рада керувалася кількома міркуваннями. Перш за все зазначена Постанова спрямована на розширення законодавчого і нормативно-правового поля, пов'язаного з необхідністю відбиття агресії збройною агресією Російської Федерації і подолання наслідків цієї агресії. Зокрема вона іде на розширення або на зміцнення тих рішень, які були вже прийняті Верховною Радою цього року, зокрема у Постановах щодо відсіч збройній агресії, щодо збройної агресії.

Фактично всі аргументи, які називалися сьогодні членами комітету, були обговоренні під час засідання громадської ради, і в результаті громадська рада щодо тексту, щодо окремих положень прийшла до таких висновків. Громадська рада, знову ж таки після ретельних дискусій, підтримує включення першого пункту цієї Постанови, вважає його принципово важливим з тієї точки зору, що він дає важливі політичні сигнали, як на зовні України, зокрема супротивникам України, про наявність в Україні політичної волі до спротиву, що необхідно буде враховано відповідними енергетичними структурами Російської Федерації при плануванні і реалізації подальших кроків збройної агресії проти нашої держави, відповідно стримуватиме російську федерацію у намірах або слугуватиме, як стримуючий фактор, у намірах Російської Федерації продовжувати збройну агресію проти України.

Що стосується внутрішніх політичних і правових аспектів цього рішення, ми не вважаємо це зайвою декларацією, оскільки виходимо з того, що введення воєнного стану є не альтернативним, а єдиноможливим правовим рішенням, яке українська влада повинна прийняти для відбиття збройної агресії, до цього українську владу зобов'язує, не залишаючи жодних інших варіантів українське законодавство. Через те нагадування про необхідність застосування цього положення цього законодавства є незайвим. Окрім того, з нашої точки зору, включення положення про, скажімо так, прийняття цієї постанови буде чітким сигналом для Президента і для наших партнерів за кордоном, і наших ворогів про те, що у Верховній Раді існує політична воля підтримати зусилля для посилення обороноздатності України аж до надзвичайних заходів.

Що стосується 2 пункту. Члени Громадської ради прийшли до висновку про недоцільність включення словосполучення Женевський формат до тексту рекомендацій. Виходячи з того, що Женевський формат не є усталеним політологічним, або правовим, або політичним терміном, через те формулювання, до якого прийшла Громадська рада, (ми звичайно передамо повністю наші формулювання авторам або до комітету) заключається про необхідність включення положення про розширення. Рекомендувати Президенту України з метою посилення позиції України на міжнародних переговорах, вжити заходів, спрямованих на розширення формату міжнародних переговорів. І зокрема, з прорахуванням тих партнерів, які могли б серед іншого бути включеними. Зокрема назвати Сполучені Штати Америки.

Мені здається, що це теж буде додатковим, звичайно, не основним, але одним з додаткових аргументів, які посилять переговорну позицію Міністерства закордонних справ України, яке намагається залучити додаткові держави до переговорного процесу. Таким чином Міністерство закордонних справ зможе посилатися на існування парламентської волі і політичної волі в Україні. І бажання, так би мовити, яке відображує бажання українського народу щодо розширення переговорної групи або групи держав, які ведуть переговори щодо врегулювання кризи.

Що стосується 3 пункту, ми вважаємо, він є надзвичайно важливим з точки зору започаткування вживання в українському правовому полі поняття про консолідовану претензію України до Російської Федерації з огляду на збройну агресію. Запровадження цього терміну нам здається абсолютно виправданим, так само, як і створення структури. Оскільки жодна з існуючих структур не може на себе на сьогодні взяти фактично відповідальність за формування такого консолідованого позову, це пов'язано з необхідністю внесення  змін в низку законів  України. Зокрема структура, яка би повинна була відповідати за підготовку консолідованого позову, буде повинна  працювати з доказами  в кримінальних справах,    зберігати їх, аналізувати і так далі, що вимагатиме  зміну цих та інших відповідних законів  України. 

В   той же час, члени Громадської ради – це єдиний  пункт постанови, де  ми не змогли досягнути консенсусу. Оскільки існує аргументована позиція меншості членів  Громадської ради щодо того, що відповідальність за підготовку до  консолідованого позову все ж  таки повинна бути покладена   на уряд, оскільки саме уряд буде відстоювати позицію  України в майбутніх судових позовах проти Російської Федерації. Тим не менше, більшістю кількості голосів, залишена    рекомендація Президенту  України… Ми обговорювали це питання і не прийшли до однозначного висновку щодо   доцільності і можливості Верховної Ради давати рекомендації  Раді національної безпеки   України. Через  те, залишили рекомендацію Президенту  України створити в Апараті   РНБО  цільову структуру з тим, щоб залишити за Президентом і за Радою національної безпеки і оборони   України право самостійно визначити її  назву, сферу компетенції і так далі.

Ну і останнє, четвертий пункт. Нам здається,  надзвичайно  важливий  знову  ж таки, з точки зору  започаткування вживання терміну і висловлення політичної волі щодо прийняття Закону про   відшкодування шкоди завданої збройною агресією Російської Федерації проти  України. Оскільки, окрім   міжнародно-правових позовів  до Російської  Федерації, частина цієї шкоди може відшкодовуватись  наразі вже українською державою і звичайно з подальшим  відшкодуванням  за рахунок Російської Федерації,  а цей закон   міг би врегулювати ці питання.

Окрім цього, ми  пропонуємо до четвертого пункту також включити положення про необхідність  затвердження Кабінетом Міністрів відповідної методології  розрахунку шкоди. Оскільки на сьогодні  методологія, яка була застосована Кабінетом Міністрів і  Міністерством юстиції  при підготовці  позовів  України в Європейському суді з прав людини для нас  незрозуміла, критерії нечіткі, невиписані  і це питання потребує нормативного законодавчого врегулювання.

Дякую за увагу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Мені здається, що висловлені пропозиції  з боку Громадської ради, вони ще раз свідчать про те, що       деякі речі є напевно слушними, що можливо авторам  треба би було взяти і доопрацювати в принципі проект постанови. І тому моя пропозиція була б повернути на доопрацювання саме з тим щоби врахувати і результати сьогоднішньої дискусії і результати слухань які були проведені в комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іванна.

Дозволю собі лише коротко сказати, що от я дивлюся рекомендації наших комітетських слухань, і навіть якщо дивитися на назву постанови, яка звучить, то навіть от Президенту України, один з рекомендацій комітетських слухань, було доручити Раді Національної безпеки та оборони сформувати комплексну стратегію захисту національних інтересів України в частині протидії актам агресії, тимчасовій окупації Автономної Республіки Крим та іншим злочинам Російської Федерації ………….. України і так далі. Тобто є ряд положень, які, можливо, якщо опрацювати, щоб ті, які були, і зробити новий варіант, там постанову більш посиленою, не лише, що створення міжкоординаціного відомства. Тому що тут є ще дуже важливі речі, які стосуються Криму, про який ми теж не повинні забувати, і під час комітетських слухань ми це напрацювали. Як варіант, можливо, буде разом з МЗС, з Громадською радою, з комітетом ухвалити це як пропозиція.

Але останній коментар від члена комітету і тоді Оксана Іванівна.

 

СИРОЇД О.І. Дякую дуже. Насправді частиною діяльності Верховної Ради це є політична діяльність, це величезна частина нашої діяльності, і політичні заяви – це наш обов'язок. Тому що як по іншому люди будуть знати, яку позицію займає парламент з того чи іншого питання. І, власне, цим обумовлені певні  позиції які тут закладені. Ми знаємо, що Міністерство закордонних справ старається, ми знаємо, що працює і робить зусилля Президент України. Але ми це робимо для того, щоб про це знали і наші виборці і також, щоб про це знали за кордоном, що це є також позиція парламенту.

Але я підтримую зараз пропозицію пані Іванни Климпуш про необхідність доопрацювання цієї постанови. Я із задоволенням заберу усі пропозиції, рекомендації, які були озвучені. Дуже дякую пану Володимиру Ар'єву також за доповнення редакції пункту останнього. І ми візьмемо пропозиції, які підготовлені Громадською радою. І я би тоді пропонувала вже в робочому режимі… Ми заберем тоді на доопрацювання і тоді в електронному вигляді вам пришлемо оновлену версію, щоб можливо ви ще змогли поправити.

І також, я думаю, що ми зможемо провести вже консультації, можливо, і з урядом до того часу, власне, стосовно місця цього органу. Але цей орган, який буде координувати зусилля наші по підготовці таких… про відстоювання от на міжнародному рівні позиції України, він необхідний, тому що це надового. І ми сьогодні знаємо, що Міністерство закордонних справ не знає, що робить Міністерство юстиції у напрямку підготовки заяв, ми не знаємо… Міністерство юстиції не знає, що робить Міністерство закордонних справ. Є взаємні звинувачення, ми повинні ці зусилля консолідувати, для того, щоб не втратити момент. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксано. Комітет, справді, підтримує те, що повинна бути чітка стратегія, скоординованність дій всіх зусиль, стратегія на випередження, розширення кількості союзників, які нас підтримують, не єдиним Женевським чи Нормандським форматом от. І тому над цим, я думаю, що…  Якщо, я так зрозуміла, що є певна консолідована зараз позиція відправити, рекомендувати комітетом на доопрацювання авторам.

Колеги, хто за таку пропозицію?

 

СИРОЇД О.І. Без внесення до залу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Одноголосно. Тоді будемо чекати цей допрацьований варіант. І я думаю, що ми будемо по максимуму ще потім залучати.

Дякую, Оксано Іванівно.

Колеги, я хотіла би вас попросити, щоби Вадим Володимирович, не затримувати його від основних обов'язків, оскільки це аж четверте в "Різному" пункт, щоб зараз його перенести, заслухатице важливе питання, а тоді підемо далі по пункту, щоб… бо це ще може бути півтори години.

Прошу. До побачення.

Хто – "за"?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб перенести. Ось є в нас, Вадим Володимирович у нас буде доповідати аж по останньому пункту з пункту "Різного". Тобто, щоб не забирати час в МЗС, де й так обмежено кількість ресурсів, перенести зараз це обговорення.

Хтось проти є? Ні. Тоді переходимо до розгляду питання.

Колеги…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Що? Купрій. Ми якраз з ним їхали в ліфті, в нього якийсь важливий законопроект до розгляду про міліцію і на профільному комітеті. Оскільки він сказав, що все зрозуміло, суть його запиту, як ви бачили, є.

І суть його запиту зводиться до того, що нам взагалі потрібна комплексна реформа Дипломатичної служби. І крім запиту Купрія були ще інші народні депутати, які висловлювали стурбованість, а) можливо, неефективною роботою тих послів, які вже зараз є, зокрема ми бачили, Чехія, не ратифікована Угода про асоціацію. Плюс відсутністю послів і зокрема нам надіслали відповідь на запитання, де зараз є вакансії. Якщо ми подивимося: Австралія, Алжир, Посольство Королівства України в Бельгії, Місія України при НАТО, Білорусь, Британія, Данія, Іран і багато інших. Тобто у мене тут список, де немає зараз послів.

Тому думаю, що одне зараз ми заслухаємо щодо цього запиту народного депутата дуже коротко. А взагалі нам хотілося б почути якісь такі перспективи, коли нарешті в цих важливих країнах. Яке?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це, добре, ми вам зробимо ксерокс і всім відправимо. Це був мій запит. Будь ласка.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Шановна Ганно Миколаївно, шановні колеги, ми поділимося з вами цією оновленою табличкою, ще більш новою, ніж у Ганни Миколаївни є. Дякую вам за інтерес до нашої роботи і за вашу підтримку. Я розумію, що відсутність послів або наявність послів, це верхівка айсбергу, яку видно.

В двох словах, посилаючись, відповідаючи на депутатське звернення. З 47 країн-членів Ради Європи ми маємо 36 закордонних дипломатичних установ. Плюс наше представництво в ЄС і постійне представництво Ради Європи. З 4 країнами у нас сумісні посли, покривають ще 4 країни додаткових з цього загального числа, яке шановним народним депутатом було сказано.

Дійсно, система переживає складний етап. І особливо він був загострився після Революції гідності, коли ми вимушені були вдатися до певних чисток в своїх рядах. І протягом першого півріччя нами було звільнено декілька послів. Я не хотів би загострювати особливо, але в принципі це відкрита інформація. Ви все рівно зрозумієте, про кого ведеться мова. Ми звільнили одразу, першим етапом, послів Швеції, Данії, Португалії, Польщі, Австрії, Франції, Великої Британії. Тепер виникла ситуація та, яку ми постійно говоримо вам, відповідаючи на ваші справедливі зауваження, про те, що немає послів, відкликати послів. Відкликання послів, це шлях до того, що ця країна залишиться довгий час без керівника місії. І, як ви бачите, у нас дійсно довгий час ми не можемо призначити, не можемо підібрати, не можемо обрати, не можемо завершити процес акредитації або отримання …. на цих конкретних послів.

Єдине вам хочу сказати, що зараз у нас, ви, напевно, ви самі бачили оголошення …. Адміністрацією Президента, ви розумієте, що провідна роль в цій роботі належить президенту, це його рішення, ми рекомендуємо, вносимо наші пропозиції, можемо десь сперечатися до певного часу, поки Президент не приймає свої рішення. Заступником голови Адміністрації була оголошена цифра в 13 послів, яких ви побачите найближчим часом призначення, я хочу сказати, ….,  частина тих, що ви назвали країн, серед них буде і вони будуть закриті, деякі вже в липні місяці.

Я не хочу розкривати всі деталі, тому що, ви знаєте, є певна процедура дипломатична, яка не дозволяє нам повідомляти про прізвища людей, які знаходяться на розгляді країни, якщо ми не отримали, часто це процедуру мовчання, тобто якщо країна каже, що 2 місяці в нас навіть не запитуйте, і раніше, ніж 2 місяці, ви не отримаєте ні позитивної, ні негативної відповіді, то лише через 2 місяці ми зрозуміємо, що це, напевно, ця конкретна кандидатура не підходить, ми тоді вимушені знову запускати весь механізм, пропонувати Президенту нову кандидатуру, знову проходити довгий процес узгодження, визначення, перевірки нашими спецслужбами, знову засилати в цю країну, знову 2 місяці на їх роботу, безумовно це дуже складно.

Саме тому я просив би вас також, розуміючи всю складність, не підштовхувати нас, не підштовхувати Президента в тих випадках, де існує необхідність затримати послів, навіть справедливі зауваження, що деякі з них призначені ще Президентом Ющенком.

Як приклад, хочу вам навести, що деякі партнери, особливо що стосуються міжнародних організацій, звертаються до нас і просять. Ми розуміємо, що люди ці пересиділи, разом з тим ми рекомендували б …. вам не міняти людей, поки не пройде певний етап, наприклад, Організація Об'єднаних Націй. Для того, щоб людина увійшла і ознайомилася з своїми партнерами, налагодила зв'язки достатні для того, щоб кулуарах вирішити якесь питання, на це піде час. Саме тому дійсно посол наш сидить вже 11-й рік, дійсно він пересидів всі можливі, за нашої мірки, терміни, і ми шукаємо активно йому заміну. Так само є в організаціях деяких, наприклад, Раді Європи.  Деякі з тих, що ви назвали, звільнені були нещодавно. Наприклад, Бельгія і місія України при НАТО, це насправді одна людина, яка стала нещодавно заступником міністра оборони, минулого тижня. І ця позиція звільнилась лише минулого тижня. Тобто я не став би використовувати це як аргумент. Ми працюємо активно, особливо враховуючи НАТО, наскільки це важлива робота для нас зараз.

Так само, повірте, у нас є погодження більшості країн тих, які ви назвали. По деяких країнах робота завершується. Тобто що означає погодження? Президент уже погодився, він обрав людину, він погодився, ми заслали в країну, – чекаємо відповіді.

Це стосується щонайменше і Молдови, і Австралії, і деяких інших країн. Дякую.

 

ГУЗЬ І.В. Дивіться, я не буду коментувати позицію пана Купрія стосовно звільнення тих, кого призначив Янукович. Мене це менше хвилює. От поясність ще раз, я не можу цього зрозуміти. Чому по року плюс-мінус не призначаються такі посли? Да, по простому, я не дипломат. Я вважаю, що це категоричне і критичне недопрацювання або МЗС, або тих людей в Адміністрації Президента, які над цим працюють. Ці люди, які цим займаються, з моєї точки зору, повинні бути звільнені з займаних посад.

Сьогодні йдуть військові дії, так. Якщо ми дивимося про список країн, і це Великобританія, Швеція, Угорщина, там інші, Швейцарія, Австралія, – це катастрофа. Я не знаю, яким чином можна підбирати. Я озвучував 2 запити на сесії, звернення під час "години Уряду". Один ваш заступник каже, що ми підбираємо кадри. Відповідно ми маємо листа, що вже всі кадри підібрана і подані до Адміністрації Президента.

З моєї точки зору, це просто ганебно на сьогоднішній день займати цю позицію. Я вважаю, що наш комітет, депутатський корпус, МЗС повинні бити в усі дзвони в цьому контексті. Я розумію, що напевне є якісь дипломатичні норми, так, можна по року, півроку, значить, вибирати, узгоджувати і так далі. На сьогоднішній день у нас є провали по багатьох моментах. І аргумент, що ми підшуковуємо, думаємо, зважуємо, – це катастрофа. А тим більше, якщо є країни, де рік…

От я не розумію, от поясність по-простому. Як можна рік призначати посла? Що для цього потрібно? Якщо ви підібрали за тиждень-два одну кандидатуру, вона не підходить, підбирайте іншу. Як можна рік підбирати кандидатуру на ключову країну. От я, наприклад, чесно кажу, може я не до кінця глибоко розумію деталей, але в сьогоднішніх обставинах мене, наприклад, це обурює найбільше в сьогоднішній роботі МЗСу і тих людей, які в Адміністрації Президента керують цей напрямок. Дякую. Прошу дати відповідь.

 

АР'ЄВ В.І. Та, ні у мене швидше не запитання, а швидше те, що я згоден, що, можливо, зараз є проблема з кадрами. Але це, в принципі, багатолітня проблема взагалі у нас підготовки кадрів Дипломатичної служби в відповідних вузах і академій. Ця проблема існує і причому доволі серйозна. І єдине ще, що таке депутатські звернення вони, в принципі, чесно кажучи, ну, вони, по-перше, безграмотні трошки, да, і навіть дискримінаційні, якщо нам звертатися до Президента Порошенка призначати на посади молодих патріотично налаштованих дипломатів, то в мене питання, що напевно старих патріотично налаштованих ми маємо одразу відкидати. Але давайте будемо вважати, що, можливо, МЗС чекає, коли ми ухвалимо вже внесений в порядок денний закон, який дозволятиме нашому комітету дипломатів і послів, які будуть призначатися закордон проходити через наше горнило, да. І, в принципі, тут можна саме в цьому питанні, в цьому ключі і чекати......., але порекомендувати Міністерству закордонних справ пошвидше шукати кандидатів на вакансії. Це дійсно дуже важливо їх заповнити, особливо на ключові країни.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  В мене питання з того озвученого вам кількісного списку 13 послів, які мають бути призначені чи ось-ось уже будуть призначені, які є часовий проміжок, протягом якого це буде зроблено? І чи є у вас розуміння стосовно, ну, принаймні часового проміжку, коли наступні вакансії якісь, ну, знову ж таки, можливо, там, партіями, да, тому що у нас є дійсно де розгорнутися для призначень, будуть проведені. Дякую.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Дякую, Іванна Орестівна.  Ви, коли кажете про те, що партіями запускати, ви маєте на увазі політичні партії чи..? Я дякую, дякую вам. Дякую Володимиру Ігоревичу за рекомендації. І

я дуже коротко відповім спочатку на запитання Ігоря Володимировича як можна довго призначати і чи ганьба чи ні. Я – останній український посол в Канаді, ми до цього часу не підібрали. Я хочу сказати, що моє затвердження канадською стороною відбувалось 8 місяців. Тобто, щоб ми не зробили, канадська сторона, як би за один день навіть не зробили, підготували конкретного посла, от моя конкретна кандидатура розглядалась 8 місяців. Тобто ви розумієте, що є певні можливості, до яких ми можемо звузити цей термін. Коли призначалось? Це 2,5 роки тому назад. Мене призначав Янукович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …з чимось було пов'язано. Зараз, мені здається…

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Це було пов'язано… Часто пов'язується… Кажучи про рівень підтримки, в мене при посольстві було 8 акцій протесту проти того, що відбувається Януковичем, після цього 4 акції протесту проти української хунти. Тобто треба розуміти, що позиція місцевих громадян, якщо ми на ній базуємо наші рішення політичні, наші як держави, має сприйматись нами дуже серйозно, але дуже розважливо. Тобто більшість послів наших ми відкликали, маю визнати, тому що місцеві громади, українські активісти здійснювали серйозний політичний тиск, і це правильно, політики наші, так має бути. Разом з тим, ми маємо розуміти, що більшість наших послів, не всі, але більшість наших послів – це професійні патріотичні люди, які працювали весь час нашої незалежності, з самого початку. Ці люди досвідчені, якщо ми їх викинемо на вулицю, у нас не тільки з японською, у нас  і з англійською мовою тоді не знайдеться.

Відповідаючи на ваше запитання з приводу походу до, проходження через певну процедуру комітету. Насправді, геніальна ідея. І ми, як ми говорили не один раз тут і з міністром, це відбувається, як сьогодні був представлений наш колега, який їде в Сербію. Я, коли їхав в Сполучені Штати навіть радником-посланником, я проходив через ваш комітет давно-давно, коли я їхав. Тобто, очевидно, радники-посланники ніколи не були у сфері вашої уваги комітету, але, враховуючи, що це керівник політичної секції у Сполучених Штатах, було запрошення і я з абсолютним задоволенням прийшов поговорити з депутатами. На жаль, маю визнати, краплина дьогтю про те, що це ще більш затримує, чесно кажучи, це ще більш затримує процедуру. Ви зайняті люди, у вас засідання відбувається певний час, і ми пройдемо всі етапи, потім ми маємо ще чекати, поки людина пройде через комітет. Є часто політичні…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В. Заради цього. Хорошо, я хотів це почути, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я одразу скажу, наш комітет, бувають тижні у нас три засідання на тиждень.  І ратифікація Угоди про інвестиції з Японією Президент подав, через 5 днів ми зібрали позачергово комітет і винесли в зал. У нас от, якщо подивитися по кількості засідань комітету, за нами затримки не буде. І тим більше ми не кажемо, що…, ми маємо право на попередні консультації рекомендаційного характеру, тобто ми не говоримо, що ми нав'яжемо…

 

ПРИСТАЙКО В.В. Я якраз хотів отримати від вас, що ви будете готові оперативно розглядати наших послів, коли ми до вас будемо приходити.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Аж занадто, ви будете дивуватися.  чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Ми призначаємо… Ви побачите запитання було, коли це відбудеться, найближчим часом певні посольства будуть закриті, оголошення, одне оголошення буде зроблено сьогодні або завтра  найбільш важливої для нас країни, одне оголошення другої важливої країни буде зроблено в липні, найближчими днями. Тобто ви побачите всі ці призначення…

 

______________. (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В. 13 в процесі. Тим більше звільняються посольства, будуть звільнені найближчим часом інші посли, які до цього часу працюють, ви побачите. І ми вже підшуковуємо паралельно, ще до звільнення, паралельно підшуковуємо людей.

Що стосується підготовки кадрів, забезпечення фінансового, зокрема реформ. Я підтримую те, що казав посол, наш міністр, я – керівник апарата і займаюсь реформами безпосередньо. Всі запитання які є, ми з задоволенням з вами обговоримо, покажемо, що ми робимо, послухаємо ваші рекомендації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ПРИСТАЙКО В.В. Я просто не хочу забирати час, це складні питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одне питання… Ми поставимо окремо дипслужбу, реформу дипслужби. Закличемо, назбираємо, можливо, на наступний тиждень чи через тиждень міністра, і все-таки будемо просити чи вимагати уже презентації реформи дипслужби…….. в січні цього року. Я думаю, що це було би правильно, як наш парламентський комітет………   

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Перше, я хотів би відзначити позитив, який ми почули від заступника міністра, що і я це інтерпретую як зміну позицію Міністерства закордонних справ, яке готове йти назустріч комітету щодо заслуховування кандидатур на призначення глав дипломатичних установ. Це є позитив. Дякую, Вадим Володимирович.

Друге. Я не погоджуюся з акцентами, які в своєму зверненні здійснив наш колега Купрій. Виходячи з його звернення, він звинувачує всіх призначених послів, а це професіонали, які багато років йшли до посади посла. І в такий же самий спосіб можна поставити під сумнів будь-якого державного службовця. Я особисто не підтримую цих акцентів, які зробив наш колега Купрій.

Тепер щодо списку, який наводиться з інформації МЗС. 27 послів, це не 27, а це, власне, 23, тому що деякі з них в декількох країнах призначені. Отже, мова йде про 23 послів. Я уважно переглянув список цей послів. Ви знаєте, що є призначення професійні, коли призначається на посаду професійний дипломат; а є призначення політичні, коли глава держави визнає за доцільне призначити ту чи іншу особу з політичних міркувань.

Так от у цьому списку 23-х я помітив лише 3 політичних призначенця. Тільки 3. Решта є професійними дипломатами. Я їх переважну більшість дуже добре знаю по спільній роботі. Багато з них працювали під моїм керівництвом. Я можу лише позитивно відгукнутися про їх роботу. Але я не можу сказати точно, як вони себе поводили в цей період, коли при владі була банда Януковича. Це питання, яке потребує ретельної оцінки. Але не можна всіх скопом звинувачувати.

Отже, я хотів би висловити вдячність заступнику міністра за інформацію, за готовність піти назустріч комітету в тому, що стосується співробітництва в питанні заслуховування кандидатів. І я не погоджуюся з оцінкою нашого колеги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Друзі, ми вам хочемо сказати, що цей лист народного депутата, це як, скажімо, привід, щоб поговорити про реформу дипслужби служби і про ті виклики, які є, ті проблеми, які треба вирішувати нагально, і те, що може робити комітет в плануванні бюджету 16-го року, щоб якось зовнішня політика України виглядала більш захищеною і в фінансовому забезпеченні, і так далі.

Тому, я думаю, щоб було б логічним прийняти рішення комітетом заслухати реформи дипслужби, як таку більш масштабну і так далі, від Міністерства закордонних справ, і подивитися які можна робити кроки.

Ще, будь ласка, у вас запитання, та? І тоді буду відпускати Вадима Володимировича.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я перепрошую, не запитання, а коментар, користуючись присутністю всіх і в тому числі представника МЗС.

Громадська рада на наступному засіданні, яке ми будемо просити провести в цьому приміщенні з 16:00 в наступну середу, вирішила розглянути два  питання. Перше. Це реформа дипломатичної служби. І друге. Це той законопроект, про який сьогодні багато згадувалось, про внесення змін до Закону про дипломатичну службу в частині призначення послів.

В нас було попереднє обговорення, яке засвідчило, що свідче за все громадська рада дуже критично поставиться до проекту Закону не тому, що вона проти участі Верховної Ради, навпаки, тому що вона вважає, що автори законопроекту суттєво недооцінюють можливу роль парламенту у призначенні послів і у контролі за їх діяльністю. І було багато вже пропозицій щодо того, щоб можна було додати.

То я, користуючись нагодою, хотів запросити і представників МЗС, і народних депутатів, оскільки у нас, ми дуже раді були, що в нас на одному засіданні була присутня голова комітету, але ми …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я єдине, що у відповідь можу сказати, що ми отримали інформацію за добу про те, що буде розглядатися сьогодні питання про Постанову, тим не менше це не перешкодило нам провести засідання і розглянути, і прийняти якесь рішення. Через те ми з задоволенням, я вже запрошую сьогодні, відповідно письмова інформація, середа, наступна середа, 24-е, з 16:00 будемо проситись провести його в цьому приміщенні, як останню неділю кожного місяця. І ми будемо раді взяти участь, і знову ж таки, якщо Міністерство закордонних справ теж зможе представити свою позицію, тому що про реформу МЗС всі чули, але ніхто не бачив. А, мені здається, слабість всіх наших реформ в тому, що ніхто не розуміє мотивів їх проведення і в чому вони заключаються. Це треба пояснювати. Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І. Та, я, перш за все, хочу нагадати шановним членам комітету, що в положенні про Громадську раду записано, що член комітету не може бути членом Громадської ради. Це перше.

Друге. Якщо запрошують – це інше питання. Я особисто хочу відзначити чітку організаційно-інформаційну роботу Громадської ради. Особисто я отримую регулярно інформацію про їх засідання. Це, це добре, що ще така робота здійснюється. Тобто це не якийсь формалізм, а це свідчить про чіткість організації роботи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякуємо. І тоді ми будемо контактувати вже з міністром щодо зустрічі по реформі дипслужби. Дякую.

Колеги, переходимо до другого пункту порядку нашого денного – про затвердження рекомендацій комітетських слухань. Я сподіваюся, що всі члени комітету ознайомилися. Чи є в когось пропозиції щодо рекомендацій комітетських слухань, механізми контролю для забезпечення прозорості та ефективності використання міжнародної допомоги. Хто за те, щоб затвердити так, як вони зараз є?

А туди ми включили ще, що давали з посольства? Ну. вони перегукуються ж?

Хто за те, щоб затвердити так, як воно є? Добре. Тоді ми це далі направимо, бо це дуже важливо, ці механізми контролю міжнародної допомоги. Колеги, 3 пункт дуже важливий.

Володимир, вам слово.

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги, пропоную вам утворити групу міжпарламентських зв'язків відповідно до поданого протоколу з Королівством Бельгія і затвердити протокол, в якому зазначено, що співголовами групи обрані наші з вами колеги Олена Сотник та Мустафа Найєм. Прошу затвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

 

АР'ЄВ В.І. І так само надійшли заявки на створення груп міжпарламентських зв'язків з наступними країнами: Македонія, Мексика, Єгипет, Демократична Республіка Конго і Кот-д'Івуар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднані Арабські Емірати ще хтось приходив групу…

 

АР'ЄВ В.І.  Поки там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є координатор?

 

АР'ЄВ В.І.  Координатор є, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони там зібрали 8 підписів, мені сказали.

 

АР'ЄВ В.І. А там іще до того 29 заяв лежали в комітеті. 

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За півроку зібралось 29 заяв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднані Арабські Емірати. Бо там прийшов лист від нашого посольства, що бажано пришвидшити співпрацю.

 

АР'ЄВ В.І. Да. І Македонія, Мексика, Єгипет, Демократична Республіка Конго, Кот-д'Івуар.  Пропоную комітету затвердити координаторами: Македонія – Тарасюк Борис Іванович, Мексика – Гузь Ігор Володимирович, Єгипет – Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, Демократична Республіка Конго – Вовк Віктор Іванович і  Кот-д'ІвуарАр'єв. Мексика.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"? Одноголосно.

Володимире, а ви можете ще нам, якщо у вас є дані, з тих країн, які потенційно групи дружби, скільки у нас утворено, скільки не утворено, щоб ми розуміли?..

 

АР'ЄВ В.І. Я попросив якраз зараз секретаріат, щоб дали нам. У нас  в принципі там, наскільки я розумію… Болгарія ж у нас затверджена, да? Бо там… 

Уже 64, да, прошу, візьміть, будь ласка. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Віктору Івановичу вже  треба йти на Конституційну комісію, це дуже важливо. Але, дивіться, у нас тут, дивіться: ми основні пункти  зробили. Залишається  два з "Різного", такі в принцип, де голосування, у нас кворум залишається все-одно.

Давайте, колеги, можливо, ми відпустимо  представника, який прийшов про Естонію розповісти, щоб перейти на наступні питання, бо  він тут, Іванна запросила трохи раніше, щоб людина не чекала, якщо ніхто  не заперечує.

 

АР'ЄВ В.І.  А що там з Естонією?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я внесла з голосу в порядок денний      питання стосовно звернення, нашого звернення,  необхідності нашого звернення, доручення до  звернення  України до Естонії про надання  БПЛА естонською стороною Україні.

Я би хотіла просто з вашого дозволу запросити до слова  радника Міністерства оборони   Олексія Грідін, який  працює з волонтерами  і Олексій сам може ширше просто  представити це питання, якщо можна, коротенько.

 

ГРІДІН О.  Добрый день всем! Меня зовут Алексей Гридин, я представляю Ассоциацию волонтеров и являюсь советником министра обороны.

Я,  буквально, коротко суть вопроса и суть проблематики, какая существует, и постараюсь  сильно не занимать ваше время. Нам нужна ваша помощь в этом вопросе, поэтому мы обратились к вам с  этим  вопросом. 

Значит,  ситуация какая. Мы уже где-то больше года работаем с нашими  эстонскими партнерами, они нам очень сильно помогают в медицинском направлении, в других направлениях, с обучением  наших военнослужащих. Это волонтерская организация, в которую  в частности входят некоторые депутаты  эстонского Сейма. В прошлом году они поставили перед нами вопрос о том, что на 2015 год рассматривается  вопрос помощи, выделения в бюджете  Эстонии помощи Украине  и попросили нам дать перечень необходимых позиций, которые  бы с нашей стороны, наше видение, то есть, что бы мы хотели от них получить. Из всего перечня, который мы дали,  они выбрали, у них есть   производитель ……, который производит  БПЛА.  Вы, наверное, все знаете, что у нас это дефицит огромнейший просто и  самое необходимое, наверное,  то, что нам необходимо. Они остановились на этих БПЛА. Была определена сумма порядку 3,5 миллионов евро, о том, что они из бюджета выделят на своего производителя, они нам передадут.

Министерство обороны и Генштаб согласовали количественные и качественные показатели необходимой техники, и, соответственно, были какие-то проведены согласования. Но они попросили провести определенную процедуру, когда письмо, для того чтобы этот вопрос был рассмотрен на Кабмине Эстонии, его должен был подписать Яценюк. Мы отправили через министра обороны запрос на Яценюка, Яценюк отправил его обратно и попросил, чтобы министр обороны отправил на Министерство обороны. Соответственно, Министерство обороны отправило запрос на Министерство обороны Эстонии. Но так как бюджетные вопросы Министерство обороны не рассматривает и это не предусмотрено вообще никакими их… то выделялось не из тех фондов, соответственно, Министерство обороны, обосновав, сказало, что "ну, извините, мы не можем, у нас нет таких бюджетов".

Вопрос следующего характера. То есть, по сути, нужно найти инструмент решения, каким образом проинициировать рассмотрение на Кабинете Министров Эстонии этот вопрос. Было предложено два варианта. Первый вариантэто опять же через какие-либо возможности письмо от Яценюка на Премьер-министра Эстонии. Или второй вариант: обращение депутатских комитетов, обороны и международного сотрудничества, на аналогичные депутатские группы в эстонском парламенте, для того чтобы они инициировали рассмотрение на Кабмине у себя. То есть, ну, мы посчитали, что это более реалистичный вариант, поэтому обращаемся к вам с такой просьбой. То есть необходимо дать какие-то документы или помочь оформлением, ну, в общем, техническая работамы поможем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би просила колег підтримати таке звернення від Комітету закордонних справ, щоб ми це не робили, там, головою комітету, чи, там, головою, першим заступником. А якщо би була готовність колег підтримати таке звернення, я сподіваюся, що воно буде підтримано також колегами з Комітету з питань оборони.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я також підтримую таке звернення. Але поза цим я хочу висловити своє крайнє здивування поведінкою Кабінету Міністрів. Чому Кабінет Міністрів не виконує цю функцію, мені не зрозуміло. Я вважаю, що поза підготовкою цього звернення, я сподіваюсь, що всі члени комітету підтримають його, ми повинні звернутися до Президента і звернути увагу на таку, ну, ненормальну реакцію з боку Кабінету Міністрів. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я хотіла коротко ще зауважити. У нас же є група дружби Естонії, з естонським парламентом і вони там дуже тісно працюють з естонськими парламентарями, вони багато разів приїжджали в Україну, дуже тісний зв'язок. Вони досить впливові і вони можуть взяти це питання. Я знаю, що вони такі затяті українофіли, вони можуть взяти це на озброєння просто і дуже сильно допомогти для того, щоб там була політична воля. Тому варто їх залучити просто, співголів окремо, так, так, щоб вони обов'язково долучилися до цього і через свої канали спробували це комунікувати. Прошу секретаріат просто наш це врахувати. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.  То чому ми можемо використати тут обидва шляхи, але для цього давайте ми використаємо звернення волонтерів до нас і направимо на, від комітету, зараз ухвалимо рішення, лист на Яценюка з проханням  надіслати відповідне звернення до Прем'єр-міністра Естонії. Це в даному раз є…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, ти пропонуєш два, правильно я розумію, уточнити.  Тобто замі звертаємося до колег…

 

АР'ЄВ В.І.  До колег, а другим листом звертаємося від імені комітету до Яценюка.

 

ГРІДІН О.   Я в принципе сам проводил эту процедуру через Кабмин лично, то есть все сопровождал, эти все бумаги, все письма и разговаривал со всеми помощниками Яценюка, и объяснял позицию. И это тянулось, если бы я не вмешивался, это бы тянулось, наверно, месяцами, я это решил за 2 недели, хотя я знаю лично, что у Яценюка это письмо на подписи, но у него перед глазами пролежало практически 10 дней, то есть его никто не рассмотрел и отказали, и отправили обратно. То есть мотивации там проводились разные, поэтому я думаю, что немножко тупиковый вариант, если нету личного контакта с Яценюком и нельзя ему лично пояснить ситуацию и проблематику.

 

АР'ЄВ В.І. Вибачте, тут питання уже офіційного звернення від комітету, він зобов'язаний буде пояснити, як Прем'єр-міністр, позицію чому так, чому не підписує. Тому в даному разі я вважаю, що буде не зайве звернутися, в тому числі і, да, паралель, да.

 

ГРІДІН О.  Я розумію, я согласен с этой ситуацией, но он запросит, смотрите, тут есть формальный нюанс еще. Он попросит, так как Иван попросил меня, а есть ли какие-то официальные документы от эстонской стороны, что они готовы выделить такую помощь. Но таких официальных документов нет. И их не будет, потому что для того, чтобы были официальные документы, надо сначала попросить помощь, тогда уже тебе скажут: "Мы тебе выделим или не выделим".

 

ТАРАСЮК Б.І. Чому я запропонував проінформувати також Президента? Тому що Президент у нас є Верховним головнокомандувачем. І він відповідає за питання оборони і зовнішньої політики. Тому я вважаю, що Президент повинен знати про цю ситуацію як Верховний головнокомандувач. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю тоді на голосування про підтримку звернення від імені Комітету закордонних справ до Прем’єр-міністра України, а також до Президента України… Ні… Ну, давайте.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я би пропонувала поставити на голосування підтримку, готовність комітету надіслати листа-звернення до естонських колег із залученням колег з інших комітетів і Групи дружби, яку запропонувала Світлана. Це одне.

А другим питанням, потім є два варіанти. Є пропозиція Бориса Івановича проінформувати Президента щодо такої поведінки Кабміну, щодо ситуації, так. І є пропозиція Володимира Ар'єва надіслати листа Прем’єр-міністру. Тобто це навіть три виходить, да, три пропозиції.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Якщо можна, одне ще дуже коротко. Дати копію на МЗС. МЗС теж мусить знати, коли таке йде між країнами. Завжди добре МЗС включити в копії.

 

ГРІДІН О.   Можно один комментарий по поводу МЗС? Буквально 20 секунд. Эту тему знает МЗС полностью. Через Крижановского это все проходило, он присутствовал. Эстонцы отметили неудовлетворительную работу посольства нашего, нашего посла непосредственно там. Он был на этом триоде, он в курсе всей ситуации. Он ничего не поддержал, ничего не сделал, просто технически передавал информацию. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам дуже.

Колеги, переходимо далі. У  нас залишається два пункти в порядку денному. Здійснення Верховною Радою України міжпарламентського співробітництва на рівні депутатських груп з міжпарламентських зв'язків з іноземними державами. Пропоную заслухати голову підкомітету Володимира Ігоревича, який має своє бачення нам для розгляду.

 

АР'ЄВ В.І.  У мене немає свого бачення наразі, тому що у нас зараз є, раз, два, три, чотири – 5 заявок і бюджет на одну поїздку. Лише на одну. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути) 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Одна поїздка в Польщу.

 

АР'ЄВ В.І.   Відбулася вже.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.   Вона ще не відбулася, ні, але запланована і квота віддана. Одна поїздка, поїхали у Францію. Квота віддана на Італію. І тоді ми ще давали квоту на Грузію, але, наскільки я розумію, там не використовувалися кошти.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Ні, ми квоту на Грузію не давали. Ми прийняли рішення, що це буде не групою дружби, а комітетське.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.   Ну, тоді дві у нас. Дві поїздки залишаються на рік.

 

АР'ЄВ В.І.   Я так само хотів би попросити по тому, щоб секретаріат надав інформацію у вже прийнятих, скільки їздили і скільки заплановано, кількість депутатів в межах візиту. Наприклад, у Франції там два, скільки Італія, скільки Польща.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.   У нас є Румунія, Литва, Корея, Йорданія, Ірак.

 

______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.   Комітетські.

Давайте інформацію щодо міжпарламентських обмінів, враховуючи дуже обмежене фінансування, визначити на осінь, можливо, коли у нас буде питання… От зараз найголовніші питання – це ратифікація. І добре було би зараз, Італія от, наприклад, да, - це питання так само як Франція, це прив'язати до питання ратифікації з асоціацією. Перше… Перша частина…

 

_______________. (Не чути) 

 

АР'ЄВ В.І.  Да. Перша частина пройшла, але ще буде друга частина. У нас є проблема з ратифікацією в Австрії. От є ця проблема, і було би добре з'їздити до австрійців. Ну, це моя пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажу, що дивіться…  Володимир, за власні кошти ми їздили зараз з Світланою в Австрію на зустрічі. Так само Віктор Іванович як голова групи "Дружби" буде в Страсбурзі, із Страсбургу він планує заїхати в Відень, і ми вже домовилися йому про зустріч з головою групи "Дружби". Це ще буде до ратифікації, до того, як збереться Комітет закордонних справ Австрії.

Тому по цим країнам ніби виходить так, що є можливості без бюджетних коштів їздити і просувати інтереси. Тут я побачила…

 

АР'ЄВ В.І.  Тоді Греція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді дивіться, в Грецію недавно, на запрошення Сороса чи кого, їздила делегація від України, виступала, там лобіювала інтереси. Тут я бачу є Литва. Я не бачу сенсу оте, що Лук'янчук, тому що наш комітет через співпрацю з .……, де ми є бенефіціаром їхнього проекту, змогли відправити десять народних депутатів, недавно в Литву, і, зокрема, їздив наш член комітету Ігор. На скільки ви днів їздили? На чотири чи п'ять.

 

ГУЗЬ І.В.  На 5 днів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На 5 днів. Тому…

 

ГУЗЬ І.В.   Було достатньо зустрічей на високому рівні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От. Тому мені здається… Українська асамблея,  і також зараз будуть… помічники народних депутатів поїдуть. Тому мені здається, що от Литва…  Ви поїхали. От. Ми завдяки нашій співпраці з ……. так інтенсифікували безкоштовно, без бюджетних цих нашу співпрацю.

Треба, мені здається, вибирати…

 

АР'ЄВ В.І.  Я в даному разі пропоную все ж таки лишити дві на… поки що лишити як на резерв, тому що у нас можуть виникнути несподівані обставини. Поки що я пропоную відкласти, тому що, розумієте, заповнити квоту – одна справа, а потім… груп дружби між парламентами, да, щодо міжпарламентських обмінів.

(Загальна дискусія)

 

АР'ЄВ В.І. Поки що я пропоную залишити, тому що в даному разі це буде, просто щоб ми мали можливість резерву для… від необхідності від інтересів країни в той момент…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   (Не чути)

 Можна пропозицію? Мені здається, що, наприклад, якщо йдеться про Йорданське …………. Королівство, і якщо туди заплановано візит Верховної Ради України, то все рівно там будуть… тобто в цю групу сто відсотків, принаймні там голова буде включений цієї групи дружби. І це вже буде, це буде інший кошторис і інший бюджет. І, можливо, немає сенсу якраз тому підтримувати поїздку. Мені так здається. Правильно?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

……… сприяння експорту українських товарів, ми для цього спеціально робили круглий стіл. Яка стратегія просування, там, українських виробників на різні ринки, через те що Росія заблокувала частину………….. Тут я не бачу…………. не знаю, ми проводили день Африки, от деякі делегації їздили вже в Катар за свої кошти, там, Артеменко……………. досить непогано. Тобто, мені здається, що нам треба трішечки ……. бо в ЄС є …….. можливість…

 

АР'ЄВ В.І. Ну, я просто тому і кажу, що краще лишити два в резерві, для того щоб терміново, може, ми могли, якщо потрібно буде, направити групу залежно від парламенту для візиту, залежно від ситуації, яка буде. А до кінця року, я думаю, що ми можемо цілком використати цю квоту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді ……… (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ТАРАСЮК Б.І. Вношу свою кандидатуру.

 

АР'ЄВ ІВ.І.  Шановні колеги, у нас виникають постійні проблеми, коли на сесіях Парламентської асамблеї Ради Європи заступники, їм не оплачується відповідним чином уже давно відрядження, але вони є часто постійними членами комітетів, головними членами комітетів. І оскільки в кожному комітеті у нас квота по 3 людини, то часто на питаннях, які вкрай важливі для України, зокрема цього року це політичний комітет, Комітет з питань міграції, у нас іде часто, доводиться пробивати просто рішення на нашу користь. То треба в даному разі розглянути питання, щоб наші колеги, які є заступниками, на 3 дні, а комітети відбуваються під час сесії у вівторок, середу і четвер, могли їздити і брати участь в комітетах, там, в тих комітетах, на яких розглядаються питання, пов'язані із Україною. Я розумію, що тут питання в даному разі фінансів, але і в ПАРЄ ми часто відчували неможливість відвідувати такі засідання. Тому що на засідання не можна приходити іншим членам делегації, якщо вони не є членами комітету. Тому, або… Ні, не може, якщо він не є членом комітету, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – член …….., я паралельно член комітету з політичних питань, я поїхала на засідання, брала участь в сесії ………….

 

АР'ЄВ В.І.  Ну, але я маю на увазі, що у нас часто заступники, вони є головними членами комітетів. А це так не  може бути. Не ми так допустили. Це по розподілу йдеться, це рівномірний розподіл  по фракціях іде і…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Незрозуміло, що значить "рівномірний  розподіл по фракціям"?

 

АР'ЄВ В.І.  Коли ділиться в Парламентській Асамблеї Ради Європи хто іде в який комітет, то розподіл відбувається наступним чином: кожна фракція має певну квоту. І  з кожної фракції, чи делегат, чи  заступник,  в рівних правах вони можуть бути або членом комітету, або заступником члена комітету. 

 

ТАРАСЮК Б.І.  Комітети засідають під час  роботи…

 

АР'ЄВ В.І.  І під час роботи ПАРЄ, і поза межами.

(Загальна дискусія)

 

АР'ЄВ В.І.  Ні, ну це традиція така в ПАРЄ така, що комітети,  головні засідання в принципі  комітетів відбуваються під час сесії ПАРЄ, і сесія, і комітети…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я наведу аналогічну ситуацію  в Парламентській асамблеї ЄВРОНЕСТ  також  є чотири комітети і дві робочі групи, які працюють,  одну  сесію проводять під час Парламентської Асамблеї, а інші сесії,   по одній сесії, проводяться поза межами  Парламентської Асамблеї, чому я і спитав.

Але я хотів сказати, що у мене наприклад є претензії  як глави делегації до двох членів делегації, які   так скажемо, м'яко кажучи, займаються туризмом  за державний кошт. Якщо Володимир як глава делегації вважає за потрібне, щоби ті конкретні члени, які беруть участь, а не просто займаються  туризмом, то підтримати його пропозицію про фінансування за рахунок Верховної Ради.

 

АР'ЄВ В.І.  Я відверто вам скажу, що наприклад у нас, дякую Борис Іванович, за підтримку, от  наприклад Сергій Власенко, у нас він є членом юридичного комітету і міграційного комітету. В міграційному комітеті він є заступником Надії Савченко. А сьогодні в міграційному комітеті розглядаються ледь не кожного разу питання, от зараз буде доповідь missing person, зниклі особи. І поправки…  Добре, що нам цю доповідь в даному разі вдалося величезними, не буду казати як, зробити абсолютно збалансованою. Але часто доводиться просто отам пробивати. І, наприклад, якщо делегація їде з понеділка по п'ятницю включно, то, наприклад, на засідання комітету може їхати з вівторка по четвер включно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, колеги. Зважаючи на те, що справді грошей в бюджеті немає, і кожен раз я можу як член ОБСЄ сказати, що ОБСЄ зараз не менш теж важлива делегація, зважаючи на ситуацію на Сході і так далі. Коли ми їздимо, чи хтось їде за свої кошти, хто більш спроможний депутатів і так далі. Ну, я пропоную якось обмежити, наприклад, вибрати ті пріоритетні комітети, які… Тому що станом на зараз ви просите 24, щоб їздили, всі голови і заступники. Делегація з 24 осіб, члени і заступники,  вибачте, не хочу якесь там слово говорити,  табун депутатів в Раді Європи. Мені здається, що треба якось обмежити ті, які більш пріоритетні.

І друге. Те, що  мене справді хвилює, те, що сказав Борис Іванович, що він знає двох людей, які займаються туризмом. Тому не хотілося, щоб з одної сторони ми вибиваємо державні гроші з бюджету на збільшення представників депутатів в комітетах, а для того, щоб іншим дати можливість просто гуляти по парку Жозефіни.

 

АР'ЄВ В.І. В делегації ПАРЄ у нас роботою займаються всі, от відверто. І тому, я ж казав не про і в листі, але щоб не про всіх, а щоб було право, наприклад, мені як голові делегації після нашої наради з усією делегацією визначати тих заступників, які можуть поїхати на комітети, де розглядаються питання, пов'язане, важливе питання, пов'язане з Україною.  

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я вважаю, що це неправильний підхід, якщо просто голова делегації може визначати котрі заступники можуть або не можуть їхати. Тому, напевно, розуміючи нагальність і потребу, і необхідність включення більшої частини, більшої кількості людей дійсно спроможних там, які можуть захистити позицію України в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи, підтримуючи на загал необхідність того, щоби ми, якщо можливо, більшу кількість, навіть там і членів, і заступників мали можливість надіслати туди для захисту наших інтересів і представлення позиції.

Разом з тим, мені здається, що було б корисно якби ви, Володимире, може, запропонували нам, конкретний механізм або принаймні бачення. Там у вас є, напевно, розклад до кінця року. Да? Є розклад засідань. Я розумію, що ви не знаєте які конкретно доповіді будуть розглядатися, да, тобто, ну тому що я розумію, що це робота, яка плинна. А поза тим, при паралельному процесі ми би мали в якийсь спосіб теж отримати якесь розуміння, ну, я не знаю, від Голови Верховної Ради чи ще від когось, від фінансового відділення, ну, принаймні, які в нас є потенційна можливість, зазор, ми можемо прийняти з вами і будь-які рішення.

Ви знаєте, я собі просто думаю, наприклад, делегація, яку мені доводиться очолювати, ми вже кілька разів зекономили кошти, тобто в нас не поїхали всі члени делегації, а в нас немає заступників, і тому там були зекономлені кошти. Ми не поїхали на семінари ..….., ну тобто є точна економія. Я не готова казати, що ось тепер, прошу, цей бюджет можна переносити туди, але, напевно, це буде правильним використанням коштів, а вони були закладені в бюджет і в кошторис. Тому мені здається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …по одному курсу закладені, зараз інший. На ОБСЄ  на липень немає грошей зараз, щоб викупити квитки. Оце вказую реалії, які зараз є.

Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П. В мене є пропозиція щодо механізму, насправді. Я хотіла запропонувати як варіант, обговорити.

По-перше, можна, наприклад, запропонувати, щоб делегація мала можливість надіслати половину, наприклад, від кількості членів-делегатів, половину їхніх помічників додатково, щоб це було… заступників, перепрошую, щоб це було право, а не обов'язок, і щоб рішення ухвалювалося голосуванням самої делегації з врахуванням ротації цих членів, з обговоренням, що хтось сильніший в тих чи інших питаннях, комусь треба виступити з тих чи інших питань. Таким чином, це демократично, це реально не буде переобтяжувати бюджет, тому що це не всі на вісім, а частково…

 

АР'ЄВ В.І. Іванна Орестівна просто прослухала. Тому що я казав саме пропозицію щодо того, що я подаю, оскільки тільки згідно правил я подаю. Але після наради - те, що я сказав, - з делегацією, які у нас відбуваються регулярно.

І тому я пропоную в даному разі там, можливо, не половину, не шість, а, можливо, треба, щоб поїхало двоє. І цього буде цілком достатньо, з вівторка по четвер. Але ми це, дійсно, визначаємо на нараді, делегації, які відбуваються між сесіями двічі, як мінімум двічі. І відповідним чином, коли ми маємо порядок денний на наступну сесію після затвердження бюро асамблеї, яке відбувається в міжсесійний період, ми одразу можемо чітко визначати, хто може їхати на цю сесію на зборах делегацій. І я уже в будь-якому разі як голова делегації рекомендую це просто формально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І комітет це затверджує, Іванка пропонує. Світлана Петрівна!

Дивіться, варіант такий. Пропоную все-таки в закритому режимі розібратися з цими двома персонажами-депутатами, які їздять за бюджетний кошт, але займаються туризмом, а не лобіюванням інтересів України, бо це серйозне питання, коли говорить Борис Іванович.

Друге питання: розглянути пропозицію Володимира Ігоровича, що кожен раз, коли будуть ці можливості, відбувається нарада нашої делегації, і там, на нараді делегації, визначаються кандидати, там, один, два, три, скільки треба, але бажано дуже економно підходити, раціонально. І тоді наш комітет затверджує додатково цих кандидатів, а їх пропонує Володимир. Отака процедура – демократична, трошки, можливо, ускладнена, але з метою уникнення. Тому що, якщо завтра прийде НАТО, ОБСЄ і так далі, то ми просто…

Хто за таку процедуру? Добре, колеги.