30 березня 2015, 11:52

СТЕНОГРАМА ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ 14.01.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 14 січня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рада всіх бачити на першому засіданні в новому році. Хочеться побажати кожному з вас і членам родини здоров'я, а Україні найголовніше – це миру.

Зважаючи на те, що ми трішки з запізненням починаємо наше засідання, я дуже перепрошую. Попередня зустріч по формуванню, обранню керівника і керівництва делегації ПАРЄ трішки затримала нашу з вами сьогоднішню зустріч.

Пропоную зразу проглянути порядок денний сьогоднішнього нашого засідання. Він у вас є перед очима. Хто за те, щоб проголосувати за цей порядок денний, з єдиною пропозицією: другий пункт поставити першим, зважаючи на те, що Андрій Володимирович Парубій має важливі справи, йому потрібно було би зараз виступити, а потім уже ми продовжимо в тому порядку, який є? Якщо, колеги, не заперечуєте, то ставлю на голосування порядок денний, де тільки буде першим пунктом: "Проект Постанови про звернення Верховної Ради до Конгресу Сполучених Штатів Америки". 

Хто за цей порядок денний? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. У вас так просто рука схилена, що я не можу зрозуміти…

Колеги, добре. Тоді відразу надаємо слово Андрію Володимировичу для презентації проекту постанови.

 

ПАРУБІЙ А.В. Ще раз доброго дня! Дякую, що перенесли питання на перше. Воно, питання про проект Постанови про звернення Верховної Ради до Конгресу Сполучених Штатів Америки, - це ніби є просто проект і тільки звернення, але насправді це є глибоке і важливе питання, яке стоїть на порядку денному взаємовідносин між Україною і Сполученими Штатами Америки.

Насправді питання про статус особливого союзника Сполучених Штатів Америки стояло і стоїть віддавна в нашому порядку денному: буквально від перших днів, коли почала діяти нова влада. І воно зумовлено тим, що є усвідомлення, що питання вступу до НАТО, з однієї сторони, є процес більш довготривалий. З іншої сторони, ми бачимо, наскільки сьогодні інтенсивно серед європейських країн поширюється скепсис стосовно можливого членства України в Північноатлантичному союзі.

Також ви знаєте, що з того приводу було вже рішення Конгресу, де власне цей пункт, який стосується спеціального особливого статусу, він був вилучений напередодні голосування. Але по інформації, якою я володію, напевне володіють і члени комітету, дане питання буде знов активізоване і в кінці лютого-на початку березня республіканська більшість готує знову ж це питання до голосування.

І одне з ключових проблем, які виникають в наших взаємовідносинах, нам часто іноземні  партнери говорять про те, що ми не раз більше від вас дбаємо про ваше реноме, а не маємо відповідного звернення до наших іноземних партнерів. І в даному випадку власне робиться спроба показати знак – знак для Конгресу, що український парламент, що українська Верховна Рада власне прагне і має на меті здобуття такого статусу. Оскільки він нам дасть розширену можливість більш прямих тісних взаємовідносин з Сполученими Штатами Америки, у тому числі і в оборонній безпековій сфері.

Є певна проблема, що дане звернення застаріло, оскільки воно було підготовлено ще до рішення конгресу, про яке я згадував. І коли йдеться про військову допомогу, то, власне, вона вже була передбачена рішенням  конгресу. Тому у мене є… я знаю, що є аргументи Міністерства закордонних справ, я, на жаль, про них тільки сьогодні дізнався. Ми могли би з міністром провести дискусію до того, на жаль, але я  все-таки буду закликати комітет підтримати дане звернення з поправками, які можуть бути внесені, власне, від комітету.

Поправки, власне, вилучити з застарілої частини. Це в другому абзаці. Народні депутати України  звертаються до вас з проханням про надання Україні – вилучити – повноцінної військової допомоги, у тому числі оборонними летальними видами озброєння. А лишити тільки: статусу особливого союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО.

І так само в останньому абзаці ідентично народні депутати Верховної Ради України просять вас якнайшвидше ухвалити закон "Щодо надання Україні, - вилучити "військової допомоги", а записати, - статусу особливого союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО".

Тобто ці дві правки, які власне комітет може внести і під час представлення законопроекту їх озвучити, внісши їх ми власне вилучаємо ті положення, які є застарілі. І будемо мати завершений документ, який буде важливим сигналом для наших партнерів в Конгресі Сполучених Штатів Америки. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Володимировичу. Я хотіла б відразу передати, у нас тут є довідка і позиція Міністерства закордонних справ.

 

ПАРУБІЙ А.В. Я теж побачив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Прохання, Вадим Володимирович, якщо можна, вашу позицію.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Дякую. Шановні народні обранці! Ми дійсно встигли тільки на одну хвилину переговорити з більшості питань. Насправді ми дякуємо, що ви запитуєте нашу точку зору і думку з цього приводу. І за великим рахунком, ви маєте право, очевидно, звертатись до законодавчого органу Сполучених Штатів, до ваших партнерів із запитом, так, як ви вважаєте за необхідне.

Я єдине хотів нагадати, що в кінці-кінців, згідно з американським законом Президент Сполучених Штатів 30 днів після отримання рекомендацій Конгресу і Сенату спільних має підписати або не підписати. Тобто роль Президента США велика.

Саме тому ми як МЗС вимушені звертати увагу на рекомендації Адміністрації. Рекомендації Адміністрації складаються серед тих частин, які ви бачите. Зокрема одна з аргументацій про те, що цей закон визначає спеціальний статус для країн, які умовно ніколи не стануть для американців союзником в контексті НАТО.

Ви знаєте, що американці називають союзниками, якщо вони широко не називають країни, мають на увазі членів НАТО. І якщо ви подивитесь на перелік, в цьому переліку ті країни, які або територіально не можуть бути членами Північноатлантичного Альянсу, або є обмеження, які не дають їм ніколи стати союзником, крім як цей конкретний варіант.

З історії цього питання я вам хочу сказати, що в 2008 році, коли ми не отримали запрошення до ПДЧ в Бухаресті, нами була зроблена така сама спроба. Ми звернулись до Сполучених Штатів з тією самою пропозицією. Ми отримали відмову. Було сказано, що в більшості країн укладається окрема двостороння угода, звичайно, це угода про безпеку. І такі угоди є з Філіппінами, з Японією. Ви знаєте, історично вони по-різному формувались.

Замість цього ми отримали статус, спеціальний статус і спеціальну координаційну комісію, яка за ідеєю мала б цими питаннями займатись. Це не одне і те саме. Я вас розумію. Це далеко не статус союзника. Значить, крім… ви знаєте предісторію питань, я не буду на цьому зупинятися, наша позиція на сьогодні виглядає таким чином. На сьогоднішній день у нас є необхідні інструменти для того, щоб отримати допомогу військову, у нас є підтримка адміністрації, яка просить нас не ставити палки в колеса їм в їх роботі.

Разом з тим, я маю визнати, ви праві, що іноді ми дійсно (виглядає зовні), що ми турбуємося  менше про нашу безпеку ніж наші партнери. Але, повірте мені, що часто це є просто результатом публічності того, тієї роботи, яка ведеться в кулуарах з тими самими адміністраціями, які кажуть про те, що якщо ви хочете досягти того і того, будь ласка, залиште нам простір для маневру. Одним із таких питань залишення простору до маневрів і були питання зняття Президентом цієї заявки під час його візиту до Сполучених Штатів. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна. Так, прошу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Я. власне, хотів би уточнити важливий момент. Коли міністерство, справді, говорить про те, що статус особливого союзника Сполучених Штатів Америки, як правило, дається тим державам як Австралія, Філіппіни, які не будуть членами НАТО, це ні в якій мірі юридично не перешкоджає. Це просто, як правило. Тобто хочу наголосити, що статус особливого союзника не суперечить участі в НАТО. Немає жодних юридичних моментів, які би тому суперечили.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Я не кажу. Я кажу про те, що це спеціально придуманий американцями механізм як отримати, скажімо так, як отримати союзника, на які не всі інші союзники погоджуються. Це правда. Але в більшості випадків, якщо ви подивитесь, наприклад, Австралія, Нова Зеландія тут знаходяться, якщо ви пам'ятаєте по історії, американці зробили спробу створити південне НАТО під назвою ANZUS, які входили Австралія, New Zealand і United States. Цей блок розпався через позицію Нової Зеландії, але була така сама спроба створити південне НАТО. То тут дійсно не передбачає, але якщо подивитись географічно…

 

ПАРУБІЙ А.В. Не суперечить.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Не суперечить теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Володимире.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, ну, ви розумієте, в принципі, можна в посудну лавку зайти за покупками, а можна слоном. В даному разі ми робимо те чого американці надзвичайно не люблять. Вони, якщо просто з урядом Сполучених Штатів Америки працювати треба не так. Ми ставимо їх не в зручне становище і це потім може бути проблемою для нас. Тому, по-перше, з дефініціями цими на держав... на парламентському рівні ми просто не маємо права виходити і ми повинні ці речі залишити суто для Міністерства закордонних справ і Президента для цих переговорів, винятково. Тому я вважаю, що комусь дуже хочеться попіаритися на цих речах, але надзвичайно негативні наслідки будуть потім, після цього, вибачте, після ухвалення цієї постанови.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Ну, перш за все, я вважаю абсолютно обґрунтованою ідею прийняття цього звернення. Я не готовий повністю, так би мовити, дати характеристику цьому тексту, але з ідеєю цього звернення я згоден і підтримую.

 

_______________. (Не чути).

 

ТАРАСЮК Б.І. Друге, я хочу сказати, що фактично, будучи учасником зустрічей на високому, не найвищому, а на високому рівні із Сполученими Штатами Америки, я для себе зробив наступний висновок. Він полягає в тому, що, з одного боку, Сполучені Штати Америки, особливо це стосується  виконавчої гілки влади – не законодавців, а виконавчої гілки влади,  вони говорять про те, що: як ви можете домагатися статусу основного союзника Сполучених Штатів поза НАТО, якщо ви тим самим перекриваєте собі шляхи до майбутнього членства НАТО? Що є логічним. Але також ті ж самі представники починають дратуватися, коли вони чують від нас питання про можливість членства України в НАТО. Тобто нам відмовляють від теоретичного і тимчасового статусу особливого партнера, союзника Сполучених Штатів, відмовляють на формальних підставах і нам фактично відмовляють в ідеї ставити питання про майбутнє членство Україн, до 2010 року Сполучені Штати Америки були одним із основних союзників НАТО, які підтримували  Україну в її курсі на членство в НАТО. В 2010 році ми самі завалили цей курс.

Тому вважаю, що ті аргументи, які наводяться, що це перекриє нам шлях до НАТО, не витримують критики, тому що Сполучені Штати не готові ні на те, ні на те сьогодні. А звернення до законодавців переконає тих наших прихильників серед конгресменів Сполучених Штатів Америки, які підтримують Україну в її боротьбі проти Росії, які прагнуть змусити адміністрацію Сполучених Штатів Америки погодитися на те, щоб поставляти летальні озброєння в Україну.

Тому я вважаю, що цим зверненням ми фактично переконаємо тих, хто вагається в американському конгресі, що Верховна Рада України, українські законодавці хочуть того, за що вони вже декілька місяців борються. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович. Я думаю, що, з однієї сторони, я погоджуюся, що потрібно продовжувати оцю кампанію, скажімо, досягнень, які були завдяки проголосованому акту в кінці грудня. І ми маємо з української сторони як парламентарі теж показувати якісь знаки, що ми хочемо і надалі посилювати, поглиблювати співпрацю. Але, думаю, що тут теж, реагуючи на те, що сказав Володимир, що потрібно знайти такий формат, який якраз іще більше посилить налаштованість американських конгресменів, сенаторів підтримувати нас, тому що цей перший, там, успіх, чи як сказати, що був в кінці грудня, його треба нарощувати, тому що надання фінансової допомоги на військові питання – це лише перший крок, але далі треба робити зі сторони українського парламенту.

Володю!

 

АР'ЄВ В.І. Я прошу, абсолютно неприйнятним є другий абзац. І три останні абзаци… (Загальна дискусія)

 Да, да, про надання Україні повноцінної військової допомоги та … (Шум у залі)

 І останні… Я прошу дослухати. І останні три абзаци – їх треба повністю все це переписати. Конкретизація лише зашкодить, я кажу, це треба просто знати, як працювати тут. Конкретизація така лише зашкодить. Ми маємо, скажімо так, натякнути, а вони самі люблять дуже, щоб їм натякали, щоб вони самі приймали рішення. Просто треба правильно натякнути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, дивись, Володимире, якраз пан Андрій говорив перед тим, що в тексті зазначено те, що коли подавався проект постанови, тоді ще якраз відбувалася компанія лобіювання, щоб за цей проголосований акт… останній абзац. Тому всі погодилися, щоб  останній абзац переписати так само, як і в другий абзац  внести  редакційні правки.

 

ПАРУБІЙ А.В. Я вже вніс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви озвучили їх. Просто на самому початку презентації пан  Андрій якраз озвучив правки, які треба внести.

Колеги, в кого будуть ще…

 

ПРИСТАЙКО В.В. А які правки, можна уточнити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз, якщо…

 

ПАРУБІЙ А.В. Отже, Володя, йдеться про вилучення  слів, де йдеться про військову допомогу. В другому абзаці просто викинути від слів "повноцінної військової допомоги" аж до кінця лапок, просто вилучити в другому абзаці.

 

_______________. (Не чути)

 

ПАРУБІЙ А.В. Так, тільки  статус. (Шум у залі)  Ну, лишити  статус особливого  союзника. 

Добре. Третій абзац зачитую. "Народні депутати… Другий, перепрошую. "Народні депутати України  звертаються  до вас з проханням про надання Україні статусу  особливого союзника Сполучених  Штатів  Америки поза НАТО"

Останній абзац.  "Народні депутати Верховної Ради України  просять вас якнайшвидше ухвалити закони щодо надання Україні статусу  особливого союзника Сполучених  Штаті Америки  поза НАТО". Вилучення всієї конкретики і того, що вже було прийнято.

Знаєте, користуючись все-таки останнім словом, бо тут   чомусь дуже різко Володя про  піар, про інше почав говорити. Ну теж, лексика не   дуже правильна в розмові. Бо хочу сказати, що  цей… я договорю, що цей закон  готувався теж  не від власної просто ініціативи, а після певних консультацій.  Я хочу вам  сказати те, що ви  знаєте самі дуже добре, відбуваються  дуже непрості процеси зараз  в Сполучених Штатах Америки по відношенню до України. І ми знаємо, де зависали всі документи по підтримці, які стосувалися України.  На жаль, вони справді зависали у Білому домі, можна це говорити тут відверто. І ми розуміємо тут і  позицію і Президента, і уряду, який намагається, власне,  витримувати цю лінію взаємовідносин.  Але ми знаємо також, наскільки змінився розклад у законодавчому органі. І для тих людей, щоб вони мали підстави виходити і займати активну позицію, а вони зараз мають достатньо голосів, щоб, наголошую,  в кінці лютого – на початку березня (вони просто не встигали тоді цю поправку провести)  ввести це – їм потрібен знак від нас. Ті, хто має неформальні відносини з багатьма конгресменами Сполучених Штатів Америки, ви знаєте наскільки вони просять від нас давати знаки для підтримки їхньої позиції. Тому я просто хотів би, щоб ми вилучили позицію про піар і про все інше. В даному випадку є позиція Президента,  є позиція законодавчого органу, який звертається і дає грунт для більш активної позиції нашим справжнім друзям, які готують даний законопроект в найближчий період проголосувати в конгресі. Дякую вам.

 

ТАРАСЮК Б.І. До пана Андрія. Скажіть, будь ласка, а чому ви пропонуєте вилучити  формулювання, що стосується військової допомоги?

 

ПАРУБІЙ А. В. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Це як реакція на ваші пояснення. Я хочу зауважити наступне. Що те, що прийнятий Закон про підтримку  свободи в Україні із положеннями… включно з положеннями щодо надання військової допомоги, абсолютно не означає, що адміністрація Президента Сполучених Штатів буде виконувати це положення. Більше того, мені відомо про те, що в американському конгресі  очікують, що Президент може накласти вето на цей закон. І зокрема на питання, що стосується надання військової допомоги. потім… У мене вчора  була зустріч… А?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ТАРАСЮК Б.І. Ні, ні. У мене вчора була зустріч з експертами Сполучених Штатів Америки. Вони говорять про що? Вони говорять про те, що згідно з підписаним законом Адміністрація повинна  надати перелік заходів, які вона буде здійснювати. І  в тому переліку заходів може опинитися пустота. І це може змусити конгресменів піти на подолання вето Президента. Тому що це фактично Президент нівелює прийнятий закон. Тому я до чого? Я до того, що згадка про надання військової допомоги не була би зайвою в контексті цього звернення до конгресменів, тому що це надало би їм додаткові аргументи в їхньому протистоянні з адміністрації, яка буде фактично вимивати все, що було прийнято в цьому акті. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Ви ж з досвіду парламентської роботи розумієте, що важливо знайти механізм між професійністю і тим, щоб зал прийняв. Ключовим завданням є – це все-таки посилання про статус особливого союзника. Кажу, в нашому залі, щоб зал наш прийняв, у Верховній Раді України. Якщо ми відчуваємо, бо є застереження Міністерства закордонних справ, відчуваємо, що можемо лишити, наприклад в другому абзаці, про військове озброєння, я як співавтор не буду ані на йоту заперечувати. Просто в даному випадку я намагаюся внести ці правки, для того щоб в залі ми змогли отримати підтримку всіх фракцій і проголосувати в залі Верховної Ради.

 

ТАРАСЮК Б.І. З усією повагою до Міністерства закордонних справ, в якому я пропрацював не один десяток років, я хочу нагадати, що Міністерство закордонних справ складається з людей, і все залежить від того, які люди працюють в даний момент в цьому міністерстві. Ми знаємо Міністерство закордонних справ періоду 2010-2014 років. І ми знаємо, що і яку продукцію видавало Міністерство закордонних справ.

Знову ж таки, з усією повагою ставлячись до працівників Міністерства закордонних справ і до пана заступника міністра, я хочу сказати, що ми не повинні діяти так, як ніби ми є виконавча влада. Виконавча влада повинна зважувати на всі за і проти, розуміти, де можна, так би мовити, пройти, де межа можливого, а де межа неможливого. Ми, законодавці, повинні бути більш радикальними в цьому відношенні і допомагати нашим колегам в американському конгресі прийняти ті рішення, які вони готові прийняти, а Адміністрація США не готова.

Тому я прошу залишити, і якщо потреба є, поставити на голосування питання про надання військової допомоги. Дякую.

 

ПРИСТАЙКО В.В.  Дякую. Дуже коротко.

Я би просив перед тим, як голосувати, подумати на секундочку про можливість дипломатично створити зараз, якщо ви проголосуєте так, ви створюєте, піднімаєте питання надання статусу на таку висоту, що вона стає публічною. Якщо президент США вирішить цього не надавати, виникає проблема між реалізацією обіцяного нам адміністрацією. Тобто всі зрозуміють, що адміністрація Президента США нас не підтримує в цьому питанні. Поки ви залишаєте нам маневри як Міністерству закордонних справ працювати  навіть над цим питанням з ними за закритими дверима – у нас залишається шанс. Якщо вони приймають рішення: не надавати, це буде очевидно видно і дасть сигнал Москві, що вони їх не підтримують до кінця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Борис Іванович і тоді....

 

ТАРАСЮК Б.І.  В мене питання до Вадима Володимировича.

Вадим Володимирович, а чи хтось розуміє, що Сполучені Штати Америки виконали свої зобов'язання за Будапештським меморандумом? Хтось це розуміє, що вони виконали свої зобов'язання? Це наш сильний козир – ми повинні нагадувати Сполученим Штатам і Великобританії, що вони не виконали свої зобов'язання. Вони посилаються на те, що це не юридично зобов'язуючими зобов'язаннями, тоді виходить це гра, в яку грали Сполучені Штати і Росія разом проти України, і намагаючись, щоб Україна знищила ядерну зброю. Ми повинні пам'ятати завжди і нагадувати Сполученим Штатам Америки, що вони завинили перед Україною, не виконавши свої зобов'язання за Будапештським меморандумом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути).

 

ПРИСТАЙКО В.В. Борис Іванович, я з вами згоден. Більше того, міністерство нагадує це постійно, іноді робимо публічно. Я як посол в Канаді це робив публічно, нагадуючи саме Сполученим Штатам, крім Росії, що вони і Британія не виконали зобов'язання щодо нас. Ми зараз говоримо про конкретно це питання. І якщо небезпека така є, ми на неї зважимо, от все, що ми хотіли сказати. Дякую.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я би просто підтримала ту позицію, що ми як парламент, да, розуміючи усі проблеми, які, з якими стикається, і всі перешкоди, з якими стикається і Міністерство закордонних справ України в веденні переговорів з адміністрацією, з держдепартаментом США, разом з тим, я думаю, що ми як парламент можемо собі і повинні собі дозволити підтримати таке звернення, таку постанову. І, власне кажучи, в такій спосіб дійсно дати сигнал, що ми як парламентарі, які представляємо ширше народ України просили би їх, наполегливо просили би: а) пам'ятати про свої зобов'язання; б) власне, стимулювати знову ж таки конгресмени, просили би конгресменів і ініціаторів стимулювати адміністрацію, брати на себе конкретніші зобов'язання стосовно допомоги, надання військової допомоги Україні в такий спосіб. Навіть якщо воно не вдасться, це є все-таки політична заява парламенту. І, мені здається, це дає достатній маневр для МЗС далі працювати по дипломатичним каналам, які, які може, можуть бути більш, там, ефективні ніж політичні наші заяви.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я хотіла запитати, насправді, у Вадима Володимировича. З одного боку, я абсолютно підтримую ту позицію Міністерства закордонних справ, що ми маємо працювати в один голос і Адміністрація Президента, і Міністерство закордонних справ, і парламент, тим більше, якщо ми є коаліцією в просуванні таких важливих питань як статус України в даному випадку, ну, ми говоримо про членство НАТО, якщо ні, то в даному випадку на цьому етапі поза НАТО. Але, розуміючи ту ситуацію, що зараз в нас є малі шанси отримання поза НАТО цього статусу, виходячи з інформацією, якою ми всі володіємо, і небажання Білого Дому, це ми теж всі розуміємо, там, працювати навіть з тими документами, які ухвалив Конгрес, в мене є питання конкретно. На якому зараз етапі відбуваються переговори? Яка є стратегія? Яка є її часова рамка? Бо саме, виходячи з цього, я вважаю, ми. як парламентарі, повинні ухвалювати рішення. Якщо ви сьогодні нам представите ту позицію, що Президент і МЗС бачить, там. в найближчі кілька місяців такий-то рівень переговорів і ви плануєте досягнути таких-то результатів, і це може зашкодити саме от тут, тоді я розумію, що нам треба зважити на це. Якщо зараз є це абсолютно в такому вільному польоті і ми розуміємо, що це ні до чого не призведе і поки є Обама в нас немає шансів цього отримати, тоді я підтримую абсолютно, що  має бути політичне рішення парламенту українського просувати це питання поза будь-яким, там, бажанням чи небажанням Обами підтримувати це питання.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Я хочу вам сказати, що ми зараз сконцентруємо свої зусилля в першу чергу на практичні досягнення практичних результатів: військова допомога, фінансова допомога і політична підтримка там, де нам потрібно. Робота з нашими європейськими партнерами. Саме питання статусу це є можливість продемонструвати те, що нам потрібно, що вже фактично ми маємо в руках. Підтримка в НАТО – ці всі питання, які постійно залишаються в нашій роботі з американцями.

Я ще раз хочу нагадати, ви зараз виходите з того, що: а) конгрес США вас підтримує і проголосує за надання статусу; б) що Адміністрація Президента проголосує. Якщо не станеться ні "а", ні "б", ми будемо в положенні, коли ми попросили, а нам відмовили. І всі це побачать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …що може цей процес не буде надзвичайно таким швидким. Це заява, це ж не те, що не відразу…

Борис Іванович, давайте останню репліку і будемо голосувати.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я звик до конкретності. Так от я хочу нагадати, у тому числі і вам, Вадим Володимирович, що  Президент України, виступаючи перед двома палатами конгресу Сполучених Штатів Америки, зокрема звернувся з проханням надати Україні статус країни особливого партнера Сполучених Штатів поза НАТО. Це було публічно сказано, і промова Президента у тому числі і в цій частині була  зустрінута аплодисментами конгресменів.

А тепер наступного дня Президент України зустрічається в овальному офісі з Президентом Сполучених Штатів Америки і… ми не знаємо, що там відбувалося, є очевидно в МЗС записи цієї зустрічі, але  з чим вийшов Президент України? Президент України вийшов і… ну здійснив крок, який мене здивував як дипломата.  Він фактично на запитання американських або  можливо не американських, а українських журналістів – не знаю, тому що це вийшло в повідомленні "Української правди"–  сказав, що… А як відносно статусу? А наш Президент говорить: "Ви знаєте, мені Президент Обама сказав, що ні, не буде надано статус", і почав пояснювати аргументами, які він почув від Президента Сполучених Штатів, чому Україні не буде надано цей статус.

Я до чого це  веду? Я  це веду  до того, що інколи ми самі собі шкодимо своїми словами. Фактично Президент України визнав правомочність аргументів, якими відмовлено було нам у статусі. Так не  робиться, в дипломатії принаймні! Тому я ще раз хочу сказати, що ми законодавчий орган, ми політичний орган, ми не є підрозділом Міністерства закордонних справ, де є своя специфіка роботи, яку я дуже добре знаю, повірте мені.

Так от, ми повинні завищувати планку, політичну планку у наших рішеннях відповідно у порівнянні з виконавчою гілкою влади. От що я хотів сказати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную тоді поставити зараз на голосування про підтримку проекту Постанови про звернення Верховної Ради України з тими редакційними правками, які були озвучені паном Андрієм сьогодні, і разом із вашою поправкою, щоб залишити військову допомогу.

 

_______________.(Не чути) (Мікрофон вимкнено).

 

ЗАЛІЩУК С.П. …правка. Якщо ми залишаємо "про подання…" (Мікрофон вимкнено) …щоби коректно це звучало, тому що ми повторюємо… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, колеги, фактично ми залишаємо другий абзац: "Забезпечення повноцінної військової допомоги та статусу особливого союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО". І цей третій абзац знизу взагалі забираємо, залишаючи тільки останній абзац, в якому "якнайшвидше ухвалити…". Ні, все, і останній абзац: "якнайшвидше…"

 

ТАРАСЮК Б.І. Почекайте, я заплутався в абзацах. Знаєте, до чого я звик в дипломатичній роботі? Коли ми працюємо з текстами, ми нумеруємо для себе номери абзаців. І коли ми говоримо номер такий-то абзацу, ми дуже чітко зразу орієнтуємося, який саме. Який третій абзац знизу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, другого абзацу від початку проекту звернення ми погодили його. Тільки "забезпечити…" та "статусу…". Тепер ми повністю…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я перепрошую, тут є "забезпечити та надати статус особливого союзника".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "…та надати статус".

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Може, тоді забезпечити повноцінну військову допомогу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Та надати".

 

ПАРУБІЙ А.В. Редакційні правки, я думаю, що ми окремо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми зробимо. Та надати, та надати. Ну, це просто для Секретаріату, який буде готувати потім, "та надання статусу".

І в останньому абзаці, шановні, останній абзац дивимось, так? Ми його робимо так: "Народні депутати Верховної Ради України просять вас якнайшвидше забезпечити повноцінну військову допомогу та надати", "та ухвалити"?

 

_______________. Та надати статус.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та надати статус.

 

ПАРУБІЙ А.В. Так, можна, я зачитаю останній абзац, тому що у мене є написаний ручкою. Тобто я пропоную вже в останньому не згадувати про військову допомогу.

Зазначити його так: "Народні депутати Верховної Ради України просять вас якнайшвидше ухвалити закони щодо надання Україні статусу особливого союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО".

Тобто ми в другому абзаці зафіксували військову допомогу і в останньому не обов'язково це повторювати. Тим більше, тут вже йдеться про конкретику. І тому я пропоную в такому викладі. Це буде, мені здається, той оптимальний варіант, який буде підтриманий залом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я підтримую. Підтримую ту редакцію, яку назвав пан Андрій.

Єдине, що я хочу сказати. Що і в назві, і в тексті, там, де мова йде про статус, він називається "особливого союзника Сполучених Штатів Америки". Статус називається не особливого, а основного - major. Major - це основний союзник Сполучених Штатів.

Тому я пропоную скрізь по тексту поставити, як воно в оригіналі звучить, - основного союзника. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже слушне зауваження.

Колеги, тоді ставлю на голосування про підтримку проекту Постанови з усіма озвученими паном Андрієм та Борисом Івановичем поправками. Хто за те, щоб підтримати в такому варіанті проект Постанови?

Хто "проти"? Утримався? Володимир, якого зараз немає.

Дякуємо вам.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дуже вам дякую за цікаву, плідну дискусію і за підтримку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Так, колеги, переходимо до розгляду першого, який у нас був, проекту Постанови про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо ситуації, яка склалася внаслідок триваючи з 27.2014, 27 лютого 2014 року збройної агресії Російської Федерації проти України та вчинення на території України міжнародних злочинів. Співавтор проекту постанови Віктор Іванович член нашого комітету. От. Також у нас тут є запрошені представники і з Міністерства закордонних справ, і Міністерства юстиції. Віктор Іванович, можливо, ви коротко.

 

ВОВК В.І. Боюся, коротко  не вийде, на жаль, Значить, я хочу нагадати своїм колегам членам комітету, оскільки ми це вже другий раз розглядаємо це питання, на чому ми закінчили розгляд цього питання місяць назад.

Місяць назад цей проект постанови розглядався в контексті більш широкого питання – це ситуації з ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Я хочу звернути вашу увагу, через декілька днів буде рівно 15 років як Україна підписала Римський статут. За 15 років так і не провела всі необхідні внутрішні процедури для того, щоб його ратифікувати. І я відчуваю, що всі ці суперечки навколо необхідності чи ненеобхідності внесення змін до Конституції для ратифікації Міжнародного кримінального суду ще можуть розтягнутися на тривалий час.

Однак, Римський статут Міжнародного кримінального суду в статтях 11 і 12 дозволяє певну ad hock процедуру для тих країн, які не ратифікували, підписали, але не ратифікували Римський статут для того, щоб одноразово, під конкретні ситуації і під конкретні події визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду для того, щоб ініціювати відповідний міжнародний розгляд.

Значить, в чому полягає, нагадаю, позиція авторів законопроекту. Ще раз хочу звернути вашу увагу, серед розробників законопроекту є професор Василенко, який давав консультацію на цю тему, нагадаю, на попередньому засіданні, на жаль, він сьогодні не зміг бути присутнім. Так от, позиція авторів законопроекту підтверджена фахівцями міжнародного права, полягає в тому, що одноразове визнання юрисдикції міжнародного кримінального суду – це те саме, що є одноразова ad-hock ратифікація тих чи інших міжнародних зобов'язань країни. І в цьому плані, якщо аналізувати Конституцію України, то єдиним органом, поважним на визначення юрисдикції міжнародних зобов'язань України є парламент України. Оскільки відповідно до пункту 32 статті 85 Конституції України саме парламент надає згоду на міжнародні... процесам ратифікації надає згоду на визнання міжнародних зобов'язань  країни.

Ця достатньо очевидна позиція, чомусь в усній формі на минулому засіданні була поставлена під сумнів присутнім тоді працівником Міністерства юстиції, яка доповідала питання по взагалі ситуації з ратифікацією між...... Римського статуту, а також поставлена в усній формі під сумнів присутньою тоді заступником міністра із закордонних справ. І оскільки виникли такі, ще раз підкреслюю, усні застереження з боку представників виконавчої влади, ми відклали це питання. І на моє прохання як одного зі співавторів, комітет офіційно звернувся з листами до Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ з проханням офіційно надати свою позицію відносно цього питання, яке викликало, так би мовити, застереження і суперечку, а саме, щодо належного органу державної влади в Україні і уповноваженого визнання юрисдикції, одноразово юрисдикції Міжнародного кримінального суду, відповідно до статей 11 і статей 12 Римського статуту.

Я нагадав просто ситуацію, щоб було зрозуміло. Що ми маємо на сьогоднішній день? На жаль, ми знову маємо абсолютно не підготовлений для прийняття остаточного рішення нашим комітетом ситуації. Ми отримали лист від Міністерства юстиції України, в якому  взагалі це питання не піднято. Тобто Міністерство   юстиції нам написало банальні речі.  Міністерство   юстиції  нам написало  те, про що ми власне і не питали, те, про що  ми і так  знали. Міністерство   юстиції відреагувало на пункти  2  і 3 проекту  постанови і  підтвердило нам в листі  за підписом заступника міністра    з питань європейської інтеграції  Антона Янчука,  він підтвердив, що   пункт 2  і пункт 3 проекту постанови відповідають чинному законодавству. Ну так ці пункти  2  і пункт  3 постанови  ізначально не ставилися  під сумнів. Тому, власне кажучи, Міністерство   юстиції нам сказало те, що ми і так знали і не питали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, дивіться, секретаріат  опрацював всі дані Міністерства юстиції, тут є окрема довідка.

 

ВОВК В.І.  Так от Міністерство юстиції, я просто хочу сказати, на питання основне: через що ми  відклали ухвалення рішення минулого разу, воно жодної відповіді нам не дало.

 

_______________. На дві з половиною сторінки дали відповідь ні про що.

 

ВОВК В.І.  Ні про що. Це перше.

Далі. Що ми маємо з Міністерства  у закордонних справах? Тут ми взагалі маємо фількіну  грамоту. Вибачте, ну я ще раз  хочу, звертаюся до пані Ганно, у нас уже виникала ситуація, нагадаю із денонсацією угоди, Конвенції  з Кіпром. Пам'ятаєте, коли уряд офіційно за підписом Прем'єр-міністра  вніс проект  рішення про денонсацію Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром. Відповідно там  був позитивний висновок Міністерства фінансів. А тут потім, коли ми це розглядали, нам була  дана довідка  без будь-якого підпису від Міністерства фінансів, яка заперечувала позицію Міністерство   фінансів, яку воно подало  у Кабінет Міністрів   письмово. У нас виникла ситуація, що то  була взагалі за фількіна грамота від Міністерства  фінансів.

От  ми  у другий раз опиняємося у такій самій ситуації. У нас є  якийсь папірець під назвою "довідка", не на бланку, без всякого підпису, в кінці якого написано "МЗС України". А я питаю:  а що таке питаю, що таке МЗС України? Це хто?  Хто несе відповідальність за ту, вибачте мене за слово і за, так би мовити, за трошки таку емоційність, за оту ахінею, яка тут написана?  Хто конкретно: який чиновник, міністерство…

От я піду на прийом, я теж спеціально під на прийом до міністра закордонних справ Клімкіна, щоби… по цьому питанню. Я покажу йому цей папірець і запитаю: хто це готував? Хто написав в документі, де в кінці написано: "МЗС України". Також слід зазначити, що посилання в пункті 1 проекту постанови на пункт 32 статті 85 Конституції не є юридично обґрунтованим, оскільки проект постанови не стосується повноважень Верховної Ради України стосовно надання згода і так далі… Хто цю ахінею написав? Хто її підписав? Хто її сюди прислав в комітет Верховної Ради? Хто конкретно, який державний службовець буде нести відповідальність за це категоричне підтвердження?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович! Дивіться, у нас є комітет, де ми зараз маємо можливість підтримати постанову.

 

ВОВК В.І.  Тому я це веду до чого?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретаріат проробив роботу, і є висновок. Проект постанови може бути рекомендований для прийняття Верховною Радою України.

 

ВОВК В.І. Тому я завершую. Тому я просто хочу сказати, давайте все-таки вимагати від органів виконавчої влади з належною повагою  ставитися до Верховної Ради України як вищого законодавчого  органу, до комітетів Верховної Ради України і присилати нам тільки офіційні документи, де буде чітко зрозуміло: хто підписав цей документ, що це за документ, хто несе відповідальність за той чи інший документ. А секретаріат комітету я дуже прошу, що не роздавайте  депутатам непідписаних документів, де не видно хто є виконавець, хто несе відповідальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, Вадим Володимирович говорить, що вони підтримують цей проект постанови. (Шум у залі) 

Колеги, давайте… я пропоную переходити до голосування…

 

ВОВК В.І. А я дуже радий, якщо присутній заступник міністра закордонних справ спростовує оцей папірець і підтримує проект тої постанови. Все прекрасно. Тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Добре. Ну я вибачаюсь за такий емоційний виступ, він просто накипів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це після ПАРЄ так… (Шум у залі) 

 

 ВОВК В.І. Ну я думав, що знову буде блокуватися просто прийняття рішення другий раз. Якщо ми, ми готові, якщо комітет готовий прийняти рішення…

 

_______________. (Не чути).

 

ВОВК В.І. Да, да, да. Ні, я бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре. Віктор Іванович, ПАРЄ закінчилось.

 

ВОВК В.І. Позицію секретаріату я бачу, я ж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зараз…

 

ВОВК В.І. Я ж не пропозицію секретаріату, я пропозицію органів…

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене по порядку ведення. У мене по порядку ведення. Я прошу працівників секретаріату не перебивати роботу народних депутатів членів комітету.

 

ВОВК В.І. Тому я радий, що комітет готовий розглянути по суті цей проект постанови і ухвалити те чи інше рішення. Тому ще раз хочу завершити тим, що позиція авторів проекту постанови народних депутатів, яка базується на тих консультаціях, які ми тут отримували від провідних фахівців з міжнародного права полягає в тому, що це саме компетенція Верховної Ради використати можливості, які надає Римський статут і ad hoc в процедурі, тобто в одноразовому порядку визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо ситуації яка пов'язана із агресією Російської Федерації проти України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Вадим Володимирович. І я пропоную переходити до голосування.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Віктор Іванович, дійсно ми, насправді, прийшли дуже позитивно, ми повністю підтримуємо. Більше того, єдине, ми вам казали про те, що, в принципі, за великим рахунком, якщо є потреба, Президент міг би підписати, що написано в кінці, якщо ви побачите і так само нам було роз'яснено офісом прокурора МКС, що є така можливість, якщо треба прискорити, бо я тільки за. Єдине зауваження, яке у нас було, ми просимо не 27 лютого, а 20 лютого.

 

_______________.  Це без проблем.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Бачте, як чудово, досягнуто компроміс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, принагідно зразу скажу, що міжнародна федерація за права людина, одним із співзасновників якої є ось делегація, яка буде на наступному тижні в Києві і вони хочуть провести міжкомітетські слухання про Римський статут, його ратифікацію. І ми вже домовлялися з паном Немирею, з Кожем'якіним і, Господи, Боже, Князевичем про проведення міжкомітетських слухань на період перебування делегації з міжнародного права людини. Це в продовження нашої теми. Тому ваша постанова буде якраз… Колеги, пропоную ставити на голосування проект Постанови про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду номер 1312 за співавторства Олега Ляшка та Віктора Івановича Вовка з  рекомендацією, з поправкою Міністерства закордонних справ. Хто за те, щоб підтримати цей проект постанови? Хто - проти? Хто утримався? Дякую.

Колеги, це ми з кожним разом якось полегше вже починаємо просувати питання. Тепер.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. От дивіться, я утрималася від голосування не тому що я погоджуюся, що цього не треба робити. Тому що, ну, така правова ситуація склалася, що дійсно там є висновок Конституційного Суду. В будь-якому випадку це питання треба вирішувати.

Тому у мене була б така пропозиція. Що є реальні два шляхи. Або змінювати Конституцію, або звернутися до Конституційного Суду. І от під час нашого там спільного, комітетських слухань, може, було б з Комітетом правової політики це обговорити. І може, спільно трьома комітетами або підписати звернення до Конституційного Суду, або виробити. Бо це шлях, так? Можна звернутися до Конституційного Суду. І виходячи з якихось нових там положень і наукових сам суд прийме, дійде якогось іншого висновку, що це не суперечить конституції.

Може, або звернутися, або виробити таке положення, зміни до Конституції які необхідні. І тоді є конституційна більшість. І я не бачу там великих якихось перепон, щоб це проголосувати в сесійній залі. Така пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, дуже дякую. Поінформую. Ми тоді за рішенням комітету направили на Гройсмана прохання, щоб він звернувся до Президента, навіть підготували текст звернення. Поки що не отримали відповіді. І зараз я знаю, що також Купрій збирає всіх політичних сил підписи під законопроектом до внесення змін до 124 статті Конституції України, щоб туди включити ще Римський статут.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Але, як ви знаєте, пан Купрій зміг назбирати тільки 80 підписів. І далі у нього ця справа не просувається. Тому я хотіла підтримати пропозицію Юлії Володимирівни.

Більше того, я вважаю, що якщо ми комітетом підготуємо, можливо, навіть відповідну постанову, не знаю, звернення, підготуємо спільне рішення взагалі всіх комітетів про це, то це значно, значно пришвидшить процес. Єдине, що, я думаю, все ж таки варто йти до зміни Конституції і голосування 300 голосами чому, тому що юристи кажуть, що Конституційний Суд, в принципі, не може заперечувати своє попереднє рішення. Тобто це буде, ну, абсурд з точки зору логіки самого Конституційного Суду. Тому я пропоную, що це було би дуже хороший результат спільного засідання наших комітетів і за результатами слухання ухвалити це рішення і, щоб парламент проголосував конституційною більшістю це рішення. Давайте підготуємо це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги. Тоді на наступний тиждень, коли буде оця делегація Міжнародної федерації за права людини з її представниками, тут такі поважні люди, будуть міжкомітетські зібрання чи слухання, чи якраз це питання за пропозицією Юлії Володимирівни, Світлани Петрівни якраз і підготуємо цей текст звернення. Попередньо це на 21 лютого, коли будуть, лютого, січня, коли буде ця делегація. Тоді, колеги, пропоную переходити до третього пункту… Що просить? Ні, третій пункт нашого порядку денного, а саме давайте заслухаємо інформацію заступника міністра закордонних справ Вадима Володимировича щодо призначення глав дипломатичних представництв України практики застосування Закону про внесення змін до Закону України "Про дипломатичну службу". Тут вам роздані матеріали щодо того…

 

_______________. Шкода, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Процедура. Відразу зазначу чому ми це питання зараз піднімаємо, тому що у дуже багатьох посольствах зараз України в світі немає послів от. І раніше була практика своєрідних консультацій з Комітетом у закордонних справах і наш комітет, зокрема ви маєте в роздаткових матеріалах, підготував секретаріат внесення змін до Закону про дипломатичну службу стаття 13 от, яку ми також хотіли б сьогодні обговорити, але першу заслухаємо представника МЗС. Будь ласка, Вадим Володимирович.

 

ПРИСТАЙКО В.В. Дуже дякую, шановні колеги. Вибачте, будь ласка, якщо в нас дійсно, ми запізнились в наданні цих матеріалів, я, чесно кажучи, не був в курсі, що вони все ще не у вас. Єдине, не хотів би забирати у вас багато часу, що стосується першого питання внесення змін і що ми робимо для того, щоб ці зміни були запроваджені підзаконними актами. Ви бачите там є цілий перелік з різних питань. В більшості ми просунулись по всіх напрямках, я не хочу забирати час, перераховувати постанови Кабміну, якщо треба, ми повернемось до цього.

Що стосується повноважень Верховної Ради по заслуховуванню і будь-яке формулювання підходить. Міністерство закордонних справ принципово, я хотів би теж, щоб ви розуміли, ми виступаємо за те, щоб наші посли перед від'їздом мали можливість пройти як завгодно чистилище, зустріч, знайомства, наведення контактів, все, що завгодно, будь-який термін нас влаштовує. Те, що ми переслали вам також, ви бачите, це скоріше легальне підгрунття, починаючи з відміни закону, внесення правок до Закону про Дипломатичну службу, якщо це питання буде вирішено, розв'язано в легальній площині, ми виступаємо лише за те, щоб наші посли мали можливість перед від'їздом бути затверджені і зустрітись будь-яка форма, яка буде обрана.

Єдине хотів вам сказати, переходячи до наступного питання, є безпосередній зв'язок між призначенням наших керівників і дійсно в нас є проблема, 21 керівник все ще не призначений, повернемось пізніше. Я хочу сказати, що для того, щоб призначити посла необхідно пройти процедуру щонайменше в 11 пунктів. Я не буду забирати у вас час, я сподіваюсь, що секретаріат вам роздрукував, ви бачите всі 11 пунктів. Звичайний темп займає місяцям, можна називати різні терміни, іноді це доходить до року. І тому, саме, хотів би сказати, що нам треба зрозуміти, вам, в першу чергу, в якому місті ви вважаєте за необхідне, щоб наші посли мали можливість пройти через комітет у закордонних справах. Що відбувається, якщо, наприклад, прийняття певні рішення до цього моменту і Верховна Рада каже: Ні, ви знаєте, ми не погоджуємось".

З іншого боку, що відбувається, якщо Верховна Рада радить, а, наприклад, країна перебування каже, що, ви знаєте, дійсно ми не можемо або, скажемо, не каже. Я хочу, щоб ви розуміли, що в більшості країн світу це питання по умолчанию. Тобто приблизно, здається, 6 тижнів, 2 місяці, протягом якого ми  не отримуємо ніякої відповіді. Якщо ми не отримаємо в кінці цього терміну відповідь ми відкладаємо питання і вважаємо, що країна не хотіла прийняти, і ми не отримаємо ніякої відповіді взагалі в цьому випадку. Якщо ви, будь ласка, хочете перейти до послів, я готовий перейти по посольствах, окремо розповісти вам ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивиться, колеги, насправді, ну, ситуація виглядає не дуже приємно, оскільки 21 посольство і серед таких країн, там, зокрема Сполучене Королівство Великої Британії, Швеція, Швейцарська Конфедерація, Норвегія. Багато таких країн. Добре, що з'явився в Німеччині посол з 4 січня, Андрій Мельник почав працювати. Це дуже добре.

Я думаю, що крім того, що ви вже бачили ті зміни, які ми пропонуємо внести в статтю 13, от є порівняльна таблиця, тобто є позиція МЗС про те, щоби підтримувати такі зміни. Як, можливо, ви нам ще розкажете так, щоб зважаючи на те, що дійсно зараз нам потрібно посилювати міжнародну дипломатію в світі і підсилювати ефективність взагалі роботи посольств. Там це і інформаційні кампанії, культурні заходи. І більше така, лобістська робота – просування інтересів України.

Ми зі своєї сторони будемо зараз докладати зусиль і у нас сьогодні в порядку денному це міжпарламентські групи дружби. Тобто через депутатів так само будемо налагоджувати контакти. І тут будемо ряд зустрічей мати. Просто якось воно має бути, синхронізуватись трохи: робота МЗС, наші міжпарламентські зв'язки з різними країнами. То як ви це зараз бачите?

 

ПРИСТАЙКО В.В. Ганно Миколаївно, я хотів би уточнити. Коли ми використовуємо дипломатичну мову і кажемо, що ми підтримуємо в принципі питання хоч. У нас є наше керівництво, яке, ну, Президент України і всі інші. І залишається за Президентом рішення наскільки він готовий, щоб ми пішли цим кроком. Це буде вирішено в легальній площині. Наше те, що я сказав, що ми дуже хотіли би, щоб ми були більш тісні з вами. І це повністю співпадає і синхронізує з вами, з вашими останніми.

Дійсно, у нас є, ви бачите, проблеми. Але по більшості цих посад ми, вже були зроблені кроки. Наприклад, по деяких з них заслані документи і навіть отримані агремани. З точки зору дипломатичного етикету я не хотів би називати країни, які дали агреман, і ті, які до цього часу не дають. Тому що це ставить партнерів в ситуацію, коли ми їх вимушуємо приймати одне або інше рішення.

Але повірте мені, от, у мене є список ще з трьох людей, які просто чекають формалізації. По них вже отримані документи повністю. Тобто це список – 27, ми викреслюємо ще троє. Просто до цього часу у нас не прийшли документи на них. Я не знаю, в Кабміні, в Президентській Адміністрації, де вони. Але це, я сподіваюсь, суто технічно.

Інше ми будемо крок за кроком вирішувати. Мінус одна Канада. Я тільки звідти приїхав. Ми просто не встигли нічого зробити. Повірте мені, навіть моє призначення в Канаду зайняло 8 місяців! Не було ніякої підстави. Це просто була бюрократична процедура після того, як Україна зробила. Україна зайняла десь ще більше,  біля півроку, тобто ви уявляєте собі, як це відбувається.

Що стосується груп дружби. Це чудовий  механізм, який нам треба просувати. Ми намагаємося наше посольство сприяти як можемо. Я вчора тільки говорив з Андрієм Мельником, ми були  з міністром  на візиті у Берліні, і він розповідав про вашу ініціативу, про те, що  як можна  швидше виробити критерій  для того, щоб ці групи наповнювалися максимально ефективно. Ми погоджуємося з цим, якщо  у вашого секретаріату  буде бажання  з нами поговорити, щоб  ми могли розказати, як виглядає на місцях. Деякі є традиції.  Наприклад, не всюди ці групи дружби фінансуються  парламентами.  Фактично  я був, зустрічався з групами дружби, де депутати приносять по 10 доларів і складають, щоб попити  кави, а фінансування на групу ні на візити, ні на обміни, ні на що, ні на секретаріат немає. Тобто треба враховувати в цих країнах, що іноді партнери не мають таких можливостей, як ми, або по-іншому будують свою роботу, називаючи  групами дружби різні рівні  представленості депутатів. Ми готові допомогти, показати в яких країнах, який механізм краще обрати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що ви мовчите, Борис Іванович?  Як найбільш досвідчений дипломат до наших порядків денних у вас є питання, пропозиції?  Ми говоримо вже зразу так, у нас    3 з  4 пунктом…

 

ТАРАСЮК Б.І.   Я заглибився у читання документів…

Значить Вадим Володимирович слушно зауважив, що  міністерство    надало процедуру призначення послів, глав дипломатичних  представництв, і поставив питання: а в якому, так би мовити, на якому етапі комітет пропонує проводити консультації   щодо   цих кандидатур?  Я вважаю, що  правильним було б  на етапі між 2 і 3 пунктами проводити консультації з кандидатами  на посади глав дипломатичних представництв. Мені здається, це логічно. Тому що Президент України  повинен приймати рішення вже з урахуванням позиції   Комітету  у закордонних справах, а не  після. Тому я і пропоную  після 2 пункту включити.

Що стосується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... от в наших, що..... порівняльну таблицю...

 

ТАРАСЮК Б.І.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, тоді відразу .......... процедура консультацій щодо призначення затверджується ........... комітету Верховної Ради України ...............

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ..... внесення МЗС кандидатури, підрозділами там... ......... відбувається....

 

_______________ ... закон, це є просто конкретний пункт...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ..... треба в законі прописати....

 

_______________. ... раніше, ми звертаємося....

 

ТАРАСЮК Б.І.  Можна? Пані, голово.

Значить, мені здається, що треба переробити процедуру. В пропонованій редакції закону в тій частині, що стосується консультацій з комітетом. Тому що  так виходить, що міністр вносить Президенту, так, після консультацій. А коли ж тоді міністр вносить пропозиції комітету? От, тому мені здається, що треба ще попрацювати над редакцією змін і ті, які внесені основні зміни, підготовлені комітетом, і ті... тої редакції, яка запропонована Василенком. Мені здається, що треба тут ще попрацювати.

 

_______________. (Не чути).

 

ТАРАСЮК Б.І.  В мене ще є редакція Василенка.

 

_______________. Ваша...

 

ТАРАСЮК Б.І.  Добре.

 

_______________. (Не чути).

 

ТАРАСЮК Б.І. Будь ласка, але я кажу, що і ця редакція потребує уточнення. Тому що не зрозуміло, коли комітет заслуховує кандидатуру: чи до того, як міністр подає Президенту, чи після того, як він подасть Президенту, міністр, кандидатуру – тоді вже комітет заслуховує.

 

_______________. Ні.

 

ТАРАСЮК Б.І.  А?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як це було? Коли вилучили?  Це  ж вилучили до 2010.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Як це було, коли вилучили, я не можу сказати.

 

_______________. .... вас призначали на посла...

 

ТАРАСЮК Б.І.  Тоді цю процедуру вилучили. (Сміх)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, ви нам розкажете?

 

ПРИСТАЙКО В.В. Якщо дозволите, я вам можу сказати, що свого часу навіть другі номери ходили на ваш комітет. Я був в цій кімнаті, коли їхав другий номер на Сполучені Штати. Це не було записано. Це добра воля Міністерства закордонних… і Комітету закордонних справ, яка дозволяла депутатам поставити завдання, побачити, яка людина буде представляти Україну. Єдине, що воно не було внесено в закон.

Я вам хочу дати приклад, для того щоб ви могли визначитися, як це робиться, наприклад, в Сполучених Штатах. Посол, який від'їжджає, навіть якщо він дипломат або політичний призначенець, він проходить через сенат. Тому що там сенату в більшості передана функція зовнішньої політики. З моменту затвердження сенатом посол стає, навіть якщо він державний службовець, він стає політичним призначенцем, що в результаті означає, що після повернення з закордонної місії Міністерство закордонних справ його навіть не працевлаштовує, він виходить на інший політичний рівень. У нас так не працює. І я хотів би нагадати вам, що ми зараз працюємо зі статтею Закону про дипломатичну службу, насправді Міністерством закордонних справ розроблений чергова ітерація цього закону. На жаль, нас стримує необхідність врахування пропозицій програми "Сігма", які ви знаєте, які працюють над Законом про державну службу. Наш закон ми зараз поклали на літо і чекаємо, поки буде сказано, що нас очікує, всю державну службу, який новий закон про державну службу буде прийнятий. Там є серйозні зміни, на які ми, на жаль, вимушені будемо свій закон теж підробляти.

Я вважаю, що на цьому етапі, поки воно знаходиться в стані роботи постійної, було би чудово, щоб це питання було узгоджено і внесено в новий закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Володимирович.

Я пропоную, що тут є певне рішення. Міністр закордонних справ України вносить Президенту України подання щодо кандидатур про призначення на посади надзвичайного і повноважного посла України після консультацій в Комітеті Верховної Ради України у закордонних справах щодо кандидатур на ці посади. Тобто Президенту подають, МЗС подасть після консультацій з Комітетом у закордонних справах.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я вірно розумію, що ці консультації повинні бути закриті, носити закритий характер? Ну, це якось, напевно, має бути, я не знаю, чи прописано, чи ні, але мені здається…

Ну, але якщо ми говоримо знову ж таки і про отримання ………. і так далі, це теж досить така чутлива сфера, де, мені здається, варто на що звертати увагу просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді пропоную, щоб наш секретаріат фіналізував оцю поправку, підготував нам текст законопроекту, який ми спільно станемо, всі члени комітету, співавторами і зареєструємо його найближчим часом в парламенті. Саме ця стаття 13.

Хто за таку пропозицію?

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А потім уже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну так, секретаріат візьме пропозиції Василенка, наші пропозиції, ми ще раз узгодимо їх, і тоді реєструємо законопроект всі співавтори.

Хто - "за"? Одноголосно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ви просто давайте по електронній, ми затверджуємо і збираємо. Я думаю, ще… (Не чути)

 …Комітету у закордонних справах на другу сесію Верховної Ради України. Вам розданий абсолютно, скажімо, чорновий варіант. Прошу не звертати увагу там на наповненість самого цього… Це просто як для депутатів, особливо які працюють в перший раз, як варіант, щоб подивитися, що ми маємо підготувати. Перепрошую, не можу знайти зараз…

А, сам порядок денний, орієнтовний план. Ми маємо фактично на наступну, на другу сесію Верховної Ради підготувати наш план роботи. Ви бачите зразок, як виглядали плани роботи. Тому нам дуже важливо його наповнити, особливо звернення до голів підкомітетів, якщо є різні заходи, зокрема, не знаю, там Світовий конгрес українців, чи слухання по Будапештському меморандуму, зокрема, не знаю, можливо, нам варто провести слухання по "Стратегія: промоція України в світі" із запрошенням МЗС, запрошенням Міністерства культури, Міністерства інформації, РНБО, для того щоб зрозуміти… Адміністрації Президента, яка ж загальна стратегія просування України в світі, яка б включала, там, інформаційну кампанію, поглиблення парламентських, там, різних структур, відносин і так далі.

Велике прохання зараз подивитися. У кожного з вас є певні там заходи, плани. Нам це потрібно подати доколи?

В понеділок наступний вже?

Я попрошу кожного з вас через помічників надати в секретаріат комітету ваші заходи, які в когось … все-одно є якесь планування, бачення. В когось якісь запрошення: там за кордон чи якісь конференції. Чи є пропозиція щодо нашого комітету, щоб ініціювати в тематиці, яка цікава там особисто вам і так далі: чи по НАТО, чи по безпеці, чи по іншим питанням. Тоді ми домовляємося, що, наприклад, до… наприклад, наступне засідання комітету у нас буде в наступну середу. 21-е. Давайте до середи, щоб кожен з вас  надав  пропозиції по наповненню календарного плану і ми його тоді в середу на наступний тиждень 21 спробуємо затвердити. Гаразд? Домовилися.

Тоді пропоную перейти до наступного пункту нашого сьогодні з вами порядку денного. Це про Положення… про визначення координаторів з проведення організаційних зборів груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з іноземними державами. От.

Скажу, що насправді дуже багато посольств чекають уже, що запрацюють групи. І дуже великі надії на голову підкомітету Володимира. Він нам сьогодні дав приблизне бачення щодо  координаторів. Також в секретаріаті вже є подані заяви. Я думаю, що пора уже збирати і перших… я сподіваюся. Там буде менше конфліктів, ніж з ПАРЄ, ситуацій, і ми зможемо вже мати перші міжпарламентські делегації чи групи дружби США, Китай… Володя.

 

АР’ЄВ В.І.  Дякую. Я думаю, що ми би сьогодні на ПАРЄ мали би менше конфліктів, якби люди не тільки  говорили, а й читали зокрема, таку книжку як правило, процедури Парламентської асамблеї Ради Європи. А так, як у нас виявилося, що у нас делегати просто поняття зеленого не мають про цей... про ці речі, а деякі ще плутають ПАРЄ з ОБСЄ. Ну, це вже таке, не знають, куди потрапили. Сподіваюся, що рівень тих, хто буде в певних групах буде трошечки вищій і координатори так само, які будуть, трошки прочитають правила, да, да, те положення, яке ми прийняли для того, щоб вести знаючи.

Я можу запропонувати той список. Ви всі маєте його перед собою. І в даному разі, якщо є у когось якісь зауваження, хтось хоче щось у когось забрати, а собі додати, то, будь ласка, давайте зараз прямо і поговоримо.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Ні в кого нічого не хочу забрати, але тут нема Франції і якщо...

 

АР’ЄВ В.І. Франція є.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А де? Я щось три рази чи...

 

АР’ЄВ В.І.. ... четвертий.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. А, я 150 раз шукала, шукала. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, Володя, можна одне питання? Це вже всі, це всі, які є вже. Так? В нас, друзі, ще є такі деякі проблемні питання. Наприклад, в Естонії у нас лише двоє народних депутатів, це... Хочуть дружити. Я чесно вам скажу, що вчора, коли ми зустрічалися з міністром закордонних справ Естонії і коли ми знаємо, що в естонському парламенті 15 депутатів, які хочуть дружити з українським парламентом, а від нас – тільки двоє, я би якось просила, щоби ми поговорили в своїх фракціях, щоб все-таки мобілізувати підтримку. Бо це буде дуже негарно, все-таки  це одна з країн, яка, справді, дружня до України і неодноразово це доказала.

 

АР’ЄВ В.І. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

АР’ЄВ В.І. Шановні колеги, насправді, ситуація в нас взагалі жахлива із групами. У нас немає групи дружби з Білоруссю, хоча  це наші сусіди. У нас немає, ніхто не хоче дружити з Молдовою. Да. Ну, але....

 

_______________. (Не чути).

 

АР’ЄВ В.І. Ну, поки що, ну, у нас немає, у нас немає бажаючих дружити з Іспанією. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, є вже сьогодні.

 

АР’ЄВ В.І. Сьогодні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні зібрали...

 

АР’ЄВ В.І. Нарешті з'явилися з Нідерландами і Португалією ніхто не хоче дружити у нас. Ну, подумайте просто, це які країни, зате в деяких країнах… у нас немає жодного бажаючого дружити із Саудівською Аравією, а ви розумієте, наскільки сьогодні ця країна… Так що давайте, знаєте що, будемо дивитися в першу чергу на себе…

 

_______________. (Не чути)

 

АР'ЄВ В.І. Ні, я просто дуже прошу членів комітету більше звернути увагу на ці речі. Оскільки я не можу як голова підкомітету ініціювати ці речі, я дуже прошу вас у фракціях поговорити, для того щоб люди взяли, хто має дійсно можливості ці, і взялися за співпрацю з цими країнами. Тому що, ну, Хорватія теж нікого… Швейцарія!

 

_______________. Можна нам такий список надати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі! Так є цей список. Колеги…

 

АР'ЄВ В.І. Я не знаю, чому він не був розданий.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, при тому, що Швейцарія на рівні віце-спікера їхнього, як там називається, парламенту вони готові з нами, вони нам навіть телефонували, що вони чекають, коли буде створена група дружби, щоб дружити з нами. А ми якось…

Колеги, тому давайте все-таки від нашого комітету, можливо… Я пропоную такий варіант: від імені комітету ми надішлем, Володю, за твоїм погодженням як голови підкомітету, можливо, надіслати у всі фракції, а також групи, звернення, прохання з цієї табличкою, там, де не заповнено, і позафракційних… І Бельгія, дивися… Володю, можливо, ти навіть… попросити у п'ятницю, коли там буде, в "Різному" оголосити в парламенті про те, що "колеги, станом на зараз є тільки сформованих…"  там, скільки? Щоб подалися. 60 чи скільки, так? Ну, не сформовані, але подалися.

 

АР'ЄВ В.І. Я, на жаль, не зможу, під час "Різного" у нас буде перенесене засідання по ПАРЄ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага, ну дивись, треба все одно шукати… Тоді, колеги, все одно пропоную від комітету надіслати ще раз у фракції, що ті країни, де немає, щоб лідери фракцій на засіданнях... і груп піднесли це питання і щоб люди активно включалися, так само сформували. Ну, ми не можемо такі, як ключові країни – Нідерланди, Швейцарія далі просто не давати можливостей.

Да. Світлана.

 

ЗАЛІЩУК С.П. В мене маленьке практичне прохання. Тоді, можливо, до нашого секретаріату. В кожної країни є своя специфіка співпраці. От, наприклад, із саудівською Аравією, очевидно, він є, ну, монополі... Да, тобто від нього залежить....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути).

 

ЗАЛІЩУК С.П. Ні, на скільки в Росії падає ціна на нафту – це безпосередньо залежить зараз від позиції Саудівської Аравії. Логічно було б комітету з ПЕК, депутатам, товаришувати для того, щоб и просувати, наприклад, ті питання, особливо в чутливій українській ситуації.

Так само в Нідерландах, наприклад, є багато практик, як вони вирішували свої питання там в різних аспектах і яким чином ми можемо переймати цей досвід. Тому прохання, можливо, до секретаріату, чи могли це в співпраці з МЗС...

 

_______________. (Не чути).

 

ЗАЛІЩУК С.П. Саме  так, але вже отримавши інформацію, яким чином ми спрацюємо із цими країнами. Очевидно, МЗС може надати таку інформацію і депутати зможуть отримати інформацію, яка є сфера компетенції, які є інтереси, яким чином можна співпрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по-перше, країн там дуже багато і...

 

ЗАЛІЩУК С.П. Саме з тих, саме з тих, яких взагалі немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що, можливо, написати звернення так само до голів комітетів інших, що, шановні колеги, вони ж то розуміють, які питання, над якими працюють, ну, принаймні, щоб вони підняли, включили в порядок денний комітету, в обговорення.

Колеги, я пропоную, щоб ми все-таки затвердили нашим зараз голосуванням ось такий розподіл, який нам підготував....

 

АР’ЄВ В.І. З одним, да, поправкою. Колега Олександр хоче  забрати у мене Китай, віддати мені Таїланд – я не проти, я не проти.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Китай? Я знаю, там, що за Китай там якась іде велика боротьба.

 

_______________. Хай бере...

 

_______________. Боротьба іде в комітету....

 

АР’ЄВ В.І.  Ні, в середині БПП там іде. Ну давайте, якщо... я не проти, давайте, я беру собі Таїланд замість того Китаю. Чи може в когось є інші?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування. Володю, всі вже стомлені, бо це вже в нас третя година чи четверта триває. Тому давайте поки що, поки немає по решта країнам, по тим, яким є, нам просто треба дальше роботу запускати. Ставлю на голосування запропонований головою підкомітету список  координаторів депутатських  груп  з міжпарламентських зв'язків з іноземними  державами з єдиною  пропозицією, заміною – це Китай, який  буде саме в Олександра  Анатолійовича. А Таїланд буде   у Володимира.

Хто –  "за" оцей список?  Одноголосно.

Тоді далі, я думаю,  будете контактувати  вже з тими людьми, які подали  документи, проводити  збори і далі.

Колеги,  у нас ще небагато питань залишилося, але важливих. На минулому засідання  Борис Іванович запропонував дуже хорошу ідею. Я з багатьма уже спілкувалася, всі  чекають, коли ми нарешті  створимо Громадську  раду при Комітеті Верховної Ради  у закордонних справах.  Вам роздано… А ви не підготували, Борис Іванович,  цей третій варіант, ваш, вже відшліфований на основі…

Зараз у нас є… Дивіться, колеги, зараз  у нас є два варіанти положення і третій також пропозиції від народного депутата  пана Ларіна, нашого колеги, щодо  проект Положення про Громадську раду, яке розробив Борис Іванович. В принципі, є  два варіанти. Борис Іванович, який взяв на себе велику відповідальність, і ми йому  дякуємо за фіналізацію тексту положення. Тому, я думаю, що можливо, щоб зараз, тому що  ми застрянемо, коли ви будете всі дивитися. Якщо Борис Іванович, який зараз доопрацьовує… Вже доопрацював.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Доопрацював вже. Я вам надіслав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли ви мені надіслали?

 

ТАРАСЮК Б.І.   Сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні. А це в котрій було?

 

ТАРАСЮК Б.І.   Десь  12 година.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десь 12…  це коли якраз почалося… Дивіться, я тоді… Ви завершили.

Колеги, я  пропоную… Концептуально. Добре.   Тоді давайте ви поділитеся  зараз концептуально. Тоді я пропоную що, я ваш варіант перенесу в секретаріат, і тоді ми  його, не знаю чи…  У нас немає процедури, правда, затвердження онлайн голосуванням. По деяким питанням  ми  б спростили роботу, щоб  не відтерміновувати до наступного засідання. Але хай буде. Добре, давайте  тоді концептуально, а тоді…

 

ТАРАСЮК Б.І.   Я хотів би сказати, що  проект, який я вніс на розгляд, він був максимально простим. Зрозуміло.

Другий варіант, який представлений…  Я не знаю, хто працював,  но тут у мене написано: "Вироблено від комітету". Він які має вади?  Всі ми працювали в громадському секторі. І всі ми розуміємо наскільки делікатним є робота з громадським сектором. В проекті, який  підготовлений, я не знаю, хто автор цього проекту, ну другий, умовно назву його. Там фактично концептуально створюється модель, яка передбачає  підпорядкування громадського сектору, тобто ради при комітеті, громадської ради при комітеті – комітету. Що суперечить самому принципу роботи    громадського сектору.  Тому я перепрацював вже цей текст, я взяв його вже за основу – цей другий текст – і відправив вам варіант, який… Спочатку я намагався робити остаточний текст, а потім я відправив варіант, в якому залишив те, що треба вилучати, але в дужках, бо це на вирішення. Що я пропоную?

Я пропоную не спішити всім, і я готовий після консультацій з головою комітету запропонувати, щоби всім членам комітету розіслати вже варіант з правками з тим, щоб на наступному засіданні розглянути його.

Хочу сказати, що особисто я  виступав і виступаю за те, щоби комітет не втручався в діяльність громадської ради. Громадська рада повинна мати свободу дій, тому вона і є громадською. А ми вже будемо приймати остаточне рішення. Це наше право, його ніхто не відніме від нас. Тому концептуально я змінив підходи до того другого варіанту проекту положення. Дякую.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Дивіться, от є два шляхи, якими можна іти. Перший шлях – це доручити все робити Борису Івановичу і… вже дороблено. Тоді ми відмовляємося від окремих поправок там, які є у нас до цього положення.

 

______________. Потім розглянемо.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В.От дивіться,  я вже  подивилися і ваш варіант і той, що був. Можу сказати, що, на мій погляд, варіант Бориса Івановича є більш логічним і досконалішим. Тому я би  пропонувала, щоб він був взятий за основу і там протягом цього  тижня чи строку до наступного засідання комітету всі б надали якісь зауваження  або пропозиції, може безпосередньо Борису Івановичу, щоб він все акумулював, або як ми вирішимо. І от брати за основу саме його варіант, бо інший, я вважаю…

 

_______________. Короткий?

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. От  який  ваш  надійшов, там короткий-довгий, я не можу сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я тоді пропоную так. Сьогодні   секретаріат, я тільки що відправила на секретаріат ваш  останній варіант, який вже базований на першому вашому варіанті і на цьому  другому, який був з тими корисними, що ви вважаєте, речами.

Тепер на основі цього документу ми розсилаємо всім, бажано найближчі там  сьогодні-завтра передивитися, відправити вам,  якщо будуть якісь пропозиції, і тоді  ми сядемо вже  узгодимо.

 

ТАРАСЮК  Б.І.  Там редакційно треба опрацювати, тому що  я на айпеді працював, а на айпеді  обмежені можливості правок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретаріат тоді попросимо, щоб редакційно почистити, щоб вже відправити  редакційно почищений варіант. Ми можемо ще сьогодні його проговорити з вами  окремо….

Добре. Тобто ми домовляємося так, що на наступний тиждень ми маємо затвердити вже  Положення про Громадську раду, в яке кожен надсилає свої  поправки, і тоді голосуємо.

Колеги, у нас ще є питання в "Різному" про квоти пропорційного представництва депутатських фракцій  та груп Верховної Ради України  в Парламентській асамблеї ОБСЄ. Ще хотіла б  поінформувати, що нам від Міністерство закордонних справ України, а також від представників  ОБСЄ тут прийшла пропозиція, щоб вони зустрілася в Міжпарламентській асамблеї ОБСЄ, зустріч провести з членами комітету, от. І я думаю, що можливо, на наступному тижні треба було б зустрітися тут з головою. А, як прізвище?

Оскільки ми направили запит і говорили і з Гройсманом те, щоб на раді коаліції якомога швидше вже зібратися і вирішити, з якими підходами, (тоді Світлана пропонувала свої критерії, як має визначатися), насправді було майже не можливо втиснути в графік представників коаліції обговорення наших питань.

І тому зараз є пропозиція все-таки щодо ОБСЄ, зважаючи на важливість, розглянути саме про розподіл квот. А ось, тут якраз є. Зустріч з Керівником Спеціальної місії ОБСЄ в Україні послом Абаканом перед його зустрічами у Відні на цьому тижні, (але це вже пізно), а також з керівництвом ООН в Нью-Йорку.

Серед багатьох речей, про які говорили, йшлося про ідею організації зустрічі керівників Спеціальної місії ОБСЄ та його заступника з комітетами Верховної Ради України, зокрема з Комітетом у закордонних справах. Я думаю, що це теж. Теж незрозуміло. А, це, мабуть, зустрічами. Це пан Кислиця перед його зустрічами. Пан Кислиця відлетів у Нью-Йорк і власне там були його зустрічі.

Колеги, …… процес. Тому що ми листи направляли, до Гройсмана підходили. Я не знаю, можливо, на п'ятницю. А? Я кажу, але нас підганяє ОБСЄ. Дивіться, я вам поясню логіку, чому ми винесли на комітет. Борисе Івановичу, чому винесли на комітет, тому що треба сформувати делегацію, там будуть якісь заходи десь найближчим часом.

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А?

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Через три з половиною тижні вже буде перший захід в рамках сесії нам важливо туди вже відряджати делегацію - чому ми витягнули саме ОБСЄ обговорити комітетом, не чекаючи загального рішення коаліції. Бо воно може бути... Я сумніваюсь, що воно буде на цьому тижні, воно може бути на наступному, а нам потрібно вже формувати делегацію, щоби потім не виглядати, що ми за три дні формуємо. Тому або ми чекаємо ще до наступного тижня – максимум, щоб узгодити ці позиції, або приймаємо рішення, що по ОБСЄ ухвалюємо комітетом, розсилаємо тоді у всі фракції і в такий спосіб формуємо делегацію.

Що ви порадите?

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... комунікацію на рівні...

 

ТАРАСЮК Б.І.  Тиснути на голів фракцій і щоб вони на Раді коаліції вирішили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді будемо дзвонити ще, а ні – тоді на наступний, тобто давайте все одно поставимо якийсь дед-лайн, до наступної хоча б середи, щоб визначитися з таким рішенням, щоб далі не чекати. От, .... в кого є у "Різному" ще?..

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене в "Різному". Сьогодні було, я випадково  потрапив на засідання Ради коаліції, де розглядалося питання, яке ми вже к комітеті розглянули, питання про припинення участі і членства України в Органах співдружності незалежних держав. Досить багато уваги було приділено цьому питанню. Домовились про те, що Голова Верховної Ради  скличе знову Раду коаліції або запросить Раду коаліції і обіцяв мене запросити для того, щоби я проінформував про суть цього законопроекту.

Справа в тому, що Голова Верховної Ради також послався на ситуацію, яка є вигаданою відносно того, що: а чи не заторкне це пенсійні права в рамках СНД, відносно чого є домовленості? Я сказав про те, що комітет поправив і покращив наш законопроекту і тут немає ніякої небезпеки, що це може якось негативно позначитися, але ця інформація поширюється.

Крім того, хочу сказати, що сьогодні в мене була розмова в Адміністрації Президента. В Адміністрації Президента в принципі сказали наступне: що фактично вже де-факто стосунки здійснюються в тому ключі, в якому написана наша постанова, але… і що в Адміністрації (не буду називати хто) підтримують цю постанову. Хоча…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ТАРАСЮК Б.І. Так. Хоча  Голова Верховної Ради сказав, що він хоче особисто розібратися, тому що він не відчуває, так би мовити, нюанси.

У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми чекаємо, поки Голова розбереться…

 

ТАРАСЮК Б.І. Можливо навіть завтра може бути поставлено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, я як голова озвучила, щоб в понеділок включити в порядок денний.

 

ТАРАСЮК Б.І. Так я і посилався на вас. Тому що він сказав, що ніхто ж не ставив це питання. я кажу: "Як?! На Погоджувальній раді в понеділок Ганна Миколаївна Гопко він імені комітету поставила це  питання". Але ж реакції ніякої не було.

У нас сьогодні були досить такі… реакції Погоджувальної ради і Голови, головне! Голова ж не  поставив до порядку денного цей законопроект – от про що мова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги. Ще я хочу поінформувати, що 20 грудня до України прибуває також  делегація, грузинська делегація: керівник закордонних справ Грузії… комітету закордонних справ Грузії, перепрошую. І вони будуть також в нашому комітеті. Ми всіх запрошуємо. Ще склад делегації – хто, крім голови комітету – ми не знаємо. Але я думаю, що це важливо для нас також налагоджувати контакти з Грузією, зважаючи на те, що у них теж був схожий досвід – те,  що ми переживаємо зараз на Сході. Це потенційні союзники в Ради нацбезпеки ООН… (Шум у залі) 

Колеги, особливі знавці грузинського… Тому… що приємно? Що, наприклад, грузинська  група дружби з Україною, там 45 членів, 45 чоловіків. Треба  якось українське представництво гендерно збалансувати…

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Почекайте, я ж….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Серйозно? А де воно? Щось я цього в Грузію не бачила… (Загальна дискусія)  Ти подала документи? Так треба оформити, щоб ти уже була як голова групи, збори вже провела. Отак от пришвидшити процес.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. 45 чоловіками тільки жінка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки так.

Тому, колеги, тобто у нас на наступний  тиждень  серед того, що ми зараз знаємо, що важливе, – це  оця зустріч з делегацією грузинською, потім  міжкомітетські, не знаю, назвати їх слухання  чи  по  ратифікації Римського статуту з міжнародною делегацією. Віктору Івановичу обов'язково треба бути. Це коротко. Ну і засідання комітету.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Просто хотіла проінформувати, що я буду у відрядженні на наступний тиждень, це якраз 21 числа буду їхати  на Всесвітній економічний форум в Давосі. Тому просто уже вас попереджаю, що мене точно не буде на тому засіданні.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, колеги, я думаю, що кворум буде. У кого які плани, хто має їхати в округ в середу?  Тебе і з грузинами не буде… Значить у нас  січень буде насиченим достатньо. Іванка – в Давос, потім – делегація  в ПАРЄ, Світлана так само. Тобто у нас достатньо… Дивіться там  же ж у нас є сайт і нашого комітету, давайте ваші новини з гарними фотографіями, плюс на сайт парламенту. Якщо ви будете зустрічатися в Давосі чи ще де…

 

_______________. Привозьте щось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, привозьте контракти для  України…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігорю Володимировичу, якщо у нас  буде  кворум…

 

ЗАЛІЩУК С.П. … рішення по "Різному" і по наших квотах. Я хочу отримати  конкретну інформацію: хто бере на себе відповідальність на Раді коаліції озвучити питання про квоти і для того, щоб їх терміново визначити, хто це буде робити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я беру, я піду на Раду коаліції разом з Борисом Івановичем і з Володимиром Ігоровичем. Спершу ми вирішимо питання ПАРЄ і тоді Володимир буде ходити скрізь і всюди.

 

ТАРАСЮК Б.І. А можна інформацію коротку про те, як нарада пройшла…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, можна завершимо засідання комітету і тоді вже у неформальний і у зручний для вас час…