14 червня 2018, 10:19

Стенограма засідання Комітету 06.06.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

06 червня 2018 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Активно, так.

Доброго дня! У нас є кворум, можемо розпочинати засідання комітету. В когось є пропозиції?

Будь ласка, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. В мене є прохання включити ще питання про поїздку до Нідерландів. Я говорила, там, з посольством, в них є прохання. Прошу включити в "Різне".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поїздка до Нідерландів і в Румунію. Ну, там же, в принципі, хто подався, якщо додамо туди, Нідерланди плюс Румунія.

Ні в кого немає заперечень? Якщо немає, тоді прошу підтримати цей порядок денний з…

 

ТАРАСЮК Б.І. В мене є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка, Борис Іванович.

Будь ласка, хто за порядок денний з пропозиціями? Одноголосно. Рішення є.

Щоб відпустити колег, особливо заступників міністрів, будь ласка, почнемо з першої ратифікації угоди 0186, щоб не зачитувати довго.

Будь ласка, Віктор Миколайович…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Державні секретарі вічні і взагалі їх важко посунути якось. Тому, я думаю, що це…

Будь ласка, Віктор Миколайович. Розкажіть нам про проект модернізації української залізниці. В чому суть проекту? Скільки коштів? Будь ласка.

 

ДОВГАНЬ В.М. Шановна Ганна Миколаївна! Шановні члени комітету! Просимо підтримати проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди між Україною і Європейським інвестиційним банком, яка була підписана ще 19 грудня 2016 року з метою залучення кредитних коштів у розмірі 150 мільйонів євро необхідних для реалізації проекту електрифікації залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка.

Проектом передбачено будівництво другої колії, електрифікацію та модернізацію систем сигналізації і зв'язку на напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка.

Що дасть цей проект? Збільшить рівень пропускної спроможності напрямку, що важливо для наших портів і особливо порту Миколаєва і порту "Ольвія", забезпечить енергозбереженням. Тобто це важливий екологічний аспект, ми зменшимо використання дизельної тяги, теплової, що важливо для півдня України, і збільшимо електричну тягу. І це зменшує витрати перевезень залізничним транспортом і зменшує взагалі експлуатаційні витрати "Укрзалізниці".

Тому загальна вартість взагалі проекту самого складає 360 мільйонів євро. Це проект, який буде навіть більше ніж Бескидський тунель.

Друга частина коштів погоджена, підписана  угода  з  Європейським банком реконструкції та  розвитку, тому просимо підтримати. 

Дякую.

Процентна ставка я так розумію, що  це найбільш цікавить  народних депутатів вона євролібер плюс спред, то це трохи більше 1 відсоток. Це довгі дешеві гроші, які необхідні для модернізації "Укрзалізниці".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, якщо ще "Укрзалізниця". Є представник Роман Романович?  Ми не будемо  зараз про якісь послуг "Укрзалізниці", от. Але, будь ласка, саме по цьому питанню.

 

ЧЕРНИЦЬКИЙ Р.Р. Директор  з інфраструктури, Роман Черніцький ПАТ "Укрзалізниця". Ну, на сьогоднішній день Долинське-Миколаїв це  надзвичайно морально-застаріла інфраструктура, де швидкості реалізовуються 60-80 кілометрів на годину.  Це  локомотивна  тяга. У проекті реконструкції ми плануємо 253 кілометри збудувати двоколійну залізницю і відповідно  електрофікувати. Звичайно, великий економічний ефект, якщо ми на цьому  напрямку біля… спалюємо біля 11 тисяч тонн дизпалива  в рік. Ну, термін  окупності цього  проекту, якщо врахувати розрахунки наші це 9 років і  загальноекономічний ефект від цього складе  722 мільйонів гривень у рік.  Термін  будівництва кінець  21-го року.

 

_______________. Три года.

 

ЧЕРНИЦЬКИЙ Р.Р. Три роки.

 

_______________. (Не чути)

 

ЧЕРНИЦЬКИЙ Р.Р. Ну, тут у більшості йдеться не про пасажирський напрямок, тут більшість йдеться про вантажний  напрямок, тому що це прямий хід до наших портів Миколаївського, Одеського так, як даний напрямок зараз  пасажирський, він перезавантажений.

За виключенням декількох поїздів це  скоротить… поїзди у нас Київ-Херсон – це коротша  відстань буде на 60  кілометрів, Київ-Миколаїв-Харків – це на 130 кілометрів, що дасть біля 2 годин скоротити час руху з Києва до Миколаєва та з Харкова до Херсону.

Але в значному це – більш вантажний напрямок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

СОБОЛЕВСЬКИЙ А.К. Добрый день, Анна Николаевна, уважаемые члены комитета! Соболевский Антон Константинович, директор по стратегии развития ПАТ "Укрзалізниця". На самом деле, правильно сказал мой коллега, что это больше грузовое направление, потому что это порты "Николаев", это порты "Херсон", это "Ольвия". Сейчас Министерство… под патронатом Министерства инфраструктуры проходит проект, оценка проекта в концессию и развития портов "Ольвия" и "Херсон". И на самом деле этот проект по электрификации позволит расширить пропускную способность по направлению на данные порты и позволит, как бы, и позволит развитие этих регионов.

Если мы посмотрим на стратегию развития морских портов Украины, то Николаевский порт – это порт, у которого есть специализация по зерну, да, это главный как бы, главные экспортные ворота Украины по экспорту зерна. И, по нашим расчетам, если экспорт зерна, если сбор и экспорт зерна будут расти теми же темпами, которыми они росли за последние 3-4 года, то уже к 20-21-му году мы будем иметь проблему с пропускной способностью наших грузовых вагонов, зерновозов для того, чтобы удовлетворить полностью спрос зерновых терминалов, которые находятся в порту в Николаеве непосредственно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Насправді десь 3 тижні тому, коли були на Херсонщині, в Херсоні, зокрема, жалілися, що перед сезоном літніх відпусток "Укрзалізниця" скоротила кількість потягів на Херсон, що трошки дивно виглядає, щоб замість того, щоб розвивати внутрішній туризм, коли багато громадян Західної України готові їхати на Херсонщину відпочивати в літній період, і, ну, вже принагідно, раз тут, я це питання при вас порушу, що була така критика, яка лунала зі сторони місцевої влади.

Чому "Укрзалізниця" скорочує і замість того, щоб якось зближувати захід, південь України і пасажиропотік?

 

 СОБОЛЕВСКИЙ А.К. Ну, сама реализация этого проекта позволит нам не делать компромиссов между грузовым и пассажирским движением, потому что нам нужно обеспечить и то, и то – и экспортный потенциал страны, и пассажирское движение. Поэтому реализация данного проекта позволит нам как бы выполнить свои социальные обязательства перед пассажирами и перед Херсонщиной, но в то же время… в то же самое время обеспечить грузоперевозками наших зерновиков.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Світлано.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Доброго дня, колеги! У мене є питання, воно, можливо, не стосується безпосередньо цієї ратифікації угоди, щодо ініціативи про скорочення шляху пересування потягу Київ–Маріуполь. Є ініціатива цілої низки громадських організацій, також народних депутатів, які звертались і до "Укрзалізниці", і до Прем'єр-міністра, що 17 годин – це неадекватно, особливо для нашого бізнесу, який ми хочемо, щоб там залишався і працював. Я знаю дуже багатьох бізнесменів, які працюють в цій зоні при АТО, зберігають робочі місця, залишаються там, платять там податки і так далі. Але оцей от шлях 17 годин, це унеможливлює будь-яке нормальне життя. І люди, в принципі, говорять, що ні політики, ні громадянські активісти, ні європейці не хочуть туди їхати просто через те, що це так багато забирає часу. Є, я знаю, цілі низки пропозицій, як скоротити там на кілька годин, на 2-3 години, а не на 1 годину, як це Прем’єр-міністр пропонував. Чи ви працюєте над цим напрямком?

Дякую.

 

СОБОЛЕВСКИЙ А.К. Я позволю, я позволю себе ответить. Да, действительно Мариуполь является стратегическим направлением для нас. Если мы говорим за теперешнюю пропускную способность, то у нас на сегодняшний момент, если мы говорим по Камыш-Зоря–Волноваха, и смотреть выходы на, выходы на Приднепровскую залізницю, на Запорожье, то у нас, к сожалению, там пропускная способность ограничена 27 парами поездов. При этом те комбинаты, те медкомбинаты, которые находятся в городе Мариуполь, они ежедневно требуют от 22 до 23 пар поездов для того, чтобы обеспечить сырьем и вывозом номенклатуры продукции с этих комбинатов.

У нас уже разработаны, как бы разработаны те меры, которые позволят нам на один час, как правильно говорил Премьер-министр, сократить движение, и мы будем его вводить с нового графика, который будет введен 1 декабря 2018 года. Для того, чтобы сократить как бы на большую, как бы больший промежуток времени, – да, есть потенциал там до двух – двух с половиной часов сократить, но для этого нам нужно дождаться окончания нашего проекта по расширению пропускной способности. На данный момент этот проект внедряется, и мы планируем…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Це інше, це інший… (не чути) насправді.

 

СОБОЛЕВСКИЙ А.К. Це інший, це інший напрямок.

Ну, а тут по Камыш-Заре, по Камыш-Заре и по конкретно по направлению Мариуполь, тут мы не говорим, что мы используем кредитные средства, тут мы используем собственные средства. То есть это показывает, насколько стратегическим является это направление для "Укрзалізниці".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колего.

Звісно очевидно, що для експорту зерна є зацікавлені експортери, от. Тому держава їм буде створювати інфраструктуру за наш кошт, а заробляти будуть експортери. Ну, давайте чесно говорити зараз. Це ж не для, не для пасажирів, це більше для компаній, які цим займаються.

 

_______________. Насправді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому ми беремо зараз кредит під державні гарантії для того, щоб допомогти експортерам збільшити кількість вивозу українського зерна через порти і так дальше.

Це те, що от Віктор Іванович якраз тут з боку говорить, що це ж далі філософія сировинного придатку.

Віктор Іванович, із вашого дозволу. Будь ласка.

 

ДАВГАНЬ В.М. Ну, насправді там є великий соціальний ефект, тому що збільшиться кількість пасажирських поїздів і є екологічний ефект – те, що я наголошував спочатку у виступі, що ми забираємо звідти там теплову тягу, дизель-тягу, а зменшуємо використання дизпалива на залізниці і буде екологічно чисто, для південного регіону це дуже важливо – електрична тяга, електровози. Тому це, ну, мені здається, величезний соціальний ефект для пасажирських перевезень, ну, а експортери, вони платять податки в Україні. Ну, за ці податки далі розвивається інша інфраструктура. Тому, да...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ДОВГАНЬ В.М. І плюс, тарифи на державне підприємство зростають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в когось є ще запитання? Якщо немає, тоді переходимо до голосування. Хто за те, щоб підтримати ратифікацію цієї фінансової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Хто – за? Хто – проти? Хто... А все.

Дякую, колеги.

Ще велике прохання, зверніть увагу на вузькоколійні залізниці в Україні як один з прикладів інвестицій. Ну, чесно скажу, у вас там є можливості, приїжджають розкручувати Україну туристичну від Рівненської області, де вузькоколійка, Закарпатської, Сколи біля Бескидів зараз, де приїжджають там по 60, по 80 туристів на 2 тижні, витрачають... це така нішева якась, але для вас як для "Укрзалізниці" там просто є певні недопрацювання зі сторони "Львівської залізниці" в ставленні до клієнтів і до всього, і так само на рівні центральної. Просто я передаю, використовуючи зараз цю можливість, що є потенціал, але ви його якось не дуже використовуєте.

Дякую, колеги.

Переходимо до наступного пункту порядку денного.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, готуйтесь до сесійної зали, бо Віктор Іванович і Радикальна партія будуть проти виступати ратифікації. А?

 

_______________. Наступного тижня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступного тижня, так. Тому, от правда, Віктор Іванович? Абсолютно. Тому, от, бойового вам духу і аргументів.

 

_______________. Через тиждень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Через тиждень, так. До побачення. І про вузькоколійки пам'ятайте, все.

Колеги, друге питання, переходимо до одного з дуже важливих. Колеги, це пропозиції Президента України до Закону "Про дипломатичну службу" (реєстраційний номер  7322) якраз ми включили на основі листа представника Президента, члена нашого комітету  пані  Ірини. Сьогодні  розглядаємо це питання надзвичайно важливе,  яке вже в суспільстві викликає дуже багато резонансу про  важливість, що  парламент нарешті поставив крапку в питанні про дипломатичну службу. Тим більше, що 2 роки тяжко напрацьовувався цей законопроект, більше навіть чим 2 роки, більше тисячі… майже 400 дипломатів підписували листи з проханням  підтримати, оскільки  в цьому законопроекті виписані  соціальні…

 

_______________.  1 тисяча 377.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 тисяча 377, 1 тисяча 400 ну, ще не дозбирали до 400,от. Але я  думаю, що це дуже важливо, що  сьогодні ми розглядаємо. Зараз ви бачили, зокрема, пропозиції Президента, вони є роздруковані, ви бачили  також, колеги, висновок Головного науково-експертного  управління, от. Також  ми раніше надсилали вам документи, і наш секретаріат в архіві познаходив ту практику, яка існувала до 2010 року. Зокрема, протоколи і засідань комітету про те, як відбувалися консультації з рекомендаційним  характером кандидатів на посади послів, різні були, зокрема. Тому  сьогодні ми маємо це питання обговорити, прийняти рішення комітету для того, щоб вже  сесійний зал міг ухвалити якесь рішення. 

Я зараз даю слово доповідати державному секретарю Міністерства закордонних справ, Андрію Івановичу, який особисто дуже багато вклав зусиль, був учасником всіх засідань робочих груп під керівництвом  Бориса Івановича, от. І тому ми зараз заслухаємо позицію МЗС. Пізніше, ми можемо навіть спершу  дати слово тоді, можливо,  Представнику Президента.

 

_______________. ( Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді Представнику Президента… обов'язково це було в наших планах, тому, будь ласка, Андрій Іванович, вам слово.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.   

Шановні народні депутати… ні,  зараз розійдеться.

Шановні народні депутати, Президент України повернув прийнятий  5 квітня цього року Закон "Про дипломатичну службу" зі своїми пропозиціями, які стосуються двох різних статей. Одна – довго і детально обговорювалася і під час засідань робочої групи, і під час, власне, на комітеті – це консультації перед призначенням послів.

І представники Адміністрації Президента, які були присутні на цих заходах, і представники Міністерства закордонних справ припускали і попереджали, що Президент може скористатися цим своїм правом вето, що, на жаль, чи, на щастя, і відбулося.

Чим керується Президент України? Президент України керується виключно правовою позицією, яка ґрунтується на чотирьох рішеннях Конституційного Суду, які приймалися з 2003 року при чотирьох… чотири склади Конституційного Суду при різних главах держав в різних політичних ситуаціях, розглядаючи різні закони, які стосувалися повноважень комітетів Верховної Ради, доходили одного висновку: комітети Верховної Ради не мають окремих повноважень, які були б відмінним від повноважень Верховної Ради. І що стосується питань кадрових: призначення, надання згоди на призначення і так далі, – то комітети можуть і повинні готувати попередню позицію з тих кадрових призначень, компетенція яких віднесена до повноважень Верховної Ради.

Оскільки призначення глав дипломатичних представництв належить до виключних повноважень Президента України, то Президент України, ґрунтуючись на попередніх позиціях Конституційного Суду, вважає, що наділення комітету Верховної Ради повноваженнями щодо проведення консультацій не є конституційним.

Значить, від себе хотів би також додати, що посилання під час тих діалогів, які в мене були з багатьма народними депутатами, на те, що в Сполучених Штатах є, там, практика окрема. Безумовно, це є, але воно випливає з законодавства Сполучених Штатів.

Тому, якщо є бачення депутатського корпусу в тому, що має зрости роль парламенту в призначенні глав дипломатичних представництв, то це, на нашу думку, можливо, але тільки після того, як Конституційна комісія, в складі якої є і представники Верховної Ради, зафіксує, запропонує, і ці пропозиції будуть прийняті у відповідних конституційних положеннях.

Тому зі свого боку і з боку всього міністерства і всіх українських дипломатів, я би дуже просив вас підтримати пропозиції Президента України, які він висловив до закону, що дозволить реалізувати надзвичайно важливий документ. Він набуде чинності через 6 місяців і таким чином вступити в 19-й рік вже з новою правовою основою, яка нам дозволить працювати. Працювати за старим законом з кожним днем і з кожним тижнем стає дедалі складніше. Неможливо звільнити, дуже важко відкликати, дуже важко йде відсортування того баласту кадрового, який є у нас, який на іншій державній службі. Цей закон дозволив би стимулювати тих, хто працює, дозволив би легше позбуватися тих, хто не працює, і якість дипломатичної служби зросла б відчутно.

Я дуже просив би вас про підтримку пропозицій Президента України.

Що стосується другої пропозиції, дуже коротко. Вона стосується спеціальних місій. Президент України пропонує вилучити Кабінет Міністрів з переліку тих органів, які можуть утворювати спеціальні місії. Скажу вам тільки те, що з 1991 року з часів незалежності України жодна спеціальна місія, в розумінні конвенції 69-го року, створена не була. Тому жили 27 років без цих спеціальних місій, якщо відверто, стільки ж ще проживемо. Ми проаналізували чи ці спецмісії практикуються: в Європі вони не практикуються. Єдиний, хто їх активно використовує, – це Європейський Союз, який утворює європейські спеціальні місії з питань Балкан, з питань Косово, з питань, там, Центральноафриканської Республіки і так далі. Європейські держави цим механізмом не користуються, тому ніякої шкоди або користі від цього і не буде.

Дякую і готовий відповісти на можливі запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зразу заслухаємо, можливо, Ірину Степанівну, Борис Іванович, якщо ви не заперечуєте, як ми домовлялися, і тоді питання.

Будь ласка, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про дипломатичну службу" не може бути підписаний Президентом України з наступних міркувань. Законом, що надійшов на підпис, передбачається обов'язкове проведення консультацій в Комітеті Верховної Ради у закордонних справах для внесення Міністерством закордонних справ подання главі держави про призначення на посаду Надзвичайного і Повноваженого Посла України, Постійного представника України при міжнародній організації. В пропозиціях до вказаного закону Президент України наголошує на тому, що це не відповідає конституційно визначеному статусу та повноважену комітету Верховної Ради, комітетів Верховної Ради України. Так, стаття 89 Конституції України передбачає, що комітети створюються Верховною Радою для здійснення законодавчої роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України. При цьому Конституційний Суд неодноразово наголошував, що комітети є органами Верховної Ради, які забезпечують здійснення повноважень парламентом, а їх діяльність пов'язана із вирішенням питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України.

Слід зауважити, що Закон "Про комітети Верховної Ради України", яким визначено організацію і порядок діяльності комітетів, передбачає попереднє обговорення кандидатур лише тих посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає, затверджує або  надає згоду  на їхнє призначення  згідно  з Конституцією України.

Отже, Конституцією України не передбачено для парламенту жодних повноважень з обрання, призначення, затвердження або надання згоди на  призначення на  вищезазначені посади.

Визначення Верховною Радою власних повноважень шляхом прийняття законів є неможливим, оскільки, як наголошував Конституційний Суд, це не  відповідатиме  закріпленому в Конституції України  принципу поділу влади. Саме тому Президент України пропонує виключити абзац другий частини третьої статті 14 нового Закону "Про дипломатичну  службу". Це перше.

І друге. Крім того, закон, який надійшов на підпис, передбачає визначення спеціальних місій як тимчасових місій, що за своїм характером представляють  Україну і направляються Україною до іншої держави. Водночас, для Кабінету  Міністрів   України  передбачається повноваження з  визначення статусу, завдань та функцій спеціальних місій. При цьому слід наголосити, що Конституцією України здійснення керівництва зовнішньополітичної діяльності держави покладено на Президента України. В той же час, як Кабінет Міністрів України згідно Основного Закону    забезпечує здійснення зовнішньої політики держави, спрямовує і  координує  діяльність міністерств, інших органів  виконавчої влади.

 З цього приводу також слід зауважити, що Конституційний Суд України у рішенні від 15.02.2009 року номер 2-РП/2009 зазначив, що  Президент України та Кабінет Міністрів України мають окремі  конституційні повноваження у сфері зовнішньополітичної діяльності. При цьому лише Президент України як глава держави наділений повноваженнями здійснювати керівництво цієї діяльності. З огляду на це, з метою приведення зазначених  положень закону  у відповідність із нормами Конституції України Президент України  пропонує  в абзаці першому частині п'ятої статті 5 слова "Кабінет Міністрів України" виключити.

Виходячи із зазначеного, прошу комітет підтримати пропозиції Президента до Закону "Про дипломатичну службу".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Відповідно до голосувань, тобто ми маємо по кожній з пропозицій проголосувати, а тоді комітетом, а потім загалом. Ні, по кожній пропозиції маємо висловити свою думку, да.

Борис Іванович, у вас було питання. Прошу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Не питання. У мене виступ, да.

Перш за все я хотів би висловити вдячність і Андрію Івановичу, і Ірині Степанівні за представлення поправок Президента.

По-друге, у мене питання, на яке відповідь навряд чи хтось…

 

_______________. (Не чути)  

 

ТАРАСЮК Б.І. …питання, на яке навряд чи хтось дасть відповідь: чому не присутній тут пан Єлісєєв і будь-хто з Адміністрації Президента? Але це вже, так би мовити, ми не отримаємо відповідь сьогодні. Я хотів би сказати, що йдеться про важливу функцію парламентського контролю. Йдеться про те, або парламент дозволить витирати об себе ноги Президенту і не враховувати те, що ми живемо в умовах парламентсько-президентської республіки; або Президент знову нахилить парламент згідно зі своїми систематичними домаганнями підім'яти під себе всі гілки влади.

Я хочу нагадати, що було два етапи підготовки цього законопроекту. Перший етап завершився рік тому. І коли ми завершили підготовку цього законопроекту, і готові були його члени комітету вносити до Верховної Ради, виникла ідея від міністра закордонних справ передати це Президенту, щоб Президент вніс. Тоді ми погодилися на цю пропозицію, але ми не могли знати, що головна правка буде якраз полягати в тому, щоб позбавити комітет в проведенні консультацій.

До речі, до червня минулого року Міністерство закордонних справ не заперечувало проти збереження цього положення про консультації в Комітеті у закордонних справах. Що, до речі, існувало і було практикою у Верховній Раді, коли приходили на консультації і ніхто не заперечував.

Я хочу сказати, що в понеділок на Погоджувальній раді і вчора на засіданні Верховної Ради ми почули відверту брехню з боку голови президентської фракції Герасимова щодо того, що хтось зволікає з прийняттям Закону про дипслужбу. Так от, я заперечую ці звинувачення. Ці звинувачення слід адресувати Президенту і його адміністрації. Тому що саме через Президента і його адміністрацію цей закон ось уже рік розглядається, саме через Президента. 

Тому я хочу сказати, що комітет повинен виявити свою політичну волю і не підтримати пропозиції Президента, до чого я закликаю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

У кого є ще питання до Андрія Івановича?

Будь ласка, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. У мене є питання, зокрема, щодо пункту про спеціальні місії. У своєму поданні ви обґрунтовуєте, що спеціальні місії – це інструмент, яким ми майже не користувалися і може не будемо користуватися. Але через кому в законі йдеться про те, що так само можуть формуватись делегації на сесії статутних органів міжнародних організацій.

Наприклад, делегація туди ж, наприклад, в Раду Європи, де представником Ради Європи є саме міністр закордонних справ, відповідно міністерство… в Комітеті Міністрів, так, чи в інших органах статутних якихось міжнародних організацій. Відповідно саме міністр логічно б визначав місію, з якою він поїде. Але, оскільки міністерство відповідно до Конституції і інших законів не може затверджувати свою делегацію, то це робить Кабінет Міністрів відповідно до положення.

І тоді виникає, ви зараз обґрунтовуєте винятково питання спеціальних місій, що тоді робити з делегаціями? Тому що, якщо ви виключаєте Кабінет Міністрів як такий, то ви і унеможливлюєте формування, наприклад, делегацій на сесії статутних органів міжнародних організацій.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Якщо можна, дуже стисло по порядку. "Де представники Адміністрації Президента?" – задав питання Борис Іванович. Членом комітету є і тут присутній Представник Президента України у Верховній Раді, яка і представила позицію Президент України.

Де пан Єлісєєв? Пан Єлісєєв і пан Жовква зараз знаходяться на державному візиті наслідного князя Ліхтенштейну до України. Саме в ці хвилини триває офіційний обід.

 

ТАРАСЮК Б.І. Півтора роки вони там присутні?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Офіційний обід. Я за півтора роки не можу сказати.

 

ТАРАСЮК Б.І. Вони не з'являлись тут.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ну, чому? Жовква був неодноразово.

 

ТАРАСЮК Б.І. Аж два рази.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ну, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ну, Андрію Івановичу.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Да.

Друге питання. Друге…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …щось змінить, Борис Іванович?

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні, головне – присутність Зайця.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Ні. Я би сказав, що головне – це суть пропозицій Президента України. І тут немає жодної проблеми в цьому.

Що стосується, Борисе Івановичу, повноважень Верховної Ради. Повноваження Верховної Ради так само, до речі, як і повноваження Президента і повноваження Кабінету Міністрів, визначені Конституцією. Тому це питання не політичне в даному конкретному випадку, яке ми обговорюємо. Позиція Президента України ґрунтується на чотирьох різних висновках Конституційного Суду, які завжди мали однакову правову логіку.

Верховна Рада не може приймати рішень з кадрових питань щодо тих призначень, яких вона… до яких вона не має компетенції.

Що стосується попередньої практики, то вона була, але правової основи під собою вона не має. Те, що міністерство робило в 2017 році і продовжує робити в 18-му, і буде продовжувати безвідносно до результатів розгляду цього питання, всі глави дипломатичних представництв України після призначення їх відповідним указом будуть запрошуватися, якщо комітет цього буде бажати, на засідання для того, щоби їх заслухати перед закордонним відрядженням, отримати від них інформацію, дати можливі якісь доручення. Ця практика буде продовжена безвідносно до того, яке рішення Верховна Рада прийме стосовно пропозицій Президента України. Це буде зроблено.

Що стосується, Світлано Петрівно, спеціальних місій і делегацій. Спеціальні місії – тут проблеми ніякої немає. Делегації, є два типи делегацій. Одні, які утворюються для укладення міжнародних договорів, вони врегульовані Законом України про міжнародні договори, і там є і Президент України, і Кабінет Міністрів, і міністр закордонних справ, – тут проблеми немає. Що стосується делегацій на статутній, на засідання статутних органів міжнародних організацій – ОБСЄ, ООН, Рада Європи і так далі, – то це врегульовує… Президент України затверджує склади делегацій, якщо це делегація України, а Кабінет Міністрів затверджує склади цих делегацій, якщо це делегація уряду України. Ця практика є, повноваження Кабінету Міністрів щодо цього зафіксовані в Законі про Кабінет Міністрів. Нічого йому не заважало, не заважає і не буде заважати продовжувати видавати відповідні розпорядження, тому воно на практику не вплине.

Чому у нас виникла ця колізія? Ви пам'ятаєте, що початкова редакція ще на робочій групі стосувалася лише спеціальних місій. Одним з народних депутатів чи групою народних депутатів була внесена пропозиція щодо включення доповнення цього переліку Кабінетом Міністрів.

В результаті дискусії тоді розширили на делегації, оскільки де-факто Кабмін завжди затверджував і буде, і от вийшла така амальгама, яка тут, я визнаю, що не догледіли всі, хто брав участь у підготовці. Це треба було  розділити на два окремі положення:  спецмісії і делегації. Якби це стосувалось делегації, я переконаний, що Президент України би не мав  застережень до цієї норми, тому що немає для цього жодних підстав правових.

Дякую вам. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, у нас була з Президентом України розмова з цього приводу. Я висказувала неодноразово позицію комітету, позицію парламенту  стосовно  тих консультацій, який характер вони носять. Єдиний результат, який, от, я можу озвучити  зараз для комітету, опираючись на  статтю 106 Конституції, де чітко прописано повноваження  Президента і пункти, в яких рамках він повинен рухати і керуватися, що  він  має виключно керуватися пунктами його… чим він керується в яких напрямках діяльності, вони передбачені статтею 106. Президент сказав, що я готовий після  підписання цього закону, якщо парламент підтримає його пропозиції до Закону про дипслужбу, видати указ, в якому прописати процедуру, як має діяти міністр закордонних справ після того, як буде призначений Посол чи Надзвичайний  представник, після отримання  агреману, як він має пройти консультації  у комітеті Верховної Ради. Тобто Президент  готовий в рамках того, що будуть призначені дипломати зобов'язати міністра закордонних справ цих дипломатів направляти у Верховну Раду в наш комітет для  консультацій. Тобто така позиції  Президента я озвучую.

Дякую.

Ну і приєднуюсь до того, що сказав пан Заяць, інших аргументів якби немає.  Всі інші аргументи висказані Конституційним  Судом неодноразово з цього приводу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Степанівно.

В принципі, я думаю, що професіонал-посол, який розуміє важливість ефективності свого перебування  у закордонній  дипломатичній установі, він мав би бути зацікавлений без указу  Президента налагоджувати  співпрацю з парламентом, от. Але ми часто розуміємо, що не завжди професіонали перемагають на конкурсах представляти Україну. І тому, можливо, таке зобов'язання прийти в парламент для того, щоб особисто, не боятися, бо дуже часто з парламенту малюють теж різні картинки, що тут сидять невмотивовані будувати державу люди, і тому не відбувається якийсь діалог. І мені здається, що інституційно це була правильна практика, зважаючи на важливість парламентської дипломатії в зовнішньо політичній діяльності, яка закріплена  за Конституцією за Президентом, але це вибудова національної такої збірної команди, які взаємодіють, для того, щоб ефективніше потім відстоювати, представляти, лобіювати інтереси України. І останній досвід, коли в комітеті був посол України в Казахстані пан Кулеба, мені здається, коли тут був присутній голова групи дружби із Казахстаном, ті важливі питання від пам'ятника Шевченку до того, хто представляє діаспору в Казахстані, важливо було обговорити і дальше їх розвивати.

Тому, шановні колеги, якщо в когось є ще якісь запитання, якщо немає, тоді я пропоную переходити до голосування.

А ви готові виступити? Будь ласка, Віктор Іванович, звісно.

 

ВОВК В.І. Ну, чесно кажучи, я не планував сьогодні виступати, але хід обговорення якось мене до цього спонукав. От я хочу висловитися щодо однієї маніпуляції, як просто мене роздратувала, маніпуляція, яка тут прозвучала кілька разів, відносно рішень Конституційного Суду.

Хочу звернути вашу увагу, шановні колеги, що рішення, всі чотири  рішення  Конституційного Суду не мають жодного відношення, жодного відношення, наголошую на цьому, до того питання, яке ми обговорюємо, яке було включено. І я як співавтор цієї поправки не відмовляюся від неї, і я  продовжую її підтримувати, і наполягаю щодо цієї... такого формулювання, яке було включено в Закон "Про дипломатичну службу". Жодних рішень Конституційного Суду не існує. Тому що комітет не претендує, як і Верховна Рада, на кадрові рішення і на втручання в кадрове рішення МЗС і Президента щодо призначення послів. Формула консультацій з комітетом – це не є формула участі в кадровому, у прийнятті, так би мовити, кадрового рішення. І тому ті рішення Конституційного Суду, які ми маємо і на які посилались, вони нерелевантні до консультацій в комітетах, оскільки консультації – це є форма контрольної функції. І контрольна функція Верховної Ради дуже чітко зафіксована в Конституції, і контрольна функція комітетів зафіксована в Законі про комітети Верховної Ради. Подивіться Закон про комітети, там багато говориться про контрольну функцію. І саме комітети Верховної Ради є одним із інструментів контрольної функції, як і в депутата інструментом контрольної функції є депутатське звернення та депутатський запит, а в комітетів є своя роль і виконання цієї контрольної функції.

І тому формула консультацій, вона якраз і реалізує і конституційну, і законодавчу, так би мовити, передбачену і Конституцією, і Законом про комітети, можливість комітету і Верховної Ради реалізовувати свою контрольну функцію в частині і формування дипломатичної служби на рівні послів.

Ось насправді про що йде мова. Оскільки будь-яке рішення, те рішення, будь-який результат консультацій в комітеті не матиме з правової точки зору жодних наслідків. Це не є втручання в прийняття кадрового рішення. І МЗС, і Президент після здійснення консультацій в комітеті залишають за собою повне право приймати те кадрове рішення, яке вважають за потрібне. Закон не передбачає надання згоди. Тому давайте не пересмикувати і давайте не плутати грішне з праведним, давайте не плутати те надання згоди з консультацією, яка є виключно, ще раз наголошую, реалізацією контрольної функції.

Тому я особисто підтримую Бориса Івановича в його пропозиції не підтримувати пропозиції президента.

Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Я хотів би зробити декілька зауважень. Фактично в першому своєму представленні Андрій Іванович як представник Міністерства закордонних справ висловив думку про те, що Міністерство закордонних справ готове пожертвувати повноваженнями Комітету у закордонних справах в контексті проведення консультацій.

Дякую. Це вдячність, Андрій Іванович, Комітету у закордонних справах, який – не Президент, а Комітет у закордонних справах – добивався вже не один рік поспіль збільшення фінансування на діяльність зовнішньополітичного відомства. І за це ви повинні бути вдячні Комітету у закордонних справах, а не Президенту України. Тому здивували ви мене, значить, своїм… своєю готовністю пожертвувати повноваженнями комітету.

Ви також сказали про те, що буде продовжуватися практика запрошення послів для консультацій в комітеті. Ким буде продовжена ця практика запрошення? Хто буде запрошувати? Може Президент буде запрошувати сюди на комітет до нас чи Міністерство закордонних справ буде запрошувати до нас? Очевидно, комітет повинен бути приймати рішення і тут ви, очевидно, втручаєтеся в повноваження, виключні повноваження комітету.

Хотів би також зазначити, я повністю підтримую інтерпретацію повноважень Президента, як вони виписані в Конституції, що дав Віктор Іванович.

В статті 6 і загалом в Конституції міститься фраза, яка свідчить про те, що Президент не має інших повноважень, крім тих, що закріплені в цій Конституції. Цього і цієї фрази відносно Верховної Ради немає в Конституції. Виходячи з цієї логіки, можна сказати про те, що повноваження Верховної Ради визначаються законами, що не дозволяється по відношенню до Президента, хоча Президент дозволяє собі перевищення своїх повноважень в багатьох питаннях.

Тому я ще раз хочу закликати комітет не підтримувати пропозиції Президента і залишити функцію консультацій в Комітеті у закордонних справах.

Дякую. Да, повернути.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я хотіла коротко виступити. Я почула відповідь пана Андрія щодо пропозицій по спеціальних місіях. Але мені здається, тоді було б, ну, доречно, відповідно інших законів, які існують, написати, що в системі органів дипломатичної служби можуть утворюватися спеціальні місії, які, там, визначається статус завдання Президентом України, кома, а також делегацій на сесії статутних органів – і далі по тексту. Але ми натомість чомусь викидаємо Кабінет Міністрів, в принципі, з цієї статті, що, я вважаю, буде суперечити іншому закону, який існує, і на який ви самі погоджуєтеся. Тому я взагалі не бачу логіки в цій пропозиції, чесно кажучи, навіть що витікає з вашого пояснення, що воно є нелогічним.

Більше того, я от почитала щойно висновок науково-експертного управління нашого і воно так само стоїть на цих же позиціях, що це суперечлива пропозиція Президента України. Просто хотіла донести до відома своїх колег в комітеті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну, єдина ремарка. Я з приводу Віктора Івановича позиції стосовно того, що Верховна Рада здійснює і контрольну функцію також – повністю погоджуюся з вами, мови немає. Але з логіки, з якої виходив Президент України, крім тих всіх пунктів і якби аргументів, які ми озвучували, контрольна функція має полягати за діяльністю кого? За діяльністю суб'єктів яких? Чи за діяльністю органу, чи за діяльністю якоїсь дії там, чи за якимись заходами? В даному випадку чому Президент пропонує видати указ і направляти уже для консультацій призначених ним дипломатів, там, чи надзвичайних представників? Адже вже тоді буде розуміння, хто цей суб'єкт, в якій країні він буде здійснювати свою діяльності і уже тоді можна контролювати, наприклад, після консультацій, які дії він там збирається чи кроки робити, от тоді вступає в дію контроль. А до того, якщо це тільки кандидатура, а на прикладі Казахстану ми бачили, що три чи чотири рази відкладалася, прикладалася ця кандидатура – контролювали кого ми збираємося в цьому контексті? Тому і виникла така пропозиція Президента:  направляти уже після призначення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Мою позицію ви знаєте, тому я її повторювати не буду з поваги до часу, який є. Тим більше, я думаю, що кожен член комітету вже якесь рішення прийняв, заслухавши ті аргументи, які є, от. Я дійсно хочу подякувати всім, хто працював над цим законом. Сьогодні, коли ми розглядаємо ті пропозиції Президента, зокрема секретаріат проробив роботу, як я вже казала, знайшов в архіві протоколи засідання від 2010 року і від 2006-го, з якими Андрій Іванович може не погодитися, що ця… цей документ, підписаний тоді міністром і головою комітету про проведення консультацій в закритому режимі з рекомендаційним характером…

 

_______________. …міністром?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністром Тарасюком, от. Ви так мене…

 

ТАРАСЮК Б.І. Тому що послідовний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …тому. Так. Тому мені здається, що ми, коли проглядали і статтю 14, і статтю 49 щодо і контрольних функцій комітетів, і щодо актів, які приймаються комітетами, зокрема рекомендацій щодо контрольної діяльності комітетів, у предмет відання яких входить дипломатична служба, от. І дійсно ті рішення Конституційного Суду, коли секретаріат аналізував, вони жодного разу не стосувалися саме конкретно цієї процедури консультацій. Те теж треба визнати.

Я думаю, що просто зараз, коли ми будемо розглядати, і зараз в Комітеті з нацбезпеки є Закон про національну безпеку, проект закону на друге читання. Там теж є парламентський Комітет з контролю над… чи наглядом за спецслужбами. І тому я думаю, теж будуть посилання на ці висновки чи рішення Конституційного Суду.

Тому, колеги, можу сказати, що інституційно якщо ми дивимося в майбутнє попри ті критики, які звучать, що це буде політизація, що багато членів комітету зможуть використати інформацію співбесіди з кандидатами для якихось публічних там постів і так дальше.Все одно ми маємо доростати до цивілізованих інститутів влади, де в парламенті, якщо є процедура закритого засідання з доступом до ДСК і нерозголошенням, вона все одно має бути вибудована. І ця професійна дипломатична служба, про яку говорить Андрій Іванович, зокрема, зараз ті конкурси, які відбуваються, вже обрано 28 нових людей, які пройшли абсолютно за новою процедурою. Тому потрібно, щоб дійсно дипслужба оновлювалася фаховими кандидатами, а кандидати, які будуть рекомендувати представляти Україну, не боялися приходити в комітет і спілкуватися з колегами ще до призначення.

Тому давайте зараз, у нас оскільки дві пропозиції. Перша пропозиція, яка стосується саме про консультації в комітеті Президента, от. І друга, яка стосується місій. Тобто ми будемо зараз голосувати по двом пропозиціям і тоді відповідно буде рішення комітету.

Тому ставлю на голосування зараз першу пропозицію. Хто… Ми маємо проголосувати, хто підтримує, правильно, пропозицію? Чи як?

 

_______________. Да. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує пропозицію Президента щодо відхилення проведення консультацій…

 

_______________. Спочатку по Кабміну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Кабміну. Добре. Правильно. давайте першу…

 

ГУЗЬ І.В.ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Да. Треба… Давайте… Правильно, тоді ставимо…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ну, то таке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?

 

_______________.  Як ми будемо голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Перша була подана по…

 

_______________. По дипслужбі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По дипслужбі, по консультаціям. Ну?

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, перша пропозиція Президента… Ні, це роздруковано не те, але…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В пропозиціях Президента, ну, не збивайте, якраз і є консультації першими. Тому я ставлю так як є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. (Не чути) …хто за пропозицію Президента…

 

ВОВК В.І Абзац 2 частини третьої статті 14 виключити.

 

_______________. (Не чути)  

 

ТАРАСЮК Б.І. Про Кабмін перша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні! В… Дивіться, Борис Іванович, в роздрукованій тут, не звертайте увагу. В пропозиціях Президента, які я, там, пам'ятаю, перше – це консультації.

 

_______________. Ось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось вони…

 

_______________. Це стаття 14…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 14, так.

 

_______________. …стосовно консультацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, правильно. Президент пропонує виключити…

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона відповідно до логіки, яка була в цьому. Але… До нумерації статей. А Президент в своїх пропозиціях пріоритетним не по нумерації, а по важливості для нього. Тому зараз ми фактично: хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента виключити абзац другий частини третьої статті 14?

 

_______________. Щодо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо консультацій, проведення консультацій в комітеті Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання дипломатичної служби, для внесення міністром закордонних справ України подання Президентові України про призначення Надзвичайного і Повноваженого Посла України, Надзвичайного і Повноваженого посла України з...

 

_______________. І далі по тексту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І далі по тексту. От...

 

_______________ .(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій.

Я дуже рада вас бачити сьогодні і за підтримку в озвученні пропозицій. Отож, хто за те, щоб підтримати пропозицію Президента, яку я щойно зачитала? Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Раз, два, три. Три.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб відхилити пропозицію.... Ой, хто – проти? Хто – проти?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Раз, два, три, чотири.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто утримався? Один утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Чотири…

 

_______________. Не підтримана пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримана. В цій частині, так.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер друга пропозиція, повертаємося до другої. Хто за те, щоб підтримати Президента, пропозицію, а саме: в абзаці першому частини п'ять слова "Кабінетом Міністрів" виключити? Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію Президента?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Раз, два, три.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Раз, два, три, чотири, п'ять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто... П'ять.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Минулого разу було 5.

 

_______________. Не бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як минулого разу було 5?

 

_______________. Тоже 5.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  П'ять, 5. Я не побачила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так значить, 5 – в попередньому, 5, 3 і 1, ну, дійсно. І ви? Утримались. Значить...

Не підтримано. Не підтримано. Так, колеги, так, рішення по цьому питанню є.

Переходимо наступного питання. Хоча, розуміючи ситуацію, завтра, якщо його завтра будуть виносити в сесійний зал, наш цей Закон "Про дипломатичну службу", питання 300 голосів або 226-и для того, щоб дипломати могли отримати закон – це одне з тих важливих якихось речей до завтрашнього порядку денного. По процедурі буде завтра ставитись, Людмила Олександрівна, спочатку пропозиції комітету?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, спочатку буде доповідь представника від Президента, потім буде доповідь співдоповідача від комітету. І потім по порядку голосуються пропозиції.

Якщо пропозиції голосуються і набирають 226 ……. Якщо у нас пропозиція не набирає 226…  (не чути)  … У випадку, якщо жодне з рішень не набирає певну кількість, ну, необхідну кількість голосів, Голова Верховної Ради може повернути закон на доопрацювання в комітет. Або він буде вважатись…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція Президента, 226. Але їх дві, на дві пропозиції 226.

 

_______________. На кожну…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Загалом 300, так. І якщо не буде 300, то тоді Голова Верховної Ради може поставити рішення повернення…

 

_______________. Ставити на голосування.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. На голосування, поставити в залі на голосуванні.

 

_______________. Якщо провалюється все?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Значить, закон вважаться відхилений. Якщо Голова Верховної Ради не поставить на голосування про повернення в комітет, закон теж буде вважатись відхиленим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, ситуація зрозуміла. Я думаю, що причина одна – теж відсутність якихось нормальних консультацій і діалогу зі сторони президентської адміністрації. Я думаю, що, можливо, не рятівною була би присутність тут заступника чи радника Президента, чи міністра особисто і так далі. Але з 5 квітня – моменту, коли закон парламент ухвали і потім Президент наклав вето, я думаю, за два місяці, сьогодні 6 червня, можна було знайти час для того, щоб провести консультації або принаймні запросити робочу групу перед тим, як накладати вето, для якихось консультацій. Тим більше, що парламент всі роки демонструє конструктивну позицію, особливо Комітет у закордонних справах, в зовнішній політиці, від Мінських угод, імплементації до всіх звернень, які стосуються політичних в'язнів і так далі. Тому будемо дивитись, як завтра буде розглядатися ситуація.

Оскільки у нас зараз є, якщо ви не заперечуєте, Оксана Юринець, можливо, ми питання четверте дуже коротко розглянемо. От. І тоді перейдемо до наступних питань щодо листів поїздки на футбольний матч і решта коротко, якщо ви не заперечуєте, по В'єтнаму.

Там по В'єтнаму одна з пропозицій була розглянута в закритому режимі, колеги, це питання. Проголосуємо за закритий режим? Хто за те, щоб в закритому режимі розглянути коротко це питання?

Дякую.

Хто не має доступу, будь ласка, зараз… Дуже добре, що є якраз держсекретар. Деякі документи, які прийшли ДСК, вони були оголошені, ви мали можливість ознайомитися. Ви ж повернетесь?

 

ЛАРІН С.М. (Не чути) …у вас забрали доступ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас забрали доступ? Пане Сергію, ви ще повернетесь?

 

ЛАРІН С.М. У мене забрали доступ…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як забрали…

 

ЛАРІН С.М. Пожартувати…

 

(Розгляд питання у закритому режимі)

 

 

ЛУЦЕНКО І.С. Є 29 мільйонів, ми використали 4900, тобто 16,8 відсотка, в нас залишилось 24 мільйони приблизно. В місяць, якщо так розпреділити, приблизно, починаючи з червня, по 350 тисяч можна використовувати. Я до чого?

Шановні колеги, я думаю, що нам треба переглянути своє рішення і збільшити кількість можливостей комітету від того, що ми запланували, для того, щоб ми могли зараз використати більше коштів на комітет. Це моя така чуйка і пропозиція як би.

 

_______________. Не 350, а три з половиною мільйони.

 

_______________. Три з половиною мільйони.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Пардон, три з половиною мільйони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Степанівна, взагалі за те, що ви це проаналізували. Насправді, коли дивишся…

 

ЛУЦЕНКО І.С. …мені дуже приємно, що бухгалтерія нарешті використала нашу таблицю, розроблену для них, бо в них такої не було. І от зараз вони так – раз, і зробили по депутатах. А до того отака пачка була наказів про відрядження, і треба було кожного вносити. Отакі елементарні речі, просто щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Коли дивишся на ці витрати, і дивишся, голова комітету, здавалося б, мала б найбільше наїздити, по видаткам. І просто потім, коли в Канаду, коли було там десять цей…

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це висновки, це…

 

_______________. …висновки ті, про які ми так… Інформація… (Не чути)

 

_______________. Дуже скромна голова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я от просто, уявляєш, у порівнянні з тими, хто на 200 тисяч наїздив, на 300, причому скільки візитів і так далі. А потім же ж у нас є ті, які приходять і кажуть, що десять людей треба в Канаду відправити і так дальше.

Колеги, дивіться, у нас зараз є, тобто це фактично говорить, що ми можемо збільшити або…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Збільшити… Людмила Олександрівна, а де від… Комітет євроінтеграції, листи від Парубія були, що він хоче…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так оце тому, я зараз дивлюся, от в нас є зараз декілька країн, які… От, наприклад, після заяви Італії, я вважаю, що треба просто набирати Перелигіна і їхати в Італію, просто.

 

АР’ЄВ В.І. Я набирав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Набирав? І що?

 

АР’ЄВ В.І. На початок жовтня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який початок жовтня?

 

АР’ЄВ В.І. Перше. Зараз у них ще не сформовані комітети в їхньому парламенті. Уряд… Коли вони все вже сформують свої органи, почнеться сезон відпусток. Коли вони вийдуть із сезону відпусток, тоді уже можна з ними про щось говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в них зараз відпустка?

 

АР’ЄВ В.І. У них зараз формування органів парламенту новообраного, вони нарешті домовилися……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться, тому в нас є на сьогодні в порядку денному ще розглянути, ну, про пріоритети, виклики сьогодення.

Далі. Є лист посольства України щодо товариського футбольного матчу між депутатами ВР та Бундестагом. Є візит групи в Македонію. Є наші ті поїздки, які ми були і те, що нам треба щось планувати, якісь додаткові поїздки, оскільки ми бачимо, що бюджет, як нам говорила бухгалтерія, що ми витратили половину, зараз, виявляється, ми витратили лише менше 20 відсотків.

 

ГУЗЬ І.В. Як тут приймається рішення? Хто… Яка наша функція?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Орієнтовний план.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це там, де зафіксовано 100 відсотків.

 

ГУЗЬ І.В. А ми можемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парламентські асамблеї, сесії всі, ОБСЄ, НАТО…

 

ГУЗЬ І.В. Ми можемо своїм рішенням оці 24 мільйона якби, ну…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Всі – ні…

 

ГУЗЬ І.В. А скільки можемо?

 

ЛУЦЕНКО І.С. … немає жодного положення, розробленого у Верховній Раді, про порядок використання коштів.

Якщо ви пам'ятаєте, колеги, я тоді, виходячи з приблизно розкладки коштів і як ми їх використовуємо, пропонувала, наприклад, за нами від 15 до 20 відсотків коштів закріпити за комітетом, що це його пріоритетне право. І говорити з Головою Верховної Ради, щоб зробити таке положення. Це має регламентний комітет, в першу чергу, долучитися. Ми не можемо вплинути, там, на повну цифру, але ми принаймні можемо з тієї цифри, яка вийшла в бюджеті – 29 мільйонів, претендувати чітко, там, на якусь. А для цього потрібно розробити положення всередині Верховної Ради, якого немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Степанівна, ми повинні ще зараз розуміти, що Комітет з питань євроінтеграції направив лист… Вони нам мали ці листи передати, поки що не передали щодо того, що вони теж хочуть, претендують на розподіл коштів ….… відрядження, от. І будуть домагатися, щоб вони впливали на ті поїздки …………. Коли я їм казала, що давайте…… спільна стратегія парламентської дипломатії, то відповідно до того пріоритети ми готові як комітет голосувати і підтримувати. Нам цей лист передадуть, тоді ми будемо думати як на нього відповідати і все решта. Просто зараз в нас є ряд, отут є підготовлені ті поїздки, які були…

 

ТАРАСЮК Б.І. Зачекайте, ви мені слово дали чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Борис Іванович, прошу. Перепрошую.

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, перше. Я хотів би висловити глибоку вдячність Ірині Степанівні за цю роботу. Це дуже корисна і дуже потрібна робота.

Друге. Я хочу запропонувати, щоб наш секретаріат, можливо, разом з бухгалтерією прорахували решту орієнтовного плану у скільки це обійдеться, щоб ми знали скільки у нас запланованих заходів, скільки на них піде коштів і оперували вже даними, виходячи з залишку і, можливо, міняючи на ходу наші рекомендації. Можливо, треба поміняти, як радить Ірина Степанівна, той мінімум, який ми прийняли. Я думаю, що можна його збільшити, але в будь-якому разі комітет повинен приймати рішення на ad hock основі кожного разу, визначаючи важливість тієї чи іншої поїздки делегації, і базуючись на тих залишках, які на даний момент є. Тобто у нас повинна бути онлайн картина того, що у нас залишилось мінус ті, які заплановані. Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Тобто, що пропонує Борис Іванович. Він каже, що за собою закріпити, наприклад, 8 поїздок, назвавши їх там, умовно, Іспанія, Італія, Великобританія, Японія і так далі, а виходячи із потреби міняти, наприклад, Японію там на США, там те – на Канаду, але вже закріпившись в рамках тих, наприклад, не 4-х, а 8 поїздок. Правильно?

 

ТАРАСЮК Б.І.  На цей рік.

 

ЛУЦЕНКО І.С. На цей рік, на цей рік, на цей рік.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Тоді треба внести...

 

ЛУЦЕНКО І.С. Навіть на цей рік.

 

ТАРАСЮК Б.І. Про системні речі. Ірина Степанівна внесла пропозицію про те, щоби ми можливо переглянули ті ліміти, які ми самі встановили, а, можливо, давайте приймемо рішення, що переглянути положення, яке передбачає направлення делегацій і в цьому положенні передбачити фразу про те, що в разі, значить, політичної необхідності і наявності коштів комітет може прийняти рішення поза орієнтовним планом, щоб ми самі себе не заганяли, значить, в якусь, в...

 

ЛУЦЕНКО І.С. Рамку.

 

ТАРАСЮК Б.І. Да, в рамку, яку ми не можемо перейти. Тобто положення, треба змінити положення.

 

_______________. (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яке положення?

 

_______________. Ми ж голосуємо про проект кожен рік.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так, ми ж самі.

 

_______________. .....  кожен рік положення .... орієнтовний план...

 

_______________. Ні-ні, положення...

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ні, йдеться про інше.

 

ЛУЦЕНКО І.С. ... орієнтовний план, ми говоримо про зміну положення.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. А Положення про міжнародні відрядження?

 

ТАРАСЮК Б.І. Так.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Затверджує його Голова Верховна Рада своїм розпорядженням.

 

ТАРАСЮК Б.І. Хіба там записано: обмеження 4?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Там є обмеження 4 особи, 4 особи. А  обмеження в 5 візитів...

 

_______________. Я поясню, хвилину... (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Хотіла уточнити скільки в Нідерланди їде людей?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це хто займається?

 

_______________. ... Ар'єв і Єленський.

 

ЗАЛІЩУК С.П. А Кацер-Бучковська?

 

_______________. Вона відмовилась.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Власне, колеги, мені… я говорила з посольством і вони  кажуть,  що вони дуже просять, щоб приїхали чотири людини, тому що нідерландці дуже серйозно підійшли до візиту, організують все на найвищому рівні і кажуть, що така можливість представиться через наступний, там, рік ще такої ж умови. Це перше.

Друге. На фоні МН17, останніх розслідувань і заяв у нас теж  є можливість знову ж таки Північний потік-2   піднімати і так далі.  Я думаю, може  попрацювати з депутатами і зараз  терміново просити когось  ну, я не знаю, з нашого комітету, з  групи дружби,  з енергетичного комітету, давайте  в Європейського комітету попитаємо, в енергетичному комітеті  попитаємо. Звичайно, давайте в Олі  запитаємо. Давайте просто  попрацюємо, щоб  у нас посилилась команда по  цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідаю. Борисе Івановичу, оскільки  розпорядженням голови наш комітет був одним із співвиконавцем, організатором і реально секретаріат разом  із Танею  Подольською і решта  працюють весь цей час  додатково на підготовку цього заходу, який відбудеться – Міжпарламентська асамблея Україна-Грузія-Молдова – те, про що ми голосували  за її створення і програму… Ви  надсилали програму всім? Чи вона вже є фіналізована? Є. Оскільки постійно хтось відмовляється, хтось  поповнюється і так далі.  Тому  п'ятниця, хто висловить бажання будуть сесії,  субота, так само…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Субота…

 

_______________. Субота цілий день.

 

ТАРАСЮК Б.І.  А програму направляли?

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться… дивіться…

Колеги, я просто зразу хочу сказати, це  підготовка  цієї конференції міжнародної по створенню заснування Міжпарламентської асамблеї Україна-Грузія-Молдова, ну, нам важливо інституціоналізувати, щоб і Україна, і Грузія, і Молдова гучніше виступали в перемовинах із Брюсселем щодо    членства в ЄС, із НАТО щодо теж перспектив членства. Плюс питання деокупації території, дезінформації, тобто є спільні якісь речі. Це дуже добре, що цю ініціативу спікер розпочав і вона якось подальше  рухається.

Але коли ми почали її організовувати, секретаріат запрошував, зокрема, я хочу  подякувати Світлані Петрівні на одне  з засідань я відразу…

(Запис закінчено)