Головна > Документи > Слухання та "круглі столи" 8 скликання

Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

Надрукувати Збільшити зону перегляду

Слухання та "круглі столи" 8 скликання

17 грудня 2015, 09:54

Семінар на тему Міжнародного кримінального суду та перспектив ратифікації Римського статуту

Cемінар на тему Міжнародного кримінального суду та перспектив ратифікації Римського статуту

У Верховній Раді України 15 грудня 2015 року Комітет у закордонних справах  провів міжнародний семінар на тему Міжнародного кримінального суду та перспектив ратифікації Римського статуту. Захід було організовано спільними зусиллями Комітету та міжнародної організації «Парламентарі за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action). Ця неприбуткова, позапартійна міжнародна мережа представників парламентів з усього світу, створена з метою об’єднати зусилля осіб, які працюють із законодавством з метою утвердження принципу верховенства права, невідворотності покарання за скоєні злочини проти людяності, пропаганди цінностей прав людини, демократії, недискримінації та гендерної рівності. Починаючи з 2003 року організація «Парламентарі за глобальні дії» співпрацює з членами українського парламенту в рамках Парламентської кампанії щодо універсальності та ефективності Римського статуту Системи МКС.

Участь у роботі семінару взяла заступник  Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, модератором двох панелей виступила Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Світлана Заліщук. Також активну участь в заході взяв заступник Голови Комітету у закордонних справах Борис Тарасюк, депутати Оксана Юринець, Ігор Алексєєв, Григорій Шверк та інші. Серед запрошений гостей також були відомі українські правозахисники, викладачі провідних національних вищих навчальних закладів, громадські активісти. «Парламентарі за глобальні дії» з іноземної сторони були представлені депутатами національних парламентів Швеції (Маргарета Седерфельт), Великобританії (Марк Прічард) та Австрії (Петра Байр).

Учасники заходу під час дискусії звернули особливу увагу на те, що ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань, яке взяла на себе Україна у рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У цьому зв’язку представники українського законодавчого органу підкреслили, що Верховна Рада України вже ухвалила два рішення, які свідчать про перспективи визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Мова, зокрема, йде про рішення від лютого 2014 року, яке стосується дій колишньої влади під час Євромайдану, та від лютого 2015 року щодо злочинів проти людяності, та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР». Була також особливо підкреслено роль Міжнародного кримінального суду, який є глобальним субсидіарним судовим інститутом, створеним міжнародним співтовариством як механізм здійснення правосуддя у випадку серйозних порушень норм міжнародного права, для подолання практики безкарності у випадках, коли держави не в змозі або не належним чином здійснюють правосуддя щодо осіб, які скоїли міжнародні злочини.

Учасники семінару звернули увагу на те, що у проекті змін до Конституції України, внесених Президентом України до парламенту, передбачене положення, яке усуває правові перепони на шляху до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Однак згідно вказаного проекту, ця норма набирає чинності лише через три роки після ухвалення відповідних конституційних змін. Такими діями, на думку окремих учасників засідання, Україна відтерміновує застосування міжнародного правосуддя, що може неоднозначно сприйматися її міжнародними партнерами. З метою вирішення цього питання заступник голови Конституційної комісії Віктор Мусіяка запропонував внести зміну до Перехідних положень проекту Конституції України, що б надавала можливість набути чинності відповідній нормі Конституції України з моменту ратифікації Римського статуту Україною. У цьому контексті народні депутати зазначили, що протягом цього часового періоду після ухвалення змін до Конституції у частині реформування системи правосуддя у Кримінальному кодексі необхідно запровадити поняття злочинів проти людяності, а також переглянути кримінально-процесуальне законодавство, щоб підготуватися до ратифікації Римського статуту, зокрема, про проведення процесів, які стосуються воєнних злочинів і злочинів проти людяності і людства.

Протягом дискусії цього питання українські правозахисники нагадали, що ратифікація Римського статуту є не просто виконанням вимоги Угоди про асоціацію з Євросоюзом, але й реальним інструментом для проведення розслідувань на тимчасово окупованих територіях та притягнення воєнних злочинців до відповідальності перед міжнародним правосуддям за скоєні злочини.  У цьому зв’язку учасники заходу, які представляли громадянських сектор та експертне середовище, звернулися до народних депутатів із закликом зробити усе необхідне для того, щоб у найближчому майбутньому Україна стала повноправним членом Міжнародного кримінального суду. Це набуває наріжного значення для України у контексті вірогідного включення агресії щодо держави до переліку злочинів, які розслідуються Міжнародним кримінальним судом, починаючи з 1 січня 2017 року.

На думку представників законодавчих органів Австрії, Великобританії та Швеції, Україна однозначно виграє від ратифікації та запровадження Римського статуту, оскільки це сприятиме створенню чесної та справедливої системи правосуддя в Україні, а також уможливить повноправну участь України в діяльності Міжнародного кримінального суду. За їхніми словами, сам факт ратифікації також може відіграти позитивну роль на шляху створення необхідних передумов для сталого миру та ключем до припинення безкарності за більшість важких злочинів за міжнародним правом.