Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

25 грудня 2014, 16:01

Стенограма засідання комітету 05.12.2014

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 5 грудня 2014р.

Засідання веде  Голова Комітету

Гопко Г.М.

 

ГОПКО Г.М.  Доброго дня усім, шановні колеги! Дуже дякую, що так оперативно всі зібралися. Хотілося б усім побажати гарного настрою і плідної роботи. В нашого комітету дуже багато викликів,  нам дуже багато потрібно спільно зробити разом із Міністерством закордонних справ, разом із Радою національної безпеки і оборони, разом із новоствореним Міністерством інформації. От я думаю, що дуже важливо для того, щоб  на всі ці загрози, які стоять перед Україною, ми могли якось достойно відповідати, нам потрібна сильна співпраця всередині країни. І я думаю, що від позиції нашого комітету і від ефективності нашої роботи дуже багато чого залежить.

Сьогодні в нас із вами перше засідання. На порядку денному є три ключові питання, у вас є порядок денний. Якщо є бачення додати ще якісь додаткові питання, які  хотіли б розглянути сьогодні, будь ласка, кажіть.

 Я пропоную перейти до розгляду першого питання, це про утворення підкомітетів Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я перепрошую. Я щось не можу знайти порядок денний.

 

БОГДАНОВА В.О. Борисе Івановичу, на самому початку списку.

 

ГОПКО Г.М.  Якщо немає зауважень до нашого сьогоднішнього порядку денного, то пропоную відразу перейти до розгляду першого пункту. Давайте проголосуємо.

 

ЗАЛІЩУК С.П. В мене є пропозиція до порядку денного, з вашого дозволу, про процедурні моменти роботи нашого комітету, про їхню відкритість, наприклад, про відкритість протоколів, стенограм і так далі, про співпрацю з журналістами, наскільки ці наші засідання будуть відкритими для людей. Прошу розглянути.

 

ГУЗЬ І.В. Давайте  включимо четвертим пунктом чи в "Різному". Четвертий пункт –  відкритість роботи комітету.  Світлана озвучила.

 

ГОПКО Г.М. Можливо, тоді в "Різне" ще варто додати відразу поточні заходи, які будуть. Зокрема, я знаю, що Іванна організовує в Брюсселі захід, можливо, у когось ще є якась додаткова інформація про відвідування членами нашого комітету міжнародних заходів чи, скажімо, в середині країни  є  якісь делегації, співпраця з представниками посольств, делегацій в ПАРЄ і так далі. Якщо будуть у когось повідомлення для обміну інформації, ми поговоримо також.

Тож якщо немає заперечень, тоді голосуємо за такий порядок денний на сьогодні. 

Одноголосно. Всі – за. Тому я думаю, що не потрібно далі голосувати.

Отож, перший пункт порядку денного -  про утворення підкомітетів Комітету Верховної Ради України у закордонних справах та обрання їх голів. У вас також є перелік підкомітетів, які були в минулому скликанні. В кого є пропозиції щодо підкомітетів зараз?

 

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я хотів сказати, що не мав можливості ознайомитися раніше з порядком денним, але, на перший погляд, утворення підкомітетів за схемою, яка була в попередньому скликанні, потребує обговорення. У мене, наприклад, виникає питання, а чи не варто мати підкомітет з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби. В мене викликає сумнів наявність тут підкомітету з питань євроінтеграції. Адже ми маємо цілий комітет, який займається євроінтеграцією. Навіщо тоді?

 

ІЗ ЗАЛУ. Європейська і євроатлантична інтеграція.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Чекайте, я ж не сказав про євроатлантичну, я сказав про європейську. У нас є окремий комітет, який займається європейською інтеграцією, то для чого Комітету в закордонних справах дублювати?

 

ГОПКО Г.М. Дуже дякую, колего.

У кого які ще є пропозиції? Мені здається, можливо, питання контролю дипломатичної служби, воно не входить в загальне відання нашого комітету. Входить?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Входить.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Чи не можна нам роздрукувати предмети відання, щоб вони були просто перед очима?

 

(Іде загальна дискусія)

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я хотів би уточнити пропозицію свою. Я маю на увазі формулювання, яке звучить наступним чином:  законодавче забезпечення і контроль за діяльністю дипломатичної служби або зовнішньополітичного відомства. В будь-якому разі, це функція Регламенту і парламентського комітету – здійснювати контроль.

Більше того, хочу сказати, що я був одним із авторів діючого нині Закону про дипломатичну службу. Він формувався і опрацьовувався саме в цьому комітеті. І хто, як не наш комітет, повинен перевіряти виконання цього закону в порядку парламентського контролю? Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я хочу підтримати пропозицію Бориса Івановича з огляду на проблеми, які у нас були раніше щодо роботи взагалі в зовнішньодипломатичній службі, міністерстві, наших дипломатів ззовні щодо посилення їх ролі, щодо контролю за здійсненням ними функцій, щодо того, що відбувалося на міжнародній арені через ненормальну роботу посольств. І ми знаємо, яку роботу вели посольства під час Євромайдану. Я думаю, що це дуже хороша пропозиція, дуже потрібна пропозиція.

Більше того, я пропонувала б, щоб Борис Іванович якраз очолив цей підкомітет з огляду на те, що він займав такі посади в зовнішньополітичній службі України і грав таку роль. Тому я прошу розглянути цю пропозицію.

 

ГОПКО Г.М. Володимире Ігоровичу.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги! Давайте, я хотів би так само підтримати пропозицію щодо контрольного підкомітету за дипслужбою, тому що це, дійсно, у нашому віданні. Але я просив би все ж таки питання євроінтеграції і євроатлантичного співробітництва залишити з тим самим формулюванням. Тому що в питання відання Комітету із закордонних справ так само входять питання європейські. Просто у нас набагато ширше коло, так, ніж у Комітету з питань євроінтеграції.

Ну і відповідно я хотів би запропонувати. За певною традицією, яка склалася, що спочатку там пропонувати на голів підкомітетів тих членів комітетів, які не мають зараз посад поки що, не є ні головою, ні заступником, ні секретарем. А вже потім все інше.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В. Можна?

 

ГОПКО Г.М. Так, Юліє Володимирівно.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.  Ще раз добрий день усім членам комітету. У мене, по-перше, одне зауваження, а по-друге, питання.

Я почну з питання. Бо я не знаю, як інші члени комітету, я  перший раз є членом цього комітету. В попередніх скликаннях я була  спершу в Комітеті з питань правосуддя, а вдруге була в євроінтеграційному комітеті. Тому хотілось би дізнатися, які вже традиції в цьому комітеті мали місце і які підкомітети існували в попередніх скликаннях? Це питання.

Далі – щодо складу комітету. Я всіх нас хочу поінформувати про існування такого закону, як Закон "Про комітети Верховної Ради України". І є така стаття 34, підпункт 4, яка каже, що в комітеті, який налічує в своєму складі не більше десяти осіб, а ми є комітетом з десятьма особами, обирається один заступник голови комітету і все. А зараз ситуація дуже смішна, коли ми маємо шість начальників на чотири простих членів комітету. Це по-перше.

А по-друге, ситуація також виглядає незрозумілою, оскільки ми всі так ратуємо за економію коштів державного бюджету і таке інше. Як ви знаєте, там ці посади,  до речі, ця стаття не фінансується з державного бюджету. Ця стаття тут прямо і каже, що в межах коштів, передбачених кошторисом Верховної Ради. Тому взагалі існування там першого заступника, трьох просто заступників -  мені це незрозуміло.

Далі ви ще постворюєте там голів підкомітетів і таке інше. І солдатів не буде, а будуть тільки генерали. Тому мені це дивно. Я би пропонувала, щоб ми як комітет внесли пропозицію і сказали, що нам достатньо там голови і заступника.

Я взагалі, до речі, хочу зазначити, що ні я, ні Сергій Миколайович Ларін не претендуємо на будь-які посади. Бо вже вчора все стало ясно з законністю і з підходами до законів і Конституції України, взагалі там парламентських традицій, це все решта, як було, це порушено вчора голосуванням більшості. Просто мені персонально смішно - чотири солдати, шість генералів.

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги, я не думаю, що ми можемо міняти рішенням комітету Постанову Верховної Ради, і в даному разі поки що Постанова Верховної Ради діє, то ми будемо діяти в межах цієї постанови. І я думаю, що питання щодо того, що хтось отримає на сто гривень більше, а це зараз з нашими статками різниця в сто гривень, Юліє Володимирівно,  для вас сто гривень, я розумію, що, може, це просто не гроші або навпаки великі гроші. Але в даному разі я впевнений в тому, що якщо рішення прийнято, то нам діяти треба в межах цього рішення.  І хто знає, що може бути.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В. Ви усвідомлюєте, що воно незаконне, це рішення? Я вам тільки що зацитувала статтю.

 

АР'ЄВ В.І.  Ви можете, у вас є право, як учора заявила ваша фракція, подавати в суд і в суді оскаржувати це рішення. Тому давайте, поки воно існує, діє, може, в нас комітет розшириться. І в даному разі я пропоную просто діяти в межах Регламенту і існуючої постанови. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Дуже дякую, Володимире. Я думаю, що і справді, можливо, ще приєднаються до нас позафракційні депутати, до нашого комітету.

Юліє Володимирівно, щодо переліку підкомітетів, які були в минулому скликанні, вони є роздані в документах. Подивіться, будь ласка, у вашій папці, там є список підкомітетів.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми їх обговоримо сьогодні додатково.

 

ГОПКО Г.М. І ми вас і вашого колегу пана Ларіна запрошуємо також до участі в підкомітеті. Будь ласка,  Вікторе Івановичу.

 

ВОВК В.І. Я хотів би почати з відповіді  нашій колезі з опозиції. Юліє Володимирівно! Юліє Володимирівно, я хотів би вам відповісти,  не заважайте їй.  Я хотів  би звернутися до свого колеги.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я  не заважаю.

         

        ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.  Наша шановна колега хотіла мені просто дещо пояснити.

 

ВОВК В.І. Юліє Володимирівно, я хотів відповісти вам відносно законності чи незаконності, відповідно як я брав участь у роботі підготовчої групи чи  як вона, підготовчої комісії, яка готувала постанову, яка вчора була прийнята. Якраз це питання кількості заступників голів комітетів, перших заступників обговорювалося під час засідання Підготовчої  групи, в якій брали участь наші колеги з опозиції. І тоді нам давали юридичну довідку від Апарату Верховної Ради відносно того, що кількість, хоч вона не визначена законом,  я не пам'ятаю, чи в Законі про комітети Верховної Ради, чи в Законі про Регламент, я просто не пам'ятаю, не можу вам сказати, там є положення про те, що "якщо Верховна Рада не визначить інакше". То в рамках оцієї позиції, що "якщо Верховна Рада не визначить інакше", вчора Верховна Рада визначила це інакше. Тому воно є абсолютно законним і прийнята ця постанова була в рамках чинного законодавства. Не варто вам говорити, що це є доцільно чи не доцільно.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Це в якій статті?

 

ВОВК В.І.  Я не пам'ятаю, таку довідку нам давав Апарат Верховної Ради. І до речі,  присутні ваші колеги по опозиції не мали жодних заперечень щодо цього. І певною мірою додаткова кількість вводилась в тому числі для того, щоб наші колеги по опозиції, по депутатських групах мали можливість їх підтримати.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.  Ви знаєте, я навіть не хочу сперечатися щодо затвердження.

 

ВОВК В.І.  Я просто розповідаю, як це було, як це готувалось.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.  Я питаю про доцільність. Чи вважаєте ви це доцільним -  шість керівників?

 

ВОВК В.І.  А доцільність - це  інше.  Я відреагував на вашу репліку про незаконність.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.  Добре. Я не маю нічого проти. Якщо треба шість посад керівних, нехай буде.

 

ВОВК В.І. Тепер щодо переліку підкомітетів. Я якраз хочу підтримати позицію Бориса Івановича Тарасюка відносно зміни формулювання першого підкомітету. Тому що, знову ж таки, я хочу звернути вашу увагу на сферу компетенції Комітету у закордонних справах відповідно до постанови Верховної Ради, як вона була проголосована вчора в сесійній залі. По тих семи напрямках у сфері компетенції Комітету у закордонних справах, які ми вчора проголосували, в усіх позиціях всюди додається: "крім…". Наприклад, транскордонне та міжрегіональне співробітництво - "крім транскордонного та міжрегіонального співробітництва з країнами Європейського Союзу". Далі, наприклад, надання там згоди на обов'язковість міжнародних договорів і так далі – "крім міжнародних договорів України з Європейським Союзом та його державами-членами". Так само тут в переліку міжнародних організацій ми не бачимо жодних структур Європейського Союзу. Тому в рамках тієї сфери компетенції, яка проголосована була вчора, тут взагалі немає питань, які будь-яким чином напряму пов'язані із євроінтеграцією. В той же час, напрямок євроатлантичного співробітництва є колосально важливим, надзвичайно важливим, якщо не один із найважливіших в рамках нашої діяльності. Тому мені здається доцільним саме створити підкомітет з питань євроатлантичного співробітництва без будь-якої згадки про євроінтеграцію. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Іванно Орестівно, прошу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую.

Я, власне, по переліку підкомітетів. Хотіла б підтримати пропозицію Бориса Івановича стосовно законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичних служб. Колись раніше, наскільки я пам'ятаю, то такого роду діяльність, власне кажучи, була у відповідальності цього Комітету у закордонних справах. Тому, мені здається, доречно було б повернутися до цього.

Що стосується питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва. Я б не погодилася з тим, можливо, поміняти там, я не знаю, якщо має значення, яке слово йде першим чи другим з тим, що його просто безпосередньо потрібно відміняти. Через що? Через те, що в нас з вами є одна з таких історій. Тут серед тих організацій, зовнішні відносини з якими ми мали б підтримувати, це там Центральна європейська ініціатива, все-таки є країни, які входять до Європейського Союзу. Я розумію, що там організація з ОБСЄ з питань безпеки і співробітництва в Європі є набагато ширшою ніж Європейський Союз, але вона все одно включає представників так само європейських країн. Тому нам доведеться в будь-якому випадку мати справу з країнами, які входять до Європейського Союзу, але, поза тим, законодавче забезпечення зовнішньополітичної діяльності України, воно теж, як на мене, передбачає дотичність і до євроінтеграційних речей. Тому я би пропонувала все-таки колегам або ставити це в якийсь момент на голосування,  коли ми підійдемо до голосування, і визначитися з тим, чи ми це можемо залишити, чи ні.

 

ГОПКО Г.М. Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Для того, щоб відновити кількість підкомітетів, я пропоную зменшити, оскільки є, я так розумію, консенсусне запровадження ще одного комітету, я пропоную вилучити підкомітет з питань співробітництва з країнами СНД. Як людина, яка була біля витоків створення СНД, боролася з ним весь час, я хочу сказати, шановні колеги, що разом з колегами в тому числі і з ваших фракцій я вніс законопроект, який передбачає припинення членства і участі України в органах СНД.

І тому я вважаю, що немає потреби нам виділяти СНД як окремий суб'єкт нашої роботи. Тим більше, що СНД створювалася Кремлем як проект, який би передбачав фактично створити ілюзію того, що головним на пострадянському просторі є Кремль. І з усіма питаннями треба звертатися до Кремля. СНД – це абсолютно непотрібна структура, вона недієва. І агресія Росії довела навіть її згубність. Тому я пропоную вилучити взагалі з переліку підкомітетів СНД.

І якщо піти далі, то мій законопроект передбачає припинення участі України в Міжпарламентській асамблеї СНД. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Шановні колеги, я пропоную тоді, у кого є ще які пропозиції, ми поставимо на голосування. Тобто я пропоную потім поставити на голосування пропозицію щодо створення окремого підкомітету, яку озвучив Борис Іванович, з питань законодавчого забезпечення контролю за діяльністю дипломатичної служби.

Друге. Питання щодо виключення підкомітету з питань співробітництва з країнами СНД.

І третє. Питання щодо правильної назви підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва.  Чи ми його залишаємо з євроінтеграцією також, чи лише з євроатлантичного співробітництва.

Юліє Володимирівно, вам слово.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.  Я хотіла просто прокоментувати. Я взагалі не проти будь-яких рішень з питань цих підкомітетів. Хотіла б сказати тільки відносно того,  про що нам повідомив пан Тарасюк.

Дійсно, СНД, я вважаю, що організація така досить складна, недієва і, практично кажучи, Україна нічого з того не отримала. Практично кажучи, можна сказати, що це організація, яка керована Кремлем, яка використовується Кремлем для своїх завдань, які вони реалізують. І нам в такому стані, що ми опинилися з цією відкритою агресією Російської Федерації,  навіть, може, і не личить брати якусь участь і так далі.  І це все можна підтримати. Одначе,  я  хочу зауважити, що  в  будь-якому випадку всім вже стало зрозумілим, що військового, мілітарного вирішення цей конфлікт не має, оскільки це було доведено попередніми нашими місяцями кровопролиття. Тому все ж таки відповідальність є на дипломатах за завершення цього конфлікту. І в будь-якому випадку розмовляти з нашими сусідами, в тому числі з цією організацією СНД, ми маємо, і маємо це враховувати і в нашій роботі, і в роботі нашого комітету. Ось таке маленьке зауваження, що треба взагалі розуміти те, що сказав Тарасюк, я погоджуюсь, але треба розуміти, що розмовляти прийдеться, і це правильно, мабуть.

 

ГОПКО Г.М.  Дуже дякую, Юліє Володимирівно.

Тут у нас присутній представник МЗС, це Зеркаль Олена Володимирівна. По темі СНД у нас буде ще окрема дискусія. А зараз  хочу  надати слово Олені Володимирівні.

 

ЗЕРКАЛЬ   О.В.   Відразу хочу вибачитися за свій голос, я кілька днів  трохи не в голосі.

Хочу зазначити, що Україна не є членом Міжпарламентської асамблеї держав-учасниць СНД. І взагалі, в 1999 році був висновок Конституційного Суду щодо колізії, пов'язаної з участю України в Міжпарламентській асамблеї держав-учасниць СНД. І фактично Конституційний Суд дійшов висновку, що угода, яка укладалась, вичерпала свою дію і по суті є політичним актом і не породжує для України та самої Верховної Ради жодних юридичних наслідків і тому не може розглядатися як правовий акт у розумінні статті 150  Конституції.

Наразі є можливість брати участь у роботі Міжпарламентської асамблеї у вигляді спостерігачів. Однак протягом останніх років Україна не бере участь у цих засіданнях зовсім. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Іванно Орестівно, прошу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я думаю, Юліє Володимирівно, що ніхто не заперечує, що діалог з тими країнами, які є членами СНД, абсолютно потрібно вести. Насправді я думаю, що ніхто не ставить це під сумнів. Це об'єктивна потреба. І я абсолютно з вами в цьому випадку згодна.

І у мене була така думка, що, наприклад, напевно, якщо ми залишимо підкомітет з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин і підкомітет з питань зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва, в принципі, то цими двома комітетами можуть покритися відносини саме з цими країнами також, так? Просто як і  з іншими. І можливо, немає потреби безпосередньо виносити СНД як такий в підкомітет.

Якщо би колеги підтримали таку пропозицію,  ми розуміємо, що країни, очевидно, наші сусіди і колишні республіки одного утворення, ті самі країни Середньої Азії, Центральної Азії, вони для нас залишаються абсолютно важливими і будуть залишатися важливими в наших двосторонніх взаєминах. Тому я просто зосередилась би на двосторонніх таких контактах і обов'язкових поправках.

 

ГОПКО Г.М. Так, погоджуємося. Давайте послухаємо ще два коментарі. Світлана Петрівна і Борис Іванович.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Перший пункт. З приводу пропозицій залишення співробітництва з країнами СНД, я думаю, що ви запропонували взаємовиключні речі.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.   Я не пропонувала, ви не слухали мене.

 

ЗАЛІЩУК С.П. З одного боку, ви пропонуєте зменшити кількість, з іншого боку, ви говорите про пріоритети.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В.  Ви не слухали мене, Світлано Петрівно.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дозвольте я закінчу. Я підтримую той момент, що ми можемо виключити цей підкомітет. Це перше.

І другий момент – з приводу керівників так званих чи генералів. Я хочу, щоб ми тут домовилися дуже принципово. Ми сюди прийшли не бути генералами, а конкретно працювати. Якщо раніше міжнародні арени використовувалися для відмивання, наприклад, людей, які підпадають під Закон про люстрацію, про корупціонерів, або для того, щоб бути членами, більш схожими на делегатів сусідніх країн, то сьогодні ми повинні просто розбитися по пріоритетах і дуже гарно працювати.

Тому я вважаю, що в даному випадку йдеться не про якесь керівництво, оскільки тут присутні, в тому числі, засоби масової інформації, я хочу, щоб ми просто це проговорили і суспільству послали  дуже чіткий сигнал. Ми в міжнародному комітеті беремо відповідальність за те, що всі ці зазначені напрямки  (про європейську інтеграцію, про євроатлантичну інтеграцію) є абсолютно стратегічним курсом для нас, і ми беремося, і розподіляємо ці напрямки задля того, щоб досягати дуже конкретних результатів. Дякую.

 

ГОПКО Г.М.  Дякую, Світлано Петрівно. Борис Іванович, тоді Володимир Ігорович і будемо завершувати.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Я з приводу цього переліку, який ми обговорюємо, правовий бік справи, це є не більше ніж пропозиція. Ми не можемо галасувати, кричати, ми повинні ставитися до всіх перелічених підкомітетів як до пропозиції, яку ми можемо прийняти, а можемо і не прийняти. Тому що те, що приймалося комітетом попереднього скликання, не є для нас законом. Це від нас залежить. Я до того, що юридична природа того, що надруковано, і того, що запропоновано, однакова. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Дякую. Володимире Ігоровичу, прошу.

 

АР'ЄВ В.І.  Я хотів все ж таки ще сказати, що не варто нас порівнювати з попереднім складом комітету, в якому було три кримінальних авторитети. Я пам'ятаю, як питання розподілу підкомітетів пропонували розкинути на "картішках", я без жартів, пам'ятають працівники секретаріату. Тому давайте ми, дійсно, не будемо казати про генералів і солдатів, у нас все ж таки нормальна робота. І я нарешті бачу, що в цьому комітеті всі нормальні поруч, всі нормальні обличчя, бо про попередній я такого сказати не міг. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, нам треба зараз просто проговорити, які підкомітети ми бачимо, які ми залишаємо, і в нас вийде фінальний перелік той, який ми хочемо, і щоб комітет у нас працював по цих підкомітетах. 

Правильно, є пропозиція. Давайте голосувати по кожному. Зрозуміло, що з питань співробітництва з країнами СНД, я зрозуміла, що він відпадає. Ми поставимо на голосування.

Давайте з першого почнемо – з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва, чи міняємо місцями, чи залишаємо як є, чи просто залишаємо підкомітет з питань євроатлантичного співробітництва?

 

ІЗ ЗАЛУ.  В порядку надходження пропозиція яка перша?

 

ГОПКО Г.М. Перша пропозиція –  залишити. Бориса Івановича  пропозиція –   вилучити євроінтеграцію. Просто залишити підкомітет з питань євроатлантичного співробітництва. 

 

ІЗ ЗАЛУ.  Треба голосувати.

 

ГОПКО Г.М. Ставлю на голосування, щоб створити підкомітет з питань євроатлантичного співробітництва. Тільки так. Четверо.

Щоб зробити підкомітет з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва. П'ять.

Колеги,  хто утримався?

 

ВОВК В.І. Нас усього 9 присутніх.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, тоді в нас є перший підкомітет, який з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва.

Наступне питання.

 

АР'ЄВ В.І. Треба всім проголосувати питання по процедурі. По всьому списку.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, по всьому списку. Ми ж уже визначилися з цим.

 

 

ГОПКО Г.М. Перший є. З питань співробітництва з  країнами СНД. Нам не потрібен такий підкомітет. Чи потрібен?  Ставимо на голосування виключити цей підкомітет з переліку. Одноголосно.

Третій: підкомітет з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин. Чи залишаємо такий підкомітет? Хто за? Одноголосно.

Наступний підкомітет - з питань зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва. Хто за те, щоб залишити цей підкомітет?  Всі одноголосно.

Наступний підкомітет - з міжнародно-правових питань та контролю за виконання Україною міжнародних зобов'язань.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Якщо можна, по назві я хотіла, щоб ми трішки перефразували, оскільки, відповідно до Закону про міжнародні договори, контроль за виконанням Україною  міжнародних зобов'язань і договорів здійснює Міністерство  закордонних справ. Тому пропозиція назвати "з міжнародно-правових питань та законодавчого забезпечення дипломатичної служби", наприклад.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це інше питання.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну, вибачте, я приєднуюсь до вашої пропозиції тоді. Просто контроль за виконанням Україною міжнародно-правових зобов'язань буде суперечити Закону про міжнародні договори.

 

ІЗ ЗАЛУ. Чому? Верховна Рада здійснює парламентський контроль.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Тоді давайте розберемося, що ви маєте на увазі під контролем за виконанням Україною міжнародно-правових зобов'язань.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я ж кажу, парламентський контроль.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Добре. Тоді "з парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов'язань".

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте "з парламентського контролю".

 

ГОПКО Г.М. Колеги, тоді пропоную такий підкомітет з міжнародно-правових питань та …

 

ІЗ ЗАЛУ.  Ні-ні-ні,  з парламентського контролю.

 

ГОПКО Г.М. З міжнародно-правових  питань та парламентського контролю. Просто  ми залишимо "з міжнародно-правових питань  (там ратифікація різних угод і так  далі) та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов'язань". Ставлю тоді на голосування саме в такому вигляді.

 

ВОВК В.І.  "Виконання" -  треба  "м" поставити.

 

ГОПКО Г.М. Так, там пропущено, "виконанням".

Голосуємо, щоб такий був підкомітет. Одноголосно – за.

І наступний пункт –   про створення підкомітету (чи постійної комісії) з питань закордонних українців. Постійна комісія з питань закордонних українців.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А я хотіла запитати у Володимира Ігоровича, чому воно називалося саме постійною комісією, не підкомітетом?

 

БОГДАНОВА В.О. Я поясню. Раніше, в минулих скликаннях, це ще десь було у 2000-х роках, питання щодо закордонного українства було в повноваженнях нашого комітету, ми мали такий підпункт. Зараз це віднесено до повноважень Комітету з питань національних меншин і підкомітетом ми вже бути не можемо. Але форма такої співпраці є. І це на ваш розсуд, якщо ви вважаєте, що він не повинен у нас бути, то ми, звичайно, можемо його не вносити. Але в минулих скликаннях ми працювали з закордонними українцями.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, мені здається, що зважаючи на те, що по світу 20 мільйонів закордонних українців, наших українців, і, зокрема, коли було засідання Світового конгресу українців, і під час Майдану, і зараз, мені здається, що саме вже українці, там їхні внуки і так далі, це дуже важливо з ними вибудовувати комунікацію. І я думаю, що цей підкомітет, він буде важливим.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Питання в тому й полягає, чому це не підкомітет, а постійна комісія і ми отримали роз'яснення з цього приводу. Дякую.

 

БОГДАНОВА В.О. Можна ще малесеньку ремарочку щодо процедурних питань? Ця постійна комісія, ні її функції, ні повноваження ніде не виписані. Тобто це просто  ми так вносимо на розсуд комітету. В Регламенті цього немає, такої форми роботи як постійна комісія, ні в Регламенті, ні в Законі про комітети немає, але це таке рішення.

 

ГОПКО Г.М. Які в кого будуть пропозиції щодо цього?

 

ІЗ ЗАЛУ. Залишити, обов'язково.

 

ГОПКО Г.М. Так, я поставлю на голосування про те, щоб залишити постійну комісію з питань закордонних українців в нашому комітеті.

Хто за? Одноголосно.

І також пропозиція Бориса Івановича щодо створення підкомітету з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби зовнішньополітичного відомства. Все, просто дипломатичної служби.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Може,  без контролю?

 

(Сміх у залі)

 

ГОПКО Г.М. Ставлю на голосування про створення такого підкомітету.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми скажемо в протоколі, що заступник міністра суворо так заперечував.

 

БОГДАНОВА В.О. Не натисли кнопочку, то й не буде чутно. Як дипломат.

 

(Сміх у залі)

 

ГОПКО Г.М. Я пропоную голосувати. Хто за те, щоб створити такий підкомітет? Бачите, скільки багато бажаючих.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Контролювати.

 

ГОПКО Г.М. Отож, в цілому у нас вийшло шість підкомітетів. Нам вистачить членів?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Вистачить.

 

ГОПКО Г.М. Вистачить. Тепер потрібно керівництво цих підкомітетів зразу визначити. Я так зрозуміла, що Борис Іванович коли запропонував, то відразу, мабуть, захоче й очолити.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Це була моя пропозиція.

 

ГОПКО Г.М. Світлани Петрівни пропозиція. Я хотіла б запитати, чи Борис Іванович не заперечує, чи, можливо, є бажаючі очолити цей підкомітет?

 

ВОВК В.І.  Конотроль за  дипломатичними службами.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так це ж останній.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  В порядку внесення пропозицій.

 

ГОПКО Г.М. Добре, давайте почнемо з першого. Перший підкомітет з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва.

 

АР'ЄВ В.І.  Я пропоную Світлану Заліщук.

 

ГОПКО Г.М. В кого є ще пропозиції?

 

ВОВК В.І.  У мене. Я претендую по дуже простій причині, тому що в мене є пряме доручення від фракції займатися питанням євроатлантичного співробітництва. Хочу нагадати, пані Іванна підтвердить, що в Коаліційній угоді набуття членства України в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) було включено саме за наполяганням нашої фракції. І нам довелося дуже важку і тривалу боротьбу витримати за те, щоб в остаточному тексті Коаліційної угоди була позиція про відновлення хоча би тих формулювань, які діяли з 2003-2010 рік і були викинуті під час Президента Януковича.

 Так само ця дискусія, на жаль, затримала на кілька днів підписання Коаліційної угоди  і були серйозні наполягання  на тому, щоб це було  виключено з остаточного тексту Коаліційної угоди.  Тому для нас це питання абсолютно принципове і тому, в принципі, ми претендуємо, я від Радикальної партії Олега Ляшка претендую на те, щоб очолювати цей підкомітет, тому що це, власне, головне завдання, чому  я делегований у цей комітет.

 

ГОПКО Г.М.  Володимир Ігорович, тоді Світлана Петрівна.

 

АР'ЄВ В.І.   Шановний Вікторе Івановичу, в принципі, вам ніхто й не заперечує, що ви можете займатися цим і бути як заступником голови комітету, так само і членом цього підкомітету, і вас ніхто не обмежує в тому, щоб бути присутнім на засіданнях підкомітету. Але є традиція певна, що, власне, ті, хто є простими рядовими, можуть першими претендувати на посади голів підкомітету. І це було б справедливо. Інша справа, що ви необмежено можете записуватись в різні підкомітети і цьому ніхто не заважає. Дякую.

 

ВОВК В.І. Ви виступаєте в даному разі як адвокат іншої людини. Якщо пані Світлана наполягає, безумовно, я поступлюся, якщо є таке наполягання.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую. Колеги! Для мене буде честю очолювати цей підкомітет. Зі свого боку хочу додати. 

Перше. Для нашої фракції, для нашої політичної сили рух України до Євроатлантичного блоку, до НАТО є абсолютно стратегічним. Це перше.

Другий момент. Скажу зі свого досвіду, я була міжнародним журналістом на "П'ятому каналі".  Друге, я працювала з віце-прем'єром з європейської інтеграції.  Третє, в Адміністрації Президента в 2005-2006 роках я так само працювала саме в цьому напрямку.  Четверте, з 2006 по 2008 рік я працювала з радником Президента України саме з європейської та євроатлантичної інтеграції і основним моїм завданням був діалог, публічний діалог з   європейськими столицями щодо лобіювання України щодо набуття, щодо отримання "дорожньої карти" в НАТО. Тому це питання мені близьке і я із задоволенням прийму цей напрямок. Дякую.

 

ВОВК В.І. Немає проблем. Я безумовно поступлюся, це не складає  якусь проблему. Я тоді буду, якщо не заперечуєте, працювати з вами.

 

ЗАЛІЩУК С.П. З радістю.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, я думаю, треба ставити тоді на голосування. Так?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Якщо немає інших кандидатів.

 

ГОПКО Г.М. Якщо немає інших кандидатів. Чи є ще бажаючі?  Юлія Володимирівна.

 

ЛЬОВОЧКІНА  Ю.В. Я не бажаю очолювати євроатлантичний напрямок, бо я вважаю, що це взагалі обман українського народу зараз -говорити про якусь перспективу натівську. Бо вже тільки лінивий у Сполучених Штатах і будь-де не сказав, що це неможливо при існуючих конфліктах на території України, а саме, наприклад,  Криму не вирішений територіальний конфлікт, та й у найближчі 10 років (чи скільки років) з тими темпами, як коаліція з цим працює, вирішено не буде. Тому це просто обман українського народу, по НАТО.

 

ГОПКО Г.М. Іванна Орестівна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Перед голосуванням хотіла б зазначити, що, власне кажучи, мова не йде про членство України в НАТО післязавтра чи завтра. А для того, щоб рухатися в цьому напрямку, нам насправді багато чого необхідно буде зробити. І в принципі, Генеральний секретар НАТО нещодавно сказав про те, що вони з повагою будуть ставитися до нашого рішення, яке Україна може для себе внутрішньо прийняти. І я думаю, що це дозволяє нам працювати в цьому напрямку, якщо ми вже внутрішньо вирішили в рамках, власне, Коаліційної угоди. Для нас це є надзвичайно важливим. Дякую.

 

ТАРАСЮК  Б.І. Я для суспільства, оскільки Юлія Володимирівна прокоментувала це питання. На мою думку, абсолютно помилкова позиція, вона не відповідає дійсності. НАТО ніколи не висувало вимогу про те, що Україна може бути членом НАТО, якщо в неї немає територіальних або якихось інших конфліктів. Такого ви не знайдете в Вашингтонському договорі 1949 року. Перше.

Друге. Я хочу сказати, що сьогодні в НАТО  розглядають Грузію, яка має дві проблеми територіальної цілісності –  Абхазію і Південну Осетію, розглядають її як майбутнього члена НАТО. Те ж саме стосувалось і України в Бухарестській декларації саміту НАТО в 2008 році. Тобто я хочу сказати, що двері НАТО відкриті, якщо Верховна Рада прийме рішення про скасування цієї недолугої формули про позаблоковість і відновить курс на членство в НАТО. Дякую.

 

ГОПКО Г.М.  Дякую, колего. Пропоную ставити на голосування щодо голови першого підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва –  Світлани Заліщук, члена нашого комітету.

Хто за? Семеро - за.  Хто  проти? І хто  утримався?

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я утрималась, щоб за себе не голосувати.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Не треба.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Не треба?

 

ІЗ ЗАЛУ.  В вашу порядність ми віримо.

 

(Сміх у залі)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Добре. Ставити  на голосування наступне тоді питання?

Ставлю. Хто із присутніх має бажання очолити підкомітет з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин?

 

ГУЗЬ І.В.  А можна пройтися по всіх, щоб визначити, хто і де  має бажання працювати?

 

ВОВК В.І. Хто має працювати, виходить?

 

ГУЗЬ І.В.  Ні, ну ми зараз зупиняємось на цьому. Давайте по кожному пройдемось, щоб зрозуміти - хто, де, як. Розділити. Люди визначаться, подумають і так далі. А не так, що ми на другому зупиняємось і от немає хто, знаєте, далі йдемо. Тут треба визначити бажаючого.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Тоді ми можемо насправді пройти по всіх підкомітетах. Так? І зробити свої пропозиції,  кого б ви бачили на чолі підкомітетів, і якщо таке приймається колегами, то в мене пропозиція  по тому, хто би міг очолити цей підкомітет.

 Я би пропонувала, власне кажучи, щоб ми головою цього підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх і багатосторонніх відносин обрали Володимира  Ар'єва. Оскільки  він один з тих людей, які тут протягом якогось часу вже працювали в цьому, в тих комітетах, він розуміє цю кухню створення міжпарламентських груп і зв'язків і має досвід так само роботи по кількох міжпарламентських групах, які існували раніше. Я думаю, що це було абсолютно логічно, виходячи з досвіду Володимира, якщо він, власне кажучи, був би готовий.

 

АР'ЄВ В.І.  Дякую за пропозицію. Я, власне, в минулому скликанні займався тим, що контролював голову підкомітету Льва Миримського, який ділив так, що в мене волосся дибки ставало, ці групи. Тобто це було не за професійною ознакою, а трішки, як ви розумієте, за іншою. Тобто там, що називається, "на спичках" тягнули і  "на картишках" кидали. Це дуже насправді може бути конфліктним підкомітетом, але вдавалося якось загасити ці моменти, ми вже з працівником секретаріату, який знається на цих питаннях, неодноразово вирішували проблемні моменти і вирішували нормально. Так що дякую за пропозицію.

 

ГОПКО Г.М.  Колеги,  може, є ще хтось, хто хотів би бути?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Немає.

 

ГОПКО Г.М.  Давайте проголосуємо.

 

БОГДАНОВА В.О. Хвилинку. Я так розумію, Володимире, ви кажете про те, що інформуєте колег, що ви будете і вести процес формування міжпарламентських груп дружби. Щоб всі потім зрозуміли і не було претензій до нас і  до секретаріату. Так?

 

АР'ЄВ В.І. Разом із секретаріатом.

 

БОГДАНОВА В.О. Звичайно. Я акцентую увагу, що та людина, яка очолює цей підкомітет, веде питання формування міжпарламентських груп дружби Верховної Ради України з парламентами інших країн.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ця людина буває важливіша ніж голова комітету. В деяких питаннях.

 

(Сміх у залі)

 

ГОПКО Г.М. Давайте проголосуємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо Володимира на цю посаду.

 

АР'ЄВ В.І. Шановні колеги, я одразу принагідно хочу вас поінформувати, що члени Комітету у закордонних справах у питанні головування у групах дружби мають пріоритет, беззаперечно.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це прописано в якомусь законі?

 

БОГДАНОВА В.О. Цього немає, це тільки в Положенні прописано.

 

ГОПКО Г.М. Колеги! Я все-таки думаю, що це питання, скажімо, якраз формування всіх міжпарламентських груп, які будуть зараз по всьому світу, це не тільки питання там Європи, Сполучених Штатів і так далі.

 

ГУЗЬ І.В.  Голосуємо за кандидатуру пана Володимира.

 

ГОПКО Г.М. Давайте тоді будемо голосувати за це питання. Крім Володимира більше ніхто не хоче. Добре. Хто за?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Це для протоколу, ви оголошуйте, пані Ганно, бо потім не буде зрозуміло. Вісім – за.

 

ГОПКО Г.М. Один утримався.

Наступне питання. Створення підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва. Хто хотів би бути головою цього підкомітету? В кого які бачення?

 

АР'ЄВ В.І.  Давайте пройдемося ще по двох. І тоді ми зрозуміємо. У нас залишилися два члени комітету, які без портфелів, це Юлія Володимирівна і Сергій Миколайович.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Ми не претендуємо.

 

 АР'ЄВ В.І. Ви не  претендуєте. Сергій Миколайович, може, захоче? Може ви його наберете по телефону?

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Якщо Сергій Миколайович захоче, він скаже.

 

ГУЗЬ І.В. Може, не обов'язково сьогодні? Ми можемо залишити якийсь  підкомітет до наступного засідання, щоб люди поспілкувалися.

 

ГОПКО Г.М. Наступний  підкомітет - з міжнародно-правових питань та парламентського контролю за виконанням Україною міжнародних зобов'язань.

 

ІЗ ЗАЛУ. А який наступний?

 

ГОПКО Г.М. Постійна комісія з питань закордонних українців.

 

ГУЗЬ І.В.  Якщо колеги дозволять, маю бажання очолити цю комісію. По-перше, маю досвід роботи з закордонними українцями, зокрема, в Польщі. Десять років реалізовував таку програму цікаву "Пам'ять без кордонів (відновлення цвинтарів українців)". Зокрема, тиждень тому був у Польщі, зустрічався з Петром Тимою, з білоруськими українцями, зокрема, на Берестейщині, з українцями, які проживають на півночі Молдови. Знайомий з керівництвом СКУ, з молодіжною віткою СКУ. Бажання є, якщо є якісь інші кандидатури, давайте обговоримо.

 

ГОПКО Г.М.  Дякую. Так, Вікторе Івановичу, прошу.

 

ВОВК В.І. На жаль, я маю констатувати, що другий раз пріоритети нашої фракції перетинаються з представниками інших фракцій, ну тим не менше. Тобто в нас досить чітко визначені ті пріоритети нашого політичного контексту міжнародної політики, напрямки, по яких ми вирішили працювати. Ми, безумовно, в будь-якому разі будемо працювати по напрямку закордонних українців. Тим більше, що я  є автором прийнятої півроку  тому Постанови Верховної Ради України про утиски прав українців в Росії. Це перша заява  Верховної Ради на цю тему, безпрецедентна заява Верховної Ради про утиски українців в Російській Федерації. Там на кількох сторінках були розписані, відповідно до закону, доручення цілій низці міністерств. І  було доручення Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону про закордонних українців, створити центральний орган виконавчої влади, який би опікувався проблемами українців. На жаль, у нас була переписка з паном Яценюком на цю тему ще коли Олег Валерійович Ляшко був  єдиним тоді депутатом  від нашої партії, я працював, як його помічник. На жаль, пан Яценюк так і не виконав пряму норму Закону про закордонних українців і постанову Верховної Ради, прийняту у квітні 2014 року на цю тему. Тому, в принципі, ми хотіли би й далі займатися цією тематикою. Тому, знову ж таки, за дорученням своєї фракції я змушений претендувати не на підкомітет, а  на постійну комісію. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, ставлю на голосування тоді, оскільки більше немає тих, хто хотів би очолити цю постійну комісію. 

Перша пропозиція – це Гузь Ігор Володимирович, який першим висловив бажання.

Хто за те, щоб він очолив Постійну комісію з питань  закордонних українців? П'ятеро. Хто  проти? Хто утримався?

Ставлю далі також на голосування. Хто за те, щоб Вовк Віктор Іванович очолив Постійну комісію з питань закордонних українців?

Хто – за? Двоє. Я утримуюсь. Хто утримався?

І останній підкомітет.

 

ІЗ ЗАЛУ.  А рішення?

 

ГОПКО Г.М. Рішення. Відповідно до рішення, цей підкомітет очолить Гузь Ігор Володимирович. Я думаю, що Віктор Іванович як заступник голови комітету зможе долучатися і до роботи підкомітету з питань євроінтеграції та питань Євроатлантичного співробітництва, і  до цього.

Тепер переходимо до останнього підкомітету - з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби. В кого є пропозиції?

 

АР'ЄВ В.І.  Я б хотів запропонувати, власне, ініціатора – Тарасюка Бориса Івановича на те, щоб він очолив. Вибачте, Борисе Івановичу, "ініціатива наказуєма". Тому я хотів би запропонувати саме досвідченого дипломата контролювати дипломатичну службу, у нього вийде якнайкраще.

 

ГОПКО Г.М. Він знає зсередини. Колеги, чи є ще хтось, хто хотів би очолити цей підкомітет? Якщо немає, тоді ставлю на голосування пропозицію, щоб  головою підкомітету був Тарасюк Борис Іванович.

Хто за? Хто проти?  Хто утримався?  Один утримався.

Отож   керівником підкомітету з питань законодавчого забезпечення і контролю за діяльністю дипломатичної служби буде Тарасюк Борис Іванович.

Колеги, я пропоную, можливо, ще загальним   голосуванням,  тобто в нас зараз є  6 підкомітетів вже з обраними керівниками і тільки  2-х немає,  у 2-х підкомітетів немає керівників. Як ми в таких випадках діємо? Чекаємо пропозицій від народних депутатів для того, щоб очолити  ще 2  підкомітети.  Можемо  погодитись? Отож,  з першим питанням  ми звершили.

Переходимо до розгляду  другого  питання -  про створення  постійних  делегацій Верховної Ради  України в органах міжнародних парламентських організацій (українських частин) у двосторонніх і тристоронніх  міжпарламентських інституціях та затвердження квот пропорційного  представництва депутатських фракцій та груп Верховної Ради  України у цих  структурах.

Пропоную заслухати зараз Олену Володимирівну перед тим, як дійдемо до розгляду цього питання.

 

 ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну як бачите, у вас  розданий вже матеріал, який  був підготовлений Міністерством закордонних справ. В принципі, оскільки я  через голос не маю можливість говорити, то ви можете ознайомитись з правилами діяльності парламентської дипломатії і визначитись щодо представництва в парламентських органах. Якщо будуть якісь питання по діяльності в цих органах, то Міністерство закордонних справ буде здійснювати всіляке сприяння і допомогу в організації і діяльності парламентської  дипломатії.

 

 ГУЗЬ І.В.  Це суто  технічна норма, так? Просто технічно поділили по кількості  депутатів  представництво?

 

БОГДАНОВА В.О. Квоти готував секретаріат. Постійні делегації – це ті делегації, які  були в нас і в минулому скликанні. Квоти розраховувалися технічно, математично, скажемо. Є  питання по деяких делегаціях,  по яких повинен прийняти комітет  рішення. Зокрема, щодо формування делегацій постійних  в МПА СНД,  в ЄврАзЕС. Також є питання щодо  участі нашої делегації у Міжпарламентській асамблеї православ'я, так що ці питання потрібно обговорювати і приймати рішення.

 

ГОПКО Г.М.  Так, я думаю, що, дійсно,  особливо щодо делегації    по Міжпарламентській асамблеї Православ'я, думаю, що ми повинні це також сьогодні обговорити. Валеріє Олегівно, то ми маємо зараз  затвердити оці квоти?

 

(Іде загальна дискусія)

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги,  ми знаємо, що один із членів нашого парламенту   сьогодні перебуває в російській в'язниці – це Надія Савченко. І був один прецедент, коли  арештували  придністровського політика і він став членом Парламентської асамблеї Ради Європи, молдавського політика в Придністров'ї, після  чого він був звільнений. Наскільки мені відомо, що на переговорах в середині коаліції і взагалі на Установчих зборах було прийнято рішення, що Надія Савченко, вона  виходить  окремо, поза квотою, і при цьому вона має бути членом делегації від нас в ПАРЄ.

І крім того, у нас є ще досить цікавий момент, у нас є група "Економічний розвиток", яка на сьогоднішній день налічує менш ніж конституційну кількість членів. У нас є одна проблема, що  якщо ми зараз ухвалимо рішення,  а вони будуть розформовані, то наступний раз ми до цього зможемо повернутися лише через рік, а нерівність у представництві існуватиме.

Тим більше, я особливо наполягаю на цьому, тому що у нас є зараз, відверто давайте говорити, важливі питання, особливо в таких парламентських асамблеях, як  Рада Європи, НАТО і ОБСЄ. І цей дисбаланс відповідним чином тоді присутній буде, коли ми будемо зараз відбивати російські атаки і нам потрібна буде максимально командна гра. А тут якраз я бачу можливість загрози для командної гри в українському парламенті.

 

ГОПКО Г.М.  Зараз, хвилиночку.

 

ІЗ ЗАЛУ.   Не можна переносити.

 

ГОПКО Г.М.  Володимире, давайте дамо хвилину на виступ Олені Володимирівні, бо їй треба вже йти на нараду в МЗС.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Я дуже перепрошую, що я перериваю ваше обговорення. Я просто хотіла б декілька слів сказати з приводу тих  міжпарламентських зв’язків, про які йшла зараз мова. Перш за все, про Міжпарламентську асамблею православ'я. Бачу, що у вас роздана довідка, яка окреслює загальний принцип діяльності цієї організації. Хочу тільки додати, що останній раз Україна брала участь у засіданні в 2008 році. Там була велика делегація від парламенту України. Але після цього Україна не брала участі в цьому засіданні. 

В принципі, принципових застережень у Міністерства закордонних справ щодо участі делегації Верховної Ради у цьому парламентському діалозі немає. І ми вважаємо за доцільне використовувати цю платформу для також оприлюднення позицій України щодо розвитку православ'я взагалі.

 

ГОПКО Г.М. Тобто МЗС пропонує залишити цю міжпарламентську асамблею?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Ми радимо  використовувати даний майданчик для донесення позиції України.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Олено Володимирівно, а тут написано, що, згідно з Регламентом МАП, до складу асамблеї входить 20 держав, в тому числі Україна, однак  жодних документів, що свідчать про приєднання України до МАП, не існує. А відсутність документів про приєднання України до МАП жодного разу не дозволила сплачувати членські внески Верховної Ради  України до  організації.

Отже, виникають питання:

А) Які потрібні тоді документи для того, щоб ми туди ввійшли?

Б) Які членські внески, в якому розмірі і так далі?

Тому це трішечки нас вводить в  такий "тупик".

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Мені здається, що там немає внесків. Вона діє трішки по-іншому. Перша зустріч відбулася в 1993 році, ухвалено декларацію. Давайте я з'ясую це  додатково, оскільки в мене в довідці також цього немає Я повідомлю додатково. У нас, в принципі, з точки зору політичної доцільності немає заперечень щодо участі і щодо доцільності використання цієї площадки.

 

ІЗ ЗАЛУ.  А хто зараз є президентом цієї асамблеї?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Росіянин. Попов. Депутат Державної Думи.

 

ЗАЛІЩУК С.П. В мене є пропозиція, аби секретаріат, можливо, звернувся до МЗС, щоб вони нам дали вичерпну інформацію. До наступного засідання всі члени комітету можуть познайомитися і на основі усвідомленого рішення просто проголосувати в зв'язку з розумінням всієї інформації, яка є. Тому прохання перенести.

 

ГОПКО Г.М. Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Не стверджую, але маю таку підозру, що це є інша версія "Русского мира". Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, я все-таки хотіла би поставити на голосування пропозицію Світлани  Петрівни про те, щоб до наступного засідання кожен член комітету ознайомився більш детально зі звітом щодо діяльності тієї міжпарламентської асамблеї. А міністерство  разом з секретаріатом нам надасть довідку і ми тоді вже приймемо рішення на наступному засіданні комітету. Хто за? Все, погоджено це питання. Олено Володимирівно, вам ще є що додати?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Я б хотіла додати ще декілька слів з приводу таких об'єднань як ЄврАзЕС, Митний союз і Єдиний економічний простір. Справа в тому, що протягом останнього року ми мінімізували всі контакти, які могли би бути з цими організаціями. І зараз з Москви відкликаний представник України при Євразійській економічній комісії. І була припинена робота стосовно створення представництва України при наднаціональному органі - Митному союзі Єдиного економічного простору.

Наразі всі контакти обмежуються виключно представниками дипломатичного корпусу України. І вони мінімізовані,  по можливості. Тому утворювати якісь парламентські комісії, на наш погляд, є недоцільним  з цими організаціями.

 

ТАРАСЮК Б.І. Олено Володимирівно, можете ще раз назвати ці організації?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. ЄврАзЕС, Митний союз, Єдиний економічний простір.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Як-як?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. ЄврАзЕС, Митний союз, Єдиний економічний простір.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би тільки привітати мудре рішення Міністерства закордонних справ.

 

ГОПКО Г.М.   Дякую дуже.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. По СНД ми також максимально мінімізували представництва. Відкликали звідти свого представника і беремо участь тільки на рівні послів для того, щоб відслідковувати рішення, які приймаються на цьому майданчику.

Що стосується ще одного об’єднання, це міжпарламентська комісія зі співробітництва Верховної Ради України з Федеральними Зборами Російської Федерації, ми також пропонували б утриматись від усіх контактів, пов’язаних з цим форумом.

 

ГОПКО Г.М.  Значить,  і групу дружби тоді теж не треба. Так, Володимире.

 

АР'ЄВ В.І. Як голова підкомітету, буду пропонувати комітету утриматися від створення групи дружби з Російською Федерацією. На даному етапі це недоцільно. І всі контакти в даному разі мають відбуватися між країнами лише на рівні президентів двох держав і голів МЗС. Тому що співпрацювати між парламентами можна тоді, коли розвиток є позитивний. Але в даному разі ми бачимо, що з Російською Федерацією такого не може бути.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Тобто лише офіційний контакт.

 

ГОПКО Г.М. Володимире Ігоровичу, це просто входить трохи в конфлікт з положенням, яке застаріле - "Про депутатські групи Верховної Ради України". Ми, як комітет, можемо їм тільки рекомендувати, але не забороняти чи обмежувати права депутатів створювати ці групи дружби і так далі.

Щоб це потім не виходило в сесійний зал, як категорична заборона. Дивіться, нам просто потрібно буде оце застаріле положення просто окремо проглянути. Я так думаю, що воно від 2008 року і нам потрібно буде його проглянути, оновити для того, щоб не було ось таких речей, що ми комусь щось забороняємо, хоча маємо право тільки рекомендувати.

 

АР'ЄВ В.І.  Там є можливість, і не одна.

 

ГОПКО Г.М. Так. Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я підтримую пропозицію Володимира в тому розумінні, що на ad hoс основі комітет може рекомендувати створити делегацію Верховної Ради в разі, коли така потреба виникне. Поки що я такої потреби не бачу, так само, як і ви.

 

АР'ЄВ В.І. Це на майбутнє.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Так.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тяжко мати групу дружби з країною, яка проти тебе воює.

 

ГОПКО Г.М.   Юлія Володимирівна.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Я хочу висловити іншу думку. Я погоджуюсь з тим, що про дружбу зараз не може бути мови, бо яка дружба з країною, яка практично вторглася на наші території. Десь воює, а десь просто анексувала. Але я хочу зазначити інше. Я якраз думаю, що ми, як комітет, може, мали би вийти з ініціативою створення робочої групи переговорної для того, щоб вирішувати питання і ті виклики, які стоять перед нашою державою.

Звісно, що є діалог між президентами країн. І Президент як гарант Конституції робить все можливе для того, щоб вирішити цю проблему, яка існує у відносинах між нами і Російською Федерацією. Навіть проблема – це просто м'яко сказано, це не можна так навіть називати.

Але я думаю, що в нього можливості є вичерпні. Бо це також не універсальний інструмент і не такий гнучкий, як могли би бути  парламентські стосунки. І тому тут треба подумати. Я не кажу, що нам треба дружити і, будь ласка, застерігаю всіх від того, щоб зараз мене звинувачувати в сепаратизмі, бо я пропоную налагоджувати стосунки з парламентом Російської Федерації.  Я хочу зазначити, що ми повинні, повинні робити все для того, щоб полегшити долю тих людей, які зараз опинилися на території окупованій, це в Криму. Є громадяни України, які ще лишаються в Криму громадянами України, і  ми повинні дбати про їх інтереси.

По-друге, є  доля ще тих людей, які знаходяться в зоні АТО, де взагалі зараз держава не фінансує, гуманітарна допомога або не поступає, або поступає з великими проблемами і таке інше. І ми як парламентарі маємо захищати інтереси цих людей. Ми як парламентарі маємо шукати всі можливі шляхи для того, щоб вирішити і допомогти в долі цих людей. Тому, я не знаю, на рівні парламенту, на рівні фахівців, на рівні якихось мислячих людей, які, я так розумію, є в Російській Федерації, ну, не все же там негодяи, має хтось і думати про нормальні речі.

Звісно, що важко вести переговори з Путіним, бо ми не знаємо, що в нього на порядку денному  на зараз -  чи він готує новий наступ  на Україну, чи він готує якесь перемир'я. А от  на парламентському рівні ми мали б якраз і рухатись в цьому напрямку та створювати майданчик і таке інше. Бо відмовитися від будь-яких розмов - це також може бути шлях, але я не думаю, що він нас доведе до чогось. А от така пропозиція і така думка,  яку я  хотіла висловити, щоб члени комітету просто про це поміркували, може, не приймати рішення зараз, а може, там консультації потрібні і таке інше.

 

 ЗАЛІЩУК С.П.  В мене  технічне прохання,  можна  регламент встановити  щодо виступів?

 

ГОПКО Г.М.  Можемо. Бажано до 2-х хвилин.

Володимир давно тримав руку.

 

 АР'ЄВ В.І.  Я розумію, звичайно, можливо,  бажання, воно є  не тільки  у вас, Юліє Володимирівно,  контактувати з Російською Федерацією, воно  є  у фракції соціалістів у Парламентській Асамблеї Ради Європи, там є  група депутатів, які хочуть повернення навіть російської  делегації в зал  Парламентської  Асамблеї Ради Європи для діалогу.  Але я в даному разі виходжу з одного: діалог можна вести з тими, хто чує,  а з маріонетками діалог вести сенсу просто немає.  Вони виконують лише ту функцію, навіть в приватних розмовах  деякі намагалися  показати, що вони, може, і думають  не так, але  робити вони нічого іншого не будуть.  Вони  маріонетки. Навіть ті, хто має достатньо великий дипломатичний, парламентський досвід, на жаль. Коли вони позбудуться цього  стану, тоді, думаю, що можна розмовляти, але на рівні  вашої фракції Опозиційного блоку, я думаю, що ви можете цілком налагоджувати двосторонні контакти, якщо ви бажаєте їх.

 

ГОПКО Г.М.  Дякую, Володимире.

Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я погоджуюсь з логікою, викладеною Юлією Володимирівною. В той же час я погоджуюсь з нашими практичними діями, які виклав Володимир. Я вважаю, що немає потреби зустрічатися з депутатами Державної думи для того, щоб почути вчергове путінську маячню. Якщо у нас буде свідчення, це може бути наслідок  не офіційних, персональних контактів, свідчення того, що вони готові говорити про конкретні речі і виправляти ситуацію, тоді, я думаю, не буде проблем створити делегацію, групу для того, щоб реалізувати це. А вислуховувати їхні сентенції щодо путінської риторики я думаю, немає сенсу. Дякую.

 

ГОПКО Г.М.  Колеги, я пропоную тоді, оскільки у нас дуже багато ще сьогодні, у нас ще мінімум на півтори години роботи, тобто ми або робимо перерву на 5-10 хвилин, або продовжимо працювати далі, хоча б визначимося з першою групою.

У кожного з вас є квоти місць депутатських фракцій Верховної Ради  у двосторонніх та тристоронніх парламентських інституціях. Пропоную почати з делегації Парламентської асамблеї Ради Європи. Відповідно до того розподілу квот, які визначили у нас в комітеті станом на зараз. У кожного з вас перед очима є. Я не буду зачитувати. Прошу, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би привернути увагу до зауваження Володимира Ар'єва, який сказав, що є сумніви відносно однієї групи. Якщо це підтверджується Регламентним комітетом або Апаратом Верховної Ради, то, очевидно, ми повинні тоді зважити на цю пропозицію і перерахувати тоді відповідно квоти.

 

БОГДАНОВА В.О. У них 15 днів регламенту, щоб чи залишити свою групу, залучивши туди члена, чи вона  розпадеться. Тоді давайте чекати.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А коли в нас має бути?

 

ГОПКО Г.М.   Встигаємо?

 

БОГДАНОВА В.О.  Встигаємо, до січня.

 

ІЗ ЗАЛУ.   Давайте почекаємо.

 

ГОПКО Г.М. Колеги! Тоді, оскільки така ситуація, я пропоную почекати.

 

АР'ЄВ В.І. Але тоді це фактично відбувається по всіх?

 

ІЗ ЗАЛУ. Звичайно.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Коли цей термін закінчується?

 

БОГДАНОВА В.О. 15 днів. Зі вчорашнього дня 15 днів, вчора  був четвер.

 

ГОПКО Г.М.  Значить, це 19 число.

 

ІЗ ЗАЛУ. Коли нам треба подати,  остаточний термін?

 

КОРНІЙЧУК А.С. Остаточний список делегації (членів, заступників) має надійти до ПАРЄ до 19 січня наступного року.

 

ІЗ ЗАЛУ. Встигнемо. Все. Нормально.

 

ГОПКО Г.М.  Колеги, тоді ми встигаємо. Ми можемо єдине, що проінформувати усі фракції, усі групи про приблизний розподіл зараз місць для того, щоб вони вже в середині своїх фракцій узгоджували, кого вони будуть рекомендувати.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  Можна ще питання до секретаріату? Тут я бачу в ваших документах тут розрахунки з двох колонок. Поясніть, будь ласка.

 

БОГДАНОВА В.О. Прошу, Людмило Олександрівно.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ми розраховували, оскільки потрібно ще з'ясувати питання, у нас є позафракційні, через те: перша колонка – це йдуть розрахунок з врахуванням позафракційних, друга колонка – без позафракційних депутатів. Вирішити потрібно це питання, ну, я думаю, це сьогодні можна вирішити.

 

АР'ЄВ В.І.  Ні, ми, я думаю, утримаємося від будь-якого рішення. Моя пропозиція  - принаймні утриматися, поки ми не будемо мати  чітке розуміння щодо групи "Економічний розвиток"

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Тобто за нами рішення, або давати позафракційним?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так. Так було у минулому скликанні.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Тобто це рішення комітету.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, комітету.

 

 АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги, я ще раз підкреслюю, на засіданні коаліції і підгрупи окремо виносилося питання Надії Савченко. Давайте ми вирішимо. Давайте ми вирішимо питання Надії Савченко окремо від фракційної приналежності. Це була домовленість.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Дозвольте пропозицію. Я знаю, що не  у всіх фракціях відбулося голосування за тих чи інших членів делегацій, розподілення до делегацій. Оскільки ми все ж таки хочемо бути новим парламентом, пропоную, щоб члени комітету,  присутні тут, взяли на себе зобов'язання в кожній з фракцій виступити з презентацією, власне, самих квот та всіх груп, які існують. І запропонувати, щоб фракції у демократичний спосіб визначилися і проголосували за делегатів, які пропонує фракція. І на наступному комітеті ми вже тоді прийдемо з погодженими позиціями відповідно до того всього. Чи приймається таке?

 

БОГДАНОВА В.О. Воно трішки інакше відбувається. Коли комітет схвалює своїм рішенням квоти, листом з витягом з рішення комітету по всіх фракціях ми інформуємо фракції щодо цього. Так, там інший зв'язок: комітет - фракція. Потім фракція надсилає пропозиції щодо персонального складу на комітет. Це серйозний документ з підписами, з печатками, узгоджений  на фракції.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Тобто спочатку ви квоти даєте, а потім це вирішується?

 

БОГДАНОВА В.О. Комітет квоти дає, ми розраховуємо, а ви затверджуєте таким чи іншим чином, ми потім подаємо на фракцію, фракція подає прізвища, затверджує склад делегації вже комітет.

 

АР'ЄВ В.І.  Можна? Я, в принципі, хочу підтримати Світлану в тому, щоб провести попередні розмови на засіданнях фракцій.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Так, бо від нашого рішення точно не залежить.

 

АР'ЄВ В.І.  Просто підтримати пропозицію, щоб у себе у фракціях визначилися, щоб ми, дійсно, довго не тягнули вже.

 

ГОПКО Г.М.  Колеги, оскільки ми будемо чекати остаточного рішення і 19 січня вже проведемо, маючи вже достовірні дані щодо квот. Ні-ні, до 19 січня. До 19 грудня, але до 19 січня треба все подати. Можливо, ми зараз принаймні висловимо якісь позиції членів нашого комітету щодо участі, щодо Асамблеї православ'я, ми отримаємо інформацію і тоді приймемо рішення, ухвалимо. Тепер  щодо делегації Міжпарламентської асамблеї Співдружності незалежності держав (СНД), щодо  ЄврАзЕС  і ГУАМ. ГУАМ ні?  Тоді ЄврАзЕС.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  ЄврАзЕС? Якщо я не помиляюсь, то нам якраз колеги з Міністерства закордонних справ, власне, рекомендували утриматися зараз від участі. Може, цю пропозицію МЗС слід було б розглянути і вирішити для себе, як би ми це сприймали? А тоді відповідно вже там можна було би вирішувати чи не вирішувати.

 

ГОПКО Г.М. То давайте далі будемо голосувати щодо того.

 

БОГДАНОВА В.О. Чи формувати, чи утриматися.

 

ІЗ ЗАЛУ. Щоб вилучити МПА.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Можливо, ми можемо так: утриматися на даному етапі від формування цієї делегації. Дай Бог, ситуація зміниться, можливо, тоді ми зможемо повернутися до цього рішення, переглянути його і, власне кажучи, сформувати, якщо будемо вважати за потрібне.

 

ГОПКО Г.М. Дякую. Отож ставлю на голосування про те, щоб поки що утриматися щодо формування делегації в Міжпарламентській асамблеї Євразійського економічного співтовариства. Хто за те, щоб утриматися?

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я не готова зараз прийняти рішення. Я утрималась.

 

 ГОПКО Г.М. Рішення прийнято.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми ж голосували  за те, щоб утриматись.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я утрималась від цього рішення.

 

ГОПКО Г.М. Пані Юлія утрималась. Але рішення прийнято.

 

 ТАРАСЮК Б.І. Я вношу таку ж саму пропозицію щодо МПА СНД

 

ГОПКО Г.М. Давайте по черзі.

Колеги, ставлю на голосування, щоб також утриматися поки що від утворення делегації  в МПА СНД.

Хто за? І Юлія Володимирівна утрималась.

 

ІЗ ЗАЛУ. І по Росії.

 

ГОПКО Г.М. І по Росії.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні-ні, це окремо.

 

ГОПКО Г.М. Дійсно. Ще є Міжпарламентська комісія зі співробітництва Верховної Ради України та Федеральних Зборів Російської Федерації.

 

ІЗ ЗАЛУ. А що це таке – Федеральні Збори?

 

ВОВК В.І. Це дві палати.

 

БОГДАНОВА В.О. Комісії враховуються окремо. Це не зовсім постійні делегації.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ГОПКО Г.М. Так, друзі, в кого є дійсно пропозиції, побажання, бачення?

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Щодо цієї групи?

 

ГОПКО Г.М. Так, щодо цієї групи. Можливо, маєте якесь своє розуміння ситуації?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Поки утримались, немає.

 

ГОПКО Г.М.  Ставлю на голосування за те, щоб поки утриматися.

 

Всі присутні одноголосно "за". Чи є ще в когось щодо двосторонніх, трьохсторонніх міжпарламентських інституцій якесь бачення?

Тоді ми чекаємо від секретаріату комітету розрахунку  квот і 19 грудня вже …

 

АР'ЄВ В.І.  Я хотів би звернутися до секретаріату провести розрахунок відповідно, і якщо не буде фракції, точніше, групи "Економічний розвиток",  роздати членам комітету заздалегідь, щоб ми могли обговорити.

 

БОГДАНОВА В.О. Ви хочете зараз, щоб ми провели ще до того?

 

АР'ЄВ В.І. Так, і вже не дві таблички, а три, не дві колонки, а три колонки щоб було.

 

ГОПКО Г.М. Переходимо до третього пункту сьогоднішнього нашого засідання, це про порядок утворення депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з парламентами зарубіжних країн.

Зараз ми дамо слово нашому секретаріату для того, щоб ви нас повідомили про це питання.

 

БОГДАНОВА В.О. Доповідатиме Наталя Володимирівна Киричук, наш головний консультант, яка вже більше ніж 15 років працює з цим  і від початку цього процесу розробляла всі ці положення.

 

КРИЧЕНКО Н.В. Проінформую вас про створення груп згідно з положенням. Але положення має, щоб ви знали,  рекомендаційний характер, але ми пропонуємо депутатам, щоб був якийсь порядок.

Значить, згідно з Положенням  про депутатські групи  Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з іноземними державами, групи утворюються шляхом добровільного об'єднання народних депутатів. Письмові заяви народних депутатів України  щодо входження до складу  груп  реєструються, опрацьовуються в секретаріаті Комітету у закордонних справах і передаються на розгляд підкомітету  з питань міжпарламентських зв'язків,  двосторонніх та багатосторонніх відносин.

 Відповідно до згаданого положення, народний депутат України  може  входити до складу не більше  5 груп та  бути керівником не більше 3 груп. Але депутати записуються і в 20, і в 30, і в 40. Якщо ви приймете рішення, щоб депутати  входили  не більше  як  до 5 груп, то треба  буде тоді обмежувати, бо вони подають заяви і там цілий список. Навіть у минулому скликанні Царьов написав на  60 груп  заяв про входження.

 

ІЗ ЗАЛУ.  І звалив у Росію.

 

(Сміх у залі)

 

КИРИЧУК Н.В. Термін подання заяв та їх  розгляд визначає підкомітет з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету у закордонних справах. Для проведення  офіційних зборів,  на яких  обирають керівника, заступника і секретаря групи, підкомітет має визначити координатора, або голову зборів. На сьогоднішній день у нас Володимир Ігорович буде головою зборів.

 

ГОПКО Г.М.  Це кожної групи?

 

КИРИЧУК Н.В. Так, так. Але зараз депутати працюють на упередження, вони вже приносять протоколи, збирають підписи і створюють такий хаос.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Хаос. А воно завжди буде як хаос.

 

ГОПКО Г.М. Ні, треба його якось упорядкувати.

 

КИРИЧУК Н.В. Значить, це пропозиція і рекомендація секретаріату. І дуже велике прохання: може, спочатку ми зберемо всі заяви від народних депутатів, а потім вже будемо створювати групи, а не навпаки?

Ну, якщо вони вже зібрали підписи, то просто вже ті депутати, які претендують на керівництво, ми будемо давати списки і вони будуть працювати. Можна проводити, теж таке ми практикували минулого скликання:  або проводили збори, або депутати самі ходили і збирали підписи під протоколом,  які свідчили про те, що  народні депутати не проти.

 

ГОПКО Г.М. Хвилиночку. Я просто бачу вже цей хаос в залі сесійній, як навипередки збирають підписи і за принципом, хто більше зібрав той і має стати головою цієї міжпарламентської групи.

Я думаю, що критерій, у кого більше підписів,  він трохи не відповідає, скажімо, наприклад, здатності.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Цього немає.

 

ГОПКО Г.М.  Що?

 

ІЗ ЗАЛУ. Цього критерію, як такого, немає.

 

ГОПКО Г.М.  Ну вони зараз це розуміють. От серед тих депутатів, які мене, зокрема, запрошували підписатися, то в них є таке розуміння: "Якщо в мене буде 60 депутатів, це автоматично дає мені перевагу стати головою". Але я знаю, що попередні всі ці групи, вони не  працювали на користь там країни. Це було більше як задоволення амбіцій конкретних депутатів для візитки, що я – голова групи і так далі.

Я вважаю, що нам важливо мати розуміння в комітеті, хто є справжніми керівниками, і розуміння  їхньої спроможності потім як голови цієї групи працювати на користь України, чи це буде Франція, чи це буде Британія, Ізраїль і так далі. Тому цей хаос, який зараз є, нам потрібно зараз врегулювати щодо кількості. Не може один депутат навіть фізично брати участь у 50-и групах. Мені здається, що це ми маємо як комітет зараз теж обговорити, ала давайте ви вже завершите читання цього положення, а тоді дискусію зробимо  тут.

 

КИРИЧУК Н.В.  Ну, ще  хотілося б додати таке, що при обранні керівника групи перевага  надається тому депутату, який є членом Комітету у закордонних справах. Тобто якщо хтось із членів комітету хоче очолити якусь групу, а претендує інший депутат, то перевага надається членові комітету. На засіданні комітету.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Комітет обирає голову.

 

ГОПКО Г.М. Голову чого? Кожної групи?

 

ІЗ ЗАЛУ. Комітет затверджує. Не обирає, а затверджує.

 

КИРИЧУК Н.В.Затверджує розпорядженням Голова Верховної Ради.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КИРИЧУК Н.В. Щодо керівництва. Обов’язково треба, щоб кожна група мала секретаря, бо треба працювати комусь вже. Тому пропонується в секретарі не обов'язково народного депутата, але і когось із працівників, якщо домовляється народний депутат, або свого помічника, який працює на постійній основі.

Ми вже говорили, що за пропозицією підкомітету з питань міжпарламентських зв’язків,  двосторонніх  та багатосторонніх відносин, за умови проведення групою організаційних  зборів та подання протоколу, комітет на своєму засіданні погоджує склад групи та рекомендує Голові Верховної Ради України затвердити її своїм розпорядженням.

Також хотілося б ще підкреслити, що за головою Комітету у закордонних справах традиційно залишається пріоритетне право проводити збори або ставити підпис під протоколом як голови зборів.  Якщо немає Володимира Ігоровича, то ви маєте право підписати протокол.

 

БОГДАНОВА В.О. Як  голова Комітету в закордонних справах, ви маєте право виступати як голова зборів,  координатор. Принаймні така була традиційна практика протягом останніх 4-5 скликань. Ще коли Олег Іванович Білорус очолював.

 

КИРИЧУК Н.В. Ми зберемо всі заяви, створимо базу. Потім до нас приходять помічники народних депутатів, які хочуть очолити ту чи іншу групу, щоб був порядок, щоб не було цього хаосу, і ми даємо списки. Або проводяться збори, або вони в протоколі це зазначають.

 

ГОПКО Г.М. Я просто для себе хочу зрозуміти механізм. Фактично, потім наш комітет, маючи вже документи, тобто протокол з підписами,  ми затверджуємо остаточно і відправляємо на підпис, розпорядження Голові Верховної Ради. Тобто це робить голова комітету.

 

БОГДАНОВА В.О. Підписуєте ви чи хтось з ваших заступників.

 

ГОПКО Г.М. А комітет голосує і так далі. Давайте це обговоримо, наше бачення.  Володимире, прошу.

 

АР'ЄВ В.І. Я, по-перше, пропоную, найголовніше, що бути керівником не трьох, а двох груп. Тому що, повірте мені, для цього, якщо працювати, а не просто, дійсно, мати  візитку, то навіть і одна група - це досить багато. Три – це все ж таки вже трішки "перебір".

І в нас буде дуже багато дублювань. Я не думаю, що це буде стосуватися Ліхтенштейну або Сан-Марино, але у більшості випадків дублювань буде багато.

Я би, пані Наталю, тоді просив би, щоб була абсолютно чітка і прозора інформація для всіх членів комітету, які хочуть ознайомитися. Тому що раніше, в минулому скликанні цього не було.

 

ІЗ ЗАЛУ. Там займався помічник.

 

 

АР'ЄВ В.І. Так, він, так. І щоб просто була створена база даних з таблицею, хто із наших колег претендує на головування, і ми відповідно обирали б уже згідно з рекомендацією щодо пріоритетності. Але так само в пріоритетність між собою домовилися би поставити професійні і ділові зв'язки з тією країною, яку пропонують.

Наприклад, я не вважаю, що у групі  з Францією може бути людина, яка не знає французьку мову і так далі. Але, в принципі, якщо брати професійні і ділові зв'язки, то я думаю, що вони так само мають бути в пріоритеті. Дякую.

 

КИРИЧУК Н.В. Зараз приходять помічники. Ну, я розумію помічників, що депутати наполягають. Вони приносять протоколи. Наприклад, вони між собою вже домовляються, депутати, хто буде головою, хто співголовою. Наприклад, приносять два протоколи вже зараз щодо якоїсь країни, наприклад, Естонії, Латвії, ми їм пропонуємо, щоб вони між собою домовлялися, наприклад, на співголів, ну, таку ми запропонували ще формулу.

 

ГОПКО Г.М.  Дякую.

Зараз  Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Я попрошу співробітників секретаріату не перебивати депутатів. І коли вже ви доповіли своє питання, і коли вже почалося обговорення  серед членів комітету, мабуть, дайте нам обговорити.

Давайте порядок наведемо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вони доповіли, це важливо.

 

ВОВК В.І. Добре, ну може ви мені дасте говорити. Я сподіваюся, що  і члени  комітету не будуть один одного перебивати і заважати.  Я так  само приєднуюся до інших своїх колег, які бачили в останні дні те, що відбувається у сесійній залі. До мене підходив не один десяток вже людей з пропозицією вступити в групу, підписатися за того чи іншого керівника майбутньої парламентської  групи з міжпарламентських зв'язків. І  той  хаос, який виник у зв'язку з цим, та конкуренція, у мене таке складається враження, що конкуренція за голів цих груп міжпарламентських зв'язків більша, ніж конкуренція за керівників комітетів. От я бачив  конкуренцію за керівників  комітетів, підкомітетів, то вона тут не менша, якщо не більша.

І у мене пропозиція дуже проста. Є один-єдиний принцип, який впорядковує  діяльність у Верховній Раді  при такій великій кількості  людей, амбіцій і тому подібне – це квотний принцип. Іншого раціонального принципу, як вирішити це питання, я не бачу. І мені  здається, тут так само  необхідно підійти по посадах керівників депутатських груп  міжпарламентських зв'язків, тут буде ціла низка питань. Я знаю, що  тільки  по одній  міжпарламентській групі "Україна – США" кілька існує людей, які претендують і які паралельно збирають альтернативні підписи.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Підписи узгодили.

 

ВОВК В.І. Я не впевнений, я не впевнений, що узгодили. Тому тут особливо буде по найбільш таких цікавих країнах, там буде велика конкуренція, образи і тому подібне. Щоб зняти це питання, давайте підемо по тому шляху, як  і  по ПАРЄ, і по інших - так само, щоб  парламентські  фракції мали свої квоти і в частині очолення депутатських груп по міжпарламентських зв'язках. Бо, чесно кажучи, інакше я не впевнений, наприклад, що голова підкомітету буде достатньо  об'єктивно і неупереджено підходити у цій  частині до  керівників груп. Я вже  це побачив по ситуації з підкомітетами. Тому я звертаюся до  своїх колег по коаліції. В нас є, я розумію, великі фракції з великим представництвом, в тому числі в комітетах, у нас є маленькі фракції в коаліції з маленьким представництвом. Я розумію, що голосами ви завжди будете домінувати. Тому давайте переведемо це в таку об'єктивну площину – це квоти відповідно до кількості депутатів у парламентських групах. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Прошу, Ігоре Володимировичу.

 

ГУЗЬ І.В. Ну, дивіться, я свою точку зору висловлю. Значить, перше. Я підтримую Володимира з приводу того, що достатньо двох, так, цих депутатських груп, де людина може бути головою. Ну, три – це вже занадто. Хоча, я вважаю, що можна бути не більше в п'яти групах. Ну, не в шістдесяти, звичайно, я згоден. Але, наприклад, я вважаю, що члени нашого комітету можуть бути і в семи, і восьми групах, і це нормально, і встигнуть. Тут, мені здається, дискусійно я, можливо, й поставив би якесь обмеження. Я от чесно вам скажу,  по минулому скликанню пройшовся так, 30-40 депутатів різних, там з нашої області Волинської, ну, нормально більшість депутатів входили, там, в 10,  15, 17 груп, видно, встигали і так далі. Тому це питання -  в мене певні є застереження не обмежувати тільки 5 груп.

Тепер, що стосується, от Віктор Іванович каже про квоти, я собі не уявляю, як це можна зробити. Поясню. Дивіться, у нас є  приблизно 200 держав, так? Я собі уявляю, значить, Радикальна партія може очолити  цю групу міжпарламентських зв'язків,  наприклад, в 23 державах. А як вирішити в яких, так? Ну, це смішно. В даному випадку, ви розумієте, тут яка ситуація? Я так само бачив цей хаос. Ну, він такий "управляємий" хаос, коли приходили до мене,  вже в Японію, у В'єтнам записували і так далі. Я, правда, записався, напевно, в 5 груп такі, які мені близькі, всі  біля України. Але це говорить про те, що я думаю так. Приходять люди,  от депутат Іванов, наприклад, і кажуть: "66 чоловік вписалося в таку-то групу". Приходить інший депутат, там, Петров каже: "46". Тоді вже є якісь аргументації. Квотування цих груп - я собі просто не уявляю, яким чином можна це зробити, наприклад, по США.

 

ГОПКО Г.М. Яка ваша пропозиція?

 

ГУЗЬ І.В. Пропозиція - категорично не приймати питання квотування. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Ігоре Володимировичу, дякую. Зараз Володимир Ігорович, Іванна Орестівна і Світлана Петрівна.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, ви зможете абсолютно чітко переконатися щодо неупередженості голови підкомітету в момент, коли ми будемо  конфліктні ситуації обговорювати, якщо їх неможливо вирішити, так, то конфліктні ситуації будуть часто, особливо Ізраїль, гарантую. Просто гарантую, так, от це буде у нас проблема. В усіх скликаннях це найконфліктніша група. У випадку конкуренції, яка не вирішується на рівні підкомітету, вона буде вирішуватися в комітеті з презентаціями кожного із потенційних очільників групи дружби. Тому більш прозорої ситуації бути просто не може. І я би просто радив спочатку дивитися на  дії, а потім давати оцінки. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я би просто так само сказала, що, знаєте, принцип квотування, це вже якесь визначення інтересу кожної фракції  до конкретної країни. Я думаю, що ми всі фракції, ми представляємо різні точки зору одночасно, різні інтереси повноцінні, я сподіваюся,  стосовно всього світу. Тому вважаю просто недоцільним навіть ставити таку пропозицію,  виносити колегам, рекомендувати в який-небудь спосіб. Мені здається, що це було би недоцільно.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дуже дякую. Друзі, у мене є конструктивна пропозиція. І вона стосується, можливо, навіть культури і принципу  створення того, як ми будемо творити наші групи дружби.

Перший пункт. Я би пропонувала не сьогодні визначитися з усіма групами дружби і так далі,  а  спочатку сформувати наше бачення щодо того, як вони повинні творитися. І я пропоную керівництву нашого комітету підготувати  таке бачення на основі пропозицій, які прозвучали сьогодні, або можуть надійти в письмовій формі, щоб ми, знову ж таки, ухвалили рішення,  яке нам було б не соромно презентувати взагалі суспільству, а також нашим колегам депутатам.

Пункт другий. Тепер по суті самій. Я вважаю, що на сьогоднішній день всім депутатам Верховної Ради має надійти інформація щодо того, яким чином творяться наші групи дружби, що це означає, яка є практика і так далі. Тому що на сьогодні, я просто можу погодитися, що ми бачили хаос: одні – знали, інші – не знали. Як кажуть, хто встиг,  у того  й тапки. Я вважаю, що це просто некоректно, це є некоректно, давайте просто підійдемо до того, що ми всім надішлемо. Ми можемо попросити Секретаріат Верховної Ради розіслати цю інформацію. Надіслали? Прекрасно.

 

ГОПКО Г.М. Проблема в тому, що треба оновити  це положення. Воно застаріле.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Гаразд. Я не знаю, я, наприклад, не пам'ятаю, чи  отримувала, чесно. Я не отримувала особисто. Можливо, інші отримали, я особисто не отримала. Якщо хтось отримав, ну, знову ж, це добре.

Пункт третій. Я би пропонувала визначитися з нашим баченням того, як має творитися група і, можливо, дати, в тому числі, рекомендації нашим колегам депутатам, як це має бути. Підтримую пропозицію щодо керівників двох груп. Підтримую пропозицію щодо того, що депутати не можуть входити більше ніж до п'яти груп. Більше того, я зауважу, в минулих скликаннях наш Комітет у закордонних справах називали комітетом з професійного туризму, друзі. Неможливо писати закони, працювати в комітеті і дружити з тридцятьма країнами і щось робити. Коли я спілкувалась активно з послами, вони всі давали зауваження, всі, без винятку, що у минулій групі дружби це було просто використання  статусу, а ніяка не робота. І коли в одній групі є, наприклад, 60 чоловік, то кожна наступна делегація -  приїжджають нові люди і таким чином неможливо ні поглибити, ні розширити, ні мати змістовну дискусію. Тому моя пропозиція –  обмеження щодо кількості груп, це як рекомендація.

Остання теза, третя,  знову ж таки, з нашої практики, як це має бути, я пропоную обмежити кількість у кожній групі людей, які можуть входити до делегації дружби. Це, знову ж таки, сприятиме змістовності наших дружб між країнами.

Пропозиція четверта. В мене є пропозиція так само, аби претенденти на дружбу конкретно надавали своє бачення, тобто "креденшелс" так званий: чи вони спілкуються мовами, який в них є досвід, чи мають вони взагалі будь-який досвід співпраці з тією країною, з якою вони хочуть дружити. І третє: їхні плани, що саме вони бачать в розвиток відносин цих країн. Це пункт четвертий.

Я думаю, що це дасть нам можливість у тому числі ухвалювати рішення зважене, хто має бути головою і хто має бути членом, якщо виникає якась дискусія.

Наступне, п'ятий пункт.

 

ІЗ ЗАЛУ. Світлано, дві хвилини.

    

ЗАЛІЩУК С.П. Я тоді завершу на п'ятому пункті, а все інше передам у письмовій формі.

 П'ята пропозиція. Я би пропонувала людям, які входять до груп дружби, в тому числі звітувати перед суспільством, що саме вони робили  в цих групах дружби. Як рекомендація: на персональній сторінці депутата сайту Верховної Ради. Я думаю, що це зовсім змінить культуру роботи нашого комітету. Дякую.

 

ГОПКО Г.М.  Дякую, Світлано.

Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Шановні колеги, я звертаюсь перш за все до тих колег, які вперше обрані до Верховної Ради, і хочу поділитися з вами своїм досвідом участі  в такого роду групах.

По-перше, з мого власного досвіду я можу стверджувати, що далеко не завжди професійні якості визначали, хто буде очолювати делегацію,  дійсно, зазвичай це здійснювалося таким чином, що "хто раніше встав, у того й тапки".

І друге. Я хочу сказати, що за багато років участі в таких делегаціях і очолювання таких делегацій тільки два випадки пригадую, коли Верховна Рада давала гроші  для фінансування  поїздок таких делегацій – це Румунія і Грузія. В усіх інших випадках завжди відповідь секретаріату і, до речі, головного тут Комітету закордонних справ: грошей не має. Значить, той, хто на чому сидить, той те  і має, от який принцип я виніс зі свого попереднього досвіду участі в таких групах.

І останнє. Хочу сказати, що ваша присутність у складі групи, або  навіть очолювання цієї групи, не є автоматично запорукою того, що ви будете залучатися до цих зустрічей. З власного досвіду знаю: як керівник групи по зв'язках з Бельгією, де я був послом, з Європейським Союзом, Голова Верховної Ради Литвин  жодного разу не запрошував на  такі зустрічі. Навіть я не кажу про поїздки туди, а мова йшла про запрошення мене як глави делегації тут, у Києві. Тому не переоцінюйте ці групи.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, можна поставити таке бачення, що у нас є положення, Світлано,  а в тому положенні,  зокрема, і є про звіт цих груп. Але всі твої інші побажання щодо критеріїв, хто мав би стати  головою, своєрідним представленням певного плану, що вони будуть робити в конкретній країні, тобто це, можливо, вдосконалить і підвищить ефективність, це відразу відіб'є бажання в багатьох. Я пропоную, можливо, проглянути це положення, запропонувати кожному з членів комітету до  секретаріату конкретні зміни, щоб потім уникнути конфліктів при обранні голів, де буде величезна конкуренція і так далі. І коли ми затвердимо положення нове, бо це з 2008 року,  після цього положення лише приступити до формування цих груп.

 

ВОВК В.І. Я перепрошую, безумовно. Але я хотів би нагадати своїм колегам, в якому органі ми працюємо. Ми працюємо в органі, де знаходиться політичне представництво, політичне, а не професійне. Тому ми з вами депутати Верховної Ради за політичною ознакою, а не за професійною, хто який професійний "бекґраунд" має і тому подібне. Делегації міжпарламентських зв'язків - це так само  політичні фактично структури. Я хочу нагадати вам, як учора ми обирали керівників профільних комітетів, комітетів, де до голів, в принципі, там можна було б висувати серйозні професійні вимоги.

Я тут у нашому колі скажу, що мені соромно за дуже багатьох голів комітетів, яких ми вчора обрали. Тому що ми обрали на голів комітетів Верховної Ради людей, які не мають ані найменшої професійної підготовки до очолювання цих комітетів. Я не буду називати ці комітети, де люди ні за освітою, ні за попереднім фахом, ні за досвідом і близько не відповідають посадам голів відповідних профільних спеціалізованих комітетів, але стали за політичною ознакою. Тому що парламенти в усьому світі працюють за структуруванням, яке базується на політичних принципах. І тому це єдиний принцип структурування, який існує в парламентах і парламентських органах. Так само і що стосується нашої роботи, я вже побачив сьогодні по голосуванню, що голосування відбувалося не за ознакою експертно-професійною, а за ознакою політичного структурування нашого комітету. І тому давайте будемо послідовними, якщо ми так діємо, то давайте діяти так і по всіх інших структурах, які ми формуємо.

Ми так формуємо Парламентську Асамблею Ради Європи, ми так формуємо абсолютно всі інші делегації по представництву нашого парламенту за принципом квот. Єдиний спосіб уникнути всіх цих конфліктів, непорозумінь і так далі в частині депутатських груп міжпарламентських зв'язків, на моє глибоке переконання, є теж квотний принцип. Дякую.

 

ГОПКО Г.М.  Колеги, я тоді пропоную поставити на голосування, хто за те, щоб формування груп відбувалося за квотним принципом в нашому комітеті, а тоді поставити ще на голосування про те, щоб цей застарілий, на мою думку, і за пропозиціями Світлани, документ  - "Положення про депутатські групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з іноземними державами", оновити з пропозиціями всіх представників тут і на наступному засіданні його затвердити і після цього формувати вже групи.

Перша пропозиція. Хто за те, щоб все-таки групи міжпарламентських зв'язків формувати за квотним принципом, підніміть руки. Рішення не прийнято. Хто утримався, будь ласка, зараз, утримався?

 

ІЗ ЗАЛУ. Чотири, п'ять.

 

ГОПКО Г.М. Хто проти?  Добре. Хто проти?

 

ІЗ ЗАЛУ. Один проти.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так ви, Володимире Ігоровичу, утримались чи ви проти?

 

АР'ЄВ В.І. Я проти.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тоді чотири утримались.

 

(Шум у залі)

 

ГОПКО Г.М. Колеги, оскільки, насправді нам потрібні ці групи для того, щоб вони ефективно працювали на користь держави в цей складний і скрутний час, всю конкуренцію і хаос, який відбувається, ми можемо систематизувати через певні критерії і професійний підхід до формування цих груп. Ставлю на голосування про те, щоб положення…

 

АР'ЄВ В.І. Можна? Ситуацію із положенням давайте ми систематизуємо таким чином, щоб це положення із усіма пропозиціями було роздано через помічників або розіслано на електронні пошти не менше, ніж за добу до голосування, до розгляду на комітеті для того, щоб всі могли з ним детально ознайомитися. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Пропоную вже на наступному засіданні комітету, а до цього часу кожен з присутніх оці пропозиції п'ять, які Світлана назвала там, так само прописати, а секретаріат зведе до купи пропозиції кожного депутата. Ми за день, кожен матиме добу для ознайомлення з пропозиціями, і потім ми проголосуємо. Це своєрідно як до законопроектів поправки між першим і другим читанням. Ми проголосуємо і  фіналізуємо з таблицею вже остаточний варіант.

 

ІЗ ЗАЛУ. Нехай тоді відповідає пані Наталія за це, напевно.

 

БОГДАНОВА В.О. Ми в секретаріаті вже самі визначимося. Але Наталія буде обов'язково брати участь у роботі цієї групи. Я вам поясню. Наталія  Володимирівна зараз буде мати більше двох тисяч заяв, які вона буде опрацьовувати. Буде, ми знаємо. Тому ми будемо разом усі працювати. Я вам обіцяю, що все буде нормально.

 

ГОПКО Г.М. Мені сподобалася ця пропозиція Світлани з певним планом, що планують відразу. Якщо б у цих групах хоча б якийсь перелік заходів був зазначений! Бо просто всі вже бачать себе керівниками, але вже візії і план заходів конкретно, що дасть ця група для нас зараз, цього якось немає в цих текстах. Не бачила жодного разу.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я би просила, якщо можна,  хоча би за дві доби нам давати ці речі,  це не означає, що ми не можемо підготуватися, але було б добре, якби ми в нормальному режимі, а не в авральному готувалися до будь-чого. Дякую.

 

АР'ЄВ В.І.  Ще деякі моменти. Щодо плану заходів - не завжди все можна передбачити. Є країни, з якими у нас не є  настільки тісні відносини, але зі свого досвіду можу сказати, коли я як голова групи міжпарламентських зв’язків з Польщею працював над ситуацією, яка виникла несподівано у 2013 році під назвою "проблема волинської різанини", у польському сеймі. І передбачити все важко. Ми зупиняли всіма можливими силами цю провокацію вкинуту. І вдалося це спільними зусиллями зупинити. Тому як такий, план, в принципі, давайте ми його зробимо бажаним, але не обов'язковим.

 

ГОПКО Г.М. Ну, я не кажу про заходи, які не можна передбачити. Є ж такі заходи все одно якісь традиційні, які там є, День Незалежності, ще культурні якісь заходи, тобто можна прописати.

 Колеги, я тоді ставлю на голосування про те, щоб ми до наступного засідання підготували новий проект цього положення і за нього проголосували. І після того будемо формувати і затверджувати групи нашим комітетом. Хто підтримує це? Хто проти? Хто утримався? Дякую, шановні колеги.

Переходимо до "Різного", це питання Світлани Заліщук щодо відкритості наших засідань, роботи комітету. Сьогодні в нас присутні журналісти впродовж усього засідання, навіть не зважаючи на тему непросту квот і так далі. Світлано Петрівно, прошу.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я можу внести кілька пропозицій. Я знаю, що, можливо, вже існують певні положення  щодо роботи комітетів. Я буду повторюватися, прошу не судити строго.

Перший момент, в нас є стенограми. Я сподіваюсь, я так розумію, що вони всі вивішуються. Так? І вони вивішуються на сайт Верховної Ради чи яким чином?

 

БОГДАНОВА В.О. Коли ви натискаєте кнопочку, стенограма ведеться.

 

ЗАЛІЩУК С.П. І вони вивішуються на сайті Верховної Ради таким чином?

 

БОГДАНОВА В.О. Автоматично вони не вивішуються.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Давайте вирішимо, чи хочемо ми вивішувати такі стенограми. Другий момент, у попередніх скликаннях існували проблеми щодо відкритості комітетів для журналістів. Я  пропоную, щоб усі наші комітети були відкритими, за винятком тих чутливих моментів, якщо ми будемо обговорювати якісь надчутливі теми, наприклад, за участі представників Міністерства закордонних справ, де нам треба буде ухвалити рішення про  закрите рішення. Це друга пропозиція.

Третя пропозиція. Ми свого часу розглядали можливість зробити в тому числі відеотрансляції комітетів. Так відбувається засідання комітетів у багатьох демократичних, цивілізованих і просунутих країнах. В нас, на  даному випадку, я  з'ясувала, що в секретаріаті навіть немає Wі-Fі на цьому поверсі, бо в Верховної Ради немає коштів. Але якщо ми, наприклад, я особисто можу купити мобільний Інтернет і це я прошу винести на голосування якраз  комітету, якщо ми не заперечуємо, ми можемо просто самі почати цю європейську практику трансляцій відкритих комітетів, де будь-який громадянин може подивитися просто на наше засідання. От три таких коротких, власне, пропозиції.

 

ГОПКО Г.М. Отож, ставлю на голосування. Перша конкретна пропозиція. Я перепрошую, чи є в когось зауваження, хто хотів би щось додати?

 

ТАРАСЮК Б.І. Мені здається, що у Світлани пролунала думка про можливість проведення закритого засідання. Хочу сказати, що інколи бувають на розгляді такі питання, розголос яких небажаний з точки зору інтересів національної безпеки держави. То я підтримую.

 

ГОПКО Г.М. Ще приєднався до нас колега, який не є членом нашого комітету, але, тим не менше, ми маємо право дати йому теж виступити.

 

ЛЕЩЕНКО С.А. Сергій Лещенко. Я дякую за можливість сказати. Я хотів сказати просто, що Комітет з питань протидії корупції, який щойно закінчив роботу, він вирішив розглянути питання запровадження онлайн-трансляції своїх засідань, оскільки немає, справді, устаткування, але ми будемо шукати можливість відкрити канал на YouTube і за допомогою Wі-Fі роутерів робити роздачу цієї трансляції на Інтернет-канали. Тому, власне, ця ініціатива вже шириться комітетами Верховної Ради. Хотів вас про це поінформувати.

 

ГОПКО Г.М. Дуже дякую, Сергію. Я хотіла вам зразу сказати, що  одне з ключових питань, яке зараз обговорюється, і сьогодні під час зустрічі з представниками Партії зелених, потім з представниками Ліберальної партії Литовського парламенту, всі говорять про те, чому Україна дуже мляво повертає вкрадені кошти і як мобілізувати нашу громадськість і тут, і там. І тому я думаю, що співпраця нашого комітету з вашим у плані повернення коштів в Україну, використовуючи контакти, зв'язки міжпарламентських груп, про які ми тут зараз говоримо, це може бути теж одним із питань співпраці між двома комітетами. Щодо он-лайн – ми підтримуємо. Дякую, Сергію.

Ігоре Володимировичу.

 

ГУЗЬ І.В. Дивіться, я абсолютно підтримую те, що сказала Світлана, але пропоную таку річ. Давайте не спішити, і до наступного засідання ми приготуємо конкретно в паперовому вигляді ці речі. Чому? Те, що журналісти мають зайти, це не обговорюється. Але, наприклад, відкрити там канал у YouTube, так? Відкриє це  Лещенко, Заліщук чи Гузь? Це має бути, щоб відкривав Апарат ВР. Правильно? Тому що це повинен бути канал, який буде передаватися, а не завтра там щось сталося і пароль.

Другий момент. Вона купить мобільний Інтернет, я -   ви розумієте, це питання повинно бути не "з кондачка". Ми розуміємо, я так само прийшов вперше  і задав питання, чи є тут Wі-Fі. Якщо його немає, то і я дам пару копійок, щоб ми купили, але так не робиться. Тобто ми повинні прописати формулу оцю цієї ситуації. Знову ж таки, та сама апаратура, якщо ми говоримо, тобто вона має бути якісна, мають бути якось прописані ці речі. Тобто, що й до чого, хто нею опікується - це повинен робити Апарат ВР. Давайте ми підтримаємо всі ці речі. На наступне засідання ми пропишемо чіткі речі, які будуть в положенні. Так? Про відкритість, про трансляцію, де мають пункти бути. Наприклад, те, що сказав Борис Іванович про закриті засідання. Якою кількістю голосів приймається і так далі. Я пропоную просто-напросто: зараз ми обговорили, на наступне засідання кожен, хто хоче, вносить інформацію, ми обговоримо.

 

ГОПКО Г.М.  Може, Світлана пропише?

 

ГУЗЬ І.В. Ми обговоримо кожен і так само, як з міжпарламентськими групами, внесемо. Але, знову ж таки, по-державницькому, без оцих моментів. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, я пропоную тоді, можливо, Світлані Петрівні прописати ці пункти та іншим, хто хоче, як за основу, і долучитися і разом із  Положенням про групи, яке ми готуємо на наступне засідання, так само і це проговорити.  Давайте.

 

АР'ЄВ В.І.  Шановні колеги, давайте, якщо ми вже говоримо про "Різне", введемо в добру традицію нашого комітету щомісячне, як мінімум, заслуховування міністра закордонних справ. Так, і в даному разі, так, це в обов'язковому порядку. Тому що на попередній комітет міністр, я не пам'ятаю, чи  приходив він, чи ні, взагалі, здається, один раз, якщо я не помиляюся.

 

ГОПКО Г.М. Дивіться. Володимире Ігоровичу, дякую за пропозицію. Тут сьогодні ми обговорювали з секретаріатом і я хотіла, щоб ми зараз познайомилися із працівниками секретаріату, усі члени нашого комітету. Тому що це теж частина нашої команди, спільно з якою ми будемо досягати результатів, і це важливо.

Але перед тим ще хочу сказати, от ми сьогодні з Валерією Олегівною розмовляли про те, щоб повернути таку можливість, як участь наших депутатів у колегіях Міністерства закордонних справ і також налагодження більш тісної співпраці на рівні керівників департаментів для того, щоб делегувати наших членів комітетів у Міністерство закордонних справ.

Також у нас ще була ідея, ми сьогодні проговорювали, про вироблення, можливо, спільної стратегії просування інтересів України в світі, не лише в Європейському Союзі, в світі.  Разом спільне засідання, можливо, варто провести з РНБО, Міністерством інформації, МЗС, нашим комітетом для того, щоб зрозуміти, по-перше, в якому напрямку вони зараз рухаються, і щодо теми пропаганди російської, і щодо ситуації на сході. Тобто є дуже багато речей, які нам важливо зрозуміти, щоб у нас не було нескоординованості різних зусиль. Така була пропозиція.

І ще була пропозиція від Валерії Олегівни сьогодні. Я думаю, що вона була б корисна, особливо для депутатів, хто вперше депутат. І взагалі, міжнародна дипломатія  (думаю, це не стосується, напевно, Бориса Івановича і Вволодимира Ігоровича) - це нам важливо, такі курси нам пропонують з дипломатії, етикету, протоколу. Є дуже професійна людина Адаменко Наталія, професійний дипломат, яка хотіла би поділитися з нами такими якимись стандартними речами, щоб ми запросили також колег з інших комітетів, міжфракційних депутатів, думаю, що це непогано було б. Як ви ставитеся до такої також пропозиції? За.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це треба по черзі якось.

 

ГОПКО Г.М. Ми по черзі. Нам секретаріат запропонує своєрідну програму от таких курсів, це там година - півтори,  лекції для підвищення розуміння…Так, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную зараз не приймати рішення відносно тих кандидатур, які запропоновані для навчання. Навчання потрібне, підтримую. Але я не пригадаю такої співробітниці в системі Міністерства закордонних справ. Я пропоную, щоб у нас така підготовка велася фахівцями з Міністерства закордонних справ.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Або ми можемо теж звернутися, це як пропозиція, скажімо, до колишніх керівників протоколів чи Адміністрації Президента, чи, можливо, МЗС. Можливо, ви нам, Борисе Івановичу, порадите. От були, наприклад, якісь там "метри" вже і в нас тут. Можемо їх запросити, попросити розповісти про якісь деталі, можливо, не те, що можна в книжці прочитати, а що означають ті речі, яких ми можемо не помічати тоді, коли ведемо перемовини.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, давайте, якщо потрібно, поставимо на голосування, чи комітет не проти, що комітет у співпраці з секретаріатом і членами комітету підготує своєрідну програму з дипломатії, етикету, протоколу. Я думаю, що інтерес до України дуже великий, кожному депутату не завадить мати розуміння. Хто за те, щоб наш комітет запропонував депутатам своєрідні курси з дипломатії, етики?

 

ТАРАСЮК Б.І. Буде пропозиція розроблена. Ми її розглянемо і приймемо рішення.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А хто фінансуватиме ці курси?

 

БОГДАНОВА В.О. Ті курси, які пропонувала я, на громадських засадах.

 

ГОПКО Г.М. Безкоштовно.

 

БОГДАНОВА В.О. Безкоштовно. Це не курси – це декілька лекцій, ознайомлення з основ протоколу і таке інше. Борисе Івановичу, йдеться про дочку Галини Олексіївни Науменко.

 

ТАРАСЮК Б.І. Але вона не працювала в системі МЗС.

 

БОГДАНОВА В.О. Вона не працювала в системі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я знаю, про кого ви говорите, я всіх знаю.

 

БОГДАНОВА В.О. Але вона читала лекції і в нашому Інституті міжнародних відносин, і колишнім депутатам неодноразово давала такі лекції. Враховуючи безкоштовний характер, була запропонована її кандидатура.  

 

ІЗ ЗАЛУ. Я думаю, й інші кандидатури можуть подати, так.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ГОПКО Г.М. Тобто дивіться, ми за те, щоб секретаріат сформував пропозицію для депутатів.

 

БОГДАНОВА В.О. Нехай Борис Іванович дасть тоді кандидатуру.

 

ГОПКО Г.М. Так, рішення це прийняли.

 

ВОВК В.І. Технічне питання можна задати?

 

ГОПКО Г.М. Технічне питання. Віктор Іванович.

 

ВОВК В.І. Я просто хотів запитати. Я не голосував, тому що у нас цього питання немає в порядку денному. У нас є  пункт "Різне", так?

 

ГОПКО Г.М. "Різне". Тут і пункт "Різне".

 

ВОВК В.І.  Добре, добре. Немає питань, якщо "Різне" було. Я просто не записав. Немає питань. Значить, я просто пропустив. Я  прошу вибачення.

Тоді в пункті "Різному" я хотів би зробити таку пропозицію. Сьогодні виповнюється 20 років найбільшого провалу української дипломатії, тобто прояву легковажного і ілюзорного підходу, на жаль, вищого політичного керівництва країни 90-х років до зовнішньої політики та безпекової політики. Думаю, ви розумієте, про що йде мова – про Будапештський меморандум. Рівно 20 років тому 5 грудня 1994 року був підписаний цей ганебний документ, в якому ми в обмін на здачу ядерної зброї отримали "фількіну грамоту", яка не містила жодних механізмів гарантування територіальної цілісності, суверенітету, незалежності і взагалі безпеки України.

 І тому моя пропозиція полягає в тому, щоб комітет проголосував за проведення комітетських слухань, на яких би ми розглянули взагалі комплексно питання цієї ситуації, яка склалася в зв'язку з невиконанням Будапештського меморандуму. Взагалі, історія цього питання, перспективи, що нам робити в цій ситуації.

Тому що от я сьогодні обговорював це питання з корифеєм української дипломатії – професором Володимиром Андрійовичем Василенком. Він мені каже, що є кілька шляхів, по яких може рухатися Україна в цій ситуації, в постбудапештській, так би мовити, постмеморандумській ситуації. І тут є різні пропозиції, різні підходи. Я думаю, що було би доцільно, щоб наш комітет виступив з такою ініціативою – хоча б поки що не парламентських слухань, а на рівні комітетських слухань провести питання по Будапештському меморандуму. І наслідки невиконання його, і подальші наші кроки в зв'язку з цим. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Світлано, давайте.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я дуже-дуже перепрошую. Я мушу бігти, бо в мене є літак. Тому я всім дуже дякую за це перше засідання, пані головуючій, всім колегам за приємну роботу. Хочу подякувати теж секретаріату за їхню роботу.

 

ГОПКО Г.М. Якраз я би хотіла, щоб ти побачила секретаріат, це дві хвилини.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я з багатьма познайомилася насправді. Літак не почекає, тому я перепрошую.

 

ГОПКО Г.М. Світлано, повернешся на наступний тиждень?

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я в неділю повертаюся, я на один день.

 

ГОПКО Г.М. Чудово.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Спасибі вам, дуже перепрошую, що трішки раніше.

 

ІЗ ЗАЛУ. М'яких посадок.

 

ГОПКО Г.М. Світлано Петрівно, тоді ми від вас чекаємо цих документів і пропозицій щодо положення. Тоді – щасливого польоту.

Ігорю Володимировичу.

 

ГУЗЬ І.В. Технічне питання. Я не знаю, як воно там, не озвучую всього. Але я вважаю, що якщо є можливість, то треба сьогодні визначитись із робочими місцями. Тому що є люди, депутати, які з-поза меж міста Києва і які не виїжджають в округи  - так як я. Я, наприклад, вже б у суботу-неділю там би провів підготовчі якісь моменти по тому кабінету і так далі. Якщо є можливість сьогодні визначатись, було б дуже добре. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Ігоре Володимировичу, я думаю, що, оскільки, зараз, можливо, якраз є час познайомитись із секретаріатом, а тоді дати відповідь на пропозицію Віктора Івановича щодо комітетських слухань  по питаннях Будапештського меморандуму.

 

БОГДАНОВА В.О. Дозвольте представити вам секретаріат. Робота в кожному секретаріаті починається з того моменту, як документ до нас заходить і якщо він від нас виходить. Це Надія Іванівна Вознюк, наш діловод. 830 кімната. Заходьте ви особисто, ваші помічники. Стосовно  буквально всіх документів, які заходять в секретаріат і в Апарат ВР, і в комітет, а також які виходять звідси, це все до Надії Іванівни. Листування з громадянами, відповіді на запити щодо доступу до публічної інформації, особисте листування депутатів – все це 830 кімната, де Надія Іванівна. Як правило, вона весь час на місці. Якщо її хвилину немає, то в секретаріаті вже НП, тому що хтось іде з документами, всі працюють і всі депутати вимагають її присутності на робочому місці.

Хазяйка нашої приймальні Валентина Борисівна Терещенко. Вона займається і опікується не тільки Іванною Орестівною і Ганною Миколаївною, до неї звертаються буквально всі помічники, її всі знають. Як правило, вона теж весь час на місці. Всі телефони, координуюча діяльність, підготовка засідань комітетів, участь у підготовці. Це її парафія.

Головних консультантів у нас зараз небагато. Киричук Наталія Володимирівна. Ви з нею знайомі. На ній такий важливий масив роботи, як формування міжпарламентських груп дружби. Кожен з головних консультантів веде у нас якийсь блок законодавчий. Наталія Володимирівна веде блок соціальних, гуманітарних питань, тобто законопроекти з цієї сфери, цієї царини, як правило, веде Наталія Володимирівна. До компетенції, до роботи секретаріату належить виготовлення ратифікаційних грамот. Це і технічна, і не тільки технічна робота. Це дуже кропітка робота. Це виготовлення і перевірка разом з редакційним відділом, відслідкування її подальшого шляху, ратифікаційної грамоти. Це все теж Наталія Володимирівна.

Євменчикова Ірина Володимирівна – наш головний консультант. Вже багато скликань Ірина є секретарем нашої делегації в ОБСЄ. Навчалась вона, так сталося, в Олега Григоровича Білоруса. Я думаю, його немає необхідності представляти. Це була для нас усіх потужна школа. Стосовно законопроектів і законотворчої діяльності Ірина, як правило, поділяє з консультантом, якого я зараз представлю, економічні питання.

Наступний наш головний консультант – Юдін Ярослав Сергійович. Ярослав Сергійович прийшов до нас із системи Міністерства закордонних справ, дипломатичний радник першого класу. В секретаріаті комітету він працює, так би мовити, нещодавно, порівняно  з іншими. Це три роки. Бо інші й по двадцять років працюють. Ярослав Сергійович в Міністерстві працював у департаменті  по співпраці з НАТО, тому на ньому ці питання євроатлантичної інтеграції, декілька економічних питань і (як ми між собою називаємо) "військові питання". Тобто питання, які відносяться тим чи іншим чином до національної безпеки і оборони, формування національних інтересів.

Мій заступник – Нестеренко Людмила Олександрівна. Працює у Верховній Раді вже двадцять років. Починала працювати зі спеціаліста, це найнижча посада у Верховній Раді. Зараз вона заступник. Скажу, що вона координує роботу, але це буде одним словом, а врешті-решт, це і робота з таблицями до другого читання, це і участь у будь-яких робочих групах, які відбуваються чи створюються на базі комітету  і секретаріату. І Закон "Про міжнародні договори", Закон "Про дипломатичну службу". Наскільки я пам'ятаю, питання про закордонних українців вела Людмила Олександрівна, коли це було при комітеті, це питання.

Ну, і я завідую секретаріатом. Працюю на державній службі з 1992 року. Прийшла в Міністерство закордонних справ після закінчення нашого тоді Педагогічного інституту ім.Горького, спеціальність "російська як іноземна". В 2000 році закінчила Київський національний економічний університет, магістр фінансового менеджменту. В 2002 році закінчила Диплматичну академію України з відзнакою, магістр зовнішньої політики.

 З 2002 року працюю в Апараті ВР, саме в секретаріаті. Прийшла на посаду консультанта, працювала головним консультантом, потім заступником, тепер завідую секретаріатом.

Я сподіваюсь, що ви будете задоволені нашою подальшою співпрацею. Це перше наше засідання, перше знайомство, хотіла б перепросити, якщо щось не так, можливо, були якісь неузгодженості. Ми в "авральному" режимі готували  порядок денний, тому якщо у вас були зауваження, на наступному засіданні ми будемо намагатися, щоб їх не було. І думаю, що всім вам буде комфортно працювати з нашим секретаріатом.

 

ГОПКО Г.М. Валеріє Олегівно, я б хотіла вам насправді подякувати, тому що вчора після засідання сесії ви дочекалися - вже після робочого дня, після шостої, ми ще планували цей порядок денний. Також хочу подякувати членам комітету, що сьогодні так оперативно ми з вами зібралися вже.

Я думаю, що питання кабінетів також буде секретаріатом вирішене. Ще у мене тут, коли ви говорили про ратифікаційні моменти, я думаю, що, можливо, одним із ключових питань, крім Будапештського меморандуму,  ще є ратифікація Римського статуту. Я не знаю, чи це можливо, у нас тут є законопроект, який потрібно буде доопрацьовувати, це про дипломатичну службу. Це не є зараз,  я просто анонсую.

 Дивіться, Іванно, у нас там було просто питання "Різне", яке ми ухвалили – це поїздки і так далі. Я якраз і хотіла, щоб ми анонсували зараз, тому що на наступному тижні три дні мене не буде в Україні. Разом із народним депутатом Сергієм Лещенком ми летимо в Сполучені Штати Америки на отримання нагородження в Національному демократичному інституті за присутності віце-президента Сполучених Штатів Байдена і Олбрайт, де будуть багато інших представників різних політичних інституцій Сполучених Штатів Америки. І тому  я анонсую цей  захід. І також хотіла б, щоб  Іванна Орестівна поділилася. Я би дуже хотіла, щоб у нашому комітеті був обмін інформацією, тому що це посилює різні можливості, контакти. І ще така була у мене ідея створення "стейкхолдермеб": всі контакти в кого які є, щоб онлайн, я попросила б своїх помічників, тому що така тонна візиток, які просто паперові, щоб їх електронно вбити по країнах, по спеціалізаціях, там аналітичні центри, громадські організації, представники діаспори і так далі. Щоб була одна загальна база для того, щоб кожен депутат і потім ці міжпарламентські групи могли співпрацювати по тих контактах, очевидно, якими можна ділитися. І зараз передаю слово Іванні  Орестівні і будемо завершувати засідання.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Насправді ми не прийняли ще кілька рішень,  принаймні не відповіли на ті пропозиції, які були озвучені, стосовно того заходу, на який кілька народних депутатів з різних, справді, фракцій їдуть наступного тижня. У Брюсселі 9 грудня в Європейському парламенті, власне, проводитимуться такі дні України, день України в Європейському парламенті, де буде і конференція така гуманітарно-політично-історична, яка проводиться під егідою пана Президента Європейського парламенту Шульца. Є група депутатів, міжфракційна така група депутатів, куди є запрошені депутати з Блоку Порошенка, запрошували, насправді, всіх - з Блоку Порошенка, з "Народного фронту", з "Самопомочі", з "Опозиційного блоку". І ми пропонували і просили, власне кажучи, Радикальну партію, пана Олега дати, Ірина Геращенко безпосередньо цим займалася, дати своїх представників. Поки що ми не отримали ніякої відповіді від пана Ляшка з цього приводу.

Ми їдемо для того, щоб також провести переговори з представниками Комітету у закордонних справах Європейського парламенту. Безпосередньо пана Брока, керівника комітету, не буде в цей день. Буде нас приймати заступник голови комітету і керівник, власне, комісії  Україна-Європейський парламент пан Плєнкович. Також того ж дня о 18.30 в Європейському парламенті відкриється виставка, фотовиставка "Донбас",  ми теж візьмемо участь у її відкритті. Зокрема, через те, що там зараз іде такий досить серйозний спротив, який організовується нашими колегами з Російської Федерації з тим, щоб ця виставка не була відкрита. Тому наш керівник  представництва України в ЄС звернувся з проханням про посилення і таку міжфракційність цієї групи, яка буде присутня на цьому відкритті.

І 10-го зранку ми зустрінемося також з колегами з різних фракцій Європейського парламенту для проведення переговорів, можливо, про анонсування такої неформальної групи дружби, яка у нас не передбачена, власне, взагалі в нашому переліку груп дружби.

 

ГОПКО Г.М. Борисе Івановичу, вам слово.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Декілька питань в "Різному" у мене. Перш за все я хотів би подякувати Валерії Олегівні за представлення секретаріату. І думаю, що це представлення було би більш повним, якби ми ще мали список, кожен з нас мав список працівників секретаріату з телефонами, емейлами і таке інше.

Далі. Що стосується законопроектів. Я також хотів би, щоб у нас на столі на перше засідання лежав би список законопроектів, які розписані Комітету в закордонних справах.

Далі. Щодо міжнародних заходів. Завтра і післязавтра буду у Варшаві на запрошення Дипломатичної академії, де буду виступати перед слухачами, а також брати участь в нагородженні Саакашвілі.

Хотів би сказати, щоб ми уникали голослівних тверджень і необ'єктивності. Це, Вікторе Івановичу, стосується вашої суб'єктивної оцінки Будапештського меморандуму.

 

ВОВК В.І. Це політична оцінка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, це суб'єктивна думка. А я – фахівець. Я можу вам аргументи навести, чому ви необ'єктивний.

 

ВОВК В.І.  Тому я і пропоную провести комітетські слухання на цю тему.

 

ТАРАСЮК Б.І. Тепер що стосується засідань самих. Я би радив уникати зловживати голосуванням. Це не об'єднує комітет. І в разі, якщо нам не вдається дійти якогось рішення, відкласти прийняття рішення з цього питання, провести консультації. А вже тоді, якщо не вдасться налагодити питання, то тоді виносити на голосування. Власне, у мене все. Дякую.

 

ГОПКО Г.М. Володимире Ігоровичу.

 

АР’ЄВ В.І. Якщо потрібно, можу поінформувати колег. Я їду у неділю на засідання політичного комітету Ради Європи. І так само 12 грудня відбудеться засідання регламентного комітету Ради Європи. Основне питання, яке стосується України, не напряму, але важливо, це теоретичне повернення в сесійну залу Ради Європи російської делегації. Досить багато, особливо соціалісти розповсюдили думки, що: а) це порушення прав людини, якщо ми порушуємо права російської делегації і б) це необхідність діалогу.

Я би просив, зараз ми домовилися з Ольгою Герасим'юк, вона підготує такі там тези, всі можливі свої контакти для того, щоб, починаючи від цього моменту, ми зараз "забомбили" всіх своїх колег, які є дотичні в інших парламентах, особливо делегатів і заступників у Парламентській асамблеї Ради Європи, щоб ця ситуація була пройдена достойно, щоб, власне, ми не були свідками повернення російської делегації.

 

ГОПКО Г.М. Так там 15 січня буде чи коли?

 

АР’ЄВ В.І. Ні, з 21-го, здається, треба просто подивитися по календарю. Січнева сесія Ради Європи відбудеться, зараз я вам скажу, з 26 по 30 січня.

 

ГОПКО Г.М. І саме там якраз і має бути ухвалення рішення щодо делегації російської?

 

АР’ЄВ В.І. Там процедура яка? Перше, спочатку 30 членів, 30 делегатів від мінімум п'ятьох національних делегацій мають встати і сказати, це  як процедурне питання, що ми вимагаємо перегляду, розгляду ("креденшиалс") повноважень російської делегації. Далі це питання передається в регламентний комітет за участю політичного, який викладає свою окрему думку, проводяться дебати протягом наступних 24 годин, готується окрема резолюція. Тобто ми зараз працюємо над тим, щоб забезпечити вставання, нам треба так само забезпечити потім позитивне голосування, тому що останні голосування, які от були, деякі от з російських принципових питань в Раді Європи, були fifty- fifty. Дай Боже,  і особливо тоді  вже, ну це будемо говорити, коли буде затверджена вже наша  делегація в Раді Європи, в січні, щоб була залізна дисципліна.

 

ГОПКО Г.М.  Іванна Орестівна.

 

 КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Забула сказати, я сьогодні мала розмову з американським  послом і ми говорили про те, що він, можливо,  разом з паном Томбінським, готові були би прийти сюди до нас, в комітет, до новообраних  членів комітету. Власне, щоб розказати своє бачення стосовно  того, як далі з їхнього боку будуть розвиватися зовнішньополітичні наміри  і дії країн і організацій відповідно, які вони обоє представляють, кожен окремо представляють. І ми могли би вибрати  і запропонувати час, це могло би бути не відкладене там до наступного засідання такого формального,  це могло би бути  в неформальному режимі проведено, це вони просили би off-record  таке, власне кажучи, спілкування з членами  комітету. Тому ми могли би запропонувати кілька варіантів часу, тому що і вони теж зайняті люди. Якщо б колеги вважали це цікавим  і корисним,  то я думаю, що можна домовитись.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, я просто думаю, що, можливо, нам варто от сьогодні на прийомі в Посольстві Фінляндії,  де буде багато послів, я думаю,  що  варто було б також зробити своєрідну зустріч з послами, але це вже пізніше.

Я пропоную  визначитись зараз, коли наступне  засідання, і взяти всю інформацію, яка була озвучена щодо поїздок Борисом Івановичем,   Володимиром Ар'євим, Іванною, мною, до відома, вона не потребує голосування.

 Ще в мене просто таке зразу, що, можливо, варто інформувати  прес-службу парламенту, відправляти на сайт Верховної Ради про ці поїздки, щоб вони теж висвітлюватися. Тому що дуже багато хороших питань інформування суспільства можна зробити теж через веб-сторінку парламенту.

 

 АР'ЄВ В.І.  Крім того, я хотів би доповнити, давайте все ж таки ще, можливо, звернемося до Міністерства закордонних справ нашого, щоб вони дозволили, дали команду по всіх послах, дозволили з нашим комітетом скайп-конференцію. Це у випадку якоїсь ситуації,  коли буде нам потрібно отримати інформацію безпосередньо від посла, щоб ми могли організувати прямо тут скайп-конференцію. І це має дати відповідне доручення, дозвіл на такі речі міністр  закордонних справ у відповідь  на наші звернення.  Тобто щоб просто була інструкція, що такі звернення  задовольняти.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Це після того, як ми вирішимо, у який спосіб ми поставимо  тут  Wi-Fi.

 

АР'ЄВ В.І. Один раз можна.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, я пропоную, щоб у наступну п'ятницю ми провели засідання. До  п'ятниці це достатньо часу, щоб підготувати оновлену версію для голосування тут положення, це достатньо для того, щоб Світлана прописала нові ці процедури щодо відкритості і так далі. У кого які  пропозиції?

 

ВОВК В.І. Пані Ганно, я хочу нагадати, що я вніс конкретну пропозицію. Якось так розмова пішла на багато різних тем, я не отримав реакції  комітету на пропозицію щодо рішення комітету про проведення комітетських слухань щодо питання Будапештського  меморандуму, як нам бути далі. Чи ви пропонуєте  мені сьогодні повідомити суспільство про те, що членів комітету Верховної Ради у закордонних справах  питання  Будапештського меморандуму не цікавить?

 

ГОПКО Г.М. Ні, Вікторе Івановичу, я пропоную, по-перше, як тут  радять  із секретаріату  комітету, нам графік попередній наших  заходів,   крім таких символічних дат, як сьогодні, я маю на увазі, тобто ми трохи  вже  спізнилися у тому плані, що це, можливо,  варто  було б і сьогодні проводити. Вашу ідею, я не знаю, чи варто ставити на голосування про проведення, або, можливо, пакетом, коли прийдуть пропозиції від інших. Мене, наприклад, цікавить Римський статут, в Іванни є свої заходи.  Тобто я можу зараз, скажімо, поставити про включення в порядок заходів, проведених  комітетом у  майбутньому, просто у нам немає  ще ні дати, нічого.

 

ВОВК В.І. Мова ж не йде про конкретну дату, мова йде взагалі про включення в найближчі, там серед перших парламентських слухань, які ми будемо проводити. Ой, перепрошую, я обмовився –  комітетських слухань.

 

ГОПКО Г.М. Добре. Я ставлю на голосування пропозицію.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я перепрошую.  

 

ГОПКО Г.М. Іванна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ну, власне, тоді, якщо ви зараз наполягаєте на тому, щоб ми ставили зараз це на голосування, чи такі комітетські слухання варто проводити, чи ні, то я думаю, що, насправді, ми би мали мати там  попередньо підготовлене рішення стосовно того, як саме ми хотіли би сформулювати, знаєте, таку тему. Тому що я не бачу змісту на даний момент просто сидіти і через 20 років критикувати той Будапештський меморандум. Ми сьогодні маємо виходити, власне кажучи, з тих реалій, в яких ми є, і тоді ми можемо проводити, знаєте, з вами в комітеті слухання взагалі про діяльність і ефективність роботи Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй. Ну, це точно такий самий зараз буде там ефект.

 Насправді, ми з вами знаємо і  ми з вами приймали спільне рішення, в Коаліційній угоді є прописано (і зараз, власне, тут ми є всі колеги з коаліції), що ми з вами в парламенті маємо прийняти нову редакцію Стратегії національної безпеки і оборони, прийняти нову редакцію Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Ми це з вами разом вирішували. В принципі, якусь частину відповідей на ті питання, які ви пропонуєте поставити, ми з вами в роботі над цим отримаємо.

 

ВОВК В.І. Я  говорю про дуже просту річ.  Ні-ні, це  давайте, це можна так утопити в морі. Є конкретне і дуже важливе питання, ви розумієте, ми займаємося зовнішніми справами з вами. Ми не займаємося взагалі абстрактно оборонною політикою і тому подібне. Мова йде про те, щоб розглянути уроки, бо це, я  ще раз наголошую і тут я поділяю, наприклад, цю думку, я сьогодні обговорював,  ще раз кажу, це питання з паном професором Василенком. Я думаю, що більшості з вас це дуже добре відоме ім'я. Фактично, це учитель переважної більшості дипломатів України. Він поділяє оцінку, що це  найбільший провал в історії української дипломатії. Тому нам треба винести уроки з цього і відповідно обговорити, що може потенційно Україна робити в подальшому в цій ситуації.

Тому я й наполягаю на дуже простому питанні: поставити на голосування питання про проведення комітетських слухань, потім я буду вносити проект постанови, наша фракція буде вносити проект постанови про проведення парламентських слухань в подальшому з цих питань. Але давайте почнемо цей процес, і почнемо з комітетських слухань.

 

ГОПКО Г.М. Вікторе Івановичу, ви готові запропонувати нам приблизно бачення, назву, завдання цих комітетських слухань?  Це для того, щоб ми тут обговорили і включили в орієнтовний план.

 

АР'ЄВ В.І.  В установленому порядку, так, внести пропозицію письмово з темою, дискутантами. А ми вже розглянемо це на наступному засіданні комітету як окремий пункт порядку денного. Все.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, домовляємося. На наступний раз ми отримаємо від Віктора Івановича пропозицію, його бачення, хто буде учасниками, з темою, завданням. І тут ми його обговоримо, вдосконалимо спільно, дійдемо до якогось рішення з пропозиціями Іванни і так далі.

Борисе Івановичу, вам ще слово.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би закликати всіх колег уникати ультимативності у висловлюваннях. Цей мій заклик,  дружня порада. Тому що такими ультиматумами ви не досягаєте мети, а ви, навпаки, віддаляєтеся від мети.

Далі. Я хотів би поставити запитання: а чи не можна і чи не варто нам провести засідання раніше? Справа в тому, що наступний тиждень буде пленарним. І якщо ми будемо планувати засідання на п'ятницю, ми не зможемо опрацювати ті законопроекти, які вже розписані або будуть розписані нашому комітету. Ну, я можу назвати декілька законопроектів.

Перше – це лист Верховної Ради до Державної Думи Росії щодо Надії Савченко.

Друге питання – це скасування позаблокового статусу і відновлення курсу на членство в НАТО.

Третє питання - про припинення членства і участі в органах СНД. Це принаймні ті законопроекти, які вже внесені, яким вже щонайменше тиждень і які комітет міг би розглядати. Дякую.

 

БОГДАНОВА В.О. Ми бюрократи.  Ми поки не отримали  з "фішкою" Голови Верховної Ради  доручення. Тому я не можу сказати, що воно є в комітету. Я знаю, що воно є на сайті, але, дотримуючись процедури, я кажу, що їх немає,  тому що ми в  секретаріаті  доручення Голови Верховної Ради  поки що не отримали.

 

ГОПКО Г.М. Тобто раніше навіть понеділка-вівторка ви не отримаєте це. І поки ми позначимо так.

 

БОГДАНОВА В.О. В понеділок, я думаю, отримаємо.

 

 ГОПКО Г.М. Борисе Івановичу, я не впевнена, що вони будуть винесені вже відразу в зал, ці законопроекти, без рішення, якщо Комітет з питань закордонних справ є профільним комітетом.

 

ТАРАСЮК Б.І. Тому я й пропоную провести засідання не в п'ятницю, а раніше.

 

ГОПКО Г.М. Мене просто, колеги, не буде. Але це не проблема.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні, це проблема, тому що не буде Ганни Миколаївни, мене не буде і Олександра Анатолійовича не буде. Тобто ні секретаря, ні голови, ні першого заступника до середи кінця дня не буде. Ну, а в четвер зранку, в четвер  це буде пленарний день. 

 

ГОПКО Г.М. Я тому якраз і кажу, що найкращий день – це п'ятниця. А по цих законопроектах, оскільки вони ще не надійшли,  все одно потрібен якийсь час там на їхнє ознайомлення, принаймні, узгодження. Як варіант.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную, по-перше, на майбутнє. Зараз нічого не зміниш, але на майбутнє уникати згоди на відрядження тоді, коли пленарні тижні. Принаймні, я так робив завжди. Коли мене запрошували під час пленарного тижня, я відмовлявся і не  їхав. Просто є речі важливіші.

 

ГОПКО Г.М. Борисе Івановичу, я повністю підтримую, але пропозиція щодо зустрічі з Олбрайт і Байденом була тоді, коли не було рішення. Тобто ми погоджувалися, і це достатньо високого рівня зустріч у Вашингтоні. Крім того, скажімо, не було календарного плану, і досі його навіть немає, ми його не затвердили навіть вчора у парламенті. І це теж, можна сказати, недопрацювання зі сторони керівництва, яке мало нам, принаймні, дати графік, щоб ми розуміли.  І це треба буде наполягати.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ми це розуміємо, Борисе Івановичу, все правильно, і ніхто б так не планував, якби це все не було набагато раніше все узгоджено, і як по факту ми вже маємо.

 

ГОПКО Г.М. Колеги, чи домовляємося, що наступний тиждень о 14-й годині засідання комітету тут? 

 

ІЗ ЗАЛУ. Який день?

 

ГОПКО Г.М. П'ятниця. Наступний тиждень – п'ятниця о 14 годині засідання комітету, де усі пропозиції, які тут були, кожен, хто взяв зобов’язання по підготовці, їх виконує. Все. Подякуємо секретаріату. І гарних вихідних.

 

(На цьому стенографування засідання припиняється)