Головна > Документи > Слухання та "круглі столи"

Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Слухання та "круглі столи"

21 вересня 2018, 09:05

Круглий стіл «Російська агресія: гармонізація санкційної політики України із міжнародними партнерами»

Комітет у закордонних справах 20 вересня 2018 року провів круглий стіл «Російська агресія: гармонізація санкційної політики України із міжнародними партнерами»

У вступному слові Голова Комітету  Ганна Гопко зазначила: «Цим заходом ми фактично розпочинаємо обговорення, яке сприятиме підтримці законопроектів, спрямованих на законодавче врегулювання нашої теми обговорення - «Російська агресія: гармонізація санкційної політики України із міжнародними партнерами».

Г.Гопко наголосила на важливості такої співпраці, адже, за її словами «одним з ключових завдань, зокрема санкцій ЄС та США, є зміна поведінки РФ у контексті агресії проти України». «Санкції у контексті невизнання спроби анексії Автономної Республіки Крим та Севастополя. Також є санкції щодо політики мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, через те, що Росія не виконує частину свої зобов’язань Мінських угод, зокрема безпекову частину», - підкреслила Голова Комітету.

Вона зауважила, що «українська сторона зі свого боку постійно наполягає на посиленні санкцій зважаючи на те, що обстріли тривають, Росія не виводить свої війська з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України». «Питання деокупації Криму – ми не бачимо жодних зрушень. Так само і немає зрушень в питаннях звільнення громадян – політичних в’язнів. І тому одна з вимог України до наших партнерів – це посилювати тиск, посилювати ті обмежувальні заходи, серед яких санкції відіграють одну з ключових аспектів – санкції персональні, санкції проти юридичних компаній, секторальні, які діють у фінансово-інвестиційному секторі, санкції в енергетичному секторі, які вже введені», – наголосила Г.Гопко.

За її словами, тема дуже широка і з огляду на це доцільним є сфокусуватися на тому – як гармонізувати, синхронізувати дії з української сторони. Водночас парламентарій зазначила, що на засіданнях Комітету у закордонних справах неодноразово розглядалися питання щодо введення санкцій, зокрема Сполученими Штатами Америки проти компаній, які зараз задіяні у будівництві «Північного потоку-2». «Ми чітко розуміємо, що цей геополітичний проект Кремля спрямований на те, щоб зруйнувати єдність ЄС, створити монополію Газпрому на ринку енергоносіїв. Україна має екзистенційну загрозу, оскільки понад 50 років наша країна є надійним партнером забезпечення поставок газу на ринок ЄС, Росія очевидно через «Північний потік-2» в обхід України хоче забрати у нас цей важіль», – поінформувала Голова Комітету.

У свою чергу голова підкомітету з питань державної безпеки Комітету з питань національної безпеки і оборони Андрій Левус зазначив, що питання санкцій – це не лише відповідь Росії на агресивні дії проти нашого суверенітету, нашої територіальної цілісності: «Ми повинні розуміти, що фактично Україна досі значною мірою є економічно окупованою Російською Федерацією державою. Тому питання санкцій треба розглядати з точки зору економічної деокупації впливу російського капіталу».

Парламентарій нагадав про ініціативи щодо економічної деокупації. «Що ми пропонували, найперша ініціатива, яка була зареєстрована у Парламенті 9 квітня 2015 року: «Постанова Верховної Ради України щодо проведення інвентаризації розташованого на території України майна, належного на праві власності Російській Федерації та її резидентам». «Перший простий хід, щоб дати розпорядження виконавчій гілці влади, відповідним силовим структурам, Службі безпеки України, Держфінмоніторингу визначити, що в Україні належить резидентам країни-агресора. Для того, щоб ми могли предметно підійти до політики санкцій, щоб ми могли застосовувати серйозні гібридні удари у відповідь, які матимуть безпосередній вплив», - сказав Андрій Левус. На його переконання, другою системною зміною є зміна Закону про санкції. «Ми пропонуємо ввести поняття тимчасових адміністрацій. Якщо ми будемо говорити про питання секторальних санкцій, саме секторальні санкції завдають найбільше збитків агресивним державам. Нам треба розуміти, хто буде управляти, на яких правових підставах здійснювати економічну та господарську діяльність на об’єктах критичної інфраструктури», - додав народний депутат.

Окрім того, за словами голови підкомітету з питань державної безпеки Комітету з питань національної безпеки і оборони, важливим є санкційне питання, яке стосується духовної, світоглядної свободи. «Ми вважаємо, що релігійні організації, центри, які знаходяться в Україні, повинні діяти на загальних підставах. Але разом з тим підписувати з державою Україна угоду щодо того, що ця релігійна організація визнає українську територіальну цілісність, визнає суверенітет. І буде попереджена, що у разі порушення основоположних питань, які стосуються нашої незалежності, ця організація буде позбавлена можливості здійснювати будь-яку організаційну діяльність», – наголосив Андрій Левус.

При цьому, голова підкомітету з питань діяльності небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів фінансових послуг Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Віктор Романюк наголосив на розумінні того, що російський бізнес в Україні – це продовження адміністративного управління цієї держави. «Будь-яка російська структура в системі економіки нашої держави – це пряма загроза нашій державності», - підкреслив він.

Учасники круглого столу обговорили необхідність синхронізації санкційної політику України з міжнародними партнерами, недоліки санкційної політики в Україні, а також міжнародні санкційні механізми.