Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

30 березня 2015, 11:59

СТЕНОГРАМА ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ 04.03.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 04 березня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо починати наше сьогоднішнього засідання. Чи є в когось додаткові якісь бачення щодо порядку денного сьогоднішнього засідання? Борис Іванович?

Чи є в когось додаткові питання, щоб внести в порядок денний? Якщо немає, то ставлю на голосування за такий порядок денний, з єдиним проханням третій пункт, зважаючи на те, що тут присутній народний депутат Олексій Гончаренко, один із співавторів проекту постанови, він теж бере участь у своєму комітеті просив, щоб перенести першим пунктом його питання.

Якщо ні в кого немає, ставлю, хто за те, щоб підтримати такий порядок денний на голосування. Хто "за"? Одноголосно.

Отож, пане Олексію, вам слово щодо проекту постанови.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую я дуже коротко. Проект підготовлений міжфракційним об'єднанням "Крим", доповідати має Ірина Фріс, але вона не може бути, на жаль, зараз тут і тому представляю цей проект я.

Він направлений на те, щоб ми звернулися до міжнародних інституцій, які там перелічені, стосовно тих порушень прав людини, які відбуваються на території Автономної Республіки Крим. Ми розуміємо, що якихось величезних юридичних наслідків від того не буде, але це ще один привід нагадати міжнародним інституціям, що Крим це Україна. Якраз зараз річниця подій в Криму, там сьогодні, в цей день якраз наш колега Мамчур, на той час полковник Збройних Сил України, ішов там відомим своїм маршем в аеропорту Бельбек під прапором України і з гімном проти російських озброєних до зубів спецназівців. Ось і тому… І по переду у нас річниця псевдо референдуму по Криму. Тому ми вважаємо, що політично є дуже важливим, щоб ми зробили таке звернення, ми його підготували і просимо вас підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я думаю, що варто зараз надати слово Бешті  Андрію Петровичу. Немає?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З МЗС ніхто не прийшов?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і що їх не буде?

 

______________. (Не чути)  

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А у нас же ж є письмовий висновок міністерства з цього приводу, по постанові?

 

               ГОНЧАРЕНКО О.О. Я можу лише сказати, додати, що це є погоджено з Адміністрацією Президента, ну, це вони бачили це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з Міністерства закордонних справ, ми зараз розглядаємо проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй Європейського парламенту ПАРЄ, ОБСЄ про порушення прав і свобод людини в Автономній Республіці Крим (номер 2260). Якраз… Андрій Петрович, ви готові коротко позицію МЗС щодо цього питання висловити?

 

БЕШТА А.П. Позиція МЗС з цього питання дуже коротка. Ми повністю підтримуємо таке звернення, якщо буде потрібно ми готові надати пропозиції до тексту редакційного і, там, змістовного характеру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз у вас немає?..

 

БЕШТА А.П. Ну, вони не є суттєві. Тобто в цілому ми за, така заява буде корисна, в робочому порядку надамо по тексту пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. В мене коротенько. Я безумовно теж підтримую постанову. Але підтримую пропозицію колеги, що редакційно можна посилити з використанням тієї термінології, яка вже була використана міжнародними інституціями щодо оцінки дій, наприклад, про нелегальну анексію, да. Тобто тут йдеться про тимчасову окупацію, про агресію з боку Росії і так далі. Можна використовувати і ту аргументацію, яка була викладена в Раді Європи і в Парламентській Асамблеї ОБСЄ, і так далі, інших організацій, щоб посилити просто нашу риторику.

 

БЕШТА А.П. Можливо, одне з найсуттєвіших змістовних пропозицій стосується того, що тут увага зосереджена виключно на порушеннях прав людини кримськотатарського народу. Водночас доцільно також згадати і про українців.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О.  Ні. Я вибачаюсь, це не так. Засудити… Я просто процитую. "Засудити порушення прав і свобод українців, кримських татар та представників інших національностей." Тобто тут немає перекосу якогось.  

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. … документу. Йдеться виключно про кримських татар. Тому воно якесь незбалансоване. Просто… Я би підтримала цю пропозицію МЗС. По тексту українці згадуються один раз.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Це внесемо відповідні зміни. Єдине прохання, це просто у нас в річницю події, це єдиний сесійний тиждень. Тобто якщо ми це  не зробимо, і ми про це розмовляли з Головою Верховної Ради, що було б дуже доречно, якщо  є така можливість проголосувати завтра чи післязавтра.

Тут невеликі… Ми згодні з будь-якими зауваженнями комітету і МЗС. Тому якщо можна, давайте внесемо їх оперативно.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я, звертаючись до того, про що говорила Світлана Петрівна, я би теж звернулася до тієї мови, яка вже є і визнана у світі – стосовно анексії Криму. Незаконної анексії Криму,  а не тимчасової окупації. Я хотіла би почути, що  власне колеги з Міністерства закордонних справ з цього приводу думають.

 

БЕШТА А.П. Ми готові погодитися з такими пропозиціями. Тут, якщо можна, третій параграф. Йдеться проти позиції Російської Федерації в українсько-російському конфлікті. На нашу думку, доцільно було би трошки переформулювати. Можливо, стосовно агресії Російської Федерації, але не використовувати такий термін, який не використовується принаймні українською владою.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ви пропонуєте записати?

 

БЕШТА А.П. Може бути: відбувається залякування і утиски тих, хто виступив проти незаконного референдуму, умовно кажучи, проти окупації Криму Російською Федерацією. В такому ключі.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Проти агресії.

 

БЕШТА А.П. Проти агресії. Але не українсько-російський конфлікт.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Проти агресії Російської Федерації щодо України?

 

БЕШТА А.П. Причина залякування і утисків насправді є та, що… тих людей, які виступили проти референдуму, проти незаконної окупації  Автономної Республіки Крим. Не проти позиції Росії, а проти незаконної окупації.

 

ЛАРІН С.М. У мене є пропозиція. Я вважаю, що це  сирий документ, не  зважаючи на те, як буду я голосувати. Але дуже  багато нюансів, про які кажуть колеги.  Було б добре  з МЗС відпрацювати, Олексій, без того я не буду за нього голосувати, але він  сирий. Приймайте, будь ласка, але доопрацювати, щоб він дійсно  був з міжнародними нормами і так далі. Тобто зробіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірино, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Можна було б сюди включити обов'язково результати моніторингу  Організації Об'єднаних Націй з цього приводу. Там є конкретні пункти з конкретними прізвищами. Для того, щоб начинити  цей документ такими серйозними міжнародними фактами, які вже прозвучали, я так думаю,  під час цього звіту. Ці факти  є. Такий моніторинг і результати, вони  вже оприлюднені. Я думаю,  що сюди його можна було б начинити, він прозвучався б серйозніше і насичиніше. Тому підтримую Сергія Миколайовича з приводу того, що документ сирий, його треба доопрацювати. Ну щоб виглядати достойно на рівні міжнародному.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я хотіла повернутися до пропозиції колеги Олексія. Весь світ сьогодні дивиться на нас, чи  ми щось скажемо про річницю анексії Криму. Тому було б логічно проголосувати на цьому тижні. Це має бути наше політичне рішення. Тому прохання до  МЗС, запитання: чи зможете ви  терміново підготувати ці пропозиції? Якщо треба, я думаю, комітет  може зібратися буквально на  10 хвилин перед засіданням чи під час засідання для того, щоб погодити чи навіть в електронці перед цим подивитися і проголосували ще на цьому тижні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Світлана. У нас є досвід, коли ми голосували за визнання  Російської Федерації державою-агресором. Це фактично за ніч був написаний текст і так далі.

Тому ще послухаємо Бориса Івановича і тоді перейдемо до голосування.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Шановні колеги,  я  підтримую ідею прийняття цього   звернення. У той же час звернення у цьому вигляді не може бути рекомендовано Верховній Раді, тому що  тут міститься заклик: у зв'язку  з цим Верховна Рада  закликає  міжнародних партнерів України. Хто ці міжнародні  партнери?  Організація Об'єднаних  Націй?  Ми є членами. Парламентська асамблея ОБСЄ? Ми є членами.  Парламентська асамблея Ради Європи? Ми є членами. Тобто він  сирий, його треба доопрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Борис Іванович.

Я теж підтримую позицію, що неточні формулювання, зокрема російсько-український конфлікт. Якщо сам  парламент визнає ситуацію на сході російсько-українським конфліктом. Тобто зараз я бачу більшість за те, щоб підтримати цей законопроект за умови погодження або спільного напрацювання тексту з МЗС буквально впродовж одного дня. Я навіть не знаю як, як оце сформулювати. Це означає, що після засідання сьогодні МЗС представить вже текст відповідно до почутих народних депутатів і членів комітету пропозицій.

 

               ТАРАСЮК Б.І Я би не формулював наше рішення як доручити МЗС зробити нашу роботу. От. Просто створити, можливо, невеличку робочу групу, яка би разом з МЗС доопрацювала цей документ оперативно. Але МЗС доручати, я думаю, неправильно.

 

               ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Значить… Тоді наше, що ми ставимо зараз на голосування про те, щоб підтримати за умови спільного доопрацювання з Комітетом у закордонних справах.

 

               КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. І ініціативної групи депутатів, які подали це з представниками комітету і…

 

               ГОЛОВУЮЧИЙ. І відразу зазначимо зараз, хто готовий з комітету війти в редакційну групу по цьому тексту. Ну, щоб була потім персональна відповідальність за фінальний варіант проекту постанови, звернення.

Колеги, тоді загальна позиція така. Ми підтримуємо проект постанови за умов спільного доопрацювання співавторів та членів Комітету у закордонних справах. Хто за таку пропозицію?

 

ЗАЛІЩУК С.П. Знову зберемося і ще раз уже остаточний затвердимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І перед голосуванням завтра, якщо воно буде виноситися, ми зберемося, можливо, завтра, до того узгодимо текст і тоді цей текст буде виноситися в зал. Тобто одноголосно за, так? Сергій Миколайович, ви ж проголосували за?

 

ЛАРІН С.М. Я "за" проголосував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За". Все. Добре. Так.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Одне слово. Я хочу подякувати комітетові, дякую і від імені авторського колективу. Ми повністю погоджуємось з тим рішенням і з тими правками, які будуть внесені. І ще раз дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій, але, дивіться, тоді формат зразу, щоб ми про це узгодили. Ви, можливо, зараз візьмете контакт Андрія Петровича для того, щоб узгодити їхні, і після цього уже разом із Світланою Петрівною, з пані  Іриною і так далі, сьогодні, фактично, нам треба, якщо завтра об 11-й, до 9-ї ранку завтра із Іванною Орестівною мати фінальний текст. Тобто вже далі відповідальність лягає на вас персонально.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую, я вже… це ми вже зробили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тоді, колеги, переходимо до першого пункту нашого порядку денного – це проект Закону України про  припинення дії окремих статей договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, номер 005. Доповідає Борис Іванович Тарасюк.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Шановні колеги, як ви пам'ятаєте, ми проводили з вами комітетські слухання, які були присвячені взаєминам між Україною і Російською Федерацією. У зв'язку з тим, щоб були різні думки, у тому числі, і пропозиції про денонсацію договору 1997 року між Україною і Російською Федерацією.

Комітет і на комітетських слуханнях, в принципі, не підтримав ідею денонсацію всього міжнародного договору між Україною і Російською Федерацією, натомість було запропоновано ідею припинення дії окремих статей. Пропонується, зокрема, припинити дії шести статей. Це перша стаття, де говориться  про те, що Україна і Росія стратегічні партнери; шоста стаття, що сторони утримуються від дій, спрямованих  проти одна одної; восьма стаття, співпраця задля забезпечення безпеки. Тобто це ті статті, які безпосередньо суперечать суті і змісту цього договору і протирічать букві і духу цього договору.

Також пропонується припинити дію статті 9, яка говорить про взаємодію в галузі роззброєння  і скорочення Збройних Сил; частину статті 13, де говориться про продукцію для потреб оборони, що ми співпрацюємо, статті 16 – взаємодія в рамках ООН і інших міжнародних організацій і підтримка позицій одна в одної, ми це бачимо як це Надії робиться Російською Федерацією в Раді безпеки. Співробітництво в паливно-енергетичній сфері, яке є навпаки – не співробітництво і співробітництво в ракетно-космічній галуз. Отже, пропонується припинити дію цих статей.

Я ознайомився з висновком Міністерства закордонних справ. Останнім часом в нас стало практикою, що я не погоджуюсь із позицією Міністерства закордонних справ. Позиція інколи навіть дивує мене особисто як учасника вироблення позиції України по  багатьох питаннях зовнішньої політики України. Так само і позиція,яка направлена в довідці Міністерства закордонних справ. Тут посилання на Віденську конвенцію, так виглядає, що в Міністерстві закордонних справ не слідкують за рішеннями авторитетних органів, зокрема, комісія міжнародного права є така, яка в 2010 році прийняла доповідь, яка свідчить про те, що, скажімо, стан війни  дає право будь-якій державі зупинити дію статей, які не суперечать іншим статтям міжнародного договору. Тому я радив би Міністерству закордонних справ звернутися до цієї доповіді в комісії міжнародного права 2010 року і засвоїти її. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Хотіла би передати слово Андрію Миколайовичу. А?..

 

ГЕРАСЬКО Л.А. Доброго дня!  Герасько Лариса Анатолівна, директор департаменту міжнародного права. Дійсно, як сказав Борис Іванович, є комісія... доповідь комісії міжнародного права, абсолютно точно можна, коли стан війни, припинити частину договору, безперечно, і навіть сама Віденська конвенція, зокрема, 60 стаття дозволяє припиняти договір в цілому чи у разі порушення іншою стороною своїх зобов'язань, в частині.

Але є так само стаття Віденської конвенції, яка говорить про подільних договірних положень. І у разі, якщо самим договором не передбачено, що вона може припиняти… можуть припинятися певні статті, тобто частина положень договору, то тоді діє інше правило, яке говорить про те, що можна припиняти частини, якщо вони є віддільними від решти договору щодо їх тлумачення, що якщо ці положення не становлять істотної підстави для… необов'язковість усього договору і так далі.

У чому полягає, так би мовити, наша позиція? У тому, що, якщо припинити частину статей, які пропонується припинити, - це і прикордонна, і митна, дуже багато, військово-технічне співробітництво, яке, до речі, і без того… В розвиток усіх цих статей була укладена низка міжнародних договорів. По військово-технічному співробітництву наразі уже припинено багато договорів самостійно. Якщо це стосується прикордонної сфери, це, можливо, поставить під загрозу і договір про кордон українсько-російський.  І Російська Федерація це може сприйняти як… може не погодитися з припиненням частини цих статей і припинити весь договір в цілому. Віденською конвенцією передбачена вся ця процедура. І, відповідно, якщо ми будемо повідомляти, чи коли ми будемо повідомляти про припинення частини статей, ми так само маємо отримати, оскільки це не передбачено договором, отримати їхню реакцію на це. І якщо у нас буде диспут з питання припинення, нам може бути запропоновано так само створити арбітраж ad hoc або йти в Міжнародний суд ООН за взаємною згодою сторін. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Скажіть, будь ласка, Андрієва Тамара Володимирівна є? Є. Міністерство юстиції.

 

АНДРІЄВА Т.В. Дякую.

Ми би хотіли звернути увагу на неточність термінології. Яка неточність тут полягає? В преамбулі проекту закону автори посилаються на частину першу статті 60. Дійсно, ця стаття стосується припинення, чи зупинення двосторонніх договорів. Проте вона веде мову про припинення договору в цілому або про зупинення його в частині або в цілому. Тобто, якщо говорити про часткову дію відносно договору, то Віденська конвенція застосовує лише таку дію як зупинення. Ці дві дії "припинення" і "зупинення" вони відрізняються  правовими наслідками. От така  неточність до цього проекту закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У когось із членів комітету будуть коментарі щодо цього законопроекту?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Єдиний коментар, який можливий тут, це якщо ми будемо мати можливість відстоювати і будь-які свої майнові права в майбутньому в судових інстанціях міжнародних. Чи ці пункти, я як би не спеціаліст, але чи ці пункти жодним чином не вплинуть на наші аргументи?

Я маю на увазі, якщо ми будемо зараз відміняти окремі статті цього договору, чи потім в майбутньому, коли Україна буде пред'являти якісь майнові претензії Російській Федерації з тих чи інших питань про відшкодування тих чи інших коштів, про порушення тих чи інших моментів, чи відмінені, чи зупинені ці пункти договору дадуть нам можливість в повному обсязі здійснювати оці свої претензії в майбутньому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірина!

 

ЛУЦЕНКО І.С. Оце єдине хто б із спеціалістів міг би мені роз'яснити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це якраз плавно  переходить до пункту четвертого нашого порядку денного "Про міжнародно-правові та національно-правові заходи, які здійснюються урядом України з метою визнання та протидії агресії Російської Федерації проти України  на міжнародному рівні". Це якраз і є один з тих моментів, де сьогодні буде доповідач по цій темі. Але я думаю, що якщо тут є зараз Лариса Анатоліївна і Ольга Василівна…  чи у вас є відповідь на питання  пані Ірина зараз в контексті, чи…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкретно цей. Чи  припинені дії окремих статей. Потім не завадить нам судитися з Російською Федерацією щодо агресії і так далі. Чи можете дати відповідь?

 

ГЕРАСЬКО Л.А. Я скоріше думаю, що стаття 13, припинення її зокрема, можливо вплине. Але це потрібно звичайно і  16 в тому числі, тому що… Питання в чому? В тому що будуть припинені ці статті, це дає право припинити дію  Російської Федерації так само в односторонньому порядку  всіх міжнародних договорів, які були укладені, наприклад, в економічній сфері, в фінансовій. От у нас є 16 стаття і так далі. Тобто це за собою безперечно потягне наслідки. Тому, на мій погляд, треба дуже добре вивчати.

 

ЛУЦЕНКО І.С. І тоді питання наступне?

Питання тоді наступне. Які застороги у вас викликають стаття 16 і 13? І, от саме… Дві, так?

 

ГЕРАСЬКО Л.А. 13-а. (Не чути) …… і направлення………. Треба дивитися весь масив ………. коли були направлені. У нас величезна з Російською Федерацією, найбільша договірно-правова база, насправді. І потрібно піднімати абсолютно всі договори. І в тому числі, наприклад, і взаємний захист інвестицій. Це велике питання в першу чергу, яке може зашкодити нам дуже серйозно. Тобто тут насправді величезна низка. Ми можемо зробити дослідження, але це потрібно робити дослідження не тільки МЗСу, напевно, і Міністерству економіки.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Який час вам потрібно для того, щоб дати аналіз?

 

ГЕРАСЬКО Л.А. Я думаю, що там протягом тижня ми  можемо це зробити.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Протягом тижня. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. І я, можливо, ще все-таки… Ольга Василівна Давидчук на це питання для пані Ірини також, у вас є, мабуть, теж позиція, бачення.

 

ДАВИДЧУК О.В. Справа в тому, що я просто не бачила самого тексту закону, тому мені важко просто говорити про наслідки, які це може мати. Я бачу, що ми мову ведемо про припинення дії статей певних. Тексту я їх не бачила. Сам закон я не вивчала. Мені важко зараз говорити.

Те, що стосувалось звернення до Європейського суду в частині порушення майнових прав держави, поки що розмір якоїсь шкоди, він не заявлявся конкретний. Зараз здійснюється збір інформації, здійснюється збір інформації щодо власне реального майна, яке знаходиться на території АРК. Які наслідки у цього будуть, навскидку говорити дуже важко. Треба вивчати питання.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я перепрошую, але мова йде не тільки про АРК. А мова йде абсолютно не …

 

ДАВИДЧУК О.В. Тим більше, якщо Донецьк, Луганськ ми ще зачіпаємо.

 

ГЕРАСЬКО Л.А. …… мова йде абсолютно про весь сегмент двосторонніх відносин. Це торгівля. Тут дійсно Міністерство економіки має дуже серйозно так само вивчити це питання, тому що...

 

ЛУЦЕНКО І.С. Просто розірвати стосунки – це просто. Чи зможемо ми потім, маю чи, пам'ятаєте, практику от неповернення коштів Ощадбанку і так далі, там мільярди і мільярди. Ми можемо зараз політично це питання вирішити. Але чи допоможе воно нам потім економічно, коли Росія буде слабка, все-таки забрати своє, принаймні претендувати на це?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірина. Чи в когось буде щось з колег?

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би прокоментувати думки, висловлені Міністерством закордонних справ, і ще, я не знаю, яке там міністерство.

Значить, відносно основного аргументу, який використовується Міністерством закордонних справ, говорячи і доводячи недоцільність припинення дії цих статей, посилання ведеться на Віденську конвенцію про право міжнародних договорів. Так от я посилаюсь на ту ж саму Віденську конвенцію по правам міжнародних договорів, а також Закон України про міжнародні договори України, який передбачає можливість денонсації або  всієї угоди, якщо обставини виникають, істотне порушення двостороннього договору одним з його учасників дає право, це Віденська конвенція, другому учаснику посилатися на це порушення як на підставу для припинення договору або зупинення його дії в цілому або в частині.

Таке ж саме положення повторюється в Законі про міжнародні договори України. Тобто йдеться про те, що всупереч тому, що стверджує Міністерство закордонних справ можливість часткового припинення дії є, міжнародне право передбачає це.

Тепер, що стосується посилань на відповідь на Ірини Степанівни запитання, я беру договір і Міністерством закордонних справ сказало, що стаття 13.16 може привести до того, що ми  можемо економічно втратити. Читаю уважно ще раз ці статті і раджу Міністерству закордонних справ їх уважно прочитати. Там нічого крім загальних фраз немає про те, що треба підтримувати взаємовигідні економічні відносини, поетапне  формування і розвиток загальноекономічного простору шляхом створення умов для вільного пересування товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Я уважно читаю цю 13 статтю - і не можу нічого знайти, що могло би зашкодити економічним інтересам України у взаєминах з Росією або в разі виникнення суперечки. Статті носять загальний характер, але, в той же час, війна вносить свої корективи в інтерпретацію будь-яких статей. Тому я вважаю непереконливими аргументи Міністерства закордонних справ.

Що стосується аргументу, наведеного Іриною Степанівною відносно того, що ми втратили вклади в Ощадбанк, ця тема розглядалася неодноразово, починаючи з 1993 року. І врешті-решт, всупереч пропозиціям Кабінету Міністрів, Міністерство закордонних справ наполягло, переконало – і Верховна Рада не ратифікувала так званий нульовий варіант. Що він передбачав? Він передбачав якраз те, що ми визнаємо, що Росія є правонаступником всіх активів і пасивів колишнього Радянського Союзу. Всі країни колишнього Радянського Союзу визнали цей так званий нульовий варіант, Україна – не визнала. І у такий спосіб ми зберегли право вимагати з точки зору міжнародного права, і внутрішнього законодавства, і рішень Верховної Ради, ми зберегли за собою право колись претендувати на активи колишнього Радянського Союзу. Саме в цьому і полягає ця причина по вкладах Ощадбанку.

Тому я прошу комітет підтримати даний законопроект, враховуючи ті аргументи, які я навів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Прошу, Сергій Миколайович.

 

ЛАРІН С.М. Я, звичайно, проти цього законопроекту. Але я хотів би, щоб мені відповіли на питання таке. Що буде після того, як ми приймемо цей закон? Ну, що буде: після того у нас закінчиться війна, після того у нас буде, там, благоденствіє і так далі? Тобто я би закликав своїх колег, я розумію, там колеги з інших комітетів, але, ну, у нас дуже важливий комітет, ми повинні бачити не тільки, що сьогодні, а повинні бачити, що буде завтра і післязавтра. Війна закінчиться, це наш великий сусід. Ми нікуди від Росії не дінемося, не перенесемося в Америку чи в інший цей, у нас тисячі кілометрів кордонів, у нас зв'язки економічні. Я прошу...

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути).

 

ЛАРІН С.М. Борис Іванович, я за те, що будемо контролювати, але це буде завтра. І сьогодні той хиткий мир, який в нас є, повірте, там родичі живуть і, слава Богу, перестали стріляти – люди почали спати, щоб ми не вносили ще якийсь елемент напруги в наші стосунки. Я прошу закликати колег до цього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Слушна думка.

Іванка щодо далекоглядності.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я є одним з тих людей, які є співавтором цього законопроекту. Тому хотіла би зазначити наступне. Мені здається, що ми як держава весь час намагаємося не роздратувати додатково Росію, що ні в якому аспекті нам не допомагає в кінцевому результаті отримати  якісь, ну... позитивне ставлення до розв'язання, до закінчення, до припинення цього конфлікту з боку Російської Федерації. На жаль, ми маємо обмежений  арсенал можливих відповідей для Російської Федерації, очевидно, ми всі підтримуємо необхідність якомога швидшого припинення війни і, насамперед, мирними способом врегулювання цієї  ситуації. Я думаю, що врешті-решт, коли вона врегулюється і коли наступить такий мир і ми дійсно нікуди не дінемося від великого сусіда, ми будемо мати необхідність все-таки підписувати якусь нову серйозну угоду між державами і будувати на нових  уже умовах своє партнерство і, можливо, нарешті воно стане  таки рівноправним партнерством. Тому я би все-таки просила.... І просила би зауважити звернути увагу колег на  те, що ми не пропонуємо денонсацію, повну денонсацію угоди. І робота по зупиненню дії статей окремих, можливо, в цьому я би погодилася з зауваженнями Міністерства юстиції, не знаю, як Борис Іванович на це дивиться, стосовно там формулювання того не припинення, а зупинення окремих статей угоди. Але ми пропонуємо саме от вибірковий такий підхід тих статей, які, на нашу думку, не спричинять "ефекту доміно" для всієї договірно-правової бази між Україною і Російською Федерацією. Тому просила б колег підтримати цей законопроект.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, дозвольте, я теж висловлю думку.

Скажу відверто, що  мені не просто визначитися з точкою зору. Чому? З рішенням, підтримувати чи ні. Я абсолютно підтримую ту тезу, що ми повинні по відношенню до Росії вести в політичному сенсі… називати речі своїми іменами.

Водночас… Я от щойно повернулася,  я була у відрядженні у кількох країнах світу: я була і в Лондоні, я була в Берліні. І дуже цікаво, що ми даємо самі можливість світу інтерпретувати наші дії у зворотному, в негативному для нас світлі.

Я назву ці рішення. Перше, це, наприклад, заборона акредитації російських ЗМІ в Україні. Повірте, це питання мені ставили першим на кожному кроці, і зараз це питання в їхніх ЗМІ, в їхніх експертах, в їхніх депутатах сприймається як те, що через заборону ми  намагаємося вводити, по суті, цензуру. Я, ну… Тобто це я цитую. Я цитую просто.  Так? І так далі.

До чого я це веду? Скажіть, будь ласка, чи можемо ми обговорити, у тому числі, наслідки міжнародної комунікації по відношенню до такого рішення? Що робить Росія? Вона робить агресію, вона проводить економічну війну, митну війну, але вона не розриває з нами жодних договорів, спричиняючи таким чином, чекаючи, що ми їх розірвемо. Ми розриваємо договори, але паралельно по відношенню до газу, до всіх… до електроенергії, до всіх інших конкретних економічних  питань до нас є питання.

От є… В цьому сенсі я бачу проблему на міжнародному рівні щодо нашого іміджу, я бачу проблему, що це може зашкодити у тому контексті, що це будуть інтерпретувати – я не хочу сказати, що це… я погоджуюсь, наприклад, з логікою цього законопроекту абсолютно! –  що це будуть інтерпретувати таким чином, що це саме Україна не йде на поступки, не хоче домовлятися, розриває договори, і так далі, і тому подібне. Це мене дещо стримує.

Чи можете, пане Борисе, прокоментувати це? Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, я можу прокоментувати я можу прокоментувати. Не зовсім точно ви охарактеризували ситуацію. Росія денонсувала всі міжнародні угоди, які стосуються базування російського Чорноморського флоту на території України. Україна ж цього не зробила ще. І вони залишаються чинними для нас, в чому є велике запитання. А для Росії вони не діють, тому що Росія в односторонньому порядку припинила дію цих угод. Харківської угоди і угод 97-го року, що регламентують перебування російсько-чорноморського флоту.

Отже, це не є аргументом. Я думаю, що тут швидше міжнародна спільнота не шукає, в чому Україна помиляється. Міжнародна спільнота шукає аргументи, у який спосіб змусити Росію виконувати свої зобов’язання, виконувати міжнародне право. І в тому числі і мінські угоди. Так що я не бачу ніяких проблем з точки зору іміджевих на міжнародній арені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович. Колеги, я думаю, що варто ставити на голосування про… Хто за те, щоб підтримати проект Закону України номер 005, будь ласка, хто "за".

Хто "проти"? Хто утримався? 4 – "за", 3 – "проти", так. 3 – утримались. Рішення не прийнято, так. Тому, я думаю, що якщо прийде Юлія Володимирівна Льовочкіна, то рішення…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Якщо можна. Я би все-таки хотіла почула аргументи з приводу 16-ої, 13-ої статей. Я швидше схиляюся "за", чим утриматися. Але я не привикла, не маючи аргументів, чисто емоційно робити такі речі. Тому що за нами – 46 мільйонів. І за нами – майбутнє. Я все-таки хочу, щоб ми мали можливість потім кудись відступати

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж…

 

ЛУЦЕНКО І.С. … або наступати. Оце єдине, що мене дуже турбує. Тому я не можу прийняти рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірина.

Я теж  схиляюсь до того, щоб почути аналіз Міністерства  юстиції, Міністерства закордонних справ і економіки щодо наслідків, бо пункт  4 нашого порядку денного сьогодні якраз він  прив'язаний до того, як в довгостроковій перспективі.

Іванка, хотіла  пропозицію.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я  хотіла би пропозицію, враховуючи те, що ми зараз  у такий  спосіб  не можемо без додаткових  аргументів і розуміння всіма колегами, членами комітету прийняти рішення, то звернутися до  Міністерства економіки, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції надати їхню оцінку, роз'яснення стосовно того, чи  Україна  від зупинення дії  окремих статей, а саме: статті 13  і 16 великого договору між Україною і Російською Федерацією, на яку  звернула увагу  пані Герасько з Департаменту  міжнародного права  Міністерства  закордонних справ України, чи Україна зможе за умови зупинення дії цих статей захищати  свої  економічні… виставляти економічні претензії до  Російської Федерації, які у нас виникли  в наслідок  агресії Російської Федерації в Україні і захищати  свої майнові права і  претензії в міжнародних судах насамперед, у міжнародному суді насамперед, якщо  таке рішення буде прийняте.  І тоді просити там протягом тижня чи до наступного  засідання комітету підготувати такі роз'яснення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Не просто роз'яснення, а  аргументи, не загальні тезі, аргументи, підтверджені якимись розрахунками, і підписи серйозних посадових осіб, щоб ми розуміли. Тому що це дуже серйозний має бути аргумент.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я зараз думаю, Борис Іванович, тоді ви виступите, і ми поставимо пропозицію Іванки на голосування.

 

ТАРАСЮК  Б.І.  Прикро, що в Міністерстві закордонних справ не читають, і  в Міністерстві  юстиції,  самого договору.  Тобто  треба вивчати матеріальну базу, так мене  вчили.

16 стаття.  "Високі договірні сторони взаємодіють в ООН та інших міжнародних організаціях, включаючи  економічні організації, фінансові організації, надають підтримку одна одній  у вступі  до міжнародних організацій і приєднанні до угод і конвенцій, учасником  яких  не є  одна із сторін".  От скажіть мені, будь ласка, Міністерство юстиції і Міністерство закордонних справ. Яким чином скасування цієї статті вплине на  економічні інтереси України? Розкажіть мені. Це стаття 16-а.

Те ж саме стосується і статті 13-ї, Ірина Степанівна.  Дякую.

 

ДАВИДЧУК О.В. Дякую. Ну абсолютно правильно. Дозвольте. Просто мова йшла про те, що хочеться додаткових аргументів почути протягом тижня.

Дійсно, більшість із цих статей,  тому числі і тих, які пропонується припинити проектом закону, вони фактично, як сказав Борис Іванович, носять декларативний характер. Абсолютно правильно, тому що всі ці положення  пізніше розвиваються чи розвинуті у відповідних міжнародних договорах. Тому  навіть виглядає трошечки алогічно те, що ми пропонуємо визнати якісь окремі статті цього договору, які фактично не є тими, відповідно до яких ми беремо ну масштабні зобов'язання в тій чи іншій сфері. Тому що пізніше кожна з цих сфер є в міжнародному відповідному  договорі. І більшість з яких ратифіковані. Тому, напевне, було би логічно розглядати кожну з цих сфер окремо. Кожен з цих договорів окремо наскільки він працює, наскільки  він потрібен зараз, наскільки його треба визнавати чи не визнавати таким, що він порушений і не працює або суперечить інтересам України. Це ясна  річ, що це компетенція кожного з міністерств, яке формує політику в цій сфері. І ми розглядали це, коли на засіданні комітету було минулого разу Борис  Іванович згадував це засідання, коли мова йшла про припинення договору в цілому, тоді йшлося про те, що треба аналізувати кожну статтю. Кожний з договорів, який безпосередньо унормував відповідним договором і приймати рішення. В принципі  кожну... чи окремі статті з цього договору, які фактично не оформлюють ці відносини, а лише декларують, ну це, напевно, що не зовсім логічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГЕРАСЬКО Л.А. (Не чути) …. декларують, але це є так би мовити фундаментом для решти договорів, які були укладені.

І  не виключається, це не говориться, звичайно, що це так і буде, але не виключається, що Російська Федерація точно так же може використати динанс… припинення чи зупинення дії цих статей як докорінну зміну обставин, відповідно тоді до Віденської конвенції це буде підставою – те, що я вже говорила, для денонсації інших договорів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, ставлю пропозицію перенести розгляд цього законопроекту через два тижні, коли почуємо аргументацію по питаннях, порушених пані Іриною і так далі, від Міністерства юстиції і МЗС, додаткову аргументацію. І Міністерства економіки, так.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Але хотілося б, щоб, по можливості, звичайно, це не значить, що це за практикою: хай прийде Петренко, хай прийдуть міністри і візьмуть на себе відповідальність прийняття цього рішення. Мається на увазі, тому що ми будемо це голосувати. І знову буде, що Верховна Рада  буде "козлом отпущения" з цього питання. Хай приймуть рішення.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я якраз дуже хочу підтримати. Треба зрозуміти, що ми ухвалюємо дуже важливі рішення, в яких ми маємо виступати просто єдиним фронтом. Я в це вірю, що для того, щоб, наприклад, унеможливити ситуацію, коли в Міністерства закордонних справ буде менше аргументів чи слабші позиції в майбутньому відстоювати наші економічні інтереси чи, наприклад, вимогу компенсації і так далі, тоді це має бути спільне рішення парламенту і ключових міністрів. Тому давайте це доведемо на найвищий політичний рівень і справді запросимо міністрів і поговоримо з ними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за цю пропозицію: перенесення з вислуховуванням міністрів і всією аргументацією?

 

_______________. П'ять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто проти? Хто утримався?

Все, прийнято рішення. Рішення прийнято.

Колеги, наступне питання: проект Постанови про тимчасове припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією. Жоден зі співавторів: ні Лінько, ні Лозовой – не прийшли. Тому я пропоную зараз передати слово присутнім тут: начальнику Управління Російської Федерації МЗС України, і також готуватися до виступу Тамарі Володимирівні (Департамент правової експертизи міжнародних договорів та міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України). Рішення МЗС ви бачили, давайте заслухаємо позиції.

Колеги, я передаю зразу головування Іванні Орестівні, тому що зараз мушу йти в Адміністрацію Президента, там на нараду. От я попереджала, Іванна в курсі всіх питань, які будуть дальше по порядку денному. Також тут у нас ще буде група по Румунії, зокрема, народний депутат Тіміш є. Там деякі є  нюанси, про них розкаже Юлія Володимирівна Льовочкіна, яка прийде в 16:15, вона сьогодні була на організаційних зборах. І по Албанії, Івана Орестівна – також в курсі і текст листа ви бачили. Дуже дякую.

 

 

 

 

Веде засідання перший заступник Голови комітету у закордонних справах І.О.КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запрошую вас до слова, пане Плахотнюк. Перепрошую.

 

(Мікрофон вимкнено)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Андрію. Зараз, перед тим, як я передам вам слово, я хотіла б два уточнюючих запитання до вас, якщо можна. Ви сказали, що для того, щоб отримати таке рішення, необхідно провести  фаховий аналіз, усесторонній, глибокий. Я би сподівалася, що МЗС на цей момент уже провів такий фаховий аналіз і має розуміння повноцінне, які можуть бути наслідки, да, тобто ви не тільки реагуєте на пропозицію, внесену народними депутатами зараз, а ви вже її робили? Прошу оце прокоментувати.

І також ви сказали що мільйон 600 тисяч громадян потребують захисту в Російській Федерації. Наскільки мені відомо, коли Грузія розірвала дипломатичні стосунки з Російською Федерацією, в них приблизно мільйон їхніх громадян перебували на  Російської Федерації. Наскільки я знаю, вони далі мають можливості захисту через інші посольство, зокрема, посольство Швейцарії і в такий спосіб захищають своїх громадян. Будь ласка, прокоментуйте.

 

ПЛАХОТНЮК А.М. Я скажу тільки за наше міністерство. Дивіться, ми на якомусь етапі зініціювали аналіз і інвентаризацію договірно-правової бази. Тобто ми намагалися припинити дію і денонсувати ті угоди, які нам зараз не відповідають нашим національним інтересам, а з іншого боку зберегти те, що може бути використане, зокрема, в плані захисту наших економічних та інших інтересів.

Проаналізували спільно з усіма міністерствами, визначили понад 40 угод – це в основному військово-безпековий сектор, який, значить, по яких зараз вже ведеться безпосередня робота. Значить, з денонсації, припинення дії і так далі, тому подібне. Тобто першими були денонсовані угоди по лінії Служби безпеки, відповідна робота здійснюється по ліні Міністерства оборони, відповідні проекти нормативних актів вже внесені на розгляд Кабінету Міністрів і працює в цьому ж плані і, наприклад, Державне космічне агентство України. Тобто ця робота ведеться, вона далі буде продовжена, це по першому питанню.

По другому питанню, дійсно, якщо ухвалюється рішення про  розірвання дипломатичних відносин, тобто дві країни мають знайти  для себе країну посередника, яка, ми чітко розуміємо, що має влаштовувати обидві сторони.

Тобто в будь-якому випадку, ми вважаємо, що навіть винайдення такого  посередника, який буде виконувати свої добрі послуги чесно, тобто без жодних… без пристрастей, все рівно, воно суттєво обмежить наші безпосередні функції. Наприклад, навіть зараз по Російській Федерації, це те, що ми постійно з чим стикаємося, тобто навіть маючи зараз всі відносини, у тому числі, і в консульській сфері, нашим консулам з великими  складнощами… значить, вони пробиваються через цей державний апарат Російської Федерації, щоб потрапити до тих громадян, які, дійсно, потребують нашої допомоги.

Якщо не буде де-факто Російська Федерація, фактично, ну…  не буде визнавати ці договори, то, звичайно, що наші можливості ще більше зменшаться. Ось і все!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ГЕРАСЬКО Л.А. Я хотіла б додати кілька юридичних аспектів щодо цього проекту постанови.

По-перше, що сама постанова називається "про тимчасове припинення", а в основному тілі постанови говориться про розірвання дипломатичних  відносин, тобто повністю. Це є певні суперечності в цьому. Про відкликання дипломатичних установ, це означає і посольства і консульських установ. Хоча розірвання дипломатичних чи тимчасове припинення дипломатичних відносин не обов'язково тягне за собою і припинення консульських відносин. І так само вживана термінологія "проведення воєнних дій", все-таки тут, якщо вже говорити, то до припинення збройної агресії Російської Федерації і повернення анексованого Криму. Знову ж таки, скрізь, як ми говоримо, це спроба незаконної анексії. Тому що якщо ми говоримо, що це анексований Крим, це означає, що ми погоджуємося з усіма міжнародно-правовими наслідками анексії. Тобто ми на це згодні. Тому як і міжнародні всі чинники вживають спроби незаконної анексії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пані Андрієва Тамара Володимирівна, з місця.

 

АНДРІЄВА Т.В. Я би хотіла звернути увагу на неточність термінології в цій постанові Верховної Ради.

По-перше, "тимчасове припинення дипломатичних відносин", такий термін не вживається Віденською конвенцією. Вона веде мову, стаття, зокрема, 45-а, про розрив дипломатичних відносин або остаточне чи тимчасове відкликання представництва, тобто  тимчасового припинення  дипломатичних відносин немає. Це перше.

Друге. В пункті першому пропонується, рекомендується Президентом  вжити відповідні дії і в другому пункті – Кабінету Міністрів  здійснити відповідні процедури. Постанова набирає чинність з дня  прийняття. Так от якщо, може вийти так, якщо постанова буде прийнята, Президенту рекомендовано, але Президент не дослухається до рекомендацій Верховної Ради, то Кабінету Міністрів  треба буде в зазначеному формулюванні  здійснювати не зрозуміло які дії, відповідно чого   і  щодо чого,  якщо  не буде вжито заходів Президентом щодо розірвання.

Ну, і дійсно, я погоджуюся з Міністерством закордонних справ у тій частині, що  акредитуюча держава,  зокрема Україна, якщо вона буде приймати рішення про розрив дипломатичних відносин   чи про відкликання представництва, то необхідно  буде забезпечити не лише свої інтереси, інтереси своїх громадян на   території Російської Федерації, але і вирішити питання щодо охорони приміщення, охорони  архівів, охорони майна України, яке знаходиться, ну є частиною, є дипломатичним представництвом фактично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тамаро.

Будь ласка, колеги, члени комітету, чи хотів би хтось висловитись, чи ми можемо переходити до голосування?  Немає  бажаючих висловитися.

Ви чули всю аргументацію наших колег  з міністерств. Я з вашого дозволу ставлю на  голосування  проект Постанови про тимчасове припинення дипломатичних відносин  з Російською Федерацією (№2095) (автори: Лінько і Лозовий). Хто за те, щоб підтримати  таку постанову  Верховної Ради.

Хто – "за"? Нікого. Хто – проти?  Хто утримався?  Чотири.

Дякую, колеги. Я так розумію,  що ми відхиляємо цю постанову. І рішення комітету  є  про відхилення цієї постанови у такій спосіб.

Ми з вами перейдемо до наступного питання порядку денного. Про міжнародно-правові та національно-правові заходи, які здійснюються урядом України з  метою визнання та протидії агресії Російської Федерації проти України на міжнародному рівні. І знову ж таки  запрошую  до слова пані Герасько. Пані Ларисо, будь ласка.

 

ГЕРАСЬКО Л.А. У зв'язку з міжнародним збройним конфліктом, який почався  ще від окупації АРК і триваючим далі… триваючу агресію Міністерством закордонних справ було вжито низку цілу заходів. Зокрема, в першу чергу, ми офіційно заявили про вчинення Російською Федерацією збройної агресії проти України, про порушення нею своїх зобов'язань як держави-окупанта за міжнародним гуманітарним правом, про здійснення Російською Федерацією фінансування  тероризму,  про дискримінацію етнічного українського кримськотатарського населення на окупованій частині  території.

В контексті збройної агресії Російської Федерації Україна довела до відома Російської Федерації численні факти вчинення нею актів агресії проти України, закликала російську сторону до міжнародно-правової відповідальності і запропонувала вирішити наявний спір шляхом звернення до міжнародного суду ООН або ad hoc арбітражу.В свою чергу, оскільки у нас немає жодним чином обов'язкової  юрисдикції міжнародного суду ООН, тому лише всі ці процедури можуть бути вжив за взаємною згодою сторін.

В свою чергу, російська сторона обмежилася загальними запереченнями фактів, що свідчать про акти агресії проти України, тобто вони заперечили абсолютно всі факти. На іншу низку тон вони просто не відповіли. І відмовилися визнавати наявність спору і свою також відповідальність. А також відмовилися  від вирішення спору  мирними засобами.

Разом з тим, по… українська сторона також довела до відома  Росії про позицію щодо конкретних міжнародно-протиправних діянь, пов'язаних із порушенням міжнародного гуманітарного права і зобов'язань Російської Федерації як держави-окупанта. Це, зокрема, стосується і по Криму. Це стосується і націоналізації підприємств. Це стосується утисків населення, нав'язування громадянства. Тобто є, передбачено женевськими конвенціями низка зобов'язань державою-окупанта.

               Так само ми запропонували, як це передбачає конвенція, звернення до Міжнародного суду ООН або до ad hock арбітражу. Те ж саме у нас немає, у нас є застереження щодо обов'язкової юрисдикції і відповідним чином вони так само на це не погодилися.

Інше - це Конвенція 1999 року про боротьбу з фінансування тероризму і Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. По Конвенції про фінансування тероризму Міністерством закордонних є переговорна делегація України утворена указом Президента і, значить, Міністерство закордонних справ десь близько двох десятків нот з фактами, з конкретними фактами, які ми отримуємо від правоохоронних органів, так само з кримінальним провадженнями, з фактами кримінального, порушення кримінальних проваджень Службою безпеки, Міністерством внутрішніх справ і Генеральною прокуратурою. Про це все було увідомлено Російську Федерацію. У нас по цій конвенції обов'язково ми визнали і Російська Федерація юрисдикцію, і Конвенцію як і по расовій дискримінації, так і по фінансуванню тероризму передбачено досудова, умовно кажучи, стадія, стадія мирного врегулювання. В січні місяці, 22 січня цього року відбувся нарешті перший раунд переговорів по Конвенції по врегулюванню питань по фінансуванню тероризму з Російською Федерацією. Зараз ми знаходимося на стадії обговорення нашого часу нашого другого раунду. Уже Генеральна прокуратура і не тільки дипломатичними каналами, як було до цього, а і, як конвенція передбачає, в рамках правової допомоги передала, здається , 8 справ з дотриманням відповідної процедури про виконання запитів.

По Конвенції про расову дискримінацію. Це конвенція, і факти, які ми надали російській стороні про порушення нею право кримських татар і етнічних українців в АРК. Так само у нас визнана обов'язкова юрисдикція двох держав. І так само, на жаль, у нас досі, ми не домовилися про час переговорів, але Російська Федерація підтвердила згоду на переговори. І ми зараз знаходимося на стадії, на жаль, уже дуже довго, але нічого не поробиш, на стадії, коли розпочнеться переговорний процес.

У цих двох конвенціях, зокрема, досудова стадія є обов'язковою, тому що, якщо ми будемо ігнорувати досудову стадію, і так само, що зробила Грузія по, наприклад, по расовій дискримінації, коли вони звернулися до Міжнародного суду ООН по процедурному питанню, їм було відмовлено, власне кажучи, вони програли справу. Тому ця досудова стадія, вона обов'язкова, і ми зараз на ній знаходимося.

Окрім того, провадиться робота разом з Міністерством інфраструктури. У нас буквально минулого тижня була ціла велика нарада з Міністерством юстиції, з Генеральною прокуратурою, СБУ та МВС по протидії заходу суден, як російських, так і неросійських, в закриті порти АРК і міста Севастополь.

Генеральна прокуратура повідомила, що порушено 69 проваджень в кримінальних справах, кримінальних проваджень за такими фактами. Є, на жаль, у нас низка прогалин в законодавстві, які не дають нам ефективного механізму притягнення до кримінальної відповідальності судновласників цих суден і затримання, власне кажучи, самих плавзасобів. Тому зараз якраз ведеться робота по розробці змін та доповнень до Кримінального кодексу України, яке врегульовуватиме це питання.

По кожному заходу суден МЗС повідомляє нотою протесту як Російську Федерацію, там уже під сотню, так би мовити, нараховується цих нот і фактів, і так само державу прапора.

Та ж сама ситуація відбувається, власне кажучи, і по літаках, це по приземлення в  аеропортах АРК. Більше того, зараз ми працюємо із нашими партнерами, в тому числі, розробляється проект заяви, власне, він розроблений, він зараз уже в доробці, так би мовити. Проводиться вся дипломатична робота до подання до ради ІКАО – це повітряно... міжнародна повітряна організація, по, так би мовити, притягненню до відповідальності Російської Федерації за... як за..... – так само за порушення простору повітряного і так само вони  перешкоджають пролету літаку і заходять на наші частоти, на яких наші диспетчери працюють.

Зараз так само проводиться робота по нашому рибному флоту. Тому що деякі судна, які не знаходилися, в яких порт приписки був Крим, які знаходяться в інших водах, вони практично перереєстровуються на... Російська Федерація намагається перереєструвати їх на себе.

Є... Ми уже повідомили Російську Федерацію про спір, який нам дозволяється в рамках так само є юрисдикція з конвенції з морського право – це по використання шельфу, провадження на шельфі господарської діяльності, використання надр, там, де викачка газ і так далі, ну, і відповідно рибний промисел. От, якщо так коротко. Ну, і відповідно санкції, Закон про санкції – працює санаційний комітет, де.... Дякую.

Про Європейський суд з прав людини – це Міністерство юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я, з вашого дозволу, зараз запрошу до слова відразу представника Міністерства юстиції з цього приводу, а тоді вже запрошу до запитань додаткових уточнень колег народних депутатів.

Будь ласка, Давидчук, пані Ольго.

 

ДАВИДЧУК О.В. Міністерство юстиції активно використовує своє право, відповідно до статті 33 конвенції про захист прав людини, основоположних свобод до Європейського суду з прав людини. Було подано  3 міждержавні заяви.

Перша стосувалася подій, які розпочалися на АРК і поширились на східні області України; друга стосувалася викрадення дітей, позбавлених батьківського піклування, сиріт і дітей, хворих на ДЦП, було  три таких випадки; третя заява стосувалася сина Мустафи Джамільова, оскільки він, знаходячись на території АРК, піддавався жорстокому поводженню. Йому погрожували, у тому числі, і смертю, з тим, щоб тиснути на лідера кримсько-татарського народу.

Перша заява, вона більш масштабна, вона стосується порушення прав і українців, і корінного населення кримсько-татарського… представників кримсько-татарського населення на території АРК, в тому числі, вона доповнювалася, ця заява, двічі масштабними доповненнями, які стосувалися вже, в тому числі, порушення майнових прав держави на території АРК.

Крім того, доповнювалася заява, в тому числі, інформацією щодо підтвердження фактів фінансування Російською Федерацією агресивних дій з  боку організацій ЛНР і ДНР. На цей час Міністерством юстиції здійснюється збір спільно з СБУ, Генпрокуратурою, МВС, Міністерством закордонних справ, Міністерством оборони, іншими органами влади, які можуть надати відповідну інформацію, власне, підтверджуючих документів для формування подальшої позиції держави. В цих всіх справах доповнення новими фактами, якщо буде необхідність, і підтримання тієї заяви, яка вже була прийнята Європейським судом.

Перші дві заяви Європейським  судом були не тільки прийняті, по ним було направлено… застосовано  39-е правило про вжиття термінових заходів з боку… і Україною, і Російською Федерацією. Російська Федерація, зрозуміло, яким чином вона реагує на такі заклики Європейського суду припинити тиск на цивільне населення і в АРК, і Донецькій, і в Луганській областях.

Що стосується ситуації з дітьми, там вчасно втрутилося, викрадення дітей, вчасно втрутилося МЗС, і омбудсмен, і ми одночасно по 39-е правило в Європейський суд, діти були звільнені. Одночасно спрацювали всі органи ефективно, тому в цьому питанні, принаймні, діти були звільнені. Все одно залишається питання по недотриманню Російською Федерацією своїх зобов’язань за Конвенцією. Справа буде розглядатися надалі.

Ці дві перші справи, вони вже були комуніковані, в тому числі і Російській Федерації. Поставлені вже конкретні запитання, на які Російська Федерація має зреагувати. Потім відповідно до процедур, встановлених Регламентом Європейського суду Україна надасть свої коментарі. І відповідно надалі буде відбуватися там процес судовий в Європейському суді.

Третя заява: було застосовано 39-е правило. Ми зверталися по 39-му правилу двічі. Перший раз, коли до нас потрапила інформація щодо погроз і  вже наявних фактів застосування нелюдського поводження і такого, що принижує гідність. Ми одразу звертались до Європейського суду. Це робилося паралельно з Українсько-Ґельсінською Спілкою. І другий раз ми звертались 39-м правилом, оскільки була наявна інформація, що Есера Джемільова збираються вивезти в Російську Федерацію, причому з аргументацією, що необхідно провести відео-судове засідання. При чому, не зовсім зрозуміло, навіщо це робити з території Російської Федерації, якщо це можна було зробити з території АРК.

Європейський суд зреагував, і Російській Федерації надані відповідні вказівки. Але ситуація…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, пані  Ірино,  з вашого дозволу, спочатку  був пан Віктор, запрошу вас до слова, а тоді, пані Ірино, вас. Добре?

 

ВОВК В.І. У мене є два  питання до представника Міністерства юстиції. Я сподіваюсь, що Міністерство   юстиції вже встигло  ознайомитися з Постановою  Верховної Ради, яка  була ухвалена майже місяць тому, про визнання  Україною  юрисдикції  Міжнародного кримінального суду  щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених вищим керівництвом Росії та керівниками так званих  організацій ДНР, ЛНР  під час збройної агресії Росії.

Пунктом  2 цієї постанови дано доручення  Кабінету Міністрів разом  із Генеральною прокуратурою здійснити всі необхідні заходи для  того, щоб зібрати необхідну доказову базу, на підставі якої у подальшому Україна оформить вже офіційне звернення до МКС щодо розслідування всіх цих злочинів. Тому я нічого не почув у вашій доповіді про те,  чи почали ви діяльність, пов'язану із збором такої доказової бази? Це питання номер один, почекайте. Чи ви по черзі будете?  Давайте зразу…

Питання   номер два полягає  у наступному. Тиждень, трошки більше,  10 днів  тому уряд ініціював зустріч, коаліційний уряд ініціював зустріч  із фракціями коаліції. І це дуже позитивно. Слід відзначити, що вперше коаліційний  уряд  будь-який започаткував практику зустрічей із  фракціями, під час яких можна було ставити ті чи інші питання перед урядом. І під час нашої  зустрічі, фракції Радикальної партії із  Кабінетом Міністрів,  у минулий понеділок ми поставили  питання перед Прем'єр-міністром про необхідність підготовки  Кабінетом Міністрів, точніше Міністерством юстиції  законопроекту про націоналізацію  майна держави-агресора. Таке усне доручення  Прем'єр-міністр Яценюк присутньому   міністру юстиції Петренко  надати... Я хотів  би  запитати, чи розпочалася робота Міністерством юстиції над розробкою цього законопроекту  в рамках домовленостей між нашою фракцією і Прем'єр-міністром. Дякую.

 

               ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Вікторе, я думаю, що колеги представники напевно в Міністерстві юстиції не зовсім уповноважені відповідати на такі питання, мені так здається. Але я…

 

               ВОВК В.І. Почекайте, це було доручення міністру, Міністерству юстиції в нашій присутності дано Прем'єр-міністру в рамках нашого… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, очевидно. що…

 

ВОВК В.І. Тому питання в тому чи ви почали виконувати це, чи нам очікувати цей законопроект чи розробляти його самостійно?

 

ДАВИДЧУК О.В. Справа в тому, що просто особисто я відповідаю за захисти інтересів держави в Європейському суді з прав людини.

 

ВОВК В.І. Ви знаєте, мене не цікавить, за що особисто ви відповідаєте. Знаєте, власне кажучи, питання у нас стоїть про міжнародно-правові, національно-правові заходи, які здійснюються урядом України з метою визнання та протидії агресії Російської Федерації проти України на міжнародному рівні. Тому я задаю це питання в рамках, якщо потрібно було, щоб хтось ще приходив з Міністерства юстиції, то відповідно необхідно було присилати повний спектр представників Міністерства юстиції здатних відповідати на це питання. Тому я хотів би, передайте, будь ласка, Міністерству юстиції це питання, ми очікуємо реакції, тому що ми повинні розуміти чи ви підготуєте цей законопроект в рамках домовленості з Прем'єр-міністром чи нам його готувати самим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе. Безумовно, пані Олю, ви б мали передати керівництву в Міністерстві юстиції наполягання, що якщо є набагато ширше питання ніж, яке входить до вашого, там, функцій і ваших відповідальностей, і компетенції, то очевидно тоді мало бути би Міністерство або представлено вищим керівництвом, або більшою кількістю відповідних представників відповідних департаментів. А, можливо, ви можете відповісти на перше питання? Ви теж ні. А, пані Герасько?

 

ГЕРАСЬКО Л.А. Міністерство закордонних справ. Значить, щодо першого питання щодо Міжнародного кримінального суду. Зроблені звернення на підставі постанови, яку ухвалила Верховна Рада. воно зараз знаходиться на підписі у Президента звернення до Міжнародного, так як це вимагає Римський статут відповідно до всіх вимог. Воно буде передано відповідно про те, що ми приймаємо юрисдикцію абсолютно так як і сказано по 12-3 щодо збору доказів те, що ви говорите, це Генеральна прокуратура. Тобто це не потрібно додавати, це справами за вимогами Міжнародного кримінального суду разом з заявою, приїжджають прокурори. Так само, як це зараз по Майдану відбувається, тому що та ж сама процедура, та ж сама стаття 12.3 Римського статуту. Приїжджають прокурори і збирають докази, і є контактна особа в Генеральній прокуратурі, уже вони заносяться безпосередньо. Але постанова Верховної Ради виконується.

 

ВОВК В.І. Перепрошую. Оскільки я був один із співавторів цієї постанови, у нас дуже довга дискусія була і в рамках Ради коаліції і тому подібне. Якраз представники найбільшої фракції нашої в коаліції наполягали на тому, щоб саме українська сторона здійснила збір доказової бази. І саме наполягання цієї фракції ми включили в постанову, пункт 2, з дорученням нашій Генеральній прокуратурі і нашому Кабінету Міністрів, а це в першу чергу в структурі Кабінету Міністрів це Міністерство юстиції, з тим щоб ця доказова база була українською стороною, в першу чергу, зібрана належно, з тим щоб в подальшому, безумовно, передати її спеціальним тим прокурорам Міжнародного кримінального суду, які сюди будуть відряджені. Ми це розуміємо. Але реальну роботу, ви розумієте, повинна здійснити в першу чергу українська сторона, тобто Генеральна прокуратура і Міністерство юстиції. Тому я і задав питання, чи така робота українською стороною здійснюється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе. Я думаю, що ми можемо попросити секретаріат як результат обговорення цього направити додаткового листа до Міністерства юстиції і Генпрокуратури, які мали би нас поінформувати, в якій мірі виконується постанова Верховної Ради, прийнята місяць тому.

Ви щось, пані Тамаро, ще хотіли додати? Ви маєте відповіді на ці питання? Уже трохи ми перебираємо час.

 

АНДРІЄВА Т.В. Я би хотіла сказати два слова буквально. Ви знаєте, що відповідно до Процесуального кодексу річ у тім, що докази мають бути належним чином оформлені. Це дуже важливо і для Міжнародного кримінального суду. Вони діють за своєю процедурою, яка чітко обумовлена статутом Міжнародного кримінального суду. Ясно, що українська сторона має передати докази, тому що без цього перше питання, яке вивчається, - це питання підсудності цього суду, і він вивчає відповідно ті докази, які надає йому українська сторона. Але ці докази мають бути оформлені належним чином. Ви знаєте, що таким  органом, зокрема, Міністерство юстиції не є, тому що ми не оформлюємо докази таким чином, як це вимагається процесуальним законодавством. Таким органом є Генеральна прокуратура, таким органом може бути Міністерство внутрішніх справ, таким органом може бути Служба безпеки України. Тому до Міністерства юстиції не зовсім коректно, мені здається, ставиться це питання щодо оформлення доказів.

А щодо направлення до Міжнародного кримінального суду цієї заяви, ну, вона направляється відповідним чином дипломатичними каналами,  із супровідними матеріалами, і цим займається Міністерство закордонних справ, як було тільки що прокоментовано. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пані Ірино, ви мали запитання.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну, в контексті розгляду нашого першого питання – про припинення дій окремих статей, із відповіді по четвертому пункту я собі зробила висновок, що було подано лише три заяви в Європейський суд з прав людини, і це стосується лише порушення Конвенції з прав людини.

Так от, у контексті все-таки першого пункту, чи були подані хоч один  позов з економічних питань? Наприклад, те, що Російською Федерацією зараз на шельфі Чорного моря, яке відноситься до території України, будуть розроблятися якісь нафтові там поклади нафти чи газу і так далі; про те, що зараз націоналізуються підприємства, які належать Україні, що націоналізуються об'єкти, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим. Хоч один поданий позов до міжнародних інстанцій? Це так відповідь, яку я хотіла отримати, коли ми говорили про 13-у статтю, про 16 статтю. Чи  тільки цих три заяви – і все? Хто може дати відповідь, Міністерство закордонних справ чи Міністерство юстиції?

Прем'єр-міністр Яценюк заявляв про те, що вже прораховані збитки України більше, ніж на трильйон, по-моєму, так? Чи є, якщо вони прораховані, хоч один поданий позов? Дайте мені відповідь. І тоді ми будемо розуміти, чи не спішним є розгляд пункту першого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, чи ви готові відповісти?

 

ГЕРАСЬКО Л.А. Я, напевно, скоріше, прокоментую, тому що в рамках, те, що я говорила, конвенції, кількох конвенцій, як міждержавний спір щодо національно... там близько 300 націоналізованих в Криму підприємств, ми пропонуємо вирішити на міждержавному вирішенні в арбітражі ad hoc, так. Наскільки я знаю, по майну в ЄСП Міністерство юстиції подавало і, наскільки мені відомо, я не можу тут прокоментувати, наскільки мені відомо, НАК "Нафтогаз" має намір по шельфу, там як суб'єкти господарювання вирішувати цей спір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це просто жахливо, що тільки маємо наміри – через рік після того, як....

 

ЛУЦЕНКО І.С. Чи не хочемо ми провести комітетські слухання з цього приводу спочатку?

 

_______________. (Не чути).

 

ЛУЦЕНКО І.С. Вона не може йти .....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно слушне зауваження і точно ми би хотіли бачити на цих комітетських слуханнях найвище представництво. Повноцінне, яке повноцінно готове представити відповіді на всі ці запитання. І тому ми, можливо, могли би прийняти рішення стосовно проведення таких...

 

ЛУЦЕНКО І.С. Можливо, нам дало б відповідь і на пункт 1 наш, де в нас немає консенсусу, ну, я маю на увазі, проект Закону України про припинення дій окремих статей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо немає інших запитань... Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене запитання – очевидно, до секретаріату. Я щось не знайшов в підбірці документів жодного документу по цьому пункту порядку денного. Чи були якісь документи? Якщо ні, то в мене питання виникає: чому немає цих документів? Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути) ... в і журналі "Форбс" була ця стаття з документами конкретними, звідки і мої запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, що це трохи наша помилка, що ми так непідготовлено до такого серйозного питання ставимося.

Будь ласка,  Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я як раз до цього, відповідаючи на питання про  доцільність або недоцільність припинення дії окремих статей Договору між Україною і Росією, представники МЗС  посилалися на те, що їм недостатньо часу – місяць – для того, щоби дати відповідь, проаналізувати. Як можна за півдня проаналізувати і дати відповідь на це  комплексне питання? У мене великий сумнів відносно того, що Міністерство юстиції, Міністерство закордонних прав належним чином   підготувало це питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми бачимо, що воно не пропрацьовано і не підготовлене відповідно, тому я би, колеги, поставила на голосування пропозицію пані Ірини Луценко стосовно проведення можливо спочатку комітетських, а за необхідності після нашого отримання повноцінної інформації, можливо і парламентських слухань про міжнародно-правові та національно-правові заходи, які здійснюються урядом України з метою визнання та протидії агресії Російської Федерації, проти України на міжнародному рівні. Через те, що відчуття є  таке, що уряд дуже неефективно виконує цю свою роботу.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Я думаю, що ми  можемо подякувати представникам міністерств і перейти до розгляду наступних пунктів порядку денного вже без їхньої присутності через те, що вони не потребують  їхніх коментарів. Дякую.

Наступний пункт нашого порядку денного – це про утворення депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з парламентами зарубіжних країн. І у нас є, скажімо так, три підпункти до цього пункту. Я хотіла би просто запропонувати  поділити… (Не чути)

(Мікрофон вимкнено).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Валерія.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Насправді, якби, може, пані голова з нами порадилася, я думаю, що може ми зразу вже пропонували їй більш ґрунтовно підійти до таких слухань. І просто не витрачали би час на неповноцінну і таку недолугу, поверхневу, поверхову абсолютно інформацію.

Тому, колеги, щодо нашого 5-го пункту порядку денного. Я би пропонувала розділити його на кілька підпунктів. У нас є кілька груп дружби, які зібралися, провели засідання і не мають ніяких конфліктних ситуацій, де були обрані керівники. Я би хотіла вас поінформувати стосовно цих груп. І хотіла б просити вас проголосувати за керівництво цих груп.

Також є окрема конфліктна ситуація по одній з… щодо керівництва однієї з груп дружби. І тому в нас сьогодні ця група дружби з Румунією… Пані Льовочкіна від комітету головувала на цьому засіданні. Вона нам розповість про деталі і перебіг цього засідання. І пан Тіміш, який також претендує на головування цією групою, також є зараз тут присутній. І також у нас є окреме питання. У нас є звернення окремо народного депутата України пана Курила щодо входження до складу восьмої депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з республікою Албанії та його прохання її очолити. Я би теж хотіла окремо це проговорити з вами.

Тому, колеги, якщо не заперечуєте на таку розбивку на 3 питання, я думаю, що ні. Значить, були проведені збори по групі дружби з Китайською Народною Республікою. Було запропоновано і обрано керівником Павелка Андрія. А з депутатської групи дружби з Республікою Молдовою було обрано керівником пана Унгуряна. Групи дружби… пані Наталя, можна трошки тихіше, дякую. …з Демократичною Республікою В’єтнам там обрано спілголовами пані Юринець і пана Гордєєва. І з Республікою Індія обрано співголовами пана Диріва і пана Гордєєва теж. Я би хотіла колег, якщо немає заперечень… Так? Прошу.

 

ВОВК В.І. Ну. я хотів би, да, оце якраз…

 

               ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я це, я це знаю.

 

ВОВК В.І. Так, почекайте, так це ж треба сюди якраз додати. Ми не можемо цей перелік розглядати, зокрема по пану, в першу чергу, по пану Унгуряну, не вирішивши, бо це буде його третє, як можна людину призначати керівником третьої групи, якщо в нас є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте поінформувати, через те, що саме цим займалася, цією Республікою Молдовою займалася…

 

ВОВК В.І. Я розумію. Я знаю цю ситуацію. Просто я хочу  додати, що для того, щоб ми прийняли це рішення, я підтримую це рішення щодо Республіки Молдова і, щоб пан Унгурян був керівником. Але перед цим ми його повинні увільнити, він до мене особисто підходив, оскільки я є координатором групи по Іраку і він мене поставив до відома, що він знімає з себе повноваження керівника групи по Іраку. Тому це комплексно треба, спочатку його зняти, затвердити, що ми його знімаємо з керівника однієї групи, а тоді вже призначити керівником іншої. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе. Так, дійсно у нас в положенні про депутатські групи дружби немає, насправді, ми не прописували обмеження стосовно того скільки кожен депутат може… Немає. Що не більше двох?

 

ВОВК В.І. Не більше двох.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, не більше двох, так?

 

_______________. Дві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві і сім, да?

 

_______________. Сім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, окей. А... Я сама особисто, власне, ініціювала цей процес з паном Унгуряном, коли я його просила подумати, від якої групи варто би було відмовитися через те, що я розумію, що правильно би було його призначення на, чи обрання, на головування групи дружби з Молдовою. Тому, так, дійсно в нас є заява пана Унгуряна і є протокол засідання групи дружби з Іраку, де нам повідомляється про те, що було прийняте рішення, щоб переобрати головою депутатської групи дружби з міжпарламентських зв'язків з Республікою Ірак народного депутата Лапіна Ігоря Олександровича, а заступником пана Унгуряна, який раніше був обраний головою цієї групи дружби. Тому з цим доповненням, тобто…

 

_______________. П'ятим. П'ятим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятим пунктом, що пан Лапін Ігор Олександрович є головою групи, депутатської групи дружби з міжпарламентських зв'язків з Республікою Ірак, я би просила проголосувати за таке рішення, колеги.  Хто за те, щоб підтримати? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Пані Юлія, я би хотіла вас попросити до слова стосовно ситуації з групою дружби з Румунією.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Перш за все, треба сказати, що там жодного конфлікту немає, є просто конкуренція між двома претендентами на голову групи, вона нормальна, здорова, не так, як було із Ізраїлем. Група була зібрана, було 16 представників з 22-х, чи 24-х, мені здається, тобто більшість була. Було висунуто два претенденти. Було проведено голосування. За претендента від "Народного фронту" проголосувала більшість, там десь 9 на 6, було таке голосування. Але обидва претендента мають достатньо серйозні програми, зокрема, тут присутній один з них – це пан  Тіміш Григорій Іванович. І він володіє румунською мовою, в нього є програма, в нього є досвід роботи, він представляє округ, що безпосередньо має зв'язки із Румунією і де проживає, компактно проживає румунське населення.

Така, дуже серйозна кандидатура є пан Бурбак… А ще, щодо одного з кандидатів надійшов лист на підтримку від групи "Буковина". Пані Продан підписала, це щодо Григорія Івановича, тобто інші депутати ще його підтримують.

Треба сказати, що на самому засіданні групи було поставлено питання, коли оце голосування відбувалося, було поставлено питання одним з представників Блоку Петра Порошенка, що зараз там не всі зібралися і чи можна пізніше це провести. Одначе кворум був, тому ми провели, бо я сказала, що це голосування не є остаточним.

Все рівно у разі конкуренції буде вирішувати комітет. Тому  чисто теоретично можна припустити, що якщо  б усі з'явилися, то голосування було б більш паритетним.  Тому тут  треба, щоб комітет вирішував, як краще, яка кандидатура буде краще.

Треба також зауважити, що деякі депутати з "Народного фронту" в  принципі праві  у тому, що висловлюють зауваження  щодо нашого положення. Оскільки все ж таки ми, ну, усуваємо депутатів від права самостійно  обрати собі голову, ну простою більшістю за кворумом. І це   ну суто юридично, було  мені зроблено зауваження на адресу комітету, що суто юридично  це  має підґрунтя  і протирічить, мабуть,   і Закону про  статус народного депутата  і все решта.  Одначе, я їм  повідомила, що таке рішення комітетом було прийнято задля благих намірів,  щоб великі там групи, великі фракції не узурпували всі посади. Тобто от така ситуація. І я думаю, що тут треба просто   обговорити кандидатури і приймати рішення в нормальному руслі.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я пропонувала і співголовами і пропонувала голову заступника, але не дійшли  згоди. Це перше, що я запитала, коли почалося засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Юля, тобто йдеться про те, що не дійшли згоди стосовно  готовності…..

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Готовності, ні, немає. Немає готовності, є бажання  одноособово обох кандидатів очолювати  цю групу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, які будуть пропозиції?  Можливо, ми… Чи  є необхідність..? 

Так, прошу, пане Вікторе.

 

ВОВК В.І.  Я думаю, що  у нас  вже є ціла низка  прецедентів. І ми діяли завжди відповідно до нашого  положення  і під час цих прецедентів. Єдиний випадок, який у нас був, коли ми погодилися на те, що  при наявності двох кандидатів, щоб одного з них рішенням комітету обрати головою. Це була ситуація із Азербайджаном. І причина полягала у тому, що як тоді доносили до нас і, в тому числі, і голова комітету, яка зустрічала із послом Азербайджану, що специфіка Азербайджану така, що не може бути, що от на Сході... На Сході... хочуть бачити лише одного голову і не має бути співголів. Мені здається, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути).

 

ВОВК В.І. Мені здається, що Румунія якби не відноситься до країн Сходу і таких побажань – якби нав'язувати нам правила гри і з боку, наскільки я знаю, румунського посольства також не було до нас відповідних звернень.

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути).

 

ВОВК В.І. Да. Тому мені трошки дивно ця ситуація. Ну, хоч коли це була, виникла ця проблема з Азербайджаном, там хоч можна було це зрозуміти – специфіку східного менталітету, побажанням азербайджанського посольства і тому подібне. Но в даному разі мені здається, що це проблема абсолютно штучна. Ми передбачали наявність такої конкуренції изначально, коли розробляли положення, коли обговорювали це положення. Ми детально зупинялися на всьому цьому і ми тоді прийшли до висновку, що у випадку, якщо є дві кандидатури – не вирішувати це питання шляхом арифметичного, так би  мовити, голосування на зборах, а пропонувати наполегливо всім двом – обом кандидатам порозумітися і стати співголовами. Мені здається, нам треба дотримуватися того рішення, до якого ми в свій час і прийшли, і просто комітетом запропонувати  обом кандидатам порозумітися, не ставити свої персональні амбіції вище інтересів справи і вдвох стати співголовами, і вести роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, пан Віктор.

Перед тим, як дам слово вам, пані Світлана, хотіла з'ясувати, а пан Бурбака ми теж запрошували, правда?

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозуміла, дякую.

Будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, в мене є схожа, але альтернативна пропозиція: враховуючи те, що сказала Юлія про, що обидві кандидатури сильні і, оскільки конфлікту немає, але є конкуренція і, можливо, колегам. Справді, якщо вони не погодилися – їм буде складно разом цю групу очолювати. Водночас, для того, щоби знайти мирний компроміс, можливо, ми запропонуємо колегам по року, поділитися по часовому терміну. Це тоді дасть можливість просто  вирішити це питання.

Я ж сказала, альтернативна пропозиція, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Будь ласка, пане Ігоре.

 

ГУЗЬ І.В. Колеги, я пропоную сьогодні рішення не приймати. Румунія – для нас дуже важлива країна. Плюс Максим Юрійович має поважну причину об'єктивну. Давайте ми дамо час поспілкуватися і  на наступному засіданні вже за двох колег… Бо я не знаю, ну може би пан Максим, будучи тут, змінив би позицію, погодилися б на співголів обоє. Я  ж член групи, вони не захотіли, скажімо, бути співголовами. Тому я би хотів би, щоб ми сьогодні рішення… і вважаю, що було би неправильно приймати, давайте ще  трошки попрацюємо до наступного засідання і там визначимося.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би, з вашого дозволу, все-таки пана Григорія запросила до слова, а і знову ж таки  наголосила на  тих  речах, про які  говорила пані Юлія, коли представляла його як людину, яка претендує на головування цієї групи. Тому що це єдина людина, яка у нас напевне в усьому парламенті говорить румунською мовою як такою. Це єдина людина, яка, дійсно, виграла   румуномовний округ. Більше того, не просто там україномовний чи російськомовний, а румуномовний округ у нас  на Буковині. Позатим це людина, яка вже має там конкретні зв'язки з парламентом Румунії і мала… представила  заздалегідь цей конкретний план по співробітництву з Румунією. Я просто хотіла би вас запросити до слова.

 

ТІМІШ Г.І. Дякую. Шановні колеги,  дякую за ваше розуміння і витримку.

Хочу сказати, що я в цьому процесі намагався надати цьому процесу обрання голови Співдружності  "Україна-Румунія" міжпарламентської групи натурального процесу. Тобто  я не намагався затягнути своїх колег, тому що їх аж  150  для того, щоб проголосувати, задавати голосування. Розумієте? Я просто натурально підійшов до цього процесу, розуміючи важливість цього сегменту розвитку. Повірте!

Останній час… останнім часом Румунія наближена до  нас і є позитивна динаміка. Я її відчуваю як етнічний румун, який проживає на тому окрузі, який виграв той округ і розумію процеси. І до речі, я дуже часто виходжу на ефіри румунських телерадіоканалів саме в таких рейтингових і завжди намагаюся донести румунському політикуму і навіть простим громадянам, що насправді відбувається у нас. Це про політикум.

Що стосується нашим стосунків із Максим, вони прекрасні, ми представляємо, фактично, один регіон. Но  я для себе не ставлю за мету очолити якийсь комітет, просто очолити якийсь рух. Я не лізу у міжпарламентські стосунки, там у басейні Чорного моря чи Ірану, чи Іраку. В нас є троє у парламенті, які говорять румунською мовою. Я досконало знаю цю мову. Це Президент, у нього амбіцій немає. Це Президент, щоб ви знали. Порошенко говорить чистою румунською мовою. Це Унгурян Павло, з яким ми  дійшли згоди. Я також само є членом групи "Україна-Молдова". В мене теж  ж амбіції, він так само виходець із Кишинева, десь там має зв’язки. Я з розумінням поставився до його амбіцій очолити цей сегмент, цей напрямок. І також само він є представником "Народного фронту", ми  уступили. 

Зараз як я підійшов до підбору своїх колег, які допоможуть, скажемо, мені, у разі, якщо я очолю цей напрямок роботи? Я підійшов з  позиції, скажемо так, територіальної ознаки, тобто сусідства. Закарпатського представника запросив з "Блоку Петра Порошенка", запросив моїх колег з групи "Буковина", Оксану Продан, того ж самого… і наших сусідів з Івано-Франківської області і Одеської області. Так я підійшов. Я не просто набрав людей, запросив для того, щоби просто були в якійсь групі, розумієте? Я хотів надати, дійсно, цьому напрямку серйозний робочий аргумент, розумієте?  

І тому в мене були такі амбіції. Я відмовився, я є представником, членом Комітету з європейської інтеграції, і відмовився від усяких посад там для того, щоб очолити цей напрямок. Я не знав про амбіції Максима, повірте! Бо якби знав про амбіції Максима, що він привезе 9-10 членів, то я би привів 20 туди, повірте мені. А якщо би він привів 30, я би 40!

Ну, питання не в змаганні, розумієте? Питання… Тобто у мене є аргументи. У мене є аргументи дуже серйозні. Я спілкуюсь зі всіма політичними лідерами, і з парламентом, і з сенатом, особисто з Президентом, і рахую, що на сьогодні нам треба підсилити цей напрямок роботи, тому що є у нас позитивна динаміка у стосунках з Румунією. І якщо ми далі так будемо продовжувати, то, повірте, ми знайдемо ще одного соратника, ще одного прихильника в цьому напрямку роботи. Повірте. От такі амбіції.

В принципі, я навіть і не скидаю у тому, що ми з Максимом домовилися бути співголовами. Я ж кажу, там двопалатний парламент, там є і кімната депутатів, і палата депутатів, і сенат. Як би там не було, я буду завжди виступати, в румунському  …….. нададуть мені слово, до речі, і сенат запрошує, і буду спілкуватися на двох мовах.

Коли нам запропонували от з вашого комітету, які будуть переваги і які аргументи для кандидатів, то знання мови і конкретна програма дій. У мене практична програма, навіть її можу розширити своїми планами роботи, тому що раніше я займався транскордонною співпрацею, є розробником 42 проектів транскордонної співпраці. Тобто я бачу це з практичної площини, і вважаю, що маю очолити от цей напрямок роботи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, зараз, одну хвилиночку, пані Юлія. Борис Іванович спочатку просив.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би поставити запитання панові Тімішу.

Відомо, що серед румунського політикуму, та й серед державних діячів, існує упереджене ставлення до України. Ми час від часу чуємо закиди відносно повернення так званих територій румунських: Південна Буковина, Північна Бессарабія. Ми чуємо закиди і критику на адресу України, що в Україні недостатньо уваги приділяється забезпеченню, задоволенню прав румунів. Як би ви прокоментували це? Дякую.

 

ТІМІШ Г.І. Дякую за запитання.

Звичайно, це було присутнім до наших проблем на сході, ви знали. Я дотримуюся тої стратегії, що все ж таки Президент, який зараз очолює цю державу, він вибрав правильний напрямок стосунків з Україною, і, до речі, їх сенат першим проголосував за, здається, за… тільки один голос був проти, за Асоціацію з ЄС, один з перших. Це серйозний сигнал для нас є в політикуму румунському, так, як і в нашому. І навіть у мене на Буковині відбуваються такі процеси, такі закиди щодо претензій до територій і щодо історичної несправедливості, розумієте? Мета присутності в даній групі, робочій групі міжпарламентських зв'язків, саме доказати румунському політикуму і румунському суспільству, що насправді ми є  європейські держави, які маємо не тільки дружити,  а співпрацювати разом. І Румунія є  зараз тою державою, яка має наблизити нас до Європейського Союзу, повірте.  Згідно програми  сусідства і партнерства  оці проекти транскордонної співпраці, які проходили  через   Румунію для нас,  для України, повірте, це  серйозний аргумент. І те, що  ви   запиталися у плані, що  дійсно є такі речі, і сьогодні навіть є  закиди, навіть представники буковинських медіа їдуть собі в Румунію, дозволяють собі  на рейтингових каналах говорити про те, що відбувається геноцид по відношенню до румун. Я це завжди спростовую, і на  самих рейтингових  каналах ……24, …… ТV румунських я це спростовував. І це можна навіть перевірити, що я спростовував ці речі, що немає  таких процесів, не відбувається. Ми просто  зараз  робимо свою роботу щодо наближення України до ЄС, спільну.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я все-таки  хочу почути вашу відповідь  на закиди  румунів, це і влада, це і політикум відносно того, що  в Україні не поважаються права  румунів.

 

ТІМІШ Г.І.  Я сам є колишнім директором румуномовної школи. І, до речі, моя дитина зараз, менша дитина навчається в національній школі румуномовній. Такого немає. І ці закиди я буду  спростовувати, перебуваючи у парламенті,  у Сенаті Румунії  і виступаючи.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я тільки хотіла додати, щоб так заради справедливості, що все було  відверто сказано. Пан Максим Юрійович також має програму, також готовий  до роботи. І саме  він  просив, щоб рішення було поставлено на найближчому комітеті, тому я так квапилась, щоб сьогодні це відбулося, бо я пообіцяла це зробити. А причина була така, що  румунське посольство і посол вже хочуть  співпрацювати і питають, коли  вже це буде  все там організовано. Тому от тільки такі додатки, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З вашого дозволу, дала буквально дві хвилини помічнику пана Бурбака до слова і потім перейшла б до нашого з вами рішення.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую. Просто оскільки ми розуміємо, що пан Тіміш прийшов сюди на комітет. Ми хотіли повністю скористатися можливостями з ним поспілкуватися, дізнатися його позицію з різних причин, питань. Тому що вже некоректно по кілька разів, навіть, якщо ми сьогодні не приймаємо таке рішення, по кілька разів запрошувати, просто витрачати час депутатів. Будь ласка, пане Віктор.

 

ВОВК В.І. Помічник пана Бурбака сказав, щоб всім зрозуміло. От мені, наприклад, не зрозуміло. Почекайте… Ви мене будете перебивати? Мені якраз не зрозуміло, тому я так якраз і показав ізначально, що для таких ситуацій, ми передбачали їх ізначально. І ми ввели цей інститут співголів, де не буде конкуренції за те, хто більше приведе, хто більше підписів збере і тому подібне.

Якщо я правильно розумію пана Тіміша, то він погоджується на оцю нашу стандартну схему і стандартний вихід із таких ситуацій. А повірте, такі ситуації, окрім як в Азербайджані, – я пояснив, чому така склалася проблема, – у нас були. І всюди люди зрештою порозумілися і стали співголовами. Я так розумію, що пан Тіміш погоджується, я правильно розумію вас, да, пан Тіміш? Що ви в принципі готові на вихід із ситуації у вигляді співголовування.

В такому разі, я так розумію, що ваш народний депутат, якого ви помічником, не погоджується на це співголовування. То поясніть тоді чому він не погоджується бути співголовою.

 

_______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Почекайте, ви не чули, що я казав? Чому проблема із співголовуванням? У нас половина груп, у нас половина міжпарламентських груп має співголів. Тому… хто? Я просто хочу зрозуміти причини. Хто є тою людиною, яка заперечує проти співголовування?

 

_______________. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можливо в розвиток того, що пропонував пан Ігор Гузь, хотіла би запропонувати дати можливість колегам ще поспілкуватися і… або вийти на спільне рішення, або вийти… зібрати може, пані Юлію, вибачте, будемо   вже вас просити. (Шум у залі)  Тобто якщо не буде такого спільного рішення між собою вони не вирішать стосовно співголовування, можливо зібрати повну, максимально повно представництво групи і тоді провести там ще раз засідання цієї організації. (Шум у залі)

Ну тоді просто пан Тіміш теж прийде з людьми. Ну тобто… (Шум у залі) Тому ми пропонуємо провести безпосередні прямі… (Шум у залі)  Зважатимемо на голосування. Я вважаю, що колеги там можуть провести консультації. Може за посередництва Юлії Володимирівни.  (Шум у залі)

І якщо не дійдеться згоди, то тоді комітет буде приймати остаточне рішення, якщо ми будемо розуміти, що співголовування неможливо.

 

______________. Хочеться зрозуміти  чому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто якщо ви дійдете розуміння того, що співголовування неможливе, то комітет буде приймати рішення стосовно керівника одного.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. (Не чути) ….щось одне давайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Ну так  це (Шум у залі)

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.  ….а потім комітет вирішує чи  ще раз…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет, комітет тоді, комітет, комітет.

 

_______________. (Не чути).

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Тоді до наступного комітету.

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. З вашого дозволу. Це поки що питання, яке в повітрі.

 

_______________. .... в цьому році, просто 16-го приїжджає президент Румунії....

 

_______________. Ми ж до 16-го  не зберемося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у нас, швидше за все, в нас не буде весь час протягом наступного тижня кворуму. Ну, можливо, ви можете вирішити це до п'ятниці і якщо буде рішення між вами – ми можемо зібратися і в такому оперативному режимі саме для прийняття рішення з цього приводу. Нічого.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути).  ...... це б їх би підштовхнуло, може, до якоїсь співпраці чи....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, будь ласка, якщо колеги вважають, це необхідно обговорити, мені здається, що вже пан Віктор висловив своє бачення, мені здається, що Ігор Володимирович теж вже висловив своє бачення, що мають якось домовитися і знайти порозуміння.

 

_______________. (Не чути).

 

_______________. Із співголовами, да.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я вважаю, що за краще було б, щоб праця йшла. Якщо вони бачать, що якщо співголів – це все нормально, то хай будуть співголовами. Якщо ні – то будемо приймати рішення на комітеті. Да, що вони мають нормально співпрацювати, бо щоб ми не закладали там якусь бомбу. І друге, це, ну, резонно каже пан Тіміш, що представнику "Народного фронту" вже там було, він віддав, там, напрямок Молдови, що він там таке суто політи... Ну, але це до вирішення комітету і наших шановних претендентів – хай вирішують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми пропонуємо, правильно я розумію, що рішенням комітету ми пропонуємо колегам між собою поговорити, подумати, наскільки ефективно може бути співпраця як співголовування і...

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...і якщо, і якщо. Скажімо, таке співголовування, на вашу думку, навіть на думку однієї із сторін, буде недостатньо ефективним  для досягнення якомога ефективнішої співпраці між Україною і Румунією на рівні парламентів, то тоді комітет буде розглядати рішення стосовно одного голови. Дякую. Дякую. Чи всі підтримують, перепрошую, таке рішення. Хто за таке рішення, прошу голосувати.

               Одноголосно. Дякую.

              

               _______________. Дивіться, нас там чекають такі важливі питання і по громадській раді, і по персональному складу. Я просто мушу їхати, бо на шостому, що буде на "5 каналі" і от Віктор Іванович також має їхати, да? Я би просив би перенести на п'ятницю ці 2 серйозних питаннях, щоб була і Анна Миколаївна і інші.

 

               ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас точно треба переносити на інший час питання про затвердження персонального складу постійних делегацій через те, що в нас немає всієї інформації знову ж таки від усіх, але я чую, що не лише від "Блоку Петра Порошенка", фракцій. А тому це питання ми однозначно будемо переносити. Але в нас там ще було, Борисе Івановичу, ви мали окрему також пропозицію до "Різного".

 

               _______________. Що це терміново?

 

               _______________. ……на коли?

 

               ГОЛОВУЮЧИЙ. По Албанії ще?

 

               _______________. Ні, ні. По…

 

               ГОЛОВУЮЧИЙ. І це сюди до п'ятого пункту. І по Албанії, ми ще п'ятий пункт, насправді, не закінчили до кінця.

 

_______________. Давайте може це закінчимо….

 

ТАРАСЮК Б.І. Реакція на мою пропозицію відносно направлення у ……… делегації ……. .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це теж до 5 пункту і про затвердження персонального складу. Я думаю, що 2 останні пункти як ви, колеги, дивитися на те, щоб перенести на наступне засідання? Всі – за? Хто за таке, щоб перенести на наступне засідання… Зараз, зараз, це завершимо.

Хто – проти? То було, ви за, да?

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я за все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я за все, я поняла. Дякую. Тоді ми просто давайте закінчимо розгляд 5 пункту порядку денного з вашого дозволу.

В нас  було звернення народного депутата пана Курила щодо входження до складу восьмої депутатської групи міжпарламентських зв'язків з Республікою Албанія і він хоче її так само очолити. Моя пропозиція була би, що все-таки пан Курило мав би визначитися з тим, котру з 7 груп, в які він увійшов поза, поза восьмою теоретичною групою Албанії, він би мав визначитися, з якої він виходить, а, і тоді подавати свою кандидатуру, збирати групу, потенційних членів цієї групи і засновувати групу дружби з Албанією, якщо є такий намір і є бажання цим займатися.

Прошу.

 

ГУЗЬ І.В. Я хочу вас підтримати. Я думаю, що нам не треба ламати положення і робити виключення. Ну, слухайте, є сім груп, людина може вибрати, і не треба… бо зараз це буде далі 9, 10... і ми поламаємо систему, а вона правильна, люди… Сім груп, отак можна зорієнтуватися для роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розуміємо, чому ви подавали. В нас є багато такої аргументації з різних… Для нас принципово визначити з точки зору положення. Ми всі як члени комітету теж відмовлялися. Я перепрошую, давайте ми тут обговоримо, я не бачу зараз необхідності запрошувати вас до слова, перепрошую. Чи колеги хотіли би вислухати? Ні?

Я пропоную проголосувати рішення стосовно того, пропозицію стосовно того, що пан Курило мав би визначитися, в яких сімох групах він би хотів перебувати і яку з них там, власне, очолювати чи ні. Хто - "за"? У нас одноголосно. Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в нас кворуму нема! У нас кворуму нема! У нас немає кворуму. Борисе Івановичу, будь ласка, ознайомте нас, пару хвилин, у нас немає без вас кворуму.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я мав зустріч з колегою – главою групи дружби польського Сейму і з віце-маршалком польського Сейму ……. Ми обговорили шляхи співпраці, і у зв'язку з цим польська сторона запропонувала обмінятися делегаціями. Я вніс пропозицію Голові Верховної Ради. Голова Верховної Ради розписав голові комітету. Я прошу комітет підтримати.

 

_______________. Однозначно. Юлія Володимирівна?

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я - "за".

 

_______________. Прекрасно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, колеги. Дякую, до побачення. До зустрічі. (Шум у залі)

Ми завершили п'яте питання. (Шум у залі)