Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

24 червня 2015, 16:56

Стенограма засідання Комітету 18.03.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 18 березня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропоную розпочати наше сьогоднішнє засідання комітету. Перед  очима у кожного є порядок денний. Якщо немає пропозицій чи  доповнень до порядку денного, то прошу проголосувати за схвалення саме такого порядку денного, який розданий був і надісланий вам  ще до засідання  комітету.

Хто за те, щоб підтримати… Перепрошую.

 

 ЗАЛІЩУК С.П. У нас в порядок денний включений пункт 4 про постанову Міністерства освіти. Наскільки це є компетенція парламенту розглядати  взагалі-то постанови  урядові. Наскільки я розумію, це виходить за межі наших повноважень. Тому я прошу зняти з порядку денного це питання або пояснити, яким чином воно сюди потрапило взагалі, і в рамках яких повноважень ми його розглядаємо.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу сказати, що до комітету  звернулися представники освітніх закладів, зокрема Інституту міжнародних відносин, Дипломатичної академії, оскільки наш комітет відповідає за зовнішню політику.  І, зокрема, дуже важливо було б заслухати їхню  позицію, що відбувається, тому що будь-які зміни в реформуванні цього сектору вони  впливатимуть і на якість дипломатів. Також ми запросили представників Міністерства освіти, сьогодні вони прийдуть, я з ними спілкувалася. Для того щоб спільними зусиллями обговорити ситуацію щодо змін, які вноситиме саме  і пропонує зараз Міністерство  освіти, для того щоб підготовка наших  дипломатичних кадрів ставала все більш якісною, зважаючи на  ті виклики, які є зараз у держави і необхідність саме покращення   навчання і підготовки кадрів дипломатичних.

 

 ЗАЛІЩУК С.П. Наполягаю, що парламентський комітет не може розглядати урядові постанови. Я не зовсім  розумію, виходячи з  чого ми його будемо розглядати.

 

 ГУЗЬ І.В.  Колеги, мені здається, не треба звужувати наші компетенції. Все, що має відношення до міжнародної політики, навіть якщо це якась ,  не знаю, кафедра до нас звернеться, давайте  будемо іти назустріч людям, і нічого страшного, якщо ми обговоримо це питання.  Дякую

 

 ЗАЛІЩУК С.П. Ми можемо його обговорювати, ми не можемо ухвалювати рішення з питань постанов урядових.  Це виходить за межі повноважень депутатів та комітету парламентського. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлано, ми не плануємо нічого вносити, ми плануємо просто розглянути проект постанови.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  З вашого дозволу, я думаю, що ми можемо дозволити собі розглянути, мені здається, це не заборонено. Але поза тим, інша справа, з яким для себе розумінням ми вийдемо після обговорення цього питання і можливо зовсім не за постановою. Але комітет в якості або комітету, або окремих парламентарів, ми можемо ініціювати тоді розгляд цього чи в якийсь інший спосіб іншого питання вже через інші парламентські механізми.

Тому я вважаю, що ми можемо спокійно його розглядати. Дякую.

 

СИРОЇД О.І. Тому що тут, як на мене, просто сходиться два аспекти: це межа парламентського контролю і втручання у діяльність насправді іншої гілки влади. Я думаю, що треба шукати цей баланс розумний. Безперечно, комітет повинен здійснювати парламентський контроль у межах своєї компетенції, і це може бути шляхом моніторингу того, як впроваджується той чи інший закон. І якщо  комітет вважає за необхідне поспілкуватися з міністерством в контексті того, як впроваджується той чи інший закон, то це може бути предметом обговорення, тобто в принципі концепція впровадження того чи іншого закону. Але, на жаль, нормативно-правовий акт органу виконавчої влади не може бути предметом обговорення парламентського комітету, тому що це є пряме втручання у діяльність абсолютно іншої гілки влади.

Тому що…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Він може бути предметом обговорення, пані Оксана, він може бути предметом обговорення. Інша справа, з чим ми вийдемо як результат цього обговорення. Це не означає, що ми будемо звертатися до Міністерства освіти і науки з тим, що там, просимо відмінити чи не відмінити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я дуже перепрошую. Але, якщо  на пропозицію Світлани Петрівни я можу поставити на голосування, щоб виключити це з порядку розгляду нашого сьогоднішнього засідання. Якщо вона отримає підтримку, то, очевидно, ми виключимо. І тоді запропонуємо інший формат, можливо, круглий стіл для обговорення ситуації, яка складається в підготовці кадрів в дипломатичній службі. Якщо не буде підтримки  пропозиції Світлани Петрівни, тоді я пропоную все-таки заслухати людей, яких ми запросили сьогодні. Тому що ми не збираємося втручатися в жоден діяльність Міністерства освіти, але тим не менше прийняти до відома ситуацію, яка склалася,  ми можемо.

Будь ласка, Ігор Володимирович.

 

ГУЗЬ І.В.  Колеги, я ще раз хочу наголосити на такому пункті. Народні депутати України, наш комітет має право з моєї суб'єктивної точки зору обговорювати все, що завгодно, діяльність Папи Римського, ООН, НАТО, проблеми в Сирії і Албанії, і, зокрема, будь-які ініціативи Міністерства освіти і науки України, які нас цікавлять, якщо ми вбачаємо, що там є компетенція нашого комітету. Приймати рішення –  це вже інше питання.

Обговорювати народні депутати України, хто заборонить мені чи от  колегам, чи нашому комітету обговорити питання, яке нас цікавить. Та, ради Бога. Це обговорення, це демократичні норми. Тим більше, якщо тут присутні люди. А не знаю, що за цим стоїть, що ми не хочемо обговорити питання, яке безпосередньо стосується нашої компетенції і так далі.

Тому ще раз кажу, приймати рішення, втручатися, інше – обговорити, для себе зрозуміти ситуацію, а далі, наприклад, діяти як народні депутати, я особисто. Тому я вважаю, щоб не було таких прецедентів, давайте по максимуму, нема у нас заборонених тем, ми можемо обговорювати всі нагальні проблеми в цьому світі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Володимирович, дуже дякую.

Хочу також сказати про позицію Бориса Івановича Тарасюка, колишнього міністра закордонних справ, члена нашого комітету, який зараз не присутній, тому що він у закордонному відрядженні офіційному. Зокрема, він підтримав також розгляд цього питання на нашому комітеті. Це також ще одна позиція члена нашого комітету.

Колеги, я ставлю на голосування про те, щоб підтримати цей порядок денний.

 

ЗАЛЩУК С.П.  Я на завершення лише скажу, що все ж таки вважаю, що це буде не коректно. Бо виходячи з такої логіки, ми може будемо розглядати тоді проекти постанов урядові взагалі всі. Це не є коректно.

Якщо ми хочемо розглянути і обговорити це питання, ми не можемо ухвалювати з нього рішення, ми не можемо голосувати з питання проекту Постанови уряду.

Якщо ми хочемо його обговорити, ми можемо зробити дві речі. Річ перша. Ми можемо прийти на урядовий комітет і обговорити це питання. Як депутати ми можемо взяти участь в ньому. Друге. Ми можемо обговорити це поза порядком денним, де ми… всі, хто хочуть залишиться, ми обговоримо, ухвалимо відповідні рішення вже в рамках такого робочого порядку. Але ми не можемо в рамках порядку денного ухвалювати з цього рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу поставити тоді на голосування пропозицію Світлани про те, щоб сьогодні не розглядати 4 пункт порядку денного. Хто за те, щоб підтримати Світлану Петрівну?

Хто – "за"? Хто – проти? Хто – утримався? Дякую.

Віктор Іванович, у вас теж до порядку денного були зауваження.

 

ВОВК В.І. Да. У мене теж до порядку денного з приводу пункту 5. Наскільки я знаю ми затверджували з вами перелік підкомітетів, підкомісій в нашому комітеті. У нас є підкомісія з питань роботи з закордонними українцям, яку очолює шановний Ігор Володимирович, а я є членом цієї підкомісії.

Я знаю, що є… при всій повазі до Світового конгресу українців, це лише одна із цілої низки організацій, яка займається питаннями закордонних українців. Я знаю, там відбуваються зараз складні процеси, в тому числі як я зрозумів із зустрічі з Президентом Світового конгресу українців, який був у нас тут на неформальній зустрічі в комітеті, там є певні протиріччя із більш такою парасольковою організацією. Це УВКР, Українська всесвітня координаційна рада.

І мені здається, що спочатку варто було б це питання нам більш в узькому колі, може на засіданні підкомісії з питань закордонних українців говорити і в тому числі запросити представника Світового конгресу українців, перш ніж вности це на засідання комітету. Я взагалі здивований, в який спосіб у нас потрапляють питання в порядок денний поза членами комітету, які формально займаються цими питаннями.

 

ГУЗЬ І.В.  Віктор Іванович, я вас дуже прошу, все таки, щоб це питання було. Не так важливо, як воно туди попало. Але повірте представник є тут, і Світовий конгрес робить дуже багато для країни нашої. І я думаю, що на наступне засідання ми можемо з таким самим спільним рішенням чи пропозицією запросити керівника Української всесвітньої координаційної ради і так далі.

Тому я вважаю, що це не зовсім навіть етично. І формальні речі важливі, але я переконаний, що Ганна Миколаївна там в курсі як голова комітету, так. І тому пан Сергій, я би дуже хотів навіть почути і щоб він розповів про свою політику і діяльність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Володимирович, я просто хочу сказати, що два місяці вже, як відкрився Офіс в Україні Світового конгресу українців. І я думаю, що п'ять хвилин часу для того, щоб заслухати, яка діяльність здійснюється, що планує робить Світовий конгрес українців, яку гуманітарну допомогу, я думаю, що це не ускладнено. 

І хочу нагади всім членам комітету, що ви подавали свої пропозиції в календарний план діяльності комітету. І я дуже б була б вам вдячна, якщо би ті пропозиції яких було дуже багато, коли складався план, вони виливалися в пропозиції порядку денного засідань комітетів. От тоді я буду щиро бачити, що всі пропозиції, які ви подавали, вони відповідають також. Дякую.

 

ВОВК В.І.  Я все таки заперечую проти цього. Є формальні дві речі, і мова йде про те, як попадають питання поза людьми, які займаються тим чи іншим питання в складі комітету.

Ще раз хочу сказати, є серйозна конфліктна ситуація в середовищі, яке в міжнародних організаціях, які займаються закордонними українцями. Я не думаю, я хотів би цілу низку питань задати, наприклад, представнику Світового Конгресу Українців, але я не вважаю, що це необхідно робити зараз публічно на засіданні комітету, де присутні представники, які не входять до складу комітету, громадськості і так далі. Є серйозні питання, які треба серйозно обговорювати, і для цього їх треба готувати, а не от так, з бухти-барахти, вкидати в засідання комітету.

Тому я вважаю, що це питання треба виключити і спочатку провести засідання підкомісії, запросити туди представника УВКР, представника Світового Конгресу Українців, спочатку спробувати розібратися в більш вузькому колі, де и зможемо більш щиро поговорити про проблемні питання, а лише після того будь-що вносити на засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, я дуже ціную вашу пропозицію. Порядок денний був надісланий тиждень тому, ви знаєте де знаходиться мій кабінет, ви могли зайти і озвучити всі речі, які для вас є, можливо, там, не приємні або яку ви знаєте додаткову інформацію про діяльність Світового Конгресу Українців і конфліктні які є, так далі.

Тому, якщо наступний раз ви не пропонуєте до порядку денного нічого, а натомість, маючи тиждень порядок денний, і приходити вже на засідання комітету, то це прохання моє до вас – організувати роботу. І ви могли підійти до мене тиждень тому, коли ви отримали порядок денний, і сказати, що це питання вас не влаштовує. Від голови підкомітету Ігоря Володимировича  я не почула жодних зауважень, які побачив цей в порядку денному. Якщо б Ігор Володимирович, який в нас голова підкомітету по діаспорі, мені висловив свої зауваження, я б це зняла і не включила в порядок денний.

Тому, шановні колеги, на пропозицію Віктора Івановича, який проти того, щоб ми розглядали сьогодні п'ятим пункт про діяльність Світового Конгресу України, хто за те, щоб її підтримати. Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався?

 

_______________. Один утримався, інші – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування порядок денний, який був надісланий тиждень тому, на затвердження.

Хто за те, щоб затвердити в такому як є, порядок денний. П'ять – "за". Хто – проти? Хто утримався? Два утрималися. Дякую.

Шановні колеги, прошу сьогодні поставити до розгляду першим проект постанови про Заяву Верховної Ради України про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків. Сироїд Оксана Іванівна, народний депутат України, вам слово.

 

СИРОЇД О.І. Дякую дуже. Я є визначеним доповідачем з цього питання. Але хочу звернути увагу членів комітету, що це є консолідована позиція представників усіх депутатських фракцій коаліції. І процес підготовки цього документу був тривалим. Ми мали початкову ідею. Ми збирали пропозиції до неї. І сьогодні ви маєте перед собою той документ, фактично який є консенсусний. Там ще деякі є корегування мовностилістичні, але в принципі це є остаточний варіант.

Для чого важливий цей документ? Що ми пропонуємо? Адже ви бачите, що є багато вже документів політичних, які були прийняті в контексті, власне, війни, яка відбувається на сході, і в контексті захоплення Криму. Але, я думаю, що головного поки що не відбулося. Ми не прийняли консолідованого документу, який би фактично описав все, що відбулося за цей рік, а це дуже важливо, і не позначив основні наші вимоги, які пов'язані з цією збройною агресією. Ото ж цей проект постанови, я не буду, ви зможете познайомитися з текстом. Але головна ідея є трояка. Передовсім, ми повинні фіксувати все, що відбувається. І фіксувати основні речі навіть хронологічно. І перша частина цього документу якраз присвячена тому, аби хронологічно, послідовно позначити те, як відбувалася агресія проти України починаючи від першого дня, від 20 лютого 2014 року. Я навіть хочу звернути увагу на те, що ніде поки що в офіційних документах не позначена дата початку війни проти України, якою є 20 лютого 2014 року і так далі. Тобто по тексту в першій частині ви побачите усі ці факти з якими була пов'язана збройна агресія.

Друге. Це є перелік тих зобов'язань, які Росія порушила, власне, в агресії проти України під час війни, під час захоплення українських територій.

Третя частина –  це наслідки для України. Тобто де перелічується усе те, ті збитки, які зазнала Україна, і людські, і матеріальні, і які нам важливі для того, аби в майбутньому мати підстави, немає значення, цього року, через два роки, через десять років чи через п'ятдесят років, вимагати компенсації. А для цього, щоби мати можливість це робити, ми повинні вже сьогодні це почати фіксувати. Нам дуже важливо мати юридичну фіксацію того, що відбувається.

Ну, і нарешті, остання четверта частина –  це підтвердження тих вимог, які вже також є, вони є в різних документах. І зараз цей документ пропонує, власне, консолідований перелік вимог до Російської Федерації, які Україна послідовно виголошує. От, власне, така є основна суть документу.

Я думаю, що цей документ має бути початком. Тому що, можливо, в майбутньому ми повинні будемо вносити зміни до нього, поповнювати його. Тому що, на жаль, і ми всі цього свідомі, війна поки що не закінчена. Ми не знаємо дати закінчення війни. А ці юридичні факти нам вкрай необхідні і для розуміння внутрішнього, і для своєї історії, і також в майбутньому для того, аби витребовувати відшкодування всього того, що, всіх збитків, які зазнала Україна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Іванівна.

В нас присутні представники Міністерства закордонних справ. Я прошу надати слово зараз Олені Володимирівні.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Дякую, Ганна Миколаївна.

Ми в цілому підтримуємо проект Постанови, але зазначаємо і ми відправили свою офіційну позицію, що його треба доопрацювати з точки зору фактажа, який використовується в цій постанові, а також зважаючи на те, що ця заява буде використовуватися і може стати одним з елементів нашої міжнародної претензійної роботи. І наведені там факти і аналіз, вони мають бути ґрунтовними і відображати реальний стан справ. Всі наші зауваження ми виклали в листі, вони стосуються питань, як тлумачення, так і застосування термінів по зброї.

Тому я пропоную, щоб ми доопрацювали цю постану, з огляду на наше зауваження, і в принципі ми її підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще також, крім МЗС, є пропозиція Міністерства юстиції України, де теж висловлюють одне з побажань – доопрацювати. Тобто я більше розумію, там, лексичний апарат для того, щоб термінологія виглядала перфектно, і потім ми могли це використати.

Одразу хочу зазначити, що 8 квітня, і ця постанова якраз актуальна в контексті підготовки нами комітетських слухань щодо того, як Україна може в міжнародно-правових аспектах боротися за компенсацію збитків, завданих Російською Федерацією під час анексії Криму, під час окупації Східної частини України.

Тому, шановні колеги, члени комітету, в кого у вас які пропозиції? Ви, Оксана Іванівна, бачили пропозиції МЗС щодо…

 

СИРОЇД О.І.  Я, власне, не бачила, але я готова зараз забрати їх для того, щоб доопрацювати документ і завтра мати текст на заміну готовий, той, який буде вже доопрацьований, з урахуванням всіх …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне, ми попередньо схоже теж, коли в нас на цьому тижні була проголосована Постанова 2260, звернення до міжнародних організацій щодо Криму, то ми теж спільно з співавторами, комітет наш і Міністерство закордонних справ доопрацювали, і потім вже готовий текст, у співпраці з комітетом і Міністерством закордонних справ, фіналізований був проголосований.

Тому, Іванна, будь ласка…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  В мене є, насправді, пропозиція через те, що, ну, маючи честь бути одним серед співавторів цієї постанови і бачачи зауваження Міністерства закордонних справ, мені здається, що їх дуже слушно і правильно, і легко було би врахувати нам, буквально до завтра, я би, можливо, навіть пропонувала вам, Ганна Миколаївна, поставити на голосування там підтримку цієї постанови, проекту цієї постанови, комітетом за умови врахування зауважень Міністерства закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванна Орестівна.

Віктор Іванович, у вас є якісь побажання до постанови чи коментарі?

 

ВОВК В.І.  Ну, я теж є одним із підписантів цієї постанови. І вдячний пані Оксані за те, що вона ініціювала. Я теж долучався до її підготовки. У мене пропозиція тільки не ставити умову 100 відсоткового врахування пропозиції МЗС, а щоб це було доопрацювання спільно з авторським колективом. Тому що з більшістю зауважень я погоджуюсь. Наприклад, з деякими там, можливо, не зовсім. Тому давайте оцю умову 100 відсоткового врахування знімемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я цілковито підтримую документ і думаю, що спільне доопрацювання документу – це, безумовно, це якраз той варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, оскільки ще дуже багато пунктів порядку денного і вже наступний розгляд законопроекту чекає народний депутат, тому я ставлю на голосування, що, проте що наш комітет підтримує проект постанови за умови спільного доопрацювання, узгодження тексту з Міністерством закордонних справ як в найстисліший термін.

Хто – "за"? Одноголосно.

Подякуємо тоді Оксані Іванівні за роботу, іншим співавторам, Міністерству закордонних справ. Тоді в Оксани Іванівни є побажання Міністерству закордонних справ. І тоді будемо доопрацьовувати.

 

СИРОЇД О.І. Ви можете також, якщо ви маєте можливість, так, долучитися. Ми зараз якраз будемо доопрацьовувати цей текст. То прошу, я запрошую вас після засідання комітету можемо консультуватися і доопрацювати. Я вам  дуже дякую за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Оксана Іванівна. 

І зараз переходимо до порядку другого нашого сьогоднішнього засідання, проект Закону про документи України, які посвідчують особу та дають право виїзду за кордон.

Будь ласка, головний ініціатор законопроекту, вам слово.

 

ПАЦКАН В.В. Ну, насправді, доброго дня! Я не є головним, у нас є тут ряд колег депутатів. Приємно, що і двоє, окрім мене, ще тут присутні члени комітету, це і Світлана Заліщук, і Ганна Миколаївна Гопко.

Законопроект про документи, що посвідчують особу та дають право виїзду за кордон. Це один із законопроектів, який розроблений реанімаційним пакетом реформ ще в минулому скликанні. Це законопроект, який чітко говорить про те, що ми повинні не декларувати реформи, ми повинні починати. Саме цей законопроект буде, зламає систему корупції і виведе моменти децентралізації саме на місця, де ми будемо отримувати за виконання тих чи інших документів, уже безпосередньо на місцях місцевими муніципальними органами влади кошти за виготовлення тих чи інших документів.

Цей законопроект також розроблено серед іншої на виконання пункту першого Національного плану з питань щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму України. Він розроблений на заміну Закону про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України.  В законопроекті закріплені три блоки найважливіші.

Тобто ми змінюємо самий момент видачі посвідчення особи. Про що йдеться? Щоб ми відійшли від пострадянської системи видачі паспортів та документів, що посвідчують особу, органами, Міністерством внутрішніх справ, щоб ми створили єдиний  державний демографічний реєстр і так само ми відійшли від енної купи паперів, які видається особам без громадянства. У нас їх є тисячі тих довідок, посвідчень, запроваджується єдиний документ, паспорт не громадянина України.

Другий момент. Найважливіший аспект –  це водійські посвідчення. У нас зараз є, для того, щоб ви зрозуміли, подвійне дублювання видачі водійських посвідчень. Тобто, якщо зараз школи, автошколи, які віддають, дають право на те, що людина має право керувати транспортним засобом, то ми ще потім дублюємо МРЕО, де знову хабарі, де знову побори, за водійські посвідчення фактично громадянин України платить двічі, один платить раз в автошколі, один раз платить безпосередньо в МВС, МРЕО.

Ми відходимо від цієї системи. Водійські посвідчення будуть видаватися на підставі заключення автошколи, на підставі їзди в автошколі, іспитів. І потім видаватися муніципальними службами, де безпосередньо доходи від цих водійських посвідчень будуть накопичувати місцеві бюджети. Ми говоримо про децентралізацію. Ось, будь ласка, маємо один із моментів децентралізації. Документи іноземців та осіб без громадянства я уже зупинявся, біометричні дані і реєстри документів, що посвідчують особу. При розробці цього документу, цього  законодавчого акту найбільш кричущим було суперечливим таке поняття як відбитки пальців, як демографічний реєстр. Але кому як не вам, Комітету у закордонних справ уже зрозуміти, що зараз ми і так віддаємо відбитки пальців, якщо ми хочемо потрапити, отримати шенгенські візи, візу Сполучених штатів, візу Великобританії. Тобто у нас і так ця вже робота проводиться.

Шановні колеги, ми спрощуємо процедуру, уходимо від пострадянських часів. Я думаю, що такий законодавчий акт буде, дійсно, одним із ключових впровадження реформ, боротьби з корупцією нашого парламенту восьмого скликання.

Я готовий відповісти на запитання, якщо є якісь, якщо, може, якісь зауваження у колег є, може, хтось доповнить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Васильовичу, дуже дякую вам.

Зараз у нас також є Олена Володимирівна Зеркаль з МЗС. Хотілося почути їхню позицію. Також із Державної міграційної служби України є присутні.

 

ПАЦКАН В.В. Всі державні органи будуть проти цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Також у нас є директор Департаменту  аналізу та оцінки інформації Державної прикордонної служби і начальник сектору взаємодії з Верховної Ради. Тому послухаємо ще коротко їхні позиції, і тоді далі прийматимемо рішення.

Олена Володимирівна.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ви знаєте, насправді у мене немає особисто зауважень щодо необхідності прийняття цього закону. Але це особисте. Оскільки я розумію, що він враховує більше всі положення, що стосуються захисту персональних даних. Але, зважаючи на триваючий процес виконання другої фази безвізового режиму. Я не можу підтримати зараз його прийняття, оскільки ми дуже залежимо від того, як працює вже прийнята підзаконна база, яка орієнтована на  Закон   про єдиний демографічний реєстр. І зараз всі біометричні паспорти  і всі решта актів, які були прийняті  Кабінетом Міністрів, вони розроблені на виконання Закону про Єдиний   демографічний реєстр.

Тому, якщо ми зараз будемо змінювати  засадничі принципи  функціонування і взагалі паспортизації громадян, то для нас це створить  додаткові  бар'єри на шляху виконання безвізового плану. І це не дасть нам змогу завершити виконання другої фази  до квітня місяця, а для нас це дуже важливо, оскільки  вже місії по безпеці документів, вже     завершили свою роботу. І зараз ми не зможемо пояснити  європейцям, чому саме вже після завершення  роботи місії, після створення всієї  підзаконної бази ми починаємо   знову змінювати законодавство.

Тому Міністерство закордонних справ виходить  з обрідності виконання другої фази безвізового плану і не підтримує цей проект, на жаль.

 

ПАЦКАН В.В. Олена Володимирівна,  я дуже вибачаюсь, але це не є зараз предметом розгляду того, щоб ми відхиляли законопроект. Цей законопроект  ні в якій мірі не суперечить виконанню Україною безвізового  режиму,  другої фази безвізового режиму. Вви прекрасно знаєте і прекрасно можете нас підтримати.

Я  борюся за те і так всі мої колеги підписанти цього законопроекту, щоби ми відійшли  від недержавних  органів, котрі друкують документи, щоби не збагачувались  окремі люди через ЄДАПСи, через… і так далі, і тому подібне. Якщо ми говоримо про якість парламентаризму, тоді ми можемо, якщо у вас  така думка, я би тоді просив колег підтримати  цей законодавчий акт для того, щоб він був внесений  в залу, а якщо треба, то ми б його проголосували в першому читанні і доопрацювали.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я хотіла би сказати, що, безумовно, всі,  я думаю, що всі  ті люди, які в той чи інший  спосіб мали яке-небудь відношення в  своєму професійному житті до  того процесу лібералізації наших… перетину  кордону, набуття громадянами українцями дозволів на поїздки за кордон, абсолютно вітають і підтримують цей законопроект. І розуміючи застереження Міністерства закордонних справ, які є насправді суто формальними на даний момент. І ми теж розуміємо наскільки складно нам зараз доводиться в аргументації перед Європейським Союзом нашої готовності до введення вже безвізового режиму. І як нам тяжко добитися навіть такого політичного рішення від Європейського Союзу. Я б пропонувала все рівно колегам підтримати цей законопроект з тим, що можливо ми можемо говорити про якесь віддалене його впровадження, тобто його вступ в дію, скажімо умовно, з 1 січня 2016 року з тим, щоб якісь речі були до того часу опрацьовані.

Тобто ми можемо справді продумати ті механізми, як ми можемо забезпечити такий плавний перехід від тієї системи, насправді не ідеальної, яку ми маємо на сьогоднішній день, і отримати в результаті насправді гідний, правильний закон, який регулюватиме цю сферу видачі документів і допоможе нам в майбутньому почуватися комфортно і не мати цих додаткових ані корупційних складових, ані бюрократичних складових, які зараз супроводжують видачу документів, які засвідчують особу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванна Орестівна.

Олександр Вікторович Чурсін, начальник управління правового забезпечення Державної міграційної служби України, вам також слово щодо цього законопроекту. Ви, якщо можете, присядьте, будь ласка, щоб мікрофон.

 

ЧУРСІН О.В. Дякую за надане слово.

Власне кажучи, Державна міграційна служба також, скажемо, згодна прийняти будь-яке рішення депутатського корпусу. Власне кажучи, цей законопроект, він має досить багато недоліків, які потребують доопрацювання. Єдине, я хотів би звернути увагу на наступне, по-перше, те, що було зазначено.

Дійсно, сьогодні є діючий закон, під цей закон протягом минулого року була розроблена повністю нормативно-правова база. Сьогодні вже, починаючи з січня місяця, видаються документи біометричні. До квітня планується запровадження, скажемо, наступного виду документів, це службовий дипломатичний паспорт. У разі, якщо сьогодні буде прийматися рішення щодо скасування діючого закону України, то, власне кажучи, це зовсім інша система, власне, ну ми зупинимо процеси, дійсно МЗС в цьому випадку особисті не особисті, але є, скажемо так, формальні і фактичні обставити, що в разі скасування старого – запровадження нового, зупинить процес той, який сьогодні розпочатий, на який держава вже витратила на сьогоднішній день 187 мільйонів гривень.

І ще дві ремарки. Перша. Сьогодні друкування документів здійснює державне підприємство, яке належить до сфери управління національного банку. Тобто жодних комерційних структур до цього процесу не допущено, їх вже прибрали. Як той… озвучився.

І ще момент, який досить суттєвий, який закон цей, скажімо, не надасть можливості реалізувати, це дійсно децентралізація оформлення видачі документів. На сьогодні в нас до ситуації і до подій, які відбулися в Криму та на Донбасі, окремо велися обліки осіб, які наших громадян реєстрації, місце перебування, таке інше. У зв'язку з цими подіями, ці бази фактично, які велися окремо по окремих областях, на сьогодні втрачені.

Тобто, власне кажучи, запровадження от іншої сфери, тобто децентралізації і накопичення цих відомостей по регіонах, ну, ми вважаємо це не правильно. І, власне кажучи, дещо навпаки ця

 

ПАЦКАН В.В. Ви не правильно пояснюєте. Буде  створений єдиний демографічний реєстр, де будуть єдині бази. Просто давайте, якщо ми хочемо говорити про зміну, зламати хребет корупції, його треба ламати, а не придумувати тисячу відмазок, чому ми це не можемо зробити.

Є пропозиція Іванни Климпуш приймати закон в першому читанні з відтермінуванням до 1 січня 2016 року. Ми ніколи так не змінимо систему державного устрою. Ми завжди будемо зашорені виключно в одному: це не можна, те не можна. Треба зламувати хребет цієї корупції. В Грузії видають паспорт за 20 хвилин, в Грузії водійські посвідчення видають за декілька хвилин. Я сам особисто на собі перевіряв.

Якщо ми щось хочемо робити, то давайте робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Васильович, ваша думка почута. Давайте дамо слово Олександру Вікторовичу завершити, і тоді…

 

ЧУРСІН О.В.  Да, я завершу. Власне кажучи, на сьогодні Кабміном прийнято розпорядження яким затверджений план запровадження того реєстру і тієї системи, яка на сьогодні є. Вона передбачає до 17-го року створення в електронному вигляді всієї бази необхідної для видачі документів.

Власне після цього, можливо, передавати функції, повноваження, децентралізувати, ну на сьогодні треба створити сам реєстр, тобто інформаційні бази. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Васильович Махнюк, якщо можна ще, директор департаменту, заслухаємо вас, тоді члени комітету обговорять, голосуємо. Бо я так зрозуміла, що вже більшість визначились.

 

МАХНЮК А.В. Дякую.

Адміністрація Державної прикордонної служби підтримує позицію МЗС і міграційної служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротко і чітко. Можливо, так само коротко зможе ще сказати начальник сектору взаємодії з Верховною Радою Марина Іванівна?

 

КУРИЛОВА М.І. З Державною прикордонною службою в нас єдина позиція.

 

АР’ЄВ В.І. У мене питання є до представника МЗС і міграційної служби. Скажіть, будь ласка, які норми цього закону, на вашу думку, не відповідають європейській практиці, яка існує на сьогоднішній день?

 

ЧУРСІН О.В.  В жодній країні не існує паспорта негромадянина України.

 

_______________. Неправда,  Латвія. Країни Балтії.

 

ЧУРСІН О.В.   Ну, це прерогатива, власне кажучи, тієї країни до якої належність громадянина. Паспорт не громадянина, можливо, застосовувати тільки для осіб, які не мають громадянства взагалі. Якщо є громадянин якоїсь країни, йому видавати ще додатково паспорт України про негромадянина України –  це, власне кажучи, не зовсім, такого не існує.

 

_______________. Це, ну, це все?

 

ЧУРСІН О.В.  Це окремі обліки. Власне кажучи, ну…

 

_______________. Ну все решта, наприклад, всі пропозиції інші. Ну, наприклад, проїзний документ дитини, це теж, можна сказати, така унікальна.

 

ЧУРСІН О.В.  На сьогодні хотілось би додати…

 

_______________. А в цьому законопроекті пропонується його ліквідувати. Тим більше, що там два листочка і все.

 

ЧУРСІН О.В.   На сьогодні готується досить обширний законопроект про внесення змін до Закону про державний демографічний реєстр на виконання постанови уряду, завдань, таке інше. Перевести той закон, який сьогодні є і діє у відповідність і усунути якість, скажемо, перепони, які або впливають на корупційні схеми, або заважають реалізовувати, ми згодні. Ми сьогодні працюємо, власне кажучи, всі міністерства до цього причетні, надають пропозиції і буде цей законопроект поданий до Верховної Ради,до комітету. Сьогодні брати просто, от, відокремлений від життя законопроект внести, це просто, скажемо, поставити хрест на тому, що робили, а від того, як прийняти був перший, ну, діючий закон, пройшло вже майже 3 роки.

Тобто ми, якщо сьогодні запроваджуємо іншу зовсім систему, то ми повинні розуміти, що ми повернемось хоча б на той рівень, який сьогодні є , ну приблизно через 2,5 і 3 роки.

 

АР’ЄВ В.І. В мене все ж таки питання. Ви зараз кажете, от розробляється одна система, 3 роки вона розробляється. Яка із запропонованих концепцій все ж таки ближче до європейської моделі?

Я пояснюю, чому я питаю. Є досвід країн, які робили вже подібні реформи, як ми зараз, і завжди, коли намагалися винайти свій велосипед, да, то програвали і поверталися все ж таки до випробуваної і обкатаної європейської моделі. Тобто, якщо ми рухаємося в Європу, то ми і маємо відповідним чином імплементувати  ті норми законодавства і ті  принципи, які існують там. В мене питання, яка система ближче запропонована зараз, чи існуюча і в розвитку, яку запропонуєте ви.

 

 ЧУРСІН О.В.   Просто, щоб було розуміння. В  нас  обліки громадян і виданих документів, реєстрація  і таке інше здійснювались в паперовому вигляді тобто     як при Радянському Союзі. Не має значення, яку ми сьогодні будемо запроваджувати систему, чи це буде скажемо сам процес оформлення документів  на місцевому рівні місцевими органами влади, або це будуть структурні підрозділи  ДМС, або МВС як до цього було, не має значення. Сьогодні стоїть питання створити базу, вона на сьогодні    вже створюється, цей процес іде і якщо сьогодні  змінюється законодавство, базове законодавство, то власне кажучи, те що на сьогодні напрацьовано і створюється,  і на що вже витрачені  кошти, то  це просто  треба відкласти. Бо жодне програмне забезпечення …

 

 _______________. Але чому? Поясніть, чому, де саме  відкласти, от чим наприклад пропозиція створення демографічної бази, яка  є в цьому законопроекті, нищить… конкретно.

 

ЧУРСІН О.В.  Інші суб'єкти визначаються, які займаються як уповноважені особи  на прийняття,  оформлення, видачу документів. Відсутній визначений орган один, який  відповідає за ведення, наповнення, ведення, збереження цієї інформації – немає. Тут стоїть мова в цьому законопроекті про те,  що децентралізувати, відсунути скажімо корупційну складову, я погоджуюсь,  її досить багато в цих питаннях, документах. Тобто усунути скажімо один орган і передати зайняття оцими видачами документів на місцевий рівень, на місцеві  ради. Або скажімо       ще ідея була центри надання адміністративних послуг – це гарна ідея і її треба втілювати, ну тільки після того, як буде створена оця база тобто якщо ця робота роками буде внесена в комп'ютер, в базі воно буде створено, тоді можна вирішувати питання. Цей орган не справляється, давайте ми зараз на місцеві ради передамо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Олена Володимирівна. І тоді, я думаю, колеги, треба вже вирішувати, тому що дуже…

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Щодо системи, яка існує в Європейському Союзі, існують різні системи. Але ця система, яка була створена протягом останнього року на базі цього Закону про єдиний демографічний реєстр, вона пройшла оцінку європейськими експертами.

Було два раунди оцінок. Перший раунд відбувся у вересні. Вони оцінювали всі підзаконні акти які були прийняті на виконання цього закону і оцінювали готовність нас на запровадження цих біометричних паспортів.

Другий раунд відбувся в середині лютого. Вони оцінювали саму якість паспортів і безпечність цих документів. Їх оцінка є дуже високою, вони вважають, що той механізм який запроваджений в Україні зараз, він відповідає всім європейським критеріям. Тобто зараз підстав для нас знову починати все спочатку, як для державних органів, немає.

Саме на цьому ґрунтується наша зараз позиція щодо того, що ми не підтримуємо цей закон. Оскільки, дійсно, було багато вже коштів вкладено, державних коштів, в розбудову цієї системи, налагодження програмного продукту і запуск цих біометричних паспортів. В цьому і полягає позиція органів державної влади зараз.

 

ПАЦКАН В.В. Тобто органи державної влади будуть дальше продовжувати корупцію, дальше будемо красти з держави.  Один раз краще зупинити, чим…

 

АР’ЄВ В.І. У мене одне питання. Все ж таки, на вашу думку, хто має видавати паспорти і посвідчення водія? Це має залишитися в структурі внутрішніх справ чи передано місцевим органам влади?

 

ЧУРСІН О.В.  А сьогодні ДМС є окремим центральним органом виконавчої влади, діяльність якого тільки спрямовується через міністра внутрішніх справ тобто Міністерство внутрішніх справ немає впливу на оформлення, видачу документів. Це сьогодні здійснює цивільний орган Державна міграційна служба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, будь ласка, Віктор Іванович. Я думаю, що тоді ми будемо вже голосувати.

 

ВОВК В.І.  У мене є два зауваження. Одне – принципове, друге, перше менш принципове. Перше полягає в тому, що ми дійсно маємо враховувати, що пріоритетом політичним для нас на сьогоднішній день є отримання безвізового статусу.

Тому будь-які технічні зміни, будь-які управлінські зміни, якщо вони будуть в даний момент навіть з найкращою метою запроваджуватись, але якщо вони стануть підставою для відтермінування надання Україні безвізового статусу, на мій погляд, є абсолютно політично неприйнятним і тому це треба відкладати тоді до кращого часу. Хоча це питання можна було би вирішити так, як запропонувала Іванна Орестіна, введення в дію цього закону пізніше.

Але  є більш важливе зауваження з мого боку. Воно виводить нас в трохи іншу площину, можливо, ви будете здивовані, це в площину урядового… електронного урядування.

Так випадково сталося, що місяць назад я був в складі української делегації в Естонії, де ми займалися саме вивченням переходу до електронного урядування в цій провідній країні, яка входить в трійку, в трійку підкреслюю, світових лідерів в сфері електронного урядування. В трійку. Вона випереджає всіх в Європі, країна, яка ще недавно була разом з нами в складі Радянського Союзу, але зробила величезний прорив в цьому плані. Да, населення маленьке, я погоджуюсь, але тим не менш…

 

_______________. (Не чути) 

 

ВОВК В.І. Ну, трохи більше, 1 мільйон 300 тисяч. Ну тим не менше…

То цікава порада, яку нам давали під час цих зустрічей, коли з нами ділилися досвідом полягала в тому, що якщо ми хочемо швидко і оперативно перейти до системи електронного урядування і це те з чим вони зіштовхнулися, ні в якому разі, вони нам не радили ламати жодні створені раніше системи, бази даних і так далі.

Вони говорили про одне, що можна за допомогою відповідного програмного забезпечення, шлюзів і так далі все потім звести в єдину загально-державну систему електронного урядування на базі зі створених раніше існуючих реєстрів, систем і тому подібне. І тому рекомендація була саме така, будувати електронне урядування, відштовхуючись від вже інвестованих коштів, вже інвестованих зусиль, вже створених реєстрів, вже створених баз даних і так далі. Вони нас переконували в тому, що в цьому випадку перехід до електронного урядування вдасться здійснити в менш такий болючий спосіб і набагато швидше.

Тому, мені здається, що оскільки вже було інвестовано і в Україні чимало коштів в створенні реєстру, в створені бази даних, в створенні програмних забезпечень, нам потрібно електронне урядування надбудовувати над вже створеною базою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович. Я думаю, що ми достатньо уваги приділили для обговорення, дискусії.

Я ставлю на голосування про те. Хто за те, щоб підтримати проект Закону (реєстраційний номер 1632). Хто – "за"? З пропозиціями Іванни Орестівни. Ми рекомендуємо до першого читання. З відтермінуванням, відповідно до того, як ми підготуємо цю базу, про яку говорили представники МЗС. Хто – "за"? Хто – проти? Один.

 

ПАЦКАН В.В.  Дякую, Ганно Миколаївно, за розгляд. Дякую, шановні колеги. Корупція буде переможена!

 

_______________. Поки головний автор не пішов. Я думаю, насправді, що, колеги, всі зауваження, які були висловлені і нашим Міністерством закордонних справ, і Міграційною службою, і іншими інституціями, вони є дуже важливі, і ми повинні на них зважити насправді. Тому є пропозиція влаштувати на робочому рівні групу, засідання, де ми можемо обговорити. Тому що питання візи, візової лібералізації зараз відміни, дуже тяжко рухається. І знаючи це, дати європейцям ще один аргумент, чому цього не робити, в жодному разі ми не можемо. Тому пропозиція: зібрати в робочому порядку і проговорити, з якого моменту ми можемо це робити нашу революцію боротьби,  в тому  числі і з корупцією, щоби не зашкодити нашій візовій лібералізації.

 

ПАЦКАН В.В.  Шановні колеги, ваш комітет не є головним. Головним є Комітет з питань прав людини, який я представляю. І я  даю вам слово, що буде створена робоча група, до якої буде включена сто відсотків Олена Володимирівна, представники Державної міграційної служби і всі, хто буде зацікавлений попрацювати в цій робочій групі для того, щоби до другого читання відпрацювати всі  спірні моменти.  Дякую за увагу.

 

ЛУЦЕНКО І.В.  І ще одна ремарочка на зауваження Віктора Івановича. Ви розумієте, в Україні не вистачає  політичної волі. Ми не говорили про злам отих реєстрів. Не вистачає в  Україні  політичної волі про  об'єднання тих реєстрів так необхідне. Закон жодним чином … Ні, я маю на увазі не роз'єднувати, а створювати надбудову.  Цей закон жодним чином  не пропонує зламати це все, так що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую також, Валерій  Васильович, і вам. Дякую також представникам  державних інституцій за участь в дискусії.

Колеги, переходимо до третього пункту порядку денного, і у нас сьогодні є всі чотири  зазначені доповідачі. Про стан справи  "Україна проти Австралії" (ДС 434).

Колеги,  в 2012 році, коли Верховний суд Австралії виніс остаточне рішення про набуття чинності законів про  запровадження стандартизованої упаковки сигарет, прийнятих австралійським парламентом. Україна надіслала скаргу до СОТ  стосовно легітимності ухваленого парламентом Австралії законодавства щодо  запровадження простої стереотипної упаковки. До скарги  України приєдналися Гондурас  та Домініканська Республіка, на захист Австралії стали десятки прогресивних країн включаючи Норвегію, Канаду, Великобританію, держави  Європейського Союзу та Бразилію. Згідно  з законами австралійськими пачка сигарет має  бути однаковою для всіх тютюнових брендів та виробників: оливковий колір, великий попереджувальний малюнок про шкоду куріння, однаквоий білий шрифт, назва сигарет.       

Це було зроблено для того, щоб зменшити популярність і поширеність куріння, зокрема, серед молоді.

Очевидно, що справа розпочата Україною проти Австралії, нам цікаво послухати сьогодні, яке економічне обґрунтування вона мала. Тому що шкоди для іміджу держави вже завдала чимало. І нам дуже важливо сьогодні зрозуміти, які наступні кроки є, тому що нещодавно, ми знаємо, що Ірландія також і Британія прийняли схожі закони, як Австралія, і не хотілося б, щоб Україна після подання скарги на Австралію, пішла в черговий суд, але вже проти Ірландії і Британії. Тому давайте сьогодні про це обговоримо.

Першим я запрошую до слова знову Олену Володимирівну. Добре, давайте тоді в цьому питанні все-таки заслухаємо директора Департаменту співробітництва СОТ та з питань торгівельного захисту Міністерства економічного розвитку і торгівлі Зайцеву Світлану Петрівну.

Після цього, у нас також присутній Качка Тарас, виконуючий обов'язки голови Американської торговельної палати в Україні, і представники експертних середовищ –  Тарас Шевченко, Інститут медіа-права.

Світлана Петрівна, вам слово.

 

ЗАЙЦЕВА С.П.  Доброго дня всім! Дякую за таку можливість побувати у вашому комітеті. Хочу зазначити у зв'язку з цим наступне, щодо передумов врегулювання суперечки України з Австралією стосовно вимог до пакування та зовнішнього вигляду тютюнових виробів. Законом Австралії ……… встановлено вимогу про використання типової упаковки до тютюнових виробів, що стало надмірним прецедентом у сфері технічного регулювання та торгівельних прав.

Відповідно до закону Австралії, дійсно, типова упаковка не може містити жодних атрибутів бренду, таких як фірмові кольори, логотипи, елементи дизайну, повинна мати стандартну форму і формат. Разом з тим, попередження про шкоду тютюну і здоров'я будуть, як і раніше, розміщуватися на такій упаковці, але та частина упаковок, яка раніше носила атрибути бренду, буде єдиною не виразного кольору, а для всіх марок. Торгові марки можна буде розміщувати тільки у встановленому місці і стандартного кольору, наприклад, чорного шрифту та розміру. У зв'язку з цим, першим чином хочу наголосити наступне, що Україна в свою чергу, маючи доволі жорстке національне законодавство у сфері регулювання боротьби з палінням, жодним чином не ставить під сумнів суверенне право кожної країни, у тому числі Австралії, застосовувати заходи на захист здоров'я громадян, запобігання поширенню тютюнопаління. Однак наголошує, що впровадження таких заходів не повинно обмежувати торгівельні права інших країн з двосторонніми домовленостями в СОТ.

Відповідно до домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок, механізм врегулювання суперечок Світової Організації Торгівлі є центральним елементом у забезпеченні надійності та передбачуваності багатосторонньої торгівельної системи. Члени країни СОТ зазначають, що вона служить захисту прав та зобов'язань членів СОТ за охопленими угодами, а також для тлумачення існуючих положень цих угод у відповідності за звичайними правилами тлумачення міжнародного публічного права.

СОТ – це єдина міжнародна організація, яка опікується формуванням та захистом глобальних правил торгівлі між країнами. Таким чином питання, які порушуються під час регулювання торгівельної суперечки України з Австралією не стосуються заходів Австралії у сфері охорони здоров'я та боротьби з палінням, а лише окремих торгівельних та міжнародно-правових аспектів, застосування певних положень, відповідних законів Австралії з точки зору дотримання нею зобов'язань у СОТ. Мова йде про порушення прав інтелектуальної власності, створення надмірних бар'єрів у торгівлі у сфері технічного регулювання, а також дискримінацію імпортних товарів.

Слід зазначити, що представлена позиція, ми з Австралією багато разів зустрічалися і працювали разом в різних форматах і в різних комітетах. Проте, представлена інформація Австралією не надала наукового обґрунтування щодо заходу і не довела переконливим чином наявність прямої взаємозалежності між зовнішнім виглядом пакування і показниками зростання паління, в тому числі серед молоді.

Питання проблемності законодавчих актів Австралії, з точки зору невідповідності нормам СОТ, а створення перешкод у торгівлі, було порушено країнами-членами СОТ ще у 2011 році. Слід зазначити, що країни-члени СОТ, дійсно, розділилися і мають різні думки з цього приводу. Певна кількість країн зазначає, що Австралія має право регулювати, і ці заходи можна вважати певним чином обґрунтованими, інша частина країн вважає, що заходи у даній сфері Австралії не можуть перешкоджати та ушкоджати торгівельні права інших країн.

На сьогоднішній день Україні і іншим країнам членам СОТ не вдалось врегулювати, домовитись, визначитись на стадії консультацій, як можна врегулювати дану проблему із запровадженням  законодавства Австралії. Таким чином була створена група експертів у суперечці з Австралією стосовно даного закону який, власне кажучи, і розглядає справу по суті. На даний час Австралія направила на розгляд групи експертів свої перші письмові матеріали за згаданими суперечками, і група експертів займається розглядом справи по суті.

Я вважаю,  що Україні має дочекатися розгляду справи по суті, оскільки ми отримуємо інтерпретацію певну і уточнення як Угоди ТРІПС в частині інтелектуальної власності, так і Угоди ТБТ технічних бар'єрів торгівлі, а також, можливо, деяких інших аспектів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам ще питання. Який обсяг експорту чи імпорту тютюнових виробів між Україною і Австралією?

 

ЗАЙЦЕВА С.П. Україна на даний час не експортує в Австралію. Але ми дивилися статистику, Україна за 14-й рік розпочала експорт до таких країн, як Сенегал, Маршалові острови і Південна Африка. Тобто можна сказати, що українська продукція освоює нові ринки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я маю на увазі, у мене конкретне… Австралія. Оскільки ми почали судитися з Австралією, і мене цікавить саме через те, що Австралія вирішила, їхній парламент, змінити пачку сигарет. Мене просто цікавить, якщо, я розумію, що могли бути якісь економічні інтереси, ми б продавали сигарети наші в Австралію  або сюди завозили, і це могло якось зашкодити. Тому мене цікавлять обсяги, якщо такі були з 2012 року?

 

ЗАЙЦЕВА С.П. Я хочу зазначити, що, по-перше,  врегулювання суперечок в СОТ не є судом у тому звичному сенсі слова, до якого ми звикли. Це окрема спеціальна система, яка займається тлумаченням, і не обов'язково вона має підґрунтування економічного характеру. Тому що це системна організація на системний захист торгівельних прав  країни. Австралія сама є членом, третьою стороною фактично  у нашій суперечці з Японією, не поставляючи до  України жодного автомобіля. Це звичайна практика в СОТ, коли країни судяться для того, щоб зберегти своє системне право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пані Ірино, у вас було.

 

ЛУЦЕНКО І.С. В мене запитання, якщо ми перебуваємо в так званому судовому процесі, в які кошти обходиться для  України підтримка цього судового процесу? Є якісь залучені міжнародні організації,   експерти?

Тобто, продовжуючи запитання   Ганни Миколаївни, якщо ми не отримуємо зиску, а витрачаємо достатні кошти, ваші цифри є, які би ви могли нам подати з цього  приводу? Захист скільки коштує для  України?

 

ЗАЙЦЕВА С.П. Ми співпрацюємо з Асоціацією виробників. Захист  Україні не вартує нічого, тому що ми це робимо власними силами. Проте право, яке ми отримуємо, – це системне право на багато років вперед. Наприклад, якщо буде створено  прецедент, який може потім поширитися    на інші товари, це означатиме, що країна  втрачає суттєву частину своїх торгівельних прав. Це будуть бар'єри, які не виправдані, які надмірні  і які коштують бізнесу, який сплачує податки  надмірних коштів. Тому мова йде не про суд і не про те, що ми маємо  там десь якось довести щось Австралії, ми доводимо  в суді Австралії   і іншим країнам членам СОТ, що можна робити і не вважається надмірним, а що певним чином є надмірним і нетарифним… бар'єром у торгівлі.  Нетарифними бар'єрами  в торгівлі останнім часом стали країни      дуже зловживати. 

А я вбачаю, що якщо цей кейс ми, як багато  є думок, маємо   відкликати, наступним кроком будуть такого чину нетарифні бар'єри нашого сусіда, значний ринок якого ми втратили.

У разі отримання тлумачення із органу врегулювання СОТ країна-член, який у нас тут на Півночі знаходиться, не матиме право зловживати нетарифними бар'єрами в торгівлі і такими подібними заходами. Це може поширитися на будь-яку продукцію кондитерську, вина, ліки, це неприємний прецедент. До речі, це може стати також іще і на заваді вільному обігу товарів в рамках нашої DСFTА у разі, якщо деякі країни члени СОТ, члени Європейського Союзу вдадуться до надмірно жорсткого регулювання у даній сфері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Петрівна.

Перед тим, як передати слово Тарасу Качці я все-таки хотіла б уточнити. Ви сказали, що цей процес оплачують фактично юристи Асоціації виробників тютюну, куди входять транснаціональні тютюнові компанії. Тобто їхні юристи якраз допомагають державі Україна, я так зрозуміла, судитися ну в так званому процесі суду з Австралією.

 

ЗАЙЦЕВА С.П. Не можу це коментувати, тому що це мені не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам невідомо, хто зараз стоїть офіційно на захисті України, хто готує, яка юридична компанія, якої тютюнової компанії, які допомагають Україні, вам як офіційному працівнику? А хто ж тоді подає від імені Мінекономіки в СОТ офіційні документи?

 

ЗАЙЦЕВА С.П. Мінекономіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, як Мінекономіки розробляє Укртютюн асоціація, в яку входять "Філіп Морріс", "Джапан Тобакко" і багато інших транснаціональних компаній. Тобто вам не відомо, хто готує документи?

 

ЗАЙЦЕВА С.П.  За кожним кейсом в Світовій організації торгівлі стоїть комерційний інтерес. Не можна сказати,  що там не стоїть бізнес.  Але державний інтерес – захистити та надати, гарантувати економічні можливості бізнесу на інших ринках. Чим менше перешкод, тим більше переваги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Тарасе як виконуючий обов'язки голови Американської Торгівельної Палати в Україні, вам слово.

 

КАЧКА Т.А. Доброго дня, колеги! Я думаю, що… Дякую за запрошення.

Я думаю, що насправді перед усім хотів зазначити, що цю дискусію не варто розглядати в контексті там анти-тютюнової політики держави, тому що це справді, як Світлана Петрівна говорила, це прерогатив національної політики, і тут, безумовно, цілі і завдання антитютюнових, атитютюнові законодавства, воно є зрозумілими і Американська торгівельна палата там представляє велику кількість індустрії, які переслідують різні інтереси. І тому знову ж таки хотів би наперед зазначити, щоб це все не означалося в контексті, там, за чи проти тютюнопаління, це окрема дискусія.

Хотів би по цій справі зазначити, що знову ж таки  підкреслити, що Американська торгівельна палата працює по багатьох напрямках і ми дуже велику увагу приділяємо усім можливостям захисту українських інтересів, українських компаній в міжнародному торгівельному праві.

Тобто, зокрема ми на сьогоднішній день дуже багато ведемо підготовчої роботи по захисту інтересів в українських компаній і від агресивної неправомірної політики Російської Федерації, інших країн СНД і так далі, тому подібне. І в силу того, що ми об'єднуємо фактично всі міжнародні компанії, які максимально ефективно використовують інтереси, можливості юридичні, які є, один з таких інструментів, один з таких випадків є, власне, справа України про Австралії по стандартизованій упаковці.

Для того, щоб визначити економічний інтерес передусім, хотів би зазначити, що в Україні всі ці 4 фантастичні тютюнові компанії, які яким би їхній імідж не був, але, так чи інакше, розташували своє виробництво на території України, викупивши ще радянські об'єкти, модернізували їх, і на сьогоднішній день експортують в багато країн світу. Тобто хочемо ми цього чи ні, але на сьогоднішній день Україна є місцем виробництва досить великої кількості тютюнових виробів, і які експортуються фактично в усі країни СНД, в країни Північної Африки і далі, ну, Світлана Петрівна якраз таки зазначала ці юрисдикції.

Тому інтерес захисту інвесторів національний в Україні є і той факт, що найбільше ефективно цим користуються тютюнові компанії, ну це історія міжнародного права, вона якраз таки базується на захисті, власне, там, або тютюн, або алкоголь, або ще якісь такі досить маргінальні продукти. Тому на це не варто емоційно до цього ставитись.

Далі хочу зазначити, що на сьогоднішній день ця справа знаходиться вже на досить істотному, скажемо так, на досить авансованій стадії розгляду. Тому на сьогоднішній день вже питання перегляду позиції України, яка була сформульована ще 2011 року, почала формулюватися, наскільки я пам'ятаю, перегляд цієї позиції, він, скажімо так, може завдати якогось негативного результату, негативного якогось впливу на позицію України в цілому. Тому що Україна, думаю, буде активно використовуватися в Світову Організацію Торгівлі для захисту своїх інтересів і по відношенню, знову ж таки, до поведінки Російської Федерації.

І зрештою, коли ми говоримо про відносини між Україною і Австралією, то хочу зазначити, що Американська торгівельна палата провела на запит австралійського посольства, вже неодноразово ми проводили консультації. Оскільки досить часто наша назва виникала, наша організація виникала як один з ініціаторів цього спору, і ми провели досить конструктивні дискусії, досить конструктивну розмову з австралійським посольством. І я думаю, що ми насправді знайшли порозуміння з приводу раціонального пояснення поведінки тих самих компаній і запитів до міністерства, і в нас немає жодних антагонізмів на сьогоднішній день. І я думаю, знову ж таки, зараз відбулася трішки реструктуризація дипломатичного представництва Австралії, і ми так само відкриті до співпраці з австралійським посольством, з австралійським урядом, про що неодноразово наголошували. Таким чином, я думаю, що якщо ми винесемо за дужки контреверсійність самої тематики,  з чим я абсолютно погоджуюсь, а з точки зору торгівельної політики ця справа є цілком збалансованою і найпростіший спосіб завершення, власне, зняття напруги, це довести її до кінця і далі вже приймати рішення з приводу того, яким чином використовувати результати розгляду цієї справи. Оскільки хочу знову ж таки більш як експерт з торговельного права зазначити, що одна справа – це виграти суперечку у Світовій організації торгівлі, інша справа – це домагатися її виконання. І ми насправді знаходимось лише на першій стадії, і ті спори між ЄС і Сполученими штатами тривають по 20 років з різними переглядами.

Тому, я думаю, що слід повернутися до розгляду цього питання, з точки зору захисту національного інтересу, вже після отримання звіту панелі по цій  справі, що в принципі, я так  розумію, очікується не так  вже і невдовзі.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Тарасе.

Олено Володимирівно, вам слово.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну, Міністерство закордонних  справ у своїй позиції виходить з того, що  зазначений спір є суто юридичним і технічним, що він стосується фактично тлумачення  і застосування низки міжнародних торгівельних угод. Крім того,  для фахівців які  беруть участь в цьому процесі, саме  в Міністерстві закордонних  справ і Міністерстві економіки, це в принципі майданчик для  отримання  досвіду. Оскільки для  України це все    нове, ми ніколи ще не приймали участі в процесах  і тому використовувати  можливість щодо набрання досвіду отримання  необхідних  навичок для захисту своїх інтересів є  доволі важливим.

Крім того,  ми вчора обговорювали це із Міністром економіки, що в нас немає  постійної і стабільної позиції  і підходів до зовнішньоекономічної діяльності як такої. І ми постійно щось піднімаємо, потім у нас змінюються уряди, системи,  ми відкликаємо, і це створює негативне ставлення до  України як до держави взагалі, яка не дотримується своєї постійної позиції і в цьому є проблема. Тому зараз існує питання щодо того, що це дійсно право  України вирішувати, чи  воно продовжує процес, чи ні. Але на наш погляд така  … позиція, вона не є  добрим знаком для наших міжнародних партнерів і взагалі для нашого досвіду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А кого ви маєте на увазі саме міжнародних партнерів?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Ну, в СОТ   у нас уже  була ініціація по 28 статті, коли ми збиралися перегадати там 371 позицію. Це було дуже негативно сприйнято, і 3 роки тривали всі суперечки щодо того, що як саме ми формували свою заросну позицію про  перегляд тих 370 позицій. Потім ці 370 стали  30-ми позиціями, потім вже завершився 3-річний період, знову ми подали на те, що ми зарезервуємо за собою право на перегляд позицій. Ну і  зазвичай позиції країн в зовнішній торгівлі, вони мають бути стабільними і передбачуваними.  Ми зараз не дуже передбачувані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція МЗС: не відкликати претензії до Австралії, а продовжувати з ними справу. Зрозуміло.

Давайте, пані Ірина, вам слово, тоді ще один доповідач.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ще запитання. Можна було б ще до Міністерства закордонних справ запитання. Я так, як читаю з матеріалів, написано, що стосовно тютюнових виробів у нас уже направлено два листа і до країни Молдова. Запитання наступного характеру. Крім вирішення суто технічних, як ви кажете,  питань стосовно оцього маркування. Чи є крім тютюнових виробів ще якийсь напрямок, в якому Україна приймала участь по таких питаннях? Крім тютюнових виробів. Приведіть приклади на якій стадії і яка країна.

 

ЗАЙЦЕВА С.П. Давайте я вам надам, скажімо так, певний PlayGround, і як це все працює в СОТ.

Світова організація торгівлі – дуже специфічна організація. Вона не належить до системи ООН. Вона має так званий ………… Тобто все, що я підписую, я виконую сто пудово, як кажуть. Якщо я щось не виконую, то країни мене питають, чому, поясни, будь ласка, може, ми щось не зрозуміли. І саме на цій стадії існують інститути так званих комітетів. Під кожну угоду, технічні бар'єри, сільського господарства, інтелектуальної власності, послуги, ес пі ес режими створені спеціальні комітети.

Як вони працюють. Кожний комітет має свій порядок денний, якій формуються на принципі так званих подання нотифікацій. Дивне слово, яке мало хто розуміє. Це такі короткі стандартизовані повідомлення про законодавчі акти, урядові якісь заходи, постанови і таке інше у сфері, тобто технічного регулювання, санітарно, фіто-санітарного, інтелектуальних послуг, будь-яких торговельних аспектів, торговельних. Цей комітет дивиться на цей порядок денний наступним чином, якщо у країн є запитання, вони їх ставлять. Тобто основна робота в СОТ –  це …………….

Я можу не мати жодної торгівлі з СОТ, наприклад. Але я бачу, що вони подали якусь  дивну нотифікацію,  я нічого не розумію.  Будь ласка, надайте відповіді мені на такі-то, такі-то запитання. Я можу ніколи не мати торгівлі з СОТ, але я бачу, що може якимось певним чином, якась угода, та ж з технічного  регулювання, порушується. Якщо в ній щось порушується, це така ланцюгова  реакція, воно мене задіне  десь там опосередковано через багато років. СОТ – це організація довгої  гри. Не сьогодні на завтра,  не завтра на післязавтра, а це на роки і на десятиліття. Для чого ми туди вступали? Для того, щоб  саме цим і займатися, писати і впливати  на правила гри.

Україна активно  працює в ТБТ  комітеті, в SPS комітеті та в інших. Вони всі побудовані  на запитаннях і на відповідях. Що цікавить у Молдови, я запитаю, що цікавить, а Молдова запитає у мене: а що ви там, а Unined States запитають у  Європейського Союзу. Це звичайна стала практика, на цьому держиться світ, це називається  формування передбачуваних  торговельних режимів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Світлано Петрівно, ми в Британію і в Ірландію, які теж прийняли такий закон,  будемо подавати на них скаргу, щоб судитися?

 

 ЗАЙЦЕВА С.П. Це залежить від Європейського Союзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не скарги, ну…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Я не отримала відповіді на задане запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скаргу до СОТ стосовно легітимності…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я все-таки конкретної відповіді… Я зрозуміла,  для чого ми вступи, що ми для себе  хочемо отримувати,  відповіді. Але мене цікавить, крім тютюнових виробів, я попросила, наведіть    приклад, інше.

 

ЗАЙЦЕВА С.П. Наприклад автомобілі, наприклад антидемпінгові  розслідування, наприклад утилізаційний  збір з Російської Федерації. До речі до цих пір, вже всі забули, а спір не завершено, і  Україна там третьою стороною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарасе,  будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Все, я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую. А тепер можете виступити після того як Тарас Шевченко, тому що  ми послухали одну сторону, державний орган, а потрібно ще почути іншу сторону і так далі.

 

КАЧКА Т.А. Я Ірині Степанівні відповідь і все. Я скажу…

Перша справа, яку Україна подала в рамках Світової організації, сформалізована,  була справа проти Молдови по збору екологічному на всю упаковку всієї продукції, які ми експортуємо з України до Молдови, яка стосується нашої кондитерської промисловості, молочної промисловості, пивної промисловості. Тобто фактично у нас є перший спір, який подала Україна, він був горизонтальний. Тобто це довідково. Все. Я перепрошую, Тарасе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шевченко, Інститут медіа права.

 

ШЕВЧЕНКО Т. Дякую. Крім того, що я є директором Інституту медіа права, я є керівником проекту "Київ без тютюнового диму". І як юрист, експерт останні чотири роки спеціалізуюся в цих питаннях.

Я дуже коротко, я не буду сипати юридичними термінами, концепціями, тютюнова індустрія їх виписала достатньо якісно і гарно.

Ключове питання – в інтересі держави. І ви в принципі про нього вже почули. Ми не продавали ні на 12-й рік нічого в Австралію, ні зараз нічого не продаємо. Не було ніякого економічного інтересу держави витрачати бюджетні кошти на працівників. Крім, я почув єдиний аргумент, як вчитися подавати справи. Ну, це ганебний аргумент. Це не аргумент вчитися на питаннях, по якому ми отримуємо абсолютно негативну репутацію. Якщо це щось така була важливе питання, важливе в світі, чи Німеччина звернулась, чи Великобританія, чи Америка звернулась в СОТ. Ні, звернулась Україна. І в компанії: Гондурас, Куба і Домініканська Республіка. Це, дійсно, світові лідери в міжнародній торгівлі? Це, дійсно, таке питання, яке потребує величезного інтересу, де Україна має виступати лідером? На міжнародних конференціях по охороні здоров'я замість того, щоб Україну хвалити за якісні закони, які, зокрема, Ганнуся проводила, Україна отримала дуже жорстку критику за позицію в цьому питанні.

 

______________. (Не чути)

 

ШЕВЧЕНКО Т. Ганна Миколаївна, я перепрошую. Дякую, що поправили. Перепрошую ще раз. Захопився виступом.

Буквально одну хвилини вашої ще уваги. В цих питаннях тютюнова індустрія, тютюнова індустрія, яка… Тарас Качка якісно робить свою роботу. Їхня асоціація членами є тютюнової компанії. Тютюнові компанії шукають ті країни, де легше через уряд можна продвигати свої інтереси.

Головний інтерес тютюнових компаній – відстрочити прогресивні норми. Цей закон про тютюнову пачку, це приблизно так, що якщо зараз там 30-50 відсотків є малюнок, то  за цим законом – 90 відсотків. Це дуже невигідно тютюновій індустрії, тому вони шукають можливості через Гондурас, Кубу і, на жаль, Україну, спробувати, якщо не зупинити, то максимально відстрочити ці закони. Репутація від цього страждає.

І я переконаний, що якщо ми відкличемо і це треба зробити, то репутація ніяк страждати не буде, це ж, ну все рівно, що сказати, якщо Україна спочатку не захотіла підписувати угоду про євроасоціацію, то коли ми змінили свою думку, то про нас погано подумаю, як не про стабільну державу, то хоче, то не хоче.

Лідери світові країни не стоять на нашій стороні в цьому питанні. З нами Гондурас, Куба і Домініканська Республіка. Це як з Росією, Корея, Білорусь і інші в питанні проти України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе.

Ще буквально одна хвилина часу для пана Сергія Касянчука, оскільки австралійська діаспора – одна з найбільш потужних. І коли ми тоді зустрічалися із Віктором Івановичем,  з Ігорем Володимировичем, зокрема, були представники з Австралії…

Сергій, вам хвилину.

 

КАСЯНЧУК С. Я би хотів дуже коротко і підтримати абсолютно вашу точку зору. Тому що дивитися із політичної, і з економічної точки зору, що є на сьогоднішній день дуже ключове для України в тих умовах, в яких Україна сьогодні є. То нам не треба тренуватися і свою країну пхати в діру, а нам потрібно зараз виходити з тої ями, в якій ми є сьогодні. І самі ми не виліземо.

І якраз приїжджає на наступний тиждень, бо ми останні дні працюємо над приїздом делегації з Австралії, де вони, власне, хочуть говорити про двосторонні інвестиційні конференції, про гуманітарну і військову допомогу, про енергетику, про Інтернет, то, що ми хочемо. Все, що домовлявся Порошенко про  Ukraine today Australian. І вони це питання поставили в список, щоб зняти це питання. Тобто ми маємо дуже багато важливих питань, де вирішення на сьогодні і тими вправами, що вправляємося в СОТ, ми тримаємо свою країну від вирішення принципових питань, які на сьогоднішній день є. Я не спеціаліст по тому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Член комітету Іванна, ви давно хотіли сказати.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Хотіла трошки зреагувати на те, що говорив пан Тарас Шевченко, я хотіла просто сказати, що не потрібно, напевно, змішувати все-таки і політизовувати, і геополітизовувати економічні і технічні питання. Тому що точно так само, як ми, можливо, в не найкращій, там, компанії світових лідерів ведемо цей спір і намагаємося зрозуміти, як ми далі можемо вибудовувати свої експортні можливості. А ми з вами, я сподіваюся, разом визнаємо, що це є інвестиція всередину України, що це є, в будь-якому випадку це є  платники податків, які експортують, і з того ми, як країна, ми, як Державний бюджет, ми отримуємо кошти.

Але разом з тим я би хотіла просто звернути вашу увагу. Ви знаєте, там, Австралія судиться з Новою Зеландією за яблука, знову ж таки через фітосанітарні норми, які ввела пере собою Нова Зеландія, ну судиться, вибачте, веде суперечку, да. Чи там Австралія стосовно лососю, знову ж таки за нібито нормами здоров'я, які стосуються саме питання охорони здоров'я, веде суперечку з Канадою, Пушкірі з Сполученими Штатами, там, Корея по яловичині знову ж таки з Австралією, США по баранині з Австралією і так далі. Тобто є, або, там, ЄС по цукру з Австралією, а цукор, він так само може викликати там, як призвичаєння, і так далі. Тобто є. І це не означає, що ці країни перестають бути партнерами, і що ці країни  в якийсь спосіб псують свої, там, політичні, загальноекономічні чи, я не знаю, геополітичні, чи моральні, чи військові, чи ще які-небудь стосунки.

Тому я думаю, що ви просто, ну, намагаєтеся зараз змішати дві речі а, власне, і три речі, ще й площину оцього захисту, там, прав, захисту охорони здоров'я людей і боротьби з тютюнопалінням, яке ніхто, і, безперечно, Україна точно так само не оскаржує. І ми там, ми можемо, там, з гордістю вважати, що Україна прийняла кілька років тому закон, який регулює цю проблему. І, власне, я думаю, що всі там люди, які є тютюнопаліями, вони звикли до того, що є інші правила, і вони до цього абсолютно з повагою ставляться. Тому, я думаю, що просто тут є змішання якихось понять і змішання сфер. І я би казала, що не має зараз ітися, ну, принаймні, або принаймні ми маємо насправді дочекатися тих результатів і висновків, які ми отримаємо на цій стадії, вже після того повернутися до обговорення, якщо буде така необхідність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іванна.

Світлана Петрівна.

 

ЗАЙЦЕВА С.П.  Я хочу зробити деяку таку ремарку. Тому що мені так різонуло по вусі, зокрема у комітеті який називається у закордонних справах. Коли чомусь зневажливо називаються країни, я не звикла до цього. У СОТ я бачу 160 країн-членів, і ми якось ставимося одне до одного дуже поважливо, дуже чутливо. Тому що ми розуміємо, що є країни, які називаються developed countries, деякі їх називають  major player, а є країни, які називаються найменш розвинені країни і від того вони не менш країни. Не варто такими словами розкидатися, тому що на місті Куби, Гондураса, Домініканської Республіки, до речі, ще Індонезія є, за ними стоїть ще 33 країни, які є у цьому кейсі і вони всі чекають, що з того вийде. Тому що всім цікаво це. Не можна так зневажливо ставитися до країн у цьому комітеті. Я б дуже вас просила якось це врахувати на майбутнє. Немає значення яка вона країна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна,  ми вас почули.

 

ЗАЙЦЕВА С.П. До речі,  ще хочу трошки відповісти пану Косянчуку. Я дуже пишаюся з того факту, що мої співвітчизники допомагають будувати Австралію, там величезна наша діаспора. Вони будують вашу країну. Ви приїхали сюди будувати нашу країну.  Не треба політизувати те, що відноситься до сфери торгівлі. ….………….. Зважте на це. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, ви знаєте, я хочу сказати, що Австралія була одна з перших країн, які визнали український голодомор, парламент Австралії. І за це низький уклін. І тут, я вважаю, торгівля немає  жодного значення, тут має просто совість людей і парламентарів, які ухвалили це рішення. Багато інших прогресивних країн досі не визнали акт голодомору геноцидом. Тому зараз цю тему не перебивати і так далі.  Ні. Я маю на увазі…  Я реагую на Світлани Петрівни зауваження, як вона реагувала на Косянчука звернення і так далі.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Є один коментар і одне питання.

По питанню, почнемо з нього. Ні, спочатку коментар, вибачте. Я хотіла зняти напругу і сказати Світлані Петрівні, своїй тесці, я теж Світлана Петрівна, що саме тому, що ми – Комітет з міжнародних справ, а не економічний комітет, і говорячи про його політику, дуже часто Україна опинялася в таборі тих країн, які, наприклад, не визнавали незалежність Косово. І це були країни, ви знаєте, і так далі. Тому, говорячи про…  Я перепрошую, можна не перебивати. Дякую.

Був коментар, я хотіла зняти напругу. Тут не йшлося про неповагу, йшлося про геополітичні саме наші інтереси і про розуміння ролі України в міжнародній політиці. Це, щоб зняти якісь нюанси.   

Тепер про питання. Комітет має голосувати щодо чого, я перепрошую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет може, якщо ми зараз говоримо, ухвалити якусь рекомендацію, наприклад, відкликати цю справу, рекомендувати МЗС чи Міністерству економіки і так далі. Просто ми сьогодні це заслухали, можемо провести щодо цього питання окреме засідання. Це рішення, яке ми сьогодні можемо тут…

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Якщо можна… По черзі, пардон. Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І.  Для початку скажу, що ніколи в житті не палив і дітям своїм завжди забороняв. Персонального мого інтересу тут немає.

Але я хочу сказати таке, що ВВП України, подобається нам це чи ні, мені це не подобається, але це факт, більше ніж на 50 відсотків залежить від нашого експорту, деякі роки доходить навіть до 55-58 відсотків ВВП залежить від нашого експорту. Для порівняння, Сполучені Штати друга найбільш експортна країна в світі, там лише 15 відсотків ВВП залежить від експорту. Це перша теза.

Друга теза. Зовнішня політика України має максимально бути орієнтована на те щоби створювати умови для внутрішнього розвитку і для розвитку нашої економіки. І оскільки так вже склалося, що настільки ми сильно залежимо від зовнішньої торгівлі, що зовсім не є добре, але це є факт, ми маємо робити все в межах того інструментарію обмеженого, на жаль, який маємо для того, щоб сприяти нашій зовнішній торгівлі. І жодного кроку, жодної дії, яка би чинила шкоду зовнішньоторговельним нашим стосункам і можливостям експорту. Знову ж таки, так склалося, хоч це і не дуже добре, що тютюнова галузь в Україні займає велике місце. В тих країнах, які тут от згадували представники громадськості розвинених, тютюнова промисловість не займає, мабуть, і одного проценту не вносить внесок в ВВП країни. В Україні так історично склалося, що тютюнова галузь є важлива, є суттєва. Вона дає робочі місця, вона дає податки, наповнення бюджету і так далі. І тому ми повинні зважати, як би ми не ставилися з точки зору там особисто. А я сказав про свою позицію до тютюнопаління і до сигарет. Ми повинні зважати на те, що це є важлива галузь економіки  мікро України. Тому не треба до цього підходити, на мій погляд, максимально прагматично, максимально раціонально. І з точки зору саме прагматичних і раціональних, ми без сумніву повинні захищати свого національного виробника в контексті можливих експорт, це перше.

Друга позиція, це те, що зараз, дійсно, і це відмічає і G20  особливо на своїх самітах, є схильність до надмірного протекціонізму. Всі в світі знаходяться в стані кризи. Всі намагаються перекласти певним чином цей тягар кризи на інших. А відповідно вводити протекціоністські заходи. І вони в першу чергу знаходяться саме в сфері нетарифних. От застосовуються, всякі приводи шукаються, будь-які приводи для того, щоб запроваджувати нетарифні обмеження на імпорт товарів з інших країн, щоб підтримати власного  національного товаровиробника.

Тому часто, на жаль, аргументами щодо здоров'я, благородними і так далі приховується, в першу чергу, економічні причини і протекціонізм. І якраз G20 вже неодноразово закликав всі країни світу, в які входить Австралія в ці G20,  це саме не вдаватися до протекціоніської політики. Тому тут  так само я вважаю, що ми повинні закликати Австралію не вдаватися до цього.

І останнє. А все, добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ВОВК В.І. Да, не вдаватися до певної прихованої форми протекціонізму в такому вигляді.

Тому я підтримую цю скаргу, я взагалі підтримую будь-які дії збоку українського уряду в контексті захисту своїх торгівельних прав в світі, тому що ми надто сильно залежимо від зовнішніх торгів.

А, і останнє, що я хотів сказати. В зовнішній політиці є принцип взаємності. Наскільки я зрозумів, Австралія є третьою стороною в одній із скарг важливих для нас в сфері автомобілебудування. Правильно зрозумів вас, да? Тому я не думаю, що ми можемо виходити із якоїсь скарги, якщо Австралія відповідно на принципах взаємності не вийде із якоїсь іншої скарги щодо України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Ірина, у вас ще було питання. Я думаю, будемо завершувати.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Хотіла просто перед тим, як ми будемо приймати рішення, вислухавши всі сторони, все-таки звернути увагу на 116 статтю Конституції, яка каже, що забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки, організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи, віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України. І в повноваження Верховної Ради України не входить щодо надання доручень міністерствам іншим центральним органам виконавчої влади виконувати свої безпосередні повноваження. Як би так.

Тому от я прокоментувала це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми в принципі заслухали сьогодні, як називається ця справа.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я думаю, тоді, що ми заслухали. Тому що для багатьох представників нашого комітету, зокрема під час міжнародних перемовин, коли буде звучати саме ця проблема, дуже важливо, щоби ми розуміли, яка позиція України і як реагувати відповідно, що будуть закиди. І зрозуміти позицію України, навіщо нам саме ця справа.

Можна, так.

 

_______________. Наприкінці, якщо ми уже завершуємо. Тоді у мене прохання, якщо ми уже розглядаємо такі справи, то на одне із наступних засідань комітету зарезервувати слухання питання скарги угорських виробників м'яса на дії Української фітосанітарної служби, в ознаці якої,  в діях яких є ознаки корупційні. І в принципі тоді ми можемо заслухати це питання. Погоджуємося?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Внесіть, будь ласка, цю пропозицію голові комітету.

 

_______________. Да, я внесу. Це логічно буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Я прошу перейти до пункту  четвертого. Подякуємо представникам.

Колеги, ви також…  Володю, до речі, ми окремим питанням будемо розглядати про те, що дуже багато послів держав скаржаться на рівень корупції в Україні, що це заважає вести бізнес. Це так само питання іміджу України, залучення інвестицій. Я думаю, що рано чи пізно ми проведемо спільне засідання з антикорупційним комітетом. І подумаємо, на скільки ефективна антикорупційна політика допомагає Україні і в плані іміджу, і в плані залучення інвестицій.

Колеги, у вас також є розданий лист від члена нашого комітету Бориса Івановича Тарасюка щодо питання наступного, яке ми будемо розглядати. У зв'язку із зверненням до нас представників вищих учбових закладів, які займаються саме підготовкою і дипломатів зокрема. Я все-таки вважаю, що пункт 4 нашого порядку денного, питання відноситься до нашої компетенції, тому що практична діяльність системи органів дипломатичної служби з точки зору є кадровим потенціалу, традиційно забезпечується фахівцями, а забезпечення діяльності дипломатичної служби це і пряма компетенція нашого комітету.

Тому хотіла б зараз надати слово Валерію Володимировичу Копійці, директору Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. І запитатися чи тут є представник Міністерства освіти? Є. Чудово. Це ви, добре.

Можна вас попросити сісти за стіл, щоб просто, так нам було зручніше. Також і Миколу Андрійовича.

 

КОПІЙКА В.В.  Дякую за можливість озвучити і обговорити питання, яке для нас дуже важливе. На вашому комітеті я перший раз. Дякую за розуміння, що підтримали саму думку про потребу обговорити це питання. Спробую бути коротким і на основних моментах зосередитися.

Мова йде про якість підготовки фахівців в сфері міжнародних відносин, саме якість підготовки фахівців в цій сфері, чому і звернулися в ваш комітет. Справа в тому, що затвердження реформ в сфері освіти і реформа в переліку галузей спеціальностей, і галузей знань направлено сьогодні на скорочення кількості спеціальностей. В цілому це абсолютно правильна тенденція, оскільки на сьогодні більше 500 спеціальностей в Україні існує і потреби їх скоротити, привести їх до якихось стандартів    міжнародних. Безпосередньо, одним з прикладів береться міжнародні стандарти в галузі освіти, затверджені ЮНЕСКО. І це абсолютно вірно.

В чому є небезпека і чому ми забили тривогу.  Справа в тому, що під скорочення сьогодні попадає вся галузь знань "Міжнародні відносини" і всі спеціальності, які вона включає: і міжнародні відносини, і міжнародне право, міжнародні економічні відносини, міжнародний бізнес, міжнародна інформація, зовнішня політика, тобто все.

В чому виклики? Я буквально тезами. Перша теза. Сьогоднішній політичний момент, тобто ми скорочуємо цю галузь знань і ці спеціальності сьогодні, коли ну ми бачимо, що без якісної підготовки фахівця-міжнародника відстоювати інтереси держави і сфері дипломатії, і в судових системах світових, і міжнародних фінансових установах конче складно. Це перше.

Ми показуємо, що ну, таким чином, цей факт для нас не принциповий. Можливо, це й так. Це такий політичний момент.

Друга теза. Посилання на європейські стандарти. Вони ну не є повністю виправданими, оскільки ці ж галузеві… міжнародний класифікатор, він, по-перше, має рекомендаційний характер, раз. По-друге, він щороку змінюється, в нього вносять доповнення, зміни і так далі.

І відповідно досвід спілкування нас з колегами європейських вищих навчальних закладів говорить про те, що за останнє десятиріччя, в умовах глобалізації ті класичні юридичні факультети або економічні факультети, де існувало міжнародне право або міжнародна економіка, вони все більше приходять до думки, що той підхід, який існує у нас по комплексній підготовці фахівців міжнародників, де існує щонайменше три основні блоки: це міжнародний блок, загальноміжнародний блок, мовний блок і спеціальний блок є більш виправданим ніж підготовка там юриста міжнародника на юридичному факультеті Страсбурзького університету. Він більш вузький спеціаліст, скажімо, там по якимось окремими питанням ніж наш спеціаліст, який  знає дещо і історію, знає і економіку, і є фахівцем в міжнародному праві. Ну, останній приклад той же Микола Гнатовський, якого нещодавно обрали головою комітету Ради Європи з питань тортур, випускник інституту, да. Тобто юрист-міжнародник. В чому, це так, це такі загальні речі.

І конкретно, в чому суть проблеми. Справа в тому, що  тенденція іде до того, щоб надати самостійність вищим навчальним закладам в цій сфері, в тому числі і підготовки фахівців-міжнародників. Через що? Через пониження статусу спеціальностей, які сьогодні є, в статус спеціалізацій. Міністерство освіти, яке в принципі контролює якість освіти таким чином віддає на відкуп вищим навчальним закладам розробку навчальних планів, кадрове забезпечення по розробки тих чи інших спеціалізацій воно не втручається абсолютно.

Виходячи з цього, ну, як  приклад, да, будь-який виш відкриває спеціалізацію безконтрольну, будує свій навчальний план і видає через 5 років чи через 4, а потім іще через 2 диплом бакалавра, магістра по міжнародному праву, на свій розсуд, виходячи зі своїх можливостей кадрових, наприклад, так.

На чому ми наполягаємо і хотіли б, да, щоб нас почули. Мені здається, що оскільки Міністерство освіти видає бюджетні місця тим чи іншим вузам, особливо не профільним, які займаються підготовкою фахівця міжнародника, контролювало якість надання цих освітніх послуг через затвердження стандартів. І порушення цих стандартів веде до чого, до скасування ліцензій і так далі. Тому що таким чином просто, ну, получиться безлад.

Сьогодні, я просто приведу приклад і закінчу на цьому. На сьогоднішній день в принципі за ведення, наприклад, да, підняття статусу журналістики інформації до галузі знань, те, що робить зараз Міністерство освіти, є абсолютно виправданим. Життя сьогодні показує на скільки важливим є журналістика, інформаційні  потоки, інформаційні війни, це треба підтримувати і зберігати. А у нас сьогодні получається міжнародні відносини переводяться на формат навіть нижчий ніж архівна справа. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам дуже, Валерій Володимирович.

Зважаючи на те, що Олені Володимирівні треба йти на засідання Кабміну, прошу передати їй зараз слово для того, щоб почути позицію МЗС, які в принципі мають мати свою…  Да, бенефіціари. І оскільки наш комітет ініціював Закон про несення дипломатичну службу, будемо разом з ними розробляти цілу реформу дипломатичної служби під ті виклики які стоять перед державою. Тому якість кадрів саме в цій сфері є стратегічним резервом для держави.

Олена Володимирівна.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Не на Кабмін, не РНБО, але не важливо, куди треба бігти.

Ми цілком підтримуємо позицію і інституту, і дипломатичної академії. Дійсно, для системи Міністерства закордонних справ дуже важливо зберегти стійкий потенціал і зважаючи на наше постійне співробітництво з вузами, це дійсно є важливим. Оскільки всі зміни які пропонуються вони можуть негативно вплинути на систему підготовки кадрових дипломатів, оскільки фактично ці дві установи є кадровими кузнями, які постачають кадри до Міністерства закордонних справ, взагалі, до дипломатичної системи. Тому звичайно при опрацюванні цього проекту постанови Міністерством закордонних справ висловлені свої зауваження, які були направлені до Міністерства освіти і науки для того, щоб вони їх врахували при підготовці остаточної редакції, яка буде виноситися на засідання Кабміну. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. З вашого дозволу, задам питання.

Скажіть, будь ласка, може…

 

______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Просто, якщо тікає, можливо, якраз і представниця Міністерства освіти і науки теж нам відповість на це питання.

Моя особиста думка, що ця галузь знань і спеціальності вони є надзвичайно важливими, це не є секретом ні для кого, всюди написано,  я – одна із випускників міжнародних відносин, факультету міжнародних відносин. Так, одна з, я сказала, одна з, у нас тут є якась кількість.

Але моє питання полягає в наступному. Якщо ми, слідуючи логіці і там пропозиціям, які з самого початку висловлювала Світалана Петрівна, ми не можемо, дійсно,  приймати рішення будь-якого там комітетського з цього питання. Чи ми, розглянувши це питання і зрозумівши там весь спектр проблем, які на цьому зав'язані. Чи ми могли би отримати консультацію, скажімо, Міністерства закордонних справ України як депутати, члени комітету. Необов'язково це буде щодо того,  в якій ефективний спосіб наші, скажімо, депутатські звернення, і до якої саме безпосередньо структури зараз в конкретному випадку могло би допомогти для того, щоби особливо привернути цю увагу вже безпосередньо Міністерства освіти і науки і Кабінету Міністрів. Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ  О.В. Ну, я думаю, що існує така можливість звернення депутатського і комітетського до Прем'єр-міністр, до уряду з приводу важливості там збереження цих спеціальностей при реформуванні…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  (Не чути)

 

ЗЕРКАЛЬ  О.В. Ну, все рівно МОН – це частина Кабінету Міністрів. Бо це система органів виконавчої влади. Тому зазвичай це іде зверху вниз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, позицію МЗС ми почули. Я думаю, що позицію Міністерства освіти, будь ласка, а тоді – ректор Дипломатичної академії.

 

ФАРЯТЬЄВА О.С.  Доброго дні, мене звати Ольга Сергіївна Фарятьєва, я – головний спеціаліст юридичного департаменту. 

Як вже було зазначено, перелік розроблявся на основі міжнародної стандартної класифікації освіти. І в цьому переліку немає а ні спеціальностей, а ні галузі освіти міжнародні відносини. Звичайно, ця класифікація є рекомендаційною. І кожна країна в рамках своїх особливостей може змінювати і додавати свої спеціальності і змінювати перелік галузей.

Відповідно до нашої специфіки і у зв'язку з тим, що така спеціальність існувала в Україні досить давно, до першого варіанту переліку була включена спеціальність "Міжнародні відносини та регіональні студії".

Зважаючи на досить потужне лобі  від багатьох вищих навчальних закладів, вже в остаточний перелік були включені такі спеціальності, як "міжнародне право", а також "міжнародні економічні відносини". Оскільки стандарти вищої освіти та освітньої діяльності створюються для окремих спеціальностей, то ми не вважаємо, що не включення галузі знань міжнародні відносини ставить під сумнів якість вищої освіти.

Тому міністерство вважає, що воно дослухалось до рекомендацій вищих навчальних закладів та включило в перелік всі необхідні спеціальності, які були запропоновані.

 

КЛИМПУШ-ЦИНАЦАДЗЕ І.О. Можете уточнити, які саме є включені?

 

ФАРЯТЬЄВА О.С. "Міжнародні відносини та регіональні студії", "міжнародні економічні відносини" та "міжнародне право".

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Скажіть, будь ласка, а що таке регіональні студії? Ну, для тих, хто не посвячений в деталі.

 

ФАРЯТЬЄВА О.С.   Це, якщо студенти вивчають, займаються окремим питанням, наприклад, Європейського Союзу або Східних країн.

 

_______________. Це не Партія Регіонів і не області України, це регіональні світові об'єднання.

 

ФАРЯТЬЄВА О.С.   Тому, яким конкретно чином це ставить під сумнів якість освіти, я в принципі не почула.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я хотіла б ще дати слово ректору, якщо колеги не заперечують, Куліничу Миколі Андрійовичу, щоб почути позицію. Я думаю, що це буде якраз відповідь, Володю, Володю, відповідь на ваше питання, як ваші зміни ставлять під якість освіти.

Будь ласка.

 

КУЛІНИЧ М.А. Ну, в мене ситуація ще більш драматична. Тут не внесене в порядок денний наша спеціальність, по якій готує Дипломатична академія, - це зовнішня політика. Ми готуємо, на відміну від своїх колег, ми готуємо державних службовців в галузі зовнішніх відносин і даємо спеціальність "зовнішня політика". Це зовсім інше, навіть чим "міжнародні відносини". Це зовнішня функція держави, ми забезпечуємо систему підготовки державних службовців в сфері зовнішньої політики. Насамперед, для Міністерства закордонних справ – це кадровий дипломати, а також для інших міністерств і відомств. Зараз, якщо, я те, що почув, мене зовсім вивело з рівноваги, тому що, якщо навіть і після цього не внесено спеціальність "зовнішня політика", я зараз знімаю право набору, влітку не буде набору в дипломатичну академію по спеціальності "зовнішня політика". І, пробачте, я не можу готувати спеціалістів в сфері зовнішньої політики, майбутніх дипломатів, майбутніх працівників так званих спеціальної дипломатії, які працюють в міністерствах і відомствах, і під загрозою стоїть вся система підготовки, ну я скажу, візьмем малий сегмент, дипломатичної служби, кадрової підготовки дипломатичної служби.

Я би хотів би щоби це обговорення якимось чином в присутності працівника Міністерства освіти привернуло увагу на необхідність, ми займаємося державною справою. Одна справа, де може бути приватні вузи де, що, кому вони вчать, але якщо на нас є функція покладена державою готувати спеціалістів в цій сфері, в сфері зовнішньої функції держави, то я собі не уявляю, щоб більш, ну, скажімо так, ніщивного удару по дипломатичній службі, як ми отримали від МОНу, я просто  навіть не уявляв. 

У цьому році 20 років Дипакадемії. У витоків стояв, ми сьогодні проводили Удовенківське читання, Геннадій Йосипович Удовенко. Мені соромно сказати сьогодні було б, що на цьому ми припиняємо діяльність Дипломатичної академії. Я вибачаюсь за емоційність, але те, що я почув, мене зовсім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Саме тому наш комітет, коли ми отримали від вас листи-звернення, поговоривши з іншими членами комітету, Борисом Івановичем Тарасюком, Іванною і так далі, ми зрозуміли, що це питання потрібно на нашому комітеті розглянути, заслухати різні сторони, зрозуміти, тому що для нас важливим є саме підготовка і якість кадрів в дипломатичній службі, зважаючи на, як я вже говорила, виклики, які перед державою, і від нашої ефективної зовнішньої політики залежить захист наших інтересів.

Я думаю, що у Володимира Ігоровича є ще запитання.

 

АР'ЄВ В.І. Ну, по-перше, я хотів сказати, що я приблизно володію інформацією про рівень підготовки в Інституті міжнародних відносин.

І, ну, по-перше, я, да, я не буду вже, я не буду вже…  Я ж кажу, я трохи знаю, тому що я закінчував Інститут журналістики, міг спостерігати за деякими моментами безпосередньо. Я про… Ну, знаєте, я буду… Да, я про автопром, про виставку автопрому перед Інститутом міжнародних відносин, найкрутішим… Да, я  по суті, по суті… (Шум у залі)

Почекайте. Так я перепрошую. (Шум у залі) Я перепрошую. Перепрошую.. Іванна Орестівна! Я перепрошую, ще раз кажу, ну, я не можу ставити питання, якщо ще якісь…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Прошу коректно ставити питання тоді, під стенограму.

 

АР'ЄВ В.І.  Я ставлю питання так, як я вважаю за потрібне. Добре? Дякую. І я хотів би дізнатися одну просту річ.

Світовий порядок підготовки спеціалістів з міжнародних питань. Чи він сильно відрізняється від того, що запропоновано зараз Міністерством освіти і Кабінетом Міністрів? Тільки так от конкретно, по…

 

_______________. (Не чути) 

 

АР'ЄВ В.І.  Да. До вас. До вас.

 

КОПІЙКА В.В. Ми ж посилалися сьогодні на міжнародні стандарти, затверджені ЮРЕСКО. Да? Там і колега з Міністерства освіти відповідає, що там не має в переліку галузі знань "Міжнародні відносини". Немає. Але при всьому цьому це загально такий рекомендаційний характер мають ці стандарти. І в окремих державах, в першу чергу ті ж Сполучені Штати, в них є ціла низка законів, законодавчих актів, які підтверджують необхідність спеціальної підготовки в сфері зовнішньої політики, в сфері міжнародної інформаційної аналітичної діяльності і так далі.

Той же досвід Польщі, той же досвід Польщі свідчить, в них цілі інститути є в сфері міжнародних відносин. Наш партнер, там Вроцлавський університет, він повністю аналогічний Інституту міжнародних відносин, тому що готує фахівців в сфері міжнародних відносин і так далі.

Тобто ну, якщо ми говоримо про міжнародні стандарти і класифікацію, затверджені ЮНЕСКО, там його нема. Да. Але треба розуміти просто характер цього документу. Да, він просто є такий узагальнюючий, і він змінюється майже кожного року, туди вносяться зміни, доповнення і так далі. І є досвід окремих держав, де вони в якісь мірі пересікаються з тим досвідом, який є у нас.

 

АР'ЄВ В.І. Тоді у мене інше питання. Дякую за це. Ви трошки мені пояснили ваші деякі моменти, які я вважав за потрібні, підтвердили.

Скажіть, будь ласка, чи ви проводите підготовку спеціалістів дипломатів за регіональним принципом? Вивчення мов, наприклад, там, скандинавські? І скільки мов на сьогоднішній день вивчаються і у вас, і в Дипломатичній академії, кількість? І які, якщо можна?

 

КОПІЙКА В.В.  У нас до 20 мов вивчається, я не можу вам назвати точну цифру скільки, тому що кожного року вона змінюється. У нас є підготовка, у нас є спеціальність "Країнознавство", яка фактично на сьогоднішній день є так зване, ну, ми його розглядаємо як "Регіонознавство".

Тобто ми готуємо фахівців по регіонам Латинської Америки, вони вивчають іспанську мову основну, друга у них іде англійська мова, португальську мову – для Бразилії, друга мова – англійська мова. Південно-Східна Азія, вивчають китайську, японську мову. Хінді вивчають, вивчають фарсі. Це із таких рідкісних, японська мова. Це із рідкісних мов, які вивчаються. Скандинавська, шведська вивчається. Ну, англійська, німецька, французька, це звичайно, мови. Тобто, от те, що...

 

АР'ЄВ В.І. Ну, а норвезька, наприклад, фінська?

 

КОПІЙКА В.В.   Норвезька…

 

АР'ЄВ В.І. Угорська…

 

КОПІЙКА В.В.  Угорська вивчалася. Але, нажаль, вона не стала на стільки популярною, враховуючи,  специфіку регіону. Польська мова вивчається, із країн Східної Європи.

 

АР'ЄВ В.І. Норвезька, датська?

 

КОПІЙКА В.В.  Румунська вивчається. А?

 

АР'ЄВ В.І. Норвезька, датська?

 

КОПІЙКА В.В.   Датська вивчається мова.

 

АР'ЄВ В.І. А норвезька?

Ну, от у нас є проблеми в Норвегії, жодного немає дипломата, який говорить норвезькою мовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володю, колеги, я дуже перепрошую. Мені здається, що це те питання, коли взагалі послідники їдуть…

 

АР'ЄВ В.І. Чекайте, у нас є питання… У нас є питання в тому, що у нас, скільки я зараз зустрічав дипломатів, які не говорять мовою країни, в якій вони перебувають, і це, дійсно, проблема, і це проблема підготовки кадрів.

Вибачте, будь ласка, якщо ми зараз маємо нагоду проговорити ці питання і ми говоримо про якість освіти, то ми, напевно, маємо, кожен із нас, право - це поставити це питання щодо якості підготовки кадрів.

Я попрошу мене не перебивати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ігорович, я підтримую…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз.

Я розділяю вашу стурбованість і теж вважаю, що кожен український посол, в яку країну він би не їхав, він має знати хоча б на мінімальному рівні мову тої країні, куди він їде. Це повага до країни, його краще будуть сприймати і для іміджу держави.

Але я думаю, що це більш ваша порушена проблема знання мови в країну, куди їдеш, вона має ширшого поняття взагалі всієї дипслужби, і там… Не тільки мова, я маю на увазі, є ще інші питання і так далі.

Тобто можливо, ми окреме засідання проведемо щодо якості підготовки наших дипломатів…

 

АР'ЄВ В.І.  Ми 45 хвилин говоримо про тютюн.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію.

 

АР'ЄВ В.І.  А про профільні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Я не хочу говорити, я просто…

 

АР'ЄВ В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Я не хочу.

 

КОПІЙКА В.В. Я вибачаюсь. Хотів би просто пояснити, що ми працюємо в дуже тісному… в тісній співпраці з МЗС. І, як правило, реагуємо на ті заявки, які робить Міністерство закордонних справ щодо потреби там,  підготовки фахівців з цієї проблематики і так далі. Саме тому, 4 роки назад ми відкрили нову спеціальність "Країнознавство" і почали готувати фахівців в окремих регіонах.

На жаль, до цього державна політика була дещо інша, ми орієнтовані, ну більш орієнтовані на Західну Європу, на західноєвропейську інтеграцію. Я сам 20 років спеціалізуюсь по проблемам євроінтеграційних процесів. Розумієте? Сполучені Штати Америки, країни СНД от, ми на жаль, втратили те, що було Радянським Союзом завойовано, Близький Схід, Латинська Америка, Південно-східна Азія, на це незалежна Україна чомусь перестала звертати увагу. Ось останніх декілька років на це звертати увагу.

Ми підготували… Вибачаюся.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я хочу сказати 5 пунктів.

Перший. Дозвольте і вам, Валерій Володимирович, і вам, Микола Андрійович, висловити свою повагу і подякувати, що ви прийшли на наш комітет.

Друге. Хочу вибачитися теж за цю емоційність. Вона спричинена винятково тим, що всі ми дуже активно беремо участь в різних міжнародних наших подіях. Як ви знаєте, Володимир, він зокрема  віце-президент ПАРЄ. І ми просто дуже багато спостерігали, як ми програвали на міжнародних аренах, як наші посольства в багатьох випадках не справлялися з, свідомо –  не свідомо з багатьма завданнями. Тому так чутливо ставимося, тому що ми розуміємо, що це один з найбільших викликів сьогодні для країни.

Пункт третій. Саме виходячи з цієї проблематики, я особисто хочу сказати, що я хочу підтримати питання за змістом. І вважаю, що сьогодні взагалі посилення ролі і дипломатів, і якісної підготовки, і переосмислення цієї підготовки таким чином, щоб не мови, але взагалі рівень наших дипломатів були нашим, нашою зброєю на міжнародній арені.

Питання четверте. Я все ж таки зрозуміла сьогодні запит від і керівника ректору, і директора Інституту міжнародних відносин.  Я не зовсім зрозуміла з точки зору Міністерства освіти, я розумію, що є міжнародна певна, певні підходи, чому ми не можемо зберегти на відповідний запит, чи є якась проблематика і чи вона існує, наприклад, у фінансовому вимірі, що відповідно виділяються кошти, чи, можливо, це призведення до якихось, чи це, можливо, вимога Європейського Союзу, що ми не можемо цього робити і так далі. Я хочу зрозуміти - проблема чому? Тому що насправді, якщо є тільки рекомендаційні  міжнародні стандарти, і ми в праві, як країна, визначатися зі своїми підходами, розуміючи свою історію і свої, наприклад, майбутні потреби, то я хочу зрозуміти рівень проблематики. Бо от зараз я його не зрозуміла.

І на останок хочу сказати цей п'ятий пункт. Як я вже сказала, на самому початку я виступала проти того, щоб комітет ухвалював рішення щодо нашого звернення до міністерства про включення до постанови, це виходить за наші повноваження. Але, по суті питання, я підтримую за збереження спеціальностей, так, і я вважаю, що, можливо, ми можемо вирішувати це просто на інших рівнях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, я думаю, що комітет може це для обговорення колег надіслати звернення до голови уряду і також міністра з освіти свою позицію. Ми як комітет, який відповідає, можемо ось такий лист, тобто ми проголосуємо сьогодні, якщо буде позиція комітету, якщо більшість підтримають оцю ситуацію, тоді, я думаю, що ми в вправі направити.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні. Я…

 

ФАРЯТЬЄВА О.С. На наш погляд це питання більше прозорості і зрозумілості нашої класифікації. На даний момент немає жодної країни Європи, яка б суттєво відрізнялась по галузям відповідно до міжнародної стандартної класифікації освіти. Тому це питання впливає також на мобільність студентів і на зрозумілість, і прозорість нашої кваліфікації, саме в галузях.

Відповідно до того, що збереглись всі спеціальності то слід зазначити, що кожен університет може розробляти свої освітні програми в рамках кожної спеціальності і відповідно вони будуть акредитуватися. Тому питання того, що надається більша автономія і свобода вищому навчальному закладу і зберігається відповідність міжнародним стандартам.

Така позиція міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир, можна.

 

АР'ЄВ В.І.  І останнє. Я от хотів би підтримати саме цю позицію, тому що на сьогоднішній день, ми сьогодні працюємо по системі МІМО. І нинішня система підготовки дипломатичних кадрів повторює існуючу в Росії і в Радянському Союзі і фактично не змінювалася з того часу.

Ми ухвалили новий Закон про освіту, і в даному разі кожен ВНЗ може дійсно розробляти свої навчальні програми. Ось це я хочу…  Я буду голосувати, якщо ми будемо зараз голосувати, на підтримку позиції Міністерства освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іванна Орестівно.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я дуже коротко, колеги. Я хотіла би сказати кілька речей. Що не йдеться про конкретні вищі навчальні заклади, наскільки я розумію. Йдеться все-таки про галузь знань і про спеціальності. Якщо освітні програми будуть вироблятися окремими і будуть розроблятися окремими інститутами чи окремими вищими навчальними закладами, у мене є потенційно ще більше запитань до потенційної якості знань і тих фахівців, і тих кадрів, які будуть готувати фахівців у міжнародному праві чи в міжнародних відносинах, які ми отримаємо на виході. Дуже коротко ремарка, пане Володимире, вам, стосовно знання мов послів.

Я думаю, що в даний конкретний випадок, окрім того, що пан Валерій Копійка вже пояснив. В даному конкретному випадку, я думаю, що це би могло бути, якщо би країна могла дозволити собі зараз такі витрати, короткотермінові курси перед виїздом закордон після отримання агреману і якісне проведення цих курсів. Принаймні це би зараз тимчасово, ну, не видно цього. Тобто це би могло вирішувати, і так робиться і в інших країнах. Знову ж таки, можливо, там в Європейському Союзі безпосередньо так не є класифіковані ці конкретні спеціальності. Але все-таки я хотіла би повернутися до досвіду Сполучених Штатів Америки, мені здається, в цьому конкретному випадку ми трошки ближче стоїмо до їхньої класифікації, до їхньої стандартизації.

А моя пропозиція є наступна, що ми, взявши до уваги те, що ми сьогодні почули, ми помогли визначитися членами комітету, чи ми на основі там, якщо ми маємо там спільну і загальну стурбованість стосовно, ну, неякісної, потенційно неякісної підготовки фахівців у зв'язку з такими змінами в переліку спеціальностей і галузей знань, звернутися там зі зверненням чи з запитом до Прем'єр-міністра України з намаганням врахувати там нашу таку стурбованість і наші застереження стосовно неприйнятності таких дій сьогодні. Якщо колеги би підтримали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді що, ставити на голосування пропозицію Іванни? Чи в кого є інша пропозиція?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ми можемо взяти просто, взяти до уваги, і вже буде завдання чи ініціатива окремих депутатів, які можуть бути членами одного або іншого комітету, звернутися до прем'єр-міністра або ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді поставлю на голосування дві пропозиції. Так? Ну, крім того, що кожен… що ми запросимо міністра освіти. Але я говорила сьогодні із заступником, Інною Совсун,  щодо їхньої позиції. Зокрема, Інна попросила прийти вас сьогодні, саме пані Ольгу, головного спеціаліста юридичного департаменту.

Тому у нас зараз дві пропозиції. Перша пропозиція Іванни –  це від комітету направити лист на ім'я Прем'єр-міністра. Правильно?  І друга пропозиція у нас –  взяти просто до уваги ситуацію, яка склалася.

Хто за те, щоби від імені комітету направити лист до Прем'єр-міністра щодо ситуації, яка складається із реформуванням галузей і спеціальностей.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка стосується саме зараз щодо… як би це правильно назвати, реформування… Що? Перелік спеціальностей і галузей знань.

Хто за пропозицію Іванни Орестівни? Хто –проти? Хто утримався? Прийнято. Прийнято, все. Більшість від присутніх.

Тоді ми на другу пропозицію… вже вона відпадає автоматично.

Добре. Колеги, подякуємо тоді нашим шановним експертам: директору Інституту міжнародних відносин, ректору Дипломатичної академії, Олені Володимирівні, яка пішла, і також представнику Міністерства освіти Ользі Фарятьєвій.

Так. Колеги, переходимо до наступного порядку денного. У нас там далі ще є складні питання. Прохання, колеги, не розходитися. Пане Сергію, у вас реально 3 хвилини, максимум 5. Прохання дуже позитивно, конструктивно скажіть, що робите далі, а тоді вже ми будемо.

 

КАСЯНЧУК С.  Почну з позитиву. Так як ви просили, дякую, що запросили і дуже, дякую, що дали слово.  У нас була зустріч місяць тому. На жаль, ну, не було такого розвитку, скажемо, подій після тієї співпраці, якої ми сподівалися. То ми ще раз, можливо, на ширшому колі хочу повторити інформацію від Світового конгресу українців.

Нормально країна працює, вона допомагає своїй діаспорі, в нормальних умовах, коли все добре це все. Ми знаємо, яка ситуація на сьогодні в Україні є. Двадцять мільйонів українців ми маємо поза межами. Фактично світовий конгрес, який координує, прийняв рішення, що зараз тут в Україні важче, ніж нам там. І ми вирішили працювати в реверсному режимі. Тобто ми приїхали сюди, ми створили тут офіс. Тут ми працюємо кожен день для того, щоб можна було спільно з вами, спільно з Кабінетом Міністрів, спільно з волонтерами, з цілим суспільством задіяти цілий, скажемо, пласт української діаспори  за кордоном, щоб ефективно відстоювати інтереси України на сьогоднішній день. Ми як були тут, то ми розповідали на скільки успішно ідуть наші проекти, скажемо, по гуманітарній ініціативі. Аптечки, які роздали вже, 10 тисяч, натівські аптечки. 14 тисяч солдатів перепідготовлено. Тобто фактично армія по найновіших технологіях, по натівських, вона навчається. Це рятує життя і це дає нам можливість ефективно воювати.

Відповідно з тим, виходять нові питання: тактичної медицини, реабілітації, психологічної підготовки. Ми готові притягувати  і ми притягуємо сюди спеціалістів з цілого світу, щоб ми знову не придумували щось нового, а, щоб ми вже використовували найновіші ідеї, найновіші технології на сьогоднішній день. це нам нічого не коштує. Це ми можемо зробити дуже в швидкий час.

І тому ми тільки просимо про співпрацю. Тобто ми зараз приїхали допомагати. Так як був тут Євген Чолій і він казав, ми не просимо створювати ще якість додаткові державні органи, ми не просимо давати нам якісь додаткові гроші на розвиток діаспори, в цей момент ми готові прийти, ми прийшли сюди, щоб спільно з вами працювати по всіх тих питаннях. Це і військової допомоги, це і гуманітарної допомоги, це і питання лобіювання в світі разом з урядами. Бо знаєте скільки дав австралійський уряд, і дав канадський уряд. І зараз знову пішов лист знову до австралійського уряду. І тут ми говоримо за тютюн, який нам нічого не дає, а з другої сторони, ми зараз просимо реальну допомогу.

Тому я це питання підняв, що мусить бути трошки вище мислення і трошки вище розуміння, як ….…., щоб ми розуміли. Тому це є Комітет з закордонних справ, щоб розуміти трошки на вищому державному рівні, які питання і як вирішувати. Тому що делегація на наступний тиждень буде з Австралією і ми активно працюємо, і вони дуже багато питань, які вже почались з Президентом Порошенком, домовились там, вони приїжджають з конкретними пропозиціями. 10 є на плюс, одна є на мінус зняти тут проблему.

Наступне то, що тут згадували. Дипломати не знають мови. Ми зверталися, ми ще раз звертаємося. 20 мільйонів людей, які там родилися, виросли, знають мову, знають традиції. Їздив Андрій Парубій в Канаду, спитайтесь його, як його прийняли, там навіть посла немає. На якому рівні його прийняли, це робота діаспори. Ми можемо робити так по різних країнах, але ніхто нас не просить, ми місяць тут, ми ходимо, ну добре з Адміністрацією Президента почалося, МЗС почали, але дуже тяжко іде. Ми говоримо, незадіяних 20 мільйонів, які готові працювати, це є цей меседж.  Ми нічого не просимо для нас, ми готові працювати. Є багато конференцій, де взагалі немає делегацій з України. Вже Кабмін і вислали, дуже дякую вам, що вислали з Адміністрації Президента перелік заходів на 2015 рік у світі. Ми готові давати своїх людей, які голові узгодити свою позицію, поїхати і дати, представити позицію, Україну в світі.

Є різні міжнародні форуми. Ми готові їхати зараз на форум Східного партнерства в якості недержавної організації. Тобто ми просимо вашої підтримки, щоб максимально задіяти зараз цей ресурс.

Інформаційна війна, як згадують, ми не маємо часу, ми не маємо грошей і маємо купу проблем, але ми маємо мільйони українців на місці, які готові активно включитися, які готові робити… ну вони вже це роблять. Тобто все, що я говорю, воно вже робиться на певному етапі, але я би хотів, щоб просто наша робота була більш ефективна, щоб була та взаємодія. Коли ми робимо тільки то, що ми думаємо, то є одне, але коли ми взаємодіємо з Президентом, коли ми взаємодіємо з прем'єр-міністром, з Верховною Радою тоді ефективність зростає.

Тому я би дуже просив тільки співпрацю – це одне, що я прошу.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Я думаю, що Ігор Володимирович у нас як відповідальний взяв би за координацію, я просто, як бачу, що можна було би співпрацювати. У нас є делегації в ПАРЄ, ПАЧЕС, в ООН, в НАТО, і думаю, що в тих країнах, де світовий конгрес найбільш активний, Австралія, Канада, Німеччина, тобто я думаю, що ви могли би там під час, там офіційних засідань чи ПАРЄ в Страсбурзі, чи в Брюсселі.

А. Організовувати різні акції в підтримку України, мобілізувати ресурси, плюс я думаю в нас є міжпарламентські групи дружби і я думаю, що ці групи дружби, можливо, окремо зібрати голів груп дружби, співголів і сісти проговорити. Ви би дали список тих країн, де у вас найбільш активні представники і мають вплив на парламенти або є вже там українці члени парламентів, або мають друзів, які лояльні і які симпатизують Україні. Щоб просто посилити оцю мережу українства або українських патріотів на парламентському… посиливши міжпарламентську дипломатію.

Можливо, якщо Ігоря Володимировича немає, тоді Віктор Іванович, тоді Володимир.

 

ВОВК В.І. Що я хочу сказати. Я особисто займаюсь питаннями української діаспори, ми вже більше 30 років, хоча б тому, що мої батьки почали жити в Австрії з 83-го року. А в незалежній Україні я цим займаюся з 92-го року, як делегат першого форуму українців, Всесвітнього форуму українців, який був проведений в серпні 92-го року.

На жаль, я бачу дуже складну проблему. Вона наростає, я її бачу, подорожуючи по різних країнах. Це проблема розколу в українській світовій діаспорі.

При всій повазі до Світового конгресу українців, а з ними я почав контакти ще у радянські часи як старий антирадянщик і антикомуніст в середині 80-х років, привозячи літературу видану Світовим конгресом українців, в колишній ще тоді Радянський Союз. Тому я з повагою ставлюся до заслуг Світового конгресу українців, який високо тримав політичне представництво української незалежності в світі протягом того часу, коли Україна була складовою частиною СРСР. Але час змінився і світ змінився. На жаль, світовий конгрес українців живе в світі, в якому не хоче визнавати реалії, і претендує на те, на що він вже давно не може претендувати, а саме на представництво світової діаспори, яка, дійсно, налічує до 20 мільйонів. Я тільки глибоко сумніваюся, що ви їх представляєте, хоча б два мільйони з цих  20.

Світовий конгрес українців, дійсно, суттєво представлений в таких країнах як Канада в першу чергу, Сполучені Штати Америки, Австралія, ну, можливо, ще Німеччина, ще кілька. Це організація старої діаспори, яка, на жаль, дуже слабо інтегрує представників нової діаспори, нової хвилі, з одного боку. А, з іншого боку, намагається чомусь не хоче зрозуміти, що є  вже Україна, незалежна країна. І україноцентричність, так би мовити, необхідно. Що центром світового українства, вже 25 майже років є Україна. І з цією метою був проведений перший форум українців в серпні 1992 року, де було прийнято рішення про об'єднання всіх діаспор,  в тому числі і діаспор, які в колишньому Радянському Союзі. Був створений Українська всесвітня координаційна нарада, де ви, як Світовий конгрес українців, виступали як одна із організацій, засновників цієї координуючої структури, штаб-квартира якої знаходиться постійно в Україні, тут, в Києві, а не в Торонто, як штаб-квартира Світового Конгресу Українців.

Ви були Світовим Конгресом Українців в ті часи, коли був Радянський Союз. Розумієте?  Тому вам вже, я зустрічався з вашим керівництвом кілька тижнів тому, я був дуже здивований, я дуже був налаштований дружелюбно, зустрічаючись з паном Чолійом, я задав йому кілька питань і, на жаль, я зрозумів, що пан Чолій якраз є одним із тих людей, хто вносить оцей розкол в українців. Ви не хочете розуміти, що України, як держава, буде проводити свою власну політику щодо діаспори, власну її ці політику визначає парламент України, що парламент України прийняв Закон про закордонне українство, яке чомусь пан Чолій не хоче сприймати, що парламент України прийняв рішення про створення окремого органу виконавчої влади, який має опікуватися закордонними українцями. Ви розумієте, ви хочете сепаратно працювати з Кабінетом Міністрів, ігноруючи всі ті підходи, які закладаються всередині України, ви ігноруєте УВКР і так далі. Ви розумієте, я їжджу часто по закордону і я бачу ситуацію…

 

_______________.  У вас є регламент?

 

ВОВК В.І.  Так, я тому і просив, або не вносити це питання сьогодні, або раз ви внесли, моє заперечення, я буду заперечувати ті підходи, які є.

 

_______________. Ви заперечуєте. Може ще хтось виступить?

 

ВОВК В.І. Та, безумовно, ви виступите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  5 хвилин виступаєте…

 

ВОВК В.І.  Добре, я закінчую.

Тому я хочу сказати, що я вже давно пропонував комітету провести взагалі, розгляну питання, що відбувається з українською діаспорою у світі, провести комітетські слухання на цю тему, розібратися з тим, що ми будемо робити з удосконаленням законодавства, що ми будемо робити з тим, що уряд не виконує ні закони про закордонних українців, ні Постанови Верховної Ради, яка зобов'язала уряд створити окремий орган виконавчої влади по роботі з. Це серйозне, велике питання, ви розумієте, а у нас воно зводиться до якогось піару, в тому числі піару однієї із старих діаспорних організацій. Мене особисто це обурює, тому що ми повинні займатися системною роботою в цій сфері, на серйозній основі і не займатися профанацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, ми вас почули.

Ігор Володимирович як голова підкомітету організує нам окрему системну роботу і слухання. Але в даному випадку, на прохання людей, які вже докладають, відкрили Офіс, ми маємо виглядати теж конструктивно як комітет і шукати можливостей. Я підтверджу факт, що зустріч Парубія на дуже високому рівні в Канаді була організована, зокрема, Світовим конгресом українців. Тому ми не маємо шукати ворогів, а маємо шукати, де можливості об'єднувати. І українці не повинні…

Пані Ірина, вам слово.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скажіть, будь ласка, Уляна Супрун має відношення до вашого…

 

КАСЯНЧУК С. Так, вона є частиною нашого Офісу.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Так, я співпрацює з нею стосовно розповсюдження цих аптечок НАТівських. Зокрема, ми з нею багато частин, і я приймала активну участь в рекламі по телебаченню цього процесу.

Тому я вам хочу подякувати від України, якщо я є частиною цієї України. І хочу сказати, що ваш меседж "ставте задачі, ми готові підставити плече" ми почули. Я би хотіла після нашого комітету обмінятися особисто з вами контактами, мене дуже цікавить робота психологів, методичні рекомендації і позитивний досвід з психологічної реабілітації підтримки жінок і жертв насилля, яке зараз захлисне Україну, і вже воно є.

Більше  добавити мені немає чого. Ваша робота видна, вона потрібна. Будь-яка робота діаспори, яка є найбільшим зараз адвокатом України, є потрібною. Дякую вам за це, і будемо співпрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.

Володимире, вибач, будь ласка, що я…

 

АР'ЄВ В.І. Я хотів би сказати, що тут нам варто просто зараз надати всі контакти і список очільників груп дружби, для того щоб робити. Не чекати, поки хтось прийде, а просто, щоб секретаріат зараз підготував і надіслав всі контакти, в тому числі електронну пошту, мобільні телефони, щоб українці в тих чи інших країнах могли безпосередньо зв'язуватися з головами тих чи інших, ну відповідних груп дружби. І мушу сказати, я не знаю, чи в Страсбурзі, ці люди, які ходять весь час на акції, є членами Світового конгресу українців, ну я… Да, я не знаю просто. Із Парижу приїжджають. Але в принципі ми дуже добре співпрацюємо. Інша справа, що нам, дійсно, важливо дуже, а особливо в європейських країнах там, де є можливість, влаштовувати за допомогою нашої діаспори акції біля органів державної влади тих країн, де проживає діаспора. Тому що, особливо це стосується не певних країн таких, як Австрія, Італія, Іспанія, Угорщина, тобто в таких країнах нам, я думаю потрібно більш активно, щоб українська діаспора попрацювала. Греція там, я не знаю, наскільки вона велика. Ну, Греція, да, я розумію. Я знаю, там найтяжче.

А країни… Балканські країни, можливо, Сербія. В Сербії я знаю велика там українська діаспора є, русинська є. І в тих країнах особливо. Просто якби конгрес взяв це до уваги і показав ефективну роботу, маючи всі контакти і допомогу від нас, членів відповідних груп дружби, то я думаю, що можна було би тоді вже говорити про якісь результати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Колеги, я… Колеги…

 

КАСЯНЧУК С.  Чи я ще можу декілька, цей… Ну, про розділеність діаспори я як представник нової діаспори я скажу. Тобто не треба далеко ходити і дивитись ваш тридцятирічний досвід, я власне, прийшов і пройшов всі рівні діаспори, і приїхав сюди, щоб працювати.

Друге. Сьогодні не тільки діаспора об'єднується в цій ситуації, ми об'єднуємося з іншими громадами. І сьогодні якраз в світі вийшла спільна заява Світового конгресу разом із Всесвітнім конгресом кримських татар та з Асоціацією єврейських організацій та громад України. Тобто українці не тільки об'єднуються самі, а вони ще об'єднують інші громади навколо себе. І ми зараз будемо мати в Америці теж об'єднання з єврейською громадою, щоб звернутися до Обами і лобіювати інтереси України там. Тому що велика політика визначається, на жаль, у великих країнах. І ми тому тримаємо фокус, ми взяли Atlantic Council, який там проводить. Це є сотні тисяч доларів нам коштує. Але, щоб вони проводили в тих країнах роботу, де справді приймаються політичні рішення, де треба дуже важливо на сьогоднішній день лобіювати інтереси України, а не виясняти відносини між собою, хто краще виглядає і хто більше зробив. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, дякуємо вам.

І одне з досліджень Atlantic Council про один мільярд, який виділити Україні, потім другий на озброєння, це так само було фінансовано, зокрема, і зусиллями діаспори. Ви принаймні побачили сьогодні в комітеті бажання співпрацювати від окремих членів. Подяка. Ми все одно вам, дякуємо, від комітету за співпрацю. Ми за конструктивний і за єдність. Це головне.

Переходимо до наступного порядку денного нашого засідання - затвердження персонального складу постійних делегацій Верховної Ради України у органах міжнародних парламентських організацій українських частин двосторонніх, тристоронніх міжпарламентських інституціях. Колеги, в кожного з вас є в роздатках, зокрема табличка. І сьогодні нам, нарешті ми отримали уже від наших політичних партій, де не вистачало нам кандидатів, зокрема в постійну делегацію Верховної Ради Центральна європейська ініціатива, також в ГУАМ. І також ми можемо сьогодні сформувати ще міжпарламентську комісію зі співробітництва Верховної Ради та Національних зборів Республіка Білорусь і Республіки Польща трьохсторонню асамблею і разом з Литвою. Це критично важливо, тому що на минулому тижні ми з Борисом Івановичем Тарасюком зустрічалися в п'ятницю з послом Польщі. Поляки реально дуже хочуть бачити уже від нас сформовані  саме в Міжпарламентську асамблею.

От, тому я хотіла би, зважаючи   на те, щоб ми затвердили зараз в тому складі який був поданий політичними фракціями, зокрема, постійну делегацію Верховної Ради в Центральноєвропейську ініціативу, в ГУАМ, Білорусь і тристоронню Міжпарламентську  Асамблею.

Хто за те, щоб… 

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. По тристоронній ви озвучите прізвища, правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прізвища так, озвучу прізвища, які сьогодні надіслали нам "Блок Петра Порошенка". Ми б могли сформувати це раніше, але не було позиції саме фракції. Серед тих кандидатів, які вони надіслали нам на комітет, є офіційний лист…

 

______________. Ще немає, нам повідомили, лист іде…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Лист іде, але це вже узгоджене рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, з БПП – це, дійсно, узгоджене рішення фракції.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Підтверджуємо, що це узгоджене рішення. Фракція величезна і трошки була затримка в зв'язку з такою кількістю людей. Ми підтверджуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ті прізвища, які у нас є: це Барна Степан Степанович, Сабашук Петро Павлович і Яринич Костянтин Володимирович. Це мається на увазі Міжпарламентська Асамблея Верховної Ради, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. Ці три кандидати…  Третій – Яринич Костянтин Володимирович.

Тому я пропоную все-таки, щоб ми сьогодні завершили цю дискусію і ці чотири групи. Хто за те, щоб затвердити склад делегації в цих групах? Чотири: Центральноєвропейська ініціатива, ГУАМ, Національні збори Республіки Білорусь і тристороння Асамблея. Хто – "за"? Ігор Володимирович? Одноголосно.

Тепер дивіться, у нас тут є непроста ситуація з Міжпарламентським союзом, де 28 березня, 1 квітня у В'єтнамі відбудеться 132 сесія Міжпарламентського союзу. У нас не сформована делегація, тому що група "Воля народу" не надали свого представника. Також ми знаємо, що новостворена група "Відродження" також мають надати свого представника. І ми вирішили тоді, що комітет має рекомендувати трьох позафракційних членів.

Схожа у нас ситуація з групою "Відродження"  і позафракційним членом, де комітет має ухвалити рішення Міжпарламентської Асамблеї Україна та Республіка Польща і Україна – Литва.  

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді я пропоную, щоб комітет сьогодні відправив… проголосувати за те, щоб ми направили лист на групу "Відродження" про те, щоб вони оперативно рекомендували, на наступному тижні під час засідання комітету спробуємо це затвердити.

Хто за таке рішення, щоб направити у "Відродження", щоб рекомендували своїх кандидатів. По одному члену. Прошу.

Ще питання там по ОБСЄ. Ви бачили, що Писаренко написав на включення, а ми проголосували, що групи не беруть участь.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Хотіла запитати, а який порядок, колеги, може ті, хто більш досвідчений, зорієнтують. У нас були представники в інших групах, в інших делегаціях від групи ""Економічний розвиток", і яка зараз розформувалася. Що ми в такому випадку мали би в іншій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В ПАРЄ.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. В ПАРЄ, по-моєму, в ОБСЄ. Ні, не було? Але точно є в парламентсько… (Шум у залі)  Можна закінчу? І є ще точно так само, це, можливо, питання до колег з Комітету з європейської інтеграції. Але точно є представник "Економічного розвитку" в Парламентському комітеті Асоціації. Тобто, можливо, ми мали би там порадити колегам на це звернути увагу.

 

АР'ЄВ В.І.   Щодо Парламентської асамблеї Ради Європи є виключний перелік підстав для зміни делегації протягом сесії. І розформування групи не є такою підставою. Склад делегації може бути поновлений лише перед початком кожної нової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, а значить, не раніше січня 2016 року. І в даному разі може бути або добровільний вихід, або складання повноважень депутата, або смерть підставою для того, щоб… В даному разі під жодну з цих підстав представник "Економічного розвитку" не підпадає, і тому в даному разі нам доведеться для того, щоб щось змінювати, чекати нової сесії.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Можливо, ви нам нагадаєте про це перед закінченням 2015 року.

 

АР'ЄВ В.І. Я думаю, про це всі згадають в кінці 2015 обов'язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки ми отримаємо цей лист, я прошу подумати до наступного засідання, оскільки ми зараз все одно не можемо ухвалити рішення не маючи делегатів від "Відродження". Ми тоді, коли голосували, хто може входити, особливо міжпарламентські асамблеї, ми б залишили такий, як позафракційні. І ми думали тоді, що можливо, будуть якісь кандидати від комітету, які є англомовними, які розуміють цю тематику, мають якісь контакти, які могли би посилити, для того, щоб була оця включеність всього парламенту. І прохання подумати на наступне засідання про кандидатів в міжпарламентський союз, в міжпарламентську асамблею України та Республіки Польща і Сейму Литовською Республікою.

На наступний тиждень, щоб ми, нарешті, сформували вже, тому що, ну це вже так трохи горить насправді. Шкода, що не має "Відродження", щоб ми могли, можливо, вже б навіть сьогодні якихось кандидатів затвердили. Тому на наступний тиждень.

Так по цьому питанню, по ОБСЄ зразу, щоб… Я пропоную тоді написати на лист, зокрема, від "Відродження" про включення Писаренка в склад делегації, офіційної делегації…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Написати лист про те, що комітет ухвалив рішення, що групи не входять в офіційні делегації і в такий спосіб відмовити групі "Відродження" в склад входження в ОБСЄ відповідно до рішення комітету раніше ухваленого.

Хто за таке рішення? Одноголосно.

Так. Колеги, я думаю, що… Володя, там по групам дружби.

 

АР'ЄВ В.І.  Коротко. Шановні колеги, прошу затвердити протоколи організаційних зборів груп дружби з Республікою Сербія, керівник Вілкул, Демократичною Республікою Конго, керівник Чекіта і Йорданія, керівник Кіт.

Прошу затвердити. Все, все гаразд.

 

_______________.  Є всі протоколи, все…

 

АР'ЄВ В.І.  Все, все гаразд. Сербія, Конго, Йорданія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А наступні?

 

АР'ЄВ В.І.  І прошу, подані заявки на організацію груп дружби: Албанія, Алжир і Марокко. Я пропоную відповідно Албанія – Гопко, Алжир – Ар'єв, Марокко – Присяжнюк.

І у мене, правда, тут ще одне є питання щодо Курила. Ми маємо  визначитися окремо, тому що він є членом більш ніж… Виписався? Все.

Все, тоді питань немає. І там так само у нас буде питання щодо Павла Унгуряна. Нам теж треба буде ухвалити окреме рішення. Він обіцяв обґрунтувати, чому він має очолювати більше ніж є. Але це суто має бути на наш розгляд, на розгляд нашого комітету. В принципі там питання співпраці із релігійними громадами. Я думаю, теоретично ми можемо підтримати. Але коли буде лист, від його пояснення, тоді ми можемо приймати таке рішення ad hoc. Принаймні положення це не забороняє. Інша справа, що для цього ми маємо прийняти це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Володимире, ще таке питання. Там по іншим країнам, особливо мене зараз цікавить Африка.

 

АР'ЄВ В.І. Це приймається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, якщо ніхто не заперечує. Колеги, хто за те, щоб затвердити в такому запропонованого головою підкомітету координації по створенню груп дружби? Одноголосно.

Ще питання по африканським країнам. Як нам стимулювати інтерес депутатів до створення груп дружби.

І, Володю, щодо Румунії?

 

АР'ЄВ В.І. По Румунії, шановні колеги, у нас там треба буде визначатися так само, судячи з усього, як з Азербайджаном. Тому що у нас є два претенденти. Один – від фракції "Блоку Петра Порошенка", інший – від "Народного фронту". Причому, я, можливо, хотів би попросити от колег з "Народного фронту", поговорити із Бурбаком, який претендує, щоб він погодився на те, щоби були співголови. Оскільки саме проблема в тому, що він наполягає на тому, що він має бути одноосібним головою,  в той час, як кандидат від "Блоку Петра Порошенка" у нього є така перевага, скажімо, так як володіння мовою, да, він є етнічним румуном.

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І.  Він зовсім не проти на співголовування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную наступний раз, коли буде Юлія Володимирівна Льовочкіна, оскільки вона координувала це питання, заслухати окрему групу дружби з Румунією, щоб нарешті затвердити, хто буде. Бо там цю ситуацію якось вирішити.

 

АР'ЄВ В.І.  Я думаю, що ми вирішимо цю ситуацію. Єдине що, що мені потрібно бути, щоб, можливо, ви поговорили з… Щоб він, можливо, проявив  гнучкість в даному разі співголовування. Співголовування аж ніяк не принижує, а навпаки додає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Колеги, у нас ще декілька пунктів і дуже важливих, без яких нам дальше комітет не зможе рухатися. Про затвердження персонального складу Громадської ради при Комітеті у закордонних справах. У вас є перелік кандидатів поданих. Ось, чи є хоча б один, два кандидата, які викликають у вас питання, ви проти. Чи є хтось, кого б ви хотіли додати до списку наших кандидатур на членство в Громадській раді при Комітеті у закордонних справах.

Ми просто пізніше зможемо ще додавати, якщо будуть.

 

АР'ЄВ В.І.  Можна від мене одна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, що, Володя?

 

АР'ЄВ В.І.  Одна від мене пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Яка?

 

АР'ЄВ В.І.  Я просто не встиг підготувати, бо я багато там… Кирилл Єсин, я передам його резюме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, хто? Хоча б в двох словах, щоб ми…

 

АР'ЄВ В.І. Він спеціаліст з міжнародних відносин. Це мій помічник-консультант. І він достатньо фахівець із європейських питань, так і світових так само. Так що якщо ми зможемо це зробити, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Єсин, який зараз помічником на громадських засадах у вас, і ви його рекомендуєте…

 

АР'ЄВ В.І.  Да, да, да.

Я би…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно проекту рішення, яке…

 

ВОВК В.І. Ну я не знаю, як зараз. Просто раніше комітети Верховної Ради, от членам тоді, щось типу такого громадським радам видавали посвідчення помічників-консультантів комітету, принаймні в трьох… Почекайте, ну, дайте мені слово, що ви мене перебиваєте. Я, у всякому разі, в 90-і, початку 2000 років, як мінімум, в трьох скликаннях був, мав посвідчення помічника, ой, помічника, консультанта комітету. Чи є такий зараз зберігається. І тоді було обмеження по кількості по кількості, я не знаю як зараз, тоді було обмеження по кількості таких консультантів позаштатних з відповідними посвідченнями.

Тому, мені здається, що тут нам треба все-таки обмежити цю кількість, якщо залишаються такі посвідчення і такий статус, такий статус як консультанти комітетів на громадських засадах. То тоді нам треба обмежити і кількість членів цієї громадської ради, щоб нам було зрозуміло, кому ми можемо видати ці посвідчення.

 

_______________.  (Не чути)

(Загальна дискусія)

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги, ідея Бориса Івановича Тарасюка, який запропонував нам громадську раду при комітеті, що це склад експертів науковців, які допоможуть комітету взяти ті напрямки, там, по континентам, по НАТО і так далі, і посилять напрацювання комітету. От. І що ця громадська рада, відповідно до положення, яке ми теж довго ухвалювали, от, і про її діяльність зібрання, і так далі.

Тому я думаю, що там немає, на скільки я пам'ятаю, в положенні обмеження складу. Вони не будуть…Нормально

Колеги, тому пропоную вже сьогодні хоча б цей список затвердити складу, персонального складу громадської ради. Прошу.

 

АР'ЄВ В.І.  Моя пропозиція може бути врахована?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З пропозицією Кирила Єсина, консультанта-помічника Володимира Ар'єва.  Одноголосно.

Колеги, 8 пункт. Ми з пані Іриною розмовляли про те, наскільки важливим є саме економічно-торгівельне співробітництво і підтримка дипломатів, українського експорту, українських виробників на різних ринках світу. І зокрема, приводом для цього стало декілька статей, зокрема, одна із статей на "Українській правді" про становище українського експорту, динаміка за останній рік. Народилася спільна ідея про проведення круглого столу на таку попередню тему "Стан та перспективи економічно-торгівельного співробітництва, міжнародний вимір", не секрет, що більшість посольств в різних країнах, вони є адвокатами економічних інтересів своїх країн. І тому ми якраз і бачили економіка і зовнішні відносини, потім різні договори про зону вільної торгівлі з різними країнами і щоб наш комітет провів окремий захід для з'ясування тенденцій.

Я хотіла б надати ще слово Ірині Степанівні. Коротко для цієї ідеї, щоб ми погодились чи не погодились, що ми працюємо над такою ідею оскільки її не було в календарному плані де ви раніше пропонували перелік своїх заходів. Тому пропоную зараз пані Ірина коротко тоді Віктор Іванович.

 

ЛУЦЕНКО І.С.   Чесно кажучи чуть-чуть неожиданно. Но, я би могла більше сказати, мабуть, по другому пункту з цих трьох. Ну, але, власне, підтримую цю ідею і думаю, що обов'язково ми могли б це заслухати. Розуміючи, ну, стан сьогоднішній, ситуація дуже помінялась, ми втратили досить серйозний відсоток російського ринку, правда ж, нам треба завойовувати те, що навіть говорили із академії які готують дипломатів, те, що ми втратили ринки Латинської Америки, сходу і так далі. Тому цікаво було б розуміти на якій стадії зараз знаходиться Україна в цьому напрямку і яка підтримка, і якими дипломатичними службами надається? Ввважаю, питання дуже актуальне. Ми збираємося робити реформи, нам потрібно змінювати напрямок завоювання цих зовнішньоекономічних ринків. Тому пропоную колег підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги! Віктор Іванович хотів слово ще.

 

ВОВК В.І. Я хочу нагадати Ганні Миколаївні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж з вами говорили…

 

ВОВК В.І. Ми говорили на цю тему. Я просто повторю ту думку, яку я висловив вам особисто, про те, що я, повністю підтримуючи необхідність обговорення цього питання, але воно суттєво виходить за межі компетенції нашого комітету. І я пропоную це організувати як такі спільні міжпарламентський… міжкомітетський круглий стіл чи міжкомітетські слухання, як ми це робили по Міжнародному кримінальному суду з вами. Як міжкомітетський.

Тим більше, що я можу сказати, що є парламентське представництво при Світовій організації торгівлі. Раз на рік збираються представники парламентів. То розпорядженням Голови Верховної Ради  пана Гройсмана в лютому місяці таке міжпарламентське світове зібрання при Світовій організації торгівлі проходило. І туди був делегований голова Комітету з промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк. Тому, мені здається, як мінімум, з комітетом, який очолює пан Галасюк, можливо, ще якийсь комітет, який займається теж економічною політикою, щоб ми це провели як спільні міжкомітетські такі слухання на цю… Я попередньо говорив з Віктором Валерійовичем Галасюком. Він повністю це підтримав і готовий теж підключитися до проведення таких слухань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, справді, я вважаю, що це було навіть логічно. Ми як дипломати можуть допомагати українським виробникам, плюс вони, як в СОТ, краще представляти наші інтереси, і як експорт, що завойовувати нові ринки. Як ви вже сказали, Латинська Америка, Західна Африка,  арабський світ і так далі.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міжкомітетські.

Колеги, тоді ставимо на пропозицію про те, щоб спільно із Комітетом з питань промислової політики та, можливо, із Комітетом з питань економіки парламенту провести круглий стіл на приблизну тему "Стан та перспективи економічно-торгівельного співробітництва, міжнародний вимір". Хто за таку ідею? Добре. Тоді будемо готувати до такого заходу.

Колеги, на минулому засіданні ми проговорювали і заслуховували і Міністерство юстиції про те, як вони зараз відстоюють інтереси України в плані компенсації збитків заданих Російською Федерацією під час анексії і окупації, анексії Криму і окупації сходу. Тоді ми вирішили провести, оскільки мало було інформації і мало часу, і рішенням комітету провести слухання. Комітетські слухання, так, де запросити на рівні міністрів, щоб зрозуміти стратегію  держави і захисту національних інтересів. Пропоную дату, щоб ми сьогодні затвердили, це 8 квітня, цих комітетських слухань.

Будь ласка, це якраз… Восьме квітня, це не … Це пленарний тиждень. Пленарний тиждень, ми дивилися, пленарний тиждень, так. Після обіду, я думаю, що ця тема, вона варта. Це середа, так, вона варта уваги.

А, хто за те, щоб затвердити 8 квітня? Одноголосно. Дякую, колеги. Одноголосно.

Колеги, і також хочу поінформувати, що до комітету надійшли численні звернення, уже біля 30, список у вас є, від обласних, районних, міських рад щодо підтримки нашого звернення прийняте про визнання Російської Федерації державою агресором. Тобто ця інформація у вас є. Під час різних коментарів можете надавати.

Тепер, колеги, ще одне питання на пункті порядку денного у нас, це про участь членів комітету в однорічному проекті щодо обміну досвідом з Японією. Це з 20 по 30 квітня 2015. У нас є можливість одного представника від комітету відправити в це офіційне відрядження для вивчення досвіду Японії.

Хочу відразу подякувати Світлані Заліщук за участь в дуже відповідальній конференції ООН в Нью-Йорку присвяченій правам… І пані Ірині також. Я  ще досі не можу, що пані Ірина член нашого комітету. Подякувати і ще також іншим жінкам - депутатам, пані Ірині Геращенко, пані Марії Іоновій, на високому рівні представництво України теж на такому поважному заході.

І хочу зразу сказати, що в кого є готовність поїхати в Японію, будь ласка. Я знаю, що…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, там цілий тиждень, 10 днів, колеги, 10 днів часу.

 

______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І.  Можна? Я хочу в зв'язку з цим поставити питання. Воно у нас виникло на фракції, на засіданні. І мені задавали це питання, я не міг відповісти на нього. Як у нас, взагалі, формуються… Давайте розберемося, може ви уточните, нас поінформуєте. Як у нас взагалі формується оці міжнародні поїздки і представництво, зокрема, фракцій в першу чергу. Тому що на минулому тижні в НАТО їздила делегація депутатів Верховної Ради аж 13 чоловік. І серед цих 13 людей не було жодного представника Радикальної фракції. Тим більше, що ми маємо так само трьох, як мінімум, представників батальйонів добровольчих. Мені сказали, що це по принципу в основному тих, хто воював в АТО.  У нас, наприклад, в фракції є троє людей, які воювали в АТО. Але тим не менш жодна людина не потрапила…(Шум у залі)

 Я просто кажу, давайте і інші. Тому, якщо є інформація, що вже підписано розпорядження, вже відправляють депутатів, то як взагалі працює ця система відправки депутатів? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу!

 

ВОВК В.І. Бо мені задавали це питання, я не міг відповісти на нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я просто відкоментую. Дивіться, комітет жоден… Відповідаю. Всі офіційні делегації, які є і які затверджені членами нашого комітету в НАТО, в ПАЧЕС, ОБСЄ, зараз буде ГУАМ і так далі, всі, хто їдуть додатково депутати, вони їдуть або за свій кошт, або, наприклад, щодо НАТО я знаю, що представників тих батальйонів запрошувала офіційна сторона особисто. Тобто це або приватні контакти спрацьовують, що їдуть. А зараз в Японію. Тобто до нас прийшло…

 

ВОВК В.І.  Наскільки мені відомо, це представництво НАТО в Києві… Я думаю, що ми могли би пояснити представництву НАТО, що вони мали б…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, ми можемо про це звернутися, але станом зараз я кажу, я про це… ми тільки те, що стосується офіційної делегації, ми відправляємо. От і все. Навіть зараз нам потрібно зрозуміти, хто поїде в Міжпарламентський союз, В'єтнам. І як буде прийматися рішення і так далі. Тому на це я не маю питання.

Але я знаю, що одну людину від комітету, якщо Світлана Петрівна уже включена, то  я думаю, ще когось, у кого є бажання, ми від Комітету у закордонних справах, це було б доречно. Знаю, що пан Присяжнюк не може, Іванна не може, я просто не можу 10 днів фізично перебувати, тому я автоматично не можу. Якщо є хто, в кого є бажання, подавайте. Якщо немає кандидатів, значить, ніхто більше з комітету з 20 по 30 квітня.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони хочуть, можливо, широке представництво парламенту для того, щоб в сфері інновації, освіти знайти можливості для подальшої співпраці, вивчити цей японській досвід, принести сюди і розбудовувати міжпарламентську, наскільки я розумію, мета цього 10-денного…  Просто, взагалі…

Якщо  Світлана Петрівно там буде, то від комітету достатньо… Але якщо ще хтось хоче, Ігор Володимирович, є можливість ще одного члена.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, тоді все. Це питання…   

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, я вважаю, що підтримує повністю ідею прозорості, хто і як делегує від імені українського парламенту прислати. Але в той же час, як правильно говорить Світлана Петрівна, є багато поїздок, які відбуваються на приватній, на двосторонній…

 

_______________. На двосторонній це як?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, от є різні фонди: Бьолля, Еберта, потім NDI, республіканські інститути і так далі, вони співпрацюють з різними комітетами, міністерствами. От ми їздили з Іванною в Стокгольм на минулому тижні разом із Дмитром Шимківим з Адміністрації Президента і так далі. Це було   урядове запрошення на рівні контактів з послом Швеції по тих напрямках, які цікавили. Тобто це за кошти…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ознайомча поїздка, яка запланована була орієнтовним планом за рахунок …………… Куди увійшло 8 членів делегації, офіційних делегацій… Там сплачували в основному НАТО. Там НАТО ………….. А інших 5 членів, це справді особисто запросили. Ті, ……….. Іванна ………. Мені пояснила як керівник постійної делегації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу ще зараз порушити одне питання…

 

ВОВК В.І. Якщо ми не маємо, по квоті квоті не отримали, так вийшло, що ми по квоті не отримали представництво делегації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте звернемося в НАТО…

 

ВОВК В.І. Наша фракція взагалі не буде до цього мати жодного відношення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, я думаю, що треба поговорити з НАТО напряму, поговорити.

Колеги, я хочу ще поінформувати, тобто звернутися до НАТО  і з'ясувати ситуацію. Я хочу ще вам сказати, що на цьому тижні у нас була дуже відповідальна зустріч зі спікерами країн Північної Європи та Балтії з нашим комітетом. Дехто захворів, не зміг бути присутнім. Поважна причина і так далі. Але  я хочу подякувати двом членам нашого комітету: Іванні Орестівні, якої немає, і Володимиру Ігоровичу за присутність  із спікерами парламентів країн Північної Європи  і Балтії.

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги, я прекрасно розумію, але коли є офіційна делегація і сидить 3 члени комітету і 15 офіційних представників, тому велике прохання  просто хоча б есемескою попереджувати, що вас не буде. Але там порушувалося питання Стамбульської конвенції і  ратифікації Римського статуту.

Тому я хотіла би в переході до того, знаючи, що пані Ірина  нас  займається ратифікацією Стамбульської конвенції, а наш комітет активно просуває ратифікацію Римського статуту, тому щоб ми сьогодні так само  розглянули. Оскільки ще 5 грудня на нашому комітеті було затверджено структуру Комітету у закордонних справах, де у нас  є два підкомітети як з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням  Україною міжнародних  зобов'язань, немає голови підкомітету. І я хотіла б запропонувати, щоб пані Ірина очолила підкомітет з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною     міжнародних зобов'язань. Знаю, що пані Ірина не заперечує, і це її зацікавлення –  ратифікувати Стамбульську конвенцію.

Колеги, якщо підтримується таке рішення, хоча в нас  не було сьогодні його в порядку денному, але думаю, що  важливо. 

Давайте голосувати за те, щоб головою  підкомітету з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов'язань стала пані  Ірина. Всі – "за"? Всі – "за". Одноголосно. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир, питання.

 

АР'ЄВ В.І. Ні, я – "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ти – "за".  

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я, до речі, стосовно тієї Стамбульської конвенції  зустрічалася о 10 ранку в Раді Європи. Тому не змогла прийти, бо я зрозуміла, що за годину я просто не встигну, от як би пояснення.  Але я надолужала, зі Світланою в обід ми теж  говорили зі спікером.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чудово, чудово.

Колеги, тут у нас є ще таке питання від Лук'янчука. Це ми всім роздали, так? Запланувати проведення до кінця 2015 року закордонного візиту представників делегації депутатської групи   Верховної Ради з Литовською Республікою, а також прийому в Україні представників делегації, групи міжпарламентських зв'язків Сейму Литовської Республіки з Україною в рамках затвердженого вами орієнтовного плану.

 

_______________. Вирішити комітет має. У нас п'ять візитів заплановано. Один візит ми вже віддали Борису Івановичу Тарасюку до Польщі на тому засіданні. Тобто залишилося чотири візити. Ми маємо визначитися…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас в рік… (Вимкнено мікрофон)

Колеги, тоді…

 

ВОВК В.І. Так дальше не можна робити. Якщо у нас десять всього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас лист прийшов 5 березня, ми маємо відповісти впродовж… Маємо ще час на наступний…

Колеги, наступний тиждень, він комітетський. Тому я пропоную в середу. Можемо просто зробити, не знаю, на дванадцяту чи на другу. Давайте просто з'ясуємо, і я прошу вас переглянути наш план комітету. Тоді, зокрема, було дуже багато, і у Іванни була пропозиція зустрічі з послом США і Томбінським провести. У Світлани було декілька пропозицій. Потім у Юлії Льовочкіної були пропозиції щодо переселенців і так далі. Тобто просто перегляньте план нашого комітету пропозицій і до порядку денного. Щоб потім не було під час засідання комітету зауважень. Надсилайте мені раніше, щоб ми могли проговорити. І ми тоді почнемо відповідно готувати з комітетами, з двома комітетами – економічний і підприємництва – оцей окремий круглий стіл. Паралельно вже розроблений графік, не графік, а програма наших комітетських слухань на 8 квітня. Теж долучайтеся для того, щоб надати пропозиції, кого ще запросити. Ваші пропозиції враховані.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, це ваше включене питання. Кажу, можливо, ви хотіли, ви мені говорили, щоб включити СБУ. Це ми запросили.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є. Це є.

Все, колеги. Дякуємо за засідання. Тоді наступний тиждень у нас засідання комітету. Я пропоную 14 година. 14-а, і всім надішлемо. Дякую.