16 жовтня 2018, 10:36

Стенограма засідання Комітету 03.10.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

3 жовтня 2018 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

БЕЦА М.О. …шановна Ганно Миколаївно. Беца Мар'яна Олександрівна була призначена 13 вересня Указом Президента Послом України в Естонії. Для мене з одного боку це, звичайно, величезна відповідальність, але одночасно – великий виклик. Я розумію, що це нова ділянка. Я ніколи в житті ще не працювала на керівних таких посадах. Але по життю приймаю виклики такі, як і посада речника. І буду дуже сподіватися, що все ж таки вдасться захищати ефективно інтереси України в Естонії.

В цілому мій план такий. Базувати свою роботу на п'яти вимірах, умовно називаючи. Перший – це політичний напрямок, це більша консолідація позиції Естонії, яка і так є дуже рішучою і твердою щодо підтримки України, територіальної цілісності і суверенітету України. Виконання Росією… Посилення тиску на Росію, виконання Росією Мінських домовленостей та норм міжнародного права.

Також надзвичайно важливим, мені здається, утримання цього санкційного пакету, санкційного тиску, враховуючи низку геополітичних процесів, які зараз відбуваються в Європі, в тому числі в Італії, в Австрії, – різні настрої як обійти санкції, як їх пом'якшити. Тому надзвичайно важливо, щоб такі країни, зокрема як Естонія, ми знаємо, що це дійсно справжні наші друзі, підтримували нас і в цьому і в плані посилення санкцій щодо Росії.

Також в цьому вимірі я розглядаю також і залучення, більше залучення Естонії до звільнення наших політв'язнів. Нещодавно буквально було звернення також парламентарів Естонії разом з парламентарями Литви, Латвії щодо звільнення політв'язнів до Росії. Тому я думаю, що тут можна попрацювати щодо можливого так званого аналогічного "списку Магнітського", який також запроваджений в Литві щодо звільнення, наприклад, Олега Сенцова і запровадження санкцій по відношенню осіб, які причетні до заарештування, незаконного затримання, незаконного засудження Олега Сенцова та інших політв'язнів.

Зараз такі фактично санкції існують виключно лише в Литві, наскільки мені відомо. Тому я би хотіла, щоб ми працювали також і над цим напрямком, який є надзвичайно важливим. І в принципі звільнення політв'язнів є одним з пріоритетів МЗС. Це що стосується першого такого умовного політичного треку.

Друге. Це, звичайно, співпраця в рамках міжнародних організацій – ООН, ОБСЄ, Ради Європи. В рамках ЄС підтримка нас на шляху до євроінтеграції. Безперечно, Естонія підтримує і була однією з перших, хто ратифікував Угоду про асоціацію. І однозначно підтримка подальша Естонією нас в НАТО. Естонія є одним з самих важливих контрибуторів у трастові фонди НАТО, зокрема, щодо боротьби із кіберзагрозами, і це є одним з таких дуже важливих напрямків, оскільки кіберзагрози  є одним з видів гібридної агресії, і це є той  напрямок, де ми можемо ще  ……….. саме з Естонією.

Звичайно, третім виміром я би позначила, звичайно, двосторонні відносини. Це не по порядку, але двосторонні відносини. І однозначно  почала би з економічного виміру, тому що в нас дуже висока  динаміка і товарообігу за останній рік, якщо не помиляюсь, на 30 процентів зріс товарообіг. Нам потрібно залучати більше інвесторів. Зараз вже десь 300 компаній естонських працює в Україні. Звичайно, є певні інвестиційні проблеми, в нас дійсно є, але я думаю, що все ж таки потрібно шукати шляхи їхнього вирішення, і будемо над цим працювати. Економічний вимір є надзвичайно важливим, і тому будемо створювати більше умови для експорту-імпорту.

Також надзвичайно важливим є напрямок співпраці двосторонньої – це кіберзагрози, як я вже казала, це один із самих таких напрямків нових, де в нас вже відбулася навіть комісія влітку, в червні цього року в Києві.

Цифровізація – також поширення досвіду Естонії на Україну, тому що ми переходимо на електронне врядування, і це надзвичайно важливо для нас. І взагалі обмін досвідом у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Енергозбереження – також один з таких  достатньо ефективних напрямків.

Четвертий вимір – це, звичайно,  міжпарламентське співробітництво. Однозначно воно є активним. І я гадаю, що можна ще посилити, ще більше співпрацю між комітетами, між групами, зокрема в контексті співпраці в рамках ПАРЄ і ОБСЄ там, де є загроза… загроза тими чи іншими депутатами обійти санкційні механізми, наприклад, зокрема, в рамках ПАРЄ, яка починається на наступному тижні, обійти санкційні механізми, і надати, повернути право голосу російській делегації. Тому тут важливий кожен голос кожної делегації кожного делегата. І тут якраз співпраця цього парламентського виміру дипломатії, і урядового, була б дуже якась синергія.

І п'ятий інструмент, фактично, п'ятий вимір – це публічна дипломатія, тобто залучення інструментів "м’якої сили" для просування позитивного іміджу України в Естонії, тому що, на жаль, в принципі, в більшості країн Україна асоціюється більше як об'єкт агресії, жертва війни. Нам є що показати світу, хто така Україна, поділитися досвідом і показати сучасне мистецтво, розказати про свою історію, залучати українську діаспору, закордонних українців також для популяризації іміджу України в Естонії. Тому, я думаю, що це ті п'ять вимірів, які не є вичерпними, але, на яких я би закцентувала увагу на сьогоднішній день.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Можливо, питання? Чи зараз заслухаємо ще нашого посла вже в Кенії і тоді? Давайте зразу, можливо… Також давайте представлю вам Праведник Андрій Іванович, який буде нашим надзвичайно уповноваженим послом в Республіці Кенія. Будь ласка. Тоді вже питання від комітету.

 

ПРАВЕДНИК А.І. Доброго дня, шановна пані голово! Шановні члени комітету! 21 вересня цього року указом Президента України я був призначений послом України в Республіці Кенія.

Серед своїх пріоритетних завдань на цьому посту розглядаю: перше – розвиток двосторонніх відносин з Кенією в політичному вимірі, оскільки станом на сьогодні було здійснено єдиний візит до Кенії, який відбувся в травні цього року і міністр закордонних справ до Кенії.

У цьому зв'язку хочу зазначити, що цими днями отримано лист міністра закордонних справ Кенії Моніки Джуми, де вона висловила згоду на здійснення офіційного візиту до України. І наразі зараз опрацьовуються конкретні дати цього візиту. В міжпарламентському вимірі, на жаль, також відносини не були такими активними, хоча, я вважаю, що є значний потенціал для розвитку міжпарламентського співробітництва.

Під час візиту міністра до Кенії в травні були передані листи Голови Верховної Ради України Парубія на адресу спікера Національної асамблеї Мутурі та Голови Сенату Кенії Лусаки з пропозицією до них здійснити візит в Україну. Наразі також це питання опрацьовується колегами в Найробі і з метою визначення конкретних дат. І як тільки вони будуть надані, ми, безумовно, інформуємо вас про ці дати з метою винайдення дат, які будуть зручні не тільки для кенійської, а для української сторони.

На жаль, я маю зазначити, що не створена група дружби, ані в нашому парламенті, ані в парламенті Кенії.

Зі свого боку розглядаю важливим вести роботу створення групи дружби в парламенті Кенії. І просив би також вас, шановні колеги-депутати, розглянути можливість все-таки створення групи дружби "Україна – Кенія" в нашому парламенті.

Важливим елементом розглядаю роботу на економічному напрямі з метою збільшення експорту України до Кенії, який наразі є незначним. Також важливим елементом роботи є розвиток договірно-правової бази, оскільки на сьогодні практично не існує двосторонніх документів. Наразі зараз на завершальній стадії знаходиться розгляд проекту угоди про створення двосторонньої торгівельно-економічної комісії, угоди про уникнення подвійного оподаткування та про встановлення прямого авіасполучення.

Хочу зазначити, що кенійська сторона, на жаль, неактивно розглядає ці угоди, є певна пасивність, тому після мого приїзду до Найробі приділю цьому  основну увагу.

Також я хотів би зазначити, що в Найробі знаходяться деякі оонівські структури, а саме: Програма ООН з навколишнього середовища та Програма ООН з населених пунктів. Також розглядаю роботу з цими програмами важливим елементом своєї роботи на посту посла України в Кенії, зокрема особливо важливою видається робота з Програмою ООН з навколишнього середовища, де за ініціативою України рік тому  була ухвалена резолюція про навколишнє середовище в умовах збройного конфлікту, яка була підтримана переважною кількістю країн-членів ООН, які беруть участь у роботі цієї програми.

І наразі будемо продовжувати працювати з Програмою з питань навколишнього середовища з метою надання практичної допомоги у питаннях відновлення екологічної… відбудови  екологічної ситуації, відновлення екологічної ситуації в тих районах, які постраждали від збройної агресії РФ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, у нас тепер є кворум, ми можемо проголосувати за порядок денний, от, оскільки ми почали вже із доповіді послів, третій пункт ми ставимо першим і, якщо можна, зразу пропозиції МЗС, щоб відпустити держсекретаря зразу другим або, бо перше питання, воно займе багато часу, ну, тобто якщо у вас є час –  добре.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоби підтримати цей порядок денний, який є от? Хто – за? Одноголосно рішення є.

Тоді в кого є... Дякуємо за короткі такі доповіді бачення пріоритетів, зокрема, в Естонській Республіці та Республіці Кенія нашими послами. В кого із членів комітету є запитання? Будь ласка. Якщо немає запитань, є дійсно побажання успіхів – це раз.

Друге. Можете розраховувати на підтримку комітету, також груп дружби, якщо потрібно. Відразу скажу, що ще по Естонії, ну, можливо, трохи від себе, оскільки, ну, моя особиста така думка, що з всіх Балтійських країн найбільш так проактивно працюють литовці, ну, от у мене таке склалося враження і не тільки через, зокрема, ініціативу Нового європейського плану або так званого "плану Маршалла", який вони ще зробили в 2017 році от, плюс, якщо ми подивимося навіть на минулому тижні теж саме литовці зробили заяву їхнього Сеймасу в підтримку зусиль України про недопущення повернення Росії в Раду Європи, тобто більш такої консолідованою позицією. Не кажу вже про те, що литовці, їхні депутати вже два роки підряд здійснюють велотур сходом України: 5 днів 500 кілометрів на велосипедах – Андрюс Кубілюс і багато інших. Ні, це одна з промоцій реально України, сходу, забезпечується це різними там твітами і популяризацією, куди потрібно там – децентралізація, підтримка малих громад в рамках об'єднання територіальних громад.

Тому, мені здається, що тут якраз і треба було би їх активізувати от, хоча я розумію, що вони там трошки ревносно відносяться, що це таке литовці попереду потяга, не вони от. Плюс, зокрема, на цих вихідних був цей перший потяг "Чотири столиці", який є Вільнюс... Київ-Мінськ-Вільнюс-Рига. Не знаю, чи він… до грудня як такий пілотний, якщо він покаже свою економічну доцільність, бо будуть, я сподіваюсь ці дешеві авіаперевезення, то, можливо, далі там і він Естонію може зачепити, хоча перспективи його функціонування теж-таки виглядають зараз не дуже 100-відсотково гарантовані.

Ну, мені здається, що з Естонією, зважаючи на те, що в них ще є Леннарт Мері, конференція, от, і Президент Естонії вже двічі відвідувала Україну, тому тут такі можливості. Ну, і в них же ж один з центрів передового досвіду НАТО.

З кібер ми з Вільнюсом говорили про приєднання України до центру з енергетичного досвіду, який є, це важливо, а тут з ними про кібер, і кіберзагрози нам зараз дуже важливі, ми в Ризі коли говорили про спроби Росії, можливе, втручання в президентські і парламентські вибори, то вони називали досвід, там, співпраці з Facebook, з Google директорами для того, щоб, там, моніторити фейкові новини, які будуть з'являтися і відразу під час, там, виборів…

Тобто, я думаю, що це теж можна було би говорити з ними після того, як ми вже оновили склад ЦВК, на порядку денному Виборчий кодекс, буде він в якому розглядатися, але це теж один з їхніх досвідів запобігання втручанню. Я думаю, що ви, Мар'яна, могли б теж там ці питання порушувати для посилення нашої співпраці. Це такі якісь мої бачення, от. Тому, оскільки це ваш перший такий досвід посла, зичимо гідно, от, і це, я думаю, отакий гарний вибір МЗС.

Дякуємо.

І щодо Кенії, то ми зокрема в комітеті з 2015 року започаткували День Африки, чи в цьому взагалі скликанні, це, можливо, така перша взагалі ініціатива. Дуже добре, що її підтримав зокрема пан Андрій Заяць, ще тоді не будучи держсекретарем, от, але потім уже вже ця ініціатива набрала, скажімо, більше обертів і вже була разом з МЗС.

Я думаю, що це дуже важливо і, зважаючи на те, що є дійсно офіс ООН, ми тут розглядали питання зокрема екологічних, як це правильно сказати, ризиків чи наслідків потенційних, тому що потім, я вірю, що ми колись повернемо Донбас, але з усіма економічними втратами, зруйнованою інфраструктурою і екологічними так само від затоплених шахт… Я думаю, що ці питання ми розглядали і з Іриною Геращенко, і з профільним комітетом з екологічної, і програма ООН, сюди теж до нас приїжджали експерти, які мають вже там карти найбільших екологічних загроз і потенційних наслідків. Ми  про це проговорювали, тому, я думаю, що тут, зокрема, присутній і уповноважений Президента в тимчасово окупованому Криму і місті Севастополі пан Бабін, який теж може розповісти, як використовувати ООН, Програму з навколишнього середовища для питання і деокупації Криму, і екологічних питань…

Ви хотіли щось додати, так? Будь ласка.

 

ПРАВЕДНИК А.І.  … згадати наших партнерів в Естонії. У мене була дуже корисна нагода за запрошенням МЗС бути там на форумі з питань Криму та запровадження санкцій, якраз МЗС Естонії цим обіймався дуже плідно, і це було таке, знаєте… вагомий крок – питання ефективних механізмів, вони обговорюються сьогодні тут, а наші європейські партнери прийшли до розуміння того, що слід працювати глибше, можливо, трохи раніше.

І звісно, це питання також, яке ми відстежуємо вже рік – це питання використання Російською Федерацією окремих етнічних меншин Криму як колективних заручників в перемовинах з країнами ЄС. І зокрема, естонська громада Криму ними ефективно використовується як таки колективний заручник. Я думаю, тут  пан посол з цим буде змушений працювати. Тому тут можу лише побажати витримки та дипломатичного хисту.

А щодо екології, знову таки, пані Ганна казала про екологію Донбасу. Прошу принагідно не забувати і про проблеми кримської екології. Якщо наші прибалтійські друзі зможуть, і в нас є велопробіжки можна зробити також, і візити, і відвідування. Бо, знов таки, делегація сейму була на контрольних пунктах в'їзду-виїзду рік тому, Литви, а естонці в нас поки що не відвідували, наскільки я пам'ятаю, за 4 роки, лінію розмежування з окупованим Кримом.

 

_______________. (Не чути)

 

ПРАВЕДНИК А.І.   На сході. (Шум у залі)  … Криму. Ось, так.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми говоримо взагалі за те, що тут дуже добре, що тут є пан Борис Бабін, тому ми всіх знову відправляємо на схід. Ну, є в цьому логіка: там гаряча фаза війни, обстріли, і це актуально особливо в контексті там перемир'я закликів і так дальше. Але є питання деокупації Криму: Чонгар, Новоолексіївка, КПВВ там. Єдині хто – це була литовська, знову ж таки, делегація, спікер їхнього сейму, які поїхали в минулому році, підняли Прапор Європейського Союзу, Прапор України і наштовхнулися на відповідь росіян миттєво. Тому в приверненні уваги до окупації Криму через візити не лише на схід, тобто, але і туди, де можна організовувати і зокрема влітку. У нас є позитивний досвід в Генічеськ, в Стрілкове, в Щасливцеве, коли туди їздив представник Держдепартаменту США Бенджамін Шмідт, теж організовували для того, щоб говорити про виклики небезпеки на Азовському морі. Теж це зараз стає все більш актуальним і так далі.

Колеги, немає більше ні в кого запитань. Я так розумію, Борис Іванович чекав…

 

ТАРАСЮК Б.І. Одержав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … одержав. А і питання ще, немає ще питань. Володя, в тебе по ПАРЄ, по всьому, нічого немає? Ні?

 

АР’ЄВ В.І. Наразі поки що немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді будемо…

 

_______________.   В Кенії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, чому…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми подивимося як голосують, особливо за резолюцією ООН, то на… африканські чи країни африканського континенту, то, мені здається, там працювати, працювати і працювати. От.

Добре. Ми вам дякуємо. Успіхів. Контакти є ваші, напряму і мобільний цей.

Колеги, тоді переходимо до першого питання порядку денного. Ми його просили, його ініціювали члени нашого комітету і просили його в закритому режимі. Нічого ж не змінилось, правильно? Ні. Тоді давайте проголосуємо за те, що ми перше питання голосуємо в закритому режимі.

Хто – за? Одноголосно. Рішення є.

Хто не має доступу до документів, там, ДСК, просимо залишити територію… та не територію. Так ви гостинність комітету не дискредитуйте. 

 

(Розгляд питання у закритому режимі)

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер нам, колеги, треба відпустити всіх, але кворум буде. Борис Іванович, скажіть часу скільки, бо Чубаров попросив проголосувати за нього одне рішення. Він хоче їхати на наступний тиждень, щоб це питання ми могли... Скажіть Роман Ігор Святославович є?

 

РОМАН І.С. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Будь ласка, можете зараз коротко доповісти по цій поїздці. Якщо можна, там є питання участі народного депутата Чубарова в Третьому саміті парламентарів Євразійського регіону, туди був запрошений наш спікер Парубій, туди їде голова Держдуми Володін от, це для... саміт парламент країн Євразійського регіону. В нас виникали деякі питання: Євразійського – чи Україна туди взагалі от? До мене сьогодні, зразу кажу, підійшов пан Чубаров, сказав, що і він написав лист, він у вас є, подивіться, будь ласка, цей лист, є розданий Чубарова до нас на комітет от. Тобто він підійшов до мене, сказав: "Ганно, я не зможу прийти на ваш комітет. Але я хочу сказати, що дуже важлива участь. Я підходив до спікера, він сказав – хай виносить рішення комітет. Ми туди їдемо як кримські татари хочемо свою позицію сказати там і, зокрема, проти Росії, російської делегації, яку буде очолювати Володін, висловити стурбованість щодо Криму, все решта. Прошу підтримати, зважаючи на доцільність мої поїздки, можливо, ще когось, туди".

Ми запросили, оскільки питання таке чутливе, МЗС представника. Будь ласка, Ігор Святославович, вам слово. Будь ласка.

 

РОМАН І.С. Ну, я... Доброго дня, шановна пані голово, шановні народні депутати! Роман Ігор начальник відділу Південного Кавказу, Туреччини, другий європейський департамент МЗС. Коротко з останнього, консолідована позиція керівництва міністерства і посольства: утриматися від участі чи направлення делегації Верховної Ради України для участі в цьому заході. Яка аргументація? Ну, фактично це форум, який ініційований Володіним. Два роки назад відбувся перший форум у Москві, того року в Сеулі – другий форум. Вони на цьому форму будуть і виступати, і прийняття проводити, фактично таке російське збіговисько, яке підтягнуло туди усіх своїх в певній мірі сателітів і намагатимуться свою лінію проводити.

Фактично два тижні тому назад уже всі слоти для проведення зустрічі із спікером парламенту Турецької Республіки були зайняті. Фактично такої зустріч для української делегації не передбачено. Маневру або часу для того, щоб якийсь демарш вчинити на якісь російські заяви антиукраїнські так само у нас не буде. Ну, власне кажучи, станом на сьогодні погоджено участь 38 делегацій, з яких 25 будуть на рівні спікера парламенту. Що б іще можна було б додати до цього? За…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 25 – на рівні спікерів парламенту?

 

РОМАН І.С. Так, так, якщо вірити відкритим джерелам, "Анадолу" інформує про те, що на рівні спікера 25 делегацій беруть участь у цьому заході і ще близько 15 делегацій просто будуть представляти парламент своїх країн. З європейських країн, ну, Боснія і Герцеговина, Сербія, Македонія, Греція, Угорщина, Молдова, Латвія, Словаччина братимуть участь в цьому заході.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Мікрофон вимкнено) ... є запитання?

 

ТАРАСЮК Б.І. … ви назвали…

 

РОМАН І.С. 38 країн.

 

ТАРАСЮК Б.І. 38 країн.

 

РОМАН І.С. Так.

 

ТАРАСЮК Б.І. Це так званий Євразійський регіон.

 

РОМАН І.С. Так. Ну, вони ШОС підтягують туди, "Економічний пояс Шовкового шляху" і ЄврАзЕС, ще й парламент.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги, я підтримую позицію Міністерства закордонних справ і вважаю, що нам не варто грати в ці ігри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у когось є ще .... Приймаємо рішення комітету, що комітет на основі рекомендацій МЗСу...

 

ТАРАСЮК Б.І. Пропозицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …пропозицій, да, пропозицій. Не підтримує участі, тому що спікер наш відмовився, не їде, а замість нього там навіть… (Не чути) Хто за те, щоб… (Не чути)

.. МЗС  грошей дамо  чиммога  більше, бо хто знає, як буде далі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ми з Андрієм Івановичем співпрацювали вже до цього, тому я….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, Борис Іванович, нам треба лист, чи ми підтримуємо, потім лист від комітету на бюджетний.

 

ТАРАСЮК Б.І. Який?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В підтримку пропозицій додатково, який МЗС буде.

 

_______________. Його всі читали, може ми спочатку проголосуємо, чи там є якісь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-от я… Нема змін.

 

ТАРАСЮК Б.І. Мені треба дізнатися чи прийшла людина, яка має…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви повернетеся чи ви вже…

 

ТАРАСЮК Б.І. Повернусь, повернусь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тоді добре. Тоді, якщо ви повернетесь, ну, ви ж ненадовго. Борисе Івановичу, добре.

Тоді, Андрій Іванович, будь ласка, ми читали ваш лист, куди підуть гроші, дещо нам навіть, ми з'ясовували, зокрема, ну, коли треба було, розуміння особливо ці "капітальні видатки" – 24 мільйона, оновлення матеріально-технічної бази, заміна автотранспортних засобів, Ужгород – представництво, капітальний ремонт адмінбудівель і так далі. Коротко. Дайте нам якесь розуміння ситуації. Бюджет на наступний рік залишається на тому самому рівні, що й цього року.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Шановна Ганно Миколаївно, шановні народні депутати, внесений урядом проект Закону про Державний бюджет на 19 рік передбачає за всіма програмами, які закріплені за Міністерством закордонних справ,  4 мільярди 419 мільйонів гривень, що на 49 мільйонів гривень менше, ніж у бюджеті 18-го року. Для нас дуже важливо при розрахунках прогнозний курс долара, він закладений 28 гривень 20 копійок. Ну, ми вважаємо, що ризики достатньо високі, щоб цей курс не втримався на цьому рівні, 90 відсотків наших видатків – це в валюті. І якщо тільки на 1 гривню, ми порахували, курс зміниться і буде на рівні 29 гривень 20 копійок та, як це було в Законі про Державний бюджет на 18 рік, то різниця доларова складає більше 5 мільйонів доларів на нашому бюджеті, це величезні кошти. Тому ми від курсових ризиків дуже залежимо.

З хороших новин, бо треба і хороші новини. План консульських надходжень за 9 місяців цього року перевиконано на 29 відсотків. Ми вже виконали 91 відсоток річних надходжень. А, хотів би доповісти, що планом нам затверджено 872 мільйони гривень на цей рік.

Отже, ми приблизно 22 відсотка свого бюджету заробляємо, ці видатки зростають.  

З 1 січня буде значно розширено підстави і перелік держав для оформлення електронних віз, із крупних – тих, що на слуху, громадяни Китаю зможуть оформлювати електронні візи, а не в аеропорту, які призводять до величезних черг, і годинами люди стоять, тому що не може навіть 5 консулів 80 туристів, жоден з яких не говорить ні англійською мовою, ні чим, обслужити за короткий період часу. Тому ми переходимо на всіх – електронні візи.

Чого нам не вистачає, бо частину наша потреб урядом була врахована. З найбільш системної позиції, яку ми би дуже хотіли і просили вас би про підтримку, нас теж підтримати – це утримання чисельності граничної в закордонних установах. На жаль, протягом останніх 10 років, не змінюючи граничної чисельності працівників закордонних установ, нині вона встановлена на рівні 1 тисяча 394 особи. Значить, Мінфін на рівні, ну, фактично виконавців визначає скільки буде фінансовано посад. Цього року у нас офіційно 121 посада за кордоном не фінансується. То есть, вони заморожені. Тому що на них не передбачено коштів.

Значить, 121 посада це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що ви їх не заклали… (Не чути)

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ми їх заклали. Щороку, щороку Міністерство фінансів визначає в залежності від обсягів фінансування, скільки посад не буде профінансовано за кордоном. Цього року це 121 посада.

Крім цього, ми вимушені за кордоном штучно тримати вакантними приблизно 120 посад для того, щоб за рахунок економії фонду оплати праці утримувати місцевий персонал, тих, хто прибирає, тих, хто перекладає в складних країнах складними мовами, тих, хто працює в консульських відділах на технічній роботі. Загалом в усіх установах у нас 640 працівників задіяні на так званих, цивільно-правових договорах. З Міністерством фінансів ми узгодили про те, що це має здійснюватися не за рахунок утримання вакансій, це не правильно, це є послуги, які ми закуповуємо у фізичних осіб-громадян. Це майже завжди громадяни України, крім перекладачів там в Кореї, в Тайланді і ще в якісь екзотичній країні. Тому оце принципова позиція, і на це нам потрібно 285 мільйонів гривень. Це те, щоби дофінансувати утримання 121 посади і для того, щоби оплатити цивільно-правові договори, які працюють у нас у наших закордонних установах.

З січня ми зможемо наймати місцевий персонал, який передбачений Законом "Про дипломатичну службу". Це дозволить легалізувати всіх цих людей, які фактично зараз безправно просто за ЦПД працюють – це найбільша позиція. З інших позицій – це: з капітальних видатків – 45 мільйонів гривень на звершення будівництва приміщення посольства у Варшаві, готовність цього будинку більше 80 відсотків. Він задумувався ще в 10-11 році під Євро-2012, але нічим воно не закінчилося. Але ступінь готовності його дуже висока, ми за один рік його зможемо закінчити і перенести туди консульський відділ, тому що це буде зручніше для громадян, з точки зору громадського транспорту і створити там приміщення для культурно-інформаційного центру. Там є місце для того, щоби якісь масові заходи проводити, в тому числі з громадою.

З інших позицій – це по закордону, на медичне забезпечення нам частково Мінфін, точніше уряд, врахував наші потреби, але не доврахував 42 мільйони гривень.

Що стосується роботи апарату, власне самого міністерства тут, то неврахована потреба складає 50 мільйонів гривень. Тут багато заходів, в основному, це завершення створення інформаційної інфраструктури по кіберзахисту. Цього  року ми добре просунулися, але його треба закінчити.

Створення Інтранету для того, щоб ми із своїми закордонними установами спілкувалися не через Інтернет, як це зараз, а в закритих  мережах. Це дороге задоволення, але ми вимушені на це йти, тому що ризики занадто високі. Це створення системи пожежної сигналізації оповіщення про пожежу. В двох будинках на Михайлівській – це 18 тисяч квадратних метрів, і на Великій Житомирській, де Дипакадемія – це 9 тисяч метрів, на Михайлівській пожежна сигналізація 82-го року, і кожні три місяці мене штрафує пожежна інспекція. Ну, правда, небагато – на 51 гривню, але якось… (Шум у залі) Ні, дешевше платити штраф, але якщо, не дай Бог, з цим будинком щось станеться, то… ну, це… держава цього не перенесе.

 

ТАРАСЮК Б.І. Будемо носити передачі.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую, Борисе Івановичу, але якось в мене є вільна програма в пріоритеті, якщо можна. Да!

Передбачено також, ну, хотілось би завершити благоустрій скверу прилеглої території, оскільки це – буферна зона ЮНЕСКО. У нас є припис КМДА, і ми повинні це закінчити. І дуже би, якщо відверто, хотілось би поміняти мікроавтобус і один "Фольксваген" легковий 2004 і 2006 року. 2006-го, Борис Іванович, той, що при вас купувався, а 2004-го – це ще до вас. Пробіг…

 

ТАРАСЮК Б.І. Знову я винен!

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ні, ми вам вдячні, що при вас хоч купили, бо після вас  не купували. Пробіг там – більше 350 тисяч кілометрів на кожному, просто утримання, ну,  дуже дорого коштує. Міністри і заступники у нас постійним транспортом не забезпечуються. Заступники – за замовленнями. Всі заступники їздять власними, і я так само, на метро їжджу. Тому це роз'їзна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... немає автомобіля ....?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Закріпленого немає, у нас ні в кого, в заступників, і у міністра теж немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Давайте, друзі. Да, будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Прошу вас, будь ласка.

 

ГУЗЬ І.В. Вісімдесят мільйонів на Український інститут... це збільшення .... чи ....... вся сума на .....?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Значить, на функціонування всієї... Бюджетна програма складається з трьох компонентів: закордонне українство, імідж за кордоном і Український інститут. На всю програму оцю трикомпонентну цього року було виділено 77 мільйонів гривень. На наступний рік в урядовому законопроекті передбачено, мінус 10 мільйонів, отже, 67 мільйонів. Я, виконуючи доручення міністра, звертаюся до членів комітету з проханням збільшити призначення лише для Українського інституту на 79 мільйонів. Інші компоненти влаштовують.

 

ГУЗЬ І.В. В мене питання: це буде для організації філії інституту за кордоном? ...... саме критично важливо, особливо, ну, знову ж таки, я тут хочу особливо звернути увагу на ефективність. Чому ми відкриваємо, беремо кількістю, так, але не якістю? Наприклад, воно буде на третьому поверсі якогось приміщення в якомусь третьорядному районі, то цей інститут абсолютно буде непомітним.

А щодо стратегії, ви ці кошти збираєтеся витрачати все ж таки ..... Наприклад, такі столиці як Париж, Берлін, Лондон, нам потрібно звернути увагу максимально на те, щоби ці інститути були в туристичних місцях, бо інакше, насправді, ефекту буде набагато менше. Тобто яким чином – ви думали про це?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую за запитання.

Значить, що стосується Українського інституту. В своїй розмові з генеральним директором, який доповідав комітету свого часу, я наголосив, що створення філій не може бути пріоритетом. Це дуже дорого, постійно утримувати навіть дві людини за кордоном 12 місяців на рік. Тому при відкритті цих філій ми виходимо з тих приміщень, які вже є. в Парижі в нас є окремо від посольства, це власність України, культурний центр, який знаходиться в хорошому районі, який пристосований для проведення публічних заходів. В Берліні так само приміщення є.

 

ТАРАСЮК Б.І. Підхопили будинок в Алена Делона.

 

ГУЗЬ І.В. Добре. А Лондон, знову ж таки і інші…

 

ЗАЯЦЬ А.І. Що стосується інших столиць, то моє доручення генеральному директору полягало в тому, що в інших столицях треба проводити заходи в 19-му році, показати, що ми можемо і для цього не потрібно постійно тримати stаff, платити їм квартири, платити офіс. В ХХІ столітті дуже багато можна робити дистанційно. Посольство є на місці, яке допоможе, а на місяць вислати людину під конкретний великий захід – да, якщо це обґрунтовано, треба робити.

Тому я би обмежився в 19-му році, це дуже великі видатки. В 19-му році, інститут молодий, персоналу кваліфікованого нема. Ми дуже ризикуємо скомпрометувати ідею.

 

ГУЗЬ І.В. Але ви хочете покривати більше кількістю ніж концентровано конкретними….

 

ЗАЯЦЬ А.І. На 19-й рік передбачено, якщо буде фінансування, створення двох філій. Це Берлін, Париж, там, де вони забезпечені приміщеннями і де ми не орендуємо приміщення. Інша проектна діяльність, яка включена в цю суму, вона буде робитися без відкриття постійно діючих філій, тому що це також питання двосторонніх відносин, цей персонал має бути якось акредитованим, мати… з деякими країнами треба підписувати угоди про утворення культурних центрів. Тому це, ми більше двох не осилимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……. проголосувати, бо Борис Іванович, а в принципі, було б……….. трохи більше часу можна. Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене запитання до Андрія Івановича: в чиїй власності знаходиться будинок на Михайлівській?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Доповідаю, що будинок на Михайлівській цього року, Борисе Івановичу, нарешті поставлений на баланс Міністерства закордонних справ. Бо виявилося, що до цього року його правовий статус був, ну, скажімо так, недоведений, він був визначений, але він не був доведений до кінця.

 

ТАРАСЮК Б.І. На початку він був орендований в Київській міській раді.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Да. Потім був...

 

ТАРАСЮК Б.І. Який її статус був?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Потім був указ Президента, яким це було передано. Але довести до логічного кінця, щоби і в БТІ, і в усіх реєстрах – от цього року це  зроблено, так само як  і земельна ділянка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Указ  Президента цього року був?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ні, це ще в 90-х роках було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому передано?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Міністерству закордонних справ.

Зараз і будинок, і земельна ділянка – обидва будинки, точніше, і Велика Житомирська, і Михайлівська уже легалізовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, чого...

 

ТАРАСЮК Б.І. Що будемо голосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приклад, на Пилипа Орлика, коли Кучма просто потім забрав собі консульство МЗС під свій фонд, красиве приміщення в центрі на Орлика просто собі взяли і одним розчерком цього. Чому не уйти  красиво? Забрав...

 

ТАРАСЮК Б.І. Що будемо голосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо за рішенням комітету підтримку цього листа  як позиції…

 

ТАРАСЮК Б.І. Який ви направили?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, який я направила… Ні, я направила лист від себе, це не за рішенням комітету, тому що дед-лайн був 1 жовтня. Але далі, щоб воно було, я видзвонювала, уточнювала ті ж всі самі питання, що Володя ставив, зокрема, про український…

(Запис закінчено)