15 червня 2021, 15:20

Стенограма засідання Комітету 02.06.2021

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики

та міжпарламентського співробітництва

02 червня 2021 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, тоді оскільки ми вже маємо кворум, то можемо починати наше засідання. Насамперед хочу сказати, що я дуже радий вас бачити. У нас сьогодні дуже насичений порядок денний. Окрім того, що тут міститься в тексті, який перед вами, у нас ще буде одне питання, я його внесу. Але перше питання стосовно кворуму. Кворум є, так, уже? Тоді ми можемо починати.

Колеги, будь ласка, подивіться текст порядку денного. І якщо у вас будуть зауваження або пропозиції, то, будь ласка, висловлюйтесь.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я повністю підтримую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Можна підсилити це прохання пропозицією, пункт 8, як правило, у нас не залишається кворуму, розглянути першим… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Добре.

Тоді, колеги, якщо ніхто не проти.

Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я підтримую порядок денний. Єдине, я мушу через деякий час на деякий час залишити засідання у зв'язку з тим, що має відбутися зустріч з делегацією Сенату Сполучених Штатів. Потім я повернусь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді, якщо ніхто не проти, я хотів би внести пропозицію. Оскільки, ви знаєте, ситуація в Білорусі розвивається досить, вона є дуже мінливою і досить динамічно розвивається, то є сенс включити в порядок денний розгляд питання про постанову, заяву Верховної Ради. Якщо ви не проти, то тоді ми можемо включити це.

І ми дочекаємося приходу Іванни Орестівни Климпуш-Цинцадзе, так, бо у неї теж відбувається паралельно своє засідання комітету, але вона просила. О 15:30. Тобто тоді ми включимо, як тільки у неї буде така можливість, то ми одразу, якщо ви не проти, перейдемо до розгляду цього питання, так. (Загальна дискусія) Будь ласка, добре, так.

Але, в принципі, ніхто не проти того, щоб включити питання про постанову по Білорусі? Ні? Дякую. Тоді ми консенсусом приймемо, включаємо це в порядок денний.

І тоді давайте почнемо з того, що запропонував Богдан Васильович, чи з восьмого питання про міжпарламентську співпрацю. Так? Тоді давайте спробуємо розглянути оперативно це питання.

Перше підпитання…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, так. І електронний текст заяви є в загальному чаті теж.

Перше підпитання цього восьмого питання про лист керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Ісламською Республікою Пакистан Леонова щодо запрошення парламентської групи Національної Асамблеї Ісламської Республіки Пакистан здійснити візит в Україну.

Олексій Олександрович, будь ласка, вам надається слово.

 

ЛЕОНОВ О.О. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане голово! Сьогодні в порядку денному вашого комітету стоїть питання щодо проведення першого офіційного візиту до України спікера Національної Асамблеї Пакистану Асада Кайсера. Я як голова групи Верховної Ради з питань міжпарламентського співробітництва з Ісламською Республікою Пакистан наголошую на важливості цього питання одразу з декількох причин.

По-перше, з 2013 року, а саме з моменту створення цієї групи дружби між нашими державами в рамках міжпарламентського співробітництва, не здійснювались взаємні дипломатичні візити. Проте розвиток двосторонніх відносин між Україною та Пакистаном має позитивну динаміку. Наші країни планують розширити співробітництво в авіаційній та аерокосмічних проектах та активно співпрацюють в оборонній сфері.

Зокрема, з 2017 року між Україною та Пакистаном було підписано меморандум взаєморозуміння в питаннях оборонного сектору. А в 2021 році між Укроборонпромом та Пакистаном було підписано черговий контракт на ремонти танків вартістю 85 мільйонів доларів. Також 19 травня 21-го року до Києва здійснив офіційний візит Головнокомандуючий Армії Ісламської Республіки Пакистан генерал Камар Джавед Баджва. В ході візиту він здійснив ряд важливих зустрічей з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та з міністром оборони Андрієм Тараном.

По-друге, 23 серпня 2021 року заплановано проведення установчого саміту "Кримської платформи" як дипломатичної ініціативи Президента України щодо перспектив деокупації півострова.

 До мене як до голови групи Верховної Ради України з питань міжпарламентського співробітництва з Ісламською Республікою Пакистан надійшла низка пропозицій від Міністерства закордонних справ України з приводу покращення двосторонніх відносин між нашими державами. Зокрема, візит до України спікера Національної асамблеї Пакистану, є одним із елементів покращення відносин між Україною та Пакистаном.

Наголошую, що Ісламська Республіка Пакистан підтримує територіальну цілісність України і ніколи не ставила на офіційному рівні під сумнів питання приналежності Автономної Республіки Крим як складової частини держави Україна. Влада Пакистану завжди засуджувала порушення прав кримськотатарського народу та наголошувала їм на своїй підтримці.

У зв'язку з вищезазначеним, вважаю за необхідне організувати візит до України спікера Національної асамблеї Пакистану Асада Кайсера. Подібний старт політичного діалогу допоможе нашій державі заручитися підтримкою міжнародних партнерів та обговорити питання подальшого міжпарламентського співробітництва між Україною та Пакистаном на найвищому рівні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Прошу висловлюватись або якщо є якісь запитання до колеги.

Леонов, будь ласка.

 

ЛЕОНОВ О.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще будуть пропозиції або інші думки? Ні? Тоді можемо ставити на голосування, так? Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію, тобто підтримати, підтримати цей лист.

Давайте тоді голосувати хто за цю пропозицію? Дякую. Хто – утримався? І хто – проти? Немає. Тобто одноголосно? Одноголосно.

Дякую, Олексій Олександрович.

 

ЛЕОНОВ О.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз наступне питання про лист співголови групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Іспанія Совгирі щодо здійснення візиту до Іспанії у період з 7 по 11 червня 2021 року.

Ольги Володимирівни немає, але вона попросила розглянути це питання без її участі, тобто ми можемо це зробити. І тут головне – той лист, який вона нам надіслала, йдеться про те, що прохання рекомендувати без коштів, тобто без того, щоб витрачати державні кошти.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. В листі першому вона просила розглянути за кошти орієнтовного плану, але вона звернулася до Голови Верховної Ради, ось лист є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось лист.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. І там вона просить за власний рахунок, і розпорядження вже у стадії оформлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримати. Добре.

Тоді я ставлю на голосування – без залучення державних коштів, звісно.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? Хто – утримався?

Ірина  Володимирівна, ви – за чи утрималися? Хто – утримався? Хто – проти? Одноголосно.

Дякую, колеги.

Наступне питання про утворення депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Республікою Туркменістан та Великим Герцогством Люксембург.

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Були установчі збори, вони прийняли рішення обрати двох співголів – від "Слуга народу" Микола Сольський і позафракційний Євгеній Шевченко. Це було згідно Регламенту. (Не чути)… протокол засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, якщо не буде альтернативної точки зору, тоді я ставлю це на голосування.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? Хто – за? Одноголосно.

І Люксембург можемо теж поставити на голосування, так? Тоді я ставлю на голосування, щоб підтримати цю пропозицію, тут керівником визначено Марію Сергіївну Мезенцеву.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію.

Хто – за? Хто – утримався? Хто – проти? Одноголосно знову.

Наступне питання про зміну у керівному складі депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Республікою Казахстан.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Група збиралася і прийняла рішення з огляду на те, що попередній керівник вирішив сконцентруватися на роботі в групі дружби з іншою країною, обрати нового керівника і новим керівником група обрала… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування тоді. Хто за те, щоб підтримати?

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно теж.

І останнє питання під цією рубрикою – про затвердження координатора з проведення організаційних зборів депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Королівством Бахрейн. Його немає.

Будь ласка, Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. Якщо треба затвердити координатора, то я готова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви готові?

 

ЯСЬКО Є.О. Виступити у якості волонтера, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію. Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію?

Хто – за? Хто – проти? Хто  - утримався? Одноголосно.

Я вітаю вас, Єлизавета Олексіївна.

Добре. Ми дуже швидко пройшли цей пункт і можемо переходити до пункту 1, так, до решти.

Вам дуже дякую і бажаю успіхів, і натхнення.

Перше питання… Наступне питання нашого порядку денного – проект Закону про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права світової організації торгівлі (реєстраційний номер 0096).

Я прошу до слова заступника міністра економіки Тараса Андрійовича Качку, будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Доброго дня, шановні народні депутати! Консультативний центр з питань права СОТ є досить цікавою установою, яка діє в Женеві. Створена вона за рахунок внесків розвинутих держав для того, щоб допомагати державам, що розвиваються, або менш заможним в надані належної якості юридичних послуг при розгляді різних спорів, і особливо там спорів між державами-членами СОТ. І це працює таким чином, що надається або безоплатна юридична консультація або надається досить істотна знижка на послуги юридичних фірм, які є в реєстрі цього консультативного центру.

Крім того, є дуже важлива послуга, яка може знадобитися і вам як членам комітету. Час від часу виникають дискусії в парламенті чи відповідає чи не відповідає той законопроект вимогам СОТ. Як ви знаєте, Світова організація торгівлі як така працює як member-driven organization, тобто вона не займає позицій, що щось відповідає, не відповідає, але цей консультативний центр надає достатньо велику кількість висновків на запит з приводу, юридичних висновків незалежних, з приводу відповідності чи невідповідності тих чи інших заходів прав у СОТ.

Знову ж таки, з точки зору фінансів, цей центр працює в основному за бюджетної підтримки розвинутих держав. Ті держави, які приєднуються, мають сплатити одноразовий платіж в розмірі 160 тисяч франків. Ми ці гроші запланували в бюджеті цього року, вони у нас є, ми їх плануємо сплатити. Єдиний нюанс, зараз добігає кінця період, протягом якого ми маємо депонувати інструмент про ратифікацію. Фактично ми його маємо зробити до кінця червня. Тому у разі підтримки, на комітет ми би просили його також винести на розгляд якомога швидше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Колеги, будь ласка, будуть запитання?

Будь ласка, Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. У мене просто питання. Чому цього центру не було раніше?

 

КАЧКА Т.А. Це давня історія. З 2008 року була така ініціатива. На жаль, там усі мої попередники якось трошки нехтували цією ідеєю або бракувало коштів в бюджеті чи ні. Для мене це була така ініціатива досить важлива, тому що для нас… Дуже багато дискусій в публічній площині по праву СОТ, плюс ми активно використовуємо цей майданчик для захисту національних інтересів. Історія довга дискусії, в принципі, ми ще в 19-му році підняли це питання, отримали повноваження, в червні минулого року  підписали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще запитання, будь ласка, колеги, будуть? Ні? Дійсно, договір є надзвичайно важливий. Я зі свого досвіду професійного знаю, наскільки це важливо і наскільки великі можливості він дає, в тому числі для того, щоб, наприклад, якщо будуть якісь цікаві законопроекти і треба буде перевірити на відповідність правилам СОТ. Це дуже складна справа, з врахуванням багато прецедентної практики, можна сказати, це дуже складна річ. Тоді, колеги, якщо запитань не буде, я ставлю на голосування.

Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді підтримати проект Закону про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права Світової Організації Торгівлі.

Хто за те, щоб підтримати? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно.

Дуже вам дякую, Тарасе Андрійович.

 

КАЧКА Т.А. Дякую. Гарного вам засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякуємо.

Наступне питання. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про повітряне сполучення (реєстраційний номер 0097).

Я прошу до слова Наталію Валеріївну Форсюк, заступницю міністра інфраструктури, будь ласка.

 

ФОРСЮК Н.В. Доброго дня, шановні колеги! Ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про повітряне сполучення.

Насправді все дуже просто: ми знімаємо будь-які обмеження. Лібералізація дозволить нам усунути обмеження щодо кількості рейсів, типів повітряних суден, пунктів на територіях обох країн під час здійснення регулярного повітряного сполучення та перебачити комерційні аспекти діяльності авіапідприємств. Тобто це повне зняття обмежень з двох сторін. Для нас напевно це важливо в рамках повної відкритості наших стосунків, тому просимо вас підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще прошу до слова Дмитра Сергійовича, генерального директора Директорату авіаційного транспорту Міністерства інфраструктури, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тобто Наталія Валеріївна від імені декількох, і Ігор Леонідович теж погоджується з тим, так?

Тоді, колеги, будь ласка, запитання до наших колег.

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, спасибі за інформацію. Я, чесно кажучи, не передбачаю ніяких проблем з цією угодою і наступною. Через те, якщо можна, стороннє питання. У контексті ми говорили питання по Білорусі, конкретну кризу, яка склалася через… (Не чути) Це питання припинення обслуговування сервісних… (Не чути) і інших авіакомпаній. У нас  величезна проблема з переслідуванням… (Не чути) … українського законодавства… (Не чути)

Чи вживаються зараз, чи не пробували ви подивитися на цю ситуацію, як на ситуацію нової можливості? (Не чути) …Америки питання про необхідність вжиття аналогічних заходів… (Не чути)

 

ФОРСЮК Н.В. Дякую за запитання.

Можливо, колеги ще мене доповнять. Буквально декілька днів тому я брала участь від імені України в Міжнародному форумі міністрів транспорту – це в сфері інфраструктури найбільша подія року, до якої всі готуються дуже серйозно. І хочу сказати, що остання частина сесії міністрів транспорту якраз була присвячена подіям в Білорусі, пов'язаним з авіацією. І декілька країн, таких як Великобританія, США і так далі, міністри транспорту висловилися на цьому засіданні високого рівня, що вони будуть порушувати питання про санкції до Білорусі і будуть звертатися до ІСАО (ІСАО – це міжнародна організація у сфері авіації) щодо застосування таких, можна сказати, спільних заходів. Тобто це питання буде розглядатися. І Україна звичайно є частиною тих країн, які підтримують цю активну позицію.

Тому самостійно ми ще від Міністерства інфраструктури не зверталися, але ми підтримуємо рішення Міжнародного форуму транспорту. Тобто ми в частині глобальної ініціативи виступаємо.    

Що стосується там штрафних санкцій і так далі, то постійна проблема вона у нас не доврегульована (правильно я розумію?) за те, що літаки літають над нашим повітряним простором. Ми постійно про це пишемо. Але, на жаль, врегулювати на сьогоднішній день це ніяк не можливо.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)

 

ФОРСЮК Н.В. Да. Зараз гарно виглядає воно… Отак відверто вам кажу. Тому що це не те, що там Україна, яка, умовно кажучи, в постійній конфронтації з Росією, це вже світова загальна тенденція, політика щодо Білорусі і щодо Росії. І це рішення було прийнято на Міжнародному форумі міністрів транспорту і ми до нього приєдналися.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Скажіть будь ласка… Можна ще питання поставити? В разі реалізації погроз так званого Президента… (Не чути) проголошеного Президента Білорусії Лукашенка розпочати регулярні польоти в Крим. Які штрафні санкції, які дії України?

 

ФОРСЮК Н.В. Можливо, колеги мені тут можуть допомогти. Тому що ми застосовуємо штрафні санкції, просто їх ніхто не сплачує. Розумієте? Нема механізму стягнення. Ми застосовуємо постійно штрафні санкції, вони постійно накладаються на тих операторів, на авіакомпанії. Але механізм стягнення їх просто, на жаль, він не робочий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОДНАР В.М. У нас уже сьогодні пішла політична заява від першої заступниці міністра Джапарової про те, що у разі, якщо б хоча б один літак білоруських авіакомпаній появиться в Криму ми запровадимо секторальні санкції. Тобто ми будемо переходити до досить різких засобів реагування, включаючи політико-дипломатичні і конкретні, які вдарять по білоруському бізнесу. Тут уже вороття немає.

Зараз поки що це йде риторика традиційна для Лукашенка після зустрічі з Путіним. Він відпрацьовує завдання, які йому поставили в Сочі там чи на кораблику, чи де вони там були. І поки що до цього не йде.

Але це питання тільки Криму, це питання "ЛНР", "ДНР" так званих, це питання, можливо, їх залучення до розслідувань і все решта. Тобто це цілий ком питань, на які ми будемо реагувати дуже жорстко. Перепрошую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Що ми можемо разом робити для того, щоб працювати в сторону створення цих механізмів стягнення штрафних санкцій. Я розумію, що їх багато накладено це мільйони, якщо не мільярди...

 

ФОРСЮК Н.В. Да, мільярди.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я розумію, в чому складність їх стягнення... (Не чути)  Але в тому-то і справа, що якщо їх зараз, ви подивіться, ми... (Не чути) …протиповітряна охорона, ми можемо говорити, що авіаційна політика багато в чому є єдиною, якщо... (Не чути)

Я розумію, що це, можливо, політичні аргументи, не політичні, але мені здається, що зараз хороший спосіб і хороший час пробувати ще раз звернути увагу до цієї проблеми, до визначення штрафних санкцій, в тому числі і щодо Криму. Тобто давайте разом запропонуємо, чим ми можемо, парламентарі, допомогти для створення цього механізму. Або принаймні для створення, подивіться, у нас не говорилося сім років про Крим... (Не чути)  "Кримську платформу".

Тобто треба рухатися в сторону… Зрозуміло, ми в такій ситуації, що багато чого вигадати. Давайте вигадувати, якщо...  Я знаю проблеми, але ж ми не можемо сидіти... (Не чути)  

Ми ж можемо принаймні і номери бортів передавати, вимагати припинення їх обслуговування. Ми можемо, якщо не стягнення цих коштів... (Не чути) громадяни Росії, які порушують наше законодавство, я думаю…(Не чути) Ми багатьох знаємо особисто.

Давайте, я розумію, що це складно відповідати… (Не чути)

 

ФОРСЮК Н.В. Да. Державіаслужба, просто вона якраз і займається цим питанням. Тому я би хотіла…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Треба допомагати. В тому числі зараз ми працюємо над законом про санкції, ми можемо, якщо є якісь секторальні речі, які ми не бачимо…

 

ФОРСЮК Н.В. Зараз Державіаслужба скаже щось, але я потім би хотіла ще два слова.

 

ЗЕЛІНСЬКИЙ І.Л. Якщо можна, колеги, буквально декілька слів. Добрий день! Ігор Зелінський, заступник голови Державіаслужби. На рахунок того питання, яке порушене, дійсно, нами ця робота проводиться. Тому що всі ті польоти, які виконуються в тому числі над територією окупованого Криму, ми цю всю інформацію фіксуємо. Відповідні документи, які стосуються притягнення винних осіб і тих операторів, які здійснюють відповідні польоти, ця робота проводиться.

Якщо, наприклад, говорити за минулий тиждень, за цією інформацією, яка у нас є, тільки за минулий тиждень в районі Криму було виконано незаконних більше тисячі польотів, зокрема авіакомпаніями Російської Федерації.

 І дійсно проблематика полягає в тому, що добровільно виконувати ті акти, ті постанови, які ми виносимо, ніхто не збирається – це зрозуміло. Лишається питання з примусового виконання цих документів. І ми впираємося в ті нюанси, які пов'язані з виконавчим провадженням і тими нормами Закону "Про виконавче провадження", які регламентують необхідні процедури.

Але я хочу сказати, що… По-перше, подякувати за підтримку. Я думаю, що в цьому напрямку ми, зрозуміло, і так рухаємося. І ті напрацювання, які у нас є з нашої сторони, ми ними готові поділитися. В тому числі, якщо говорити про режим санкцій і так далі, то я думаю, що механізми знайдуться.

І окремо хотів також сказати щодо ситуації з Білоруссю, так для інформації. Ми також зараз очікуємо так званого інформаційного бюлетеня з безпеки авіації. Це наші європейські партнери документ готують. В першу чергу – це стосовно Європейського агентства з безпеки польотів (EASA),  де буде уточнена, грубо кажучи, позиція наших європейських колег стосовно тієї ситуації, яка відбувається з Білоруссю. Ми тримаємо руку на пульсі.

Відповідні ті заходи, які бачить Європа, ми будемо їх дзеркально відображати на своєму рівні і вносити ті пропозиції, які стосуються того реального адекватного реагування на ту ситуацію, яка у нас відбувається з нашими білоруськими колегами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще два запитання Олена Вікторівна, а потім Ірина Володимирівна. Будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Добрий день! Дякую за презентацію цієї ініціативи. Я, безумовно, за лібералізацію авіасполучення з Республікою Молдова. Але ось у висновку Головного науково-експертного управління є зауваження, що у супровідних до проекту документах відсутня інформація щодо позицій інших центральних органів виконавчої влади стосовно внесеного проекту.

У мене немає інформації, можливо, секретаріат підкаже, від яких центральних органів виконавчої влади отримуються ще такі висновки зазвичай при лібералізації авіасполучень з іншими країнами. Тобто що вимагалося і чого воно відсутнє?

 

ФОРСЮК Н.В. Насправді всі погодження є. Я можу надати довідку про погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів. Проект погоджено міністром розвитку економіки, торгівлі, сільського господарства паном Петрашком, міністром закордонних справ паном Кулебою, міністром фінансів паном Марченком, першим заступником міністра цифрової трансформації паном Вискубом і є висновок Мін'юсту від 8 лютого 2021 року без зауважень, довідка може бути передана. Можливо, там технічне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Ми також підтримуємо цю ініціативу, будемо голосувати "за".

В мене запитання до Василя Боднаря у контексті тих фраз, які тут прозвучали зараз. Ви, слава Богу, кадровий дипломат, весь час працюєте у Міністерстві закордонних справ. Скажіть, будь ласка, попередні сім років питання Криму ніде не піднімалося. Як ви оцінюєте тоді роботу вашого Міністерства закордонних справ і спільну роботу українських дипломатів, наших посольств, всіх органів влади по прийнятим чисельним резолюціям ООН? Зокрема, з прав людини, що стосується порушення прав людини в Криму і таке інше, і інших всіх речей, які фіксувалися, подавалися в суди міжнародні, є у нас перша реакція. Зокрема, і суд  міжнародний в Гаазі, який так само прийняв рішення з вимогою до Російської Федерації, негайно Меджліс відкрити там знову їх діяльність. Абсолютно, да.

Я б просто хотіла, якщо ж ми профільний комітет, щоб тут така не звучала некоректна інформація від дипломатів. І прошу зараз цю позицію вашу від міністерства офіційну висловити, я буду нею користуватись. Тому що мова йде про те, чи сім років попередньо Крим звучав, захищали ми територіальну цілісність і суверенітет, і реінтеграцію, і деокупацію Криму.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, йшлося про "Кримську платформу", якщо не помиляюсь.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, йшлося про те, я дуже добре чула цитату, я хочу почути зараз заяву міністерства. Прозвучало, що сім років Крим взагалі не звучав в порядку денному і ніхто ним не опікувався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОДНАР В.М. Дякую вам за запитання.

Звичайно, що з 14-го року питання Криму перебуває на міжнародному порядку денному. І резолюція Асамблеї ООН і звернення, й ініціативи. Було декілька спроб запустити міжнародну платформу для цього, вона, на жаль, не вдалася. І тому зараз, дійсно зараз відбувся фактично прорив, оскільки, створюється новий механізм реагування міжнародної спільноти на порушення Росією міжнародного права і законодавства України, і цьому придається інституційний характер.

Раніше це були ініціативи, які, на жаль, не знаходили підтримки, оскільки, були різні політичні обставини, були, можливо, не докладені ті зусилля, які могли би бути докладені – це правда. Але в даному випадку ми порівнюємо те, що було, і те, що є. Зараз цей масштабний захід, він не до порівняння з політикою, яка проводилась до того, тобто мається на увазі за масштабом і обсягом проведеної роботи по організації самої "Кримської платформи".

Я не ставлю під сумнів роботу, яка була пророблена протягом останніх семи років, але в даному випадку ми ведемо мову про інституалізацію міжнародної моніторингової кампанії по ситуації в Криму. На жаль, навіть ОБСЄ, яка має в своєму мандаті моніторинг ситуації в Криму, цим не займається, оскільки до мандату є приписка, тобто заява Російської Федерації, яка дає екскюз цій місії не їздити в Крим чи навіть не пробувати їздити в Крим.

Тому, сорі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я направлю офіційний запит завтра до міністра Кулеби з проханням, щоб Міністерство закордонних справ підготувало довідку таку і надіслали на всі фракції, в тому числі і на фракцію "Слуга народу", де виклали офіційно не просто позицію, а інформаційну довідку: всі резолюції, які були прийняті по Криму, всі судові рішення міжнародні, які були прийняті по Криму. І щоб ви надіслали її також в Офіс Президента. Для того, щоб на цій важливій темі у нас не було  спекуляцій, особливо на профільному комітеті. Це перше.

Друге питання. Що стосується ОБСЄ. Ви абсолютно праві в тому, що  на жаль, ОБСЄ сьогодні не проводить моніторинг в Криму, попри те, що в їх мандаті звучить моніторинг безпекової ситуації на всій території України. Ви тільки що заявили про те, що ОБСЄ, на жаль, не проводилась робота, щоб  вони моніторили в Криму.

У мене конкретне запитання. Після форуму, який у нас відбудеться в серпні, ОБСЄ буде моніторити в Криму безпекову ситуацію? Це перша історія.

І друге. З точки зору дипломатичних зусиль. Що є важливішим для України, для визнання Криму українською територією, деокупація, це проведення масштабного форуму чи резолюція Генеральної Асамблеї ООН?

Дуже дякую. Ну просто для роз'яснення, щоб ми всі знали.

 

БОДНАР В.М. Резолюції Генеральної асамблеї прийняті і вони працюють протягом останніх семи років. І деякі з них повторюються, тобто кожного року приймаються нові, що стосується мілітаризації і порушення прав людини.

Стосовно "Кримської платформи". Це непросто саміт, який відбудеться і забудуть, а це буде постійно діючий механізм, який забезпечить постійний моніторинг ситуації в Криму, пов'язаний як з порушенням прав людини так із порушенням міжнародного права та мілітаризацією, що є вперше створеним постійно діючим органом. Тобто це зовсім інша інституційна спроможність, а не спорадичне підняття питання.

Дивіться, я не хочу політизувати питання Криму у відносинах МЗС – Верховна Рада, тому що ми довший час працювали на цій темі, але це не питання контраверсії, це питання взаємодії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Богдан Васильович, будь  ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я вітаю ініціативу підготувати спеціальну довідку. Якщо колега народний депутат звернеться з таким проханням до МЗС, просив би також відповісти на питання. Чи були питання Криму, повернення нерухомості народного депутата Порошенка (а на той час Президента Порошенка Питання) темою переговорів з Президентом Путіним?

А також я просив би дати відповідь на питання. Чи обговорюючи порушувалось Президентом Порошенком питання Криму в ході зустрічі Нормандського формату? А також чи голосували члени Комітету з питань зовнішньої політики Верховної Ради України за Закон України про вільну економічну зону "Крим"? І як Міністерство закордонних справ оцінює цей закон?

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже хороше питання. Бо я якраз не голосувала…

 

БОДНАР В.М.  Скажу вам чесно, мене ще в той час не було в МЗС. Мене просто не було в той час в МЗС, тому не скажу…

(Загальна дискусія)

Дивіться, Богдан Васильович, по Нормандському формату, ну це не формат обговорення Криму. Ну це ж правда.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже дякую. Ви знаєте, я дуже задоволений як трошки фахівець з прав міжнародних договорів. У нас вперше так жваво обговорюється міжнародний договір.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. З Молдовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З Молдовою. І я сподіваюсь, що так і далі ми будемо…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, з вашого дозволу, я ставлю на голосування. Є пропозиція підтримати цей договір, цей законопроект, і рекомендувати Верховній Раді підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про повітряне сполучення.

Хто за те, щоб підтримати це? Хто – проти? Хто – утримався? Я так думаю одноголосно. Так? Одноголосно. Дякую.

І переходимо до наступного питання і законопроекту. Теж Наталія Валеріївна буде доповідати. Йдеться про проект Закону про ратифікацію Протоколів, що стосуються зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (реєстраційний номер 0099).

Наталія Валеріївна, будь ласка, вам слово.

 

ФОРСЮК Н.В. Дуже дякую, шановний пан голово!

Шановні народні депутати, пропонується ратифікувати Протокол, що стосується зміни до пункту "а" статті 50 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Протокол стосується зміни до статті 56 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, які вчинені 6 жовтня 2016 року в місті Монреаль.

Зміни передбачають, вони є дуже технічні, передбачають збільшення кількості членів органів ICAO, збільшення членів ради з 36 до 40 осіб і аеронавігаційної комісії з 19 до 21 особи. Вони спрямовані на поліпшення ефективності діяльності названих виборних органів через залучення до їх роботи більшої кількості представників договірних держав. Зважаючи на важливість цього питання, хочу зазначити, що для міжнародної цивільної авіації генеральний секретар ICAO закликав всі договірні держави у стислі строки ратифікувати названі протоколи. Тому просимо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наталія Валеріївна, ваші колеги, Дмитро Сергійович і Ігор, ви не бажаєте нічого додати, ви підтримуєте? Добре, тоді, будь ласка, запитання.

Ірина  Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ФОРСЮК Н.В. У мене, на жаль, немає такої інформації щодо якогось такого ставлення з боку ICAO, можливо, колеги щось знають.

 

_______________. (Не чути)

 

БОДНАР В.М. Таку критику можна робити ICAO, коли є результати, тобто якщо результати не задовольняють, тоді ми можемо оскаржувати. Зараз, в принципі, скарг великих… Зрозуміло, що це ж міжнародна організація, вони співпрацюють з нами звичайно не так, як ми б хотіли, але це одна історія, ми ж хочемо багато чого, ми і в НАТО хочемо, а вони не хочуть приймати. Тобто мова не йде про те, що ICAO не співпрацює з Україною чи не дає нам потрібних результатів. Просто там це міжнародна організація і вплив достатньо різних сил, скажемо, грає свою роль, тому, звичайно, і по Білорусі, і по розслідуваннях збиття нашого літака в Ірані МН17, там є свої процедурні моменти, за які, скажемо так, деякі країни чіпляються. Оце процедурно і організаційно може бути зауваження, але не в політиці. Тобто я можу зараз запитати в Шевченка Андрія, який реальний стан справ, можливо, довідкою, якщо потрібно, ми вам скинемо.

 

ЗЕЛІНСЬКИЙ І.Л. У мене також декілька слів стосовно запитання Ірини Володимирівни. Абсолютно правильно колеги з МЗС сказали, що все-таки дійсно там є деякі окремі політичні моменти, але в цілому, якщо говорити про взаємодію між Міжнародною організацією цивільної авіації і Україною в особі уповноваженого органу з питань цивільної авіації Державіаслужби, то у нас повна взаємодія є. Ми постійно проходимо аудити цієї міжнародної організації в рамках валідаційних місій. Такий аудит, наприклад, проходив в 20-му році, ми його успішно пройшли, продемонстрували те, що рівень імплементації стандартів рекомендованих практик цієї організації міжнародної значно перевищує середньосвітовий показник, якщо говорити про Україну, і достатньо навіть перевищує середньоєвропейський рівень. Там порядку 78 відсотків відповідності цим стандартам рекомендованій  практиці.  Це перший блок питань.

І другий блок питань. Я думаю ви, колеги, також знаєте і Державіаслужба також на своєму рівні це ініціює, і це питання стоїть на порядку денному, є ідея створити постійне представництво України в раді Міжнародної організації цивільної авіації. Це питання, яке також знаходиться в рамках Плану пріоритетних дій уряду в тому числі на цей рік. І ми вважаємо, що саме створення постійного представництва України в раді ІСАО дозволить ще більше якісно захищати наші національні інтереси в цій організації, представляти інтереси нашої держави і так далі.

Це питання зараз достатньо серйозно не просто вже обговорюється, а вже вживаються конкретні заходи. Я думаю, що нам максимально швидко і, можливо, з вашою допомогою вдасться політично все-таки це рішення прийняти. І це представництво, щоб все-таки на рівні цієї організації функціонувало.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, чи будуть… Давайте швиденько тоді, з вашого дозволу. Колеги, ставлю на голосування.

Хто за те, щоб підтримати цей проект Закону про ратифікацію протоколів, що стосуються зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно. Дякую.

І ще один законопроект, пов'язаний з ратифікацією – це проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про продовження дії Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій (реєстраційний номер 0100).

Я прошу до слова Юлію Василівну Безвершенко.

 

БЕЗВЕРШЕНКО Ю.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Представляю вам законопроект, розроблений для того, щоб ратифікувати Угоду між Урядом України та Сполучених Штатів Америки щодо науково-технологічного співробітництва.

Власне, угода вперше була укладена в 2006 році і діяла до 19-го року і вкотре була продовжена. Ми маємо стабільну співпрацю в сфері науки та технологій. Угода передбачає, що будемо її продовжувати у формі обміну дослідниками, інформації, проведення спільних заходів та проведення спільних досліджень. Також унормовується питання інтелектуальної власності, що кожна зі сторін дбає про захист інтелектуальної власності.

Оскільки співпраця з США була достатньо динамічною і сподіваємося, що буде ще більш динамічною в майбутньому періоді, просимо вас підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Юліє Василівно.

Будь ласка, колеги, чи будуть запитання до доповідача? Ні? Тоді ми можемо поставити це на голосування, так?

Будь ласка, Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. Колеги, це просто коментар, щоб ми зафіксували. В нас був розгляд щодо приєднання до Конвенції OECD одного разу. І ми не затвердили ратифікацію цього договору з приводу того, що це було у формі обміну нотами.

Я сподіваюсь, що ми не будемо вибірково підходити до ратифікації, да, і наразі ми також ратифікуємо в такій же формі міжнародну угоду.

Тому це просто я фіксую. І до речі, ми розмовляли тоді, що ось, щоб був приклад такої ратифікації. Так ось сьогодні у нас є приклад такої ратифікації.

Дякую.

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, визначення міжнародного договору передбачає в будь-якій формі і в різних документах може бути.

(Загальна дискусія)

(Не чути) Наскільки я пам'ятаю статистику, пишуть так фахівці, що 80 відсотків міжнародних договорів укладаються шляхом обміну нотами. Тобто це дуже розповсюджена форма.

Колеги, чи будуть ще запитання? Ні? Ми можемо голосувати тоді?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає кворуму?

(Загальна дискусія)

Зараз, тоді хвилинку ми зачекаємо. 

Тоді можемо почати процес голосування і почекати… Тоді можемо голосувати, колеги. Хто за те, щоби підтримати цей проект закону?

Будь ласка, хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно. Рішення прийнято. Дуже вам дякую.

Колеги, ми зараз можемо перейти до більш концептуального питання нашого порядку денного про стратегічне партнерство між Україною та США. І я прошу до слова з вступним словом Василя Мироновича заступника міністра. А потім він передасть слово своїм колегам. Дякую.

Будь ласка.

 

БОДНАР В.М. Дякую, пане голово.

Шановні народні депутати, для нас дійсно сьогодні важливо обговорити стратегічне партнерством зі Сполученими Штатами. Я буквально декілька ключових вступних тез. І потім хотів би передати слово директору департаменту Ігорю Васильовичу Прокопчуку, який більш детально розкаже про сьогоднішній стан і перспективи розвитку наших відносин.

Насамперед, стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами – це фактично запорука нашої безпеки і незалежності. Тому для нас надзвичайно важливо мати довірливий, відкритий і прагматичний діалог, який би опирався на спільні цінності і на спільні інтереси. За цих 100 днів чи там чуть більше 100 днів, поки є нова адміністрація Байдена та Гарріс, було продемонстровано безпрецедентну увагу до України, затверджено і підкреслено дуже досить важливі і ключові сигнали щодо підтримки України, підтримки територіальної цілісності, безпеки України, надання допомоги безпекової. І для нас це надзвичайно важливий сигнал.

Я вам чесно скажу, що в комунікації з деяким партнерами, особливо сусідні держави, виникає досить серйозна ревність навіть на політичному рівні, що до нас звертають таку увагу, а до традиційних партнерів, наприклад, як Румунія і Польща, скажемо так, увага  другорядна. Не хотів би сказати це в образу, але насправді так і є, і це відчувається в комунікації з партнерами.

Звичайно, цей діалог, який вже відбувся  зі  Сполученими Штатами, дає нам повне розуміння, по-перше, про підтримку; по-друге, про те, що у Вашингтоні прекрасно розуміють загрози з боку Російської Федерації. І по-третє, це те, що ключовий сигнал, який до нас, – це продовження реформ, що є фактично запорукою продовження активної співпраці з Сполученими Штатами, надання безпекової допомоги, підтримка в протидії російській агресії і взагалі підтримка на міжнародній арені.

Так само, звичайно, лишається актуальним питання "Північного потоку - 2", воно не знімається з порядку денного, тривають дуже такі непрості дискусії з американською стороною. Але ми маємо, так само відчуваємо певним чином підтримку, одним з елементів якої є сьогоднішній візит делегації американських конгресменів до України, який демонструє двопартійну підтримку для України і розуміння в питаннях, які є доволі чутливими сьогодні в контексті енергетичної безпеки.

Я хотів би передати слово тоді Ігорю Васильовичу Прокопчуку. Більш детально зупиниться на всіх особливостях двосторонніх відносин і стратегічного партнерства. Я готовий також відповісти на ваші запитання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

 ПРОКОПЧУК І.В. Дякую.

Шановний пане голово, шановні народні депутати, перш за все я хотів би подякувати за включення цього питання до порядку денного сьогоднішнього засідання. Я пригадую, що ще на початку року планувалося обговорити це питання. Тоді за браком часу було перенесено. І, власне, тоді це планувалося робити ще до вступу нової адміністрації в Сполучених Штатах.

Сьогодні, проводячи це обговорення, ми вже маємо можливість дещо підсумувати: динаміку розвитку наших взаємовідносин з адміністрацією Байдена та Гарріс. З боку МЗС ми можемо констатувати, що ця динаміка є позитивною, вона є обнадійливою і вона вже несе момент: заклали необхідні підвалини для розбудови наших взаємовідносин у різних сферах.

Склався достатньо динамічний діалог на вищому політичному урівні. Передусім я вкажу на бесіду, телефонну бесіду, яка відбулася між Президентом України і Президентом Сполучених Штатів Америки. Ця  телефонна бесіда була однією з перших, які були проведені американським Президентом із закордонними колегами. Скажімо, на момент проведення цієї бесіди з Президентом України, на той момент Президентом Байденом ще не проводились телефонні бесіди з президентами інших країн Центральної та Східної Європи. Встановилися тісні відносини між міністром закордонних справ України і державним секретарем США, і відбулося декілька телефонних розмов, зустрічей. І основне я би виділив, звичайно, візит держсекретаря Блінкена в Україну, який відбувся 6 травня цього року.

У зв'язку з цим візитом я теж хотів вказати на те, що це був перший двосторонній візит державного секретаря до європейської країни з часу вступу на посаду. До того часу як він відвідав Київ, такі візити відбувалися лише до Брюсселю для участі в заходах по лінії ЄС та НАТО, та до Лондона для участі в міністерському засіданні "сімки".

Підтримуються тісні контакти  на рівні Міністерства оборони, зокрема на рівні міністрів оборони двох країн. Відбулися контакти начальників штабів. Встановлено контакти на рівні керівника Офісу Президента України та Радника з питань Національної безпеки Президента Сполучених Штатів.

Тому навіть різноманітність цих контактів вона вказує на те, що є взаємний інтерес до поглиблення відносин. Те, що ми відчули – це готовність американської сторони до підвищення амбітності в розвитку наших двосторонніх стосунків. З боку української сторони, основні скажімо напрями, на яких ми зараз зосереджуємося, я сподіваюся, що так само ті тези, які можуть бути закладені чи використані в міжпарламентському діалозі, – це те, що Україна готова і надалі відігравати роль надійного європейського партнера Сполучених Штатів Америки в регіоні Чорного моря та Центральної Європи.

Друга важлива теза, з якою ми  працюємо з американською стороною, – це наша зацікавленість в посиленні ролі Сполучених Штатів в дипломатичних зусиллях з врегулювання українсько-російського збройного конфлікту та деокупації Донбасу та Криму.

І третя тема – це зацікавленість України в подальшому активному сприянні з боку Сполучених Штатів економічним реформам у нашій державі, забезпеченні верховенства права, зміцненні інституцій і подальшому реформуванні безпекового та оборонного секторів.

На цей момент ми маємо виявлення активної політичної підтримки з боку нової вже адміністрації по питанню деокупації Криму. Сьогодні вже згадувалась тема "Кримської платформи", але я хотів би також вказати і ті заяви, які з'явилися з боку Сполучених Штатів у лютому місяці. Це була заява і Державного департаменту США, державного секретаря Блінкена, і окрема заява Білого дому 26 лютого. А пізніше вже в березні місяці Сполучені Штати активно приєдналися до заяви міністерського рівня G7 з питання деокупації Криму.

Тому з точки зору такої політичної складової ми маємо і виявлення вже активної підтримки політичної, і в тому числі підтвердження практичної взаємодії між двома країнами.

В цьому плані я хотів би звернути увагу шановних народних депутатів на рішення американської сторони про виділення вже на початку березня цього року частини безпекової допомоги, призначеної для України на поточний рік. Це 125 мільйонів доларів США військової допомоги.

Друга частина цієї допомоги, це залишається 150 мільйонів доларів, вона має бути виділена після виконання з української сторони певних чи здійснення певних кроків, які стосуються реформування нашого безпекового та оборонного секторів. В цілому тема реформ в Україні, вона залишається однією із ключових у наших взаємовідносинах зі Сполученими Штатами Америки.

Я би хотів привернути увагу до тієї тези, з якою приїхав держсекретар Блінкен до Києва, коли він вів мову про дві основні загрози для України: це зовнішня і внутрішня агресія. Зовнішня агресія – це агресія з боку Російської Федерації, внутрішня агресія – це нова теза чи нове формулювання з боку наших американських партнерів, воно таке більш всеохоплююче. І це стосується і тих викликів, які залишаються в сфері боротьби з корупцією. Це ті виклики, які залишаються з приводу певних впливів в нашій країні. Ну і ті виклики, які залишаються з точки зору реформування, в тому числі реформування системи судочинства.

Тому на сьогоднішній момент саме просування України, от воно на шляху реформ, от воно матиме досить визначальне значення з точки зору зміцнення взаємної довіри. Довіри саме вже з новою адміністрацією США і забезпечення подальшої дієвої підтримки України, зміцнення України і досягнення її зовнішньо-політичних цілей.

Сьогодні Богдан Васильович вже згадав, да, про перебування в Києві сьогодні делегації американських сенаторів. Це так само треба сприймати, цей візит, як вияв політичної підтримки з боку наших американських партнерів вже по лінії американського Конгресу. Тому що це один з перших, це, мабуть, перший закордонний візит американських конгресменів після пом'якшення обмежень, пов'язаних з пандемією COVID. І основна ціль цього візиту – це саме вияв політичної підтримки нашої держави в умовах, коли вона протистоїть зовнішній збройній агресії з боку Російської Федерації. І одночасно це готовність вислухати українських партнерів з приводу того, що потребує наша країна з точки зору допомоги і підтримки Сполучених Штатів Америки. І в цьому плані, звичайно, з нашої сторони позначаються як основні блоки питань це питання пов'язані з безпекою, з обороною. В цьому плані так само і питання "Північного потоку – 2", тому що це не лише комерційне питання, економічне питання, але це питання нашої національної безпеки, тобто це так би мовити hard security issues. І саме в цьому ключі ця тема обговорюється з нашими американськими партнерами.

Але хотів би ще раз наголосити, навіть по складу цієї делегації – це делегація три сенатори від республіканської і від демократичної партії. Тому питання двопалатної і двопартійної підтримки воно залишається центральним з точки зору розвитку наших відносин з Сполученими Штатами Америки. І ми як зовнішньополітична служба, звичайно, докладаємо чимало зусиль для того, щоб не тільки зберегти, а й зміцнити ось таку двопартійну підтримку в американському Конгресі.

Шановні колеги, я мабуть тут зупинюся і далі вже, в залежності від того, які будуть запитання, дам відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Ще Маргарита Олександрівна, бажаєте сказати декілька слів, додати, може, щось?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дуже дякую.

Тоді є запитання з боку наших колег. Олена Вікторівна, потім Ірина  Володимирівна, а потім Богдан Васильович, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Ігор Васильович, ви зазначили про те, що вони проводяться і будуть проводитися, проводиться діалог щодо "Північного потоку-2". Скажіть, будь ласка, яка ваша оцінка, які є прогнози, тобто probability, скажімо так, того, що все ж таки наші партнери дослухаються до нас з приводу "Північного потоку-2"?

 

ПРОКОПЧУК І.В. Дякую за це запитання.

Я вам скажу, що б хотів фактично оперувати все ж таки фактами, а не  probabilities. А факти, які ми маємо на цей момент, вони полягають в тому, що американські санкції залишаються в дії, які стосуються "Північного потоку-2". І більше того, та ситуація, яка склалася, яка позначила певне пом'якшення позиції американської сторони, вона так само була зумовлена введенням додаткових санкцій з боку США по відношенню по низки компаній, причетних до будівництва цього проекту, і низки суден.

Для нас однозначна позиція, яку ми доносимо американцям чи то на рівні урядовому, чи то на рівні конгресовому, що, так би мовити, наші очікування, що цей проект буде зупинений.

Ця позиція, вона в цілому відповідає так само і проголошеній позиції Сполучених Штатів Америки. І ця позиція була чітко позначена і Президентом Сполучених Штатів, і пізніше вона була підтверджена державним секретарем, – що цей проект є поганим проектом для Європи. І від цього вони відштовхуються.

Тому зараз нам відомо про те, що до Вашингтону прибула делегація Німеччини, де так само проводяться переговори для того, щоби знайти, значить, формулу, яка би відповідала і інтересам, і очікуванням, які є з боку Сполучених Штатів. А коли мова йде про те, щоб не допустити завершення і введення в дію цього проекту, то тут інтереси і України і Сполучених Штатів, вони співпадають.

Тому я би все ж таки розраховував на те, що вдасться домогтися рішення, яке відповідатиме інтересам України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я не знаю, до кого в мене запитання: до пана Василя чи до вас, але таке воно в мене.

Перше. Все-таки ваше пояснення, чому так різко змінилася позиція Сполучених Штатів після візиту Блінкена? До цього вона була такою просто достатньо жорсткою відносно посилення санкцій і блокади "Північного потоку – 2". І потім ми бачимо, що дуже різко, буквально за тиждень посипалася ця позиція. Вона може змінитися, але поки що маємо те, що маємо.

Наскільки це все-таки пов'язано з провалом, із завалом нашого закону і реформи корпоративного управління? Чи були такі сигнали під час візиту Блінкена до нашої влади, що це є така достатньо червона лінія для Сполучених Штатів? Це перше питання.

І друге запитання. А Верховна Рада України минулого сесійного тижня прийняла відповідне звернення до Конгресу і Сенату Сполучених Штатів щодо загроз, які несе "Північний потік – 2". Ми на нашому комітеті часто дискутуємо питання і сьогодні будемо дискутувати. Наскільки такі заяви є потрібними, наскільки вони доносяться до наших потім партнерів і які вони мають фідбеки?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БОДНАР В.М. Якщо ви дозволите, я тоді почну, Ігор Васильович.

Дивіться, немає ніякого зв'язку насправді між прийняттям рішення про зняття певних компаній з цих обмежень санкційних і результатами візиту Блінкена, і тим більше – з процесом реформ в Україні.

Ми можемо говорити тут, якщо так відверто між нами, про те, що є спроби налагодити нормальний діалог між Вашингтоном і Берліном. І прийняте рішення може бути наслідком саме експертні переговори між цими двома столицями. Але однозначною і чіткою є позиція Сполучених Штатів щодо санкціонування російських компаній і щодо продовження таких санкцій.

І всі ті дії, які були вжиті Сполученими Штатами по відношенню до російської сторони, вони більше носять характер тиску ніж послаблення. Тому плюс заява, яка була прийнята Верховною Радою, вона однозначно позитивна, оскільки, вона, по-перше, актуалізує тему "Північного потоку" і про те, що парламент разом з урядом стоїть на одних позиціях, про те, що "Північний потік" – це політичний проект, який не потрібен Європі, він не зміцнює енергетичну безпеку. І, однозначно, він має позитивний відгук в багатьох столицях, в тому числі тих, які є нашими сусідами. Тобто це позитивно відзначено і в Польщі, і в Румунії, незважаючи на те, що це далеко. Я просто мав недавно дві консультації, вони досить позитивно на це реагують.

Тобто це показує єдність органів влади щодо критичної для нас ситуації пов'язаної "Nord Stream 2". Реальність може бути трохи іншою, це правда.

Ігор Васильович, може ви хочете щось додати?

 

ПРОКОПЧУК І.В. Дякую, Василь Миронович. Я би погодився і підтримав оцю тезу, сказану вами стосовно останнього пакету санкцій з боку Сполучених Штатів. Тому що ми повинні брати до уваги що компанія "Nord Stream AG" і її керівник, вони всі ці роки займались будівництвом цього трубопроводу. І до цього часу американською стороною не оголошувалось про їх внесення до санкційних списків. І лише зараз таке рішення з боку американської адміністрації було прийнято. При тому, що одночасно було застосовано оголошено про waiver з урахуванням інтересів національної безпеки Сполучених Штатів. І тут якраз цей аспект пов'язаний з прагненням до відновлення відносин з Німеччиною.

Але я хочу просто це подати з точки зору того, що навіть в цьому плані певний крок такий, як індикативний, він був зроблений, що навіть такі потужні компанії, які працюють в Німеччині вони теж те, що називається sanctionable, вони теж підпадають під дію санкцій.

Зараз, звичайно, важливо, щоб ця тема, вона була доведена до логічного завершення і тут знову ж таки наші оцінки з української сторони і з американської сторони, вони співпадають з точки зору загроз, які становить цей проект для України, для Європи в цілому, для європейської єдності.

По зверненню, ухваленому Верховною Радою України, це звернення було доведене до відома конгресменів, воно, звичайно, береться там так само до уваги, тому що тут так само воно вказує на нашу спільність тих оцінок і тих загроз, які є з боку українських парламентарів, і ці оцінки поділяються і американськими конгресменами. І тут я ще раз кажу про те, що і з боку демократичної партії, і з боку республіканської партії. Тому навіть там останніми днями ми спостерігали підвищену активність в американському Конгресі з точки зору внесення додаткових проектів законодавства, які стосуються посилення санкційного тиску на проект "Північного потоку" і окремо звернення, яке направлялося з боку конгресменів на адресу Президента Сполучених Штатів Америки, на адресу державного секретаря з вимогою додаткових роз'яснень і скасування ось цього вилучення, яке було застосовано американською адміністрацією.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

Я перш за все дуже радий… Ми просто уже звикли і щасливі, що Василь Миронович у нас постійний гість. І ми вже не дивуємося, коли його бачимо, а сприймаємо це як належне. Я вітаю. Просто не можу не сказати, наскільки я радий, здається, вперше, так, на комітеті Ігоря і Маргариту побачити. Я просто починав працювати в МЗС в одному кабінеті з Ігорем, який вже тоді працював там місяців 9, а пізніше він був моїм завідувачем відділу у відділі США і Канади. І колись і Маргарита працювала під моїм керівництвом в управлінні, яке займається Західною півкулею. Таких дипломатів приємно завжди бачити у нас на засіданні. Це золотий фонд української дипломатії.

Я, колеги і друзі, дуже-дуже радий, і радий, що можу вступити з вами в дискусію. Тому що, Ігор Васильович, на жаль, ми з вами маємо великий досвід слухати пояснення Державного департаменту США, наприклад, про те, що наші відносини настільки стали зрілими, що нам не потрібна комісія  "Кучма-Гор", про те, що Україна нічого вже не просила за Бушерський контракт і так далі, і так далі.

Як би не пояснювали на сьогодні нам рішення про один виняток із санкційної політики США щодо "Північного потоку", він дозволив відновити його будівництво і фактично на сьогодні дозволить завершити його будівництво.

Тому я без сумніву розумію, що як професійний дипломат ви зобов'язані бути оптимістом, але у нас немає такого зобов'язання. Тут ми повинні все-таки зважувати на загрози. І судячи з усього, важко з вами сперечатися, абсолютно правильна аналітика. Мова йде про те, що наші інтереси є менш важливими, наші військово-політичні інтереси є для США менш важливими, ніж економічні інтереси федеративної Республіки Німеччина в конкретному питанні. Або наші аргументи про те, що добудова цього потоку становить серйозну військову загрозу для нас і призведе до ескалації на фронті не сприймаються в Сполучених Штатах Америки як серйозні. Тут одне з двох.

Але тут же факт в тому, що ми бачимо інші, такі менш обговорюванні в засобах масової інформації, події. Наприклад, два есмінця зупинені перед входом в Чорноморські протоки в розпал того, що ми пережили весною цього року, а саме, реальних загроз з боку Росії розгортання збройної агресії.

Ми  на цьому тижні отримали інформацію про перенесення на друге півріччя передачі нам катерів для Військово-Морських Сил України. І тут така картина вимальовується. Колись, Ігор Васильович, ми з вами з канадцями обговорювали питання what so special about our special partnership. То, якщо в питанні, яке торкає наші стратегічні інтереси, ну раптом для Сполучених Штатів Америки є більш важливі теми. І я розумію, скажімо, що Німеччина є формально союзником Сполучених Штатів Америки, і вони повинні, вони зобов'язані, це їхнє зобов'язання в рамках угоди реагувати на інтереси своїх партнерів офіційних. Але тим не менше, ми теж ніби стратегічні партнери, Воно ніби теж оформлено документально, воно оформлено більш ніж достатньою кількістю політичних заяв. І в той же час в питанні, де мова йде, принаймні у нас вона так позиціонується, про виживання України, не тільки економічне, а й військове, раптом ми не знаходимо порозуміння.

Я позицію почув МЗС, дуже вдячний, вона дуже професійно викладена, зрозуміло. І важко сперечатись, всі аргументи є, але є… Тому я не в плані дискусій, а в плані розвитку розмови, питання маю таке. Тобто чому ми тільки приймаємо тут американських сенаторів, може, вже час там вже теж, мабуть, покращується епідеміологічна ситуація в Сполучених Штатах Америки, що і народні депутати України, можливо, вже повинні були б трошки походити по Вашингтону по різних кабінетах, порозказувати, чесно кажучи, ми всі буваємо на фронті, у нас свіжі відчуття дуже багато про те, що там відбувається і наскільки загрозлива чи не загрозлива ситуація. І наскільки допомагають чи можуть допомогти есмінці, катери або все те, що, на жаль, чомусь впродовж останніх кількох місяців або не доходить до України, або відкладається передача.

Тому, важливе питання таке: де ви бачите перспективи посилення нашої роботи інформаційної, агітаційної у Сполучених Штатах Америки і в тому числі з залученням Верховної Ради. Тому що ще раз кажу, тобто я приймаю всі аргументи дуже професійно викладені щодо позиції Сполучених Штатів Америки, але очевидним є факт, що ми в питаннях величезної ваги для нас не знаходимо зараз розуміння з американцями, і значить, ми повинні доопрацювати це. То де ці ресурси для цієї роботи?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка.

 

ПРОКОПЧУК І.В. Дякую Богдан Васильович. І дякую за таку схвальну оцінку нашої спільної роботи ще на початках функціонування дипломатичної служби.

Я би хотів вказати на декілька важливих елементів, з моєї точки зору. Визначальним чинником для наших відносин стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами є питання взаємної довіри, яке ми намагаємося розбудовувати з нашими партнерами. І це означає, що ми справді вели дуже прямий і довірливий діалог з ними з тих питань, які нас турбують.

З одного боку, однозначно те, що на сьогодні Сполучені Штати Америки є для нас безпековим союзником номер один у світі. І це особливо виявилося з часу початку російського вторгнення в Україну. І це залишається чинним на зараз.

З іншої сторони, що ми дуже чітко доводимо нашим американським партнерам, що, да, ми бачимо прагнення і розуміємо прагнення з боку нової адміністрації до нормалізації, я б сказав, відносин з європейськими країнами, і передусім з Німеччиною. Одночасно ми є стратегічними партнерами, ми страждаємо від зовнішньої агресії. Ми намагаємося як країна в цих надскладних умовах продовжувати здійснювати комплексні реформи в нашій державі. І ми переконані в тому, що ті інтереси, які є в наших партнерів по нормалізації відносин з Німеччиною, не повинні вирішуватися за рахунок наших інтересів.

І тим більше, коли мова йде про життєво важливі інтереси нашої країни. І до таких, власне, життєво важливих інтересів і можна віднести тему, пов'язану з будівництвом чи зараз завершенням "Nord Stream 2".

Тому саме в такому ключі і ведеться діалог з нашими партнерами. І я б сказав про те, що ці аргументи, то єсть вони є зрозумілими, вони сприймаються. І да, ми повинні ще, мабуть, зробити додаткові заходи для того, щоби все ж таки була відповідно практична реакція з боку виконавчої гілки влади. Тому що кажу, що ці аргументи, вони знаходять розуміння серед конгресменів і так само в уряді, в адміністрації самій.

Можна лише вітати от бажання, да, до підвищення активності діалогу по залученню депутатів Верховної Ради.

Справді, в останні тижні вже відбулося певне послаблення карантинних обмежень в Сполучених Штатах в Вашингтоні. Тому до того часу діалог потрібно було вести переважно чи виключно в режимі онлайн, зараз з'являється можливість для того, щоб відвідувати вже і проводити фізичні зустрічі. Хоча моє розуміння таке, що не всі, навіть на цей момент, члени американського Конгресу, там досить активно проходить компанія вакцинації, але навіть ті, які вже там провели цю вакцинацію, необов'язково проводять зустрічі face-to-face. Тобто залишається ще навіть зараз, але віддається перевага проведенню зустрічей і переговорів онлайн. Хоча можливості, вони збільшились.

Тому зі свого боку ми готові, звичайно, максимально сприяти ось подібним контактам з повним переконанням в тому, що і та лінія, яка проводиться на урядовому рівні в контакті з адміністрацією. Але це не лише адміністрація, так само і наше посольство і посол активно контактують з членами Конгресу. Ви, мабуть, теж звертали увагу, наскільки активними є контакти нашого міністра з закордонних справ з членами американського Конгресу. Це і Палата представників, це і Сенат Конгресу. Зокрема, сьогодні відбудеться запланована вже і відбудеться телефонна бесіда міністра з Марсі Каптур, яка теж є активною, і співголова Українського конгресового кокусу. Тому і по лінії урядовій ми продовжимо це робити. Але, звичайно, ми максимально вітатимемо активність з боку депутатів Верховної Ради і готові надавати цьому максимальне сприяння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будуть ще запитання або виступи з вашого боку? Хтось бажає задати запитання?

Будь ласка, Соломія Анатоліївна.

 

БОБРОВСЬКА С.А. (Не чути) Бо лист-відповідь не зовсім задовольнив від МЗС. Пан Кулеба три тижні тому мав цікаве інтерв'ю. І він прокоментував наступне. Що ми передали США список найбільш екстрених потреб української армії, деякі позиції з цього списку виконати легше, інші – важче.

І він коментує, що: я не сумніваюсь, що ми отримаємо певну кількість позицій з цього списку, і це не вимагає відповідних витрат, це питання кооперації, технічних деталей, і не сумніваюсь, що ми це все отримаємо.

Хтось може пояснити, в рамках якої програми це все відбувається? (Не чути)

 

БОДНАР В.М. Дивіться, насправді мова йде про взаємодію між Міністерством оборони України і американською стороною. Список розкривати не буду, оскільки, по-перше, сам добре не знаю, бо він закритий, а по-друге... (Загальна дискусія)

Ні, насправді це було пов'язано і з погіршенням ситуації на кордонах, це було пов'язано і з необхідністю виконання попередньо укладених угод і контрактів. Тому це як би зведений такий список потреб, які найбільш актуальними і найбільш необхідними були для зміцнення обороноздатності України.

Окрім того, крім списку потреб, там були ще деякі пропозиції, про які краще говорити, звичайно, в закритому режимі, але вони стосувалися зміцнення спроможності Збройних Сил України за допомоги американської сторони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, будуть ще запитання? Ні?

Тоді я пропоную взяти до відома ці виступи, цю інформацію. І в мене ще є...

 

_______________. І проголосувати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже голосували це в орієнтовному плані, якщо не помиляюсь. Тобто це обов'язково треба зробити. І я сподіваюся, що ми це зробимо.

 

_______________. ... Ігоря Васильовича з собою взяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Взяти? Я буду намагатися... Так.

(Загальна дискусія)

Колеги, у мене є пропозиція. Оскільки наступне питання ми будемо розглядати в закритому режимі, і користуючись тим, що Іванна Орестівна зараз з нами, я пропоную поставити і розглянути питання зараз стосовно постанови по Білорусі, так. А потім ми перейдемо до розгляду. Так, якщо ніхто не проти.

 

БАРДІНА М.О. Я трішки переймаюся за наше сьоме питання, щоб у нас лишився кворум до обговорення. На сьомому питанні, мені здається, обговорення не потрібне… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо є така пропозиція, то давайте. Якщо ніхто не проти, сьоме… Це найважливіше питання. Для мене, це найважливіше.

Давайте тоді, якщо ви не проти колеги, я тоді надаю слово Марині Олегівні, будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Я коротко скажу, що це рекомендації напрацьовані за результатами наших комітетських слухань за пропозиціями представників Кабінету Міністрів, народних депутатів, опрацювали завдяки секретаріату в тому числі.

Дякую. Тому пропоную голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування. Я – за.

Тоді хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно. Дуже дякую.

Тоді, якщо ніхто не проти, ми переходимо до наступного питання. Колеги, давайте… Ви знаєте, що ситуація, як я сказав, дуже мінлива в Білорусі, дуже динамічна, вона міняється щохвилини, ви знаєте. І тому нам треба оперативно реагувати з урахуванням остатніх подій, остатніх нюансів. І у нас фактично є декілька варіантів, декілька можливостей, декілька документів – звернення, заява. Тобто давайте тоді, колеги, проговоримо це.

 

 _______________. Ви хочете в закритому режимі це?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропонуєте в закритому? Ні, це відкрите. Наступне питання буде в закритому – про вибори, про вибори до Держдуми. 

Тоді давайте переходимо. Колеги, давайте тоді обговоримо це питання. Є декілька варіантів. Я зареєстрував свій варіант, можу виступити. Він більш компактний, мені здається.

(Загальна дискусія)

Але він будується на архітектоніці звернення, яке пропонувалося. Тобто структурно він є дуже схожий і дуже подібний, тобто він бере найкраще.

 

_______________. Дуже подібний до попереднього… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, навпаки. Я вважаю, що він юридично більш коректний, тому що тут ідеться про засудження конкретних дій. З точки зору права, я вважаю, це більш… Потім він більш аргументований, оскільки тут…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте. Будь ласка, я згоден. Я тоді запрошую до слова Іванну Орестівну, будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую.

Я дякую за можливість оперативно розглянути цей проект постанови, по-перше, який я ініціювала. І вдячна частині членів комітету, які долучились до співавторства цього проекту постанови.

І, власне, хотіла би наголосити на тому, що ми маємо співавторів дійсно практично з переважної більшості фракцій. Постанова була відкрита для підписання всім членам парламенту, крім однієї фракції, яка, на мою думку, не представляє суто український інтерес. Всі інші були запрошені до такого підписання.

Ми як колектив авторів, які ініціювали цю історію, вважаємо, що Верховна Рада України має чітко і політично зреагувати на ті виклики, які стоять зараз через ситуацію, яка розвивається в Білорусі, вона не обмежується цим інцидентом, про який ідеться в проекті постанови і в пояснювальній записці, який став тригером цієї постанови. Очевидно, що ми прекрасно розуміємо цю повзучу анексію чи, якщо хочете, повзучий аншлюс Білорусі Російською Федерацією. І, очевидно, ми розуміємо, що ми як країна, яка безпосередньо межує і має величезний кордон з Білоруссю, ми дедалі більше стаємо оточені  країною-агресоркою, яка сьогодні з нами веде війну. Тому вважаємо, що треба діяти узгоджено з нашими партнерами, що потрібно звертатись і до міжнародних майданчиків, потрібно звертатися до парламентських асамблей, де спільно з нашими колегами в усіх парламентських асамблеях працювати над спільною позицією стосовно Білорусі.

Наша пропозиція, як на мене, вона є, безумовно, політичною, але одночасно вона є достатньо виваженою. Тому що ми закликаємо визнати режим Лукашенка як такий, що несе загрозу міжнародній безпеці. Ми вважаємо, що ми маємо засудити ці дії, які відбулися, маємо вимагати звільнення Протасевича та інших політичних в'язнів усіх. А ми знаємо, що тільки за офіційним переліком, їх там близько чотирьохсот, а насправді мова йде про тисячі.

Ми вважаємо, що ми маємо спільно з іншими колегами ініціювати міжнародне розслідування по цьому інциденту і залучитися до ICAO і до інших організацій, де це розслідування може проводитися. І власне кажучи, посилювати далі тиск на Республіку Білорусь у тому числі – а це вже буде рішення Кабінету Міністрів чи Ради національної безпеки і оборони на пропозицію того ж там Міністерства закордонних справ чи інших, чи там Служби безпеки чи ще кого-небудь – щодо конкретних санкцій, які могла б запроваджувати Україна, в нашому випадку.

Тому я просила б усіх колег підтримати, я не думаю, що насправді ми маємо йти суто юридично вивіреним шляхом у цьому випадку, коли реагуємо на ці події. Якщо є якісь пропозиції стосовно того, як максимально ще зробити там, використати чи врахувати позицію Міністерства закордонних справ, як допомогти нашим дипломатам працювати на міжнародних майданчиках в тому числі, – я готова над цим попрацювати. Але вважаю, що вона якраз відповідає інтересам України і буде сприяти нашому міжнародному діалогу з іншими партнерами, які так само стурбовані, як і ми, ситуацією, яка розвивається зараз. І просила би підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, хтось?

Будь ласка, Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. Так, у мене запитання і коментар. І після того засідання спільного, яке ми разом, за вашою ініціативою були на ньому. Була ідея, можливо, в таких подібних постановах також згадувати і Росію і Путіна і вплив на цю ситуацію. Чи є у вас зараз конкретна пропозиція, що треба було б сюди, можливо, додати?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ми над такою пропозицією не працювали, над конкретною, над конкретними формулюваннями, які можна було би сюди додати, саме з точки зору нашого ставлення до Росії. Я думаю, що насправді… Ну, я повністю – за і не проти. Єдине, що мене турбує, що, можливо, цього тоді недостатньо і це мав би бути набагато більш об'ємний документ, якщо ми говоримо і згадуємо Росію. Щоби ми не опинилися в ситуації, коли ми так якось, знаєте, недостатньо жорстко зреагували на Росію. От, може, це єдине, що мене зараз стримує. А якщо є пропозиції як саме це доопрацювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я як співавтор цього закону хочу також відреагувати на ваше запитання. Пані Ліза, справа в тім, що ваша фракція, як ми отримали сигнал, навіть за такий варіант не готова голосувати. Якщо там ще згадати Російську Федерацію, то шанси прийняти цей документ буде дорівнювати нулю.

Я хочу сказати, що коли…

 

______________. (Не чути)

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Ну, це правда. Ну, ми отримали такий сигнал.

Дивіться, шановні колеги, у вас же буде зараз шанс виступити. Ну я ж виступаю зараз… Тут немає камер.

Але цікаво, що коли пан Голова Верховної Ради презентував підписану всіма нами спільно дуже важливу заяву по "Північному потоку – 2", де ми були всі співавторами, в своєму виступі він не сказав слово Росія. Ви можете взяти стенограму. Тобто проблема є.

І я хочу нагадати, що ви всі заявили, що ваша фракція изгнала Шевченка з ваших лав. Ми заяви у Верховній Раді про це не чули. Що там у вас в чаті відбулося – це одна історія. Це при тому, що є позиція, яка є у фракції.

Тепер, що стосується цієї заяви. Мені здається, я хочу зараз виступити на її захист, що дуже важливо, щоби всі подібні звернення Верховної Ради були, перше, оперативні. По-друге, щоб вони показували не позицію однієї людини, навіть, якщо це шановний голова шановного комітету, дипломат з 50-літнім стажем і так далі, а все-таки широкий авторський колектив. Це завжди дуже важливо, тому що показує, що це, ну як правильно зазначили наші колеги з МЗС, демонструє таку спільну позицію. Це перше.

Друге. В даному випадку у нас Верховна Рада відстає в своїй реакції від інших органів влади, від Міністерства закордонних справ, від уряду в цілому, і від Ради нацбезпеки і оборони, що ненормально. Тому що Рада нацбезпеки і оборони – це неконституційний орган на відміну від Верховної Ради України. Тому це важливо.

Третє. Реакція, яка представлена в цій заяві, вона ніяк абсолютно не є більш жорсткою ніж рішення уряду і рішення Ради нацбезпеки і оборони. Тому ми вважаємо, що вона є адекватною.

Четверте. Ви абсолютно праві в тому, коли сказали, що ситуація з Білоруссю розвивається настільки динамічно, вона погіршується, ми бачимо. Вже сьогодні є заява Лукашенка відносно того, що Протасевича можуть допитати представники так званої "ЛДНР", що є вже по суті визнанням цих республік. Він заявив, що, можливо, не він вірніше, а представники Белавіа, що вони можуть розпочати рейси авіасполучення до Криму. Все це надзвичайно серйозно, якщо вони піднімають ставки, а парламент мовчить – це неправильно.

І останнє – на користь цієї заяви. Мені дуже сподобалась інформація пана Боднаря, який проінформував, що МЗС не просто читає теж наші заяви, а доносить їх до наших партнерів. І якщо сьогодні вже є реакція в парламенті Польщі, в парламенті Литви, ну як ми можемо мовчати стільки днів? Пропонуємо ставити її на голосування, приймати, виносити. Ви її зможете доповісти завтра від комітету і голосувати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Ви знаєте, це є констатація факту. наскільки ми знаємо, що вони зустрічалися. Але це не сексизм в даному випадку, Я з вами погоджуюся, що це така публіцистика. І ви праві в тому, що якби більш уважно це читати, можна просто написати опозиціонера Романа Протасевича, також Софію Сапегу, його дівчину можна тут викинути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би пропонував партнерку, мені здається це більш коректно.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Це не сексизм в даному випадку, партнерка – теж буде публіцистика. Ми можемо обмежитися в нашому зверненні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коліжанка…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. … уточненням їх зв'язку. Просто тільки йти не по їх зв'язку, а йти по фактажу, що опозиціонер Роман Пратасевич, а також громадянка Російської Федерації Софія Сапега – ми це повністю погоджуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви бачите, є простір для вдосконалення, так би мовити. Оскільки я є ініціатором іншого, тобто у нас два документи: один називається "звернення", інший, те, що я запропонував, "заява". Тобто, як коректно вийти з цієї ситуації… Це добре, якщо ми маємо можливість такого вибору, тоді ми можемо…

Тут треба порадитись дійсно з секретаріатом з точки зору коректності і відповідності до Регламенту, як… Як краще взагалі голосувати: окремо ці два документи або рейтинговим голосуванням. Як краще було б зробити?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте тоді таким шляхом підемо, спочатку поставимо те, що було зареєстровано раніше, а потім мою постанову. Тобто тоді давайте поставимо на голосування першу…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦІДЗЕ І.О. Ми вважали, що дуже важлива швидкість реакції українського парламенту, це те, про що пані Ірина говорила, що важлива оперативність. Тут важливо, що у нас в усіх є, і тому, власне, було звернення до всіх фракцій максимально з тим, що це має бути така якась спільна історія, якою парламент України відповідає на ті події. І не обмежитися, знову ж таки підкреслю, ми все-таки виходимо з того, що йдеться про тригер цієї постанови, а не просто там заяви про конкретний один єдиний інцидент, як окремішня якась історія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦІДЗЕ І.О. Але повністю відпрацювати там редакційно абсолютно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. У мене питання стосовно… Я так розумію, колеги це мають знати, ви більш досвідчені, стосовно визнання будь-якого режиму як загрози міжнародній безпеці. Яка взагалі є процедура, хто це визначає і таке інше? Чи це мають визначати безпосередньо окремо міжнародні організації?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦІДЗЕ І.О. Це не є юридичний механізм, я думаю, що тут пан Олександр, власне кажучи, підтвердить. Тобто для того, щоб це відбулося, вже потрібні проекти постанов на рівні Організації Об'єднаних Націй і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ради безпеки ООН.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦІДЗЕ І.О. Очевидно, це питання до того, щоб створити спільне підґрунтя, розуміння того, що в цьому напрямку треба рухатися, це не є закликом до реалізації конкретного механізму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина  Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Парламент – це політичний інститут. І ми даємо політичну оцінку факту, по суті, викрадення літака і міжнародного тероризму. І тут ми даємо нашу оцінку того, що сьогодні відбувається, яка трансформація з Лукашенком. Очевидно, що він знаходиться у міжнародній ізоляції. Очевидно, що ця міжнародна ізоляція в тому числі визнана світом багато років тому, коли всі країни забрали свої посольства, коли він є під санкціями і дозвіл йому на міжнародні візити, наприклад, в Сполучені Штати, тільки на відкриття Генеральної Асамблеї ООН по спеціальній там візі. І це констатація факту. Тому насправді ми як український парламент маємо повне право називати його так.

Якщо сьогодні в заявах, наприклад, там НАТО речники і лідери, і інші країни назвали це актом міжнародного тероризму і викраденням літака. Їм же для цього теж не знадобилося рішення міжнародного суду. Правильно? Вони просто назвали речі своїми іменами.

 

ХОМЕНКО О.В. Так, але тоді це має бути заява, а не звернення, можливо. Тобто якщо це звернення, це ми просимо чи вимагаємо конкретних дій і конкретного механізму, конкретної дії, тобто визнати… Якщо це політична, то це має бути заява, але не звернення.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дивіться, чому звернення. Ще раз, це питання для дискусії, але чому ми вважали, що це звернення. Якщо сьогодні Європейський Союз, багато країн світу звертаються одне до одного з проханням підтримати по суті заборону польотів над авіапростором білоруським, це є до них звернення. По суті, ми просимо того самого. Ми підкріпляємо нашим зверненням позицію української влади, те, про що казав пан Боднар, демонструємо єдину позицію уряду, Ради нацбезпеки і оборони і парламенту, що ми вважаємо і звертаємось до всіх країн, що це є сьогодні небезпека біля наших кордонів і тому тут потрібно посилити санкційний режим і таке інше.

 

ХОМЕНКО О.В. Але ж таку саму функцію виконує і заява, тобто альтернативна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, хочете заяву, це не є… Я сказала вам нашу логіку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, я з огляду на те, що я співавтором заяви і іншого документу, тобто я, звичайно, це цілком природньо, я відстоюю той варіант, який я запропонував і мої колеги. Але давайте голосувати.

Я ставлю на голосування проект звернення… Так, можемо голосувати. Хто за те, щоб підтримати… Кворуму немає чи є? Є, добре. Тоді голосуємо, колеги.

Хто за те, щоб підтримати звернення, цей проект звернення.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто – утримався?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  5 – утримались.

5 – утрималося, 4 – за. Відповідно рішення не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення, на жаль, не прийнято. Давайте тоді поставимо на голосування проект заяви. Хочу сказати, що ми врахували і, скажімо так, консультації з МЗС теж, і ми зробили її досить компактною, я вважаю, досить юридично коректною. І, до речі, я вважаю перевагою цього проекту те, що тут, наприклад, є важлива фраза " Верховна Рада підтверджує цілковиту солідарність зі своїми міжнародними партнерами, передусім з державами членами Європейського Союзу та США у тому…" і так далі. Тобто ми підкреслюємо тут партнерські відносини, так я бачу.

Хто за те, щоб підтримати цю заяву?

 

_______________. Можна питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в принципі…

 

_______________. В принципі, не вперше ми бачимо… (Не чути)

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію ваше запитання.

По-перше, як ми  сказали з самого початку ситуація є дуже мінливою і динамічною, тому треба було вирішувати це питання і готувати текст дуже оперативно. І я погоджуюсь з тим, що, в принципі, треба намагатися робити так, щоб до цього тексту долучалися якомога більше депутатів представників різних політичних сил. Це сприяє тому, що такий документ легше проходить вже в залі, я повністю розділяю цю точку зору. Але, на жаль, реальні обставини склалися таким чином, що треба було оперативно розробляти цей проект і вирішувати у зв'язку з певними змінами в ситуації довкола Білорусі. Ось  така моя відповідь.

Будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Просто знаєте дивно, тому що вчора це було екстрено зареєстровано, а ситуація відбулася в неділю. І насправді я ще доволі категорично зреагувала, що наш речник МЗС там щось… Заява навіть не попала в жодні ЗМІ в тому числі і білоруські, як відреагувала Україна. І мені дуже прикро, що стається такий конфлікт, коли вчора увечері хтось написав заяву, зареєстрували трьох авторів, коли люди пропрацювали і насправді, і ця заява вона теж є слабенькою.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Вона спеціально була зроблена, вибачте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Але ця заява була написана саме таким чином для того, щоб максимально об'єднати залу. Тому що якби хтось хотів ідеологічно просто відпрацювати з точки зору нашої політичної сили, то ми би її зробити ще жорсткішою. Але саме для того, щоб об'єднати зал, така була логіка. Але така логіка в цьому залі не працює.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Ми зустрічаємося регулярно, я, зокрема з купою представників опозиції, які просять про реальні речі, дуже робочі механізми і ми їх не можемо "дотиснути". А тут це просто некрасиво, якщо чесно зі сторони авторів нової заяви, пане Олександре, відверто. Бо, аби це не були прізвища…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Соломія Анатоліївна, у нас же є декілька варіантів… Тобто голосування. Демократія, що я можу зробити…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Я розумію. Так, але ця заява, ви добре розумієте, що ця заява ваша записана в піку цій заяві…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би так не інтерпретував…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Тому що тоді інакше мала бути зареєстрована в понеділок о 9 ранку заява ваша спільно з МЗС. Тоді у мене питання до МЗС. Чим ця заява, яку ми зараз поставимо на голосування, краща чи гірша? Чому було не підтримати заяву цю, яка була перша зареєстрована у величезних...?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це політичне питання, скоріше.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Чому політичне? Це робоче практичне питання. Ми ж тут не про політику.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна, якщо ви не хочете голосувати за цю заяву, будь ласка.

 

БОДНАР В.М. Дивіться, якщо треба моя позиція, я її висловив на спільному засіданні двох комітетів, тому що...

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я хотіла запитати. Була позиція МЗС висловлена на другому засіданні. І ви сказали: ви готові доопрацювати, додавши Російську Федерацію. Було таке? І?

 

БОДНАР В.М. Звичайно, я сказав про те...

Ні-ні, почекайте, почекайте. Ми, звичайно, ми готові доопрацювати. В результаті опрацювання в МЗС ми вийшли на проект, який запропонували так само для врахування, бо не було враховано...

Ні-ні, не про Російську Федерацію. Мова йде про те, що це було опрацьовано. Це мова йде не про те, що ми додаємо тільки і віднімаємо, а було опрацьовано, принесено такі ідеї, які зараз ви бачите.

Я висловив свої ідеї до того проекту, які були. Якщо треба було голосувати на спільному комітеті, звичайно, я готовий так само і Російську Федерацію, і Путіна особисто записати, щоб це звучало так, як це... а то ми зараз зробимо Лукашенка ворогом народу, а Путін лишився "білий і пушистий". Нормально?

Ми, коли літак збили, не оголосили Росію терористичною державою, а зараз цю робимо – безпека. Ну?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавета Олексіївна, а потім Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, вибачте, маленькая дедовщина, вибачте. Але дуже важливе

 

ЯСЬКО Є.О. (Не чути)  

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую, пані Єлизавета, я вам двічі тепер віддам... (Шум у залі) Це вже був тільки що сексизм, але ладно, такоє.

Тільки що прозвучала дуже правильна ідея від шановного високопрофесійного пана Боднаря відносно того, що в заяві має прозвучати Російська Федерація. Чи означає це, що і перша заява, і друге звернення, вони є некоректними? І зараз на базі комітету ми маємо на базі звернення або заяви (нет вопросов) доопрацювати терміново третій варіант, який сьогодні зареєструвати, спільно відкрити для всіх фракцій. І ми його до вечора сьогодні зареєструємо і завтра зможемо зібратися о 9-й ранку, розглянути і винести на голосування в залу, де буде звучати ще й Російська Федерація.

Пане Боднар, це в правильному напрямку я йду?

 

БОДНАР В.М. І саме... Дивіться, це ж ваше рішення. В даному випадку МЗС допомагає формувати позицію, а політичне рішення приймає Верховна Рада. Але якщо вказувати, то вказувати насамперед не тільки на загрозу того, що сталося з літаком, а говорити про загрозу поглинання Білорусі Російською Федерацією, про те, що створюються механізми тиску на…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. І таке формулювання заяви чи звернення МЗС повністю підтримує? Щоб зараз ми так само проголосували за те, щоби утриматись щодо заяви. Але, наприклад, на цій базі терміново допрацювали її, додали там кілька абзаців відносно того, що цей інцидент трапився з повної волі там як би і КГБ, ФСБ Російської Федерації і Путіна. Відбувається аншлюс сьогодні Білорусі з боку Путіна, який є вбивцею, країною-агресором. І таку значить ми даємо заяву. Правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово, будь ласка. Я готовий відповісти. Але Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. Я дуже швидко. У мене декілька коментарів, які я дуже хочу сказати.

Ну, по-перше, я дуже підтримую позицію, озвучену МЗС. І те, питання, яке я задавала Іванні Орестівні, стосувалося давайте все-таки впишемо Росію і Путіна сюди, якщо є можливість.

По-друге. Хочу сказати, щоб ми тут не казали про те, що нема позиції нашої держави, тому що дійсно Президент Зеленський один із перших насправді, навіть раніше ніж інші країни, озвучив позицію. Тому мені здається, тут точно зради нема.

Але, пане голово, ну дуже б хотілось дійсно, щоб таку заяву, яку я все-одно підтримую, вашу заяву, але було б добре, щоб члени комітету всі її отримували і мали можливість долучитись і підтримати. Якщо ми не хочемо, щоб там були якісь одні чи інші прізвища, давайте зробимо максимум кількість прізвищ, щоб всі були задоволені. Я не думаю, що тут будуть серйозні проблеми. Ну це просто таке питання, яке особливе в міжнародному праві. І все, що ви любите дуже сильно, дуже б було корисно на майбутнє, якщо б дійсно ми могли б казати, що це підписано всіма фракціями, що це стосується різних парламентських асамблей, які ви також дуже любите. Це було б корисно для всіх нас. І ми всі б тільки отримали щось хороше для України. Таке моє прохання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Безперечно, врахуємо всі побажання.

Будь ласка, Марина Олегівна. Потім Олена Вікторівна.

 

БАРДІНА М.О. Доброго дня! У мене технічне питання. Тобто наскільки я розумію, ми на цьому тижні в парламенті маємо проголосувати заяву, тому що далі її актуальність все знижується і знижується.

Тому пропозиція така. Або ми розглядаємо, голосуємо цю заяву. Або, якщо ми встигаємо, дійсно ми підписуємо її у всіх фракціях. Я так само підтримую, що підписантами мають бути всі фракції. Тоді завтра збираємося на комітет в кулуарах і приймаємо рішення і виносимо, наприклад в п'ятницю на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Регламентний момент. Якщо мова йде про цю заяву, то вже не можна, заяву зареєстровано. Якщо мова йде про … (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вікторівна, а потім Марія Миколаївна.

Будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Насправді ми проголосували за одну. Ми мали проголосувати за другу, але ми чомусь зупинились. Якщо ми будемо зараз міняти, створювати нову заяву – це є ризик, що ми не приймемо жодної. Це по-перше.

По-друге. У нас все одно залишаться, скажімо так, різні бачення щодо вордінгу, щодо формулювання. Тому, я не думаю, що ми дійдемо згоди. Щодо Росії всі згодні, але решта тексту заяви…

Тому давайте не будемо ускладнювати. Давайте голосувати за другу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Дуже дякую.

Ви знаєте, були конструктивні рішення. Їх можна розглянути і прийняти. Тому що, якщо ми говоримо про формулювання, то формулювання, на жаль, в заяві трьох людей, воно більше підтримуються якісь там заяви уряду, а немає конкретики.

Тому мені здається, абсолютно нормальне демократичне рішення – це зараз опрацювати текст спільний. І щоб це була заява не трьох людей, а все ж таки, щоб це була заява Верховної Ради України. І це так як ми будемо виглядати в очах світу. Ми вже, вибачте, ну в багатьох випадках кожен раз просто намагаємося доказати, що ми тут "не проти", ми "за". Але ця позиція має бути спільною, сильною і принциповою, і звучати так само  спільно з нашими іншими державними інституціями. І про це говорить навіть МЗС. Але у вас кожен раз якась інша історія, ми розуміємо, обумовлена ким і чим. Мені здається, що все ж таки парламент має тут відігравати свою самостійну роль і більше позиціонуватися як окремий суб'єкт, а не об'єкт.

Я би радила все ж таки, щоб ми зараз спільно швидко опрацювали текст, додали сюди ті необхідні пропозиції, завтра о 12-й би підтвердили цей текст і проголосували би у Верховній Раді. Бо інакше ми знову, вибачте, будемо не дуже фахово виглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, я всі пропозиції поставлю в порядку черговості обов'язково.

Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. Да, я просто хочу прокоментувати, що ця заява, вона і буде спільною відразу після голосування у Верховній Раді. Те, що там стоять три прізвища, це не означає…, це є автори тексту. Вона буде спільною, як тільки Верховна Рада за неї проголосує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую, пані Олена. Ви сказали сьогодні, задаючи питання, що ви більш там досвідчені політики, я хочу сказати вам абсолютно відверто, що такого взагалі безсовісного ставлення до міжнародної політики і до опозиції ніколи не було в цьому парламенті.

Більше того, голова комітету завжди своїм обов'язком і честю вважав консолідувати комітети по тим речам… консолідувати комітети і фракції по тим речам, які є справою честі для держави. І коли сьогодні опозиція вам говорить, що ми вважаємо для нас справою честі підтримати тут позицію інших гілок влади, ви робите все для того, щоб демонструвати іншу позицію, тому що вам хотілося, називаємо речі своїми іменами, подати більш там інакшу версію, інакше тут пом'якшити все, і головне, щоб були не ті прізвища. Не вперше це відбувається. Наше право… Наше право насправді виносити це в публічну площину. Ні, і вибачте, будь ласка, пане голово, це дуже некоректне ставлення ваше до членів вашого комітету, які представляють тут, до речі, зараз чотири інші фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, ми маємо різні погляди. І єдиний шлях вирішення таких проблем – просто голосування, тобто демократія.

Григорій Михайлович, ви бажаєте щось сказати?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я, вибачаюсь, колеги, але, на жаль, пізніше затримався початок і потім там було окреме спілкування. Я не був присутній при обговоренні, але хочу свою думку висловити стосовно взагалі цієї ситуації.

Якщо ви звернули увагу, перед приїздом до Києва, ця делегація сенатська, де співголови групи підтримки України в сенаті Роб Портман і Джин Шагін були, і сенатор Мерфі, вони зустрілися у Вільнюсі з лідеркою опозиції Тихановською, запросили зокрема виступити в Комітеті закордонних справ Сенату США. Я думаю, відповідно до тексту або до того, що буде проголосовано, можливо, комітети могли б подумати і окремо обговорити таку за підписами або двох співголів, або окремо, якщо МЗС підтримує, запросити, скажемо, не лише Тихановську, можливо, когось ще, хто представляє і стару опозицію, і там нову опозицію, є відомі особистості. І це б, можливо, навіть більше значило, з точки зору сприйняття солідарності, ніж заява, яка буде вже черговою заявою, трішки запізнілою або дуже запізнілою. І можливо, ми могли б зменшити накал дискусії щодо цієї окремої заяви. А можливо, подумати про додаткові такі кроки: можливо, запрошення від імені двох комітетів до співголів комітетів, можливо, від одного комітету. Або інший якийсь варіант, який би продемонстрував солідарність і підтримку народу Білорусі, білоруської опозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, я ставлю на голосування цю заяву.

Хто – за?

(Загальна дискусія) Заяву…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  6.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  3.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 1 – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

Ви встигаєте ще. Тобто ви "за" чи  "проти"?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Ірина Володимирівна, я намагаюся дотримуватися процедури.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це ваше право. Залишайтесь, Іванна Орестівна.

(Загальна дискусія)

Дякую. Дякую, колеги.

Колеги, продовжуємо наше засідання. У нас наступне питання, яке буде розглядатися в закритому режимі. Тому я попросив би… Вибачте. Давайте проголосуємо за те, щоб розглянути наступне питання. А яке питання…

 

 _______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми зараз будемо голосувати. Якщо ви проти, то ми…

(Загальна дискусія)

Колеги, тоді я ставлю на голосування. Питання, яке буде розглядатися має наступну назву: "Про наміри Російської Федерації провести незаконні вибори депутатів Державної думи Російської Федерації на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополь у вересні 2021 року".

Тобто, хто за те, щоб провести розгляд цього питання в закритому режимі, прошу голосувати.

Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  8.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто – проти?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  1 – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І хто утримався? Рішення прийнято, я правильно розумію?

 

Розгляд питання в закритому режимі.